СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
19 лютого 2020 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 24 народних депутати, на засіданні присутні більше половини зі складу членів комітету, кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції? Прошу підтримати запропонований проект порядку денного. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом.
Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.
ШПАК Л.О. Дякую, Юрію Юрійовичу.
За наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 84 законопроекти. З них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 48 законопроектів та такими, що впливають на показники бюджету, 36 законопроектів. З них 23 мають безпосередній та 13 мають опосередкований вплив. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Є питання до доповідача? Тоді голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? 1 – утримався. 24 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Друге питання. Урядовий законопроект про внесення змін до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу у зв'язку з прийняттям Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2487.
Доповідає перший заступник Міністра юстиції Горовець Євгеній Миколайович. Прошу.
ГОРОВЕЦЬ Є.М. Доброго дня! Дуже дякую. Маю честь представити вашій увазі проект Закону 2487, він досить простий і має технічне призначення. Як вам відомо, у 2018 році був прийнятий так званий Закон України про кримінальні проступки. Відповідно в наше правове поле з 1 липня цього року запроваджується прийнята в розвинутих правопорядках класифікація кримінальних правопорушень… (Мікрофон вимкнено)
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, включіть мікрофон.
ГОРОВЕЦЬ Є.М. …вживається попередня термінологія, оперує Бюджетний кодекс терміном "злочин". У зв'язку із прийняттям Закону 2617 потрібно привести цю термінологію у відповідність з тими змінами, які наберуть чинності 1 липня 2020 року. Відповідно за текстом обговорюваного пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу термін "злочин" замінюється терміном "кримінальні правопорушення". Власне, у цьому полягає суть законопроекту.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловилось також за підтримку цього законопроекту, тому прошу вас підтримати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто від Мінфіну буде коментувати?
(Шум у залі)
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ТЕСЛЕНКО О.І. Немає.
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Кузбиту Юрію Михайловичу.
КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня, шановні колеги. Як вже зазначив мій попередник, цей законопроект підготовлено з метою приведення Бюджетного кодексу у відповідність із Законом № 2617-VIII, яким запроваджено поняття кримінального правопорушення. До кримінальних правопорушень віднесені всі кримінально карані діяння, які поділяються на злочини та кримінальні проступки. Таким чином змінами до законодавства про кримінальну відповідальність термін "злочин" замінено терміном "кримінальні правопорушення" у відповідних випадках.
При цьому Закон № 2617-VIII набирає чинності з 1 липня 2020 року, хоча набрання ним чинності спочатку було передбачено з 1 січня 2020 року та відтерміновано до шести місяців згідно із Законом України від 03.12.2019 № 321-IX.
Головне науково-експертне управління зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу. При цьому положення законопроекту задля приведення поняття "злочин" відповідно до термінології, яка з 01.07.2020 вживатиметься по всьому тексту Кримінального кодексу, є цілком доцільним, оскільки Законом № 2617-VIII передбачено, що злочин стає одним із різновидів кримінального правопорушення, до яких поряд із злочинами відносяться і кримінальні проступки.
Міністерство фінансів зазначає, що законопроект не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме витрат з державного бюджету.
Пропонується комітету ухвалити рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 2487 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Прошу позицію Мінфіну.
ШКУРАКОВ В.О. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Міністерство фінансів не заперечує щодо розгляду і прийняття законопроекту про внесення змін до пункту 9 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в зв'язку з прийняттям Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Є питання по цьому законопроекту?
Тоді переходимо до прийняття рішення. Пропонується комітету ухвалити рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 2487 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Третє питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.
Перше. Передача бюджетних призначень Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження уряду № 62-р).
Доповідає заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренко Сергій Стахович. Прошу.
ДЕХТЯРЕНКО С.С. Доброго дня, шановні колеги. Зазначене розпорядження прийнято з метою забезпечення фінансування працівників, які перейшли з Міністерства економіки до Секретаріату Кабінету Міністрів. Перейшли вони на підставі рішення про передачу функції управління і координації залучення МТД від Міністерства економіки до Секретаріату Кабінету Міністрів з метою підвищення ефективності такої координації. Перейшло 17 працівників і для цього ми просимо погодити передачу призначень у розмірі 6 мільйонів 856 тисяч гривень. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
ШКУРАКОВ В.О. Заперечень немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?
ТЕСЛЕНКО О.І. Немає зауважень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Ми розглядали дане питання на підкомітеті. Суть передачі полягає в тому, що згідно з розпорядженням пропонується здійснити передачу бюджетних призначень у сумі 6 мільйонів 856,5 тисяч гривень. Видатки споживання, з них оплата праці – 5 мільйонів 620 тисяч гривень, передбачених у 2020 році Міністерству економіки в загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою щодо керівництва та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства Секретаріату Кабінету Міністрів України на бюджетну програму щодо забезпечення діяльності Кабінету Міністрів. Дане розпорядження було ретельно розглянуто. Як зазначалось, мова іде про оплату праці 17 працівників, які забезпечуватимуть виконання додаткових функцій, і з розрахунком в середньому заробітною платою 27 тисяч 600 гривень.
Слід звернути увагу на відсутність у поданих матеріалах до зазначеного розпорядження достатніх фінансово-економічних розрахунків, зокрема щодо умов оплати праці працівників за додатковими посадами. В той же час за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити передачу бюджетних призначень, встановлену пунктом 1 розпорядження уряду від 29 січня за № 62-р. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є питання чи пропозиції?
Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначатись щодо озвученої головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції погодити встановлену розпорядженням уряду № 62-р передачу бюджетних призначень. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? 1 - утримався. 24 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Рішення прийнято.
Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів (розпорядження уряду № 118-р).
Доповідає заступник Міністра фінансів Джигир Юрій Анатолійович.
ДЖИГИР Ю.А. Шановні народні депутати! Просимо погодити проект розпорядження, яким перерозподіляються кошти на функціонування підрозділам податкової міліції, які залишаються в структурі Державної фіскальної служби. Технічно проектом розпорядження пропонується зменшити обсяг видатків споживання Бюро фінансових розслідувань за програмою "Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань" на суму 429 мільйонів 380 тисяч і відповідне збільшення обсягу видатків споживання Державній фіскальній службі за програмою "Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби" на ту саму суму. Це дозволить підрозділам податкової міліції уже у складі Державної фіскальної служби продовжувати здійснювати повноваження, виконувати свої функції.
Реалізація даного проекту розпорядження не потребує додаткових видатків. Це технічний перерозподіл на ту саму функцію, власне, яка і передбачалася початково.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?
ТЕСЛЕНКО О.І. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Ми розглядали даний перерозподіл також на підкомітеті сьогодні і, власне, з приводу цього хотілось би зазначити кілька наступних тез. По-перше, питання щодо діяльності Бюро фінансових розслідувань залишається неврегульованим, оскільки 17 січня цього року Верховною Радою прийнято рішення про відхилення законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки. Через відсутність правових підстав відповідні видатки, передбачені у Державному бюджеті на 2020 рік до створення такого бюро, не використовуватимуться.
Щодо обґрунтувань, наданих Мінфіном до перерозподілу, то слід звернути увагу, що розрахунки на оплату праці визначають забезпеченість такими видатками працівників податкової міліції лише на 4 місяці поточного року. А також не надано бачення Міністерства фінансів з врегулювання питання діяльності до кінця поточного року.
Також на підкомітеті була висловлена думка з того приводу, що все ж таки до прийняття остаточної нормативної бази не рекомендується надалі, і ми звернули увагу Міністерства фінансів, планувати видатки по програмам, які не мають, ну власне, такого юридичного і нормативного обґрунтування.
В той же час, враховуючи, що йде мова про 4 місяці поточного року, ми рекомендуємо комітету погодити встановлений розпорядження уряду від 12 лютого за номером 118-р перерозподіл видатків державного бюджету. Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання по цьому розподілу?
Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначатись щодо озвученої головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції – погодити встановлений розпорядженням уряду № 118-р перерозподіл видатків державного бюджету. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 2 – утримались. Нуль – проти. 22 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Розглядаємо питання "Різне". Чекаємо на міністра поки що. Питання "Різне" – кадрове питання.
Шановні народні депутати, для заміщення вакантної посади головного консультанта у секретаріаті комітету порядком переведення пропонується Рибчинська Людмила Василівна, яка є головним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Коротка інформація про неї надана.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вона присутня?
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, вона присутня. Якщо є питання, можемо задати їй.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А де ви працювали до цього?
АРІСТОВ Ю.Ю. Людмило Василівно, прошу до мікрофону.
РИБЧИНСЬКА Л.В. Здрастуйте. Мене звати Рибчинська Людмила Василівна. Я з 2005 року працюю у Верховній Раді і з них 5 років працювала в бюджетному комітеті, ще 5 років працювала в Комітеті соціальної політики. Зараз я в декретній відпустці, яка скоро закінчується, тому і претендую на вакантну посаду.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А в які роки працювали в бюджетному комітеті?
РИБЧИНСЬКА Л.В. З 2005 по 2010 роки.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?
Прошу підтримати рішення, яке викладене в розданих вам матеріалах. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
РИБЧИНСЬКА Л.В. Дякую вам.
АРІСТОВ Ю.Ю. Четверте питання. Щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України в 2019 році.
На виконання статті 228 Регламенту Верховної Ради уряд 14 лютого подав на розгляд парламенту звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2019 році. Голова Верховної Ради доручив профільному Комітету з питань економічного розвитку та іншими комітетам розглянути дане питання.
Для представлення зазначеного звіту запрошено заступника Міністра фінансів Шкуракова Василя Олександровича, який в уряді відповідає за боргову політику.
Перед початком розгляду звіту та надання можливості доповідачу відповісти на запитання, належить відмітити, що виходячи з предмету відання Комітету з питань бюджету, звіт уряду має розглядатися комітетом насамперед у контексті реалізації бюджетної політики та забезпечення бюджетного процесу.
З цього приводу варто наголосити, що для оцінки виконання бюджету за минулий 2019 рік Регламентом визначено окрему процедуру розгляду річного звіту при виконанні Закону "Про Державний бюджет". Відповідно, Кабінет Міністрів повинен не пізніше 1 квітня подати такий звіт, і тоді комітет, з урахуванням висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та надати свої пропозиції.
Водночас слід звернути увагу, що, зважаючи на проблеми виконання Державного бюджету у січні поточного року, 13 лютого було проведено окреме засідання комітету, на якому заслухано відповідь Міністра фінансів з такого питання, відбулося обговорення та надано відповідні рекомендації від Кабінету Міністрів з метою вжиття заходів для належної реалізації Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік".
Для доповіді надається слово заступнику Міністра фінансів Шкуракову Василю Олександровичу.
ШКУРАКОВ В.О. Дякую, пане голово.
Шановні народні депутати, хотів би представити вам звіт про діяльність уряду за той період часу, відповідно до якого ми сьогодні зібралися. До ваших матеріалів надані презентаційні матеріали, які стосуються саме тих політик у сфері податкової, бюджетної сфери. Це функція у програмі діяльності Кабінету Міністрів, яка була схвалена Верховною Радою 4 жовтня 2019 року, функція під розділом 6, яка визначили чіткі цілі, основні орієнтири та напрямки роботи уряду в тому числі щодо Міністерства фінансів, спрямовані на вирішення конкретних проблем громадян України та створення умов для забезпечення позитивних зрушень у їхньому повсякденному житті.
Наша ціль, перша, і почнемо з неї, це 6.1 – українці живуть у державі, яка передбачено розпоряджається публічними фінансами. Слід звернути увагу, що за період роботи Міністерству фінансів і уряду вдалося утримати стабільність державних фінансів. Що мається на увазі? Вдалося утримати дефіцит Державного бюджету 2019 року у межах 1,9 відсотка до ВВП. Вчасно було прийнято за вашою в тому числі допомогою і всіх народних депутатів Закон "Про Державний бюджет на 2020 рік" зі всіма основними параметрами. Обсяг державного боргу за результатами на кінець 2019 року знизився до майже 44 відсотків до ВВП. Рекордно було зменшено середньозважену ставку по доходності державних цінних паперів. За ОВДП, які випускаються у гривні, ставки були зменшені майже до 10 відсотків річних, причому майже по всій лінійці випусків, і також була досягнута найнижча ставка в розміщенні ОВДП у валюті – приблизно 3,5 відсотка в доларах США на середньострокову перспективу, і найнижчі за весь час незалежності України ставки в євро – 2,2 відсотка річних.
На слайді 2 ви можете побачити інформацію щодо посилання на те, що ми спрямовуємо разом з вами увагу, це посилення прозорості державних фінансів. Запроваджено аналітичний інструмент для бюджетних показників BOOST. Введено в дослідну експлуатацію веб-портал публічного доступу до реєстрів проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримується коштами міжнародних фінансових організацій. Розширено функцію модуля "Місцеві бюджети" державного веб-порталу бюджету для громадян, так званий сайт "openbudget.gov.ua".
На третьому слайді представлена інформація про ті заходи, які вживаються в тому числі Міністерством фінансів з іншими органами державної влади стосовно вивчення, аналізу видатків в окремих сферах діяльності. В 2019 році було проведено огляд витрат за трьома напрямками: це і у сфері агропромислового комплексу та Мінагрополітики, пенсійного забезпечення, Мінсоцполітики, освіти і науки. В цьому році ми продовжимо цю практику, зараз якраз формуються відповідні пропозиції. Також будемо рухатися і робити огляд видатків, формувати конкретні пропозиції щодо покращення управління державними бюджетними коштами.
На четвертому слайді ми даємо інформацію про те, що було нами реформовано наш контролюючий орган державної влади, створено Офіс фінансового контролю. Він був створений шляхом реорганізації Держаудитслужби як органу фінансового інспектування та аудит з акцентом на державні компанії та місцеві бюджети. Розпочато розробку відповідних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування зазначеного фонду.
Протягом 2019 року (і на слайдах з 10-го по 16-й) ми представляємо інформацію про те, як у нас відбувається система перезапуску реформування Державної податкової служби. Тобто Мінфіном в 2019 році і урядом розпочато реформування Державної фіскальної служби, створено два органи таких, як Державна податкова служба, Державна митна служба. Уже є певні результати, надано, наприклад, 2455 індивідуальних податкових консультацій платникам податків, схвалено Верховною Радою значну кількість проектів законів, які дозволяють створити новий формат діяльності Державної податкової служби як єдиної юридичної особи, впровадити принципи БЕПСу, удосконалити процедуру адміністрування податків та зборів, в тому числі шляхом уніфікації звітності з ЄСФ та ПДФО. Запровадження рахунку для сплати податків, удосконалення процедури оскарження рішень контролюючих органів тощо.
Крім того, було посилено заходи з детінізації ринку підакцизної продукції, видано 2700 ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом, алкоголем, тютюновими виробами, пальним; 11 тисяч 200 ліцензій на здійснення операцій з пальним, запроваджено оновлену систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, утворена МРГ з питань запровадження електронної акцизної марки, розроблено План дій щодо запровадження зазначеної марки та розпочався уже пілотний проект для алкогольних напоїв.
Також було ратифіковано українсько-американську угоду щодо застосування положень FATCA з метою здійснення автоматичного обміну інформацією між Державною податковою службою України та Податковою службою США щодо рахунків, відкритих платниками податків в США в українських фінансових установах. Внесені були зміни до Податкового кодексу та законів про банк і банківську діяльність та про депозитарну систему України, прийнято було 3 грудня 2019 року. Ратифіковано протоколи про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між країнами Кіпр, Великобританія, Швейцарія, Туреччина, Сінгапур та угоду про уникнення подвійного оподаткування з Малайзією.
Забезпечено також було запуск Державної митної служби, оптимізовано кількість митниць, розпочато проведення конкурсів на посади в центральний апарат Держмитслужби та на посади керівників митниць. Схвалені Верховною Радою необхідні проекти також законів, які дозволяють створити новий формат діяльності ДМС як єдиної юридичної особи. Реалізовано ряд законодавчих ініціатив у податковій та в митній сфері, прийнято закони, що дозволяють впровадити принципи BEPS, удосконалити процедуру адміністрування, застосування та боротьбу з фінансовим тероризмом, реалізувати заходи боротьби з відмивання грошей тощо.
Ратифіковано також низку міжурядових угод. Крім того, було розширено доступ до фінансових ресурсів. Я прошу народних депутатів звернути увагу на слайди № 18, 19, де чітко зазначено, що саме мається на увазі. Створено український фонд в Startup, який передбачає фінансування інноваційних та високотехнологічних бізнес-проектів, передбачається надання грантів підприємцям з метою підтримки винаходів та інших високотехнологічних бізнес-проектів. Запущено програму "Доступні кредити" 5, 7, 9 відсотків для малого бізнесу через Фонд розвитку підприємництва.
До Міністерства фінансів також була передана, підпорядкована державна іпотечна установа. Ця установа була створена у 2004 році, її основним завданням була підтримка розвитку іпотечного кредитування в Україні в умовах необхідності забезпечення населення доступу до якісного житла. В грудні 2019 року було прийнято рішення урядом і перепідпорядковано зазначену установу під Міністерство фінансів та зараз здійснюються умови щодо активізації іпотечного кредитування в Україні, виконання інших заходів, в тому числі які були підтримані в 2019 році, дуже сильно допомогли нашим міліціонерам щодо отримання житла.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.
Шановні колеги, я перепрошую за запізнення, продовжу, з вашого дозволу. По звіту далі Міністерства фінансів. Окрім забезпечення ефективного управління державними банками, і тут у нас насправді ще є завдання не тільки сформувати наглядові ради і управлінські команди, які зараз будуть підсилені, але і врегулювати проблемні активи найголовніше. 390 мільярдів гривень, які у нас знаходяться в портфелі банків, особливо по 70 приблизно мільярдів в "Ощадбанку" і в "Ексімбанку" – це той ресурс, активне врегулювання якого дасть нам можливість не тільки очистити баланси банків, а й отримати додаткові кошти безпосередньо в бюджет України. Тому я думаю, що на 2020-й рік ми для себе це ставимо як завдання до кінця року повністю це врегулювати.
По активізації коштів по співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Взагалі в 2019-му році, особливо друга половина 2019-го року, ми звітували це по ходу роботи, нами було досягнуто дуже великого прогресу щодо покращення вибірки. Це ті кошти, які ідуть як державним компаніям, вони надзвичайно довгі під дешевші ресурси: Європейський інвестиційний банк, КFW, ЄБРР і інші. Ми взагалі стали другою країною щодо ЄБРР по інвестуванню і перевищили 1 мільярд доларів інвестицій в наші підприємства. І плюс ми зробили ряд дуже важливих речей щодо дерегулювання для того, щоб вибірка, особливо на комунальні підприємства, місцеві підприємства теплокомуненерго, там, де нам треба енергоефективність і налагодження активних операцій, ми тут ідемо на це і погодуємо в тому числі і питання по місцевим дорогам, і так далі. Тобто після того, як велике будівництво, яке має зараз активно розпочатися з березня місяця, у нас є і нові проекти по автомобільним дорогам, і по "Воді Донбасу", і по решті питань.
Щодо боргової політики. Минулого разу ми роздавали окрему презентацію щодо боргової політики. В борговій політиці зрозуміло, яких цілей нам вдалося досягнути і навіть перевиконати в 2019 році, а фактично дуже багато якраз за останні 6 місяців, 5 місяців, за які ми звітуємо зараз за роботу нашого уряду. По-перше, ви це знаєте, ми про це постійно говоримо, це рекордне зменшення середньозваженої ставки: по гривнях з 20 відсотків до 10 відсотків, фактично вдвічі. Але і євро, і доларові ресурси ми запозичуємо найнижче, ніж це було за всю історію України.
Чому це важливо? Наш бюджет дефіцитний, наш комітет з вами знає про це краще, ніж, мабуть, будь-які інші комітети. Цей дефіцит треба фінансувати і кожна країна це робить – запозичує. Але важливо, щоб ми це робили під мінімально можливі відсотки. Для цього ми також працюємо активно, Міністерство фінансів – це наша функція, над покращенням наших рейтингів. І теж за останні 5 місяців всі рейтингові агенції або покращили і рейтинг, і очікування, або покращили очікування, да, у випадку одної агенції. Ми працюємо над цим і надалі. Плюс OECD, як ви знаєте, перевело нарешті нас з 7-ї – це найгіршої категорії – до 6-ї. І ми взагалі будемо рухатись далі і працюємо над тим, щоб переводити далі. Це не тільки важливо для бюджету, тому що ми запозичуємо дешевше. Це дуже важливо для української промисловості, це дуже важливо для українського бізнесу, тому що вони запозичують, чим дешевше запозичує суверен, тим дешевше і легше отримують кошти наші підприємства. І цей рейтинг на них безпосередньо впливає.
Ми також в Міністерстві фінансів, але це і звіт загальний уряду, дуже активно зараз включені над програмою залучення інвестицій. Це пріоритет № 1 Президента, це пріоритет № 1 партії. І насправді програми економічного зростання, економічна політика, яка будується, залежить, чим швидше ми залучимо інвестиції, в першу чергу велика дискусія зараз, ви знаєте, відбувається і в парламенті, і всюди щодо промисловості, щодо розвитку реального сектору економіки.
Ми проаналізували реальний сектор економіки і бачимо, що падіння відбувається саме там, де є дуже велика зношеність основних фондів. Відповідно, для того щоб нам і підвищити продуктивність, і підсилити економічне зростання, нам потрібні дуже великі інвестиції в основні фонди. Міністерство економіки підрахувало навіть: цифра 50 мільярдів – це якраз та цифра, яка необхідна для виведення нас, наближення хоча би до європейських країн, з якими наші підприємства конкурують за ринки, за споживачів, за бізнес.
Тому щодо інвестицій, тут декілька напрямків, в тому числі найближчим часом будуть ті законопроекти, які стосуються, перше, сприятливого режиму для участі в приватизації, де нам треба і підсилити приватизацію, і швидко залучити ефективного власника. Друге – це те, що стосується, ну, всі говорять про інвестиційних нянь, але найголовніше, що це можливість заключати індивідуальні великі угоди з великими інвесторами – понад 100 мільйонів доларів.
Насправді, у нас дуже багато є інвесторів, які протягом минулих років були втрачені саме тому, що ми як держава не змогли запропонувати комплексну програму і заключити таку угоду. Десь комусь треба підключення, комусь треба питання місцеві. Зараз готується законопроект, ми беремо в ньому також участь, який буде цими питаннями займатись.
Крім загального виконання, скажімо так, чого ми досягли, такий проміжний результат, і досягли стабільності в макрофінансах, і утримали цю макростабільність, і на її базі покращили і питання податкового адміністрування, і питання митні і так далі. Ми на початку шляху, звичайно. Тобто, якщо говорити про митницю і про Податкову службу, ми розуміємо, що по багатьом питанням ми протягом цього року будемо реалізовувати ініціативи, які парламент (дякуємо) проголосував, і по спільному режиму транзиту, і на кінець року у нас всі ці закони будуть імплементовані. Це важливіша якби частина і тяжка щодо їх врахування.
Ми минулого разу з вами говорили про виконання за січень місяць. Ми от вже зараз, коли на минулому тижні ми говорили, ми говорили про план заходів. Хочу сказати, що ми ці заходи вже вживаємо. Я думаю, що вже результат навіть в лютому частково побачите цих заходів, які позитивно позначаться на виконанні державного бюджету, а також наш план до кінця року.
Тому на цьому коротко хотіла би закінчити і готова відповісти на всі запитання разом з командою по нашому виконанню за 5 місяців і план дій до кінця року.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до обговорення. Які запитання до доповідача? Прошу пане Михайле.
ЛАБА М.М. Доброго дня! Михайло Лаба.
Скажіть, будь ласка, нам, власне, для аргументу. Ми ж розуміємо, що в п'ятницю буде відбуватися у залі. Нам чітко треба розуміти, трошки не вистачає, як на мене, публічності, поінформованості, для загалу України інформації. От ви будете звітувати, і десь ми мусимо розуміти і починати, наприклад, якщо ми говоримо про підсилення процесу приватизації об'єктів, то ми не бачимо, де вони є. Якщо це прозоро говорить, ну як би, представник, який компетентний, мають бути в доступі ці всі речі, щоб ми розуміли, яким чином.
Багато підприємств і організацій сьогодні кажуть по областях: «інвест-няню» новим дають, а ті, що є, існуючі, можуть і пропасти, там, де працівників 500-600. І є ризик, деякий ряд постанов, я можу уточнити, десь листопад, по-моєму, і грудень місяць, який заборонив ввіз деякої давальницької сировини, і підприємства деякі можуть зупинитись. Окремо це в Закарпатській області, наводив приклад і міністр Милованов, зараз вивчається питання. Але ми мусимо говорити точково, де саме збільшились якісь позитивні речі, і ми розуміємо, що імплементація тих законів, які ми прийняли, також логістика їх якась довга видається. Тому треба якісь дедлайни і ці всі речі оптимізувати, на мою думку.
Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую за запитання. Дуже слушні обидва запитання. Значить, перше, що стосується приватизації і плану, який ми бачимо. Фонд держмайна на виконання рішень, тобто ще раз дякуємо вам і за Закон про приватизацію, який ухвалений Верховною Радою, і Закон про концесії. І на його виконання є дуже чіткий план як у Міністерства інфраструктури і у тих, хто займається концесіями, так у Фонду державного майна по малій приватизації, по великій приватизації окремо.
Ми зі свого боку теж постійно наголошуємо на тому, що ці об’єкти, найближчим часом Фонд держмайна якраз буде їх оголошувати, ті об’єкти. які мають бути приватизовані в цьому році. Це буде публічна інформація, яка, з одного боку, нам для державного бюджету дасть розуміння, що ті 12 мільярдів, які закладено в бюджет від приватизації, будуть не просто виконані, а ми сподіваємось, перевиконані, тому що 6 мільярдів виконання від малої приватизації ми вже бачимо, що це абсолютно реалістична цифра, і ми бачимо, що ми вже ідемо з перевиконанням потенційним, але якраз те, що стосується великої приватизації, ми також абсолютно розуміємо, що навіть ті перші 19 чи 20 об’єктів, які дискутуються зараз, на які (21 об’єкт, дякую за уточнення), які дискутуються зараз, проведення прозорої і зрозумілої приватизації в цьому році до кінця року дасть можливість і цифру по великій приватизації також, можливо, перевиконати.
Що стосується «інвест-нянь». Ви абсолютно слушно сказали, і UkrainInvest офіс, який працює в Кабінеті Міністрів і цю програму повністю координує, в першу чергу фокусується не на нових, а на тих інвесторах, які зараз уже є в Україні, тому що залучити нових інвесторів ми зможемо тоді, коли ті, хто вже працюють в Україні, скажуть, що тут найкращі і хороші і нормальні умови, і залучити іноземних інвесторів ми зможемо тоді, коли український бізнес скаже, що нам в цій країні працюється добре, комфортно і ефективно. Тому і програма так звана "інвест-няня" і програма заохочення до приватизації понад 10 мільйонів, вона, по-перше, для всіх, ще раз, і для українського і для міжнародного бізнесу, і вона також і для тих, хто існує тут, ці контактні менеджери, я думаю, що треба передати, в комітет передамо якби візитки саме UkrainInvest з контактним телефоном, який можна передавати просто бізнесу, контактувати і з ними відразу зв’язуються, закріплюють відповідного менеджера для того, щоб допомагати разом з керівництвом в областях, в РДА і так далі займатись конкретними вирішеннями питань.
Щодо втілення законопроектів. Дивіться, є законопроекти, які можна втілювати швидше, є законопроекти, які вимагають часу. Наприклад, єдина юридична особа для митниці і для податкової служби. Тут зрозуміло, що це питання, яке, як тільки воно ухвалено і підписано, це вже питання адміністративного там, реєстрації, початку, конкурсів і так далі. Є питання такі, як спільний режим транзиту, який, ми вже почали його втілювати, але він вимагає двостороннього процесу з нашими європейськими сторонами. Тому у нас по кожному законопроекту є так звана карта його втілення. Ми, я думаю, що із задоволенням через голову передамо в комітет, щоб ви також бачили наші терміни виконання. І будете з іншого боку контролювати також, дивитись, як ми рухаємось.
Деякі речі, такі як приватизація чи концесії – ухвалений закон, і от він пішов уже на втілення, дві перших угоди по концесіях уже укладено, конкурси проведено, сподіваюсь, що скоро зможемо порадувати, міністерство активно працює над залученням додаткових.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги! Оксано Сергіївно! Дуже гарні новини, позитивні зміни. У мене питання. Ви говорили про те, що зменшиться ставка по кредитах майже вдвічі, і працюючи в бюджетному комітеті, задавали це питання давно: яким чином ми змогли досягти цього? Бо 5 років чи 7 років ми говорили про те, що потрібно знизити ставку кредитну, вона зовсім не відповідає тій дійсності і тим реаліям для виробництва і для всіх підприємств, які є. Яким чином це вдалося досягти? І чи не будуть зміни цього, після того буде підвищення чи ні? Скажіть, будь ласка.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.
Я говорила про ставку по залученню в ОВДП, яка збільшилась вдвічі. Дуже хотілося б, щоб ставка і по кредитах удвічі збільшилась, вона почала… удвічі зменшилась, вибачте. Вона почала зменшуватись, але не так швидко. Ми працюємо над тим, щоб здешевшити ресурс. Яким чином? Ставки по кредитах в банківській системі залежать від фактично двох чи трьох навіть факторів. Фактор номер один – вартість грошей, і тут це питання облікової ставки Національного банку, ставки рефінансування, яка знижується, за останні півроку знизилась досить суттєво, і ми дуже сподіваємось, ще раз, Нацбанк є незалежна інституція і ми не можемо тут рекомендувати, але ми дуже сподіваємося і бачимо всі передумови для того, щоб ставка збільшувалась і надалі. Тому що ми бачимо: інфляція у нас знизилась дуже суттєво.
Друге питання – це питання ризику. І це питання захисту прав кредиторів. І це питання дуже важливе, тому що це питання, чи можуть банки повернути кредити, коли у них наступають проблеми. Тут дуже багато вже законопроектів ухвалено. Тут дуже багато роботи, і в звіті, який вам направлений, повний звіт, є частина по тих заходах, які вдалося зробити Міністерству юстиції по боротьбі з рейдерством, по наведенню ладу в реєстрах і так далі. Це робота, яка далі буде тривати, і ми ще не раз будемо приходити з ініціативами, які тут, ну і зокрема, я думаю, що ви спілкуєтесь також з бізнесом і бізнес-асоціаціями, які кажуть, що судова реформа і забезпечення незалежного правосуддя – це такі речі, які на це дуже сильно впливають.
Третє питання – це питання фінансового моніторингу і вимог до позичальників, тому що ми бачимо, що вартість грошей зменшується, ставка падає, але ми бачимо, що рекордні суми банки тримають на депозитних сертифікатах Національного банку. Навіть не в наші цінні папери державні інвестують, а на депозитних сертифікатах. Тобто і тут, ще раз, ми зараз починаємо з квітня місяця втілювати наш закон новий про фінансовий моніторинг, який ми проголосували, дякую вам за підтримку, який суттєво, по-перше, піднімає мінімальну суму фінмону до 400 тисяч, але найголовніше – він скорочує кількість критеріїв для фінансового моніторингу з 17-и до 4-х. Але вже по цим 4-м, дійсно, такий "ризико-орієнтований" підхід запроваджує. Дуже важливо, щоб фінансовий моніторинг в банках також на це відреагував, тому що ми всі чуємо (і до нас до всіх приходять) про те, що клієнти, ну, дуже важливо, щоб вони могли також відповідати вимогам, які до клієнтів банки пред'являють. Ми розуміємо, що ця ставка буде зменшуватися, але для малого і середнього, для мікробізнесу нам треба це зробити швидше. Саме тому ми запустили програму "5, 7, 9". І я хочу сказати, що коли ми її розпочали і Президент оголосив цю програму в грудні, дав нам дуже обмежений час для її запровадження. З 3-го лютого (це був понеділок у нас) розпочала діяти ця програма. І зараз уже не тільки державні банки, 14 банків подали заявки на те, щоб приєднатись до цієї програми – там, де ми компенсуємо ставку так, щоб індивідуальні підприємці, ФОПи, мікробізнес могли отримувати кредити під 5, 7 чи максимум 9 відсотків.
Тут дуже велика робота буде зараз проводитись Міністерством економіки, оцим фондом підприємництва щодо навчання, тому що ми також бачимо, що, ну, з одного боку, нам треба, щоб банки максимально видавали ці кредити, з іншого боку, так побудована система, що ті, хто заповнюють кредитні заявки, – або бізнес-план не відповідає, або сама ідея, то їм не відмовляють, а вони попадають автоматично в програму, яка допомагає малому бізнесу чи підприємцю цим зайнятись.
Тому ще раз, це цілий комплекс, але так як ми з вами в бюджетному комітеті, дуже важливо, щоб наша база, на якій ми це все будуємо (зменшення дефіциту, забезпечення виконання бюджету), щоб це залишалось на місці. І тоді на цьому можна буде зменшувати.
І третя велика програма – іпотечна. Ми сьогодні про неї ще не говорили, але ми працюємо зараз в Кабінеті Міністрів над таким рестартом, запуском. 2020 рік повинен стати роком доступної іпотеки. І тут, з одного боку, працюють Національний банк і банки над запуском більш широкої програми, а ми після підпорядкування державної іпотечної установи Міністерству фінансів зараз активно ту програму, яку ми там почали для поліцейських і для пожежників, зараз працюємо з Міністерством оборони і з іншими державними службовцями, щоб програму доступного іпотечного лізингу довгострокового фактично замінити програмами просто там купівлі чи будівництва житла, які показали, що (ну, там є і корупційні ризики) побудувати чи купити можна невелику кількість, замінити на лізинг, який дає можливість більшій кількості надати житло і залучити на держслужбу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще питання.
КІССЕ А.І. Можно, да?
АРІСТОВ Ю.Ю. Так.
КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою)
Спасибо.
Оксана Сергеевна, ну так, я не знаю, вот слушаю, какая у нас уверенная, надежная финансовая система. У нас почти проблем нет, мы идем вперед и по кредитам, и по другим вопросам. Но у меня чисто информационно очень важный вопрос. Вы знаете, особенно на юге Одесской области в прошлом году урожая практически не было. Большие минуса, все предприятия и фермерские хозяйства, да и большие предприятия, в долгах. Этот год сулит, к сожалению, дальнейшие проблемы из-за погодных условий. Как раз в этой части Украины очень мало орошаемых земель. Естественно, все в кредитах.
Скажите, пожалуйста, были времена, и вы работали в этот период времени, когда активно практиковалась такая форма сотрудничества, когда погашали хоть часть кредитной ставки тех кредитов, которые получали сельхозпредприятия и фермерские хозяйства, есть ли какие-то наработки, какая-то стратегия в этом вопросе с тем, чтобы уже на перспективу, если сейчас не удается, думать уже об этом в 2020 году? Потому что это будет катастрофа, особенно учитывая, что идет тенденция к даче согласия парламентом по продаже земли. И получится так, что те, кто обрабатывают ее, ничего не смогут сделать – они из-под рук уйдет, потому что финансовая ситуация катастрофическая, по крайней мере я могу за половину Одесской области сказать буквально в цифрах. Этого не надо.
Просьба: ваше видение об оказании практической помощи в части кредитования по различной методике, которую вы предложите, но главное, чтобы им дать возможность, скажем так, глоток воздуха с уменьшением той кредитной ставки, которую они должны выплачивать. Есть ли какие-то тенденции в этом направлении?
Спасибо.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.
Ви знаєте, що раніше існували програми щодо підтримки сільськогосподарських виробників, але якщо проаналізувати попередні 3 роки, коли ці програми існували, то вони ніколи не вибиралися за рік повністю. Були роки, коли 50 відсотків тільки вибиралися, хоча фінансування було відкрито, але деякі з цих програм показали свою недостатню ефективність. У той же час деякі з них були дуже популярними і дійсно досягали результату і доходили до реальних сільськогосподарських виробників.
У цьому році у нас закладено 4,1 мільярда у Державному бюджеті на 2020 рік, які спочатку передбачалися як програма здешевлення саме для фермерів для купівлі землі, але також Міністерство економіки і сільського господарств, яке відповідає, головний розпорядник цієї програми, також передбачило, що це можуть бути декілька програм, в тому числі і програма підтримки сільськогосподарських виробників. Тому як тільки буде затверджений фінальний порядок використання коштів, а от сьогодні мені підтверджують – затвердили, тому що ми після вашого доручення на минулому тижні дуже активну роботу провели в Кабінеті Міністрів, і у нас дуже сильно підтягнулися наші головні розпорядники по затвердженню як паспортів бюджетних програм, так і порядків використання коштів. Не всі – зразу скажу. Ми сьогодні відправили в комітет, має бути, з ранку підписали листа на сьогоднішній день, там ще є над чим працювати, але уже є дуже багато головних розпорядників, які повністю на 100 відсотків виконали свої обов'язки по затвердженню їх.
Тепер, що стосується сільського господарства в цілому. Ми бачимо в 2019 році насправді різну картину по сільському господарству, тому що є підприємства, в яких ми бачимо суттєве зростання в сільському господарстві. Це якраз ті підприємства, які інвестують у модернізацію, у збільшення продуктивності. Ми також по Державній податковій службі, коли ми почали аналізувати дуже активно і зараз об'єднуємо наші ресурси і дивимося. Ми також бачимо, що є ряд культур, по яким ми, на жаль, експортуємо більше, ніж вирощуємо. Зрозуміло, що чудес не буває, це просто значить, що у нас, на жаль, дуже великий обсяг вирощення і продажу за готівки, яких ми не бачимо в офіційній звітності, і по деяких районах і територіях ми бачимо, що нібито там неврожай, а насправді це не неврожай, а часткове ухиляння від сплати податків.
Плюс ми зараз активно працюємо (ще раз, те, що ми інформували раніше) над трансфертними кейсами ціноутворення, і вони теж стосуються де в чому якраз сільськогосподарського напрямку роботи. Тому, ще раз, сумлінні виробники не тільки можуть отримати підтримку як мікробізнес, якщо це дійсно такі маленькі фермери, через "5, 7, 9" – програму, це теж для них, а можна підтримати через Міністерство – програму підтримки, яка є в бюджеті 4,1 мільярда відповідно до того порядку, який вже затверджений. Але будемо працювати над тим разом, для того щоб там, де потрібна підтримка, і сподіваюсь, що, ще раз, загальне зниження вартості ресурсу, воно в першу чергу вплине якраз на агробізнес. Там у нас найбільший потенціал для розвитку, насправді. Дякую.
Дуже важливо: у нас в "Укрексімбанку" є позика від Європейського інвестиційного банку – так званий "Агро Апекс". Ми подовжили її надалі. Тому запрошуємо розповсюджувати інформацію серед учасників, щоб подавали такий ресурс, який може бути використаний.
КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою)
Оксана Сергеевна, все ж таки, вот в той форме, о которой вы говорили, и раньше знаете, погашение или части кредитной ставки. Такая формула работы в этом и следующем году, она имеет место быть?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ще раз, питання, якщо дозволите. Чи саме форма компенсації відсотків…
КІССЕ А.І. Кредитных, ставки.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. …кредитних для аграріїв. Чи не запланована вона на найближчі роки?
МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ми зараз подивимось в цьому паспорті, який затверджений сьогодні.
КІССЕ А.І. Да, прохання звернутись комітету.
МАРКАРОВА О.С. Там точно є компенсація ставки по купівлі землі, це точно воно там є. Зараз подивимось, чи по компенсації просто агрокредитів.
КІССЕ А.І. Да, я прошу голову комітету по цьому питанню надати доручення, щоб взяти на контроль і відпрацювати його.
МАРКАРОВА О.С. Воно у порядку є вже, сьогодні затвердженому.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, ще питання.
ЛАБА М.М. Я би хотів ще, якщо можна, Оксано Сергіївно, такого плану, ну, в принципі, думки вголос. Значить, в минулому році до нового року багато перерозподілів здійснювалося. Скажемо так, на думку комітету, ми з осторогою приймали деякі рішення відносно ефективності використання державних коштів за короткий такий період, де тендерні процедури, інші речі. І ми десь уповаємо, і переживаємо, і думаємо, і надіємось на Рахункову палату, її роботу в цьому році по міністерствах. Так, ми знаємо, що зараз у Міністерства охорони здоров'я уже справу передали в НАБУ відносно, скажемо, схеми виводу коштів за кордон, там 20 мільйонів чи скільки уже зафіксовано, уже на початку року на придбання ліків.
Тому, скажемо так, ми бачимо і застерігаємо в принципі, що десь по міністерствах треба провести цю аналітику, мабуть, профілактичну спільну і на упередження. Це була би гарна, як би, картина, щоб не допускати потім таких, скажемо, уже болючих ударів нижче пояса, які будуть очікувати нас усіх протягом бюджетного року. Це одне.
І друге. Що колись ми починали десь і восени, і тут голова ДФС також був, показував, скільки баласту у міністерствах є в майні, скажемо, у відомствах – якісь гаражі, квартири, яхти і все інше. І ми закриваємо по Україні лікарні, десь там, кажуть, але я в це не вірю, що закривають, оптимізація в інший спосіб проходить, я згоден, але хотілося б такий перелік від міністерств: а що саме оптимізували міністерства? Деякі аграрні науки, академії ті всі вирощують, тут нам розказували, з гектару 100 центнерів пшениці нового виду. Напевно, на Марсі буде рости. Але десь його і передають комусь, кажуть, але за які кошти, чи продають, реалізовують – ось треба розібратися і в такому, в принципі, моменті. Я думаю, там багато речей є, які мали би ще привестися в порядок.
Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую за запитання. По першому питанню – щодо ефективності видатків. Дуже важливий напрямок. Ми працюємо тут в 4 інструменти, які працюють і до яких ви також можете долучатися, щодо покращення ефективності видатків.
Перше, це безпосередньо ви назвали, Рахункова палата, яка приходить перевіряє нас в кінці, і її звіти є, з одного боку, нам рекомендаціями для того, що треба покращити, а з іншого боку, дійсно, для правоохоронців, якщо такі знаходять порушення.
Але ми не чекаємо, коли орган парламентського контролю прийде і перевірить. У нас також є внутрішні інструменти, як це можна робити. Перше – це огляди видатків. Дуже важливий інструмент, який запроваджений нашим середньостроковим бюджетуванням загалом. В минулому році, на жаль, з шести оглядів перших пілотних ми провели три, ці три огляди дуже багато нам показали важливої інформації. В цьому році ми поставили для себе за мету, і це в програмі уряду, яку ви нам затвердили, стоїть, що 20 відсотків всіх видатків бюджету повинні пройти через огляди видатків. Огляд видатків – це не просто якийсь факультативний такий, як ми це робимо, це дуже структурований процес, в якому головний розпорядник Міністерство фінансів, а також експерти, які долучені, і було би дуже добре, щоб до цих оглядів долучились також народні депутати, проходять, беруть конкретну програму і по цій програмі проходять від початку до цього. Ось планувалась програма, ось які показники ефективності цієї програми, ось скільки коштів просили на це, виділено на це, і чи досягнули ми за 2019 рік, тому що огляд видатків проводиться за попередній рік, чи досягнули ми результатів. Цей огляд, він лягає також, плюс захоплює поточний рік, і він якраз, цей огляд видатків, повинен бути для нас основою, коли ми будемо говорити про бюджет 2021 року. Тобто проаналізувати це і сказати: цю програму треба продовжувати, цю програму треба продовжувати і розширити, цю програму треба продовжити, але змінити напрямки і так далі.
Ми зараз на фінальній стадії, ми заслали, по-моєму, позавчора, Володимире Петровичу, так, позавчора на всіх уже розпорядників, на Кабінет Міністрів пропозицію, тобто ми зібрали спочатку з розпорядників, хто готовий і хто які програми надсилає, зібрали їх, звели, добавили туди свої прохання Міністерства фінансів, тому що є ряд програм, які, наприклад, головні розпорядники не подали, але ми точно бачимо, що їх треба перевірити. Наприклад, там шахти чи якісь такі нагальні програми, де треба було би подивитися і розібратися. І направили зараз на Кабмін. І на наступний Кабмін в середу наступну ми сподіваємося вийти і затвердити перелік цих оглядів видатків. Ми сьогодні довідково надішлемо також в комітет, якщо ви будете бачити, і після того, як він буде затверджений, ми будемо по кожній програмі формувати команду для цих оглядів. Будь ласка, долучайтесь, долучайте офіси парламентські ваші до того, це дуже важлива робота.
Третій напрямок – це Офіс фінансового контролю, колишня Державна аудиторська служба, яку передали, вона повернулась до Міністерства фінансів, і ми почали зараз її таку докорінну реформу. Ми проговорили з Рахунковою палатою, тому що нам абсолютно не треба дублювати функції щодо аудиту і ми не будемо цього робити, і Офіс фінансового контролю сфокусується на таких головних напрямках. Перше – це фінансове інспектування державних компаній, там де дійсно треба ризико-орієнтований підхід, вийти і подивитись, ми знаємо всі і від вас отримуємо постійно по деяким державним компаніям серйозні сигнали.
Друге – це місцеві бюджети, там де Рахункова палата перевіряє виключно трансферти від державного бюджету місцевим, але теж ми постійно від мажоритарних депутатів отримуємо запити щодо безпосередньо вже місцевих бюджетів, де треба дійсно інспектування.
Третє – це моніторинг публічних закупівель, те що закон поклав на Офіс фінансового контролю, і зараз це дуже важливо зробити правильно, тому що ми бачимо, що державні закупівлі відкриті, ProZorro працює, але ми бачимо, як дуже багато розпорядників намагаються маніпулювати цим процесом, намагаються такі умови ставити, щоб конкретно хтось виграв і так далі. Це теж така важлива робота. Тому от Офіс фінансового контролю, через буквально 2-3 місяці він буде перезапущений і буде працювати над цими питаннями.
І четверте – це внутрішній аудит. В кожному головному розпоряднику є такий підрозділ як внутрішній аудит. Це взагалі частина нашого євроінтеграційного пакету, внутрішній аудитор в кожному міністерстві і головному розпоряднику повинен, і ми проводимо зараз цю роботу, бути підпорядкований безпосередньо керівнику і це запобігання, тобто це той внутрішній аудитор, який повинен, як ви правильно кажете, запобігти, який повинен на стадії прийняття ще рішення внутрішнього зупинити, попередити, розказати, сказати, що не так рухається.
Міністерство фінансів тут, навпаки, звинувачують в тому, що ми постійно хочемо щось порізати і не дати використати, тому ще раз, всі ці інструменти готові і вже їх застосовуємо. До огляду видатків дуже просимо долучатись.
Якщо можна, Василь Шкураков проінформує по програмі АПК.
ШКУРАКОВ В.О. Значить, схвалено сьогодні порядок, і 6 напрямків, за яких державна підтримка розвитку тваринництва, фермерських господарств, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного товаровиробництва, фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів, присутня фінансова підтримка садівництва і надання сімейним, це відшкодування ЄСВ, те що піднімалось і законом було затверджено, також присутня в рамках. Тобто все є, збереглось.
Сьогодні відповідне рішення було прийнято урядом. Це постанова буде, а розподіл, це вже будемо з Мінекономіки, коли будемо готувати паспорт на бюджетну програму. Розподіл відповідно до обґрунтованих показників.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякуємо.
Ще питання є? Прошу.
КУНАЄВ А.Ю. Дякую.
Шановна Оксано Сергіївно! Кунаєв Артем. Я хотів би сказати, що так, ми бачимо, що зараз ми робимо максимальне виведення бізнесу з тіні, як-то розширення сфери застосування РРО. Але я хотів би звернути увагу на те, що крім цього ще потрібно покращувати рівень сервісу, який надається у податкових для тих людей, для котрих ми впровадили вже там більш суворі вимоги з нашого боку. Тому що зараз дуже багато паперів ще потрібно подавати саме в паперовій формі, там оформлювати від руки дуже багато з цього в податкових. І, можливо, якщо ми будемо працювати над цим напрямом, буде легше вести в нашій країні бізнес і до нас більш охоче будуть заходити підприємці в Україну.
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую вам за запитання. Саме тому ми законопроекти, які ви ухвалили по розширенню сфери застосування РРО, нагадаю, виключно на другу і третю групу фізичних осіб-підприємців, ми їх ще не запровадили. Закон ухвалений, але вони будуть запроваджені тільки з січня 2021-го року.
Фактично у нас є рік на запровадження цих питань. Тому перед тим, як ми для малого бізнесу другої і третьої групи запровадимо обов'язкові розрахункові апарати, але це не будуть ті розрахункові апарати, які зараз, це ми говоримо про новітні безкоштовні, через пряме ІР?підключення через Державну податкову службу. У нас є рік для того, щоб за цей час, перше, підготуватись до цього і зробити, щоб ця програма, вона зараз в тестуванні активному, щоб ця програма нормально працювала; і друге, дійсно зробити всі заходи, які стосуються покращень для не тільки малого, а і для всіх бізнесів щодо адміністрування.
Що в цьому напрямку ми робимо? Перше, ми об'єднуємо всі рахунки, крім ПДВ, для того, щоб бізнес міг сплачувати на один рахунок. Ви цей законопроект всі проголосували. На жаль, туди зайшла поправка, це було десь в листопаді місяці, і законопроект був про одне – про єдиний рахунок, поправка зайшла по тютюновій галузі, після якої декілька заводів зупинилось і ми не добрали акциз в минулому році. Але зараз уже сподіваємось, що повернеться з пропозицією на вето цей законопроект, Верховна Рада його розблокує, і ми для бізнесу досить швидко запустимо єдиний рахунок для сплати. Це дуже важливо, тому що зараз бізнес платить на різні рахунки. Коли у нас рахунки міняються, ви знаєте, ми постійно вислуховуємо від бізнесу, що це незручно. У нас буде тільки рахунок для ПДВ один, тому що це автоматична система, і всі решта сплачуватися будуть на один рахунок в Казначейство. А вже Казначейство розкидає їх по рахунках.
Друге питання – це законопроект 1210, про який ходить багато міфів. Але в ньому дуже багато покращень, які нам дозволять якраз "електронізувати" і електронний кабінет нарешті зробити тим, чим він повинен бути: максимально зручним, максимально електронізованим, в одному місці. Тобто у нас з вами от дійсно є рік для того, щоб це зробити до того, як РРО стануть обов'язковими для другої і третьої групи. Нагадаю, що для першої групи РРО не будуть обов'язковими. Найменші наші окремі підприємці, вони і далі, тобто всі, хто продають власну вирощену продукцію і так далі, їх це зачіпати не буде.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще є питання?
ТІСТИК Р.Я. Оксано Сергіївно, таке питання: перше, бо я вас минулого разу запитував про компенсацію житла у Дрогобичі. Якщо можна, почути відповідь. Якраз цього разу у нас є і мажоритарщик звідти.
Таке питання, воно стосується більше за все українців, ну, найбільш дієвим інструментом зниження показника бідності в Україні є зростання прожиткового мінімуму. Згідно 1 січня складає 2027 гривень. Є інформація по тому звіту: для покращення соціального захисту окремих категорій буде підвищено державні соціальні допомоги батькам-вихователям, прийомним батькам, дітям-сиротам і так далі. Це все дуже добре, і за те вам дякуємо. Але чи взагалі будуть ще якісь спроби наближення розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, як розраховано, близько 4 тисячі 251 гривня? Чи можна почути відповідь?
МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.
Що стосується по Дрогобичу. Ми просто направили вам саму інформацію, якщо треба, ми продублюємо, можемо телефоном переслати. Минулого року ми по Дрогобичу виділяли кошти, на жаль, вони їх не використали. Яким чином це зробити в цьому році, ми надамо інформацію, і є тут профільний заступник, він теж готовий прокоментувати.
Що стосується прожиткового мінімуму. Ми фокусуємося на 2 цифрах. Перша. Це дійсно прожитковий мінімум, який є показником для всіх соціальних програм. І тут Міністерство соціальної політики, я думаю, що можна буде тематичний зробити і запросити, ми готові прийти з колегою для того, щоб вона розказала більш детально про ті заходи, які Мінсоцполітики вживається щодо наближення його до тої розрахункової одиниці, яка повинна бути. Для нас це дуже важливо, і дуже важливо, щоб це було зроблено у такий бюджетно відповідальний спосіб, тому що, з одного боку, повинен бути абсолютно справедливий чесний прожитковий мінімум, і всі соціальні програми повинні на ньому базуватися. З іншого боку, це з точки зору ефективності видатків, про які було попереднє запитання, ми повинні забезпечити, що ці соціальні видатки ідуть саме тим, кому вони повинні йти, а не широкому колу, і таким чином складають ризик для бюджету замість того, щоб допомагати саме соціальним верствам.
Другий важливий для нас показник, який ми зараз постійно моніторимо, і ви бачили, ми навіть запропонували його як базу Кабінету Міністрів щодо визначення зарплат на державній службі. Це середня зарплата. Тому що дуже часто раніше фокусувалися на інших, але саме середня реальна зарплата показує, яким чином змінюється заробіток людини, яка працює, людини, яка створює ВВП, людини, яка платить податки і так далі. Тому середня зарплата – це теж для нас дуже важливий показник, який ми моніторимо зараз, постійно дивимося, яким чином відбувається. Це також показує, наскільки у нас сектор легальної зайнятості покращується і зростає ще й зарплата внаслідок зростання бізнесу.
По Дрогобичу. Геннадію, хочете додати чи ви уточните запитання і тоді… Зараз уточнить народний депутат запитання, і ви тоді відповісте.
САЛАМАХА О.І. Дякую колезі за те, що він поставив таке питання. Насправді вони не мали фактичної можливості їх використати. Я думаю, що ви про це знаєте, коли ці гроші прийшли, і скільки часу вони були у них на рахунку. Це було менше 6 годин. Вони мали можливість використати кошти, тому що вони прийшли в останній день.
І насправді хотілось би почути все-таки: коли буде допомога людям? Люди чекають. На сьогоднішній день є велика кількість сімей, які не мають де жити. І за 2 місяці, скажіть мені, будь ласка (ну, практично за 2 місяці), ми можемо вирішити і виконати те, що уряд пообіцяв людям. Люди чекають. От на сьогоднішній день у них одне запитання: коли їм куплять квартири, якщо уряд пообіцяв? І взагалі мені цікаво, чому якщо всі розуміють чудово, що це гостре питання, це проблема, для чого було відкладати на останній день, щоб їм відправляти кошті, і вони фактично не мали можливості їх використати.
Дякую.
ПЛІС Г.В. Так, дійсно, гроші минулого року виділили в останні дні, і звичайно, якщо б вони дійсно були б готові, вони мали можливості використати, але якщо б вони завчасно підготувалися, але ми розуміємо, що час був обмежений. Хоча багато інших розпорядників вклалися у цей час і використали гроші. Тому у нас пропозиція дуже проста: сьогодні їм потрібно знову звернутися, ініціатором є Мінекономіки, звернутися з пропозицією, пояснивши, що невикористані гроші і знову подати і пройти той шлях. Ми зробимо це максимально швидко.
САЛАМАХА О.І. Скажіть, будь ласка, не в останні дні, а безпосередньо в останній день були кошти. Не обманюйте просто народних депутатів, давайте називати речі своїми іменами.
І скажіть мені, будь ласка, ви не знаєте про цю проблему? Хто має до вас постійно ходити і скільки часу? Якщо є обіцянки, які дані людям, дані українцям, скажіть мені, будь ласка, ви вважаєте це нормальним, що має хтось заново обходити по всіх колах чи як?
МАРКАРОВА О.С. Шановний колего, ми ж вами у бюджетному комітеті. Є Бюджетний кодекс, який регулює використання програми резервного фонду. Це програма Міністерства економіки, і є процедура. Резервний фонд не є перехідним, він кожного року свій. І минулого року по резервному фонду всі кошти, які виділялися, всі пройшли, крім цієї програми. Вони були виділені, але на місці не були готові, не були проведені жодні процедури. Можемо ще раз публічно прозвітувати, чому саме ці кошти, коли були вони наповнені, чому вони не пройшли? Тому що, ви пам'ятаєте, що у нас минулого року тільки 3 дні було питання, коли ми пріоритизували видатки. Але з моменту прийняття рішення і до цього… Ми не можемо насильно дати кошти, якщо розпорядники, які повинні їх використати, не подають всі документи в казначейство для того, щоб провести ці видатки. Тому резервний фонд так само як і минулого року, той же пакет документів, подача на Міністерство економіки, Міністерство економіки ухвалює рішення. Ми в даному випадку не головний розпорядник по цій програмі, і тому фінансування буде безпосередньо забезпечене.
Хочете, можемо залишитися після комітету і пропрацювати, як це може бути.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще є питання? Добре.
Переходимо до прийняття рішення.
Так, прошу.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Пані Міністре, мій колега задавав вам питання щодо кредитних ставок. Я б хотів, щоб трошки конкретніше. Президент заявив, що будемо зменшувати вартість кредитів. Дуже важлива ця програма кредитування малого і середнього бізнесу швидка, зрозуміло, можна сказати, таким штучним методом – компенсацією видатків банків для того, щоб малий середній бізнес починав розвиватися.
Якраз питання до вас: скажіть, будь ласка, що треба зробити Верховній Раді, комітету, які вжити заходи для того, щоб у нас були хоча б приблизні ставки 4,6 процента валюти, 8-10 процентів у гривні у нашого бізнесу, щоб запрацювала економіка? Людям дати кошти і не заважати. І економіка запрацює, будуть робочі місця – те, про що ми говоримо, щоб українці поверталися назад.
Дивіться, ми говоримо про облікову ставку. Всі от брали за основу її. Але ми бачимо, що минулого року облікова ставка – 18 і дійшла до 13-и. Сьогодні – 11 процентів. А кредити як були 24 проценти, так і лишаються. Що це означає? Це означає, що облікова ставка напряму не залежить, не впливає на ставку кредитування бізнесу. Так? Чому не впливає? Ви сказали декілька факторів. Один з факторів – це є ризики. Може, державі треба подумати, щоб залучити іноземні? Іноземний капітал, ми знаємо, він є набагато дешевшим. Іноземці потребують якоїсь гарантії від держави на рахунок повернення своїх коштів. Може, тут якийсь механізм утворити на рівні, нехай це від вас би відходила ініціатива, щоб дати додаткові гарантії і банки могли би получити під 2-3 проценти і видати під 4 – під 6? Це перше.
І друге. Сьогодні якщо ви берете кредит у валюті, то Національний банк не рекомендує, а як, не можна сказати – заставляє, а видав нормативи резервування одного долара – 50 гривень. Тобто якщо ви взяли кредити навіть дешевше, ви залучили депозити, ну, наприклад, під 17 процентів, і видаєте у валюті кредит, то ви повинні взяти ще й ті кошти – 17 процентів, які ви маєте, і додатково закласти для того, щоб вибити ну як гарантії. Тобто ви в два рази більше закладаєте коштів і відповідно збільшується ціна кредитування. Напевно, гривню відмінили, бо гривні немає. Може, вжити якісь заходи для того, щоб Національний банк, це, напевно, ступінь ризику, тому що Нацбанк бачить, що держава, напевно, може провалитись і курс може піти далі вверх, а не буде понижуватись, то, напевно, створити якийсь механізм компенсації того ризику, щоб не закладали подвійну вартість коштів для того, щоб видавати валютні кредити? Я б хотів вас почути.
Дякую.
МАРКАРОВА О.С. Дуже вам дякую. Перше, стосовно того, як знизити кредити. Ставка рефінансування впливає на це, тому що вона впливає на вартість залучення ресурсів. Для того, щоб падала ставка кредитна, треба щоб падала ставка залучення ресурсів. Це певний має, від того, як понижується ставка, це певну має затримку по часу, тому що депозити, які приносять в банк і підписують на 3, 5, 6, рік, ну банк не може одномоментно сказати: знаєте, тут ми вирішили знизити, тому ми зараз всім замінимо. Депозитчикам вони повинні виплатити ті відсотки, які пообіцяли. Є, звичайно, залишки компаній, тобто є середня ставка ресурсу, який лежить на депозитах.
Друге велике питання – це термін цих депозитів. Поки що треба констатувати, що в більшості випадків у нас на депозитах знаходяться не дуже довгострокові ресурси. Тому коли приходить компанія, якій треба ресурс на 3, 5, там, 10 років, а депозитна маса на короткострокових, то тільки на частину її банк може видавати кредити певною своєю операцією ліквідності і управління, забезпечуючи перехід цього ресурсу надалі.
Третє питання – гривня чи валюта. Ну ми з вами досі ще не вийшли з проблеми "валютних кредитів по 5". Пам'ятаєте, так? У нас, на жаль, дуже доларизована економіка, і в даному випадку її треба дедоларизувати, тому що бізнес, який експортує, безумовно, може і повинен брати кредити у валюті, але бізнес, який працює виключно на внутрішньому ринку, це ілюзія, що валютний кредит для нього буде дешевшим, тому що у ситуації, в якій ми живемо, гнучкого курсу, який коливається, будь-яке коливання курсу є додатковим ризиком для цієї компанії, яку вона не зможе скомпенсувати. Якщо вона експортер, яка отримує виручку валютну, безумовно, але якщо ця компанія працює виключно на внутрішній ринок, тут, на жаль, якби цю проблему не обійти.
Щодо того, давайте візьмемо кредити іноземні для того, щоб тут видати. Так ми взяли 400 мільйонів в "Агро-Апекс" кредит для агро і 400 ще мільйонів для малого і середнього бізнесу. Ви думаєте, дуже багато? В "Ексімбанку" ці кредитні лінії ми вже подовжуємо другий раз, їх не вибирає наш бізнес. Не вибирає наш бізнес, і тут питання перше.
От у нас сьогодні демонстрації проти РРО знову відбуваються, але банки чому не дають кредити, тому що коли приходить компанія, а у неї немає історії, то насправді "вибілення" бізнесу і його робота в законодавчому нормальному полі, це ж не тільки нам треба для збору податків. Світ рухається до більшої прозорості, світ рухається до об’єднання всіх реєстрів. І банкіри навіть зараз не заставу оцінюють, ви ж знаєте, що змінились якби підходи, в тому числі до кредитування. Головне, що оцінює банк, це грошовий потік компанії на майбутнє, який базується на аналізі, чим ця компанія займається зараз. А коли компанія не може показати ні баланс, ні піонель, а розказує, що ми тут насправді продаємо більше, тобто це ще питання такої загальної якби культури.
Говорячи про це, все одно те, що я говорила, коли відповідала перший раз, дуже важливо також тут проводити дерегулювання і ми з Нацбанком постійно над цим працюємо, і ті інструменти, які повинні надати і валютні свопи і все інше, тобто такі складні якби і фінансові специфічні інструменти, які повинні дати можливість компаніям, які можуть отримати ці кредити, тому що на сьогоднішній день вимоги настільки жорсткі, це було виправдано в 2015, в 2016 роках, тому що в нас масивна кількість там проблемних кредитів і так далі, але зараз уже покращився захист кредиторів, зараз уже ухвалено ряд, і тому ми постійно ці питання піднімаємо перед Національним банком для того, щоб теж рухатись і все-таки робити можливим для компанії отримувати ці кредити.
Тому тут двостороння така дорога. Ми активно працюємо, в тому числі з банківською асоціацією національною, і вони нам також от минулий раз, наприклад, по іпотеці дуже багато принесли вимог саме від банків, що банки хочуть бачити більше активно для того, щоб вони теж включались в цей процес і не майже там 200 мільярдів тримали на депозитних сертифікатах, а щоб вони йшли в реальний сектор економіки.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.І. Ви сказали, що облікова ставка, вона впливає. Я теж так рахую, як ви, що впливає, має впливати, але чому вона не впливає? Коли була 18% облікова ставка і депозити були під 17, 18, стала облікова ставка 11, депозити під 17, 18. Що це означає? Що є конкуренція на внутрішньому ринку для розміщення кредитів. Як є конкуренція, значить, банки купляють, особливо "Ексімбанк", "Ощадбанк", купляють за 17 % ті депозити, значить, він має їх де розмістити, значить, має де обслужити ці кредити і віддати під 24. Це не так просто. Чи немає тут впливу держави?
МАРКАРОВА О.С. Дивіться, вплив держави тут уже є. Ми почали моніторинг. По-перше, я хочу вас запевнити, що жоден з державних банків такі депозити більше не дає. Якщо ви знаєте, що дає, повідомляйте. Ми зараз повністю моніторимо щомісячно вартість депозитів і наскільки вони є обґрунтованими, для того, щоб тут не було завищення.
Також хочу вам сказати, це для бюджетного комітету буде цікаво, у нас в цьому році знову місцеві бюджети побігли на депозити розміщатись. Більш того, ми отримали інформацію і зараз ми її зведемо і теж направимо до інформації в бюджетний комітет, що у нас є ряд місцевих бюджетів, які уже заключили договори про депозити, вони їх заключають на рік. Ну вибачте, ми з вами постійно говоримо про це, що кошти місцевих бюджетів повинні працювати на благо. У нас що, всі дороги уже побудовані? Чи у нас всі школи поремонтовані?
Тобто я розумію розміщення на депозит там на місяць-два, поки ідуть там договори і тендерні закупівлі. І ми пропонували також всім місцевим бюджетам і деякі з них, наприклад, найбільш просунуті дуже активно використовують інструмент інвестицій в короткострокові державні цінні папери, які вони теж можуть продати, якщо їм швидше треба.
Але депозит на рік – це говорить тільки про одне, що місцева така громада не збирається в цьому році свої кошти витратити на ті проекти, які потрібні для громади. Тому ми зараз цю узагальнимо інформацію і вам її надамо. Минулого разу нам Рахункова палата навіть звертала на це увагу, що коли у нас є місцеві бюджети, які декілька років поспіль кладуть кошти на депозити, знімають їх в кінці грудня і в січні знову перекладають на депозити – ці депозити тільки поповнюються в державних банках.
Але, дивіться, ми постійно моніторимо і проводимо роботу про те, що і ресурс повинен знижуватись, і кредитні ставки повинні знижуватись.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Корисні речі, будемо чекати інформацію.
Останнє? Прошу, да.
КУЗБИТ Ю.М. Оксано Сергіївно, я перепрошую, все-таки останню зустріч коли ми мали, ви пам'ятаєте, ми задавали питання по боргам розпорядників коштів по Міністерству соціальної політики. Ми там таблицю мали надати. От я давав. Я просто хотів би, щоб ви прокоментували. Тому що, наскільки я розумію, Рахункова палата підтверджує, що там є якісь доволі таки суттєві заборгованості в розмірі 1,44 мільярда. Тому, я так розумію, що це відповідальний по вашому напрямку.
ДЖИГИР Ю.А. Я дуже коротко. Тобто ми бачимо, що по Міністерству соціальної політики 6,9 профінансовано, 5,1 каса – це по субсидіям. Рахункова палата казала, що вона підозрює, що це зарплати, але навіть сума не "грає", тобто 1,4 мільярда заборгованості по зарплатах в січні місяці – це уявіть, який ФОП по року! Тобто Мінсоц не роботодавець. Мінсоц платить грант в Пенсійний фонд, субсидії і дитячі виплати – три великих програми. Тобто великі суми крутяться тільки там. Це не МОН, він не утримує великий "лейбофорс".
Тому скоріш за все, і оскільки сума практично співпадає, це різниця між профінансованою і касою по субсидіям. Це виплачені реально кошти, просто що сума менша, ніж ми запланували, через нижчу суму ціни на газ, менше споживання через погоду, у нас падає контингент і, в принципі, зростають доходи.
МАРКАРОВА О.С. Але от у нас присутня тут голова Казначейства, про те, що всі платіжки по субсидіям проведені, тобто потреба профінансована. І ми сьогодні підготували вам за січень, я не знаю, роздали цей слайд один коротенький?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є.
МАРКАРОВА О.С. Є, так? Один такий у вас є слайд, отакий. У вас в матеріалах є такий слайд. Це виконання якраз за січень. Враховуючи ваші запитання минулого разу, ми тут повністю показали всі профінансовані видатки, ну і доходи, і видатки в порівнянні з 2019 роком.
І прошу дуже звернути увагу, тому що вже ми це бачили, і на ефірах звертаюсь увагу, соціальне забезпечення і трансферти місцевим бюджетам. Коли кажуть, що трансферти місцевим бюджетам знизились отут, ми дали навіть пояснення, насправді, вони не знизились, а просто ряд соціальних програм, які раніше йшли як трансферт місцевому бюджету і далі розподілявся там, зараз вони є прямим фінансуванням по соціальному. Тому у нас насправді в порівнянні з 2019 роком видатки всі зросли, крім одного: обслуговування боргу. І це дуже хороша новина, тому що ми знову зекономили на обслуговуванні боргу.
КУЗБИТ Ю.М. Ну, тобто у нас з Рахунковою є розуміння? Прокоментуйте якось хтось, хто може.
МАЗЯРЧУК В.М. Я дивлюся звіт Казначейства станом на 01.02: "Інформація про наявність неоплачених фінансових зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету".
СЛЮЗ Т.Я. Шановні, всім доброго дня. Я трошки поясню, що таке "наявність фінансових зобов'язань". Є юридичні й фінансової зобов'язання. Почнемо з 2019 року. Всі платіжні доручення, які були подані в операційний час, в операційний день, тому що банківський день останній був 27 грудня, всі без винятку проведені. 28 грудня по технологічному регламенту банківська система не працювала.
Що стосується звіту, який ви читаєте на нашому сайті, бо дійсно на нашому сайті є як річний, квартальний, місячний, щотижневий оперативний звіт, ви бачите, це – неподані платіжні доручення. Вони реєструють зобов'язання, але платіжних доручень не подають. Я хочу сказати наступне, що Казначейство не просто як банк… Секундочку! Казначейство не просто як банк: принесли платіжні доручення і ми його проводимо. Казначейство ще здійснює попередній і поточний контроль. Треба подивитися, якщо це капітальні видатки, чи правильні договори укладені, чи є акти виконаних робіт і тому подібне. Але я вас запевнюю, якщо… Ми ж також працюємо як по банківській системі. Якщо платіжні доручення подані в операційний час, а операційний час – це до 16:30, і вони є правильні, вони втягуються в нашу електронну систему, і вони на другий день проводяться. Ми працюємо також в електронному вигляді через систему "Клієнт-Казначейство", система СДО, де розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів мають змогу подавати платіжні доручення і у позаопераційний час. Відповідно вони попадають вже на наступний робочий день, у Казначействі їх опрацьовують і оплачують на наступний день.
Що стосується останнього банківського дня поточного року, наприклад, січня. Ми практикуємо, що якщо подані платіжні доручення за захищеними статтями видатків, то вони проводяться в день їх подачі, тому що наші головні розпорядники, вибачте мені, знаючи, що є заробітна плата, вони повинні за день подавати платіжні доручення для того, щоб їх виплачувати, але подають в останній день.
І ще одне, користуючись нагодою. (Без мікрофону)…
(Шум у залі)
ЛАБА М.М. Чи можна відреагувати, будь ласка, на ваш виступ? До моменту набуття статусу народного депутата я був керівником громади майже 10 років. Скажу єдине. Вперше чую від вас, що можна платіжне доручення зробити в електронному вигляді за один день до оплати. Це взагалі… Сьогодні нам розказали, звідки ми всі пішли, тому інформації дуже мало для області. І в Закарпатській області 27 жовтня до 1 листопада не брати об'єкти по ДФРР, не реєстрували платіжні доручення, зобов'язання, і були договори і все, задля того, щоб 1 листопада, хто не здав об'єкти, ті не фінансувалися потім відповідною постановою.
Ми говоримо про грудень, так це взагалі катастрофа. Як ви зараз щойно сказали, що можна занести в Казначейство, зареєструвати зобов'язання і не принести платіжне доручення – це як? Якщо несеться флешка, несеться платіжне доручення, документи, договори – всі підготовлені речі для реєстрації і зобов'язань, і платіжне доручення.
Ви хочете сказати, що зобов'язання реєструють, а платіжні доручення фізично ні? Чи я щось у чомусь помиляюсь у вашому трактуванні?
СЛЮЗ Т.Я. Шановний пане народний депутат! Я теж колишній народний депутат сьомого скликання і також колишній член бюджетного комітету, отам було моє місце. Це раз.
По-друге, давайте один одного не звинувачувати в тому, чого немає. Значить, з 2015 року у нас функціонує система СДО, система "Клієнт-Казначейство", де будь-який клієнт, який має бажання, не потрібно приїжджати до Казначейства, він може в електронному вигляді подавати весь пакет документів.
ЛАБА М.М. Я про бюджетну установу, дуже вибачаюсь.
СЛЮЗ Т.Я. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Вибачте, будь ласка, в нашій абревіатурі є такий термін також і "клієнти". Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів мають право подавати документи. Зайдіть, будь ласка, на наш сайт, на головну сторінку, де на першій сторінці є рубрика "Електронні сервіси", і детально відображено, що для того потрібно.
Мені дивно, що в Закарпатті, як ви говорите, це не відповідає дійсності. Який район?
ЛАБА М.М. Ужгородський район.
СЛЮЗ Т.Я. Ужгородський район, так? Це взагалі місто Ужгород. Ну, можливо, вони по СДО не хочуть передавати, бо вони знаходяться на сусідніх вулицях. Це таке діло. Але вся документація по подачі зобов'язань… Юридичні зобов'язання – це реєструють договори. А платіжні доручення вони можуть і пізніше принести.
Тому я вам ще раз кажу, всі платіжні доручення, які були подані в операційний час, вони оплачені!
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Дякую.
Переходимо до прийняття рішення. Пропонується комітету заслухану інформацію щодо звіту про виконання Програми діяльності уряду у 2019 році взяти до відома. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утримались? 2 – утримались. 18 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.