СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
30 березня 2020 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Скільки?
ЦАБАЛЬ В.В. Я підтверджую, що на засіданні присутні більше половини від складу комітету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денно у вас є. Чи є пропозиції?
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного. Голосуємо.
ЛУНЧЕНКО В.В. Пане голово, дозвольте додати до порядку денного пропозиції комітету з питань доходів.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)
ЛУНЧЕНКО В.В. Є? Все, вибачаюсь. Спасибі.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Хто проти? Хто утримався? 1 – не голосував. 21 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Перше питання. Урядовий законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо безперервного забезпечення харчуванням військовослужбовців (№ 3254).
Доповідає заступник Міністра оборони Марценюк Олексій Еразмович. Прошу.
МАРЦЕНЮК О.Е. Шановний пане голово, шановні народні депутати! В результаті відмови в зв’язку з поширенням коронавірусу переможця процедур закупівлі укласти відповідні договори надавання послуг існує реальний ризик зриву забезпечення харчуванням військовослужбовців Збройних Сил та інших складових сил безпеки та оборони, в тому числі тих, які залучаються до проведення операції Об’єднаних сил. Враховуючи зазначене, з метою безперервного забезпечення харчуванням особового складу пропонується доповнити Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 27, відповідно до якої буде передбачена можливість у межах відповідних бюджетних асигнувань для Міноборони та МВС продовження в 2020 році дії договорів, укладених в 2019 році суб’єктами господарювання. Прошу підтримати.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.
Доповідав заступник Міністра оборони України Марценюк Олексій Еразмович.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Скажіть, будь ласка, останнім часом надійшла інформація, що є проблеми з харчуванням, те, що ви сказали. Мені хочеться зрозуміти, а чи виявлено вами, хто в цьому є винним, що сьогодні ми знову просимо волонтерів, шукаємо, даємо доручення обласним адміністраціям відшуковувати харчування для нашої армії, чого не було 4 роки?
Дякую.
МАРЦЕНЮК О.Е. Дякую за запитання.
Як було минулого тижня, загрози реальної немає станом на сьогодні. Але якщо ми не продовжимо дію договорів, то вона може виникнути. Потреба харчувати силами волонтерів відсутня.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику Міністра фінансів. Міністр?
Ще є питання? Немає.
Прошу пане, міністре.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, наша позиція дуже проста і вона полягає в наступному. На засіданні уряду, коли Міністерство оборони доповідало ситуацію, вона виглядає наступним чином. Вони провели тендери, були переможці, але в умовах коронавірусу переможці почали відмовлятися від виконання своїх зобов’язань і військові опинилися в ситуації, коли їх немає кому годувати. Тому вони просили дати їм право продовжити дію договорів, які в них були до цього. Бо тендери були проведені, але переможець відмовився. І ми зараз лишаємо солдат в умовах, коли вони харчуються, це не всі підрозділи, там у вас в інформації є, про які підрозділи йде мова, вони лишилися в ситуації, коли вони харчуються один раз на добу. Тому уряд підтримав це рішення і вніс до Верховної Ради.
ЛАБА М.М. Тобто мова йде, до кінця 2020 року, так?
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Ні. Ми підтримаємо, для того щоб наші військовослужбовці харчувалися. У нас немає заперечень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Ми розглядали дане питання на підкомітеті. Також ми маємо висновок ГНЕУ, яке в цілому не заперечує щодо прийняття даного законопроекту, але має ряд зауважень. Міністерство фінансів висловило своє зауваження.
Щодо того, що ми встановили на підкомітеті. Потрібно надати належне, ми дякуємо, що Олексій Еразмович надав повну вичерпну інформацію. І відповідно, враховуючи все, ми визначили, що питання про договори про закупівлю не належить до предмету регулювання Закону про Державний бюджет, визначеного 40 статтею Бюджетного кодексу. І відповідно ми просили б з врахуванням зауваження ГНЕУ у майбутньому внести зміни до Закону про публічні закупівлі стосовно договорів закупівлі продуктів.
Наступне. Ми визначили, що запропонований дозвіл здійснювати закупівлі не на конкурсній основі може містити певні корупційні ризики під час здійснення таких закупівель, оскільки вони потенційно можуть здійснюватися за завищеними цінами. На жаль, до законопроекту було не надано достатнє фінансово-економічне обґрунтування відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу.
Наступне. В урядовому законопроекті "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 2000 передбачалося положення, в якому пропонувалося дозволити Міноборони у 2020 році продовжити до 31 березня дію договорів про закупівлю послуг з харчування, але тільки для Міноборони і лише на перший квартал. З цього приводу комітет, Рахункова палата і ГНЕУ звертали увагу на невідповідність такого положення вимогам Закону про публічні закупівлі.
Ми вважаємо і рекомендуємо, що уряду належить комплексно проаналізувати порушене законопроектом питання, на підставі чого розробити і подати законопроект про внесення змін до Закону про публічні закупівлі. Але враховуючи ситуацію, враховуючи, що дійсно на сьогоднішній день в умовах такої доволі кризової для країни ситуації ми не можемо військовослужбовців залишити без харчування, за результатами розгляду пропонується комітету ухвалити наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3254 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали, зокрема про обмеження строку продовження дії договорів до 1 липня, про доповнення дорученням уряду у двомісячний строк подати законопроект про внесення змін до Закону про публічні закупівлі щодо визначення особливостей здійснення закупівель послуг з харчування для забезпечення безперебійності процесу харчування військовослужбовців та про внесення необхідних редакційних і техніко-юридичних правок.
Також під час нашого обговорення і аналізу 3 підприємств, які визначаються як майбутні постачальники харчування, нами було виявлено, що в одному з підприємств є податковий борг. Тому прохання – також направити до Податкової служби відповідне звернення щодо з’ясування можливості цим підприємством здійснювати свою діяльність і адекватно закуповувати. Мова йде про перше підприємство - "Південь-Контракт".
МАРЦЕНЮК О.Е. "Маяк-Південь".
ЗАБУРАННА Л.В. Так. Там існує майже 500 мільйонів податкового боргу, що може унеможливити подальшу їх співпрацю з вами.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу визначитись щодо озвученої головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3254 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали, зокрема про обмеження строку продовження дії договорів до 1 липня, про доповнення дорученням уряду у двомісячний строк подати законопроект про внесення змін до Закону про публічні закупівлі щодо визначення особливості здійснення закупівель послуг з харчування для забезпечення безперебійності процесу харчування військовослужбовців та про внесення необхідних редакційних і техніко-юридичних правок.
Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Друге питання. Урядовий законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (№ 3279).
Доповідає Міністр фінансів Уманський Ігор Іванович.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую, пане голово.
Шановні народні депутати! Шановні присутні! На ваш розгляд подається проект змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Основна причина цих змін полягає в двох факторах. Перше. На фоні світової економічної кризи, яка вже як хвиля розпочалася ще наприкінці минулого року, та з урахуванням світової кризи з розповсюдженням коронавірусу в Україні, в світі, в кожній країні, на всіх континентах виникла необхідність вносити зміни до Закону про Державний бюджет. Він базується в першу чергу на перегляді макроекономічних показників діяльності уряду, з одного боку. З іншого боку, цей законопроект містить цілу низку норм та інструментів, таких як створення спеціального фонду для боротьби з коронавірусом. Цілі, на які може спрямовуватися цей фонд, передбачається безпосередньо визначити Законом про Державний бюджет. Витрачання коштів цього фонду пропонується зробити шляхом прийняття рішення Кабінету Міністрів України, яке має бути погоджено з бюджетним комітетом, тобто з вами. Без вас ці рішення прийматися не можуть. Це робиться задля того, щоб був інструмент швидкого реагування на ті виклики, які виникають щодня, і ці виклики щодня змінюються. Саме тому потрібен швидкий механізм реакції на ці дії і забезпечення як і ліквідації наслідків, так і зменшенню, що на сьогодні найголовніше, розповсюдження коронавірусу. Також з урахуванням того, що, повторюся, ми змінюємо макропрогноз і передбачаємо, безумовно, згортання і економічної діяльності, і, як наслідок, доходів державного бюджету, а вони зменшуються на сьогоднішній день згідно з нашим прогнозом майже на 122 мільярди гривень, джерелами формування цього фонду для боротьби з коронавірусом та його наслідками є два: це ті скорочення видатків, які ви всі побачили і які також бурхливо обговорювалися як на уряді, так і серед народних депутатів, так і в суспільстві; і друге, безпрецедентно уряд пропонує збільшити дефіцит державного бюджету фактично в 3 рази – з поточних 96 мільярдів гривень до майже 300 мільярдів гривень.
Ми проводили попередні консультації з нашими міжнародними партнерами щодо подібних підходів, в тому числі щодо збільшення дефіциту державного бюджету, як наслідок, збільшення боргового навантаження. Це єдиний на сьогоднішній день інструмент, яким іде весь світ.
В першу чергу ми маємо врятувати життя людей. Ми маємо забезпечити безперебійне функціонування критичної інфраструктури, але також ми маємо втримати економіку, підприємства, робочі місця. Саме тому, з цих мотивів уряд пропонує і просить Верховну Раду підтримати законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який був доопрацьований і внесений з урахуванням пропозицій як самого уряду, так і депутатських фракцій і груп, і, безумовно, перші пропозиції, які ми отримали, за що я окремо дякую Юрію Юрійовичу, бюджетний комітет першим дав нам пропозиції щодо того, в який спосіб можна вишукати певні джерела, які тимчасово, повторююся, це також ключова позиція цього інструменту, який ми пропонуємо, яким тимчасово призупиняється фінансування, їхній ресурс є ресурсом стабілізаційного фонду. Дай Боже, щоб чимскоріше країна впоралася з цією ситуацією. Створюється механізм такого швидкого відновлення тих програм, напрямів, які були скорочені і які на сьогоднішній день передбачені в державному бюджеті, і після завершення цих негайних антикризових заходів країна максимально швидко могла продовжити роботу в нормальному режимі життя.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу зараз на декілька цифр. Я буду максимально коротко. Що пропонується зараз? З 1 трильйона 876 мільярдів ми зменшуємо до 963 мільярдів суму надходжень, це мінус 123, або у відсотках - 11%.
Станом на вчорашнє число, я вам зачитаю декілька цифр для того, щоб ви розуміли, які в нас надходження до бюджету. Найбільша у нас проблема: ПДВ з завезених на митну територію України – мінус 45,7 мільярдів, це у відсотках – 13; рентна плата за користування надрами – 46%; ПДВ з вироблених товарів – 22%; податок на прибуток підприємств – 17%; ПДФО – 14%; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів – мінус 15.
Де найбільша проблематика? Де ми бачимо, що зараз може бути проблемою? Частина чистого прибутку державних або комунальних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету на дивіденди, нараховані на акції господарських підприємств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, - плюс 26,7 мільярдів, якщо у відсотках – це 65. Наші застереження: ми можемо недоотримати зазначеної суми доходів. Це прогнозує вже і Мінфін. Це неможливість розвитку та модернізації державних підприємств. В період кризи основними покупцями ОВДП є державні підприємства та фінансові установи. Тобто такі дії уряду, на нашу точку зору, зменшать ресурс для них на майбутнє та можуть спричинити неможливість залучення фінансового ресурсу для фінансування дефіциту бюджету.
Зараз по Національному банку. Не враховані 2 мільярди Національного банку. За результатами проведення незалежного зовнішнього аудиту НБУ складає 42,7 мільярди гривень. Тобто кодом 21020000 кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону про Національний банк, слід визначити нашу точку зору, 42,7 мільярди. Не 40 цілих, Василю, а 42,7.
Щодо державного бюджету. Пан міністр звернув увагу на те, що борги. Я хочу навести декілька цифр по боргах. Ми запозичуємо на 277 мільярдів, або на 76% суму боргів. Тобто реально зараз в нас борги будуть становити 643 мільярди, з них: запозичення внутрішні, тобто ми збільшуємо на 63%, на 146 мільярдів – це ОВДП, і зовнішні запозичення – на 131 мільярд, на 98% - до 265 мільярдів. Найбільш піковий, я думаю, що пан міністр знає, травень – 44 мільярди, липень – 47,8, вересень – 55,3 – це без відсотків, це планові виплати по боргах. Я би хотів, щоб Мінфін врегулював і показав, як вони будуть рівномірно розподіляти борги, які відсотки так само будуть по боргах.
Не врахована одна позиція. Зменшили надходження від приватизації до 0,5. Але сам Фонд держмайна дає пропозицію, що вони готові виконати приватизацію на 7,6 мільярдів: 6 мільярдів – це приватизація і 1,6 мільярди – це безпосередньо оренда.
Зупинюсь коротко по стабфонду. В нас є зауваження, я би дуже хотів, щоб нам зараз Мінфін пояснив. Так, є заходи, на які я звернув увагу, що дійсно вони для запобігання виникненню поширення COVID-19, але в нас є такі моменти як надання поворотної та безповоротної фінансової допомоги об’єктам господарювання-резидентам України.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Забрали це.
ПАЦКАН В.В. Забрали? Тому що це що? Державне підприємство, приватне підприємство? Якщо забрали, тоді питань немає.
Поповнення резервного фонду державного бюджету, відновлення видатків на надання кредитів за бюджетними програмами, які скорочені у зв’язку із створенням стабілізаційного фонду. В нас є бажання, щоб народні депутати зрозуміли чітку позицію по стабфонду. От роз’ясніть, яка реально кількість коштів і куди буде розподілятися?
Для того, щоб завершити і не затримувати ваш час, ми розуміємо, що потрібно підтримати зміни до проекту бюджету, але наша пропозиція: не зменшувати заробітних плат. Заробітні плати, які зараз є, залишити на тому рівні, тому що наші громадяни залишилися вдома і їм потрібно ці зарплати залишити. Не зменшення заробітних провести за рахунок, те, що я вам казав зараз, знайти там, де є вакансії в міністерствах, відомствах незаповнені, можливо, зараз провести якийсь мораторій до прийому нових працівників, все рівно у нас всі на дистанційній системі управління, і за рахунок цих вакансій, які є незаповнені, до кінця року їх не заповнювати, ці кошти перекинути і не зменшувати заробітні плати. Тоді в такий спосіб ми можемо вийти із ситуації, не будемо зменшувати заробітні плати нашим працівникам, вони залишаться з грошима. Так, по преміях, по всіх інших надбавках ми готові підтримати, але заробітні плати за рахунок, повторюсь ще раз, вакансій, які є в усіх міністерствах і відомствах.
Дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, пане міністре, прокоментуйте.
УМАНСЬКИЙ І.І. Багато було піднято питань. Напевно, почну з тих, які були озвучені як найбільш болючі. Перше з них – це збільшення прогнозу по доходах в частині дивідендів від підприємств державного сектору. Основна причина збільшення дуже проста. Наприкінці минулого року НАК "Нафтогаз" отримав від Російської Федерації 2,9 мільярдів доларів, про які всі знають. З урахуванням цієї суттєвої зміни, вона відбулася після того, як був прийнятий сам Закон про Державний бюджет, та з урахуванням об’єктивної ситуації на кожному підприємстві наші показники були перераховані, бо з’явився додатковий значний ресурс. Тобто це коригування відбулося в першу чергу в основному саме через це.
Щодо напрямків використання стабілізаційного фонду. Вони максимально розписані в той спосіб і з тими формулюваннями, які ми зараз здатні з вами спільно визначити, що це є пріоритетом. Але повторюся, сьогодні жодна країна, ми в постійних консультаціях, я з міжнародними організаціями і Міністерство зовнішніх справ з країнами, виклики виникають по тих напрямках і по тих точках, які виписати повним формулюванням ніхто в світі зараз не може. Тому ми визначили основні напрями і сформулювали, що це може бути. Але повторюся, і це озвучувалося і мною, і Юрієм Юрійовичем, всі рішення по використанню коштів стабілізаційного фонду на боротьбу (я, з вашого дозволу, для протоколу буду його називати коротше, бо там довга назва) приймаються Кабінетом Міністрів за погодженням з комітетом Верховної Ради, жодне рішення, жодної копійки по жодній програмі не може бути використано без того, щоб ми прийшли до вас і конкретно доповіли з розрахунками, на що саме іде, в який спосіб буде використовуватися в межах тих напрямків, які зараз прописані в законі. Стаття, про яку ви казали, остання в цьому контексті, вона дозволяє якраз зробити те, про що я говорив у своїй доповіді. Що, дай Боже, ситуація з пандемією найближчим часом, але це, на жаль, не очікується в найближчий місяць чи два, вона завершиться, і тоді в нас має бути швидкий механізм, знову ж таки, за погодженням з вами відновити фінансування тих програм, тих напрямів, з яких ми на сьогоднішній день тимчасово знімаємо обсяги фінансування.
Щодо суми на стабілізаційний фонд. На сьогоднішній день, і це є в Додатку 3, це 97 мільярдів гривень. Але прошу звернути увагу, що ця цифра має розглядатися паралельно з видатками резервного фонду, який є інструментом миттєвого реагування на ситуації, які виникають, взагалі непередбаченого характеру, коли щось зруйнувалося, щось негайно треба профінансувати, як, наприклад, евакуацію людей тощо. Ми пропонуємо Верховній Раді підтримати рішення щодо збільшення резервного фонду у 3 рази: з 1,5 мільярди до 4,5 мільярди. Тому загальний ресурс на вирішення цих питань на сьогоднішній день – це 97 плюс 4,5 – маємо 101,5 мільярди гривень.
ПАЦКАН В.В. Ще по заробітним платам.
УМАНСЬКИЙ І.І. По заробітним платам я попрошу Державного секретаря прокоментувати. Але в нас загальний підхід був, шановні колеги, прошу уваги, загальний підхід, який ми сповідували, коли робили пропозицію по суті по секвестру, полягав в наступному: в будь-якому випадку ми маємо забезпечити збереження всіх систем і фінансування заробітних плат людей як в бюджетних установах, так і в тих, що фінансуються з державного бюджету, наприклад, в музеях, театрах тощо. Ми не можемо допустити ситуацію, що працівники музею не будуть отримувати зарплату, підуть з нього і їх банально розграбують. Але зараз можливості поповнювати, я взяв один приклад, музейні фонди, проводити певні реконструкції, проводити виставки, проводити заходи масові – це ми знімаємо, але видатки на комунальні послуги, бо має приміщення отоплюватися, на заробітну плату – це ми не чіпали, і це був загальний підхід. Єдине, що ми вчора вночі також перераховували, бо перед цим на Погоджувальній раді фракцій було прийнято рішення щодо певного обмеження заробітних плат, в тому числі всіх державних службовців окремо, і окремих категорій, по яких встановлені окремі механізми і розміри заробітних плат, також на цей період стати на стороні держави і дещо отримувати нижчий рівень заробітних плат на цей період. Це норми тимчасові, вони саме тільки на цей рік, і як тимчасові норми ми їх вносимо саме в Законі про Державний бюджет, а не вносимо в базові закони як постійне. Це єдина річ, яку ми чіпали по заробітним платам.
ПАЦКАН В.В. Там же є зменшення заробітних плат по бюджетних програмах, які не задіяні в боротьбі з епідемією.
УМАНСЬКИЙ І.І. Мова йде якраз про скорочення певне заробітних плат, в тому числі всіх присутніх за цим столом, і нас як державних службовців, я перепрошую, і вас як народних депутатів. Є люди, які на передовій, які ризикують, які кожного дня в зоні ризику контакту і захворюваності, це живі люди і треба зрозуміти, що якщо в людини не буде достатньої принаймні фінансової мотивації, їм ризикувати життям без заробітних плат неможливо. Це не тільки військові, це в першу чергу медичні працівники, поряд з ними працівники поліції, Нацгвардії. Вони будуть отримувати заробітну плату без обмежень, бо вони на передовій. На моє глибоке переконання, їх треба найбільше зараз підтримувати, в тому числі за наш з вами особистий рахунок. І моя заробітна плата, і зарплата співробітників Міністерства фінансів так само буде скорочена для того, щоб ми змогли підтримати тих людей, які на передовій цієї на сьогоднішній день по суті війни з вірусом.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите.
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, Іване Івановичу, прошу.
КРУЛЬКО І.І. В цьому ж контексті, шановні колеги, стаття 29, яка, власне, і пропонує відповідні обмеження Закону про бюджет, те, що говорилося. Я би хотів тут деякі речі уточнити. Значить, щоб було розуміння, це в принципі і для публічної діяльності, прийнято рішення, і мені здається, абсолютно правильне, на 2020 рік ставиться обмеження, верхня планка, по тій, яка може бути заробітна плата, по всіх, це 10 мінімальних заробітних плат, іншими словами, 47 тисяч 230 гривень. Це, мені здається, достатня заробітна плата для того, щоб рік пожити в цих умовах, які є. Тобто ті, хто мають меншу заробітну плату, їх ця історія стосуватися не буде, обмеження.
Тому треба доповнити в 29 статті в частині першій: замість слів "працівників бюджетних установ" доповнити "працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ". І частину другу викласти в наступній редакції: правила частини першої цієї статті застосовуються також до суддів, суддів Конституційного Суду, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурорів, працівників, службових і посадових осіб правоохоронних органів, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національного банку України. Тобто це стосується всіх, всієї країни.
І ще одне. В нас до 29 статті пропозиції такі. І я би хотів ще, щоб зараз по Закону про бюджет доповіли. Ми планували дати доручення уряду стосовно того, щоб зменшити відповідні зарплати по наглядових радах державних підприємств, по державних підприємствах і так далі.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Воно є.
КРУЛЬКО І.І. Оце обов’язково має бути за таким самим принципом: не більше 10 мінімальних заробітних плат. Те, що стосується всіх. Якщо це стосується всієї країни, то воно має стосуватися всіх, в тому числі державних підприємств.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В пункті 6 є це.
КРУЛЬКО І.І. Кабінету Міністрів доручається, є таке, переглянути розмір оплати і винагороди керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання в державному секторі економіки, встановивши їм з 1 квітня 2020 року та до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, в розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Єдине, що тут є пропозиція, оскільки у нас на період... Так само, як стосується всіх працівників, так само стосується і наглядових рад, і всіх інших державних підприємств.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
МОЛОТОК І.Ф. Дуже гарна пропозиція. Підтримувати її треба обома руками. В цей час ми повинні допомагати заощадити гроші.
Єдине питання до Міністерства фінансів. Можемо ми хоча б приблизно порахувати, я так розумію, 10 мінімальних зарплат – це 47 тисяч гривень, так? 47 тисяч 200 гривень. Ми можемо порахувати, скільки приблизно ми цим заощадимо коштів і куди вони будуть витрачені?
УМАНСЬКИЙ І.І. Ми це вже порахували. Це вже вкладено в баланс державного бюджету. Якщо точна цифра, Костянтин Олександрович її скаже. Там ресурс не дуже великий, але він як заклик: ця біда прийшла не в уряд і не у Верховну Раду, ця біда прийшла в усю країну, і ті, хто можуть допомогти, мають допомогти. Це обмеження дозволяє досить спокійно жити навіть високопосадовцям. Раз.
Друге. Щодо пропозиції, яку озвучив пан Крулько. Ми не маємо принципових заперечень, якщо комітет Верховної Ради прийме таке рішення. Єдине, тут виникає питання щодо спеціальних законів по суддях. По суті ми це підтримуємо. Треба, щоб юристи на це подивилися, щоб у нас тут не було питань.
АРІСТОВ Ю.Ю. Володимире Володимировичу, прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Колеги, в мене одне питання. Я би хотів досить коротко протягом 2 хвилин висловити свою позицію щодо цього бюджету.
Дивіться, коли громадянин України чи підприємство опиняється в скрутній ситуації, у них падають доходи, в першу чергу що вони роблять? Зменшують видатки. Що ми зараз пропонуємо цим бюджетом? Ми пропонуємо збільшити видатки на 7%. І навіть якщо забрати звідти стабілізаційний фонд, ну це приблизно стара сума, там на 1,5% менше. Тобто, незважаючи на те, що в нас за перші 2 місяці доходи впали на 30%, якщо я не помиляюся, на 33% навіть, ми збільшуємо видатки в новому бюджеті. Далі, за рахунок чого ми хочемо це збільшити? За рахунок збільшення дефіциту втричі. Тобто ми будемо запозичувати не 13,5 мільярдів доларів, а 24 мільярди доларів будемо запозичувати в цьому році. Тобто в нас внутрішні запозичення в 2 рази збільшені. Хто ті ОВДП буде купляти? Ну ринки зараз закриті. Зовнішні запозичення в нас збільшені з 231 до 370 мільярдів. Тобто ми говорили, що ми до того не були впевнені, що нам міжнародники, МВФ дасть стільки грошей, а цим бюджетом ми їх ще збільшуємо. Ми що, прийняли ті закони, які МВФ вимагає, щоб дали ті гроші, що ми так можемо за бюджет голосувати ще до прийняття законів, збільшуючи ці запозичення? Ми б могли це, звичайно, приймати, але тоді ми повинні бути впевнені, що нам ті гроші дадуть. А зараз ми самі себе обманюємо. Ми реально самі себе обманюємо. Тому що ми в бюджеті закладаємо ту суму, яку фактично, я не впевнений, що ми отримаємо.
Далі. Питання інше. Ми тут дуже часто критикуємо всі попередні уряди, особливо ті, які збільшували дефіцит. Ми критикуємо ті уряди, які збільшували дефіцит, тепер нам доводиться віддавати. Ми що, хочемо, щоб нас так само згадували? Я згідний насправді з Міністерством фінансів, що нам треба дефіцит зараз збільшити до 5-6%, нам треба, але це має бути реальний дефіцит з бюджетом, де доходи зменшені мінімум на 20%, не на 11, як це зараз, а на 20 мінімум. Ми не зможемо, вибачте, недоотримавши 30% дохідної частини податкових митних надходжень в перші 2 місяці, 30%, ми плануємо, що до кінця року, не зважаючи на коронавірус, ми всього 20% не доотримаємо. Тобто в нас наступні 10 місяців будуть більш успішними, ніж перші 2 місяці. Так, ми повинні збільшувати дефіцит, я згідний, під час кризи дефіцит треба збільшувати, але це має бути збільшення за рахунок реалістичних доходів і зменшення в тому числі видатків, або принаймні залишити на тому самому рівні, а не збільшувати їх на 7%.
Далі, конкретно. Якщо вже подивитися, Окей, видатки ми там трохи зрізали, на 1,5%, там трохи всього, але за рахунок чого? Культура, молодь спорт – 37%, освіта – на 4% зменшили за рахунок видатків розвитку, знімають гроші на підвищення кваліфікації лікарів. В той час, як на інші, наприклад, програми, які, я впевнений, також можна було порізати, там їх не чіпали. Чому? Бо на культуру і освіту міністра, напевне, не було, щоб захищати, а на інших були. Ну це вже я, може, спекулюю, але так виглядає.
Основний мій заклик, що, приймаючи бюджет з такими параметрами, ми себе обманюємо. Не буде в нас таких доходів, не зможемо ми позичити 670 мільярдів доларів. Я от більш ніж впевнений, через 3 місяці ми всі тут зберемося, будемо критикувати митницю, податкову, що вони не довиконали дохідну частину бюджету і будемо, знову ж таки, переглядати через те, що йде недовиконання. От я спеціально підніму стенограму цього виступу через 3 місяці, коли ми будемо переглядати, і зачитаю її. Це щодо моєї позиції.
Одне там конкретне питання по 32 статті до Міністерства фінансів. Умовно, це стаття не про приватизацію, а про націоналізацію, тобто яка дозволяє державі входити в капітал приватних підприємств, умовно, щоб їх рятувати. Ну я знаю, що таке робилося в усі кризи в західних країнах, але, на жаль, я думаю, що в Україні цей інструмент буде використовуватися трохи неправильно. Я би хотів, щоб Міністерство фінансів прокоментувало.
УМАНСЬКИЙ І.І. Повторюся, коли ми почали готувати пропозиції щодо змін до державного бюджету, ми звернулися в тому числі до бюджетного комітету, бюджетний комітет оперативно відреагував і свої пропозиції надав. Якщо ви надавали пропозиції по іншим статтям, що скоротити, воно не враховано, ну, будь ласка, озвучте.
Що ми не чіпали, що ми не скорочували? Це видатки на оборону. Пояснювати треба чому? В нас війна на сході не скінчилася навіть з коронавірусом, а в окремих проміжках часу іде навпаки загострення. Друге, ми не чіпали медицину. Третє, ми не чіпали видатки, пов’язані з трансфертами на медицину, які ідуть через державний бюджет як субвенції, та на педагогічні заклади. Ми, навіть розуміючи, що в умовах, коли діти на карантині, але я не знаю, як в кого, але, скажімо, в мене молодша дочка, вона кожного дня проводить заняття дистанційно через відеозв’язок, заняття йдуть, школи працюють, з єдиною різницею, що діти це роблять через відеозв’язок, і вчителі працюють. Я не уявляю в цій ситуації, якби ми запропонували скоротити ті видатки, і ви, особливо мажоритарники, і так знаєте, що цих видатків і так замало.
Єдиний шлях, який ми можемо об’єктивно використовувати, це той, який ми запропонували по скороченням. Якщо ви маєте пропозицію по іншим статтям, що і де скоротити більше і більше дати можливостей для оперативного врегулювання, вирішення, попередження цієї пандемії, ми із задоволенням їх врахуємо.
Але подивіться на ситуацію з боргом. Я дам дуже коротку відповідь. Декілька днів тому саме щодо питання боргу, подивіться заяву пані Меркель, яка заявила, що ми як уряд взагалі переходимо на іншу систему бюджетних відносин, ми в ручному режимі, перепрошую, ми перестаємо контролювати обсяг боргу та запозичень. Якщо ми зараз негайно, терміново не будемо проводити заходи із боротьби з коронавірусом, через півроку нам не буде кого фінансувати. Щодо об’єктивності чи можливості проведення цих запозичень, я в своїй доповіді зазначав, що багатогодинні щоденні консультації з нашими міжнародними партнерами проводилися і вони підтвердили, що за цих умов і за розуміння цієї ситуації в світі можливості для забезпечення такого фінансування вони також підтверджують і бачать це реалістичним.
Дякую за увагу. І прошу підтримати проект про внесення змін до закону в цілому.
ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте. По 32 статті. Пане міністре, по 32 статті ви не відповіли.
УМАНСЬКИЙ І.І. По 32 статті. Можу відповісти дуже просто. Я про це вже неодноразово говорив. У нас може виникнути ситуація, коли необхідно буде для забезпечення стабільної роботи комунальних підприємств, підприємств інфраструктури і неспроможності власників у відсутності ресурсу тощо забезпечити життєдіяльність цих підприємств, але вони є критичні для держави, якогось міста або об’єднаної громади, уряд має вийти, отримавши пропозицію від власника, ніяк інакше, стати власником цього підприємства і врятувати його на цей час та врятувати людей, які надають ці послуги.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую, пане міністре.
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Юрію Юрійовичу, ви дозволите мені висловитися? В мене засідання Комітету фінансів о першій годині починається.
АРІСТОВ Ю.Ю. 3 хвилини. Прошу.
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Дякую за увагу.
Я з повагою ставлюся до Міністерства фінансів.
(Шум у залі)
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Мені потрібно піти. Можна я висловлю пропозиції як народний депутат?
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. Продовжуйте, прошу.
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.
В мене є кілька конструктивних пропозицій. Я розумію, що бюджет можна покращувати і покращувати, особливо в нашій ситуації. Дивіться, ми 246 мільйонів на міжнародні організації, участь у міжнародних форумах, виставках та конференціях виділяємо, виділяємо плюс 6,8 мільйонів на фінансування Вищому Суду з прав інтелектуальної власності, виділяємо 4,1 мільйони на проведення всеукраїнських олімпіад і конкурс "Учитель року", хоча це мені не видається зараз реальним, 50 мільйонів виділяємо Мінспорту на підготовку до Паралімпійських ігор, які відкладені, натомість ми повністю нівелюємо децентралізацію і забираємо гроші з ОТГ, ми майже повністю вбиваємо спроможну школу і повністю вбиваємо зараз аудит земель і картографічні роботи з огляду на те, що ми маємо приймати Закон про землю. Тому в мене є пропозиція. І ще ми 700 мільйонів виділяємо на БФР, яке не буде створене. В мене є пропозиція з цих коштів 256 виділити Державному агентству з управління зоною відчуження. Це захищені заходи, їх потрібно буде покрити, інакше ДАЗВ, який пов’язаний міжнародними договорами, буде платити штраф. В мене пропозиція з цих 700 мільйонів на БФР перекинути 256 ДАЗВу. І залишити екстрену медицину, субвенції на екстрену медицину, які були потрібні для того, щоб підтримати екстрену медицину на місцях. Ці кошти зараз – 922 мільйони – Мінфін пропонує перевести в центральний апарат МОЗу і екстрену медицину тримати на "ручнику". Я пропоную цього не робити.
Дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще питання? Прошу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Шановні друзі! Я категорично виступаю проти таких змін до бюджету і зараз поясню свою позицію. Я хочу, щоб вона була відображена в стенограмі. На мою думку, коли ми сьогодні пропонуємо урізати культуру, спорт, коли ми сьогодні пропонуємо практично обнулити місцеве самоврядування, вже є заява Асоціації міст України, а я хотів би нам всім нагадати, що саме місцеве самоврядування в нас утримує лікарні, які мають боротися з коронавірусом, в кого ми забираємо гроші? При цьому ми повністю залишаємо силовиків, повністю. Там формальні якісь зменшення на пів сотої відсотка, наприклад, по одному з ключових міністерств і так далі. Я не розумію і не приймаю таку логіку. Я не розумію, як ми можемо повністю ліквідувати такий інструмент, як Державний фонд регіонального розвитку. Давайте його направляти на боротьбу з коронавірусом і ставити це умовою проектів. А не так, що ми просто це обнуляємо.
В мене наступне питання до пана міністра. Ігорю Івановичу, в мене наступне до вас питання. Поясніть мені, будь ласка, статтю видатків субвенції на проведення місцевих виборів. В першому варіанті вона була обнулена, зараз, те, що ви роздали, 430 мільйонів з 2 мільярдів 100 мільйонів. Як це розуміти? То ми збираємося провести місцеві вибори тільки на 20% території України чи як? Це конституційна норма, це конституційні права громадян, взагалі, суть нашої демократичної держави. Тому я на це питання хотів би почути відповідь. А всіх інших я закликаю не голосувати за ці зміни до бюджету.
Дякую.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання, за виступ. Якщо Юрій Юрійович не заперечує, я дам відповідь.
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.
УМАНСЬКИЙ І.І. По виборах. Там не 100 мільйонів, а мільярд. Пропозиція дуже проста: на цей період ми не можемо зупинити роботу і підготовку Центральної виборчої комісії до проведення планових, чергових виборів. І якщо, дай Боже, ситуація з коронавірусом буде вирішена раніше, ніж дата виборів, повертаємося до статті, яка визначає напрямки спрямування коштів стабілізаційного фонду, вона буде відновлена в повному обсязі. Але повторюся, забезпечити підготовку, всі підготовчі роботи по створенню реєстрів тощо, виборча комісія сама знає, як організовувати цей процес, на цей період у виборчої комісії коштів достатньо.
Щодо вашого заклику і нерозуміння, чому зрізаються ДФРР, я перепрошую, нехай це лишається на вашій совісті.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Нехай цей бюджет залишається на вашій совісті.
УМАНСЬКИЙ І.І. Він і буде на моїй совісті, я його готував.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання які? Прошу.
ЗАБУРАННА Л.В. Юрію Юрійовичу, шановні колеги! Ми також на засіданні підкомітету розглянули таку технічну зміну відповідно до листа, який надійшов від Національного інституту серцево-судинної хірургії, і мова йде про те, що на сьогоднішній день в той же час, окрім коронавірусу, в нас багато людей і з ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю, і є реальна загроза через відсутність відповідного обладнання повної зупинки лікування даних пацієнтів. У зв’язку з цим прохання від інституту внести зміни до кошторису програми КПКВК 6561160 шляхом зменшення асигнувань по коду 2282 в сумі 25 мільйонів і збільшення по коду 3210 теж на 25 мільйонів для придбання стаціонарного ангіографічного комплексу експертного рівня. Я хочу зазначити, що дана правка не розбалансовує бюджет, відбувається перерозподіл в межах одного розпорядника і в межах однієї програми, тому це ніяк не впливає взагалі на загальні цифри.
ВАЩЕНКО К.О. Шановні колеги, з боку Мінфіну немає заперечень проти такої поправки, тим більше, що вона збалансована.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще питання? Прошу.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні колеги! За бюджетною програмою Міністерства закордонних справ 1401030 – це функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ – залишити видатки розвитку в обсязі 12 мільйонів 38,5 тисяч. Це відкриті асигнування. Заплановано 24, а 12 мільйонів вже оплачені в установи Міністерством закордонних справ. Все рівно ті кошти не попадуть, так як вони вже використані.
Дякую.
ВАЩЕНКО К.О. Ми теж не маємо заперечень проти такої зміни, як Мінфін.
(Загальна дискусія)
ТРУХІН О.М. Я перепрошую, Юрію Юрійовичу, можна слово взяти?
Шановні колеги, тільки що повернувся з засідання Погоджувальної ради. Було досягнуто домовленостей на Погоджувальній раді про виключення статті 28 і 32 з цього документа. Ця позиція була підтримана і спікером, і всіма головами фракцій. Тому дуже велике прохання підтримати, щоб ми могли в залі винести цей законопроект і підтримати. 28 і 32.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це понадпланові запозичення, так?
ТРУХІН О.М. Саме так. Всі голови фракцій підтримали.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. По правці Лопушанського.
(Загальна дискусія)
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня, шановні колеги. В мене питання стосовно 31 статті по екологічному податку, який залишається в Донецькій і Луганській областях. Прокоментуйте. В мене була інша інформація.
УМАНСЬКИЙ І.І. Для мене новина по 28 і 32 статтях. Як на мене, вона була прийнята на емоціях, вона певним чином руйнує ту структуру і той інструмент, який ми запропонували Верховній Раді.
Щодо 31 статті, тут ситуація дуже проста. На щоденних комісіях, яка розглядає ситуацію з коронавірусом, точках розповсюдження, на сході, на зоні розмежування з ОРДЛО, окрім військових дій, виникла зараз додаткова лінія напруження. Та територія по суті є карантинною зоною в повному обсязі. З тієї території не випускають до Російської Федерації, і нікуди нікого, але там розповсюдження коронавірусу розпочалося скоріше, ніж в Україні, і відсоток людей, які там захворіли, наших громадян, але які знаходяться на тій території, значний. Була ідея створити через цей інструмент можливість саме в Донецькій і Луганській областях, там, де проходить лінія розмежування, через, з одного боку, створення, можливо, певних тимчасових локальних зон розміщення тощо. І це має бути ресурс. Бо ці зони створити, треба підвести і каналізацію, комунікації тощо. Тому області попросили: дайте нам цю можливість - через цей інструмент збільшити бюджет області, який зможе оперативно на місці більш швидко реагувати на ці виклики. В цьому була ідея, пропозиція по 31 статті.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є питання?
ЛУНЧЕНКО В.В. Пане голово, сьогодні на підкомітеті з питань доходів ми прийняли рішення, тому я би попросив зачитати це рішення під стенограму, щоб секретаріат міг його записати. Рішення наступне: не змінювати показники доходів та видатків спеціального фонду у частині державного дорожнього фонду порівняно із затвердженими показниками державного бюджету. Це збалансована пропозиція, вона не вплине на баланс загального фонду, оскільки відповідно до Бюджетного кодексу використання коштів спеціального фонду здійснюється лише за рахунок та в межах фактичних цільових надходжень. Прошу цю пропозицію врахувати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
А що по пропозиції Лопушанського?
ВАЩЕНКО К.О. Ми підтвердили, що дійсно ці видатки пройшли. Зараз ми їх збалансуємо і можемо врахувати.
Можна я поки що озвучу ще декілька пропозицій?
АРІСТОВ Ю.Ю. Декілька пропозицій?
ВАЩЕНКО К.О. Так.
АРІСТОВ Ю.Ю. Давайте.
ВАЩЕНКО К.О. Це технічні пропозиції, оскільки в такому швидкому темпі готувався бюджет.
Є збалансовані 3 пропозиції. Перша, пов’язана з тим, що у нас в системі Міністерства фінансів, як відомо, найменша заробітна плата – це у працівників Казначейства, тому пропонується при внесенні змін до бюджету збільшити видатки за КПКВ 3504010 "Керівництво та управління в сфері казначейського обслуговування" видатки споживання на 122 мільйони, в тому числі оплата праці – 100 мільйонів, за рахунок зменшення за КПКВ 3502010 "Керівництво та управління в сфері фінансових розслідувань" на таку ж суму. Це дасть нам можливість підняти рівень заробітної плати, яка на рівні районів в казначействі залишається 6-7 тисяч гривень до сьогодні.
А також є дві пропозиції. Відбувся розподіл міністерств, як відомо, Міністерство культури, молоді і спорту розділилося на два. У зв’язку з цим ми просимо збільшити видатки за КПКВ 3801010 "Керівництво та управління в сфері культури та інформаційної політики", а саме: видатки споживання - 601 тисяча гривень, оплата праці – 492,6 тисячі гривень – за рахунок зменшення по КПКВ 3401010 "Керівництво та управління в сфері молоді та спорту" на аналогічні показники. Ну це невеличкі суми.
Я назву ще одну правку, яка теж може видатися дрібною, але тим не менше. За бюджетною програмою МЗС 1401030 "Функціонування закордонних дипломатичних представництв" залишити видатки розвитку в обсязі 15,9 тисяч гривень, зменшивши відповідно видатки споживання за цією бюджетною програмою. Там вже пройшла каса і ми маємо це поправити, поки є така можливість, і в протоколі врахувати.
Тобто є така пропозиція - ці 3 правки додатково під запис, під протокол включити в проект змін до бюджету.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю Всі пропозиції? Прошу.
ДЕНІСОВА Л.Л. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Я Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
Хочу привернути вашу увагу до роботи інституції. Спочатку, що стосується реалізації Факультативного протоколу проти тортур та реалізації національного превентивного механізму інституції. Ви розумієте, що зараз, якщо і скорочують чисельність перевірок інші інституції, то така інституція, як Уповноважений діє безперервно у цілодобовому режимі. І зараз вже є рекомендації Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи, як саме діяти в умовах карантину національному превентивному механізму. Нам не скорочують і ми не можемо припинити перевірки місць несвободи. Але зараз в цьому проекті бюджету на ці заходи з реалізації національного превентивного механізму майже з 2,6 мільйонів гривень на рік залишають тільки 1 мільйон 500. Тому я дуже прошу шановних народних депутатів залишити в повному обсязі цю програму, ці 2 мільйона 600, щоб ми могли повністю забезпечити виконання національного превентивного механізму та захистити цих людей, які знаходяться в місцях несвободи. А місць несвободи у нас на 1 січня 2020 року 5 тисяч 40.
І що стосується організації самої роботи Уповноваженого, то є секретаріат Уповноваженого, є капітальні видатки, які були передбачені на 2020 рік в розмірі 29 мільйонів, але зараз нам всі 29 мільйонів прибирають. Я дуже прошу вас залишити 10 мільйонів на капітальні видатки, це ремонт цього самого приміщення, де знаходиться Уповноважений, де секретаріат. Вже протягом 3 місяців ми працюємо на виконання того договору на капремонт, який був ще на початок 2019 року. І якщо зараз ці кошти 10 мільйонів не будуть передбачені, то ці робітники, які роблять ці роботи, вони залишаться без зарплати, і це буде дебіторська заборгованість.
І ще ми створюємо, розробляємо такий веб-портал, щоб був він зручний саме для користувачів, для всіх наших громадян, це 3,5 мільйони.
Тому я дуже вас прошу залишити в повному обсязі фінансування національного превентивного механізму, це не зменшувати на мільйон, тобто залишити 2 мільйони 600. І тільки скоротити наші капітальні видатки на 50%. Дуже вас прошу підтримати.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Позиція комітету: ці видатки не будуть скорочені в майбутньому, але зараз така ситуація, коли при формуванні стабілізаційного фонду ми не в змозі їх врахувати, тому є така пропозиція від комітету - ці видатки потім наблизити, коли буде можливість, або за рахунок видатків зі стабілізаційного фонду, або після закінчення програми стабілізаційного фонду, якщо кошти не будуть використані, та направити на ваші програми.
Дякую.
ДЕНІСОВА Л.Л. Але тільки одне зауваження, що стосується національного превентивного механізму. Я розумію. Це ж теж стабілізація ситуації в місцях несвободи, тому нам обов’язково потрібно ці перевірки робити. І як ми можемо тоді виконати свою функцію як інституція? Інституція просто буде не в змозі. І це буде не дуже гарний сигнал для світу. Тому що всі зараз працюють над тим, щоб збільшити кількість перевірок місць несвободи, де можуть бути спалахи коронавірусу, а ми просто не зможемо перевіряти наші заклади.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Фінансування буде зі стабілізаційного фонду.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ну що, є по Лопушанському рішення чи ні?
ВАЩЕНКО К.О. Колеги, є пропозиція зняти з Державної податкової служби ці 12 мільйонів з капітальних видатків. Для протоколу конкретний код ми озвучимо.
(Загальна дискусія)
ВАЩЕНКО К.О. Дивіться, 16 тисяч – це те, що я назвав по МЗС. А 12 мільйонів – питання, чим збалансувати. Ми пропонуємо збалансувати за рахунок ДПС. Плюс ті 3 пропозиції, що були.
ЛУНЧЕНКО В.В. Пане голово, дозвольте по моїй пропозиції, щоб ми здійснили голосування, якщо ви не заперечуєте.
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.
ЛУНЧЕНКО В.В. Тоді пропозицію, яка була внесена мною, як головою підкомітету, прошу проголосувати.
АРІСТОВ Ю.Ю. По кожній.
ЛУНЧЕНКО В.В. Тоді давайте розпочнемо з цієї. Ставити на голосування?
АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 20 – за. 2 – не голосували. Рішення прийнято.
Колеги, запропоновані Крульком зміни до 29 статті.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 19 – за. 2 – не голосували. Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Є пропозиція поставити на голосування виключення статей 28 і 32.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
ЗАБУРАННА Л.В. Стосовно перерозподілу видатків в рамках однієї програми по зверненню Національного інституту серцево-судинної хірургії.
АРІСТОВ Ю.Ю. Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Пропозиції Мінфіна, прошу, по Лопушанському.
ШКУРАКОВ В.О. Щодо прийняття рішення по 28 і 32 статтям проекту закону, потрібно буде також зробити в Прикінцевих положеннях певні коригування стосовно обмежувальних форм.
ТРУХІН О.М. Є пропозиція поставити ще по колезі Лопушанському, якщо Мінфін надав джерело фінансування.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за?
ВАЩЕНКО К.О. Ще раз, за бюджетною програмою МЗС 1401030 "Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ" збільшити видатки розвитку на 12 мільйонів 38 тисяч 500 гривень за рахунок ДПС (зараз я подивлюся, який код). Так, капітальних видатків ДПС.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 1 – утримався. 1 – не голосував. 19 – за. Рішення прийнято.
ВАЩЕНКО К.О. Колеги, є пропозиція, ви пам’ятаєте, по казначейству, 122 мільйона за рахунок БФР, і дві невеличкі правки по культурі і спорту, і по МЗС – теж поставити на голосування. Все збалансовано.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Всі правки?
Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначитися щодо пропозиції ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3279 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням всіх пропозицій, які ми проголосували.
Голосуємо.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за?
АРІСТОВ Ю.Ю. З урахуванням техніко-юридичних правок комітету.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто проти? Хто утримався? 1 – проти. 1 – утримався. 15 – за. 4 – не голосували. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. По третьому питанню.
ТРУХІН О.М. Шановні народні депутати! Щодо третього питання порядку денного, є пропозиція зняти його з розгляду комітету, тому що дане питання розглядається та внесене не на нашому комітеті. І ми не вбачаємо за потрібне розглядати питання комітету, котрий робив подання.
Дякуємо.
АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.