Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

11 квітня 2020 року

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Скільки членів комітету присутні на засіданні?

 

ЦАБАЛЬ В.В. На засіданні присутні більше половини від складу комітету.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Хочу повідомити, що на засіданні присутні за допомогою програми Skypе народні депутати - члени комітету, які не можуть безпосередньо взяти участь у засіданні. За допомогою такої програми в них є можливість взяти участь в обговоренні питань порядку денного, та, на жаль, вони не матимуть змоги взяти участь у голосуванні, оскільки вони письмово не зареєстровані.

Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції?

Прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Микола Задорожній.

Шановні колеги! Є пропозиція, враховуючи обставини боротьби з коронавірусом і інформації, яка звучить в ЗМІ, відносно того, що витрачена певна сума коштів урядом на боротьбу з коронавірусом, в мене є пропозиція надіслати листа уряду, щоб нам надали відповідь письмово і обґрунтовано, куди і яким чином були витрачені кошти за останній місяць, з початку карантину.

Прошу підтримати дану пропозицію.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Народний депутат Гончаренко, "Європейська солідарність".

Шановні колеги, я правильно розумію, що в пункті першому я зможу теж доповісти про альтернативний законопроект, поданий мною та народними депутатами Сюмар та Фріз до проекту змін до бюджету, поданого Кабміном?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу підтримати запропонований порядок денний.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. З пропозицією Миколи Миколайовича.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Хто проти? Утрималися?

Одноголосно – за. Рішення прийнято.

Можна слово?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, дуже велике прохання, поки я не кажу наступне за, проти і так далі, тримати руки, щоб я встиг порахувати. Це перше.

Друге. Будь ласка, не розходьтесь, тому що у нас буквально на декілька чоловік більше, ніж кворум, через те, одна людина пішла – і кворуму може не бути.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання - про підготовку до повторного першого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (№ 3279).

Доповідає голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Леся Валентинівна. Прошу.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.

Доброго дня, шановні колеги! Верховною Радою 30 березня за підсумками розгляду законопроект 3279 направлено до Комітету з питань бюджету для підготовки на повторне перше читання за скороченою процедурою. До комітету надійшли ряд пропозицій народних депутатів, міністерств, інших органів влади, однак переважна більшість поданих пропозицій стосуються відновлення або збільшення видатків державного бюджету, скорочених законопроектом 3279, без наведення реалістичних джерел покриття таких видатків, а отже, відповідні пропозиції є незбалансованими.

В межах визначеного обмеженого часу у комітеті разом з Міністерством фінансів, за участю Рахункової палати у форматі робочої групи опрацьовано внесені пропозиції і підготовлено законопроект у новій редакції. У розданому всім вам проекті рішення окреслені основні відмінності доопрацьованого законопроекту і урядового законопроекту.

Зокрема, перше, врахування пропозицій комітету, викладених у рішенні від 30 березня, а саме: виключено нові статті 28 і 32 закону щодо можливості здійснення понадпланових державних запозичень, уточнена редакція нової статті 29 закону щодо обмеження на період дії карантину максимального розміру оплати праці у бюджетній сфері, включаючи органи влади, поширивши зазначене обмеження також на народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб.

Друге. Збільшення на 2 мільярди гривень доходів щодо коштів від Національного банку України у зв’язку із перевищенням порівняно з планом на цю суму фактично перерахованих Нацбанком коштів до державного бюджету на початок квітня.

Третє. Зменшення видатків за новою бюджетною програмою щодо фонду боротьби з COVID-19 на 32,1 мільярди гривень, а саме: з 97,06 до 64,97 мільярди гривень. І спрямування таких коштів в першу чергу за напрямами використання фондів, а саме: Міністерству охорони здоров’я – 15,8 мільярдів гривень – для здійснення додаткових доплат до зарплат медичних працівників; Міністерству соціальної політики – у сумі 10,6 мільярди гривень – для здійснення додаткових виплат пенсіонерам та деяким іншим категоріям населення відповідно до прийнятої постанови уряду.

Четверте. Збільшення видатків Державній судовій адміністрації на 1,08 мільярда гривень з метою покриття мінімально необхідних видатків на оплату праці у системі правосуддя для недопущення утворення заборгованості.

П’яте. Часткове відновлення видатків загального фонду за окремими бюджетними програмами, насамперед щодо Державного фонду регіонального розвитку, у сумі 4,9 мільярди гривень, в галузі освіти, науки, культури, спорту, охорони здоров’я.

Шосте. Внесення змін до нової статті 27 закону щодо включення додаткового напряму використання коштів фонду боротьби з COVID-19. Йдеться про надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від цієї хвороби.

Сьоме. Виключення нової статті 31 закону щодо збільшення відрахувань екологічного податку, що сплачується на території Донецької, Луганської областей до обласних бюджетів цих областей.

Восьме. Уточнення редакції положення щодо обмеження місячної винагороди і зарплати керівникам, членам наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період дії карантину шляхом викладення такого положення як норми прямої дії, а не як доручення уряду.

Дев’яте. Уточнення редакції пункту 27 статті 14 закону щодо напряму використання залишку конфіскованих в 2019 році коштів в частині видатків Міноборони, а саме: спрямування коштів на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності, безпеки держави і запобігання хвороби COVID-19.

Десяте. Доповнено положеннями, зокрема, відтермінування до 2021 року заходів щодо створення боргового агентства у зв’язку із скороченням видатків; надання Мінфіну права здійснювати правочини з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових запозичень; відтермінування подання декларацій за минулий рік у період не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому відміняється карантин; тимчасове зупинення на період дії карантину і протягом 30 днів з дня його відміни проведення конкурсів на посади державної служби і визначення особливостей здійснення в цей період відповідних призначень; здійснення державного фінансового контролю підприємств і господарських товариств, в статутному капіталі яких є частка, що належить суб’єкту господарювання держсектору; усунення юридичної колізії неоднозначного тлумачення положень щодо доручення уряду встановити на період виконання заходів під час карантину додаткові доплати до зарплат медичним працівникам, що задіяні на роботах з ліквідації даної хвороби, у розмірі 300% зарплати; можливість зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії у разі подання нею заяви; уточнення окремих норм щодо надання допомоги по частковому безробіттю і безробіттю на період карантину; незупинення на період карантину виплат пенсій по інвалідності у випадку пропуску строку повторного огляду особою з інвалідністю, що отримує пенсію; уточнення норми щодо здійснення плати за користування нерухомим майном під час карантину.

Одинадцяте. Врахування зауважень Головного науково-експертного управління, зокрема в частині техніко-юридичного уточнення редакції запропонованих змін і внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок.

Таким чином, робочою групою підготовлено доопрацьований законопроект, який розданий з відповідними порівняльними таблицями. Та пропонується комітету ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3279 за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон у новій редакції, підготовлений комітетом разом з Міністерством фінансів.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу. Прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Невеличкі правки. Прошу вважати рішення робочої групи щодо скасування статті 31, яка була подана у законопроекті в редакції уряду, як такої, що не реалізована. ... (Не чути)

Прошу підтримати проект ухвали з уточненням, що Вам роздано. Зокрема, перше, схвалити законопроект, доопрацьований членами комітету разом з Мінфіном у форматі робочої групи з вищевказаними пропозиціями.

Друге. Доручити Мінфіну невідкладно уточнити додатки 1 та 3 до законопроекту та передати у робочому порядку до комітету.

Третє. На підставі вищезазначеного подати на розгляд Верховної Ради законопроект 3279 в новій редакції, підготовленій комітетом разом з Мінфіном.

Четверте. Рекомендувати Верховній Раді законопроект 3279 за результатами розгляду в повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон в новій редакції, підготовленій комітетом разом з Мінфіном.

Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є зауваження в Рахункової палати?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Запитання є.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".

В мене перше питання до Міністра фінансів і до пані Забуранної наступне. Вчора в своєму виступі Президент Зеленський сказав про те, що ми обмежуємо виплати не тільки чиновникам, але і держпідприємствам, і наглядовим радам в обсязі 10 мінімальних заробітних плат. Я не бачу цього в тому проекті, який ми розглядаємо. Тут є державні службовці, але я нічого не бачу тут про державні підприємства та наглядові ради. Це моє перше питання.

І друге. Прямо в цьому питанні я хотів би надати пропозицію, щоб ми обмежили це не тільки на період карантину, а обмежили до кінця року, бо насправді найбільша економічна криза і бюджетна криза у нас розпочнеться, коли карантин завершиться. Бо саме в той момент ми оцінимо ті втрати, яких зазнав державний бюджет, і вони будуть колосальними. Це вже абсолютно зрозуміло. І я думаю, що вони будуть далеко виходити за рамки того, що ми зараз з вами розглядаємо.

Прошу відповісти мені на питання, що у нас з держпідприємствами і наглядовими радами. І друге, вношу пропозицію, щоб ми обмежили до кінця року.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, прошу розглянути це питання, це пункт 11 Прикінцевих положень, розділ другий. Там є редакція, яка повністю визначає, що суб’єкти господарювання державного сектору економіки, розмір їхньої заробітної плати визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати. Це рішення реалізовано.

Щодо того, щоб продовжити на період після карантину, давайте ми пройдемо карантин і далі вже будемо виходити з пропозиціями по результатам роботи після карантину.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую

Це моя пропозиція, одна з пропозицій, яку я прошу в кінці поставити на голосування, - до кінця року.

Можна далі озвучувати наші пропозиції, чи як?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Тоді ще одне питання. Коли я зможу доповісти альтернативний, який ми подали?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. В кінці всі питання.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Добре.

Тоді зараз пропозиції до кабмінівського. Наступні пропозиції вносимо від фракції "Європейська солідарність". Я хотів би їх озвучити.

Перша. Страхування медичних працівників на випадок інфікування коронавірусною хворобою. Доручити Кабінетові Міністрів України забезпечити фінансування видатків на потреби обов’язкового державного страхування лікарів та інших медичних працівників, що зв’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на коронавірусну хворобу COVID-19, в рамках бюджетної програми, реалізації програми "Державні гарантії медичного обслуговування населення", це код 2308060, або за рахунок резервного фонду державного бюджету. Зокрема, передбачивши, що з Державного бюджету України на 2020 рік забезпечується фінансування страхових виплат у таких випадках та в таких розмірах: у разі інфікування працівника – в стократному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня (ці пропозиції роздані, наскільки я знаю, секретаріат мав роздати, ви можете знайти), у разі смерті працівника – у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму. Дія цих норм буде поширена зокрема і на всі випадки інфікування або смерті внаслідок інфікування працівників закладів охорони здоров’я, які мали місце до набрання чинності цим законом. Це перша пропозиція.

Друга. Ми пропонуємо вводити так звані фут стемпи, це державна підтримка малозабезпечених сімей. Запровадити в цьому році на період 4 місяців бюджетну програму надання малозабезпеченим сім’ям щомісячної соціальної грошової допомоги для купівлі продуктів харчування в розрахунку 200 гривень на одну особу в тиждень. Там є всі розрахунки, це сумарно 2 мільярди гривень.

І третє. Підтримка бізнесу через механізм компенсації відсотків за кредитами. Доручити Кабінету Міністрів України забезпечити компенсацію відсотків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання, строк оплати яких припадав на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому закінчується дія карантину. Наприклад, якщо він завершиться в квітні, значить кінцем квітня, якщо в травні, то кінцем травня.

Це пропозиції від нашої фракції. Крім того, хотів би звернути вашу увагу на декілька речей. Це фінансування "Нової української школи". Там, насправді, розмір біля 300 мільйонів гривень. Наша пропозиція – це повернути фінансування.

Друге. Це відновлення видатків, необхідних для повноцінної роботи Державного земельного кадастру, враховуючи ті рішення, які прийняла Верховна Рада щодо запуску ринку землі. А на цю хвилину ми маємо білі плями в Державному геокадастрі.

Далі. Це фінансування в повному обсязі потреб професійно-технічної освіти.

Далі. Це відновлення повноцінного фінансування місцевих виборів. Тому що незрозуміла ситуація. Взагалі, хотілося б почути коментар Міністра фінансів по місцевих виборах, чому цифра рівно мільярд гривень залишена, як вона порахована і яким чином за ці гроші можна забезпечити проведення виборів, які мають відбутися згідно Конституції.

І окремо – це запровадження для органів влади і силових структур необхідного фінансування.

І останнє. Це відмова від призупинення конкурсів на зайняття посад державної служби. Ми не розуміємо, чому. Так, карантин – це є проблема, але чому треба зупиняти конкурси, ми зрозуміти не можемо. Я сподіваюсь, не для того, щоб призначити весь "95 Квартал", куди ще не призначили.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, пане міністре, відповісти.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, щодо ваших пропозицій та зауважень. Хочу вам подякувати, ми дійсно візьмемо їх до уваги. Я хочу сказати, що деякі рішення вже реалізовані. Зокрема, проект закону за пропозиціями народних депутатів, дякуючи їм, доповнено статтями такого змісту, що надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) під час гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби, у порядку та розміром, визначених Кабінетом Міністрів. Передбачається, що розмір буде визначено, як для військових загиблих. Тому це рішення вже реалізовано.

Щодо інших пропозицій. Щодо підтримки малозабезпечених сімей і соціально незахищеної категорії громадян, зараз готується рішення уряду, буде декілька програм, які передбачатимуть виділення коштів зі стабілізаційного фонду, який ми створили саме на цю мету, з метою захисту найменш захищених громадян. Коштів достатньо, 65 мільярдів гривень - сам фонд. Тому є всі підстави очікувати, що всі малозабезпечені, всі ті, хто потребують, безробітні, будуть забезпечені засобами для існування, коштами для купівлі продуктів харчування та інших потреб. Тобто, якщо у вас будуть конкретні пропозиції, ми їх візьмемо в роботу, і в процесі відпрацювання проекту рішення уряду ми ж будемо це погоджувати з бюджетним комітетом, тому ми готові це все врахувати.

Щодо підтримки бізнесу. Зараз розглядається пропозиція щодо зміни порядку фінансування програми так званої "5-7-9". Ця програма буде значно розширена і буде збільшена сума коштів на цю програму. І передбачається, що малий і середній бізнес, який має кредитну історію і вимушений зараз в цих тяжких умовах обслуговувати кредит, він не буде сплачувати відсотків.  Тобто він має пройти певні процедури, але він не буде сплачувати відсотків. І я думаю, що таким чином ми дозволимо суттєво пожвавити економічну активність.

Щодо інших пропозицій. Зокрема, щодо місцевих виборів. Ми, дійсно, розуміємо, що вибори мають бути проведені. Ми вважаємо, що коштів, які зараз передбачені, достатньо для того, щоб розпочати підготовку до виборів. В процесі реалізації цього рішення Центральна виборча комісія має порахувати, скільки необхідно коштів для реалізації роботи щодо виборів. Якщо буде потреба, ми будемо готові автоматично збільшити суму коштів на ці цілі. Тому питання виборів навіть не стоїть. Вони мають відбутися.

Дякую за увагу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А про конкурс?

 

МАРЧЕНКО С.М. У період карантину ми виявили ситуації, коли ми не можемо фактично проводити конкурси в органи державної влади. Виявили ситуації, коли є багато керівників органів, які неефективно проводять свою роботу, конкурси провести ми не можемо. З іншого боку, замінити на адекватних, ефективних менеджерів ми також не можемо. Тому ми зверталися до Верховної Ради з пропозицією підтримати нас в частині того, щоб ми на період карантину мали можливість визначити ефективних керівників і потім, після завершення карантину, провести конкурси згідно з законодавством, і щоб це питання було вирішено.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, я би хотів теж виступити, представити позицію фракції "Батьківщина" стосовно законопроекту. Оскільки він тільки вчора був розданий, уточнений варіант, під час наради голів фракцій, нашою фракцією надісланий відповідний лист до комітету, який я просив би, щоб був розглянутий дуже уважно Міністерством фінансів, Кабінетом Міністрів, де ми даємо чіткі пропозиції стосовно того, як можна наповнити дохідну частину бюджету і в такий спосіб значно зменшити дефіцит бюджету. За нашим переконанням, логіка по надмірному збільшенню дефіциту бюджету до 7,5% ВВП у 2020 році, який покриватиметься збільшенням державних зовнішніх запозичень при несприятливій кон’юнктурі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку капіталу, є хибною. Таке рішення може призвести до неприпустимого занурення державних фінансів у боргову пастку, а витрати державного бюджету на погашення і обслуговування боргів перевищать половину всіх доходів державного бюджету. Уряд, на нашу думку, не мав би сподіватися виключно на отримання фінансової підтримки у вигляді запозичень від МВФ, інших міжнародних комерційних організацій. Натомість Кабінет Міністрів має розробити план заходів щодо підтримки національної економіки, де сконцентрувати увагу і задіяти переважно внутрішні ресурси для секторальної підтримки і можливих заходів активізації економічної діяльності і активності, запровадження дієвої підтримки малого і середнього бізнесу або суттєвого послаблення на них податкового тягаря на період дії карантину.

Прагнення уряду збільшити дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх запозичень має бути замінено запровадженням ряду антикорупційних заходів, які забезпечать неможливість здійснення корупційних маніпуляцій з бюджетним відшкодуванням ПДВ та уникненням оподаткування на митниці. Ми знаємо, попередній Міністр фінансів Уманський про це прямо говорив, про те, що не менше 30 мільярдів гривень в квартал на маніпуляціях з відшкодуванням ПДВ і уникненням оподаткування на митниці не доотримує державний бюджет України. Очевидно, що ці питання вимагають кадрових рішень. І ми звертаємося до Міністерства фінансів, яке координує діяльність відповідних установ, здійснити відповідні дії для того, щоб ми могли вже в цьому році, до кінця поточного року повернути не менше 90 мільярдів гривень, які мають піти на покриття дефіциту державного бюджету.

Крім того, мають бути проведені комплексні заходи щодо зменшення корупції і тінізації діяльності державних монополій, таких як "Укрзалізниця", "Енергоатом" та інші. Результативність таких заходів оцінюється не менш як 30 мільярдів гривень додаткових надходжень у вигляді вилучення частини чистого прибутку.

Урядом в особі Міністерства фінансів, на нашу думку, має бути розпочата активна переговорна робота з клубом кредиторів України і міжнародними фінансовими організаціями стосовно широкої реструктуризації і відтермінування виконання Україною своїх боргових зобов’язань. Проведення переговорів з позиції жорсткого наполягання дозволить сформувати фінансовий ресурс обсягом понад 300 мільярдів гривень, а саме: за рахунок зменшення видатків на 90 мільярдів за програмою "Обслуговування державного боргу", зменшення витрат на 110 мільярдів гривень на погашення внутрішніх зобов’язань і на 100 мільярдів гривень на погашення зовнішніх зобов’язань.

З огляду на зазначене, дефіцит загального фонду державного бюджету має бути зменшено до 30 мільярдів гривень, що в принципі вже зовсім інакше виглядає, ніж на даний момент.

І також, запровадивши в дію законопроекти, які подані фракцією "Батьківщина", про податковий суверенітет і офшорні компанії та про внесення змін до Податкового кодексу у зв’язку з прийняттям відповідного закону, законопроекти  № 1181 і 1179, можна отримати вже в цьому році додатковий фінансовий ресурс – щонайменше 110 мільярдів гривень до кінця поточного року.

Залишок ресурсу, який залишається, а це більше 80 мільярдів гривень, пропонується спрямувати на збільшення соціальних стандартів, а саме: привести у відповідність до фактичного встановлений розмір прожиткового мінімуму, пропонується поетапно підвищити розмір прожиткового мінімуму, щоб з четвертого кварталу 2020 року його розмір відповідав очікуваному фактичному розміру.

Відповідні розрахунки і таблиці подані листом до комітету і ми би просили, щоб це було розглянуто Міністерством фінансів і прийняті відповідні позитивні рішення.

Крім того, ми наполягаємо на неприпустимості скорочення ряду бюджетних призначень за програмами розвитку соціального забезпечення освіти і науки. Відповідні коди ми подали. Деякі з них я хотів би озвучити. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної і професійно-технічної освіти. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної і доступної загальної освіти "Нова українська школа". Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів середньої освіти. Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти. Заходи з ліквідації неперспективних вуглевидобувних підприємств. Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного відселення. Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єктів укриття на Чорнобильській АЕС. Виплата заходів, допомог, компенсація грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення. Заходи з соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення. Заходи з соціальної, професійної реабілітації осіб з інвалідністю. Фінансова підтримка національних театрів. Та інші заходи, які, безумовно, особливо в період кризи, варто було би підтримати.

Інше. Я би хотів дати конкретну пропозицію. Ми це обговорювали, коли, власне, пропозиція про скорочення заробітних плат формувалася. Я підтримую те, що в період карантину обмежуються заробітні плати з усіма виплатами до 10 мінімальних розмірів заробітної плати, але секвестр бюджету, який ми зараз робимо, і невідомо ще, що ще буде у вересні або в жовтні цього року стосовно виконання дохідної частини бюджету, він не обмежується виключно карантином. Саме тому я вважаю, що всі ті працівники, особливо вищої ланки, які отримують свої заробітні плати з державного бюджету і утримуються за рахунок державного бюджету, до кінця 2020 року, який є дуже кризовим, і ми скорочуємо по багатьом програмам видатки, ця норма стосовно того, що не менше 10 мінімальних заробітних плат мала би бути продовжена до кінця 2020 року, а не тільки на період карантину. Я просив би комітет, щоб ми внесли відповідну поправку, вона абсолютно відповідає логіці і духу того, що говорилося під час засідання керівників фракцій, на робочих групах і у нас, до речі, в комітеті.

І, крім того, я прошу, щоб ті пропозиції, які подала фракція "Батьківщина", були розглянуті і підтримані урядом під час доопрацювання бюджету.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановні народні депутати, за пропозиції. Дійсно, багато питань, які варто обговорити, і ми готові до цієї дискусії і в частині розрахунку дохідної частини, і в частині маніпуляцій щодо відшкодування ПДВ і так далі. Ми ці питання зараз активно вивчаємо і найближчим часом ми будемо формувати певні рішення, в тому числі і кадрові.

Щодо пропозицій з реструктуризації боргів. Ми повторюємо, що на даному етапі ми не бачимо достатніх передумов для того, щоб проводити реструктуризацію боргів. Тобто у нас є можливість виконувати наші зовнішні зобов’язання. І ми максимально для цього готові. Я хочу сказати, що будь-яке рішення щодо реструктуризації у фінансовому світі вважається дефолтом. Тому ми на сьогоднішній момент не будемо на себе брати такий тягар. Ми готові до пролонгації, готові робити питання ... певних боргових зобов’язань, але ставити питання реструктуризації, на даному етапі це є недоцільним.

Щодо статті видатків. Ми дещо відновили ті пропозиції, про які ви казали, вже в процесі роботи робочої групи. Деякі видатки, які були скорочені, будуть відновлені в процесі реалізації, тому що є можливість через механізм стабілізаційного фонду відновлювати бюджетні програми, які були скорочені.

Щодо пропозицій щодо обмеження 10 мінімальних розмірів заробітної плати. Це була пропозиція з боку парламенту, ми її підтримали, саме на період карантину. Ми вважаємо, що таке обмеження має діяти поки на період карантину. Якщо у нас буде нагальна необхідність, ми будемо звертатися до Верховної Ради з пропозицією продовжити. Але на даному етапі ми не бачимо такої необхідності. Крім того, питання врегулювання різних заробітних плат і грошових допомог, надбавок і так далі іноді потребуватиме законодавчих змін, тому ми готові до їх розгляду, якщо будуть такі пропозиції.

Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Михайле Михайловичу.

 

ЛАБА М.М. Доброго дня. Лаба Михайло.

Будь ласка, пане міністре, якщо можна буде, з розумінням поставитися сьогодні до такої ситуації, що, окрім того, що державне фінансування є, державний бюджет, з того, що ми можемо зараз поглянути, вийти з ситуації по пріоритетам першочерговим, які Президент озвучив, десь також збігається і з політичними парламентськими фракціями.

І я би хотів зазначити, що не останню роль сьогодні відіграють органи місцевого самоврядування в регіонах. Вони також фінансують боротьбу і з COVID-19. Я би хотів тут підтримати базове місцеве самоврядування в тому, що їм потрібно давати чіткі сигнали як забезпечити органи місцевої влади достатніми фінансами для боротьби з COVID-19.

Велика потреба є сьогодні в тому, щоб допомогти тим прикордонним областям, які найбільше займаються, скажімо так, входом в державу. І обсервація, і інші речі там недостатньо профінансовані.

Також до базового місцевого самоврядування, щоб ви обнадіяли все ж таки ті новоутворені об’єднані громади, які будуть йти у фазу фінансування державою на 2020 рік, з тим, що потрібно буде сьогодні їх запевнити, що фінансування повернеться для об’єднаних громад, вони будуть включені в систему загальнодержавного фінансування. Тому що кошти зараз забираються. Але базове місцеве самоврядування здатне запустити економіку на регіональному рівні і вони дадуть перший такий етап після тієї стагнації.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Я особисто являюся прихильником завершення реформи децентралізації. Свого часу я допомагав її розпочинати. Тому я вважаю, що ваші пропозиції є дуже слушними. Враховуючи те, що дійсно були певні скорочення, ми гарантуємо, що в процесі виконання Закону про бюджет ми будемо шукати можливість відновлення фінансування видатків органів місцевого самоврядування, які зараз були скорочені. Тобто на даному етапі це єдине, що я можу вам пообіцяти.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, шановний пане міністре! Я в першу чергу хотів би озвучити пропозицію нашої фракції з приводу цього доопрацьованого бюджету, який ми одержали. Але перед цим трошки сфокусуюсь на тих пропозиціях, які ми подавали. Наша фракція подала близько 30 пропозицій, які в основному направлені на 3 напрямки.

Перше – це відновлення фінансування деяких програм, які пов’язані з освітою, це і "Нова українська школа", де були значно, близько 200 мільйонів, зменшені видатки, і "Спроможна школа", де по загальному фонду все було зрізано, а це, умовно, гроші, які йдуть на найменш обладнані, оснащені школи. Це перший напрямок.

Другий напрямок – це відновлення фінансування деяких програм по культурі. Як ми знаємо, по культурі і спорту на 37% були зменшені видатки в тій версії, яка була до того, тоді як в середньому по бюджету, навіть без врахування стабілізаційного фонду, це було всього 1,6%. Відповідно нам це здалося несправедливим.

І третій напрямок – це відновлення деяких інших програм, де, як нам здалося, досить непродумано були зрізані видатки з різних причин. Це такі, як фінансування Українського інституту і так далі.

З усіх цих пропозицій, насправді, завдяки комітету близько 9 були враховані, це мало, але нам здається, що це хороше досягнення, з яких 5 – повністю, 6 – частково. Далі ми звернемося до Міністерства фінансів, щоб далі доопрацьовувати інші пропозиції. Це, що стосується конкретних пропозицій.

Тепер, що стосується взагалі нашого бачення цього проекту бюджету. Скажімо так, я не можу собі не дозволити висловити цю думку, тому що я впевнений, що через 3-4 місяці до цього питання ми знову можемо повернутися. Взагалі, коли ми побачили цей бюджет, в нас до нього 3 зауваження. Перше, він тоді був не зовсім справедливий, через те, що видатки були зменшені на півтора відсотки, зараз без стабілізаційного фонду вони вже збільшені на 1%, це близько 1 трильйона 200 – видатки, якщо не враховувати стабілізаційний фонд, тобто це плюс 1%. Але в той же час там деякі напрямки, знову ж таки, освіта, культура, спорт були зменшені суттєво. Це при тому, що інші напрямки, там, в енергетиці були напрямки деякі, напрямки, наприклад, в правоохоронних органах взагалі не зменшувалися. Тобто не було справедливості.

Друга річ, нам цей бюджет здався нереалістичним. Я не кажу, що він зовсім нереалістичний, але він, скажімо так, дуже ризикований. В нас доходи недовиконані за 2 місяці на 15%, це до карантину, а в цьому бюджеті ми заклали зменшення на 11%. Тобто ми просто підкреслюємо, ми не хочемо кричати, що все пропало, але ми хочемо підкреслити, що є дуже великий ризик, що доходи, які закладені в бюджеті, там 976, здається, мільярдів, чи 780 по податковим митним, що ці доходи  з дуже великою імовірністю в кінці року суттєво не будуть виконані. Відповідно дефіцит бюджету буде суттєво більшим, ніж 298 мільярдів. Це може становити до, умовно, 350, що буде становити близько 9% дефіциту від ВВП, а це дуже ризиковано.

Інша річ важлива, що по відношенню до ВВП цей бюджет збільшується з 22 до 32%. Тобто ми маємо тоді усвідомлювати, що ми збільшуємо державний сектор з 1/4 економіки до третини. Це нормальна світова практика, коли так роблять під час криз, але це збільшення, воно завжди направляється на фіскальне стимулювання економіки. Тобто це додаткові стимули для бізнесу, додаткові стимули на споживання і це капітальні проекти, які, як всі ми знаємо, мають мультиплікатор на економіку. З цих трьох речей тільки одна була виконана, це стимулювання споживання. Пенсії трохи ми збільшуємо, це добре, інші деякі соціальні видатки. А фіскального стимулювання економіки і, скажімо так, допомоги бізнесу ми в цьому бюджеті не бачимо. Це друга річ.

Відповідно те, що пропонували, ті додаткові зміни, вони хоча були враховані, але параметри бюджету нам здаються досить нереалістичними. Через те я, знову ж таки, закликаю колег, коли ми наступного разу будемо повертатися до цього питання, до якихось перерозподілів і так далі, дуже скрупульозно дивитися на виконання дохідної частини, і як тільки ми побачимо, умовно, через місяць чи через два, що ми не йдемо по цьому плану, щоб ми дуже швидко, оперативно почали це переглядати. Бо якщо це буде так, ми можемо опинитися в такій ситуації в кінці року, що доходи суттєво не виконуються і ми не можемо платити, умовно, видатки нашим пенсіонерам та іншими соціально незахищеним категоріям.

І останнє. Для того, щоб цей бюджет діяв, а ми збільшуємо запозичення до більш ніж 600 мільярдів гривень, не чисті запозичення, а gross мається на увазі, більше 600 мільярдів гривень, для того, щоб цей бюджет діяв є один закон, який Верховна Рада має прийняти. Через те всі ми маємо розуміти, якщо бюджет буде прийнятий до Закону про банки, це, вибачте, бюджет, який не підкріплений реальними факторами, бо ті запозичення, які ми туди заклали, вони нереалістичні без прийняття цього закону. Відповідно на це хочу звернути увагу. І позиція нашої фракції була, що спочатку Закон про банки, а потім бюджет.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, дякую вам за слушні пропозиції. Дійсно, ми з вами активно відпрацьовували їх, і частину ваших пропозицій врахували. І буду дуже вдячний, якщо ви підтримаєте при голосуванні Закону про бюджет. Це нам важливо – питання формування конструктивних взаємовідносин. Дійсно, ми врахували частину ваших правок. Дякую вам за них.

Щодо тих правок, про які ви сказали, що не досить справедливо було скорочення видатків в частині освіти, культури спорту. Ми намагалися підійти максимально об’єктивно, тому що деякі сфери життя на період карантину фактично були заморожені. Ми зрозуміли цю ситуацію і підійшли до скорочення видатків саме з таким прицілом. Тобто, якщо ми десь там прорахувалися в частині, що ми скоротили комусь більше, то ми готові ці питання розглядати і відновити ці видатки.

Але на даному етапі за останні два тижні всі головні розпорядники мали можливість ознайомитися, ви також як народні депутати, тому всі критичні речі, які потрібно було врахувати, ми врахували. Більше того, ми навіть врахували ті пропозиції, які не були враховані під час підготовки проекту бюджету, це, зокрема, заробітні плати суддям. Як би не було неприємно зіткнутися з такою проблемою, що в нас не забезпечена заробітна плата, але ми вимушені були реагувати і ці питання були знайдені.

Щодо ваших пропозицій щодо справедливості, реалістичності і так далі. Ми готові це питання дискутувати. І, бачите, у вас трошки відрізняється позиція з "Батьківщиною", у вас різні погляди. Я думаю, що ми можемо спільно підійти і подискутувати в частині доходів, в частині забезпеченості доходів. Десь правда є посередині, і ваша правда, і частина пропозицій "Батьківщини" також є справедливою. Ми зараз виходимо із ситуації, яка є. Ми не можемо сказати, яким чином і як сильно вплине коронавірус на економіку нашої країни. Ми прогнозуємо, що падіння буде на 4,8%. Може бути більше, може бути менше. Ми сподіваємося, що, налагодивши роботу наших фіскальних органів, ми зможемо вирішити питання боротьби з тіньовою економікою, яка дозволить нам отримати додаткові надходження до бюджету. Тобто це питання комплексне. Я думаю, що найближчий місяць-два буде зрозуміла чітка картина по доходах, надходженнях до кінця року.

Але в нас є варіанти вирішення будь-яких складних питань. І якщо буде потреба дійсно звертатися до парламенту про певні розподіли або певні зміни, ми будемо звертатися.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Валерій Божик, прошу.

 

БОЖИК В.І. Шановні колеги! Божик Валерій, заступник голови Комітету з питань правової політики.

Я хочу висловити думку і рішення Комітету з питань правової політики щодо фінансування судів, органів, установ системи правосуддя. 9 квітня у нас відбувся комітет і ми розглянули існуючу проблему фінансування судів, органів, установ системи правосуддя та пропонованого обмеження розміру суддівської винагороди за змінами до державного бюджету. Слід зазначити, що положенням пункту 11 питання щодо збільшення видатків Державній судовій адміністрації на забезпечення здійснення правосуддя у необхідному обсязі дійсно є актуальним, оскільки існуюче фінансування не відповідає запитам. Комітет на період лютого-березня 2020 року за участю уповноважених представників Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації, Мінфіну неодноразово піднімав питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалася з фінансуванням судів, органів та установ системи правосуддя. До комітету постійно надходять звернення представників органів правосуддя щодо катастрофічного недофінансування. Обсяг необхідних додаткових бюджетних призначень за мінімальними потребами становить 5 мільярдів 472 мільйони, в тому числі і на фонд оплати праці працівникам апаратів судів.

Комітет з питань правової політики, повністю усвідомлюючи гостроту проблеми і економічного стану в державі і у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби, не може не звернути увагу на положення статті 130 Конституції, згідно з якою держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування судів, у державному бюджеті видатки на утримання визначаються окремо з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Визначення розміру заробітної плати, грошового забезпечення до завершення карантину. Члени комітету вважають необхідним зазначити, що зниження розміру суддівської винагороди у зв’язку з реальним погіршенням фінансового становища в державі має відбуватися із додержанням конституційних гарантій незалежності суддів, бути пропорційним і виправданим, з одночасним зниженням умов оплати праці в інших кваліфікаційних гілках влади. І таке зниження має відбуватися за результатами консультацій між гілками влади, з урахуванням позиції суддівського корпусу. Відповідно позиція комітету, причому була проголосована всіма фракціями ця позиція комітету, комітет вирішив рекомендувати під час розгляду законопроекту 3279 при повторному першому читанні передбачити на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабміном з метою запобігання поширення коронавірусу, суддівську винагороду у розмірі відповідно до Закону України про судоустрій та статус суддів та про Конституційний Суд України із застосуванням коефіцієнту 0,5 на суму, яка перевищує 10 мінімальних заробітних плат, та за умови дофінансування судової влади за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевим апеляційним судам" та функціонування органів, установ системи правосуддя в розмірі 3 мільярди 382 мільйони гривень.

Також тут присутній Голова Вищої ради правосуддя і Голова Державної судової адміністрації. Якщо б голова комітету міг надати їм буквально по хвилині для пояснення ситуації, яка склалася у сфері фінансування саме в цій галузі – судів, органів та установ системи правосуддя.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Зеновій Васильович, прошу.

 

ХОЛОДНЮК З.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Шановні народні депутати, шановне Міністерство фінансів України! Хочу звернути вашу увагу на те, що в Законі про Державний бюджет, Прикінцеві та Перехідні положення, чітко визначена норма, що за результатами першого кварталу 2020 року уряду переглянути бюджетні показники Державній судовій адміністрації для місцевих загальних судів. Тобто на сьогоднішній день є проблема з працівниками апаратів першої і апеляційної інстанції із видатками на відправлення правосуддя.

Вам всім роздані дві порівняльні таблиці, де чітко говориться про касові видатки в 2019 році на виплату заробітної плати працівникам апарату – 5,3 мільярди гривень, в цьому році передбачено тільки 598 мільйонів гривень.

Що стосується цієї ситуації? Ми з Міністерством фінансів зробили все, що на сьогоднішній день можливо було зробити: перерозподілили, наблизили, для того щоб мати можливість хоч, включаючи квітень, виплатити заробітну плату працівникам апарату. Якби де-факто на 1 квітня вже використано 1 мільярд 24 мільйони гривень для працівників апарату.

Хочу звернути увагу на поточні видатки, що стосуються відправлення правосуддя. В цьому році передбачено тільки 444 мільйони гривень при касових видатках в минулому році 1 мільярд 159 мільйонів гривень. Тобто також страшенний дефіцит – 831 мільйон гривень На сьогоднішній день практично всі кошти використані. Починаючи з травня, суди вимушені будуть зупинити відправлення правосуддя через те, що кошти на утримання судів практично в державному бюджеті відсутні.

Хочемо ще раз привернути увагу на цю ситуацію, яка реально склалася, і на той критичний дефіцит видатків споживання на 2020 рік – 3 мільярди 382 мільйони гривень. Просимо підтримати рішення профільного комітету і відповідно внести зміни в той проект державного бюджету, який є на сьогоднішній день. Та цифра 1 мільярд 77 мільйонів гривень – це добре, але вона не рятує в цілому ситуацію. Ми розуміємо реальну ситуацію в державі станом на сьогоднішній день. Міністерство фінансів реально розуміє наші проблеми на сьогоднішній день. Я думаю, що голова комітету також, ми неодноразово зустрічалися, реально розуміє. Але ситуації це не рятує і ми вимушені будемо після двох місяців знову повертатися до цієї теми, тому що суди змушені будуть зупинити виплату заробітної плати працівникам апарату, відповідно за рахунок чого утримувати приміщення і забезпечити відправлення правосуддя буде неможливо.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання до колег, які представляють у нас систему судочинства. Виступав представник профільного комітету, який звертав увагу на те, що не зовсім справедливо виглядає обмеження заробітних плат на період карантину. Як ви вважаєте, як суддівська гілка влади це відчуває, це дійсно несправедливо, коли обмежують заробітні плати всім, виконавчій гілці влади, законодавчій, всім наглядовим радам, всім державним підприємствам, оскільки дійсно країна в тяжкому становищі, тобто варто було би як зробити: всім обмежити, а суддівській гілці владі залишити – це було б справедливо чи ні? Можна було би на це питання отримати відповідь? Бо нам же треба якесь рішення прийняти.

 

ОВСІЄНКО А.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Голова Вищої ради правосуддя.

В межах своєї компетенції Вища рада правосуддя дала консультативний висновок відповідно до проекту Закону 3279, в якому виклала позицію як колегіального органу.

Я хочу сказати дещо про інше, не мовою цифр, а питанням конституційного ґатунку. Суддівська незалежність, незалежність суду здається абстракцією до того часу, доки, мабуть, особа не стикається безпосередньо з судом, з судовою процедурою. Цифри кажуть про те, що у минулому році було розглянуто судами України понад 3,5 мільйони справ. Якщо казати, що кожна справа – це мінімум дві сторони, то менше ніж 7 мільйонів людей не пройшло через судові установи, і для них питання незалежності суду і незалежності судді, повірте мені, є дуже чутливим і актуальним.

Сьогодні в Україні понад 5,5 тисяч суддів працює, 850 приміщень судів, які потрібно утримувати, понад 25 тисяч працівників апаратів судів. І ті цифри, про які казав Голова Державної судової адміністрації, це є критично мінімальною потребою у фінансуванні судової системи.

Ми кажемо про те, що суди мають відправляти правосуддя належним чином, і в умовах карантину, хочу вас запевнити, жоден суд навіть на день не припинив свою роботу з відправлення правосуддя. Судді стикаються з загрозами також зараження в умовах карантину не менше, ніж інші представники правоохоронних органів, які безпосередньо контактують з людьми на вулиці. Туди приходять люди, судді працюють, розглядають справи, кримінальні провадження та інші справи. Тому ми не кажемо про те, що ми стоїмо осторонь цієї проблеми.

Я хочу також запевнити, що суди, судова система завжди була соціально відповідальною і буде такою. І тому пропорційне зменшення заробітних плат, про які ведеться мова, це не є абсолютно цифра, це є підхід, який визначений статтею 130 Конституції України. Ми повинні казати про конституційні гарантії і конституційні механізми. Це все, що я можу сказати з цього приводу.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є у когось пропозиції?

Прошу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".

Мною і моїми колегами Іриною Фріз і Вікторією Сюмар був поданий єдиний альтернативний проект змін до бюджету, альтернативний до того, що був запропонований Кабміном. Він зареєстрований за номером 3279-1.

Я не буду довго зупинятися на ньому. Ті, хто мали бажання, могли з ним ознайомитися. Я хотів би сказати вам загальну логіку цього законопроекту. Ми взяли цифри щодо доходів бюджету, щодо дефіциту державного бюджету, ті, які запропонував Мінфін. Бо зрозуміло, що в Мінфіну є можливості, якщо вони бачать, що це такі цифри, то тут важко з ними якось посперечатися і важко якось порахувати інакше. Але ми пропонуємо іншу логіку, іншу ідеологію видатків.

На нашу думку, коли ми кажемо про те, що дійсно вся країна затягує паски, то це дійсно має зробити вся країна. І ми бачимо в проекті змін до бюджету, які подав Кабінет Міністрів, несправедливість, коли насправді органи влади, і коли силовики, я не кажу зараз про Міністерство оборони і про українське військо, яке захищає нас, а саме про силовиків, майже не зменшуються їхні видатки. Там абсолютно якісь смішні речі типу зменшити трішки на спорттовариство "Динамо" чи ще щось таке. Ну це абсолютно несерйозно, це просто формальні речі. Реально не зменшуються видатки на силовиків. Тому ми запропонували, зменшивши видатки на силові структури, зменшивши видатки на державну владу, в тому числі на Верховну Раду, бо інакше бути не може, якщо пропонуємо зменшувати, то всім, збільшити ті видатки, які є дійсно важливими, це є культура, це є освіта, це є місцеві проекти.

Я вдячний Міністерству фінансів і робочій групі, яка працювала у складі комітету, за те, що при доопрацюванні частково ті пропозиції, які ми подали, були враховані. Наприклад, відновлений частково Державний фонд регіонального розвитку, збільшено фінансування Українського культурного фонду, збільшено фінансування по інших важливих напрямках. Але, на жаль, далеко не все.

Тому все-таки я хотів би підкреслити цю ідеологію. І мені здається, вона є більш правильною. І попросити вас врахувати саме її при перерозподілі.

Ну і, звичайно, що я буду просити, щоб цей альтернативний проект змін до бюджету ми також мали можливість доповісти на сесії Верховної Ради.

І останнє. Шановні друзі! В мене є прохання, я хотів би звернути вашу увагу. Шановна пані Леся, в мене є пропозиція, вона стосується конкретних речей, вона є в цьому альтернативному проекті змін до бюджету, вона не передбачає жодної копійки збільшення видатків. Мова йде про кримськотатарський телеканал "АТR". Це єдиний кримськотатарський телеканал у світі, це один з наших дуже небагатьох важелів впливу на ситуацію в анексованому Криму. Справа в чому? Сьогодні в державному бюджеті закладені 50 мільйонів гривень на телеканал "АТR", але вони не можуть їх використати, бо згідно того, що зараз записано, мають відбутися тендерні процедури, а він єдиний в світі, тобто в світі немає більше телеканалу, який може на тендер податися. Якщо зараз розпочати цей процес, вони отримають гроші десь в червні. Зрозуміло, що цей телеканал просто не зможе таким чином існувати. Тому прохання, ми направляли його офіційно, шановний пане голово комітету, на ваше ім’я відправляв я, також відправляли народні депутати Джемілєв, Чийгоз і Умєров, це фракції "Європейська солідарність" та "Голос", але тут фракції не важливі, тут важливо, що це всі 3 представники кримськотатарського народу у Верховній Раді України. Просили просто викласти статтю державного бюджету в такій редакції, пункт 7: "З метою повноцінної реалізації державної політики, направленої на забезпечення інформаційної політики України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, забезпечення державної підтримки засобів масової інформації, які в тому числі цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур корінних народів та національних меншин України, установити особливий порядок надання державної підтримки, згідно якого відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" (це і є телеканал "АТR") не застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі", що регулюють порядок проведення публічних закупівель". Я би просив врахувати цю правку. Вона не передбачає, ще раз кажу, жодної додаткової гривні, не треба нічого зайвого витрачати. Просто це врахувати, щоб цей телеканал зміг працювати, і це насправді є дуже важливим.

Дякую вам за увагу. І прошу ці пропозиції винести. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутате, дякую вам за ваші пропозиції. Дійсно, вони слушні. Як ви правильно сказали, частина з цих пропозицій вже врахована в законопроекті, який доопрацьовано спільно з бюджетним комітетом, і окремі положення точно враховані, окремі положення аналогічні тим, що є в законопроекті урядовому, окремі втратили актуальність - в частині спрощення процедури закупівель, тому що прийняті відповідні рішення Верховної Ради. Тому ми вважаємо, що ці законопроекти втратили свою актуальність і не потребують окремого розгляду, але це рішення має бути за Верховною Радою.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто по "АТR" вже не потрібно це? Саме по "АТR"?

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, я уточню теж цей момент. Шановні колеги, зараз ми вносимо зміни бюджету до багатьох текстових статей різних законопроектів. Ми зараз говоримо про конкретний телеканал "АТR" – кримськотатарський телеканал. Я думаю, що є тут присутні, які брали участь на цьому телеканалі. Це єдиний телеканал, який транслює інформацію на Крим і розповідає правду, яка є, яка відбувається. Це єдиний телеканал, з яким ті кримські татари - громадяни України, які опинилися в тимчасовій окупації, мають можливість отримувати інформацію, що відбувається в Україні, і тим більше, отримувати інформацію своєю рідною кримськотатарською мовою. І, безумовно, що є загальні норми законів, які стосуються проведення тендерів, вони стосуються всіх, але закон універсальний не може врахувати деякі винятки, як, наприклад, даний виняток, коли єдиний телеканал не може проводити тендери. Якщо він є один, для чого проводити тендер, якщо більше немає учасників, які навіть теоретично можуть взяти участь в розробці такого контенту? Тому мені здається, і я прошу, щоб Міністерство фінансів це підтримало, і щоб комітет це підтримав, було б логічно, якби в частину Закону про бюджет була внесена відповідна поправка, і ми як виключення із правил дали можливість каналу "АТR" працювати, виробляти їхній продукт і подавати правдиву інформацію на Крим, це було б справедливо.

Ще хотів би, колеги, звернути увагу і висловити подяку робочій групі, всій робочій групі і всім фракціям, вже було сказано кілька речей, які вдалося робочій групі повернути в бюджет і відновити справедливість, але особливо хочеться сказати про Національну академію наук. 300 мільйонів заробітної плати нашим науковцям, особливо тим, які розробляють ПЦР-тести в Інституті молекулярної біології і генетики, а також 200 мільйонів повернули на Академію аграрних наук – це теж зарплати науковцям. Тому я хотів би подякувати за це, і в тому числі за те, що деякі регіональні проекти, зокрема Фонд регіонального розвитку в певній частині був відновлений.

А по каналу "АТR", я прошу, щоб була спільна позиція, це було би правильно, якби ми дали комітетом відповідний посил і показали, що ми підтримуємо тих, хто знаходиться в окупації і в страшних умовах.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. У нас є пропозиція.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пане міністре, дозвольте по цьому ж питанню?

 

МАРЧЕНКО С.М. Будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Також наша фракція просила підтримати це рішення. Дійсно, у нас є три представники кримськотатарського народу у Верховній Раді і всі троє підтримують це рішення. Ми дійсно розуміємо, що є деяка правова колізія, бо канал дійсно приватний, але тут ключове, що ця зміна вноситься тільки в Закон про бюджет, який діє 1 рік. Далі, я погоджуюся, що треба доопрацювати механізм, щоб це було не ad hoc, а щоб це був більш правильний механізм, який постійно зможе передбачати ці речі. А гроші в них дійсно є, там 50,4 мільйонів, здається, вони вже є навіть в паспорті, просто вони не можуть їх використати через цю колізію.

 

МАРЧЕНКО С.М. Є наступна пропозиція. Якщо можна, підготувати відповідне звернення терміново на Прем’єр-міністра щодо врегулювання цього питання і способів його врегулювання. Ми будемо готові відповідним чином або, якщо це потребуватиме внесення змін до законів, підготувати відповідні проекти законів, або, якщо це можна буде врегулювати рішенням уряду, ми максимально будемо сприяти цьому.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Так це ми втрачаємо стільки часу. Коли наступне засідання Верховної Ради, які закони, хто їх і як напише? Ми зараз приймаємо зміни до державного бюджету, так давайте зараз це врегулюємо. Ще раз, це не потребує жодної копійки. Ми можемо зараз це техніко-юридично доопрацювати, у нас сесія через два дні. Наш комітет, секретаріат може виписати правильно цю норму і все. Куди ж відкладати це?

 

(Шум у залі)

 

МАРЧЕНКО С.М. На сьогоднішній момент відсутня редакція, яким чином і де ми маємо змінити відповідний закон.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ми направляли листом на ім’я голови бюджетного комітету, офіційний лист зайшов в терміни визначені, в 5-денний термін. Там листи є і редакція є. Можливо, ця редакція потребує доопрацювання – немає проблем. Саме головне – результат. В нас ще є час, давайте сьогодні випишемо цю статтю. Я впевнений, що це підтримають абсолютно всі фракції Верховної Ради, всі за. І що важливо – це не передбачає жодної зайвої бюджетної гривні.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми звернемося листом сьогодні до уряду, уряд може подати.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну тоді до понеділка нічого не буде, якщо ми звернемося просто листом кудись. Ми ж з вами всі дорослі люди! Ми звернемося листом, через тиждень прийде якась відповідь, розійшлася Верховна Рада, у нас карантин до 24 квітня. Чому зараз не прописати цю статтю і все? Це ж нескладна історія.

Я можу під стенограму зачитати редакцію.

 

КРУЛЬКО І.І. Олексію, а чи є в нас зараз редакція, яка запропонована трьома авторами – представниками кримськотатарського народу?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Є. Я її зачитував.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна ще раз зачитати?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Так. Будь ласка. Ми написали: "Прошу розглянути та включити до проекту наступну пропозицію (читаю саму редакцію): пункт 10 Розділу І Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнити новим абзацем такого змісту: з метою повноцінної реалізації державної політики, направленої на забезпечення інформаційної політики України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, забезпечення державної підтримки засобів масової інформації, які в тому числі цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур корінних народів і національних меншин України, встановити особливий порядок надання державної підтримки, згідно якого відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Атлант-СВ" (є номер ЄДРПОУ) не застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року, що регулюють порядок проведення публічних закупівель".

 

КРУЛЬКО І.І. Олексію, є пропозиція. В мене є пропозиція редакції цієї норми, тому що може помінятися ЄДРПОУ, ще щось. Треба написати таким чином: установити як виняток в 2020 році стосовно цієї компанії, яку ви зачитали, "Атлант-СВ", не застосовуються норми Закону "Про публічні закупівлі". Тобто тільки на 2020 рік. А далі, треба дати доручення нами Кабінету Міністрів в 2021 році, коли буде подаватися відповідний Закон про Державний бюджет, окремими законами врегулювати це питання таким чином, щоб нам більше не треба було як комітету робити такі винятки з правил. Тобто ми це робимо як виняток у зв’язку з коронавірусом і у зв’язку із ситуацією з каналом "АТR": встановити на 2020 рік, що не застосовується Закон "Про публічні закупівлі". Якщо буде така пропозиція, ми би могли це включити, це було би абсолютно правильно.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерву.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, давайте не будемо ми перерву робити. Дивіться, редакція зачитана, логіка її зрозуміла, абсолютно зрозуміла, пропонується, коли буде голосування, врахувати цю поправку з техніко-юридичними поправками, які треба буде виписати. Тобто доручити секретаріату техніко-юридично виписати. Але логіка зрозуміла. Тобто в 2020 році як виняток із правил дозволяємо по каналу "АТR" не застосовувати Закон "Про публічні закупівлі", все. А далі, це вже справа техніки і нам не потрібно робити перерву заради цього.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Підтримую повністю.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Пане міністре?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я підтримую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Підтримуєте.

 

ПАЦКАН В.В. Так само, підтримуємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Ще є пропозиції в когось до цього закону?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Єдине, що я просив би поставити на голосування пропозицію про 10 прожиткових мінімумів до кінця року. Те, що озвучував я і шановний пан Крулько теж озвучував.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю пропозицію пана Гончаренка про встановлення 10 мінімальних заробітних плат, дію до кінця року. Хто за цю пропозицію? Рахуйте.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? 10. Хто проти? 2. Хто утримався? 7.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. 10 з 18-ти – прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Всі зрозуміли, за що ви голосуєте?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це дві статті: там, де бюджетна сфера і там, де наглядові ради, - стаття 29 і пункт 11 Прикінцевих положень.

 

(Загальна дискусія)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вас хочу попросити на даному етапі не підтримувати цю пропозицію, тому що ми зараз підемо в перерахунок, і я боюся, що до понеділка ми не встигнемо все це перерахувати, навіть якщо ви підтримаєте.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Так це ж перерахунок в плюс.

 

(Шум у залі)

 

МАРЧЕНКО С.М. У нас зрозуміла ситуація: на період карантину, є певна логіка, надзвичайна ситуація і так далі.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Мы сейчас разбалансируем бюджет, друзья мои, и будем опять до ночи сидеть.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А чого це ми його розбалансуємо? Це ж тільки в плюс іде. Ми ще неодноразово повернемося до бюджету в цьому році, повірте мені.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. 10 з 18-ти – це з більшість, пане секретар.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги! 10 – за. 2 – проти. 7 – утрималися. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу поставити на голосування повторно, тому що, я вважаю, що не всі депутати зміст врахували.

Повертаюсь до цього питання повторно.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А мені здається, згідно Регламенту, що повторно треба вже більшість від повного складу комітету. Є така норма?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає. Від присутніх.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування про повернення до цього питання.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? 16. Проти? Утрималися?

1 – проти. 1 – утримався. 16 – за. 1 – не голосував. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще раз. Коли збиралися фракції, голова уряду запропонував обмеження зарплати категорії А, також суддів на період карантину. Карантин, можливо, буде не 2 місяці, а більше. Всі, от сьогодні в нас судова адміністрація, дуже складно там погодитися на зниження, тому ми, розуміючи це, кажемо, що це обмеження буде стосуватися тільки в межах карантину плюс місяць. Це позиція Прем’єр-міністра, це позиція Президента.

Тому ще раз ставлю на голосування.

У вас запитання?

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Нет. Я хотел бы для себя у секретариата уточнить. Если наш секретарь объявил о том, что решение было принято, можем ли мы согласно Регламента повертатися до повторного голосування?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви ж кінцеве рішення ще не прийняли по законопроекту. Це йде внутрішнє обговорення.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Понял. Спасибо.

 

ЛАБА М.М. Позиція міністерства і Рахункової палати, можна для протоколу?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Повторно?

Прошу Міністра фінансів свою позицію по даному питанню з обґрунтуванням.

 

МАРЧЕНКО С.М. Прошу народних депутатів врахувати нашу позицію, яка полягає в тому, що ми вводимо обмеження лише на період карантину плюс 30 днів. Це зумовлено певними причинами об’єктивного характеру. Якщо ми продовжуємо це на рік, це вже буде мати певні негативні наслідки, і тому ми не готові зараз це питання підтримати.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А які негативні наслідки? Що ми зекономимо гроші?

 

МАРЧЕНКО С.М. Негативні наслідки щодо того, що ми матимемо судові позови, по-перше, тому що вже не буде надзвичайного стану. По-друге, в нас є певні міжнародні ковенанти, які нас зобов’яжуть це питання підняти, і наші міжнародні партнери запитають, чому ми зменшили наглядовим радам заробітні плати. Це може нам влетіти в міжнародну підтримку, Міжнародний валютний фонд і так далі. Тому я прошу не спекулювати на цьому, це досить чутлива тема.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я тільки хотів би виправити, вибачте, голову комітету. Ви сказали, що на карантин і плюс місяць. В нас тут написано, що тільки на карантин, тобто ще місяць немає. Якщо карантин завершиться в квітні, то ця норма тільки на квітень. Якщо карантин завершиться в травні, то ця норма на квітень і травень. Ну не так, що плюс місяць ще.

 

ПАЦКАН В.В. Якщо 1 травня карантин завершується, значить до кінця травня.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А моя пропозиція, щоб ми до кінця року обмежили, на весь цей рік, бо всі головні проблеми попереду, це в нас тільки квіточки.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування пропозицію пана Гончаренка про продовження строку обмеження по зарплатам чиновникам категорії А до кінця року. Хто за?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І наглядових рад.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися?

За – 3. Проти – 6. Утрималися – 9. Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте. Уточнення, щоб розуміти, за що голосуємо. Ви казали по 31 статті, де екологічний податок, воно входить в прийняття рішення чи ні?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так. Зараз буде зачитувати його голова.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Просто в мене є пропозиція. Якщо ми так робимо, то давайте зробимо для всіх областей. А чому ми робимо тільки для двох областей? Це несправедливо. Вибачте, це суперечить принципу справедливості Бюджетного кодексу. Або взагалі не робимо.

 

МАРЧЕНКО С.М. До нас були звернення відповідні глав тимчасових військово-цивільних адміністрацій щодо того, що там погіршується екологічна обстановка. Це рішення було підтримано урядом. Я прошу не переглядати. Якщо ми переглянемо на всі території, це нам розбалансує бюджет.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. То тоді, може, його взагалі виключимо і субвенцію якусь окрему зробимо?

 

(Загальна дискусія)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Прошу підтримати проект ухвали з уточненням, що вам роздано, яке озвучував Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович, зокрема: перше, схвалити законопроект 3279, доопрацьований членами комітету разом з Мінфіном в форматі робочої групи, з вищевказаними в проекті ухвали пропозиціями щодо екологічного податку.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А також з пропозицією Гончаренка в редакції Крулька.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. І телеканал "АТR".

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Також з пропозицією Гончаренка в редакції Івана Крулька.

Друге, доручити Мінфіну невідкладно уточнити додатки 1 і 3 до законопроекту та передати в робочому порядку комітету.

Третє, на підставі вищезазначеного подати на розгляд Верховної Ради законопроект 3279 у новій редакції, підготовленій комітетом разом з Мінфіном.

Четверте, рекомендувати Верховній Раді законопроект 3279 за результатами розгляду в повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон у новій редакції, підготовлений комітетом разом з Мінфіном.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

15 – за. 2 – утрималися. 1 – проти. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я (Постанова уряду № 250).

Доповідає перший заступник Міністра охорони здоров’я Теряєва Олена Геннадіївна.

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! З метою врегулювання питання фінансування, починаючи з 1 квітня поточного року, закладів охорони здоров’я, які не надають медичних послуг, не уклали договір з Національною службою здоров’я України, лікування хворих на цукровий діабет і підтримка окремих закладів охорони здоров’я, які надають вторинну та третинну медичну допомогу, 23 березня урядом прийнята Постанова № 250. Міністерство охорони здоров’я просить погодити розподіл видатків в сумі 1 мільярд 450 мільйонів 611,5 тисяч гривень, які передбачені в держбюджеті на 2020 рік, та перерозподіл видатків в сумі 1 мільярд 757 мільйонів 557,2 тисяч гривень в межах загального бюджету Міністерства охорони здоров’я на 2020 рік. Розподіл видатків буде спрямовано на оплату поточних видатків Будинків дитини, закладів Служби крові, медико-соціальних експертних комісій, бюро судмедекспертизи, баз спецмедпостачання, перелік яких чітко визначений у Бюджетному кодексі. А також додатково постановою визначено, що за рахунок субвенції будуть утримуватися патологоанатомічні бюро. Розподіл видатків між областями здійснювався в пропорційній кількості наявного населення.

Перерозподіл видатків спрямовано на 4 напрямки. Перший напрямок – забезпечення лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет в період з 1 квітня поточного року по 30 вересня 2020 року у сумі 651,4 мільйони гривень у зв’язку з неможливістю Національною службою здоров’я України впровадження реімбурсації інсулінів для лікування цукрового діабету з 1 квітня 2020 року. З четвертого кварталу поточного року забезпечення інсулінами буде здійснюватися на підставі урядової програми "Доступні ліки". Кількість хворих на цукровий діабет відповідно до даних державного реєстру хворих на цукровий діабет на даний час становить 190 тисяч 4 людини та кількість хворих на нецукровий діабет відповідно до даних областей становить 3 тисячі 295 осіб. Погодження перерозподілу видатків надасть можливість забезпечення цих пацієнтів медичними препаратами. Розподіл між областями здійснювався пропорційно кількості пацієнтів.

Другий напрямок перерозподілу – оплата поточних видатків 14 спеціальних закладів з надання примусової психіатричної допомоги у сумі близько 27,4 мільйони гривень. Розподіл між областями здійснювався пропорційно кількості ліжок, загальна кількість яких становить 1 тисяча 347 одиниць.

Третій напрямок перерозподілу – підтримка окремих закладів охорони здоров’я, які надають вторинну та третинну високоспеціалізовану медичну допомогу за програмою "Державні гарантії медичного обслуговування населення", з метою недопущення утворення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам цих закладів та нарахувань на неї у сумі 905,8 мільйонів гривень на період впорядкування мережі таких закладів. Міністерством охорони здоров’я розроблено проект постанови, яким зазначені кошти також планується спрямувати на доплату медичним працівникам, які задіяні у наданні медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу за березень 2020 року. Крім того, урядом прийнято Постанову від 23 березня 2020 року за номером 246 "Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою передбачено доплати таким працівникам до 200% посадового окладу з підвищеннями, з урахуванням обов’язкових доплат, надбавок пропорційно відпрацьованому часу. Постанова набере чинності одночасно з внесенням змін до Державного бюджету України в частині утворення форми боротьби з COVID-19, а також туди буде внесено зміни щодо збільшення розміру доплат до 300%.

Четвертий напрямок – це на фінансування регіональних центрів громадського здоров’я у зв’язку з незавершенням повної процедури їх створення у сумі 173 мільйони гривень. Розподіл між областями також здійснювався виключно пропорційно кількості наявного населення. Загальна сума субвенції після запропонованого розподілу складатиме 3 мільярди 208 мільйонів 168,7 тисяч гривень.

Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Міністерства фінансів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Зауважень немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. У Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Рахункова палата рекомендує підтримати зазначений законопроект. Зауважень немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є запитання? Прошу.

 

ЛАБА М.М. Хотів перепитати у представника Міністерства охорони здоров’я. Скажіть, будь ласка, яка ситуація з програмою фінансування по туберкульозу. Тому що зараз кажуть, певна статистика є, що захворюваність на коронавірус, є патологічні хвороби онко, пневмонії і туберкульоз. Така важка ситуація, що не дофінансована ця частина. І тим більше, що під час медичної реформи і впровадження другого етапу було закрито частину відділень. Яке фінансування там? Чи достатнє? Чи не буде ризиків виникнення якихось ситуацій по цьому напрямку – фінансування протитуберкульозної програми?

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Дякую за запитання.

Фінансування закладів протитуберкульозної організації роботи здійснюється за державною програмою "Державні медичні гарантії". Зараз законтрактовані заклади, які надають фтизіатричну допомогу громадянам України. Так, є питання щодо обсягу фінансування за тарифами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів, для протитуберкульозних закладів. На даний час це є проблемне питання і воно опрацьовується в Міністерстві охорони здоров’я.

 

ЛАБА М.М. Чи не варто було б трошки дофінансувати цю сферу зараз?

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Ще раз наголошую, так, є питання і ми опрацьовуємо це питання в Міністерстві охорони здоров’я. Ми будемо проводити консультації з Міністерством фінансів.

Дякую за запитання, воно є слушним.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Можна ще питання?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня. В принципі, хочу повернутися до питання, про яке говорили на підкомітеті, і звернути увагу колег, яких не було на підкомітеті. Дані кошти, які передбачені перерозподілом, вони не покривають на 100% потребу по забезпеченню інсулінів. І за ці декілька днів після підкомітету, чи знайшли ви рішення стосовно того, як перекрити цей потенційний дефіцит? Вами був озвучений дефіцит на рівні 30%. Тобто ці кошти покривають тільки 70% від потреби. Чи знайдено за ці дні вами механізм, як покрити той дефіцит, який потенційно може виникнути?

Дякую.

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Дякую за запитання.

Дійсно, під час складання державного запиту на 2020 рік Міністерством охорони здоров’я була зазначена потреба у цільових коштах на лікування хворих на цукровий діабет та на нецукровий діабет на перший квартал 2020 року у сумі 325 мільйонів 872,5 тисяч гривень, яка, на жаль, не була забезпечена в обсязі. І склала в обсязі 210 мільйонів 293,9 тисяч гривень, або на 65%. Тобто, так, ми не дофінансовані на  закупівлю інсулінів на 35%. На даний час, ми сподіваємося, і ми маємо таку інформацію, що регіони будуть дофінансовувати дефіцит коштів на закупівлю інсулінів за рахунок коштів регіональних місцевих програм з охорони здоров’я.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Скажіть, будь-ласка, у зв’язку з розподілом субвенції з державного бюджету до місцевих органів самоврядування. Чи будуть направлені кошти на первинку і вторинку? Бо ви читали перелік закладів, я добре не почув, чи входить первинка та вторинка?

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Дякую за запитання.

В перерозподіл коштів не входить первинна медична допомога, а виключно заклади вторинки і третинки. Тобто міські лікарні, районні лікарні, обласні лікарні, консультативно-діагностичні центри, пологові будинки та інші заклади вторинної і третинної медичної допомоги.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Крім первинки, так?

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Крім первинки, так.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Дякую.

Скажіть, будь ласка, чи є у вас інформація, скільки міністерство надало допомоги первинці і вторинці у зв’язку із коронавірусом на сьогоднішній день? Приблизно. Нуль, так?

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Так. Я можу сказати, що первинна медична допомога фінансується за програмою "Державні медичні гарантії медичного обслуговування населення". І в 2020 році на первинку спрямовано порядок цифр 20 мільярдів гривень. Додаткового фінансування на роботу медичних працівників з COVID  не було направлено. Але якщо ви підтримаєте перерозподіл, ці кошти будуть враховані в сумі 905 мільйонів 823 тисячі гривень на підтримку закладів вторинної і третинної медичної допомоги.

Щодо первинки, то тих коштів, які будуть виділені з квітня, тобто не за березень заробітна плата, а з квітня і на наступні місяці, там будуть кошти на роботу мобільних бригад, які сформовані первинкою. Таких бригад біля 500, які займаються тестуванням на COVID людей, що знаходяться в самоізоляції вдома. І ми будемо дофінансовувати заробітну плату членів таких бригад. Тобто здебільшого це заклади первинної медичної допомоги. Тобто це буде враховано не за березень, а за квітень і наступні місяці.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. В мене якесь таке враження, що первинка упущена. Але ми всюди чуємо сьогодні, що якщо у вас є температура, то звертайтеся до сімейного лікаря. Сьогодні сімейні лікарі потребують також захисту, тому що вони перші йдуть до цієї людини, яка, можливо, є інфікованою. А я бачу і при цій підтримці, при перерозподілі з державного бюджету в місцеві не врахована ця первинка. Богу дякувати, що є вторинка, третинка. То знову ці лікарі, які повинні перші йти і виявляти це, вони є зовсім не захищені, вони не мають засобів захисту. Вони мають ті кошти, але це є недостатнім в той час, коли потрібно обладнати тих людей по суті на передовій. Треба врахувати це.

Дякую.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Якщо можна я додам стосовно первинки. Наскільки мені відомо, я можу сказати по своєму округу, районні лікарні забезпечені фінансово, зокрема і за рахунок місцевих бюджетів, за рахунок місцевих підприємств, але головні лікарі розподіляють ці кошти і закупляють якраз на вторинку, в інфекційні відділення і таке інше. Чи можливо якимось рішенням Міністерства охорони здоров’я зобов’язати або рівномірно, або, можливо, в першу чергу забезпечити засобами захисту в тому числі і первинку? Ну, скоріше за все рівномірно потрібно. Тому що по своєму округу всю первинку забезпечував, вибачте на слові, я або за рахунок благодійників захисними костюмами, масками і всім іншим. І хотів би порекомендувати вам, щоб це розпорядження було зроблено якнайшвидше.

Дякую.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Можливо, в постанові Кабміну це зробити, коли буде розподіл, що на первинку виділити не менше, як на вторинку. Не менше.

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Дуже дякую за запитання. Ми як Міністерство охорони здоров’я беремо його до опрацювання. І також ми будемо це враховувати під час нашого спілкування з регіональними штабами реагування на COVID.

Дякую.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Я додам. Районна лікарня, є 1,5 мільйони гривень, вони купують все на інфекційну і все інше, а на первинку не купили жодного костюма.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, в мене є пропозиція. Дивіться, зараз ми розглядаємо перерозподіл конкретний, і треба тут Міністерство охорони здоров’я підтримати. Вони всі в нас зараз знаходяться на передовій. І дякую вам за роботу, особливо лікарям. Це раз.

Друге питання. Ми створили стабілізаційний фонд, який спрямований на подолання коронавірусу. Я пропоную, те, що говорив Андрій Ярославович Лопушанський, те, що говорив Микола, всі колеги, давайте дамо протокольне доручення Міністерству фінансів разом з Міністерством охорони здоров’я в рамках діяльності стабілізаційного фонду по боротьбі з коронавірусом передбачити фінансування відповідних видатків, які стосуються первинки і забезпечення їх всім необхідним. Тобто давайте дамо бюджетним комітетом відповідне доручення.

І далі процедура наступна, коли буде прийнятий цей закон. Уряд готує, бюджетний комітет погоджує. Тобто, коли наступного разу прийде уряд зі стабілізаційним фондом, ми перевіримо виконання доручення стосовно забезпечення і виділення коштів якраз на ці питання, які стосуються первинки. Є згода? Якщо є згода, тоді давайте погоджувати ці видатки, даємо відповідне доручення і контролюємо виконання доручення, коли уряд підготує перші пропозиції по розподілу стабфонду.

Дякую. Це моя пропозиція.

 

ТЕРЯЄВА О.Г. Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. В мене є питання. Можна?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Будь ласка.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Це питання не стосується напряму цього, але воно напряму пов’язано. Я хотів би, пане Міністре фінансів, також почути відповідь. Насправді, вчора я побачив рішення уряду виділити з резервного фонду, бо ми зараз кажемо про необхідність... До речі, я хочу подякувати, що запустили цей сайт covid19.gov.ua, це дуже інформативний сайт. До речі, може, хто не бачив, я запрошую колег, особливо мажоритарників, запрошую на це подивитися, я думаю, нам всім це цікаво. То я можу вам сказати, що в Одеській області, там є лікарні, де забезпечені засобами індивідуального захисту 9%. І при цьому, наскільки я зрозумів, вчора Кабінет Міністрів прийняв рішення виділити гуманітарну допомогу Республіці Албанія в розмірі 10 мільйонів гривень з резервного фонду. Я хотів би почути якесь обґрунтування щодо цього, так ми будемо витрачати резервний фонд? Ми вже така країна, яка може собі дозволити допомагати? Може, ми спочатку якось закриємо потребу наших лікарень в засобах індивідуального захисту? Бо ми просимо волонтерів, бізнес, а самі відправляємо гроші Республіці Албанія.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це рішення уряду.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну якесь обґрунтування було на засіданні уряду з цього приводу? Що це за історія?

 

МАРЧЕНКО С.М. Мені зараз важко прокоментувати це конкретне рішення. Коли було це рішення уряду? 

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Датовано вчорашнім днем. Так воно викладено на сайті Кабінету Міністрів.

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте ми візьмемо час і окремо вивчимо це питання, тому що я не готовий коментувати.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Якщо можна, бюджетний комітет проінформуйте про те, хто був ініціатором цього, як таке рішення приймалося.

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте ми окремо візьмемо це як запит.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Для протоколу, розпорядження Кабінету Міністрів України  № 390-р від 8 квітня 2020 року.

 

УЛЮТІН Д.В. Перший заступник Міністра фінансів.

Шановні народні депутати! По цьому питанню. Це питання більше треба адресувати Секретаріату Кабінету Міністрів. Вони готують рішення на Кабмін. Міністерство фінансів не здійснює взаємодію з...

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А Мінфін не погоджує подібні проекти розпоряджень?

 

УЛЮТІН Д.В. Міністерство фінансів погоджує це рішення, але щодо того, хто ініціював рішення, хто приймав участь в засіданні і все решта – це не до Міністерства фінансів питання. Це питання до тих, хто організовує засідання Кабміну і до того, хто ініціює...

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Колеги, ви підтримуєте, щоб ми звернулися щодо цього рішення до Кабінету Міністрів?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу. Оресте Ігоровичу, будь-ласка!

 

САЛАМАХА О.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити перерозподіл деяких видатків, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2020 рік, та розподілу субвенції між місцевими бюджетами відповідно до Постанови уряду від 25 березня 2020 року № 250. Прошу підтримати.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу визначитися щодо озвученої головою підкомітету пропозиції погодити перерозподіл, встановлений Постановою уряду № 250.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися? Проти – 1, решта – за.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна оце доручення, яке я озвучував, щоб ми теж проголосували як лист комітету?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще раз, по тексту.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Ярославович Лопушанський озвучував пропозицію стосовно фінансування первинної медичної допомоги додатково.

Доручення нашого комітету наступне: Міністерству фінансів разом з Міністерством охорони здоров’я при підготовці документів Кабінетом Міністрів стосовно виділення коштів стабілізаційного фонду на заходи, які передбачені по боротьбі з коронавірусною інфекцією, передбачити відповідні видатки для фінансування первинної медичної допомоги.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За? Проти? Утрималися?

Одноголосно – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.

Дякую всім за участь.