СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету
2 вересня 2024 року
ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати і запрошені, вітаю всіх.
Пропоную розпочинати роботу.
На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції, тому ми його проводимо у Zoom.
Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Тепер я буду оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який відповідно має підтвердити свою присутність.
Підласа Роксолана Андріївна присутня.
Крулько Іван Іванович.
Гевко Володимир Леонідович.
ГЕВКО В.Л. Присутній. Доброго ранку всім.
ПІДЛАСА Р.А. Копанчук Олена Євгенівна.
Лопушанський Андрій Ярославович.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Присутній. Доброго дня. Вітаю всіх.
ПІДЛАСА Р.А. Цабаль Володимир Володимирович.
ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.
Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Присутній. Добрий день!
ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.
Герман Денис Вадимович.
ГЕРМАН Д.В. Доброго дня, колеги. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.
ГНАТЕНКО В.С. Доброго дня! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Драбовський Анатолій Григорович.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Присутній. Добрий день.
ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.
Забуранна Леся Валентинівна.
ЗАБУРАННА Л.В. Присутня.
ПІДЛАСА Р.А. Задорожній Микола Миколайович.
Заремський Максим Валентинович.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Каптєлов Роман Володимирович.
КАПТЄЛОВ Р.В. Доброго дня! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.
Кіссе Антон Іванович.
КІССЕ А.І. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кузбит Юрій Михайлович.
КУЗБИТ Ю.М. Добрий день, колеги! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.
Лаба Михайло Михайлович.
ЛАБА М.М. Добрий день! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Лунченко Валерій Валерійович.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Присутній Валерій Валерійович.
Люшняк Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Присутній. Доброго дня!
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко присутній. Бо зв'язок, в дорозі. Відмітили?
ПІДЛАСА Р.А. Так, ми вас зареєстрували.
Дякую, що повторили.
Молоток Ігор Федорович.
Пасічний Олександр Станіславович.
ПАСІЧНИЙ О.С. Добрий день! Присутній.
КРУЛЬКО І.І. Прошу також зареєструвати Крулька Івана Івановича.
ПІДЛАСА Р.А. Зареєстрували.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.
Пузійчук Андрій Вікторович.
ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день! Пузійчук присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.
Саламаха Орест Ігорович.
САЛАМАХА О.І. Доброго дня, колеги! Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.
СЕВЕРИН С.С. Присутній.
ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.
Урбанський Анатолій Ігорович.
Фролов Павло Валерійович.
Шпак Любов Олександрівна.
Андрію Вікторовичу, можете набрати тих, кого немає?
Володимире Володимировичу, прошу підтвердити наявність кворуму.
ЦАБАЛЬ В.В. На даний момент зареєструвалися 22 члени Комітету. Кворум є.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Засідання оголошую відкритим.
Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.
Проект порядку денного та відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.
Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня.
Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець. Відсутній.
Батенко.
БАТЕНКО Т.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую, за.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній. Відсутній.
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. За. Підтримую. Заремський.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Каптєлов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній.
Лаба. Михайло Михайлович. Відсутній на голосуванні.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк. Відсутній.
Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.
Саламаха.
САЛАМАХА О.І За, підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик. Відсутній.
Урбанський. Відсутній.
Фролов. Відсутній.
Шпак. Відсутня.
21 – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Тоді переходимо до розгляду першого питання порядку денного – про проект Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2024 рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони під номером 11417, поданий кабінетом Міністрів.
Отже, історію питання ви всі знаєте. 18 липня Уряд подав законопроект 11417 одночасно із законопроектом 11416 щодо внесення змін до Податкового кодексу. Податковий комітет, розглянувши законопроект 11416 разом з альтернативними, підготував і рекомендує прийняти за основу доопрацьований законопроект 11416-д. У нас є представник Податкового комітету, який може це підтвердити. Він, на жаль, суттєво відрізняється від урядового та зменшує податкову базу зі 125 мільярдів гривень до 30 мільярдів гривень. Тому передбачені у законопроекті 11417 показники державного бюджету, насамперед доходи, потребують уточнення, відповідно необхідно збалансувати додаткові видатки для сектору національної безпеки та оборони.
Я звернулася до Міністерства фінансів з проханням надати свої пропозиції щодо збалансування додаткових видатків сектору національної безпеки і оборони. Я прошу першого заступника Міністра фінансів Улютіна Дениса Валерійовича представити оновлений законопроект 11417 з урахуванням наданих Міністерством фінансів пропозицій до Комітету щодо уточнення його положень і показників.
УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно. Доброго дня, шановні колеги народні депутати!
Дійсно, для забезпечення фінансовим ресурсом сектору безпеки і оборони 18.07 було розроблено і подано законопроект про зміни до державного бюджету. В оновленій редакції, яку ми подали в п'ятницю, саме показників, збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони не змінюється, так і лишається на рівні 495,3 мільярда гривень.
Зокрема, що було додано? Збільшення доходів. У зв'язку з тим, що у законопроекті 11416-д обсяг додаткових доходів, зменшився той ресурс, який ми планували, ми переструктурували показники доходів і, зокрема, обсяг додаткових доходів зменшився до 153 мільярдів гривень. Це менше, ніж на понад 60 мільярдів від базової редакції.
Разом з тим, враховуючи динаміку виконання Закону про бюджет за ці півтора місяця і дещо інші макропоказники, які ми враховували, ми змогли покращити прогноз перевиконання доходів державного бюджету, таким чином ресурсна частина у нас по частині доходів скоротилася не так драматично, як би це було в разі попередньої редакції.
Також ми додатково скоротили видатки головних розпорядників коштів. Це було здійснено виключно за їх пропозиціями, цих розпорядників. Знову ж таки, розуміючи, що дизайн податкових змін іде в дещо іншому руслі, ми звернулися до головних розпорядників з пропозицією по скороченню і економії видатків, і таким чином по головним розпорядникам ми скоротили ще на 10,6 мільярда гривень видатків. При цьому ми перерахували можливу економію по видатках на обслуговування державного боргу та виконання гарантійних зобов'язань. У зв'язку з відтермінуванням розгляду змін до державного бюджету, а також необхідністю екстреного виділення коштів для сектору безпеки і оборони було здійснено перерозподіл з обслуговування боргу на 24 мільярди. Таким чином, ми дещо скоригувати економію видатків по цих статтях, і це зараз 57 мільярдів гривень проти 65,7 мільярда гривень від поданих змін.
І також ,у зв'язку із зменшенням надходжень у податкових змінах, як це було зазначено спочатку, ми передбачили збільшення внутрішніх запозичень на 274 мільярди гривень. Це майже плюс 54 мільярди до поданого проекту. Хочу сказати, що ця стаття, по цьому напрямку ми вже почали працювати з банками, зокрема в кооперації з Національним банком ми проводимо щотижневі зустрічі з основними банками, недержавними банками щодо саме доведення можливих обсягів залучення у кінці поточного року.
Також у зв'язку з відсутністю додаткового ресурсу вважаємо, що ми перебалансували все, що могли, ми не передбачаємо додаткові кошти для резервного фонду, які в першому варіанті були в обсязі 4,5 мільярда гривень.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Щось не виходить у мене сьогодні підключитися, тому буду просити Юрія Михайловича мені допомагати з піднятими руками в Zoom, тому що тут їх не видно.
Але перш ніж ми перейдемо до запитань і обговорення, я би хотіла надати слово заступнику Міністра оборони з питань фінансів Юрію Анатолійовичу Джигиру.
Юрію Анатолійовичу, потрібно виключити запис засідання?.. Добре.
ДЖИГИР Ю.А. Шановні члени Бюджетного комітету, я дуже коротко представлю наші цифри і спробую коротко знову ж таки пояснити наше основне прохання – це про можливість розгляду і прийняття змін до бюджету в цілому. Зараз я спробую аргументувати, чому час для нас критично важливий.
З 373 мільярдів гривень, які передбачені для Міністерства оборони, основна частина в обсязі близько 228 мільярдів – це грошове забезпечення та заробітна плата військовослужбовців. Ви, можливо, пам'ятаєте, на початку бюджетного процесу одне з основних припущень було певна деескалація бойових дій в цьому році, і обсяг грошового забезпечення планувався дуже консервативно. Деескалації не трапилося і цей ризик у нас зараз матеріалізується, і ця потреба закривається додатковими коштами в обсязі 228 мільярдів гривень.
По факту це означає те, що на грошове забезпечення станом від сьогодні, ми сьогодні розганяємо останню суму, останній транш грошей на військові частини для оплати зарплатної частини грошового забезпечення за серпень. У вересень ми входимо з нулем по зарплатній частині грошового забезпечення. Припустимо, це ще могло б чекати вересень, оскільки ці кошти будуть виплачуватися на початку жовтня. Друга частина грошового забезпечення – це винагорода за ведення і підтримку бойових дій, так звані "тридцятка" і "сотка". Попри те, що у нас на касі залишається певна сума, це менше чверті необхідної від того, щоб виплатити винагороду військовослужбовцям за серпень. Тобто немає сенсу навіть її виплачувати без змін до бюджету, тому що це тільки підкреслить – чверті військовослужбовцям буде виплачено, а трьом чвертям не буде – це тільки загострить резонанс. І тому це перша думка, перший меседж, що по винагородній частині грошового забезпечення без швидких змін до бюджету ми не в змозі виплатити її навіть за серпень.
Друга велика частина нашого бюджету, це 76 мільярдів гривень на озброєння. Знову ж, по факту величезний дефіцит озброєння. Ви бачите, що відбувається на лінії фронту – зброя є, контракти підписані, без грошового ресурсу по факту майже вся частина бюджету на гроші витрачена станом на першу половину літа, Агенція керує поставками по діючих контрактах і готує контракти без грошового ресурсу. Знову ж, кожен тиждень затримки з оплатою під існуючі контракти означає пропорційну затримку з поставками.
Третій великий шматок грошей, який нам передбачений цими змінами до бюджету, це 40, третя частина, велика, це на виплату одноразової грошової допомоги загиблим та пораненим, ми на нулі станом на зараз. Відповідно без змін до бюджету ця соціально чутлива категорія видатків надалі не може фінансуватися.
Четверта – це експлуатаційні витрати. З них велика частина – це техніка для фортифікаційних споруд і будівництво самих фортифікаційних споруд. Час тисне ще більше, тому що по факту кожен тиждень наразі до дощового сезону для Командування Сил підтримки та Державної служби спецтранспорту, які будують фортифікаційні споруди, на вагу золота. Відповідно, чим раніше ми почнемо їх будувати, тим найефективніше і найраціональніше будуть використані кошти і якість побудованих фортифікаційних споруд буде вища. І той факт, що буде побудовано. Бо від початку дощового сезону, це по факту буде завершення сезону будівництва фортифікаційних споруд.
Дякую вам. Для підсумку, просимо розглянути можливість прийняття змін в бюджет в цілому.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Шановні народні депутати, прошу переходити до запитань і коментарів. І, Юрій Михайлович, прошу вас сказати мені, якщо хтось буде піднімати руку в Zoom. Бачу підняту руку Ярослава Івановича, але у нас таке правило, що спочатку члени Комітету з питань бюджету, а потім інші народні депутати.
Чи хтось з Комітету з питань бюджету має запитання?
Володимир Володимирович Цабаль.
ЦАБАЛЬ В.В. У мене питання до Міністерства фінансів. Я розумію, що там відбулось певне перебалансування, що загальні ті видатки, збільшені видатки, які плануються, вони не змінились там порівняно з тим рішенням робочої групи в рамках Фінансового, податкового і митного комітету, але мені не до кінця зрозумілі пріоритети того, які збільшення податкових надходжень були залишені, а які були прибрані. Конкретно у нас було три таких великих джерела – це, умовно, ПДВ, військовий збір і продовження, якщо вже про 2025 рік говорити, продовження так званого windfall tax, тобто податку на надприбутки для банків. І мені не до кінця було зрозуміло, чому цей третій компонент був забраний, оскільки, ну, всі ми розуміємо природу цих прибутків, це в основному за рахунок депозитних сертифікатів і надзвичайно великої частки ОВДП в балансах банків. Я просто нагадаю, не всі колеги в курсі, вимога до резервування капіталу для ОВДП – нуль. Тобто, коли банк видає кредит на 100, він має, умовно, зарезервувати 10, там 5, 10 в залежності від ризиковості капіталу. Якщо він вкладає в ОВДП, він має зарезервувати нуль капіталу. Тобто, що це означає? Що цей інструмент дуже прибутковий. Відповідно для мене це було досить логічно, що принаймні для тих банків, які мають високу долю державних цінних паперів у портфелі, що вони будуть платити більший вклад у фінансування сектору безпеки і оборони шляхом більших податків. Тобто той механізм, який був у 2024 році, він напевно не ідеальний, тому що він карає в тому числі ті банки, які займаються відновленням кредитування, які кредитують бізнес і економіку. Більш логічним був би механізм, де цей додатковий податок залежав би від частки державних цінних паперів у портфелі. Але, коли ми повністю це прибираємо, в той же час вводячи нові податки, для мене це не зовсім логічно. Я там, наприклад, порахував, що якщо, наприклад, залишити цей податок на 2025 рік, то це означатиме, що військовий збір треба не до 5-и піднімати, а до 4-х, тобто порядок буде 30 мільярдів – один процентний пункт військового збору, що приблизно відповідає залишенню цього податку.
Я просто хотів зрозуміти логіку. Я зараз в жодному разі не критикую, мені хочеться зрозуміти, оскільки прийшовши на Комітет і подивившись результати робочих груп у Податковому комітеті, мені це не до кінця зрозуміло.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Я спробую дати розгорнуту відповідь, оскільки проти банківського податку саме я виступав також.
Питання в чому? Що ми хочемо досягти від банківської системи в контексті саме державного бюджету 2024 року і державного бюджету 2025 року? Перш за все ми хочемо, щоб державні банки і банківський сектор продовжували вкладення у цінні папери. Запровадження екстраординарного цього windfall tax можливе один раз і воно працює. Дійсно в цьому році воно певним чином спрацювало. У 2024-му – за 2023-й і 2022-й роки. І воно мало певний результат.
Хочу також звернути увагу, що в будь-якому банку основними платниками цього податку виявилися державні банки, які таким чи іншим способом ці кошти спрямовують через дивіденди до державного бюджету. Тобто, якщо відкинути державні банки, які і так сплачують кошти у вигляді дивідендів до державного бюджету, причому вони сплачують у вигляді 80 відсотків, а не 50 відсотків, як це визначено законом про разове оподаткування, то ми в будь-якому випадку більше отримаємо, то по решті банківської системи це більше буде негативний сценарій, якщо ми будемо запроваджувати його ще раз у цьому році. Більше того, враховуючи обсяг, який має бути залучений до кінця року, а це сума 386 мільярдів, близько 120 мільярдів – цю суму ми плануємо все-таки залучити з комерційного ринку, а не з державних банків, які являються найбільшими тримачами державних цінних паперів. А там в принципі логіка досить проста: банки не будуть спрямовувати ресурс у той інструмент, який їм гарантовано буде нести збитки. Як і в будь-якому випадку, ресурс вони для …близько 110-и.
ЦАБАЛЬ В.В. (Без мікрофону)
УЛЮТІН Д.В. Ні, це повністю сума з роловером. 386 до кінця року – це сума роловеру плюс чисті запозичення. От їх розподілили: дві третини на одну третину.
Наше бажання – отримати більше ресурсу для фінансування сектору безпеки і оборони як у 2024-му, так і у 2025 році з банківської системи за рахунок, так, за рахунок саме цінних паперів. Вони дають у будь-якому випадку більший ресурс. І якщо нам говорити не про весь ресурс у вигляді внутрішнього ринку, а виключно про ресурс банківського податку, то він значно менший. За найкращим підрахунком – це 33 мільярди гривень, із яких з корпоративного сектору, а не з державного сектору, буде, не знаю, 7, можливо, мільярдів гривень, можливо, чуть більше, я зараз не готовий чітко сказати цифру. Але це матиме наслідком, перше, розвиток саме банківського сектору в негативний сценарій: вони перестануть фінансувати в тому числі економіку, вони перестануть фінансувати і державний сектор. Друге, це можливість, а по наших розрахунках, як мінімум, два державних банка будуть потребувати докапіталізації, докапіталізації у зв'язку з тим, що їх показники стануть зразу негативними.
В цьому році ми вже пройшли з одним державним банком процедуру відновлення, який був спричинений в тому числі і наявністю такого податку як банківський податок. Ми це пройшли більш-менш спокійним шляхом, без ексцесів. Але банківська система не зможе витримати ще один удар у вигляді банківського податку.
Чому відмінили інші податки, які пропонувалися з боку Міністерства фінансів в нашому проекті, мені складно сказати.
Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Можна репліку?
ПІДЛАСА Р.А. Так, можна репліку, звісно.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую за розгорнутий коментар. Тобто правильно я зрозумів, що, умовно, ті 26 із тих 33 додаткових мільярдів, які можна було за допомогою продовження цього податку залучити, 26, умовно, плюс-мінус – це державні банки? І ваш прогноз, Міністерства фінансів, що в будь-якому випадку ці гроші підуть в бюджет за рахунок того, що збільшаться дивіденди від тих же державних банків, оскільки вони цей податок не заплатять. Тобто фактично ми від цього втрачаємо тільки 7 мільярдів, від цього рішення, які могли би прийти від комерційних банків. А комерційні банки, оскільки ми всі розуміємо, що мають займатися кредитуванням і так далі, це, скажемо так, не настільки чутливо для бюджету, особливо враховуючи, що порядок цифр невеликий. Правильно?
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я нічого не чую особисто.
КРУЛЬКО І.І. У мене звук пропав.
ПІДЛАСА Р.А. Це кулуарна розмова між Володимиром Володимировичем та Денисом Валерійовичем.
КРУЛЬКО І.І. Треба, щоб все було відкрито. Ми теж хочемо чути.
УЛЮТІН Д.В. Ми говоримо про те, що при запровадженні банківського податку, як мінімум два державних банки, називати яких я не буду, уйдуть в мінус по капіталу і потребуватимуть докапіталізації.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Шановні колеги, члени Комітету з питань бюджету, чи є в когось запитання?
Тоді перш ніж ми перейдемо до запитань від інших народних депутатів, я би хотіла надати слово також заступнику Міністра внутрішніх справ України Драп'ятому Богдану Євгеновичу.
ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Доброго дня, шановна Роксолано Андріївно, шановні народні депутати, колеги, присутні! Мінімальна додаткова потреба в коштах для Міністерства внутрішніх справ становить зараз 108,1 мільярда гривень. Із них на Державну прикордонну службу України – 35,9 мільярда гривень, на Національну гвардію України – 44,1 мільярда гривень, на ДСНС – 2,7 мільярда гривень і на Національну поліцію України – 25,2 мільярда гривень. Зазначені кошти необхідні у розмірі 65,9 мільярда гривень на виплату одноразової грошової допомоги, винагороди та грошового забезпечення. Це дозволить до кінця місяця покрити дефіцит коштів. Також кошти у розмірі 42,2 мільярда будуть спрямовані на покриття гострого дефіциту в озброєнні, боєприпасах, військової техніки.
Ми дуже просимо підтримати цей проект …
ПІДЛАСА Р.А. Дякую дуже.
КРУЛЬКО І.І. Роксолано Андріївно, дозволите теж долучитися? Маю коротеньке запитання.
ПІДЛАСА Р.А. Так, звісно, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Моє запитання стосується наступного. Коли планувався бюджет на 2024 рік, який, казали, що він збалансований, він буде виконаний, там були закладені кошти, безумовно, на грошове забезпечення військовослужбовців, на їхні заробітні плати і так далі з розрахунку на 2024 рік. А от коли ми послухали сьогодні заступника Міністра оборони, у мене виникло питання, а що сталося? Чому є такий гострий дефіцит, коли по суті у вересні кошти, які були закладені на забезпечення Збройних Сил, на їхні заробітні плати, цих коштів уже немає? Це бюджет так приймався з таким плановим неврахуванням усіх видатків чи у нас щось змінилося з точки зору грошового забезпечення?
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Денис Валерійович. Потім Леся Валентинівна Забуранна.
УЛЮТІН Д.В. Шановний Іване Івановичу, я хочу нагадати, в яких умовах ми прогнозували бюджет 2024 року. Влітку минулого року прогноз наш був про те, що активна фаза бойових дій закінчиться у 2024 році. Виходячи із цього, ми і планували бюджет на 2024 рік безпосередньо з урахуванням типового сценарію розвитку макроекономіки і військової кампанії. Звертаю увагу, що у всіх досить сильно була прикута увага до того, яким чином розвиваються події у наших країн-партнерів, у тому числі щодо їх голосування за бюджет підтримки для України.
Враховуючи, що з самого початку року у нас такого ресурсу у вигляді коштів, а крім того і військової підтримки, ми не отримували, то, перше, з самого початку року були поставлені задачі і були направлені на цілі закупки зброї і військової техніки близько 5 мільярдів гривень. І це вже з самого початку року ми наближали з кінця року кошти для того, щоб виконати ці задачі.
Крім того, виходячи, що операція по контратаці за умови відсутності відповідного військового озброєння і військової техніки досить складна, значні кошти були направлені також на будівництво фортифікаційних споруд. Таким чином, в принципі, було також перерозподілено частину ресурсу. Виходячи з цього і з того, що військова кампанія розвивається в інакший сценарій, ніж ми планували це в серпні минулого року, виникла потреба дофінансування саме по сектору безпеки і оборони четвертого кварталу 2024 року.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Іван Іванович, чи є уточнення?
КРУЛЬКО І.І. Ні. Дякую. Все зрозуміло. Дякую Денису Валерійович за коментар.
ПІДЛАСА Р.А. Леся Валентинівна Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Колеги, хотіла б, користуючись нагодою, запросити всіх на підкомітет. Ми дуже детально якраз і це питання, і ряд інших особливих питань розглядали на підкомітеті. І кожен розпорядник давав власне оцінку і засвідчував про те, що Денис Валерійович нам повторив другий раз.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Це була рекламна пауза від Лесі Валентинівни.
Ярослав Іванович, прошу.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня! Як правильно зазначила Роксолана Андріївна, я представляю інший комітет, Податковий. У мене декілька запитань. І напевно перша там глобальна теза – я не думаю, що ми як фракція пропустимо цей законопроект в цілому. Я почув шановних заступників, яких я поважаю. Нічого страшного, зберемось на позачергове засідання після другого читання і спокійно проголосуємо. У вас було багато часу як в Уряду, в тому числі на минулому засіданні, не затягувати на останній день.
Чому у нас така позиція? Як я сказав, я представляю Податковий комітет. Це перший раз, напевно, за років 10, що я пам'ятаю, в цьому або минулому скликанні, Андрію Вікторовичу, виправте мене, якщо я неправий, коли ми голосуємо зміни в бюджет, не підтверджуючи до цього ресурсом, тобто податковими змінами. От, говорячи чесно, я не розумію, звідки така впевненість, по-перше, що у нас не буде подальших податкових змін, враховуючи дискусію на Комітеті? Я тут процитую і Міністра фінансів, і голову нашого Комітету – будуть тривати дискусії до другого читання. І я не знаю, які вони будуть, чесно говорячи, сподіваюсь, що в сторону збільшення. Тому що я не розумію, як ми 30 мільярдами спасаємо ситуацію в цьому році і тим більше в наступному. А друге, це у мене немає, чесно говорячи, впевненості, що ми маємо голоси зараз навіть на такі податкові зміни.
Щонайменше знову ж таки без необхідності реформування, в тому числі і митниці, я не думаю, що наша фракція готова за такі речі голосувати. Це раз. Це щодо подальших змін.
І останнє і не менш важливе. Тут у мене, Роксолано Андріївно, до вас прохання. У нас не було можливості подати альтернативний законопроект. Не було, тому що додатки, які подавалися до цього законопроекту, були в системі "Рада" завантажені в PDF. Нагадаю, це купа сторінок, зроблених в Excel, по цьому законопроекту перша чергова версія. І відповідно у нас…
Я знаю, але у мене тут прохання до Уряду все ж таки в Excel подавати. Це, по-перше, зручно працювати для тих, хто дивиться додатки, по-друге, тоді є можливість у народних депутатів висловити свою ініціативу як альтернативними законопроектами. Це, до речі, вам дало би можливість зробити "д" законопроект.
Ще раз. Це такий технічний момент, але у нас з паном Володимиром і з іншими колегами є багато додаткових пропозицій по скороченню видатків. Наприклад, я щиро вважаю, що досі немає ніякого пояснення, чому Уряд вирішив спустити, пробачте за вираз, "в унітаз" 3 мільярди на так званий популістичний проект по кешбеку. Я не розумію, яким чином ми досі на 200 мільйонів фінансуємо телеканал "Рада", який повністю передали в приватні руки, що підтверджують і витоки зі звіту Рахункової палати. Я не розумію наші видатки на Марафон і на серіали, які досі ми, виявляється, спонсоруємо, хоча під час бюджету ми про це говорили. Тобто деякі й інші видатки, які, м'яко говорячи, ми би хотіли запропонувати. Зараз такої можливості, я розумію, що немає, тому що це перше читання. Тоді відповідно у нас буде така можливість до другого читання.
Третє, що напевно найбільш важливо, і я поверну нас до дискусії по податках на банки, те, що підняв мій колега Володимир Цабаль. Скажу так, моє відчуття, що якщо б це питання було поставлено на голосування в нашому Комітеті, воно було б підтримано. Відповідно це змінило би баланс по податковому закону і, як правильно сказав пан Денис Валерійович, воно би тоді впливало на баланс по внутрішніх залученнях.
Тому ще раз, я просто не розумію, як ми можемо? Це дві нерозривні речі. І вам, відверто говорячи, як Бюджетному комітету, дуже ризиковано без фінального рішення по податках голосувати якісь зміни в бюджет.
Останнє, у мене є декілька питань уже до авторів доопрацьованого тексту. Я так розумію, це теж до Мінфіну?
ПІДЛАСА Р.А. Так. Міністерство фінансів нам це офіційно все надало на Комітет. Тому авторство тут підтверджено.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Добре. З ким я можу дискутувати, скажіть мені, будь ласка?
ПІДЛАСА Р.А. З Денисом Валерійовичем.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. У мене питання перше: а в чому у нас зменшення на 1 мільярд надходжень від акцизів на паливо і тютюн? Це через те, що ми щось не встигли прийняти по підвищенню акцизів чи у нас якісь..? Чому у нас пішло це зменшення по бюджету? У нас було 13,7, а стало 12,7.
УЛЮТІН Д.В. (Без мікрофону)
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Окей. І друге питання. Дивіться, ми дуже сильно як Комітет боролись за те, щоб в цьому році на митницю були закладені гроші на сканери. Пояснюю. Це залізничні сканери. Коли проходить поїзд, ми зараз перевіряємо наявність контрабанди "палкою-копалкою", а хочемо все ж таки сканерами. Зараз ще два тижні триває тендер на відкриття пропозицій. Там є справді проблема, тому що поки приходять на тендер тільки китайські сканери, які мали певні проблеми, в тому числі з захистом інформації, але ще раз, є імовірність, що все ж таки вдасться закупити нормальні сканери для митниці. І я не розумію, чому ми забираємо зараз ці гроші у митниці, там не така велика сума, але важлива для того, щоб ми нарешті почали боротись з контрабандою.
Я можу далі продовжити свої запитання. Давайте я поки на цьому зупинюсь і отримаємо відповідь від Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. (Без мікрофону)
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дивіться, колеги, я думаю, що ми це технічно зробимо. У мене велике прохання давати в Еxcel. Я не розумію, як в PDF з ними працювати, з цими файлами, якщо коротко.
УЛЮТІН Д.В. Давайте покроково. Ну, перше, щодо необхідності голосування в першому читанні цього. Я дуже поважаю народних депутатів, але це буде більш, якщо не голосувати в першому читанні і в цілому за цей законопроект, виключно з позиції, що якісь інші суміжні питання не розглядаються, то це не досить доросла буде така позиція, оскільки в даному випадку ми ставимо під ризик саме сектор безпеки і оборони.
Що стосується строків, ми подали цей законопроект 18.07. Основна задача, яка була з нашого боку, і це відповідь щодо податків, це те, що ми очікували розгляд податкового проекту перед тим і для того, щоб ми розуміли, якими будуть податкові зміни. Дійсно, проблема розгляду податкового законопроекту і стала тим, що ми затримались з безпосередньо Законом про внесення змін до державного бюджету. Не могли ми лишати 125 мільярдів від податкових змін в цьому проекті, тоді просто ми б уже виступали як Міністерство фінансів з не досить дорослої позиції, лишивши все як є на перше читання. І розглядати його до того було б досить ризиковано.
Що стосується саме сектору безпеки і оборони – всі знають. І всі знають, чому ми подавали саме 18.07 зміни до бюджету і чому півтора місяця цей проект чекав. Необхідність зараз, так, є необхідність сектору безпеки і оборони. Отримують вони нуль у вересні. Так, у них буде нуль у вересні. І будь-які інші обґрунтування під час війни щодо того, що ми не можемо голосувати Закон про державний бюджет, зміни, для того щоб забезпечити сектор безпеки і оборони, ну я вважаю це не зовсім. Ну це моя особиста позиція. І я вважаю, що, так, ми йдемо на такий ризик без проголосованих змін до Закону про Податковий кодекс. В разі, якщо Податковий кодекс вийде у більш кращому дизайні, ми завжди можемо отримати ресурс від нього більший і зменшити навантаження на боргову частину. І це буде досить доросле рішення.
Банківський податок, я ще раз кажу, це досить ризикова річ. І що стосується глобальних речей, то звісно, фаховість – це і є першочергове при прийнятті такого рішення. І я дуже сподіваюсь саме на те, що народні депутати саме фахово підійдуть до таких речей, як банківський податок. Мені, знову ж таки, в даному випадку краще отримати більшу частину від банківського сектору, ніж меншу, оскільки це є фінансування сектору безпеки і оборони.
Що стосується акцизів. Ми переглянули це, тому що фінальна норма – це норма запровадження саме цього акцизу, змістилось на цілий місяць, запровадження акцизів з жовтня, а значить і безпосередньо ресурс буде менший.
Окремо питання сканерів. Дивіться, два тендери пройшло. Два тендери нульові. Безрезультативні. Сума майже 700 мільйонів гривень. 700 мільйонів гривень, я думаю, для сектору безпеки і оборони це надзвичайно висока сума.
Що стосується безпосередньо третього зараз аукціону, який йде, торги. Треті торги йдуть точно так, як попередні два. Уходити в дебіторку по кінцю року, я вважаю, це не досить ефективне використання бюджетних коштів, навіть якщо це досить така серйозна історія, як митниця. А всі попередні закупівлі сканерів на митниці ми досить добре знаємо, чим закінчились. Тому підготовка всіх матеріалів і старт з новим аукціоном з самого початку року, я думаю, буде найбільш прийнятна позиція, ніж в кінці року, у вересні. Я думаю, ще 30 днів, буде завершення торгів. У разі, якщо буде цей тендер результативний, вийдуть десь в жовтні-листопаді. Зрозуміло, що до кінця року поставок ніяких не буде, і це буде передоплата. Передоплата буде, я думаю, місяців на 12. Ну не дуже хороше, ефективне використання 700 мільйонів гривень податків саме в кінці року, особливо, коли ми намагаємось спрямувати кошти на сектор безпеки і оборони.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Прошу, Ярослав Іванович.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, дивіться, я пропоную просто утриматись від політичних заяв, тому що, мені здається, цей пінг-понг не дуже буде підходити. Але я просто підкреслюю, що ситуація на 18 липня, коли внесли цей закон, і ситуація на зараз, коли у вас є начебто якась додаткова ясність по податках, не відрізняється, тому що ви хочете проголосувати зміни в бюджет без підтвердженого ресурсу, що за мою практику, я думаю, що, Денис Валерійович, і за вашу теж, ми ніколи не робили. Ми завжди голосували ресурс, потім голосували Бюджетний кодекс, якщо потрібно, а потім зміни до бюджету або бюджет, якщо ми говоримо про прийняття нового. Тому от ця різниця.
І тому, ще раз, колеги, при всій повазі, повірте, я теж чудово розумію ситуацію з військовими видатками, але нічого не заважало це зробити заздалегідь. Більше того, у нас склалася якась дивна практика, коли парламент щось дуже-дуже швидко робить, а потім в Офісі Президента не можуть знайти ручку, щоб це підписати по декілька тижнів. Ну ми ж такі приклади теж знаємо. Так? Починаючи з того, що заднім числом підписали акциз, тому що не могли зробити це вчасно, і втратили якісь гроші до державного бюджету.
Тепер щодо митниці. Знову ж таки, я для тих, хто нас слухає, там проблема в тому, що ми пізно запустили цей тендер, і митниця – це все-таки відповідальність більше Міністерства фінансів, але я тоді хочу розуміти все ж таки, як у нас закривається питання контрабанди на залізничних переїздах чи яким чином у нас це буде закладено в наступному році.
І останнє питання, яке залишилось без відповіді. Скажіть мені, будь ласка, як мені або Володимиру Цабалю, або іншим колегам реалізувати зараз своє право на законодавчу ініціативу по тих змінах, які ми хочемо запропонувати в бюджет? Якщо ви ставите це питання в цілому, що, ще раз, ми зараз, я просто одразу говорю, що не розраховуйте, ми його заблокуємо. В даному випадку нічого страшного, можемо 3 дні на подачу правок ad hoc, ми ще раз зібралися парламентом, чудово проголосуємо. Я думаю, що ми спокійно як фракція на це підемо.
Але у мене є ряд пропозицій. Перша з них – забрати 3 мільярди з Мінекономіки на програму кешбеку. Ну нічого страшного. Ну нічого страшного. Значить пропишемо так, щоб …. Друга пропозиція – канал "Рада". Третя пропозиція – Марафон.
Це те, що, у нас є там ряд парафованих інших програм, які ми хочемо скорочувати. Я, чесно говорячи, думав, що ця дискусія буде просто більш технічна і ми зможемо її провести до другого читання у вигляді обговорення правок. Але зараз в питанні в цілому в мене такої можливості немає. А мета, яку ми переслідуємо, це якраз збільшити видатки і перерозподіл на фінансування армії.
Дякую. Я так розумію, відповіді немає.
УЛЮТІН Д.В. Я просто не знаю, як відповісти на таке питання, оскільки, знову ж таки, ми на даному етапі не можемо ставати заручниками як Міністерство фінансів в плані фінансування сектору безпеки і оборони від голосування надзвичайно великої зміни до закону, аж на 30 мільярдів гривень при необхідній потребі 495 по безпосередньо сектору безпеки і оборони.
Звісно, податкові зміни важливі. Але моя особиста думка, я не займаюсь податковим напрямком, це не моє, і тому можу прокоментувати, це надзвичайно потужний проект закону на 30 мільярдів, але це хоча би крок вперед щодо того, що ми показуємо, що ми не тільки просимо гроші, оскільки це стає надзвичайно важко, і комунікація з нашими міжнародними партнерами про те, що заставте своїх платників податків заплатити і дати нам більше, а ми зі свого боку всередині своєї країни платників податків чіпати не будемо, стає дедалі важче. Це нормально проходило в 2022-му році і це дуже погано проходить в кінці 2024-го. В 2025-му це проходити взагалі не буде. І якщо ми все-таки відійдемо від політичних заяв і подивимося на те, що відбувається насправді на фронті, то ми маємо розуміти, що це є номер один в тому, що зараз необхідно забезпечити. Я думаю, всі сьогодні дуже добре чули, що відбувалося вночі в Києві. Я думаю, що в разі, якщо ми далі продовжимо такі речі і почекаємо три дні, 10 днів, воно так не працює.
Колеги із сектору безпеки і оборони можуть чітко розказати, як відбувається закупівля озброєння, які там умови на закритій частині, я думаю, всі, у кого є допуск, оскільки це все надзвичайно важлива частина, всі ці речі потрібні, точно так же, як і виплата ОГД, точно так же, як і виплата винагороди грошової. Це не грошове забезпечення, це не по 20 тисяч, це бойові по 100 тисяч тим, хто воює. І зараз вони їх не отримають. Це прямо прекрасний підхід. Ну дуже-дуже прекрасний підхід.
ПІДЛАСА Р.А. Колеги…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, пані Роксолано…
ПІДЛАСА Р.А. Дозвольте я прокоментую також у відповідь на те, що каже…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так. І потім Гончаренко, будь ласка. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Звісно.
Питання голосування чи не голосування цього законопроекту в цілому – це політичне рішення, яке так чи інакше ухвалюється не тут, а головами фракцій, які представляють інтереси своїх народних депутатів на Погоджувальній раді. Тому я пропоную просто цю дискусію зараз не продовжувати тут, бо сьогодні і завтра наші лідери визначаться, чи готові вони голосувати в цілому цей законопроект. Ми зі свого боку можемо лише підготувати матеріали для того, щоб мати можливість проголосувати як в першому читанні. Погодьтесь, що не зовсім логічно голосувати законопроект, який Уряд подав першочергово, коли ми вже маємо на руках абсолютно змінену версію податкового пакету, ми не можемо пропонувати Верховній Раді голосувати законопроект, який повністю відірваний від реальності, тобто так чи інакше якісь зміни до першого читання ми повинні вносити. Після цього ми створюємо можливість як проголосувати в першому читанні і залишити час на подання поправок, я не знаю, чи це буде тиждень, два, три дні, це знову ж таки питання графіку Верховної Ради, який Бюджетний комітет не вирішує. І так само ми створюємо можливість для голосування законопроекту в цілому, якщо політичні домовленості будуть досягнуті. Тому я пропоную все ж таки поговорити по суті тексту. Якщо готові в когось пропозиції щодо внесення змін до ухвали Комітету з питань бюджету, саме до ухвали, я готова поставити їх на голосування.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Пані Роксолано, Гончаренко, якщо можна.
ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую дуже. Два моменти, пані Роксолано, якраз пропозиції і якраз стосовно нашої роботи. Перша, я прошу вас як голову Комітету ініціювати проведення закритого засідання, допуск у нас є у всіх членів Комітету, при необхідності, можна підтвердити, для того щоб ми в очному режимі сіли і послухали наше Міністерство оборони і Міністерство внутрішніх справ в першу чергу, для того щоб зрозуміти ситуацію. Бо дійсно, звучать багато речей, в мене багато коментарів, але не можу в такому режимі їх ні ставити, ні питати, скоріше за все відповіді не отримаю, а питання нагальні. Тому, можливо, завтра після засідання, можливо можна це в принципі зробити на наступному пленарному тижні, але таке засідання треба провести обов'язково. Прошу вас це зініціювати.
Друге питання – пропозиції. В мене є конкретні пропозиції. Я пропоную, в тому числі те, що казав колега Железняк, і я теж неодноразово на засіданні Комітету це питання піднімав, у нас є дивні видатки в державному бюджеті. Тим більше, якщо є бажання голосувати за основу і в цілому, то я думаю, що є, і все одно наш Комітет виправляє те, що нам дав Уряд, пропонується далі виправляти, прибрати видатки на кешбек, прибрати видатки на Національний телемарафон і ці гроші спрямувати на сектор безпеки і оборони.
Це конкретна моя пропозиція. Прошу секретаріат допомогти з її формулюванням з точки зору технічної, які конкретно пункти, і поставити її на голосування.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Олексію Олексійовичу.
Щодо закритого засідання, я повністю підтримую. Ми таке засідання ініціюємо і запросимо на найближчі дні після засідання Верховної Ради як Міністерство фінансів, так і відповідних заступників міністра, які відповідають за фінанси в усіх інших відомствах.
Щодо пропозиції, яку ви озвучили про те, щоб прибрати кешбек і прибрати видатки на Марафон, я звертаюсь до секретаріату з пропозицією, з проханням спробувати це сформулювати зараз…
Можете взяти слово і прокоментувати це в мікрофон? Щоб я не передавала ваші слова. Світлана Леонідівна чи Інна Федорівна?
Прошу тоді, колеги, надаю слово Книшенко Інні Федорівні, заступниці керівника секретаріату.
КНИШЕНКО І.Ф. Значить, відносно кешбеку. Ці 3 мільярди передбачені по спеціальному фонду державного бюджету і джерелом цих коштів є залишки коштів Фонду безробіття, які ми 10 мільярдів вилучили як виключення з цього Фонду для проведення певних заходів, які пов'язані, власне кажучи, з підтримкою бізнесу і з підтримкою ситуації з безробіттям. Тобто їх витягнути і передати в загальний фонд оборони, ну це неправильно, це насправді і не є коштами державного бюджету, це кошти Фонду безробіття.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Тоді пропозиція одразу щодо цього – залишити їх у Фонді безробіття, значить, прибрати виділення їх на кешбек.
А щодо Національного телемарафону? Це ж гроші, які ми можемо перекинути?
КНИШЕНКО І.Ф. Ну тут просто треба вивчати, наскільки зараз проведена каса. Ви не сказали, в якій сумі ви хочете зняти. Ми ж не можемо зняти те, що, наприклад, вже проведено, касові видатки. Тим більше, в нас останній...
ГОНЧАРЕНКО О.О. Так давайте запитаємо у Міністерства фінансів, повна сума, яка залишилася?
КНИШЕНКО І.Ф. Остання звітність за 7 місяців, а сьогодні у нас вже пройшов серпень, і це треба з’ясовувати.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Давайте за останній квартал, одну чверть бюджетних призначень, тобто за останній квартал жовтень-листопад-грудень, от яка там цифра, одну чверть з неї зняти і передати на сектор безпеки і оборони в розмірі чверті щорічних призначень.
КНИШЕНКО І.Ф. Я просто кажу, що ми не знаємо фактичних видатків, які проведені. Звітність за 7 місяців, а вже фактично пройшло 8 місяців.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Зрозуміло. Затверджену суму ми знаємо на Національний телемарафон на рік?
КНИШЕНКО І.Ф. Я розумію, але ми можемо прибрати і змінусувати те, що вже є касовими видатками.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, а можна я втручусь? Олексію.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Одну четверту дати.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Олексію, можна я втручусь? У мене є пропозиція. Колеги, дивіться, із того, що я почув, є перше, що Уряд просить чомусь цей законопроект в цілому, обґрунтовує військовою необхідністю і все те, що ми почули. Ви почули представників двох фракцій, і є в мене відчуття, що в залі таких людей буде ще значно більше, які поки виступили проти прийняття в цілому, обґрунтовуючи це тим, що ми хочемо збільшити видатки на оборону, як, до речі, і якщо ми не можемо щось перекинути на оборону, є ВПО, є багато інших важливих видатків, де ми бачимо, є можливість скоротити бюджет, зокрема це питання Марафону, який піднімали ми з паном Гончаренко, це питання фінансування телеканалу "Рада", це питання кешбеку і таке інше. Я не згодний з позицією секретаріату, при всій до нього повазі, що це не можна перекинути.
У мене є конструктивна пропозиція: зараз зробити паузу у вашому Комітеті, в роботі Комітету, пропрацювати, що можна, що не можна, ми готові. Я думаю, що Володимир Цабаль чудово подивиться і проаудитує цифри, які можемо ми зробити, і додати це, проголосувати як додаток до рішення Комітету. Тоді воно має можливість пройти в цілому. Або ви в праві прийняти рішення, яке, я так розумію, прийняв вже підкомітет, але не ображайтесь на те, що у нас буде тоді, як правильно сказала Роксолана Андріївна, проблема в залі. Більше того, я нагадаю, що заблокувати в цілому може один народний депутат. Я вас запевняю, що нас значно більше, хто зараз буде вносити пропозиції. Це на ваш вибір.
Ще раз, ми тут не займаємося популізмом. Я, чесно говорячи, не бачу ніякої проблеми від того, що не запуститься кешбек. Або переконайте мене, що це неможливо, і Володимира Цабаля. Але я вам відразу говорю, що ви можете або так скоротити – там два тижні, тиждень роботи, або ви в праві прийняти будь-яке рішення, ми повернемося до цієї дискусії до другого читання. Мені здається, що це ще більше витрачання часу і зусиль шановного Міністерства фінансів, у якого і так багато викликів стоїть, наскільки я пам'ятаю, на вересень і жовтень.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, я хочу розвинути конструктивну пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка і Ярослава Івановича Железняка і зробити відповідну пропозицію. Пропоную зараз поставити на голосування рішення, яке прийняв підкомітет Забуранної. А якщо буде прийнято політичне рішення керівництвом парламенту і фракцій, що вони пропускають цей законопроект в цілому за умови зменшення тих чи інших видатків, які були озвучені вами, або, можливо, якісь інші ще у нас спливуть проблемні видатки, то ми перепроведемо цей Комітет. Я думаю, для нас буде не проблема зібратися на одне голосування і проголосувати вже чітко сформульовану частину ухвали, яка буде зменшувати ті чи інші програми. Я думаю, таким чином буде найбільш конструктивно і буде найбільш результативно.
ГЕВКО В.Л. Дуже слушна пропозиція. Я пропоную переходити також до голосування і нехай Комітет визначається. Дякую.
КРУЛЬКО І.І. Роксолано Андріївно, дозволите?
ПІДЛАСА Р.А. Так.
КРУЛЬКО І.І. Дивіться, я насправді чудово розумію, що рішення буде прийматись на Погоджувальній раді і там очевидно будуть свої аргументи лунати, чому потрібно в цілому, очевидно будуть голоси за те, щоб голосувати тільки перше читання, це все зрозуміло. Але, оскільки ми почули від колег про те, що вони в залі в будь-якому випадку будуть вимагати другого читання, ви знаєте, якщо депутат вимагає, то голосування в цілому не відбувається. Тому, щоб ми не зробили такий холостий постріл, коли ми як Комітет будемо рекомендувати в цілому, а в залі це все одно не пройде, бо ми тільки що почули дуже чітко, що представники принаймні однієї чи двох фракцій, а може і більше, будуть все-таки пропонувати тільки за основу. Я тільки з цього приводу, щоб ми як Комітет не робили ті речі, які потім все одно в залі не будуть підтверджені.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу, ми про це і я особисто думала всі вихідні і все ж таки прийшла до висновку, що в будь-якому випадку ми маємо запропонувати ось ці комітетські зміни, які приводять наш законопроект у відповідність до реальності податкового законопроекту. Якщо зал не буде готовий підтримати в цілому, це для нас по суті нічого не змінює, ми просто будемо вже додавати нові поправки до цієї версії, яку ми зараз запропонували. Мені здається, так було би правильніше. Але, Володимире Володимировичу, можливо у вас інша думка.
ЦАБАЛЬ В.В. Я насправді згідний з Роксоланою Андріївною. Дивіться, колеги, в нас яка ситуація. Юрій Анатолійович пояснив нам необхідність термінового прийняття цього законопроекту. Чому він не був прийнятий за ці сім тижнів з моменту, як він був поданий, враховуючи терміновість, мені незрозуміло. До минулого тижня, там логіка, як я це розумів, я розумів це так, що ми чекаємо податкового законопроекту, тому що дійсно ми не можемо приймати зміни до бюджету, поки немає відповідних податкових змін. Як сьогодні вияснилось, ми вирішили цього не чекати, тобто цей аргумент вже не працює. Тобто ми спокійно могли три тижні чи чотири тижні його прийняти з такою самою ситуацією без податкових змін, скажемо так, авансом. Тому це не є проблема народних депутатів, що він не був прийнятий. Це проблема того, що по якійсь причині не були прийняті рішення по податках і відповідно не було зрозуміло, які мають бути параметри в бюджеті. Але аргументація представника Міністерства оборони, вона зрозуміла і ми всі розуміємо, що нам треба його прийняти в цілому. Мені це зрозуміло і нам це треба обов'язково зробити. Але в той же час використовувати це, оскільки ми всі відповідальні, розумні і так далі, використовувати цей факт як шантаж, умовно, оскільки ми все одно маємо прийняти в цілому, тому, колеги, у вас немає можливості якісь зміни подавати, ну, вибачте, я приблизно так це почув, коли аргументували там про дорослість і так далі, ну це теж неправильно. Тому я підтримую пропозицію Роксолани Андріївни, ми всі приблизно зараз, члени Комітету, розуміємо, що ми маємо прийняти в цілому, але представники монобільшості, представники Міністерства фінансів теж розуміють, що вони мають піти назустріч по певних пропозиціях, хороших пропозиціях. Я не знаю, по яких, я зараз їх не буду називати, я не знаю, по яких. І тому пропозиція Роксолани Андріївни, що завтра на Погоджувальній і сьогодні на Погоджувальній… Члени Бюджетного комітету поговорять зі своїми представниками, які будуть на Погоджувальній, озвучать цю ситуацію і завтра на Погоджувальній має бути прийнятий певний компроміс, умовно, що буде додатково включено в пропозиції Комітету, і вже з цим компромісом ми голосуємо цей законопроект в цілому. Там який це компроміс – може, він там нас кожного конкретно не влаштує, але якщо це буде компромісу, який буде досягнений на Погоджувальній всіма представниками фракцій з розумінням, що нам треба в цілому голосувати, то ми всі цей компроміс приймаємо і не будемо наполягати на другому читанні.
Роксолано Андріївно…
ГОНЧАРЕНКО О.О. У мене є. Перепрошую. Гончаренко.
Дивіться, все одно ви зараз збираєтеся голосувати. Все одно ми вносимо зміни в те, що подавав Уряд. У мене є конкретні … зараз я чітко їх сформулюю. Ми зберемося ще раз, будь ласка, ще два рази треба, чудово, скільки треба – стільки будемо збиратися.
ПІДЛАСА Р.А. Олексію Олексійовичу, я, звісно, перепрошую, це звучить, мабуть, дуже іронічно, але ми вас чуємо через слово.
ГОНЧАРЕНКО О.О. А зараз ви мене чуєте, пані Роксолано?
ПІДЛАСА Р.А. Так краще.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую вам дуже. Вибачте.
До речі, всіх вітаю (ну, з таким запізненням) з Днем знань. Такий у нас сьогодні складний час для проведення Комітету. Все-таки ми ще й депутати, все-таки ще відбуваються якісь там Перші дзвоники і так далі, хоч як це можливо в нашій країні зараз. Тому не присутні фізично, а присутні онлайн.
Сподіваюся, мене зараз чутно, повторюю. Ми зараз, я так розумію, буде все одно винесено це на голосування, все одно ми вносимо зміни відповідно до того, що нам подавав Уряд. Відповідно у мене є дві пропозиції конкретні, які я зараз озвучу. Я прошу їх поставити на голосування. Що буде далі після погоджувальних рад і ще щось, скільки треба – стільки зберемося. Але якщо ми зараз робимо певну дію, то я, як народний депутат – член нашого Комітету, хочу, щоб це відповідало в тому числі і моїй уяві, і закликаю колег це підтримати, а саме: не зменшувати Фонд по безробіттю і залишити 3 мільярди гривень на кешбек у Фонді по безробіттю поки що. Можемо вважати це певним резервом Державного бюджету України, а не витрачати його на цю дивну історію. І друге, це пропоную 400 мільйонів гривень з видатків на Національний телемарафон передати на сектор безпеки і оборони, в бюджет Міністерства оборони. Все, от конкретні пропозиції. Прошу поставити їх на голосування.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Добре. Олексію Олексійовичу, дякую. Я дійсно вимушена поставити на голосування пропозицію члена Комітету в тій версії. Я пропоную, щоб ми все-таки ідеологічно проголосували, а якщо вона буде підтримана, то ми сформулюємо конкретну частину ухвали, для того щоб вона була коректно виписана.
Леся Валентинівна, прошу.
ЗАБУРАННА Л.В. Дозвольте я прокоментую як голова підкомітету. Ми сьогодні активно пропрацювали і ми заслухали на підкомітеті всіх розпорядників коштів і на що вони будуть отримувати їх. Друзі, ну при всій повазі, мова іде про 500 мільярдів. Пропозиції, які сьогодні ми обговорюємо, стосуються трьох мільярдів, і якщо я не помиляюсь, хай Мінфін поправить, не 300 мільйонів (правильно?) на телеканал "Рада". Ну вони є, давайте будемо щиро говорити, більш політичного характеру. І ставити під загрозу виплату заробітних плат, ставити під загрозу виплату винагород людям, які віддали своє життя, ну я не знаю, можливо колеги мене поправлять, ну, по-моєму, це не є абсолютно, давайте все ж таки будемо раціональними хоча би в такому складному питанні. Повторю, знаєте, може це звучить знову на праві рекламної паузи, на підкомітеті ми почули дуже детально, на що будуть спрямовуватись ці кошти, і ми можемо просто реально поставити на стоп вкрай важливі виплати тим людям, які сьогодні боронять нас. Тому всіх закликаю до раціональності.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Ярослав Іванович, прошу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, Ярославе Івановичу. Просто хотілось би колезі Лесі Валентинівні відповісти. Я щось не розумію, а що хто пропонує ставити на стоп? Навпаки, моя пропозиція призведе до збільшення бюджету Міноборони на 300 мільйонів гривень. Я не знаю, може 300 мільйонів гривень для … не гроші. Для мене це гроші. І те, що вони потрібні Міноборони…
ЗАБУРАННА Л.В. Олексій Олексійович, ми не можемо 3 мільярди… Дивіться, це треба йти іншим законодавчим актом. Є певний момент Бюджетного кодексу, де ми 3 мільярди навіть…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я говорю про 300 мільйонів з Національного марафону, Леся Валентинівна.
ЗАБУРАННА Л.В. А ви сказали про дві пропозиції: про Національний…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я сказав дві пропозиції …
ЗАБУРАННА Л.В. Національний марафон і кешбек. Ну ми не можемо.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Чому не можемо? Чому ми не можемо не забирати 3 мільярди з Фонду безробіття? Чому не можемо? Чому ми зобов'язані виконувати це?
ЗАБУРАННА Л.В. Секретаріат пояснював, що в рамках цього законопроекту ми не можемо зняти зі спеціального фонду. Ви можете зареєструвати цю ініціативу окремо, але вона не може бути реалізована в рамках цього законопроекту.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я тоді звертаюся …
ПІДЛАСА Р.А. Олексій Олексійович, ми вас не чуємо. Але пропозицію вашу ми почули, я її…
ГОНЧАРЕНКО О.О.… відповідні і не виділяти 3 мільярди гривень на кешбек.
ПІДЛАСА Р.А. Олексій Олексійович, ми вас почули. Я поставлю вашу пропозицію на голосування як політичну ідею. Якщо вона буде підтримана, секретаріат сформулює цю норму так, щоб вона була правильно виписана.
Так, Ярослав Іванович, прошу.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пані Лесю, я не побачив на вашому засіданні жодної людини, яка виступає проти напрямків видатків. Це, що стосується вашого підкомітету, що займається видатками.
Я не є великим експертом у військових видатках, але довіряю в даному випадку шановним заступникам, які говорять, на що їм треба ці гроші. Так, 3 мільярди – це невелика сума напевно, коли ми говоримо про бюджет в 3,7 трильйона гривень загально, але це достатньо велика сума, від якої можна значно змінити деякі видатки. Я з Маріуполя, от поясніть мені просто по-людські, чому ми 3 мільярди спускаємо "в трубу" на те, щоб люди в ресторані "Біарріц" могли замовити собі італійське вино під виглядом національного кешбеку, а не даємо просто банально людям знайти хоч якесь житло? Поясніть.
І тому, більш того, ми затронули найбільш очевидні речі. У нас з Володимиром є ще свої напрацювання, які ми будемо вносити. Тому я ж і говорю, що у мене не було такої можливості зробити як альтернативний законопроект. Я розраховував на те, що у нас буде можливість це внести правками. Я не збираюся забирати гроші у військових, я хочу їм додати. І як представник Податкового комітету я навіть бачу можливість збільшити це, в тому числі за рахунок податків. І ці 3 мільярди, для розуміння, коли ви говорите велика це сума чи невелика, от якщо б ми зараз пішли на вкрай непопулярну норму про відміну пільги для посилок, вона теж вартувала 3 мільярди, от кошти.
Тому в даному випадку, мені здається, ми тут всі союзники і зараз говоримо по структурі. Кешбек можна забрати, якщо коротко, не хочу просто входити в цю технічну дискусію. Тому, ще раз, наша задача – знайти для ваших видатків гроші. Це спільна задача під час війни. Дайте нам цю можливість або в рамках рішення Комітету до першого читання, або якраз під час правок до другого читання. Вибір, по якому з механізмів піти, обирайте, але варіанту, в якому ви говорите, що дякуємо за вашу позицію, але ми просимо збільшити податки, одночасно пустимо 3 мільярди "в трубу", ну, вибачте, вона просто мені по-людські не заходить, і я думаю, що багатьом депутатам теж.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Прошу.
ГЕВКО В.Л. Роксолано Андріївно, у мене є пропозиція. Пане Ярославе, так, це дуже конструктивна дискусія, дуже цікава дискусія, але я думаю, колеги, ми вже всі почули позицію всіх сторін, і я пропоную переходити до голосування, щоб Комітет визначався. Тому що ми ні до чого більше нового не прийдемо. Всі висловили свої думки, ми все зрозуміли. Прошу голосувати.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Володимире Леонідовичу.
Я відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію Олексія Олексійовича Гончаренка, яка фактично складається з двох частин: повернути Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України 3 мільярди гривень із спеціального фонду державного бюджету; друге, зменшити видатки на програму підтримки Національного телемарафону на 400 мільйонів гривень. Якщо така пропозиція буде підтримана народними депутатами, то секретаріат її сформулює і включить в ухвалу Комітету до законопроекту 11417.
Прошу голосувати. І зразу після цього переходимо до голосування за законопроект.
ЦАБАЛЬ В.В. Просто один короткий коментар. Ми всі розуміємо, що нам критично важливо в цілому проголосувати цей законопроект. Як Денис Валерійович сказав, давайте будемо дорослими. І ми всі розуміємо, що ця пропозиція, вона якраз є той компроміс, який нам дозволить, щоб всі фракції, я це почув і від "ЄС", і від "Батьківщини", щоб всі фракції підтримали в цілому.
Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Так проводьте голосування, Володимире Володимировичу.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня на голосуванні.
Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Лопушанський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній на голосуванні.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – утримався. І зареєструйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе. Відсутній на голосуванні.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній на голосуванні.
Лаба. Відсутній на голосуванні.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за. Чутно мене? Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так-так.
Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній на голосуванні.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за. Зареєструйте, Володю. Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Зареєстрували.
Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. Пузійчук – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.
Саламаха. Відсутній.
Северин.
СЕВЕРИН С.С. Утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Утримався. Зареєструйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, зареєстрували.
Урбанський. Відсутній на голосуванні.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – утримався.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. Шпак – утрималась.
ЦАБАЛЬ В.В. 10 – за. 14 – утримались. Рішення не прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Тоді, Лесю Валентинівно, прошу озвучити пропозицію, яку пропонує нам голосувати підкомітет.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
На підкомітеті ми розглянули даний законопроект і за підсумками його розгляду рекомендуємо Верховній Раді включити законопроект за реєстраційним номером 11417 до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання і за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, ініційованих і підтриманих Міністерством фінансів України, що стосуються уточнення тексту, викладення додатків у новій редакції, з редакційними і техніко-юридичними правками.
Дякую.
ПІДЛАСА .А. Дякую, Леся Валентинівна.
Переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування пропозиція голови підкомітету Забуранної Лесі Валентинівни прийняти рішення Комітету згідно з тим, що вона озвучила, та згідно з проектом ухвали, який вам надісланий.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня.
Лопушанський. Відсутній на голосуванні.
Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Тарас Іванович! Відсутній на голосуванні.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Олексій Олексійович! Не голосував.
Драбовський. Відсутній на голосуванні.
Дунаєв.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський – "за".
Дунаєв. Відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую, за.
ЦАБАЛЬ В.В. Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе. Антон Іванович! Відсутній.
Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.
КІССЕ А.І. Кіссе – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Кіссе – "за", Кузбит – "за".
Кунаєв. Відсутній.
Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.
Пуртова.
ПУЗІЙЧУК А.В. Володимире Володимировичу, Пузійчук – за. Зафіксуйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, є.
Пуртова. Відсутня.
Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Тістик – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. Підтримую.
БАТЕНКО Т.І. Батенко – за. Врахуйте, будь ласка.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Тарасе Івановичу.
Урбанський. Відсутній.
Фролов.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так-так, Павле Валерійовичу, почули вас.
Шпак.
ШПАК Л.О. Шпак – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, 25 – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Прошу не розходитись, у нас є ще одне питання, два питання, які потребують голосування.
Друге питання – про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2024 року номер 943.
Але перш ніж ми перейдемо до розгляду цього питання, я хочу подякувати за участь у Комітеті Джигиру Юрію Анатолійовичу та команді Міністерства оборони, Драп'ятому Богдану Євгеновичу та його колегам з Міністерства внутрішніх справ та усім представникам інших силових відомств, які були присутні у нас на Комітеті. Ми не заперечуємо, якщо ви завершите участь у нашому Комітеті. Ми завжди вас раді бачити, приходьте ще. З нами залишаються Міністерство фінансів і Рахункова палата. Денисе Валерійовичу, більше радості.
Поки що слово для доповіді надається виконувачу обов'язки Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Шкуракову Василю Олександровичу.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Пані Роксолано, у мене перебивався зв'язок, а що …
ЦАБАЛЬ В.В. Олексію Олексійовичу, 10 було – за, 14 – утримались по вашій пропозиції.
ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги! Олексію Олексійовичу, ви нас чуєте?
Василь Олександрович Шкураков, вітаємо вас на Комітеті в новому статусі.
ШКУРАКОВ В.О. Доброго дня.
ПІДЛАСА Р.А. Раді вас бачити.
ШКУРАКОВ В.О. Навзаєм, навзаєм, Роксолано Андріївно.
ПІДЛАСА Р.А. Розкажіть, будь ласка, про рішення, яке ви просите нас ухвалити.
ШКУРАКОВ В.О. Дякую, пані Роксолано.
Шановні народні депутати, шановний Комітет, прохання погодити рішення Уряду, прийняте 20 серпня 2024 року, № 943 про внесення змін до постанови Кабміну від 5 березня 2024 року № 247. Пропонується виділити з фонду ліквідації наслідків 93,2 мільйона гривень для фінансування проекту з реконструкції житлового будинку по вулиці Зестафонська, 8 у місті Запоріжжя після потрапляння боєприпасів і вибуху. І друге, зменшення за пропозиціями заявниками центральних та місцевих органів влади на 106,7 мільйона гривень обсяг фінансування по окремих проектах, що реалізуються за рахунок субвенції територіальним громадам, і на 60 мільйонів гривень обсяг фінансування чотирьох проектів Запорізької області, які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації збройної агресії, виділених Агентству відновлення для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, на 5,4 мільйона гривень обсяг коштів, передбачених Міністерству у справах ветеранів для фінансування проектів з реконструкції Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації. Таким чином, з фонду ліквідації буде виділено Міністерству інфраструктури для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 7 мільярдів 768 мільйонів 132 тисячі 897 гривень, Агентству відновлення – 1 мільярд 477 мільйонів 751 тисяча 631 гривню, Міністерству у справах ветеранів – 45 мільйонів 65 тисяч 423 гривні для реалізації проекту реконструкції Бородянського центру. Відповідно до статті 28 Закону про держбюджет на 2024 рік прошу погодити виділення відповідних коштів з фонду ліквідації.
По Бородянці, там у Володимира Володимировича було питання, запущений цей Центр, уже працює, приймає громадян.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Василю Олександровичу.
Чи є запитання у народних депутатів? Добре.
Тоді прошу першого заступника Міністра фінансів надати коментар щодо позиції Мінфіну.
УЛЮТІН Д.В. Мінфін підтримує.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Чи є зауваження у Рахункової палати?
КЛЮЧКА С.С. У Рахункової палати зауважень немає. Дякую.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую.
Тоді прошу Лесю Валентинівну Забуранну озвучити, як пройшов підкомітет з цього питання.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Чудово пройшов. Активно, як завжди. Ми обговорили кожен об'єкт, отримали вичерпні відповіді. Дійсно, було питання по Бородянці. Ми щиро дякуємо Василю Олександровичу за уточнення, роз'яснення. Таким чином всі питання були вирішені і підкомітет рекомендував погодити дану постанову Кабінету Міністрів згідно з проектом ухвали.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Лесю Валентинівно.
Тоді переходимо до прийняття рішення. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету пропозиція прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону про державний бюджет на 2024 рік, погодити виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачених в підпунктах 1, 2 і 3 пункту 1 постанови Уряду номер 247 зі змінами, внесеними до цих підпунктів постановою Уряду номер 943 (з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету).
Володимире Володимировичу, прошу.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня.
Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець.
БАКУНЕЦЬ П.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній на голосуванні.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Герман – за, Володю. Дякую.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський. Відсутній.
Дунаєв.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Драбовський – "за".
Дунаєв відсутній.
Забуранна.
ЗАБУРАННА Л.В. Підтримую, за. І прошу, вимушена йти, зарахувати за третє питання про основні підсумки роботи Комітету також мій голос – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Дякуємо. Ми почули позицію. Але мені здається, ми так не можемо. Добре.
Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе.
КІССЕ А.І. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. Підтримую. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кіссе. Антон Іванович, я вас назвав. Вибачте.
Кунаєв. Відсутній.
Лаба. Відсутній.
Лунченко.
ЛУНЧЕНКО В.В. Лунченко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.
Саламаха.
САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ТІСТИК Р.Я. Перепрошую. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський.
Фролов.
Тістик – "за".
Павло Валерійович!
ФРОЛОВ П.В. Фролов. А що ми голосуємо? Я прослухав.
ЦАБАЛЬ В.В. Погодження видатків з фонду ліквідації.
ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.
ШПАК Л.О. Шпак голосує – за.
ЦАБАЛЬ В.В. 26 – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.
Прошу не розходитися, у нас є ще одне коротке питання, яке потребує голосування, – про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період одинадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання.
Відповідно до статті 53 Закону про комітети Верховної Ради підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період одинадцятої сесії, до якого включено питання, передбачені на цьому засіданні. Відповідно за підсумками засідання зазначену інформацію може бути уточнено.
Проект рішення з проектом звіту вам надано.
Пропонується прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом, а саме: затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період одинадцятої сесії.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.
ПІДЛАСА Р.А. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Крулько. Іване Івановичу! Відсутній.
Гевко.
КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Крулько – "за".
Гевко.
ГЕВКО В.Л. Гевко – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук. Відсутня.
Лопушанський.
ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Цабаль – за.
Бакунець. Відсутній.
Батенко. Відсутній.
Борт. Відсутній.
Герман.
ГЕРМАН Д.В. Герман – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.
ГНАТЕНКО В.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній на голосуванні.
Драбовський.
БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.
ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Бакунець – "за", Драбовський – "за".
Дунаєв. Відсутній.
Забуранна. Відсутня.
Задорожній. Відсутній.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за, Володимире Володимировичу.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, Задорожній – "за".
Заремський.
ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.
КАПТЄЛОВ Р.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.
Кіссе.
КІССЕ А.І. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кузбит.
КУЗБИТ Ю.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Відсутній.
Лаба.
ЛАБА М.М. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.
Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Молоток. Відсутній.
Пасічний.
ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.
ПОЛЯК В.М. Поляк – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.
ПУЗІЙЧУК А.В. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.
Саламаха. Орест Ігорович! Відсутній.
ЦАБАЛЬ В.В. Северин.
СЕВЕРИН С.С. За.
ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.
ТІСТИК Р.Я. Підтримую.
ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Відсутній.
Фролов. Павло Валерійович!
ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Фролов – "за".
І Любов Олександрівна.
ШПАК Л.О. Шпак, голосую – за.
ЦАБАЛЬ В.В. Так, 23 – за. Рішення прийнято.
ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги. Дякую за участь у Комітеті сьогодні.
Бажаю всім хорошого завершення робочого дня. І побачимося завтра у Верховній Раді.