СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
21 жовтня 2025 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати і запрошені, пропоную розпочинати нашу роботу.
На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Крім цього, хочу привітати з Днем народження керівника нашого секретаріату Ватульова Андрія Вікторовича.
Я буду оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який має відповідно підтвердити свою присутність.
Підласа Роксолана Андріївна. Присутня.
Крулько Іван Іванович. Відсутній.
Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Присутній. Забуранна Леся Валентинівна. Відсутня.
Копанчук Олена Євгенівна.
КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Я присутня. І теж вітаю керівника.
ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський присутній. Всім доброго дня.
Андрію Вікторовичу, вітаю.
ПІДЛАСА Р.А. Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Добрий день. Молоток присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.
ПУРТОВА А.А. Доброго ранку. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Цабаль Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.
Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Доброго ранку. Вітаю, Андрію Вікторовичу.
ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.
Герман Денис Вадимович.
Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко присутній.
Мої теж вітання, Андрію Вікторовичу.
ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.
Драбовський Анатолій Григорович.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.
ДУНАЄВ С.В. Доброго ранку. Вітаю іменинника.
ПІДЛАСА Р.А. Задорожній Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Присутній.
Андрію Вікторовичу, з днем народження!
ПІДЛАСА Р.А. Задорожній присутній.
Заремський Максим Валентинович.
Каптєлов Роман Володимирович.
Качний Олександр Сталіноленович.
КАЧНИЙ О.С. Присутній. І з Днем народження!
КАПТЄЛОВ Р.В. Перепрошую. Каптєлов присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов присутній, зареєстрували.
Кіссе Антон Іванович.
Кузбит Юрій Михайлович.
Кунаєв Артем Юрійович.
КУНАЄВ А.Ю. Доброго ранку. Присутній. Теж доєднуюся до привітань Андрію Вікторовичу.
ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович.
Лунченко Валерій Валерійович.
Люшняк Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Присутній. Доброго дня.
ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.
ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.
Пузійчук Андрій Вікторович.
Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.
СЕВЕРИН С.С. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Тарарін Микола Олександрович.
Тістик Ростислав Ярославович.
ТІСТИК Р.Я. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Урбанський Анатолій Ігорович.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Присутній. Андрію Вікторовичу, з днем народження.
ПІДЛАСА Р.А. Фролов Павло Валерійович.
Шпак Любов Олександрівна.
БАКУНЕЦЬ П.А. Доброго ранку. Бакунець Павло присутній. Вітаю Вас, пане Андрію. Добра, радості.
ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, прошу підтвердити наявність кворуму.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Добрий ранок. Заремський Максим присутній.
КУЗБИТ Ю.М. Доброго ранку. Кузбит присутній.
ПОЛЯК В.М. Доброго ранку. Поляк присутній.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, зареєструвалися 25 членів Комітету. Кворум є.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Засідання оголошую відкритим.
Тепер щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. В ньому одне питання. Проект порядку денного, відповідні матеріали Вам надіслані в СЕДО, в чат і на електронну пошту. Якщо питань немає, прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.
Гевко.
ГЕВКО В.Л. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. Копанчук – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Анна Анатоліївна!
ПУРТОВА А.А. Пуртова – за. Вибачте.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман. Відсутній.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв.
ДУНАЄВ С.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе. Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артем Юрійович!
КУНАЄВ А.Ю. Перепрошую, Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв – за. Лаба. Відсутній.
Лунченко. Відсутній.
Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
КАЧНИЙ О.С. Запишіть. Качний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний – за.
КАЧНИЙ О.С. Так, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Так. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін. Відсутній.
Тістик. Ростислав Ярославович! Відсутній.
ТІСТИК Р.Я. Підтримую. Перепрошую.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик – за.
Урбанський.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за. Доброго ранку.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролова зареєстрували.
Шпак. Любов Олександрівна! Відсутня.
26 – за. Рішення прийнято.
КІССЕ А.І. Я вибачаюся. Добрий ранок. Кіссе – за.
ЦАБАЛЬ В.В. 27 – за.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Антон Іванович.
У нас перше і єдине питання порядку денного – це внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік". У нас є урядовий законопроект 14103 та два альтернативні 14103-1 і 14103-2. Пропоную їх представити в порядку надходження.
По урядовому законопроекту будуть доповідати Міністр фінансів та Міністр оборони. Прошу вже одразу народних депутатів записуватися на запитання до доповідачів, піднімайте руку в Zoom.
А я поки надаю слово Сергію Михайловичу Марченку для представлення законопроекту.
МАРЧЕНКО С.М. Шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до бюджету на 2025 рік. Це надзвичайно важливий законопроект, який вирівнює фінансовий ресурс сектору безпеки і оборони. Передбачається збільшення видатків на 324,7 мільярда гривень, в тому числі загальний фонд – 310 мільярдів гривень, за спеціальним фондом – 14,3 мільярда гривень за рахунок і частини ПДФО. В тому числі передбачається 156 мільярдів на грошове забезпечення і нарахування Міністерству оборони та 99 мільярдів на закупівлю озброєння та військової техніки.
Крім того, джерелами покриття зазначених видатків передбачено збільшення дохідної частини державного бюджету, це податок з доходів фізичних осіб, 20 мільярдів гривень за рахунок збільшення грошового забезпечення військовослужбовців та збільшення дефіциту державного бюджету на 294,3 мільярди гривень, або на 3,5 відсотка валового внутрішнього продукту, до 25,8 відсотка валового внутрішнього продукту, за рахунок збільшення зовнішніх запозичень та скоригованого обсягу державного боргу на 298 мільярдів гривень.
Також передбачається скорочення видатків за пропозиціями головних розпорядників бюджетних коштів на суму 1 мільярд гривень та врахування економії видатків і надання кредитів в обсязі 9,5 мільярдів гривень, в тому числі обслуговування державного боргу – 6,5 мільярдів гривень, виконання гарантійних зобов'язань – 3 мільярди гривень.
Зазначені зміни прошу підтримати за основу та в цілому. Дякуємо.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, тоді пропоную надати слово зараз Денису Анатолійовичу Шмигалю, а потім перейти до питань.
ШМИГАЛЬ Д.А. Бажаю всім міцного здоров'я! Іменинника вітаю з днем народження!
Шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, стосовно проекту бюджету, ініційованого Урядом, за ініціативою Міністерства оборони і Міністерство фінансів, доповню до того, що сказав Міністр фінансів. З метою забезпечення нагальних потреб сил оборони, там лише іде мова про сили оборони і безпеки, до Верховної Ради подано зазначений законопроект, яким зокрема передбачено збільшити видатки Міністерства оборони на суму 310,9 мільярдів гривень. Вони діляться на 6 напрямків.
Напрямок номер 1, це грошове забезпечення і заробітна плата військовослужбовців – 155,5 мільярдів гривень.
Допомога в разі загибелі або інвалідності сім'ям загиблих – 47,1 мільярдів гривень.
Озброєння і військова техніка, на два напрямки ділиться. Закупівля озброєння – 95,1. І капітальний ремонт військової техніки – 4,6 мільярди гривень.
І відповідно експлуатаційні витрати. Паливо-мастильні – 6 мільярдів. І відповідно відновлення справності і утримання ОВТ (озброєння та військова техніка), перевезення військових вантажів – 2,6 мільярди гривень.
6 статей витрат, 6 напрямків, які прошу підтримати. У разі, якщо вони не будуть підтримані в першому і в цілому, у нас виникне вперше за час цієї війни вже в листопаді затримка по виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям, виплати сім'ям загиблих, ну і відповідно виникне необхідність додавати гроші, ну або створювати борги, або не закуповувати власне паливо-мастильні і всі оці наші поточні витрати. Але ключове звичайно – це соціальна напруга серед військових у зв'язку з невиплатою зарплати.
Тому велике прохання підтримати сьогодні в першому і в цілому урядовий законопроект. Якщо в альтернативних є, скажемо так, об'єктивні пропозиції щодо бюджетної оптимізації до кінця цього року і виділення додаткових коштів там на сферу безпеки і оборони, ми не будемо заперечувати, якщо це буде розглянуто Комітетом окремо і там окремим законопроектом паралельно у першому і потім у другому читанні буде розглянуто в такому поточному режимі, без терміновості. Це той варіант, який ми вчора в тому числі обговорювали під час Погоджувальної ради. Я відповідно прошу подивитися сьогодні на урядовий законопроект з цієї точки зору.
Доповідь завершив. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Денисе Анатолійовичу.
Шановні народні депутати – члени Бюджетного комітету, чи є в когось запитання до міністрів?
ЛАБА М.М. Лаба Михайло Михайлович.
ПІДЛАСА Р.А. Прошу, Михайло Михайлович.
ЛАБА М.М. Ой, друзі, друзі, ну, це, скажемо, вже не смішно. Дякую.
Денис Анатолійович, Ваш мобільний номер не змінювався, я Вам кидав матеріали по потребах Донецької області, можу Вам ще раз продублювати. Якось ви, будучи Прем'єр-міністром, реагували на всі ці виклики. Можливо, там у сфері Міністерства оборони дуже їх багато, але зрозумійте мене правильно як депутата і члена Бюджетного комітету, що мені взагалі як би болить за те, що з травня місяця, маючи запит від Донецької військової адміністрації, вивчений на декількох нарадах у штабі у Краматорську, особисто, скажу, був присутній, зроблена була робоча група і ми з вами приймали законопроект про підтримку сил оборони в липні, на якому моя правка пройшла по запиту Донецької ОВА на 500 мільйонів, була мною відкликана, в принципі, за проханням, скажемо так, були домовленості, що ми це опрацюємо на робочій групі.
Зібрали Єрмоличева, зібрали Гаврилюка, Донецьку ОВА підключили, розібрали все на запчастини, кожне речення, кожну потребу і отже, що до сьогодні? Віз і нині там.
Ви зараз кажете, що є у Вас шість напрямків, і от я, наприклад, пропоную конкретну пропозицію, де у Вас у третьому напрямку "Озброєння військових" – 95,1 мільярда, додати вам 95,2 мільярда. Ви заперечуєте, наприклад, проти такої пропозиції, що Ви мали б ще Донецькій ОВА потім тим бригадам, в тому напрямку підтримку, тому що я не можу потім знайти кінці із Донецької ОВА і притягнути ці кошти на сили оборони.
Друге питання. У вашому пункті 3 із шести напрямків "Капітальний ремонт техніки" – на 4,6 мільярда Ви просите грошей. Давайте дамо вам 4,7, буквально трошечки піднімемо, щоб Ви дали Донецькій ОВА, тому що ніхто не розумів в Донецькій ОВА, вибачте, і Прем'єр приїжджав, і Міністр регіонального розвитку й інфраструктури нещодавно.
Трактори, які броньовані, і люди, слава богу, не гинуть, як копають траншеї, траншеї на передку копають, їх бомблять, вони копають з 12-ї ночі до 3-ї ранку, щоб до світанку, зараз уже довше, але ніхто їм бронювання тої техніки, крім коштів з громад, які вони виділяють, не робить. А це комунальна спецтехніка, яка допомагає силам оборони. І ніхто не може розібратися, хто має – сили оборони це оплачувати чи Міністерство оборони, чи там якийсь напрямок той командування. А вже треба бійцям і бійці просять, звертаються в ОВА. Це дуже кричущі речі.
Третє, що Ви говорите, паливно-мастильні матеріали. Тобто четвертий пункт з шести напрямків. Так само прошу збільшити Вам на 100 мільйонів. Тобто я даю три конкретні пропозиції збільшити, чому і не пропоную голосувати в цілому, тому що Ви не внесете зараз зміни, не є правки, я не можу з цим якби порадити, і говорю, що паралельний, альтернативний шукати ще один ЗП – ні, бо це коло пекла – проходити погодження і обґрунтування.
Я ще раз Вам можу продублювати всім. І я буквально вчора скинув Роксолані Андріївні цей лист, який написав вчергове, втретє, який втретє, на ті засоби і фінансування, які просить донецький напрямок, не задоволений і до сьогодні. І до нового року таким чином не буде задоволений.
Дайте мені відповідь і включіть по 100 мільйонів більше на кожну позицію, яку я задиктував. І взагалі задовольніть цей запит. Це не якась "хотєлка", це потреби. Інакше, це всі говорять на місцях, це здача інтересів.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денисе Анатолійовичу або Сергій Михайлович.
ШМИГАЛЬ Д.А. Ні-ні. Я відповім. Пане Михайле, а я Вам прямо зараз написав у наш чат, де ми переписувалися, там немає, на жаль, жодних матеріалів по Донецькій області у нас з Вами в переписці. Там тільки одне звернення було на мене як на Міністра оборони від Центру технологій "РОМАНЕКС", його перекинули в Ужгородський район, в Ужгород, ну і так далі.
ЛАБА М.М. Це, до речі, також не розглянуто, а потреба 100 бойових таких комплексів…
ШМИГАЛЬ Д.А. Це я до чого, що інших звернень я від Вас не отримував. Можна я закінчу? Дякую дуже.
Далі. Я підтримую всі Ваші пропозиції по додаванню коштів, які Ви там назвали, для Донецької області, для всіх, звичайно ж, але зараз ми говоримо про інше. Якщо додавати Ваші пропозиції в законопроект, це означає, що ми не зможемо прийняти його в першому і в цілому, це означає, що військові залишаться без зарплати з 01.11. Відповідно в цьому проблема. Не проблема в тому, що ми зараз добрі рішення можемо додати.
По-перше, ми зараз отримали одне джерело – 6 мільярдів євро, які нам додала Європейська комісія. Відповідно всю цю суму Міністерство фінансів віддало Міністерству оборони для того, щоб ми забезпечили зарплату і виплати ОГД. Це пріоритет номер 1. Відповідно будь-які зміни призведуть до неможливості юридично і технічно проголосувати в першому і в цілому. Тільки в цьому питання.
Я не заперечую в тому, щоб ми всі спільно разом з Мінфіном, з Комітетом відпрацювали всі пропозиції раціональні, і якщо там знайдуться додаткові джерела, нам звичайно ж потрібні достатньо великі гроші для закупівлі дронів, військової техніки, амуніції, які ми можемо потім в першому і в цілому окремим законопроектом додати. Давайте над цим попрацюємо. Зараз мова іде про порятунок ситуації з зарплатами військових і виплатами сім’ям загиблих. От це пріоритет.
Дякую дуже.
ЛАБА М.М. Якщо можна, я відповім. Дивіться, згоден з Вами по деяких моментах. Значить, ремарка. Дороги. Ми знімаємо в цьому законопроекті майже 5 мільярдів з дорожнього фонду, а там, у тому запиті, наприклад, Донецької ОВА, є буквально дві дороги, ну не знаю, можливо 50 чи скільки мільйонів по їхньому запиту. Також дороги не робляться для підвезення БК, для відвезення поранених і так далі. Там не прямо на нулі дорога, а до Краматорська. Це теж не враховано.
Я з Вами згоден, що там є кошти. Але ми вчора говоримо і ми постійно, що перед тим, як реєструвати, треба комунікувати. Я не знаю, чому… У Вас ну як би є Перший заступник, який брав участь в робочій групі, і ці пропозиції якимось дивним чином не попали в зміни до даного бюджету. Я не хочу блокувати чи робити якісь речі, але якщо Ви вважаєте, що ми наступним законопроектом ще на мінус 5 кілометрів будемо мати на донецькому напрямку, Вас це влаштовує, ну, будь ласка.
Тоді ми зафіксуємо, що влаштовує. Бо з минулого разу, де в липні стояли війська і відійшли по Лиманському, по Миколаївці, по Покровському, на той кожний квадратний метр – це за рахунок того, що вони не мали тих засобів, які просили, ще й просили на липень місяць. Тому врахуйте цю думку, як нам з ними тут ночувати і кожний раз думати про те, що ми Донецьк відкладаємо на потім. Давайте на 27-й рік.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денисе Анатолійовичу, чи є що прокоментувати?
ШМИГАЛЬ Д.А. У нас просто джерела нема, у нас просто немає джерела для того.
ЛАБА М.М. Є джерело. Є джерело із дорожнього фонду. Можете з дорожнього фонду, Ви знімаєте 5 мільярдів, зняти 5,5 мільярда, наприклад.
ШМИГАЛЬ Д.А. Я ж не проти, давайте це зробимо просто іншим законопроектом.
ЛАБА М.М. Зараз.
(загальна дискусія)
ПІДЛАСА Р.А. Колеги! Будь ласка. Дискусія ж має бути якась цивілізована. Коли ви одночасно говорите, нічого не чути. Дозвольте, я відповім.
ЛАБА М.М. Давайте знайдемо ми вихід зараз.
ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, Михайло Михайлович, я Вам відповім ще раз. По-перше, ми не знімаємо гроші в урядовому законопроекті з дорожнього фонду, це пропозиція альтернативного законопроекту. По-друге, дорожній фонд не існує з минулого року, існує просто програма на якесь там будівництво чи ремонт доріг. По-третє, ми обмежені ресурсом, розумієте? Ми можемо зняти взагалі всі невійськові видатки, але ми їх не можемо спрямувати на потреби оборони, тому що нам дозволили рівно 6 мільярдів євро спрямувати на потреби оборони. Це по нинішньому курсу євро рівно 292 мільярди.
Як Ви бачите, у нас законопроект на 325 мільярдів. Для того щоб це взагалі можливо було профінансувати, нам ще потрібно буде розмістити якусь частину ОВДП. Тому кожне те, що ми зараз додаємо, не має сенсу, його неможливо буде профінансувати. У нас немає на це джерела.
ЛАБА М.М. Якщо можна. Михайло Лаба. Хвилинку. Дивіться, я не про дорожній фонд як такий. Я кажу, що там, де великі цифри якісь переміщуються, потрошку там 50, там 100 можна знайти.
Денисе Анатолійовичу, я Вас дуже прошу, я можу як би зараз говорити про якісь альтернативні речі, які Ви кажете. Але це, повірте, це з травня місяця вже виходить. Я Вас дуже прошу розберіться в ситуації. Можливо в тих асигнуваннях, які у Вас наявні є по якихось напрямках, зберемо ще раз оцю робочу групу на цьому тижні, давайте в четвер або в п'ятницю, і просто вирішимо це питання. Можливо, є ресурси всередині мережі МО і Ви закриєте цим питання. Якщо не буде, то будете мати уже сформовані пропозиції для того ж таки альтернативного. Я Вас прошу.
ШМИГАЛЬ Д.А. Ці ресурси всередині Міністерства оборони спрямовані на наближення і виплату зарплати військових. У нас ресурсів немає, ми для того і звернулися, щоб Ви нам збільшили відповідно бюджет.
Тому робочу групу можемо провести, ресурсу не буде, я це Вам абсолютно чітко заявляю зараз. І не підтримка цього законопроекту, вона звісно ж призведе до заборгованості по зарплаті, і це буде, мені здається, гірша ситуація, ніж ті речі, які ми зараз обговорюємо.
Дякую.
ЛАБА М.М. Добре. Я вже мушу відповісти. У нас заборгованість заробітної плати по даному напрямку лише з тої ситуації, це колегам з Бюджетного комітету пояснюю, виникає тому, що вона так програмується кожні 3 місяця: із мінусом за рахунок очікування від наших закордонних партнерів. Тому це не проблема Бюджетного комітету, що у нас ЗП не передбачені чи немає джерела.
Коли формується бюджет у грудні на наступний кожний бюджетний період, і так було в 24-му, в який ми планували 25-й рік, Міністерство фінансів може протокольно довідки дати і Міністерство оборони, надавали всі виключно підписані документи, що бюджет 2025 року збалансований і грошей на все, на оборону, це була перемога точно 3 трильйони 200 мільярдів вистачає.
Тому що всередині мережі Мінфіну по перекидках грошей відбувається, це чисто от призводить до таких вимог змін до бюджету і депутатів ставлять в такий ступор, що наче зараз якщо Ви не проголосуєте, все це крайня межа, це Ви будете винуваті. Ну принаймні цього не робіть.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Михайле Михайловичу, дякую.
Я хочу єдине, що від себе зазначити, що вчасне перерахування грошей на зарплати військовим – це наша спільна відповідальність. Це не проблема Мінфіну і не проблема Міноборони, це відповідальність і Верховної Ради, і Бюджетного комітету, і всіх, хто долучений зараз до управління державою.
Чи є ще запитання від членів Бюджетного комітету до міністрів? Добре.
Тоді Ярослав Іванович, якщо можна, коротко. І будемо вже переходити до вашого альтернативного.
ЮЖАНІНА Н.П. Я ще тримаю руку для питання до міністрів.
ПІДЛАСА Р.А. Ага, Ніна Петрівна. Після Ярослава Івановича.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Роксолано Андріївно, по-перше, дозвольте доєднатися до привітання Андрія Вікторовича. Можу сказати, з досвіду 10 років роботи з Вашим Комітетом, у Вас один із найбільш професійних секретаріатів, в тому числі завдяки його роботі.
А друге питання у мене, скоріше, як репліка, можна його адресувати або Денису Анатолійовичу, або Сергію Михайловичу. Ну от дивіться, колеги, давайте говорити відверто: історія з тим, що не буде вистачати грошей на зарплати військових, вона абсолютно не нова. Ми про неї знали в травні. Денисе Анатолійовичу, Ви про цю ситуацію як і експрем'єр-міністр, і як Міністр оборони доповідали 31 липня. Ніхто не зобов'язував Уряд в останній момент подавати законопроект.
Тому, колеги, так, це спільна відповідальність, але давайте, якби-то, дамо чесну відповідь, а хто ж тоді винен, що якщо раптом Парламент не проголосує за основу і в цілому, що, чесно говорячи, мені здається достатньо маніпулятивним, ми всі знаємо, що у Міністерства фінансів є запасний варіант щодо цього, то у нас виникнуть проблеми з зарплатами військових. Тоді хтось має написати заяву і піти у відставку. І Ви визначитеся, хто з Вас там в Уряді це має бути. Ну але хтось із двох. Це я так, щоб ми не перекидали з хворої голови на здорову.
А в мене питання загальне, яке я хочу задати знову ж таки або Сергію Михайловичу, або Денису Анатолійовичу. А скажіть мені, будь ласка, ну ми ж ці гроші, 6 мільярдів, які нам, слава богу, дали європейці, дали можливість їх використати на військові потреби, ми ж їх умовно забираємо з майбутніх періодів. І поки що, я так розумію, до грудня, відповіді щодо нового цього (без мікрофону) репараційного кредиту на 140 у нас немає. А у нас от станом на зараз є план Б, якщо раптом цей кредит не буде схвалений? Ну заблокує його та ж сама Франція чи там Люксембург, чи хтось, чи сама Бельгія, не отримаємо гарантії. От що ми тоді будемо робити з усіма наступними періодами?
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Ярославе Івановичу.
Я думаю, що це питання все ж таки до Сергія Михайловича. Прошу.
МАРЧЕНКО С.М. Так. Дякую, Роксолано Андріївно.
Ярославе Івановичу, дійсно, у нас є нагальна потреба зараз проголосувати цей проект бюджету. У нас немає додаткових 6 мільярдів, у нас тільки є ці 6 мільярдів. І ми дякуємо нашим партнерам, які нам дали можливість ці 6 мільярдів використати на сектор безпеки і оборони.
Дивіться, дуже-дуже важливе питання. Тому щодо питання, чи це створює у нас непокриту потребу на 2026 рік, так, дійсно, у нас потреба на 2026 рік не покрита на сьогоднішній момент, Ви це знаєте, на 18 мільярдів доларів. Чи це є несподіванкою для Вас? Ні, ми це презентували. Коли ми презентували бюджет, ми казали, що у нас немає повністю всіх джерел для того, щоб покрити бюджет на 2026 рік. Але це означає, що ми можемо не забезпечити видатки на сектор безпеки і оборони? Ні, ми не можемо собі дозволити не мати ні бюджету, ні незабезпечених видатків.
Тому ми працюємо з партнерами для того, щоб у нас були закриті потреби на весь 2026 рік. І ця ситуація для нас не нова. Я хочу повторити, що така ситуація у нас була і в 2022 році, і в 2023 році, і в 2024 році. Так, зараз у нас ще більші видатки на сектор безпеки і оборони, але є сподівання, що наші партнери дозволять нам забезпечити ці потреби і ми матимемо можливість профінансувати бюджет у повному обсязі. Ми над цим активно працюємо.
Дякую.
ШМИГАЛЬ. Д.А. Дозвольте я додам, Роксолано Андріївно.
Бюджет був поданий негайно після того, як з партнерами були завершені перемовини і нам було дозволено використати 6 мільярдів на потреби сектору безпеки і оборони. Відповідно це і визначало час подання бюджету. Як тільки домовилися, тут же сформували бюджет, отримавши це джерело, подали його на розгляд Парламенту. Цим зумовлений, власне, такий короткий термін, нічим іншим. Якщо би у нас від партнерів було це погодження скоріше, вони також тягнули до останнього, шукаючи варіанти, відповідно ми би мали більше часу.
Так що дякую за розуміння.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Ніна Петрівна, прошу, ваше запитання.
ЮЖАНІНА Н.П. Я все-таки хотіла би уточнити у пана Міністра фінансів. Я розумію, що ці 6 мільярдів – це не частина чи не початок, чи не спроба репараційного кредиту, це просто кошти, які дозволили, як сказав Железняк, із загального тих 50 мільярдів, які по програмі зараз надходять із доходів, нарахованих на заморожені активи РФ? Чи все ж таки є надія на те, що це частина репараційного кредиту? Ви правильно сказали, що не означає, що наша країна не має мати бюджет, хоча немає джерел покриття, але все-таки чим дальше, тим нам, мені здається, складніше в цьому питанні.
І основне питання у мене до Міністра оборони. Я не знаю, Ви зараз говорите і про закупівлю техніки, і відновлення техніки, і при тому немалі гроші на два місяці до кінця року. Чи моніторите Ви взагалі соціальні мережі, де звертаються військові прямо з передка щодо того, що їм терміново потрібно, прямо сьогодні на сьогодні або сьогодні на завтра, і все це пов'язано не просто з "бла-бла" там якимись темами, а, наприклад, наземні дрони, щоб вивезти з місць, де відступають, тіла двохсотих і забрати трьохсотих? Я дуже емоційно реагую на це все. Моніторячи всі дописи військових, яким я довіряю, протягом вихідних днів, ну просто складається враження, що у нас якийсь тупик, а Міністерства оборони немає.
Невже Ви не бачите, що відбувається з оцими дрібними, можливо, в масштабах війни речами? Але це життя або тіла.
Я не можу зрозуміти, чому вони звертаються за донатами, щоб це швидко зробити, де ці наземні дрони швидко так можна придбати і чому Ви весь час наполягаєте на тому, що великі є залишки коштів у бригад? Можливо, там є якісь обмеження використання, якась складна процедура використання грошей бригад? Тому що справді наша фракція вже чотири роки бореться за те, щоб, ну два, після перерозподілу ПДФО, щоб Ви більше давали бригадам, сподіваючись, що в зв'язку з тим, що впали донати, будуть добирати тими грошима. В чому проблема? Донатів зараз від людей дуже мало. Крик душі від військових просто вже не можна читати, волосся дибом стає. То що в нас не так? Грошей не вистачає в бригадах чи Ви там зарегулювали так, що вони не можуть швидко витрачати на такі потреби? Бо вже завтра не буде кого вивозити, вони відступають. Поясність, будь ласка, ситуацію.
ШМИГАЛЬ Д.В. Дозвольте, я почну і потім, якщо можна, відпрошуся у Вас. Отже, дякую за Ваше запитання. Ми не просто моніторимо соціальні мережі, я туди їжджу і з ними спілкуюся напряму. Зараз у бригад ми підвищили суму коштів, яка виділяється бригадам, змінили формулу з розрахунку 7 мільйонів гривень на кожен батальйон, який приймає участь в бойових діях. Відповідно бригади отримують до 50 мільйонів гривень на свої рахунки щомісяця. Загальна сума, яку ми щомісяця даємо як додаткову субвенцію бригадам – 4,3 мільярди гривень. Залишок коштів на рахунках бригад станом на 1 жовтня – 33 мільярди гривень. Коли я бачу донати, які збирають окремі бійці окремих бригад, я тут же заходжу в табличку, дивлюся, скільки на залишках.
Крайній приклад, який я давав, бійці збирали там 378 тисяч на дрони, я подивився залишок на рахунку бригади – 168 мільйонів гривень лежать на рахунку. Повністю все регулювання зняте, бригади можуть тратити ті гроші, куди вони забажають, тобто там немає регулювання. Ми провели близько 500 вебінарів для начфінів бригад, навчивши їх, ще раз, ефективно витрачати ці гроші. Залишки є поточними оборотними, ті, які я назвав, там в районі між 25 – 30 мільярдів. Кошти у бригад є, вони їх витрачають на будь-які цілі, починаючи від беушних пікапів, закінчуючи будь-якими дронами, запчастинами до дронів, озброєння, вибухівку – все можуть скупляти без жодних обмежень, навіть в деяких випадках без дотримання процедур. Тобто все дерегульовано абсолютно.
Збирання донатів – ну треба в кожному випадку розбиратися і задавати питання, чому збирають донати. Є дійсно об'єктивні випадки, коли держава за загальним об'ємом не встигає добігти те, що називається останню милю і якісь дрібні запчастини дійсно може не постачати для ремонту дронів або якоїсь специфічної інноваційної техніки, ну є потреба дозакупити. Тому бригади мають ось ці великі гроші. З 4-х напрямків бригади дофінансовуються, основний напрямок – це ось ця субвенція бригадам, яку ми роздаємо бойовим, також вони мають ПДФО 10 відсотків, який Ви прийняли, проголосували закон, їм надходить, окрема лінія дронів у нас фінансується і окремо "Бонус+", програма також фінансується. Бригади можуть закуповувати через ось цей наш плеймаркет, через DOT-Chain закуповувати все, що їм потрібно. Цей такий електронний маркет зростає дуже активно.
І там також є певний ресурс, який бригади отримують, і плюс окремо отримують ще й все, що необхідно з точки зору централізованих закупівель.
Стосовно наземних роботизованих систем, лише 2 бригади зараз ефективно і активно використовують наземні роботизовані системи. Це пов'язано з інфраструктурою радіомережі, яку бригади мають збудувати, щоб ефективно роботи працювали. На складах у нас зараз лежить більше 10 тисяч наземних систем, які бригади при наявності коштів не закуповують, у них теж на складах лежать роботизовані системи. Ну не завжди всі вміють і хочуть вчитися використовувати цих роботів, не завжди є можливість будувати наземну радіомережу для ефективного використання роботизованих станцій через дрони, через атаки росіян. В тих місцях, де це можливо, звичайно ми навчаємо, допомагаємо і бригади починають вчитися, вчимо людей, і окремо є сертифікати для навчань операторів наземних дронів. Тобто ми активно цю політику втілюємо. Повторюю, у нас і на складах, і оплачених наземних систем є більше, ніж бригади сьогодні можуть використати і потребують.
Тому по роботизованих системах, якщо Ви назвете мені конкретний випадок, які бригаді жаліються, що їм нехватає роботизованих систем, ми це владнаємо. А масово я точно розумію, що у нас роботизовані системи є в надлишку, наземні я маю на увазі, НРК.
Дякую. Доповідь закінчив.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Сергію Михайловичу, ваша частина відповіді.
МАРЧЕНКО С.М. Да, Роксолано Андріївно.
Ніно Петрівно, ця частина 6 мільярдів євро – це залишок 20 мільярдів доларів, яка була частка ERA (Extraordinary Revenue Acceleration), який був створений за рахунок відсотків заморожених активів, це частка Європейського Союзу, яка мала до нас дійти до кінця цього року.
Ми звернулися до Європейського Союзу з тим, щоб ці кошти нам наблизили і ми їх могли використати раніше через нагальну потребу закриття сектору безпеки та оборони. Ці кошти "изначально" планували використовувати як перехідні залишки для фінансування бюджету 2026 року. Зараз ці кошти важливіше використати на сектор безпеки і оборони через нагальну потребу.
Це не є частиною репараційного кредиту. Репараційний кредит – це інша структура і вона зараз опрацьовується, і у нас з цього матимемо позитивні рішення Ради Європи.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Отже, переходимо до альтернативних законопроектів. Перший альтернативний законопроект 14103-1. Чи є у нас хтось з авторів присутній на зв'язку? Разумков Дмитро Олександрович, Дмитрієва Оксана Олександрівна, Саладуха Ольга Валеріївна, Мокан Василь Іванович чи Бабій Роман Вячеславович.
Добре. Переходимо до наступного альтернативного законопроекту 14103-2, автор Железняк Ярослав Іванович. Прошу Вас доповісти щодо альтернативного законопроекту, але в розумних часових межах.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Я не буду багато затримувати Вас, колеги, розуміючи.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дивіться, в чому у нас різниця в законопроекті? У частині використання ERA, яке, ще раз підкреслю, нам доведеться забирати з майбутніх періодів так чи інакше, навіть якщо буде схвалений, дай бог, щоб був схвалений, справді репараційний кредит. Ми нічого не міняємо, відверто говорячи, і не думаю, що у нас в Україні є якийсь варіант.
У нас є три відмінності від урядового законопроекту. І ще раз підкреслю, що, шановні урядовці, пробачте, це абсолютно ваша помилка в тому, що закон був внесений так пізно. У Вас було мільйон варіантів, як це зробити раніше, внести навіть без погодження з партнерами і прийняти в першому читанні, чекати погодження, що зробило б відповідне відповідальне відношення до Парламенту. Тому давайте, будь ласка, цим не маніпулювати.
У чому різниця? Різниця номер один. Михайло Михайлович Лаба, мені здається, от із того діалогу, який я чув, Вам буде це напевно більше цікаво, дивіться, ми знайшли більше економії, ніж Уряд. Уряд знайшов економію аж цілий 1 мільярд із того, що я почув. Ми пройшли по програмах, які а) або не використані, або не до кінця використані, і знайшли, якщо сумарно, то приблизно 16,7 мільярдів гривень додатково.
Умовний приклад – це ті ж самі гроші або на дороги, або якщо у нас на "марафон" той самий було півтора мільярда, то 250 зараз на кінець відповідно року невикористаних грошей, ми їх відповідно перекидаємо на сектор безпеки і оборони. Я готовий з Міністерством фінансів, із співавторами, Ніна Петрівна теж співавтор цього законопроекту, інші колеги, сісти, проговорити, умовно, деталі по цих програмах, можливо там Ви десь переконаєте нас, що треба їх залишити. Але якщо Ви шукаєте додатковий ресурс, ну відкрийте наш альтернативний законопроект, ми його достатньо аполітично і професійно готували, ну Ви його знайдете як мінімум на декілька мільярдів, які, я так зрозумів з ваших діалогів, вони потрібні зараз для армії. От, будь ласка, давайте, чому ми не скорочуємо бюджет?
Пункт номер 2 – це перерозподіл якраз грошей між ПДФО, ну військове ПДФО в даному випадку, між різними розпорядниками. Ми бачимо, що Держспецзв’язок не використовує до кінця гроші, відповідно на кінець періоду ми міняємо розподіл і відповідно більше залишаємо на військові частини. Вони, навпаки, жаліються, як сказала Ніна Петрівна, на відсутність грошей. Ну, мені здається, це достатньо логічно навіть з точки зору умовної ефективності в самій системі. І ще раз пропозицію ми там відобразили. Я думаю, що тут додатково її аргументувати напевно і не потрібно, дискусія була достатньо показова.
Пункт номер 3, це вже для членів Бюджетного комітету. Дивіться, я розумію і навіть десь, напевно би, підтримав би логіку 58 статті, яка закладена в цьому бюджеті, коли Міністерство фінансів в майбутньому у 2025 році може відповідно перекидати ці гроші. Тому ще раз, ми як би внесли свою пропозицію, щоб її прибрати. Ну краще, скажемо так, оцей пункт ми можемо якось дискутувати.
В принципі все. Ще раз кажу, шановні колеги, я без будь-якої там додаткової політики або, скажемо, намагання зманіпулювати, я не розумію справді як людина, яка ну трохи щось напевно розбирається в державних фінансах, як ми одночасно можемо говорити, що у нас поки не вирішено фінансування на майбутній період, а бачити, і це правда, діру як мінімум, яка зараз є на фінансування армії і очевидно вона буде в майбутньому, і так само одночасно витрачати гроші, пробачте, на те, на що я читаю кожного тижня, витрачаєте гроші, наш шановний Кабмін, де, наскільки пам’ятаю, досі хоч формально, але Мінфін присутній. Ну коли я читаю одночасно, що ми витрачаємо гроші на медичний чекап, або якусь підтримку креативних ФОПів, і одночасно у нас ситуація, де нам немає чим платити, і це ж правда, в листопаді нашим військовим, ну мені, чесно говорячи, трохи соромно просто за те, що це відбувається навіть попри те, що я не є частиною коаліції.
Доповідь я закінчив.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні народні депутати – члени Бюджетного комітету, чи є в когось запитання до доповідача?
Володимире Володимировичу, прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Роксолано Андріївно.
Я хотів невеличку ремарку зробити. Там згадувалася 58 стаття, Ярослав Іванович згадував. Я хочу просто нагадати контекст цієї дискусії. Будучи згідним із більшістю речей, які Ярослав Іванович сказав, по 58-й я не бачу великої проблеми. Я нагадаю, що у попередніх змінах до бюджету Уряд подав пропозицію, щоб могли перекидатися видатки з будь-якої статті на цілі безпеки і оборони. У нас тоді була дискусія з Міністерством фінансів, що це занадто широко і видатки безпеки і оборони це може бути, умовно, будь-що: там ДСНС, там поліція, метеорологія і так далі. І у мене тоді була пропозиція, що давайте конкретно пропишемо три програми, ну я тоді дві пропонував, Міністерству оборони. Тоді, на жаль, цього не було зроблено і ця правка була провалена в залі. Зараз в цьому законопроекті Міністерство фінансів подало вже в тій редакції, яку ми, Комітет, ну і я в тому числі, пропонували, і мені здається, що це такий хороший компроміс між тим, що було в серпні, і тим, що було провалено в серпні. Тому по 58-й, мені здається, що ми якраз можемо як члени Комітету, як Верховна Рада можемо це пропустити. В цілому так.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, чесно, я пропоную не концентруватися на цій нормі, я її так спеціально в кінці. Мене цікавить, чому ми не зрізаємо додаткові видатки, тим більше там, де вони абсолютно неефективні. Я не знаю, скільки нам потрібно. Але, от ще раз, я чув дискусію Михайла Лаби, ну напевно йому потрібні додаткові гроші для підтримки тих бригад на тому напрямку, ну точно не від гарного життя вони це просять. От ми Вам показали, де взяти ресурс, зрізайте.
ПІДЛАСА Р.А. Ярослав Іванович, ми дамо слово Міністру фінансів для висловлення позиції щодо альтернативного, тому що вони надавали свої офіційні висновки.
Чи є ще запитання до доповідача по 14103-2? Добре.
Чи з'явилися автори законопроекту 14103-1? Зрозуміло. Добре.
Тоді для висловлення позиції Міністерства фінансів по обох альтернативних законопроектах слово надається Сергію Михайловичу Марченку.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.
Міністерство фінансів не підтримує альтернативні проекти закону. Ми вважаємо, урядовий проект закону збалансований. Всі ті пропозиції, які ми надавали щодо скорочення видатків, це пропозиції, які ми отримали від головних розпорядників бюджетних коштів, які несуть відповідальність за виконання бюджетів у відповідних призначеннях, які надані їм законом. Тому в законний спосіб ми дали такі пропозиції і ми вважаємо, що зазначена економія є та економія, яка може бути використана в даному конкретному випадку.
Щодо інших пропозицій, щодо того, що чи ми могли раніше подати бюджет, чому він не інший, я вважаю, що це питання окремої дискусії і це питання не в тому, що там хтось щось не спланував якісно, питання в тому, що у нас є проблеми, які іноді більші, ніж наявність коштів, які ми можемо собі дозволити використати на вирішення цих проблем. І ми намагаємося вирішувати ці проблеми по мірі їх надходження.
Я прошу народних депутатів все-таки підтримати проект Уряду і підтримати його за основу і в цілому.
Дякую.
ЮЖАНІНА Н.П. Пані Роксолано, якщо можна, я одне питання хочу задати Міністру фінансів, бо за кермом і не бачу вже Вас.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте, дуже коротко.
ЮЖАНІНА Н.П. Дуже коротко. Скажіть, будь ласка, Ви говорите, там серед видатків, які ми пропонуємо скоротити, зняти і спрямувати гроші, ці 16 мільярдів, додатковий ресурс, є, наприклад, 12 мільярдів – дороги, 4 плюс 8, поясніть, будь ласка, Ви говорите, що розпорядники несуть відповідальність. Тобто ви стверджуєте, що ці 12 мільярдів розпорядники використають до кінця року? Я не говорю там уже додаткові іще різні фонди, які не використані, і той же ДФРР мільярд. Ви роздасте мільярд до кінця року? Поясніть, будь ласка, про що Ви зараз говорили.
МАРЧЕНКО С.М. Ніно Петрівно, що значить я роздам? Я кажу про те, що є головний розпорядник, у даному випадку Міністерство відновлення, яке вважає за потребу ці кошти зберегти, і вони бачать можливість їх використати до кінця року. Звичайно, якщо Ви запитаєте, чи коштів на дороги вистачає? Я вам скажу більше, що ми уже приймали рішення і декілька разів виділяли з резервного фонду саме на прифронтові дороги. Тобто коштів не вистачає. Чи використають у повній мірі кошти, які зараз закладені в бюджеті? Це відповідальність відповідно головних розпорядників. Вони нам дали інформацію, що ці кошти будуть використані до кінця року. Більш того, ми дали інформацію, що їх не вистачає.
Дякую.
ЮЖАНІНА Н.П. Тобто Ви стверджуєте, що до кінця року ці кошти будуть освоєні? Це ж виходить, що ми просто їх на вітер викидаємо. По дорогах, Ви говорите. Ви ж виділяєте із резервного фонду, з інших джерел. Тоді цей фонд, який зараз не використаний ні на копійку, тримається для інших цілей. І я це пов'язую з політикою. Тому мене це дуже бісить. Я Вас дуже добре розумію і підтримую, але там, де треба проявити ініціативу, і там, де абсолютно очевидно, гроші підуть не на цілі для будівництва доріг або ще для військових, ну забирайте ці кошти, зрізайте їх.
ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, дозвольте я відповім на це запитання. Справедливості ради, ми даємо можливість таку Уряду в листопаді-грудні невикористані кошти з усіх розпорядників, невійськових, спрямувати на забезпечення Збройних Сил і закупівлю зброї.
ЮЖАНІНА Н.П. От дивіться, ми ж не даремно готуємо, рахуємо, по всіх розпорядниках шукаємо ці копійки, для того щоб сказати, що все, друзі, ми за чотири роки війни навчилися економити. Ви нас не хочете ні в чому підтримати. Ну так не можна!
ПІДЛАСА Р.А. Ми Вас завжди підтримуємо, Ніно Петрівно.
Давайте рухатися далі. Чи є зауваження у Рахункової палати щодо усіх зазначених законопроектів?
ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня, шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати. Стосовно запропонованих законопроектів. Урядовий законопроект є збалансованим і визначає спосіб забезпечення фінансовим ресурсом невідкладних заходів у сфері безпеки і оборони, спрямованих на протидію широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України.
Серед ризиків є ризик недоотримання державних зовнішніх запозичень. І на сьогодні у січні-вересні від зовнішніх запозичень до загального фонду державного бюджету надійшло 59,8 відсотків затвердженого на 2025 рік обсягу.
Що стосується альтернативних законопроектів, у Рахункової палати є ряд зауважень. По законопроекту № 14103-1 є зауваження щодо того, що в законопроекті пропонується встановити для окремих положень період більший, ніж календарний рік, запропоновані зміни до додатку номер 3 не відповідають показнику обсягу видатків, наведеного в тексті законопроекту. І крім того у змінах до додатку 3 зокрема не наведено загальні показники видатків. Тобто цей законопроект потребує доопрацювання.
Стосовно альтернативного законопроекту № 14103-2. У змінах до додатку 3 зокрема не наведено також загальні показники видатків. Тобто цей законопроект потребує доопрацювання. Це позиція Рахункової палати.
Дякуємо.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Тоді пропоную переходити до голосування.
Базуючися на нашому обговоренні, ставиться на голосування пропозиція прийняти таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді:
законопроекти 14103, 14103-1 і 14103-2 включити до порядку денного чотирнадцятої сесії, при цьому законопроект 14103 визначити невідкладним;
за результатами розгляду законопроектів 14103, 14103-1 і 14103-2 у першому читанні законопроект № 14103 прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.
Гевко.
ГЕВКО В.Л. Андрій Вікторович також вітаю і підтримую законопроект.
ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.
ПУРТОВА А.А. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній.
Борт. Відсутній.
Герман. Відсутній.
Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв.
ДУНАЄВ С.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте підтримую чи утримався?
ДУНАЄВ С.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Все. Дякую, Сергій Володимирович – за.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський. Відсутній.
Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Підтримую. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Качний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. Кіссе – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Михайло Михайлович! Не голосував.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
Саламаха. Відсутній.
Северин.
СЕВЕРИН С.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.
ТАРАРІН М.О. Тарарін підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.
Володимире Володимировичу, Урбанський, зарахуйте – за, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
28 – за, 1 – не голосував. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, колеги, рішення прийнято.
Оголошую сьогоднішнє засідання Комітету закритим. До зустрічі в залі.