СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
19 вересня 2024 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, дякую, що підключилися вчасно.
У нас нарешті є кворум, і ми будемо за хвилину починати наше засідання.
Шановні колеги, шановні запрошені, пропоную розпочинати роботу.
На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Отже, сьогоднішнє засідання ми проводимо у Zoom.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Перевіримо присутність.
Підласа Роксолана Андріївна. Присутня.
Крулько Іван Іванович.
КРУЛЬКО І.І. Крулько присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна.
КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.
Цабаль Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.
Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.
Герман Денис Вадимович.
Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Добрий день. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.
Драбовський Анатолій Григорович.
Дунаєв Сергій Володимирович.
Забуранна Леся Валентинівна.
ЗАБУРАННА Л.В. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Задорожній Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній присутній.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський теж присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов присутній. Доброго дня.
ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.
Кіссе Антон Іванович.
Кузбит Юрій Михайлович.
КУЗБИТ Ю.М. Доброго дня. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.
Лаба Михайло Михайлович.
КУНАЄВ А.Ю. Добрий день! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кунаєва зареєстрували.
Лаба. Бачу. Зареєстрували.
Лунченко Валерій Валерійович.
Артем Юрійович, повторіть, будь ласка, в мікрофон, що ви присутній.
КУНАЄВ А.Ю. Доброго дня. Кунаєв присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Люшняк Микола Володимирович.
Молоток Ігор Федорович.
МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, колеги. Молоток присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.
Поляк Владіслав Миколайович.
ПОЛЯК В.М. Доброго дня. Поляк присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пузійчук Андрій Вікторович.
ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день. Пузійчук присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.
Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Доброго дня, колеги. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.
Тістик Ростислав Ярославович.
ТІСТИК Р.Я. Доброго дня, Роксолано Андріївно. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Урбанський Анатолій Ігорович.
Фролов Павло Валерійович.
Шпак Любов Олександрівна. Була ж тільки що.
Володимире Володимировичу, прошу підтвердити наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєструвалось 19 членів Комітету. Кворум є.
ПІДЛАСА Р.А. Вас дуже погано чути.
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєструвалось 19 членів Комітету. Так краще чути?
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Засідання оголошую відкритим.
Колеги, прошу не розходитись, у нас є кілька голосувань по першому питанню і за порядок денний, за перше питання і за друге. Ми оперативно пройдемо голосування, а потім будемо розгорнуто обговорювати і, я сподіваюсь, Міністерство фінансів буде відповідати на наші запитання щодо бюджету. Тому, Володимир Володимирович, я вас прошу можливо перепідключитися для голосування, бо ми вас майже не чуємо в залі.
ЦАБАЛЬ В.В. Я думаю, що це налаштування, бо я з тої самої позиції, з якої завжди. Так не чути, да?
ПІДЛАСА Р.А. Ну, краще. Трохи краще, але погано. Ну добре, ми будемо старатися вас почути.
Переходимо до порядку денного.
Порядок денний та відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
Володимир Володимирович, будь ласка.
Я так розумію, що Володимир Володимирович перепідключається.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, я перепідключився. Так краще?
ПІДЛАСА Р.А. Ні, не краще. Але ми попросимо тишу в залі, колеги, щоб чути Володимира Володимировича.
ГЕВКО В.Л. Нам Володимира Володимировича дуже добре чути. То, можливо, у вас там в залі щось зі зв'язком.
ЦАБАЛЬ В.В. Я теж так думаю.
ЛАБА М.М. Так, добре чути.
ЦАБАЛЬ В.В. Окей. А можна там, секретаріат, гучність добавити?
ПІДЛАСА Р.А. Ми вас чуємо нормально. Ми почуємо, коли ви нас викликаєте на голосування.
ЦАБАЛЬ В.В. Голосуємо, да?
ПІДЛАСА Р.А. Да.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко. Володимир Леонідович! Від'єднався.
Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський. Відсутній.
Цабаль – за.
Бакунець. Відсутній.
САЛАМАХА О.І. Володя, а можете врахувати голос, Саламаха – за. Бо в дорозі, можу пропасти.
ЦАБАЛЬ В.В. Так. Саламаха – "за".
САЛАМАХА О.І. Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Бакунець. Відсутній.
Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман. Відсутній.
Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.
Драбовський. Анатолій Григорович! Від'єднався.
Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Присутня.
ЦАБАЛЬ В.В. А як голосуєте, Леся Валентинівна, за порядок?
ЗАБУРАННА Л.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна – "за".
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
Каптєлов.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський, почули, – "за". Гевко, почули, – "за".
Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за порядок денний.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
Качний. Відсутній.
Кіссе. Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба. Михайло Михайлович! Відсутній.
Лунченко. Відсутній.
Люшняк. Відсутній.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЛАБА М.М. Лаба – за. Я чую, що мене не було озвучено.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, не чули вас.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний – "за".
Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук – "за".
Пуртова. Відсутня.
Саламаха сказав вже – "за".
Северин. Сергій Сергійович! Відсутній.
Тістик. Ростислав Ярославович!
ТІСТИК Р.Я. Я – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов. Павло Валерійович! Відсутній.
Шпак.
ШПАК Л.О. Шпак – за. І присутня. Зареєструйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, бачу.
21 – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Володимире Володимировичу, ви пропустили Андрія Ярославовича Лопушанського. Він тут з нами в залі присутній. Не пропускайте надалі.
ЦАБАЛЬ В.В. Я не пропустив, я назвав, просто....Андрій Ярославович!
ПІДЛАСА Р.А. Ми просто вас все ще погано чуємо. Ми зараз пройдемо голосування і спробуємо перепідключити Zoom, тому що ми всіх погано чуємо.
Отже, перше питання. Про створення робочої групи "Фінансове забезпечення реалізації соціальної політики України у післявоєнний час", яку ініціювала Забуранна Леся Валентинівна.
Я прошу дуже швидко Лесю Валентинівну представити цю ідею, щоб ми визначилися по ній.
ЗАБУРАННА Л.В. Доброго дня, шановні колеги! Роксолано Андріївно, дякую.
Власне ми всі спостерігаємо, що третій рік поспіль основними пріоритетами нашого бюджету є безпека, оборона і соціальний захист. У той же час ми всі працюємо з людьми, ми розуміємо велику кількість категорій людей, які потребують підтримки в різних напрямках. І інколи ми не бачимо відповідно відображення в тому числі в бюджеті. І тому ця робоча група, яка, до речі, хочу підкреслити, буде, і тут, окрім дев'яти людей, у нас ще кілька є заяв на доєднання представників з інших комітетів, з залученням теж Уряду, я сподіваюся, будемо шукати можливості підтримати і забезпечити наших людей і надати їм відповідні потім соціальні послуги, виплати, і власне сприяти тому, щоб ми знайшли порозуміння не лише в контексті перемоги, а і в контексті збереження української нації в різних її аспектах – це і медицина, і здоров'я, і інфраструктура, і всі інші напрямки. Тому охоче запрошую вас. Я думаю, у нас буде гарний, конструктивний діалог і з Міністерством фінансів, і з нашими іншими представниками на різних рівнях влади і будемо відпрацьовувати потрібні механізми.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Леся Валентинівна.
У мене наразі є такий склад робочої групи. Я зачитаю прізвища, якщо хтось з членів комітету хоче прямо зараз доєднатися, то озвучте своє бажання і ми вас зразу затвердимо. Наразі виявили бажання доєднатися: Забуранна Леся Валентинівна як голова робочої групи, далі Герман Денис Вадимович, Заремський, Копанчук, Кузбит, Лаба, Лопушанський, Фролов, Третьякова і Молоток.
Чи хтось хоче з членів Комітету також доєднатися до цієї робочої групи? Тістик. Хто ще? На Zoom? Пузійчук. Кунаєв.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ..(Без мікрофону)..
ПІДЛАСА Р.А. Так вже доєднався. Добре.
Тоді ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція, зокрема: створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу з питань фінансового забезпечення реалізації соціальної політики України в післявоєнний час, визначивши головою цієї робочої групи Забуранну Лесю Валентинівну, та затвердити озвучений мною персональний склад цієї робочої групи. Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Олена Євгенівна!
КОПАНЧУК О.Є. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець. Відсутній.
Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман. Відсутній.
Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.
Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна..
ЗАБУРАННА Л.В. За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Леся Валентинівна, повторіть, будь ласка.
ЗАБУРАННА Л.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе. Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.
Люшняк. Відсутній.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.
Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин. Відсутній.
Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Тістик – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов. Відсутній.
Шпак. Любов Олександрівна! Відсутня.
22 – за. Рішення прийнято.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюся, а Гончаренко...
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, я перепрошую, нам треба перезапустити цей Zoom, тому що я зараз зійду з розуму від цих мікрофонів.
Прошу секретаріат вимкнути Zoom, запустити його заново, а всіх, хто на Zoom, перепідключитися.
Дякую.
ГОНЧАРЕНКО О.О. А за що хоч голосували тільки що?
ПІДЛАСА Р.А. За робочу групу по соціальній політиці у післявоєнний період.
Голосування по першому питанню. 22 – за. Рішення прийнято.
Зараз ми перепідключаємо Zoom і почнемо розгляд другого питання. Пробуємо відремонтувати Zoom. Тому, колеги, друге питання про… Колеги! Прошу тиші в залі. Дякую.
Друге питання. Про представлення законопроекту про Державний бюджет на 2025 рік.
Я пропоную такий порядок розгляду питання: Міністр фінансів Сергій Михайлович Марченко зробить презентацію державного бюджету, після цього ми почуємо коментар Рахункової палати і ухвалимо рішення про відповідність бюджету Бюджетному кодексу. Тобто не по суті, не про те, який бюджет, хороший чи поганий, а лише про відповідність законодавству. Це те, що вимагається від нас до представлення бюджету. А після цього ми почнемо обговорення, щоб не тримати усіх, а лише ті, хто зацікавлені, зможуть взяти участь у цьому обговоренні.
Тому, якщо такий порядок денний підтримується, Сергію Михайлович, прошу.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Роксолано Андріївно.
Шановна головуюча, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Державного бюджету на 2025 рік. Зазначений проект бюджету підготовлений на основі Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, поданої вам. Ми також останні наші зобов'язання врахували в дискусії з нашими партнерами, з Міжнародним валютним фондом. Ми показники всі погодили і на сьогоднішній момент ми презентуємо наступні показники.
По-перше, макропрогноз. Макропрогноз не змінився порівняно з червнем місяцем і на сьогоднішній момент ми передбачаємо зростання реального ВВП на 2,7 відсотка, індекс споживчих цін складе 9,5, середньомісячна заробітна плата буде 24 тисячі 389 гривень.
Щодо доходів загального фонду державного бюджету. Доходи заплановані у сумі 2 трильйона 7 мільярдів гривень, що на 411 мільярдів гривень більше, ніж показники бюджету цього року. Доходи враховують умови воєнного стану та визначені на чинній податковій базі з урахуванням прийнятого в першому читанні Верховною Радою проекту змін до Податкового кодексу.
За основними джерелами передбачається ПДВ з ввезених товарів, надходження – 594 мільярди гривень, ПДФО – 354 мільярди гривень, ПДВ з вироблених товарів – 318 мільярдів гривень, податок на прибуток – 206 мільярдів гривень, акцизний податок з вироблених товарів – 132 мільярди гривень, акцизний податок з ввезених товарів – 115 мільярдів гривень. Очікуваний ресурс від військового ПДФО – близько 104 мільярди гривень піде на сектор безпеки та оборони, розвиток вітчизняного ОПК.
Далі, це видатки. Видатки загального фонду державного бюджету плануються в обсязі 3 трильйони 644 мільярди гривень, що більше показників цього року на 535 мільярдів гривень.
Наступний слайд. Це інформація про сектор безпеки і оборони. На сьогоднішній момент з урахуванням змін, які були підтримані вчора, я дуже вам вдячний, членам Бюджетного комітету, всім народним депутатам за ті зміни, які були вчора підтримані вами, і ми додали ресурсу сектору безпеки і оборони на 2024 рік. У нас співрозмірний обсяг буде на 2025 рік, і передбачається бюджет на сектор безпеки і оборони в обсязі 2 трильйони 223 мільярди гривень. Це складає 26 відсотків валового внутрішнього продукту. Це на 530 мільярдів гривень більше до бюджету, який чинний, та на 46 мільярдів більше планових показників 2024 року з урахуванням змін, які були вчора проголосовані.
На грошове забезпечення передбачено 1 трильйон 158 мільярдів гривень. На створення, закупівлю озброєння, військової техніки – 737 мільярдів гривень. Майже 55 мільярдів гривень – на розвиток оборонно-промислового комплексу. Крім того, 47 мільярдів гривень планується виділити на розробку та закупівлю безпілотних систем.
Далі. Наступний пріоритет бюджету – це соціальний захист та пенсійне забезпечення. Видатки на соціальний захист передбачаються в обсязі 420 мільярдів гривень. Такі напрямки: забезпечення виплати пенсій – 240 мільярдів гривень. Це 10 мільйонів українських пенсіонерів. Пенсії будуть забезпечені і виплачені вчасно в обсязі, ми це гарантуємо. Крім того, достатній є ресурс для того, щоб в березні 2025 року пенсії були проіндексовані. На соціальні допомоги спрямовується ресурс 128 мільярдів гривень. Це стосується 4,5 мільйона отримувачів цієї допомоги. На виплату пільг і субсидій – 42 мільярди гривень для 2,8 мільйона домогосподарств. На соціальний захист осіб з інвалідністю – 6,7 мільярда гривень.
Наступний пріоритет – це підтримка ветеранів війни. На реалізацію нової ветеранської політики заплановано 5,6 мільярда гривень. Крім того, хочу підкреслити, це, в принципі, стосується всіх напрямків, капітальні видатки і видатки інвестиційного характеру, розподіл буде здійснено між першим і другим читанням за результатами засідання Стратегічної інвестиційної ради. Щодо інших напрямків і це також стосується ветеранів і їх підтримки, ці напрямки передбачено в інвестиційних видатках. Також в наступному році передбачено 3 мільярди гривень для діяльності фахівців із супроводу ветеранів. 1,7 мільярда гривень – на психологічну та фізичну реабілітацію, професійну адаптацію. На заходи зубопротезування та біологічне батьківство і материнство – 940 мільйонів гривень. На фінансову підтримку ветеранів через Український ветеранський фонд – 348 мільйонів гривень.
Наступним пріоритетом бюджету є сфера охорони здоров'я. На охорону здоров'я передбачені видатки 211 мільярдів гривень, зокрема це програма медичних гарантій. Хочу зазначити, що в 2025 році передбачили розширення програми медичних гарантій за рахунок включення закладів, які зараз обслуговуються іншими головними розпорядниками. І сподіваємося, що ці програми також будуть ритмічно профінансовані Міністерством охорони здоров'я. На закупівлю лікарських засобів та медичних виробів – 12 мільярдів гривень. На систему громадського здоров'я – 4,4 мільярда гривень. На здійснення заходів із забезпечення житлом медичних працівників у сільській місцевості – 100 мільйонів гривень.
Наступний пріоритет – освіта. На освіту враховані видатки в обсязі 169 мільярдів гривень. В першу чергу це оплата праці вчителів – 103 мільярди гривень, підготовка студентів та надання грантів – 28 мільярдів гривень, здорове харчування – 3 мільярди гривень, підручники для учнів 8-х класів та учнів з особливими освітніми потребами – 1,4 мільярда гривень, відновлення зруйнованих, пошкоджених закладів освіти – 324 мільйони гривень, розширення діяльності міжнародної української школи для українських дітей за кордоном – додатково враховано 13 мільйонів гривень.
Наступний напрямок – це культура. На сферу культури в бюджеті передбачено майже 10 мільярдів гривень.
Сфера цифрової трансформації – це одна з пріоритетних сфер. Наступного року заплановано 4 мільярди гривень. В першу чергу це реалізація інноваційних проектів сектору безпеки і оборони (BRAVE 1), розвиток освітнього застосунку "Мрія" та впровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, де є акцизи, з метою зменшення тіньової частки ринку.
Наступний пріоритет – наука. Видатки на науку та науково-технічну діяльність передбачено у сумі 14 мільярдів гривень.
Спорт. Для належного представлення України на міжнародній спортивній арені, підготовки українських спортсменів передбачені кошти 5,6 мільярда гривень.
Судова влада. На підтримку судової влади передбачено 26 мільярдів гривень.
Достатньо коштів передбачено Міністерству закордонних справ для посилення інституційних спроможностей дипломатичних установ за кордоном в сумі 8 мільярдів гривень.
Наступний напрямок, який можна подивитися на слайдах, які, я думаю, у вас роздані, це фінансування публічних інвестиційних проектів. Як я вже зазначив, розподіл зазначених коштів буде здійснений між першим і другим читанням. Загальний ресурс державного бюджету на фінансування інвестиційних проектів на сьогодні складає 256 мільярдів гривень.
У першу чергу це ресурси загального фонду – 25 мільярдів гривень, дорожній фонд – 43 мільярди гривень. Хочу зазначити, що відновлюється дорожній фонд в обсязі 25 відсотків від суми, передбаченої від довоєнного дорожнього фонду.
Далі. Кошти іноземних держав та міжнародних фінансових організацій, це і чинні кредитні грантові фінансові ресурси МФО – 72 мільярди гривень, а також державні гарантії на підставі міжнародних договорів – 115 мільярдів гривень.
Наступний напрямок – це відновлення і підтримка бізнесу. На підтримку бізнесу передбачено 25 мільярдів гривень, зокрема програма 5-7-9, гранти бізнесу, компенсація вартості сільськогосподарської техніки, гуманітарне розмінування та інші програми.
Також передбачено достатній обсяг коштів у резервному фонді для того, щоб впливати на вирішення нагальних проблем, тому що у нас є багато питань, які залишаються невизначеними через війну з Російською Федерацією.
Ресурс місцевих бюджетів передбачено у обсязі 341 мільярд гривень. Це на 52 мільярди гривень більше за 2024 рік. Для компенсації втрат місцевих бюджетів передбачена додаткова дотація в обсязі 51 мільярд гривень. Крім того, в бюджеті передбачено 12,2 мільярда гривень на субвенцію на компенсацію різниці в тарифах за теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Ще раз хочу акцентувати вашу увагу, що всі надходження у вигляді податків і зборів спрямовуються на сектор безпеки і оборони. Інші соціальні видатки та реалізація інфраструктурних проектів з відновлення будуть фінансуватися за рахунок міжнародної допомоги.
На сьогодні тривають перемовини з лідерами країн G7 щодо надання Україні допомоги в розмірі 50 мільярдів доларів, які будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків із заморожених російських активів.
На наступний рік потреба у фінансуванні від наших міжнародних партнерів, зокрема Сполучених Штатів, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду та інших донорів, складатиме більше 38 мільярдів доларів США.
Дефіцит бюджету. Дефіцит бюджету передбачено в розмірі 19,4 відсотка ВВП, що порівняно з бюджетом цього року є нижчим. Плановий показник цього року – це 20,6 відсотка ВВП. Разом з тим державний борг зросте до 8 трильйонів 211 мільярдів гривень, або 97 відсотків валового внутрішнього продукту.
Державні запозичення плануються в обсязі 2 трильйона 238 мільярдів гривень, в тому числі внутрішній – 579,2 мільярда гривень. Погашення державного боргу – 691 мільярд гривень, обслуговування – 481 мільярд гривень.
Це основні параметри бюджету. Дякую за увагу.
Сподіваюся на продуктивне і оперативне опрацювання бюджету з членами Бюджетного комітету у найближчі тижні, місяці, і сподіваюся на успішне ухвалення проекту бюджету до кінця цього року.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, дякую.
Шановні колеги, у нас дуже просте, можна навіть сказати, формальне рішення – доповідь Міністра фінансів взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту. Відповідно зараз я ставлю на голосування це рішення, а потім переходимо до обговорення.
Отже, пропонується прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом рішення і ухвали, зокрема доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту.
Прошу голосувати.
Іване Івановичу, прошу.
КРУЛЬКО І.І. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
КРУЛЬКО І.І. Копанчук.
КОПАНЧУК О.Є. За.
КРУЛЬКО І.І. Лопушанський.
Цабаль.
ЦАБАЛЬ В.В. За.
КРУЛЬКО І.І. Бакунець.
Батенко.
Борт.
Герман.
Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
КРУЛЬКО І.І. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
КРУЛЬКО І.І. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
КРУЛЬКО І.І. Дунаєв.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за. Почули?
КРУЛЬКО І.І. Да. Почули.
Дунаєв.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. За. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Каптєлов.
Качний.
Кіссе.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За. Підтримую.
КРУЛЬКО І.І. Кунаєв.
КУНАЄВ А.Ю. За.
КРУЛЬКО І.І. Лаба.
ЛАБА М.М. За.
КРУЛЬКО І.І. Лунченко.
Люшняк.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.
КРУЛЬКО І.І. Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
КРУЛЬКО І.І. Поляк.
ПОЛЯК В.М. За.
КРУЛЬКО І.І. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
КРУЛЬКО І.І. Пуртова.
Саламаха.
Северин.
Тістик.
ТІСТИК Р.Я. За.
КРУЛЬКО І.І. Урбанський.
Фролов.
Шпак.
ШПАК Л.О. Шпак – за.
КРУЛЬКО І.І. За – 20. Проти – 0. Утрималось – 0. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, дуже дякую.
Тепер переходимо до обговорення. Пропоную, для того щоб справедливо було, одне запитання з Zoom, одне запитання або коментар з залу. Прошу секретаря підказувати про підняті руки в Zoom. Прошу всіх, хто хоче висловитися, записатися в Zoom. Як такого регламенту в нас немає. Голосувати ми більше не будемо, тому, для кого дискусія є неактуальною чи ви щось уже знаєте про бюджет, можна не залишатися.
Дякую.
Тоді прошу, хто хоче першим висловитися?
ЦАБАЛЬ В.В. Любов Шпак і Лаба Михайло.
ПІДЛАСА Р.А. Любов Олександрівна Шпак.
ШПАК Л.О. Так, я перша… Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Але, Любов Олександрівна, зачекайте одну секундочку.
Прошу секретаріат просто виписати мені список прізвищ, як вони надійшли в Zoom, підняті руки. Але, Любов Олександрівна, першій слово вам.
ШПАК Л.О. Дякую. Можна говорити, да?
Перше питання буде у мене. Питання це тому, ну зрозуміло, прожитковий мінімум, вже те, що ми говорили, військовий стан і все, ми не можемо підняти на той рівень, на який зараз у нас вже реальний зазор такий є, але все ж хоча б щось трішки для наших пенсіонерів, для соціального захисту.
І з цього виходить інше питання. Дуже добре, дякую вам, що реально ми на сьогоднішній день маємо хоча б те, що ми можемо виплатити пенсії і можемо їх індексувати, але все одно по цифрах ми бачимо, що зменшуються соціальні видатки на сьогодні і зменшуються видатки на охорону здоров'я, на освіту і такі інші необхідні речі, які в принципі ми маємо. Чому вони знижуються? Чи то перерахунок, і ми розуміємо, що всі будуть забезпечені, чи то в принципі ми зменшуємо соціальні видатки, але ж там і освіта, я бачила, і охорона здоров'я – порівняно з 2024 роком все у нас іде зменшення.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дійсно не дуже добре чутно, але я зрозумів суть питання. Давайте розпочнемо з наших можливостей.
Перше. Гарантовано на наступний рік в бюджеті Пенсійного фонду достатньо коштів для здійснення виплати пенсій вчасно і в повному обсязі з урахуванням навіть індексації. У нас є положення бюджету, які передбачають додаткові джерела, додаткові заходи для того, щоб збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Більш того, я хочу сказати, що війна, на жаль, негативне явище, але з точки зору бюджету Пенсійного фонду ми бачимо, що за останні роки це дозволило сформувати позитивний баланс, і тому ми вважаємо за потрібне частково зменшити трансфер бюджету Пенсійного фонду, який передається з державного бюджету, але це означає тільки одне – що ми вважаємо за можливе все рівно все забезпечити, і у нас немає з цим особливих проблем.
З приводу соціальних стандартів. Це вимушене рішення, але хочу зазначити, що давайте повернемося у минулий рік, вірніше, зрозуміємо ситуацію цього року. Ми зробили суттєвий крок із підвищення мінімальної заробітної плати в цьому році: на 1 тисячу 300 гривень або майже на 19,4 відсотка порівняно з 2023 роком. Це суттєвий приріст, кожного разу такі зростання робити не можна. Ми повністю компенсували інфляцію. І тому я вважаю, що те, що ми зараз динаміку зростання соціальних стандартів призупинили, є нормальним і виваженим рішенням.
Хочу зазначити, що будь-які дискусії про додаткове збільшення соціальних стандартів мають бути збалансованими. Наші розрахунки показують, що якщо ми хочемо на 100 гривень збільшити мінімальну заробітну плату, ціна питання по року буде 5,3 мільярда гривень. От зафіксуйте собі цю цифру і в будь-яких питаннях щодо цього положення – 5,3 мільярда гривень, кожні 100 гривень мінімальної заробітної плати. І будь-які такого роду популістичні заяви від будь-кого будуть мати відповідну ціну.
Чи можна це підвищити? Так, звичайно, можна. І є положення зараз за рахунок збільшення податків. Якщо ви готові повернутися до питання збільшення податків, можна говорити про соціальні стандарти. Якщо не готові, то тому я пропоную ці речі залишити так, як вони зараз є. Звичайно, ми готові до більш широкої дискусії. У нас є достатньо аргументів. Але я думаю, що це, напевно, найбільш чутливе питання, тому я хотів дати розгорнуту відповідь, чому саме зараз це рішення прийняли ми в такий спосіб.
Більш того, я хочу підкреслити, що параметри бюджету у нас погоджені з нашими ключовими партнерами з Міжнародного валютного фонду. Якщо ви подивитесь цифру міжнародної допомоги, яку ми отримуємо, вона фактично не зменшилась. Я підкреслюю, коштів більше не стало. Тому будь-які бажання розбалансувати бюджет з нашого боку не будуть підтримані без достатніх джерел його наповнення.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу, дякуємо. Ми дуже цінуємо розгорнуті відповіді в Бюджетному комітеті. От Денис Валерійович знає на своєму досвіді.
Шановні колеги, на Zoom у нас записались ще Шпак, Лаба, Цабаль, а в залі Забуранна, Тістик, Задорожній. Як я і обіцяла, по одному запитанню з кожної реальності, давайте так. Тоді, Леся Валентинівна Забуранна, прошу.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Сергію Михайловичу, дякую за розгорнуту відповідь, але, знаєте, не здивую, мабуть, ми продовжимо дискусію все ж таки про соціальний захист людей. І у мене наступне до вас питання. Я розумію, що в певній мірі новацією будуть так звані публічні інвестиційні проекти в 2025-му році, на які передбачено 256 мільярдів гривень. Ви вказали різні джерела фінансування, ми вже почали трошечки з Денисом Валерійовичем цю дискусію, але я б хотіла більш детально їх обговорити.
Який принцип, яка концепція відбору? Чи це є розвиток територій? Тобто яким чином ці проекти відбираються, на що вони в першу чергу націлені, враховуючи, що це 256 мільярдів. І, можливо, доцільно в тому числі, хоча ми подивимося, які напрямки, в той же час говорити, от я дивлюсь, наприклад, я відкрила, Міністерство у справах ветеранів і скорочення їх бюджету, наприклад, у порівнянні із 2024 роком у нас майже втричі – від 9 мільярдів до 2 мільярдів 928 мільйонів. Тобто чи можемо ми балансувати ці величини? Ну більше обґрунтуйте по проектам і по таким от, скажімо, скороченням на важливих, я вважаю, ми всі розуміємо, що ветерани – це сьогодні одна з найбільш важливих категорій для нас.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую вам, Леся Валентинівна, за запитання. З приводу ветеранів. Хотів би підкоригувати суму, яку ви зазначили. Сума на ветеранську політику 5,6 мільярда гривень. Напрямки я зазначав у доповіді: діяльність супроводу фахівців – 3 мільярди гривень, психологічна і фізична реабілітація – 1,7 мільярда гривень і так далі.
Те, що ви зазначили, що є непередбачені інвестиційні видатки. Так, інвестиційні видатки не передбачені для жодного з головних розпорядників, тому що ми запроваджуємо нову систему. Нова система передбачає інший спосіб подання заявок на отримання коштів, розгляду їх, оцінки, і ключова задача цієї вправи – це не розподіл обмеженого ресурсу загального фонду бюджету, тому що у нас ресурс, який потенційно ми можемо розподілити, на сьогоднішній момент, він досить незначний – 25 мільярдів гривень, а це спосіб фокусування пріоритетизації на ідеях і проектах, які можуть бути підтримані з боку міжнародних фінансових організацій.
Тобто коли ви казали про суму до 200 мільярдів гривень, це сума, яка включає в першу чергу проекти чинні міжнародних фінансових організацій, проекти майбутні і потенційні проекти, які можуть бути профінансовані за рахунок Pillar to Ukraine Facility і так далі. Тобто у нас є джерело, але модель, яку наші партнери готові сприймати, це тільки модель, яка передбачає систему публічних інвестицій, яка передбачає так званий один канал, де видно всі проекти. На сьогоднішній момент проведена відповідна робота. Це перший раз така вправа була проведена. Міністерства та інші організації подали проектів на 750, кількість їх 750. Суми, звичайно, там досить значні. Але потенційно до фінансування можуть бути відібрані проекти близько 100, до 124-х, те, що ми бачили.
Хто робить таку оцінку? Таку оцінку проводять незалежно три організації: Міністерство фінансів відповідно до нашого розуміння потреб, які є можливості профінансувати, Міністерство економіки в частині перспективи економічного зростання і ефекту, який можуть ці проекти принести, а також Міністерство відновлення в частині також реалізації певних логістичних чи інших проблем.
І відповідним чином була проведена Стратегічна інвестиційна рада, де було підтримано цей загальний перелік проектів, він називається single project pipeline. Буду говорити, як воно перекладається, єдиний проектний портфель. І на наступному етапі задача стоїть дуже проста: визначитися щодо ресурсу загального фонду, який може бути спрямований на цей Єдиний проектний портфель.
Звичайно, ветеранська політика є частиною цього проектного портфелю. І тут питання до профільного міністерства, до профільного міністра, щоб вони зорієнтувалися і запропонували або бачення, або підтримували ті ідеї проектів, які зараз є. Тому що те, що було профінансовано минулого року, а я нагадаю, це купівля житла для ветеранів війни, зараз фактично це питання є закритим з точки зору потреби. Я підкреслюю, що потреба закрити житло для ветеранів, які потребували, і членів їх сімей, вона закрита. І виникає питання пошуку інших пропозицій від міністерства. І ми знову будемо в активному діалозі щодо пошуку такого роду проектів, які маємо ми профінансувати.
Дякую.
ЗАБУРАННА Л.В. Дуже дякую, тому що дійсно це новація. І ми маємо її теж пояснювати. Тому що я розумію, це вперше в бюджеті.
МАРЧЕНКО С.М. Це вперше в бюджеті. Це знову ж таки вимушена історія. У нас завжди з нашими партнерами є такий діалог і діалог, він непростий. Наші партнери кажуть: "Ви знаєте, ми вам насипали мільярди мільярдів, а ви, вибачте, там їх не використовуєте. Ви не кажете пріоритети. І ми не знаємо взагалі, куди наші кровні кошти пішли". У нас завжди була досить проста відповідь: "Ви знаєте, ми не бачимо ваших коштів. Ці кошти практично, якщо ми їх бачимо в бюджеті, це кошти – ті угоди, які ми з вами уклали".
Тому, якщо хочете чесного діалогу, от це якраз проект, який передбачає відкритий і чесний діалог, коли нам уже, якщо ми ці проекти відібрали, ніхто не буде нав'язувати ті проекти, які зручно комусь фінансувати. Зручно, мається на увазі в першу чергу наших партнерів, які, враховуючи відсутність пріоритезації з боку Уряду, фінансували те, що вони вважали за потрібне. Зараз ми їх обмежуємо в такому праві. Ми вважаємо, що пріоритети, які визначив Уряд, є звичайно пріоритети, які вирішують ключові проблеми держави Україна.
ЗАБУРАННА Л.В. Я вам дуже дякую за розгорнуту відповідь, пояснення. І дуже швиденьке питання в одну цифру, буквально одну цифру. Скажіть, будь ласка, враховуючи, що ми маємо фінансову підтримку міжнародних партнерів, 38 мільярдів доларів дефіцит державного бюджету. Так, ми потребуємо. Ukraine Facility Program. Скільки у нас зараз ще в процесі переговорів? Скільки ми ще шукаємо грошей?
МАРЧЕНКО С.М. У нас є розуміння, і це розуміння не тільки у нас є, у тому, що кошти від заморожених російських активів (відсотки) будуть акумульовані і спрямовані в тому числі на покриття дефіциту бюджету. Про це вже можна говорити. Єдине питання зараз виникає розподілу часток, хто скільки на себе візьме. Але те, що є вже на даний момент, є розуміння конструкції з боку Європейського Союзу, є розуміння і діалог з Японією, Канадою і Великою Британією. І єдине питання, яке залишається, яка частка буде з боку Сполучених Штатів. Наше бажання, щоб це було спільне рішення, тому що я вважаю, що має бути розподіл серед всіх лідерів G7 країн. У нас є всі підстави вважати, що вони в найближчій перспективі будуть матеріалізовані у вигляді відповідних угод. Тобто це не якась віртуальна історія, це реальна. І ми віримо, що ці кошти точно будуть.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, далі у нас слово Лабі Михайлу Михайловичу на Zoom.
Якщо там з'явилися нові руки, Цабаль Володимир Володимирович, напишіть мені, будь ласка, про це в чат.
ЦАБАЛЬ В.В. Немає.
ПІДЛАСА Р.А. Михайле Михайловичу, вам слово.
ЛАБА М.М. Дякую.
Одне з питань було дійсно по пенсії, але я почув відповідь. Будемо шукати якісь, скажемо так, інструменти для збалансування бюджету і пошуку наповнення цієї статті, і ми напевно в правках подамо.
Друге, що хотів перепитати. Виникали проблеми в органів місцевого самоврядування в 2024 році з реверсною дотацією. Як з цим буде в 2025 році?
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.
Знаєте, у нас був досить непростий діалог минулого року, якщо ви пам'ятаєте, з місцевими бюджетами, органами місцевого самоврядування в частині спрямування військового ПДФО на потреби Збройних Сил, на закупівлю дронів і так далі. І в той момент результатами цього діалогу були досить непрості компромісні рішення з нашого боку – це залишення реверсу на місцях, це 64 відсотки ПДФО і так далі, як бажання знайти компроміс.
Результати місцевих бюджетів цього року дають нам всі підстави вважати, що вправа виявилася досить конструктивною. Місцеві бюджети переросли в доходах понад план на 50 мільярдів – це тільки за перше півріччя. На сьогоднішній момент на рахунках місцевих бюджетів 196 мільярдів гривень. На початку року таких мільярдів було уже 110. Тому ми вважаємо за можливе все-таки повернути реверс і зробити більш справедливим розподіл взаємовідносин між державою, центральним бюджетом і місцевим бюджетом. Тому що ключове навантаження на сьогоднішній момент несе центральний бюджет з точки зору утримання сектору безпеки і оборони. Якщо ви візьмете слайд і подивитесь, у нас доходів всіх не вистачає, щоб покрити сектор безпеки і оборони. Тому, звичайно, ми будемо досить уважно дивитися, де цими доходами скористатися і яким чином збільшити частку доходів. Тому наші всі ініціативі, в тому числі податкові, спрямовані в першу чергу на забезпечення достатніх коштів для сектору безпеки і оборони.
Але, звичайно, у нас є розуміння діалогу. Ми готові вислухати конструктивні пропозиції і асоціацій, і представників органів місцевого самоврядування, але є розуміння того, що в процесі цієї дискусії я сподіваюся на підтримку депутатів позиції Міністерства фінансів і Уряду.
ЛАБА М.М. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Михайле Михайловичу, ви задоволені відповіддю?
ЛАБА М.М. Так-так. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Прекрасно.
Тістик Ростислав Ярославович.
ТІСТИК Р.Я. Дякую.
Ще раз, добрий день, Сергію Михайловичу, дякую за вашу працю і за таку досить обширну презентацію державного бюджету на 2025 рік.
У мене є питання, яке стосується укриттів. Я його в принципі численно задаю, це питання, уже крайні місяці і важко сказати, що я отримав хоч відповідь чи від вашого заступника, чи від міністра охорони здоров'я, чи від Прем'єр-міністра – всі займаються, всі вичерпно, весь Уряд. Але я хотів запитати, у 2023 році у нас була якраз субвенція на укриття в закладах якраз освіти (садочки і школи), в 2024 році, дякуючи якраз зусиллям Комітету, всім присутнім, хто підтримав, в тому числі і Уряду, ми виділили 1 мільярд з тих потреб, яку декларувало Міністерство охорони здоров'я на медичні заклади, за їхніми підрахунками було 4,5, ми передбачили для них 1 мільярд, щоб стало таким потужним стартом. Ну, на жаль, розчарую всіх – потужного старту не сталося. Станом на сьогодні, це те, що я якраз обновив дані, я перепрошую, я минулого разу казав – нуль гривень, на той момент було 26,5 мільйона гривень з одного мільярда гривень станом на 6 вересня. Я так розумію, що зараз показники можливо збільшилися на декілька десятків мільйонів гривень. Тим не менше, це десь 5 відсотків реалізації програми станом на середину вересня. І в мене питання: де можна побачити програми облаштування чи забезпечення чи реконструкції укриттів у 2025 році? І яку суму виділили відповідно? Прошу вичерпної відповіді.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую.
Це один з пріоритетів. І я сподіваюсь, що, знову ж таки, повертаючись до моєї попередньої пропозиції, враховуючи обмеженість ресурсів, ми не ділимо проекти, які там супернагальні, на інші. Тому всі проекти, в тому числі бомбосховища, це частина проекту.
І на наступний рік розподіл коштів на бомбосховища буде здійснюватися Стратегічною інвестиційною радою як один з напрямків, як один з проектів. І скільки коштів буде відображено в бюджеті в кінцевому випадку, я зараз не можу сказати. Це буде, я думаю, окрема дискусія, тому що враховуючи потреби, враховуючи можливі наслідки такого роду інвестицій, це має бути один із топових пріоритетів. По крайній мірі наша позиція як Міністерства фінансів – розглядати такого роду кошти як один з ключових напрямків інвестицій. Тому ми зі свого боку зробимо все необхідне, щоб такі кошти знайшли відображення в бюджеті.
ТІСТИК Р.Я. Дуже дякую. Якщо будуть тривати якісь дискусії, просив би так само членів Комітету долучати до них.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Володимир Володимирович Цабаль.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, Роксолано Андріївно.
Сергію Михайловичу, дякую за презентацію. В мене два питання. Одне більш широке, інше коротке.
Перше. Коли ми приймали бюджет 2022 і 2023 року, в нас вже на момент прийняття (вересень-жовтень) було розуміння, що скоріше за все доведеться ближче до кінця року збільшувати видатки на сектор безпеки і оборони, що по факту і сталося. У 2023 році ми двічі робили суттєве збільшення. І в 2024 році ми зараз знову на 500 мільярдів збільшуємо. І незважаючи на те, що дійсно у воєнному стані тяжко планувати, вже тоді, рік тому, було розуміння, що приблизно там в певних сценаріях 500 мільярдів десь не буде хватати. В тому числі я дивився розрахунки деяких аналітичних центрів, свої розрахунки брав і там десь суми, які були, там від 350 до 600-700 мільярдів. По факту ми на цю суму і вийшли.
Відповідно зараз, розглядаючи бюджет на 2025-й рік, у мене аналогічне питання. Я розумію, що ми з такими параметрами його маємо приймати, це погоджено з міжнародними партнерами, це підкріплено податковими надходженнями і відомим фінансуванням, тому інші параметри ми не можемо приймати. Але у мене питання: чи є якісь розрахунки, розуміння, хоча би якийсь діапазон, на яку реальну цифру ми в кінці року можемо вийти? Хоча би діапазон. І наскільки додатково, можливо в різних сценаріях, нам доведеться збільшувати видатки на сектор безпеки і оборони, відповідно шукати фінансування під це умовно через рік, як це ми робимо зараз? Це одне питання.
А друге коротше. Сьогодні ми прийняли законопроект, який стосується спеціальної процедури приватизації банків. Відповідно у мене питання: чи в цьому проекті державного бюджету в розділі "Фінансування" від приватизації враховано потенційно можливу приватизацію певних націоналізованих чи не націоналізованих державних банків?
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Володимир Володимирович. Розпочну з простішого – з банків. Ми не передбачаємо коштів від приватизації банків в наступному році, тому що рішення про приватизацію не прийнято. Але я вам вдячний за процедуру, яку ми прийняли, яку ви підтримали, це важливо. Тому що це дає нам змогу як мінімум мати повністю готовий порядок приватизації у випадку, якщо така можливість з'явиться, таке рішення буде прийнято, приватизація буде здійснена.
З приводу першого питання. Я про це не говорив, я просто хочу зараз зазначити декілька моментів. Перший момент, основний. Дійсно, в 2022-му і в 2023 році через багато питань невизначеності ми суттєво повертались до змін в бюджеті і часто ці зміни вносили, в тому числі збільшуючи видатки сектору безпеки і оборони. В 2022-му році таких змін було шість, у 2023-му році таких змін було дві, і двічі по майже 300 мільярдів гривень ми надавали сектору безпеки і оборони. Поясненням цього було дійсно те, що ми не могли передбачити достатнього обсягу попередньо, коли планували бюджет 2023-го року, і тому ці зміни були.
Повертаючись до бюджету цього року, ситуація не відповідає тому, що в принципі зараз багато хто намагається спекулювати. Ми достатньо коштів передбачили в початковому бюджеті для Міністерства оборони як головного розпорядника. Ми можемо це довести на цифрах. І ці зміни, які ви підтримали вчора, я за них вам дуже вдячний, викликані не тим, що ми недостатньо коштів передбачили, а тим, що у нас ризики матеріалізувались такі, які ми не могли врахувати при підготовці бюджету. Поясню.
У нас є один з ключових партнерів – це Сполучені Штати. Сполучені Штати, крім бюджетної підтримки, надають збройну підтримку Україні. Сполучені Штати підготували зміни до бюджету власного, починаючи з вересня місяця. Але від жовтня до квітня, від жовтня 2023-го до квітня 2024-го року, ці зміни не були підтримані. Як наслідок і враховуючи також невиконання зобов'язань іншими партнерами, в тому числі з Європейського Союзу, як наслідок, починаючи з січня, у нас матеріалізувалися ризики, які ми не могли передбачити. Ці ризики називаються відсутність озброєння і військової техніки, відсутність снарядів. І як наслідок виникла додаткова потреба у Міністерства оборони і інших головних розпорядників сектору безпеки і оборони на пошук ресурсу з боку Міністерства фінансів на закупівлю такого озброєння. У нас іншого рішення, ніж спрямувати кошти з грошового забезпечення на закупівлю відповідної зброї не було. Якщо б зброю ми отримували ритмічно, я думаю, що цих додаткових змін ми могли б уникнути. Я це підкреслюю, що не було у нас особливої нагальної потреби збільшувати кошти на сектор оборони, якщо б у нас була достатня кількість озброєння і військової техніки, яку ми отримуємо як технічну допомогу.
Також хочу зазначити, що на видатки Міністерства оборони, на грошове забезпечення з нарахуванням була передбачена сума 665 мільярдів гривень. Якщо ви цю суму поділите на 12, ви вийдете на суму 55,4 мільярда гривень на місяць. На сьогоднішній момент у нас середньомісячна сума, починаючи з січня по серпень, 55,6 мільярда гривень. Це доводить про те, що на грошове забезпечення Міністерству оборони ми коштів достатньо передбачили. І знову ж таки я підкреслюю, що ті спекуляції, які відбуваються в парламентському середовищі, вони, я вважаю, не додають нам ніякої впевненості. І я прошу вас, як мінімум, в дискусіях із вашими колегами парламентарями, які не є членами Бюджетного комітету, м'яко їм пояснити, що проблема в бюджеті через певні ризики, які матеріалізувалися, але коштів на сектор безпеки і оборони було достатньо. І якщо це ще комусь потрібно довести, ми готові на цифрах це довести.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, ще запитання від вас?
ЦАБАЛЬ В.В. Так.
Сергію Михайловичу, дякую за відповідь. Насправді по 2024 року мені все було зрозуміло, я більше про 2025 рік питав. До Вашого заклику я дослухаюся, буду пояснювати. У мене питання було саме по 2025-му, чи є якесь хоча би прогнозування там діапазону, там в залежності від…
МАРЧЕНКО С.М. Володимире Володимировичу, я відповім, я зрозумів.
ЦАБАЛЬ В.В. Я розумію, якщо там ризики не реалізуються, це нуль, тобто це все має вийти як от є. А чи є якісь…
МАРЧЕНКО С.М. Ми значні обсяги заклали на закупівлю озброєння і військової техніки, значні на рівні цього року, навіть більші. Враховуючи кошти від військового ПДФО, ми вважаємо, що при ефективному використанні цього має бути достатньо як мінімум для того, щоб мати спроможність забезпечувати кампанію у нинішніх темпах. Але сказати Вам, вибачте, я все-таки не відповідаю за сектор, мені важко сказати, які можуть бути питання сектору через три місяці, через пів року, які у них можуть виникати потреби і з чим вони можуть бути пов'язані. Тому, вибачте, я не знаю, можливо будуть інші причини і ми знову ж таки будемо вимушені міняти бюджет. Але я сподіваюся, що цих коштів, які зараз забезпечено, це 2,2 трильйона, це досить суттєвий ресурс, його має вистачити як мінімум для того, щоб виконувати завдання, які передбачені перед сектором. Звичайно, якщо б ви запитали Міністра оборони, якщо б він був на моєму місці, він би сказав, що, ви знаєте, мені потрібно втричі більше. Але давайте говорити про реальність і реальність така, яка є. Ми забезпечити можемо лише тільки те, що ми спроможні забезпечити.
Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Іван Іванович Крулько. Після цього – Задорожній Микола Миколайович.
КРУЛЬКО І.І. Дякую, Сергію Михайловичу, за Ваш, як завжди, професійний підхід до представлення бюджету і до роботи над документами. У мене є кілька запитань уточнюючих по тому, що Ви доповідали.
Вже колеги піднімали питання стосовно пенсійного забезпечення. Ви сказали, що плануєте у березні здійснити індексування пенсій. На скільки воно має бути проіндексовано і як це буде виражатися, наприклад, в розмірі мінімальної пенсії? На скільки вона зросте після індексації? Це перше питання.
Друге питання. З приводу коштів, заморожених активів. Як я розумію, що це, яка очікується сума власне від цих заморожених активів, і чи це відсотки від цих коштів, від їхньої, так би мовити, роботи, чи це саме активи будуть передаватися Україні і будуть фінансувати бюджет?
І третє питання, яке мене турбує, стосується фінансування спорту вищих досягнень, зокрема олімпійського спорту. Якщо цей рік у нас був роком Літньої олімпіади і було передбачено на олімпійські види спорту 1 мільярд 876 мільйонів, то на наступний рік суми, якої не вистачає, це по суті іде зменшення на 662 мільйона гривень, хоча наступний рік також є передолімпійським, оскільки Зимова олімпіада 2026 року, вона буде на початку року, це буде лютий. Тому вся підготовка до Зимової олімпіади відбудеться якраз у наступному році повністю. У зв'язку з цим є прохання прокоментувати і врахувати потребу для того, щоб ми в наступному році могли б профінансувати всі видатки, які потрібні для підготовки до Олімпіади 2026 року.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Іване Івановичу.
Розпочну з Олімпіади 2026 року. Звичайно, ми розглянемо. Якщо ми не врахували пропозиції, то ми їх врахуємо. Але треба зрозуміти, що масштаб Олімпіади літньої і зимової відрізняється, тому що конкурентоспроможність, на жаль, України на зимових олімпіадах, вона є досить низькою. І за виключенням деяких видів спорту важко зазначити, яку саме підтримку і кому треба надати. Але, звичайно, ми таку підтримку готові як держава надати, розуміючи важливість цього виду спорту. І основний пріоритетний зимовий вид спорту, я сподіваюсь, що буде профінансований у достатньому обсязі.
Щодо заморожених активів. Звичайно, з приводу російських заморожених активів – це відсотки від заморожених активів, які вже зараз генеруються. І потенційно це відсотки, які нам дають як аванс. І на мою думку, якщо ви запитаєте мою думку, вона може відрізнятися від думки інших членів Уряду, але я вважаю це першим траншем від заморожених російських активів.
КРУЛЬКО І.І. Скільки?
МАРЧЕНКО С.М. 50 мільярдів доларів США.
ПІДЛАСА Р.А. ...(Без мікрофону)…
МАРЧЕНКО С.М. Протягом декількох років.
З приводу індексації пенсій. Це розрахункова величина, яка визначається як середня величина індексу інфляції і зростання середньої заробітної плати. Тому як тільки буде зрозуміла інфляція по 2024 року і зростання середньої заробітної плати, можна буде говорити про рівень індексації.
КРУЛЬКО І.І. Поки що в бюджеті цього немає.
МАРЧЕНКО С.М. В бюджеті Пенсійного фонду коштів достатньо.
КРУЛЬКО І.І. 2025 рік – кошти на індексацію передбачені…
МАРЧЕНКО С.М. Іване Івановичу, дивіться, питання в чому? Ми вважаємо, що наявного ресурсу з урахуванням зростання ЄСВ до 50 мільярдів, ще раз підкреслюю, достатньо для того, щоб здійснити індексацію в обсягах, які потрібні для розрахунку пенсій. Тобто, з нашої точки зору, бюджет Пенсійного фонду останні роки перебуває в досить стабільно-позитивному стані.
ПІДЛАСА Р.А. Андрій Вікторович, секундочку! У нас черга. Чи бачу я ще руки якісь на Zoom? Може хтось замість мене побачити?
ЦАБАЛЬ В.В. Немає, Роксолано Андріївно.
ПІДЛАСА Р.А. Немає. Тоді Задорожній Микола Миколайович, потім Фролов Павло Валерійович, а потім Пузійчук. Мені дуже подобається ваше запитання. Я досиджу до самого кінця, щоб почути відповідь.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, пані Роксолано, Сергій Михайлович, представники Мінфіну, ну по-перше, хотів би подякувати за досить розгорнуту і презентацію, і матеріали додаткові, з якими можна було завчасно ознайомитися.
Сьогодні Верховна Рада підтримала продовження роботи ТСК по лікуванню військових, і один з моментів, який нам в межах роботи ТСК вдалося реалізувати, це запуск програми зубопротезування і лікування. Цього року було передбачено 1 мільярд гривень на неї. Потреба визначена досить високою, це не тільки мною під час поїздок по закладах, які надають медичну допомогу військовим, так і іншими членами комісії, там всі фракції представлені. У мене питання: чому така сума зменшилась, все-таки 939 мільйонів, а не один мільярд? І в цю ж суму додано ще і біологічне батьківство, яке суттєво дорожче, ніж зубопротезування і лікування, там є певні моменти. Можливо, зараз ви не зможете надати цифри, то я попрошу особисто надіслати, можливо, використання невелике. І чи потенційно є резерв для того, щоб збільшити це фінансування, коли програми почнуть працювати більш повноцінно?
Окремо колегам зазначу, що військові, які знаходяться на бойових позиціях, якщо мають якісь захворювання зубів, це практично небоєздатна одиниця. У цьому пересвідчувався неодноразово. А причини – це і погода, природа, харчування, і (не буду вдаватися в подробиці). Старт, зокрема в Сумській області, був дуже позитивний, і військові, що якраз на кордоні у більшості виконували завдання також у Харківській області, дуже гарно про неї відкликалися.
Тому у мене питання: чи є резерв для збільшення? І чому така сума на дві програми, які, ну, біологічне батьківство є також не менш актуальним, але така сума коштів менша, ніж передбачено цього року?
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую.
Я скажу так, у нас ця програма зубопротезування знаходиться за головним розпорядником – Міністерство охорони здоров'я. Порівняно з плановими цифрами бюджету, цифра зросла – цього року 700, наступного 900. Але в разі виникнення додаткової потреби, у Міністерства охорони здоров'я достатній ресурс на наступний рік. Напевно це одне з міністерств, яке найбільше отримувало коштів порівняно з бюджетом 2024 року. І тому ми вважаємо, що при наявності більшого попиту на цю послугу з боку ветеранів, вона може бути суттєво збільшена, тому що там є і програма медичних гарантій, і інші напрямки, які ми вважаємо, що потенційно можуть бути переспрямовані саме на зубопротезування.
Але якщо в процесі діалогу вважаєте за потрібне збільшити саме цю програму, можемо окремо ще про це проговорити.
ПІДЛАСА Р.А. До речі, у мене запитання: ми ж 11417-м у бюджет додали ще мільярд на цю програму. Правильно? У нас був мільярд...
МАРЧЕНКО С.М. Відповідаючи на виклики, якраз потреби, ми збільшили.
ПІДЛАСА Р.А. Окей. І це залишки не перехідні? Ні. Окей.
Микола Миколайович.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дякую за відповідь. Немає питань.
ПІДЛАСА Р.А. Павло Валерійович, прошу.
ФРОЛОВ П.В. Добрий день, шановні колеги! Прошу також мене зареєструвати, що я долучився до засідання.
У мене репліка і запитання як від голови Спеціальної парламентської комісії із захисту прав ВПО та інших постраждалих. По-перше, Сергій Михайлович, ви як учасник усіх конференцій з відновлення знаєте, наскільки важливо показати нашим західним партнерам про те, що ми мобілізували усі власні ресурси на допомогу всім постраждалим. І з цього приводу я хочу попросити, щоб Мінфін не блокував законопроект про всеукраїнську інвентаризацію усієї нерухомості усіх форм власності, до речі, яка може бути використана для проживання ВПО, яких 4,7 мільйона офіційно. Це 11281. Директор департаменту, ну у вас були зауваження щодо непередбачення коштів, але директор департаменту залучений у нашу робочу групу і в принципі ми знайшли спільну мову.
А тепер стосовно допомоги на проживання ВПО, ці 2 і 3 тисячі гривень, які, на жаль, в березні цього року кількість ВПО, після зміни критеріїв призначень цієї допомоги, зменшилися в чотири рази. Зараз більше мільйона, трошки підвищилось, більше мільйона отримують, але отримували 2,5 мільйона ще в лютому 2024 року. Просто така негативна динаміка відбувається.
І в 2023 році після підриву Каховської дамби збільшили все-таки фінансування цієї допомоги на понад 75 мільярдів. У 2024-у, в цьому році – 57,6. І зараз, до речі, не можна, тут немає в матеріалах, бо це 2501530 бюджетна програма Мінсоцу, і якраз це соціальний захист осіб, які потрапили в складні життєві обставини, і там вона не розшифровується далі. Але по цій програмі зменшення на 8 мільярдів. Тобто це зрозуміло, що це ви зменшили допомогу на ВПО, тому що там є інші, там не можна чіпати. Тобто якщо ви ще на 8 мільярдів зменшите, це вже буде менше 40 мільярдів. А просто тенденція така, що, це, до речі, і Уповноважений з прав людини підтверджує, і підтверджує навіть Мінсоц, що десятки тисяч або більше отаких от людей, які втрачають допомогу, вони навіть повертаються на окуповані території або на території бойових дій. Ну тобто це на кожній зустрічі, ми постійно зустрічаємося з людьми, ну це питання просто найгостріше. Житло, звісно, так, ну допомогу давайте хоча би збережемо на рівні 2024-го року. Тому що такий критерій – 6 місяців, ну це, слухайте, ніхто не рахує потреби. А чому через 6 місяців вже втрачається статус ВПО по урядовим рішенням? Звісно, крім Мінфіну, це ж ніхто на урядовому рівні не впроваджує. Скільки, точна цифра, на допомогу на цей рік і як її збільшувати? Тому що ми не будемо голосувати, у нас комісія велика, якщо не буде рішення щодо хоча би збереження на тому ж рівні.
Ми ж з Вами були, коли комісія утворилась, ми були з Максимом Ткаченком у Вас, обговорювали це питання, просили тоді не зменшувати, але Ви все одно зменшуєте.
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Ще раз, дивіться, давайте визначимося: ви за гроші чи за ВПО?
ФРОЛОВ П.В. Так ВПО без грошей повертається на Донеччину окуповану, Луганщину.
МАРЧЕНКО С.М. Ні-ні, дивіться, це все дуже добре. Я дуже радий за людей, які повертаються на Донеччину. Мені цікаво, як вони повертаються, чому вони повертаються. Ну от дивіться, ще раз, якщо вони повертаються, значить їм там краще. Як кажуть, будь ласка.
ФРОЛОВ П.В. Вони стають ресурсом для ворога.
МАРЧЕНКО С.М. Ще раз, навіть з вашими 3 тисячами гривень, якщо Ви думаєте, що вони не повернуться, значить у них є інше бачення цього світу. І я не збираюсь думати про цих людей. Це перше.
По-друге, якщо Ви вважаєте, що ВПО – це індульгенція на іждівеніє, то я проти. ВПО – це тимчасове явище. І ми маємо дати цим людям в першу чергу можливості достойну знайти роботу і працювати, дітям іти в школу і визначити своє місце в новому житті. Так, дійсно, вони втратили більше всього, держава має про них подбати, але це не має бути ситуація, при якій ми просто безумовно даємо просто кошти. Ми маємо дати їм можливості достойно створити свої умови для життя. Тому, звичайно, коштів, ми вважаємо, достатньо, ми не зменшували кошти для конкретно внутрішньо переміщених осіб, так, це в межах однієї програми. Якщо таких категорій буде збільшено, не дай бог, причинами військового характеру, звичайно, ми будемо говорити про збільшення обсягу цієї програми. Але, знову ж таки, питання політики ВПО має розглядатися в цілому в контексті яким чином і що ми хочемо далі в цій сфері зробити, тому що просто спекулювати на цьому, це, звичайно, Ваше право, це ваша політика, але це не значить, що ця політика має мати місце в принципі з точки зору спекуляції на предмет бюджету.
ФРОЛОВ П.В. Сергію Михайловичу, по-перше, я Вас дослухав до кінця, не перебивав, але ніхто не спекулює на цій темі. Ви щойно сказали, що допомога на ВПО не зменшилася. Але по цій програмі 2501530, останній, мінсоцівській, мінус 8 мільярдів. Було 88 з чимось мільярдів, зараз 80,8, тобто 8 мільярдів. А ви сказали, що ви не зняли.
МАРЧЕНКО С.М. Може в інші категорії входять. Але ж контингент в принципі зменшився.
ФРОЛОВ П.В. Допомога на ВПО не зменшилася.
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, в тому числі зменшується допомога на ВПО, тому що ви самі сказали, що було 2,5 мільйона ВПО, зараз один мільйон. Як не зменшується?
ФРОЛОВ П.В. Ні, ВПО не зменшується, а збільшується. Зараз примусова евакуація іде, Сумщина, Харківщина, Луганщина, Донеччина.
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, питання про...
ФРОЛОВ П.В. Так 4,7 мільйона ВПО, а отримує допомогу мільйон.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Всі отримують….
ФРОЛОВ П.В. Так в тому-то і справа. Ми ж за те, щоб, дивіться, давайте не роздать просто, а критерії, якби ступінь інтеграції, людина інтегрувалася. Якщо вона відмовляється від роботи, добре. Але ж ви там познімали з тих людей, не лише з тих, хто відмовляється...
МАРЧЕНКО С.М. Наприклад. Що зробили по критеріях не так? Ми можемо сісти і по критеріях поговорити з урахуванням вашого бачення. Це ж не проблема. Питання в тому, що, дивіться, нормальна ситуація, коли кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують державної допомоги, зменшується.
ФРОЛОВ П.В. Вона не зменшується.
МАРЧЕНКО С.М. Ще раз, якщо вона не зменшується, це питання…
ФРОЛОВ П.В. Дивіться, держава примусово позбавляє права. От і все. Вона не зменшується.
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, ще раз, держава має дбати про внутрішньо переміщених осіб, щоб така кількість осіб зменшувалась. Це політика держави. Тоді я розумію таку політику держави.
ФРОЛОВ П.В. Ні. Треба інтегрувати їх, інтегрувати!
МАРЧЕНКО С.М. В тому-то й справа, треба інтегрувати.
ФРОЛОВ П.В. Критерії інтеграції! Треба, щоб Уряд затвердив критерії інтеграції, якщо ви не даєте нам на законодавчому рівні це зробити.
МАРЧЕНКО С.М. А чому не даємо вам?
ФРОЛОВ П.В. А тому що сам проект про те, що виплачувати допомогу до того часу, коли буде встановлено, що критерії інтеграції відповідають, людина інтегрувалась, а ми просто 5-6 місяців – і все.
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. …400 мільйонів…
ФРОЛОВ П.В. Ні, ми пропонуємо зберегти кошти. Ні-ні, ми …
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, питання коштів залежить від кількості отримувачів, контингенту. Якщо ви скажете, що зросте контингент, звичайно, кошти будуть передбачені.
ФРОЛОВ П.В. Ну було 2,5 мільйона в лютому отримувачів.
МАРЧЕНКО С.М. Задача держави не зберегти цей контингент, а зменшити, створити умови, при яких люди йдуть на роботу.
ФРОЛОВ П.В. Уряд затвердив критерії, 100 тисяч депозит, наприклад. Ну 100 тисяч депозит – захворієш, запалення легень, все, вже…
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. (без мікрофону)
ПІДЛАСА Р.А. Павло Валерійович, а можна вас зацікавити, щоб ми провели окрему дискусію з цього питання?
ФРОЛОВ П.В. Давайте, за участю Міністра і Мінсоцу.
ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, я готова профасилітувати, запросити…
ФРОЛОВ П.В. Давайте, до голосування в цілому, будь ласка, Роксолано Андріївно.
ПІДЛАСА Р.А. Я не знаю, хоч на наступному тижні.
ФРОЛОВ П.В. Давайте.
ПІДЛАСА Р.А. Приносьте ви своє кунг-фу, ви своє кунг-фу. И у кого сильніше кунг-фу, той і переможе.
ФРОЛОВ П.В. Домовились.
ПІДЛАСА Р.А. Вибачте, я стомилась.
ФРОЛОВ П.В. Ще одне питання.
ПІДЛАСА Р.А. Давайте.
ФРОЛОВ П.В. Стосовно виплати одноразової грошової допомоги так званим цивільним героям війни. Це особи, які загинули або були поранені саме під час виконання службових обов'язків. І це категорія осіб – державні службовці, місцеві службовці і працівники об'єктів критичної інфраструктури. Ну там, на жаль, постанова урядова не працює і ці особи не отримують зараз. Ну фактично відмови. Тільки три особи отримали.
МАРЧЕНКО С.М. Передбачили відповідні кошти.
ФРОЛОВ П.В. А скільки?
МАРЧЕНКО С.М. Це рішення прийнято. Я думаю, що Роман Володимирович детально може…
ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ви ж знаєте, ці гроші є…
МАРЧЕНКО С.М. Передбачили в цьому напрямку…
ФРОЛОВ П.В. А на 2025-й рік скільки передбачили? Пів мільярда чи скільки?
МАРЧЕНКО С.М. Я зараз не готовий сказати, тому що це в межах однієї програми.
ФРОЛОВ П.В. А чому такі важливі речі в межах однієї програми? Чому не можна допомогу на ВПО зробити окремою програмою? Наприклад, оці виплати одноразової допомоги цивільним героям війни зробити окремою програмою?
МАРЧЕНКО С.М. Вибачте мене, але дивіться, у нас ВПО – це одні з отримувачів коштів, це просто категорія ВПО. А так у нас критерії нужденності і критерії підтримки з боку держави, вони мають розповсюджуватися і на інші категорії. Тому це нормально, що воно об'єднано в одній програмі.
ФРОЛОВ П.В. Добре.
МАРЧЕНКО С.М. Те, що для вас це незвично, я розумію.
ФРОЛОВ П.В. Ну, в матеріалах, дивіться, от ми голосуємо бюджет, тут немає цифр, скільки допомоги на ВПО.
ПІДЛАСА Р.А. Але ж в бюджетному запиті є. Їм просто так легше перерозподіляти. Якщо стає ВПО більше, а малозабезпечених менше чи навпаки, вони це можуть відрегулювати швидко, без змін до закону.
ФРОЛОВ П.В. Ні, Роксолано Андріївно, це ж про створення парламентського бюджетного офісу. Тому що от в цих матеріалах немає, скільки. В цьому році 57,6 мільярдів допомоги на ВПО. У нас ВПО – це просто найбільш постраждалі люди, вони страждають…
МАРЧЕНКО С.М. Чому ви так вважаєте?
ФРОЛОВ П.В. Чому ВПО найбільш постраждалі? Вони втратили все: вони втратили житло, сім'ю, домівку…
МАРЧЕНКО С.М. Я розумію з точки зору вашої роботи…
ФРОЛОВ П.В. …соціалізацію, сусідів…
ПІДЛАСА Р.А. Колеги, я все ж таки пропоную цю дискусію провести окремо, щоб всі мали право задати питання. У нас тут Сергій Михайлович – "останній герой", навіть заступники його вже покинули нас.
ФРОЛОВ П.В. За це ми дуже дякуємо Сергію Михайловичу.
ПІДЛАСА Р.А. А даремно. Тому що ми на закуску залишили найкраще питання від Олексія Олексійовича Гончаренка. Олексій Олексійович!
ГОНЧАРЕНКО О.О. Да-да, вітаю всіх, вітаю, шановний пане Міністр, вітаю, колеги. Дякую вам, пані Роксолано, за високу оцінку, ще й авансом, мого питання. І це мені особливо приємно.
Насправді питання, я розумію, що можливо вже певні відповіді звучали. Я дуже вибачаюсь, у нас паралельно ідуть і засідання Комітету, і ТСК, я намагався трішки бути і тут і там, тому, якщо десь щось повторюсь, то наперед вибачаюсь. І у мене два питання до пана Міністра, вони звучать наступним чином.
Питання перше. Ми при зміні от зараз бюджету на 2024 рік почули, що сценарієм було завершення бойових дій влітку. Який сценарій закладається в той бюджет, який ви зараз подали у Верховну Раду України, щодо бойових дій? Раз питання.
І питання номер 2. Стосовно закордонної допомоги. В яких обсягах ми плануємо її отримати наступного року? Що у нас на цю хвилину є зафіксованим чи в якомусь вигляді зафіксованим? Що викликає ваше занепокоєння? Де ви бачите складні місця?
Дякую дуже.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую.
Почну з зовнішньої допомоги. Це непростий процес, тому що ти кожного дня маєш доводити достатній рівень професійності і довіри у тому, щоб тобі дали ці кошти. Я дякую народним депутатам в першу чергу за те, що ви голосуєте необхідні законопроекти, як би вам це було не складно. Тому що це дозволяє нам в першу чергу отримувати ті кошти, які ми маємо отримати. Сума коштів досить значна і тому будь-яка затримка досить суттєво впливає на наші можливості.
З приводу зовнішньої допомоги. У нас є достатня впевненість, що ця допомога надійде. І навіть якщо порівнювати з бюджетом попереднього року, менше було впевненості. Зараз кошти проекту ERA підтверджені і Міжнародним валютним фондом, і нашими перемовинами, тому я сподіваюсь, що вони будуть отримані.
З приводу сценарію. На жаль, ви не були учасником дискусії, яка була в попередніх питаннях. У нас немає сценарію ні в бюджеті цього року про закінчення бойових дій, ні в бюджеті наступного року. Ключова задача Міністра фінансів, Міністерства фінансів – забезпечити достатній обсяг ресурсів для сектору безпеки і оборони, для виконання їх задач. І це ми забезпечили і в 2024 році, і в 2025 році також вважаю, що забезпечили. Чи можуть матеріалізуватися якісь ризики, які ми не могли передбачити? Так, можливо. Тому що війна не є прогнозованою, але я сподіваюся, що того ресурсу є більш ніж достатньо. Тому ми і при підготовці бюджету 2024 року передбачали достатньо коштів на повний рік військової кампанії, і я це довів на цифрах. І так само на 2025 рік. Я можу повторити, тому що кажуть, що ви не були дотичні.
Якщо ви візьмете закладені для Міністерства оборони 665 мільярдів гривень, це їх річне фінансування, це грошове забезпечення з нарахуванням, поділите на 12, ви вийдете на суму 55,4 мільярда гривень на місяць. Якщо ви візьмете фактичні виплати військовослужбовцям за останні 9 місяців, вони складуть у середньому 55,6 мільярда гривень. Це підтверджує, що коштів військовослужбовцям було забезпечено достатньо. Інше питання, що у нас виникли ризики з недостатністю озброєння, недостатністю боєприпасів, недостатністю техніки військової, і ми вимушені були ці питання закривати, в тому числі за рахунок грошового забезпечення.
Але якщо ви, знову ж таки, запитаєте, чому ми не передбачили коштів на озброєння, відповідь дуже проста – був розрахунок, він був досить зрозумілий, що ми можемо отримати кошти, технічну допомогу від наших партнерів, в першу чергу американських, в обсязі більше 45 мільярдів доларів, тільки військової допомоги, починаючи з жовтня 2023 року. На жаль, через певні обставини політичного характеру бюджет Сполучених Штатів було прийнято в середині квітня, тому у нас, починаючи з січня, виникла нагальна потреба закривати недостачу в озброєнні, недостачу в техніці і ми вимушені були закуповувати з бюджету України. От і все. Тому всі ці історії про те, що комусь там щось недостатньо було передбачено, якісь сценарії, я не знаю, звідки вони беруться, я просто скажу, що вони є недолугими і прошу на цьому не спекулювати.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, чи є ще запитання? Уточнення?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, в мене немає запитань і уточнень. На своє запитання я відповідь в принципі отримав. Єдине, що хочу попросити шановного пана Міністра. Мені здається, що ми в рамках цього Комітету ведемо дискусію дуже коректно. І я тут чув Ваших декілька інших відповідей моїм колегам. Мені здається, що Вам варто було б взяти трішечки менш вибагливий тон розмови з нами і трішки більш з повагою, як ми зі свого боку спілкуємось з Вами, бо інший шлях, він буде некорисним для обох сторін.
МАРЧЕНКО С.М. Олексію Олексійовичу, зі всією повагою, вибачте, якщо я перевищив тон. Єдиний, хто може на мене образитись, це Павло Валерійович Фролов. Можливо тільки з ним був трошки градус дискусії вищий ніж…
ГОНЧАРЕНКО О.О. За Павла Валерійовича як за свого колегу мені теж прикро.
МАРЧЕНКО С.М. Я прошу вибачення, Павле Валерійовичу, у Вас і у Вас, Олексію Олексійовичу. Знову ж таки, я за конструктивну дискусію. І я дякую Вам за те, що Ви також задаєте питання, які вас турбують. І я сподіваюсь на продуктивну роботу в Бюджетному комітеті.
Дякую.
ФРОЛОВ П.В. Сергію Михайловичу, Ви ж пообіцяли, так, прийти на цю дискусію по ВПО?
МАРЧЕНКО С.М. Обіцяв.
ФРОЛОВ П.В. Дякую, Роксолано Андріївно, що Ви запропонували. Це буде дуже гарна ідея.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, дуже вам дякую. Оголошую засідання Комітету закритим. І всіх чекаємо завтра на представленні бюджету.