Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №52 від 25 серпня 2020 року

8  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Батенко Т.І., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Тістик Р.Я.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Борт В.П., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Северин С.С., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Климчук Д.І., Новацька О.В.

Список запрошених:

Народний депутат України Цимбалюк М.М.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Степанов М.В. – Міністр;

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення Міністерству охорони здоров’я коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 623).

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 986-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією Міністра охорони здоров’я України Степанова М.В./.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р.), внесений Президентом України, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 3963-1 від 17.08.2020 р., внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., і за реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020 р., внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Тарутою С.О., Соболєвим С.В.

4. Про підготовку до повторного першого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3659).

5. Кадрове питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. і Міністра охорони здоров’я України Степанова М.В. про погодження виділення Міністерству охорони здоров’я коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 623).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 04.08.2020 р. № 07050-01-2/23769 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 24.07.2020 р. № 10-07/21184/2-20 та від 29.07.2020 р № 10-07/21873/2-20 (копії яких роздані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу та скорочення видатків державного бюджету і виділення МОЗ коштів із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками на здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я і розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 623 «Про виділення коштів для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення» (далі – постанова КМУ № 623).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, для реалізації завдань якого передбачені видатки за загальним фондом Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 63 350 317,6 тис. гривень.

Кошти Фонду COVID-19, як визначено у частині третій статті 28 Закону, використовуються серед іншого на:

додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. Водночас, згідно з пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження рішення Кабінету Міністрів України, таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Поряд з тим, у частині четвертій статті 28 Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Комітетом щодо скорочення видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та їх спрямування до Фонду COVID-19.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 та № 539 від 01.07.2020) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – порядок № 302). У такому порядку дещо деталізовано перелік визначених Законом напрямів спрямування коштів Фонду COVID-19 та встановлено, що при зверненні з приводу виділення коштів серед іншого належить зазначити про заходи, які передбачається здійснити за рахунок коштів Фонду COVID-19, внести пропозиції щодо умов і гарантій повернення виділених коштів на поворотній основі, надати інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені, додати фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо необхідного обсягу коштів Фонду COVID-19.

Довідково: відповідно до прийнятих Урядом рішень на час прийняття постанови КМУ № 623 із Фонду COVID-19 виділено 61 503 958,23 тис. грн (нерозподіленими залишилося 1 846 359,37 тис. грн).

Постановою КМУ № 623 (згідно з пунктами 1, 2 та 3) здійснено:

1) перерозподіл видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, на суму 2 609 000,93 тис. гривень шляхом:

зменшення на таку суму обсягу видатків споживання за програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу»;

збільшення на таку суму обсягу видатків за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»;

2) зменшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1201120 «Фінансова допомога Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для виплати по частковому безробіттю» на суму 1 000 000,0 тис. гривень /з внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 592)/;

2501520 «Виплата допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 500 000,0 тис. гривень /з внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 330 «Про виділення коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку»/;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 1 500 000,0 тис. гривень.

Згідно з пунктом 4 постанови КМУ № 623 встановлено виділити МОЗ 5 955 360,3 тис. гривень із Фонду COVID-19 для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення, на безповоротній основі, а саме:

5 539 316,4 тис. гривень видатки споживання (з них оплата праці – 276 709,2 тис. гривень) – працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (за виключенням лікарів та/або команд з надання первинної медичної допомоги), які надають медичні послуги за програмою медичних гарантій, та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ;

416 043,9 тис. гривень загальнодержавні видатки (видатки споживання) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – субвенція) – працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (за виключенням лікарів та/або команд з надання первинної медичної допомоги), які не надають медичні послуги за програмою медичних гарантій.

Згідно з пунктом 5 постанови КМУ № 623 затверджено порядок використання коштів, виділених для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення (далі – порядок № 623), і порядок та умови надання субвенції, а також розподіл субвенції між місцевими бюджетами згідно з додатком до цієї постанови.

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 № 610 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я» /далі – постанова КМУ № 610/ передбачено встановити з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги) та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення:

лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 відсотків посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки;

фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону;

молодшим медичним сестрам у розмірі 25 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої у статті 8 Закону.

Перелік типів закладів охорони здоров’я та перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується МОЗ.

Відповідно порядку № 623 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) передбачається таке:

кошти використовуються за новою бюджетною програмою «Здійснення доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу
COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» та спрямовуються на здійснення з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. доплат, установлених постановою КМУ № 610, відповідно до затвердженого МОЗ переліку посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати;

головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем за новою бюджетною програмою є МОЗ, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, та Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) /для закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги), що надають медичні послуги за програмою медичних гарантій/;

бюджетні кошти для здійснення доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги), що надають медичні послуги за програмою медичних гарантій, використовуються відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 р. № 65, та спрямовуються за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними із НСЗУ, на небюджетні рахунки надавачів медичних послуг, відкриті в органах Казначейства в установленому законодавством порядку /для реалізації зазначеного згідно з пунктом 7 постанови КМУ № 623 доручено МОЗ разом з Мінфіном та НСЗУ забезпечити внесення змін до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65, однак на час розгляду питання такі зміни не вносилися/.

Згідно з порядком та умовами надання субвенції (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) визначається таке:

кошти спрямовуються на здійснення з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. доплат, установлених постановою КМУ № 610, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги), які не надають медичних послуг за програмою медичних гарантій, відповідно до затвердженого МОЗ переліку посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати;

для отримання субвенції структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрацій щомісяця до 5 числа подають МОЗ підписані керівником такого підрозділу письмову заяву про надання субвенції, відомості про кількість медичних та інших працівників закладів охорони комунальної форми власності, яким передбачено відповідні доплати за формою, встановленою МОЗ;

після надходження субвенції МОЗ готує в установленому законодавством порядку і подає Казначейству розподіл відкритих асигнувань у розрізі відповідних місцевих бюджетів, визначених розподілом обсягу видатків субвенції для перерахування субвенції на рахунки відповідних місцевих бюджетів з подальшим перерахуванням на рахунки розпорядників та одержувачів субвенції за місцевими бюджетами, що визначені рішенням відповідної ради;

Казначейство після надходження від МОЗ розподілу відкритих асигнувань перераховує із загального фонду державного бюджету субвенцію на рахунки відповідних місцевих бюджетів з подальшим перерахуванням на рахунки розпорядників та одержувачів субвенції, відкриті в територіальних органах Казначейства.

Розподіл субвенції здійснено у додатку до постанови КМУ № 623 між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва. При цьому обласним та Київській міській державним адміністраціям /пункт 8 постанови КМУ № 623/ доручено:

1) розподілити у тижневий строк обсяги субвенції, передбачені у додатку до цієї постанови, між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад;

2) вжити заходів для недопущення до кінця року утворення кредиторської заборгованості з виплати відповідних доплат до заробітної плати.

На виконання пункту 6 постанови КМУ № 623 належить забезпечити погодження з Комітетом:

Мінфіну – перерозподілу видатків, передбачених Мінфіну на 2020 рік, та скорочення видатків державного бюджету,

МОЗ – виділення бюджетних коштів із Фонду COVID-19 та розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Мінфіном (у зверненні до Комітету) з приводу проведеного перерозподілу видатків для збільшення обсягу Фонду COVID-19 відмічається, що збільшення обсягів випуску середньострокових та довгострокових державних цінних паперів, а також відхилення фактичного курсу національної валюти від прогнозного, що використовувався при підготовці змін до державного бюджету на 2020 рік, спричинили економію коштів з обслуговування державного боргу та відповідне зменшення видатків державного бюджету. Однак Мінфіном не проаналізовано стан виконання інших бюджетних програм, що забезпечуються за рахунок виділених із Фонду COVID-19 коштів, обсяг яких скорочується, та не поінформовано про ризики зменшення видатків за такими програмами.

МОЗ у своєму зверненні до Комітету зазначається про таке:

розрахунок потреби в коштах з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам, визначеним у постанові КМУ № 610, проведено відповідно до інформації, наданої МОЗ обласними та Київською міською державними адміністраціям, щодо кількості штатних посад працівників станом на 01.06.2020 року (загальна чисельність штатних працівників, які забезпечуються за рахунок субвенції, становить 35 729 одиниць, загальна чисельність штатних працівників закладів охорони здоров’я комунальної власності, які забезпечуються НСЗУ за програмою медичних гарантій, та працівників закладів охорони здоров’я комунальної власності, які надають медичні послуги за програмою медичних гарантій, становить 454 702 одиниці);

розрахунок потреби в додаткових коштах закладів охорони здоров’я, що знаходяться у сфері управління МОЗ, здійснено також виходячи із загальної чисельності штатних працівників таких закладів (27 770,5 одиниць).

У матеріалах МОЗ надано інформацію щодо розрахунку потреби в додаткових коштах на встановлення доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам на вересень-грудень 2020 року для закладів охорони здоров’я:

зі сфери управління МОЗ, що надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення (337 585,2 тис. грн);

комунальної власності (за виключенням закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу) та закладів охорони здоров’я, що знаходяться у сфері управління МОЗ, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення, з виділенням закладів, що отримують доплати через НЗСУ (5 201 731,2 тис. грн) та за рахунок субвенції (416 043,9 тис. грн).

Інших обґрунтувань з приводу виділеного обсягу коштів та їх розподілу не наведено, зокрема щодо врахування затвердженого МОЗ згідно з постановою КМУ № 610 переліку типів закладів охорони здоров’я і переліку посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються доплати.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кіссе А.І., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютин Д.В., Міністр охорони здоров’я України Степанов М.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловив зауважень щодо виділення МОЗ коштів державного бюджету із Фонду COVID-19, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл та скорочення видатків державного бюджету, виділення МОЗ коштів із Фонду COVID-19 та розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з постановою КМУ № 623 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити визначені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 623:

– здійснення перерозподілу видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, на суму 2 609 000,93 тис. грн шляхом зменшення на таку суму обсягу видатків споживання за програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу» та відповідне збільшення обсягу видатків за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»;

– зменшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1201120 «Фінансова допомога Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для виплати по частковому безробіттю» на суму 1 000 000 тис. грн /включаючи відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 р. № 308/;

2501520 «Виплата допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 500 000 тис. грн /включаючи відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 330/;

– збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 1 500 000 тис. грн;

– виділення Міністерству охорони здоров’я 5 955 360,3 тис. грн із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення, на безповоротній основі, а саме:

5 539 316,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 276 709,2 тис. грн) – працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд з надання первинної медичної допомоги), які надають медичні послуги за програмою медичних гарантій, та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я;

416 043,9 тис. грн (загальнодержавні видатки, видатки споживання) як субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я за рахунок коштів, виділених із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками, – працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд з надання первинної медичної допомоги), які не надають медичні послуги за програмою медичних гарантій;

– розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, між місцевими бюджетами згідно з додатком до цієї постанови.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Степанова М.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 986-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією Міністра охорони здоров'я України Степанова М.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 20.08.2020 № 25-04/24603/2-20 та від 21.08.2020 № 25-04/24901/2-20 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 986-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік» (далі – розпорядження Уряду № 986-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 986-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 7 154,9 тис. гривень;

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» на 7 154,9 тис. гривень.

Відповідальним виконавцем вказаних бюджетних програм є Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ).

Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2308010 – у обсязі 108,8 млн грн або 49,5% плану на рік (219,9 млн грн) та 87,9% плану на звітний період;

2308060 – у обсязі 34 227 млн грн або 39,7% уточненого плану на рік (86 211,2 млн грн) та 69,9% плану на звітний період.

Як зазначено у листі МОЗ, здійснення такого перерозподілу обумовлено терміновою необхідністю забезпечення оплати послуг віртуального датацентру основного технологічного вузла центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, що забезпечить безперебійні можливості медичних закладів та пацієнтів використовувати у необхідному обсязі функціонал центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, оскільки використання такої системи є обов’язковим для всіх надавачів медичних послуг, які уклали договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та залучених ними до виконання такого договору осіб (станом на 24 червня 2020 року кількість таких надавачів послуг становить 4 155).

За поясненнями МОЗ невирішення питання додаткових потужностей віртуального датацентру основного технологічного вузла центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я неминуче призведе до обмеження використання системи лікарями закладів охорони здоров’я, наслідками чого буде катастрофічне зростання часу обслуговування пацієнтів.

Як зазначається МОЗ, при формуванні бюджетного запиту на 2020 – 2022 роки потреба у видатках на оплату послуг датацентрів передбачалась на 2020 рік на загальну суму 28,8 млн грн, проте обсяг затверджених показників видатків на 2020 рік на забезпечення функціонування центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я становив 9 млн грн, що складає 31,3% від обсягу потреби.

Покриття вищевказаних витрат для забезпечення оплати послуг віртуального датацентру можливо здійснити за рахунок утворення економії коштів за бюджетною програмою 2308060, передбачених на надання послуг для надсилання засобами мобільного зв’язку повідомлень щодо надання медичних послуг та виписування електронних рецептів засобами мобільного зв’язку в рамках програми медичних гарантій у зв’язку із припиненням планових госпіталізацій пацієнтів відповідно до наказу МОЗ від 23.03.2020 № 698.

Розглядаючи запропонований перерозподіл видатків державного бюджету, слід відмітити наступне.

Абзацом сьомим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 553-IX) тимчасово, до 1 січня 2021 року, призупинено застосовування окремих норм Кодексу /відповідні пропозиції було ініційовано Урядом у поданому ним законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», реєстр. № 3279/, зокрема положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу, якими, серед іншого, забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами. Оскільки такі положення містяться безпосередньо у Законі № 553-IX, то, напевно, в правовому сенсі їх доцільно розглядати цілісно та взаємопов’язано у системному зв’язку із іншими положеннями цього Закону.

З огляду на основну мету Закону № 553-IX, що полягає у створенні фінансового забезпечення проведення заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками, через відповідний Фонд, створений у складі державного бюджету, тимчасове призупинення вказаного вище положення зумовлене, в першу чергу, необхідністю виділення коштів із цього Фонду.

Зважаючи на необхідність однозначного практичного застосування вказаних норм при виконанні державного та місцевих бюджетів у 2020 році, Комітет своїм рішенням рекомендував Кабінету Міністрів України доручити Мінфіну спільно з Міністерством юстиції України надати учасникам бюджетного процесу роз’яснення з цього питання (лист від 18.06.2020
№ 04-13/10-2020/80162, протокол № 41).

Водночас, слід зауважити, що відповідь Мінфіну на виконання доручення Уряду від 23.06.2020 № 25541/1/1-20 щодо застосування під час виконання державного та місцевих бюджетів у 2020 році положень абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553-ІХ не містить чітких роз’яснень з порушеного питання (лист від 06.07.2020 № 04330-04-3/20284).

Враховуючи позицію Мінфіну, тимчасове призупинення вказаних норм бюджетного законодавства, у тому числі для цілей, відмінних від цілей створення Фонду COVID-19, може зумовити подальше ініціювання аналогічних перерозподілів та прийняття Урядом рішень про збільшення таких видатків з боку інших головних розпорядників коштів державного бюджету, що, у свою чергу, зумовить збільшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та Міністр охорони здоров’я України Степанов М.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається. Водночас член Рахункової палати Невідомий В.І. зазначив про заплановане проведення Рахунковою палатою аудиту НСЗУ.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що в очолюваному нею підкомітеті даний перерозподіл не розглядався, при цьому зазначила, що застосування встановлених Законом № 553-ІХ вимог щодо тимчасового призупинення до 1 січня 2021 року положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу для цілей, відмінних від цілей створення Фонду COVID-19, має неоднозначне правове трактування та може створити прецедент для ініціювання аналогічних перерозподілів та прийняття Урядом рішень про збільшення таких видатків іншим головним розпорядникам, що загалом призведе до збільшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів. У зв’язку з цим, Забуранна Л.В. запропонувала безпосередньо на засіданні Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду
№ 986-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 986-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 986-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 7 154,9 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» на 7 154,9 тис. гривень.

Голосували: «за» – 17, «проти» – 0, «утрималися» – 4.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р.), внесений Президентом України, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 3963-1 від 17.08.2020 р., внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., і за реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020 р., внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Тарутою С.О., Соболєвим С.В.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р. /далі – законопроект № 3963/, який Президентом України визначено як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою та уповноважено Міністра фінансів представляти на пленарному засіданні.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 3963, його основною метою є підвищення у поточному році розміру мінімальної заробітної плати та визначення обсягів ресурсів для фінансового забезпечення реалізації відповідної пропозиції, реалізація положень законопроекту № 3963 сприятиме підвищенню рівня оплати праці найманих працівників, пожвавленню споживчого попиту та зростанню добробуту громадян.

Загалом законопроектом № 3963 пропонується внести зміни до статей 1 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ та до додатків №№ 1, 3, 5 і 6 до Закону, а саме передбачається:

– підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 5000 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 4723 грн, зростання на 5,86%) та у погодинному розмірі – 29,2 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 28,31 грн, зростання на 3,14%), а також доручення Кабінету Міністрів забезпечити з 1 вересня 2020 р. підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери /далі – ЄТС/ для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС та мінімальної зарплати (пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту);

– збільшення доходів і видатків державного бюджету на 541,3 млн грн (за загальним фондом), у т.ч. пропонується:

збільшити видатки у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати в частині додаткових витрат на оплату праці у бюджетній сфері (крім державного управління) за окремими бюджетними програмами 31 головного розпорядника коштів державного бюджету (без урахування загальнодержавних витрат) загалом на 4002,97 млн грн, з них найбільші обсяги збільшення передбачаються за такими бюджетними програмами: «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 2211190)  – на 1565,57 млн грн; «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308060) – на 1085,95 млн грн; «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) – на 279,7 млн грн; «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – 121,7 млн грн; «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (код 2311500) – на 72,8 млн грн;

визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових витрат збільшення податкових надходжень на 541,3 млн грн, у т.ч. податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 461,3 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 80 млн грн, а також зменшення видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 3461,6 млн грн.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 3963 проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати за реєстр. № 3963-1 від 17.08.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 3963-1/.

У пояснювальній записці до альтернативного законопроекту № 3963-1 вказано, що його цілями та завданнями є підвищення з 1 вересня 2020 р. розміру мінімальної заробітної плати до розміру не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням сімейної складової та не нижче ніж 60% від середньої зарплати, прийняття альтернативного законопроекту № 3963-1 сприятиме підвищенню рівня соціального захисту працівників будь-якої сфери діяльності, що буде першим кроком до досягнення європейського рівня соціального захисту таких осіб.

Альтернативним законопроектом № 3963-1 пропонується:

– внесення змін до статті 8 Закону щодо підвищення мінімальної зарплати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 7500 грн (чинна норма – 4723 грн, зростання на 58,8%) та у погодинному розмірі – 44,95 грн (чинна норма – 28,31 грн, зростання на 58,8%);

– доручення Кабінету Міністрів невідкладно (пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту):

опрацювати питання перегляду доходної частини державного бюджету на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу;

подати на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного закону (йдеться про альтернативний законопроект № 3963-1);

забезпечити з 1 вересня 2020 р. підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС та мінімальної зарплати;

– доручення Кабінету Міністрів щорічно під час підготовки проектів державного бюджету на наступні роки передбачати затвердження розміру мінімальної зарплати не нижче рівня очікуваного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням сімейної складової та не нижче ніж 60% від прогнозованої середньої зарплати (пункт 3 Прикінцевих положень законопроекту).

ІІІ. До Комітету надійшов ще один альтернативний до законопроекту № 3963 проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати) за реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 3963-2/.

Згідно з пояснювальною запискою до альтернативного законопроекту № 3963-2 він на відміну від законопроекту № 3963 комплексно вирішує питання, пов’язані з підняттям розміру мінімальної зарплати, захищає інтереси працівників бюджетних галузей, малого та середнього бізнесу та визначає додаткові джерела бюджетних доходів для фінансового забезпечення витрат, пов’язаних з його прийняттям.

При цьому за переліком змін альтернативний законопроект № 3963-2 є подібним до законопроекту № 3963, основна відмінність полягає в обсягах змін бюджетних показників. Так, альтернативним законопроектом № 3963-2 пропонується внести зміни до статей 1, 8 і 31 Закону та до додатків №№ 1, 3, 5 і 6 до Закону, зокрема передбачається:

– підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 5000 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 4723 грн, зростання на 5,86%) та у погодинному розмірі – 29,2 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 28,31 грн, зростання на 3,14%), а з 1 січня 2021 р. – відповідно 6000 грн і 35 грн, з 1 липня 2021 р. – відповідно 6500 грн і 38 грн;

– збільшення доходів і видатків державного бюджету на 3285,5 млн грн (за загальним фондом), у т.ч. пропонується:

збільшити видатки у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати загалом на 6746,58 млн грн за відповідними бюджетними програмами (аналогічними, як у законопроекті № 3963, при цьому видатки збільшуються на 68,5% більше, ніж пропонується законопроектом № 3963);

визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових витрат збільшення податкових надходжень на 3285,5 млн грн, у т.ч. податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 777,5 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 2508 млн грн, а також зменшення видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 3461 млн грн;

– доповнення статті 31 Закону (якою надано Мінфіну право здійснювати правочини з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень) щодо визначення умов таких правочинів з урахуванням положень підпункту «в» пункту 3 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати)» та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншим найманим працівникам (особам), малому та середньому бізнесу». Зазначеного закону немає у чинному законодавстві, вірогідно йдеться про законопроект з подібною назвою за реєстр. № 3998 від 20.08.2020 р., поданий тими ж авторами /далі – пов’язаний законопроект № 3998/.

ІV. Щодо процедури розгляду законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2, опрацювання експертних висновків до них.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що розмір мінімальної зарплати встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів не рідше одного разу на рік у законі про державний бюджет з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на національному рівні. Отже, відповідно до цієї норми законопроект щодо змін до Закону в частині підвищення мінімальної зарплати мав би подаватися Урядом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своїх висновках до законопроекту № 3963 /лист від 17.08.2020 р. № 16/3-2020/135411 (172319)/ та альтернативних законопроектів № 3963-1 /лист від 19.08.2020 р. № 16/3-2020/137463 (174794)/ і № 3963-2 /лист від 21.08.2020 р. № 16/3-2020/139529 (177043)/, підтримуючи у цілому підвищення розміру мінімальної зарплати, висловлює окремі зауваження до цих законопроектів, при цьому зазначає про необхідність отримання відповідних експертних висновків Уряду, враховуючи вищезазначену норму статті 10 Закону України «Про оплату праці» та зважаючи, що відповідно до положень ст. 116 Конституції України розробку, забезпечення виконання затвердженого державного бюджету, проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту віднесено до повноважень Кабінету Міністрів.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) збільшення надходжень державного бюджету можливе у разі перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%, або у разі відхилення (йдеться про поліпшення) оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету. Однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 3963 /лист від 13.08.2020 р. № 04110-02-2/25007/ зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету, за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає доцільним прийняття законопроекту № 3963.

Мінфін у своєму висновку до альтернативного законопроекту № 3963-1 /лист від 20.08.2020 р. № 04110-02-2/25759/ зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету і розбалансовує показники державного бюджету (збільшення видаткової частини перевищить збільшення дохідної частини майже в 6 разів), за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає недоцільним прийняття альтернативного законопроекту № 3963-1.

Мінфін у своєму висновку до альтернативного законопроекту № 3963-2 /лист від 21.08.2020 р. № 04110-02-2/25928/ зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету і розбалансовує показники державного бюджету (збільшення видаткової частини перевищить збільшення дохідної частини майже в 13 разів), за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає недоцільним прийняття альтернативного законопроекту № 3963-2.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2.

У зв’язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, та згідно з частиною другою статті 11 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19.08.2020 р. № 270 передбачено скликати позачергову сесію Верховної Ради дев’ятого скликання на 25 серпня 2020 р. з розглядом на ній ряду питань, серед яких законопроект № 3963.

Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема:

альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;

при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комітету;

Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

V. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 3963 та альтернативні законопроекти № 3963-1 і № 3963-2, проаналізовано висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Законопроект № 3963 є збалансованим за показниками доходів та видатків державного бюджету, хоча наразі залишаються ризики щодо виконання доходів загального фонду у подальших періодах п.р. передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки.

Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 3963 додаткові видатки на оплату праці у зв’язку із підвищенням розмірів мінімальної зарплати та посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС пропонується забезпечити за рахунок економії видатків на обслуговування державного боргу у сумі 3,5 млрд грн, яка виникла, зокрема, у зв’язку із відхиленням фактичного курсу національної валюти стосовно іноземних валют порівняно з прогнозним курсом, що враховано під час підготовки державного бюджету на 2020 рік (зі змінами), а також передбачено збільшення планових податкових надходжень на 541,3 млн грн, враховуючи запропоноване підвищення розміру мінімальної зарплати. Мінфіном наведена аналогічна аргументація щодо можливостей фінансового забезпечення законопроекту № 3963.

Згідно із звітними даними Казначейства України виконання окремих показників загального фонду державного бюджету за січень-липень 2020 р. таке:

доходи надійшли загалом в обсязі 508,89 млрд грн, що становить 94% уточненого плану на звітний період (або на 32,4 млрд грн менше) та 59,3% затвердженого із змінами річного плану /857,75 млрд грн/, при цьому за наявності перевиконання зазначеного плану за окремими видами доходів найбільше невиконання зазначеного плану відбулося в частині ПДВ з ввезених на територію України товарів (недоотримано 33,3 млрд грн) та рентної плати за користування надрами (недоотримано 6,87 млрд грн), водночас порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зменшилися на 1,5% при запланованому річному зменшенні на 2,5% /уточнений план на 2020 р. до факту за 2019 р./;

надходження податку та збору на доходи фізичних осіб виконано на рівні 97% уточненого плану на звітний період (або на 1,985 млрд грн менше) та 57,6% затвердженого із змінами річного плану, а ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – відповідно на рівні 123,5% (або на 11,2 млрд грн більше) та 76,4% затвердженого із змінами річного плану;

видатки проведено загалом в обсязі 566,5 млрд грн, що становить 88,3% плану на звітний період (або на 74,9 млрд грн менше) та 49,8% затвердженого із змінами річного плану /1137,4 млрд грн/;

видатки на обслуговування державного боргу проведені на рівні 91,5% уточненого плану на звітний період (або на 6,37 млрд грн менше) та 47,1% бюджетних призначень (із змінами).

2. Альтернативний законопроект № 3963-1 взагалі не містить змін щодо показників державного бюджету в частині передбачення додаткових видатків, пов’язаних з підвищенням мінімальної зарплати, та відповідних джерел їх покриття (містить лише доручення Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект про внесення змін до Закону), а відтак призведе до розбалансування державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 95 Конституції України та нормами Кодексу щодо дотримання збалансованості бюджету, а також у запропонованій редакції вбачається проблематичним для належного практичного застосування і відповідно досягнення поставленої мети.

За оцінкою Мінфіну реалізація альтернативного законопроекту
№ 3963-1 потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 28 млрд грн (на 4 місяці п.р.), за таких припущень доходи державного бюджету збільшаться на близько 4,9 млрд грн (зокрема, податок та збір на доходи фізичних осіб – на 4,2 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 0,7 млрд грн), відтак дисбаланс зміни показників загального фонду державного бюджету складає 23,1 млрд грн. Мінфін також звертає увагу на відсутність в альтернативному законопроекті № 3963-1 відповідних додатків до нього і змін до текстових статей Закону.

З цього приводу ГНЕУ зауважує, що реалізація альтернативного законопроекту № 3963-1 призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів, він не містить завершеного механізму реалізації внесеної законодавчої пропозиції, оскільки не передбачає відповідного коригування дохідної та видаткової частин державного бюджету, за такого підходу прийняття законодавчої пропозиції містить ризики невідповідності фінансових ресурсів держави, необхідних для забезпечення виплати мінімальної зарплати на пропонованому рівні.

3. Запропоноване альтернативним законопроектом № 3963-2 збільшення доходів загального фонду державного бюджету на 3,3 млрд грн (або в 6 разів більше, ніж у законопроекті №3963) у разі неприйняття пов’язаного законопроекту № 3998 вбачається на даний час необґрунтованим, зважаючи на невиконання плану доходів за 7 місяців п.р. загалом на 32,4 млрд грн (про що вище зазначено), та може посилити ризики невиконання доходів до кінця п.р. і відповідно призвести до розбалансування загального фонду державного бюджету.

За оцінкою Мінфіну реалізація альтернативного законопроекту
№ 3963-2 (з урахуванням встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної зарплати, про що зазначено у пояснювальній записці до альтернативного законопроекту № 3963-2, але у ньому безпосередньо не передбачено, а пропонується у пов’язаному законопроекті № 3998) потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 66 млрд грн (на 4 місяці п.р.), за таких припущень доходи державного бюджету збільшаться на близько 4,9 млрд грн (зокрема, податок та збір на доходи фізичних осіб – на 4,2 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 0,7 млрд грн), відтак дисбаланс зміни показників загального фонду державного бюджету становить близько 61,1 млрд грн.

Крім того, в альтернативному законопроекті № 3963-2 допущено технічну помилку щодо балансування змін доходів і видатків державного бюджету: зокрема, доходи збільшуються на 3.285.535,4 тис. грн, а видатки – на 3.285.535,3 тис. грн (різниця – 0,1 тис. грн).

Загалом слід зазначити, що в альтернативному законопроекті № 3963-2 не передбачено більшості згаданих у пояснювальній записці положень (включаючи визначені в якості компенсаторів додаткових витрат бюджету), вони в основному відображені у пов’язаному законопроекті № 3998. Тому реалізація запропонованих розробниками положень і завдань зазначеної законодавчої ініціативи неможлива без взаємоузгодженого розгляду і прийняття альтернативного законопроекту № 3963-2 та пов’язаного законопроекту № 3998.

4. До законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів
№ 3963-1 і № 3963-2 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту. Зокрема, у супровідних документах до законопроекту № 3963 та альтернативного законопроекту № 3963-2 наведені загальні пояснення і порівняльні таблиці щодо змін бюджетних показників, але немає обґрунтувань та відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів додаткових доходів і видатків державного бюджету, розміру мінімальної зарплати, а також розрахунку економії видатків на обслуговування державного боргу.

ГНЕУ також звертає увагу на зазначене та відмічає, що законопроект № 3963 та альтернативні законопроекти № 3963-1 і № 3963-2 потребують комплексної оцінки очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків реалізації таких законодавчих пропозицій відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 91 Регламенту, зокрема, у частині впливу на: фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх спроможність забезпечити підвищення зарплати для працівників; зміну параметрів ринку праці, тінізацію зайнятості та доходів найманих працівників; інфляцію; зміну інвестиційної спроможності бізнесу тощо.

5. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 році встановлено у такому розмірі: з 1 січня – 2102 грн, з 1 липня – 2197 грн, з 1 грудня – 2270 грн. За інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах липня 2020 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4068 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5054 грн).

ГНЕУ зауважує, що запропонований у законопроекті № 3963 і альтернативному законопроекті № 3963-2 розмір мінімальної зарплати, зокрема, у місячному розмірі /5000 грн/, не досягає навіть величини фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /5149,34 грн – за даними Мінсоцполітики у цінах червня 2020 р./, і таким чином, не передбачає забезпечення базових потреб працюючого населення.

З цього приводу варто звернути увагу, що подавши законопроект № 3963, Президент України наголосив, що збільшення з 1 вересня п.р. мінімальної зарплати до 5 тис. грн – це перший етап, впродовж 2021 р. мають бути реалізовані наступні етапи підвищення: з 1 січня – до 6 тис. грн, з 1 липня – до 6,5 тис. грн (ці завдання підтримуються Кабінетом Міністрів, про що заявляли Прем’єр-міністр України та представники Уряду). Аналогічне підвищення розміру мінімальної зарплати пропонується в альтернативному законопроекті № 3963-2.

6. Положення пункту 3 розділу ІІ альтернативного законопроекту № 3963-1 щодо доручення Кабінету Міністрів щорічно під час підготовки проектів державного бюджету на наступні роки передбачати затвердження відповідного розміру мінімальної зарплати (яке по суті є нормою постійної дії) не може бути предметом регулювання закону про внесення змін до закону про державний бюджет (дія якого обмежується одним календарним роком). У зв’язку з цим, ГНЕУ вважає юридично некоректним включення такого положення та зазначає, що вказане питання є предметом регулювання Закону України «Про оплату праці». Мінфін зазначає, що таке положення не узгоджується з нормами Кодексу і Закону України «Про оплату праці» в частині затвердження та умов визначення розміру мінімальної зарплати законом про державний бюджет.

Запропоновані альтернативним законопроектом № 3963-2 зміни до статті 8 Закону щодо визначення у ньому (тобто у законі, яким затверджено державний бюджет на 2020 рік і відповідно дія якого обмежується поточним роком) розміру мінімальної зарплати на 2021 рік не відповідають нормам Кодексу (насамперед, статті 3 /згідно з якою бюджетний період становить один календарний рік/ та статті 40 /якою визначається предмет регулювання закону про державний бюджет/) та є некоректними у правовому відношенні, на що також звертають увагу Мінфін і ГНЕУ.

7. Передбачене альтернативним законопроектом № 3963-2 доповнення статті 31 Закону не матиме практичного застосування, оскільки в ньому міститься посилання на норму закону, якого немає у чинному законодавстві, що також відмічено у висновках ГНЕУ і Мінфіну.

Якщо припустити, що йдеться про підпункт «в» пункту 3 розділу ІІ пов’язаного законопроекту № 3998, рішення щодо альтернативного законопроекту № 3963-2 має прийматися лише за результатами розгляду пов’язаного законопроекту № 3998. ГНЕУ висловлює аналогічне зауваження.

8. У законопроекті № 3963 не враховано змін до Закону, внесених законом від 14.07.2020 р. № 769-ІХ щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (вказаний закон повернуто з підписом Президента України 07.08.2020 р., тобто наступного дня після подання і реєстрації законопроекту № 3963). Зокрема, вказаним законом збільшено на 342,06 млн грн доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) та передбачено у цій сумі видатки Державному космічному агентству за новою бюджетною програмою.

Тому законопроект № 3963 потребує приведення у відповідність до чинної редакції Закону для узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників.

ГНЕУ також зауважує, що наведені в оновленій ст. 1 Закону, у порівняльних таблицях до додатків № 1, № 3 до Закону показники не відповідають показникам, які містяться у чинному Законі та додатках до нього, та відповідно потребують коригування.

Таким чином, необхідно внести техніко-юридичні правки до законопроекту № 3963 щодо уточнення показників державного бюджету, а саме збільшити на 342.063,9 тис. грн підсумкові показники доходів і видатків державного бюджету (разом та за загальним фондом), зазначені у:

пункті 1 розділу І щодо змін до абзаців другого і третього статті 1 Закону;

додатку № 1 щодо змін до додатка № 1 до Закону – у рядках «Разом доходів:», «Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)», за кодом 10000000 «Податкові надходження» і кодом 11000000 «Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості»;

додатку № 3 щодо змін до додатка № 3 до Закону – у рядку «Всього:», за кодом 6380000 «Державне космічне агентство України» і кодом 6381000 «Апарат Державного космічного агентства України» (включаючи підсумкові показники за загальним фондом у графі «видатки розвитку»).

VI. Окремо слід звернути увагу, що на розгляді у Верховній Раді знаходяться законопроекти щодо змін до Закону, якими пропонується врегулювати питання, які певним чином передбачається унормувати законопроектом № 3963 та альтернативними законопроектами № 3963-1 і № 3963-2, зокрема, мова йде про законопроекти:

за реєстр. № 3482 від 14.05.2020 р. щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за реєстр. № 3482-1 від 29.05.2020 р. щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до розміру не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не нижче ніж 60 відсотків від середньої заробітної плати.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 3963 (або альтернативного законопроекту № 3963-1 чи № 3963-2) вищевказані законопроекти втратять свою актуальність і не потребують окремого розгляду у Верховній Раді.

VIІ. Загалом у розгляді і обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., народний депутат України Цимбалюк М.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. представив основні положення законопроекту № 3963, а народний депутат України Цимбалюк М.М. представив положення альтернативного законопроекту № 3963-2.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. зазначив, що Рахунковою палатою підтримується прийняття законопроекту № 3963 як збалансованого.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд у підкомітеті законопроекту № 3963, альтернативних до нього законопроектів № 3963-1 і № 3963-2 та запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроекту № 3963 та альтернативних до нього законопроектів № 3963-1 і № 3963-2 у першому читанні законопроект № 3963 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок щодо уточнення показників державного бюджету відповідно до закону від 14.07.2020 р. № 769-IX щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення Південмашу.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття Комітетом рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 3963 та альтернативних до нього законопроектів за реєстр. № 3963-1 і № 3963-2 у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р.), внесений Президентом України, прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок щодо уточнення показників державного бюджету у пункті 1 розділу І та додатках № 1 і № 2 до цього законопроекту відповідно до Закону України від 14.07.2020 р. № 769-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3963 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України та Міністерством фінансів України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про підготовку до повторного першого читання проекту Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3659).

Відмітили:

1. Верховною Радою України 13 липня 2020 року розглянуто у першому читанні проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3659 від 15.06.2020 р., внесений Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 3659/, та за підсумками розгляду прийнято рішення направити законопроект до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ для підготовки на повторне перше читання /згідно з Постановою Верховної Ради України від 13.07.2020 р. № 755-ІХ/.

У зв’язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, та згідно з частиною другою статті 11 Регламенту Верховної Ради України Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19.08.2020 р. № 270 передбачено скликати позачергову сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання на 25 серпня 2020 р. з розглядом на ній ряду питань, серед яких законопроект № 3659.

Щодо особливостей процедури підготовки законопроекту до повторного першого читання Регламентом Верховної Ради України визначено, зокрема, що:

до повторного першого читання законопроекту пропозиції до законопроекту вносяться в 10-денний строк після дня попереднього першого читання цього законопроекту, при цьому пропозиції вносяться лише щодо його основних положень, принципів, критеріїв /частини перша і третя статті 109/;

альтернативні законопроекти до повторного першого читання можуть бути внесені в 10-денний строк з дня направлення на повторне перше читання законопроекту, щодо якого він є альтернативним /частина третя статті 100/;

законопроект на повторне перше читання подається у визначений Верховною Радою України строк, але не пізніше 30 днів після дня його попереднього розгляду, у новій редакції, підготовленій головним комітетом та/або суб’єктом права законодавчої ініціативи, з висновками головного та інших комітетів /частина перша статті 115/.

У встановлений строк щодо законопроекту № 3659 до Комітету надійшли пропозиції окремих народних депутатів України /копії пропозицій роздано народним депутатам України – членам Комітету/, а альтернативних законопроектів не внесено. При цьому, деякі з поданих пропозицій щодо законопроекту № 3659 не стосуються суті його положень та містять положення щодо регулювання інших питань.

Крім того, нещодавно надійшло звернення від Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики /лист від 17.08.2020 р. № 04-12/7-2020/13486 (155394)/ з пропозицією-зауваженням щодо необхідності унормування ряду адміністративних процедур механізму надання державних гарантій на портфельній основі, однак таке звернення надійшло значно пізніше встановленого строку і містить лише зауваження без конкретних пропозицій щодо законодавчого унормування відповідних питань.

2. У Комітеті разом з Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ опрацьовано внесені пропозиції та підготовлено законопроект № 3659 у новій редакції /далі – доопрацьований законопроект № 3659/.

Порівняно із законопроектом № 3659 при підготовці доопрацьованого законопроекту № 3659 передбачено:

1) доповнити Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новою статтею 6-1 (замість доповнення пункту 1 статті 6 Закону новим підпунктом «д», як запропоновано у законопроекті №3659), в якій комплексно унормовується питання щодо можливості надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі, зважаючи на їх особливості, зокрема, пропонується установити, що:

– державні гарантії на портфельній основі можуть надаватися в обсязі до 5 млрд грн за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікро-, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом;

– порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб’єктами господарювання, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

– правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформлюється шляхом укладання договору між Мінфіном та банком-кредитором і має визначати: обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання; права, обов’язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань;

– прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.

Таким чином, враховано окремі зауваження і пропозиції, викладені у рішенні Комітету щодо розгляду у першому читанні урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу за реєстр. № 3598 (який є системно пов’язаним із законопроектом № 3659 і 13.07.2020 р. також направлено на повторне перше читання) /лист-висновок Комітету від 22.06.2020 р. № 04-20/10-2020/82748 (116264)/, включаючи висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ до цього законопроекту /лист-висновок від 12.06.2020 р. № 16/3-2020/74616 (107522)/. Насамперед, на даний час питання щодо можливості надання державних гарантій на портфельній основі пропонується унормувати тільки у 2020 році (тобто тимчасово) і відповідно лише у Законі, як виняток з положень статті 17 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (тобто без внесення відповідних змін до Кодексу), а пізніше залежно від ефективності запровадження зазначеного нового механізму і практики застосування відповідних норм вбачається доцільним розглядати питання щодо законодавчого врегулювання такого механізму на постійній основі у Кодексі. Як наслідок, у новій статті 6-1 Закону, запропонованій доопрацьованим законопроектом № 3659, включено положення системно пов’язаного законопроекту № 3598 щодо деталізації механізму надання державних гарантій на портфельній основі, а також щодо зазначених гарантій передбачено унормувати відповідальність банка-кредитора і гаранта, розмір та вид забезпечення, що надається суб’єктами господарювання;

2) виключити запропоновані законопроектом № 3659 зміни до статті 6 Закону про доповнення пункту 1 статті 6 Закону новим підпунктом «ґ» щодо можливості надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційного проекту будівництва третьої черги Дністровської гідроакумулюючої електричної станції, інвестиційного проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електричної станції, з можливістю за рішенням Кабінету Міністрів України звільнення такого товариства від зобов’язання надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та сплачувати до державного бюджету плату за їх надання.

Отже, враховано зауваження окремих народних депутатів України щодо недоцільності включення такого положення до законопроекту № 3659, висловлені під час його розгляду у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради України 13 липня п.р.;

3) доповнити новими положеннями щодо:

– доповнення Закону новою статтею 16-1 про надання права Мінфіну здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі в особі Мінфіну та яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного Законом, а також інформуванням Комітету у тижневий строк;

– внесення змін до додатка № 3 до Закону в частині змін видатків загального фонду державного бюджету (у вигляді додатка до доопрацьованого законопроекту № 3659), а саме передбачення Мінфіну видатків розвитку за новою бюджетною програмою «Поповнення статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» (код 3501560) у сумі 10 млн грн та на цю суму зменшення видатків споживання за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) з уточненням відповідних підсумкових показників видатків державного бюджету.

Врегулювання таких питань у доопрацьованому законопроекті № 3659 запропоновано деякими народними депутатами України – членами Комітету за ініціативою Мінфіну в рамках реалізації програмних завдань Президента України і Уряду щодо забезпечення доступного іпотечного кредитування з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (зокрема, у серпні п.р. Президент України заявив, що одне з основних завдань нинішньої владної команди – щоб іпотека в Україні була під 10% річних і менше);

4) уточнити назву в частині конкретизації предмету зазначеної законодавчої ініціативи та внесення техніко-юридичних правок, а саме у назві доопрацьованого законопроекту № 3659 виключити слово і цифру «статті 6» та доповнити словами «щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом». Отже, враховано зауваження ГНЕУ, викладене у висновку до законопроекту № 3659.

Доопрацьований законопроект № 3659 з додатком до нього та відповідними порівняльними таблицями роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

3. Окремо слід звернути увагу, що на позачерговій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання 25 серпня 2020 р. першим питанням передбачено розгляд у першому читанні законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо підвищення мінімальної зарплати за реєстр. № 3963, №3963-1 і №3963-2, при цьому у законопроектах за реєстр. № 3963 і №3963-2 пропонуються зміни до додатка № 3 до цього Закону, якими серед іншого також зменшуються видатки загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350). Відтак, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 3963 (або альтернативного законопроекту за реєстр. № 3963-1 чи № 3963-2) необхідно внести техніко-юридичні правки до додатка до доопрацьованого законопроекту № 3659 щодо уточнення відповідних показників видатків державного бюджету для забезпечення його збалансованості та узгодження правових норм.

4. Загалом у розгляді і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим проектом ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема:

1) схвалити доопрацьований законопроект № 3659 у новій редакції, підготовленій Комітетом разом з Мінфіном, та подати зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради України;

2) рекомендувати Верховній Раді доопрацьований законопроект № 3659 у новій редакції, підготовленій Комітетом разом з Мінфіном, за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних поправок щодо уточнення бюджетних показників у додатку до зазначеного законопроекту у разі прийняття Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту інших законопроектів щодо змін до Закону (зокрема, законопроекту за реєстр. № 3963) для узгодження правових норм і забезпечення збалансованості показників державного бюджету.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував про важливість такого законопроекту, його доопрацювання Мінфіном разом з Комітетом та звернувся до народних депутатів України –членів Комітету з проханням підтримати доопрацьований законопроект № 3659.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. зазначив, що, на думку Рахункової палати, доопрацьований законопроект № 3659 в цілому заслуговує на підтримку, однак запропоноване надання права на здійснення випусків ОВДП понад обсяги, встановлені Законом, може створити ризики зростання державного боргу і призвести до збільшення боргового навантаження в майбутньому.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо прийняття Комітетом рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом за реєстр. № 3659 (доопрацьований) у новій редакції, підготовленій Комітетом з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України, та подати зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом за реєстр. № 3659 (доопрацьований) у новій редакції, підготовленій Комітетом з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України, за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних поправок щодо уточнення бюджетних показників у додатку до зазначеного законопроекту у разі прийняття Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту інших законопроектів щодо змін до цього Закону (зокрема, законопроекту за реєстр. № 3963) для узгодження правових норм і забезпечення збалансованості показників державного бюджету.

Відповідно у разі прийняття зазначеного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

5. Кадрове питання.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. про зайняття вакантної посади у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

У статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» встановлено, що працівники секретаріату комітету Верховної Ради України призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.

У секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету є вакантною посада головного консультанта, до посадових обов’язків за якою серед іншого належить виконання завдань щодо організаційно-інформаційного, консультативно-правового та методичного забезпечення діяльності Комітету в межах компетенції з питань видатків та кредитування державного бюджету за такими напрямами витрат: на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у сферах охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, радіаційного захисту, геологічного вивчення та раціонального використання надр, розвитку водного господарства і меліорації земель, а також у сферах сільського, рибного, лісового та мисливського господарства, безпечності харчових продуктів, геодезії, картографії та кадастру.

Зважаючи, що визначені за зазначеною посадою головному консультанту завдання належить забезпечувати у процесі виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», включаючи опрацювання законопроектів про внесення змін до нього, при підготовці до розгляду проектів законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, опрацюванні проекту закону про державний бюджет на 2021 рік, підготовці відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України експертних висновків щодо впливу законопроектів на показники бюджетів та відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини за визначеними напрямами, заміщення такої посади визнається невідкладним.

Відповідно до розпорядження виконуючого обов’язки Керівника Апарату Верховної Ради України від 20 липня 2020 року № 1171-к «Про оголошення добору в Апараті Верховної Ради України» згідно з Порядком призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 290, для призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету визначено НОВАЦЬКУ Олену Василівну /лист в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України від 06.08.2020 р. № 20/45-2020/128982/.

Новацька Олена Василівна, громадянка України, 1984 року народження, освіта повна вища – у 2006 році закінчила Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «фінанси» з кваліфікацією магістра з фінансів, у 2010 році – Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство» з кваліфікацією юриста (з відзнакою).

Трудову діяльність Новацька О.В. розпочала у 2006 році, працюючи до лютого 2015 року на посадах провідного та головного економіста в Департаменті фінансів Київської міської державної адміністрації, з лютого 2015 року по даний час працює на посаді старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету.

За час роботи у секретаріаті Комітету з питань бюджету Новацька О.В. зарекомендувала себе як відповідальний, добросовісний та активний працівник, посадові обов’язки і доручення керівництва виконує своєчасно та якісно, постійно працює над підвищенням свого фахового рівня. Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Новацьку Олену Василівну, яка працює на посаді старшого консультанта цього секретаріату та визначена для зарахування на таку посаду у порядку проведеного в Апараті Верховної Ради України добору.

2. Голові Комітету з питань бюджету направити відповідне подання та витяг із протоколу цього засідання в.о. Керівника Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль