засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
2 червня 2021 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені!
Володимире Володимировичу, підтвердьте, будь ласка, наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Кворум є.
АРІСТОВ Ю.Ю. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.
Проект порядку денного у Вас є.
Чи є пропозиції до проекту порядку денного?
ЗАБУРАННА Л.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні колеги! Прохання питання друге, підпункт 2.1. – це стосовно перерозподілу видатків державного бюджету для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів за номером 478-р, виключити з проекту порядку денного.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. З якої причини?
ЗАБУРАННА Л.В. (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного з урахуванням пропозиції Забуранної Лесі Валентинівни зняти питання по Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались?
За – одноголосно. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до розгляду питань.
Перше питання. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом.
Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна. Прошу.
ШПАК Л.О. Дякую, Юрію Юрійовичу.
За наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 64 законопроекти, з них пропонується визнати: такими, що не мають впливу на показники бюджету, – 22 та такими, що впливають на показники бюджету, – 42, з них: 34 – мають безпосередній вплив та 8 – мають опосередкований вплив.
Прошу підтримати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Є питання до доповідача?
Переходимо до прийняття рішення.
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались?
1 – не голосував, решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались?
1 – утримався, 1 – не голосував, решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Друге питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам: перше, перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля. Це зняли.
Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (розпорядження Уряду № 359-р).
Доповідає Сташенко Віталій Юрійович. Прошу.
СТАШЕНКО В.Ю. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! 21 квітня 2021 року Кабінетом Міністрів було прийнято розпорядження про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України на 2021 рік" з метою раціонального використання у 2021 році бюджетних коштів за бюджетною програмою. Акт розроблено відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", стаття 28, та порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 147.
Пропонується розподілити кошти в сумі 1,2 мільярди за наступними напрямками: будівництво житла – 600 мільйонів гривень, придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі – 400 мільйонів гривень, грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання житлове приміщення – 201 мільйон гривень. Погоджено з зацікавленими органами без зауважень і не потребує додаткових витрат з держбюджету. Прошу підтримати.
Дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
УЛЮТІН Д.В. Немає заперечень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача?
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
За підсумками розгляду, керуючись вимогами статті 28 Закону "Про Державний бюджет на 2021 рік", пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до розпорядження Уряду № 359-р розподіл коштів за бюджетною програмою Міністерству оборони щодо будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України в сумі 1 мільярд 201 мільйон гривень за напрямами і об’єктами згідно із додатком до цього розпорядження із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати комітет про використання зазначених коштів.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.
Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція. Прошу проголосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 1 - не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Третє питання, розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою щодо будівництва житла для військовослужбовців Служби безпеки України (розпорядження Уряду № 436-р).
Доповідає заступник Голови Служби безпеки України Якушев Олександр Вікторович.
ЯКУШЕВ О.В. Доброго дня, шановний Юрію Юрійовичу, доброго дня, шановні народні депутати. Служба безпеки України просить розглянути та підтримати розпорядження Кабінету Міністрів № 436-р від 12 травня 2021 року щодо розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України на 2021 рік" у сумі 120 мільйонів гривень. Основні кошти розподілені, направлені на завершення житла і закінчення житла в 2021 році, решта 19 мільйонів – на будівництво і розробку проектно-кошторисної документації на будівництво нового житла.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
МОЛОТОК І.Ф. Можна зауваження?
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток Ігор, Сумщина. Я хотів би, щоб з повагою відносились до бюджетного комітету, і наступного разу, моє таке прохання, рекомендація, хоча би прийшли не у спортивній формі.
ЯКУШЕВ О.В. Це не спортивна форма, я вибачаюсь. Я почув. Добре.
МОЛОТОК І.Ф. В діловій, діловій формі.
ЯКУШЕВ О.В. Дякую. Але це не спортивна.
МОЛОТОК І.Ф. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
УЛЮТІН Д.В. Немає заперечень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача?
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. За підсумками розгляду, керуючись вимогами статті 28 Закону "Про Державний бюджет на 2021 рік", пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до розпорядження Уряду № 436-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Служби безпеки у сумі 120 мільйонів 350 тисяч гривень за напрямами згідно із додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
ЯКУШЕВ О.В. Щиро дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Четверте питання, розподіл між місцевими бюджетами субвенції на розвиток спортивної інфраструктури (розпорядження Уряду № 527-р). Доповідає перший заступник Міністра молоді і спорту Симонов Сергій Анатолійович.
СИМОНОВ С.А. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні. Комісією Мінмолодьспорту, до складу якої увійшли також і депутати з Комітету з питань бюджету, і ми вам щиро вдячні за плідну співпрацю та кількагодинне заслуховування презентації проектів, було відібрано 11 спортивних об'єктів з різних областей України для надання субвенції з державного бюджету. Серед відібраних об'єктів багатофункціональні спортивні комплекси, басейни, льодові арени та палаци спорту. Всі об'єкти призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд України не менше ніж 5 олімпійських видів спорту, а також для занять масовим спортом.
Реалізація зазначених проектів суттєво зміцнить та розширить матеріально-технічну базу фізичної культури і спорту України.
Розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури в 2021 році затверджений відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України № 527. Тому прошу вашої підтримки, шановні народні депутати, аби в різних регіонах нашої країни з'явилися нові спортивні об'єкти як основа розвитку спорту в Україні.
Дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
УЛЮТІН Д.В. Немає заперечень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача? Прошу.
ЛАБА М.М. Якщо можна. Скажіть, будь ласка, на етапі розгляду проектів і проведення його затвердження, з тим питанням, що було з відеозв'язком з народними депутатами? Це перше питання.
І друге питання, як ви кажете, 5 олімпійських видів спорту, які потреба була від федерацій зібрати. Наскільки відомо, подавали ОДА пропозиції і саме їм казали, що це все українського рівня повинні бути федерації. Але у відповідному положенні не було застосовано такий термін, який обмежував би участь у відповідних проектах. Скажіть, будь ласка, дайте відповідь.
Дякую.
СИМОНОВ С.А. Дякую за запитання.
Почну з другого. Відповідно до постанови Кабміну спортивні споруди, які можуть споруджуватися за рахунок коштів державного бюджету, повинні відповідати проведенню всеукраїнських або міжнародних змагань. Тобто мінімальний рівень – це був всеукраїнські спортивні змагання.
Стосовно проблем технічних з відеозв'язком, дійсно ця комісія відбувалася онлайн, офлайн і були проблеми з тим, що по декілька членів комісії говорили одночасно. Тому були дійсно технічні проблеми, за що вибачаюся від Міністерства молоді та спорту.
ЛАБА М.М. Із Закарпаття не потрапив жоден об'єкт. Я просто хочу сказати, що там дійсно міжнародні турніри проходять, адже там 4 кордони чотирьох країн. І будь-які турніри, дійства, які проходять в Закарпатті із залученням цих команд, вони є міжнародним турніром. Прошу взяти до уваги.
Дякую.
СИМОНОВ С.А. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання є?
Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.
САЛАМАХА О.І. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури згідно з розпорядженням Уряду від 31 травня 2021 року № 527-р.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету пропозиція погодити розподіл між місцевими бюджетами відповідної субвенції згідно з розпорядженням Уряду за № 527-р. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 5 – утримались. Решта – за. Рішення прийнято.
СИМОНОВ С.А. Дякую за підтримку.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
П'яте питання, розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів за бюджетною програмою щодо заходів, спрямованих на боротьбу з COVID-19, Міністерству соціальної політики для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню COVID-19 (постанова Уряду № 543).
Доповідає заступник Міністра соціальної політики Музиченко Віталій Володимирович.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
Шановний Юрію Юрійовичу! Шановні народні депутати! В кінці березня було прийнято закон, який передбачає надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних та протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Відповідно з 19 квітня поточного року розпочато прийом відповідних заяв від громадян. Я нагадаю, що допомога надавалася застрахованим особам, таким як наймані працівники та фізичні особи-підприємці, економічна діяльність яких була обмежена в період локдауну. Станом на сьогодні до нас надійшло майже 340 тисяч заявок. Попередньо було виділено 1,4 мільярди гривень, що дало можливість закрити і виплатити 175 тисяч звернень. Наразі залишаються невиплаченими фактично 165 тисяч звернень. Тому Постановою Кабінету Міністрів 543 було передбачено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну за бюджетною програмою 3511380, відповідно 1,4 мільярди гривень – на Міністерство соціальної політики для проведення відповідних виплат. Прохання підтримати для забезпечення відповідної виплати допомоги.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення в Міністерства фінансів?
УЛЮТІН Д.В. Немає заперечень.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача?
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
За результатами опрацювання зазначеного питання, керуючись положенням статті 36 Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік", пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до пункту першого постанови Уряду від 31 травня за номером 543 розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу з коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 1,4 мільярди гривень Мінсоцполітики для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до третього питання. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Доповідає перший заступник Міністра фінансів Улютін Денис Валерійович.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні народні депутати! На засіданні підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати комітету Верховної Ради вчора під головуванням Ігоря Федоровича ми відпрацювали за участі представників Мінфіну, казначейської служби, Рахункової палати, народних депутатів, ми розглянули звіт Кабміну про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", доопрацювали проект Постанови Верховної Ради про звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет", пропозицій та зауважень до якої в Міністерства фінансів наразі вже немає.
Міністерством фінансів України вже були опрацьовані висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та надані Рахунковій палаті відповідні пропозиції … листом від 17.05.
Коротко хочу зупинитися безпосередньо на виконанні бюджету 2020 року. Всі ми пам'ятаємо 2020 рік, він був досить складний. Не зважаючи на це, доходи державного бюджету становили 1 трильйон 76 мільярдів гривень, і були перевиконані на 54 мільярди гривень ... зі змінами. Хочу сказати, що перевиконання доходів на 54 мільярди гривень дозволило зменшити на відповідну суму планові запозичення та профінансувати всі пріоритетні видатки. Перевиконання доходів було однією зі складових підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість та мінімізації схем ухилення від сплати податків. Зокрема надходження від ПДВ з вироблених в Україні товарів зросли на 42 відсотка порівняно з 2019 роком. Це забезпечило виконання плану надходжень внутрішнього ПДВ на 47 відсотків.
У 2020 році Уряду вдалося ефективно мобілізувати ресурси задля здійснення видатків в повному обсязі відповідно до розпису. При цьому було забезпечено фінансування соціальних видатків, видатків на оборону та обслуговування боргу і, звісно, після створення фонду боротьби з COVID-19 - фонду COVID-19.
Видатки державного бюджету збільшилися на 213 мільярдів гривень, або на майже 20 відсотків, до 1 трильйона 288 мільярдів гривень. Видатки на національну безпеку і оборону у 2020 році були здійснені на безпрецедентно високому рівні та становили майже 250 мільярдів гривень, або 6 відсотків ВВП.
У 2020 році також зросли соціальні видатки у порівнянні з 2019 роком. Розмір мінімальної заробітної плати зріс на 827 гривень, або на 20 відсотків – до 5 тисяч гривень.
Щодо видатків з фонду боротьби з COVID-19. За 2020 рік Урядом було розподілено 78,4 мільярда гривень коштів цього фонду, з яких 66 мільярдів гривень, або майже 85 відсотків, було фактично використано головними розпорядниками коштів. Зокрема на соціальний захист було направлено 15,6 мільярда гривень. Хочу сказати, що за ці кошти 352 тисячі осіб отримали допомогу або страхові виплати по тимчасовій непрацездатності, майже 370 тисяч працівників отримали допомогу по частковому безробіттю на період карантину і 77 тисячам фізичних осіб-підприємців надано допомогу на дітей. На охорону здоров'я було спрямовано майже 20 мільярдів гривень. Вони були використані на придбання ШВЛ, іншого медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, здійснення доплат працівникам, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19, забезпечення лікарень киснем, реконструкція приймальних відділень лікарень та облаштування тимчасових шпиталів.
Стимулювання економіки з фонду COVID-19 було здійснено в обсязі 26,4 мільярди гривень. Це зокрема розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення, державна підтримка сфери культури, туризму та креативних індустрій.
Також хочу звернути увагу, що попри важкий 2020 рік Уряду вдалося забезпечити утримання фактичного дефіциту бюджету у затверджених законом обсягах, а також майже отримати відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП на рівні 60 відсотків. Фактичний дефіцит державного бюджету у 2020 році становив майже 218 мільярдів гривень, або 5,2 відсотка ВВП. На кінець 2020 року показник державного та гарантованого державою боргу становив близько 60 відсотків ВВП.
У 2020 році Міністерством фінансів була здійснена ефективна боргова політика. На внутрішньому ринку залучені 382 мільярди гривень через розміщення ОВДП, при цьому середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 7,8 відсотка річних та знизилась на 5,2 базових пункти проти 2019 року.
На зовнішніх ринках було відновлено ефективну взаємодію з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами, від яких надійшло 99 мільярдів гривень проти 1,1 мільярда гривень у 2019 році. Україна стала єдиною державою у світі, якій міжнародні рейтингові агенції "Moody`s" та "RN day" підвищили кредитний рейтинг під час пандемії COVID-19. Хочу звернути увагу, що це позитивно відобразилось як на надходженнях від облігацій зовнішньої держаної позики, так і на умовах їх розміщення.
Основним підсумком виконання 2020 року, коротко можу сказати, було утримання дефіциту державного бюджету у межах, встановленого законом граничного показника, виділення коштів на оборону та безпеку в обсязі 5,9 відсотка ВВП, продовження реформування системи державних фінансів шляхом підвищення ефективності видатків бюджету, забезпечення подальшого зростання мінімального розміру заробітної плати в розмірі прожиткового мінімуму та інших видів соціальних виплат та допомог. Також це була підтримка населення та бізнесу за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, продовження підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, надання пільг та субсидій, а також покращення фінансування капітальних видатків державного бюджету.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
На засіданні присутня голова Казначейства Слюз Тетяна Ярославівна. Бажаєте щось доповнити?
СЛЮЗ Т.Я. Шановні народні депутати, в принципі, Денис Валерійович фахово все озвучив. Єдине я хочу сказати, що по завершенню року всі наявні платіжні доручення, які були подані по державним, по місцевим та по іншим клієнтам, вони виконані в повному обсязі. Ну і, безумовно, ніколи видатки загального фонду державного бюджету стовідсотково не виконуються, це є економія і обслуговування державного боргу, і пов'язане те, що економія видатків по розпорядникам бюджетним коштів.
Проблематика у нас є по Пенсійному фонду, по позичках заборгованість, насправді. І за 2020 рік вона ще зросла на 16 мільярдів. Я просто озвучую ті позиції, які є в проекті постанови Верховної Ради. Ну і, безумовно, 9 мільярдів гривень – це є заборгованість місцевих бюджетів за середньостроковими позичками в зв'язку з прийняттям змін у 2015 році в Бюджетному кодексі про те, що місцеві бюджеті не повертають заборгованості за середньостроковими позичками до особливого порядку. На сьогоднішній день його немає.
Ну а так основні показники Денис Валерійович озвучив. Мені нема, що доповнити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Слово надається голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.
ПАЦКАН В.В. Шановний Юрій Юрійович, шановні народні депутати! Ми покажемо вам для того, щоб було більш зрозуміло, аналіз виконання Закону про Державний бюджет на 2020 рік. Ми зробили аналіз, Рахункова палата, щодо виконання Закону про Державний бюджет на 2020 рік і затвердила свої висновки.
Коротко зупинюсь на тому, що впливало на виконання державного бюджету в 2020 році, те, що спостерігається в цьому році, і те, що буде плануватись на наступний рік.
Перше. Пандемія COVID призвела до турбулентності публічних фінансів. В 2020 році парламент 17 разів вносив зміни до державного бюджету. Для порівняння, у 2019 році їх було тільки 4. В результаті показники бюджету значно змінилися: дефіцит бюджету збільшився у 3,2 рази і становив 298 мільярдів гривень. Це найбільший показник за всю історію. Фінансування дефіциту передбачалося за рахунок нових рекордних запозичень на суму 685 мільярдів гривень. Видатки збільшилися на 131 мільярд гривень, доходи зменшилися на 74 мільярди гривень. Цього року зміни до бюджету вносилися вже тричі, ще 2 законопроекти прийнято у першому читанні.
Друге. Низька якість макроекономічного прогнозу на фоні негативного впливу COVID-19 на економіку призвела до недонадходжень 75 мільярдів гривень доходів бюджету.
Третє. Відсутність єдиного бачення податкової політики та системи недоліків при плануванні окремих доходів. Уряд вперше не затвердив Бюджетну декларацію і бюджет у 2020 році формувався без стратегічних орієнтирів.
Окрім цього, запроваджені нові податки, надходження від яких у 2020 році так і не надійшли до бюджету, зокрема 4,4 мільярди, від яких у 2020 році плата за ліцензії у сфері азартних ігор. І як наслідок на цю суму не було профінансовано модернізацію матеріально-технічної бази лікарень, операції з трансплантацій, видатки для спроможної школи для кращих результатів. Наголошую, цього року так само спостерігається ризик недонадходжень коштів від плати за ліцензії. Як наслідок, можуть бути не профінансовані окремі видатки. За 4 місяці (хочу вас проінформувати) надійшло тільки 700 мільйонів з суми 7,4 мільярди.
Четверте. Низька якість бюджетного планування та урядових рішень. Через неякісне планування видатків та неналежну організацію роботи міністерств на початок грудня сума невикористаних коштів досягла 93 мільярдів гривень. Це призвело до того, що у грудні видатки бюджету були в 2,3 рази більше плану. Протягом року уряд прийняв 76 рішень про зміну видатків за кожною четвертою бюджетною програмою, за окремими програмами декілька разів. І все для того, щоб освоїти кошти, які не були використані ефективно впродовж року. Крім того, декілька разів уряд скасовував свої ж попередні рішення про виділення коштів. Зауважу, станом на 1 червня уряд вже ухвалив 10 рішень про перерозподіл видатків.
П'яте. Виконання коштів на боротьбу з COVID-19 відбувалося без чіткого плану. Про це ми говорили тут, на комітеті декілька разів звертали на це увагу. У квітні 2020 року в структурі державного бюджету був створений фонд боротьби з COVID-19 на суму 65 мільярдів гривень, який протягом року збільшився до 81 мільярда гривень, і кошти фонду розподіляли за рішенням уряду. Загалом Кабінет Міністрів прийняв 41 таке рішення. Але через неякісне планування та несвоєчасні управлінські рішення з фонду не використали 12 мільярдів гривень, або 15 відсотків від загальної суми фонду COVID-19. Додатково майже 8 мільярдів гривень наприкінці року сплачено авансом за не поставлені товари, роботи та послуги.
Ми цього року вже розпочали аудит щодо фонду COVID-19. Восени будемо завершувати цей аудит, і ми додатково проінформуємо бюджетний комітет, я думаю, що бюджетному комітету буде цікаво, як використовувалися кошти на боротьбу з COVID-19 минулого року з ковідного фонду.
І шосте. Брак фінансів, про що говорив і перший заступник Міністра фінансів, який виник через зменшення доходів бюджету внаслідок карантину та невиконання плану запозичень. Для фінансування видатків бюджету уряд з 5-и, з 12 місяців здійснював запозичення коштів з ЄКР – єдиного казначейського рахунку, максимально 43 мільярди гривень у листопаді. Протягом травня, листопада та грудня були затримки з оплати незахищених статей видатків бюджету, а майже 50% усіх незахищених видатків грудня проведені лише після 28 грудня, коли Уряду вдалося залучити кошти до бюджету через запозичення. У першому кварталі 2021 року для фінансування загального фонду державного бюджету також залучались 10 мільярдів з єдиного казначейського рахунку, які були погашені в квітні.
Сподіваюсь, що надані рекомендації та висновки Рахункової палати урядом та Міністерством фінансів будуть враховані і будуть корисні депутатам Верховної Ради як парламентський контроль за виконанням використання коштів державного бюджету.
Дякую за увагу.
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача? Прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Шановний Денисе Валерійовичу, дякую за таку доповідь. Насправді у мене одне ключове питання. Як ми знаємо з фактів виконання бюджету за 2020 рік, що фактичний дефіцит був значно менший, ніж той, який ми погодили в березні, коли ми переглядали бюджет. Тут дефіцит ми планували, якщо я не помиляюсь, 298, а фактичний був 215, що насправді я вітаю, бо це означає, що нам як державі прийшлось менше запозичувати і відповідно доведеться менше віддавати, менше платити, менше тратити грошей державного бюджету на обслуговування державного боргу.
В мене питання більше стосується цього року. Тобто цього року ми знову передбачили досить великий дефіцит – 247, здається, мільярдів гривень. І питання: чи знову ми очікуємо, що ця цифра буде значно менша, чи це знову та ситуація, коли ми спеціально перезаложили, надіючись, що цифра буде менша? І враховуючи ту динаміку, яку ми вже бачимо за результатами чотирьох місяців, який попередній прогноз може дати нам Міністерство фінансів, розуміючи, що ситуація зараз більш прогнозована, ніж була в минулому році по фактичному дефіциту бюджету?
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Володимире Володимировичу.
Щодо боргової політики, Міністерство фінансів тут притримується максимально зваженого підходу, без необхідності перезапозичень, і запозичення здійснюються виключно під той прогнозний обсяг видатків, який буде проведено.
У поточному році план по запозиченню визначений Законом про бюджет, ми ідемо в цьому плані. І на сьогодні буде здійснено так, як це написано в бюджеті.
АРІСТОВ Ю.Ю. Михайле, прошу.
ЛАБА М.М. Денисе Валерійовичу, дивіться, ще є таке прохання відносно освоєння коштів. Постановою 1070 від 04.12 були внесені зміни 2019 року на 22.07.2020 року. Це постанова 641, пункт 15.1, що забороняє авансувати товари, роботи і послуги, і цей аванс їм не сплачують. ОТГ просять і міста повернути їм зараз, якщо ця найскладніша фаза COVID-19 пройшла, то можна уже рухатись вперед і скоріше реалізовувати і субвенції, і програми державні, що дасть змогу вже їм авансувати. Врахуйте це, будь ласка.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?
ЦАБАЛЬ В.В. Коротка репліка. Я також хотів би подякувати Тетяні Ярославівні, що прийшла на комітет, і нагадати, яка складна ситуація була в грудні по казначейству, пам’ятаєте, скільки було шуму, різних слухів і так далі, але в кінці всі розпорядження, всі платежі, все виконували завдяки, скажемо так, хорошій організації, зваженій роботі казначейства. Ми це ніколи не помічаємо, бо в нас завжди казначейство іде десь там, скажемо так, на фоні, але користуючись нагодою, просто хотів про це всім нагадати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Будемо частіше запрошувати.
Ще питання є? Немає.
Слово надається голові підкомітету Молотку Ігорю Федоровичу.
МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, шановний Юрію Юрійовичу! Я можу пригадати, коли в 2014, 2015, 2016 роках була взагалі тяжка ситуація з казначейством, не було виплат і страждала вся Україна, і після того, як ви чули, це дійсно стало зовсім інакше. Дякуємо вам за це.
Щодо звіту Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання звіту і поданих до нього матеріалів, з врахуванням висновків Рахункової палати в комітеті підготовлено проект рішення з проектом постанови Верховної Ради щодо звіту. Зокрема в проекті постанови звернуто увагу на окремі проблемні питання виконання бюджету, значна частина яких залишаються невирішеними протягом декількох років, і про це зазначалось. Водночас запропоновані доручення уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування в процесі виконання бюджету на 2021 рік та при формуванні бюджету на 2022 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати.
Вчора на засіданні підкомітету при представниках майже в повному складі Міністерства фінансів і Рахункової палати була запекла бесіда і було ретельно розглянуто дане питання та за підсумками розгляду пропонується комітету прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме:
1) взяти до відома звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік";
2) схвалити підготовлений у комітеті проект постанови Верховної Ради про зазначений звіт;
3) рекомендувати Верховній Раді зазначений звіт взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття підготовленого комітетом проекту постанови Верховної Ради;
4) направити Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій комітету доручення, передбачені у підготовленому комітетом проекті постанови.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Молотком Ігорем Федоровичем пропозиція. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Четверте питання. Щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році.
На виконання статті 11 Закону України про Кабінет Міністрів 15 квітня Уряд подав на розгляд Парламенту Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2020 році. Голова Верховної Ради відповідно до статті 228 Регламенту доручив профільному Комітету з питань економічного розвитку та іншим комітетам розглянути дане питання.
Для представлення зазначеного звіту було запрошено Міністра фінансів, який в Уряді відповідає за взаємодію Кабінету Міністрів з Бюджетним комітетом.
Перед початком розгляду такого звіту та надання можливості доповідачу відповісти на запитання належить відмітити, що, виходячи з предметів відання Комітету з питань бюджету, Звіт Уряду має розглядатися комітетом насамперед у контексті реалізації бюджетної політики та забезпечення бюджетного процесу.
Комітет щойно розглянув питання щодо звіту про виконання державного бюджету за 2020 рік, заслухавши доповідь першого заступника Міністра фінансів, та за підсумками розгляду надав відповідні рекомендації Кабінету Міністрів.
Для доповіді щодо звіту про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році надається слово першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Зараз просто проходить засідання Уряду, тому Міністр не зміг бути на цьому засіданні.
Отже, 14 квітня Уряд затвердив звіт про виконання своєї Програми діяльності у 2020 році та направив його до Верховної Ради України. Звіт Кабінету Міністрів України містить інформацію, зокрема, про ключові результати роботи Міністерства фінансів. Як я вже доповідав при представлені Звіту про виконання бюджету, що не зважаючи на складний 2020 рік та коронакризу, пов'язану з пандемією COVID-19, Міністерство фінансів показало свою ефективність та досягло прогресу у реформах, започаткованих Урядом.
За результатами року було забезпечено макроекономічну та фінансову стабільність. Навіть у таких складних умовах надходження до державного бюджету перевищили планові показники на 54 мільярди гривень, чому не в останню чергу сприяла якісна робота Державної податкової служби. Були профінансовані всі пріоритетні видатки та підвищені соціальні стандарти. Створення фонду COVID-19 надало можливість ефективно боротися з пандемією та оперативно реагувати на виклики. Громадяни і бізнес отримали допомогу та доступні кредити. Зокрема розширили доступ до фінансових ресурсів для підтримки мікро та малого підприємництва та мінімізації наслідків COVID-19, розширено Державну програму "Доступні кредити 5-7-9". Станом на кінець минулого року уповноваженими банками були укладені 7 тисяч 575 кредитних договорів на загальну суму 17,5 мільярдів гривень. Запущено абсолютно новий інструмент для підтримки мікро, малого та середнього бізнесу – це державні гарантії на портфельній основі. У грудні 2020 року підписано кредитні угоди з 11 банками-кредиторами на суму 3,9 мільярди гривень державних гарантій, що може забезпечити до 7,7 мільярди гривень кредитних суб'єктів малого та середнього підприємництва. Лікарі, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусною хворобою, отримали доплати до заробітних плат.
Надзвичайно важливим було для України продовження співробітництва із стратегічними міжнародними партнерами: МВФ, Єврокомісією, Світовим банком та іншими. Наші зусилля були справедливо оцінені рейтинговими агентствами, адже Україна стала єдиною державою у світі, якій підвищили кредитний рейтинг під час пандемії.
Важливі рішення для досягнень 2020 року заклали і міцне підґрунтя для подальшого розвитку держави.
Якщо необхідно, я можу детально по кожному пункту йти. Є час?
АРІСТОВ Ю.Ю. Давайте згідно питань будемо розкладати. Дякую.
Є питання до доповідача?
КРУЛЬКО І.І. Так, у мене є.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
КРУЛЬКО І.І. Якщо можна. Шановні колеги, от ми зараз розглядаємо Звіт про хід та результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів у 2020 році. В мене запитання: а якої програми діяльності Кабінету Міністрів, якщо парламент не затверджував програму діяльності Кабінету Міністрів? Те, що вона була подана, але депутати Верховної Ради її не затвердили. То що ми зараз заслуховуємо?
АРІСТОВ Ю.Ю. Це питання?
КРУЛЬКО І.І. Да, це запитання. Я просто хочу зрозуміти. Ми заслуховуємо звіт про виконання того, чого немає.
УЛЮТІН Д.В. Урядом була затверджена Програма діяльності як План дій Уряду на 2020 рік, а якраз План дій Уряду на 2020 рік ми і розглядаємо.
Дякую.
КРУЛЬКО І.І. План все ж таки?
Колеги, я тут на повному серйозі кажу. Я просто хотів би всім нагадати ситуацію, яка була у нас в сесійній залі. Коли був затверджений склад діючого Кабінету Міністрів України і обраний Прем'єр-міністр, на виконання вимог Закону про Кабінет Міністрів і Регламенту Верховної Ради була подана програма. Затвердження Програми діяльності Уряду надає можливість Уряду отримати так званий рік, коли не можна його відправити у відставку, і після цього, після такого року Уряд звітує і потім парламент затверджує нову Програму діяльності Уряду або затверджує новий склад Кабінету Міністрів.
Під час розгляду цього проекту в сесійній залі більшістю у Верховній Раді, монобільшість вирішила не затверджувати Програму діяльності, щоб річного оцього гандикапу для Уряду не було.
Таким чином у мене як у народного депутата України виникає запитання: якщо немає Програми діяльності Уряду, затвердженої парламентом, то її немає. Те, що приймає Уряд на своєму засіданні, ви можете називати це як завгодно, але це не вписується в норми Закону про Кабінет Міністрів, в норми Регламенту Верховної Ради і Конституції України. Тому що Програма діяльності Уряду прописана в Конституції як інструмент для того, щоб Уряд рік міг спокійно працювати без будь-яких потрясінь. Це є усталена практика. Тому я ще раз кажу, що для того, щоб ми могли слухати звіт про щось, це має бути затверджено.
ТРУХІН О.М. Готуйте підписні листи.
КРУЛЬКО І.І. Ні, ні. Це ваша справа – готувати листи. Ми підготуємо, якщо треба.
От я просто звертаю увагу на те, який документ ми як комітет повинні видати в результаті? Це не до Мінфіну претензія, це претензія до ситуації, яка склалась.
ЦАБАЛЬ В.В. Коротка репліка. Я можу допустити тільки, що незважаючи на те, що ми як Верховна Рада не прийняли програму, Мінфін вирішив, що все-таки вони хочуть, Мінфін і Кабмін, проінформувати про виконання того плану, який вони самі собі поставили. Дійсно, вони могли цього не робити, оскільки програма не була прийнята, але вони прийняли таке рішення. І це насправді нормально, що хоч ми і не погодили, але вони хочуть прозвітувати принаймні по тому, що було погоджено, як вони по ньому ішли.
УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) А у меня тоже вопрос тогда. Если мы не приняли программу в Верховной Раде, то сегодня, выслушав звіт Министерства финансов, за что мы должны голосовать? До відома?
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання? Немає. Добре.
Тоді переходимо до прийняття рішення. Пропонується комітету заслухану інформацію про Звіт про виконання Програми діяльності Уряду в 2020 році взяти до відома. Якщо немає заперечень, прошу проголосувати за неї.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
П’яте питання. Про звіти Рахункової палати за 2019 і за 2020 роки.
Доповідає Голова Рахункової палати Пацкан Валерій Васильович.
ПАЦКАН В.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, шановні представники Міністерства фінансів, Державної казначейської служби! Хочу вам представити звіт Рахункової палати за 2019 рік спочатку, а потім за 2020 рік. Нами своєчасно було надіслано в травні, до 1 травня 2019 року, звіт до Верховної Ради, вручено Голові Верховної Ради, який потім розписав цей звіт на Комітет з питань бюджету.
Я зупинюсь на декількох найбільших ключових показниках. Загальна сума коштів … у 2019 році 763 мільярди, затверджено 77 звітів. Загальна сума порушень у 2019 році – майже 50 мільярдів. Ми перевірили 602 об’єкти. Які ж порушення були самими системними? Це порушення бюджетного законодавства, які складають 64,5 відсотки, неефективне управління коштами та їх неефективне використання – 29,5 відсотків і порушення та недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету.
Найбільша кількість виявлених порушень у таких сферах: 14,5 мільярдів – це медична і соціальна сфера, 8,8 мільярдів – це взаємовідносини державного бюджету з місцевими, соціально-економічний розвиток територій і управління об’єктами державної власності та матеріальним резервом – на 6,5 мільярдів гривень.
У 2019 році ми знайшли резерви для збільшення доходів державного бюджету на 20,8 мільярдів, які бюджетний комітет під час формування державного бюджету на 2021 рік врахував, і ці кошти були спрямовані на соціальну, медичну та інші сфери для нашого населення.
Під час аналізу проекту державного бюджету на 2020 рік, прошу вибачення, експертиза проекту державного бюджету на 2021 рік також показала ці резерви на суму 20,6 мільярди.
За повідомленнями Рахункової палати у 2019 році за проведеними 23 аудитами порушено 73 кримінальні провадження і правоохоронні органи зараз опрацьовують їх.
За рекомендаціями Рахункової палати у 2018-2019 роках - виконано майже 76% рекомендацій. У 2019 році пропозиції Рахункової палати враховано Верховною Радою в 9 законах, 3 законопроектах … і в постановах Кабінету Міністрів - 14 та в 3 розпорядженнях.
2019 рік став для нас дієвим, сильним роком, тому що ми затвердили Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки. Ми опрацювали її з нашими міжнародними партнерами і Європейським Союзом. Мета – запровадження в Україні дієвої моделі зовнішнього аудиту публічних коштів та державного майна, яка б відповідала міжнародним стандартам вищих органів аудиту.
Переходжу до 2020 року. Що ми зробили в 2020 році? Прошу відео, будь ласка. (Перегляд відео)
Вперше в такому форматі представлено звіт, який зараз може будь-який народний депутат за QR-кодом, відкривається одразу автоматично звіт. Ми намагались показати всі звіти в інтерактивній формі, щоб було легше їх використовувати у себе в роботі.
На деяких ключових показниках зупинюсь. За минулий рік ми освоїли … суму коштів - близько 700 мільйонів, ця сума в цьому році становить 1 трильйон 185 мільярдів гривень, це більше, ніж річний звіт минулого року, ніж річний бюджет нашої держави минулого року. Ми провели найбільш такі аудити, ми там показували у відео, як Національна академія наук, яка неефективно управляє своїм майном, зокрема землями, що дуже цікаво в контексті земельної реформи, яка зараз приймається. Дані про 145 тисяч гектарів, це 31 відсоток, взагалі відсутні в державному реєстрі, щоб ви розуміли. 75 відсотків об’єктів не мають державної реєстрації, державних майнових прав про нерухоме майно. 367 мільйонів бюджетних коштів витратили неефективно на екстрену медичну допомогу. В ролику було показано, що це за це можна було купити 170 нових автівок, медичних автівок, які би потім могли зберегти життя мільйонам українців. 400 тисяч учнів мали проблеми із забезпеченням підручниками в 2019-2020 роках. Жодного електронного підручника в 2019 році не було закуплено.
Найбільша кількість виявлених правопорушень у таких сферах: 6,9 мільярдів – це АПК, природоохоронна діяльність та запобігання надзвичайним ситуаціям, 5,5 мільярдів – це безпека, зв’язок, обороноздатність держави та паливно-енергетичний комплекс, 3,9 мільярдів – це адміністрування доходів державного бюджету, які найбільш "хромають" у нас.
За 2020 рік 22 досудових розслідувань, за нашими матеріалами, повністю враховано або частково 64 відсотки наших рекомендацій. Ми провели найбільш великі аудити, які не проводились за часів діяльності ні Рахункової палати, ні Верховної Ради, це аудит Верховної Ради, який, до речі, представлений в комітеті, готовий, якщо буде необхідно, окремо зупинитись на ньому.
І ми завжди хочемо, щоб Рахункова палата була дієвим інструментом та механізмом парламентського контролю. Ми готові комунікувати з вами, народні депутати, готові вам допомагати, представляти наші звіти. Я знаю, що багато наших звітів, аудитів розглядаються на комітеті, на підкомітетах і це потім "взбодрює" органи виконавчої влади щодо виконання рекомендацій.
Дякую всім за увагу. Дякую підкомітету, Ігорю Федоровичу, дякую, Юрію Юрійовичу, дякую всім народним депутатам за те, що...
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Є питання до доповідача?
Іване Івановичу, прошу.
КРУЛЬКО І.І. Шановний Валерію Васильовичу, дякую вам за звіт такий, зроблений в дусі діджиталізації, дійсно, дуже все яскраво, зрозуміло.
У мене питання. Скажіть, будь ласка, всі звіти, які ви робите, ви потім передаєте до правоохоронних органів для того, щоб за наслідками цих звітів були здійснені відповідні дії. Чи можна сказати нам, якщо говорити про звіти 2020 року, можливо, ще ранувато, але звіт 2019 року, який щойно представлений, які все-таки результати роботи правоохоронної системи? Скільки в результаті вдалося все-таки усунути порушень, повернути коштів до державного бюджету? Тобто мене також цікавить в даному контексті практична реалізація роботи, яку здійснює Рахункова палата.
ПАЦКАН В.В. Дякую, Іване Івановичу.
Хочу вас поінформувати, що не по всіх звітах ми звертаємося до правоохоронних органів, лише там, де є правопорушення, які містять ознаки кримінального правопорушення.
За 2019 рік, дуже багато, зараз уже пішла тенденція, я вважаю, що це плюс, що іде погашення неефективного використання коштів ще до завершення наших аудитів, або під час проведення аудитів повертаються кошти до державного бюджету. Якщо говорити про кримінальні справи, то з 75-и за 2019 рік є лише 2 вироки. В одному – це повернення грошей до державного бюджету. Жодного державного чиновника, на превеликий жаль, не притягнуто до відповідальності за свої дії.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
МОЛОТОК І.Ф. Іван Іванович дійсно гарне питання піднімав, і я хотів би запропонувати, щоб на звітах Рахункової палати секретаріат, ми запрошували правоохоронні органи, якщо там дійсно є, на думку Рахункової палати, зловживання, і це дало б змогу більш ретельно глянути, що буде відбуватися далі з тим чи іншим питанням.
ПАЦКАН В.В. Дозвольте репліку.
Ігорю Федоровичу, цілком підтримую. Я декілька разів вже проводив звірку з правоохоронними органами щодо ходу розслідувань тих справ, які порушені за матеріалами Рахункової палати. Будемо лише вдячні, якщо ми представимо для комітету аналіз тих справ, і комітет запросить ті чи інші правоохоронні органи, можливо, ми тут розв'яжемо якийсь вузол і, можливо, буде потім зрушення. Готові підтримати, в будь-який момент доповісти, разом з комітетом опрацювати це з правоохоронцями.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще є питання?
Слово надається голові підкомітету Молотку Ігорю Федоровичу.
МОЛОТОК І.Ф. Шановні Юрію Юрійовичу, Валерію Васильовичу! Щодо звітів Рахункової палати за 2019 і за 2020 роки. У підкомітеті ретельно опрацювали та розглянули звіт Рахункової палати за ці роки. У розданому проекті рішення наведено узагальнену інформацію щодо результатів роботи Рахункової палати у відповідних роках та звернуто увагу на окремі питання, які потребують вирішення з метою покращення діяльності Рахункової палати.
За підсумками розгляду даного питання пропонується комітету прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: звіти Рахункової палати за 2019 і 2020 роки взяти до відома, надати Рахунковій палаті відповідні рекомендації, а також проінформувати Верховну Раду про розгляд комітетом зазначених звітів.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Молотком Ігорем Федоровичем пропозиція. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Переходимо до питання "Різне".
6.1. Про розгляд звернення Міністерства освіти і науки щодо погодження розподілу у 2021 році між місцевими бюджетами субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" відповідно до постанови Уряду від 17 травня 2021 року № 476. Доповідає голова підкомітету Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні колеги, до комітету надійшло звернення Міністерства освіти і науки щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" відповідно до постанови Уряду № 476.
У ході опрацювання здійснення розподілу за напрямками закупівлі комп'ютерів та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів засобами навчання виявлено неузгодженість підсумкового показника у рядку "Разом": визначено 35 тисяч гривень за сумою відповідно показників до місцевих бюджетів 35,4 тисячі гривень. Тому з метою забезпечення збалансування бюджетних показників пропонується повернути поданий Міністерством освіти і науки на погодження розподіл субвенції на доопрацювання згідно з листом, що наданий в матеріалах. Пропонується підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Є питання по цьому? Немає.
Якщо немає заперечень, переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету пропозиція, а саме: повернути поданий Міністерством освіти і науки на погодження розподіл субвенції відповідно до постанови Уряду № 476 на доопрацювання. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Останній пункт 6.2.
Шановні колеги, на засіданні комітету 20 травня було прийнято рішення створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Така робоча група створюється за участю народних депутатів України - членів комітету із залученням представників Міністерства фінансів та Рахункової палати. Відповідно до статей 15 і 34 Закону "Про комітети Верховної Ради України" на моє звернення від 21 травня пропозиції про включення до складу робочої групи надіслати 14 членів комітету.
ГЕВКО В.Л. Прошу врахувати, моя кандидатура… (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. Так. Добре. 15 членів комітету.
ПАСІЧНИЙ О.С. Я також прошу… (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. 16 членів комітету. Про що зазначено в розданих вам матеріалах.
(Загальна дискусія)
АРІСТОВ Ю.Ю. На сьогоднішньому засіданні пропонується визначитися з кандидатурою на голову робочої групи.
ЗАБУРАННА Л.В. Можна пропозицію?
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.
ЗАБУРАННА Л.В. Пропонуємо обрати головою робочої групи Пушкаренка Арсенія.
АРІСТОВ Ю.Ю. Арсенію, як ви, на пропозицію згодні?
ПУШКАРЕНКО А.М. (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Тоді пропонується підтримати таке рішення: обрати головою робочої групи Пушкаренка Арсенія. Хто за?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 1 – утримався. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Прошу Рахункову палату і Міністерство фінансів надати своїх представників до робочої групи.
ПАЦКАН В.В. Ми надамо.
УЛЮТІН Д.В. (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. А чому не можете?
УЛЮТІН Д.В. Річ в тім, що ми даний акт опрацьовуємо з боку Кабінету Міністрів. Тобто у нас буде конфлікт інтересів з двох сторін. Ми не маємо права приймати участь.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так це ж робоча група. Одна річ, що…
(Шум у залі)
АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Дякую всім за участь. Оголошую засідання комітету закритим.