СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
26 січня 2022 року
АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені!
Володимире Володимировичу, підтвердіть, будь ласка, наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Кворум є. Присутні більше половини членів комітету.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас. Чи є пропозиції?
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно- за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Перше питання. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.
ШПАК Л.О. Дякую, Юрію Юрійовичу.
За результатами опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено на подано на ваш розгляд 109 законопроектів. З них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 40 та такими, що впливають на показники бюджету, 69, з них 51 мають безпосередній вплив та 18 мають опосередкований вплив. Прошу підтримати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 1 – не голосував. 1 -утримався. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Друге питання. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (№ 5719), (додатковий розгляд).
Доповідає заступник голови комітету Копанчук Олена Євгенівна.
КОПАНЧУК О.Є. Дякую, шановний голово.
Сьогодні на розгляді законопроект 5719. Він був розглянутий у нас на комітеті, однак до Нового року не був винесений в зал. За підсумками опрацювання відповідних питань пропонується попереднє рішення.
Перше. Визначити термін набрання чинності законом з дня, наступного за днем його опублікування, а положення щодо запровадження нового порядку зарахування акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування ввести в дію з 1 квітня 2022 року. Це є необхідним, оскільки у нас в правках було з 1 січня, ми переносимо на 1 квітня 2022 року. Оподаткування ПДВ операцій щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу повітряним транспортом з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування закону.
Друге. В даній таблиці враховані пропозиції юридичного управління та Мінфіну до статей 17, 45, 78, 100 та нового пункту 17-4 Прикінцевих положень Кодексу для приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
Третє. Відхилити пропозицію до статті 18 про зміну вимог щодо визначення загального обсягу місцевого боргу, реалізація якої, за численними зверненнями місцевих рад, звужує їх можливості для розвитку. А також зберегти чинні положення статті 89 Кодексу в частині фінансового забезпечення мистецьких шкіл.
Четверте. Виключити пропозиції народного депутата Гетманцева, які ним відкликані.
Всі пропозиції викладені у розданій вам новій порівняльній таблиці.
Загалом пропонується підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект 5719 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні народні депутати, в підкомітеті ми опрацювали даний проект закону 5719. У нас була пропозиція щодо того, щоб 14 правку врахувати, і також врахувати зміни, що стосуються мистецьких шкіл, оскільки, по першій частині, ми бачимо ризик накопичення саме боргових зобов’язань за місцевими бюджетами і визначення саме механізму щодо фактичних надходжень більш прогнозованим як для місцевого самоврядування, так і для нас як Мінфіну при прогнозуванні саме обсягів. По мистецьким школам, ми просто звернули увагу, що даний пункт, він в принципі протирічить базовому Закону про позашкільну освіту. Разом з тим, дані зауваження ми опрацьовували саме на підкомітеті, і Міністерство фінансів на них не наполягає.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Добрий день, Юрію Юрійовичу. Відповідно до рекомендацій Рахункової палати щодо ефективності планування, результативності контролю ... (без мікрофону) нарахування і своєчасність надходження податків на міжнародну торгівлю, зовнішні операції ... (без мікрофону) доходів, які зараховуються до загального фонду державного бюджету, доповнено особливими видами мита та сезонним митом. Крім того, при доопрацюванні проекту передбачено унормувати деякі ініціативи Кабінету Міністрів, запропоновані у 6 законопроектах. Таким чином, ці законопроекти не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді. Тому ... (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача?
ТРУХІН О.М. Так, є. Будь ласка, є запитання. Хотілося б почути зараз на комітеті позицію Міністерства фінансів щодо правки № 90 і 91. І почути позицію голови підкомітету.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Це якраз те, що я говорив, що стосується мистецьких шкіл. Наша пропозиція була: у 89 статті Бюджетного кодексу перенести мистецькі школи із розділу "Культура" в розділ "Освіта", оскільки в базовому Законі про позашкільну освіту саме мистецькі школи, вони відносяться саме до освітніх послуг.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Тобто є пропозиція перенести, а ці правки не підтримувати?
90-та на сьогоднішній день у порівняльній таблиці врахована.
КОПАНЧУК О.Є. Стосовно 90-ї, дана правка була врахована, враховуючи лист-звернення Міністерства культури, тому підкомітет вирішив дану правку врахувати.
Що стосується 91-ї, ця правка, вона відповідає урядовому законопроекту 5418.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?
КОПАНЧУК О.Є. По мистецьким школам позиція Мінкульту була врахована.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена заступником голови комітету Копанчук Оленою Євгенівною пропозиція, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 5719 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 2 – утрималися. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Третє питання. Законопроект 6395, про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта та альтернативні до нього законопроекти за номерами 6395-1, 6395-2.
По законопроекту 6395 доповідає перший заступник Міністра економіки Кудін Денис Ігорович. Прошу.
КУДІН Д.І. Добрий день, шановні народні депутати. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу розроблено з метою забезпечення фінансування Фонду майбутніх поколінь, який створюється в складі спеціального фонду держбюджету, та економічного паспорта. Відповідно до цього законопроекту передбачається наступне: виключити з доходів загального фонду бюджету і включити одночасно в доходи спеціального фонду конкретні види ренти (70 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і 95 відсотків ренти за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату). Відповідно ці кошти будуть надходити до спеціального фонду держбюджету і з цього спеціального фонду спрямовуватися як державні внески на кожного українця з моменту народження і до досягнення 18 років. Ці внески будуть в розмірі: дві мінімальні зарплати на рік.
Встановлюється перехідний період, тому що кількість учасників системи буде зростати кожного року. Пропонується, що ці внески будуть перераховуватися на українців, народжених з 1 січня 2019 року, відповідно кожного року кількість учасників, цих молодих українців, збільшуватиметься приблизно на 300 тисяч осіб. Таким чином, кошти в такому обсязі – 70 і 95 відсотків – будуть потрібні в той момент, коли вже за 18 років накопичиться максимальна кількість учасників, відповідно це максимальний рівень виплат. Тому на перехідний період встановлюється понижена рентна плата, зокрема по половині, 35 відсотків на видобуток корисних копалин і 47,5 відсотків на видобуток нафти, природного газу і газового конденсату. Відповідно кожного року ця мінімальна ставка зростає на 5 відсотків. На 5 відсотків більше перераховується до спецфонду, відповідно на 5 відсотків менше перераховується до загального фонду. І в останній рік там, де 47,5 відсотків на нафту, природний газ і газовий конденсат, в останній рік іде збільшення не на 5, а на 2,5 відсотка.
Таким чином, передбачається, що закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім положень щодо перехідного періоду, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування. І фактично це основне джерело покриття цих внесків від імені держави.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. По законопроекту 6395-1 доповідає автор – народний депутат Цимбалюк Михайло Михайлович. Є Цимбалюк?
Ідемо далі. По законопроекту 6395 доповідає співавтор – народний депутат Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Доброго дня. Це дуже важливий законопроект. І ми завжди підтримуємо ці важливі ініціативи. Але ми бачимо, що в цьому законопроекті є дискримінаційні норми, що стосується дітей, які народжені до 2019 року. Я впевнений, що всі діти мають ... (без мікрофону)
Що саме ми пропонуємо в нашому проекті закону? На відміну від основного проекту до альтернативного пропонується внести такі напрямки: перше, забезпечити направлення державних внесків до системи економічного паспорта юного українця, встановити перехідні норми, протягом яких рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення як виняток буде зараховуватися до загального та спеціального фондів державного бюджету у 2022 році, і, починаючи з 2023 року, рентну плату за використання надр для видобування корисних копалин загальнодержавного значення зараховувати до державного бюджету в повному обсязі відповідно до нових пунктів 13.9 та 13.10 частини 3 статті 29-ї цього Кодексу, який вступає в силу.
Саме головне, щоб в цьому новому законі не постраждали діти, які народилися до 2019 року, це основна ідея.
АРІСТОВ Ю.Ю. Валерію Сергійовичу, дякую.
Для висловлення позиції щодо зазначених законопроектів слово надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні народні депутати, Міністерство фінансів опрацювало дані законопроекти – 6395 і альтернативні, і пропонуємо розглянути 6395 як такий, що відповідає бюджетному законодавству, решту відхилити як такі, що не відповідають бюджетному законодавству.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Немає.
АРІСТОВ Ю.Ю. Тепер питання до доповідачів.
КРУЛЬКО І.І. Доброго дня, шановний доповідач Денисе Ігоровичу. У мене є кілька запитань до вас в контексті цього законопроекту. Перше запитання. Скільки коштів з загального фонду бюджету відповідно в результаті реалізації цього закону буде перенесено до спецфонду? Тобто на скільки в нас стане меншим загальний фонд державного бюджету і його доходи? Є у вас такі цифри, розрахунки?
КУДІН Д.І. Можна відповідати?
КРУЛЬКО І.І. Так, будь ласка. Я потім ще одне питання задам.
КУДІН Д.І. От я тримаю в руках детальні фінансово-економічні розрахунки, це фінансова модель, яка ґрунтується на даних Інституту демографії, відповідно народжуваність, і в цю модель закладені показники інфляції і поступового зростання нашої мінімальної зарплати. Відповідно на 2023 рік, об’єм фонду на кінець року, тобто об’єм перерахунків складе 22 мільярди 814 мільйонів гривень, і буде поступово збільшуватися до 2037 року, коли почнеться старт виплат, в 2037 році загальний обсяг складе 1 трильйон 832 мільярди гривень.
КРУЛЬКО І.І. Денисе Ігоровичу, цікавий у вас підрахунок, ви взяли просто кількість дітей і помножили на дві мінімальні зарплати, правильно я зрозумів?
КУДІН Д.І. З точки зору виплат державного бюджету, так.
КРУЛЬКО І.І. Дивіться, от в чому є запитання. Якщо мова йде про те, що в нас видобувається якась кількість газу і якась кількість нафти та інших корисних копалин, рента, яка раніше зараховувалися до загального фонду державного бюджету, тепер вся буде зараховуватися до спецфонду, тобто, не враховуючи, скільки там в нас мінімальна зарплата і скільки дітей народилося, а просто буде іти рента, правильно я розумію логіку закону цього, який ви зараз запропонуєте в Бюджетний кодекс?
КУДІН Д.І. Так, визначений відсоток ренти буде іти не до загального, а до спеціального фонду бюджету.
КРУЛЬКО І.І. Добре. А чи є у нас розрахунки, а які компенсаторні заходи будуть вжиті для того, щоб загальний фонд державного бюджету отримував доходи, за рахунок чого ми будемо сплачувати пенсії, за рахунок чого будуть реалізовуватися інші соціальні програми, наприклад?
КУДІН Д.І. Дякую за запитання.
Основний компенсаторний механізм – це зростання ВВП, відповідно зростання дохідної частини державного бюджету. Враховуючи, що законопроект пропонується до прийняття на початку 2022 року і на початку фактично виплата складе всього 22 мільярди гривень, то фактично уряд при плануванні видатків буде пропонувати Верховні Раді скорочувати частку державних видатків у ВВП за мінусом цієї частини, яка іде у Фонд майбутніх поколінь. Таким чином, фінансування забезпечиться саме за рахунок зростання дохідної частини бюджету, зростанням ВВП.
КРУЛЬКО І.І. Ще одне питання. Багато людей, які просто не планували так народжувати дітей відповідно до цих ініціатив, вони їх, наприклад, народили у 2018 році, ну так трапилося, і ці діти начебто теж українці, їм теж потрібна допомога на навчання і так далі, що з цими дітьми будемо робити? Тобто як ми будемо ранжувати дітей на тих, які встигли народитися вчасно і тих, які не встигли народитися? От чому саме 1 січня 2019 року?
КУДІН Д.І. Коли ми говоримо про будь-які ініціативи, спрямовані на підтримку з якогось моменту певних груп населення, то така підтримка завжди має дату початку.
КРУЛЬКО І.І. А чому 1 січня 2019 року?
КУДІН Д.І. Я так розумію, що пропозиція ваша полягає в тому, щоб здвинути дату на 1 січня 2023 року. Але тоді 5 років випадуть з цієї моделі.
КРУЛЬКО І.І. Ні, ви не правильно розумієте. Моя пропозиція полягає в тому, щоб жодна дитина в Україні, якщо щось запроваджує держава, щоб вона себе не відчула такою, що її просто обмежили в її правах. Бо діти, які народилися в 2018 році, вони нічим не гірші від дітей, які народилися в 2019 році.
КУДІН Д.І. Дозвольте відповісти. Без сумніву, всі діти є однаковими з точки зору закону і всі громадяни є однаковими. Єдина причина, по якій з 1 січня 2019 року було запропоновано почати дію цього закону, полягає в тому, що це була частина передвиборчої програми обраного Президента Володимира Олександровича Зеленського. Враховуючи, що Президент був обраний з цією програмою, можна вважати, що ця програма була затверджена українським народом шляхом виборів. Відповідно, оскільки український народ затвердив цю програму, вона має вступити в силу з моменту затвердження, тобто з 2019 року.
КРУЛЬКО І.І. Я зрозумів. А от ще одне питання, останнє. Тому що закон насправді дуже серйозний, я для себе хочу просто професійно розібратися, для того, щоб розуміти, як реагувати. Дивіться, є приклади країн, в яких створюються подібного роду фонди. Наприклад, цей закон, який у нас запропонований, він дуже нагадує фонд народного благосостояния, який існує в Російській Федерації. Так от, зазвичай такі фонди створюють в тих країнах, де є профіцит бюджету і де є надлишкові кошти, і для того, щоб профіцит бюджету і надлишкові кошти кудись спрямувати, створюють такого роду фонди. Але в Україні, за даними уряду нашого, кожного року скорочується видобуток газу, наприклад, на 1 мільярд, кожного року мінус 1 мільярд, відповідно рентні платежі зменшуються, у нас немає надлишку, у нас бюджет дефіцитний, який ми приймаємо кожного року, і на 2022 рік теж дефіцитний бюджет ми прийняли, яка тоді логіка і з чого ми можемо ці надлишки формувати, якщо ми маємо ситуацію, коли по суті валовий внутрішній продукт, який зріс за минулий рік на 2,7 відсотка, він окупився повністю з лихвою за рахунок інфляції, яка була набагато більша в минулому році? Так от, запитання полягає в тому, як ми можемо створювати такого роду спеціальні фонди, куди мали би йти профіцитні надлишкові кошти, маючи ситуацію, коли бюджети є дефіцитними і в повній мірі не можна їх виконати впродовж поточного року?
КУДІН Д.І. Пане Іване, коли ви говорите про зростання ВВП на 2,7 відсотки, ви говорите про зростання реального ВВП, реальне ВВП повністю ігнорує фактор зростання цін. При цьому в минулому році за рахунок цінового ралі і на ринках продовольства, і на ринках металу, руд ми побачили дуже суттєвий приріст саме номінального ВВП. Відповідно, коли ми говоримо про доходи державного бюджету, то фіскальний відсоток застосовується до всього отриманого доходу ВВП, а саме до номінального. Таким чином, зростання номінального ВВП суттєво більше, ніж зростання реального, і це додаткові поступлення в бюджет.
Коли ви задаєте питання про аналоги з іншими країнами, дійсно більшість країн, які мають фонди, аналогічні до цього, мають високий дохід від корисних копалин, від вуглеводнів в першу чергу, і там такі фонди є інструментом балансування бюджету, щоб надзвичайні доходи не розбалансовували економіку і щоб було джерело, куди їх накопичувати. Тому там мета така. Мета в Україні інша. У нас 40 відсотків населення з тих чи інших причин сьогодні фактично живуть з доходами на рівні мінімальної зарплати. Відповідно для того, щоб подолати питання родової бідності, бідності спадкової, яка передається від старшого покоління до молодшого, ми як уряд і як держава повинні передбачити механізм підтримки кожного молодого українця, підтримки не на споживання, а фактично на капітальні витрати, яких він або вона зробити не може. І цей законопроект передбачає дуже просту річ: країна повинна почати потроху зменшувати витрати уряду як фіскальний відсоток ВВП і почати заощаджувати частину коштів фактично для молодого покоління.
На жаль, сьогодні ми не маємо фінансової спроможності з першого дня почати виплати для всіх, кому виповниться 18 років, наприклад, в 2022 році, чому? Тому що, як ви правильно зазначили, у нас дефіцитний державний бюджет. Але головна ідея цього фонду полягає в тому, що коли на момент виплати, а на 2037 рік, ми прогнозуємо, що на одну особу буде приблизно 630 тисяч гривень (я трохи заокруглюю), то з них 55 відсотків – це будуть внески держави, зроблені кожного року по дві мінімальні зарплати, а 45 відсотків – це накопичений відсотковий дохід. І тільки за рахунок такого фінансового підходу ми можемо дійти до точки, коли в 2037 році держава почне виплачувати саме такі значні кошти своїм громадянам. Без поступового накопичення і інвестування коштів ми це не зробимо ніколи.
Тепер, відомо, що для країн з м’якою валютою, ну фактично як Україна, довгострокові передбачення фактично робити достатньо складно. Наприклад, для цілей цього закону Національний банк відмовився прогнозувати курс гривні в 2037 році, їх можна зрозуміти. Але ключова ідея полягає в тому, що ми як держава повинні започаткувати цю роботу. Без сумніву, і система адміністрування, і система внесків будуть вдосконалюватися походу. Наразі передбачається, що фонд буде інвестувати кошти тільки в ОВДП, чому? Тому що держава як позичальник не може збанкрутіти, запозичення відбувається в гривні, відповідно це безризикова інвестиція. В майбутньому інвестиції можуть включати інші класи фінансових інструментів, але це питання, скажімо, перегляду цієї програми через 5-7 років.
Останнє, що хочу прокоментувати, що стосується зменшення доходів від видобутку корисних копалин, там газу, нафти. Розуміємо, що і в 2022 році, і в 2021 році ця тенденція змінена в основному за рахунок зростання цін. Відповідно доходи бюджету значно збільшуються, значно - це на двозначні відсоткові значення. В майбутньому концепція розвитку галузі первинного сектору економіку, в тому числі добутку корисних копалин, передбачає суттєве нарощування. Зокрема до 2027 року, сьогодні опрацьовуються моделі повного власного забезпечення України своїм газом, відповідно Уряд прогнозує, що доходи завдяки зростанню обсягів видобутку будуть зростати, і це і буде джерелом фінансування.
Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
ГНАТЕНКО В.С. Можна ще одне запитання?
АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.
ГНАТЕНКО В.С. В середньому в рік народжується біля 300 тисяч дітей, за 18 років це майже 5 мільйонів дітей, щодо яких сьогодні ми вирішуємо обділити фінансовим нашим піклуванням. Можливо, продумати якусь вексельну форму, отримання не грошових коштів по закінченню 18-річного терміну, а якісь вексельні форми, які можливо буде, ну тих дітей, які народилися до 2019 року, через навчання або якісь інші можливі послуги, наприклад, житло.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Ще є питання?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропонуємо підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Копанчук Олені Євгенівні.
КОПАНЧУК О.Є. Шановні колеги, дані законопроекти були розглянуті на підкомітеті. Підкомітетом пропонується комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроекти 6395, 6395-1 і 6395-2 включити до порядку денного сесії, розглянути в першому читанні після прийняття за основу законопроекту 6394 та за результатами такого розгляду законопроект 6395 прийняти за основу, доручивши комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання.
АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування озвучена заступником голови комітету Копанчук Оленою Євгенівною пропозиція прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 3 – утрималися. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Четверте питання. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (№ 5090), (продовження розгляду).
Доповідає заступник голови комітету Копанчук Олена Євгенівна.
КОПАНЧУК О.Є. Шановні члени бюджетного комітету, ... (без мікрофону)
АРІСТОВ Ю.Ю. Мікрофон увімкнений?
КОПАНЧУК О.Є. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів за номером 5090. На комітеті 22 вересня дане питання було розглянуто, але не прийнято остаточне рішення, зважаючи на звернення Голови Рахункової палати з проханням доповнити законопроект положенням про здійснення Рахунковою палатою відповідного контролю щодо державно-приватного партнерства. Також до комітету надійшов лист Рахункової палати з відповідною пропозицією, на основі якої народним депутатом Молотком подано відповідну пропозицію. Поряд з цим, народними депутатами Пушкаренком і Пашковським подано додаткові пропозиції щодо створення державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спецфонду державного бюджету та доповнення джерел формування державного дорожнього фонду, щодо особливостей здійснення місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель, щодо тимчасового запровадження пільгової ставки оподаткування ПДВ в розмірі 7 відсотків з операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу. Крім того, подані пропозиції народними депутатами Кузбитом і Тістиком.
Згідно з пунктом 4 статті 15 Закону "Про комітети Верховної Ради України" комітет має право вносити пропозиції під час розгляду на своєму засіданні проекту закону.
Також потребує перегляду положення законопроекту щодо терміну набрання чинності і введення в дію відповідного закону, оскільки передбачена дата 1 січня 2022 року вже минула.
Враховуючи зазначене, в комітеті напрацьовано рекомендації для прийняття остаточного рішення щодо підготовки до другого читання законопроекту 5090 з послідовністю голосувань. Зокрема пропонується комітету:
Перше. Врахувати 60 пропозицій (з них 14 врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції у проекті порівняльної таблиці до законопроекту 5090, підготовленому у підкомітеті та наданому членам комітету на засіданні комітету 22 вересня 2021 року, з уточненням положення про набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію з 1 квітня 2022 року.
Друге. Визначитися на засіданні комітету щодо доцільності включення додаткових пропозицій, зокрема поданих народними депутатами Пушкаренком, Молотком та Кузбитом, за авторством членів комітету до порівняльної таблиці до законопроекту 5090 та врахування таких пропозицій, при цьому забезпечивши поіменні результати голосування.
Третє. Рекомендувати Верховній Раді законопроект 5090 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається від Міністерства економіки заступнику міністра Грибану Олександру Олександровичу.
ГРИБАН О.О. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Міністерство економіки в цілому підтримує всі пропозиції депутатів. Єдине, що в нас є прохання, беручи до уваги, що саме цей законопроект спрямований на врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів з державно-приватного партнерства, то, можливо, передбачити таку норму, що спрямування коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів, створення якого запропоновано одним з депутатів, передбачити такий напрямок витрат як виконання довгострокових зобов’язань в рамках, власне, державно-приватного партнерства, передбачених договорами, укладених в рамках ДПП щодо об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається першому заступнику Міністра фінансів України Улютіну Денису Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати! Ми опрацювали даний проект закону до другого читання. В принципі, він може бути розглянутий. А додаткові пропозиції, які були озвучені на підкомітеті, ми просили би обговорити, бо у нас є зауваження і заперечення щодо даних пропозицій.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження в Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Шановний Юрію Юрійовичу, народні депутати! Дякую за підтримку депутатів бюджетного комітету. Хотів би зауважити вам такі речі, що стаття 110 чітко передбачає, що до повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за надходженням та використанням коштів Державного бюджету України, в тому числі за виконанням довгострокових зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства. Тобто контроль Рахункової палати за дотриманням бюджетного законодавства в рамках здійснення державно-приватного партнерства повинен бути.
Що втрачає депутатський корпус, Верховна Рада, бюджетний комітет, якщо не буде цієї норми? Тобто ви не будете бачити реально коштів, які будуть сплачуватися. Ми просимо, щоб все-таки ця норма була врахована, щоб вона була в тій правці, яка була тільки що зачитана головою підкомітету. Дякую за підтримку. Прошу цю правку врахувати, тому що в такий спосіб ви не обрізаєте самі собі крила, я так просто скажу.
Дякую.
МОЛОТОК І.Ф. Денисе Валерійовичу, ваша пропозиція по поправці... (без мікрофону)
УЛЮТІН Д.В. Не заперечую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Враховуючи зазначене, за пропозицією заступника голови комітету Копанчук Олени Євгенівни ставиться на голосування спочатку пропозиція врахувати 60 пропозицій (з них 14 - врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції у проекті порівняльної таблиці до законопроекту 5090, підготовленому у підкомітеті та наданому членам комітету на засіданні комітету 22 вересня 2021 року, з уточненням положення про набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію з 1 квітня 2022 року.
А тепер, шановні колеги, пропоную визначитися. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 1 – не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. А тепер, шановні колеги, пропоную визначитися щодо додаткових пропозицій, які надано в матеріалах. Процедура включення до порівняльної таблиці додаткових пропозицій під час розгляду законопроекту в другому читанні нами вже проводилася, тому лише нагадаю, що спочатку необхідно прийняти процедурне рішення, підтримане не менше як третиною присутніх на засіданні членів комітету для проведення поіменного голосування. Потім відбувається поіменне голосування за кожну з додаткових пропозицій, на яких наполягають їхні ініціатори, для того, щоб в разі підтримки пропозиції її включити до порівняльної таблиці від тих членів комітету, які підтримали таку пропозицію.
Водночас перед голосуванням пропоную надати слово для коментаря щодо кожної з внесених пропозицій першому заступнику Міністра фінансів Улютіну. Але ви вже все зробили, чи бажаєте ще? По кожній, так. Прошу.
По кожній при голосуванні, так? Добре.
Тоді ставиться на голосування процедурне рішення щодо поіменного голосування за кожну з додаткових пропозицій, на яких наполягають ініціатори. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Всі голосували за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Тепер ставиться на поіменне голосування питання про включення додатково до порівняльної таблиці щодо законопроекту № 5090 наданих додаткових пропозицій, на яких наполягають їхні ініціатори, та їх врахування.
Додаткова пропозиція перша. У всіх є вона?
Автор.
ПУШКАРЕНКО А.М. Шановні колеги, наша спільна правка з колегою з інфраструктурного комітету Пашковським, вона розроблялася спільно з Міністерством інфраструктури, стосується внесення змін до статті 2, 24-2, 29, 30, 33, 48, 59 і 61 Кодексу, та доповнення Кодексу новою статтею 24-5 щодо створення державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду державного бюджету та доповнення джерел формування державного дорожнього фонду. Прошу, шановні колеги, підтримати. І Міністерство інфраструктури також підтримує, і профільний комітет - Комітет інфраструктури – також підтримує.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Позиція Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Шановні народні депутати, по даній пропозиції є ризик того, що вона не буде реалізована. Зокрема там є деякі внутрішні неузгодженості саме цієї пропозиції. Я зупинюся на найсуттєвіших. Джерелом доходів державного фонду внутрішніх водних шляхів є частина видатків державного дорожнього фонду. То в принципі це вже ми не зможемо реалізувати без саме змін до державного бюджету. Окрім того, такі правки, якщо буде це проголосовано впродовж поточного року, розбалансовують державний бюджет, адже частина доходів з загального фонду переходить до спеціального фонду. Окрім того, частина доходів саме цього державного фонду іншим проектом, які подавало Міністерство інфраструктури, урядовий законопроект, віднесена до доходів дорожнього фонду, а не до водного фонду. Таким чином, ці правки будуть, якщо прямо казати, неможливі для реалізації в зазначеній редакції, вони просто потребують технічного уточнення.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Володимире Володимировичу, будь ласка, оголошуйте членів комітету за списком та рахуйте.
ЦАБАЛЬ В.В. Арістов.
АРІСТОВ Ю.Ю. Я – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Немає.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. За? Проти? Утримався?
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Трухін.
ТРУХІН О.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Батенко. Немає.
Борт. Немає.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Немає.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Немає.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній. Немає.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Немає.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський.
УРБАНСЬКИЙ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 7 людей – немає. 27 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Рішення про включення прийнято. Включено і враховано.
Друга пропозиція. Прошу озвучити.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Друга пропозиція про доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 3-7 щодо особливостей здійснення місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель. Ви знаєте, це велика президентська ініціатива, урядова програма. Тут є представник, виконавчий директор Асоціації міст. Асоціацію міст всі міста підтримують: і міські голови, і голови обласних державних адміністрацій. Тому велике прохання підтримати, щоб ми могли накінець-то в цьому році розпочати цю програму і цей великий проект.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Денисе Валерійовичу, озвучте, будь ласка, позицію Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Ми не підтримуємо дану пропозицію, я поясню чому. Вона коротка. Пропонує, що положення частини третьої статті 18 та статті 74 Кодексу не застосовується при здійсненні саме запозичень для термомодернізації. Я просто зверну увагу на такі кричущі речі. Статтею 74 встановлено, що держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим, обласних рад і територіальних громад. Дана правка це змінює. Тобто ми по факту як державний бюджет будемо нести відповідальність за запозичення, які здійснюються місцевими громадами. Це перша частина. При цьому цією ж статтею визначено, що Міністерство фінансів здійснює реєстрацію місцевих запозичень та місцевих гарантій. Тобто ми будемо нести відповідальність за те, що ми навіть не можемо зареєструвати, і не ведемо їх. Ми не знаємо, який обсяг, ми не погоджуємо цей обсяг, але ми несемо за це відповідальність. Дана норма взагалі ламає будь-який принцип боргової політики. Я просто не розумію, навіщо ми саме зараз намагаємося це зробити.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Юрію Юрійовичу, а можна, щоб від авторів пояснили? Є пояснення першого заступника Міністра фінансів, логічні доводи. А можна пояснити поправку, що вона принесе корисного?
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу автора прокоментувати ідею.
ПУШКАРЕНКО А.М. Шановні колеги, є керівник Асоціації міст, виконавчий директор, я попрошу, щоб він прокоментував.
Я можу одне сказати. На сьогодні, ви прекрасно знаєте, є дуже багато питань, в тому числі це стосувалося в нас сьогодні компенсації по тарифах, для того, щоб не було підвищення цін для населення, і вдалося утримати цю ситуацію. Сьогодні є дуже багато специфічних моментів у співвідношенні центральної влади і місцевого самоврядування. Але тим не менше, навіть іноді, коли держава сьогодні бере на себе ризики, і навпаки, місцеве самоврядування, ми виходимо на певний результат, як це вийшло з тарифами. І ви знаєте, про що я зараз кажу. Коли була певна домовленість, і взяли на себе мери відповідальність, компенсували, держава так чи інакше компенсувала в іншому. Тому ми або щось робимо і президентську програму підтримуємо (і дивно чути від представника Уряду таке), або не робимо.
Але попрошу ще доповнити мене виконавчого директора Асоціації міст.
Дякую.
СЛОБОЖАН О.В. Дозволите?
Доброго дня, шановні колеги! Просимо підтримати. Суть заключається в тому, що запобіжники, Іване Івановичу, там визначені відразу в поправці, в порядку Кабінету Міністрів це буде. Тому Мінфін буде абсолютно контролювати, вони будуть в реєстрі. Просто для прискорення, для того, щоб не допустити зростання тарифів, ми зменшуємо споживання самого енергоносія через заходи термомодернізації. В постанові Кабінету Міністрів, як передбачає ця поправка, всі ці критерії будуть виписані. Це просто Бюджетним кодексом ми пропонуємо особливий порядок для прискорення цього, і щоб до наступного опалювального сезону, враховуючи терміни, ми могли провести масштабну термомодернізацію, зменшити кількість споживання енергоносіїв. Тому Мінфін, як буде на уряді, він перше міністерство, яке буде погоджувати цей порядок, навіть буде виписувати його, і це врахується зі всіма реєстрами. Такі випадки, виключні в Бюджетному кодексі, в історії України вже існували, тому прошу підтримати.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Перш за все хочу звернути увагу на те, що 19 статтю Конституції України ніхто не відміняв, а там написано: в межах і спосіб. Наразі Кодексом визначені і межі, і спосіб. І все це працює вже. У нас є наші зобов’язання, Міністерства фінансів, у нас є повноваження місцевих органів самоврядування, у нас є критерії. Те, що ви пропонуєте зараз як запобіжник, це якийсь порядок. Більше того, цей порядок відноситься саме не до місцевих запозичень, того, що яким чином Міністерство фінансів буде погоджувати, а саме на умовах, написано: запозичення для термомодернізації на умовах, визначених Кабміном. То це відноситься до запозичень, не до погоджень, не до ведення реєстру. Немає цього. Тому і в порядок це внести не маємо права, тому що ми вийдемо за межі повноважень, які визначені Кодексом. Зараз ми перебиваємо цю норму 74. Більше того, воно не несе того, що ви пропонуєте. Тому що те, що ви пропонуєте, вже зараз все врегульовано. Більше того, воно врегульовано 110 Порядком Кабінету Міністрів і вже працює не перший рік. Після того, як ми зараз це проголосуємо, перше, нам потрібен буде новий порядок і під цей новий порядок записати нову процедуру. І це, навпаки, робить більш тривалим цей строк, це перше. А друге, це призведе до неконтрольованого зростання обсягу внутрішніх запозичень обласними радами, саме неконтрольованого.
ПУШКАРЕНКО А.М. Шановний Денисе Валерійовичу, з абсолютною повагою, я згодний з деякими вашими аргументами, доводами.
Юрію Юрійовичу, є пропозиція, як казав класик, Верховна Рада може прийняти будь-які рішення, поставити на голосування і нехай визначаються народні депутати України. Є комітет, є зал, нехай вирішується народними депутатами України.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
Володимире Володимировичу, будь ласка, оголошуйте членів комітету за списком та рахуйте.
ЦАБАЛЬ В.В. Арістов.
АРІСТОВ Ю.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Немає.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Трухін.
ТРУХІН О.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – утримався.
Батенко. Немає.
Борт. Немає.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Немає.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Немає.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній. Немає.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний. Немає.
Пузійчук. Немає.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Вийшов, так?
Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 3 – утрималися. 22 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Третя правка. Прошу автора.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.
Я думаю, що ця правка, шановні колеги, вам всі сподобається точно. Я поясню в кінці чому.
Про доповнення підрозділу два розділу ХХ Податкового кодексу України новим пунктом 80 щодо тимчасового до 31 грудня 2024 року запровадження пільгової ставки оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7 відсотків операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу.
Шановні колеги, до чого це? Для підтримки наших авіакомпаній, в тому числі тієї національної авіакомпанії, авіаперевізника, який ініційований Президентом, і тих інших авіакомпаній, які сьогодні працюють на ринку України, для внутрішніх перевезень ми зменшуємо податкове навантаження, тим самим, квитки будуть дешевші.
Чому я кажу, шановні колеги, що вам сподобається? Тому що колеги з попередніх скликань пам’ятають, що були часи, коли для народних депутатів авіаквитки були безкоштовні. Такого я не пропоную у своїй правці, але вони стануть трішки дешевші для всіх громадян України, не тільки для народних депутатів. Прошу підтримати.
Дякую.
АРІСТОВ Ю.Ю. Позиція Міністерства фінансів.
УЛЮТІН Д.В. Згідно Податкового кодексу зміни до Податкового кодексу можуть бути внесені виключно законом про зміни до Податкового кодексу. Це зміни до Бюджетного кодексу і це протирічить базовому закону.
АРІСТОВ Ю.Ю. Зрозуміло.
Володимире Володимировичу, будь ласка, оголошуйте членів комітету за списком та рахуйте.
ЦАБАЛЬ В.В. Арістов.
АРІСТОВ Ю.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Де?
Гевко. Немає.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Трухін.
ТРУХІН О.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль. Я за ідею, але погоджуюся, що це не правильно. За.
Батенко. Немає.
Борт. Немає.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Немає.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Немає.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній. Немає.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Немає.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Немає.
Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 25 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Четверта правка.
МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, коротенько. В рамках укладення концесійних договорів держава буде брати на себе відповідальність довгострокових зобов’язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства. Пропоную, щоб Рахункова палата взяла на себе відповідальність, перевіряючи ці довгострокові зобов’язання нашої держави.
АРІСТОВ Ю.Ю. Денисе Валерійовичу, озвучте, будь ласка, позицію Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. Мінфін не заперечує.
АРІСТОВ Ю.Ю. Володимире Володимировичу, будь ласка, оголошуйте членів Комітету за списком та рахуйте.
ЦАБАЛЬ В.В. Арістов.
АРІСТОВ Ю.Ю. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Немає.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Трухін.
ТРУХІН О.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Батенко. Немає.
Борт. Немає.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Вийшов.
Гончаренко. Немає.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Немає.
Забуранна. Вийшла?
ЗАБУРАННА Л.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній. Немає.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Немає.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Немає.
Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 8 – утрималися. 17 – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.
ПУШКАРЕНКО А.М. Вітаємо Рахункову палату.
АРІСТОВ Ю.Ю. Отже, такі пропозиції буде включено до порівняльної таблиці від членів комітету, які їх підтримали, та зазначено про врахування кожної з таких пропозицій.
Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування пропозиція, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 5090 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом в порівняльній таблиці до законопроекту з урахуванням підтриманих пропозицій та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? 1 – проти.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)
ЦАБАЛЬ В.В. О’кей. 1 – не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ В.В. П’яте питання. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Шановні народні депутати! Відповідно до частини другої статті 41 Закону "Про комітети Верховної Ради України" до початку чергової сесії Верховної Ради затверджується план роботи комітету. Проект плану роботи комітету на період сьомої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання вам роздано. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради також підготовлено і роздано проект листа з переліком законопроектів щодо включення до порядку денного сьомої сесії.
Слово надається секретарю комітету Цабалю Володимиру Володимировичу. Прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, вам всім розданий попередній план роботи на наступну сесію. Я не буду повторювати те, що я в кінці кожної сесії говорю. План у всіх на руках. Там є закони, які включені в порядок денний, і інші категорії, які ви можете побачити в плані. Якщо є якісь додаткові питання, можемо обговорити, якщо немає додаткових питань, пропоную підтримати цей план роботи, як це ми робимо з початком кожної чергової сесії.
АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу підтримати озвучену секретарем комітету пропозицію, а саме: затвердити план роботи комітету на сьому сесію і схвалити відповідні переліки законопроектів згідно з наданим проектом рішення. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 3 – не голосували. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Шосте питання. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Шановні народні депутати! Відповідно до статті 53 Закону "Про комітети Верховної Ради України" підготовлено та роздано інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Прошу таку інформацію взяти до відома та звертаю вашу увагу, що за підсумками цього засідання така інформація може бути уточнена.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 2 – не голосували. Решта – за. Рішення прийнято.
АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті.
Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.