Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

19 вересня 2023 року

 

Веде засідання Голова Комітету з питань бюджету

ПІДЛАСА Р.А.

 

ПІДЛАСА Р.А. Доброго ранку, шановні колеги! Рада всіх бачити. Пропоную розпочинати роботу.

Отже, на моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції, тому ми його проводимо у Zoom.

Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосувань щодо рішень Комітету.

Починаємо з переліку присутніх.

Підласа Роксолана Андріївна – присутня.

Крулько Іван Іванович.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Доброго дня усім. Гевко присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Всім доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Цабаль Володимир Володимирович.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Добрий день. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.

Борт Віталій Петрович.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Вітаю, колеги. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Доброго дня. Гончаренко Олексій Олексійович.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.

 

ДУНАЄВ С.В. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Доброго дня. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Всім доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.М. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.

 

КАЧНИЙ О.С. Добрий день. Присутній..

 

ПІДЛАСА Р.А. Кіссе Антон Іванович.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лаба Михайло Михайлович.

Лунченко Валерій Валерійович.

Люшняк Микола Володимирович.

Молоток Ігор Федорович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.

Пузійчук Андрій Вікторович.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день! Пузійчук присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.

 

ПУРТОВА А.А. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Колеги, добрий день! Саламаха – присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Урбанський Анатолій Ігорович.

Фролов Павло Валерійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – присутній. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. 26 – присутні.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня, колеги! Лунченка і Поляка, будь ласка, зареєструйте і зразу…

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк хай сам скаже.

 

ПОЛЯК В.М. Доброго дня! Поляк – присутній.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Владіславе Миколайовичу, дякуємо.

Зареєструвалося 28 народних депутатів. Кворум є. Нагадаю, навіть ті, хто не встигли зареєструватись, в разі прийняття участі в будь-якому голосуванні чи обговоренні ваша присутність буде зарахована.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.

Проект порядку денного та відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.

Я хочу звернути увагу, що до нас продовжують надходити альтернативні законопроекти до законопроектів 10037 і 10038, тому ми дамо можливість усім авторам альтернативних законопроектів сьогодні висловитися та почути коментарі від Міністерства фінансів та народних депутатів.

Тому пропоную переходити до голосування за порядок денний з озвученим зауваженням.

Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, колеги. Підласа Роксолана Андріївна.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович. Відсутній.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль Володимир Володимирович – за.

Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую. І вас зареєстрували.

Борт Віталій Петрович. Відсутній.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв Сергій Володимирович.

 

ДУНАЄВ С.В. Підтримую, із зауваженням.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лесе Валентинівно, за, зарахували.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за, підтримую порядок денний.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний Олександр Сталіноленович.

 

КАЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе Антон Іванович.

 

КІССЕ А.І. За. І прощу зареєструвати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Зареєстрували, Антоне Івановичу. Дякую вам.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба Михайло Михайлович. Відсутній.

Лунченко Валерій Валерійович. Валерій Валерійович!

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Люшняк Микола Володимирович. Відсутній.

Молоток Ігор Федорович. Ігор Федорович! Відсутній.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк Владіслав Миколайович. Владіслав Миколайович!

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Пузійчук Андрій Вікторович.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова Анна Анатоліївна. Анна Анатоліївна!

Ігорю Федоровичу, вас побачили. Ваша позиція.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Анна Анатоліївна поки відсутня.

Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Саламаха – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський Анатолій Ігорович. Відсутній.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов. Голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Фролов – за. Зареєстрували.

Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Шпак – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова Анна Анатоліївна.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 31 – за.

Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую, шановні колеги.

Хочу повідомити вам, що сьогодні на нашому засіданні присутні Міністр фінансів України Марченко Сергій Михайлович, перший заступник Міністра фінансів Улютін Денис Валерійович, заступник Міністра фінансів Єрмоличев Роман Володимирович та тимчасово виконуючий повноваження Голови Рахункової палати Майснер Андрій Васильович.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Перше питання, найцікавіше, про проект Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України за номером 10037, поданий Кабінетом Міністрів, та альтернативні законопроекти за номером 10037-1, поданий народним депутатом Цабалем Володимиром Володимировичем, і за номером 10037-2, поданий депутатами Білозір, Васильченко та іншими. А також, я так розумію, ще є альтернативний від "Європейської Солідарності", правильно? Чи немає?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Правильно, є від "Європейської Солідарності".

 

ЮЖАНІНА Н.П. Є альтернативний, він на реєстрації. А я буду доповідати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Отже, в нього, мабуть, буде номер 10037-3 від народних депутатів Южаніної Ніни Петрівни та інших.

Отже, по основному законопроекту слово для доповіді надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановна Роксолано Андріївно! Шановні народні депутати! Законопроект розроблений з метою забезпечення фінансовим ресурсом сектору підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу. І передбачені ним зміни до Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу. Зокрема, перепланується зарахувати в 2024 році в повному обсязі до загального фонду державного бюджету надходжень, які є джерелом формування Державного дорожнього фонду.

Друге. Зарахувати з 1 жовтня 2023 по 31 грудня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету надходження від податку з доходів фізичних осіб військових, поліцейських осіб рядового і начальницького складу та спрямувати зазначені надходження в таких пропорціях за такими напрямками: 50 відсотків – Адміністрації Державного спецзв'язку для закупівлі спецтехніки та обладнання, 50 відсотків – Мінстратегпрому для виконання програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій, нарощування виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Одночасно пропонується надання Міністерству фінансів повноважень щодо внесення змін до розпису спеціального фонду держбюджету з метою відображення вищевказаних фактичних надходжень для здійснення відповідних видатків державного бюджету.

Третє. Спрямування в період дії воєнного стану за рішенням відповідних місцевих рад, військових адміністрацій вільних залишків коштів місцевих бюджетів та залишків коштів спеціального фонду місцевих бюджетів на заходи та роботи територіальної оборони та мобілізаційної підготовки, підтримку сил безпеки і оборони, проектування, будівництво та ремонт захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та облаштування приміщень, які плануються до використання для укриття населення, будівництво фортифікаційних споруд, на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування заробітних плат, соціального забезпечення, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, обслуговування та погашення місцевого боргу.

Прохання підтримати.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Сергію Михайловичу.

Тоді по альтернативному законопроекту 10037-1 надаємо слово народному депутату Цабалю Володимиру Володимировичу.

Якщо можна, прохання до усіх авторів альтернативних – чітко проговорювати, в чому різниця від основного законопроекту.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, шановний Міністре фінансів, мною подано альтернативний законопроект 10037-1. Основна різниця у моєму законопроекті – це шляхи використання ПДФО.

Всі інші норми, які передбачені Міністерством фінансів, Кабміном в основному законопроекті мною підтримуються, і вони повторюються в альтернативному законопроекті.

Щодо використання ПДФО урядовий законопроект пропонує використовувати, як зазначив Міністр фінансів, 50 відсотків – Держспецзв'язку, 50 відсотків – Мінстратегпрому. Я пропоную, щоб ПДФО військових йшло на програму 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України", куди в тому числі входять зарплати військових. Мені здається, що це логічніше, щоб гроші, які держава стягує з зарплат військових, витрачалися назад на цю ж ціль.

Щодо урядової пропозиції по фінансуванню напрямків, на які пропонували виділяти кошти Дерспецзв'язку і Мінстратегпрому, я повністю підтримую, що ці напрямки треба фінансувати, всі ми розуміємо, що це за напрямки, проте, мені здається, що логічніше, щоб ці напрямки фінансувалися з інших джерел, а не з ПДФО військових.

У той же час я підтримую урядовий законопроект. Я вважаю, що мій законопроект більш логічніший і треба підтримувати його, але якщо вибирати між статусом кво і підтримкою урядового законопроекту, мені здається, що його треба підтримати, особливо зважаючи на ті виклики, які перед нами стоять.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

По альтернативному законопроекту за номером 10037-2 слово надається народному депутату Васильченко Галині Іванівні.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Доброго дня, шановні колеги народні депутати, шановні представники Кабінету Міністрів!

Разом з іншими народними депутатами ми розробили свої пропозиції, свій альтернативний законопроект. Я наголошу тільки на тих нормах, які відрізняються у нашому альтернативному законопроекті від основного кабмінівського. Зокрема йдеться про три ключові речі.

Перше, це те, що ми пропонуємо нічого не змінювати у цьому бюджетному році, а саме з 1 жовтня 2023 року, оскільки такі зміни посеред року – це порушення норм Бюджетного кодексу, і об'єднані територіальні громади мають заплановані певні видатки, і відповідно вносити такі зміни посеред року ми вважаємо насправді шкідливим.

Другий момент – це те, що ми пропонуємо 50 відсотків оцього військового ПДФО зараховувати у спецфонд державного бюджету і використовувати на оборону держави, а решту 50 відсотків – щоб надходили у місцеві бюджети. І обмежити ті видатки некритичні. Тобто, щоб ці кошти, щоб не було такого, як ми спостерігали протягом цього року, коли, наприклад, використовували кошти з військового забезпечення ПДФО на будівництво стадіонів, на закупівлю якихось овочерізок чи інші абсолютно нецільові, на нашу думку, видатки. Обмежити такі речі і передбачити, щоб ці кошти можна було використовувати тільки на будівництво фортифікаційних споруд, на допомогу військовим, на допомогу сім'ям військових, на закупівлю медичного обладнання, на будівництво реабілітаційних центрів.

Тобто по суті це те саме, що передбачається і в основному законопроекті. Ми буквально кілька норм додали там, де ви в основному передбачаєте використання залишків цих коштів, ми лише додали там про реабілітаційні центри, про медичне обладнання, про ремонт лікарень і шкіл – буквально кілька пунктів.

Наголошу, чому вважаємо, що наш альтернативний законопроект є компромісним і збалансованим. Минулого тижня за ініціативи Комітету місцевого самоврядування у Львові відбувся відкритий діалог народних депутатів з органами місцевого самоврядування, де також і мали можливість виступити військові. Так, власне, за словами військових, їм набагато легше, коли потрібно швидко отримати якусь допомогу, через те, що менше бюрократичних процедур, їм легше і швидше отримати цю допомогу: чи то авто, чи то ремонт якоїсь техніки, чи старлінки, коли це закуповують органи місцевого самоврядування.

Крім того, щоб бути спроможними ремонтувати енергетичні об'єкти, які зазнали пошкоджень у зв'язку з російською агресією, щоб бути спроможними надавати соціальну допомогу сім'ям родин, у кого хтось воює або сім'ям полонених, або у кого хтось загинув, а також ВПО і інші такі соціальні видатки, які пов'язані з російською агресією, громади мають мати на це відповідний ресурс.

І тому наша позиція – ми вважаємо, що такий альтернативний законопроект, це більш збалансований і компромісний варіант, коли ми і скеровуємо кошти в першу чергу на пріоритетні потреби саме на оборону держави і водночас не даємо громадам зазнати неспроможності у себе на місцях.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Галино Іванівно.

Тоді по альтернативному законопроекту за імовірним номером 10037-3 пропоную надати слово народному депутату Южаніній Ніні Петрівні.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Дякую, пані Роксолано.

Всіх вітаю. Вітаю і Міністра, і заступників його. Але мені здається, що ми зараз мали би на засіданні вашого профільного комітету трошки професійніше розглянути ці питання, не поверхово, оскільки це ваш профіль і ви більше в цьому знаєтесь.

Наш проект закону відрізняється в усіх пунктах, які подані Урядом. Починаємо з першого. Чому я пропоную все-таки розібратися? Я хочу зрозуміти, чи розуміємо всі ми однаково, що у нас місцеві ради приймають рішення щодо різних програм на підтримку безпеки, оборони і військових. Є програми, які стосуються якраз більше захисту цивільного населення і різних дій, які потребує їхній регіон, також там може бути стосуватися і обладнання, і побудова об'єктів для військових, які дислокуються на їхній території. Це такі є програми на місцях, вони виконуються через тендери, які проводить виконком. І там всі є відповідальні особи за це.

Є інший вид програм, це місцеві програми на підтримку військових за зверненням самих військових. І це стосується тієї частини, про яку тільки що говорила попередній депутат, про те, що військові насправді мають зараз можливість швидко звертатися до місцевих органів влади. І хоча це в них займає також 3-4 тижні, але це більш швидкий варіант, чим звертатися за закупівлею всього необхідного до Міністерства оборони. Взагалі Міністерство оборони багатьма речами не займається і це зрозуміло чому, тому що є нагальна операційна діяльність військових на місці, яка потребує швидкого реагування, доукомплектування, ремонтів і такого всього іншого. І при тому також така допомога здійснюється декількома шляхами – через придбання безпосередньо для військових, і другий варіант – через перерахування субвенції із місцевого бюджету на військову частину, яка потім поза тендерними процедурами придбає найнеобхідніше.

Тому змішувати зараз все у купу і говорити, що все погано і все треба замінити, абсолютно точно неможливо. Якщо ми зараз точно з вами вже не ведемо розмову про те, що думаємо, куди спрямовувати кошти, всі однозначно розуміємо і про це говорив на початку свого виступу саме Міністр фінансів, пояснюючи зміни до Бюджетного кодексу, то давайте тоді справді для забезпечення безпеки, оборони і військових підрозділів продумаємо більш дієві і реальні механізми. Не все забрати, а зробити так, щоб справді задовольнялися потреби швидше, щоб контроль був, щоб не витрачалися кошти там і також не відбувався різний "дерибан", що, до речі, відбувається і на високому рівні, на центральному рівні, тому ми ж знаємо, у якій країні ми живемо з вами, від цього нікуди не відійдеш, але контроль справді потрібен в усьому.

Тому давайте зараз почнемо з першого пункту, який буде відрізнятися повністю від урядового проекту закону.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, перепрошую, що перебиваю вас, але можна коротше про пункти, які в законі?

 

ЮЖАНІНА Н.П. Не можна, тому що вам доведеться тоді витрачати час у залі Верховної Ради України і все це слухати. Ну, невже ми не можемо зараз розібратися у вас на Комітеті з цими речами? Якщо ви це просто для того, щоб визначити, позначити, що ми були, то я так не хочу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми готові розбиратися, просто...

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я просто хочу, щоб ми шукали механізми.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми ж просто не читали ваш текст!

 

ЮЖАНІНА Н.П. Тому кошти Державного дорожнього фонду не можна зараховувати просто в загальний фонд державного бюджету. Починаючи з цього джерела, яке складає на майбутній рік 95 мільярдів, ми маємо зараз з вами зрозуміти, якщо ми справді хочемо відбудову військово-промислового комплексу, вибудовування нових можливостей, то давайте починати з механізму, як це можна робити. Ну, віддати гроші, щоб завтра прилетіло і нічого не було, і 100 мільярдів було розкрадено – ну, це найлегший шлях. Точно він не для нас. Тому починаємо.

І я звертаюся до Міністра фінансів, подумайте все-таки, будь ласка, над нашою пропозицією спрямування всього розміру дорожнього фонду до спеціального фонду державного бюджету та спрямування на бюджетне кредитування цільових програм розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій, нарощування виробничих потужностей – це все, що ви планували від ПДФО 50 відсотків на Міністерство….

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Мінстратегпром.

 

ЮЖАНІНА Н.П. ….Міністерство стратегічних галузей промисловості України.

Насправді це дуже потрібна річ, але знову, для того щоб тут не закопувалися гроші під землю або, не дай бог, вони нікуди не зникли, і це абсолютно дієвий механізм, я не знаю, як ви можете не погодитися, через державне фінансування, кредитування під нуль відсотків, але з обов'язком повернути гроші, бо за всі замовлення, які будуть виготовляти для Збройних Сил України наші підприємства оборонного комплексу, вони будуть отримувати гроші від Міністерства оборони. І для того щоб там був повний контроль і відповідальність всіх виконавців за повернення державі коштів, потрібно запропонувати таку модель.

Друга відмінність по ПДФО. Точно розпочато багато програм. Я чому з них почала? Щоб ви розуміли, що наразі опрацьовується багато програм, по яких вже виділені кошти, прийняті рішення місцевими радами, вони в роботі, а ви з 1 жовтня хочете все це зупинити. Це просто шкідництво для Збройних Сил, а ніяк не допомога.

Тому потрібно точно, якщо щось і починати нове, то тільки з 1 січня 2024 року. І це нове ми пропонуємо наступним чином: виписати так, щоб 60?й пункт передбачав установити в 2024 році витрачання ПДФО військових, як ми вже його називаємо, в пропорції 70 відсотків на заходи з підтримки сил безпеки і оборони, але виключно за зверненням підрозділів. Тобто щоб не було сковорідок, якихось тренажерів і всього іншого, а щоб витрачалися кошти виключно на потреби Збройних Сил, в тому числі військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, місцезнаходження яких є територія відповідної територіальної громади. І решту 30 відсотків – це на заходи та роботи територіальної оборони, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту, споруд та приміщень, які використовуються для укриття населення.

Якби ви раніше вели комунікацію з місцевою владою щодо того, як ви бачите встановити більші пріоритети і контроль за витрачанням коштів, то це потрібно було зробити ще вчора і тоді би не було цих питань до місцевих бюджетів.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, вибачте. Можете ще раз повторити розподіл: 50, 30, 20 – на що конкретно.

 

ЮЖАНІНА Н.П. По дорожньому фонду все зрозуміло? До спецфонду і спрямувати на бюджетне кредитування цільових програм по розбудові оборонно-промислового комплексу – те, що ви хотіли спрямовувати 50 відсотків. Туди треба спрямувати всі 95 мільярдів дорожнього фонду. Ви ж все рівно, коли зараховуєте їх в загальний фонд державного бюджету, то по логіці ми ж витрачаємо власні кошти виключно на оборонний сектор. То давайте пропишемо відразу, що це ресурс, на який може Камишин і компанія розраховувати, для того щоб вибудовувати стратегію разом з Міністром оборони на наступний рік, маючи такий ресурс.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ніно Петрівно, по дорожньому фонду ми зрозуміли. Ми не почули про розподіл ПДФО.

 

ЮЖАНІНА Н.П. По ПДФО 70 відсотків на заходи з підтримки сил безпеки і оборони виключно за зверненням підрозділів. Виключно за зверненням підрозділів! І те, що ми з вами трошки проговорювали, щоб був контроль, що це витрачається не туди, куди там місцеві "царьки" хочуть і де хочуть подерибанити трошки, а щоб це було насправді на забезпечення вимог чи прохань військових. І 30 відсотків залишається на заходи і роботи територіальної оборони і всього того, що на місцях насправді робиться для військових, і для цивільних. І тоді ми говоримо, що не будуть шататися ці гроші на різні цілі або залишатися в надлишку невикористаними, тобто не буде їх профіцит, але вони будуть чітко…

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Перепрошую, давайте регламент, тому що одному даємо висловлюватися, другому – ні. Ну, давайте тоді всі закони будемо дивитися там прискіпливо, розбирати дослівно. А так у нас це лекція. Я розумію, що це лекція в одні вуха, давайте швидше. Я в дорозі, наприклад.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, давайте дамо завершити автору альтернативного законопроекту, потім по 2 хвилини буде в кожного висловитись з приводу всіх пропозицій.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Ви знаєте, я дуже часто думаю, що навряд чи комусь цікаво, як тільки що сказав пан Каптєлов, я не знаю, правда, хто це, але бог з ним. Я на цьому завершую, тому що перший пункт, хотіла би звернути знову Міністра увагу, для чого ви говорите, що в період дії воєнного стану вільні залишки коштів витрачаються на оці всі, переписали заходи? Вільні залишки коштів витрачаються місцевими органами за їх баченням. Ви хочете забрати від них весь ПДФО і ще обмежити витрачання тих незначних сум, які в них залишаться? Ну, це абсолютно неправильно.

Іще раз прошу на профільних комітетах все ж таки більш ретельно підходити, щоб в залі такі, як Каптєлов, потім не голосували просто зеленою кнопкою.

Все. Я дякую, пані Роксолано. Вибачте.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.

Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Так, якщо можна. По-перше, зареєструйте мене на комітеті, я офлайн знаходжуся зараз... (без мікрофону)

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми бачимо.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. І потім я теж записуюсь на виступ.

 

ПІДЛАСА Р.А. На виступ. Зрозуміла. Добре.

Давайте тепер переходити до обговорення усіх законопроектів. Пропоную регламент 2 хвилини на виступ від усіх виступаючих.

Спочатку Міністр фінансів – коментар про всі три альтернативні законопроекти, а потім колеги, якщо вони мають коментар або запитання, я усіх записую.

Першим у нас був Павло Андрійович Бакунець. Після цього Іван Іванович Крулько, Каптєлов, я так розумію.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пану Каптєлову просто на репліку треба раніше дати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте, будь ласка, мені здається, це буде репліка не по бюджету. І Гончаренка також записали на виступ.

Прошу Володимира Володимировича слідкувати за часом.

 

ЛАБА М.М. Доброго дня. Лабу Михайла зареєструйте, будь ласка. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Ми вважаємо, що урядовий законопроект є збалансованим, вирішує всі зазначені і перелічені проблемні питання, тому пропонуємо підтримати урядовий законопроект.

Щодо інших законопроектів наша позиція – не підтримувати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Можете більш детально все-таки прокоментувати, чому ми можемо чи не можемо враховувати певні позиції? Я от навіть записала, щоб вам було зручніше прокоментувати по кожному.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

З приводу законопроекту Володимира Цабаля, де передбачається спрямування коштів на сектор Збройних Сил України, з аргументацією, що оскільки ці кошти є і так сектору, тому давайте їх повернемо, я хочу нагадати, що у нас військовослужбовці не сплачують ПДФО, тобто це є пільга. Державний бюджет перераховує кошти місцевим бюджетам, а військовослужбовці отримують нараховану суму заробітних плат, і вони самостійно не здійснюють сплату ПДФО. Тобто це перекладання коштів з державного бюджету в місцеві бюджети. Тому ми вважаємо, що тимчасово, на період дії воєнного стану на 2024 рік, ці кошти конкретно можуть бути спрямовані на виробництво вітчизняних боєприпасів, на виробництво вітчизняних дронів і створення спроможності сектору безпеки і оборони для того, щоб надати нашим Збройним Силам і Міністерству оборони можливості купувати озброєння вітчизняного виробництва.

По законопроекту народного депутата Васильченко ми вважаємо, що органи місцевого самоврядування не мають займатися забезпеченням Сил оборони, це не їх функція, це є функція, Конституцією визначена, за центральною владою. Немає жодної країни, в якій місцеві органи самоврядування утримують власні бригади, армії чи щось інше. Це є неправильним, і якщо вони здійснюють якісь додаткові видатки, ці видатки мають іти з розуміння того, що саме не забезпечено Міністерством оборони і чому саме ці видатки були здійснені. Провівши ретельний аналіз проведених видатків, виникає багато запитань щодо іноді доцільності проведених видатків і в деяких випадках є дублювання, Міністерство оборони забезпечує одні і ті самі засоби, як і місцеві бюджети. Функція місцевого бюджету не має утримувати сектор безпеки і оборони.

З приводу законопроекту Ніни Петрівни Южаніної. Важливо, звичайно, було б подивитися на цей законопроект. Я думаю, коментарі у нас ті самі: ми не вважаємо, що органи місцевого самоврядування мають забезпечувати сили безпеки і оборони. Більш того, я хочу підкреслити, що зараз непоодинокі випадки, коли керівники бригад військової частини вирішують реєструватись в одному місті, тому чи іншому, в залежності від того, чи буде спрямування ПДФО зазначеним місцевим бюджетам на відповідну військову частину. Це є неприйнятним. Ситуація "каруселей" військових частин, бригад – це є проблема, і не потрібно далі цю проблему підживлювати речами, які абсолютно не стосуються забезпечення сектору безпеки і оборони.

Тому наша позиція – ми не підтримуємо альтернативні законопроекти. Прохання підтримати законопроект Уряду.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.

Тоді переходимо до коментарів і запитань народних депутатів.

Павло Андрійович Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Доброго дня усім. Пані Голово Комітету, шановні колеги, присутні! Шановний пане міністре, я одне точно вам говорю: не закривайте місцеве самоврядування. Всі люди на місцях роблять програми. Гроші, так, у нас є випадки, де їх по-дурному витратили, одначе треба дозавершити бюджетний рік. З наступного року зробіть, будь ласка, "дешку" з цих альтернативних, поділіть гроші, будь ласка, 50 на 50 чи в іншій пропорції, яка буде кращою і зрозумілішою. Тому що є такі міста довкола полігонів, як Яворів, як Десна, як Миргород, які на 90 процентів складалися і до війни з військового ПДФО, інакше їм неможливо жити, і дозвольте їм хоча б підтримувати освіту і медицину для родин тих, хто воює. Вони прийдуть з фронту і запитають, що кінець кінцем робилося на місці.

І однозначно третій варіант, місцеве самоврядування не має займатися обороною. Одначе я не можу назвати жодного комбрига, який зв'язувався з міністром, який йому закривав питання ремонту автомобілів, а мери з комбригами зв'язуються і закривають це субвенціями.

Тому ще раз закликаю з наступного року забрати якусь частину, яку напрацюємо в законопроекті, однозначно з місцевого самоврядування на оборону. Але зробити "дешку" з цього документу є дуже важливо, і не розривайте бюджетний рік. У нас же бюджетний рік до кінця грудня.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Можна я прокоментую?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутат, при всій повазі, я не уявляю собі ситуації, за якої за останні 3 місяці, які у нас залишилися до кінця року, можна буде використати близько 220 мільярдів гривень, які накопичені на казначейському рахунку, на рахунках місцевих бюджетів. Тобто кошти місцевих бюджетів є, питання можливості ними розпоряджатися у військовий час – на які потреби ці кошти можуть бути спрямовані і так далі.

З приводу тих місцевих бюджетів, які зараз ви зазначили, зокрема міста Яворів, Десна. Звичайно, у нас є компенсатори. Звичайно, на наступний рік ми передбачили 33 мільярди додаткових дотацій, які в першу чергу, я підкреслюю, в першу чергу підуть саме тим місцевим бюджетам, де традиційно наявність військової частини була для них бюджетоформуючим джерелом. І ми забезпечуємо фінансування у повному обсязі всіх потреб, які у них не будуть забезпечені у зв'язку з цією пропозицією.

Дякую. Так, будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В. Можна я додам просто цифру? Там прозвучала Яворівська міська територіальна громада. От дивіться, 2021 рік. Ресурс 2021 року по Яворівській територіальній громаді був 199 мільйонів. Загалом без військових ПДФО складало 112 мільйонів гривень. 2022 рік – 1 мільярд 243 мільйони, з яких військове ПДФО 1 мільярд 113 мільйонів. От у мене просто питання, що робиться в Яворівській територіальній громаді під задачу, яку ПДФО передається, це на делеговані повноваження передається, що робиться в Яворівській територіальній громаді на 1 мільярд для тих людей, які мають бути саме в Яворівській територіальній громаді? 1 мільярд 100 мільйонів – це сума тільки по 2022 року військових ПДФО.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Хочу підкреслити ідеальний таймінг і Павла Андрійовича, і Міністерства фінансів. Обидва вклалися в 2 хвилини.

Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Ну, дивіться, ми насправді хочемо побороти одну крайність і кидаємося в іншу крайність. І обидві крайності, вони призводять до певних перекосів. І я розумію аргументи, які наводить Міністерство фінансів. Там є певна логіка. Але є інша логіка, на яку ми не можемо не зважати, коли будемо приймати таке серйозне рішення. До речі, я не знаю, чому ми не запросили сюди зацікавлених осіб, наприклад, представників органів місцевого самоврядування, там Асоціації міст. Я думаю, що їхня думка теж була би важлива, тому що це їх прямо стосується, і їхні аргументи, мені здається, варто було б на Комітеті заслухати. Може, є можливість їх запросити, якщо вони можуть, нехай би долучились. Це було б корисно. Це раз.

Друге. Тепер дивіться, от давайте проаналізуємо ситуацію з військовим ПДФО. Військові, які зараз у нас є кадровими військовими, до повномасштабного вторгнення – це вчителі, лікарі, підприємці, люди різних професій, вони сплачували ПДФО у своїх громадах, зараз вони стали військовими і ПДФО вони перестали сплачувати у своїх громадах, а зараз їхнє ПДФО військове навпаки піднімається вверх. Тобто як тут з цим діяти? Мені здається, це не дуже справедливо, адже їхні родини залишилися на місцях, вони живуть, їм потрібно забезпечувати сферу соціальну, медичну, школи, садочки і так далі. Це один момент.

Другий момент, на який я хотів би звернути увагу. Абсолютно логічно Міністр фінансів говорить про те, що є "каруселі", коли приходять керівники військові і починають про ПДФО, яке начебто вони сплачують, запитувати у міських голів, різні задавати питання, різного характеру, бо у нас же є різні: є ті, хто бореться за Україну, а є ті, хто, в принципі, вважають, що це непоганий бізнес такий зараз. Є такі, є такі перекоси.

Тому для того, щоб це побороти, треба було б іншу зробити поправку, щоб ПДФО сплачувалося військове не там, де приписаний у військовій частині військовослужбовець, а за місцем його проживання, в ту громаду, звідки він пішов на війну. І тоді цієї проблеми не буде, тому що це ПДФО не буде концентруватися в рамках однієї виключно громади, тому що є громади, де дуже багато, як в Яворові, ПДФО, а є громади сусідні, де взагалі нічого немає, тому що у них немає військової частини. Тобто є цей момент. Я вважаю, його таким чином варто було би врегулювати, якщо ми говоримо про те, як це змінити.

Наступний момент – як ці "каруселі". Регламент? Я важливі речі хочу сказати. Наступне. От дивіться, є законопроект, знову ж таки казали, що на сьогоднішній день не є функцією місцевих громад давати кошти на безпеку і оборону. Так давайте їм надамо це право. Наскільки я знаю, є відповідний законопроект зареєстрований про внесення змін, які стосуються місцевого самоврядування. Давайте їм дамо право це робити, щоб вони це робили не так, як зараз – напівлегально, щоб вони прямо легально це робили. І 45 відсотків коштів військового ПДФО за тими даними, які є, вони якраз і спрямували на ці потреби. Тобто дивіться, в принципі, я ж кажу, що нам треба зараз, якщо є така добра воля, тому що парламент, на жаль, уже давно перестав бути суб'єктом будь-яких рішень в цій країні, тільки "одобрямс", і все, більше нічого. Якщо є така добра воля, давайте ми сядемо і мудро тут поступимо, щоб з одного боку не руйнувати питання децентралізації – кошти на місця, з другого боку – не створювати окремий спеціальний фонд, де корупційні чинники в рази більші, ніж якщо це буде в громадах. В рази більші корупційні чинники, коли 100 мільярдів буде сконцентровано в одних руках. Ну, це ж є проблема? Є.

І наступний момент. А чи можуть ці 100 мільярдів бути спрямовані на українські зразки озброєння? Що у нас за ці півтора року наробили зразків озброєння, що завтра став на конвеєр і тільки гроші давай і підуть тобі боєприпаси? Цього ж теж немає. А ми кажемо: "Давайте ми створимо спецфонд". Тому я насправді хотів би, щоб ми провели дійсно... Тут немає питання – мало часу. В усіх нас мало часу. Це серйозна проблема і це серйозний ресурс. Ми всі знаходимося у війні. Тому треба знайти той компроміс, який допоможе, з одного боку, збереже місцеве самоврядування, а з другого боку, допоможе сектору безпеки та оборони.

І остання теза, яку я скажу. От є типу компенсаторні ідеї. Наприклад, залишити реверс на дотації, яку деякі громади сплачують. Хороша ідея, але це стосується багатих 200 громад, їм і так це залишиться. А ті, які не мали реверсної дотації, що вони будуть робити? Вони ще стануть біднішими.

Тому, колеги, я вважаю, що ця розмова сьогоднішня, яку ми розпочинаємо, якщо ми до неї готові, давайте її проведемо, знайдемо компроміс і дійсно зробимо таким чином, щоб, з одного боку, ми могли фінансувати видатки нацбезпеки і оборони у тому числі українські розробки, щоб вони фінансувалися, а не закуплялося все за кордоном. А з другого боку, збережемо ресурс для місцевих громад, які несуть зараз соціальні навантаження через тимчасово переселених осіб, через те, що ті військовослужбовці пішли на службу, які сплачували ПДФО з інших джерел і так далі. Ось ця моя позиція.

Тому в такому розрізі цей законопроект не може бути однозначно підтриманий, але знайти компроміс ми можемо.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Міністерство фінансів, якщо можна.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Запитання про ПДВ не військове. Це складне питання, і цю проблему ми вирішити не можемо з 2016 року. Насправді це питання взагалі зарахування по податку на доходи фізичних осіб за місцем надання послуги саме людей. Це питання не тільки стосується військового чи невійськового ПДФО, це загалом стосується системи зарахування податку на доходи фізичних осіб і там найбільша проблема – це облік людей. Ми не знаємо, де, хто по факту дійсно або приписаний, враховуючи, що інститут прописки відмінний, або перебуває, де він отримує цю послугу. Тому якщо ми рухаємося таким чином, це просто ми зараз цю проблему заговорюємо, бо найбільша проблема – це так, дійсно, призвали людей з одних територіальних громад, там втрати по ПДФО, вони приквартировані до інших територіальних громад, де ПДФО у десять разів більше. Цю проблему вирішити якимось таким швидким способом не вийде.

Щодо легалізації перерахування. В Бюджетному кодексі є стаття 22.5 Прикінцевих положень, де територіальні громади можуть зробити трансферт на центральний бюджет для потреб Сил безпеки і оборони. Територіальні громади не хочуть робити це через центральний бюджет, територіальні громади хочуть самі витрачати кошти. Тут питання, чому саме вони самі хочуть витрачати кошти. І тут Сергій Михайлович сказав про це, що дуже часто відбувається саме оце переманювання бригад ППД через пропонування підтримки.

Ну, і питання про концентрацію 100 мільярдів і відсутність наших зразків озброєння. Наші зразки озброєння є, вони показали свою ефективність. І ресурс для того, щоб наростити, потрібен величезний. І цей ресурс 55 мільярдів – це тільки ресурс на 1 рік. Далі цей ресурс буде збільшуватись. Разом з тим, це єдина механіка, яку ми можемо зараз собі дозволити. Інших джерел поки що ми не бачимо, тому що в наступному році всі джерела доходні спрямовуються на сектор безпеки і оборони. Вишукати щось зверху – це збільшити податки. В даних умовах це дуже критична історія.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Роман Каптєлов. Чи вже не потрібно?

Добре. Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Вітаю всіх, колеги.

Перше. Мені здається, що розглядати навіть 19 вересня питання про те, щоб щось змінити з 1 жовтня, це абсурд. Давайте припинимо підходи, що ми сьогодні на завтра взагалі щось робимо. Так не може існувати не те що держава, так в родині навіть не працює. А в багатомільйонній державі так взагалі не можна працювати. Є програми в місцевих бюджетах вже, в тому числі пов'язані з військовими. Ми зараз зламаємо те і нічого нового не буде. Так ми краще зробимо чи гірше? Очевидно, що ми зробимо гірше.

Друге. Давайте будемо відвертими і будемо говорити про те, що гроші, які йдуть з ПДФО військовослужбовців, великою мірою їм повертаються, те, що і колеги говорили, але ж є дійсно питання соціальні. Наприклад, постанова 547 Уряду від 1 червня. Громади мають профінансувати харчування дітей військовослужбовців. Там 28 мільярдів з 1 вересня до кінця року тільки по цій статті. Яким чином це такі речі фінансувати? Це просто один з прикладів.

Далі напевно найголовніше, концептуальне. Це моє друге скликання у Верховній Раді України. В першому скликанні я був секретарем Комітету з питань місцевого самоврядування і регіональної політики, де ми займались децентралізацією. Я поклав якусь таку суттєву частину свого життя на це і можу сказати, що всі сьогодні визнають, що реформа децентралізації була однією з найуспішніших в історії України. І це війна продемонструвала, що це не тільки про зроблені лавочки чи про постелений асфальт, чи ще щось таке, це про силу держави. І саме оця децентралізація створила передумови, коли кожне місто перетворювалось в фортецю, бо кожне місто розуміло, що воно бореться в тому числі за себе і за своє майбутнє. Це дуже важливо. І ламати це сьогодні…

 

ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, прошу вас завершувати, регламент.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я перепрошую, я все-таки член цього Комітету. Тут деякі колеги говорили…

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми всі члени Комітету.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хочу висловитися і завершити свою думку. Тому це теж дуже важливе питання, і я звертаю вашу увагу, що ми не маємо права ламати сам підхід децентралізації. Тому я вважаю і безумовно підтримую законопроект, співавтором якого я є разом з пані Южаніною й іншими колегами, закликаю нас всіх не робити кроків отак от – сьогодні на завтра, ламаючи принципово важливі і концептуальні речі.

І останнє. Користуючись тим, що знаходяться зараз в Комітеті Міністр фінансів Марченко, його перший заступник пан Денис Улютін, у мене прохання, будь ласка, у вас на погодженні в Міністерстві фінансів знаходиться наказ Міністерства оборони по виплатах. У нас ганебна абсолютно ситуація: з 30 червня вступив в силу Закон України, за який ми всі голосували, про доплати. Це бюджетне питання – доплати курсантам, строковикам, обмежено придатним після поранення, виведеним поза штат, інструкторам. Сьогодні у нас 19 вересня, до сих пір жодної копійки ніхто з них не отримав. Скоро три місяці, як закон діє, а толку – нуль.

Я не звинувачую Міністерство фінансів, це взагалі було питання Уряду в цілому, який не міг довгий час прийняти постанову, але зараз вже наказ, нарешті підписаний новий Міністром Умєровим, дійшов до Міністерства фінансів.

У мене величезне прохання, і дуже хотілося б почути якийсь зворотний зв'язок, щоб у найкоротші терміни це було розглянуто, щоб ми не тільки на словах підтримували військовослужбовців, а хоча б нарешті виплатили гроші людям нещасним, які по 500-600 гривень на місяць сьогодні отримують.

Дякую дуже.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановний народний депутат.

Почну з простішого, з приводу наказу. Звичайно, ми швиденько наказ відпрацюємо, він буквально зайшов вчора ввечері, тому за нами затримки не буде.

З приводу філософії децентралізації я хотів би декілька слів сказати. У мене дуже добра історична пам'ять, я не буду ці питання зараз піднімати, хто підтримував децентралізацію, хто не підтримував, але я дуже добре пам'ятаю 2016 рік. Якщо ви хочете окремо про це поговорити, можемо про це багато поговорити – і прихильники децентралізації, і противники децентралізації, як це взагалі склалось як реформа і яка була основа цієї реформи, що саме закладалося і як враховувались баланси, інтереси центральної влади, місцевих громад, як розділялись функції. У мене є багато чого про це поговорити, як система горизонтального вирівнювання в Бюджетному кодексі з'явилась. Але я не про це.

На сьогоднішній момент паралельно з Бюджетним кодексом ми подали законопроект про внесення змін до бюджету на 2023 рік. На цей рік подали зміни. І ключова задача цього законопроекту – спрямувати додаткові кошти на сектор безпеки і оборони.

Я про що хочу сказати? З 302,6 мільярда гривень 224 мільярди – це нарахування і грошове забезпечення, виплати військовослужбовцям. Якщо ви хочете сказати, що ці кошти вже враховували місцеві бюджети у своїх розрахунках до кінця року, то я хочу зрозуміти, на якій підставі. Де у них були підстави враховувати ці кошти до кінця року, щоб їх, як ви кажете, потім розподіляти і планувати свої видатки? Тобто цих коштів зараз немає, давайте говорити відверто, у нас війна, і ми міняємо бюджет цього року вже втретє, вдруге міняємо бюджет, збільшуються видатки сектору безпеки і оборони. Ситуація краща ніж у 2022 році, коли ми міняли бюджет практично кожних 2-3 місяці. Ви це теж добре пам'ятаєте. І ніхто на сьогоднішній момент притомний не може спрогнозувати, як буде розвиватись ситуація ні до кінця року, ні наступного року.

Тому давайте без певних політичних інсинуацій визначимося, що нам потрібно зараз зробити. Перше, профінансувати сектор безпеки і оборони. І в нас по суті всі видатки, які зараз є, всі наші можливості спрямовуються на цей сектор. І ми проти будь-яких розмов про перерозподіл, про те, що давайте десь там з іншого джерела знайдемо, заберемо, тому що наші видатки на сектор безпеки і оборони – це якірні видатки, від яких ми рахуємо всі інші видатки бюджету. Видатки сектору безпеки і оборони дають нам наші можливості. Ви можете порівняти, скільки податків ми збираємо і скільки видатків на сектор безпеки і оборони спрямовуємо.

У вас ніколи не виникає запитання: а яким чином ви, Міністерство фінансів, фінансуєте ці видатки. Жодного разу мене ніхто не запитав, чому зараз, до цих пір, всі виплати здійснювались ритмічно, за яким, вибачте, "святим духом" ми до сих пір проживаємо. І я вам скажу, ми проживаємо в борг. В першу чергу це внутрішній борг, ми запозичуємо під 18-19 відсотків річних для того, щоб нам створити різницю, яка закриє нам діру у секторі безпеки і оборони. Всі податки, всі доходи, якщо ми зберемо, не вистачить на закриття сектору безпеки і оборони. Ми запозичуємо, високовартісні запозичення, дорогі запозичення. І про це також потрібно говорити, тому що якщо ви бачите тільки картину "давайте розподіляти, а ми краще знаємо, як розподіляти", то це нечесно по відношенню до нас, тому що ми розуміємо, де ці кошти беруться, ми розуміємо, як ці місячні баланси утримувати.

Більше того, це дуже важливо, тому що коли ви комунікуєте з нашими партнерами і пояснюєте їм, ми далі будемо про це говорити, чому вам потрібно 42 мільярди доларів на рік для покриття ваших потреб інших, крім військових, то ви маєте досить бути прозорими і показувати, яким чином ви свої власні ресурси витрачаєте. Тому у нас є багато питань, у нас є багато, про що поговорити, але на даному етапі ми вважаємо, що ті пропозиції, які ми надали, вони є збалансованими і справедливими. Ще раз підкреслюю, у нас війна, у нас ключове питання – сектор безпеки і оборони.

Дякую, Роксолано Андріївно.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, всім доброго дня. Даний законопроект ми розглядали на підкомітеті і на дуже багато питань, дякую Міністерству фінансів, отримали відповідь. Я хотів би все-таки, щоб тут всі почули одне з найкричущих питань, щодо якого, в принципі, в одному з альтернативних законопроектів рішення пропонується, стосовно того, що в 4?у кварталі забираються кошти. Я представляю Сумщину, Охтирський район, найбільш постраждалий від збройної агресії. І громади, які отримують військове ПДФО, вони їх витрачають як на військових, так і на відновлення. Якщо по відновленню частина видатків перекривається, то деякі соціальні видатки, які до кінця року заплановані, зокрема в медичній сфері є потреби, вони потенційно можуть мати недофінансування. А також закрити поточні видатки в деяких громадах очікується дефіцит поточних видатків.

У разі прийняття даного законопроекту, чи передбачаються в 4-у кварталі додаткові дотації для тих громад, які не зможуть без військового ПДФО їх покрити?

І друге питання. Це чи передбачено бюджетом цього року видатки прикордонним областям на фортифікаційні споруди, і якщо передбачені, то в якій сумі? І мене зокрема цікавить Сумська область.

І третє, більше коментар. Я хотів би звернутися до колег народних депутатів, які хочуть підтримки у Комітеті з питань бюджету, а не знають імен членів даного Комітету. При тому, що вас вислухали з незареєстрованим законопроектом, майте, будь ласка, повагу до людей, тоді повага з'явиться і до вас.

Дякую. Прошу відповісти.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую шановному народному депутату за запитання.

На цей рік у нас передбачена додаткова дотація для вирівнювання втрати спроможності. І ми вже частково ці кошти використали. Це йде мова про 24 мільярда додаткових дотацій. У нас є ще невикористані 10 мільярдів з цієї дотації, вони будуть використані саме на IV квартал саме по тих громадах, де найбільше потребують, які втратили джерела формування ПДФО, у них економіка війни сформована таким чином, що підприємства не працюють, але залишилася бюджетна інфраструктура, яку потрібно утримувати. Зокрема це стосується в першу чергу таких названих вами громад, які постраждали від військових дій або близькі до території ведення військових дій. І в першу чергу по тих громадах ми будемо забезпечувати.

З приводу видатків на фортифікаційні споруди. У нас є, по-перше, окрема програма Міністерства оборони для цих цілей. По-друге, ми декілька разів уже приймали рішення Урядом про виділення коштів з резервного фонду саме на формування фортифікаційних споруд. Тому ця потреба, я розумію, це одне з ключових питань, вона має також бути забезпечена.

Дякую.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Якщо ви не проти, поза Комітетом я попрошу вас надати цю інформацію більш детально по Сумській області.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, давайте я оголошу хто в нас записаний на запитання. Спочатку всі члени Комітету, які піднімали руку: Цабаль, Лаба, Гевко, Гнатенко. Потім 3 народні депутати, які не є членами Комітету: Железняк, Васильченко, Южаніна. Потім Кузбит підсумує, і будемо переходити до прийняття рішення.

Дякую.

Будь ласка, Цабаль Володимире Володимировичу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Тут багато звучало аргументів. Декілька цифр. Перше. Аргумент про те, що люди пішли з громад і гроші мають повертатись в громади, він дійсно правильний. Але я хочу нагадати, що більше 90 відсотків ПДФО військових платиться не в ту громаду, куди вони платилися до початку воєнного стану. Це реально перерозподіл між громадами.

Другий аргумент. Кажуть, що у громад не вистачить грошей до кінця. І дійсно, там ми маємо підтримувати незалежність громад, але на даний момент ми бачимо, що 200 мільярдів гривень на рахунках громад. Це більше чотирьох місячних бюджетів. Це стосується насправді така ситуація і цоввок, і громад. Коли ми бачимо, що залишки на рахунках більше двохмісячного бюджету, це явний індикатор, що в кінці року гроші будуть використовуватись на не найефективніші цілі, щоб вони не згоріли.

Звичайно, всі громади різні. Тобто є дуже багато хороших громад, і для цього у нас існує інструмент дотацій: базової дотації, додаткової дотації, дотації на деокуповані і окуповані території. І тут я хочу наголосити, що з 2021 року по 2023 рік об'єм дотацій з центрального бюджету в громади зріс в два з половиною рази. Там з близько 28 мільярдів, якщо я не помиляюся, з 23 мільярдів до 56-и, здається, плюс-мінус. Тобто об'єм дотацій зріс у 2023 році. І якраз, коли колеги закликають, що потрібно знайти компроміс, поки ми ПДФО не зможемо по місцю реєстрації направляти, так якраз компроміс полягає в тому, щоб ці громади, які реально втратять після прийняття цього закону, щоб з тих дотацій, які будуть в 2024 році, треба направляти саме на ці громади. Тобто нам треба збільшувати дотації на громади для того, щоб оці потенційні втрати саме тим громадам, там не тим, де в 5 разів виросли доходи, а ті, які реально там почнуть втрачати. І це може бути компромісом.

І ще один такий аргумент. Дуже коротко. Те, що я бачив, ті цифри, що я бачив, дійсно є різні громади, є дуже хороші громади, які майже 50 відсотків тратять від військового ПДФО на підтримку військових. Але є громади, які тратять 10 відсотків, які тратять 5 відсотків. Тобто ситуація дуже різна. І тому якщо ми або залишимо, все залишимо, або все віддамо, вона не вирівняється, але механізм якраз дотацій, якраз ми можемо відслідкувати, і Мінфін може відслідкувати, які громади реально втратили, і якраз тим громадам додатково допомагати за рахунок додаткової базової дотації.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Міністерство фінансів, я так розумію, коментувати не буде. Добре.

Лаба, прошу.

 

ЛАБА М.М. Доброго дня, шановні колеги! Я спрощу завдання власне для себе. Коротко. Підтримую Володимира Цабаля, Бакунця, тези колеги Задорожнього. І Міністерству фінансів пропоную: не можна так в жовтні місяці це робити, перегляньте, будь ласка, на січень. Це раз.

І друге. Покривання оцих субсидіарно, тобто у вигляді дотацій, потім 50 на 50 перегляньте, будь ласка. Оце моя пропозиція.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую, Михайле Михайловичу.

Коментар від Міністерства фінансів чи... До відома взяли. Добре.

Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Доброго дня, шановні колеги! У мене питання до Міністра Сергія Михайловича. Тут дійсно ми всі розуміємо про необхідність зараз скерування зараз всіх коштів на потреби оборонного комплексу, тут немає взагалі жодних ні в кого, я думаю, заперечень, там можуть бути якісь побажання щодо якихось алгоритмів, розподілу цих коштів, механізмів і так далі. І тут все правильно, я думаю, що всі будуть це підтримувати. Єдине, що зараз дуже багато громад непокоїть, це дійсно позбавлення їх тих коштів, якими вони могли оперувати для забезпечення більшості якихось соціальних потреб. Бо якщо ми говоримо про військове ПДФО – це одна річ. Але ми повинні розуміти, що громади також втрачають і ПДФО від поліції, від пожежних, від в'язниць, які в громадах розташовані, і є великі побоювання, що громади просто не справляться зі своїм соціальним навантаженням.

Я би хотів просто, по-перше, почути коментар Міністра фінансів щодо оцих компенсаторних речей, про які ви згадували, щоб було більш чіткіше розуміння в громад, як це все буде відбуватися. Ну, і загалом щоб цей процес зробити максимально збалансованим, щоб ми дійсно скерували ці потрібні кошти на забезпечення нашого оборонного комплексу, тим самим не зробили великого такого якогось негативного впливу і для наших громад.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановний народний депутат, за запитання.

Звичайно, ми з повною відповідальністю ставимося до ситуації і до нашої пропозиції. Звичайно, тим місцевим бюджетам, які військові частини, інші формування були бюджетоформуючі, ми забезпечимо повністю компенсацію на рівні 2021 року, тому що фактично основами для вирівнювання є для нас довоєнний бюджет цих міст. А для того щоб вирівняти взагалі спроможність міст, які втратили військове ПДФО, у нас буде додатково 33 мільярда гривень, ми це запропонували в бюджеті на 2024 рік. Я думаю, цих коштів вистачить для того, щоб вирівняти диспропорції, які на сьогоднішній момент сформовані через військовий стан.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Валерій Сергійович Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Дякую.

Сергію Михайловичу, ще раз запитання, частково колега підняв, це запитання щодо тих служб, які сьогодні знаходяться на місцях, це поліція, МЧС, Служба безпеки України, які теж пільгуються ПДФО. Ті суми, якими вони сьогодні користуються, залишаються на місцях чи вони теж підуть в цю загальну суму? Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми всі видатки, які були сформовані на державну бюджетну компенсацію ПДФО спрямовувати будемо на сектор оборонно-промислового комплексу.

З приводу можливих втрат від пожежників і поліцейських я повторю свою відповідь на запитання, що у нас є розуміння, скільки такі доходи були сформовані для відповідних місцевих бюджетів, то ми таку суму всю їм компенсуємо для того, щоб вони не втратили своїх власних можливостей.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Тоді переходимо до коментарів та запитань не від членів Бюджетного комітету.

Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, шановні колеги. Поки тривало наше обговорення, зробив дуже просту вправу: я відкрив всі тендери, які відбулися на минулому тижні, для розуміння, там 750 тендерів. Із них, коли місцеві громади закуповували щось для військових, ну, MAVIC, я брав обмежені – від 2 мільйонів, вісім на 25,6 мільйона гривень. Загальна сума всіх тендерів, які відбулися на минулому тижні, від 2 мільйонів, це 9,2 мільярда.

 

ПІДЛАСА Р.А. Мільйони чи мільярди?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Мільярди. А на 25,6 закупили MAVIC. Це напевно частково в підтримку колеги Цабаля і Міністра фінансів. Було у нас, я кожен день дивлюся державні тендери, коли у нас місцеві громади різко почали закупати MAVIC, коли там були овочерізки, барабани на слуху, а потім знову пішли ремонти.

Але в мене тут питання до пана Міністра, враховуючи так, що у нас, як ви бачите, навіть у фракції різні думки. О'кей, по місцевих громадах зрозуміло. Наша задача – збільшити бюджет армії. Скажіть мені, будь ласка, а що ми будемо робити з нецільовим використанням грошей на центральному рівні? Умовно, яка у нас зараз "дебіторка" того ж самого Енергоатома і що ми будемо робити з тим, щоб такі як Енергоатом і інші не закуповували рукавички, ботинки удвічі-втричі дорожче на Запорізьку АЄС, яка окупована? Ну, тобто от переконайте мене, умовно, як депутата, що добре, ми місцеві бюджети ображаємо, зараз забираємо ці гроші, а як ми будемо економити ці ж самі гроші на центральному рівні, щоб воно не пішло, м'яко кажучи, на такі ж самі непрофільні видатки, просто значно більші і в одну кишеню?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ярославе Івановичу, за запитання.

Скажімо так, у нас є розуміння щодо того, що кошти дійсно іноді використовуються не за призначенням, іноді є нецільове використання коштів, але давайте розділяти відповідальність. Зокрема що я маю на увазі? Є у нас відповідні міністерства і відомства, які формують політику у відповідних сферах і у віданні яких перебувають відповідні, в тому числі державні підприємства і компанії.

Тобто в першу чергу вони мають здійснювати відповідальність за підвідомчі структури. У другу чергу саме ці компанії і їх керівництво мають відповідати, яким чином вони використовували свої ресурси.

В даному випадку Міністерство фінансів може здійснювати попередній контроль на етапі затвердження фінансових планів. І повірте мені, жодних з наведених прикладів у фінансовому плані значущих підприємств не було, коли затверджувалось.

По-друге, постконтрольні заходи, постаудиторські заходи. Це Держаудитслужба здійснює контрольні заходи по відповідних підприємствах і фіксує в актах перевірки. Ну, і вже, як кажуть, орган, який на сьогоднішній момент є у Верховної Ради, Рахункова палата, також має можливості здійснювати контрольні заходи на відповідних підприємствах і притягувати видних осіб, якщо вони здійснювали такі закупівлі не за призначенням або не у цільовий спосіб.

З приводу здійснення закупівель, які містять ознаки корупційні, я теж вважаю, що у нас створена архітектура антикорупційних органів, які можуть виконувати свої повноваження – це НАБУ, це Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. Тому я думаю, що саме в такій системі це має бути.

Якщо ви бачите, що в системі державних закупівель є певні прогалини, давайте спільно вирішувати це питання і їх усувати. Знову ж таки, є відповідне міністерство, яке формує політику у цій сфері. Я не готовий зараз казати, що я є великим спеціалістом у сфері державних закупівель.

Якщо є запитання до Міністерства фінансів в частині закупівель, ми готові також на них відповідати.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Васильченко Галина Іванівна.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Дякую.

У мене ремарка і запитання до пана Дениса Улютіна в контексті зарахування ПДФО – куди саме воно має зараховуватися. Я детально досліджувала це питання, бо 3 роки тому реєструвала відповідні законопроекти. У нас є в Податковому комітеті, щоб ПДФО зараховувалося за місцем реєстрації фізичної особи. Розумію, що відбувається станом на зараз, наскільки справді складно зрозуміти конкретно, де та чи інша людина є зареєстрованою чи де отримує послуги, тому сама суть питання трохи змінилася, але в контексті саме військових і військового ПДФО, на мою думку, із тих консультацій, які я проводила з представниками податкової, з фінансистами зокрема у Львівській області, представниками міста і області, то є таке бачення і розуміння, що власне оце питання, щоб не було перереєстрації військових частин з однієї громади в іншу.

У держави зараз є по військових весь облік і розуміння, звідки саме та чи інша людина прийшла у військову частину, де вона зареєстрована і з якої вона громади. То власне в контексті саме військових це питання, на мою думку, можна було б вирішити і таке ПДФО могло б зараховуватися, що, вважаю, більш справедливо в ті громади, звідки людина родом чи де вона зареєстрована.

Скажіть, будь ласка, вашу думку. І залучивши Міністерство цифрової трансформації, яка загалом ваша думка про це і чи справді можна було б це вирішити таким чином?

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Я не дуже впевнений, що у військкоматах у нас ведеться такий подомовий облік тих, кого вони призвали, з точною адресою реєстрації. Більш того, я впевнений, що такої точної адреси реєстрації немає по жодному військовослужбовцю, який там у них в обліку, тому що в будь-якому випадку це ж всі ми громадяни, і якщо немає реєстрації обов'язкової для всіх, то для військових точно ви окремо не введете таке. Тому я просто вважаю, що це дуже сенситивний такий буде захід, і ми навряд чи це зможемо врегулювати дуже швидко під час дії військового часу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Ніна Петрівна Южаніна. Але дуже прошу дотримуватись загального регламенту.

 

ЮЖАНІНА Н.П. І який регламент?

 

ПІДЛАСА Р.А. 2 хвилини.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Добре.

Я не зовсім погоджуюся, що ПДФО військових треба зараховувати за місцем їх реєстрації, тому що, по-перше, можливо їх ПДФО раніше і не заходив у ті бюджети, де вони зареєстровані, бо у нас не було цього правила і цієї норми. А по-друге, у них зараз забезпечення набагато може бути більше чим попередній дохід за місцем роботи, де вони працювали. Тут взагалі немає такого прямого рішення. І тому я думаю, і звертаюсь до міністерства все ж таки, ви не можете зараз навіть проаналізувати, чим не змогло забезпечити Міністерство оборони найнеобхіднішим і за чим зверталися військові частини до місцевих рад.

Зрозумійте, якщо ви зараз це відрубаєте відразу, то ви налаштовуєте проти себе військових, проти нас військових, які багато питань перекривали через таке швидке прийняття рішень. Швидке, відносно швидке. 4 тижні десь мінімум у них займав цей шлях. Але вони вирішували питання. Я просто хочу, щоб ви не зробили зараз помилку, налаштувавши проти себе ще військових, проти депутатів, які справді спілкуються з ними, говорять з ними, до яких вони звертаються. Ви ж подивіться, скільки звернень від них зараз іде. Як припинити "каруселі"? Як припинити надмірне використання? Ну, це інші механізми ви маєте запропонувати. Ну, точно не те, що ви зараз запропонували. Ви говорите, що у них 200 мільярдів зараз на залишках у місцевих бюджетах, так майже 19 місяців ви спостерігали за цим усім, а зараз вирішили різко так все обрубати. Ну, такого точно не може бути.

І ще хотіла професійне питання задати. А чому через реверсні дотації не врегульовується це питання? Чому не спрацьовує цей механізм реверсних дотацій? Якщо можна, поясніть.

І останнє, все ж таки механізм витрачання коштів. Ви говорите про міністерство. Коли дійде до вас зареєстрований наш альтернативний проект, бо строк реєстрації ще не закінчився. Тому "упреки" в мою адресу про те, що ми розглядаємо ще неіснуючий проект закону, тут абсолютно не можна про це говорити, якщо ви знаєте строки реєстрації альтеративних. Сьогодні попередньо засідає Комітет, а не рішення, яке він мав би приймати. Може, я ще зареєструю в вечорі ще один альтернативний проект закону.

Тому прошу відповісти по реверсним дотаціям, чому тут механізм не спрацював?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ніно Петрівно, за ваше запитання.

Я розпочну з реверсу напевно дійсно. Ви знаєте, що у нас з 2016 року жодний державний бюджет України не був повністю збалансований в частині видаткових повноважень і доходів, які формуються на місцях. Кожного року в Державному бюджеті України для того, щоб працювала система горизонтального рівня, передбачались окремі трансферти для вирівнювання податкової спроможності, тому що ті реверсні дотації, які вилучаються в державний бюджет, вони не компенсували ті дотації вирівнювання, які необхідно здійснювати з державного бюджету.

Це досить непросте питання, я думаю, що більше часу потрібно. Були дискусії і були пропозиції окремі можливості конфігурації зміни системи горизонтального вирівнювання для більш справедливого.

На сьогоднішній момент діє система, я нагадаю, 90-100-110. І відповідним чином, якщо у вас бідна громад, то держава забезпечує до 90 відсотків повноважень. Якщо ви в межах 90-110, ви нічого не вилучаєте і ви нічого не отримуєте з точки зору державного бюджету. А ті громади, рівень податкоспроможності яких вище 110 відсотків, традиційно були вилучені 50 відсотків ПДФО.

Можливо в стабільних мирних умовах можна було б порахувати систему горизонтального вирівнювання. Ми пропонували ще в 2021 році систему, яка, на нашу думку, була більш справедливою і враховувала більше інтересів і державного бюджету, і органів місцевого самоврядування. Вона передбачала пропорцію трохи іншу. Але це на даний етап є досить такою теоретичною дискусією, тому що у нас, на жаль, багато сформованих правил гри, які були довоєнного характеру, зараз ми вимушені переглядати, тому що у нас є повномасштабна війна і у нас вже ті правила, які навіть в Бюджетному кодексі є, не відповідають дійсності.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Андрій Васильович Майснер, прошу, коментар щодо законопроектів основного та альтернативних.

 

МАЙСНЕР А.В. Дякую. Рахункова палата в моїй особі.

Доброго дня, шановні народні депутати, учасники засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. В моїй особі Рахункова палата була представлена на засіданні профільного підкомітету, який очолює Юрій Кузбит, була також доволі бурхлива професійна дискусія, і на той час ми говорили лише про законопроекти 10037 і 10037-1.

Безумовно, у Рахункової палати на той момент не виникало суттєвих зауважень щодо цього, тому що зрозуміло, що є чинники воєнного стану, вони докорінно змінили деякі підходи і аспекти щодо ведення, реалізації державної фінансової політики, за яку відповідає зокрема Міністерство фінансів, як за формування і реалізацію в цілому, тому Рахункова не мала таких зауважень.

Сьогодні прозвучала низка, на мою думку, як очільника Рахункової палати тимчасового, слушних запитань від народних депутатів, від пані Ніни Южаніної, від Галини Васильченко, від Миколи Задорожнього, від пана Бакунця й інших. Дійсно, всі занепокоєні децентралізацією, чи не нівелюємо ми реформи, чи не зачіпаємо і не ранимо місцеве самоврядування. Мені здається, що сьогодні фахові відповіді Міністра фінансів і його команди в умовах воєнного стану щодо вільних залишків обсягів цих коштів на рахунках, Рахункова палата кожен раз, коли ми зачіпаємо ці питання, бачить ці залишки і просто волосся дибки стає, коли сьогодні міжнародним партнерам доводиться, і Рахункова палата зараз проводить спільно з нашими американськими колегами два аудити ефективності використання їхніх коштів, якими вони покривають все, окрім оборонного комплексу, допомагають нам ці питання вирішувати, ну, сьогодні в таких умовах мати такі шалені залишки і говорити про те, що йде напад на місцеве самоврядування, мені здається, що це не зовсім буде коректно.

Водночас народні депутати, в тому числі й Іван Крулько, і Володимир Цабаль, й інші, яких я вже назвав, дійсно звертають увагу на ті механізми, які могли би бути задіяні. На це Міністр парирує, як всі чули, через призму міжбюджетних трансфертів. Я особисто якраз відповідаю за цей напрям дослідження аудиторського в Рахунковій палаті, я можу вас запевнити, що ці питання під час аудиту будуть дослідженні належним чином. Це буде системний тематичний аудит Рахункової палати.

Але ми маємо зважати на воєнний стан, на широкомасштабну агресію і те, що все ж таки має бути контроль за такими шаленими обсягами коштів в таких умовах гострого бюджетного дефіциту.

Тому Рахункова палата саме з огляду на те, що я тільки що сказав, не має суттєвих зауважень щодо цих законопроектів. Рішення, на що все ж таки спрямувати кошти ПДФО, як Володимир Цабаль пропонує в альтернативному, знову-таки, як це звучить "на військових" чи як Міністерство фінансів і Кабмін стверджує, знову-таки, "на військових і оборонний сектор", але розподіливши на паритетних засадах між Мінстратегпромом і ДССЗЗІ.

Безумовно, що мені як громадянину, наприклад, не зовсім взагалі відомо таке міністерство – Мінстратегпром. І я думаю, що пані Ніна Петрівна Южаніна недаремно одразу не виговорила цю назву не тому, що вона не знає її, а тому що, дійсно, важко.

 

ПІДЛАСА Р.А. Андрію Васильовичу, регламент.

 

МАЙСНЕР А.В. Я дякую. Закінчую.

Але водночас я впевнений, що Міністерство фінансів як головний фінансовий орган держави Україна чітко усвідомлює всі ризики. І сьогоднішні відповіді поважні народного депутата можливо стануть компромісною певною позицією для прийняття державницького рішення.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Кузбит Юрій Михайлович, прошу.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні колеги, на засіданні підкомітету вчора було ґрунтовно опрацьовано нами законопроекти за номером 10037 і 10037-1. Головною їх відмінністю є все-таки напрямки використання коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійдуть від ПДФО від військовослужбовців.

В урядовому законопроекті 10037 – для закупівлі спеціального техніки та створення умов для розвитку оборонно-промислового комплексу, в альтернативному законопроекті 10037-1 – на забезпечення діяльності Збройних Сил, насамперед на грошове забезпечення.

Законопроекти 10037-2 і 10037-3 вам тільки що були представлені. Я думаю, немає потреби в цьому повторюватися. При обговоренні найбільш дискусійним виявилося питання фінансового забезпечення виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень до завершення цього року.

Все ж таки, зважаючи на актуальність порушених у законопроектах питань, за підсумками обговорення пропонується підтримати таке рішення Комітету:

проект Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу (за номером 10037) та альтернативні до нього проекти законів за номерами 10037-1, 10037-2, 10037-3 включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання;

законопроект за № 10037 визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду проектів законів за номерами 10037, 10037-1, 10037?2, 10037-3 у першому читанні проект Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу за номером 10037, поданий Кабінетом Міністрів, прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.

Дякую. Колеги, прошу підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимире Володимировичу, у вас якась інша пропозиція?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, дивіться, я просто почувши всю цю дискусію, мені здається, що рішення підкомітету про те, що треба за основу і в цілому приймати, трошки передчасне.

Я пропоную прийняти за основу як альтернативна пропозиція і в цілому вже там зі скороченням строків приймати на наступному пленарному засіданні.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Давайте в порядку надходження пропозицій. Спробуємо зараз підтримати...

 

КРУЛЬКО І.І. А у мене є ще запитання, колеги. А що ми будемо робити з приводу того, що на сьогоднішній день ще є можливість вносити альтернативні законопроекти? Строки ж не скорочувались. У нас 14 днів по Регламенту. Сьогодні пройшло тільки, сьогодні сьомий день від внесення 12?го числа. Тобто питання ось в чому. А якщо, наприклад, завтра надійдуть ще альтернативні законопроекти, що тоді Комітет із цим всім буде робити? Це питання одне, яке стосується прямо Регламенту.

Ну, і питання друге, я вперше стикаюся з ситуацією, коли ми бюджетний закон, який стосується прямо доходів державного бюджету на 2024 рік, хочемо голосувати за основу і в цілому ще до того, як тільки бюджет до нас надходить і ми тільки його заслухаємо на цьому тижні. Як можна в цілому голосувати закон, який визначає дохідну частину бюджету на наступний рік, при тому, що ми ще бюджет не розглядаємо?

Колеги, давайте якось уже самі собі не демонструвати…

 

ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу, у мене є відповідь на ваше запитання. Я думаю, що у нас будуть сьогодні і завтра зранку проходити політичні консультації на рівні голів фракцій з приводу і законопроекту 10037 і наступного законопроекту по бюджету 10038. І якщо буде знайдено якийсь відмінний компроміс, якщо будуть зареєстровані додаткові альтернативні законопроекти, то ми можемо завтра, і я думаю, повинні завтра оперативно зібратися під куполом і переглянути рішення Комітету.

Поки що ми маємо запропонувати Верховній Раді якесь рішення, з яким вже будуть працювати політично керівники фракцій.

Тому пропоную в порядку надходження голосувати наступним чином: спочатку пропозицію Юрія Михайловича, якщо вона не набирає достатньо голосів, тоді пропозицію Володимира Володимировича, а якщо вона не набирає голосів, то підемо по альтернативних, там спочатку перший, потім другий і потім далі.

Отож, ставиться на голосування пропозиція голови підкомітету Кузбита Юрія Михайловича прийняти рішення Комітету:

рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 10037 та альтернативні законопроекти включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради;

законопроект 10037 визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду законопроекту № 10037 та альтернативних законопроектів у першому читанні законопроект № 10037, поданий Кабінетом Міністрів, прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.

Прошу голосувати.

Підласа – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко Володимир Леонідович. Володимир Леонідович!

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. Копанчук – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський Андрій Ярославович. Андрій Ярославович!

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль Володимир Володимирович – за.

Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Проти.

Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. Я – утримався по цьому питанню.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт Віталій Петрович. Відсутній.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – проти.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв Сергій Володимирович. Сергій Володимирович, ви були. Відсутній поки на цьому голосуванні. Потім вернемося.

Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний Олександр Сталіноленович. Олександр Сталіноленович, Ви були.

 

КАЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе Антон Іванович.

 

КІССЕ А.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко Валерій Валерійович.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк Микола Володимирович.

 

ЛЮШНЯК М.В. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Утримався.

Молоток Ігор Федорович. Ми бачимо Вас, але не чуємо.

 

МОЛОТОК І.Ф. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток утримався.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк Владіслав Миколайович.

 

ПОЛЯК В.М. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук Андрій Вікторович. Андрій Васильович! Поки відсутній.

Пуртова Анна Анатоліївна.

 

ПУРТОВА А.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик Ростислав Ярославович. Ростиславе Ярославовичу! Поки відсутній.

Урбанський Анатолій Ігорович. Відсутній.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Ще раз. Пузійчук Андрій Вікторович. Андрій Васильович, Ви доєдналися? Відсутній.

Тістик Ростислав Ярославович. Теж відсутній.

Тоді у нас 23 – за. Утрималися – 6. Проти – 2.

Рішення прийнято.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Володимире Володимировичу, Пузійчук щойно підключили. Я можу проголосувати чи закінчили?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Давайте.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за. Я підтримую. Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 24 – за. 6 – утримались. 2 – проти.

Рішення прийнято. Це уточнення.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.

Друге питання. Про проект Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2023 рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань за номером 10038, поданий Кабінет Міністрів, та альтернативні законопроекти, які є. Ми знаємо, що є законопроект номер 10038-1, поданий народними депутатами Цабалем та Железняком. Можливо, якщо з'являться нові, ми теж заслухаємо авторів.

Слово для доповіді надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановна Роксолано Андріївно! Шановні народні депутати! Законопроект про внесення змін до бюджету на 2023 рік розроблено з метою спрямування додаткового ресурсу на сектор безпеки і оборони і вирішення інших першочергових потреб. Зокрема, законопроектом передбачено збільшення видатків державного бюджету на 328,5 мільярда гривень, в тому числі Міністерству оборони 211 мільярдів гривень, МВС – 79,2, Мінстратегпром – 4,4, Служба безпеки України – 4,2, ГУР Міноборони – 2,5, Адміністрація Держспецзв'язку – 570,2, Служба зовнішньої розвідки – 500,8, Управління державної охорони - 230,5. Інші видатки – 20 мільярдів гривень – Мінсоцполітики для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Запропоноване збільшення видатків пропонується здійснити за рахунок спрощення видатків загального фонду з урахуванням пропозицій головних розпорядників коштів на суму 11,4 мільярда гривень, збільшення доходів – 26,1 мільярда гривень. А також державних запозичень, зокрема на суму 298,8 мільярда гривень. Зовнішніх – 207,6 мільярда гривень, внутрішніх – 91,2.

Прохання підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Слово для доповіді по альтернативному законопроекту 10038-1 надається співавтору – Цабалю Володимиру Володимировичу.

Шановні колеги, я прошу тиші в залі, тому що я взагалі не чую, що говорять спікери в залі.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Наша фракція більшістю членів фракції подала альтернативний законопроект 10038-1 до урядового щодо змін до бюджету.

Значить, ключові різниці, я просто зроблю наголос, щоб час не втрачати. В нашому альтернативному законопроекті передбачене додаткове фінансування до 211 мільярдів на Міністерство оборони ще 65 мільярдів. З них 40 мільярдів на програму 2101020 – це забезпечення діяльності Збройних Сил, це там, де входять зарплати військовим. І ще 25 мільярдів на програму 2101150 – розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння. Тобто це перша ключова різниця в нашому законопроекті – плюс 65 мільярдів на Збройні Сили України.

Друга різниця, що ці гроші фінансуються за рахунок збільшення податкових надходжень. Нагадаю, що в урядовому законопроекті 10038 передбачено збільшення неподаткових доходів на 20 мільярдів, але не враховано потенціал збільшення податкових надходжень до кінця року.

Я просто два приклади наведу. Наприклад, податок на прибуток підприємств за 8 місяців був виконаний вже на 92 відсотки. Тобто план, наприклад, виглядає, що до кінця року буде перевиконаний більше ніж на 30?40 мільярдів. І така сама ситуація по внутрішньому ПДВ в зв'язку з збільшенням споживання... Вибачте. І така сама ситуація по акцизах на алкоголь і тютюн, де за 8 місяців план виконаний на 82 відсотки. Тобто до кінця року зрозуміло, що план буде перевиконаний, а в проекті закону це не передбачено.

Також цей закон передбачає збільшення інших податкових надходжень для додаткового фінансування Збройних Сил України, зокрема ПДВ. Ми бачимо, що є позитивна економічна динаміка, споживання зростає і відповідно є певні прогнози, що ПДВ може бути збільшено. І те саме стосується всіх податків, які приносить митниця. Тобто ми вважаємо, що в разі ефективнішої роботи митниці, надходження до кінця року можуть зрости. Це перша ключова різниця нашого проекту.

Друга ключова різниця – це те, що ми забрали програму по збільшенню більш ніж на 60 відсотків фінансування Бюро економічної безпеки до кінця року – на 315 мільйонів, здається. Ми вважаємо, що це недоцільно, тому що зі всіх розпорядників цей розпорядник одержав найбільше збільшення в цьому році – на 62 відсотки. Міністерство оборони ми на 14 збільшуємо, поліцію на 22, Національну гвардію на 44, а БЕБ на 62. Це нелогічно.

І тут я попрошу потім надати слово моєму колезі Ярославу Івановичу Железняку після представлення альтернативних, щоб він трошки детальніше розказав.

В цілому законопроект Міністерства фінансів ми як фракція підтримуємо, але наш законопроект нам здається більш логічним, і він краще відповідає тим викликам, які зараз перед нами стоять.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Чи є з нами на зв'язку ще автори альтернативних законопроектів? Можливо "Європейська Солідарність" підготувала альтернативний законопроект?

Добре. Якщо немає, тоді для висловлення позиції щодо альтернативного законопроекту слово надається Міністру Марченку Сергію Михайловичу. Але прошу також встановити регламент 2 хвилини і дотримуватися цього регламенту.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

З приводу альтернативного законопроекту хочу сказати, що він в частині джерел додаткових доходів є незбалансований, тому що не можна рахувати лише податки, по яких можливе перевиконання, потрібно відразу рахувати податки, по яких у нас точно не буде виконання. Ми в принципі порахували досить все чітко, і максимальний ресурс доходів, які ми можемо зібрати, ми про це сказали, це 26,1 мільярда гривень. Тому, зокрема, якщо ми враховуємо можливе перевиконання податку на прибуток підприємств, нам потрібно враховувати недовиконання рентної плати за видобування вуглеводнів через нижчу базу нарахування цього податку.

Крім того, у нас нижче фактично сплата ПДВ з вироблених товарів на 16 мільярдів гривень. Тобто у нас є повна картина і ситуація зі збором податків. Я не вважаю, що ми можемо збільшувати, нераціонально роздуваючи податкову базу.

З приводу Митної служби. Я хочу зазначити, що у зв'язку з тим, що курс, який на сьогоднішній момент є, ринковий курс, він значно відрізняється від прогнозованого курсу, Державна митна служба з початку року недозібрала 48 мільярдів гривень тільки через різницю в курсі. І я не вважаю за можливе і немає жодних чинників, які б свідчили про те, що курс може змінитися і відповідати тому, який закладений в бюджеті. Тому, на жаль, митниця також якщо й зможе виконати план, то це максимум, на що можна від них розраховувати.

З приводу Бюро економічної безпеки. Я хочу вам зазначити, що на сьогоднішній момент чисельність працюючих працівників Бюро економічної безпеки складає 995 одиниць.

При формуванні бюджету на 2023 рік ми розрахунково враховували 650 працівників, тобто різниця фактично в 345 одиниць, які були додатково набрані керівництвом Бюро економічної безпеки.

Хочу нагадати, що відповідно до Закону «Про Бюро економічної безпеки» гранична чисельність, яку може набрати Бюро, складає 4 тисячі осіб. Тому в випадку, якщо ми не врахуємо видатки для Бюро економічної безпеки, з жовтня у них фонд оплати праці складає нуль, і Бюро економічної безпеки не буде виконувати свої функції.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.

Тоді прошу народних депутатів записатися на запитання і коментарі по тому ж механізму: спочатку депутати Бюджетного комітету, а потім депутати з інших комітетів.

Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Можна я своє слово Ярославу Івановичу передам?

 

ПІДЛАСА Р.А. Це читінг механізму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я не буду виступати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Ярославе Івановичу, прошу.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Маленька матчасть для Міністерства фінансів, у нас 830 людей зараз в БЕБ, не 500. По видатках, які ви заклали на БЕБ, по-перше, їх раз в 15. В тому числі Міністерство фінансів попереджало, що грошей немає. І тому, коли ви збільшували свої видатки з 46 мільйонів, які відповідали бюджету, до 56-и, то було очевидно для нового економічного органу про те, що грошей не вистачить. Але навіть з цим у них зараз тільки 84 вакансії оголошені в конкурс, навіть не призначені. 84 додаткових людини із 830 – це 10 відсотків. Тобто нам, враховуючи, що у них 106 мільйонів ще на залишках, ну, точно не потрібно їм давати 315 мільйонів.

Тому, шановне Міністерство фінансів, я хочу зараз почути лише одну відповідь: хто та некомпетентна людина, яка розраховувала такий бюджет? На 68 відсотків, плюс найбільший, справді, розпорядник, який заклали в бюджет і який нам подається як народним депутатам в бюджет оборони. Хто так порахував? Просто навіть цікаво по-людські дізнатися, хто зробив цю помилку. І точно в такому вигляді воно не пройде. Ще раз, воно не збивається ні по якій сумі. Ні по плюс 84-и, як по конкурсах. Ні навіть 270, як чомусь оголосив БЕБ, хоча немає цих людей. Ні навіть в тому, що зараз нам було озвучено. Ну, просто математика не б'ється.

Якщо там, я не буду далі заходити в Закон про БЕБ, як має відбуватися конкурс, як вони працюють, чому у нас 20 відсотків тіньова економіка по тютюну, яку ми якраз заклали по збільшенню акцизу і по паливу. Ну, тобто всі ці речі, я думаю, що ми можемо обговорити на нашому профільному комітеті. Але питання дуже просте: хто та людина, яка рахувала 315 мільйонів і так грубо помилилася в 3 рази?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ярославе Івановичу.

Якщо ви знаєте, Міністерство фінансів завжди відрізняється принциповістю і безпристрасністю по відношенню до кожного з органів, які ми фінансуємо. І важко нас звинувачувати, що у нас є якась прихильність до того або іншого органу. Нас справедливо не люблять всі або ненавидять всі органи влади, яких ми фінансуємо, тому в нас жодних сентиментів до будь?якого органу немає і ніколи не було. Це з приводу закидів щодо того, що…

А щодо недофінансування Бюро економічної безпеки – це об'єктивна реальність. На жаль, вона склалась тому що при підготовці бюджету на 2023 рік був поданий запит, який передбачав саме таку чисельність і саме такі видатки, як і передбачалось, але при цьому законодавець не забороняв, не забороняв, я підкреслюю, органу наповнювати свою чисельність. І орган постійно наповнювався.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Сергію Михайловичу, зараз митниця не заповнена на 27 відсотків, податкова на 35. Я чомусь не бачу…

 

МАРЧЕНКО С.М. Я закінчу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я дам слово.

 

МАРЧЕНКО С.М. Вакантні посади можуть бути заповнені лише тоді, коли вони будуть призначені. Вони не можуть їх заповнити, тому що в них нуль. Вибачте мені, просто я не хочу, щоб це було політичне питання. Я вважаю, що це технічне питання і я так до нього і відношуся. Тому що я тоді можна задам вам питання: що нам робити в жовтні місяці з БЕБ? Мінфіну.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ну, призначити керівника, наприклад.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми не призначаємо.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні, давайте не будемо говорити в форматі пінг-понгу. Якщо Міністерство фінансів закінчило,…

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, я все, закінчив.

 

ПІДЛАСА Р.А. …надаємо слово Ярославу Івановичу. 2 хвилини прокоментувати.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Міністре, наскільки я пам'ятаю, у нас митниця недоукомплектована на 27 відсотків, а податкова на 35. І Міністерство фінансів теж недоукомплектоване точно. Але чомусь жодне з цих міністерств ми не збільшуємо і зараз видатки на 68 відсотків.

Друге моє питання, яке задав, достатньо конкретне. Зараз є 84 конкурси. До кінця року неможливо технічно оголосити більше конкурсів. На кого ми видаємо плюс 315 мільйонів гривень в БЕБ? На кого? Хто ці люди? Які ці премії, чому саме на них? Чому не на інші органи? Можна мені дати розрахунок як голові профільної ТСК і першому заступнику профільного комітету?

 

МАРЧЕНКО С.М. Так, я вам відповім. З початку року зазначений головний розпорядник неодноразово звертався до Міністерства фінансів з необхідності наближення коштів з кінця року, для того щоб профінансувати необхідні видатки. Я вам відповідально зазначаю, що починаючи з 1 жовтня фактичних призначень у цей орган немає, нуль.

 

Веде засідання перший заступник Голови Комітету з питань бюджту Крулько І.І.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Скільки у нього на залишку, ви знаєте? 106 мільйонів. Вони витрачають по 56 в тому варіанті, коли вони звільнили 172 людини, найняли 171 людину. Зараз за місяць вони звільнили 42 людини. У них вистачить на 2 місяця так точно.

Але ще раз моє питання: ви всім органам, які просять збільшити видатки, так щедро видаєте 68 відсотків? Чи БЕБ у нас окремий орган, який показав надзвичайну ефективність під час війни? І чому ми її не бачимо в показниках по акцизу, по інших фінансових злочинах?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ярославе, а якщо сума 106 мільйонів не підтвердиться? Я просто запитую. А якщо вона не підтвердиться, ви прийдете на комітет і скажете, що ви обманули народних депутатів?

 

КРУЛЬКО І.І. Колеги, у мене є пропозиція.

Пане Ярославе, дивіться, це просто на Податковому комітеті так можна, а в нас тут інші правила трошки. Запитання, будь ласка, прозвучало, відповідь прозвучала. Рухаємося далі. У кого ще є запитання?

Олексій Гончаренко, будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Я відповім колезі, якщо можна? Загальний залишок…

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Колеги, доброго дня ще раз!

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Загальний залишок 1,8 мільйона.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна після запитань?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я не розумію. А хто говорить? Я говорю?

 

КРУЛЬКО І.І. Олексій Гончаренко, вам слово. Ви зараз говорите, будь ласка.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дуже дякую вам. Бо я просто чув, що якась ще іде розмова.

У мене питання до наших представників Міністерства фінансів. Ті гроші, які ми додаємо на сектор безпеки і оборони, вони покривають необхідність, мене цікавить зараз питання заробітної плати і бойових виплат безпосередньо всім Силам оборони. Чи повністю вони покривають? Чи враховані в цих коштах видатки додаткові, які Законом 9342 введені? Строковики, курсанти, обмежено придатні після поранень, позаштатні інструктори.

Хотілося б почути конкретну відповідь на це питання.

Дякую вам дуже.

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка, Міністр фінансів, будь ласка, вам слово.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Так, зазначений бюджет враховує необхідність коштів до кінця року з урахуванням прийнятих законодавчих ініціатив, з урахуванням потреб, які на сьогоднішній момент є у сектора безпеки і оборони. І я хочу підкреслити, на сьогоднішній момент при тій чисельності, яка зараз є.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Сергію Михайловичу.

У кого ще є запитання до доповідачів по цьому законопроекту?

Будь ласка, Любов Шпак.

 

ШПАК Л.О. У мене тут більша довіра до Міністерства фінансів, до інших міністерств не настільки довіра. І вважаю, що більш принципово повинні до них ставитися. Питання щодо Міністерства освіти і науки. Ну, зрозуміло, що питань до них багато в останній час, ще й Міністр виступив, який сказав, що наша освіта найгірша у всьому світі. Це теж цікаво. А питання до укриттів, питання до безпеки школярів і так далі. Але щось ми бачимо зараз зміни. В статті "Загальнодержавні заходи в сфері освіти" у нас збільшується на 572 мільйони гривень. У дужках ми читаємо, що це підручники. Тобто вдвічі збільшуються підручники? Ми тільки що прорахували, там майже 6 нових підручників на учня. Чому саме така ситуація, чому це було не враховано? Чому це вдвічі зараз збільшується? Чи дійсно там є така ситуація? В мене багато до цього питань.

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка, Сергію Михайловичу, відповідь.

 

МАРЧЕНКО С.М. Якщо можна, я передам слово Роману Володимировичу Єрмоличеву.

 

КРУЛЬКО І.І. Роман Володимирович Єрмоличев, будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Питання по підручниках неодноразово розглядалось на профільному Комітеті з питань освіти. Там дійсно є проблематика, оскільки в бюджеті взагалі не було передбачено коштів на друк підручників, враховуючи військовий стан. Міністерство освіти заявляло про те, що воно буде отримувати можливо за рахунок коштів донорів, це все забезпечить, не все так склалося як гадалося. Відповідно це реально критична проблема для 5-6 класів, які фактично заходять в НУШ, саме "Нова українська школа", де немає взагалі навчального матеріалу для навчання для таких діток.

 

ШПАК Л.О. Дивіться, таке питання далі. Якщо там кожний рік, 2022 можете подивитись, 2023 рік, цей рік, і наступний, це все одно там сума була 995 десь приблизно мільйонів. Чому саме в цьому році так?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. В минулому році було заплановано першочергово півтора мільярда на друк підручників, враховуючи воєнний стан. Ці всі кошти були забрані на 2022 рік. І відповідно в 2023 році також не передбачені. Відповідно критично на сьогодні це 5-і, 6-і класи. І за розрахунками Міністерства освіти це 500 мільйонів без навіть подорожчання вартості підручника, тому що ми це суворо контролюємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка, Микола Задорожній. Слово для запитання.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Я в продовження теми підручників, тому що прекрасно розумію цю ситуацію, син пішов у 5-й клас і підручників немає, доводилось придбавати їх окремо.

Питання. У них заплановано згідно тих даних, які в мене є, 900 (скільки там?) 900 мільйонів гривень. Чому вони їх не використали до цього і ця потреба все ж таки не закрилась?

І друге, попутно по стану виконання субвенції на укриття. Тому що проблема не те, що кричуща, а я як представник Сумщини, вона гнітюча просто в області Сумській і не тільки в цих прикордонних і прифронтових. Який стан виконання цієї субвенції? І наперед, по 2024 року, яка сума передбачається на укриття для Міністерства освіти?

Дякую.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Давайте я тоді по підручниках вам додатково дам інформацію, розкладу повністю з різних джерел, бо ми їх брали у Міністерства освіти: за рахунок яких джерел і які підручники вони купляли і як забезпечували. Дійсно, складна тема, бо в Комітеті з питань освіти, у Бабака це майже на кожному засіданні розглядається питання забезпечення підручниками.

По бомбосховищах рішення Уряду було прийнято по розподілу в квітні місяці, по розподілу по територіях. За останньою інформацією, касові видатки взагалі на місцевих бюджетах десь тиждень тому були близько 40 мільйонів гривень. З півтора мільярда. Це питання не до Мінфіну, не питання до Уряду, а це питання громад, яким чином вони це використовують.

Я розумію про те, що прийде листопад, ми почнемо дискутувати: а як же ж їх зберегти на кінець року? Тому що, ну, відверто...

На наступний рік запланована сума 2,5 мільярда.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Романе Володимировичу.

Рухаємося далі. Чи є ще запитання від народних депутатів? Немає запитань.

Тоді слово надається голові підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранній Лесі Валентинівні.

Лесю Валентинівно, будь ласка, вам слово. Ви на зв’язку?

 

ЗАБУРАННА Л.В. Так, так. Дякую.

Доброго дня, колеги! Ми розглядали ці питання на засіданні підкомітету, на той момент був лише один основний законопроект. І, власне, враховуючи велику необхідність у тому, щоб ми в достойній мірі і в повній мірі забезпечували наші Збройні Сили, не дивлячись на кілька дискусійних питань, ми підтримали даний законопроект, основний 10038, за основу і в цілому. І рекомендуємо Комітету, власне, притриматись думки підкомітету.

 

КРУЛЬКО І.І. Лесю Валентинівно, ви завершили?

 

ЗАБУРАННА Л.В. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Слово надається для коментаря по обох законопроектах представнику Рахункової палати тимчасово виконуючому обов'язки Андрію Майснеру, будь ласка.

 

МАЙСНЕР А.В. Дякую, шановний Іване Івановичу.

Шановні народні депутати, учасники засідання Комітету з питань бюджету, дійсно на підкомітеті під головуванням пані Лесі Забуранної відбувалася професійна дискусія щодо основного й єдиного законопроекту на той момент 10038, погодилися з тим, що він достатньо обґрунтований. За оцінками Рахункової палати збільшення окремих доходів загального фонду пропонується з урахуванням їх фактичних надходжень, що станом на 01.09.2023 перевищили план на рік і не створює додаткового ризику невиконання за підсумками року.

Другий висновок Рахункової палати, який був оголошений на підкомітеті, і зараз я хотів би довести до вашого відома, враховуючи щомісячний середній рівень проведення видатків на обороноздатність і забезпечення безпеки держави в січні-серпні, без внесення змін до Закону про держбюджет на 2023 рік щодо збільшення обсягу цих видатків передбачених коштів на цю мету недостатньо.

І третє. Запропоноване збільшення видатків за рахунок зокрема державних запозичень потребуватиме витрат на обслуговування і погашення державного боргу в наступних бюджетних періодах.

Хотілось би також невеличку ремарку, Іване Івановичу, як коментар, колеги народні депутати піднімали питання і підручників, і інші. По укриттях, Рахункова палата вже запланувала з німецькими колегами Рахункової палати землі Гессен, за підтримки також Федеральної Рахункової палати Німеччини спільний координований аудит якраз по цивільному захисту учасників освітнього процесу в комунальних закладах загальної середньої освіти, ми в Україні, вони в Німеччині в зрізі землі Гессен.

Це координований аудит вперше такий проводиться. І ми надамо відповідний звіт також Бюджетному комітету. І народні депутати зможуть дати оцінку на підставі в тому числі зрізу аудиторських даних від Рахункової палати.

Дякую вам.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, пане Андрію.

Ми провели обговорення, слово для пропозиції надається секретарю Комітету Володимиру Цабалю, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, я пропоную підтримати пропозицію підкомітету по основному урядовому законопроекту з наступною пропозицією. Передбачити Міністерству оборони нову бюджетну програму "Формування статутного капіталу державного підприємства Міністерства оборони України "Агенції закупівель у сфері оборони"" на суму 27 мільйонів гривень – це видатки споживання. Зменшивши при цьому видатки споживання за бюджетною програмою 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України", підготовка кадрів там і так далі на цю ж суму.

Тепер пояснюю, що це означає. У своїй інавгураційній промові новий Міністр оборони говорив про те, що для збільшення ефективності роботи Міністерства оборони буде створена спеціальна Агенція, яка буде займатись більш ефективно оборонними закупівлями нелетального типу. І відповідно для того, щоб ця Агенція була створена, потрібно передбачити виділення такої суми на статутний капітал цієї Агенції. Це нейтральна позиція для бюджету, оскільки гроші будуть братися з іншої програми Міністерства оборони.

Прошу підтримати.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую за внесену пропозицію.

У нас уже є Голова Комітету. У нас вже голосування. В принципі, ми обговорили. Я думаю, що нам потрібно проголосувати окремо пропозицію заслухати Мінфін з приводу пропозиції колеги Володимира Цабаля і потім переходити до голосування.

Будь ласка, можна прокоментувати пропозицію, яку озвучив Володимир Цабаль?

 

УЛЮТІН Д.В. Річ у тім, що наскільки мені відомо, дана агенція має відсоток з закупівель, які мають спрямовуватись саме на утримання такої Агенції. Для чого створювати зараз, виділяти кошти для її створення в рамках того, що знову ж таки вона буде використовувати ресурс, який іде з закупівель? Ну, тут для нас питання. Тоді виходить подвійне фінансування, ми беремо з бюджету пряме фінансування і окрім того ще кожний відсоток з контрактів.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я прокоментую. Насправді спосіб фінансування Агенції, він буде визначатись порядком, який, наскільки я знаю, ще не затверджений і відповідно ви як Міністерство фінансів при затвердженні порядку з Міністерством оборони зможете там детально ці речі там, свої зауваження проговорити.

 

КРУЛЬКО І.І. Так. На правах головуючого є в мене тільки одне запитання: а ваша пропозиція, пане Володимире, вона узгоджена з Міноборони? Це їхня думка? Їхнє бажання? Тому що ми чуємо від Мінфіну зовсім іншу ситуацію. Тому поясніть урядовий законопроект, законопроект, який у нас в сферу оборони переважно йде ресурс, щоб ми тут дійсно діяли як одна команда.

Будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. У нас є лист від Міністерства оборони, який надійшов сьогодні зранку на Комітет. Так, він у матеріалах є.

 

КРУЛЬКО І.І. Ясно.

Дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. В СЕДО підписаний. Все добре.

 

КРУЛЬКО І.І. Я так розумію, Мінфін заперечує проти цієї пропозиції? Чи не заперечує? Просто щоб ми зрозуміли, нам треба виходити на голосування з цього питання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Питання в тому, що ми не готові підтримувати позицію, яка нами ретельно не пропрацьована. Я більше того скажу, ми не готові сказати, чи є така потреба, чи немає. Це має бути, перше, позиція Міністра оборони, головного розпорядника. Тому, звичайно, ми її розглянемо, а зараз ми не можемо сказати, що ми готові її підтримати.

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка, Микола Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, також хочу до запропонованого рішення підкомітету додати ще одну пропозицію. Звучить наступним чином: доповнити частину четверту статті 29 абзацом такого змісту: "Будівництво, нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розроблення проектно-кошторисної документації, поточний ремонт закладів охорони здоров'я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії". Прокоментую. Це зміни в фонд ліквідації наслідків, ще один напрямок використання. Дана пропозиція не є ресурсною, але, тим не менше, при наявності вільних коштів в даному фонді можна було б використати на таку, вкрай важливу нині, задачу, як підготовку реабілітаційних центрів в Україні.

Дякую. Прошу підтримати.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Володимире Цабаль, будь ласка, до однієї хвилини.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні-ні, почекайте, давайте почуємо відповідь на пропозицію Задорожнього.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, ми не проти вашої пропозиції в цілому, але давайте ми надамо вам інформацію стану використання коштів фонду ліквідації, тому що на сьогоднішній момент всі бюджетні призначення, які були передбачені фонду ліквідації, вони використані в повному обсязі. Тому я не знаю, яким чином може бути ваше рішення реалізовано.

Дякую.

В цьому році, так.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, для вашої інформації, бо не всі, очевидно, мають перед собою, я хотів би сказати, що до Комітету з питань бюджету надійшов лист від Міністерства оборони за підписом заступника Міністра Дениса Шарапова, де він… Звільненого? Це не відомо. Але лист зайшов сьогодні до Комітету, в якому Міністерство оборони пропонує, щоб була створена відповідна Агенція закупівель у сфері оборони. І власне пропозицію про це озвучив секретар Комітету Володимир Цабаль. Для того, щоб ця пропозиція була включена в законопроект, має по ній відбутися окреме голосування.

Одразу хочу сказати, що це не ресурсна позиція, тобто там відбувається по суті без збільшення видатків на Міністерство оборони, в межах тих призначень, які передбачені цим законопроектом.

Шановні колеги! Я от просто хотів запитати, можливо є представники Міністерства оборони з нами на зв'язку, які могли би прокоментувати цю пропозицію, щоб ми могли перейти до голосування? Є у нас? Немає представників Міністерства оборони.

Я пропоную переходити до голосування по цій пропозиції.

Будь ласка, секретар Комітету, оголошуйте за списком членів Комітету для голосування по вашій пропозиції.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги.

Підласа Роксолана Андріївна.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко Володимир Леонідович. Володимир Леонідович! Так, поки немає Володимира Леонідовича.

Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський Андрій Ярославович.

Цабаль Володимир Володимирович – за.

Бакунець Павло Андрійович. Павло Андрійович!

Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт Віталій Петрович. Відсутній.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв Сергій Володимирович. Відсутній.

Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Володимире Володимировичу, прошу, Лопушанський – за. Я в дорозі, перебиває.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Дякую.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Бакунець – за.

Дунаєв. Відсутній.

Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за, підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний Олександр Сталіноленович. Відсутній.

Кіссе Антон Іванович. Відсутній.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко Валерій Валерійович. Відсутній.

Люшняк Микола Володимирович. Відсутній.

Молоток Ігор Федорович. Відсутній.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк Владіслав Миколайович. Відсутній.

Пузійчук Андрій Вікторович. Відсутній.

Пуртова Анна Анатоліївна. Анна Анатоліївна! Відсутня.

Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський Анатолій Ігорович. Відсутній.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 24 – за.

Рішення прийнято.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, колеги.

Рішення прийнято з цього питання.

Далі була пропозиція колеги Задорожнього. Будь ласка, з приводу пропозиції колеги Задорожнього Міністерство фінансів підтримує?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми подивилися ті напрямки фонду ліквідації, які зараз є, дозволяють профінансувати зазначений напрямок. Тому ми не вважаємо за необхідне додаткові зміни. Ми проаналізували принципи і підходи в одному з напрямків, можемо вам окремо надати інформацію, яким чином може ця задача бути реалізована без внесення змін до Закону про бюджет.

Дякую.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Опрацьовувалась дана пропозиція, зокрема в секретаріаті Комітету, були різні дискусії. Тим не менше я наполягаю на такому формулюванні. Воно особливо не змінить напрямки і можливості, тим не менше відкриє при наявності фінансування можливості для створення більшої кількості реабілітаційних центрів для громадян, що постраждали внаслідок збройної агресії. Тому, шановні колеги, прошу підтримати мою пропозицію.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Ви наполягаєте на вашій пропозиції. Добре. Тоді ми ставимо на голосування пропозицію, яку озвучив колега Микола Задорожній.

Будь ласка, Володимир Цабаль, оголошуйте по списку членів Комітету.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа Роксолана Андріївна.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко Володимир Леонідович. Відсутній.

Копанчук Олена Євгенівна. Олена Євгенівна! Відсутня.

Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль Володимир Володимирович – за. Підтримую.

Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт Віталій Петрович. Відсутній.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Гарна пропозиція. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко Олексій Олексійович. Олексій Олексійович! Відсутній.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – підтримує.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв Сергій Володимирович. Відсутній.

Забуранна Леся Валентинівна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний Олександр Сталіноленович. Відсутній.

Кіссе Антон Іванович. Відсутній.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв Артем Юрійович. Артем Юрійович! Відсутній.

Лаба Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко Валерій Валерійович. Відсутній.

Люшняк Микола Володимирович. Відсутній.

Молоток Ігор Федорович. Ігор Федорович!

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк Владіслав Миколайович. Відсутній.

Пузійчук Андрій Вікторович.

Пуртова Анна Анатоліївна. Анна Анатоліївна!

Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Ростиславе Ярославовичу, це ви були?

 

ТІСТИК Р.Я. Так. Я в дорозі.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую. Так.

Урбанський Анатолій Ігорович. Відсутній.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. 21, правильно, секретаріат? Підтвердіть. 21 – за.

Рішення прийнято.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Колеги, рішення прийнято. Обидві пропозиції включені до законопроекту.

Ми завершили обговорення і переходимо до прийняття рішення.

Пропонується прийняти таке рішення Комітету:

рекомендувати Верховній Раді включити законопроекти за номерами 10038, 10038-1 та альтернативні, якщо ще надійдуть, до порядку денного сесії Верховної Ради;

визначити невідкладним законопроект за номером 10038 та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду цих законопроектів у першому читанні законопроект за номером 10038 прийняти за основу та в цілому як закон з редакційними та техніко-юридичними правками та пропозиціями Комітету, які ми вже включили. Ну, це вже я сказав відразу.

Прошу за таке рішення голосувати. Володимире Цабаль, секретар Комітету, оголошуйте за списком, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа Роксолана Андріївна.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко Володимир Леонідович. Відсутній.

Копанчук Олена Євгенівна. Олена Євгенівна! Відсутня.

Лопушанський Андрій Ярославович.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль Володимир Володимирович – за.

Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт Віталій Петрович. Відсутній.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко Олексій Олексійович. Олексій Олексійович! Не голосував.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв Сергій Володимирович. Відсутній.

Забуранна Леся Валентинівна. Леся Валентинівна!

 

ЗАБУРАННА Л.В. За. Підтримую. Зв'язок поганий. Забуранна – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Добре, Лесе.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський Максим Валентинович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний Олександр Сталіноленович. Відсутній.

Кіссе Антон Іванович. Відсутній.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв Артем Юрійович.

 

КУНАЄВ А.Ю. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко Валерій Валерійович. Валерій Валерійович! Відсутній.

Люшняк Микола Володимирович. Відсутній.

Молоток Ігор Федорович. Відсутній.

Пасічний Олександр Станіславович.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк Владіслав Миколайович. Відсутній.

Пузійчук Андрій Вікторович. Відсутній.

Пуртова Анна Анатоліївна. Анна Анатоліївна! Відсутня.

Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин Сергій Сергійович.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик Ростислав Ярославович.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський Анатолій Ігорович. Анатолій Ігорович!

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов. Голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 22 – за. 1 – не голосував.

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Комітету з питань бюджету Підласа Р.А.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую, шановні колеги.

Третє питання – це про представлення законопроекту про Державний бюджет. Але прошу не розходитись, тому що у нас є одна пропозиція, яку ми маємо проголосувати. Оскільки вона стандартна, я пропоную її проголосувати перед доповіддю Міністра фінансів, щоб потім, кому потрібно відключитись, могли відключитися.

Вона полягає в тому, що доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 54 Регламенту.

Прошу голосувати. Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Може, технічну перерву на 5 хвилин? Ми вже дві з половиною…

 

ПІДЛАСА Р.А. Давайте проголосуємо, а потім перерву. Давайте швидко голосуємо, а потім визначаємось, чи потрібна нам перерва чи ні.

Підласа – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Вибачте, Роксолано Андріївно, уточніть ще раз, за що голосуємо?

 

ПІДЛАСА Р.А. Отже, ставиться на голосування пропозиція прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом, зокрема:

доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту № 10000 про Державний бюджет на 2024 рік взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Відсутній.

Копанчук. Відсутня.

Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За. Лопушанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Немає.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Немає.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Немає.

Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе.

 

КІССЕ А.І. Уже зв'язок є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Антоне Івановичу.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Немає.

Люшняк. Немає.

Молоток. Немає.

Пасічний. Олександр Станіславович! Вийшов.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко, запишіть – за, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко – за.

Пасічного немає.

Поляк. Немає.

Пузійчук. Немає.

Пуртова. Немає.

Пасічний, я бачу, онлайн з'явився.

Саламаха Орест Ігорович.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Немає.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 22 – за.

Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Голосування на сьогодні завершились.

Тепер передаємо слово Міністру фінансів для представлення державного бюджету на 2024 рік.

Вам усім надана була презентація в чаті. А тим, хто тут присутній, ще й в руки надана. У кого немає, можу передати свою.

Сергію Михайловичу, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно. Нарешті довгоочікуване питання по державному бюджету.

Відповідно до Конституції та вимог Бюджетного кодексу Міністерство фінансів та Уряд вчасно підготували і подали на розгляд Верховної Ради проект бюджету на 2024 рік. Він ґрунтується на таких припущеннях.

Це вже другий бюджет, який ми готуємо і подаємо в умовах повномасштабної війни. Але тут є певні відмінності, а саме створення умов для відродження вітчизняного оборонно-промислового комплексу та акумулювання ресурсів максимально на сектор безпеки та оборони і створення саме спроможності для того, щоб сектор безпеки і оборони був забезпечений.

Також забезпечені основні засади Української доктрини, передбачені Президентом України Володимиром Зеленським: це – філософія перемоги, глобальність української безпеки, політика героїв, політика справедливості в Україні, трансформація за десять років.

Коротко зупинюсь на основних макроекономічних показниках.

Зростання реального ВВП планується на рівні 5 відсотків, номінальний ВВП очікується на рівні 7 трильйонів 825 мільярдів гривень. Середньомісячна заробітна плата зросте до 21 тисячі 852 гривень, зростання експорту товарів та послуг прогнозується на рівні 7,5 відсотка.

Доходи загального фонду визначені у сумі 1 трильйон 560 мільярдів гривень, що на 346 мільярдів гривень більше за цей рік.

Хочу окремо зазначити, що ми не передбачаємо зміну чинної системи оподаткування, тому наші розрахунки базуються на незмінності системи оподаткування. Передбачається зростання за основними податками, які ви бачите на слайдах.

По видатковій частині. Видатки загального фонду державного бюджету плануються в обсязі 3 трильйони 108 мільярдів гривень. Це є рекордним показником, на жаль, ще більше планового показника цього року на 325 мільярдів гривень.

Оборонні видатки складуть половину всіх видатків бюджету. На сектор безпеки і оборони передбачено 1 трильйон 543 мільярди гривень. Хочу зазначити, що структура оборонних видатків також зазначена на слайді. Зокрема, на грошове забезпечення передбачено 1 трильйон 72 мільярди гривень, на створення, закупівлю озброєння – 440 мільярдів гривень, з яких майже 56 мільярдів буде спрямовано на розвиток ОПК, що в 7 разів більше поточного року за рахунок військового ПДФО.

Крім того, 48 мільярдів гривень пропонується виділити на розробку та закупівлю безпілотників.

Видатки на соціальний захист є одним з пріоритетів і передбачається в обсязі близько 470 мільярдів гривень, що на 25 мільярдів більше ніж цього року.

У бюджеті враховано підвищення мінімальної заробітної плати з 7 100 з 1 січня та 8 тисяч гривень з квітня 2024 року.

Також визначені такі напрямки соціальних програм: фінансове забезпечення виплати пенсій – 272 мільярди гривень, на соціальні допомоги – 137 мільярдів гривень, для допомог внутрішньо переміщених осіб – окремо 58 мільярдів гривень в напрямках і межах цієї програми. Для виплати пільг, субсидій – майже 50 мільярдів гривень, зростання на 12 мільярдів порівняно з цим роком, на соціальний захист осіб з інвалідністю – майже 6 мільярдів гривень. Крім того, 1 мільярд гривень піде на розвиток соціальних послуг за окремими напрямками, що включає соціальний супровід військових.

Ще один з пріоритетів – підтримка ветеранів війни. На підтримку ветеранів війни заплановані кошти у сумі понад 14 мільярдів гривень. Зокрема, запроваджується інститут помічника ветерана – 4 мільярди гривень, реабілітація та психологічні послуги ветеранам – 2,6 мільярда гривень, на заходи зубопротезування – 750 мільйонів гривень, на забезпечення житлом ветеранів – 6 мільярдів гривень, на створення і функціонування Національного військового меморіального кладовища – 516 мільйонів гривень.

Також, враховуючи, що наступний рік у нас буде олімпійським, враховані збільшення видатків для Міністерства молоді і спорту для підготовки наших спортсменів. Загальна сума видатків – 7,5 мільярда гривень.

Охорона здоров'я також буде пріоритетом наступного року.

Загальний обсяг видатків є 202 мільярди гривень, зростання – 24,4 мільярда гривень. Окремі програми передбачено нові, зокрема послугу з репродуктивних технологій – 1,5 мільярда гривень, та на розробку центрів високоточної діагностики раку, ПЕТ дослідження – передбачено 1,6 мільярда гривень.

Видатки на освіту враховані в обсязі 179 мільярдів гривень плюс 23 мільярди до 2023 року. На оплату праці вчителів – 103 мільярди гривень. На облаштування укриттів – 3,3 мільярда гривень. "Нова українська школа" – 3 мільярди гривень. Закупівля шкільних автобусів – 1 мільярд гривень, на модернізацію шкільних їдалень, що реалізується під патронатом Першої леді, 1,5 мільярда гривень.

Культура і медіапростір – 11 мільярдів гривень. На функціонування та розвиток суспільних медіа, на підтримку територіальних концертних організацій – 2 мільярда гривень. Популяризацію читання серед дітей – 376 мільйонів гривень.

Цифрова трансформація. Заплановано 2,5 мільярда гривень, зокрема півтора мільярда гривень передбачено для реалізації інноваційних проектів для сектору безпеки і оборони BRAVE1. На електронне врядування – 750 мільйонів гривень, в тому числі створення застосунку "Мрія" для забезпечення доступу до знань.

Наука. Видатки на науку враховані в сумі 13,5 мільярда гривень.

Судова влада. В бюджеті на 2024 рік видатки на судову владу передбачені в обсязі понад 24 мільярди гривень плюс 4 мільярди гривень до 2023 року.

На ДСА плануємо збільшити видатки на 3,2 мільярда гривень, Вищого антикорупційного суду – на 140 мільйонів гривень, Вищій раді правосуддя – на 110 мільйонів гривень.

Для наших дипломатів передбачено видатки в сумі понад 8 мільярдів гривень, збільшення до 2023 року 2,2 мільярда гривень.

Передбачена на наступний рік реформа оплати праці державних службовців відповідно до європейських стандартів і є важливим елементом переговорів для вступу України до Європейського Союзу.

Зокрема, запроваджується система грейдів, що застосовується в державних інституціях країн – членів ЄС, що спрямована на підвищення прозорості, справедливості заробітних плат державних службовців. Всі виплати державної служби будуть регламентовані і прив'язані до чітких показників. Мінімальний посадовий оклад найнижчих посад державної служби встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати.

На підтримку бізнесу передбачено 31 мільярд гривень, зокрема на фонд розвитку підприємництва – 18 мільярдів гривень; забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів – 3 мільярди гривень; підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги – 3 мільярди гривень; компенсація за гуманітарне розмінування – 2 мільярди гривень; гранти – 1,4 мільярда гривень; часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1 мільярд гривень; державне стимулювання створення індустріальних парків – 1 мільярд гривень.

Крім того, передбачені видатки в сумі 45 мільярдів гривень з резервного фонду, які можуть бути направлені на вирішення першочергових потреб, в тому числі на фінансування ремонту та будівництво доріг для військових потреб.

Ресурс місцевих бюджетів буде в наступному році 292 мільярди гривень, це на 75 мільярдів гривень більше за довоєнний 2021 рік.

Потреба в міжнародному фінансуванні.

Майже 43 мільярди гривень ми сподіваємося залучили від наших міжнародних партнерів, зокрема Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.

Дефіцит державного бюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту з 27 відсотків до ВВП в 2023 році до 20,4 відсотків до прогнозного ВВП 2024 року, що відповідає нашим зобов'язанням і розрахункам міжнародних партнерів. Разом з тим державний борг зростає до 104 відсотків до ВВП.

Державні запозичення планується здійснити в обсязі 2 трильйони 133 мільярди гривень, в тому числі внутрішні 422 мільярди гривень та зовнішні 1 трильйон 712 мільярдів гривень.

Прохання підтримати проект бюджету на 2024 рік.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, прошу записуватись на запитання до Міністра фінансів.

А я, користуючись нагодою, хочу задати перше запитання. Я знаю, що в проект бюджету закладена одна масштабна реформа, а саме реформа оплати праці на державній службі. І я би хотіла в ній трохи більше розібратися. В мене є ряд питань, я зразу всі озвучу, а ви можете потім відповісти.

Це так звані грейди. Як ці грейди розраховуються? Тобто ми розуміємо, що в презентації це написано, що спеціаліст районного рівня на державній службі отримує одну мінімальну зарплату. А як далі, там керівник департаменту скільки, скільки керівник ЦОВВ, скільки міністр отримує? І загалом як буде працювати ця система?

Друге запитання, на кого будуть розповсюджуватися реформи? Це всі державні службовці? Чи, припустімо, такі органи як НАЗК, НКРЕКП, НАБУ будуть виключитися звідси? І який буде потрібно, який фактично ми закладаємо сукупний додатковий видаток на цю реформу? Тому що я розумію, що найвищі зарплати зменшаться трошки, але найнижчі зарплати на державній службі збільшаться і в середньому, скоріш за все, це призведе до збільшення видатків. Давайте про це поговоримо, щоб ми розуміли.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

В деталях можливо Роман Володимирович скаже. Я загальну концепцію розкажу. У нас на сьогоднішній момент є великі викривлення, коли деякі міністерства отримують в середньому в 2-3 рази вищі заробітні плати в порівнянні з іншими міністерствами. І постійно іде боротьба за додатковий бюджетний ресурс, при тому зберігається велика кількість вакансій, потім цей ресурс у вигляді високих відсоткових надбавок, премій розподіляється окремим визначеним фахівцям. Іде постійне переманювання фахівців з одного міністерства до іншого.

В результаті ми вважаємо, що ця система є несправедливою, і, враховуючи те, що зараз в першому читанні підтримано Верховною Радою законопроект про нову систему оплати праці в системі державної влади, зробили необхідні розрахунки і вирівняли систему оплати праці в системі державної служби.

Система грейдів передбачає розподіл посад за "сім'ями" в залежності від того, який вклад зазначена "сім'я" робить в якість, ефективність роботи відповідного органу. Ці системи грейдів були розроблені Агентством по держслужбі, ми взяли їх і реплікували. І відповідним чином є обслуговуючі підрозділи, наприклад, в міністерствах, які не мають отримувати такі самі заробітні плати, як профільні підрозділи, які готують закони, нормативні акти, ті, які там здійснюють іншу аналітичну роботу.

Тобто всі посади кожного державного органу будуть ділитися відповідно до грейдової системи, до "сімей" і посад. Найнижча посада базового рівня, я вже зазначив, це районний рівень і заробітна плата на рівні мінімальної – 7, буде з 1 січня 7 100, і далі по системі у нас найвищі заробітні плати будуть в органах, які на сьогоднішній момент є визначальними – це Апарат Верховної Ради, Секретаріат Кабінету Міністрів та Офіс Президента. Ці органи є ключовими в системі органів влади, тому вони будуть отримувати найвищу заробітну плату.

Далі йдуть інші органи, які визначені Конституцією або іншими законами, такими як прирівняними до цих органів, потім ідуть міністерства, відомства і по системі далі це все розподіляється.

Хочу зазначити, що у нас питання окремих органів, про які ви зазначили, не буде врегульовано. Тобто ті органи, які собі в законах визначили окрему систему оплати праці, при цьому, що у них зберігаються державні службовці, на даному етапі ми не будемо регулювати. Ми вважаємо, це питання необхідно врегулювати, але оскільки це потребуватиме змін до інших законів і, можливо, викличе негативний суспільний резонанс, тому ми вважаємо, що до цього питання ми повернемось в майбутньому. Але на даному етапі ті зазначені вами органи, які мають окрему, визначену в їх профільних законах, оплату, не будуть врегульовані.

Роман Володимирович декілька слів скаже про, можливо, те, що я не зазначив, про "сім'ї", грейди, в чому це буде відрізнятися від існуючої системи. Буквально декілька слів.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Я можу просто загальні цифри назвати. Взагалі, якщо говорити про органи державного управління і яку структуру вони займають в загальних видатках, то на 2024 рік це всього-на-всього 3 відсотки від загальних витрат державного бюджету.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ну, а можна до прикладу, щоб ми просто розуміли, районний спеціаліст – одна мінімалка, а, наприклад, міністр скільки? Всі міністри будуть однаково отримувати. Правильно? Чи вони не держслужбовці?

 

МАРЧЕНКО С.М. ... політична особа…

 

ПІДЛАСА Р.А. О'кей. Тоді перший заступник міністра в усіх міністерствах буде однаково отримувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він теж не є державним службовцем.

 

ПІДЛАСА Р.А. О'кей, держсекретар.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Так, у всіх буде однакова. В структурі заробітної плати не буде вже стимулюючих виплат – те, про що говорив Сергій Михайлович, коли ми опрацьовували деякі законопроекти про збільшення видатків на конкретний орган. Щоб такого більше не було, відповідно запроваджується справедливий підхід до визначення розмірів заробітної плати. В Прикінцевих положеннях проекту закону чітко написано структуру заробітної плати, яка буде. Це буде посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років і премія 30 відсотків. Відповідно стимулююча частина буде всього-на-всього 30 відсотків від загальноної і обмежена граничним розміром. Ну, от і все.

Тому заробітна плата в органах буде однакова на всіх посадах.

 

ПІДЛАСА Р.А. Добре. Скажіть, у державного секретаря скільки буде мінімалок зарплата?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Давайте не забігати наперед. Ми ж для чого хочемо? Ми ж хочемо результат. Тобто наступним кроком має бути затвердження Урядом класифікатора посад, класифікація, відповідно потім визначення розмірів посадових окладів по "сім'ях" всіх посад.

 

МАРЧЕНКО С.В. Роксолано Андріївно, давайте я вам задам… Вибачте, добре, ми не будемо пінг-понгом займатися, але у нас були от завжди побоювання, що деякі міністерства, я їх називаю "дуже нашвидкуруч зробленими міністерствами", вони тим або іншим чином намагалися переконати в тому числі народних депутатів, що їх бюджет має бути в рази більше ніж бюджет інших міністерств. Я вам хочу сказати, наслідком цієї політики є те, що зокрема провідні фахівці Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економіки зараз працюють в цьому міністерстві, хоча це міністерство відповідає за окремий незначний напрямок політики. І у нас в Уряді це викликає велике обурення, чому саме міністерство одне може мати в два рази вище заробітну плату в середньому, ніж інше міністерство. Я думаю, що після запровадження нової системи абсолютно буде неможливо боротися за ресурс, тому що це не матиме жодного сенсу. Якщо у тебе оклад визначений, премія чітко лімітована, надбавка за ранг лімітована – все.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ми підтримуємо справедливий підхід, ми просто хотіли зрозуміти порядок цифр. Але я зрозуміла: поки що не можна це казати.

У нас Цабаль Володимир Володимирович просив слова. І хто ще записався? Спочатку депутати Бюджетного комітету, потім інших. Павло Фролов, потім хтось в залі? Ні? Тоді Ярослав Железняк.

 

ЦАБАЛЬ В.В. У мене трохи тяжке питання. Насправді, я розумію всю тяжкість роботи, про яку говорив Сергій Михайлович, Міністерства фінансів щодо залучення коштів. Але в той же час я не можу не задати це питання тут. По цьому проекту бюджету, який ми бачимо, фінансування сектору безпеки і оборони дійсно високе, дійсно половина від бюджету, але це менше ніж цього року. Цього року з урахуванням законопроекту 10038 – це 1 трильйон 944…

 

ПІДЛАСА Р.А. …в цілому тільки що підтримали.

 

ЦАБАЛЬ В.В. З тим роком на рівні, так? Тут можна жартувати, дійсно, воно на рівні з діючим законом і на 280 мільярдів менше загально зі спецфондом порівняно з існуючим законом.

Відповідно питання моє наступне: тобто це означає, що нам, скоріше за все, прийдеться, як і цього року, ще декілька разів доопрацьовувати в залежності від ситуації проект закону. Це ж не фінальна, напевно, потреба.

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, нам би хотілося, щоб це були цифри, які б ми не змінювали. Чи є у нас можливість міняти бюджет в період воєнного стану? Так, є. Чи можливо виникнуть додаткові потреби в сектор безпеки і оборони? Я не виключаю цього. Але звичайно треба розуміти, що ми тут обмежені в частині ресурсу. У нас є, умовно кажучи, якщо ви зараз складете наші запозичені доходи, вони приблизно дорівнюють сектору безпеки і оборони. Або ми збільшуємо доходи, або ми шукаємо, яким чином, ітак на цьому розтягнутому ринку внутрішніх запозичень запозичуємо. Тобто тут є певні обмеження і досить непроста дискусія з нашим партнером.

 

ПІДЛАСА Р.А. Павло Валерійович Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую. Дякую, пані голово. Дякую за доповідь, шановний Міністре, команда міністерства.

У мене декілька питань. Я хотів перше запитати, пане Міністре, стосовно передбачення в бюджеті на 2024 рік грошей на перші виплати з державного бюджету за шкоду життю та здоров'ю працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців та працівників ОМС. Цей закон чинний з 1 травня цього року, я був у вас щодо цього питання, намагався, щоб все-таки гроші виділили на цей рік, але не виділили. Чи передбачені ці кошти? Там орієнтовно пів мільярда гривень на загиблих і поранених працівників при виконанні службових обов'язків.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Ми врахували відповідний запит Міністерства соціальної політики і десь приблизно в такому обсязі – до пів мільярда – кошти були враховані при формуванні бюджету на 2024 рік.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую.

Друге питання. Скажіть, будь ласка, от є майже 43 мільярди доларів, які потрібно, допомоги, західної допомоги, скажіть, будь ласка, от скільки вже відсотків чи мільярдів уже є підтвердження від західних партнерів? І який відсоток там запозичень, а який відсоток там кредитів, ну, грантів і кредитів по зовнішній допомозі?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, це риторичне запитання. Чим швидше буде прийнятий бюджет, тим більше ми зможемо переконати наших партнерів, що ми рухаємося в правильному напрямку, і тим більше зобов'язань потенційних ми зможемо забезпечити на 2024 рік.

На сьогоднішній момент я волів би не відповідати на це запитання, тому що картина поки що не до кінця сформована.

Дякую.

 

ФРОЛОВ П.В. Зрозуміло.

Скажіть, будь ласка, по місцевих бюджетах прогноз на ресурс на 2024 рік 292 мільярди. Ви порівнюєте його з довоєнним часом. А все-таки, якщо порівнювати з цим роком, то яка динаміка по ресурсу місцевих бюджетів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Чому ми порівнюємо, відразу скажу, з 2021 роком? Дивіться, у нас під час війни 2022-2023 роки фактично всі видатки, які не стосувалися сектору безпеки і оборони, були заморожені на рівні 2021 року. Ви пам'ятаєте, ми декілька разів звертались до вас з пропозиціями про скорочення видатків. Максимально всі видатки були зафіксовані на рівні 2021 року, тобто державний бюджет і, ми вважаємо, справедливо, що і місцеві бюджети мають економити і враховувати реалії цього часу, враховувати реалії військового бюджету.

Як наслідок, через те, що військове ПДФО спрямовується в місцеві бюджети, сформувалися надлишкові залишки, які місцеві бюджети не можуть використати, тому що немає у них такої кількості повноважень видаткових, на які вони можуть ці кошти використати. Тобто під час війни залишки місцевих бюджетів зросли до суми 216 мільярдів гривень, майже 220 на даний момент, і тому не можна порівнювати кошти 2024 року, очікувані, які ми спрямовуємо, з 2023-м, тому що, звичайно, з урахуванням того, що ми ПДФО військове спрямовуємо в державний бюджет, там будуть незначні коригування, і вони будуть меншими ніж на 2023 рік.

Але знову ж таки, я підкреслю, що з урахуванням залишків коштів, які є зараз на рахунках місцевих бюджетів, вони можуть абсолютно спокійно виконувати всі взяті на себе зобов'язання. А по тих місцевих бюджетах, де будуть питання, ми передбачаємо додаткову дотацію в розмірі 33 мільярди гривень і не плануємо вилучати реверс на 2024 рік.

Дякую.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую.

І останнє запитання стосовно підтримки внутрішньо переміщених осіб. Яка динаміка, які цифри передбачені в бюджеті на 2024 рік?

 

МАРЧЕНКО С.М. Для внутрішньо переміщених осіб передбачено 57 мільярдів гривень. Цих коштів має вистачити, тому що у нас є розуміння того, що кількість переміщених осіб зменшується, і ми сподіваємося, що більшість з тих осіб, які зараз вимушено переміщені особи, зможуть знайти роботу і облаштувати своє життя. Тому цих коштів має вистачити. І це стосується на сьогоднішній момент 2 з половиною мільйона внутрішньо переміщених осіб, які зараз отримують допомогу.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую за відповіді.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.

Ярославе Івановичу Железняк, ви так вже прижилися тут, може, залишитесь назовсім?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. А я просто представляю той Комітет, який збирає гроші на те, щоб Мінфіну їх потім витрачати. Тому я дуже переживаю за те, щоб ці витрати були максимально правильні.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Це не правильно.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Можете поправити, але давайте спочатку Мінфін відповість.

А скажіть мені, будь ласка, наскільки я розумію відповідь на питання Павла про міжнародне фінансування, що картина десь наполовину у нас сформована зараз. А як можемо називати цей бюджет "бюджетом перемоги" чи "військовим бюджетом", якщо у нас Міноборони ми зменшуємо видатки на 6 відсотків? Хоч, я сподіваюсь, воно. Ну як? Порівняно навіть з тим, що зараз плюс додатка, у нас буде більше. Мінус 6. А на БЕБ ми чомусь заклали 248 відсотків збільшення. Можете мені пояснити?

От ми як парламент голосували висновок, що БЕБ неефективний. Ми як Комітет давали цей висновок. А можна пояснити, от за які "заслуги" єдиний орган, у якого зростало на 248 відсотків видатки, це Бюро економічної безпеки?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Ярославе Івановичу. Знову ж таки дякую за неупереджені запитання до неупередженого органу.

По Міністерству оборони. У нас за загальним фондом передбачено збільшення видатків. Спецфонд можливо менший, але наповнення спецфонду також може перериватися у залежності від виконання.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. 1 мільярд – це 232 зараз. 1 мільярд. 1 трильйон, пробачте. Ні, мільярд 164. Ну, от за вашими даними.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми не зменшуємо видатки на Міністерство оборони.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. О'кей.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми їх фіксуємо на рівні, який зараз є на даний момент.

З приводу видатків на інші органи. Ми виходили з урахування пропозицій відповідних органів, з урахування їх планової чисельності і фактичної чисельності, і потреби забезпечення ними безперебійної діяльності.

Ви можете як народні депутати сформувати зміни до законопроектів, направити в наш, інший напрямок, але на даний момент ми як Міністерство фінансів не маємо жодних підстав, щоб не передбачити видатки на той або інший орган.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Сергію Михайловичу, дивіться, ми ж з вами далеко не перший раз в цій залі бюджет приймаємо в різних позиціях. А скажіть мені, будь ласочка, а от тепер правильно я розумію, що кожен орган зараз може написати будь-яку суму на будь-яку кількість людей, яка у нього, і ви обов'язково це вкладете в бюджет? Якщо так, то чому я таку історію не бачу у Міністерства освіти, у Міністерства охорони здоров'я, у Міністерства оборони до змін в 10038, які ми ... ? Ну, тобто давайте або відповідати на запитання, або скажемо відверто, що щось у нас пішло не так.

 

УЛЮТІН Д.В. Я просто по цифрах. Знову ж таки, щоб не вводити в оману, ось бюджет, він розданий просто народним депутатам, може не та версія просто була взята і опублікована, але та версія, яка у всіх роздана, по Міністерству оборони загальний фонд 1131787193,4 – це у 2023 році і в проекті 1155325…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. До змін, які ми тільки що проголосували?

 

УЛЮТІН Д.В. Я не знаю, що ви проголосували, ми беремо закон…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ваш закон 10038…

 

УЛЮТІН Д.В. Ми проголосували закон, який наразі є чинним. І це приріст по загальному фонду 23,5 мільярда по Міністерству оборони.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Скільки відсотків?

 

УЛЮТІН Д.В. По спеціальному фонду іде скорочення через те, що Міністерство оборони не виконує деякі міжнародні кредитні угоди і сума буде скорегована під факт виконання вже самої угоди в процесі її виконання.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Добре. Так можете мені пояснити, чому Міністерство оборони настільки гірше…

 

УЛЮТІН Д.В. Міністерство оборони дало заявку…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Не перебивайте, будь ласка. … (без мікрофону) мільйонів ми збільшуємо БЕБ. Або розкажіть мені, чому у нас на ... (без мікрофону), який ні фіга не робить, ми збільшуємо на 50 відсотків видатки? Можете пояснити мені логіку "бюджету перемоги"? Міністерство фінансів.

 

УЛЮТІН Д.В. Логіка по окремих органах, як передбачалися кошти. Кошти передбачалися відповідно до тої чисельності, яка є у цих органах на безпосередньо кінець року. Якщо комітет визнав незадовільною роботу певного органу і приймає рішення як законодавець щодо ліквідації такого органу, то треба просто прийняти закон про ліквідацію такого органу. І після цього тут взагалі будуть нульові ці показники. Все. Наразі ми як Міністерство фінансів виконуємо безпосередньо той закон, який проголосований народними обранцями, який чинний, згідно з тим, що ми маємо…

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ви заклали на 4 тисячі там людей?

 

УЛЮТІН Д.В. Ні, ми заклали на 1100 людей показник з можливістю збільшення до 2-х тисяч людей.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Останнє запитання. А скажіть мені, будь ласка, от добре, а до вас митниця зверталась, щоб виділити нарешті сканери?

 

УЛЮТІН Д.В. Передбачено на 2024 рік капітальні видатки.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Скільки? Скільки на облаштування? 500 мільйонів на пункти пропуску?

 

УЛЮТІН Д.В. Так.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Скільки ми сканерів поставимо там? Один?

 

УЛЮТІН Д.В. Можна у митниці запитати, чому митниця, якщо ви так переймаєтесь цим питанням і дуже сильно опікуєтеся, запитайте про виконання польського контракту у митниці.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Тож тому, що завищено в декілька разів.

 

УЛЮТІН Д.В. Так це митниця робила контракт.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Ну, о'кей, скільки у вас керівників митниці змінилося за останній час? Три, сім, вісім?

 

ПІДЛАСА Р.А. Ярославе Івановичу, мені здається, що ми трохи у ваші профільні питання комітетські вже перейшли.

Миколо Задорожній, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Пане Ярославе, звертаюсь до вас, розуміючи певну, можливо, емоційність і визнання чи-то помилок своїх, чи-то чужих – створення тих чи інших органів в скликанні нинішньому, я хотів би наголосити, що Комітет податковий, який ви представляєте, не збирає кошти, а створює умови для того, щоб вони збиралися. Комітет з питань бюджету створює умови для розподілу цих коштів. А обидві ці функції виконує Міністерство фінансів. І я тоді задаю вам питання, якщо ви говорите, що ваш Комітет збирає кошти, крім Міністерства фінансів, я вас питаю: де кошти?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. А я вам відповідаю дуже просто: ви відкриваєте альтернативний законопроект, який ми з Володимиром Цабалєм подали, і побачите там суми, які не надходять в бюджет, якими має якраз по тих фінансових злочинах займатися Бюро економічної безпеки. Тому я так зараз Міністерство фінансів і запитував: наприклад, чому у нас 20 мільярдів мінус бюджету по акцизу? Ну, от чому при Януковичі було 3 відсотки в тінь, а зараз 20? Правда ж? Класне запитання. Або чому у нас по митниці "свистить" на 100 мільярдів? Або чому у нас бочки стоять по всій області, і всі це бачать? Де це Бюро економічної безпеки? І потім, коли я от бачу таке і бачу 248 відсотків збільшення в наступному році, у мене класне питання: а ми військовим або вчителям, або медикам теж на 248 відсотків збільшуємо? Або на митницю, де потрібні сканери, щоб хоча б на декілька мільярдів дірку закрити? Тому так, ми, можливо, і формуємо політику по збору грошей, але я бачу, що у нас є два варіанти покрити той розрив, який є: або запозичити, де у нас половини запозичень немає, те, що сказав Міністр фінансів, або збільшувати податки, що, мені здається, достатньо нелогічно, особливо під час війни, або закрити там, де крадуть. І, на жаль, люди, які мають цим займатися, не заслуговують ні на один відсоток збільшення видатків, тим більше не на 248. Тому я так емоційно тут і борюся за це.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги!

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Якщо можна, я прокоментую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Я пропоную збільшувати податки в комітеті Данила Олександровича Гетманцева, а Бюджетний комітет я сьогодні пропоную закрити.

Дякую всім за участь. Продовжуємо в кулуарах.