СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань бюджету
4 листопада 2023 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, ми починаємо нашу роботу.
Шановні колеги, вітаю всіх. Дякую, що ви зібрались сьогодні, в суботу рано, для того щоб ухвалити державний бюджет у другому читанні.
На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції.
Отже сьогоднішнє засідання ми проводимо у Zoom.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Я буду оголошувати за списком прізвище членів Комітету, які мають підтвердити свою присутність.
Підласа присутня.
Крулько Іван Іванович.
Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Доброго ранку всім. Гевко присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна.
КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.
Цабаль Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.
БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Присутній. Доброго ранку.
ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.
Герман Денис Вадимович.
ГЕРМАН Д.В. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.
Драбовський Анатолій Григорович.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.
Забуранна Леся Валентинівна.
Задорожній Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.
КАПТЄЛОВ Р.В. Доброго ранку, колеги. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.
КАЧНИЙ О.С. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кіссе Антон Іванович.
Кузбит Юрій Михайлович.
КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.
Лаба Михайло Михайлович.
ЛАБА М.М. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Лунченко Валерій Валерійович.
Люшняк Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.
ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго ранку. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.
ПОЛЯК В.М. Доброго ранку. Поляк присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пузійчук Андрій Вікторович.
Пуртова Анна Анатоліївна.
Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Вітаю, колеги. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.
СЕВЕРИН С.С. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.
Урбанський Анатолій Ігорович.
Фролов Павло Валерійович.
ФРОЛОВ П.В. Фролов присутній. Доброго ранку.
ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.
ШПАК Л.О. Доброго ранку. Присутня.
ПУРТОВА А.А. Доброго ранку. І Пуртову, будь ласка, зареєструйте.
ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.
ПУЗІЙЧУК А.В. Доброго ранку. Роксолано Андріївно, Пузійчука зареєструйте, будь ласка.
ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.
КІССЕ А.І. Кіссе зареєструйте.
ПІДЛАСА Р.А. Кіссе зареєстрували.
КІССЕ А.І. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу!
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєструвались 26 членів Комітету. Кворум є.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. 26. Засідання оголошую відкритим.
Шановні колеги! Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.
Проект порядку денного і відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.
До проекту порядку денного включено одне питання – проект закону про "Державний бюджет України на 2024 рік", номер 10000, підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання.
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
Володимире Володимировичу!
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Відсутній.
Гевко. Володимир Леонідович! Відсутній.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко – за.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна. Лесю Валентинівно, ви приєднувались, я бачив.
ЗАБУРАННА Л.В. Так. Доброго дня. За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, за. Зареєстрували.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе. Антоне Івановичу! Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній.
Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.
Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк підтримує.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Тістик – за, підтримую. Прошу мене зареєструвати.
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєстрували.
Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. 28 – за, рішення прийнято.
КУНАЄВ А.Ю. Я перепрошую, іще Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. 29 – за, рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, на нашому засіданні присутні перший заступник Міністра фінансів Улютін Денис Валерійович, заступник Міністра фінансів Єрмоличев Роман Володимирович, тимчасово виконуючий повноваження Голови Рахункової палати Майснер Андрій Васильович та перший заступник Міністерства відновлення Шкураков Василь Олександрович, а також керівники департаментів Міністерства фінансів.
Переходимо до розгляду питання про проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік (номер 10000), підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання, колеги.
Пропоную такий регламент розгляду цього питання. Я не думаю, що нам потрібно його голосувати, але просто щоб ми його розуміли орієнтовно, як ми працюємо. Ми почнемо з доповіді Міністерства фінансів – до 5 хвилин, потім я зроблю співдоповідь від Комітету – до 3 хвилин, виступ Рахункової палати – до 2 хвилин, потім перейдемо до обговорення… Перепрошую, також я пропоную надати 3 хвилини для виступу виконавчому директору Асоціації міст України пану Слобожану і перейдемо потім до обговорення. Обговорення пропоную проводити у форматі, що виступають народні депутати, потім Міністерство фінансів або Міністерство відновлення коментує свою позицію. І для прийняття рішення до 5 хвилин. Думаю, голосувати не потрібно, всі погоджуються з таким регламентом. Правильно?
Тоді слово надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати! До другого читання Міністерством фінансів підготовлено бюджет з урахуванням висновків. Опрацьовані були також пропозиції, які в другій частині висновків, частина з них також була врахована. Всі правки, які були враховані, вони були враховані збалансовано.
На сьогодні бюджет, хочу звернути увагу, певним чином змінився, оскільки у нас перебалансувалася частина по фінансуванню, ми частково збільшили суму по внутрішніх запозиченнях і зменшили по зовнішніх запозиченнях, це пов'язано якраз з можливістю наших міжнародних партнерів нам допомагати.
Також в результаті перегляду певних показників по податках були збільшені суми по надходженнях і таким чином було зменшено частково дефіцит наступного року. Вчора на робочій групі також опрацьовані були додаткові пропозиції. В цілому бюджет, який зараз є, він складний, але можливий до виконання. Прошу такий підтримати.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Це було дуже лаконічно. Добре.
Тоді я хочу повідомити зі свого боку, що вчора пройшла робоча група з підготовки до другого читання законопроекту з урахуванням Бюджетних висновків. Ми розглянули стан врахування Урядом Бюджетних висновків і хочемо зазначити наступне:
щодо частини першої Бюджетних висновків: з 21 пропозиції враховано 20 пропозицій повністю або в іншій редакції без зміни суті і 1 пропозицію відхилено;
щодо частини другої Бюджетних висновків: з 60 доручень враховано 33 доручення повністю, 5 доручень частково і не враховано 22 доручення.
Від себе можу сказати, що стан врахування Бюджетних висновків ми вважаємо задовільним. 20 з 21-ї пропозиції – це хороший показник.
Проект рішення з відповідними матеріалами, проект ухвали ви отримали ще вчора вночі, але, перепрошую, як тільки був закінчений цей проект ухвали, по СЕДО, на електронну пошту та в нашому комітетському чаті.
За підсумками розгляду стану врахування Бюджетних висновків і додатково поданих пропозицій, які надійшли до нас листами від народних депутатів перед Комітетом, пропонується внести окремі зміни до законопроекту. Вони повністю узгоджені з Міністерством фінансів та профільними міністерствами, яких стосуються ці висновки. І ці додаткові пропозиції в проекті ухвали наявні, їх там сім. Сім? Вісім. Вісім додаткових пропозицій. З ними можна легко ознайомитися в проекті ухвали.
Отже, пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді підготовлений Урядом до другого читання законопроект 10000 прийняти у другому читанні і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету.
Я буду ставити таке рішення на голосування, але перед цим ми проведемо обговорення усіх врахованих і не врахованих пропозицій, які потребують обговорення.
Тому запрошую до виступу тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати Майснера Андрія Васильовича.
МАЙСНЕР А.В. Шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, учасники засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету! Щодо законопроекту реєстраційний номер 10000 Рахункова палата надала в основному порядку висновки, провела відповідну експертизу і представить у Верховній Раді. Глобально, тобто кардинально законопроект не підлягав по суті, фактично, змінам, коригуванням, тому Рахункова палата, як я заявляв раніше, будучи аполітичною і незалежною інституцією, зробивши свою експертизу, не приймає безпосередньо участі в державно-політичному діалозі і пошуку компромісів щодо остаточної позиції в Законі України про державний бюджет. Суттєвих зауважень Рахункова палата не має.
Дякую за увагу.
ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякуємо вам.
Тоді запрошую до слова Слобожана Олександра Володимировича. Прошу в межах 3 хвилин.
СЛОБОЖАН О.В. Добрий день! Шановна Роксолано Андріївно, народні депутати, Міністерство фінансів, Рахункова палата, учасники засідання! По-перше, позиція Асоціації міст щодо "військового" ПДФО залишається незмінною. Про ці негативи для ЗСУ і громад щодо вилучення коштів вже наведено багато аргументів і будуть ще наводитись. Але я хотів би звернути увагу сьогодні народних депутатів і Міністерство фінансів на статтю 45 Держбюджету на 2024 рік: Уряд пропонує, щоб у більше 300 громад в примусовому порядку було вилучено власних коштів по боргам 2009-2013 років. Передбачено, що громади зобов'яжуть погасити не тільки борги місцевого самоврядування, а й фактично районних державних адміністрацій.
Ну, по-перше, як ми всі знаємо, ці борги виникли не з вини місцевого самоврядування, а з вини Мінфіну 2009-2013 років, тому що були прорахунки бюджетного планування.
По-друге, громадам тоді надавались ці кошти на фінансування видатків освіти, медицини, соціального захисту і багато іншого, які Уряд Азарова не забезпечував, і завдяки участі громад через борги ці виплачувались відповідні зарплати бюджетникам.
І по-третє, в 2014 році Бюджетним кодексом було дано відповідне доручення в рамках бюджетної децентралізації списати ці борги. Це старі борги, на жаль, законодавчо не були унормовані в рамках бюджетної децентралізації і якщо зараз перекласти цей обов'язок на громади, то це фактично відкат від децентралізації.
І в мене запитання: як будуть гасити борги, наприклад, Охтирка, Миколаїв, Херсон, Нікополь, Харків, Краматорськ, Ізюм, ну список величезний, більше 300 громад, у більшості в зоні бойових активних дій, деокупованих, окупованих? Цим законом вилучають ці кошти, які були штучно сформовані Януковичем в 2009-2013 роках, ну в період той, мається на увазі.
Це заборгованість майже 10 мільярдів гривень, яка виникла, наголошую, через бюджетні прорахунки тодішнього Мінфіну, а не місцевого самоврядування, яка всупереч адмінтерреформі і децентралізації за ці роки не була списана. І на громади перекладається, це більше 165 громад, обов'язки райдержадміністрацій, ну не можуть відповідати за чужі борги відповідно нові громади.
Тому в нас пропозиція, прошу підтримати Комітет у висновку до законопроекту 10000 зазначити про вилучення статті 45 з проекту цього закону. І прошу народних депутатів, Мінфін, Рахункову палату підтримати таку позицію Асоціації міст України.
Дуже дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, можете прокоментувати цей виступ? Чому ви прийняли таке рішення про погашення боргів за рахунок залишків коштів?
УЛЮТІН Д.В. Дійсно, дане питання тягнеться з 2016 року. Час від часу воно спливає в різних інтерпретаціях. На сьогодні потрібно завершити цей процес, враховуючи дійсно суттєві залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів. Я думаю, що ми в наступному році спільно з містами і Асоціацією зможемо знайти механізм, яким чином погасити дану заборгованість. Це питання в даному випадку не Міністерства фінансів, питання взаємовідносин між Казначейством і місцевими органами влади, оскільки це виключно господарські правовідносини, це короткострокові позички, які надавались Казначейством. По факту це заборгованість перед Казначейством. В даному випадку цю заборгованість потрібно їм вирішити, вона тягнеться, знову ж таки повторюю, давно і не вирішується.
В Кодексі було написано, що до окремого рішення ця позичка не погашається. Рішення є, будемо опрацьовувати.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, тоді можемо переходити до обговорення проекту закону до другого читання в Комітеті. Прошу в Zoom піднімати руку і в залі також. У нас вже є рука від Каптєлова Романа. Прошу, пане Романе.
КАПТЄЛОВ Р.В. Добрий ранок!
Я не по проекту. Я хотів маленьку ремарку зробити щодо Асоціації міст України. Я дуже перепрошую, я вважаю, що, так, ви там відвойовуєте права громади, але можна робити це заздалегідь? Наприклад, приходити на робочі групи чи зараннє до депутатів звертатися. А то виглядає так, що у нас Комітет по бюджету і ви виставляєте якусь проблему, і, як на мене, зриваєте процес. Чи в залі потім депутатам будете розсилати СМС прямо в момент голосування і будете збивати проекти таким чином.
Тобто, чи ви зараннє робіть це, щоб ми знали і вирішували проблему, чи ви просто приходите, знаючи, що ми не вирішимо, тому що вже голосуємо. Ну така ремарка на майбутнє.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Михайло Михайлович Лаба.
ЛАБА М.М. Добрий день, колеги! Також, бачите, у нас дискусія під час комітету, але вона продуктивна. Дякую. Напевно тому, що і стенограма ведеться. Маємо найближчим часом зустріч з Міністром оборони.
І я би ще хотів, щоб Міністерство фінансів розібралося, в принципі, з виконавчими органами, власне, міністерствами і підрозділами. Тобто я про Фонд державного майна України. Ось він до мене звернувся і каже, що от вони не можуть зараз від реалізації при малій приватизації майна і боргів зарахувати свої кошти у спецфонд до бюджету. Ну я з паном Денисом поспілкувався, там потрібні зміни до Кодексу. Чого ж вони не відбуваються, незрозуміло.
Давайте так: якщо є питання у урядових командах, треба їх якось і в бюджет, і в Кодекс так ставити, щоб спрацювало. Адже ж там більше, якщо не помиляюсь, 400 до 2 тисяч об'єктів, але ще, по-моєму, десь 800 у цьому році могли вже йти на ліквідацію. І з ліквідації погашаються борги заробітних плат і все інше. Вони не мають, як прийняти кошти. Чому це питання не врегульовано? Це не до сьогодні, але давайте робочою групою це відпрацюємо.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Михайле Михайловичу, дозвольте прокоментувати.
Ми зі свого боку зробили все, що ми могли зробити. Законопроект 9387, якщо пам'ятаєте, зміни до Бюджетного кодексу, ще влітку він пройшов перше читання, ми його підготували на друге читання і я його кожного разу включаю в порядок денний на засідання і кожного разу воно не в пріоритеті виявляється. Я думаю, відверто кажучи, що ми чекаємо призначення нового Голови Фонду держмайна, який буде вже наполягати на цій історії на вищому політичному рівні.
ЛАБА М.М. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Чи хтось хоче ще висловитися в Zoom? Пане Олександр, прошу.
БАКУМОВ О.С. Дякую, шановна Роксолана Андріївно.
Шановні колеги, я вчора підключався на робочу групу. Хотів би вас поінформувати і хотів би просити вашої підтримки. Питання тут не в грошах, а питання ставлення до кожного із нас, до мене як до народного депутат і до вас, які висловили свою позицію під час пленарного засідання Верховної Ради при розгляді державного бюджету на 2024 рік.
Шановні колеги, нам була роздана відповідна таблиця і в таблиці була правка номер 1262 (перше читання). До мене звернувся президент Національної академії правових наук, який просить: "Будь ласка, не забирайте кошти, тому що мені не вистачить на заробітні плати. Ні в кого не зменшували, у мене забирають 35 мільйонів гривень". Через це я ставлю цю правку на підтвердження, тому що вона Комітетом була врахована.
Стенограма засідання Верховної Ради. Спікер Верховної Ради каже: "Хто буде ще? Бакумов. Поправка 1262" Я виступаю і говорю: "Шановні колеги, я не заберу вашого часу, але я звернусь до вас, будь ласка, не підтримуйте цю правку, ми зменшуємо видатки на Національну академію правових наук. Вона нам допомагає, Інститут вивчення проблем злочинності Сташиса, інші профільні інститути, які завжди нас підтримують і допомагають знайти правильне рішення. Ми забираємо в них 35 мільйонів, віддаємо на Національну академію наук. Це недоречно. Науковці не зможуть нам допомагати робити висновки по законотворчій роботі. Я вас дуже прошу, це невеликі кошти, натискайте жовту і не треба пропускати цю, як на мене, необґрунтовану законодавчу ініціативу", – і так далі.
Головуючий: "Позиція комітету, будь ласка". Голова комітету – позицію комітету. Головуючий ставить на голосування правку номер 1262 авторства Задорожнього і відповідно за – 132. Рішення не прийнято. Дякую. От результати нашого голосування у мене: 132 народних депутати підтримали цю правку Задорожнього. Поряд зі мною сидить пан Задорожній, взагалі не розуміє мотив цієї поправки відверто і відношення вас до юридичної науки і спільноти, а саме: до академіків, членів-кореспондентів, і чому академія, яка єдина знаходиться в місті Харкові, де більшість чи половина профільних інститутів знаходиться в місті, яке потерпає від постійних обстрілів кожен день, чому ми в науковців маємо забирати ці мізерні кошти. Ми ж говоримо не про сотні мільйонів гривень, ми говоримо про копійки, а ви їх залишаєте без заробітних плат. І питання в тому, що не ви залишаєте. Питання в тому все ж таки, якби ви мене підтримали в пленарному засіданні, я б сюди точно не прийшов. Це ж питання не в грошах. Це питання у ставленні, шановні колеги, один до одного нас.
Тому я роблю висновок про те, що Верховна Рада на пленарному засіданні висловилась, Уряд і до другого читання відповідні пропозиції… Бюджетний комітет зробив навпаки повністю. Тобто я бачу, що ці 35 мільйонів гривень пішли. Вчора на нараді перший заступник Міністра вказав на те, що там забирається інститут і відповідне зменшення через інститут. Ну от є розрахунки, які також вам надані, Міністерству фінансів. Цей інститут, повністю його утримання коштує 16 мільйонів 899 гривень, а забирають 35 мільйонів гривень. Тобто всі розуміємо. Я не розумію мотиви цього. Треба дослідити. Я як представник правоохоронного комітету підніму це питання і стосовно правоохоронних органів зокрема по відповідності цих дій статті 358 Кримінального кодексу України, 351-ї Кримінального, 364-ї. Це треба точно вивчати, тому що так поступати не можна з парламентом як з інституцією.
А вас прошу, якщо у нас залишилась повага один до одного і перш за все до себе, я прошу тих, хто не голосував і тиснув жовту, а їх багато в цьому Комітеті, все ж таки поставити зараз це на голосування і все ж таки вивчити питання, чому так сталось. Вибачте за час. Я вам дякую всім за увагу і бажаю, щоб державний бюджет був ухвалений у другому читанні.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Ну дійсно ми дослідили це питання. Мені дуже цікаво, як президент Академії правових наук дуже цікаво так передає суму. Тобто передає виключно стільки, скільки хоче передати. Ну, дивіться, у 2019 році Національної академії правових наук був бюджет у 44 мільйони і на 2024 рік цей президент подавав суму у 120 мільйонів, а у 2023 році у нього був 101 мільйон, це у 2,3 рази збільшення утримання. Якимось чином при такому збільшенні при передачі інституту він віддає 16 мільйонів. Таке відчуття, що так собі вирішив, що віддам тільки 16. Тобто розрахунок не дуже зрозумілий, яким чином, чому тільки 16. Тому сума на 2024 рік в академії буде 85,4 мільйона гривень, це більше ніж у 2 рази по відношенню до 2019 року. Я не розумію, яким чином це вплине на правову науку і як це, як ви сказали, прямо, я не знаю, урон нанесе цій правовій науці.
БАКУМОВ О.С. А чому ви порівнюєте 2019 рік? Скажіть, будь ласка, до чого тут 2019 рік? Чому не 2023 рік? Давайте в 2000-й підемо. Чи як? Це зручно для калькуляції? У складі академії 7 інститутів. Розділіть хоча б порівну по кожному, плюс-мінус штатні одиниці однакові, навантаження однакове, середня заробітна плата – 10-15 тисяч гривень на одного наукового співробітника, не так як у вас – 50-60-100, а 15. Я про реальні речі кажу зараз, а не про те, що ви зараз намагаєтеся пояснити всім моїм колегам. Про копійки говорять.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Прокоментую, оскільки згадувалася моє прізвище. Дійсно, я подавав цю поправку. Зокрема вона була ініційована мною через інформацію, отриману зокрема від Міністерства фінансів, від Академії наук – прохання збільшення фінансування Академії наук і можливі джерела покриття. Комітетом ця поправка була підтримана, в залі, ви ініціювали, дана поправка не була підтримана, на розсуд колег.
А стосовно розгляду в правоохоронному комітеті. Якщо вважаєте за потрібне, я вас зупиняти в цьому не буду. Але погрожувати тут, в Бюджетному комітеті...
БАКУМОВ О.С. Я не погрожував вам….
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ви не мені погрожували, ви тут розповідали стосовно того питання та перша, друга, п'ята стаття. Ну, можете так говорити. В правоохоронному комітеті, можливо, так прийнято говорити. У Бюджетному комітеті, у нас, так не прийнято говорити. Але у нас демократична країна, можуть висловлюватися всі. Тим не менше, ваша пропозиція є, в залі вона не була підтримана. Зараз я думаю і підтримую те, щоб голова поставила на голосування дану пропозицію і будемо визначатись в межах тих повноважень, які нам надані.
Дякую.
БАКУМОВ О.С. Шановний Миколо Миколайовичу, по-перше, я точно тут нікому не погрожував, є різниця між погрожував і констатував факти. Я говорив про те, що рішення парламенту мають виконуватися. А якщо рішення парламенту не виконуються і ще й не виконуються якось спеціально, то, мені здається, ці речі треба вивчати. І я в своєму житті не дозволяв собі нікому і ніколи погрожувати, тому треба розуміти різницю між погрозою і юридичною констатацією фактів.
А тому, шановні колеги, ще раз звертаюсь до вас і прошу шановну головуючу поставити на голосування для того, щоб виконати волю парламенту, яка була проголосована в першому читанні, і забезпечити фінансування нехай із зменшенням (це буде єдине зменшення, яке є по всім галузевим академіям, єдине), однак хоча б його зменшити збалансовано і відповідно, як зроблено по розрахунках, а не по цифрах, які захотілося Міністерству фінансів просто так, тому що є таке бажання.
Дякую вам за довіру і увагу.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Річ у тім, що на друге читання правки ставляться тільки збалансовані. Чим ви пропонуєте збалансувати цю правку?
БАКУМОВ О.С. Чим я пропоную збалансувати цю поправку? От бачите, в поправці 1262 до першого читання є Національна академія аграрних наук, якій видатки сотні і сотні, і сотні мільйонів гривень. А там ще і кримінальні провадження по перших особах ідуть. А ви їм додаєте. Додаєте, нехай буде, да? Кримінальні провадження, обшуки, СБУ показує все. Давайте ще їм дамо! От ви ж додали ще до другого 35. Правда, прекрасно звучить і підходить?
Так я от пропоную ці 35, які ви додали всупереч рішення парламенту першого читання, віддати науковцям, які тут із нами сидять в залі і допомагають нам працювати в комітетах. Будь ласка.
ПІДЛАСА Р.А. Олександре Сергійовичу, добре. У мене така пропозиція. Ми можемо ставити на голосування це, ви розумієте, це буде частина ухвали, в якій має бути чітке формулювання. Ми поставимо такі пропозиції в кінці на голосування перед голосуванням за законопроект в цілому. Ви можете до того часу сформулювати пропозицію?
БАКУМОВ О.С. Я спробую.
ПІДЛАСА Р.А. Вам співробітники секретаріату допоможуть і ми поставимо це на голосування.
Марусяк Олег Романович, прошу.
МАРУСЯК О.Р. Добрий день, шановні колеги. У мене трошечки подібна ситуація, що рішенням парламенту вже була проголосована так само моя правка і вона викинута з тексту законопроекту до другого читання.
От що я хочу ще раз вам нагадати? Дотепер пан Бакумов говорив про мінімальні фінанси, на які треба шукати джерело, а в моїй правці йде мова навіть не про фінанси, а про принцип їх розподілу. І вчора шановний Микола Миколайович Задорожній запропонував дивитися на зміни до бюджету у 24 статтю, щоб брати це з резервного фонду. Так, резервний фонд якраз і передбачає такі надзвичайні ситуації, тому що п'ята категорія – міст, коли його навіть у вашій області немає, то якраз це передбачає, що треба взяти з резервного фонду.
От я хочу вас запросити до компанії і подати правку до Бюджетного кодексу, для того щоб змінити і виділити з резервного фонду, щоб було правило виділення з резервного фонду саме на інфраструктуру, на мостові переходи. А в моїй правці просто було згадано, що є можливість виділити кошти при певних обставинах: програма, всі ці самі рішення, постанова і до постанови Уряду. Якщо моя правка, я також хочу, щоб її ще раз поставили на підтвердження зараз, ну от на голосування. Один раз ми її проголосували в Комітеті, другий раз ми її проголосували в залі, тепер ви її просто викидаєте.
І це тільки одна мотивація, щоб передати весь спецфонд у ручне управління повністю, без жодного правила, яке дає можливість, не зобов'язує, а дає можливість при певних обставинах виділити кошти на критичну інфраструктуру у вигляді аварійних мостів. Тому я хочу, шановні колеги, тут ніякої зради немає, правка звичайна, і хочу, щоб ми повернулись до цього питання. Якщо треба, шановна Роксолано Андріївно, поставити її ще раз на голосування.
ПІДЛАСА Р.А. Олегу Романовичу, дозвольте я прокоментую процедурно, а потім передам слово відповідним міністерствам. Дивіться, правок до другого читання немає. Ми не можемо ставити правку на голосування, ми можемо ставити норму і врахувати її в ухвалі, яка вписується в текст другого читання. Тому що якщо у нас буде неузгодженість у бюджеті проголосована, то ми підемо на третє читання, і це неможливо робити. Тому у мене до вас таке ж саме прохання, як до Олександра Сергійовича Бакумова: вам потрібно виписати формулювання, яке вносить зміни в текст на друге читання, яке подане Кабінетом Міністрів, і тоді ми зможемо поставити його на голосування. Але я поки що не бачу у нас на Zoom більше бажаючих висловитися, і думаю, що у вас дуже мало часу.
МАРУСЯК О.Р. Я не встиг. Ну, так, це очевидно проблема, шановна Роксолано Андріївно. Але якщо, я не знаю, як вам пояснити, просто пояснити можна тоді, коли слухають, а коли в принципі просто чекають, коли я виговорюсь, і нічого з цього робити, ніхто не прислухається до проблеми, правка от в такому вигляді, як вона була, ця пропозиція, це неправда, в такому вигляді, як вона була, вона може залишитися. Очевидно, я бачив текст, який подав Уряд, там згадується, що можливість якимось чином зберігається, але просто треба згадати про мостові переходи, просто вкласти слова "мостові переходи", і то так – призначення субвенції, з урахуванням цільового призначення субвенції на критичні, на аварійні мости. Я бачу, що 36 стаття тепер новостворена прописана і вашим, і нашим, і так згадали, щоб просто в дужках в самому кінці згадали про цю субвенцію.
В чому тут проблема? Очевидно, я розумію, що я не можу не голосувати законопроект, тому що я також хочу, щоб якнайскоріше був прийнятий бюджет на 2024 рік. Я не розумію, чи ви мене чуєте.
ПІДЛАСА Р.А. Ми вас чуємо. Ми вас уважно слухаємо. Але проблема в тому, Олегу Романовичу, що з вами категорично не погоджуються Міністерство фінансів і Міністерство відновлення. І ми в Бюджетному комітеті намагаємося шукати якусь середню позицію, і поки що її не виходить знайти, тому що жодна зі сторін не готова поступатися. Можливо, щось змінилося за ніч.
Давайте почуємо Василя Олександровича Шкуракова.
ШКУРАКОВ В.О. Доброго дня.
Ну, наша позиція незмінна: ми не підтримуємо таку поправку. В такій редакції, як запропонована, вона не може бути підтримана. І ідеологія, яку пан Марусяк хоче досягнути, ми вважаємо, що має бути врегульована в інший спосіб. Тому поправку ми не підтримуємо.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре.
Денисе Валерійовичу.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно.
Ми вже про це говорили і неодноразово, що правка в такій редакції, яка подана, вона розбалансує бюджет, вона не дасть можливості виконувати інші заходи і задачі, які покладені безпосередньо на дорожній фонд в наступному році, виходячи з того, що дорожній фонд наступного року не наповнюється, а використовуватись будуть тільки залишки коштів. Я думаю, що в наступному році можна це опрацювати разом з головним розпорядником коштів і рухатись по цьому напрямку.
А щодо того, от я відкрив зараз Закон про дорожнє господарство, я тим паче не розумію, в чому проблематика, оскільки штучні споруди – це є один з видів дорожнього, безпосередньо дорожнього комплексу.
МАРУСЯК О.Р. Денисе Валерійовичу, 30 секунд, і вам коротко пояснюю, в чому проблематика. Проблематика в тому, що мостові переходи закладені у протяжність доріг. Очевидно, іде першим ділом, тому що я з Івано-Франківської області. Я захищаю питання по Івано-Франківській області. Хочу вам...
ПІДЛАСА Р.А. Олегу Романовичу, повторіть, будь ласка, а то тут була перебивка по звуку.
МАРУСЯК О.Р. Розумієте, оця проблема виникає в гірських районах, тоді коли мостових переходів забагато на протяжність доріг, коли пропорційно є в методиці розподіл фінансів дорожнього фонду по регіонах. На такі регіони, які мають багато річок і багато мостових переходів, розподіл цей є методично несправедливий. Тому треба прийти до рішення, що мусить бути не дорожній фонд, а фонд і окремий рахунок, який говорить тільки про мостові переходи, про критичну аварійну структуру. Тому що коли виділяються якісь копійки на дорогу... Пане Кіссе, виключіть, будь ласка, мікрофон.
Я хочу до вас донести, щоб ви розуміли, тому що все добре, коли дорожній фонд розподіляється за певною методикою по протяжності доріг. Але тоді, коли, наприклад візьмемо Івано-Франківську область, на кожних 3,5 кілометра міст, має свою протяжність, коли ми просто говоримо про дорожнє покриття, це не говорить про конструктив моста, і це є звичайно несправедливість. У нас, наприклад, мало доріг, а багато мостів.
Я розумію, що тут марно наполягати на правці, але якраз міністерства можуть запропонувати, але ми, я до своїх колег звертаюся, до депутатів, щоб ви розуміли цю проблематику, що ми мусимо або внести у статтю 24 прим.2 у Бюджетний кодекс, та як пропонує Микола Миколайович Задорожній, з резервного фонду якийсь відсоток саме на аварійні ситуації з інфраструктурними об'єктами, або (я вибрав би таку дорогу) через бюджет на наступний рік. Тому, очевидно, я готовий до будь-якої співпраці, просто я хочу, щоб був фініш у цій історії, щоб було якось зрозуміло, щоб всі розуміли, що мостові переходи, які мають п'яту категорію, вони просто не мають за ті гроші ремонтуватися.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Олегу Романовичу.
У вас щойно був такий виступ по технічних будівельних питаннях, в яких ми, на жаль, не так добре розбираємося. Я можу попросити Шкуракова Василя Олександровича прокоментувати.
КРУЛЬКО І.І. Це Крулько. Зареєструйте мене на Комітеті.
ПІДЛАСА Р.А. Зареєструвати можемо. Добре.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Я перепрошую, і Урбанського зареєструйте, будь ласка, на Комітеті.
ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.
Василю Олександровичу, прокоментуйте, будь ласка, ось ці технічні питання, які озвучив Олег Романович.
ШКУРАКОВ В.О. Дякую, Роксолано Андріївно.
Ми з Олегом Романовичем також спілкуємося на цю тему. Я хочу повністю підтримати в даному питанні Дениса Валерійовича, який правильно звернув увагу на спеціалізований закон, який є і який прописує механізм. Те питання, яке піднімається паном Олегом стосовно розподілу коштів і забезпечення фінансування штучних споруд, він також дійсно має проблематику. Але це компетенція Уряду вирішити це питання, як ці кошти будуть розподілятися і спрямовуватися. Там іде мова про місцеві дороги, там дійсно де дорога є, а міст не зроблений, що викликає певні труднощі у забезпеченні логістичних шляхів.
Я думаю, що ми протягом 2024 року в нормальному режимі будемо співпрацювати. Аварійні мости можна буде забезпечувати за рахунок використання коштів резервного фонду і ми будемо як міністерство сприяти вирішенню таких питань стосовно відбудови цих мостів. А напрацювання нормального дієвого механізму фінансування штучних споруд у майбутньому, в залежності від того, як буде розподілятися дорожній фонд, наприклад, на 2025 рік і на наступні роки, тоді вирішувати уже в рамках статті 24 прим.2 Бюджетного кодексу.
Тому на сьогодні ще раз хочу чітко зазначити позицію Міністерства інфраструктури: зазначена поправка не може бути нами підтримана. Але ми готові до співпраці, до повної взаємодії, оскільки проблематика, дійсно, вона присутня і її треба вирішувати.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Василю Олександровичу.
Олегу Романовичу, підсумовуючи нашу дискусію, зараз у нас тут будуть ще виступи від кількох колег Комітету, якщо ви сформулюєте пропозицію прямо повністю текстом, що куди включити, що куди виключити, ми поставимо її на голосування. Але це має бути пропозиція до тексту другого читання. Дякую.
Микола Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановні колеги, пані Роксолано. Дивіться, я хотів просто порадити Олегу Романовичу, що не треба прикладати стільки зусиль для того, щоб вирішити питання. Тут питання є суто кабмінівське, тому що ми можемо змінити методологію розрахунку виділення на мости, як ви правильно сказали, до дорожнього покриття у гірських районах. Так воно практикується. І тоді це питання зникне раз і назавжди. Наприклад, на протяжність 1 кілометр дороги там не 50 метрів мостів, а для гірських районів 100 метрів мостів. І це питання автоматично відкине і не треба робити зміни в закон, поправки. Ви зараз все правильно говорите, але в принципі, якщо змінити методологію, так, ця проблема відпаде.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Миколо Володимировичу.
Задорожній Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги! Я хотів би прокоментувати все-таки ситуацію, яку Олег Романович Марусяк підняв стосовно мостів. Я хотів, мабуть йому питання задам уже в особистій розмові, але хотів би підняти і сказати наступне. Якщо в якійсь частині, там в окрузі у пана Марусяка є аварійні мости, принаймні про один він говорив, є певна процедура. Є балансоутримувач цього моста, наприклад, це або служба автомобільних доріг або місцеві дороги обласні – обласна адміністрація, найчастіше це так.
Чи звертались вони з відповідними потребами? Чи звертались за додатковим фінансуванням? Чи зроблений проект? Терміни, можливо, виконання і багато, багато аспектів. І повторюсь, мости аварійні, певен, що можна або за рахунок тих самих залишків і треба звертатися, і готовий підписати звернення як до Міністра інфраструктури, так і до Агенції з відновлення нині, раніше Автодор, і питання можна вирішувати з різних джерел.
Те, що ви хочете подати, якщо ви зможете сформулювати, то це один із напрямків, можливих напрямків і те, що я вважаю має право на життя, використання. Але ставити умову окремий напрямок використання коштів обов'язковий, я думаю, він випадає загалом із концепції догляду і фінансування інфраструктури. І тому напевно ні Міністерство фінансів, ні Міністерство інфраструктури його не підтримає. І в тому вигляді, як озвучено, я особисто також не готовий підтримати, тому що у мене також є бажання виділити деякі напрямки інфраструктури, які в мене в окрузі є найпроблемніші, в окремий обов'язковий вид фінансування. І з повагою до всіх, хто потребує допомоги, я цього не роблю. Тому це те, що стосується інфраструктури.
А загалом пропоную переходити до прийняття рішення. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Ми так і зробимо. Але ще заслухаємо Олексія Олексійовича Гончаренка і потім повернемось до Олега Романовича і Олександра Сергійовича.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановна пані Роксолано, у мене питання в цілому по бюджету. Тому, якщо ми будемо зараз голосувати по правці, може я після? Чи зараз я можу поставити свої питання?
ПІДЛАСА Р.А. Зараз? Так, звісно, зараз це обговорення, де ми обговорюємо питання.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дуже дякую.
По-перше, перепрошую за те, що я не мав технічної можливості раніше включитися. Прошу зареєструвати мене на засіданні Комітету. Маю питання і зауваження.
Перше зауваження. Відповідно до статті 158 Регламенту матеріали стосовно бюджету мають бути подані до другого читання не менше, ніж за 10 днів до розгляду. Оскільки я бачу графік роботи Верховної Ради, коли ми плануємо розгляд державного бюджету? Я хотів би звернути увагу, що це згідно Регламенту має виконуватися. Нам це надали якого, 3-го числа ввечері? Тобто ми не маємо розглядати державний бюджет раніше 13 листопада відповідно до Регламенту Верховної Ради. Це перше.
Друге питання.
ПІДЛАСА Р.А. А давайте по одному. Я вам зразу прокоментую по строках. Дивіться, у нас немає у Комітету Регламентом встановлених строків по бюджету, саме за скільки ми маємо надати висновок на друге читання. Є норма, яка говорить про те, що Кабінет Міністрів має зареєструвати у 14‑денний строк після голосування в першому читанні. Вони це зробили, вони зареєстрували його 2 листопада і виконали цю вимогу Регламенту. А друга вимога Регламенту говорить про те, що потрібно надати на ознайомлення депутатам цей бюджет. Він був наданий на ознайомлення 2 листопада ввечері, і це мало б бути за Регламентом за 10 днів до голосування у Верховній Раді. Але ні я, як Голова Комітету, ні Міністерство фінансів не впливають на те, коли буде розгляд в залі засідань на пленарній сесії цього бюджету, тому я думаю, що це питання треба піднімати під час обговорення в залі.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Пані Роксолано, абсолютно, це не була претензія до Комітету. У мене немає жодних питань до нашої роботи. Це я звертаю увагу, ви ж все одно будете передавати ці висновки Голові Верховної Ради, буде Погоджувальна рада. І я прошу вас звернути увагу, що є чітка вимога Регламенту в статті 158, і ми, Комітет відповідно профільний щодо питань бюджету, маємо в тому числі слідкувати за правильним згідно Регламенту розглядом державного бюджету. Тому лише в цьому є моє зауваження. І прохання до вас як до Голови Комітету під час Погоджувальної ради, яка буде відбуватися, озвучити це і нагадати вимогу статті 158 Регламенту Верховної Ради України.
Тепер питання. Ну в мене є декілька питань, якщо можна, зараз хотілось би почути… Питання: чи дійсно в проект державного бюджету повернуті видатки на створення кінопродукції, там, фільмів, серіалів? І якщо так, то в загальному в якому обсязі це планується і власне з чим це пов’язано. Хотілось би почути відповідь на це питання.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу. Чи, можливо, Роман Володимирович краще прокоментує це питання?
УЛЮТІН Д.В. Дана правка була врахована шляхом зміни назви цієї програми.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Це вся відповідь?
УЛЮТІН Д.В. Да.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте тоді...
ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну я не розумію вашу відповідь.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, давайте дамо слово Роману Володимировичу Єрмоличеву. Ви нас чуєте? Романе Володимировичу, ви в нас є.
УЛЮТІН Д.В. Я відповім. Програма, я уточню свою відповідь. Програма переназвана, тепер програма звучить "Державна підтримка кінематографії, в тому числі документування воєнних злочинів".
ПІДЛАСА Р.А. Але я так розумію, що запитання Олексія Олексійовича стосувалось не тільки цієї конкретної правки, а загалом видатків на культуру, спорт і я більше не почула, що ще.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Олексію Олексійовичу, повторіть, будь ласка, питання.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, питання. В мене є сьогодні питання. Переназвали, це добре. Я хочу зрозуміти, скільки ми плануємо витратити по цій статті, на що конкретно, хотілось би мені почути. Яким чином врахована та поправка, яку парламент проголосував, про зняття коштів, там я не пам’ятаю, більше 400, мені здається, мільйонів гривень, виробництва кінопродукції, зняття цього, а наскільки я розумію, це не виконано.
Тому хотілося б мені почути, що безпосередньо ми плануємо в цьому напрямку. І хотілося б конкретну відповідь, а не формальну. Я якби з повагою і ми зараз в робочому режимі і в робочій розмові, ми ж можемо теж там по-різному один з одним спілкуватись. Тому прошу відповідь дати мені по суті.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Романе Володимировичу, можна ваш коментар?
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дякую. Я дуже перепрошую, шановні народні депутати, доброго дня. Як завжди відволікають колеги з інших міністерств.
Прокоментую. Дійсно, ця правка була розглянута, дійсно там, коли була підготовка до першого читання, ці видатки були дійсно в 2023 році, відповідно вони перейшли на 2024 рік. І була пропозиція народних депутатів, щоб розглянути питання доцільності спрямування цих коштів, які були передбачені на ці напрямки, які визначені в 2023 році. Відповідно спільно в Уряді і з Держкіно, з Мінкультом було прийнято рішення все-таки залишити ці видатки, там близько 440 мільйонів гривень, але визначити інші напрямки спрямування цих коштів, а саме документування воєнних злочинів, які зараз здійснюються проти України. Відповідно це буде створення документальних, можливо, художніх фільмів, саме пов'язаних з військовими злочинами проти України.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Тобто не вийде так, можна я вже від себе задам питання, не буде такого, що там через два місяці знову буде скандал через тендер на якийсь комедійний серіал, на який Держкіно оголосило тендер?
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Звичайно, це буде спільна позиція Уряду і на сьогодні вона є єдина, про те, що не має бути серіалів, які не є актуальними під час війни, і витрачання коштів на ті речі, які не є пріоритетними.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Можна вас тоді буде попросити на етапі ухвалення паспорту бюджетної програми на якомусь з комітетів нам доповісти по цьому питанню, на що вони будуть виділяти конкретно кошти.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Так, звичайно. Ми це проконтролюємо. Добре.
ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякую.
Олексію Олексійовичу, є у вас?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дуже дякую. Короткий коментар.
Ну, по-перше, Державна програма розвитку кінематографії та документування воєнних злочинів, чесно кажучи, для мене звучить як абсурд якийсь тут. Який зв'язок? Документальне кіно, документування. Документування як юридичний процес? Це абсолютно не має жодного зв'язку з кіно. Це дуже дивна якась історія. І дуже дивний напрямок направлення коштів. Я не можу збагнути.
Дякую, пані Роксолано, ви дуже слушні там уточнюючі запитання поставили і доручення дали.
Звичайно, треба буде прослідкувати за цією бюджетною програмою. Але я ще раз для нашого в тому числі протоколу хочу сказати, що це абсурдне рішення Уряду, на мою думку, об'єднати державну підтримку кінематографії і документування воєнних злочинів. Який тут зв'язок…
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, у вас є пропозиція, можливо як інакше назвати цю програму, щоб було зрозуміліше?
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. А ми можемо просто, перепрошую, що я вставлю пропозицію, але ми можемо добавити "окрім виробництва серіалів", і все.
ПІДЛАСА Р.А. А якщо це буде серіал про війну?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я перепрошую, у мене є конкретна пропозиція. Дякую, пані Роксолано. У мене є конкретна пропозиція.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу! Перепрошую. Колеги! Ви так голосно розмовляєте, що я не чую людей в Zoom.
Олексію Олексійовичу, повторіть, будь ласка, спочатку.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. У мене є конкретна пропозиція, моя пропозиція наступна: зняти цю статтю і ці кошти передати на сектор безпеки і оборони, і все. І закрити тему якоїсь програми про документування злочинів. На документування злочинів за потреби є бюджет у Офісу Генеральної прокуратури, є бюджет правоохоронних органів, хай вони документують. Є купа, можливості грантових програм, цілий світ знімає фільми про злочини. Навіщо нам виділяти пів мільярда гривень на, вибачте, якийсь абсурд? У мене є конкретна пропозиція: ці кошти без всякого документування, без всякого кінематографа, а конкретно передати у бюджет Міністерства оборони.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, дозвольте я від себе прокоментую. Тут не йде мова про юридичне документування, яке здійснює Офіс Генерального прокурора, наприклад. Мова йде про фільми, серіали, в тому числі документальні, але не виключено, що і художні про українсько‑російську війну. Ви розуміємо, що ми програємо російській пропаганді, яка дуже добре працює, і нам потрібно більше продукту, доступного для пересічного глядача за кордоном в тому числі, яка пояснює як виглядає наша війна, як це працює. І чому світ повинен підтримувати фактично Україну, а не Росію.
Я думаю, що мета благородна, і пропоную обмежитися протокольним дорученням Міністерству фінансів, щоб перед погодженням паспорту на цю бюджетну програму вони зробили доповідь на Комітеті.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, пані Роксолано, але якщо ми знаходимося в дискусії щодо цього питання, то висловлю свою думку щодо цього. По-перше, я не думаю, що ми програємо російській пропаганді.
По-друге, ще раз, це все дуже важливі речі, повторююсь, є грантові можливості і є світ, який знімає фільми в тому числі про Україну, можна залучати якісь кошти.
Але в момент, коли нам розповідають: "Давайте забирати гроші у місцевих бюджетів, давайте забирати там, давайте забирати тут, для того щоб дати гроші війську", – то напевно, мені здається, що ті пів мільярда гривень можна використати набагато ефективніше, ніж знімати кіно. Як на мене, це є абсолютно очевидним.
Тому я все-таки сьогодні на засіданні Комітету вважаю цю норму абсолютно неправильною. І я хочу поставити питання про те, щоб така практика була вилучена. І наша пропозиція – прибрати ці кошти, коли голосували за бюджет в першому читанні, наша пропозиція була врахована. А рішення, яке прийнято Урядом, вважаю неправильним і хочу, щоб ми його переглянули.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, дякуємо. Ми можемо поставити на голосування, але вам потрібно чітко сформулювати пропозицію до другого читання. І я прошу вас звернути увагу на те, як вони прописані в пункті 5 (5.1, 5.2, 5.3), це якраз зміна до третього додатку. І ви могли би чітко сформулювати ось таку ж саму пропозицію, яку ми можемо включити в ухвалу, щоб ми її поставили на голосування, тому що правки ми вже не голосуємо, і сказати просто словами "виключити там 445 мільйонів гривень з серіалу" ми під стенограму не можемо, тому що у нас має бути все чітко юридично прописано.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Будь ласка, чітко. Я чітко звертаюсь і прошу допомоги у секретаріату сформулювати. А думка дуже проста: зняти цю програму, прибрати її з проекту державного бюджету на 2024 рік. А для збалансування ці кошти по цій програмі перенаправити на програму озброєння. І я прошу у секретаріату допомоги у формулюванні конкретному, там на який конкретний код ці кошти перенаправити. От, власне, моє прохання допомоги від секретаріату. Бо зараз знаходжусь в дорозі і самому це зробити мені важко.
А за потреби, якщо там… цей, витрачу зараз 10 хвилин і скажу більш чітко. Але просив би допомоги у секретаріату. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Інно Федорівно, можете?....На Збройні Сили. Ви не будете заперечувати перекласти ці кошти?....
Колеги!
Ви всю програму хочете обнулити, Олексію Олексійовичу?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, я пропоную обнулити всю цю програму.
ПІДЛАСА Р.А. Добре.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Державна підтримка кінематографу і документування.
ПІДЛАСА Р.А. Секретаріат сформулює цю пропозицію.
Ярославе Івановичу, у вас щодо цього коментар?
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Да, я просто подивився от закупівлі, які зараз проходять по цьому розпоряднику, 10.04, там справді або треба всю програму обнуляти, або так залишати. Тому що остання закупівля, там іде історична ретроспектива, це взагалі іде як закупівля послуги, розробки, ідеї, концепція, ну тобто немає сенсу прописувати там окрім серіалів і все таке інше. Тобто або ви знімаєте всю програму і тоді фільми та серіали падають, або залишаєте, як є.
ПІДЛАСА Р.А. Добре.
Роман Володимирович Єромоличев.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дивіться, колеги, є центральний орган виконавчої влади, який опікується цією сферою. Ми зараз голослівно, не розуміючи, що буде далі, приймаємо рішення. Ніщо не заборонено спрямувати буде ці кошти в наступному році на Збройні Сили України. Давайте просто пропозицію. За участю Комітету з питань гуманітарної політики, який в тому числі відповідає як профільний за цей напрямок, створити робочу групу і в січні місяці зібратись усім разом і заслухати Держкіно, і визначити чіткі напрямки спрямування коштів, і це буде спільне політичне рішення. Якщо Держкіно або Мінкульт прийде і скаже про те, що це будуть серіали, ваше право потім буде ініціювати ці зміни до бюджету і спрямувати кошти на Збройні Сили України. Речі можуть бути там ті, що важливі в частині, ну таке слово скажу, "пропаганда" реально України. Ми зараз знімемо кошти, а джерел саме на створення якоїсь інформаційної продукції, яка пов’язана із захистом національної безпеки, в нас не буде.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Ми будемо чекати формулювання. Дякую.
Чи в Zoom хтось бажає висловитись? Ні. Тоді переходимо до Олександра Сергійовича Бакумова.
БАКУМОВ О.С. Дякую, шановна пані головуюча.
Шановні колеги, по-перше, я хотів би звернутись, вибачитись і одночасно подякувати співробітникам секретаріату вашого Комітету. Вони дуже оперативно все підготували і я вам дуже дякую за це, але вимушений відмовитись від цієї пропозиції. Чому відмовитись? Тому що я вважаю, що я вирішив про все, що я мав би зробити на сьогоднішній день.
Малоймовірно, що зараз Комітет піде на це. Я з честю, і мені світло говорити про це, що я виговорився про ці ганебні все ж таки історії, які відбуваються по цих коштах, тому в принципі не наполягаю. А наше рішення – те, яке не було ухвалено, № 25 від 19.10.2023, яке було спозиційовано, наша позиція, парламенту як інституції щодо бюджету на 2024 рік, я ще поборюся, але поборюся в трошки іншому правовому форматі з Міністерством фінансів і з іншими учасниками бюджетного процесу, які б мали відповідати за наслідки і формування цього рішення.
Тому я вам дуже дякую за увагу і бажаю вам плідної роботи в ухваленні проекту бюджету.
ПІДЛАСА Р.А. Олександре Сергійовичу, дуже дякуємо вам за вашу позицію. Ми завжди вас раді бачити в Бюджетному комітеті.
Тоді зараз я хочу сказати, що ми переходимо до голосувань. У нас будуть три голосування. Два голосування за пропозицію Олега Романовича Марусяка і пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка, а також голосування – рекомендувати Верховній Раді законопроект в цілому. Я також пишу в наш чат, що ми переходимо до голосування.
Отже, пропозиція Олега Романовича Марусяка. Давайте я зачитаю спочатку, а потім ми вирішимо підтримувати чи не підтримувати.
Отже, ставиться на голосування пропозиція Олега Романовича Марусяка: доповнити ухвалу Комітету щодо законопроекту таким пунктом третім і відповідно змінити нумерацію інших пунктів ухвали. Пункт третій має звучати наступним чином: "У статті 36 у першій частині після слів "для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України" додати слова "включаючи трансферти місцевим бюджетам" – і далі за текстом. Крім того, в частині, в пункті другому або це є третій абзац статті 36 після слів "з урахуванням цільового призначення субвенції" включити слова "включаючи заходи, що мають на меті відновлення штучних споруд, які перебувають в аварійному стані, який підтверджено за результатами їх обстеження, проведених відповідно до статті 39 прим.2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Кінець пропозиції.
МАРУСЯК О.Р. Може, слово "включаючи" не так. Може, як один із можливих.
ПІДЛАСА Р.А. Олегу Романовичу, я зачитала те, що ви мені скинули.
МАРУСЯК О.Р. О'кей. Просто я б хотів, щоб ви мені допомогли сформулювати, щоб було розуміння, що це не узалежнює, а просто констатує факт, що про це треба згадати як про окремий...
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, на мою думку, норма... Колеги! Колеги!
Коли ви мені скинули пропозицію, я її прочитала. Вона достатньо однозначна. Вона, на мою думку, буде виконуватися так, як ви це собі бачите. Тому переходимо до голосування.
Володимире Володимировичу.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Іван Іванович! Відсутній.
Гевко.
ГЕВКО В.Л. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – утримався.
Бакунець. Відсутній.
Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Враховуючи, що норма для мене незрозуміла і не може бути виконана якісно, я утримаюсь.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Утримався. При всій повазі.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе. Антоне Івановичу! Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. При всій повазі, утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Лунченка зареєстрували.
Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк утримався зараз і утримався був попередній раз, тому що вважаю, що це неправильно. Змініть методологію розрахунку для гірських районів.
Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.
КАЧНИЙ О.С. Вибачте, будь ласка, Качний утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Ігор Федорович Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – підтримує. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.
ПУРТОВА А.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. При всій повазі, утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Анатолій Ігорович!
УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролов. Вийшов, відсутній.
Шпак.
ШПАК Л.О. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, 5 – за. 22 – утримались. Рішення не прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую. На жаль, таку пропозицію ми в ухвалу не включаємо.
Олексію Олексійовичу, як у вас справи? Ви сформулювали пропозицію?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так. Чекаю зараз, якраз мені з секретаріату мають надіслати. Зараз же ми ще голосуємо одну пропозицію?
ПІДЛАСА Р.А. Та ні, це останнє. Ми маємо вже голосувати за проект закону.
ЛЮШНЯК М.В. Роксолано Андріївно, а можна одне питання, поки чекаємо? Це Люшняк Микола.
ПІДЛАСА Р.А. Так.
ЛЮШНЯК М.В. А скажіть, будь ласка, хто може прокоментувати видатки по програмі 3801280?
ПІДЛАСА Р.А. Миколо Володимировичу, я поки що ще не навчилася цією мовою говорити. Скажіть назву програми.
ЛЮШНЯК М.В. Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво. Код 3801280. На 573,9 мільйона в частині видатків "Реконструкція Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору в Україні"…
ПІДЛАСА Р.А. Так. Романе Володимировичу, прокоментуйте, будь ласка.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Так, до другого ж читання відмінусували тих 573 мільйона.
ЛЮШНЯК М.В. Ні, ні, вони у нас зараз в плюсі стоять.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Там є тільки спецфонд, який наповнюється…
ПІДЛАСА Р.А. Та дайте я Єрмоличева послухаю. Я нічого не чую! Кажіть, Романе Володимировичу.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Якщо ми говоримо про Міністерство культури…
ЛЮШНЯК М.В. Ми зараз, як зараз Роксолана Андріївна сказала мені зачитати, я вам зачитую. "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі і будівництво за програмою 3801280 на 573 мільйона гривень."
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дякую. Ви уточнили, що головний розпорядник – це Міністерство культури та інформаційної політики. Тому кажу, що до першого читання були видатки капітального характеру на 573 мільйона. Враховуючи правку народних депутатів до другого читання, ці видатки із загального фонду були зменшені на 573 мільйона гривень,.
ЛЮШНЯК М.В. Тобто вони зараз в резервному фонді?
ПІДЛАСА Р.А. Ні. Дозвольте я вам поясню, Миколо Володимировичу.
ЛЮШНЯК М.В. Так, давайте.
ПІДЛАСА Р.А. Це мова іде будівництво Музею Голодомору. У нас довга історія з цим питанням, ви знаєте. Ми подавали проект закону і ми його підтримували в Комітеті, ми його підтримували в залі, але, на жаль, він був заветований Президентом.
І позиція принаймні вищого керівництва держави наразі і те, над чим вони працюють, щоб було фінансування будівництва чи добудови Музею Голодомору від Уряду Канади. Поки що ці домовленості офіційно на папері не відображені, але попередня домовленість є. І ми сподіваємося на те, що вони будуть виконані.
Тому ми пропонуємо з бюджету не передавати ці кошти на будівництво, тому що будь-які капітальні видатки, а особливо капітальні видатки на культуру, на спорт, на жаль, вони дуже негативно сприймаються суспільством. І ми би хотіли зменшити ось цю конфронтацію Верховної Ради з суспільством з питань бюджетних видатків і, власне, виконати волю багатьох виборців тут.
ЛЮШНЯК М.В. Дякую. Якщо ми вже так торкнулись цієї теми, а скажіть, будь ласка, а чому сьогодні Кабмін не може напрацювати? Тема ж Голодомору – це є наслідок комуністичного режиму Російської Федерації, яка є спадкоємцем його в частині репарацій по завданих збитках ще тоді в 30-х роках, завданих збитках Україні, які сьогодні підтримав весь світ, і вважаю, що такі меморіали повинні будуватись за їхні кошти, які є сьогодні в світі. І це питання треба піднімати. Воно сьогодні недоречно на нашому Комітеті, але Уряд має це чітко опрацьовувати.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Я готовий. Я ще перед тим, як поставлю пропозицію, я забув просто запитати, може, ви обговорювали це на початку, тоді я вибачаюсь наперед, по Дніпру і метро, я бачу, поправку ми підтримуємо. А в чому сенс цього пункту, що це означає? Дякую. І після цього я сформулюю пропозицію безпосередньо по кінематографії.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, а дозвольте я вам просто зачитаю з ухвали. Мені здається, тут ми досить чітко сформулювали, щоб не було якихось подвійних трактувань. Ми пропонуємо збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету бюджету Дніпровської міської територіальної громади на завершення будівництва метрополітену в місті Дніпро" на 109,8 мільйона гривень. Це потрібно для того, щоб сплатити ПДВ, що включається до вартості товарів, робіт, послуг, закупівля яких здійснюється в рамках кредитного проекту ЄБРР та ЄІБ, який називається "Завершення будівництва метрополітену в місті Дніпропетровську". Не встигли декомунізувати назву програми, але думаю, що Мінфін над цим попрацює. І відповідно зменшити видатки резервного фонду на таку ж суму. Тобто ці гроші - це фактично "прогонка", вони повернуться в бюджет.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дуже дякую, пані Роксолано, за це чітке і вичерпне пояснення.
Значить, тепер пропозиція. Пропозиція звучить наступним чином. В додатку номер 3 до законопроекту номер 10000 збільшити...
ПІДЛАСА Р. А. Олексію Олексійовичу, а можна, щоб я не записувала за вами, ви мені скинете це в особисту скриньку.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так, от прямо зараз вже скидаю. Тоді зачитувати не треба чи треба? Як правильно?
ПІДЛАСА Р.А. Не треба. Я поставлю, просто ми ж обговорили вже, я поставлю вашу пропозицію.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Все. Дякую вам.
ПІДЛАСА Р.А. Тоді ставлю на голосування пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка доповнити проект ухвали новим пунктом 5.1, відповідно змінивши подальшу нумерацію підпунктів. Пункт 5.1 має звучати таким чином: "Збільшити видатки розвитку загального фонду державного бюджету Міністерству оборони України за бюджетною програмою "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання" на 589,6 мільйона гривень (з внесенням відповідних змін до підсумкових показників видатків) та відповідно зменшити у повному обсязі видатки споживання загального фонду державного бюджету Державному агентству України з питань кіно за бюджетною програмою "Державна підтримка кінематографії, у тому числі документування воєнних злочинів" у сумі 589,6 мільйона гривень (з внесенням відповідних змін до підсумкових показників видатків)".
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Бакунець. Відсутній.
Батенко.
БАТЕНКО Т.І. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Утримався, колеги.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе. Відсутній.
Кузбит. Відсутній.
Кунаєв. Відсутній.
Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук підтримує, за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова.
ПУРТОВА А.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Любов Олександрівна! Відсутня.
Цабаль – за.
4 – за. 21 – утримались. Рішення не прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Так, Андрій Вікторович.
ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день, колеги! Роксолано Андріївно, а ми слухали з вами пропозицію чи прохання виконавчого директора Асоціації міст з проханням вилучити 45 статтю. Давайте ми також поставимо на голосування. Вона стосується того, що є пропозиція Міністерства фінансів в 2024 році вилучити фактично ще додатково 10 мільярдів гривень із 300 громад. Тобто це вилучення піде на погашення позик, які були видані там 2009-2013 роки. Тому моя пропозиція вилучити саме 45 статтю.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Можете, будь ласка, сформулювати пропозицію так само разом з секретаріатом, щоб вилучити 45 статтю?
ПУЗІЙЧУК А.В. Так. Дивіться, у висновку на законопроект 10000 вилучити статтю 45.
ПІДЛАСА Р.А. Зрозуміло.
Денисе Валерійовичу, ви хотіли прокоментувати?
УЛЮТІН Д.В. Да. Просто тут кидались цифрами, коли обговорювали це питання. І там була досить така потужна, як би це, комунікація в народних депутатів. Так от, я хочу сказати, що найбільша сума у нас – це 3,7 мільярда гривень значиться за містом Києвом. Наступні суми там невеликі.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. А Охтирка?
УЛЮТІН Д.В. І Охтирка, це у нас Сумська область.
СЛОБОЖАН О.В. З 10 мільярдів гривень, Денисе Валерійовичу, я дуже перепрошую, то цифри великі, там Харків 400. Ну можемо кожну громаду озвучити звісно. Але відверто це ж борги 2009-2013 років. Уряд Азарова, Януковича. Навіщо це робити?
УЛЮТІН Д.В. Охтирка 2,5 мільйона.
ПІДЛАСА Р.А. Микола Миколайович, ви запитували про Охтирку.
УЛЮТІН Д.В. 2,5 мільйона Охтирка.
ПУЗІЙЧУК А.В. Денисе Валерійовичу, а чи можливо все-таки ми вилучимо і тоді доопрацювати це питання? Дивіться, наприклад, якщо там є Херсон, Миколаїв, Харків, прифронтові території, де ми розуміємо, на сьогоднішній день відбудеться вилучення ''військового'' ПДФО, у них дуже сильно впав бізнес, тобто зменшилися суттєво доходи саме до місцевих бюджетів. Тому пропозиція яка? Давайте все-таки 45 статтю вилучимо і можливо це погашення перенести на завершення війни, на той час.
УЛЮТІН Д.В. Ми не підтримуємо таку пропозицію.
ПІДЛАСА Р.А. Добре, колеги.
ПУЗІЙЧУК А.В. Я перепрошую, Денисе Валерійовичу, дивіться, якщо ми говоримо, наприклад, що ці позики 2009-2012 років, то фактично 11 років це питання було неврегульоване. Тобто, чи дійсно варто на сьогоднішній день під час повномасштабної війни робити таку трансакцію чи можливо варто все-таки вилучити 45 статтю і після завершення війни урегулювати це питання між державним бюджетом і громадами?
Дякую. Колеги, прошу підтримати мою пропозицію.
УЛЮТІН Д.В. Це не питання між державним бюджетом та громадами. Це питання господарських взаємовідносин Казначейства і місцевих громад. Зараз ми кажемо, давайте не будемо погашати, грубо кажучи, це господарські правовідносини. От ви як громадянин взяли у когось гроші і сказали, що давай я потім тобі буду віддавати, а потім не настало ніколи. А потім кажеш, що така ситуація відбулась, тому що хтось там винен був або хтось ще. І ця тягнеться ситуація 11 років. Більш того, кожен раз Асоціація міст піднімає питання щодо списання такої заборгованості, саме списання, не випрацьовування механізму врегулювання цього питання, а саме списання. Тому на даному етапі ми не бачимо іншого шляху, оскільки така заборгованість, вона тягнеться вже роками, її потрібно врегулювати. От ми пропонуємо шлях врегулювання.
ПУЗІЙЧУК А.В. Денисе Валерійовичу, колеги, я перепрошую, дивіться, але давайте подивимося на сьогоднішній день через призму держави і боргових зобов'язань держави. Тобто держава вже декілька разів робила реструктуризацію. Державні структури також роблять реструктуризацію. Тобто ви кажете про зобов'язання держави, тобто держава також не завжди може виконати своє зобов'язання і звертається до кредиторів по договорах з проханням зробити реструктуризацію, були прохання зробити списання. Тому моя пропозиція перенести питання саме після завершення війни, тобто на сьогоднішній день все-таки кошти не вилучати з місцевих бюджетів, тому що це в першу чергу дуже боляче вдарить по прифронтових регіонах: Харківська, Миколаївська, Запорізька область, Херсонська область.
Колеги, прошу підтримати мою пропозицію. Дякую.
ЛЮШНЯК М.В. Ну і я в продовження цієї теми, перепрошую, Роксолано Андріївно, хочу сказати. Сьогодні ми просимо наших зовнішніх інвесторів про реструктуризацію, відтермінування, а всередині країни місцеві громади просто ставимо батогом на коліна. І ми це відтермінування якраз зараз не даємо. Ми могли це зробити в 2020-му, в 2021-му відповідними коштами і так далі. Ми цього не зробили. Тому чесно скажу, це дуже неправильно буде навіть з точки зору наших міжнародних партнерів, коли це питання так підніметься в трошки іншому медіапросторі і скажуть: "Ну дивіться, ви нас просите відтермінувати, а самі свої громади ж не відтерміновуєте". Давайте це дійсно відкладемо, як пропонує Андрій Вікторович, до закінчення військового стану і закриємо це питання.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре, давайте.
Пропоную переходити до голосування. Мова іде про статтю 45, в якій написано, що в 2024 році погашається заборгованість місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, які були взяті в 2009-2010 роках, за рахунок залишків коштів, які є у них на рахунках.
Ставлю на голосування пропозицію доповнити проект ухвали пунктом номер 3, відповідно змінивши нумерацію наступних пунктів та підпунктів. Пункт номер 3 має звучати наступним чином: "Статтю 45 законопроекту виключити". Крапка. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Правильна пропозиція. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – утримався.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Утримався.
БАТЕНКО Т.І. Батенко – за. Зі зв'язком напруга.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко – за. Добре.
Гончаренко. Олексій Олексійович!
Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Утримався.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за. Я вибачаюсь, зв'язок перервався.
ЦАБАЛЬ В.В. Відмітили. Гончаренко – за.
Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. Кіссе – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. Кунаєв – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк. Відсутній.
Пузійчук.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк – за.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук – за. Пуртова.
ПУРТОВА А.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак. Любов Олександрівна! Відсутня.
10 – за, 20 – утрималися. Рішення не прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до прийняття рішення. Відповідно проект ухвали, який вам було надано, не змінився за підсумками Комітету.
Пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді підготовлений Урядом законопроект 10000 прийняти у другому читанні і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Володимир Леонідович! Відсутній.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Гевко – за.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Підтримую, колеги.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – проти.
ЦАБАЛЬ В.В. Проти.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний.
КАЧНИЙ О.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній.
Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – утримався.
ЦАБАЛЬ В. В. Пуртова.
ПУРТОВА А.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Тістик – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Анатолію Ігоровичу, ми завжди вам більше часу даємо.
ЛАБА М.М. Лаба – за. Запишіть, будь ласка, Лаба – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба – за.
Анатолій Ігорович!
УРБАНСЬКИЙ А.І. Володимире Володимировичу, запишіть, будь ласка, Урбанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
КУНАЄВ А.Ю. Я перепрошую, мене почули? Кунаєв – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв – за. Фролов – за.
Шпак. Відсутня.
29 – за, 1 – проти, 1 – утримався. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дуже вам дякую, колеги. До зустрічі сьогодні в залі.