СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

7 липня 2025 року

 

ПІДЛАСА Р.А. Можемо починати наше засідання. В нас є 19 народних депутатів в Zoom з нами. Вже 20 мабуть, враховуючи Миколу Миколайовича.

Отже, шановні народні депутати та запрошені, пропоную розпочинати нашу роботу. На моє звернення більше половини членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення сьогоднішнього засідання Комітету в режимі відеоконференції.

Прошу секретаря Комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Зараз я буду, як завжди, оголошувати за списком прізвище члена Комітету, який відповідно має підтвердити свою присутність.

Підласа Роксолана Андріївна присутня.

Крулько Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Присутній. Доброго ранку.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гевко Володимир Леонідович.

 

ГЕВКО В.Л. Доброго ранку, присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Забуранна Леся Валентинівна.

Копанчук Олена Євгенівна.

 

КОПАНЧУК О.Є. Доброго дня, присутня.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лопушанський Андрій Ярославович.

Молоток Ігор Федорович.

 

МОЛОТОК І.Ф. Добрий день, присутній Молоток.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пуртова Анна Анатоліївна.

Цабаль Володимир Володимирович.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Бакунець Павло Андрійович.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Батенко Тарас Іванович.

БАТЕНКО Т.І. Добрий день, присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Борт Віталій Петрович.

Герман Денис Вадимович.

 

ГЕРМАН Д.В. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гнатенко Валерій Сергійович.

 

ГНАТЕНКО В.С. Добрий день, присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Гончаренко Олексій Олексійович.

Драбовський Анатолій Григорович.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Вітаю, присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дунаєв Сергій Володимирович.

Задорожній Микола Миколайович.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Всім доброго дня. Задорожній присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремський Максим Валентинович.

Каптєлов Роман Володимирович.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. Доброго ранку. Я з вами. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Качний Олександр Сталіноленович.

Кіссе Антон Іванович.

Кузбит Юрій Михайлович.

 

КУЗБИТ Ю.М. Доброго ранку. Кузбит присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Кунаєв Артем Юрійович.

Лаба Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. Доброго дня. Лаба Михайло присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лунченко Валерій Валерійович.

Люшняк Микола Володимирович.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня. Люшняк присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пасічний Олександр Станіславович.

ПАСІЧНИЙ О.С. Доброго дня. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Поляк Владіслав Миколайович.

 

ПОЛЯК В.М. Доброго дня. Поляк присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Пузійчук Андрій Вікторович.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Добрий день. Присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Саламаха Орест Ігорович.

 

САЛАМАХА О.І. Доброго дня, колеги. Саламаха присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Доброго дня. Зареєструйте, будь ласка, Заремського. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Заремського зареєстрували.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Доброго дня. Лопушанського зареєструйте, будь ласка. Доброго дня, колеги.

 

ПІДЛАСА Р.А. Лопушанського зареєстрували.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Северин Сергій Сергійович.

Тарарін Микола Олександрович.

 

ТАРАРІН М.О. Присутній. Добрий день.

 

ПІДЛАСА Р.А. Тістик Ростислав Ярославович.

Урбанський Анатолій Ігорович.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Доброго дня. Урбанський присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Доброго дня. Фролов присутній.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шпак Любов Олександрівна.

ШПАК Л.О. Доброго дня. Присутня на засіданні.

 

ПІДЛАС Р.А. Володимире Володимировичу, прошу підтвердити наявність кворуму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Зареєструвались 26 членів Комітету. Кворум є.

 

КУНАЄВ А.Ю. Доброго дня. А можна ще мене зареєструвати?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв – 27-й. Кворум є.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, порядок денний і відповідні матеріали вам було надіслано в СЕДО, а також в чат і на електронну пошту у Верховній Раді.

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного. Володимире Володимировичу, прошу провести голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. Підласа – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна. Відсутня.

Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Молоток – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко. Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артеме Юрійовичу, ви десь були.

КУНАЄВ А.Ю. Так. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За. Пузійчук – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Пузійчук – за.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин. Відсутній.

Тарарін. Миколо Олександровичу!

 

ТАРАРІН М.О. Так. За. Вибачте.

 

ЦАБАЛЬ В.В. За.

Тістик. Відсутній.

Урбанський.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Фролов. Павло Валерійович!

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. За. Я – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 27 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, переходимо тепер до питання порядку денного, це Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у першому кварталі. Ви пам'ятаєте, що ми ухвалили не так давно новий Закон "Про Рахункову палату", згідно з яким усі комітети зобов'язуються розглядати висновки Рахункової палати. Тому сьогодні слово надається голові Рахункової палати Піщанській Ользі Станіславівні коротко представити відповідний висновок Рахункової палати.

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановна пані Роксолана, народні депутати, всі запрошені. На засіданні підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати було ретельно розглянуто Висновок про результати аналізу виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у першому кварталі. За пропозицією Рахункової палати до обговорення цього питання долучилися головні розпорядники бюджетних коштів – представники Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, за що ми щиро дякуємо Бюджетному комітету, пану Молотку як керівнику підкомітету – за ґрунтовне обговорення висновків Рахункової палати.

Я зупинюся на ключових показниках за результатами аналізу.

Перше - збереження фінансової стійкості та наповнення державного бюджету для здійснення найнеобхідніших витрат, які попередні 3 роки сприяли отриманню від міжнародних партнерів позики та безповоротної допомоги. При цьому у загальному обсязі зовнішніх надходжень 363 мільярди гривень збільшилася частка безповоротної допомоги з 9 до 27 відсотків. Так, у першому кварталі 2025-го року до державного бюджету надійшло безповоротної допомоги в 2,6 раза більше, ніж у відповідному періоді 2024-го року. Однак це на 23 відсотки менше плану на січень-березень 2025-го року. Із внутрішніх джерел до державного бюджету отримано 1,1 трильйона гривень, що на 40 відсотків більше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

Друге – високий рівень виконання плану на 2025-й рік (34 відсотки) і зростання доходів державного бюджету порівняно з першим кварталом
2024-го року на 44 відсотки є результатом насамперед збільшення у 2,2 раза обсягів власних надходжень бюджетних установ, що створило умови для проведення додаткових видатків, зокрема бюджетними установами, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.

Третє – видатки державного бюджету становили 1,2 трильйона гривень, або 27,4 відсотка плану на рік. Порівняно з першим кварталом 2024-го року видатки зросли на 38,5 відсотка за рахунок насамперед зростання видатків на обороноздатність і безпеку держави.

Видатків загального фонду проведено на 14 відсотків менше плану за звітний період, основними причинами чого стали: нерозроблення і незатвердження документів, що дають право на проведення видатків, порядків використання коштів, паспортів бюджетних програм; недотримання або перенесення визначених умовами контрактів термінів поставок товарів, здійснення робіт і надання послуг, у тому числі оборонного призначення; неможливість здійснення попередньої оплати за наявності простроченої дебіторської заборгованості за контрактом; оплата медичних та соціальних послуг в межах потреби; економія видатків, зокрема на обслуговування державного боргу.

Урядом та деякими головними розпорядниками не дотримано встановлених Бюджетним кодексом України строків щодо: затвердження порядків використання коштів – це 73,8 відсотка порядків не затверджені в 30-денний термін з дня набрання чинності Закону про державний бюджет (у 2024-му році це був 71 відсоток); затвердження та погодження Міністерством фінансів України паспортів бюджетних програм – 28 відсотків паспортів не розроблено та не погоджено протягом 45-ти днів з дня набрання чинності Законом про бюджет (у 2024-му році це було 22,5 відсотка). Це призвело до непроведення запланованих на січень-березень видатків та надання кредитів на суму 3,3 мільярда гривень.

Четверте – у першому кварталі зросла частка видатків на заходи, пов'язані із безпекою, обороноздатністю держави, до 73,5 відсотка. Порівняно з відповідним періодом 2024-го року ці видатки збільшилися на 55 відсотків. Найбільше зросли видатки Міністерства оборони України для закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання. При цьому для закупівлі товарів оборонного призначення перерозподілено значні обсяги видатків із запланованих на оплату праці у жовтні-грудні
2025-го року – 174,8 мільярдів гривень, що збільшило ризик недостатності коштів на оплату праці, зокрема військовослужбовців.

П'яте – продовжувала зростати прострочена дебіторська заборгованість. З початку року така заборгованість збільшилася на 23,6 відсотка. Майже 90 відсотків загального обсягу простроченої заборгованості рахувалося за Міністерством оборони України. Основними причинами її збільшення стало невиконання підприємствами-постачальниками умов контрактів, договорів, термінів постачання продукції оборонного призначення, надання послуг та виконання робіт. Якраз це ми і обговорювали на підкомітеті. Міністерство оборони має надати додаткову інформацію і вже доповідало про покращення цієї ситуації.

Шосте – кредиторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету за видатками у січні-березні збільшилася на 4,9 мільярдів гривень, або в три рази – до 7,1 мільярда гривень, з якої прострочена заборгованість становила 1,4 мільярда гривень. Кредиторська заборгованість Міністерства внутрішніх справ за видатками у січні-березні збільшилася на 0,9 мільярдів гривень – з 0,1 до 1 мільярда гривень.

Для усунення виявлених відхилень і порушень при виконанні Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Рахункова палата за результатами здійснення контрольного заходу надала Уряду ряд рекомендацій. Рахункова палата пропонує дослухатися до наданих рекомендацій і виконати їх.

Дякую всім за увагу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дуже дякуємо, Ольго Станіславівно.

Чи є запитання до доповідачки у народних депутатів? Прошу піднімати руку на Zoom.

 

ЛАБА М.М. Якщо можна, Михайло Лаба.

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, прошу, Михайле Михайловичу.

 

ЛАБА М.М. Доброго дня. До пані Ольги питання. От останні цифри там по МВС мінус 0,9 мільярда. Це яка причина такого, тобто збільшення видатків їх внутрі системи своєї?

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Причини у всіх головних розпорядників, які були названі, у них вони всі однакові в сукупності, це і несвоєчасне затвердження паспортів, це і… кредиторська…

До речі, також доповідав керівник МВС по тому, що є невиконання умов контрактів, є прострочення заборгованість, є питання, які передані на штрафні санкції. Додатково мають надати інформацію по тому, які заходи вони вживають для зменшення цієї суми…

Ну там не вся сума ще, там не вся сума. Там є покращення, але не вся сума ще на сьогоднішній день.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Ольго Станіславівно.

Давайте надамо слово Міністерству фінансів, не тільки з цього приводу, а загалом як коментар щодо висновку Рахункової палати. Тоді можна буде продовжити питання і відповіді до обох доповідачів.

 

ЛОЗИЦЬКИЙ В.П. Дякую.

Добрий день, Роксолано Андріївно, шановні народні депутати. 26.06 дійсно відбулося засідання підкомітету, на якому вперше ми, крім заслуховування самого Міністерства фінансів, ще заслуховували інших головних розпорядників. Це дійсно, ми підтримуємо зазначену пропозицію, що виконання державного бюджету це не тільки зобов'язання Міністерства фінансів, а й інших головних розпорядників. У процесі виконання державного бюджету за перший квартал ми розглянули 5 ключових міністерств, розібрали детально по кожному із них причини наявності дебіторської, кредиторської заборгованості, і кожен головний розпорядник мав змогу пояснити народним депутатам причини цієї кредиторської, дебіторської заборгованості, і крім того, надати необхідну, на думку народних депутатів, інформацію, яка потрібна для подальшого аналізу проведених або не проведених видатків у поточному році.

Зараз ми, як і домовлялися тоді на підкомітеті, ми вже маємо змогу розповідати про оперативні цифри не тільки за перший квартал, а вже за січень-червень, тобто ми зараз за січень-червень маємо доходи – 1 трильйон 866,7 мільярда гривень. Зросли проти аналогічного показника 2024 року на 550 мільярдів гривень.

Дійсно ми, як і згадувала Ольга Станіславівна, маємо перевиконання надходжень від наших партнерів, зараз ця цифра становить 214,3 мільярда гривень проти аналогічного показника минулого року. Крім того, є звичайно перевиконання і власних надходжень, про це ми теж засвідчували на засіданні підкомітету, 137,2 мільярда гривень. Крім того, у нас є певне перевиконання по надходженню від Національного банку і ми теж це частково врахуємо зараз при внесенні змін до Закону про Державний бюджет. Є також перевиконання ПДВ – 45,4 мільярда гривень. Це теж я називаю цифри оперативного виконання за січень-червень поточного року.

Видаткова частина – видаткова частина у нас виконується згідно з графіком, відповідно до розпису, який ми затвердили. Ті процедурні і інші речі, які у нас в принципі не виконуються, ми їх намагаємося зараз надолужити. І якщо у порівнянні брати з тими показниками, що ми мали по затвердженнях порядків і по затвердженнях паспортів бюджетних програм, то зараз, хочу доповісти, що ми на сьогоднішній день маємо незатверджених, всього залишилося 7 порядків використання коштів: 6, а 1 уже на розгляді, 6 порядків використання бюджетних коштів. І в нас залишилося незатверджених 14 паспортів бюджетних програм. Ну відповідно ви розумієте, якщо 6 порядків незатверджених, то аналогічно і як мінімум 6 паспортів не затверджено. Крім того, ми маємо ще крім цих 14, ще з 14-и 6 – це у зв’язку з тим, що не затверджено порядки і по інших причинах у нас є ще незатверджені 8 паспортів бюджетних програм.

Ми кожен місяць інформуємо Бюджетний комітет про стан і про ті причини, які нам доводять головні розпорядники, і наскільки я знаю, нещодавно теж Комітет отримав інформацію про паспорти і порядки, які затверджені. Ця інформація постійно знаходиться на контролі в Міністерстві фінансів.

Щодо кредиторки, дебіторки. Ми теж постійно знаходимося в оперативному контакті з головними розпорядниками, відслідковуємо всі ті динамічні зміни, які відбуваються по кредиторці, дебіторці, оскільки ви пам’ятаєте, показник кредиторської заборгованості є один із маяків Міжнародного валютного фонду на цей рік і передбачений в меморандумі. Ми його будемо дотримуватися, це вимога Міжнародного валютного фонду. Там він становить 1,8. На сьогодні ми маємо простроченої кредиторської заборгованості 1, ну 1,5 мільярда гривень. Тобто ми знаходимося в постійному виконанні зазначеного маяку, і крім того ми з кожним головним розпорядником, в якого відбувається якась зміна, відразу ж на контакті, для того щоб з’ясувати причину.

Те питання, яке сьогодні піднімалося, це ми розглядали на засіданні підкомітету. Це аналізувалася кредиторська заборгованість Міністерства внутрішніх справ. Ми розібралися, що воно стосується там по окремій бюджетній програмі Національної гвардії України і головний розпорядник, наскільки я розумію, мав дати пояснення Комітету з приводу затримки в її реалізації, і наскільки я знаю, вони найближчими асигнуваннями, які в них будуть, мають вирішити це зазначене питання.

Щодо інших видатків. Ми повністю фінансуємо зараз ті видатки, які стосуються соціальної сфери, забезпечуємо видатками повністю відповідно до розпису сектор безпеки і оборони.

Дефіцит – я хочу сказати, що у нас граничний дефіцит законом визначений – 1 трильйон 640,6 мільярда гривень, або 19,4 – це без внесення змін, які ми зараз запропонували. І в принципі за січень-червень виконано з дефіцитом 529,1 мільярда гривень.

Фінансування ми в принципі здійснюємо відповідно до плану. Внутрішні запозичення у нас за січень-червень здійснені 232,5 мільярда гривень, або 88,6 відсотка від плану. При цьому відповідно за рахунок випуску військових облігацій у нас залучено 111,7 мільярда гривень.

Тобто, зараз поточне виконання державного бюджету здійснюється в умовах, коли ми постійно знаходимося на контакті з усіма головними розпорядниками, відпрацьовуємо кожного із них показники. Ті порядки, які зараз є, ми намагаємося прискорити, це було у нас там декілька питань по Міністерству екології і по інших міністерствах, ми з ними відпрацьовуємо, там, у Міністерстві екології мали створити робочу групу, яка мала ухвалити деякі рішення. Потім, у нас там були деякі питання по Міністерству громад і територій, ми теж дали відповідні звернення до них, щоб вони прискорили розробку порядків. Я розумію (Ігор Федорович, може, це згадає), вони мали надати йому якусь інформацію, і це теж стосується питань окремих по Укравтодору.

В принципі, все.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати, чи є запитання до обох доповідачів?

 

ЛАБА М.М. Якщо можна. Михайло Лаба.

 

ПІДЛАСА Р.А. Михайло Михайлович, а потім Володимир Володимирович.

 

ЛАБА М.М. Дякую.

З року в рік ми маємо от таку проблему з затвердженням паспортів бюджетних програм. У нас є як би можливість внести в законопроект якісь дедлайни такі, які були б критичні для всіх урядових структур, які запускають ту чи іншу фінансову програму в життя протягом бюджетного періоду, протягом року. Якщо говорити про початок року, то я декілька разів уже зауважував таку пропозицію, щоб кожного 31 січня поточного і наступного фінансового року як би були затверджені чітко, от такий був би дедлайн затвердження бюджетних програм. Це перше.

Друге, які законодавчі ініціативи виникають у фінансуванні, наприклад, ну тих же, скажемо так, харчоблоків у Міністерстві освіти і науки, так, то якщо це постанова прийнята про фінансування і порядку немає або є порядок, це теж треба встановити дедлайн, що від певної дії має бути регламент, 20 днів там порядок і 10 днів на затвердження паспорту бюджетної програми. У нас цього немає, і виходить таке, що ось, наприклад, шостий місяць поточного 2025 року або навіть, наприклад, по тій же програмі по харчоблоках у минулому році, наведу приклад, отримали громади фінансування у жовтні. Почали роботу, у грудні в деяких призупинилися роботи через кліматичні, тобто погодні умови - мінуси температури, здатність виконати на 40 відсотків об'єктів не було, відповідно кошти перейшли в державний бюджет, а в 2025 році ці об'єкти уже не фінансувалися МОНом, тому що по порядку не було 40 відсотків, і тому вони випали, держава затратила туди кошти і недоробила об'єкт, залишила його громаді як довгобуд, ну, наприклад. Не довгобуд, а будуть вирішувати, як знаходити, але це непоодинокий випадок у різних програм.

Тому у мене звернення до Міністерства фінансів: або ви даєте правки до Бюджетного кодексу, який ми будемо восени приймати, або ми з Бюджетним комітетом напрацюємо і ці граничні норми пропишемо у відповідному кодексі, щоб виконувалися програми. А то ми по пів року сидимо, розганяємося, а вже в кінці року не можемо нічого зробити.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, прошу.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Михайле Михайловичу, я повністю поділяю ваше обурення, бо насправді вчасне незатвердження порядків використання коштів і паспортів це дійсно руйнує бюджетну дисципліну. Разом з тим, Бюджетний кодекс вже містить норми щодо затвердження порядків використання коштів, це 30 днів. І більше того, бюджетне законодавство також має регуляцію, яка зупиняє будь-яке фінансування на 45-й день початку року по програмі, якщо не затверджені порядки використання коштів. Яку додаткову норму ми можемо ще додати, щоб стимулювати міністерство вносити відповідні порядки використання коштів і після цього затверджувати паспорти, я поки що придумати не можу, але я думаю, що можемо спільно опрацювати це питання, розглянути для посилення дисципліни.

Дякую.

 

ЛАБА М.М. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Денисе Валерійовичу, у мене два питання до Міністерства фінансів. Перше питання стосується фінансування дефіциту 2026-го року. Хотілося би ну в загальних деталях зрозуміти, яке бачення дефіциту на
2026-й рік і за рахунок чого буде фінансуватися. Я розумію, що там зараз не вся сума підтверджена. Але якесь бачення в Міністерства фінансів напевно є. Це перше.

І друге питання стосується взагалі питання державного боргу. Яка ситуація з державним боргом зараз і на 2026-й рік, тобто яка динаміка планується, і, умовно, які заходи Міністерством фінансів плануються для того, щоб, умовно, тримати виплати, тобто відсотки, які ми платимо по державному боргу, на тому рівні, який ми можемо фінансувати з державного бюджету. Цього року це 400 з чимось мільярдів, якщо я не помиляюся, і наступного року там сума трохи більша.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, прошу.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Володимире Володимировичу, питання надзвичайно важливе.

Я думаю, що ми ще повернемося до цього питання, коли будемо розглядати зміни до державного бюджету поточного року, коли будемо розглядати Бюджетну декларацію 2026-2028 років. Загалом питання фінансування бюджету за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень це є одним із найбільш фундаментальних, оскільки воно, саме фінансування покриває половину нашого бюджету.

Хочу сказати, що внутрішнє фінансування стовідсотково іде на фінансування сектору безпеки і оборони, зовнішнє фінансування на ці цілі спрямувати неможливо, окрім деяких домовленостей з Британським урядом щодо фінансування саме закупівлі певних видів техніки, яка необхідна для сектору безпеки і оборони, певних видів товарів, я б сказав.

Що стосується безпосередньо державних запозичень. Знову ж таки, внутрішній ринок нам досить непогано допомагає, ми в цьому напрямку збираємо в плані поточного року без змін – це близько 13 мільярдів доларів у еквіваленті після внесення змін, які ми будемо обговорювати, я думаю, наступним питанням, це буде близько 17 мільярдів доларів в еквіваленті на внутрішньому ринку. У наступних роках відповідно до Бюджетної декларації внутрішнє запозичення також є одним із тих джерел, які необхідні для фінансування сектору безпеки і оборони, і ми звертаємо увагу на те, що в залежності від сценаріїв розвитку, сценарію макроекономічного, а також військової кампанії це буде різна цифра, і в залежності від того, на що саме буде спрямовуватися, дефіцит буде від 9,9 відсотка до 17,5 відсотка, знову ж таки, в залежності від сценаріїв.

І знову ж таки це ми орієнтуємося на стовідсотковий роловер по кожному із років як в 2026-му, так і в 2027-му, так і в 2028-му роках. Виходячи з цих припущень, ми якраз і формували свої розрахунки по бюджету. Виходячи з таких припущень, ми розраховували і зміни до бюджету
2025-го року.

Що стосується безпосередньо роботи з нашими кредиторами по операції з боргами, частина операцій продовжується, частина операцій завершена, зокрема операція з боргом по деривативу, вона ще продовжується і окремі гарантовані, операції з окремими гарантованими боргами також ще продовжуються, для того щоб досягти найбільш кращої позиції для України, найбільш кращої позиції для видатків бюджету.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Володимире Володимировичу, уточнююче питання. Потім Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Два уточнюючі питання. Перше. Чи правильно я розумію, що вартість обслуговування в 2026-му році, є такий прогноз, що вона зменшиться, ну як відсоток до боргу? Чи це неправильне розуміння? Перше. І, якщо можна, цифри, умовно, зараз це, я не знаю, там де. Ну приблизно. Добре.

І друге. Чи планується у нас у відсотках до ВВП фіскальна консолідація в 2026-му році в тому бюджеті, який ви зараз готуєте на 2026-й рік? Тобто у відсотках. В абсолюті, я розумію, що сума може збільшитися, але у відсотках…

 

УЛЮТІН Д.В. Відсоток дефіциту до ВВП, звісно, ми прогнозуємо зменшення, зменшення по роках. У будь-якому випадку, ми маємо в рамках євроінтеграційної нашої роботи і виконання всіх критеріїв для того, щоб країна відповідала Маастрихтським критеріям і могла бути частиною Європейського Союзу, це якраз один із показників, два показники, це дефіцит і відношення державного та гарантованого боргу до ВВП. Зокрема це ми і провадимо у нашій бюджетній політиці. Це зокрема і є частиною угоди по операції з боргом, яка в принципі погоджена також із Міжнародним валютним фондом. Тому, так, ми в цьому напрямку рухаємося.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Вітаю, шановна пані Роксолано! Вітаю, шановні колеги! У мене до Міністерства фінансів два питання.

Питання номер один. Склалася складна ситуація по об'єктах, які фінансувалися за рахунок фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Мова йде про сховища. Тема надзвичайно важлива на сьогоднішній день, на жаль. І є об'єкти, які у 2023-2024 роках фінансувалися, мають певний відсоток завершення, але після того, як практично фонд ліквідації ліквідований, фінансування більше немає, об'єкти "зависли", стоять недобуди по громадах, то це неприйнятна ситуація. Я піднімав цю тему на "Годині запитань до Уряду", після того ставив ці питання, і ми там трішки розбиралися. Знаю, що Уряд надав вказівку розібратися з цим і знайти можливість і джерела, яким чином буде дофінансовано, профінансовано ці об'єкти, щоб сховища, які мають рятувати життя, були добудовані.

Хочеться почути від Міністерства фінансів: що ви збираєтеся в цьому напрямку робити? Це питання номер один.

Друге питання недуже по бюджету, але все-таки хочеться почути позицію Міністерства фінансів. На минулій "Годині запитань до Уряду", останній, теж ставив це питання і перед тим ставив, у нас є проблема по єВідновленню, по квартирах, які знаходяться в об'єктах, які є пам'ятками архітектури, у першу чергу місцевого значення. Для розуміння, пам'ятка архітектури місцевого значення це не якийсь лакшері фешен будинок, це одеська Молдаванка, до прикладу. Ця проблема дуже актуальна в Одесі, і наскільки я знаю, у Львові теж, думаю, що вже і в Києві. Велика кількість пошкодженого житла, але виходить так, що люди, які живуть у звичайному житлі, мають можливість подаватися на програму отримувати допомогу від держави, а люди, які живуть в пам’ятках архітектури, не можуть.

Я не знаю, вже достатньо довгий час це питання піднімаю. Мені говорять, що блокується відповідний проект змін до постанови, Міністерство фінансів не погоджується. Я хочу до вас звернутися, якщо ви володієте ситуацією, дайте відповідь, якщо не володієте, то, будь ласка, займіться цим питанням, погодьте ці порядки і треба щонайшвидше внести зміни. Це ж наші люди, це громадяни України, які постраждали внаслідок російської агресії, і на відміну від інших громадян не можуть отримати допомогу.

Дякую.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Олексію Олексійовичу.

Дуже вдячний за те, яку увагу ви приділяєте саме ефективності використання коштів.  Питання в тому, що на сьогодні, і я вдячний і членам Бюджетного комітету, і всім народним депутатам за те, що голосували ці норми безпосередньо в самому Законі "Про Державний бюджет на 2025 рік", в нас чітко виписано, що кошти фонду ліквідації мають в першу чергу спрямовуватися, надходження коштів фонду ліквідації мають спрямовуватися на завершення попередніх об’єктів, розпочатих в попередні роки.

Для інформації, на сьогодні до фонду ліквідації, це станом січень-травень, ресурс 13 мільярдів, із них використано коштів, по касі пройшло 2,2 мільярди, тобто кошти в фонді ліквідації для завершення об'єктів є. Необхідно працювати з відповідним міністерством, яке відповідальне за цю бюджетну програму. Міністерство фінансів сприяє, як може, цьому процесу, але ми не відповідальні за цю бюджетну програму. Якщо я не помиляюся, то фонд ліквідації якраз і створювався під Міністерством фінансів, але потім рішенням парламентським було передано до профільного міністерства. Ми не проти і розуміємо важливість саме такої роботи профільним міністерством, але наразі це робота має бути пророблена саме з профільним міністерством за цю програму.

Що стосується відновлення об’єктів культурної спадщини, я думаю, що це тематика, вона максимально, максимально всім відома. Об’єкти культурної спадщини або … інших таких обмежень, визначені законом, і порядок надзвичайно складний в профільному законі. Для того, щоб ми могли щось погодити або щось виписати, ми маємо мати відповідну підставу юридичну законодавчу в профільних законах. Я не думаю, що тут Міністерство фінансів щось блокує, виходячи зі свого власного переконання, ми виключно дивимося на відповідність норм, які визначені тут, відповідності нормам бюджетного законодавства і іншого законодавства. Тому тут, я думаю, варто напрацювати відповідні зміни і внести їх у профільний закон.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я хотів би поставити пару уточнюючих питань.

 

ПІДЛАСА Р.А. Звісно.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Пане Денисе, наскільки правильно я вас зрозумів, що кошти фонду ліквідації є. А чому тоді вони не використовуються, ці кошти? А ви кажете, що 13 мільярдів надходжень, 2 – видатків. А що відбувається з 10 мільярдами різниці і навіть більше? Перше уточнююче питання.

По другому питанню теж уточнююче питання. Є проект постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до програми по єВідновленню, які дозволять по об'єктах культурної спадщини, які є житловими будинками. Я про ці об'єкти саме говорю, не говорю ні про що інше, я не говорю про інші об'єкти, які також потребують уваги, але я говорю – там, де живуть люди. І цей проект постанови заблокований, не погоджений Міністерством фінансів. То у мене є конкретне питання до Вас, тому я прошу Вас подивитися це (я розумію, що я не попереджав і ви не готувалися) і дати відповідь і сприяти тому, щоб це було погоджено і винесено нарешті на засідання Кабінету Міністрів.

Дякую.

Я не чую відповідей, якщо хтось їх надає.

 

ПІДЛАСА Р.А. Колеги, чи хтось чує мене зараз, тому що у нас...

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Зараз знову чуємо. Перед цим десь хвилину не чули нічого.

 

ПІДЛАСА Р.А. В Комітеті вибило… Давайте тоді вже будемо завершувати обговорення з цього питання. І переходимо до слова Ігоря Федоровича Молотка, як пройшов підкомітет. А потім голосування.

Колеги, чи чутно нас на Zoom?

 

ГЕРМАН Д.В. Так, я чую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Чудово.

Тоді Ігор Федорович Молоток, розкажіть нам, як пройшов підкомітет.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги та запрошені, на підставі Висновку Рахункової палати та звітних даних у Комітеті підготовлений проект рішення, в якому проведена інформація про поточний стан виконання державного бюджету у 2025 році, та проект ухвали з рекомендаціями для Уряду, що надано членам Комітету.

Ретельно проаналізувавши Висновок Рахункової палати разом з секретаріатом, виявлено ряд системних недоліків та проблемних питань у виконанні бюджету. Тому було прийнято рішення запросити на обговорення ряд розпорядників коштів – представників Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства довкілля, Міністерства розвитку та Агентства відновлення. І разом з Рахунковою палатою та представниками Міністерства фінансів ми провели підкомітет 26 червня. Дедлайн рішення по цьому підкомітету було встановлено до 10 липня.

Я вважаю, що це була така конструктивна і жвава бесіда. Я думаю, що ретельно обговорив Лозицький Володимир Петрович, значить, зосередився більш на конкретиці по кожному розпоряднику коштів. Я попросив би колег з Бюджетного комітету долучатися до цього, скажемо так, заходу. Це, мені здається, дуже важливо, адже ми зараз вже працюємо над тим, щоб не дати можливості розпорядникам коштів збільшувати дебіторську і кредиторську заборгованість, тому що ми бачимо, яким тяжким шляхом дістаються нам гроші, які даються нашими міжнародними партнерами, і просто це злочин, коли ми бачимо, що розпорядники коштів затримують виплати і заборгованості мають великі по дебіторській і кредиторській.

Отже, наступний підкомітет ми плануємо після 10 липня. Я думаю, що ми інформацію дамо секретаріату, узгодимо ще з розпорядниками коштів і запрошую всіх колег.

Отже, за підсумками розгляду даного питання пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: перше, зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; друге, надати Кабінету Міністрів рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Якщо немає запитань до Ігоря Федоровича, то переходимо до прийняття рішення.

Ставиться на голосування пропозиція заступника Голови Комітету, голови підкомітету Молотка Ігоря Федоровича прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, зокрема: перше, зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; друге, надати Кабінету Міністрів рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Крулько – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

Цабаль. За.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. Бакунець – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко.

 

БАТЕНКО Т.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарас Іванович повторіть будь ласка.

 

БАТЕНКО Т.І. За. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, дякую.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. Гнатенко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.М. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний. Олександр Станіславович! Так. Відсутній на цьому голосуванні.

Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Саламаха. Відсутній.

Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, приєднався.

Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик. Відсутній.

Урбанський. Відсутній.

Фролов.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Анатолію Ігоровичу, відмітили вас. За.

Фролов Павло Валерійович.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов, голосую – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Павло Валерійович – за.

Шпак Любов Олександрівна. Відсутня.

За – 27.

Рішення прийнято.

 

ШПАК Л.О. Шпак – за.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Любове Олександрівно.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 28 – за, уточнення.

Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Чудово, шановні колеги.

Переходимо до другого питання порядку денного – це проект закону "Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" Кабінету Міністрів (№ 13439).

Слово для доповіді надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні народні депутати, без перебільшення, надзвичайно важливий проект закону, це проект закону щодо збільшення видатків для органів сектору безпеки та оборони і також вирішення першочергових питань, пов'язаних саме з цією безпрецедентною війною.

Отже, проект закону, який схвалений Урядом, поданий до Верховної Ради. Попередньо також цифри, які в цьому проекті, були обговорені з нашими колегами всередині Кабінету Міністрів. Окрім того, показники по ресурсному забезпеченню були також проговорені з нашими міжнародними партнерами, зокрема з Міжнародним валютним фондом. Законопроект передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони за загальним фондом на суму більше 400 мільярдів гривень, з них Міністерство оборони має найбільшу частину, це більше ніж 310 мільярдів гривень. Також окремо показники по інших складових сектору безпеки і оборони, як-то МВС, ГУР, СБУ, УДО і Держспецзв'язку. Крім того, по спеціальному фонду збільшення видатків на безпеку і оборону на 10,8 мільярдів гривень. Це зокрема у зв'язку з тим, що збільшується грошове забезпечення і частина військового ПДФО трансфертується до спеціального фонду і буде використана безпосередньо також на заходи із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням за рахунок частини податку на доходи фізичних осіб, на Міноборони передбачено 9,4 мільярди гривень.

Крім того, передбачено відновлення резервного фонду на здійснення непередбачуваних та невідкладних видатків, загалом більше 18 мільярдів. Окрім того, для вирішення нагальних питань передбачені кошти для Мінцифри – 6,3 мільярда гривень, для Міністерства освіти – 6,1 мільярд гривень, в тому числі це 4,6 мільярда гривень для продовження реалізації з 1 вересня реформи шкільного харчування. А також півтора мільярда гривень для реалізації проектів по оновленню матеріально-технічної бази військових ліцеїв.

Окрім того, Міністерству охорони здоров'я передбачено 3,1 мільярд гривень для закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями і гемофілією.

І інші видатки, а це близько 1 мільярда, це безпосередньо вже відображення тих речей, які були проголосовані у Верховній Раді, їх необхідно відобразити безпосередньо в Законі про бюджет, у змінах до Закону про бюджет.

Крім того, хочу звернути увагу, що видатки загального фонду... Таким чином загалом видатки загального фонду державного бюджету передбачено збільшити на 448 мільярдів гривень і джерелами покриття, щодо чого якраз і була найбільш складна дискусія з нашими міжнародними партнерами, яку ми проговорювали, запропоновано передбачити це збільшення дохідної частини державного бюджету на 147,5 мільярдів гривень, зокрема за рахунок перевиконання планових показників та збільшення грошового забезпечення військовослужбовців для органів сектору безпеки та оборони.

Зокрема по податках: податок та збір на доходи фізичних осіб – 56 мільярдів гривень; податок на прибуток підприємств – 23,8 мільярда гривень; кошти, що перераховуються Національним банком, – по факту вже перераховано 20 мільярдів гривень; частина чистого прибутку від дивідендів, що вилучаються до державного бюджету – 15 мільярдів; акциз з ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 мільярдів; кошти, перераховані у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, це сума кредиторських вимог – 7,9 мільярдів гривень; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема господарські операції – 4,1 мільярд гривень і по інших загалом податках.

Крім того, враховуючи обмежені можливості дохідної частини, збільшено дефіцит державного бюджету на 250 мільярдів гривень, 3 відсотки до ВВП. І таким чином на цей рік прогнозований рівень дефіциту складає 22,3 відсотків ВВП за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 185 мільярдів гривень. При цьому, зменшено обсяг платежів з погашення внутрішнього державного боргу в результаті більш прогнозованої і більш таргетованої роботи на внутрішньому борговому ринку, це близько 65 мільярдів гривень.

Враховано також скорочення видатків в обсязі 51 мільярд гривень, це зокрема за пропозиціями головних розпорядників близько мільярда, і знову ж таки, так як у нас погашення менше, у нас менше і обслуговування державного боргу і виконання гарантійних зобов’язань.

Також в законопроекті враховано перерозподіл коштів загального фонду, в тому числі певне зменшення видатків Міненерго і передачу їх  Міністерству відновлення на функціонування фонду енергоефективності.

Також уточнено деякі текстові статті, положення щодо перевищення граничного обсягу державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, оптимізація та поліпшення умов залучення кредитів під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки, і спрямування залишків коштів місцевих бюджетів на придбання шкільних автобусів та облаштування безпечних умов в закладах освіти. Це якраз відображення тих речей, які були запропоновані в тому числі колегами з органів місцевого самоврядування.

Враховуючи, що цей проект закону надзвичайно важливий, і строку для його опрацювання не так багато, я розумію, ми як Міністерство фінансів просимо його підтримати в першому читанні і в цілому. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Денисе Валерійовичу.

Пропоную надати слово для коментаря першому заступнику Міністра оборони Сергію Сергійовичу Боєву, а потім перейдемо до питань до доповідачів.

 

БОЄВ С.С. Дякую, дякую, колеги.

Шановні народні депутати, присутні. Ми, звичайно, підтримуємо цей законопроект, ним передбачено збільшення, як вже було зазначено, видатків для Міністерства оборони України на 310,8 мільярдів гривень, зокрема на грошове забезпечення із нарахуваннями – 48,4 мільярда гривень, виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі – 68,5 мільярда гривень, закупівлю військової техніки та боєприпасів – 193,9. Після приведення розпису у відповідність та відновлення тимчасово залучених бюджетних призначень, тобто ми раніше робили перерозподіл, тепер відповідно будемо відновлювати це до першої версії, первинної версії бюджету Міністерства оборони України, для забезпечення нагальних потреб загальний ресурс планується спрямувати на наступні цілі: 308 мільярдів гривень – на забезпечення потреб Збройних Сил України, в тому числі 239,6 – на грошове забезпечення, 59,5 мільярдів – на допомогу сім'ям загиблих та поранених, 8,9 мільярдів – закупівля озброєння, військової техніки та боєприпасів, 2,8 мільярдів планується спрямувати на грошове забезпечення для потреб Державної спеціальної служби транспорту.

Прийняття таких змін є вкрай важливим з таких причин: наявних у Міноборони коштів вистачить на виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди за участь у бойових діях лише до середини серпня поточного року, а щодо виплати одноразової грошової допомоги при загибелі чи пораненні, починаючи з липня і до кінця, відсутні кошти. Тому ми також просимо підтримати цей законопроект і підтримати його в першому читанні.

Разом з тим ми розуміємо, що це є дуже нагально, війна брутальна, потреби зростають, тому ми будемо активно працювати над залученням інших джерел для покриття витрат як в першу чергу на ОВТ для забезпечення рішень Ставки Верховного Головнокомандувача, інших потреб і так далі. Не виключаємо додаткових звернень, тому що витрати і вимоги зростають. Але станом на сьогодні в нас є нагальна потреба вирішити питання фінансування в першу чергу грошового забезпечення та одноразових виплат допомоги. І тому, знову-таки, просимо підтримати.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Сергію Сергійовичу.

Володимир Леонідович Гевко, у вас рука піднята.

 

ГЕВКО В.Л. Сергію Сергійовичу, скажіть, будь ласка, який зараз відсоток одноразової допомоги при смерті військовослужбовця вами зараз закритий по міністерству?

 

ПІДЛАСА Р.А. Тільки обережно – у нас зараз не закритий режим.

 

ГЕВКО В.Л. Якщо можна це озвучити, то озвучте. Якщо ні, то ні.

 

БОЄВ С.С. Давайте окремо про це.

 

ГЕВКО В.Л. Добре.

 

ПІДЛАСА Р.А. Шановні народні депутати, чи є в когось ще запитання до доповідачів?

 

ФРОЛОВ П.В. У мене є. Можна, Роксолано Андріївно?

 

ПІДЛАСА Р.А. Можна.

 

ФРОЛОВ П.В. Дякую.

У мене питання і пропозиція до Дениса Валерійовича, до Міністерства фінансів. Звісно, якщо буде в цілому, пройде, то будемо підтримувати – сектор безпеки та оборони важливий, але ми нашою спеціальною комісією захисту прав ВПО та інших постраждалих постійно їздимо по регіонах. Ви знаєте, от питання – що держава робить для ВПО в плані проживання? Звісно, є допомога на проживання – 2-3 тисячі, є програма "Прихисток", є компенсація комуналки у місцях проживання, є фонди соціального житла, єВідновлення, але лише до чверті постраждалих різними цими програмами охоплено, і ми бачимо, що в місцях тимчасового проживання, ну знаєте, люди в таких умовах продовжують проживати, що там то пліснява, то електричні проводи стирчать, там страшні стіни. Тому я би хотів з Вами попрацювати протягом короткого періоду і знайти хоча б один мільярд військовим адміністраціям обласним на те, щоб привести до належних умов проживання місця тимчасового проживання ВПО. Можемо подивитися по програмах, де є можливість, де невиконання, де буде економія вже видна, вже фактично друге півріччя почалося, щоби знайти хоча би мільярд для військових адміністрацій для приведення МТП в належні для проживання умови.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, прошу.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Павле Валерійовичу.

Дійсно, Ви піднімаєте важкі питання,  разом з тим я думаю, що в рамках підготовки бюджету 2026-го року це можна опрацювати. В рамках підготовки змін до бюджету 2025-го року я не думаю, що ми зможемо винайти якийсь додатковий ресурс. Разом з тим у відповідних міністерствах, в їх програмах завжди можна знайти певну частину простору, фіскального простору, а також подивитися більш детально на ефективність витрачання вже виділених коштів, в тому числі по відповідних органах місцевого самоврядування.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи є в когось ще запитання? А чи є зауваження у Рахункової палати?

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іван Іванович, прошу …

 

КРУЛЬКО І.І. Дивіться, в мене питаннячко наступне. Якщо мова іде про голосування законопроекту в цілому, то очевидно мусить бути якась комітетська поправка, тому що, наприклад, у мене є поправка до цього бюджету. І якщо ми маємо можливість її підтримати зараз, то я вважаю, що я був би серед тих, хто пропонував би законопроект теж цей голосувати в цілому. Якщо ми це можемо зробити, я можу цю поправочку озвучити і на що воно має іти. У нас є інститут в рамках Кабінету Міністрів України, який займається питаннями європейської інтеграції, активно займається, він був у Міністерстві економіки, зараз він у Секретаріаті Кабінету Міністрів. І йому чомусь його видатки в цей Закон про бюджет не включили, а там до кінця року їм не вистачає суми у 14 мільйонів гривень. Я би цю поправочку, якщо це можна буде, міг би зробити зараз з голосу, і якщо б ми могли її зробити комітетською, тоді з задоволенням підтримаємо законопроект в цілому. От така моя пропозиція.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу, це звісно благородний поклик, але, на жаль, не всі фракції підтримують за основу і в цілому, тому пропоную це зробити правкою до другого читання.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто ми будемо голосувати сьогодні за основу. Так?

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, за основу.

 

КРУЛЬКО І.І. У нас не буде пропозиції голосувати за основу і в цілому.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні, не буде.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо так, тоді добре. Мене це влаштовує.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Але, враховуючи потреби оборони, я би підтримав пропозицію Міністерства фінансів.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дивіться, ми теж, але працюємо з тим, що є.

 

КРУЛЬКО І.І. Можемо попробувати зробити пропозицію Комітету. А раптом...

 

ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу, ми вже провели попередні консультації з приводу за основу і в цілому і розуміємо, що в цілому не вийде.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Навіть якщо ми проголосуємо, все одно потім на Погоджувальній...

 

ПІДЛАСА Р.А. Так, якщо ми навіть...

 

КРУЛЬКО І.І. Це життя. Воно таке. Потім скажуть – немає рішення Комітету. Дивіться.

 

ПІДЛАСА Р.А. Іване Івановичу...

 

КРУЛЬКО І.І. Не наполягаю.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи є зауваження до проекту закону у Рахункової палати?

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Добрий день ще раз! Дякую.

Закон дійсно важливий. Рахункова палата підтримує його.

Єдине, що у нас є певні зауваження. Наприклад, надання права Уряду одноосібно скорочувати видатки головних розпорядників на підставі місячного звіту про виконання загального фонду приведе до ручного управління, на нашу думку, бюджетними коштами, послабить контроль над бюджетним процесом і посилить ризик недофінансування бюджетних програм. І окрім цього, це не узгоджується із статтею 95 Конституції України. Ми це обговорювали на підкомітеті і дійшли до того, що там редакційними правками якимось чином цю статтю треба буде врегулювати.

А також я дякую голові підкомітету пані Забуранній. Ми обговорювали, є погодження того, що є ризики невиконання плану за підсумками року, особливо це стосується державних внутрішніх запозичень, які в січні-травні цього року на 23,9 мільярдів гривень, або на 10,8 відсотка менше плану за звітний період, і на 382,6 мільярдів гривень, або 66,1 відсоток плану на рік. Тобто ці ризики зростають і ми маємо мати якісь відповіді.

Також є ризики по ПДФО, по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Все. Дякую. В цілому підтримуємо.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимире Володимировичу, прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я хотів зробити коментар щодо того, що сказала Ольга Станіславівна. Дійсно, ця норма викликала певні зауваження, в тому числі в частини моїх колег, я маю на увазі норма, яка дозволяє Міністерству фінансів, Кабміну перенаправляти видатки, невикористані видатки на сектор безпеки і оборони. В той же час я особисто б цю норму підтримав, тому що дійсно потрібно оперативно реагувати, я думаю, більшість колег теж підтримає, якщо до другого читання буде зроблено уточнення. Наприклад, перелік програм, наприклад, 2101020 чи там 2101150, тобто ми даємо перелік програм, там по СБУ певні напрямки, по Нацгвардії, щоб це не було сказано сектор безпеки і оборони, а щоб це були конкретні, тому що ми розуміємо, сектор безпеки і оборони є різні речі, щоб це були конкретні напрямки, які найбільш, скажемо так, критичні, тобто по тих програмах, де на Збройні Сили України, де в нас СБУ, та частина СБУ, яка займається відсіччю агресору, а умовно, не економікою і так далі, і так далі. Якщо цей перелік буде уточнений до другого читання, я думаю, ні в кого з колег зауваження по тій нормі не буде.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Денисе Валерійовичу, ви хотіли прокоментувати?

 

УЛЮТІН Д.В. Так. Дякую.

Окей. Якщо буде два читання, то, Володимире Володимировичу, дійсно слушна пропозиція, ми більш чітко деталізуємо. Просто в даному випадку це більше запит від сектору безпеки і оборони щодо більшої мобільності при використанні коштів. Знову ж таки, хочу сказати, що наразі у головних розпорядників коштів сектору безпеки і оборони є певна бюджетна мобільність і вони можуть оперативно закривати ті чи інші потреби, які виникають в той чи інший момент часу. Але ми готові доопрацювати, щоб було більш деталізовано.

Що стосується інших зауважень Рахункової палати, я не можу з цим погодитися, перш за все, що стосується внутрішніх запозичень. Перш за все хочу звернути увагу, що наразі у нас проходить аудиторська перевірка Рахункової палати щодо нашого управління Міністерства фінансів, управління державним боргом. Я дуже вдячний вам за це. Можете, виходячи з цього також, підсвітити, що Міністерство фінансів працює не на досягнення по внутрішніх запозиченнях якогось цільового показника, а на фінансування дефіциту. І виходячи з нашої боргової стратегії, ми саме рухаємося в цій парадигмі. Тобто якщо на етапі першого півріччя у нас не було необхідності залучати кошти у повному обсязі до розпису, ми цього не робили, для того щоб не переплачувати кошти на внутрішньому ринку, оскільки будь-яке запозичення, яке не використано для ефективного наступного кроку, це є безпосередньо збільшення видатків наступних періодів. Тому Міністерство фінансів рухається виключно у парадигмі потреби. Ми не фіксуємо по запозиченнях і по боргах таргетований показник. Всі так роблять, всі країни так працюють, оскільки фінансування і запозичення це не є джерело основне, а це є джерело додаткове.

Що стосується інших показників по доходах, що стосується податку на доходи фізичних осіб, ми не бачимо ризику там. Більше того, на підкомітеті чітко розклали вам показники, що стосуються саме податку на доходи фізичних осіб. Тому в даному випадку тут ми також будь-яких ризиків для виконання не бачимо.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Чи буде відповідь Рахункової палати?

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Ми дякуємо.

По-перше, ми говоримо про ризики невиконання плану. І якщо Міністерством фінансів планувалася якась діяльність, то, мабуть, вона має йти відповідно до їх плану. В той же час, так, ми на підкомітеті обговорювали питання і стосовно ПДФО, ми отримували відповідь Міністерства фінансів, і зараз у нас проводиться аналіз уже першого півріччя, я думаю, що на підставі фактичних цифр картина буде ще більш яснішою.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Ольго Станіславівно.

Тоді слово надається заступниці Голови Комітету і голові підкомітету з питань видатків Забуранній Лесі Валентинівні.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Ми сьогодні на підкомітеті розглянули даний законопроект, детально дослідили власне як видаткову частину, на що необхідно спрямувати кошти, враховуючи актуальність цього питання, так і відповідну дохідну частину. Теж піднімали питання щодо формування необхідної дохідної частини для забезпечення видатків на сектор безпеки та оборони і по інших розпорядниках.

І зокрема хочу підтримати тезу Володимира Володимировича, Ольги Станіславівни, виникла дискусія стосовно статті 53 щодо надання Уряду права скорочувати видатки, надання кредитів загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами. Одна із пропозицій, це цю статтю прибрати або суттєво відкоригувати для того, щоб залишити парламентський контроль. Ну, і власне Парламент дуже активно і Комітет з питань бюджету реагує на запити Уряду в контексті розгляду оперативно питань і прийняття рішень, і я вважаю, що це має бути спільна консолідована позиція і процес.

Все інше вимагає безпосередньо невідкладності прийняття рішення, тому на підкомітеті ми запропонували Комітету рекомендувати Верховній Раді ухвалити рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 13439 включити до порядку денного тринадцятої сесії, визначити невідкладним і за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу; доручити Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання, скоротивши строк подання правок і пропозицій наполовину.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Лесю Валентинівно.

Тоді ставиться на голосування пропозиція, яку щойно озвучила голова підкомітету. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець.

 

БАКУНЕЦЬ П.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Батенко. Відсутній.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко.

 

ГНАТЕНКО В.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Гончаренко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Так. Почули.

Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний. Олександр Станіславович! Відсутній.

Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Андрій Вікторович! Відсутній.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик. Відсутній.

Урбанський.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Фролов. Павло Валерійович! Не голосував.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. За.

Шпак. Любов Олександрівна! Шпак. Відсутня.

26 – за.

Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Третє питання. Це проект Закону про внесення змін...

 

ШПАК Л.О. Шпак – за. Перепрошую, зв'язок. Я у дорозі.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Любове Олександрівно.

Третє питання. Це проект Закону про внесення зміни до розділу VI Бюджетного кодексу щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, за номером 13422, та альтернативний до нього № 13422-1.

Я так розумію, що від авторів обох законопроектів буде виступати Гетманцев Данило Олександрович.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Так, дякую.

Вітаю всіх! Роксолано Андріївно, члени Комітету, шановні колеги, дуже дякую за можливість виступити. Ми подали разом з великою кількістю народних депутатів пакет законопроектів про Defence City. І одним із цих законопроектів є зміни до Бюджетного кодексу, які дозволяють створити умови для релокацій великих підприємств.

Про що йде мова? Мова йде про те, що ви бачите, на жаль, на сьогодні яка складається ситуація і навіть у Києві небезпечно вже здійснювати господарську діяльність і виготовляти зброю нашим великим підприємствам. Саме тому разом з Міністерством оборони ми розробили таку ініціативу, яка давала б можливість поступово, бо підприємства дуже великі, переїхати з тих місць, де вони перебувають зараз, це і Схід, і Київ, і Північ країни, до більш безпечних регіонів, які не просто віддалені, а вони ще і більш безпечні завдяки тому, що Міноборони здійснює відповідні заходи з їх захисту.

Однак, це все пов'язано з величезними видатками, які насправді, якщо покласти руку на серце, повинен був би здійснити Кабінет Міністрів і раніше ще профінансувати переїзд цих підприємств, тим більше, що переважна їх більшість – це державні підприємства. Однак, на жаль, маємо те, що маємо. І тому на сьогодні пропонується 50 відсотків ПДФО, яке сплачують зазначені підприємства, дати їм можливість перевести до громади за місцем розташування їх філій у відповідних регіонах. Це буде стосуватися лише тих підприємств, які будуть включені до Defenсe City за переліком Міністерства оборони.

Власне своє бачення цього ми подали у базовому законопроекті, але він викликав там деяку критику з боку Комітету і Міністерства фінансів, тому я подав альтернативний законопроект до базового, в якому ця критика врахована, і власне він стосується не взагалі скасування реверсної дотації для тих регіонів, куди переводяться гроші і переводяться відповідно підприємства, а лише в тій сумі, яка стосується ПДФО зазначеного конкретного підприємства.

Питання дуже важливе, питання обороноздатності нашої держави, тому просив би підтримати колег.

Дякую дуже.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Даниле Олександровичу.

На правах модератора задам Вам перше питання. Можете більш детально розповісти про цей перелік підприємств, який буде затверджувати Міністерство оборони? Мова йде лише про державні підприємства чи про будь-які оборонні підприємства?

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Мова йде про будь-які оборонні підприємства, 90 відсотків виручки яких за попередній рік складає зброя, комплектуючі та/або військові технології, 90 і більше відсотків. Цей перелік затверджується Міністерством оборони. До цього переліку застосовується цілий ряд виключень як щодо розповсюдження інформації про ці підприємства, вона є закритою, так і щодо тих чи інших пільг податкових, там по реінвестованому податку, реінвестованому прибутку. Вони пільгуються по податку на прибуток, по екологічному податку, є також щодо валютних розрахунків. Ну тобто це цілий ряд моментів, які за свідченням ОПК та Міністерства оборони є необхідними для того, аби створити для підприємств умови, завдяки яким вони могли би розвиватися і підтримувати, ну не підтримувати, а власне постачати зброю не тільки в Міністерство оборони та в інші подібні органи, але і на експорт. От питання експорту нас хвилюють і якраз ми хочемо і підтримати експорт також.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Даниле Олександровичу.

Микола Миколайович Задорожній. Після нього Володимир Володимирович Цабаль. Прошу, колеги, хто хоче висловитися із цього питання, піднімайте руку на Zoom, щоб ми могли орієнтуватися тут.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Даниле Олександровичу, таке уточнююче питання, щоб для колег можливо зрозуміло, от Ви сказали стосовно критеріїв допуску до Defence City і 90 відсотків виручки це товари оборонного призначення. Поясніть, будь ласка, це стосується державних контрактів чи, наприклад, виробники там засобів ураження або іншої військової техніки, які не продавали державі, але продавали, наприклад, там чи волонтерським зборам, чи безпосередньо військовим частинам і підрозділам, чи це стосується все-таки тільки тих, хто мали державні замовлення, бо це суттєве обмеження.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую, дякую.

Дивіться, щоб ми зрозуміли, якою є ціль Defence City. Це не про задоволення потреб Міністерства оборони за рахунок нашого вітчизняного ОПК, це про розвиток нашого вітчизняного ОПК, аби ми могли зайняти на ринку озброєння, світовому ринку озброєння, який зараз дуже і дуже швидко росте, щоб ми могли зайняти свою нішу і якомога більше цих контрактів переключити на власного виробника. Тому ні, там питання іде не про наявність чи відсутність контрактів з Міноборони, там питання іде про вид діяльності – про виробництво зброї, комплектуючих і інших.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Володимире Володимировичу, прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Даниле Олександровичу! Дійсно правильна ініціатива, ми її підтримуємо.

У мене два уточнюючих питання. Перше, що стосується, я так розумію, законопроекту, який теж з цього пакету по змінах до КПК, щодо якого там в тому числі серед колег з моєї фракції були певні зауваження. Там чи планується там щось доробляти, скажімо так, щоб адресувати ті зауваження?

І друге конкретне питання щодо оцієї норми, про яку ви сказали, про 90 відсотків. Чи є також, чи будуть там якісь обмеження, встановлені для Уряду по сумі? Тому що ми розуміємо, що може бути створена фірма, яка там, умовно, продала два автомати, і це 90 відсотків, але це не є функціонуюче підприємство, тобто напевно мають бути обмеження не тільки у відсотках, а і в абсолюті.

Дякую.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую.

От у нас якраз питання про обмеження по сумі, воно до другого читання, бо воно є, скажімо так, у нас немає рішення, поки що цей законопроект в податковому комітеті. Рішення про це немає.

А те, що ви зараз говорите, ми не включаємо новостворені підприємства в принципі. У підприємства повинен бути пропрацьований попередній рік, в цілому рік. І по року якраз визначаються ці 90 відсотків. Але я не виключаю, що можливо сюди включаться і невеликі підприємства, і от якраз, хоча зважаючи на те, що ми дійсно хотіли б тут бачити великі такі локомотиви економіки, які за собою повинні потягти і інші підприємства також, але чи правильно, скажімо так, обмежувати по якійсь цифрі, по якійсь сумі, і якою ця повинна бути сума, це якраз також питання принципове. Бо якою? Ну тобто ми зі стелі можемо взяти, але вона завжди буде викликати певні, скажімо так, запитання. Це питання відкрите. Тому давайте, можливо, підключайтеся, ваші пропозиції. У нас немає жодних пересторог з приводу встановлення додаткових критеріїв, додаткових критеріїв, бо це буде додатковим критерієм, але всі ці критерії, вони повинні бути обґрунтованими.

Щодо КПК, дивіться, ну я Вам просто поясню, можливо, Ви не чули моїх пояснень. Власне цей законопроект не нашого комітету і з усіх чотирьох цей законопроект мені напевно найважче коментувати. Але я Вам просто прокоментую його сутність і для чого він з’явився. Насправді в нашому ОПК ми маємо цілий ряд проблем, які пов’язані з змінами в процесі виробництва, з відкриттям нових виробництв, з релокацією, одна з перших напевно проблем це релокація, і з виготовленням нових видів зброї, які були пов'язані з тим, і були, і, до речі, і є, з тим, що, давайте я вживу це слово "можливо", "можливо", так, досить з таким підтекстом вживу, але, можливо, зазначені підприємства порушували, істотно порушували правила охорони праці, можливо, зазначені підприємства порушували право безпеки праці, протипожежної безпеки, можливо, вони порушували екологічні норми, можливо, були певні недоліки з використанням тих чи інших при переїзді земель. Тобто є цілий ряд норм, які, можливо, порушувалися зазначеними підприємствами, але без порушення яких у нас не було б взагалі зброї власної. І напевно ми повинні сказати людям, які брали на себе цю кримінальну відповідальність, що власне нам важливіше в цих умовах все ж таки, щоб ви виготовляли ці снаряди, але не те, щоб у вас проходили громадські слухання з питань екологічної безпеки перед тим, як ви взагалі цей завод тільки заплануєте, бо в іншому випадку ми б мали його через 10 років. Законодавство, вірніше, пропозиція не має жодного звільнення щодо процесу закупівель, корупції, всього того, про що вказують антикорупціонери, зараз ми перебуваємо з ними в діалозі. Вони пропонують визначити конкретний перелік статей, ми вже цей перелік статей їм передали. Ну я думаю, що ми там до чогось з ними домовимося, аби не було сумнівів в тому, що ми там когось хочемо вивести з-під відповідальності за там якісь порушення в закупівлях чи в чомусь іншому. Цього взагалі немає навіть в інтенції, бо насправді законопроектом жоден службовець, посадовець міністерств чи агенцій, чи когось іншого навіть теоретично не може бути виведений з-під цієї відповідальності. Тому власне… А що ще, що ще найцікавіше, що вони переїжджають, вони там це все починають робити і тут же до них приходить мент, вибачте за це слово, правоохоронець, порушує кримінальну справу і здійснює свою діяльність. І до речі, він здійснює її за законом, тобто йому нічого не можна сказати, на відміну, скажімо там, від бізнесу в інших регіонах. Тому така абсолютно абсурдна ситуація, яку, мені здається, треба вирішити раз і назавжди.

 

ЦАБАЛЬ В.В.Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є ще запитання до доповідача? Іван Іванович…

 

ЛАБА М.М. Є. Михайло Лаба.

 

ПІДЛАСА Р.А. Михайло Михайлович.

Іване Івановичу, у вас буде запитання? Окей.

Михайло Михайлович.

 

ЛАБА М.М. Одне із питань: чи є вже висновок антикорупційного комітету все ж таки? І коротке питання до Мінфіну: коли оці 50 відсотків від громади відчеплять, умовно там, в місті Києві чи Київській області в якісь інші громади як воно відзначиться на зрівнянні, скажемо, їх усіх запланованих видатків з Мінфіном?

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Михайле Михайловичу.

Денисе Валерійовичу, можу я Вас попросити прокоментувати загалом щодо позиції Міністерства фінансів і відповісти на запитання Михайла Михайловича?

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую, Роксолано Андріївно.

Дійсно, Міністерство фінансів надало висновок до обох законопроектів. По першому законопроекту – Міністерство фінансів не підтримує, оскільки він несе значні фінансові ризики для загалом системи вирівнювання, так і для окремих територіальних громад.

Що стосується безпосередньо альтернативного законопроекту, ризики тут для державного бюджету менші і поки неочевидні. Якщо це буде стосуватися виключно нових підприємств, які тільки релокуються після прийняття закону, то ми можемо тільки потенційно обрахувати ці втрати або не втрати знову ж таки.

Що стосується відповіді на питання Михайла Михайловича, то хочу сказати, що у таких громад на 50 відсотків зменшиться ПДФО, яке вони зараховували по цих підприємствах до загального фонду таких місцевих бюджетів. Пряма норма тут, як виписано в самому законі.

Загалом наш висновок по альтернативному, що він може бути розглянутий і доопрацьований до другого читання.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую. Чи є ще запитання? Іване Івановичу, у вас є запитання, коментар, можливо? Добре. Чи є зауваження у Рахункової палати щодо законопроектів?

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую.

Шановні колеги, закон дійсно важливий, тим не менше по основному законопроекту Рахункова палата не може підтримати, немає належного обґрунтування, на підставі якого можна зробити певні висновки.

Альтернативний законопроект, ми погоджуємося в даному випадку з Мінфіном, там на сьогоднішній день менше ризиків. У той же час він має бути однозначно доопрацьований в другому читанні. Окрім цього, на нашу думку, він має прийматися разом із законопроектом щодо Податкового кодексу, тому що він є похідним від цього законопроекту. І вже при голосуванні там буде враховано і які підприємства, і який це буде механізм реалізації цього законопроекту. Нам зараз з коментарів не зрозуміло, яким чином цей законопроект зможе захистити від правоохоронців підприємства. Ми не бачимо механізмів. Тобто якщо короткий висновок, перший, основний законопроект Рахункова палата не підтримує. Що стосується другого, ми можемо підтримати з доопрацюванням у другому читанні. Наша позиція, що він має голосуватися після законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу.

Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Слово надається голові підкомітету з питань  бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Кузбиту Юрію Михайловичу.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Роксолано Андріївно.

Шановні колеги, за підсумками обговорення у підкомітеті законопроектів за номером 13422 і альтернативного до нього за номером 13422-1, зваживши на позиції Міністерства фінансів з порушених питань та висновків Головного науково-експертного управління до таких законопроектів, пропонується підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроекти 13422 і альтернативний до нього 13422-1 включити до порядку денного тринадцятої сесії і за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект номер 13422-1, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи.

Колеги, прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Роксолано Андріївно, я перепрошую. Я просто трошечки відходив, коли йшла дискусія цікава. Вибачайте, але я хотів би деякі речі уточнити. Можна? Ви вже не сердьтеся.

Дивіться, я по законопроекту розумію абсолютно його суть, тобто очевидно, що ті кошти, які сьогодні отримують громади, підуть на якийсь новостворений спецфонд, за задумом авторів, і цей спецфонд їх спрямує виключно в інтереси тих же підприємств, які релокуються. В цьому ж ідея, так, мабуть?  Я хотів просто у доповідача по законопроекту…

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Так, ідея в цьому.

 

КРУЛЬКО І.І. Правильно?

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Так-так.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто ми робимо таким чином. Просто, якщо можна, я перепрошую, звичайно, Даниле. Тобто ми робимо таким чином: приходить підприємство в громаду, воно має сплатити ПДФО і це ПДФО піде на це ж підприємство автоматом, так?

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дивіться, наприклад, це підприємство…

 

ПІДЛАСА Р.А. Ні-ні, Даниле Олександровичу, зачекайте. Спочатку Іван Іванович висловиться, а потім…

 

КРУЛЬКО І.І. Ні-ні. Я питаю. Якщо можна… Бо це так швидше буде. Вже всі все запитали, ми так трошечки в діалозі. Щоб я просто свою позицію міг сформувати правильно.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дивіться, не можна сказати, що це йде виключно на це підприємство. Це йде для того, аби воно релокувалося. Але якщо, наприклад, іде ремонт і розширення школи, в якій будуть навчатися діти працівників цього підприємства, ну це ж не для цього підприємства, це для громади в цілому, якщо мова йде про дороги і про під'їзні шляхи, ну напевне це також для громади в цілому. Тобто, так, для релокації цього підприємства, але неможливо ж віддати комусь одному те, що належить всім. Тому це передусім для цього підприємства, але з урахуванням цього розвивається громада, яка, до речі, у майбутньому отримає податки від цього.

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, звичайно, я розумію, у майбутньому колись, але мова йде про 3 роки – 2026-2028.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто впродовж 3 років все ПДФО буде йти на спецфонд і по суті вказувати громаді буде релоковане підприємство, куди ці кошти витрачати. Ну так, якщо говорити по…

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Скажімо так, давайте так, погоджувати.

 

КРУЛЬКО І.І. Погоджувати. Ну, окей. Це ми знаємо, як це відбувається.

Ну але насправді, дивіться, у Вас благородна мета, те, про що Ви сказали, цей, правда, законопроект цього не вирішить, щоб наїздів не було на бізнес взагалі ніяких, тут просто по шапці треба давати, бо я згоден з тим, що дійсно, що б не робив бізнес, моментально порушується кримінальна справа за будь-який вдох і видох. Ну насправді нашу благородну мету ми з вами не реалізуємо в парламенті, вибачте, тому що ми як парламент не можемо самі себе захистити, що вже говорити про бізнес чи про людей. В такому стані, як зараз був Парламент з точки зору захисту парламентаризму, він не був ніколи, починаючи, мабуть, з років ще УРСР, вже не кажу – незалежної України. Дійсно, є така проблема. Якщо таку благородну місію взяти на свої плечі і попробувати щось з цим зробити, був би вдячний і готовий це всіляко підтримувати. Мені мета зрозуміла. Я в принципі вважаю, що навіть це логічно, це вже я так, даю просто коментар, свою думку. Чому? Тому що я взагалі вважаю, що в принципі, якщо заходить великий гравець у будь-яку громаду, то самій громаді було би з руки погоджувати з цим великим гравцем, куди кошти, які він приносить. Бо він може зареєструватися будь-де інде і нести гроші туди. А якщо він гроші по місцю виробництва приносить, то хоча б спитати - а давай разом подумаємо, що ми можемо тут зробити і для нас добре, і для тебе добре. Це правильно. Я вважаю, що це нормальне державно-приватне партнерство, яке в результаті дає нормальний результат. І більше того, це підприємство буде контролювати, щоб ці гроші не розпиляли на свої "хотєлки" депутати місцеві. А він буде зацікавлений в тому, щоб це пішло на розвиток громади, раз він уже свої податки заплатив. Тому я вважаю, що в цьому є логіка певна.

Дякую.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, Іване Івановичу.

Тоді пропоную переходити до голосування.

 

МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, шановні колеги. Скажіть, це мова йде про ВПК? І скажіть, врахування іде прикордонних областей, звідки будуть і переїжджають такі підприємства? Це запитання.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Мова йде про будь-яке підприємство у будь-якому регіоні України, яке може прийняти таке рішення, і, якщо воно оборонне, будучи включеним до переліку Defence City, скористатися цією можливістю. Тобто ми не обмежуємо, в які регіони переїжджати – це питання Міністерства оборони, вони будуть визначати ці регіони з урахуванням їх можливостей ППО.

 

МОЛОТОК І.Ф. Це зрозуміло. От дивіться, я натякаю Вам, там де неможливо зараз знаходитися таким підприємствам. Ми цим законопроектом даємо можливість просто переїхати, наприклад, з рідної Сумщини кудись там в інший регіон. Тобто потрібно було давати для таких прикордонних областей якісь більші преференції, на мою думку.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дивіться, я би взагалі не те що преференції давав, я мав би програму релокації для такого роду підприємств. І тут питання навіть не в тому, щоб вони зовсім переїхали, питання в тому, щоб у нього була запасна площадка, де він міг би у випадку чого якимось чином не зупинитися повністю. І це мала би бути безперечно програма Мінстратегпрому, якої у нас немає. Тому те, що ми зараз робимо, ми робимо, як би закриваємо ті дірки, які є, і які очевидні з урахуванням того, що відбувається зараз з обстрілами.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування і прохання не відключатися, тому що після цього у нас ще висновки по 27-й статті швидко треба проголосувати.

Ставиться на голосування пропозиція, яку озвучив голова підкомітету Кузбит Юрій Михайлович.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.  За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Утримався.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець. Відсутній.

Батенко. Відсутній.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Відсутній.

Гончаренко. Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.  Відсутній.

Каптєлов.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Заремський – за.

Каптєлов. Відсутній.

Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв. Артем Юрійович! Відсутній.

Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Лаба – за.

Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. Пасічний – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Андрій Вікторович! Відсутній.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. Підтримую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін. Микола Олександрович! Відсутній.

Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так. Тістик – за, і приєднався.

Урбанський.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський був.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ні-ні, я питаю. Анатолію Ігоровичу, ви – за?

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Фролов.

 

ТАРАРІН М.О. Тарарін – за. Запишіть, будь ласка. Вибачте.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, Тарарін – за.

Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Шпак.

 

ШПАК Л.О. Шпак – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Так, 23 – за, 1 – утримався.

Рішення прийнято.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую дуже. Дякую, колеги.

 

ПІДЛАСА Р.А. Колеги, прохання не відключатися.

Четверте питання – це розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.

Любов Олександрівно! Любов Олександрівно, ми вас бачимо, але не чуємо.

 

ШПАК Л.О. Перепрошую. Теж зі зв'язком питання. Зараз. Дякую, Роксолано Андріївно.

За підсумками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 81 законопроект, з них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, це 33 законопроекти, та такими, що впливають на показники бюджету, це 48 законопроектів, з яких 32 мають безпосередній вплив, 16 мають опосередкований. При цьому 1 законопроект містить положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством і щодо нього пропонуються відповідні рекомендації профільному комітету.

Дякую. Прошу підтримати.

Чи чутно мене? А, все. Дякую.

ПІДЛАСА Р.А. Вибачте. Це мене було не чутно.

 

ШПАК Л.О. В мене просто перебої зі зв'язком. Я так добиралася до того, щоб дійсно зачитати і все зробити, тому що я була якийсь час в дорозі. Я думаю, вже все, зв'язок пропав з вами. Дякую. Дякую.

 

ПІДЛАСА Р.А. Любов Олександрівно, дякуємо. Все дуже добре чули. Це мене не було чутно.

Ставлю на голосування пропозицію, яка була озвучена Шпак Любов'ю Олександрівною.

Володимире Володимировичу, прошу провести голосування.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Підласа.

 

ПІДЛАСА Р.А. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гевко.

 

ГЕВКО В.Л. Гевко – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Забуранна.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Копанчук.

 

КОПАНЧУК О.Є. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лопушанський.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пуртова. Відсутня.

Цабаль – за.

Бакунець. Відсутній.

Батенко. Відсутній.

Борт. Відсутній.

Герман.

 

ГЕРМАН Д.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Гнатенко. Відсутній.

Гончаренко. Відсутній.

Драбовський.

 

ДРАБОВСЬКИЙ А.Г. Драбовський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дунаєв. Відсутній.

Задорожній.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Задорожній – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Заремський.

 

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Заремський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Каптєлов.

 

КАПТЄЛОВ Р.В. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Качний. Відсутній.

Кіссе. Відсутній.

Кузбит.

 

КУЗБИТ Ю.М. Кузбит – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кунаєв.

 

КУНАЄВ А.Ю. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лаба.

 

ЛАБА М.М. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Лунченко. Відсутній.

Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В. Люшняк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пасічний.

 

ПАСІЧНИЙ О.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Поляк.

 

ПОЛЯК В.М. Поляк – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пузійчук. Відсутній.

Саламаха.

 

САЛАМАХА О.І. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Северин.

 

СЕВЕРИН С.С. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тарарін.

 

ТАРАРІН М.О. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Тістик.

 

ТІСТИК Р.Я. За.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Урбанський. Анатолій Ігорович!

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Урбанський – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Фролов.

 

ФРОЛОВ П.В. Фролов – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шпак.

 

ШПАК Л.О. Шпак – за.

 

ЦАБАЛЬ В.В. 26 – за. Рішення прийнято.

 

ПІДЛАСА Р.А. Дякую, шановні колеги.

Питання порядку денного вичерпано. Оголошую засідання Комітету закритим.