СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
2 листопада 2020 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. Володимире Володимировичу, підтвердіть, будь ласка, наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутніх більше від половини складу народних депутатів. Кворум є.
АРІСТОВ Ю.Ю. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції до порядку денного?
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного. Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до розгляду питань.
Перше питання. Законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України" (щодо реалізації положень статті 11 Закону "Про ринок природного газу") за № 4119 (доопрацьований), поданий народними депутатами Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за № 4119-1, внесений народним депутатом Холодовим А.І., і № 4119-2, внесений народним депутатом Торохтієм Б.Г.
По законопроекту № 4119 доповідає співавтор, народний депутат Трухін Олександр Миколайович. Прошу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Щодо законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо реалізації положень статті 11 Закону України "Про ринок природного газу") за реєстраційним № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 року. Доопрацьований законопроект 4119 має на меті, по-перше, забезпечити реалізацію статті 11 Закону "Про ринок природного газу" щодо компенсації НАК "Нафтогазом" витрат, здійснених з метою виконання спеціальних обов'язків у сумі 32,2 мільярда гривень, та врегулювати погашення перед бюджетом заборгованості "Укрнафти" минулих періодів з урахуванням штрафних фінансових санкцій.
По-друге, забезпечити надходження додаткових доходів до держбюджету до спеціального фонду у сумі 10,3 мільярда гривень і на відміну від попереднього законопроекту 4119 змінити цільове спрямування таких коштів, а саме: на фінансове забезпечення збільшення фонду по боротьбі з коронавірусною хворобою на 8,9 мільярда гривень, а також реструктуризацію вугільної галузі, де у нас зараз є дуже великі проблеми та заборгованості, на суму 1,4 мільярда гривень з метою погашення заборгованості по заробітній платі шахтарям.
По-третє, врегулювати розрахунки по "зеленій енергетиці" шляхом можливості надання державних гарантій щодо "зеленої енергетики", тому згідно з отриманим висновком Міністерство фінансів не заперечує проти розгляду доопрацьованого законопроекту 4119. Міністерство енергетики підтримує також цей законопроект. Тому прошу Комітет підтримати доопрацьований законопроект 4119 і, якщо є можливість, рекомендувати за основу та в цілому.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. По законопроекту 4119-1 слово надається автору - народному депутату Холодову Андрію Івановичу. Є такий?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Був, але пішов.
АРІСТОВ Ю.Ю. По законопроекту № 4119-2 слово надається автору - народному депутату Торохтію Богдану Григоровичу.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Був, але пішов.
АРІСТОВ Ю.Ю. Для висловлення позиції Міністерства фінансів щодо зазначених законопроектів слово надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановний головуючий.
В цілому ми підтримуємо зазначений проект закону. Звичайно, ряд положень законопроекту може відбутися лише при забезпеченні сплати ПАТ "Укрнафта" податкового боргу та грошових зобов'язань і підтвердження саме цієї сплати до спеціального фонду бюджету для фінансування видатків по законопроекту. Разом з тим, ми не можемо гарантувати цю сплату, і тому це окреме застереження, яке у нас є щодо цього законопроекту.
Дякую. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Який підтримати, основний?
МАРЧЕНКО С.М. Основний.
АРІСТОВ Ю.Ю. Від Міністерства енергетики слово надається заступнику Міністра Немчинову Максиму Олександровичу.
НЕМЧИНОВ М.О. Добрий вечір, шановні колеги. Міністерство енергетики підтримує даний законопроект. Зауважень у нас немає.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Від НАК "Нафтогаз України" слово надається голові правління Коболєву Андрію Володимировичу.
КОБОЛЄВ А.В. Дякую.
"Нафтогаз" підтримує законопроект. У нас зауважень так само немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Шановний Юрію Юрійовичу! Шановні народні депутати! Законопроект з нашої точки зору є позитивним, це є спроба погашення заборгованості перед бюджетом, ми на цьому неодноразово наголошували, декілька разів, на засіданнях Комітету.
Два аспекти, які би ми як застереження хотіли висловити. Одне те, що тільки що висловив Міністр фінансів. І друге, ми говоримо про те, що збільшуються ризики зростання гарантованого державою боргу, і ми все-таки говоримо, хочемо закцентувати увагу, що збільшуються ризики зростання витрат державного бюджету.
В альтернативних законопроектах народних депутатів Холодова А.І., Торохтія Б.Г., там ще є позиція збільшити, розширити напрямки спрямування додаткових надходжень до спеціального фонду на фінансування заходів з авіабудування державного підприємства "Антонов".
З нашої точки зору, ми підтримуємо, але з тими зауваженнями, які я тільки що озвучив.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Чи є ще пропозиції? Прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги знають, що я особисто підтримував цей законопроект в першій редакції, особливо те, що потрібно вирішити вже довгострокову проблему "Нафтогазу", ну, вирішити цей конфлікт. І відповідно до того, як законопроект переподавався, я і моя фракція – ми були готові його підтримати.
Зараз, на жаль, ми бачимо, що відбувається, постійно відбуваються зміни цього закону. І що мене дуже, якщо чесно, лякає, що значну суму коштів пропонується направити в фонд боротьби з коронавірусом, а всі ми знаємо, що за ці декілька місяців фонд боротьби з коронавірусом, він перетворився в таку собі незрозумілу "чорну коробочку". Деколи з нього гроші виділяються на необхідні речі, які дійсно потрібні, а деколи гроші з нього виділяються на ті речі, які, ну, не зрозуміло, чи вони зв'язані з коронавірусом, чи не зв'язані. Відповідно, не знаючи, куди потім ці гроші підуть, мені важко зрозуміти, що з цього буде, відповідно важко підтримати цей законопроект. Хоча ще раз повторю, що я особисто повністю підтримую "Нафтогаз" і вирішення цієї проблеми, з якою держава вже дуже багато років стикнулась.
Одне єдине питання, яке б я особисто хотів зробити, дійсно, ми цим законом перенаправляємо значну частину коштів в фонд боротьби з коронавірусом, і у нас є дуже багато нагальних проблем, які потрібно вирішити в медицині. Просто один приклад наведу, що в ОХМАТДИТі є один томограф, на ремонт якого потрібно 4 мільйона доларів. І ми ці гроші, на жаль, через те, що це Держінвестпроект, не можемо зараз виділити. Але якщо хоча би частина з цих грошей піде на ремонт цього томографу з фонду боротьби з коронавірусом, це буде принаймні якийсь невеличкий плюс для нас і для нашої медицини.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще є пропозиції?
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Ми розглядали законопроект 4119 (доопрацьований), відповідно альтернативні – 4119-1 та 4119-2 – на підкомітеті. Відповідно взято до уваги висновки Головного науково-експертного управління Апарату, в яких є певні зауваження. В той же час зазначається доцільність отримання відповідного висновку уряду щодо законопроекту 4119. А щодо альтернативних законопроектів висновки ГНЕУ не надійшли.
Позицію Мінфіну ми почули. Міненерго зазначає про підтримку доопрацьованого законопроекту 4119 із зауваженнями. І у розданому всім проекті рішення міститься детальна інформація щодо всіх законопроектів з урахуванням отриманих висновків щодо них.
Відповідно до цього за результатами розгляду у підкомітеті зазначених законопроектів пропонується Комітету прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4119 (доопрацьований) та альтернативні законопроекти 4119-1 і 4119-2 включити до порядку денного четвертої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект 4119 (доопрацьований) за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у проекті ухвали.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4119 (доопрацьований) та альтернативні законопроекти 4119-1 і 4119-2 включити до порядку денного четвертої сесії та за результатами розгляду у першому читані прийняти законопроект 4119 (доопрацьований) за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у проекті ухвали.
Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? 1 – утримався. Двоє не голосували. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Друге питання. Урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстраційний № 4100). Доповідає Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович. Прошу.
МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, який спрямовано на врегулювання питань, пов'язаних з підготовкою Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік".
Зокрема пропонується унормувати прийняті зміни до законодавства, запровадження нового механізму державної підтримки суб'єктів господарювання мікро, малого та середнього сектору економіки, який надасть можливість підприємствам залучати фінансування, врегулювання питань повернення помилкового та надміру зарахованого до державного та місцевих бюджетів при використанні Єдиного рахунку платника податків, погашення податкового боргу, який виник на тимчасово окупованій території АР Крим та місті Севастополя до анексії цих територій, забезпечення фінансовими ресурсами бюджетів в зв'язку з новим адміністративно-територіальним устроєм, встановлення рівних умов для всіх територіальних громад.
Зокрема пропонується розмежувати доходи і видатки між бюджетами районів і територіальними громадами та врегулювання основ міжбюджетних відносин у зв'язку з новим адміністративно-територіальним устроєм.
Також передбачається запровадження автоматичного механізму повернення коштів, відображення бухгалтерського обліку операцій з передачі, отримання майна.
Також передбачається визначення державних гарантій на портфельній основі та запровадження механізму можливості надання таких гарантій чи забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань портфелю кредитів.
Прошу підтримати зазначений проект закону. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Кузбиту Юрію Михайловичу.
КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні колеги, законопроект, як зазначено розробниками, підготовлено з метою врегулювання питань, пов'язаних з підготовкою проекту Закону "Про Державний бюджет на 2021 рік". При цьому основний акцент зроблено на зміні підходів до формування місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин відповідно до нового адміністративно-територіального устрою.
Відразу маю звернути увагу, що низка положень законопроекту в частині місцевих бюджетів вже врегульовані Законом від 17 вересня 2020 року, який ми прийняли, № 907. Тому з метою усунення правових колізій відповідні норми належить узгодити між собою.
Крім того, на даний час залишається законодавчо невнормованими питання статусу територіальних громад, що є об'єднаними за рішенням уряду, не визначено роль органів влади укрупнених районів, а також не здійснено розподіл повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у всіх сферах, що є предметом регулювання профільних законів. Регулювання відповідних положень може зумовити необхідність внесення змін до кодексу. Загалом, для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету потрібно буде вносити необхідні зміни до кодексу залежно від напрямів доопрацювання до другого читання законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік.
Головне науково-експертне управління Апарату висловлює ряд зауважень та вважає, що відповідні зміни до Бюджетного кодексу повинні узгоджуватися в першу чергу з Конституцією України, також звертає увагу на відсутність належних детальних розрахунків щодо зміни фінансової спроможності місцевих бюджетів з урахуванням обсягу видаткових повноважень та їх ресурсного забезпечення.
Крім того, комітетами Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, з питань гуманітарної та інформаційної політики висловлено позицію про прийняття законопроекту за основу з наступним врахуванням наданих ними питань, зауважень та пропозицій з їх компетенції.
За наслідками розгляду законопроекту в підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4100 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати його та внести на розгляд Верховної Ради в другому читанні. При цьому рекомендується розглянути законопроект 4100 у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні із системно пов'язаним законопроектом 4000 "Про Державний бюджет на 2021 рік".
Дякую, колеги. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідачів?
Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Кузбитом Юрієм Михайловичем пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект 4100 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати його та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні. При цьому рекомендується розглянути законопроект 4100 у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні системно пов'язаного законопроекту 4000 "Про Державний бюджет на 2021 рік".
Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Двоє не голосували. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Оголошується перерва на 30 хвилин для проведення робочої групи щодо проекту Державного бюджету на 2021 рік.
Після перерви
АРІСТОВ Ю.Ю. Продовжуємо засідання Комітету. Третє питання. Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік за номером 4000.
Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що оголошене на 16 жовтня засідання Комітету для розгляду зазначеного питання по процедурі не відбулося за відсутності кворуму.
Насамперед, хочу звернути увагу, що, керуючись Законом "Про комітети Верховної Ради України", з метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту про державний бюджет на 2021 рік та належної підготовки відповідних матеріалів на засідання Комітету, пов'язаних з розглядом даного законопроекту, за моїм дорученням у Комітеті з питань бюджету створено робочу групу під моїм головуванням, а в разі моєї відсутності - під головуванням заступника голови Комітету Трухіна Олександра Миколайовича, за участі народних депутатів - членів Комітету, а також керівництва Міністерства фінансів та Рахункової палати.
Починаючи з 12 жовтня відбулися заходи робочої групи з опрацювання таблиці пропозицій до законопроекту та підготовки проекту постанови щодо висновків і пропозицій до законопроекту.
Прошу заступника голови Комітету Трухіна Олександра Миколайовича поінформувати щодо проведеної роботи робочою групою.
Олександре Миколайовичу, будь ласка.
ТРУХІН О.М. Дякую.
У Комітеті проведено значну підготовчу роботу, напрацьована дуже велика кількість документів та матеріалів щодо проекту бюджету на 2021 рік. За наслідками проведених наприкінці вересня засідань профільних підкомітетів щодо розгляду законопроекту за окремими напрямками підготовлений ряд змістовних пропозицій. Також були доопрацьовані всі пропозиції, котрі надійшли в строки від народних депутатів, все це було оформлене у таблицю, котра містила у собі 2451 правку. Робоча група спиралась на позицію Міністерства фінансів та Рахункової палати та звіти Рахункової палати. Було дуже велике занепокоєння місцевих бюджетів (котрі ми врахували) щодо недостатньої кількості грошей, які виділялись у попередні роки у зв'язку з виконанням тих функцій, котрі на них поклали Уряд та країна, тому що не діставало фінансових ресурсів щодо виконання делегованих державою повноважень насамперед у зв'язку з підвищенням заробітної плати педагогічних працівників.
За попередньою оцінкою, для врахування поданих пропозицій необхідно загалом близько півтора трильйона гривень, тому дуже прискіпливо робоча група йшла, вибирались всі найбільш змістовні та збалансовані правки, тому що деякі правки народних депутатів не містили або джерела, або були не збалансовані, або джерела були не підтверджені надходженнями. Тому за результатами здійснених заходів робочою групою підготовлений проект постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до законопроекту та проект таблиці пропозицій із запропонованими висновками, що є у вас у всіх на руках.
Зокрема пропонується підтримати пропозиції щодо уточнення або виключення окремих положень законопроекту для узгодження з нормами Бюджетного кодексу, зокрема в частині необхідності визначення граничних обсягів державного гарантованого боргу і державних гарантій, розподілу нерозподілених видатків на державні капітальні вкладення на підставі рішення відповідної Міжвідомчої комісії, а також забезпечення парламентського контролю щодо розподілу коштів за деякими бюджетними програмами, врахування окремих пропозицій щодо збільшення видатків державного бюджету на окремі програми та заходи у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, культури та спорту, функціонування закордонних дипломатичних установ, надання державної підтримки сільгоспвиробникам, утилізацію твердого ракетного палива, реалізацію державних інвестиційних проектів і таке інше.
Джерелом покриття доданих видатків пропонується збільшення окремих доходів та перерозподіл видатків за деякими програмами, водночас пропонується доручити Уряду до другого читання опрацювати питання щодо підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму, виходячи з тих фінансових можливостей, котрі будуть у держави, збільшення окремих видатків за поданими пропозиціями, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету та оцінки обґрунтованості додаткової потреби в бюджетних коштах, належного фінансового забезпечення оплати праці педагогічних працівників, збільшення надходжень від приватизації державного майна з відповідним зменшенням державних запозичень і граничного обсягу державного боргу, що є дуже сьогоденним для держави, та погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електроенергії, а також врегулювання розрахунків по "зеленій" енергетиці.
Таким чином, пропонується Комітету колегіально підтримати рішення, напрацьоване робочою групою: перше, схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту 4000, а також схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці; друге, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту 4000.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Для співдоповіді слово надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, дякую вам за плідну роботу над проектом бюджету. З урахуванням правок народних депутатів ми сподіваємося виправити ті можливі вузькі місця, які були в проекті бюджету, наданого Урядом. Ваші правки є дуже важливими, вони створюють цілісне розуміння проекту бюджету, і злагоджена робота депутатського корпусу і Уряду є запорукою успіху. Тому можна сказати, що робочі групи, які були проведені у вересні, показали дійсно цілісну підтримку і спільне напрацювання Бюджетного комітету і Уряду. І я сподіваюсь, що і надалі в парламенті зазначені ініціативи також отримають підтримку, і вже на етапі другого читання ми зможемо говорити про в цілому підтриманий проект бюджету.
Тому дякую вам за роботу, яку ви провели спільно з Міністерством фінансів і з головними розпорядниками бюджетних коштів.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається Голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.
ПАЦКАН В.В. Шановний Юрію Юрійовичу, народні депутати, пане міністре! Зупинюсь на декількох показниках по бюджету.
Перше. Прогнозоване Урядом зростання економіки на 4,6% в 2021 році є дуже оптимістичним. І це є суттєві чинники, що збільшують ризики недосягнення прогнозованого зростання в наступному році економіки, як і наслідок ненадходження доходів у визначених обсягах, а саме три напрямки: рецесія в промисловості та в інших галузях, фактичне зменшення кредитування капітальних інвестицій, відтік іноземного капіталу.
Друге. Передбачене зниження рівня перерозподілу внутрішнього валового продукту через державний бюджет за оцінками Рахункової палати, насамперед, зумовлено зменшенням обсягів вилучених державою як власником дивідендів на державну частку і частини прибутку державних підприємств державного сектору економіки.
Третє. В 2021 році передбачено зростання доходів державного бюджету на 9,4%. Але реально, за оцінкою нашими фахівцями, доходи державного бюджету порівняно з очікуваним у 2020 році обсягом зменшаться на 2,2%.
Четверте. В проекті закону враховано 2,2 мільярда гривень додаткових надходжень за рахунок збільшення ставок окремих податків, передбачених в законопроекті 4101, який ще не прийнято Верховною Радою.
П'яте. За нашою оцінкою, значним ризиком є недонадходження в запропонованому обсязі ПДВ з ввезених на митну територію України товарів. Тобто митниця становить 31% від усіх прогнозованих показників на 2021 рік.
Шосте. Проведений нами аналіз розрахунків показників доходів державного бюджету на 2021 рік свідчить, що є додаткові резерви, ми про них уже наголошували – це 20,6 мільярда гривень. Це рентна плата за користування надрами – 15,1 мільярди, ввізне мито – 2,4 мільярди, плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор – 2,2 мільярди і власні надходження бюджетних установ – на 0,9 мільярда.
Сьоме. При доопрацюванні проекту закону необхідно звернути увагу на формування окремих видатків. Перше, видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам у грошовій формі на 2,7 мільярди гривень. У разі подорожчання цих послуг і збільшення кількості субсидіантів виникне необхідність перегляду цих видатків. Уряд розподілив між 9-а головними розпорядниками бюджетних коштів 247 мільярдів на національну безпеку і оборону без пропозицій РНБО. При цьому збільшено видатки на Службу безпеки, МВС, тоді як Міністерству оборони видатки зменшено.
Восьме. У законопроекті відсутній розподіл між місцевими бюджетами 14 субвенцій, що посилює ризики несвоєчасного перерахування, неефективного використання коштів державного бюджету.
Дев'яте. Уряд, щоб не дотримуватися небажаних обмежень, пропонує зупинити дію окремих норм Бюджетного кодексу. Ми вважаємо, що це спричинить збільшення боргового навантаження у 2021 році.
Десяте. Покриття дефіциту і сплата накопиченого у попередні роки державного боргу передбачається насамперед за рахунок зростання запозичень, які становитимуть 39,2% фінансових ресурсів державного бюджету.
Одинадцяте. На виплату боргів у 2021 році передбачено третину витрат державного бюджету – 619,6 мільярда гривень. Тільки на обслуговування державного боргу буде спрямовуватися кожна сьома гривня.
Суттєвими ризиками збільшення державного і гарантованого державою боргу є внаслідок понадпланового випуску ОВДП, можливого заміщення ненадходжень від приватизації державного майна і значної частки вразливих до валютних коливань боргу.
Дякую за увагу.
А зараз прошу врахувати пропозиції Рахункової палати і внести їх у таблицю, по підтримці Рахункової палати.
(Загальна дискусія)
ЗАБУРАННА Л.В. Шановні колеги, дозвольте також внести пропозицію. Пункт 1.13.6, де ми збільшуємо витрати за загальним фондом, за бюджетною програмою "Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні" на 70 мільйонів практично. Чи є це доцільним у сьогоднішній час? Давайте розглянемо це питання.
ТРУХІН О.М. Лесю Валентинівно, є пропозиція зменшити видатки кому?
ЗАБУРАННА Л.В. Я ж сказала: конституційна юрисдикція в Україні. Код 0801010 ... (без мікрофону)
КРУЛЬКО І.І. Можна з цього приводу?
Шановні колеги, дивіться, завтра-післязавтра у парламенті буде розгляд якраз законопроектів, які стосуються конституційної юрисдикції. І, безумовно, що якщо вже є така пропозиція, давайте ми це перенесемо в доручення, тому що невідомо, можливо, треба буде на конституційну юрисдикцію більше, ніж тут, що передбачено. Тому давайте залишимо в дорученнях, перенесемо в другий розділ цей пункт 1.13.6. Таким чином це хоча б буде логічно. Бо просто взагалі прибирати це, мені здається, буде нелогічно. Конституційна юрисдикція, незалежно від того, що вона переживає зараз непрості часи, але Україні потрібна.
АРІСТОВ Ю.Ю. Згода. Тобто пропозиція – дати доручення.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В другий розділ.
АРІСТОВ Ю.Ю. Так. Добре.
Із присутніх хто хоче висловитись?
МАСЛОВ Д.В. Дозвольте?
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
МАСЛОВ Д.В. Народний депутат Маслов.
Колеги, я подав пропозицію номер 514, вона стосується збільшення видатків на фінансування забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя. Пропонується збільшити бюджетні видатки на суму 5 мільярдів 656 мільйонів гривень. (Шум у залі) Колеги, я прошу хвилиночку уваги! Чому? Сьогодні тут присутні, насправді, і голова Вищої ради правосуддя, голова Ради суддів України, заступник голови Державної судової адміністрації – це фактично органи суддівського самоврядування головні і органи суддівського врядування. Вони не просто так.
На сьогоднішній день в судах просто-на-просто відсутні грошові кошти, і багато судів вже повідомили про припинення діяльності через неможливість просто-на-просто виконувати норми закону. Немає елементарного…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Бумаги.
МАСЛОВ Д.В. В наш час, в 2020 році, немає елементарного, просто-на-просто – грошових коштів на фінансування поштових відправлень. Запропонований проект бюджету на 2021 рік, він просто не враховує тих людей (не тільки суддів, а і працівників апарату), які вже є. За розрахунковими даними 200 суддів просто-на-просто залишаються на 2021 рік взагалі без фінансування, без суддівської винагороди. Майже 3 тисячі працівників апарату судів, які вже є і сьогодні працюють, з 1.01.2021 року взагалі не фінансуються. Те, що закладено в бюджеті, це нищення судової гілки влади. Я наполягаю на тому, що це в такому вигляді є порушенням Конституції України.
ТРУХІН О.М. Денис, Денис!
МАСЛОВ Д.В. Так.
ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Смотри, как коллега коллеге я очень коротко отвечу. Было принято решение на рабочей группе, к сожалению, ну, может быть, не присутствовал на той части рабочей группы…
МАСЛОВ Д.В. Я хворів.
ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) С выздоровлением тебя. Все вопросы, которые связаны с заработными платами, а вопросы у нас, к сожалению, к сожалению, подчеркну, не только по судьям и не только по обеспечению судов и юрисдикции мы перенесли в доручення Уряду. Почему? Мы договорились с Министерством финансов, что на правительстве вместе с Премьер-министром будет отдельно отработана вся система заработных плат, она будет пересмотрена, по возможности, исходя из ресурсов государства, потому что есть такие же проблемы и по сотрудникам прокуратуры, и по многим другим. Я тебе говорю то, где кричащие моменты. Обрати внимание, если есть у тебя проект постанови розданий 2.17.2, либо я тебе свой отдам, сможешь ознакомиться, который гласит, что "розглянути можливість збільшення видатків за програмою "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя". То есть целевым предусмотреть и конкретное поручение Премьер-министру и Кабмину.
И еще одна правка номер 2.17.94 "Забезпечення функціонування незалежної судової влади". Поэтому тот проект, который у нас сейчас есть на первое чтение, он не является окончательным, правительство сейчас доработает этот пункт. Если они вернутся к нас с недоработанным этим пунктом, ну, не найдут деньги, будет еще рабочая группа перед вторым чтением. Если есть это поручение по поводу этой программы, мы сможем вернуться и на второе чтение доработать. Поэтому, слава Богу, ты уже выздоровел и сможешь присоединиться.
МАСЛОВ Д.В. Добре. Дякую.
Скажіть, будь ласка, колеги, головуючий, чи є можливість надати буквально по хвилині представникам судової гілки влади?
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
(Загальна дискусія)
МАСЛОВ Д.В. Колеги, я розумію, але це окрема гілка влади, яку ми не фінансуємо вже у 2020 році. Я з правового комітету, ми там 4 рази, власне, слухали і міністра фінансів, і представників Державної судової адміністрації. У 2020 році ми стоїмо на те, що суди не можуть направляти просто-на-просто конверти, марки і зупиняються. Будь ласка, вони чекали довгий період часу. Для них це так само важливо, як і для всіх нас.
АРІСТОВ Ю.Ю. Уважно слухаємо. Прошу.
ОВСІЄНКО А.А. Доброго вечора, шановні народні депутати! Голова Вищої ради правосуддя Овсієнко Андрій.
Дійсно, інформація, яка була сказана вашим колегою, це є та об'єктивна дійсність, в якій ми сьогодні знаходимося. На сьогодні більше сотні судів вже звернулися щодо оплати праці працівників апаратів. Три суди апеляційних, звертаю увагу, апеляційних суди перестали відправляти кореспонденцію, тому що відсутні кошти на забезпечення поточних видатків щодо відправлення правосуддя. Ця ситуація є показовою з огляду на те, що всі добре пам'ятають, як планувався бюджет 2020, під якою умовою Верховна Рада його голосувала, однак на сьогодні ситуація повторюється.
Хочу звернути увагу, що дійсно питання оплати праці не є основним з позиції того, як повинно відправлятися правосуддя, але воно залишається, воно нікуди не зникає.
З урахуванням того, що було обмеження виплати заробітних плат з огляду на карантин, вдалося зекономити певну частину коштів. І якби не це обмеження, то на сьогодні ми б вже мали ситуацію, коли заробітної плати в грудні було б нічим виплачувати з огляду на ті бюджетні показники, які ми маємо. Тому, дійсно, це питання важливе і нагальне. Якщо суди зупинять відправляти правосуддя, то це буде проблема не судової влади, це буде проблема всього суспільства. А ми до цього ідемо з такими показниками, які закладені в бюджеті на 2021 рік.
Дякую.
МОНІЧ Б.С. Доброго дня, шановні народні депутати! Моніч Богдан, Голова Ради суддів України.
Насправді, хочу розпочати саме з проблем бюджету 2020 року. Дійсно, щоденно на Раду суддів України надходять безліч просто звернень працівників апарату суду щодо того, що їм не виплачують заробітну плату. Сьогодні є якісь певні, незрозуміла для мене ситуація, коли Міністерство фінансів називає одні цифри, Державна судова адміністрація – головний розпорядник бюджетних коштів – називає інші цифри. Але те, що ми маємо на сьогоднішній рік. От сьогодні до кінця року, щоб ви зрозуміли, у нас на оплату праці залишилося 2,7 мільярди гривень, з них 1,9 піде тільки на виплату заробітної плати суддям, тої, яка гарантована законом і Конституцією України. На апарат у нас залишається близько 800 мільйонів гривень. Якщо це розкинути на 25 тисяч працівників апарату до кінця року, це середня заробітна плата виходить 10,6 тисяч гривень. При цьому я хочу нагадати, що в 2019 році касові видатки на апарат суду склали 5,4 мільярди гривень. Тобто середня заробітна плата була забезпечена на рівні 18 тисяч гривень.
Ми розуміємо, що зараз не той абсолютно рік, який був у 2019 році. Але як зараз пояснити працівникам апарату, які отримували у 2019 році такі кошти, що вони зараз мають отримувати середню заробітну плату у меншому розмірі?
Зараз я дивлюся на ті цифри, які запропоновані у 2021 році, ми порахували. Насправді, Міністерство фінансів наразі пропонує фактично, щоб заробітна плата працівника апарату суду у 2021 році під ту чисельність, яка є зараз, 25 тисяч людей, вона буде близько 8 тисяч гривень в середньому. При цьому в цю середню заробітну плату закладаються зразу і відпустки. Я вам хочу сказати, що у нас працівники не дуже розуміють, по суті це не середня навіть зарплата, це є середній дохід. Тобто 8 тисяч – це не щоденно буде працівник апарату отримувати, це із двома відпустками, які по закону, ну одну давайте порахуємо. Тобто 8 тисяч гривень працівнику апарату. Як зараз втримати людей на роботі - я не знаю.
З приводу суддів. На сьогоднішній день той фонд оплати праці, який закладений, то він фактично враховує десь близько 5 тисяч 300 суддів. У нас станом на сьогодні працює вже 5 тисяч 199 суддів. Ще є 194 судді, які чекають указів Президента про призначення. Тобто вже цифри 5 400. Тобто вже закладений фонд оплати праці є меншим. Крім того, ми всі знаємо, що 30% у нас дефіцит, ми очікуємо, у нас величезна проблема, що у нас не вистачає суддів. Те, що просить Державна судова адміністрація, то це вона прогнозує, що в наступному періоді хоча б ще 600 суддів були би призначені. Нам потреба - близько 2 тисяч. Ми не просимо на 2 тисячі посад, ми говоримо просто на хоча би цих 600.
Так само я би хотів, якщо є якесь бачення держави, щоб була озвучена цифра, ми так само готові перерахувати ці цифри, яку вбачає Міністерство фінансів, от з огляду на озвучені мною цифри, цифру, скільки має отримувати працівник апарату. Назвіть цю цифру, ми її помножимо на 25 тисяч працівників апарату і чітко будемо розуміти, що це позиція держави, що це позиція Уряду, що працівники мають заробляти стільки в судовій гілці влади.
Те, що сьогодні просить Державна судова адміністрація, це мінімально критична потреба. І я би просив...
ТРУХІН О.М. Я вибачаюсь. Давайте заслухаємо Міністерство фінансів щодо цієї позиції. Дякую.
МОНІЧ Б.С. Да, будь ласка.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, зараз піднято дуже важливе питання – питання оплати праці. Я на засіданні Бюджетного комітету і в парламенті неодноразово піднімав питання про диспропорцію в заробітних платах взагалі в системі влади в Україні, не тільки судової влади, але і законодавчої, і виконавчої, і державних підприємств, наглядових рад, бюджетної сфери. У нас дійсно виходить така ситуація, що одні отримують непропорційно високі зарплати навіть порівняно з європейськими країнами, а інші, які забезпечують роботу, отримують зарплати, на які вони навіть не можуть до роботи доїхати. Це правда. Чому сталася така ситуація в судовій гілці влади? Не тому, що стали менше давати коштів, ніж давали раніше, а така ситуація сталася через те, що різко зросли зарплати в суддів. Я не кажу, що це погано чи добре. Очевидно, що судді мають бути незалежними у прийнятті рішень і мають мати хорошу зарплату. Але коли вся заробітна плата, весь фонд іде першочергово на оплату заробітних плат суддів, а на тих людей, які пишуть рішення, сидять секретарями судових засідань, забезпечують роботу всього суду, залишаються "крохи" зі столу, так вибачте, це не питання депутатів виключно. Давайте дійсно розбиратися, я з вами тут згоден повністю, ви правильно «б'єте в набат», захищаєте своїх працівників. Зараз ми вже не чуємо проблеми, що піднімають ситуацію: а давайте піднімемо зарплату суддям. Немає такої ситуації? Немає.
Тому насправді я хотів би сказати зараз ключову річ, що дійсно, до того часу, допоки ми не приймемо у країні один закон, який буде регулювати оплату праці по всій вертикалі, по всіх бюджетниках, хто отримує кошти з державного бюджету, до того часу будуть такі ситуації. Бо до нас приходять десятки інституцій, ми на робочій групі розглядали, які піднімають питання про свої заробітні плати, бо є диспропорція.
Тому яка в мене є пропозиція, колеги? Зараз Бюджетний комітет якраз у зв'язку з вашими пропозиціями підтримав рішення стосовно того, щоб дати доручення Уряду до другого читання вирішити цю проблему. Ми тут, на комітеті, без Міністерства фінансів, вас і всіх зацікавлених осіб це питання вирішити не можемо, тому що ми дотепер не розуміємо, а скільки коштів буде достатньо, щоб більше цих питань не піднімалося.
Тому пропозиція така. Даємо доручення Уряду і дивимося, що повернеться з Уряду до другого читання. Ви - представники Вищої ради правосуддя, органів суддівського врядування - разом з Міністром фінансів це питання маєте можливість (і з Урядом) обговорити до другого читання і дати нам збалансовану пропозицію. І будьте впевнені, що в Бюджетному комітеті не важливо - це влада чи це представники опозиції, ми підтримуємо ці рішення, бо розуміємо цю диспропорцію. Розуміємо і чуємо вас. Але також погодьтеся з тими аргументами, які я сказав, бо вони теж є справедливі.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Стисло, Міністр фінансів, прошу, дайте відповідь.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую.
Ви знаєте, у нас з вами була досить така нормальна дискусія. І в принципі, нам є що відповісти по 2020 року. Я зараз не хочу піднімати ці цифри, тому що я розумію, що коштів вам дійсно не вистачає, є потреба. Єдине було прохання у нас, коли ми рахували цю потребу, щоб ми чітко визначили суму, тому що попереднє керівництво судової адміністрації, на жаль, у своїх "захмарних" бажаннях бачило мільярдні суми - 2,2 мільярда, 2,5 мільярда. Ми можемо порахувати, якщо дійсно буде у вас розуміння того, скільки вам дійсно потреба є, тому що є залишки коштів на спеціальному фонді, є залишки коштів на поточну діяльність, є залишки коштів від оплати праці, щоб ми дійсно об'єктивно оцінили вашу картину потреби на 2020 рік і потім відповідним чином може бути скорегований 2021 рік. Якщо така співпраця буде, я думаю, що ми можемо вийти на результат.
Дякую.
МАСЛОВ Д.В. Дозвольте репліку? Я як автор пропозиції. Можна репліку, щоб відреагувати? Дивіться, що стосується Міністерства фінансів. Ми на Правовому комітеті це розглядали, 4 засідання у нас були з цього приводу. До сьогоднішнього часу від Міністерства фінансів ми так і не побачили, а скільки коштів потрібно судовій адміністрації, щоб забезпечити вимоги Конституції реально. Тому що я чую тільки одне і те саме, що ви надаєте не те, що потрібно. Так надайте тоді, якщо ви краще знаєте, що потрібно.
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, я не хотів називати ці цифри, але ви мене провокуєте. Я вам відповім. Дивіться, залишок планових призначень за напрямами поточних видатків на придбання марок, конвертів, відправки кореспонденції на сьогоднішній момент, це було два тижні тому, складало 445 мільйонів гривень, це при тому, що після цього у мене була інформація про те, що суди не мають можливості здійснювати свою діяльність через відсутність марок, конвертів і так далі. Далі ідемо. По спецфонду залишки складають 537,8 мільйонів гривень. Далі ідемо. На оплату праці залишок невикористаних відкритих асигнувань в місцевих апеляційних судах 695 мільйонів. Служба судової охорони, ВККСУ - 35. Тобто ми показали об’єктивну картину. Ми готові далі рухатись, якщо є проблема. Але коли нам кажуть, що ми не будемо показувати наші потреби, дайте нам "верхню" суму, ми вже самі знаємо, як визначатись.
Ви прекрасно знаєте, що на комітеті задавались питання щодо капітальних ремонтів і капітальних видатків, і коли попередній керівник сказав, що це вас не стосується, це наша справа, ми таким чином здійснюємо судочинство.
Тому, якщо ми хочемо бути відвертими, давайте рухатись спільно в цьому напрямку.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Остання репліка, будь ласка.
МОНІЧ Б.С. Сергію Михайловичу, я вперше насправді, я не був на засіданні Комітету з питань правової політики. Наш орган, якщо простіше пояснити, самоврядування. Ми представляємо, я сам теж суддя, між іншим, ми представляємо інтереси всіх органів судової влади, але більше зараз акцентуємо на першу апеляційну інстанцію.
З приводу тих залишків, ми перевіряли цю інформацію, це по суті ті кошти, які не були використані, і вони теж враховані в отих цифрах, які я назвав, 2,7 мільярди, які до кінця року. Тобто по суті Мінфін, коли говорить, що добре, це залишок, а якби їх ДСА використало, то їх би не було. Тобто у нас вже було не 2,7, а 2,1 мільярди. Давайте, можливо, десь співставимо ці цифри, тому що ну очевидно. Я дивився на ті цифри, які нам доводить ДСА, бо тут я не союзник їх. Вони насправді наш розпорядник коштів, які в тому числі, в мене судді питають, працівники апаратів нас запитують, як ефективно розпоряджається ДСА коштами?
І ті цифри, які вони надавали, вони реалістичні. І ті цифри, які ви називаєте, це дані, мені здається, 1 жовтня. Сьогодні ми вже маємо 2 листопада. І кожен місяць насправді ця сума зменшується. У нас тільки на суддівську винагороду щомісячно витрачається велика кількість коштів. Тому там десь по цифрах, я думаю, є помилка все ж таки.
Якщо по спецфонду ми підкажете, яким чином можна, коли він теж розподілений планово помісячно, як його можна перекинути і звідки перекинути, ми, можливо, це обговоримо і підтримаємо та скажемо, що можливо. Але наразі спецфонд, ви ж теж знаєте, що є розпис, він розписаний так само помісячно, всі видатки його розписані. Тому ми готові, просто оці цифри, я думаю…
МАРЧЕНКО С.М. У нас є доручення, давайте на етапі доопрацювання до другого читання, я думаю, доопрацюємо.
МОНІЧ Б.С. Якщо буде можливість, я би просив, запросіть, будь ласка, теж нас на ваші консультації, щоб це була не лише Державна судова адміністрація, ми з радістю долучимося як незалежний арбітр.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Добре.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ставлю на голосування пропозицію: у пункті 1.13.6 щодо збільшення видатків Конституційному Суду за пропозицією народних депутатів Забуранної Л.В. та Крулька І.І. перенести в другий розділ щодо доручень Уряду без суми і відповідно зменшити доходи від частини чистого прибутку держпідприємств для збалансування. Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Пропонується Комітету підтримати рішення, озвучене Трухіним Олександром Миколайовичем, а саме:
Перше - схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту 4000, а також схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці з урахуванням проголосованого уточнення щодо Конституційного Суду;
Друге - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту 4000.
Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? 1 – утримався. Двоє не голосували. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.