Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 26 січня 2022 року (протокол № 114) розглянув проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р.), поданий Президентом України, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р., поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., і за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р., поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., Морозом В.В.
І. До Комітету надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта за реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р. /далі – законопроект № 6395/.
Законопроектом № 6395 пропонуються зміни до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно з якими передбачається:
перенести із загального фонду до джерел формування спеціального фонду такі доходи державного бюджету: 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім такої плати в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України /далі – рентна плата на нафту, газ та конденсат/, 100% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України /далі – рентна плата на нафту, газ та конденсат в межах континентального шельфу/, 70% рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення /далі – рентна плата на інші копалини загальнодержавного значення/ (виключення пунктів 5 і 5-1 з частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої цієї статті новими пунктами 13-9 і 13-10);
визначити цільове спрямування запропонованих джерел спеціального фонду на здійснення державних внесків до системи економічного паспорта (доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу пунктом 24);
встановити перехідний період, протягом якого будуть змінюватися частки зарахування відповідної рентної плати до загального і спеціального фондів державного бюджету (доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 52), а саме:
– у 2023 р. передбачається зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів у рівних частках: по 35% рентної плати на інші копалини загальнодержавного значення; по 47,5% рентної плати на нафту, газ та конденсат; по 50% рентної плати на нафту, газ та конденсат в межах континентального шельфу;
– починаючи з 2024 р. відсотки зарахування відповідної рентної плати щороку на 5 відсоткових пунктів збільшуються до спеціального фонду і зменшуються до загального фонду (крім останнього року такого збільшення та зменшення для відсотків щодо рентної плати на нафту, газ та конденсат, в якому вони на 2,5 відсоткових пункти збільшуються до спеціального фонду та зменшуються до загального фонду) до досягнення розмірів відрахувань, визначених новими пунктами 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу.
При цьому законопроектом № 6395 пропонується набрання чинності відповідного закону з 1 січня 2023 р., крім положень щодо перехідного періоду, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, у частині нормативів зарахування відповідної рентної плати на 2023 р.
У пояснювальній записці до законопроекту № 6395 вказано, що його прийняття обумовлено запровадженням нової інституції, а саме Фонду майбутніх поколінь /далі – Фонд/, і економічного паспорта та дозволить спрямувати частину відповідної рентної плати на фінансове забезпечення Фонду і економічного паспорта.
ІІ. До Комітету надійшли альтернативні до законопроекту № 6395 законопроекти: про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р. /далі – законопроект № 6395-1/ і про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта юного українця за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р. /далі –законопроект № 6395-2/.
При цьому за переважною більшістю положень законопроект № 6395-2 є подібним до законопроекту № 6395, основна відмінність полягає у пропозиції річного перехідного періоду щодо частки зарахування відповідної рентної плати до загального і спеціального фондів державного бюджету, а саме передбачається, що у 2022 р. відповідна рентна плата порівну розподіляється між загальним та спеціальним фондами (у законопроекті № 6395 аналогічне положення стосується 2023 р.), а з 2023 р. застосовуються розміри відрахувань, визначені новими пунктами 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу.
Натомість законопроектом № 6395-1 пропонується у складі державного бюджету з 2023 р. створити Державний фонд майбутніх поколінь, джерелом формування якого є не менше ніж 5% доходів загального фонду державного бюджету, визначених частиною другою статті 29 Кодексу, та кошти якого спрямовуються на накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів та виплатами учасникам Фонду (доповнення Кодексу новою статтею 24-5 та зміни до статей 33, 59, 61 і 87 Кодексу).
ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2, опрацювання експертних висновків до них.
Президентом України подано законопроект № 6395 разом з системно пов'язаними законопроектами (про економічний паспорт за реєстр. № 6394 /далі – законопроект № 6394/, про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь за реєстр. № 6396 і про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь за реєстр. № 6397) та визначено їх як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України.
Згідно з частиною четвертою статті 101 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.
Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.
При цьому розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 25 – 28 січня 2022 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 24.01.2022 р.) передбачено на 27 січня п.р. законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 і системно пов’язані законопроекти (включаючи законопроект № 6394 та альтернативні до нього законопроекти) для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у висновках до законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 /листи від 18.01.2022 р. № 16/3-2022/13092 (805296), № 16/3-2022/13089 (805358) і № 16/3-2022/13586 (805814)/ висловило окремі зауваження щодо них.
Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у висновках до законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 /листи від 20.12.2021 р. № 35020-05-2/39592, від 31.12.2021 р. № 35020-05-2/41237 і № 35020-05-2/41313/ висловлено окремі зауваження щодо них, при цьому зазначено, що законопроект № 6395 може бути прийнятий за основу з урахуванням наданих зауважень, а законопроекти № 6395-1 і № 6395-2 не підтримуються.
Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у своєму рішенні від 15.12.2021 р. № 109/5 /лист від 16.12.2021 р. № 04-15/03-2021/393034 (763537)/ рекомендує ухвалити рішення про прийняття за основу законопроекту № 6395 з урахуванням при його подальшому опрацюванні пропозицій цього Комітету.
На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2.
ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2, проаналізовано експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.
1. Законопроектом № 6395 передбачається здійснення із спеціального фонду державного бюджету державних внесків до системи економічного паспорта, але у чинному законодавстві немає такої термінології. Разом з тим, законопроектом № 6394 пропонується, насамперед:
створити Фонд як юридичну особу, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду;
запровадити систему економічного паспорту як систему, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду і забезпечує здійснення виплат таким учасникам, при цьому суб’єктами такої системи визначити Фонд, адміністратора Фонду, компанію з управління активами Фонду, зберігача Фонду, адміністратора Єдиного соціального реєстру;
встановити, що джерелами формування активів Фонду є: державні внески (що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати відповідних рентних платежів до спеціального фонду державного бюджету); інвестиційний дохід (що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду); сума штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду;
передбачити використання активів Фонду на: інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників Фонду, здійснення виплат учасникам Фонду (їх вигодонабувачам, спадкоємцям), а також на оплату послуг компаній з управління активами Фонду, зберігача Фонду, адміністратора Фонду, аудиторської фірми, яка проводить аудит фінансової звітності Фонду, членів Ради Фонду, сплату обов'язкових платежів та послуг, які надаються третіми особами, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням активами Фонду (при цьому річний граничний розмір витрат на оплату послуг відповідних осіб не може перевищувати 0,5% від чистої вартості активів Фонду);
визначити учасниками Фонду громадян України, народжених з 1 січня 2019 р., які мають право на отримання відповідної виплати (в основному при досягненні 18-річного віку);
передбачити щорічний державний внесок на одного учасника Фонду у розмірі двох мінімальних зарплат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється такий внесок, а також здійснення таких внесків на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років;
установити, що виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання (отримання у закладах освіти України рівнів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти), купівлю власного житла на території України, переведення коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення, лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров'я;
набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію через рік з дня набрання ним чинності.
Авторами законопроектів № 6395-1 і № 6395-2 також подано системно пов’язані законопроекти про економічний паспорт за реєстр. № 6394-2 і про економічний паспорт юного українця за реєстр. № 6394-3 відповідно, якими передбачається унормування питань створення Фонду і функціонування системи економічного паспорта.
Отже, законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 є похідними від законопроектів № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 відповідно, на що ГНЕУ також звернуто увагу та зауважено, що рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду законопроектів № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 відповідно. Загалом з метою узгодженості правових норм законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 доцільно розглядати після прийняття одного з базових законопроектів (№ 6394, № 6394-2 чи № 6394-3), оскільки у разі його неприйняття внесення змін до Кодексу втратить сенс.
Варто також зазначити, що Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який визначено головним комітетом з опрацювання законопроекту № 6394 та альтернативних законопроектів, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за підсумками розгляду зазначених законопроектів прийняти за основу законопроект № 6394.
2. Реалізація положень законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 впливатиме на доходи державного бюджету в частині їх зменшення за загальним фондом і збільшення за спеціальним фондом та потребуватиме джерел компенсації відповідних втрат надходжень загального фонду для забезпечення витрат загального фонду державного бюджету, зокрема видатків на охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення, освіту, національну безпеку і оборону в середньостроковій перспективі, що теж зауважено Мінфіном.
При цьому законопроекти № 6395 і № 6395-1 не матимуть впливу на показники бюджету у 2022 р. (оскільки передбачається набрання чинності відповідних законів з 01.01.2023 р.). Натомість законопроектом № 6395-2 пропонується врегулювати дане питання вже у 2022 р., що призведе до розбалансування показників державного бюджету на 2022 рік.
Зазначене не відповідає визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України та не узгоджується з частиною третьою статті 95 Конституції України (згідно з якою держава прагне до збалансованості бюджету України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на п.р. визначено планові доходи загального фонду державного бюджету загалом у сумі 1.182,9 млрд грн, з них планові надходження відповідної рентної плати (код 13030000) – у сумі 65,76 млрд грн. За оцінкою Мінфіну, реалізація законопроекту № 6395 призведе до зменшення (втрат) доходів загального фонду у 2023 р. на 31,3 млрд грн, законопроекту № 6395-1 – на 58,6 млрд грн (в умовах п.р.), а законопроекту № 6395-2 – на 62,6 млрд грн (при цьому у 2022 р. – на 32,9 млрд грн).
До законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту.
При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 6394 тільки вказано, що: перший річний державний внесок у 2023 р. становитиме 21,8 млрд грн з розрахунку 2 розмірів мінімальної зарплати (7176 грн) та прогнозної статистики народжуваності; на момент перших виплат у 2037 р. сума коштів фонду становитиме 1.832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з розрахунку 626.125 грн на одного учасника Фонду.
3. У контексті загальної оцінки впливу на показники бюджету зазначеної законодавчої ініціативи (йдеться одночасно про законопроект № 6394 і похідний від нього законопроект № 6395) доцільно звернути увагу на відповідні міркування, висловлені ГНЕУ і Мінфін у своїх експертних висновках до законопроекту № 6394 (при цьому такі міркування є актуальними щодо альтернативних законопроектів).
Зокрема, ГНЕУ вважає, що запропонований законопроектом № 6394 Фонд має ознаки фондів заощаджень суверенного багатства (суверенних фондів), що створюються переважно у державах з великою часткою добувної промисловості, які мають «надлишкові» ресурси та/або профіцит бюджету чи невеликий міжнародний борг, натомість на даний час в Україні немає таких «надлишкових» ресурсів, а бюджетний дефіцит є хронічним і державний борг є значним. На думку ГНЕУ, з огляду на сучасний стан державних фінансів та національної економіки, до законопроекту № 6394 потрібно фінансово-економічні розрахунки, які мали б ілюструвати (у річному розрізі):
спроможність державного бюджету здійснювати у довготривалому періоді державні внески до Фонду у необхідному обсязі з урахуванням прогнозованих трендів зміни параметрів мінімальної зарплати, контингенту учасників Фонду, надходжень від рентної плати (у т.ч. з урахуванням сумарного запасу корисних копалин, трансформації структури попиту та цінової пропозиції на них внаслідок зміни внутрішньої і зовнішньої ринкової кон’юнктури, загального світового тренду на використання викопних ресурсів, ставок рентної плати);
навантаження на державний бюджет у частині вказаних платежів, яке щорічно зростатиме, насамперед, у перші 18 років, тобто до моменту перших виплат, внаслідок щорічного збільшення контингенту учасників Фонду за рахунок новонароджених та підвищення розміру мінімальної зарплати, яка є критерієм прив’язки розміру щорічного державного внеску на одного учасника Фонду;
компенсатори дефіциту державного бюджету в сумі державних внесків до Фонду, оскільки з використанням рентної плати для формування Фонду постає питання, за рахунок чого мають фінансуватися видатки державного бюджету, які на даний час фінансуються за рахунок надходжень від відповідних рентних платежів;
співвідношення у внутрішній структурі ресурсів Фонду між внесками держави та отриманим інвестиційним доходом Фонду, зокрема, від розміщення його коштів у державні цінні папери;
співставність (виходячи із довгострокової перспективи здійснення відповідних виплат учасникам Фонду) «запланованого» (імовірного) мінімального розміру виплат учасникам Фонду з прогнозованою вартістю витрат, на які можуть бути використані отримані кошти (в розрізі визначених законопроектом витрат).
Мінфіном зазначено, що на сьогодні актуальним є питання здійснення загальної оцінки досягнутих цілей та очікуваних соціально-економічних результатів від реалізації змін до законодавства щодо соціальної підтримки населення (так, значне збільшення допомоги при народженні дитини у 2011 р. мало нетривалий ефект, а запровадження з 01.09.2018 р. одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» з метою стимулювання народжуваності та покращення матеріального стану сімей з дітьми не призвело до зростання народжуваності), а також необхідність реформування системи надання державних допомог шляхом забезпечення надання державної підтримки виключно на адресних та соціально справедливих засадах, з урахуванням уніфікованих критеріїв обрахунку сукупного доходу сім’ї та її фінансово-майнового стану.
4. За розрахунками Мінфіну, виходячи з положень законопроекту № 6395 у 2023 р. державний внесок до Фонду становитиме 31,3 млрд грн. Натомість згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 6394 перший річний державний внесок у 2023 р. становитиме лише 21,8 млрд грн (про що зазначено вище). У зв’язку з цим, Мінфін вважає, що положення законопроектів № 6394 і № 6395 не узгоджені між собою, зокрема не визначено, куди саме та як витрачатиметься решта коштів державного внеску в сумі 9,5 млрд грн у 2023 р., при тому що з 2024 р. зарахування відповідної рентної плати до спеціального фонду державного бюджету зростатиме кожного року на 5 відсоткових пунктів. Відтак, Мінфін пропонує при доопрацюванні законопроекту № 6395 врегулювати питання напрямів витрачання решти коштів державного внеску в сумі 9,5 млрд грн у 2023 р. та подальших роках.
5. Окремі положення законопроекту № 6395-1 не узгоджуються між собою та з нормами Кодексу, зокрема:
положення про спрямування коштів Державного фонду майбутніх поколінь (який створюється у складі державного бюджету) на накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів та виплатами учасникам Фонду (частини перша і друга нової статті 24-5 Кодексу) не в повній мірі узгоджується з положенням про включення до видатків державного бюджету лише видатків на здійснення державних внесків до Фонду (новий пункт 16-1 частини першої статті 87 Кодексу);
у законопроекті № 6395-1 визначається джерело формування Державного фонду майбутніх поколінь, але цей Фонд не передбачається у складі спеціального фонду державного бюджету. З цього приводу Мінфін зауважує, що законопроект № 6395-1 порушує норми частини третьої статті 13 Кодексу (згідно з якими складовими частинами спеціального фонду бюджету, серед іншого, є: доходи бюджету, які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету).
6. Законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного та іншого законодавства, наприклад:
у законопроектах № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 терміни набрання чинності відповідних законів відрізняються від передбачених у базових законопроектах № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 терміни набрання чинності та введення в дію відповідних законів. Тому для забезпечення узгодженості правових норм такі терміни необхідно синхронізувати, на що також звернули увагу ГНЕУ і Мінфін;
у законопроектах № 6395 і № 6395-2 вбачається недоцільним доповнення абзаців перших частин другої і третьої статті 29 Кодексу посиланням на новий пункт 52 розділу VI Кодексу, в якому на перехідний період передбачаються інші частки зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів державного бюджету, при цьому зазначається «як виняток із положень пунктів 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 цього Кодексу». ГНЕУ зауважує, що таке доповнення є некоректним, оскільки вказаний новий пункт 52 має тимчасовий характер дії;
у законопроекті № 6395 доцільно доопрацювати редакцію нового пункту 52 розділу VI Кодексу з метою однозначного тлумачення і чіткого розуміння норми щодо часток зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів державного бюджету у кожному році перехідного періоду;
у законопроекті № 6395-1 потрібно уточнити застосування термінів «Державний фонд майбутніх поколінь» і «Фонд майбутніх поколінь» для усунення неузгодженості і плутанини понять.
7. Окремо варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Кодексу, якими пропонується змінити пропорції зарахування відповідної рентної плати між загальним та спеціальним фондами державного бюджету або між державним і місцевими бюджетами та визначити цільове спрямування відповідної рентної плати в інший спосіб, ніж передбачається законопроектами № 6395 і № 6395-2, зокрема, мова йде про такі законопроекти:
реєстр. № 5812 від 20.02.2021 р. щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що зараховується за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів;
реєстр. № 6122 від 01.10.2021 р. щодо збільшення відсотку зарахування до загального фонду місцевих бюджетів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
реєстр. № 6228 від 27.10.2021 р. щодо забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази України.
У рішенні Комітету з питань екологічної політики та природокористування щодо законопроекту № 6395 теж наведено вищевказані законопроекти, запропоновано прискорити їх розгляд та узгодження між собою, а також запропоновано для збалансованого формування Фонду залучити частину коштів від продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 6395 (чи законопроекту № 6395-2) вищевказані законопроекти за реєстр. № 5812, № 6122 і № 6228 втратять свою актуальність та не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.
За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р), поданий Президентом України, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р., поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., і за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р., поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., Морозом В.В., включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, розглянути у першому читанні після прийняття за основу законопроекту про економічний паспорт (реєстр. № 6394) та за результатами такого розгляду законопроект за реєстр. № 6395 прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.