СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

17 вересня 2025 року

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, доброго дня!

Пропоную розпочинати роботу. На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету у режимі відеоконференції. Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Я буду як завжди оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який відповідно має підтвердити свою присутність.

Підласа Роксолана Андріївна присутня.

Крулько Іван Іванович.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Забуранна Леся Валентинівна.

Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Забуранна Леся Валентинівна.

Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Молоток Ігор Федорович.

Пуртова Анна Анатоліївна.

 

ПУРТОВА А.А. (без мікрофону).

 

ПІДЛАСА Р.А. Цабаль Володимир Володимирович.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.

Герман Денис Вадимович.

Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дунаєва Сергій Володимирович.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній присутній. Всім доброго дня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня. Заремський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Присутній. Вітаю всіх.

 

ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.

Кіссе Антон Іванович.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович.

Лунченко Валерій Валерійович. Немає.

Люшняк Микола Володимирович.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.

 

ПОЛЯК В.М. Доброго дня. Поляк присутній.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Пузійчук Андрій Вікторович.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Доброго дня, колеги. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Герман Денис Вадимович. Денис Вадимович! Поки немає.

 

ГЕРМАН Д.В. Колеги, вітаю. Я з вами.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тарарін Микола Олександрович.

 

ТАРАРІН М.О. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Урбанський Анатолій Ігорович.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Доброго дня. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кіссе Антон Іванович є присутній?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, зареєструвалися 27 членів Комітету.

 

ЛАБА М.М. Лаба присутній. Доброго дня.

 

ЦАБАЛЬ В.В. З Лабою – 28. Кворум є.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Він був Вам наданий в СЕДО, в чат і на електронну пошту Верховної Ради. Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Андрій Ярославович! Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. (без мікрофону).

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Олексій Олексійович!

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит присутній. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, 16.

Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. Шпак – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 27 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Перші два питання порядку денного ми маємо ухвалити, вони швидко ухвалюються. Це підсумки  роботи Комітету з питань бюджету у період роботи тринадцятої сесії. І друге питання – розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету.

Переходимо до першого питання – про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання. Відповідно до статті 53 Закону про комітети Верховної Ради підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії.

Проект рішення з проектом звіту Вам надано. Пропонується прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом, зокрема: затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період тринадцятої сесії.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.

Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

ЦАБАЛЬ В.В.Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. (без мікрофону).

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артем Юрійович! Відсутній.

Лаба.

 

ЛАБА М.М. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха. Відсутній.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 24 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Друге питання: про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом.

Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Дякую, Роксолано Андріївно.

За підсумками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 130 законопроектів. З них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 78 законопроектів та такими, що впливають на показники бюджету, 52 законопроекти, з яких 30 мають безпосередній вплив, а 22 опосередкований. При цьому один законопроект містить положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством і щодо нього пропонується відповідні рекомендації профільному комітету.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Шпак Любов'ю Олександрівною пропозиція, зокрема визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 78 законопроектів та такими, що впливають на показники бюджету, 52 законопроекти згідно з наданими вам переліками. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.

Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.

Молоток. Відсутній.

Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. (без мікрофону).

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець. Павло Андрійович! Відсутній.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, є, 6.

Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, є. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній. Микола Миколайович!

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Перепрошую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.М. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артем Юрійович! Відсутній.

Лаба.

 

КУНАЄВ А.Ю. Перепрошую. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Кунаєв – за. Є.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха. Відсутній.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За – 25. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, третє питання. Це представлення законопроекту про Державний бюджет на 2026 рік.

У п'ятницю цього тижня у нас планується представлення законопроекту на пленарному засіданні. Відповідно до статті 154 Регламенту Комітет має під час цього представлення надати висновок щодо відповідності бюджету вимогам Бюджетного кодексу. Тому нам треба сьогодні ухвалити рішення про відповідність його Бюджетному кодексу, це потребуватиме голосування.

Я пропоную розглянути питання в такому форматі: 30 хвилин... Ні, не так. Пропоную розглянути питання в такому форматі: доповідь Міністра фінансів про бюджет до 5 хвилин, потім ми голосуємо рішення. Фактично у нас ухвала дуже проста – це взяти доповідь Міністра до відома і, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту, поінформувати Верховну Раду щодо проекту Закону України про державний бюджет. А потім, після цього голосування, ми перейдемо до запитань і відповідей. Нам не потрібно буде тримати кворум весь час. Добре?

 

ТІСТИК Р.Я. Одне питання, Роксолано Андріївно, а де Міністр?

 

ПІДЛАСА Р.А. Сергій Михайлович, Ви є з нами на зв'язку?

 

МАРЧЕНКО С.М. Роксолано Андріївно, доброго дня. Шановні колеги, я вже на під'їзді. Я їду просто з міста Суми, трішки затримався через непередбачувані дорожні питання. Але я готовий почати презентувати і потім доєднатися на запитання вже особисто. Якщо Ви не проти, я тоді розпочну.

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте.

 

ТІСТИК Р.Я. Скільки потрібно часу, щоб добратися до Комітету?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я зараз біля Мистецького арсеналу, метро "Арсенальна".

 

(загальна дискусія)

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні. Я пропоную 20 хвилин не чекати. Я пропоную, щоб Міністр зробив презентацію і дійсно доєднався до нас для того, щоб відповісти на запитання народних депутатів. Добре.

Сергій Михайлович, прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Презентація у нас є.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я дякую народним депутатам. Ми підготували презентаційні матеріали, які показуємо Вам в першу чергу. Ми плануємо ці самі презентаційні матеріали представляти всьому депутатському корпусу в п'ятницю.

Розпочнемо з чого? Зі сценарію, на якому готувався проект бюджету. Наш проект бюджету готувався на альтернативному сценарії, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік. Цей альтернативний сценарій став базовим і тому ми беремо за основу макропрогноз, який передбачав саме альтернативний сценарій.

Які основні показники макропрогнозу? Зростання очікується: ВВП – 2,4 відсотки, інфляція – 9,9, середньомісячна заробітна плата – 30 тисяч гривень, мінімальна заробітна плата передбачається підвищення до 8 тисяч 647 гривень, закладається індикативний курс гривні 45,7 та інші показники, роздані вам на слайдах.

Щодо доходів бюджету. Ми передбачаємо зростання доходів порівняно з бюджетом цього року на 446,8 мільярдів гривень, або майже на 19 відсотків. Серед основних бюджетоформуючих податків – це ПДВ з ввезених на митну територію України товарів, ПДФО, ПДВ із вироблених товарів та дуже велика частина буде перерахування Національного банку – 146 мільярдів гривень.

Щодо видатків бюджету. Видатки передбачають збільшити на 415 мільярдів гривень, видатки зростуть на 9,5 відсотка.

Загальне фінансування, тобто дефіцит бюджету у нас передбачатиметься на рівні 1,9 трильйона гривень, разом з погашенням – 132,4. Це складає потребу у нашому зовнішньому фінансуванні.

Щодо міжнародної підтримки і потреби у цій підтримці. Як я зазначав, потреба у зовнішньому фінансуванні складатиме 2 трильйона 79 мільярдів гривень. Це в розрахунку в доларах по курсу 45,7 – це складатиме 18,1 мільярдів доларів або 16,7 мільярдів євро.

Чому обов'язково потрібно зазначати курс? Тому що у нас є ризик можливості більш стабільного курсу, більш стійкого курсу, тому це питання також треба зазначати.

Оборона і безпека є пріоритетом номер 1. У нас передбачається ресурс на сектор безпеки і оборони вищий, ніж у цьому році. І ми формуємо окремо резерв коштів, буфер бюджету у розмірі 200 мільярдів гривень для реалізації непередбачених можливих ситуацій, які постійно виникають, тобто у нас буде запас певний, який зможемо ми оперативно використати на потреби сектору безпеки і оборони.

Якщо говорити про загальні видатки, Ви бачите, зростають на
168,6 мільярдів гривень. Загальний фонд зростає більше, там в основному менше. Це спецфонд, це надходження коштів від партнерів, ну трошки менше, порівняно з цим роком.

Щодо пріоритетів. Пріоритет номер 2 у нас освіта. Передбачається суттєве підвищення заробітних плат педагогів на 50 відсотків по результатах цього року. Починаючи з січня – 30 відсотків, на 20 – починаючи з 1 вересня. Також передбачається харчування школярів у школах з 1 вересня, всіх класів на всій території України. Підвищення стипендій передбачається у два рази, для цього також передбачені суттєві кошти. Передбачається підвищення стипендій з 1 вересня. Загальний ресурс на сферу освіти передбачено
6,6 мільярдів гривень.

Наступний пріоритет – сфера охорони здоров'я. Тут також передбачені новації. Це програма чекапів – 10 мільярдів гривень, а також фокусно буде збільшена заробітна плата лікарів екстреної медичної допомоги та первинної медичної допомоги. Передбачено додаткові кошти на централізовані закупівлі ліків, на інші заходи у сфері охорони здоров'я. В цілому бюджет Міністерства охорони здоров'я буде збільшено на 38 мільярдів гривень.

Третя по пріоритетності, але важлива по значимості, напевно, соціальна сфера. Ми розраховуємо на те, що депутатський корпус підтримає ініціативу щодо стимулювання народжуваності. З цією метою у нас передбачені додаткові видатки на 24,5 мільярда гривень саме на цю мету. Також передбачено інші соціально значимі видатки, це як збільшення трансферу Пенсійному фонду, збільшення виплат на соціальні допомоги і на базову соціальну допомогу.

Варто зазначити, що у нас суттєвий бюджет соціальний в цілому, який не тільки включає державний бюджет, він включає бюджети фондів, бюджет Пенсійного фонду зокрема зросте на 123 мільярди гривень.

Крім того, варто відмітити і ми окремо виділяємо заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб. Ви можете це окремо бачити на слайді. Ми зібрали повністю всі програми, які на сьогоднішній момент є або реалізуються через бюджет України. На сьогоднішній момент сума для підтримки ВПО складає 72,2 мільярда гривень. Найбільша сума – це допомога на проживання. А також передбачено кошти на компенсацію за втрачене житло для ВПО з тимчасово окупованих територій.

Наступний пріоритет – це ветеранська політика. Тут передбачено кошти також на компенсацію житла ветеранам І та ІІ групи, на національне військове меморіальне кладовище і на інші заходи з підтримки ветеранів. Загально бюджет Міністерства ветеранів зростає порівняно з бюджетом цього року на
6 мільярдів гривень.

Також варто зазначити агропромисловий комплекс як один з пріоритетів. У нас передбачаються надходження від розмитнення сої і ріпака. І ми збільшуємо бюджет відповідно на відповідну галузь на
3,5 мільярди гривень.

Окремий напрямок – це публічні інвестиції та житлова політика. У нас суттєвий ресурс передбачається на публічні інвестиційні проєкти і зокрема зростає ресурс за загальним фондом. Він складе 45,9 мільярдів гривень за загальним фондом і зросте на 12,4 мільярдів гривень. Разом з тим у нас є спеціальний фонд – 57 мільярдів гривень.

За галузями ви також можете побачити, пріоритет – це транспортна галузь, охорона здоров'я, освіта і наука, енергетика.

Далі на слайдах Ви також можете побачити розбивку по кредитах і грантах від урядів іноземних держав та міжнародних фінансових організацій. Це окремий слайд. І ми також окремо приділяємо увагу і акцентуємо увагу профільних міністрів, що не тільки потрібно працювати з коштами загального фонду, потрібно вміти працювати з донорами. І ми на цьому будемо акцентувати нашу наступну комунікацію і вказувати міністрам, які мають працювати з донорами, бо це вибірка, це і додаткове надходження валюти в Україну, і це довіра до нас як партнерів.

Наступний слайд, це житлова політика. Ми передбачили
31 мільярд гривень на програми житлові. Вони всі зібрані на слайді. Знову ж таки, новація – це 14 мільярдів на житло для внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій.

Також регіональна політика буде одним з пріоритетів. Можете бачити на слайді, як зростає ресурс місцевих бюджетів порівняно з цим роком. І ми залишаємо у державному бюджеті ПДФО і передбачаємо окрему субвенцію на компенсацію різниці в тарифах, яка виникне за результатами 2026 року. На цю мету ми передбачаємо 15 мільярдів гривень.

Підтримка економіки та бізнесу залишається пріоритетом Уряду. Це є "Доступні кредити 5-7-9", це і програми часткового гарантування, і програми забезпечення житлом громадян – єОселя, і розвиток інновацій, і також інші заходи, які Ви також можете побачити на слайді.

Вибачте, що трохи перебрав по часу. Підготуюся до засідання Верховної Ради краще з урахуванням обмеженості в часі. Дякую.

Через декілька хвилин буду у Вас. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Прекрасно. Дякую, Сергій Михайлович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Роксолано Андріївно, Молоток, зареєструйте, будь ласка.

 

ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.

Колеги, пропоную перед тим, як переходити до питань, ухвалити рішення Комітету. Рішення Комітету у нас дуже просте, воно, в принципі, не залежить від того, як Міністр відповість на запитання, і звучить воно таким чином: доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту.

Якщо немає заперечень, прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.

Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Леся Валентинівна! Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ні – ні. Вже зареєстрували.

Так, Андрій Ярославович – за.

Молоток Ігор Федорович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.

Бакунець. Відсутній.

Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман. Денис Вадимович! Відсутній.

Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Олексій Олексійович! Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Підтримую. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний.  Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк. Відсутній.

Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.

 

ПІДЛАСА Р.А. В мікрофон треба сказати.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, 25 – за.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 26 з Бакунцем зарахуємо. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Колеги, для інформації: голосувань більше не буде. Зараз працюємо в режимі питання – відповіді.

Орест Ігорович Саламаха перший записався на запитання. Прошу інших колег також або піднімати руку. Фролов Павло Валерійович – бачу. Хто в Zoom?

 

ЛАБА М.М. Лаба. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лаба. Так. Але прошу, підніміть руку, я буду бачити вас, що Ви підняли руку. Дякую.

 

САЛАМАХА О.І. І Вам дякую, Роксолано Андріївно.

У мене одне дуже просте запитання до Мінфіну. Скажіть, будь ласка, у Вас передбачено мільярд гривень, у моєму розумінні, на якийсь там чат GPT для міністерства. Якщо коротко, вірніше, якщо розширено, питання стосовно статті 46 проекту закону. Тут мова йде про можливості міністерства у 2026 році утворити тимчасові проектні групи. Мета діяльності таких груп – оперативне виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень.

У моєму розумінні, це у Вас якась передплата на чат GPT. Якщо ми говоримо про цифри, це порядку там до 50 людей буде приймати в тому участь, а якщо ми беремо весь зарплатний фонд Верховної Ради, це близько півтора.

Як так, скажіть мені, будь ласка, що має робити той чат GPT чи ваші там колеги, щоб потратити такі гроші?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Роксолано Андріївно, можна я прокоментую?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вже майже приїхав на це важливе питання, я хочу його особисто прокоментувати. Про що йде мова? Ви знаєте, що ми маємо досить такий досвід роботи у міністерстві і виявилося, що фахівці якісно виконують свої завдання відповідно до положень, відповідно до покладених функціональних обов'язків, опрацьовують проекти актів, проекти законів і в принципі у нас немає питань до роботи наших фахівців на держслужбі.

Проблеми виникають, коли нам потрібно вирішувати якісь завдання, які виходять поза межі відповідальності кожного конкретного фахівця: директора Департаменту і так далі. Якщо потрібно створити міжгалузеві групи, іноді виникає питання щодо того, яким чином мотивувати людей вирішувати складні, нетрадиційні задачі. Їх завжди виникає багато. Найбільш нагальний приклад – це робота з американською угодою, це робота з російськими замороженими активами. І завжди у таких питаннях, знаєте, дуже складно знайти людей, які охочі взяти на себе цю відповідальність у межах своїх повноважень і почати це відпрацьовувати.

Тому ми ініціативно, Міністерство фінансів, запропонували створити модель, при якій Міністр може у межах повноважень його політики формувати такі робочі групи для того, щоб збирати людей з міністерств, конкретно з міністерств вони мають бути (інші фахівці можливо, якщо потрібно, долучати інших) і вирішувати складні питання, які політично важливі для держави, які постійно перед нами ставить Президент України, Прем'єр-міністр України і Верховна Рада України. Тому я хочу, щоб Ви нас підтримали у цьому. Це не великий ресурс, але це дозволить максимально гнучко вирішувати ті проблемні питання, які постійно виникають.

Я вас прошу це питання підтримати. Зараз я підійду і поясню особисто, якщо вам потрібно.

 

САЛАМАХА О.І. Сергію Михайловичу, якщо я не помиляюся, зараз мова іде виключно про заступників Міністра, і ми говоримо про
1 мільярд гривень протягом року для заступників Міністра.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні. Ми кажемо про державну службу, в цілому про фахівців, які знаходяться на державній службі в міністерствах. Ми кажемо про те, що можливо створювати робочі групи в рамках міністерств, і серед цих людей обрати фахівців, які дійсно потрібні для вирішення конкретних задач. Це міжпрофільна, міждисциплінарна робоча група, це не йде мова про заступників.

 

САЛАМАХА О.І. Я перепрошую. Я неправильно – не заступників, а радників. Там чітко іде мова про радників. Ми зараз говоримо про те, щоб віддати радникам Міністрів 1 мільярд гривень. При всій повазі до Вас...

 

МАРЧЕНКО С.М. Де Ви там? Там немає радників.

 

САЛАМАХА О.І. Дайте, будь ласка, перелік людей, які мають право претендувати на один мільярд гривень.

 

МАРЧЕНКО С.М. Перелік людей – це ті всі фахівці, які на сьогоднішній момент працюють в міністерствах, фахівці державної служби.

 

САЛАМАХА О.І. Без питань. Дайте перелік. Мені для себе цікаво...

 

ПІДЛАСА Р.А. Оресте Ігоровичу, я думаю, що Міністр говорить про те, що це мають бути будь-які державні службовці. А радники і заступники міністрів – не державні службовці.

 

САЛАМАХА О.І. При всій повазі, ми зараз говоримо про 1 мільярд гривень. Шановні колеги, 1 мільярд гривень на радників чи на міністерство. Кожне міністерство безпосередньо має фахівців.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Давайте Романа Володимировича попросимо прокоментувати.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Щодо джерела. Мільярд гривень – це тільки джерело в бюджетній програмі. Хочу наголосити, що з цією бюджетної програми в тому числі виплачуються додаткові коефіцієнти підвищення заробітної плати при прифронтових територіях, а саме: Миколаївської області, Херсонської області і далі Луганської і Донецької областей – і це є як джерело додаткових виплат. Тому там не буде мільярда на ці речі.

І тому я просив би, умовно, не говорити ту тезу, яка не відповідає дійсності, бо там джерел щодо цієї виплати, це є порядок використання коштів, затверджений Урядом, там чіткі є напрямки використання коштів, в тому числі буде добавлено те. Це буде визначено рішенням Уряду, чіткі межі там встановлені в постанові Кабміну, скільки це може бути працівників. Це чітка відповідальність Міністра, безпосередньо Міністра, і визначена буде рішенням Уряду, звісно, винагорода.

 

САЛАМАХА О.І. Романе Володимировичу, дайте нам зараз розуміння: кількість людей, куди саме підуть ті кошти, для чого?

І скажіть мені, будь ласка, який загальний становить зарплатний фонд нардепів на 2026 рік. Ви ж маєте цю цифру, правильно? Ми ж розуміємо, що ми говоримо трішки меншу цифру, чим загальний фонд всіх народних депутатів України, ми говоримо про те, щоб дати ті кошти для міністерств. Для чого? Для консультацій. Яких? Для кого? Навіщо? Ви знаєте, я переконаний, що наші міністерства висококваліфіковані і вони мають…  власних кадрів, які вміють вирішувати ті чи інші питання. От і все.

 

ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, давайте вам фінальне слово по цій статті і переходимо до наступних питань. І продовжимо в залі розмову.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я дуже Вам дякую.

Я хочу пояснити. Це йде мова про те, що, я Вам пояснив, це ж дуже проста історія. Коли потрібно вирішити складну задачу, Ви не знайдете відповідальних виконавців і Вам доводиться шукати людей на стороні. Я не хочу цього як Міністр, який відповідальний. Я кажу, давайте можливість створити Міністру робочі групи в рамках його міністерств для вирішення складних задач. Наприклад, я Вам привів приклад, Угода про мінерали. Хто її мав би відпрацьовувати у Міністерстві фінансів? Функціоналу Ви не знайдете відповідального, абсолютно. Там мають бути і борговики, і юристи, і фахівці...

Якщо Ви скажете, що наймайте людей на стороні, я проти. Я за те, щоб створити робочу групу для вирішення складних, політично важливих задач і дати Міністрам право такі групи створювати у межах фонду оплати праці їх, у межах чисельності, яку ми встановили. В чому проблема? Я не розумію.

 

САЛАМАХА О.І. Сергію Михайловичу, скажіть, будь ласка, а як Ви до того виконували ці питання, як їх вирішували, вірніше, вибачте мене, до того?

 

МАРЧЕНКО С.М. Якщо не підбирати нецензурні слова, то так і вирішували.

 

САЛАМАХА О.І. Бачите, і класно і мільярд гривень зекономили.

 

ПІДЛАСА Р.А. Все, колеги, давайте…

 

МАРЧЕНКО С.М. Та це не у мільярді гривень питання. Роман Володимирович пояснив. Ну послухайте, мільярд гривень – це маніпуляція. Мільярд гривень – це джерело, яке покриває інші видатки. Ми Вам тільки що пояснили.

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, а Ви знаєте, скільки Ви плануєте з того мільярда саме на реалізацію цієї статті?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Все залежить від кількості груп. Там же ж є рамка. Є обмеження, чітко встановлені обмеження. Там же ж не написано – створення груп…

 

ПІДЛАСА Р.А. Все. Добре. Пропоную продовжити це обговорення, коли будемо обговорювати правки до першого читання. Зараз у нас поки що презентація по суті того, що нам Уряд пропонує в бюджеті ухвалити.

Павло Валерійовичу Фролов, прошу.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую.

Перш за все дякую пану Міністру за те, що Ви сьогодні підтримали на засіданні Уряду порядок розподілу додаткової субвенції 1 мільярд гривень на житло для ВПО – це приведення МТП (місць тимчасового проживання) у належний стан, на реконструкцію житлових будинків та гуртожитків і приведення нежитлових будинків у житлові. Оперативно прийняли. І Мінсоцу також дякую.

Разом з цим, дивіться, найбільш така соціально важлива програма для ВПО – це грошова допомога на проживання ВПО, це 2 і 3 тисячі: 3 тисячі – це для дітей та осіб з інвалідністю, 2 тисячі – для всіх інших. Що ми бачимо? В 2023 році було 74 мільярди на цю допомогу, на проживання для ВПО. У 2024 році – 58 мільярдів. У минулому році – 49,5. На цей рік Ви запропонували
39,5 мільярдів, тобто ми бачимо – протягом трьох років мінус 16 мільярдів, мінус 9 мільярдів і мінус 10 мільярдів, що Ви пропонуєте. При тому, що зараз збільшується кількість ВПО, які евакуюються з Донецької, Дніпропетровської областей, частково Харківської області.

Дуже добре, що Ви запропонували нову програму – 14 мільярдів житло для ВПО з тимчасово окупованих територій, ну це на 7 тисяч сімей. 7 тисяч сімей. У нас зараз отримують по 2-3 тисячі всього 900 тисяч українців, при тому що там було майже до 3 мільйонів їх.

Ну навіщо ми скорочуємо те, через що люди просто від безвиході або їдуть на Захід, збільшуючи кількість біженців, або навіть повертаються на тимчасово окуповані території, тому що їм немає де жити, немає підтримки? 2-3 тисячі, ми це обговорювали з Президентом, Президент підтримав вчора цю програму, вона має далі діяти. Чому знову мінус 10 мільярдів на 2-3 тисячі?

Сергію Михайловичу, пане Міністре, до Вас запитання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Павло Валерійовичу, дякую за запитання.

Дивіться, ми ж уже навчилися рахувати – з 2022 року у нас уже є розуміння контингенту, у нас є розуміння, як ця програма виконується і в
2022 році, і в 2025 році. Тому тут питання прагматичне. Якщо Ви вважаєте, що у нас контингент зросте і ми будемо бачити, що коштів не вистачає, ми просто додамо коштів на цю програму, у нас є і резервний фонд, є і інші програми. Тобто у нас взагалі з цим проблем немає. Якщо просто банально нам збільшити дефіцит на цю суму, то ми не розуміємо навіщо – в кінці року доведеться ці кошти спрямовувати знову у бюджет. Просто немає питання в сумі, питання в тому, що ми зараз конкретно розуміємо, про який контингент іде мова.

 

ФРОЛОВ П.В. Сергію Михайловичу, справа в тому, що потім і скорочується кількість, критерії встановлює Уряд, на жаль, ми...

 

МАРЧЕНКО С.М. Павло Валерійовичу, ми ж критерії не міняємо.

 

ФРОЛОВ П.В. Так там... Як не міняєте?

 

МАРЧЕНКО С.М. Не міняємо.

 

ФРОЛОВ П.В. Там такі критерії, що! І переоформлення цієї допомоги, ну ми отримуємо просто сотні кожен день.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, ми критерії не збираємося міняти.

 

ФРОЛОВ П.В. …мільйонів, вже привели до 900 тисяч от через такі критерії несправедливі.

 

МАРЧЕНКО С.М. Може люди ті, які були внутрішньо переміщені, вони отримали можливості, наприклад, податися на єОселю, отримати іпотеку…

 

ФРОЛОВ П.В. єОселя це менше ніж – це там дві сотні людей. Зараз ще да, можливо буде більше…

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте предметно в робочій групі попрацюємо і зрозуміємо, на яку саме кількість людей ми враховуємо і що саме за цими цифрами стоїть. Бо зараз ви кажете: "Я хочу 45". Давайте подивимося стан виконання програми цього року, стан виконання програми минулого року і тоді будемо говорити вже релевантно по цифрах. Якщо Ви скажете і доведете нам, що нам потрібно додати, ми додамо.

 

ФРОЛОВ П.В. Так це просто штучно відбувається. Штучно зменшується кількість, хто отримає.

 

МАРЧЕНКО С.М. У нас немає задачі штучно зменшувати…

 

ФРОЛОВ П.В. Було 2,8 мільйонів, куди Ви їх діли?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, не тільки Ви займаєтеся проблемами ВПО, я Вам хочу нагадати. Є питання ВПО, якими опікується Уряд, там багато урядових структур. Ще раз кажу, ми…

 

ФРОЛОВ П.В. У тому ж і біда, вибачте…

 

МАРЧЕНКО С.М. Не перебивайте мене, будь ласка. Якщо Ви вважаєте за потребу поговорити щодо цього питання, давайте предметно сядемо, я ж не проти. Просто зараз виглядає так, що ми просто говоримо про суму, яка не відповідає контингенту.

 

ФРОЛОВ П.В. З 2023 року Ви вже вдвічі зменшили суму на цю допомогу. Так люди втратили житло. Ми ж нічого їм не дали. Вони просто втратили житло. Ми тут, наприклад, не втратили житло, а вони втратили. І Ви їх, ну не тільки Мінфін, там всі міністерства, понятно…

 

ПІДЛАСА Р.А. Павле Валерійовичу, Міністр фінансів не може відповісти за те, що хтось не отримує допомогу, тому що штучно обмежується критерій. Це питання скоріше до Міністерства соціальної політики, ніж до Міністерства фінансів. Ми тут зараз це питання не вирішимо.

 

(загальна дискусія)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Якщо я правильно розумію, вони просто по формулі порахували все, а то вже, що встановлює…

 

ФРОЛОВ П.В. Ці критерії, вони критикуються всіма правозахисниками.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ні, я розумію. Павло Валерійовичу, просто про що Роксолана Андріївна каже…

 

(загальна дискусія)

 

ПІДЛАСА Р.А. Павло Валерійовичу, я розумію, що нам всім болить це питання, але ми не експерти, так, в правозахисниках. Ваш комітет там нижче на два поверхи – соціальної політики, там можна поговорити про критерії. Тут ми говоримо про фінансування.

 

ФРОЛОВ П.В. Ну ми будемо вимагати збільшувати просто в такому режимі... На допомогу на проживання – це дуже ключове.

 

ПІДЛАСА Р.А. На перше читання будемо обговорювати всі поправки і в робочій групі, і в Комітеті, колеги.

Зараз Лаба Михайло Михайлович, потім – Іван Іванович Крулько, Цабаль Володимир Володимирович. Прошу теж записуватися на…

 

ЛАБА М.М. Сергію Михайловичу, доброго дня. Михайло Лаба.

Я хотів все ж таки Вашу позицію, в принципі, десь у засобах масової інформації чув, піднімається, загострюється і буде питання в залі щодо підвищення мінімальних пенсій для людей, скажімо, ну не тих категорій прокуратури, суддів, всіх інших, скажімо, у кого захмарні пенсії, а пенсій у районі до мінімальної зарплати, скажімо, якщо вирівнювати. Яка Ваша позиція з цього приводу? Я розумію всі тонкощі і моменти складності бюджету, але якщо Мінфін над цією моделлю працює, то яка модель імовірна?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Зараз дійсно активно обговорюється потенційна можливість запровадження нової моделі пенсійного забезпечення. Міністерство соціальної політики активно над цим працює. Єдине, що і потенційний ресурс акумулюється, як я вже зазначав Вам у презентації, доходи Пенсійного фонду зростуть на 123 мільярди, ми ще додатково трансфер даємо 14. Тобто акумулюється певний ресурс, який дасть змогу запропонувати модель пенсійної реформи в той момент часу, коли вона буде можлива для запровадження.

Що я маю на увазі? Повірте мені, ми би вже давно запровадили пенсійну реформу, якщо б не війна. Ми не можемо, знаєте, ми не витримаємо дві такі великі, потужні реформи як пенсійна і війна. Тобто по суті нам потрібно стабілізувати ситуацію з війною і далі ми будемо готові говорити про пенсійну реформу. Так, вона дороговартісна, в тому вигляді, в якому потрібно запроваджувати, вона дороговартісна і потребуватиме сотні мільярдів гривень додаткових вливань з державного бюджету. І ці питання потрібно вирішувати, коли настане момент часу, що ми маємо це вирішувати.

Але разом з тим ми розуміємо, що люди мають отримати індексацію, і тому у нас є кошти, які закладені на індексацію пенсій, і тому пенсії будуть проіндексовані в наступному році.

Дякую.

 

ЛАБА М.М. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Михайловичу, дякую, що Ви у нас на Комітеті.

Є у мене кілька питань по бюджету. Просто коротко продовжу з приводу запитання мого колеги пана Лаби. Те, що ми побачили у бюджеті, з 1 січня пенсії зростуть на трошки більше як 200 гривень. А про цю індексацію, про яку Ви говорите, яка відбудеться на весні (мабуть, так?) у березні індексація пенсій. То наскільки ця індексація має відбутися? На яку суму зростуть?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, це зараз ми можемо говорити тільки про орієнтовні показники, оскільки у нас немає ні остаточної орієнтації річної, ні зростання середньої заробітної плати по економіці. Це ті два показника, на основі яких розраховуються. Але ми заклали орієнтовно більше 10 відсотків, є у нас на підняття, тобто 10-11 відсотків у нас буде на індексацію.

 

КРУЛЬКО І.І. Це окрім того, що зростуть пенсії на 200 з лишнім гривень з 1 січня. Правильно я розумію? Це крім цього.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Піднімається мінімальна пенсія звісно.

 

КРУЛЬКО І.І. Мінімальна пенсія піднімається з 1 січня і це крім того ще плюс 10-11 відсотків.

 

МАРЧЕНКО С.М. Крім того.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Це ж буде проведена індексація кожному пенсіонеру у березні.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Якщо ми говоримо вже предметно, що Урядом і зроблена і запроваджена базова соціальна допомога, яка говорить, що населення, яке має дохід там, виходячи знову ж з доходу, і можливість так само входження в цю історію пенсіонерів з 1 вересня, здається, чи з 1 жовтня, де мінімальний дохід на кожного пенсіонера буде складати чотири з половиною тисячі гривень. Відповідно, що незалежно від того, ти там отримуєш пенсію, якщо ти по своїх критеріях майнового стану підпадаєш, то тобі Уряд окрему базову соціальну допомогу дає у вигляді допомоги як мінімум чотири з половиною тисячі.

 

КРУЛЬКО І.І. Зрозуміло. Романе Володимировичу, а ще питання, яке стосується оцих 4 відсотків ПДФО, які в цьому році отримували громади на компенсацію різниці в тарифах теплокомуненерго. Зараз, я так розумію, що відмовляються від цих 4 відсотків, натомість запроваджується спеціальна субвенція 15,2 мільярда, якщо я не помиляюся. Що говорять розрахунки по цьому року, скільки потрібно було компенсації різниці в тарифах? І чи цих
15 мільярдів вистачить для цих цілей?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ви ж пам'ятаєте дискусію про різницю в тарифах і все інше. Тобто один з механізмів, яким чином місцеві органи самоврядування отримували б додатковий ресурс внаслідок прийнятого рішення  про замороження і непідняття тарифів, це ПДФО 4 відсотки. Але незважаючи на те, що 4 відсотки було віддано фактично місцевим бюджетам на врегулювання цих питань, на сьогодні підтверджений борг, наскільки я знаю,
67 мільярдів гривень.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тобто він не зменшився?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Звісно він не зменшується. Він зростає в геометричній прогресії…

 

КРУЛЬКО І.І. Борг перед теплокомуненерго.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Так. 67 мільярдів гривень. Сюди входить основний борг, плюс нарахування пені і штрафів, відповідно тут теж розмежовувати треба: про пеню і штрафи і основна сума боргу.

Що було запропоновано Урядом? Це звісно все-таки упорядкувати цю історію і якщо ми приймаємо рішення, що ці 4 відсотки мали йти на компенсацію різниці в тарифах, ми автоматично його ставимо у вигляді субвенцій і відповідно по критеріях, по оцінці, по верифікації буде надано цих 15,2 мільярда гривень так само тим громадам, які цього потребують внаслідок піднятих тарифів.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто щоб розібратися з цим, бо це питання буде лунати, я думаю, багато. По-перше, 4 відсотка ПДФО, які йшли у громади, це більший ресурс ніж 15,2 мільярда, да? Скільки це буде в грошах?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. За нашими оцінками, це 15,2 мільярда. На 26-й рік…

 

КРУЛЬКО І.І. За вашими оцінками, 15,2. А як тоді компенсовувати цей борг, який зростає у геометричній прогресії, Ви назвали суму більше
60 мільярдів, якщо закладається 15? Яким чином?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ми в даному випадку передбачаємо не на погашення боргу 15,2, а це саме на той борг, який складеться за результатами опалювального періоду 25-26, який буде підтверджений за останній період. Це не на покриття того боргу.

З боргом, звісно, треба питання якимось чином вирішувати. Але питання знову ж в ресурсі, за рахунок чого це питання вирішувати. У Меморандумі з Міжнародним валютним фондом є норма про те, що ми це питання повинні вирішувати, але після того, як буде фінансова стабільність у державі і у межах фіскальної нейтральності прийняття відповідного рішення.

 

КРУЛЬКО І.І. Ще раз, 15,2 мільярда, які йдуть на різницю в тарифах. Тобто цієї суми не вистачить, щоб цю різницю покрити?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. На борг…

 

КРУЛЬКО І.І. На борг, ні. А на рік поточний, наступний?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ми це зараз не знаємо. Це ж буде знову ж рішення Уряду про порядок використання, підтвердження відповідними громадами, комісіями... І звісно там може бути 15, може бути 14, зараз складно спрогнозувати, оскільки ми ж ще не розуміємо остаточних сум.

Ми говоримо про 15,2 чому? Це та сума 4 відсотка ПДФО, яку ми вилучаємо з місцевих бюджетів фактично. Чітка сума 4 відсотка – це 15,2. Відповідно ці 15,2 ми…

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто це один в один відповідає ПДФО? Ясно.

І ще у мене питання, яке стосується взаємовідносин з Національним банком. Ви могли би роз'яснити? Національний банк наступного року має перерахувати до державного бюджету 160 мільярдів, 146 мільярдів – це більше, ніж було в цьому році. Але мене цікавить питання, яке стосується відшкодування бюджету Національному банку, ніби як проплата боргу перед Національним банком, і там сума якась така колосальна. Є там в цьому плані? Я так розумію, що це компенсація чого, емісії чи що це таке? Можна роз'яснити оці взаємовідносини? 146 Національний банк отримає, до бюджету передасть, а скільки бюджет перед Національним банком і за що буде йому відшкодовувати?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну, звичайно, у нас є, якщо Ви згадаєте 2022 рік, то ми на 400 мільярдів гривень здійснили фінансування, відповідні облігації знаходяться в портфелі Національного банку України, по них сплачується ринкова відсоткова ставка, ці облігації погашаються і ці облігації формують дохідність Національного банку України. Це не всі облігації, які знаходяться у їх портфелі. До 2022 року також були в портфелі облігації, яких вони є тримачами.

Зараз у мене немає точної інформації, скільки ми на рік – конкретному емітенту, тому що це треба дивитися по конкретних випусках, але якщо потрібно, ми цю інформацію з вами подивимося.

 

КРУЛЬКО І.І. Тому що у мене тут якраз питання. Це якраз той ресурс, який ми би могли зекономити для бюджету і який міг би піти для підтримки Збройних Сил України. Бо так виглядає, що якщо, це внутрішня наша історія – це борг перед Національним банком України, який ми оплачуємо. Чи можна було б оцей борг, можливо, реструктуризувати на якийсь довгий період часу: на 15 років чи до завершення війни, чи якимось чином? І таким чином ці кошти зекономлять... Ні, це не друк грошей, вони вже надруковані.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я відповім. Дивіться, у нас постійно це питання виникає, це носить назву репрофайлінг, коли ми проговорюємо з Національним банком модальність, яким чином можуть бути ті облігації, які в їх портфелі знаходяться, переформатовані на більш зручний для Уряду формат. На жаль, останнім часом у нас немає порозуміння. Чому? Тому що Національний банк вважає, що якщо ми поміняємо так цінні папери, які будуть гірші, ніж ті, які були, воно призведе до збитків "першого дня" і аудитори, які роблять їх аудит, скажуть, що це не зовсім прийнятно. Тому вони постійно цим апелюють. На жаль, у цій дискусії ми не дійшли до порозуміння. Тому так якось.

 

КРУЛЬКО І.І. Але Ваша логіка в цьому процесі, як би було правильно для країни?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я не хотів би, щоб це питання ми зараз обговорювали в широкому форматі, це технічна дискусія має бути. Можете запросити Національний банк, можете нас запросити і поговоримо більш технічно, які застороги у них є. Тому що це не питання там, хто хоче, хто може, це питання наслідків від таких дій.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимир Володимирович Цабаль.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

У мене декілька питань. Перше. Я повернуся до питання по боргу перед теплокомуненерго. Я пам'ятаю дискусію минулого року, де одні, скажімо так, стейкхолдери хотіли 4 відсотка, інші хотіли субвенцію, і в кінці, я дуже добре пам'ятаю, що була домовленість, що "добре, ми лишаємо 4 відсотка", хоча, наприклад, я був прихильником цільової субвенції, але за умови, що ці гроші конкретно підуть на погашення заборгованості.

У мене питання, просто я вже передбачаю таку дискусію до першого і до другого читання, тому у мене питання: а чи є розуміння з тих 4 відсотків, які були цього року, яка частина приблизно пішла на погашення заборгованості? Ну моя гіпотеза, що напевно невелика.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Володимире Володимировичу. важливе питання. Ви знаєте, ми активно опонуємо "свідкам" різниці в тарифах різного роду і пояснюємо це дуже простою логікою. З 2021 року було прийнято рішення, це було рішення Президента і Конгресу, спрямувати 4 відсотка ПДФО для того, щоб місцеві органи самоврядування могли за рахунок цих коштів компенсувати різницю в тарифах, яка виникає, не підвищуючи і не перекладаючи тарифи на населення.

За цей період часу акумульовано 48 мільярдів гривень ПДФО. Звичайно, ніхто нічого не компенсував. Звичайно, є ще питання, що коли не укладаються контракти по 7 тисяч 600 гривень, а укладаються контракти з постачальником  "останньої надії" по 25 тисяч гривень – і це також кладеться на різницю в тарифах. Там і інші питання, як і багато зловживань в цьому напрямку. Тобто ми вважаємо, що сума різниці в тарифах, яка зараз сформована і яка зараз активно піднімається, вона є несправедливою. Ми готові розглядати питання по конкретних місцевих бюджетах, по конкретних територіях і далі приймати рішення. Тому що якщо Ви запитаєте, де найбільша сформована різниця в тарифах, це наші найбільші міста, які, в принципі, мають можливість дати раду своїм теплокомуненерго, особливо в період війни і особливо коли держава страждає. Тому ми готові поділитися з Вами цією інформацією і вважаємо, що це буде несправедливим.

Щодо 2026 року, ми запропонували механізм, ми запропонували можливість компенсації тарифів 2026 року саме за рахунок субвенції.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Сергій Михайлович.

Будь ласка, поділіться інформацією, чому запитав, тому що я вже передбачаю цю повторну дискусію. І, більше того, я, на жаль, може так статися, що минулорічна дискусія може забутися.

 

МАРЧЕНКО С.М. Так вже забулася.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ну моє розуміння, що я розумію, що да домовленість, яка у нас тут була між Бюджетним комітетом, Міністерством фінансів, представниками ОМС, що вона не була виконана. Правильно я розумію?

 

МАРЧЕНКО С.М. (без мікрофону)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Не було. Окей.

І тоді друге запитання, по сьомій сторінці "потреба в міжнародній підтримці". Якщо є можливість там в більш широкому колі говорити, я би радий був почути. Якщо немає, то тоді.

 

ПІДЛАСА Р.А. (без мікрофону)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Да. Перше, які приблизні там відчуття по підтвердженому, там напівпідтвердженому фінансуванні з цих 2,1 трильйона гривень?

І більш конкретно по програмі МВФ, тобто яка там зараз ситуація, чи ми очікуємо на нову програму, чи не очікуємо? Яка ситуація?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Розпочну з МВФ. Ви знаєте, що місія була і буквально два тижні тому зустрічалася… (без мікрофону) Це був формат місії. Вона в тому числі зустрічалася і з вами. Вони отримали цю інформацію, всі цифри і також вони отримали запит, який передала їм Прем'єр-міністерка України, в частині запит на нову програму. Ми зробили офіційний запит на нову програму, тому що ми розуміємо, що в умовах, коли ми формуємо бюджет військового часу на 2026 рік, чинна програма не виконує взяті на себе певні зобов'язання в частині і дефіциту, й інших заходів. Тому буде нова програма.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте, а параметри якісь в цьому запиті чи Ви це все..?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні, поки що це просто розуміння того, що ми починаємо працювати з новою програмою. Найближчим часом будуть зустрічі з європейськими представниками із МВФ в Брюсселі наступного тижня, потім будуть щорічні збори, там також будуть зустрічі, і в листопаді буде очікуватися місія, яка спеціально буде в Києві під розробку вже нової програми.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Питання щодо забезпеченості цих 40,5 і 5 мільярдів доларів як потреба у зовнішньому фінансуванні або там 2,1 трильйона гривень, у нас на сьогоднішній момент незабезпеченими є 18,1 мільярдів доларів по курсу 45,7 – це відповідно 16,7 мільярдів євро по крос-курсу, який також знову ж таки прогнозований. Багато чого залежить від того, яка буде курсова динаміка. Тому ми воліємо говорити на сьогоднішній момент цифрами в гривні, посилаючися на те, що якщо хочете в доларах, ми можемо перевести в долари по індикативному курсу.

Які зараз основні наші застереження? Це невиконання програми Ukraine Facility. У нас велика проблема разом з вами, можна я так скажу це? У нас з вами величезна проблема, вибачте, я скажу прямо, ми завалили чотири законопроекти Ukraine Facility – і це вже більше 2 мільярдів. Якщо Ви думаєте, що ці кошти нам хтось пробачить і нам хтось їх дасть, це помилка.

Звичайно ми якимось чином знайдемо спосіб збалансувати бюджет цього року, але це впливає на бюджет 2026 року. Особливо критичним для нас є І квартал 2026 року, тому що у нас немає поки що готового рішення, як закрити 16,7. Я хочу, щоб Ви почули мене: готового рішення, як закрити
16,7 мільярдів євро, у нас немає.

Якщо Ви читаєте виступи політиків європейських, вони обіцяють, що буде рішення, але з практичної точки зору ми знаходимося в середині вересня і у мене немає відчуття, що це рішення буде знайдено і реалізовано до кінця року. Це означає, що І квартал як мінімум ми маємо розраховувати лише на той ресурс, який у нас буде отриманий, який буде перехідний з 2025 року. Це дуже важливо. Це дуже важливо! Тому я Вас дуже прошу закони Ukraine Facility…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Зразу уточнення.

 

МАРЧЕНКО С.М. …це вже не просто бажана умова, це вже просто іноді умова, при якій ми забираємо у себе можливість фінансувати певні видатки І кварталу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Сергій Михайлович, вибачте, у мене уточнення.

 

САЛАМАХА О.І. Можна ремарку? Чому Ви кажете: "Ми завалили"? Можливо це недопрацювання…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ми – Верховна Рада і…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми з вами завалили.

 

САЛАМАХА О.І. Ні, дивіться, можливо тут є недопрацювання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні, так я кажу, як є. Значить хтось недопрацював: хтось з урядовців, Уряд в цілому, Міністерство фінансів в тому числі.

 

САЛАМАХА О.І. Не Верховна Рада завалила, хтось недопрацював.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я кажу: ми разом з вами завалили.

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, дивіться, тут є конструктив, щоб було по-чесному…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Іван Іванович, я закінчу…

 

КРУЛЬКО І.І. Бо це важливе питання по Ukraine Facility.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Іван Іванович, я закінчу, да? Дуже коротко.

Ці 18,1 – це з цими 2 мільярдами? Чи 2 мільярди вони тільки цього року стосуються?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ці 2 мільярди – це стосується 2026 року.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 2026-го. Тобто це воно вже включає оці 18,1 чи не включає?

 

МАРЧЕНКО С.М. Не включає. Це додатково.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Окей.

 

МАРЧЕНКО С.М. Тобто якщо ми кажемо, що у нас немає цих двох, треба говорити про суму не 16,7 мільярдів євро, а 18,9 мільярдів євро.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергій Михайлович, дивіться, Ви ж представник Кабінету Міністрів, член Кабінету Міністрів. Я хочу просто сказати про Ukraine Facility. В чому виникає проблема? У нас дуже часто буває, коли заходить законопроект із значком Ukraine Facility або євроінтеграційний, або ще щось і цей законопроект виглядає з красивою назвою з усім, але в середині законопроекту включаються норми, які не стосуються ні наших зобов'язань, ні вимог, нічого іншого, і ці якраз 10 відсотків чи 15 відсотків закону його всього перекреслюють, тому що вони є неприйнятними.

Тому питання полягає в тому, щоб дійсно, от наприклад, у нас останній закон, який був, він стосувався по Мін'юсту, цих реєстрів, цифровізації, да, виконавчого провадження. Дивіться, там була частина дуже добра, що автоматично – і в цьому була головна ідея, що автоматично будуть відновлюватися всі рахунки, як тільки громадянин сплатив борг. Так?

А в реальності вийшло те, що там були норми, які від нас ніхто не вимагав: ні Євросоюз, ні в чому, але ми самі собі робимо, щоби ще більше зробити, загнати людей в єдині реєстри боржників, куди вони зразу попадають, щоб сюди підпадали можливості конфіскації і накладання арештів без рішень судів – і це ясно, що викликало в Парламенті невдоволення в тому числі і нашої фракції. Да, тому...

 

МАРЧЕНКО С.М. Це справедливе зауваження…

 

КРУЛЬКО І.І. Я просто хочу. Дивіться, я завершую. У мене останнє речення. Я вважаю, що якщо у нас є закон, який стосується Ukraine Facility, він має бути строго, від крапки до коми, прописаний суто те, що нам потрібно виконати як зобов'язання, і не додавати туди отсебятіну. Тоді не буде проблем з проходженням ніяких.

 

МАРЧЕНКО С.М. Іван Іванович, зауваження слушне і справедливе. Я скажу, що так, дійсно, є нюанси, тому що під брендом "Ukraine Facility" намагаються провести інші норми, які не стосуються, можливо, бажання європейської інтеграції та інше.

Але знову ж таки зараз ми в тому стані, коли ми маємо конкретно говорити: хто за це відповідає, хто має нести відповідальність за те, що ці законопроекти не пройшли і не найшли достатню кількість голосів у Верховній Раді? Я вважаю, що це, звичайно, в першу чергу відповідальність відповідних урядовців, які несуть персональну відповідальність. По декілька разів приймали протокольне рішення, що ми нарешті маємо визначитися і працювати з Верховною Радою, тому що це, я вважаю, недопрацювання в першу чергу тих людей, які за це відповідають.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дозвольте звернути увагу на те, що по Ukraine Facility немає жодного законопроекту Бюджетного комітету і Міністерства фінансів. Це взагалі все не до нас питання.

 

САЛАМАХА О.І. Роксолано Андріївно, можна я Вас доповню? Сергій Михайлович, ну хтось же дописав ті слова. Ну у Вас є хтось крайній, хто їх дописав? Ви ж знаєте прізвища тих людей. Іван Іванович, дивіться, я з ним на тисячу відсотків погоджуюся, і з Вашою точкою зору: є закони, які потрібні нашій країні, але хтось допустив якийсь текст.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Орест Ігорович, я тут не заперечую.

 

САЛАМАХА О.І. Це ж не просто хтось з вулиці написав.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дивіться, приклад, виплатна агенція. До першого читання, якщо це було Ukraine Facility, до першого читання був текст. До другого читання 197 правок, тобто закон повністю поміняли.

 

САЛАМАХА О.І. І там є імена.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ні-ні-ні, і це якраз не в Уряді його поміняли.

 

ПІДЛАСА Р.А. Але, колеги, ще раз хочу звернути увагу, що всі ці імена сьогодні з нами не присутні. Тому давайте повернемося до обговорення проекту державного бюджету.

 

САЛАМАХА О.І. Пропоную запросити журналістів на Комітет, щоб ті 197 імен знала Україна.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ростислав Ярославович Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. Дякую.

Пане міністре, у мене питання до Вас. Минулого року теж завдяки спільним зусиллям з Вами ми закладали якраз на укриття, на заходи з безпечних умов, і якраз на Міністерство охорони здоров'я 1 мільярд гривень. Протягом цього року Міністр інформував, що зі взаємодією з органами місцевого самоврядування вони планово рухаються по виконанню даної програми. У мене питання. Я в додатку 3 якраз на Міністерство охорони здоров'я не бачу взагалі цієї програми, вона десь взагалі зникла. Я так розумію, що ми вже забезпечили всі медичні заклади в наших містах, в наших громадах безпечними умовами. І питання: де зникла ця програма?

І друге стосовно теж якраз укриттів. В Міністерстві освіти закладено значне збільшення було минулого року – два з половиною мільярди. Цього року бачимо 5 мільярдів гривень на якраз так само заходи по безпечних умовах. У мене питання: як Ви оцінили чи Ви сформували цю пропозицію у вигляді 5 мільярдів гривень? Оскільки ми знаємо і чуємо з колегами регулярно, що ті чи інші виконання програми якраз стосовно забезпечення безпечних умов для наших дітей, чесно кажучи, слабенько працює. То у мене 2 питання: МОН і МОЗ укриття?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ростислав Ярославович.

У нас ми закладаємо кошти на укриття у сфері охорони здоров'я. Але на сьогоднішній момент ці кошти не розподілені за напрямками. Є програма "Публічних інвестицій", на яку закладено 18,6 мільярдів гривень саме по Міністерству охорони здоров'я. Тому в рамках цієї широкої програми там має бути вирішено це питання в тому числі. Які суми коштів, скільки передбачає Міністр, які програми має реалізовувати, які публічні проєкти будуть реалізовувати – це питання до міністерства профільного.

Щодо освіти. Так, звичайно, є багато нарікань щодо наявності і готовності об'єктів укриттів. Деякі території і регіони працюють якісніше, зокрема, наприклад, всі приводять Запоріжжя. Деякі не виконують взяті зобов'язання. Тому тут, знову ж таки ми не можемо як Міністерство фінансів не давати ресурс, пояснюючи це тим, що, умовно кажучи, "у вас є ресурс, яким Ви неефективно розпоряджаєтеся".

Це питання до того, що парламентський контроль, ви маєте вимагати від профільного міністра ефективного виконання взятих зобов'язань по частині бомбосховищ. Я думаю, що це підйомна задача. Я думаю, що з профільним комітетом ви маєте це питання постійно піднімати. Тому що ми піднімаємо. Ми бачимо і касу, ми бачимо і які тендери проведені, і де саме затримки є, чому ці саме затримки. Але знову ж таки не давати ресурс це буде неправильно.

 

ТІСТИК Р.Я. Підтримую.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. В сумі в цьому році 6,2 мільярда гривень, а на наступний рік 5. Тому там не було… 6,2.

 

ТІСТИК Р.Я. Дякую, пане Романе. Але уточнення. Ви сказали про 18,6. Я бачу тут дві субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів. І друге на публічні інвестиційні проекти, про які Ви зазначили. Не збігається. 3,5 мільярда гривень, а не 18,6. Де можна ще побачити решту суми?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. 18,6 це в цілому публічні інвестиційні проекти на Міністерство охорони здоров'я, які дійсно розшиті по різним бюджетним програмам. Але загальний ресурс 18,6. Ну, я потім покажу.

 

ТІСТИК Р.Я. Тут дві програми тільки. Де решта?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ви дивитесь, мабуть, субвенції. А там, можливо, в основних програмах МОЗ є. Я покажу тоді, по яких програмах ці 18,6…

 

ПІДЛАСА Р.А. Ростислав Ярославович, все?

 

ТІСТИК Р.Я. Так.

 

ПІДЛАСА Р.А. Любов Олександрівна, прошу.

І хтось іще підняв руку в Zoom. Можете сказати, хто Ви, бо я Вас не бачу без окулярів?

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець.

 

ПІДЛАСА Р.А. Бакунець. Записали. Дякую.

Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Дякую.

У мене питання буде щодо єВідновлення. Справа в тому, що до мене звертаються саме громадяни, в яких було знищене житло. Та ж сама Буча, Гостомель буде 4 роки, коли вони стоять на черзі і ніяк не можуть отримати цю компенсацію. В тому році говорилося, що буде закладено в цьому році. Я бачу, що знову сума достатньо мала, в тому взагалі не було, там, по-моєму,
200 мільйонів давали тільки європейські партнери і все. Як ситуація в цьому році? І я бачу, що компенсації реально не буде. Коли і як?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Я поясню. На початку цього року у нас був ресурс 15 мільярдів гривень, який залишок коштів минулого року 2024-го було спрямовано саме на реалізацію цієї програми єВідновлення. Тобто початок року був 15 мільярдів гривень. Ця сума не до кінця ще використана, там є ще залишок. Це перше.

Друге. У нас є програма 4 мільярда зараз закладено з загального фонду на єВідновлення в бюджеті, це на 2026 рік. І третє, ми зараз активно працюємо з міністерством, що якщо у нас будуть можливості до кінця року, ми ще додатково спрямуємо певні кошти цього року, щоб максимально закрити це питання.

 

ШПАК Л.О. Дивіться, реальні історії. Я ні про що не…

Реальні історії, коли звертаються на Міністерство відновлення, то відповідно вони всі говорять тільки одне: "Чекайте, це електронна черга". Все. І таких звернень просто маса на сьогодні.

 

МАРЧЕНКО С.М. Любов Олександрівна, я розумію, знову ж таки по конкретних випадках дійсно треба звертатися в профільне міністерство.

Ресурс ми активно шукаємо. Це складне питання, тому що ресурс там досить великий. І Ви знаєте, куди йдуть всі кошти, які у нас є.

 

ШПАК Л.О. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Любов Олександрівна, ще питання? Добре.

Павло Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую.

Пані голово, шановний пане Міністр, пане заступнику, дорогі колеги, звичайно, як виходець з місцевого самоврядування при розгляді бюджету і особливо Бюджетного кодексу і як той, хто з великою ймовірністю туда хоче назад повертатися, я ще раз хочу наголосити про те, що нам потрібно зберегти на 2026 рік ставку ПДФО зарахування до місцевих бюджетів 64 проценти. Можна навіть не 64, а 65, було б теж непогано, оскільки програм немає, а так скажемо: "Ми вам дали трошки більше, тому і діліться там і на укриття, і на все, що там колеги піднімали по громадах".

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, не будете другий раз коментувати?

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Сергій Михайлович, я просто не чув, вибачте, того, хочу ще раз акцентувати на ПДФО для громад.

 

ПІДЛАСА Р.А. Да, не було, Павло Андрійовичу, з нами. Повторіть.

 

МАРЧЕНКО С.М. Павло Андрійовичу, ми пояснили, чому ми не передаємо в наступному році 4 відсотки ПДФО. Тому що ми хочемо провести зустріч, дискусію з органами місцевого самоврядування, які отримали з 2021 року по 4 відсотки ПДФО в сумі 48 мільярдів гривень і не спрямували їх на покриття різниці в тарифах, а спрямували їх на вирішення інших задач. Звичайно, вони важливі, але це свідчить про те, що ці домовленості так не працюють. Тому ми і йдемо таким шляхом.

Дякую.

 

ФРОЛОВ П.В. Домовленості? А що, там нема цільової…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Нема, в тому-то і справа, загальний фонд.

 

ПІДЛАСА Р.А. Павло Андрійовичу, чи хочете Ви прокоментувати, якось задати додаткове питання?

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Я розумію Вас, пане Міністре, що домовленість була, що ці 4 проценти розраховані на покриття, власне, витрат на проходження опалювального періоду. Але повірте, що ця сума для кожної громади, вона їх витрачає там, закриваючи дірки. І навіть якщо то буде не 4, а 5 процентів, вони не обідяться, а навіть подякують Вам. Можливо, якась громада навіть зробить Вам якусь подяку особисту, повірте. Ну, треба їм допомогти, звернути на них увагу.

Дякую.

 

(загальна дискусія)

 

ПІДЛАСА Р.А. Андрію Вікторовичу.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Сергій Михайлович, Павло Валерійович почав задавати і я хотів би теж уточнити, скажіть, 4 відсотки, вони надходили від податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів. В місцевих бюджетах не було окремого рядка, що ці кошти перенаправляються на підприємства теплокомуненерго. Тобто це фактично був як би загальний фонд місцевого бюджету. Тобто це не були цільові кошти, які йшли цільовими на підтримку теплокомуненерго. Так?

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно. Це означає, що ми дали ресурс, який був спрямований на те, щоб перекрити питання низьких тарифів, неринкових тарифів. Ці кошти не були використані на зазначені цілі, вони були використані на інше. Да, вони використані на інші цілі.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Роксолано Андріївно, я думаю, що це питання не до Сергія Михайловича. Але у нас сторінка 40, програма…

 

ПІДЛАСА Р.А. Сторінка 40 чого, уточніть, будь ласка. Книги? 

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Книги. Сторінка 40 книги, програма 18011200.

 

МАРЧЕНКО С.М. Яка програма?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Доходи, 18011200 "Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення". 218 мільйонів.

 

ПІДЛАСА Р.А. Роман Володимирович, можете послухати питання?

І що?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, орендна плата. Тобто Ви прогнозуєте, передбачаєте доходи державного бюджету всього на рівні 218 мільйонів – це за оренду державної землі сільськогосподарського призначення?

 

МАРЧЕНКО С.М. Так.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Я відкриваю Земельний банк України, це оператор, який здає цю землю в оренду, він пише, що держава володіє 806 тисячами гектарів, 806 тисяч, і потенційні надходження до бюджету 8 мільярдів гривень на рік. У нас в доходах державного бюджету всього 200 мільйонів.

Роксолано Андріївно, дивіться, у нас питання, коли ми будемо в робочих групах опрацьовувати…

 

МАРЧЕНКО С.М. (без мікрофону)

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Це від оренди.

 

ПІДЛАСА Р.А. Це фонд земель каже?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Да. Підприємство називається "Земельний банк".

 

ПІДЛАСА Р.А. Так це воно не туди враховано, не в цю статтю, мені здається.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. В цю статтю.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. В цю програму 218 мільйонів.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ті аукціони, про які Ви говорите, зараховуються там, де здача в оренду державного майна. Якщо це Фонд державного майна, то воно туди враховує.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Там іще менша сума.

 

ПІДЛАСА Р.А. А?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Там іще менша сума, я дивився. Там іще менша. Тому, дивіться, у мене є питання таке. Давайте на робочу групу запросимо представників Фонду державного майна, представників Мінфіну і Земельний банк. Чому? Тому що, наприклад, якщо подивитися, от я підняв там, у них, умовно, на деяких певних аукціонах там 30-40 тисяч гривень дохід за гектар землі. Давайте подивимося, там мільярди повинні стояти, а не 200 мільйонів, Роксолано Андріївно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте подивимося. Якщо це релевантні цифри. Просто, щоб ми самі собі не нашкодили.

Якщо б у нас, повірте, було ще 8 мільярдів доходів, ми б їх включили.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Сергій Михайлович, або це тіньовий ринок. Просто потрібно… де ця земля? Або є надходження до бюджету або це тіньовий ринок.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми тільки почали боротися з тінізацією, тому давайте подивимося.

Якщо це дійсно там десь вони підтвердять, що там не 200, а 8 мільярдів, ну це значить, що це додатковий ресурс.

 

ПУЗІЙЧУК А.В.. (без мікрофону)

 

МАРЧЕНКО С.М. Справедливе питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. З нами ще був Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, Олексій Олексійович тут. І вже декілька разів повертався і включався в очікуванні, коли до мене дійде слово.

Дякую Вам, шановна пані Роксолано Андріївно.

Шановний пане Міністре, вітаю Вас!

У мене декілька питань. Перше питання моє стосовно цього бюджету, цього року. В медіа вийшли повідомлення, які активно обговорювалися, про те, що Ви плануєте знову звертатися до Верховної Ради про збільшення видатків на сферу безпеки і оборони. Чи це правда? Якщо плануєте, то коли? Про які приблизно обсяги іде мова?

Тому що ну це дивує, ми тільки місяць тому голосували збільшення видатків на цю сферу. І якось я не розумію, чому через місяць у нас знову є потреба, якщо це правда? Це питання номер один.

Давайте, якщо можна, я би послухав на нього відповідь і потім поставлю наступне.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Запитання важливе. Я на нього відповім, ми не виключаємо необхідності перегляду бюджету Міністерства оброни до кінця року. Якщо Ви мене запитаєте, чому це трапилося? Відповідь на це питання є більш складною і розлогою, і я не хотів би її озвучувати саме тут. Це відповідь, якщо відповісти так по-простому, вона пов'язана з тим, що характер ведення війни передбачає багато-багато невизначеностей і тому дійсно можливості перегляду бюджету існують. І ми не виключаємо, що таки ми будемо звертатися до Верховної Ради з потребою додатково збільшити ресурс Міністерства оборони.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я в своєму питанні ще питав. Якщо так, а я так розумію Вашу відповідь, що Ви не виключаєте, що це так, то коли це станеться і про які приблизно обсяги йде мова?

 

МАРЧЕНКО С.М. Про обсяги я не хотів би зараз казати, тому що ми ще працюємо над розрахунками, працюємо над потребою, тобто це постійний і не закінчується процес. А для нас чим пізніше будуть ці зміни, звичайно, тим краще.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Зрозумів.

Далі. Наступне питання моє стосовно програми із збільшення виплат при народженні дитини і допомога родинам. Нарешті, я це безумовно вітаю, наскільки я розумію, в бюджеті закладено (і хотілося би Ваш коментар) збільшення відповідне. Верховна Рада в першому читанні проголосувала законопроект відповідний, очікуємо на його остаточне прийняття.

Але тут є декілька питань. Перше. Якщо Ви врахували в своїх розрахунках? Питання № 1.

Питання номер два: чи плануєте Ви? Бо по тому закону, який сьогодні в першому читанні ми проголосували, але я сподіваюся, що Верховна Рада внесе відповідні зміни, там поки що мова йде тільки про дітей, які будуть народжені в майбутньому. В той же час очевидно, що це буде, по-перше, несправедливо, коли радикально буде відрізнятися допомога держави родині, яка народила в 2025 році, і родині, у якої, умовно, 31 грудня 2025 року народиться дитина і 1 січня 2026 року. Тобто я розумію, що може бути різниця в одноразовій виплаті, теж це не дуже справедливо, але це хоча би можна зрозуміти, але в щомісячній допомозі ну не може бути різниці між цими дітьми віком до 3-х років.

Тому хочеться зрозуміти, що рахували Ви по цій статті? І почути Ваш коментар щодо цього.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Олексію Олексійовичу. Дивіться, поняття справедливості, воно досить складне і високомірне. Ми порахували ці виплати для дітей, які будуть народжені після прийняття цього закону з 1 січня 2026 року. Чому саме так? Тому що якщо говорити про справедливість, то діти, народжені в 2022 році чи в 2023 році, чи в 2024 році, мають право на таку ж саму справедливість, як діти, народжені в 2026 році. Тому ми вважаємо, що закон не має зворотної сили і має діяти відповідно часу після того, як він був прийнятий і на той контингент, в даному випадку дітей, які будуть народжені після прийняття закону.

Дякую Вам.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А я хотів би прокоментувати цю відповідь. Перше. Я ж сказав, що дійсно ідеальної справедливості ніколи не можна досягнути, це очевидно, і я розумію, що можуть бути різні виплати одноразові. Але я не розумію, як може бути різна щомісячна виплата дитині, причому радикально різна. Зараз ці 860 гривень, залишити їх 860 гривнями – ну це абсолютно катастрофічна цифра, яка не відповідає в принципі нічому, ніяким реаліям сьогодення.

І тому весь сенс цього законопроекту, який нарешті був винесений і зараз іде процес його прийняття у Верховній Раді, був виправити цю ситуацію. А так вона її не виправляє.

 

МАРЧЕНКО С.М. Олексій Олексійович, дивіться, вона виправляє. Вона просто каже, що після цього терміну у нас є такі виплати. Якщо Ви мені скажете, що справедливо буде дітям, народженим в грудні 2025 року таку саму виплату робити, а дітям, які народжені в грудні 24-го це несправедливо, то я про це теж можу з Вами довго подискутувати.

Тому для того, щоб не мати цієї дискусії, вона не потрібна, ми просто кажемо: як держава, ми маємо можливість забезпечити стимулювання народження дітей і створити стимули для мам і для дітей. І ми зможемо створити їх тільки з певного періоду часу і тільки для тих діточок, які народилися. Тому що все інше, що ретроспективно, завжди виникає багато запитань: чому саме цей період вибраний? І я не хотів би, щоб ми цю дискусію проводили.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре. Закриваємо цю тему. Я повторюю ще раз, мене, може, погано чути, я кажу ще раз про виплати до 3-х років. Якщо ми говоримо як держава, що виплата до 3-х років, ми допомагаємо родинам на дитину до 3-х років, то не може бути, що одна дитина до 3-х років отримує щомісячно одну суму, а інша дитина до 3-х років отримує іншу суму. Я не кажу про те, що треба перерахувати всім ретроспективно на роки наперед або назад.

 

МАРЧЕНКО С.М. Олексій Олексійович, дивіться, у нас же ж питання яке? Я поясню, це важливе питання. У нас до 3-х років, але по 800 гривень, а рік по 7 тисяч. Є різниця? Звичайно, є.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Звичайно є, математично. Ну хорошо, окей. Ви говорите: рік. Тобто одна дитина, якій 1 січня виповниться, наприклад, 5 місяців, вона далі буде отримувати 860 гривень, а дитина, яка народиться 1 січня, буде отримувати 7 тисяч. Ну не може такого бути.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну як не може?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну так.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми не можемо зворотнім рахунком все порахувати, ну Ви зрозумійте правильно.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А це не зворотній рахунок, це ж той самий вік.

 

МАРЧЕНКО С.М. Зворотній рахунок.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. До 1 року. Я ж не кажу: давайте перерахуємо тим дітям, яким зараз 10 років чи 4 роки. Я говорю про одну і ту ж вікову категорію, що всередині однієї вікової категорії не може бути різниці, тим більше в 10 разів.

Ладно, Вашу відповідь я почув. Будемо дискутувати це в Парламенті. Я сподіваюся, що все-таки більшість народних депутатів має таку ж позицію.

Тепер моє останнє питання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, дозвольте, я прокоментую. Я дуже тут боюся коментувати щось про демографічну ситуацію, у нас уже був з вами досвід…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, це правда.

 

ПІДЛАСА Р.А. Але мені здається, що все ж таки всі ці питання знову не до Міністерства фінансів, а до Міністерства соціальної політики. І я пропоную…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, перше, я все ж таки почув відповідь на своє питання. По-друге, я почув позицію Міністерства фінансів і мене вона не влаштовує, але це важлива дискусія і тому все-таки ми її провели.

Добре. Пані Роксолано, я ж з повагою. Я ж не наполягав, щоб ми спочатку ставили питання, а потім голосували. Ми дали можливість тим, хто дуже зайнятий і дуже втомився від роботи вже в Парламенті, відключитися собі після голосування. А далі я спокійно, чемно ставлю свої питання в дискусії з Міністром фінансів, що у нас не так часто буває.

І, щоби не затягувати час, у мене ще одне є питання, яке я хочу поставити. Чи передбачає проект бюджету збільшення грошового забезпечення військовослужбовців?

 

МАРЧЕНКО С.М. Брутто середньомісячні виплати грошового забезпечення ростуть. Брутто. Це значить, що у нас…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. …це не брутто і це брутто.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я поясню. Я поясню, підождіть, не перебивайте мене. Не перебивайте, Олексій Олексійович.

Дивіться. Якщо взяти середньомісячні виплати цього року і минулого, вони зросли на 16 мільярдів гривень. На 16 мільярдів гривень! І в рамках цих 16 мільярдів я вважаю, що Міністерство оборони з Генеральним штабом можуть визначити контингент, якого вони хочуть підтримати, кому треба доплатити і так далі. Тому це питання не зовсім до нас. Ми забезпечуємо їх всю потребу.

Повірте мені, я б не хотів би говорити ще раз про чергові зміни бюджету, розуміючи складності, які є на фронті. Знову ж таки я пропонував, давайте окремо поговоримо про це питання, воно більш складне, ніж здається.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дивіться, пане Сергію, по-перше, я готовий і, до речі, пропонує шановна пані Роксолана, давайте проведемо окреме засідання очне. Поговоримо. Бо я вже чую, що скоріш за все нам будуть вносити зміни, які, що. Так давайте про це поговоримо. Це суперважливе питання. Я двома руками за.

Друге. Я ж розумію, що Ви як громадян України, такий самий як і я, за те, щоби платити військовим більше. Я Вас не ставлю в позицію, що Ви цей. Я намагаюся від Вас отримати відповідь і я в принципі її отримав. Тобто збільшення виплат, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, прямого збільшення Міністерство оборони Вам не подало або Ви не прийняли, я правильно розумію? Те, що там, значить, на 16 мільярдів – це, зрозуміло, більш брутто, там більша кількість військових задіяна безпосередньо в бойових діях, отримує доплату більшу, бо більша інтенсивність і так далі. Це одна історія.

Але цифри грошового забезпечення: 20 тисяч гривень в тилу і відповідні доплати тим, хто виконує бойові завдання – самі розрахункові ці цифри не змінені в проекті бюджету. Я правильно розумію?

 

МАРЧЕНКО С.М. Олексій Олексійович, ми заклали ресурс такий самий, який зараз є в бюджеті 2025 року на виплату грошового забезпечення. Звичайно, можуть бути різні ситуації. Тому ми передбачили буфер, ресурс, який буде окремо розподілений у випадку непередбачених випадків або якщо буде необхідність здійснення таких виплат.

Знову ж таки питання щодо підвищення грошового забезпечення – це питання не зовсім коректне по відношенню до Міністерства фінансів, тому що ми вважаємо, що ми повністю забезпечуємо сектор безпеки і оборони. Як в рамках сектору вони розподіляють цей ресурс, це вже питання, вибачте, до профільних міністерств.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую за відповідь.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, члени Комітету з питань бюджету, чи є в когось ще запитання? Якщо ні, то ми передамо слово Галині Іванівні Васильченко для заключного запитання.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Дуже дякую. Дякую, пані Роксолано, дякую шановні колеги народні депутати.

Пане Сергію, моє питання і коментарі будуть стосуватися бюджетів місцевих громад і зокрема сьогодні вже неодноразово піднімалося питання щодо 4 відсотків ПДФО. Тут відповідь від Вас прозвучала. Але я нагадаю, ця субвенція на покриття різниці в тарифах – це звісно правильна і потрібна річ, але ми з іншими колегами народними депутатами піднімали питання і зокрема я реєструвала відповідний законопроект ще в 20-му році – до того, як був підписаний цей меморандум. Це свідчить про те, що навіть на той період громади потребували додаткових коштів, оскільки у них дуже багато повноважень, і Ви добре знаєте, що з року в рік почасту їхні повноваження збільшуються, зокрема в частині соціальної політики. Тому тут, мабуть, просто Вам для розуміння, що як і минулого року будуть відповідні поправки стосовно цих 4 відсотків ПДФО, адже сьогодні я й інші колеги отримуємо багато звернень як від голів громад, так і від асоціацій.

Але питання, яке б я хотіла поставити, воно теж в цьому контексті – бюджетів громад і зокрема в контексті надходжень. Йдеться про адміністрування місцевих майнових податків, про адміністрування податку на нерухомість і земельного податку. Ще десь на початку 2024 року ми разом з експертами розробили відповідну реформу, зареєстрували в нашому податковому комітеті, комунікували багато з представниками Міністерства фінансів, навіть на 2024 рік було це питання як пріоритетне визначене в програмі дій Уряду. Але, на жаль, так і не відбулося ніяких змін і ця реформа не впроваджується. А Ви добре розумієте, що без чіткої позиції Міністерства фінансів такі реформи не можуть здійснюватися.

Я нагадаю, що тут без жодного підняття якихось ставок податків за даними експертів бюджети громади могли б додатково отримати порядку
25 мільярдів гривень просто шляхом ефективного адміністрування, якби ми надали більше повноважень громадам, більше повноважень ОТГ.

Скажіть, будь ласка, Вашу позицію стосовно цієї реформи. Якщо підтримуєте, то зокрема чому, власне, до сих пір не здійснюється ця реформа?

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за питання. Я почну з останнього Вашого запитання. У нас в Національній стратегії доходів передбачений такий окремий напрямок, як надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині їх адміністрування. Зараз активно в суміжному з вами комітеті йде активна робота, ми до неї активно долучені. Тобто зараз вибудовується модель, яким чином, які податки, в якій формі, тобто ми працюємо над цим, тобто це питання не знято з порядку денного.

Більше того, 3 вересня прийнято Постанову Кабінету Міністрів № 1075, яка передбачає, що ми будемо як перший крок здійснювати обмін інформацією між органами місцевого самоврядування. Тобто через платформу Logica Державна податкова служба буде передавати відповідну інформацію відповідним органам місцевого самоврядування, і я думаю, що це перший крок, який посилить їх спроможності щодо реалізації їх задач.

Перше питання у вас було з приводу 4 відсотків ПДФО. Я просто хочу вам зазначити, якщо Ви кажете, що конкретні громади втрачають і вони на ці кошти розраховують, треба поговорити по конкретних громадах, по їх повноваженнях. Давайте в рамках робочої групи Ви скажете, які конкретні громади Вас турбують, і ми скажемо, які у них є ресурси, які у них є повноваження, чи у них є залишки коштів, чи є у них залишки коштів на депозитних рахунках, які інші повноваження вони виконують крім тих, які передбачені. Це важливо враховувати комплексно, бо зараз це звучить…

Ви зрозумійте правильно, ми як центральний орган виконавчої влади, Міністерство фінансів, зацікавлені в тому, щоб ресурс розподілявся справедливо. Коли ми бачимо, що на рахунках місцевих бюджетів знаходиться 175 мільярдів гривень при тому, що ми зараз практично не обмежуємо їх використання, це свідчить про те, що при дефіциті ресурсів на сектор безпеки і оборони щось не так в нашому розподілі. Щось не так. Це станом на 1 вересня. Це значить, що в нашому розподілі щось не так.

І ми зараз постійно підходимо до питання справедливого розподілу ресурсів між центральною владою і місцевою владою. Але знову ж таки під час війни зараз дуже важко це питання зрушити, особливо враховуючи, скільки ресурсів ми виділяємо на прифронтові території, там взагалі не працюють звичайні формули, ми просто даємо можливість тим територіям виживати. Тому давайте подивимося конкретні випадки і, можливо, ті громади, про які Ви кажете, можна дофінансувати буде через додаткову дотацію краще, ніж просто спрямовувати ресурс всім місцевим бюджетам у без розмірності, чи є у них дійсно ця потреба чи її немає. Це важливо.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Сергію Михайловичу, а можна уточнення? Дуже коротке уточнення. Дивіться, а правильно, що, умовно, що залишки 175, а борг 68? Чи скільки? Чи 48 ви сказали. 67, да. І питання: а чому тоді з цих залишків громади не платять? Умовно, якщо є громадянин і він винен там за квартиру, комуналку, але у нього є поточний рахунок, напевно він з цього поточного рахунку оплатить борг. Чому ці борги не оплачуються?

І це не риторичне питання. Я просто намагаюся для себе логіку зрозуміти.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це гарне питання насправді. І це є питання різних громад. Є дійсно нюанси. В деяких громадах ресурс ПДФО не покриває різницю в тарифах. А в деяких громадах покриває і навіть більше. Знову ж таки це треба дивитися конкретно по громадам.

 

ЦАБАЛЬ В.В. А ніхто не робив такий аналіз? Умовно, от цих 68-и, якщо зробити пересічення між…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми зробили.

 

ЦАБАЛЬ В.В. А, вже.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми зробили, по великих містах у мене зараз є. Можу Вам подивитися і по місцевим маленьким бюджетам. У нас є цей аналіз, ми його зробили. Тому ми постійно піднімаємо це питання.

Тому що деяким, наприклад, прифронтовим містам і навіть там громадам у них ця різниця в тарифах не настільки велика, що ПДФО не перекриває.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Не перекриває.

 

МАРЧЕНКО С.М. А в деяких територіях навпаки. І тут от виникає питання, що, можливо, нам точково потрібно вирішити.

Знову ж таки Ви справедливо піднімаєте питання: а чия це зона відповідальності – ефективне комунальне господарство? Відповідь проста. Це місцеві органи самоврядування мають відповідати за підприємства комунальної теплоенергетики. І зараз в тарифі, в будь-якому тарифі 20 відсотків понаднормові втрати в мережі будь-чого. Тому це питання і до модернізації, і до можливостей. Деякі міста вже цю роботу проводили, великі міста, і у них тариф зараз, навіть не піднімаючи його, він плюс-мінус дозволяє не робити ці трансферти з місцевого бюджету чи з державного бюджету, тобто підприємства теплокомуненерго нормально працюють.

А деякі міста категорично нічого не роблять і не збираються робити. Тому це питання і більш складне, ніж просто дати їм ресурс. Ми це питання не вирішуємо ресурсом, ми просто закриваємо оці на те, що проблема більш широка.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ну ми ж бачимо, що борг кожного року збільшується.

 

ТІСТИК Р.Я. Можна теж уточнююче?

Сергій Михайлович, тільки що Ви відповідали на попереднє запитання якраз колезі Галині Васильченко. Нагадайте, будь ласка, або поправте мене, я не пам'ятаю, була блокуюча постанова стосовно якраз капвидатків громадам. І з якого періоду часу це? Ви кажете, ми вже відпустили, абсолютно вони вже там.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. З 2023 року.

 

ТІСТИК Р.Я. З 2023 року? …витрачати, куди вони хочуть. Тому що ти приїжджаєш і бачиш, там масово роблять дороги, якісь там проєкти розглядають, будуються і так дальше.

 

МАРЧЕНКО С.М. У нас є постанова, яка обмежує видатки, але ми зараз штучно не створюємо перешкод. Тобто ми бачимо, якщо у нас запити по використанню цих коштів, ми їх випускаємо у відповідному періоді, тому що у нас є ліквідність на рахунках. Тобто ми не стримуємо зараз місцеві бюджети від спрямування коштів на ті заходи, які вони вважають за необхідне.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. (без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Андрію Вікторовичу, Вас не чути на Zoom.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую.

Кажу питання в тому, чи включається заборгованість теплокомуненерго…(без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. І вас теж не чують.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. …без 60 мільярдів заборгованості ОМС перед Укренерго?

 

МАРЧЕНКО С.М. ОМС це інша заборгованість звичайно.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Тобто це не включається?

 

МАРЧЕНКО С.М. …заборгованість за енергоносії відповідно сформована…

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Тому що Укренерго за результатами 2024 року має
38 мільярдів гривень збитків, включаючи, якщо брати доход і 60 мільярдів включено. Тобто доходи з цих 60 мільярдів включено, але вони на сьогоднішній день, в ОМС, винні таку суму.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Колеги, дякую всім. Пропоную відпускати Міністра, якщо запитань більше немає.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. (без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Так само, як завжди, робоча група, а потім Комітет.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. (без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні, не запрошуємо.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. (без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Тому що вони нам збільшать видаткову частину бюджету в три рази, якщо ми їх запросимо.

Ні, ні, робоча група по опрацюванню поправок народних депутатів, от заслуховуємо авторів, які наполягають на своїх поправках.

 

(загальна дискусія)

 

ПІДЛАСА Р.А. Запросимо на Комітет, якщо конкретно до Фонду держмайна. Добре.  Давайте якось в робочому режимі, щоб вони нам не збільшували видаткову частину, тому що кожен розпорядник буде просити про додаткові видатки.

Колеги, дякую. Оголошую засідання Комітету завершеним.