ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №54 від 16.09.2020

Опубліковано 22 вересня 2020, о 17:11

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №54 від 16 вересня 2020 року

16 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Засідання фактично розпочалося о 17 год. 15 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Северин С.С., Тістик Р.Я., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Батенко Т.І., Кіссе А.І., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Саламаха О.І., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Сєрік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Народні депутати України Андрійович З.М., Волинець М.Я., Яценко А.В.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету;

від Міністерства у справах ветеранів України

Левчук В.О. – заступник Міністра;

Волчихін Б.В. – начальник фінансового управління;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Фонду державного майна України

Сенниченко Д.В. – Голова;

Бєлова Ю.В. – заступник Голови;

Гладун О.В. – директор Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер;

від Міністерства енергетики України

Немчинов М.О. – заступник Міністра;

Колесник М.О. – начальник головного управління забезпечення функціонування нафтогазового ринку Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів;

від НАК «Нафтогаз України»

Коболєв А.В. – Голова правління;

Осмоловська О.О. – директор зі зв’язків з державними регуляторними і зацікавленими сторонами Групи «Нафтогаз України»;

Чумак Р.М. – голова казначейських операцій Групи «Нафтогаз України»;

Колбушкін Ю.П. – начальник Департаменту бюджетних розрахунків і податкового планування;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кузькін Є.Ю. – перший заступник Голови;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – Виконавчий директор.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, обсягів надання кредитів з державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р) /продовження розгляду/;

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1055-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1053-р);

4) перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1033-р).

3. Про погодження виділення Фонду державного майна коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для часткового відновлення видатків за бюджетною програмою у сфері приватизації державного майна (постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682).

4. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991).

5. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3960 від 06.08.2020), внесений Кабінетом Міністрів України /розглянуто після пункту 1 порядку денного/.

6. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи (реєстр. № 3614).

7. Про оголошення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

8. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а від 21.08.2020), внесений народними депутатами України Арахамією Д.Г., Нагорняком С.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Трухіна О.М./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо здійснення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення наглядових повноважень у період дії обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстр. № 3749 від 26.06.2020, народні депутати України Потураєв М.Р., Кравчук Є.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони сім'ї, дитинства, материнства і батьківства" (реєстр. № 3916 від 22.07.2020, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Лис О.Г.);

1.1.3. Проект Закону України "Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА" (реєстр. № 0052 від 10.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про Статут з охорони Національною гвардією України ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів та спеціальних вантажів" (реєстр. № 3947 від 30.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 121 Кодексу цивільного захисту України" (реєстр. № 3950 від 03.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо військово-квартирної повинності для фізичних і юридичних осіб" (реєстр. № 3968 від 07.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про паспорт громадянина України у формі книжечки" (реєстр. № 3986 від 14.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю" (реєстр. № 3964 від 07.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про внесення змін і доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про повітряне сполучення" (реєстр. № 0061 від 07.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 452 Митного кодексу України " (реєстр. № 3962 від 06.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів" (реєстр. № 3966 від 07.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" (реєстр. № 3932 від 23.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях" (реєстр. № 3952 від 03.08.2020, народний депутат України Стефанчук Р.О.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення публічних закупівель" (реєстр. № 2563-1 від 02.01.2020, народний депутат України Підласа Р.А.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного кодексу України) для забезпечення використання офіційної електронної адреси" (реєстр. № 3860 від 16.07.2020, народні депутати України Федієнко О.П., Штепа С.С., Соха Р.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання офіційної електронної адреси" (реєстр. № 3860-1 від 03.08.2020, народний депутат України Бабій Р.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо присвоєння та використання офіційної електронної адреси" (реєстр. № 3861 від 16.07.2020, народні депутати України Федієнко О.П., Штепа С.С., Соха Р.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 197.18 статті 197 Податкового кодексу України щодо уточнення кодів УКТЗЕД племінних чистопородних тварин" (реєстр. № 3982 від 13.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про відпустки" щодо усунення дискримінації жінок, які є самозайнятими особами" (реєстр. № 3831 від 13.07.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Горбенко Р.О., Яковлєва Н.І. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо декларування іноземців-нерезидентів" (реєстр. № 4023 від 02.09.2020, народний депутат України Кабаченко В.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS) (реєстр. № 0054 від 14.07.2020), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроектом передбачається здійснення внутрішньодержавних процедур щодо приєднання України до EPAS, що дасть можливість обмінюватися досвідом роботи європейських держав з різних питань сфери фізичної культури і спорту, брати участь у діючих програмах і проектах EPAS тощо.

Водночас, відповідно до Статуту Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS) ресурси цієї угоди складаються з щорічних внесків кожної держави-члена та будь-яких інших внесків, грошових пожертв або коштів, залишених у спадок. Тобто, за умовами участі у Розширеній частковій угоді про спорт, кожна держава-член, яка приєдналась до EPAS, має сплачувати щорічні внески (за інформацією, наданою у пояснювальній записці до законопроекту, у розмірі близько 20 тис. євро). Крім того, згідно зі Статутом витрати на проїзд та харчування осіб, які беруть участь у засіданнях Керівної Ради, Консультативного комітету і Статутного комітету, покриваються за рахунок коштів відповідної держави, яка призначила цих осіб.

Такі заходи потребуватимуть додаткових витрат державного бюджету, про що також вказано у експертному висновку Міністерства фінансів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що здійснення видатків, пов’язаних із виконанням фінансових зобов’язань України перед бюджетом EPAS та витратами на відрядження осіб, які беруть участь у засіданнях Керівної Ради, Консультативного та Статутного комітетів, планується починаючи з 2021 року та забезпечуватиметься в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» Міністерству молоді та спорту України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3401010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту».

Щодо терміну набрання чинності цього закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS) (реєстр. № 0054 від 14.07.2020), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2021 року потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Міністерства молоді та спорту України на сплату членських внесків за участь у EPAS). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної (вільної) економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3702 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 53, яким визначаються особливості оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності – суб’єктів спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони «Туристичне Закарпаття» (далі – СЕЗ), які зареєстровані на території СЕЗ і реалізують на цій території інвестиційні проекти вартістю не менше 200-500 тис. дол. США залежно від виду господарської діяльності у сфері відпочинку, туризму та оздоровлення, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цих інвестиційних проектів. Зокрема, особливостями оподаткування передбачається з 1 січня 2021 року:

звільнення на три роки від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку суб’єктів СЕЗ, одержаного на території СЕЗ від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Закарпатською обласною державною адміністрацією (прибуток таких підприємств, одержаний у наступні роки реалізації інвестиційних проектів, пропонується оподатковувати із застосуванням коефіцієнту 0,5);

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції при поміщенні у митний режим імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них (крім підакцизних товарів), що ввозяться суб’єктами СЕЗ для подальшого здійснення господарської діяльності в їх межах;

надання права органам місцевого самоврядування встановлювати для суб’єктів СЕЗ пільгові ставки щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також ставку земельного податку за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності у розмірі 0% від нормативної грошової оцінки.

Насамперед слід відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3701), яким створюється СЕЗ на період 10 років (з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2030 року включно) в адміністративно-територіальних межах Закарпатської області, а відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 3702 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3701.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів визначити неможливо, оскільки вона буде залежати від: результатів фінансово-господарської діяльності (рівня прибутковості) суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ; обсягів ввезення суб’єктами СЕЗ устаткування, обладнання та комплектуючих до них на митну територію України; розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості у суб’єктів СЕЗ. При цьому Мінфін зауважує, що передбачені законопроектом особливості оподаткування в СЕЗ аналогічні тим, що діяли в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку до 31 березня 2005 року і були скасовані, зокрема, через викривлення конкуренції, бюджетну неефективність, певні зловживання /за останній повний рік дії спеціального режиму оподаткування (2004 рік) суб’єктами таких територій при реалізації 783 проектів було залучено 129,3 млн дол. США іноземних інвестицій, що становить 7,6% загального обсягу іноземних інвестицій в Україну (1.715 млн дол. США), при цьому ними отримано податкових пільг в сумі 4,7 млрд грн, а сплачено до бюджетів 1,2 млрд грн, або у 4 рази менше/. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1частини першої статті 66 цього Кодексу 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної (вільної) економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3702 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3701). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної (вільної) економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3703 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування митом устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, та ввозяться органом господарського розвитку і управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони (далі – СЕЗ) для облаштування території СЕЗ та суб’єктами СЕЗ для подальшого здійснення господарської діяльності в їх межах.

Насамперед слід відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3701), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 3703 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 3701.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на дохідну частину бюджету від недонадходжень митних платежів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної (вільної) економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3703 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3701). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3888 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 141 Податкового кодексу України новим пунктом 141.9, згідно з яким:

звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств:

- 30% прибутку підприємств, які здійснюють глибинну обробку деревини, що використовують сировину українського походження;

- 50% прибутку підприємств, які здійснюють глибинну переробку деревини, що використовують сировину імпортного походження;

підприємства, що займаються глибинною переробкою деревини:

- повинні забезпечити окремий облік прибутку (збитків) та мають скеровувати суми коштів, вивільнені у зв’язку з наданням пільги, на модернізацію існуючих виробничих ліній, та/або закупівлю обладнання для відкриття ліній виробництва нових видів продукції глибокої переробки деревини.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цього ж автора «Про забезпечення державної підтримки для підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3865), який, зокрема, визначає терміни «глибинна переробка деревини» та «підприємства глибинної переробки деревини», а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3888 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3865.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету (призведе до зменшення надходжень податку на прибуток підприємств до бюджетів), а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які будуть здійснювати глибинну обробку деревини, та обсягів отриманого такими суб’єктами прибутку. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3888 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3865). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи (реєстр. № 3799 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким з 1 січня 2021 року передбачається, зокрема:

встановити, що суб’єктом індустрії інжинірингу та інженерної справи вважається суб’єкт господарювання, який надає послуги (виконує роботи) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надає консультації, пов’язані із такими послугами (роботами);

тимчасово, до 1 січня 2025 року, визначити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9% до доходів у вигляді заробітної плати та інших винагород за трудовими договорами (контрактами), нарахованих (виплачених, наданих) працівникам, посади яких відповідають підкласу 2149 згідно з класифікатором професій ДК 003:2010 (професіонали в інших галузях інженерної справи). При цьому сума такого податку не може бути меншою ніж добуток суми двократного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, та ставки податку у розмірі 18%;

визначити перелік критеріїв до суб’єктів інжинірингу та інженерної справи:

- питома вага доходів суб’єкта від здійснення визначених законопроектом видів економічної діяльності становить не менш як 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

- щодо суб’єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом;

- суб’єкт надає експортні послуги та має валютну виручку за експортними контрактами;

- доля фонду оплати праці у витратах суб’єкта складає не менш 75%;

- кількість співробітників – професіоналів у галузі інженерної справи становить не менше 100 осіб.

Законопроектом також передбачено доповнити Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» положенням, яким встановлюється для платників – суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи на період до 1 січня 2025 року ставка єдиного внеску в розмірі 5% визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працівників – професіоналів в інших галузях інженерної справи, без обмеження бази нарахування єдиного внеску, при цьому страховий внесок за працівників – професіоналів в інших галузях інженерної справи не може бути меншим за подвійний розмір мінімального страхового внеску, нарахованого за ставкою 22%, та більшим за розмір страхового внеску, розрахованого для максимальної бази нарахування єдиного внеску, визначеного за ставкою 22%.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів, при цьому, за рахунок суттєвого зростання кількості зайнятих спеціалістів в інженерній галузі планується збільшення сум сплачених компаніями податків і внесків.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів та може призвести до недоотримання Пенсійним фондом України коштів і зростання дефіциту його бюджету (зокрема, може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 800 млн грн на рік та втрат надходжень від єдиного соціального внеску до бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у сумі понад 1,3 млрд грн на рік).

Крім того, Мінфін зауважує, що зменшення ставки єдиного внеску призведе до зростання дефіциту бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, що потребуватиме значних джерел покриття витрат державного бюджету, і, в свою чергу, може призвести до порушення термінів виплат та виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню /на 2020 рік із загальних доходів Пенсійного фонду у розмірі 300,6 млрд грн сума доходів від надходження ЄСВ становить 274,1 млрд грн, що становить 91,2% загальних доходів, дефіцит бюджету Пенсійного фонду у 2020 році становить 180,9 млрд грн/. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи (реєстр. № 3799 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Тарутою С.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо вдосконалення діяльності поліцейських комісій) (реєстр. № 3722 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Осадчуком А.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Положеннями законопроекту, зокрема, передбачено:

- дозволити створювати в апараті центрального органу управління поліції та територіальних органах поліції більше однієї поліцейської комісії /згідно з чинною редакцією постійні поліцейські комісії утворюються для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції/;

- включити до складу поліцейської комісії фахового психолога;

- проводити з кандидатами на службу в поліції та/або зайнятті вакантних посад співбесіди за участі психолога, що фіксується засобами відеофіксації, та зберігати відеоматеріали співбесіди протягом трьох років;

- членам поліцейської комісії (до однієї комісії входить 5 осіб) на час виконання ними повноважень у комісії виплачувати винагороду, розраховану виходячи з посадового окладу керівника Департаменту кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що автором у пояснювальній записці до законопроекту зазначається про те, що реалізація його положень не потребує значних видатків державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету і, зокрема, може потребувати додаткових витрат державного бюджету для закупівлі засобів відеофіксації для фіксування проведення співбесіди, а також для виплати винагороди членам поліцейської комісії на час виконання ними повноважень у комісії (поінформувавши, що посадовий оклад керівника Департаменту кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України у 2020 році визначено у розмірі 19 900 гривень).

З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено здійснення доплат чи винагород за виконання повноважень у зазначених комісіях, Міністерством фінансів України зазначене положення законопроекту запропоновано виключити /абзац шостий підпункту 13 пункту 2 розділу I законопроекту/.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що законопроект може бути розглянутий за умови врахування викладених зауважень, а також надання фінансово-економічних розрахунків, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо вдосконалення діяльності поліцейських комісій) (реєстр. № 3722 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Осадчуком А.П., має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України (реєстр. № 3395 від 27.04.2020), поданий народним депутатом України Наливайченком В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України», який визначає особливості та правові основи управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України як складової державної військово-промислової політики.

Зокрема, законопроектом передбачається:

визначити об’єкти управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі України та особливості їх приватизації, а також особливості здійснення військово-технічного співробітництва з іноземними державами або іншим суб’єктом міжнародного права;

встановити, що суб’єктами управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України є Кабінет Міністрів України і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;

доручити Кабінету Міністрів України в місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) прийняти рішення, зокрема, щодо:

- утворення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику;

- виведення учасників Державного концерну «Укроборонпром» /далі – Концерн/ із сфери управління і складу концерну та передачі їх до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, з дотриманням вимог законів України;

- ліквідації Концерну, утворення комісії з ліквідації Концерну, ліквідаційного балансу і звіту про результати його роботи;

доручити Фонду державного майна України в місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) прийняти рішення щодо:

- виключення підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, із списків об’єктів, що підлягають приватизації;

- вжиття заходів реагування, спрямованих на виключення цілісних (єдиних) майнових комплексів та іншого нерухомого майна підприємств оборонно-промислового комплексу України, а також майна, що становить їх виробничі і невиробничі фонди, із ліквідаційних мас підприємств банкрутів, а також заходів, спрямованих на припинення здійснення продажу такого майна на розпочатих аукціонах (торгах).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Зокрема, відмічено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності утвореного центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, які передбачені у видатках на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке на даний час виконує функції органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує державну військово-промислову політику. Крім того, зазначено, що у зв’язку з ліквідацію Концерну припиняться невиправдані і колосальні витрати коштів на утримання апарату (генеральний директор, директорат, наглядова рада) та штату Концерну, що навпаки призведе до збільшення надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету внаслідок створення нового центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, а також може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету внаслідок виключення підприємств, які входять до сфери управління зазначеного новоствореного центрального органу виконавчої влади, із списків об’єктів, що підлягають приватизації. Крім того, Мінфін зауважує, що у разі ліквідації Концерну буде відсутнє забезпечення за державними гарантіями, наданими для забезпечення виконання боргових зобов’язань підприємств, що входять до складу Концерну, за кредитами, залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, та виникає ризик втрат державного бюджету /за інформацією Мінфіну, станом на 31.05.2020 р. заборгованість таких підприємств за кредитами, залученими під державні гарантії у 2016-2018 роках, становить 1 786 829,74 тис. грн/. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України (реєстр. № 3395 від 27.04.2020), поданий народним депутатом України Наливайченком В.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання та функціонування нового державного органу, а також може призвести до недоотримання надходжень від приватизації державного майна та втрат надходжень державного бюджету щодо відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про забезпечення державної підтримки для підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3865 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом визначаються терміни «глибинна переробка деревини» і «підприємства глибинної переробки деревини», а також пропонується встановити, що з метою модернізації виробничих ліній та закупівлі новітнього промислового обладнання для відкриття нових виробничих ліній, що дають можливість виробляти продукцію зі збільшеною додатковою вартістю, держава забезпечує підприємствам глибинної переробки деревини підтримку, зокрема, такі підприємства звільняються від оподаткування частини прибутку у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3888), яким, зокрема, передбачається звільнення частини прибутку підприємств глибинної переробки деревини від оподаткування податком на прибуток підприємств, а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи такі законопроекти необхідно розглядати взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків з державного бюджету на підтримку підприємств з переробки деревини та призведе до зменшення надходжень до державного бюджету внаслідок започаткування податкових пільг, а вартісну величину впливу на показники бюджетів визначити неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків, у тому числі базових показників впливу на державний бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про забезпечення державної підтримки для підприємств, що займаються глибинною переробкою деревини» (реєстр. № 3865 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на підтримку підприємств глибинної переробки деревини, а також призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств після прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3888 щодо унормування відповідних податкових пільг у Податковому кодексі України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо запровадження окремих економічних заходів з підтримки розвитку та відновлення промисловості України в період пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та в посткарантинний період (реєстр. № 3930 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2021 року до 01.01.2022 року звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), за умови, що до них не застосовуються особливі види мита і вони не мають походження та не ввозяться з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом. Також законопроектом передбачається встановити, що порядок ввезення таких товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита до державного бюджету, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків з зазначенням обсягів товарів, визначених у законопроекті, що будуть ввозитися без сплати ввізного мита в період пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та в посткарантинний період. При цьому відмічено, що за даними митної статистики у 2019 році надходження ввізного мита від оподаткування товарів, зазначених у законопроекті, становили близько 500 млн грн. Загалом Мінфін не підтримує законопроект та зауважує, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо запровадження окремих економічних заходів з підтримки розвитку та відновлення промисловості України в період пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та в посткарантинний період (реєстр. № 3930 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949 від 03.08.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами та звільнені від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», включаючи осіб з інвалідністю, які і не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». При цьому, розмір допомоги по частковому безробіття вказаній категорії осіб надаватиметься з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) розміру мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року 5000 грн, розмір такої допомоги становитиме 3 333,3 грн.).

Крім цього, пропонується уточнити окремі норми законодавства щодо термінів виплати допомоги по безробіттю на період карантину.

Слід відмітити, що на даний час Урядом прийнято ряд рішень щодо виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками
(далі – Фонд COVID-19) коштів Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 6 972,5 млн грн, зокрема:

від 27.04.2020 № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (зі змінами) – у обсязі 4 000 млн грн, з яких: 2 723 млн грн на безповоротній основі (видатки споживання) – для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення»; 1 277 млн грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю;

від 10.06.2020 № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» – у обсязі 2 972,5 млн грн (видатки споживання) на безповоротній основі для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 65 959,3 млн грн, які розподілені на напрямами, визначеними статтею 28 Закону, в повному обсязі.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і може зумовити необхідність виділення додатково коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги цьому Фонду. При цьому, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949 від 03.08.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо стимулювання створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва (реєстр. № 3812 від 08.07.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О..

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається, зокрема, звільнити суб’єктів малого підприємництва, які оплачують стажування осіб з метою працевлаштування на нові робочі місця, від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за відповідну особу за період стажування.

Зважаючи на те, що надходження від сплати ЄСВ є основним джерелом наповнення бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, така законодавча пропозиція призведе до зменшення надходжень ЄСВ, що, в свою чергу, вимагатиме виділення додаткових коштів державного бюджету для надання фінансової допомоги вказаним фондам на здійснення покладених на них функцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, у своєму висновку Міністерство фінансів України зазначає, що визначити обсяг додаткових видатків не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також надає інші зауваження щодо суті законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо стимулювання створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва (реєстр. № 3812 від 08.07.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги фондам загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо забезпечення отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, фізичними особами – підприємцями, які є застрахованими особами, та звільнені від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 3782 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

При цьому, розмір допомоги по частковому безробіття вказаній категорії осіб надаватиметься з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) розміру мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року 5000 грн, розмір такої допомоги становитиме 3 333,3 грн.).

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету. Водночас зазначає, що запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з частиною третьою статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якої право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину мають застраховані особи, в тому числі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, за винятком осіб, які отримують пенсію. Зважаючи на це, за висновком Мінфіну запропоновані законопроектом зміни не є доцільними, а законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо забезпечення отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, фізичними особами – підприємцями, які є застрахованими особами, та звільнені від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 3782 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих відносин з використання комунального майна» (реєстр. № 3996 від 20.08.2020), внесений народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» однаковим положенням, згідно з яким у разі зміни адміністративної підпорядкованості окремих населених пунктів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією, в адміністративне підпорядкування якої віднесено населений пункт, приймається рішення про прийняття у комунальну власність відповідної територіальної громади об’єктів житлового фонду, інфраструктури, благоустрою та інших об’єктів комунальної власності, розташованих на території населеного пункту, необхідних для забезпечення життєдіяльності, без прийняття рішення органом місцевого самоврядування, що перебуває на тимчасово окупованій території.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у поточному бюджетному періоді не потребуватиме витрат з державного бюджету, але вплине на видатки місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей у поточному бюджетному періоді (утримання об’єктів, що переходять у власність громад, потребуватиме залучення коштів місцевих бюджетів). При цьому, Мінфіном відмічено, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних для розрахунків неможливо надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий з метою його прийняття.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих відносин з використання комунального майна» (реєстр. № 3996 від 20.08.2020), внесений народним депутатом України Лубінцем Д.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків окремих місцевих бюджетів Донецької і Луганської областей на утримання об’єктів, що переходять у власність відповідної територіальної громади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 3873 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Леросом Г.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування митними платежами всі культурні цінності, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України /згідно з чинною нормою звільненню підлягають культурні цінності, виготовлені 50 і більше років тому/.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування культурних цінностей» (реєстр. № 3872), яким пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України всіх культурних цінностей, а відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту передбачатиме зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету (зокрема, від сплати податку на додану вартість на суму менше 2 млн грн в рік). Разом з тим, відмічено, що прийняття даного законопроекту дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок пожвавлення ринку культурних цінностей, становлення інфраструктури арт-ринку в Україні (за оцінками зарубіжних арт-експертів потенційна ємність українського арт-ринку становить близько 1 млрд дол. США в рік).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація запропонованих змін призведе до розширення кола товарів, які підлягатимуть звільненню від оподаткування митними платежами, що, в свою чергу, призведе до недонадходження доходів до державного бюджету. При цьому, зазначено, що за даними митної статистики у 2019 році надходження податку на додану вартість із ввезених культурних цінностей становили 3,6 млн грн.

До законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 3873 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Леросом Г.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів, при цьому від податку на додану вартість – після прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3872). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України (реєстр. № 3928 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. та Аллахвердієвою І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що доходи від надання в оренду (емфітевзис) об’єктів нерухомості оподатковуються податком на доходи фізичних осіб у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (згідно з чинною нормою – за повною ставкою /18% бази оподаткування/).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є виведення з тіні операцій з надання фізичними особами нерухомості в оренду, що сприятиме зменшенню податкового навантаження на доходи фізичних осіб в умовах фінансово-економічної кризи викликаної пандемією COVID-19 та забезпечить наповнення бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 4,8 млрд грн на рік.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України (реєстр. № 3928 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І. та Аллахвердієвою І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету від цього податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи щодо виведення з тіні операцій з надання фізичними особами нерухомості в оренду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів від здачі в оренду нерухомого майна (реєстр. № 3928-1 від 06.08.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

збільшити розмір штрафу з 680 грн до 1020 грн за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії та за порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, а також з 1360 грн до 2040 грн – за повторні такі порушення;

встановити, що доходи від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, а також інших об’єктів нерухомості, ніж вищезазначені земельні ділянки (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% (чинна ставка – 18% бази оподаткування);

тимчасово, на період до 1 січня 2022 року, встановити, що доходи від надання в оренду об’єктів нерухомості інших, ніж земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (пай), майновий пай, та від здавання в найм (оренду) житлової нерухомості особі, яка не є податковим агентом, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.2 статті 167 Податкового кодексу України (така ставка становить 5% бази оподаткування).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме стимулюванню детінізації доходів від здачі в оренду нерухомого майна та одночасного зменшення податкового навантаження на орендодавців з числа резидентів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 8,2 млрд грн на період до 01.01.2022 р. та 6,9 млрд грн – на період, починаючи з 01.01.2022 р. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів від здачі в оренду нерухомого майна (реєстр. № 3928-1 від 06.08.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету від цього податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи щодо детінізації доходів від здачі в оренду нерухомого майна). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування культурних цінностей (реєстр. № 3872 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Леросом Г.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати податку на додану вартість операції із ввезення на митну територію України усіх культурних цінностей без обмеження строку їх виготовлення (у чинній редакції – лише культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому). Крім того, законопроектом пропонується виключити норму, згідно з якою на операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту. нульова ставка ПДВ не застосовується.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація проекту закону передбачатиме зменшення надходжень до державного бюджету від сплати ПДВ на суму менше 2 млн грн в рік. При цьому зазначено, що прийняття законопроекту дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок пожвавлення ринку культурних цінностей, становлення інфраструктури арт-ринку в Україні (за оцінками зарубіжних арт-експертів потенційна ємність українського арт-ринку становить близько $ 1 млрд США в рік).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість (за умови реалізації законодавчої ініціативи при обсягах ввезення та вивезення культурних цінностей на рівні 2019 року втрати бюджету становитимуть близько 6 млн грн на рік).

До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування культурних цінностей (реєстр. № 3872 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Леросом Г.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про надання змоги людям впливати на рішення влади через референдуми та опитування (реєстр. № 3868 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Метою і завданням законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є врегулювання правовідносин, пов’язаних з впливом громадян на рішення влади через референдуми та опитування, порядку їх проведення, встановлення результатів, опублікування та врахування результатів опитування громадської думки при прийнятті рішень органами державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому, встановлюється, що проведення електронного опитування, а у разі необхідності проведення референдуму здійснюється органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цифрової трансформації.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на створення центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цифрової трансформації, інструментів електронного опитування.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету відмічаючи, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету, та не підтримує поданий законопроект.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про надання змоги людям впливати на рішення влади через референдуми та опитування (реєстр. № 3868 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на створення та забезпечення функціонування інструментів електронного опитування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування, реєстр. № 3711-2 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», Кодексу адміністративного судочинства України, до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» з метою приведення їх положень у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування, і зокрема, пропонується:

- збільшити склад Верховного Суду до кількості не менше 200 суддів (за чинною редакцією визначено не більше 100 суддів, таке положення було встановлено Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ (замість не більше 200 суддів визначено не більше 100 суддів), однак визнано неконституційним) та створювати у складі Верховного суду замість касаційних судів – сенати;

- передати повноваження щодо визначення кількості суддів у суді до Вищої ради правосуддя (за чинною редакцією такі повноваження покладено на Державну судову адміністрацію за погодженням з Вищою радою правосуддя);

- створювати замість Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Кваліфікаційну палату Вищої ради правосуддя шляхом приєднання до Вищої ради правосуддя і відповідно уточнити повноваження вказаних органів суддівського врядування. При цьому, запропоновано організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційної палати Вищої ради правосуддя покласти на секретаріат Вищої ради правосуддя, створивши у його складі службу інспекторів у кількості визначеній Вищою радою правосуддя, здійснювати виплату заробітної плати членам Кваліфікаційної палати Вищої ради правосуддя та інспекторами за рахунок коштів державного бюджету. Водночас, передбачається, що за необхідності Вища рада правосуддя може ініціювати перед Міністерством фінансів України перегляд (збільшення) видатків, передбачених на утримання її секретаріату у державному бюджеті на 2020 рік;

- утворити у складі Вищої ради правосуддя кваліфікаційні палати з числа членів Вищої ради правосуддя для розгляду справ щодо добору та кваліфікаційного оцінювання суддів;

- створити Громадську раду міжнародних експертів (замість Громадської Ради доброчесності) як консультативний орган Вищої ради правосуддя, поклавши організаційно-технічне забезпечення її діяльності на Державну судову адміністрацію із можливістю здійснювати фінансове забезпечення її діяльності із залученням міжнародної технічної допомоги;

- відновити базовий розмір посадового окладу суддям Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (чинна редакція – 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб);

- виключити положення щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям, які підтвердили відповідність займаним посадам за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- виключити функцію Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів Державного бюджету України з фінансового забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проте збережено таку функцію щодо Національної школи суддів України;

- встановити, що видатки щодо добору суддів, їх професійної підготовки та оцінювання визначаються окремим рядком у державному бюджеті, а видатки на утримання судів та щодо добору суддів, їх професійної підготовки та оцінювання не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році;

- змінити підпорядкування Національної школи суддів віднісши до сфери управління Вищої ради правосуддя (нині перебуває у сфері управління Вищої кваліфікаційної комісії суддів) та уточнити положення щодо статусу цієї установи.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема в частині застосування норми про збільшення кількості суддів Верховного Суду не менше 200 суддів (утримання одного судді Верховного Суду кошту на рік лише на виплату суддівської винагороди за рахунок коштів Державного бюджету України становить близько 5,5 млн грн), заміни касаційних судів у складі Верховного суду на сенати (вивіски, бланки, посвідчення суддів). При цьому, зауважено про відсутність джерел покриття додаткових видатків державного бюджету та висловлено позицію про необхідність доопрацювання законопроекту в частині приведення його норм у відповідність до Бюджетного кодексу України та виключення норм, що потребують додаткових видатків державного бюджету.

Окремі норми законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Так, з огляду на вимоги частини п’ятої статті 22 Кодексу щодо функцій головних розпорядників бюджетних коштів з планування бюджетних показників та забезпечення управління бюджетними коштами, частини третьої статті 20 Кодексу щодо формування головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних програм, положення законопроекту щодо виконання Державною судовою адміністрацією функцій із забезпечення діяльності Національної школи суддів України потребує коригування (оскільки Національну школу суддів запропоновано підпорядкувати Вищій раді правосуддя), а положення стосовно визначення видатків щодо добору суддів, їх професійної підготовки та оцінювання окремим рядком у державному бюджеті взагалі вилучити.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до частини першої статті 55 Кодексу захищеними видатками визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень, і визначаються переважно залежно від економічної сутності відповідних видатків. В свою чергу, вимоги щодо скорочення видатків і кредитування загального фонду державного бюджету встановлюються частиною другою статті 54 Кодексу, яка передбачає, що якщо за результатами квартального звіту про виконання Державного бюджету України має місце недоотримання надходжень загального фонду Державного бюджету України більше ніж на 15 відсотків суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період, Міністерство фінансів України готує пропозиції про внесення змін до Державного бюджету України, а Кабінет Міністрів України, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради України розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій Міністерством фінансів України.

Згідно з частиною другою статті 55 Кодексу до захищених видатків бюджету вже віднесено видатки загального фонду державного бюджету: зокрема, на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, соціальне забезпечення, наукову і науково-технічну діяльність.

Отже, положення законопроекту щодо неможливості скорочення видатків на утримання судів, щодо добору суддів, їх професійної підготовки та оцінювання потребують узгодження із статтями 54, 55 Кодексу.

Поряд з цим слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711-2 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Кінзбурською В.О. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для фінансового забезпечення органів судової влади та Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань правової політики при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень (підпункт 66 пункту 1 розділу I законопроекту) із вимогами статей 20, 22, 54, 55 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335 від 14.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Мовчаном О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити процедури прийняття активів в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агентство), та запровадження можливості їх реалізації ним;

забезпечити участь уповноваженої особи органу з виявлення, розшуку та управління активами у процесі судового провадження;

надати Агентству повноваження з метою виконання своїх функцій щодо безоплатного прямого (безпосередного) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань (у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Офісу Генерального прокурора та Агентства), автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, у тому числі відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління, державні і комунальні підприємства, установи, організації або органи місцевого самоврядування, а також до іншої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів державного управління чи органів місцевого самоврядування;

наділити Агентство функцією забезпечення представництва і захисту прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у визначених цим Законом спорах і справах (згідно з чинним законодавством Агентство бере участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів);

встановити, що у разі неможливості забезпечення визначених умов ефективності, а також збереження або збільшення вартості активів (нерухомого майна, рухомого майна у вигляді творів мистецтва) при їх передачі в управління за договором управління, зокрема, неможливості забезпечення доходного комерційного використання активів на рівні, достатньому для утримання активів, сплати винагороди управителю, з огляду на економічні, фізичні та інші властивості активів, а також якщо активи не підлягають реалізації, Агентство забезпечує збереження таких активів шляхом їх охорони, зберігання, забезпечення їх збереження у інший спосіб щонайбільше протягом одного року з початку здійснення таких заходів з оплатою відповідних послуг за рахунок коштів резервного фонду, передбаченого цим Законом /однак у законопроекті та чинній редакції Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» /положення щодо резервного фонду, порядку та джерел його створення і використання коштів не передбачені, на що також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Міністерства фінансів України (далі – Мінфін)/;

передбачити, що усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (далі – ЕТС), що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність ЕТС, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, водночас дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, потенційно збільшити надходження до державного бюджету за рахунок, у першу чергу, збільшення надходжень з реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Разом з тим, Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткового фінансового забезпечення у поточному році, зокрема, внаслідок: надання Агентству повноважень прямого (безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних; запровадження положення законопроекту, згідно з яким усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в ЕТС. При цьому відмічено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовані обсяги потреби в додаткових видатках. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Окремо належить звернути увагу на запропоновані законопроектом доповнення частини другої статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», згідно з якими від процентів, нарахованих як плата за користування банком коштами або банківськими металами, розміщеними на депозитних рахунках Агентства, 10% перераховуються до державного бюджету, а 10% – до спеціального фонду Агентства для забезпечення збереження активів, які не підлягають реалізації та передачі в управління за договором. При цьому, виходячи із змісту такого положення, залишається незрозумілим, про який спеціальний фонд Агентства йде мова – про спеціальний фонд бюджету чи за позабюджетний фонд (на що також звернуто увагу у висновках Мінфіну та ГНЕУ).

Загалом таке положення законопроекту не відповідає нормам Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (про що також зауважує Мінфін), зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і державний бюджет встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому виключно таким законом визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України);

частині дев’ятій статті 13 (згідно з якою створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається).

Також зазначене положення законопроекту не узгоджується з нормами статей 14 і 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», відповідно до яких фінансове забезпечення Агентства здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; фінансування Агентства за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або проектами міжнародної технічної допомоги; надходження від здійснюваного Агентством управління активами перераховуються до державного бюджету.

До законопроекту не додано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335 від 14.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Мовчаном О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци четвертий - шостий підпункту 6 пункту 1 розділу І (щодо доповнень частини другої статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»), як такі що не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 3544 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Скічком О.О., Трухіним О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», згідно з якими з 1 січня 2021 року передбачається, зокрема:

запровадити плату за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше (далі – плата);

визначити, що:

- плата сплачується водіями та (або) власниками транспортних засобів і зараховується до державного бюджету відповідно до Закону;

- переліки транспортних засобів, звільнених від плати, і автомобільних доріг загального користування та їх окремих ділянок, на яких справляється плата, а також максимальний розмір та порядок розрахунку і внесення такої плати встановлюються Кабінетом Міністрів України;

- забезпечення дотримання справляння плати покладається на центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах безпеки дорожнього руху, дорожнього господарства та з питань безпеки на наземному транспорті, а також інші державні органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України;

- рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені Кабінетом Міністрів України, дозволяється та допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів і внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

впровадити інформаційно-обліковий пристрій контролю внесення плати (електронний пристрій, сертифікований в установленому порядку, який використовується для визначення напрямку та відстані маршруту руху транспортного засобу, тарифу та вартості плати, інформування водія про місцезнаходження транспортного засобу та стан сплати за використання доріг, а також отримання та передачі необхідної інформації), утримання та забезпечення контролю його технічного стану покладається на автомобільного перевізника;

запровадити:

- адміністративно-господарський штраф за порушення обов’язків автомобільного перевізника, визначених порядком внесення плати, – у розмірі 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 тис. грн);

- адміністративний штраф за порушення обов’язків водія, визначених порядком внесення плати, – у розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 230 грн), та у разі повторного протягом року вчинення правопорушення – у розмірі 380 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 460 грн);

установити, що з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року плата за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами стягується виключно з транспортних засобів іноземних перевізників, які здійснюють транзитні перевезення територією України.

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що:

плата і кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) за порушення порядку справляння такої плати включаються до дохідної частини державного дорожнього фонду;

кошти державного дорожнього фонду спрямовуються також на впровадження, утримання і розвиток системи справляння плати та виконання боргових зобов’язань, пов’язаних із впровадженням, утриманням і розвитком такої системи.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 24-2 Бюджетного кодексу України державний дорожній фонд створюється у складі спеціального фонду державного бюджету. Отже, передбачені у законопроекті положення щодо цільового спрямування вищезазначених коштів до державного дорожнього фонду не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/ та частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/). Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

У зв’язку з цим, авторами законопроекту подано системно пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 3545), яким передбачається унормувати спрямування до державного дорожнього фонду плати і коштів від санкцій (штрафи, пеня, тощо) за порушення порядку справляння такої плати.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому додаткові надходження до державного дорожнього фонду можуть становити близько 9 млрд грн залежно від середнього тарифу (1-3 грн/км) та протяжності доріг, щодо яких справлятиметься плата.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення доходів та видатків державного дорожнього фонду. Крім того, Мінфіном відмічено, що спрямування коштів державного дорожнього фонду на впровадження, утримання і розвиток системи справляння плати та виконання боргових зобов’язань, пов’язаних із впровадженням, утриманням і розвитком такої системи, призведе до зменшення обсягу коштів, які мають бути спрямовані на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, та як наслідок у подальшому потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на відповідні заходи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 3544 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Скічком О.О., Трухіним О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від плати та коштів від санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття відповідних змін до Бюджетного кодексу України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4 і 13), зважаючи, що питання формування і використання коштів державного дорожнього фонду є предметом регулювання бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділуХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків за операціями, що здійснюються відповідно до пунктів 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік») (реєстр. № 3005а від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Трухіним О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що тимчасово, до 31 грудня 2020 року:

з метою забезпечення фінансування видатків за програмами, передбаченими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»: під час розрахунку показника ?ПопРах враховується сума коштів, у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку відповідно до пунктів 13 та 15 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення взаєморозрахунків за рахунок надходжень, визначених пунктами 13 (в частині погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, задекларованими за звітні (податкові) періоди, починаючи з липня 2015 року/IIІ кварталу 2015 року, що підлягали сплаті до державного бюджету) та 15 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з подальшим перерахуванням таких коштів до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

кошти, які надходять на поточний рахунок публічного акціонерного товариства «Укрнафта», відкритий органом Казначейства, в процесі проведення взаєморозрахунків, передбачених пунктом 31 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та підлягають перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктами 11-13 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», є джерелом погашення податкового боргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта», в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його метою є створення умов, необхідних для належного проведення централізованих бюджетних взаєморозрахунків, передбачених пунктами 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», максимізувати доходи спеціального фонду державного бюджету для належного фінансування видатків за програмами компенсації НАК «Нафтогаз України» непокритих доходами витрат, понесених в рамках виконання покладених на неї спеціальних обов’язків, на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також програмою державної підтримки інфраструктурних проектів.

Загалом законопроект є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами законопроектом про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а), в якому власне запропоновано нові пункти 11-16 статті 11 та нові пункти 31 і 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що зазначаються у законопроекті за реєстр. № 3005а. Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо. При цьому Мінфін зазначає, що нормами Податкового кодексу України не передбачено визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за результатами здійснення окремих операцій з одним окремим контрагентом, податкові зобов’язання з податку на додану вартість мають визначатися платником податку за результатами здійснення операцій з постачання (експорту, імпорту) товарів/послуг від всієї господарської діяльності, що здійснювалася платником протягом відповідного звітного періоду, та відображатися у податковій декларації з податку на додану вартість за цей звітний період.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що юридично некоректним видається вміщення у тексті Податкового кодексу Україні формулювання «з метою забезпечення фінансування видатків за програмами, передбаченими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (абзац 1 нового пункту 74 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), оскільки воно не належить як до предмету регулювання Податкового кодексу України, так і не несе додаткового змістовного навантаження, а також висловлює аналогічне зауваження до передбаченого законопроектом нового пункту 62 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки відповідне питання, по суті, врегульоване у проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»)» (реєстр. № 3004а), з яким законопроект за реєстр. № 3005а є системно пов’язаним та є похідним від нього.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків за операціями, що здійснюються відповідно до пунктів 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік») (реєстр. № 3005а від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Трухіним О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може сприяти реалізації системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3004а у разі його прийняття в частині забезпечення відповідних надходжень податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту у пункті 1 розділу І виключити слова і цифри «з метою забезпечення фінансування видатків за програмами, передбаченими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» (оскільки таке питання не належить до предмету регулювання податкового законодавства, не несе додаткового змістовного навантаження і за викладом не відповідає бюджетній методології), а також забезпечити узгодження положень цього законопроекту з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 3004а.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань забезпечення організації виконання військового обов’язку в особливий період (реєстр. № 3554 від 28.05.2020), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

не враховувати при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, працівників, призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

звільнити самозайнятих осіб /фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність/, призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які мали або не мали найманих працівників, від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Насамперед необхідно відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» (реєстр. № 3553), в якому серед іншого передбачено запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період /шляхом доповнення частини шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»/. Отже, без прийняття законопроекту за реєстр. № 3553 законопроект за реєстр. № 3554 не матиме належної практичної реалізації, а відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету, при цьому сприятиме встановленню додаткових гарантій соціально-правового захисту осіб, призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Крім того, Мінфін відмічає, що законопроект врегульовує особливості оподаткування в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подання такими особами відповідної податкової знижки. Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань забезпечення організації виконання військового обов’язку в особливий період (реєстр. № 3554 від 28.05.2020), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи у разі настання особливого періоду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3553). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Митного кодексу України (щодо удосконалення порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів) (реєстр. № 3562-1 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою альтернативний законопроект розроблений з метою удосконалення процедури контролю правильності визначення митної вартості та продовження процесу приведення її до міжнародних стандартів з урахуванням практичних результатів застосування положень Митного кодексу України в редакції 2012 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація запропонованих законопроектом змін може призвести до зменшення доходів державного бюджету через неможливість застосовувати митними органами резервний метод визначення митної вартості. Зокрема, відмічено, що за даними митної статистики за січень-червень 2020 року додаткові надходження від коригування митним органом митної вартості за резервним методом становили 256 млн грн, за оцінкою Держмитслужби у разі прийняття законопроекту умовні недонадходження до державного бюджету можуть становити близько 500 млн грн. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Митного кодексу України (щодо удосконалення порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів) (реєстр. № 3562-1 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фріз І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 3742 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Кісєлєм Ю.Г., Негулевським І.П., Ковальовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про автомобільний транспорт», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про судовий збір», якими передбачається, зокрема:

доповнити новими термінами («вантажовідправник», «вантажоодержувач», «відмова від габаритно-вагового контролю», «великовагові та великогабаритні транспортні засоби», «габаритно-ваговий контроль», «зона габаритно-вагового контролю», «перевезення вантажів автомобільним транспортним засобом», «реєстр товарно-транспортних накладних», «товарно-транспортна накладна»);

визначити права посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека), під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

визначити права та обов’язки вантажовідправника та вантажоодержувача;

впровадити адміністративно-господарський штраф за відмову автомобільних перевізників передачі документів уповноваженій посадовій особі Укртрансбезпеки;

підвищити адміністративно-господарські штрафи для автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм;

звільнити позивачів від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях за подання позовів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету та не призведе до змін показників бюджету. Крім того, відмічено, що прийняття законопроекту сприятиме збереженню життя та здоров’я людей, покращення стану безпеки дорожнього руху, зменшенню кількості дорожньо-транспортних пригод, збереження від остаточного руйнування автомобільних доріг загального користування, зменшенню витрат на утримання і ремонт дорожнього покриття та збереження вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, економії коштів місцевих бюджетів тощо.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на доходи та видатки державного бюджету, в тому числі на доходи та видатки державного дорожнього фонду. Крім того, Мінфін зауважує, що запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади шляхом визначення окремого порядку фінансового забезпечення судів та забезпечення належних умов для здійснення правосуддя.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 3742 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Кісєлєм Ю.Г., Негулевським І.П., Ковальовим А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення» (реєстр. № 0057 від 17.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроект розроблено з метою забезпечення виконання внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення (далі – Протокол), згідно із законодавством України.

Зокрема, законопроектом (статтею 3 Протоколу) пропонується пункт 1 статті 6 Угоди доповнити положеннями, згідно з якими перевізники звільняються від вимоги наявності дозволу на перевезення вантажів автотранспортними засобами категорії Євро-5 і вище, зареєстрованими на території країни однієї з Договірних Сторін, по територіях країн Договірних Сторін.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством інфраструктури України, реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а за експертним висновком Міністерства фінансів України також не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету.

Проте, відповідно до постанови Уряду від 09.06.2011 № 929 (зі змінами) розмір плати за видачу Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні становить 49,16 гривень.

Відтак, звільнення перевізників від вимоги наявності дозволу на перевезення вантажів автотранспортними засобами категорії Євро-5 і вище може призвести до втрат доходів державного бюджету за рахунок зменшення надходжень від плати за видачу вказаного дозволу.

Водночас, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення» (реєстр. № 0057 від 17.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити зменшення надходжень державного бюджету від плати за видачу дозволу на перевезення вантажів автотранспортними засобами у міжнародному сполученні за умови здійснення таких перевезень переважно автотранспортними засобами категорії Євро-5 і вище). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів» (реєстр. № 0059 від 07.08.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроект розроблено з метою ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, що сприятиме зміцненню двосторонньої договірно-правової основи співробітництва у сфері міжнародних автомобільних перевезень, розвитку українсько-чорногорських відносин у галузі транспорту в частині їх подальшої лібералізації, а також покращенню двосторонніх відносин між державами.

Зокрема, законопроектом пропонується звільнити перевізників від вимоги наявності дозволів на здійснення нерегулярних перевезень пасажирів між територіями держав Договірних Сторін і транзитом через їхні території (стаття 7 Угоди) та перевезень вантажів, що здійснюються вантажними транспортними засобами (стаття 9 Угоди).

Також законопроектом пропонується видавати спеціальні дозволи, що передбачають рух транспортних засобів за визначеним маршрутом, у разі якщо габарити або вага такого транспортного засобу однієї з держав Договірних Сторін, що прямує з вантажем або без нього, перевищують норми, встановлені на території держави іншої Договірної Сторони, а також у разі перевезення небезпечних вантажів (стаття 10 Угоди).

Крім того, законодавча ініціатива передбачає звільнення автобусів та вантажних транспортних засобів, які зареєстровані на території держави однієї з Договірних Сторін і тимчасово в’їжджають на територію держави іншої Договірної Сторони, від сплати усіх податків та зборів (крім дорожніх і митних зборів), пов’язаних з володінням або використанням транспортних засобів на території держави цієї іншої Договірної Сторони (стаття 13 Угоди).

Проте, відповідно до постанови Уряду від 09.06.2011 № 929 (зі змінами) розмір плати за видачу Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні становить 105,68 гривень, а перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні – 49,16 гривень.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів від податків, зборів (крім дорожніх і митних зборів) та плати за видачу дозволів на виконання окремих видів перевезень. Водночас, відповідне спрощення договірних процедур та умов оподаткування автоперевізників може призвести до покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності суб’єктів господарювання у транспортній галузі та суміжних галузях економіки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів» (реєстр. № 0059 від 07.08.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (оцінка впливу залежатиме від зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності суб’єктів господарювання у транспортній галузі та суміжних галузях економіки у разі спрощення договірних процедур та умов оподаткування автоперевізників). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року» (реєстр. № 0060 від 07.08.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект розроблено з метою активізації процесу лібералізації міжнародних пасажирських і вантажних автомобільних перевезень та забезпечення виконання внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року (далі – Протокол), згідно із законодавством України.

Зокрема, законопроектом пропонується звільнити перевізників від вимоги наявності дозволів на здійснення усіх видів нерегулярних перевезень пасажирів автобусами (статті 1-2 Протоколу, відповідно до яких вносяться зміни до статті 3 Угоди, а стаття 4 Угоди взагалі виключається) та усіх видів перевезень вантажів, що здійснюються вантажними автомобілями з причепами або напівпричепами, або без них (статті 3-4 Протоколу, відповідно до яких вносяться зміни до статті 5 Угоди, а стаття 6 Угоди взагалі виключається).

Проте, відповідно до постанови Уряду від 09.06.2011 № 929 (зі змінами) розмір плати за видачу Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні становить 105,68 гривень, а перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні – 49,16 гривень.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного бюджету від плати за видачу дозволів на виконання окремих видів перевезень. Водночас, відповідна законодавча ініціатива може призвести до покращення фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання у транспортній галузі та суміжних галузях економіки.

Слід зауважити, що розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року» (реєстр. № 0060 від 07.08.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (оцінка впливу залежатиме від зміни фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання у транспортній галузі та суміжних галузях економіки у разі відміни дозволів на здійснення окремих видів перевезень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель (реєстр. № 3954 від 04.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до пунктів 21 і 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо доповнення положенням, згідно з яким не є предметом закупівлі вчинення нотаріальних дій нотаріусом, як уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, з метою надання їм юридичної вірогідності, в межах, визначених Законом України «Про нотаріат».

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

участь нотаріуса у публічних закупівлях суперечить нормам спеціальних законів, що регулюють діяльність нотаріату в Україні та сферу публічних закупівель, а саме – Закону України «Про нотаріат»;

відсутність в Законі України «Про публічні закупівлі» спеціальної норми, яка це визначає, створює можливості для колізії норм права;

внесення до Закону України «Про публічні закупівлі» відповідного уточнення не вплине на сферу застосування Закону, в той же час зробить його норми більш чіткими та прозорими, що в свою чергу забезпечить їх чітке виконання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект за своїм змістом не впливає на показники бюджетів.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) /стаття 1/, при цьому державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито та за надання додаткових послуг – окрему плату, кошти від якої спрямовуються до державного бюджету /стаття 19/, а приватні нотаріуси за відповідні послуги справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою /стаття 31/.

Отже, у разі прийняття законопроекту придбання відповідного предмету закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до закупівлі відповідних послуг за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель (реєстр. № 3954 від 04.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (реєстр. № 3926 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Мельником П.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є підвищення відповідальності за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів і пропонується внести зміни до статті 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) та збільшення відповідальності за такі порушення.

Зокрема, в назві статті 83 КупАП пропонується замінити слова «інших препаратів» словами «токсичних хімічних речовин» та передбачається збільшити штрафи за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів, агрохімікатів та токсичних хімічних речовин, встановивши їх у розмірі на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Також передбачається встановити адміністративну відповідальність за повторне вчинення такого правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 83, у вигляді штрафу на громадян від двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від дев’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нова частина друга статті 83).

Реалізація таких положень законопроекту у зв’язку із значним збільшенням розмірів штрафів загалом може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що зміни у назві статті 83 КупАП зумовлюють звуження випадків, коли настає адміністративна відповідальність за такі правопорушення, що може призвести до зменшення бюджетних надходжень, водночас вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 83 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (реєстр. № 3926 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Мельником П.В, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування (реєстр. № 3876 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Аліксійчуком О.В., Богданцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є підвищення ефективності інституту відповідальності за адміністративні та кримінальні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому:

1) змінами до Кримінального кодексу України передбачається виокремити новий розділ ХХІ «Кримінальні правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та встановити (посилити) кримінальну відповідальність за:

- порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у вигляді штрафу від п’ятисот до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження/позбавлення волі до п’яти років;

- порушення вимог законодавства під час планування і забудови територій у вигляді штрафу від шестисот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років;

- самочинне (самовільне) будівництво у вигляді штрафу від п’ятисот до двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі до п’яти років;

- підкуп особи, яка надає публічні послуги (відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури) у вигляді штрафу від ста п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських/виправних робіт на строк від ста до двох років, або арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк;

2) згідно із змінами до статей 96, 96-1, 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується збільшити штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, уточнивши повноваження щодо розгляду справ про відповідні правопорушення органами державного містобудівного контролю та нагляду.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про його вплив на дохідну частину державного бюджету, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування (реєстр. № 3876 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Аліксійчуком О.В., Богданцем А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету та доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 3858 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Устиновою О.Ю., Лозинським Р.М та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається, зокрема:

- виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення положення, якими встановлено відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачали накладення санкцій на водіїв у вигляді штрафів у розмірі від 600 (10200 грн) до 2400 (40800 грн) мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 1 до 10 років та адміністративного арешту на строк 15 діб;

- доповнити Кримінальний кодекс України статтею 286-1 щодо відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що карається штрафом у розмірі від 2000 (34000 грн) до 3000 (51000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 2 до 3 років, а за ті самі дії, вчинені повторно, у вигляді штрафу до 3000 (51000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 2 до 3 років.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що:

- реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок підвищення штрафних санкцій та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі у вигляді арешту за відповідний злочин;

- загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 3858 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Устиновою О.Ю., Лозинським Р.М та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму (реєстр. № 3917 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Лис О.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 180-2, встановивши адміністративну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму або трансгендеризму, що може негативно вплинути на фізичне чи психічне здоров’я, моральний чи духовний стан та розвиток людини, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 136 000 грн./.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету від запровадження нових видів адміністративних штрафів, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму (реєстр. № 3917 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Лис О.Г., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за окремі порушення в сфері надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом (реєстр. № 3871 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення новими статтями 133-2 та 164-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за:

порушення посадовою особою органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановленого порядку організації пасажирських перевезень у вигляді штрафу на посадових осіб організатора перевезень від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 34 000 грн/;

порушення порядку провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у вигляді штрафу у розмірі від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу (від 17 000 до 85 000 грн.).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, також зазначаючи про його вплив на дохідну частину бюджетів, зауважило, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за окремі порушення в сфері надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом (реєстр. № 3871 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту державних і приватних виконавців (реєстр. № 3727 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 345 та 348 Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за:

- погрозу або насильство щодо державного чи приватного виконавця у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до чотирнадцяти років;

- посягання на життя державного чи приватного виконавця у вигляді позбавлення волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

У разі виявлення таких правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту державних і приватних виконавців (реєстр. № 3727 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 110 Кримінального кодексу України (реєстр. № 3956 від 04.08.2020), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 110 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за публічні заяви про належність території України або частини території України іноземній державі, а також публічне заперечення суверенітету України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок реалізації конфіскованого майна. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг оцінити яких оцінити неможливо.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 110 Кримінального кодексу України (реєстр. № 3956 від 04.08.2020), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Княжицьким М.Л. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 3931 від 23.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185-14, встановивши адміністративну відповідальність за створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема пов’язаної з проведенням перевірок, у вигляді штрафу на громадян від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 51 000 грн./.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 3931 від 23.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж (реєстр. № 3755 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається посилити адміністративну відповідальність за:

- порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, встановивши штраф на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або штраф на працівників від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або штраф на працівників від одного до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті, встановивши штраф на громадян від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, встановивши штраф на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, встановивши штраф на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб – від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб – від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України відмічає, що загальний обсяг надходжень бюджету залежатиме від конкретного виду порушень та кількості правопорушників.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж (реєстр. № 3755 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Овчинниковою Ю.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо вжиття заходів стосовно захисту бджільництва) (реєстр.№ 3741 від 25.06.2020), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є захист галузі бджільництва України, забезпечення законних прав та інтересів бджолярів, посилення кримінальної відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва особами, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин у період медозбору.

Для реалізації такої мети пропонується внести зміни до статті 247 Кримінального кодексу України, встановивши відповідальність за порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що завдало істотної шкоди, якщо вони спричинили загибель бджолиних сімей, чим створили тяжкі наслідки, у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 400 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та відмічено, що вартісна величина впливу на дохідну частину державного бюджету залежатиме від дисципліни суб’єктів господарювання, на яких накладатимуть штраф.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо вжиття заходів стосовно захисту бджільництва) (реєстр. № 3741 від 25.06.2020), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які утримуються у неволі (реєстр. № 3797 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається посилити адміністративну відповідальність, зокрема за:

- незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу та порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, порядку та умов утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, встановивши штрафи у розмірі від десяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- порушення правил утримання домашніх тварин, встановивши штраф у розмірі від десяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При цьому право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення відповідно до статей 218, 221, 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), органи Національної поліції

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджету, відмічає, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості вчинених правопорушень.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які утримуються у неволі (реєстр. № 3797 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом (реєстр. № 3934 від 23.07.2020), поданий народним депутатом України Євтушком С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, та:

1) посилити кримінальну відповідальність у вигляді збільшення розмірів штрафів від трьох тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів та збільшення термінів обмеження/позбавлення волі до п’яти років (діюча норма від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів та обмеження/позбавлення волі на строк до трьох років) – за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду та за ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (стаття 249 Кримінального кодексу України);

2) запровадити кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією засобів незаконного добування та усього добутого – за перебування у межах водного об’єкту із засобами для незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (отруйні речовини, вибухові пристрої та вибухівка, електровудка, або інше знаряддя для масового вилову риби, звірів чи інших видів тваринного світу) (нова частина 3 статті 249 Кримінального кодексу України);

3) посилити адміністративну відповідальність у вигляді збільшення розмірів штрафів від п’ятдесяти до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів (діюча норма від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів) – за порушення правил використання об’єктів тваринного світу (стаття 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом (реєстр. № 3934 від 23.07.2020), поданий народним депутатом України Євтушком С.М., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (реєстр. № 3783 від 02.07.2020), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Монастирським Д.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Кримінального кодексу України та шляхом збільшення розмірів штрафів (з 250 – 15 000 до 2 000 – 40 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і встановлення санкцій у вигляді позбавлення волі (від 3 до 7 років) з конфіскацією майна посилити відповідальність за незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення та підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, протидію законній господарській діяльності, протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації та доведення до банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами, підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів та виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів, незаконне використання торговельної марки, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та службове підроблення.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 92-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за невиконання особою, приватна нотаріальна діяльність якої припинена, або у випадках, передбачених законом, невиконання посадовими особами територіальних управлінь юстиції обов’язку щодо передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, а також ухилення протягом встановленого законом строку від такої передачі, або псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, особою, приватна нотаріальна діяльність якої припинена, у вигляді штрафу від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 51 000 до 102 000 грн./.

Реалізація запропонованих положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та від реалізації конфіскованого майна, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (реєстр. № 3783 від 02.07.2020), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Монастирським Д.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади (реєстр. № 3783-1 від 14.07.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Кримінального кодексу України та шляхом збільшення розмірів штрафів (з 250 – 15 000 до 2 000 – 40 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і встановлення санкцій у вигляді позбавлення волі (від 3 до 7 років) з конфіскацією майна, посилити відповідальність за незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення та підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, протидію законній господарській діяльності, протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації та доведення до банкрутства, шахрайство з фінансовими ресурсами, підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів та виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів, незаконне використання комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знаку для товарів і послуг), географічного зазначення та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та службове підроблення.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 92-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за невиконання особою, приватна нотаріальна діяльність якої припинена, або в інших випадках, передбачених законом, невиконання посадовими особами територіальних управлінь юстиції, обов’язку щодо передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, а також ухилення протягом встановленого законом строку від такої передачі, або псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, особою, приватна нотаріальна діяльність якої припинена, у вигляді штрафу на від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 34 000 до 102 000 гривень/;

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за окремі кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади
(реєстр. № 3783-1), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції) (реєстр. № 3055 (доопрац.) від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Фроловим П.В., Монастирським Д.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

З метою імплементації в чинне законодавство України положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства у проекті закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства», серед іншого передбачається встановлення кримінальної відповідальності у вигляді обмеження (позбавлення) волі на строк від двох до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за домагання дитини для сексуальних цілей, свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження та проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи у залежності від конкретного виду правопорушення.

Застосування таких положень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету та відмічає, що вартісну величину впливу встановити неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції) (реєстр. №3055 (доопрац.) від 20.02.2020), внесений народними депутатами України Фроловим П.В., Монастирським Д.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив
на показники бюджету та потребують узгодження
з бюджетним законодавством

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення механізму відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3893 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається, зокрема:

встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів, на які покладається відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень (у тому числі ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків), у вигляді штрафу від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також віднести до повноважень суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розгляд справ про такі адміністративні правопорушення та визначити регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про такі адміністративні правопорушення;

встановити, що цивільний позов щодо повернення коштів, що були виплачені особі з підстав, визначених Законом України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», має пред’явити орган, який здійснив виплату таких коштів, до підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, на будь-якій стадії кримінального провадження;

унормувати справлення збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, з особи (осіб) у разі ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили, при цьому визначити, що розмір та порядок сплати такого збору встановлюється законом.

Крім того, законопроектом пропонується визначити набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) одночасно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», крім підпункту 1 та абзаців другого і третього підпункту 2 пункту 1 цього Закону, які набирають чинності одночасно із Законом України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень».

Насамперед, належить зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3892 від 17.07.2020) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3894 від 17.07.2020). При цьому базовим серед них є законопроект за реєстр. № 3892. Таким чином, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді (зокрема надходження від нового збору на відшкодування шкоди, завданої насильницьким кримінальним правопорушенням, становитимуть 59,8 млн грн). Загалом Мінфін не заперечує проти розгляду зазначеного законопроекту.

Однак необхідно відмітити, що реалізація саме законопроекту за реєстр. № 3893 не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету, оскільки унормування порядку і розміру справлення відповідного збору передбачається у базовому законопроекті за реєстр. № 3892.

Слід також зазначити, що у пункті 2 законопроекту (щодо набрання чинності відповідного закону) вбачається недоцільним посилання на Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», оскільки базовим законопроектом щодо врегулювання порушення питання є законопроект «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» за реєстр. № 3892.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення механізму відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3893 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3892 може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та від збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту у пункті 2 (щодо набрання чинності відповідного закону) виключити слова «одночасно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (оскільки законопроект з такою назвою не є базовим законопроектом по відношенню до даного законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України Левчука В.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р) /продовження розгляду/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 28.08.2020 № 7295/01/14.1-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1051-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінветеранів на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 8 264 тис. гривень та встановлення на таку суму видатків розвитку /за цією бюджетною програмою у державному бюджеті на 2020 рік видатки розвитку не визначено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2020 року видатки по загальному фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1501010 фактично проведено у обсязі 46 603,6 тис. грн, що становить 37,6% уточненого річного плану (визначено в обсязі – 124 015,4 тис. грн) та 66,2% плану на звітний період /Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за цією бюджетною програмою за загальним фондом визначено у обсязі 909 058,7 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 907 258,7 тис. грн, видатки розвитку – 1 800 тис. грн) і Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками бюджетні призначення за загальним фондом було зменшено на 3 810,5 тис. грн (видатки споживання)/.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у матеріалах Мінветеранів, в яких зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою створення автоматизованої системи «Єдиний державний реєстр ветеранів війни», сервісу «Е-ветеран» на виконання статті 3-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (витяг роздано народним депутатам України – членам Комітету) та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 700 «Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), а також створення та функціонування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Мінветеранів.

Розрахунки щодо переліку закупівель, які передбачається здійснити за рахунок видатків розвитку, наведено у матеріалах Мінветеранів, відповідно до яких планується придбати комп’ютерне та програмне забезпечення.

При цьому, виходячи із інформації, викладеної у матеріалах Мінветеранів, видатки, які запропоновано зменшити, також пов’язані із заходами щодо створення інформаційних систем та придбання комп’ютерного обладнання, проте при плануванні та затвердженні витрат за бюджетною програмою 1501010 були передбачені як видатки споживання, а не видатки розвитку, хоча, виходячи із їх економічної характеристики та вимог щодо бюджетної класифікації, зокрема економічної класифікації видатків бюджету, більшість таких видатків належало б відобразити як видатки розвитку.

Водночас, звернення Мінветеранів до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань та пояснень щодо необхідності здійснення такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Крім того, варто звернути увагу, що у паспорті бюджетної програми 1501010 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) відсутня інформація щодо обсягу коштів, які вже передбачені у державному бюджеті для створення відповідних систем та сервісу, які доцільно відображати окремим напрямом витрат державного бюджету.

Зважаючи на вищевказані зауваження, за результатами заслуховування вказаного питання на засіданні Комітету 2 вересня 2020 року, Мінветеранів було направлено листа (№ 04-13/10-2020/148866 від 03.09.2020, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо надання додаткових ґрунтовних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків необхідності та доцільності здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету.

Так, у додатково поданих матеріалах Мінветеранів (листи від 07.09.2020 № 7502/01/14.1-20 та від 09.09.2020 № 7561/06/14.1-20, копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету дасть можливість придбати два відмовостійких кластера комутаторів мережі (загальною вартість 2 084 тис. грн) та одного віртуалізованого серверного кластера (загальною вартість 6 180 тис. грн), необхідних для створення Єдиного державного реєстру ветеранів війни, дані якого зможуть використовувати не лише Мінветеранів, а й інші центральні органи виконавчої влади, які долучені до надання пільг та гарантій ветеранам війни, для якісного бюджетного планування, фінансового забезпечення, використання коштів та здійснення контролю. Разом з цим, надано листа Міністерства цифрової трансформації України (від 24.07.2020 № 1/04-2-3451, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо не заперечення ним здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету.

Слід зауважити, що у додаткових матеріалах не надано деталізованих пояснень та обґрунтувань необхідності та доцільності здійснення закупівлі визначеного Мінветеранів обладнання, взаємодії даного Реєстру з іншими вже створеними державними Реєстрами, що містять відомості про ветеранів війни, причин виникнення економії коштів за напрямами, обсяг видатків за якими запропоновано зменшити.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра у справах ветеранів України Левчук В.О.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зауважив про те, що Мінветеранів має запровадити єдину інформаційну базу, а не створювати додаток до інших наявних у міністерстві технічних комплексів, і наголосив на необхідності забезпечення якісного бюджетного планування.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій Герман Д.В. поінформував про додаткове опрацювання зазначеного питання в очолюваному ним підкомітеті і, зважаючи на надані Мінветеранів на вимогу Комітету додаткові матеріали та обґрунтування, а також на те, що створення та функціонування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» і постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 700 «Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни», запропонував Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду № 1051-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1051-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству у справах ветеранів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів», перерозподілу видатків державного бюджету в сумі 8 264 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 р. № 1055-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 01.09.2020 р. за № 1/10-2922 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 р. № 1055-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році» (далі – розпорядження КМУ № 1055-р).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 419-р схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» до 2027 року, метою якої є вирішення проблеми невідповідності підготовки кваліфікованих кадрів потребам особи, національної економіки та суспільства шляхом проведення системної реформи професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема децентралізації системи управління та диверсифікації джерел фінансування, модернізації структури та змісту, оновлення нормативно-правового забезпечення, а також розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 508-р затверджено план заходів на 2020 – 2027 роки із запровадження цієї Концепції на період до 2027 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом спочатку було затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у сумі 259 000 тис грн (далі – субвенція) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до цього Закону.

Змінами до Закону /Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-IX/, що прийняті з метою забезпечення заходів із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та боротьби з її наслідками, обсяг субвенції за загальним фондом державного бюджету зменшено на 159 000 тис. грн та встановлено її у загальній сумі 100 000 тис. гривень.

Порядок та умови надання субвенції, прийняття яких передбачається у частині другій статті 97 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 925 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 104).

Відповідно до пунктів 3 і 4 цих Порядку та умов субвенція спрямовується на придбання сільськогосподарської, іншої техніки, обладнання, матеріалів та устаткування закладами професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створені навчально-практичні центри сучасної професійної (професійно-технічної) освіти, а також на капітальний ремонт (реконструкцію) майстерень, лабораторій, кабінетів, інших приміщень (сума коштів, які спрямовуються закладами професійної (професійно-технічної) освіти для капітального ремонту (реконструкції), повинна становити не більше 20 відсотків загального розміру субвенції), умовами надання субвенції є:

- співфінансування не більш як 70 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством;

- створення нових чи облаштування існуючих навчально-практичних центрів (далі – НПЦ);

- належність закладу професійної (професійно-технічної) освіти до об’єктів державної та/або комунальної власності;

- наявність правовстановлюючих документів на рухоме та нерухоме майно, зокрема будівлі, споруди, земельні ділянки закладу професійної (професійно-технічної) освіти;

- загальна кількість здобувачів освіти – не менше 400 осіб;

- створення НПЦ за професіями, які належать до пріоритетних галузей економіки регіону, країни;

- завершення створення НПЦ та забезпечення їх подальшої експлуатації (у наступних бюджетних періодах) за рахунок місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.

Перелік закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких створюватимуться НПЦ, затверджується комісією МОН, відповідно до обґрунтованих пропозицій, сформованих за результатами розгляду заявок (зразок яких наведено в додатку до Порядку та умов), які подані обласними, Київською міською держадміністраціями, з урахуванням:

обсягів співфінансування з місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;

очікуваного ефекту від створення НПЦ з огляду на перспективи розвитку самого закладу професійної (професійно-технічної) освіти, системи професійної (професійно-технічної) освіти області, м. Києва.

При цьому, до заявки має обов’язково додаватися гарантійний лист за підписом голови обласної, Київської міської держадміністрації щодо дотримання умов, передбачених пунктом 4 цих Порядку та умов.

Відповідно до затвердженого МОН Положення про навчально-практичний центр (за галузевим спрямуванням) професійно-технічного навчального закладу НПЦ є структурним підрозділом державного професійно-технічного навчального закладу, головною метою діяльності якого визначено реалізацію завдань щодо вдосконалення практичної підготовки учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, фахівців підприємств, організацій, установ, впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом співробітництва і взаємодії постійного зв’язку між підприємствами та іншими професійно-технічними навчальними закладами з метою поширення інноваційних педагогічних та виробничих технологій, інформації щодо новітніх матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що згідно з підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 89 та підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 90 Кодексу видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах здійснюються з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів та з обласних бюджетів, розпорядженням КМУ № 1055-р здійснено розподіл субвенції в обсязі 100 000 тис. грн між місцевими бюджетами, а саме:

обласними бюджетами 21 області – Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізькою, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької;

міськими бюджетами 7 міст – Запоріжжя, Львова, Рівного, Херсона, Черкас, Чернігова, Києва;

бюджетом Івано-Франківської міської об’єднаної територіальної громади.

Загалом, у зверненні МОН до Комітету щодо проведеного розподілу зазначається, що кошти в сумі 100 000 тис. грн будуть спрямовані 52 закладам професійної (професійно-технічної) освіти для створення на їх базі нових чи дооблаштування існуючих НПЦ. Відбір закладів освіти, на базі яких у 2020 році буде створено НПЦ, визначено МОН за поданням обласних департаментів (управлінь) освіти і науки та Київської міської держадміністрацій з урахуванням розвитку пріоритетних галузей економіки регіону, країни на умовах співфінансування з місцевого бюджету відповідно до критеріїв відбору (визначених Порядком та умовами надання субвенції). До всіх заявок додані гарантійні листи за підписами голів обласних, Київської міської облдержадміністрацій щодо дотримання умов, затверджених Порядком та умовами надання субвенції. Перелік таких закладів затверджено наказом МОН від 23.04.2020 № 544 (із змінами, внесеними наказом МОН від 10.06.2020 № 784 (копії наказів роздано народним депутатам України – членам Комітету).

При цьому, згідно з даним розподілом не передбачено кошти субвенції для бюджетів Луганської та Хмельницької областей. З цього приводу МОН зазначається таке:

1) контингент здобувачів освіти Вищого професійного училища № 92 м. Сєверодонецька Луганської області, на базі якого запропоновано створення НПЦ, не відповідає критеріям, визначеним Порядком та умовами надання субвенції (складає менше 400 осіб);

2) заявки на створення НПЦ сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році від Хмельницької області не подавалося.

Водночас, слід звернути увагу, що примірний перелік обладнання, яким мають бути облаштовані НПЦ при закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що придбаватиметься за рахунок субвенції, відсутній. Така невизначеність щодо реальної потреби, виду та вимог до технічних характеристик і параметрів відповідного обладнання в подальшому може призвести до зниження рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального середовища якісними засобами навчання та сучасним обладнанням та, як наслідок, до нерезультативного та неефективного використання субвенції.

Інших обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами до Комітету не надано.

Окремо належить відмітити, що згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку та умов надання субвенції у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання обладнання, матеріалів та устаткування закладами професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створені НПЦ, видатки розвитку, визначені розподілом субвенції, можуть спрямовуватися на видатки споживання. Щодо такого положення слід зауважити, що відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку субвенції на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Довідково: субвенція передбачається у державному бюджеті, починаючи з 2016 року. За інформацією МОН протягом 2016-2019 років з державного бюджету виділено загалом 250 млн грн, за рахунок таких коштів створено на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти 145 НПЦ з підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професіями, а саме:

«Швачка. Кравець. Закрійник» – 27 НПЦ;

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» – 7 НПЦ;

«Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» – 19 НПЦ;

«Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник» – 11 НПЦ;

«Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах. Зварник» – 25 НПЦ;

«Електромонтажник з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтер з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування» – 25 НПЦ;

«Монтажник систем утеплення будівель» – 4 НПЦ;

«Верстатник деревообробних верстатів» – 5 НПЦ;

«Слюсар-ремонтник. Слюсар механоскладальних робіт. Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» – 22 НПЦ.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1055-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році у сумі 100 000 тис. гривень згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1055-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1053-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 09.09.2020 № 1/10-3024 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1053-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік».

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1053-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2207010 «Керівництво та управління у сфері стандартів державної мови» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія)/, перерозподіл видатків у сумі 950 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень – липень 2020 року видатки за бюджетною програмою 2207010 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено у обсязі 1 652,7 тис. гривень або 4,9% плану на рік (визначено у обсязі 33 600 тис. гривень) та 34,2% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі МОН, в якому, зокрема, зазначено, що його здійснення пов’язано із необхідністю придбання Комісією комп’ютерної та оргтехніки для організації роботи працівників Комісії.

У матеріалах МОН зазначено, що Комісію утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2019 р. № 911 «Деякі питання Національної комісії зі стандартів державної мови» як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через МОН.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Комісія має забезпечити організацію та проведення іспитів для визначення рівня володіння державною мовою, а також ведення Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою та його адміністрування.

Також відмічається, що з метою досягнення належної продуктивності праці в умовах карантину Комісія проводить засідання, робочі наради, конференції, круглі столи, навчання тощо на платформах Zoom, Google Meet, які передбачають певні вимоги до типу процесора та обсягу пам’яті. Програмне забезпечення для проведення іспиту на рівень володіння державною мовою потребує встановлення операційної системи нового покоління, яка також має вимоги до типу процесора та обсягу різних видів пам’яті.

Зауважується, що запланована ціна на закупівлю обладнання визначена в межах граничних сум витрат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» /граничну суму витрат на придбання персональних комп’ютерів визначено у сумі 23000 тис. грн, на придбання ноутбуків – 27000 тис. гривень/. При цьому, придбання комп’ютерної техніки з відповідним програмним забезпеченням буде здійснюватися через процедуру відкритих торгів.

Одночасно у матеріалах зазначено, що у державному бюджеті на 2020 рік за бюджетною прогамою 2207010 видатки розвитку не були передбачені, оскільки у 2019 році під час формування показників державного бюджету на 2020 рік Комісія перебувала на початковому етапі утворення, та зауважено, що зменшення видатків споживання за цією бюджетною програмою не призведе до утворення кредиторської заборгованості за такими видатками.

Фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів такого перерозподілу наведено у поданих до Комітету матеріалах МОН, у яких наведено перелік товарів, що закуповуватимуться , та їх ціни, а також товари, за якими виникла економія коштів (папір та канцелярські товари, офісні меблі, комп’ютерне обладнання). Також МОН поінформувало, що зменшення запропонованих видатків не призведе до утворення кредиторської заборгованості.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу на необхідість забезпечення якісного бюджетного планування.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В., поінформувавши про опрацювання зазначеного питання в очолюваному ним підкомітеті, висловився на підтримку відповідного забезпечення робочих місць працівників Комісії та запропонував Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 26.08.2020 № 1053-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1053-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1053-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2207010 «Керівництво та управління у сфері стандартів державної мови», перерозподілу видатків у сумі 950 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення видатків розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 р. № 1033-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 01.09.2020 р. № 19040-01-2/26721 /копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Мінфіну на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями /далі – МФО/ інвестиційних проектів, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 1033-р «Про перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів» /далі – розпорядження КМУ
№ 1033-р/.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1033-р визначено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ здійснити перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну у спеціальному фонді державного бюджету на 2020 рік для реалізації спільних з МФО інвестиційних проектів, шляхом:

– зменшення обсягу надання кредиту за:

програмою 3501620 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» на 60.984 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» від Кредитної установи для відбудови;

програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька –Каховська» на 443.972,6 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» від Європейського банку реконструкції та розвитку /далі – ЄБРР/;

програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 273.422,9 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» від Європейського інвестиційного банку /далі – ЄІБ/;

– збільшення обсягу надання кредиту за:

програмою 3501630 «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» на 60.325,1 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» від Кредитної установи для відбудови;

програмою 3501640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» на 688.054,4 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Другий проект з передачі електроенергії» від Міжнародного банку реконструкції та розвитку /далі – МБРР/;

програмою 3501690 «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» на 30.000 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» від ЄІБ.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1033-р доручено Мінфіну забезпечити погодження такого перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету з Комітетом та внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною восьмою статті 23 Кодексу встановлено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ за спеціальним фондом державного бюджету Мінфіну визначено такі бюджетні призначення за зазначеними бюджетними програмами: код 3501620 – 230.984 тис. грн; код 3501630 – 811.674,9 тис. грн; код 3501640 – 1.100.000 тис. грн; код 3501670 – 877.395,5 тис. грн; код 3501690 – 130.991,1 тис. грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 4 Закону дозволено Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2020 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених Законом.

Належить також звернути увагу, що в частині використання коштів спеціального фонду бюджету Кодексом передбачені такі вимоги:

платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Загалом розпорядженням КМУ № 1033-р передбачено перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Мінфіну на 2020 рік, загалом у сумі 778.379,5 тис. грн шляхом зменшення надання кредитів за двома бюджетними програмами (коди 3501620 і 3501670) та збільшення надання кредитів за трьома бюджетними програмами (коди 3501630, 3501640 і 3501690) в межах загального обсягу бюджетних призначень Мінфіну, а також в межах загального обсягу кредитів (позик), які залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестиційних проектів, затвердженого у додатку № 8 до Закону, а відтак не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік і державного боргу на кінець п.р.

У пояснювальній записці до розпорядження КМУ № 1033-р, наведеній у зверненні Мінфіну, зазначено, зокрема, що:

за бюджетною програмою 3501690 «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» у вересні 2020 р. з метою здійснення платежів підрядним організаціям за поставлені товари та виконані роботи заплановано вибрати черговий транш позики ЄІБ. Статтею 1.02А Фінансової угоди між Україною та ЄІБ від 20.10.2008 р. визначено, що мінімальний обсяг траншу позики ЄІБ становить 5 млн євро, що в перерахунку становить 150 млн грн (за прогнозним курсом 30 грн за 1 євро). Отже, обсяг бюджетних призначень (130,99 млн грн) є недостатнім для здійснення вибірки коштів;

за бюджетними програмами 3501630 «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» та 3501640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» бюджетні призначення (811,67 млн грн і 1100 млн грн відповідно) є недостатніми для здійснення в повному обсязі фінансового забезпечення реалізації відповідних інвестиційних проектів згідно з переглянутими плановими обсягами вибірки коштів на 2020 рік за даними бюджетними програмами: 872 млн грн та 1788,05 млн грн відповідно;

за бюджетною програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» у зв’язку із зменшенням планових обсягів виконання робіт у 2020 р. в рамках відповідного інвестиційного проекту орієнтовний обсяг вибірки коштів позики ЄБРР не перевищуватиме 3 млн грн (при передбаченому Законом плані 446,97 млн грн), а позики ЄІБ – 157 млн грн (при передбаченому Законом плані 430,4 млн грн);

за бюджетною програмою 3501620 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» у зв’язку з скороченням планових обсягів виконання робіт та поставок обладнання у 2020 р. в рамках відповідного інвестиційного проекту орієнтовний обсяг вибірки коштів позики від Кредитної установи для відбудови становитиме 170 млн грн (при передбаченому Законом плані 230,98 млн грн).

Однак у зверненні Мінфіну не наведено фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань щодо обсягу зазначеного перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами). Крім того, у зверненні Мінфіну немає інформації щодо готовності до завершення 2020 р. здійснити збільшені (згідно з розпорядженням КМУ № 1033-р) витрати за бюджетними програмами 3501630, 3501640 і 3501690 у повному обсязі і забезпечити належне виконання робіт чи заходів для реалізації відповідних інвестиційних проектів.

Виходячи із звітних даних про виконання державного бюджету у 2020 р. слід відмітити, що:

за І півріччя п.р. взагалі не надходили кредити (позики) від ЄБРР, ЄІБ, МБРР та Кредитної установи для відбудови, за рахунок яких мають виконуватися зазначені у розпорядженні КМУ № 1033-р бюджетні програми та реалізовуватися відповідні інвестиційні проекти;

за січень-липень п.р. здійснено такі витрати за зазначеними бюджетними програмами: код 3501620 – 25,1 млн грн (або 10,9% бюджетних призначень); код 3501630 – 268,5 млн грн (або 33,1% бюджетних призначень); код 3501640 – 216,8 млн грн (або 19,7% бюджетних призначень); код 3501670 – 76 млн грн (або 8,7% бюджетних призначень); код 3501690 – не проводилися.

Отже, низький рівень вибірки у 2020 р. коштів кредитів (позик) для виконання зазначених бюджетних програм свідчить про системні недоліки у плануванні і використанні відповідних бюджетних коштів.

Поряд тим, необхідно звернути увагу на стан використання коштів кредитів (позик), що залучаються для реалізації зазначених у розпорядженні КМУ № 1033-р інвестиційних проектів (з урахуванням інформації Мінфіну на 01.09.2020 р., розміщеної на його офіційному сайті), а саме:

«Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» – позика від Кредитної установи для відбудови у сумі 40,5 млн євро /угода ратифікована законом від 02.10.2012 р. № 5298-VI/, вибрано коштів позики всього у сумі 11,87 млн євро (або 29,3%), з них у п.р. – 0,78 млн євро;

«Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» – позика від ЄБРР у сумі 175 млн євро /угода ратифікована законом від 06.07.2011 р. № 3594-VI/, вибрано коштів позики всього у сумі 134,53 млн євро (або 76,9%), при цьому у п.р. вибірки ще не було;

«Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» – позика від ЄІБ у сумі 175 млн євро /угода (із змінами) ратифікована законами від 18.09.2012 р. № 5256-ІV і від 22.03.2018 р. № 2369-VIII/, вибрано коштів позики всього у сумі 72,7 млн євро (або 41,5%), при цьому у п.р. вибірки ще не було;

«Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» – позика від Кредитної установи для відбудови у сумі 150 млн євро /угода ратифікована законом від 15.07.2015 р. № 605-VІІI/, вибрано коштів позики всього у сумі 24,9 млн євро (або 16,6%), з них у п.р. – 0,78 млн євро;

«Другий проект з передачі електроенергії» – позика від МБРР у сумі 378,425 млн дол. США /залучена відповідно до розпорядження КМУ від 22.10.2014 р. № 1060-р, угода підписана 10.02.2015 р./, вибрано коштів позики всього у сумі 74,09 млн дол. США (або 19,6%), з них у п.р. – 7,29 млн дол. США;

«Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» – позика від ЄІБ у сумі 150 млн євро /угода (із змінами) ратифікована законами від 01.04.2009 р. № 1215-VІ, від 08.04.2015 р.
№ 297-VІІІ і від 22.03.2018 р. № 2370-VІІІ/, вибрано коштів позики всього у сумі 102,45 млн євро (або 68,3%), при цьому у п.р. вибірки ще не було.

Варто також вказати відповідні зауваження Рахункової палати, що містяться у Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому півріччі (затвердженому рішенням Рахункової палати від 18.08.2020 р. № 22-3), зокрема:

у помісячному розписі державного бюджету за 5 бюджетними програмами Мінфіну з лютого передбачалося надання кредитів на реалізацію проектів з постачання електроенергії та газу, бенефіціаром яких є НЕК «Укренерго», на суму 2,3 млрд грн, паспорти за цими бюджетними програмами Мінфіном затверджені 29.05.2020 р., тобто з порушенням визначеного у частині восьмій статті 20 Кодексу 45-денного терміну з дня набрання чинності Законом, як наслідок, у звітному періоді не розпочато надання кредитів за 3 бюджетними програмами на суму 882 млн грн, за 2 бюджетними програмами кредити надано у червні в обсязі, що менше плану на звітний період на 1,3 млрд грн, або 95,1%;

загалом Кабінет Міністрів України, Мінфін і окремі головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили початку проведення видатків і надання кредитів на 2,5 млрд грн за 15 з 30 бюджетних програм на реалізацію інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО, за рештою бюджетних програм проведення видатків і надання кредитів здійснено на 8,3 млрд грн, або 70,2%, менше плану на січень–червень, в результаті збільшилися ризики втрати наявних можливостей для отримання додаткових ресурсів, зокрема на розвиток інфраструктури.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пуртова А.А., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив, що ініціювання такого перерозподілу коштів є наслідком неналежного планування бюджетних програм на реалізацію інвестиційних проектів.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів Комітету Пуртова А.А. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонувала Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:

1) погодити визначене розпорядженням КМУ № 1033-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету;

2) надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, зокрема доручити Мінфіну разом з відповідними головними розпорядниками коштів активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення кредитів до спеціального фонду на 2020 рік для реалізації інвестиційних проектів та забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів, а також здійснювати щомісячний моніторинг стану залучення та використання відповідних кредитів, вживати дієвих заходів реагування у разі недостатньої вибірки кредитних ресурсів та незадовільного впровадження інвестиційних проектів.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Пуртовою А.А. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України з урахуванням частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 1033-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів у спеціальному фонді державного бюджету на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України), шляхом:

– зменшення обсягу надання кредитів за:

бюджетною програмою 3501620 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» на 60.984 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» від Кредитної установи для відбудови;

бюджетною програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 443.972,6 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» від Європейського банку реконструкції та розвитку;

бюджетною програмою 3501670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» на 273.422,9 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» від Європейського інвестиційного банку;

– збільшення обсягу надання кредитів за:

бюджетною програмою 3501630 «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» на 60.325,1 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» від Кредитної установи для відбудови;

бюджетною програмою 3501640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» на 688.054,4 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Другий проект з передачі електроенергії» від Міжнародного банку реконструкції та розвитку;

бюджетною програмою 3501690 «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» на 30.000 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» від Європейського інвестиційного банку.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України:

разом з відповідними головними розпорядниками коштів державного бюджету активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік для реалізації відповідних інвестиційних проектів та забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

здійснювати щомісячний моніторинг стану залучення та використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, вживати дієвих заходів реагування у разі недостатньої вибірки кредитних ресурсів та незадовільного впровадження таких проектів.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Фонду державного майна України Сенниченка Д.В. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на часткове відновлення видатків на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Фонду державного майна України (далі – ФДМУ) від 13.08.2020 № 10-14-16176, від 21.08.2020 № 10-14-16859 та від 04.09.2020 № 10-14-17675 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682 «Про часткове відновлення видатків за бюджетною програмою у сфері приватизації державного майна за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» та Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 21.08.2020 № 07060-04-2/25926 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо скорочення видатків державного бюджету відповідно до пунктів 2 та 3 вказаної постанови.

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /зі змінами згідно із законами України від 13.04.2020 № 553-ІХ та від 18.06.2020 № 726-ІХ/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.

Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти
Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема, на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду COVID-19.

Керуючись положеннями частини другої статті 28 Закону, рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 28 Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Комітетом щодо скорочення видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та їх спрямування до Фонду COVID-19.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (зі змінами згідно із законами України від 13.04.2020 № 553-ІХ, від 03.07.2020 № 751-ІХ, від 13.07.2020 № 757-ІХ та враховуючи положення постанови Уряду від 22.07.2020 № 623) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 65 959 318,6 тис. гривень. Інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами, відповідно до рішень Уряду, роздана народним депутатам України – членам Комітету. При цьому, слід звернути увагу, що кошти Фонду COVID-19 на даний час повністю розподілено.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302) /копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Згідно з Порядком № 302 кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема, на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням фонду.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду (а у разі виділення коштів з фонду на поворотній основі – також інформації про їх повернення до державного бюджету).

Пунктом 1 постанови Уряду від 05.08.2020 № 682 встановлено виділити із Фонду COVID-19 Фонду державного майна на безповоротній основі 48 400 тис. грн (видатки споживання) на часткове відновлення видатків за бюджетною програмою 6611020 «Заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна», скорочених у зв’язку із створенням зазначеного фонду.

Разом з цим, пунктом 2 постанови Уряду від 05.08.2020 № 682 скорочується обсяг видатків споживання за бюджетною програмою 2501520 «Виплата допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», на суму 48 400 тис. грн та збільшуються видатки за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 48 400 тис. грн, а пунктом 3 цієї постанови Уряду внесені відповідні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 330 «Про виділення коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку».

Пунктом 4 постанови Уряду від 05.08.2020 № 682 доручено ФДМУ погодити з Комітетом виділення із Фонду COVID-19 бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, а Мінфіну – скорочення видатків державного бюджету, передбаченого пунктами 2 та 3 цієї постанови, та після зазначеного погодження забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 6611020 були визначені в обсязі 258 255,9 тис. грн (за загальним фондом, у тому числі видатки споживання – 252 135,9 тис. грн та видатки розвитку – 6 120 тис. грн).

Разом з тим, змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020
№ 553-ІХ, бюджетні призначення за рядом бюджетних програм було скорочено і, зокрема, за вищевказаною бюджетною програмою визначено у обсязі 15 318,3 тис. грн (за загальним фондом, видатки споживання) /тобто, зменшено на 242 937,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 236 817,6 тис. грн та видатки розвитку – на 6 120 тис. грн/.

Водночас, вказаним вище Законом було зменшено річний план надходжень від приватизації державного майна на 11,5 млрд грн і встановлено у обсязі 500 млн гривень. Із урахуванням зазначеного, видатки на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна, становлять 3,1% річного плану надходжень від приватизації державного майна /при затвердженні державного бюджету на 2020 рік такий показник становив 2,2%/.

Отже, запропоновані у постанові Уряду від 05.08.2020 № 682 обсяги виділення коштів із Фонду COVID-19 частково відновлюють видатки, скорочені Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ (20,4% видатків відповідного економічного спрямування).

Використання зазначених коштів має здійснюватись відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів за вказаною бюджетною програмою (постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 258 (зі змінами)).

Слід відмітити, що за даними звітності Казначейства за січень – липень 2020 року видатки загального фонду за бюджетною програмою 6611020 фактично проведено в обсязі 15 272 тис. грн або 99,7% річного затвердженого (зі змінами) плану, а надходження загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна становили 593 578,2 тис. грн або 118,7% річного плану.

За поясненнями ФДМУ надходження від приватизації державного майна надійшли, власне, від малої приватизації, оскільки в умовах епідемії
COVID-19, Фонд утримується від виставлення на приватизаційні аукціони об’єктів великої приватизації та державні підприємства до стабілізації ситуації на фінансових ринках, проте продовжується підготовка підприємств до залучення інвесторів /змінами до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», внесеними Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ, тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), припиняється приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації/.

ФДМУ у зверненні, що надійшло до Комітету, надано обґрунтування та розрахунки щодо обсягів коштів, необхідних для покриття витрат на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна, а саме: оплату послуг радників та укладання договорів про надання послуг з підготовки до приватизації ПрАТ «Президент Готель», ДП «Завод Електроважмаш», ПАТ «Одеський припортовий завод», АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» /34 377,1 тис. грн, при цьому зазначається про наявність кредиторської заборгованості за такими послугами у сумі майже 6,5 млн грн/, видатки необхідні для захисту майнових інтересів держави для подання позовів /6 000 тис. грн/, виготовлення «Державного бюлетеня про приватизацію» з додатком-газетою «Відомості приватизації» /300 тис. грн/, забезпечення функціонування єдиної комп’ютерної мережі органів приватизації /959 тис. грн/, депозитарні послуги /100 тис. грн/, підготовку об’єктів до продажу (маркетинг об’єктів, охорона об’єктів, експертиза технічного стану, екологічний аудит, оцінка, фінансовий аудит, виготовлення технічних документів тощо) /6 500 тис. грн/, підвищення кваліфікації фахівців з питань оціночної діяльності /83,4 тис. грн/.

Варто зауважити, що ФДМУ фінансово-економічні розрахунки надано на суму 48 319,5 тис. грн, проте, постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682 визначено виділити 48 400 тис. гривень.

Водночас, у зверненні Мінфіну зазначається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 1 вересня 2020 року дія пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (щодо запровадження виплати допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої груп платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені з
Фонду COVID-19) припиняється.

За даними звітності Казначейства за січень – липень 2020 року видатки загального фонду за бюджетною програмою 2501520 фактично проведено в обсязі 549 669,7 тис. гривень. Варто нагадати, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 330 було встановлено виділити із Фонду COVID-19 Міністерству соціальної політики України 1 655 117,73 тис. грн для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, проте у подальшому змінами до цієї постанови Уряду (від 22.07.2020 № 623 та від 05.08.2020 № 682) обсяг виділених коштів було зменшено загалом на 548 400 тис. грн та, із урахуванням вказаних змін, цей показник становить 1 106 717,73 тис. гривень.

Слід зазначити, що у поданих ФДМУ матеріалах була відсутня деталізація розрахунків щодо обсягів видатків за окремими напрямами, насамперед щодо здійснення заходів з підготовки об’єктів до продажу та відомості стосовно таких об’єктів.

Проте, за результатами попереднього опрацювання зазнченого питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 2 вересня 2020 року, ФДМУ надав додаткові фінансово-економічні обґрунтування, пояснення та розрахунки щодо запропонованого виділення коштів із Фонду COVID-19 (лист від 04.09.2020 № 10-14-17675), в яких, зокрема, відмічено наступне:

за рахунок коштів донорів з проектів міжнародної технічної допомоги проведено аудит готелю Дніпро;

за літній період було організовано 142 приватизаційні аукціони, за результатами яких до державного бюджету мають надійти 1,3 млрд грн;

Державна казначейська служба України заблокувала ряд рахунків регіональних управлінь ФДМУ, що унеможливлює подальше проведення підготовки об’єктів до приватизації;

у 57% майна, яке органи управління передають на приватизацію, відсутня технічна документація, виготовлення якої має проводитись за рахунок державного бюджету (у додатку до вказаного вище листа наведено перелік активів, які включені в переліки приватизації, де потрібне виготовлення техпаспортів в розрізі органів управління). Однак, у випадку наявності коштів підприємства, заходи щодо підготовки його до приватизації здійснюються самим підприємством згідно із затвердженими фінансовими планами.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Голова Фонду державного майна України Сенниченко Д.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо погодження виділення коштів із Фонду COVID-19, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про повторний розгляд в очолюваному нею підкомітеті звернення ФДМУ з додатково наданими матеріалами і за результатами опрацювання запропонувала Комітету погодити встановлене пунктом 1 постанови Уряду від 05.08.2020 № 682 виділення коштів із Фонду COVID-19 Фонду державного майна у сумі 48,4 млн гривень для часткового відновлення видатків, пов’язаних із проведенням приватизації державного майна; скорочення видатків та збільшення видатків Фонду COVID-19 відповідно до пунктів 2 і 3 такої постанови (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити:

1) виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Фонду державного майна 48 400 тис. грн (видатки споживання) на безповоротній основі для часткового відновлення видатків за бюджетною програмою 6611020 «Заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна» відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682;

2) скорочення за загальним фондом видатків споживання за бюджетною програмою 2501520 «Виплата допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 48 400 тис. грн та збільшення видатків за загальним фондом за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на зазначену суму відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682, врахувавши положення пункту 3 цієї постанови Уряду.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету Забуранної Л.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3991 /далі – законопроект/ розглянуто Верховною Радою України у першому читанні 3 вересня 2020 року та прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект до другого читання, скоротивши строк подання зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи наполовину /згідно з Постановою Верховної Ради України від 03.09.2020 р. № 868-IX/.

Слід нагадати, що законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 14 та 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, доповнити Закон новою статтею 33 і новим пунктом 17 Прикінцевих положень та внести зміни до додатків № 1, № 3 і № 6 до Закону, передбачивши, зокрема, унормування питань щодо спрямування коштів на покращення стану автомобільних доріг державного значення, будівництво, ремонт автомобільних доріг місцевого значення та мостових переходів, на здійснення заходів із впровадження та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, на харчування для засуджених та осіб, взятих під варту, для забезпечення виплати заробітної плати працівникам районних державних адміністрацій.

У відведений термін (з 4 по 10 вересня 2020 року включно) до Комітету надійшло 547 пропозицій народних депутатів, що внесені до відповідної порівняльної таблиці. За наслідками опрацювання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету за участю представників Міністерства фінансів і Рахункової палати запропоновано врахувати окремі з поданих пропозицій, насамперед ті, що необхідні для забезпечення виконання державного бюджету до завершення року, а також ті, для збалансування яких визначено реалістичні джерела /порівняльна таблиця з проектом висновків до поданих пропозицій роздана народним депутатам України – членам Комітету і додається/

Належить звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту (який є великим за обсягом щодо безпосередньо змін до показників у додатках до Закону) через встановлений формалізовий вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити:

у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатків № 2 і № 3 до законопроекту /щодо змін до додатків № 3 і № 6 до Закону/, які мають велику кількість граф і показників;

у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію всіх додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом.

Крім того, за підсумками розгляду законопроекту у другому читанні на основі підтриманих пропозицій щодо змін показників витрат державного бюджету в остаточній редакції додатків до законопроекту необхідно відобразити підсумкові бюджетні показники разом і окремо за загальним та спеціальним фондом (насамперед, за узагальнюючими кодами головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм), що відповідно потребує додаткового часу для оформлення остаточної редакції всіх додатків до законопроекту /з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників і узгодження правових норм, а також для уникнення помилок і неточностей/.

Зважаючи на зазначене, пропонується Верховній Раді України одночасно з прийняттям законопроекту у другому читанні та в цілому як закону доручити Комітету разом з Міністерством фінансів України за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих пропозицій.

У зв’язку з цим, на даному етапі для забезпечення цілісного відображення всіх підтриманих пропозицій щодо змін до бюджетних показників у додатках до законопроекту пропонується їх додатково вказати у висновку Комітету /проект ухвали з викладом підтриманих підкомітетом пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані відповідно до порівняльної таблиці, роздано народним депутатам України – членам Комітету і додається/.

Підсумовуючи доповідь, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. запропонувала підтримати таке рішення Комітету:

рекомендувати Верховній Раді:

1) законопроект за реєстр. № 3991 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного у порівняльній таблиці, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані у розданому проекті ухвали;

2) доручити Комітету разом з Міністерством фінансів за участі Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3991 забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради.

Поряд з тим голова підкомітету Забуранна Л.В. звернула увагу на пропозиції, що були подані після встановленого строку та не включені до порівняльної таблиці до законопроекту /копії таких пропозицій роздані народним депутатам України – членам Комітету/, і запропонувала Комітету розглянути їх окремо, відповідно прийнявши рішення щодо доцільності включення до порівняльної таблиці та визначитися щодо можливості їх врахування чи відхилення.

Загалом в обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Трухін О.М., Лаба М.М., Цабаль В.В., Крулько І.І, а також народний депутат України Волинець М.Я, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Народний депутат України Лаба М.М. вніс такі пропозиції:

передбачити для Закарпатської обласної державної адміністрації окрему субвенцію на соціально-економічний розвиток у сумі 10 млн грн, збільшити Міністерству охорони здоров’я України видатки розвитку за бюджетною програмою "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України" у сумі 90 млн грн (за рахунок зменшення у відповідному обсязі видатків споживання за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу");

у назві субвенцій, які передбачені Міністерству регіонального розвитку України та Державному агентству автомобільних доріг України, "бюджет Канівської міської об’єднаної територіальної громади" замінити на "обласний бюджет Черкаської області".

Народний депутат України Забуранна Л.В. запропонувала:

підтримати пропозицію народних депутатів України Кіссе А.І. та Урбанського А.І., відповідно до якої пропонується здійснити перерозподіл за загальним фондом видатків споживання за бюджетною програмою «Здійснення виконавчої влади в Одеській області», збільшивши видатки на оплату праці на 3.387,9 тис. грн та зменшивши видатки на комунальні послуги та енергоносії на 4.133,3 тис. грн;

передбачити субвенцію бюджету міста Києва на реалізацію проекту з термомодернізації гімназії № 290 за адресою: вул. Ревуцького, 13а у Дарницькому районі у сумі 20.850 тис. грн.

Народний депутат України Трухін О.М. вніс уточнення до поправки 23, а саме: цифру «400» замінити цифрою «50» (йдеться про збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України").

Народний депутат України Волинець М.Я. звернув увагу на свої пропозиції у порівняльній таблиці, що стосуються збільшення видатків на погашення заборгованості із заробітної плати на шахті "Надія" у сумі 51 млн грн (таку пропозицію згідно з наданими матеріалами підкомітетом запропоновано підтримати), а також необхідності погашення до завершення року заборгованості із заробітної плати на державних шахтах у сумі на 1,4 млрд грн.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. підтримав пропозицію народного депутата Волинця М.Я. в частині погашення заборгованості із заробітної плати для шахти "Надія" у сумі 51 млн грн, враховуючи її збалансованість.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також підтримав пропозицію щодо погашення заборгованості із заробітної плати шахтарям за умови її збалансованості.

Підсумовуючи, голова підкомітету Забуранна Л.В. запропонувала підтримати внесений підкомітетом проект ухвали з урахуванням озвучених народними депутатами України Лабою М.М., Забуранною Л.В., Трухіним О.М. пропозицій.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Забуранної Л.В. щодо підготовленого підкомітетом проекту ухвали з урахуванням пропозицій, озвучених на засіданні Комітету народними депутатами Лабою М.М., Забуранною Л.В., Трухіним О.М., та рекомендувати Верховній Раді:

законопроект за реєстр. № 3991 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного у розданій порівняльній таблиці, та з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані у розданому проекті ухвали, а також озвучених названими народними депутатами пропозицій;

доручити Комітету разом з Міністерством фінансів за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3991 забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту законопроекту, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані таким чином:

1) у додатку № 2 до законопроекту внести такі зміни щодо видатків загального фонду державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників та включенням необхідних рядків):

зменшити видатки споживання за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 2.872.198 тис. грн (для збалансування запропонованих змін до показників загального фонду державного бюджету з урахуванням додаткових пропозицій);

передбачити у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України нового відповідального виконавця бюджетних програм Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, встановивши їй за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення відповідно до бюджетної класифікації за новою бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор та лотерей» в обсязі 5.874,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 4.374,6 тис. грн (з них оплата праці – 3.339,8 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 150 тис. грн) та видатки розвитку – 1.500 тис. грн;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070) на 50.000 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) на 381.000 тис. грн, (з них оплата праці – на 321.000 тис. грн);

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» (код 2301170) на 90.000 тис. грн;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів» (код 2401140) на 8.890,5 тис. грн;

передбачити видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Погашення заборгованості із заробітної плати працівникам ПрАТ «Шахта «Надія» у сумі 51.000,0 тис. грн для Міністерства енергетики України, зменшивши на таку суму видатки розвитку за бюджетною програмою «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (код 2401070);

передбачити визначення головним розпорядником коштів державного бюджету новоутвореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, встановивши йому бюджетні призначення за кодами 2600000 «Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України», 2601000 «Апарат Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України» та за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері стратегічних галузей промисловості» (код 2601010) в обсязі 25.000 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 18.305 тис. грн (з них оплата праці – 10.530 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 802 тис. грн) та видатки розвитку – 6.695 тис. грн, зменшивши видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» (код 1201010) на 5.200 тис. грн (з них комунальні послуги та енергоносії – на 2.600 тис. грн) та бюджетною програмою «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (код 1201030) на 19.800 тис. грн;

передбачити зміну найменування бюджетної програми Державного управління справами за кодом 0301360, виклавши його у такій редакції: «Фінансова підтримка закладів культури і мистецтва» /без зміни відповідних показників видатків державного бюджету/;

передбачити видатки розвитку за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) у сумі 170.000 тис. грн та за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти» (код 2201420) у сумі 30.000 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» (код 0901010) на 301.334 тис. грн (з них оплата праці – на 271.995,1 тис. грн);

збільшити видатки за бюджетною програмою «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» (код 2707050) на 99.000 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 94.272,5 тис. грн (з них оплата праці – 14.272,5 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 80.000 тис. грн), видатки розвитку – на 4.727,5 тис. грн;

збільшити видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» (код 2705010) на 2.960 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 1.375 тис. грн, видатки розвитку – на 1.585 тис. грн), зменшивши на таку суму видатки споживання за бюджетною програмою «Збереження природно-заповідного фонду» (код 2701160);

передбачити видатки розвитку за бюджетною програмою «Реалізація державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ – Суми – Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» (код 3111830) у сумі 100.000 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010) на 30.000 тис. грн (з них оплата праці – на 24.590,2 тис. грн);

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (код 6541030) на 28.000 тис. гривень;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) на 290.000 тис. грн (з них оплата праці – на 245.000 тис. грн);

за бюджетною програмою «Здійснення виконавчої влади в Одеській області» (код 7851010) у межах видатків споживання збільшити видатки на оплату праці на 3.387,9 тис. грн, зменшивши видатки на комунальні послуги та енергоносії на 4.133,3 тис. грн;

у найменуванні нової бюджетної програми щодо субвенції з державного бюджету обласному бюджету Львівської області, передбаченої у складі видатків Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки), слова «капітального ремонту доріг» замінити словами «капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг» /з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту/;

передбачити за загальним фондом видатки розвитку /з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту/ за новими бюджетними програмами:

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Харківської області на будівництво комплексу комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології»» у сумі 100.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Житомирської області на реконструкцію бункеру для встановлення лінійного прискорювача в комунальному некомерційному підприємстві «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради»» у сумі 4.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Черкаської області на будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків під Шевченківський культурний центр» у сумі 65.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на будівництво центру перинатології, акушерства та гінекології в місті Ужгороді Закарпатської області» у сумі 300.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Черкаської області на будівництво ДНЗ за адресою: вул. Г. Дніпра, 87 м. Черкаси» у сумі 79.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Київської області на будівництво дитячого садка-школи 1 ступеня на 180 учнів за адресою: вул. Шкільна, 6, село Бобриця, Києво-Святошинського району, Київської області» у сумі 10.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на соціально-економічний розвиток Закарпатської області» у сумі 10.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету міста Києва на реалізацію проєкту з термомодернізації гімназії № 290 за адресою: вул. Ревуцького, 13 а у Дарницькому районі» у сумі 20.850 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Черкаської області на поточний середній ремонт вул. Енергетиків та вул. Шевченка у м. Каневі» у сумі 10.000 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету міста Хуста на капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Грушевського в м. Хуст Закарпатської області (Коригування)» у сумі 4.200 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету міста Хуста на капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Небесної сотні від № 122 до дороги Н09 в м. Хуст, Закарпатської області» у сумі 17.800 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету міста Хуста на капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Шутка від вул. Грушевського до дороги Н09 в м. Хуст Закарпатської області» у сумі 7.600 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Миколаївської області на будівництво мостового переходу через р. Південний Буг між с. Богданівка Доманівського та смт. Костянтинівка Арбузинського районів Миколаївської області» у сумі 20.000 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківської області на будівництво моста через річку Бистриця Солотвинська та транспортної розв’язки в районі вулиць Хіміків-Надрічна» у сумі 60.000 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію спортивного комплексу «Металург» комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 1» Криворізької міської ради» у сумі 150.000 тис. грн для Міністерства молоді та спорту України (загальнодержавні видатки);

2) внести техніко-юридичні і редакційні уточнення до законопроекту, зокрема:

уточнити показники державного бюджету у додатках № 1, № 2 і № 3 до законопроекту відповідно до Закону України від 25.08.2020 р. № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та прийнятих Верховною Радою України законів 01.09.2020 р. (законопроект за реєстр. № 3819) щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки та 03.09.2020 р. (законопроект за реєстр. № 3659-д) щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом;

у додатку № 2 до законопроекту уточнити підсумкові показники у рядках за кодами 3130000 та 3131000 у графах «Всього» і «видатки споживання» за загальним фондом та «Разом» (збільшивши на 40.000 тис. грн), а також визначити узгоджено з Міністерством фінансів України коди бюджетної класифікації за новими бюджетними програмами;

у додатку № 3 до законопроекту відобразити підсумкові показники у рядку «Всього» за 4 новими субвенціями (з 8 нових субвенцій, передбачених у законопроекті) та викласти додаток № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у новій редакції;

уточнити за необхідності положення законопроекту (включаючи показники державного бюджету) у разі прийняття Верховною Радою України до його розгляду інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

внести інші редакційні та техніко-юридичні уточнення для узгодження правових норм (у т.ч. щодо приведення до вимог нормопроектувальної техніки) та забезпечення збалансованості показників державного бюджету (включаючи виправлення помилок у додатках № 2 і № 3 до законопроекту).

2. Доручити Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України за участю Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3991 в цілому як закону забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням рішення Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3960 від 06.08.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України /розглянуто після пункту 1 порядку денного/.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3960 /далі – законопроект/.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новим
пунктом 1-1, згідно з яким у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору економіки, який здійснює діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні, перед міжнародними фінансовими організаціями /далі – МФО/ з метою підтримки його ліквідності та стійкості роботи.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

законопроект розроблено за ініціативи Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ з урахуванням обговорень з Європейським банком реконструкції та розвитку /далі – ЄБРР/, позиції Міністерства енергетики України /далі – Міненерго/ та НЕК «Укренерго»;

внаслідок запровадження в Україні заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), на ринку електроенергії України спостерігається стрімке наростання боргів за спожиту електричну енергію від населення та інших суб’єктів господарювання, яке призводить до дефіциту обігових коштів та їх неспроможності здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги, що в свою чергу унеможливлює повні та своєчасні розрахунки з учасниками ринку електроенергії;

прийняття законопроекту дозволить залучити кредити МФО на поповнення обігового капіталу суб’єктами господарювання державного сектору економіки, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні, зокрема кредит ЄБРР для реалізації проекту «Солідарна підтримка Укренерго».

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту, опрацювання експертних висновків до нього.

Законопроект 15.09.2020 р. включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України.

Оскільки розробником законопроекту в Уряді є Мінфін, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ для розгляду такого проекту закону у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну. Разом з тим, якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) не передбачено випадків щодо зміни умов, обсягів і напрямів надання державних гарантій, але ця норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 01.09.2020 р. № 16/3-2020/146048 (183894)/ висловлює окремі зауваження щодо нього.

Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг поінформував /лист-висновок від 11.09.2020 р. № 04-17/8-1-2020/155444 (194014)/, що прийняв рішення рекомендувати Комітету внести законопроект на розгляд Верховної Ради України для прийняття у першому читанні за основу та в цілому як закон за умови врахування наданих пропозицій.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

При цьому до Комітету надійшли звернення від Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців «Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України» /лист від 17.08.2020 р. № 29/, громадської спілки «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» /лист від 17.08.2020 р. вих. № 36-08/20/, громадської спілки «Перша енергетична асоціація України» /лист від 18.08.2020 р. № 02-128/1/ і НЕК «Укренерго» /лист від 15.09.2020 р. № 01/33367/ з проханням підтримати законопроект, прийняття якого матиме позитивний вплив на енергетичну галузь країни. При цьому НЕК «Укренерго» просить уточнити положення законопроекту щодо можливості надання державних гарантій не лише за відповідними кредитами від МФО, а й від державних банків.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Статтею 17 Кодексу визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі: державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша/; державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя/; суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Слід звернути увагу, що за ініціативою Кабінету Міністрів України /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничний обсяг надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн), водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Відтак, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Таким чином, положення законопроекту узгоджуються з нормами бюджетного законодавства.

2. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту не призведе до додаткових витрат державного бюджету у поточному бюджетному періоді та, за попередніми розрахунками, ймовірність настання гарантійних випадків і відповідно витрат бюджету на сплату гарантованих зобов’язань низька.

Однак у законопроекті не запропоновано будь-якого обмеження щодо обсягу надання державних гарантій у 2020 р. за запропонованим новим напрямом, як це передбачено у підпункті «б» пункту 1 статті 6 Закону щодо державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (до 10 млрд грн), або у новій статті 6-1 Закону щодо державних гарантій на портфельній основі (до 5 млрд грн). Поряд з тим, у супровідних документах до законопроекту не наведено інформації про можливий обсяг надання державних гарантій за запропонованим новим напрямом, а також пояснень щодо потреби відповідного суб’єкта господарювання у кредитних ресурсах, його поточного фінансового стану, умов та порядку зазначеного кредитування та оцінки наслідків відповідного рішення для економіки і бюджету.

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг пропонує у законопроекті встановити граничний максимальний розмір державних гарантій, що планується надати згідно з положеннями законопроекту.

Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що виглядає дискусійною у концептуальному відношенні ефективність підходу щодо забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії через надання державних гарантій для підтримання фінансової стійкості вказаного суб’єкта господарювання, нормалізації його платоспроможності, оскільки такий спосіб спрямований на вирішення лише поточних проблем вказаного суб’єкта господарювання, проте не розв’язує комплексно проблему неплатежів на ринку електричної енергії, що не гарантує позитивного фінансового стану вказаного суб’єкта господарювання у майбутньому, виконання ним боргових зобов’язань та, як наслідок, створює істотні ризики зростання гарантованого державою боргу у наступних бюджетних періодах.

Враховуючи наведене, реалізація положень законопроекту у разі його прийняття може у 2020 р. призвести до збільшення гарантованого державою боргу, а також може у наступних роках потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики застосування зазначеної законодавчої ініціативи.

Довідково: згідно із звітними даними за січень-липень 2020 р. державні гарантії надано лише для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн /відповідно до постанов КМУ від 26.02.2020 р. № 142 і від 01.04.2020 р. № 254/.

Загалом до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Крім того, ГНЕУ вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту було б доцільно надати детальну інформацію щодо: стану розрахунків на ринку електричної енергії; підстав «стрімкого наростання боргів за спожиту електричну енергію від населення та інших суб’єктів господарювання, яке призводить до дефіциту обігових коштів» (п. 2 пояснювальної записки до законопроекту); результативності інших організаційних та економічних заходів врегулювання проблеми погашення заборгованості у цій сфері, у т.ч. й тієї заборгованості, що виникла внаслідок запровадження в Україні заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), тощо.

З цього приводу варто відмітити, що за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Мінфіну, прийняття законопроекту сприятиме врегулюванню ситуації на ринку електроенергії, а також дозволить погасити існуючу заборгованість перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел. До відома, за інформацією ДП «Гарантований покупець» (розміщеною на його офіційному сайті) станом на 31.08.2020 р. заборгованість НЕК «Укренерго» перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел (за «зеленим» тарифом) становила 20,35 млрд грн, а перед ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» (для забезпечення потреб населення) – 6,14 млрд грн /разом 26,49 млрд грн/.

3. Положення законопроекту не містять конкретизації щодо суб’єкта господарювання, для забезпечення виконання боргових зобов’язань якого пропонується надати державну гарантію, та МФО, які мають надати відповідний кредит, хоча у пояснювальній записці до законопроекту згадується безпосередньо НЕК «Укренерго» та кредит ЄБРР для реалізації проекту «Солідарна підтримка Укренерго».

У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, з метою забезпечення прозорості процесу надання державних гарантій та дієвості контролю за ним вбачається доцільним конкретизувати суб’єктів – отримувачів таких гарантій та надавачів кредитів та/або програми, за якими такі кредити можуть надаватися, водночас у контексті забезпечення належного парламентського контролю за відповідним процесом вбачається сумнівною пропозиція щодо способу вирішення порушеного у законопроекті питання – шляхом доповнення статті 6 Закону новим пунктом 1-1, а не шляхом внесення змін до пункту 1 цієї статті, який передбачає надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України та як виняток з положень частини першої статті 17 Кодексу України за погодженням з Комітетом.

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг також пропонує у законопроекті визначити перелік суб’єктів господарювання державного сектору економіки, боргові зобов’язання яких планується забезпечувати державними гарантіями згідно з положеннями законопроекту.

4. Від Комітету направлено запит до Мінфіну /лист від 07.09.2020 р. № 04-13/3-2020/151395 (189596)/ щодо надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту та пропозицій щодо можливості врахування зауважень ГНЕУ, наведених у його висновку до законопроекту.

У відповідь Мінфіном повідомлено Комітет /лист від 11.09.2020 р. № 19020-04-2/27925/, зокрема, про таке:

метою розробки законопроекту є створення юридичних підстав для можливості залучення під державні гарантії кредитів МФО для підтримки ліквідності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні (на сьогодні це НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго);

на сьогодні така можливість розглядається в рамках співпраці України з ЄБРР, Радою директорів якого в березні 2020 р. схвалено «Пакет солідарності у боротьбі COVID-19» (обсяг – 4 млрд євро), відповідні кошти будуть спрямовані на підтримку існуючих клієнтів в країнах операцій ЄБРР (в т.ч. в Україні), включаючи короткострокову підтримку їх ліквідності та поповнення оборотного капіталу, шляхом надання пільгового кредитування;

за результатами технічних консультацій та опрацювання конкретних ініціатив сторонами попередньо узгоджено можливість залучення кредитів ЄБРР в рамках зазначеного Пакета для підтримки ліквідності суб’єктів господарювання державного сектору економіки України в умовах, що склалися у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введенням карантину;

індикативні умови залучення кредиту ЄБРР під державну гарантію в рамках зазначеного Пакета: термін надання кредиту – 3 роки (в т.ч. пільговий період – 1 рік); відсоткова ставка – EURIBOR6М + 1% річних; одноразова комісія – 1%; комісія за зобов’язання – 0,5% річних. Обслуговування та погашення кредиту здійснюватиметься за рахунок коштів суб’єктів господарювання державного сектору економіки України;

16.06.2020 р. між Урядом України, НКРЕКП та представниками сектору відновлювальної енергетики підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики, яким серед іншого передбачено погашення у 2020 р. 40% заборгованості (7,8 млрд грн) НЕК «Укренерго», що утворилася протягом І півріччя 2020 р., перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії;

оскільки затверджений 11.07.2020 р. НКРЕКП тариф на послуги з передачі електроенергії у розмірі 240,23 грн/МВт. год не враховує погашення 40% заборгованості (7,8 млрд грн), що не дає можливості розрахуватися з ДП «Гарантований покупець» за надані ним послуги на вказану суму, існує необхідність покриття дефіциту з нетарифних джерел, у т.ч. шляхом залучення кредитних коштів МФО;

з огляду на те, що можливості НЕК «Укренерго» виконувати свої ключові функції та фінансові зобов’язання в повному обсязі в наступні місяці п.р. є вкрай обмеженими, що в свою чергу може спричинити системну кризу на ринку електроенергії України, залучення кредиту ЄБРР в рамках зазначеного Пакета сприятиме врегулюванню вищезазначених питань та відіграватиме значну роль у забезпеченні безперебійної роботи електроенергетичного сектору України.

IV. Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Лунченко В.В., Лопушанський А.Я., Крулько І.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Завершуючи доповідь з даного питання, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Народний депутат України Гончаренко О.О., в цілому підтримуючи зміст законопроекту, запропонував внести уточнення до законопроекту щодо можливості надання державних гарантій не лише за відповідними кредитами від МФО, а й від державних банків (у зв’язку з відповідним листом НЕК «Укренерго» щодо такої пропозиції), а саме: передбачений у законопроекті новий пункт 1-1 статті 6 Закону після слів «міжнародними фінансовими організаціями» доповнити словами «та/або державними банками».

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. виступив за підтримку такої пропозиції, при цьому звернув увагу на ризики зростання гарантованого державою боргу та загалом зазначив, що Рахункова палата не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. поінформував про розгляд законопроекту у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозиції до пункту 1 законопроекту, наведеної у проекті ухвали (що по суті передбачає погодження рішень Кабінету Міністрів про надання відповідних державних гарантій з Комітетом), а також з урахуванням пропозиції народного депутата України Гончаренка О.О.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Лунченком В.В. пропозицію щодо прийняття рішення згідно з розданим проектом ухвали з урахуванням пропозиції народного депутата України Гончаренка О.О., що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3960 від 06.08.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій у пункті 1:

слова і цифри «Статтю 6», «пунктом» та «1-1» замінити відповідно словами і цифрами «Пункт 1 статті 6», «підпунктом» та «д», а слова «за рішенням Кабінету Міністрів України» виключити (така пропозиція по суті передбачає погодження рішень Кабінету Міністрів України про надання відповідних державних гарантій з Комітетом з питань бюджету);

після слів «міжнародними фінансовими організаціями» доповнити словами «та/або державними банками».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3960 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614.

Відмітили:

Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614 (далі – законопроект за реєстр. № 3614) розглянуто Верховною Радою України у першому читанні 15 липня 2020 року та прийнято за основу з дорученням Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) доопрацювати його з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 р. № 794-IX /.

Варто нагадати, що законопроект за реєстр. № 3614, як визначено його авторами, розроблено з метою створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування на новій територіальній основі шляхом розмежування доходів і видатків між бюджетами районів та бюджетами територіальних громад і встановлення рівних умов для сільських, селищних, міських територіальних громад у бюджетному забезпеченні.

Відповідно до статті 116 Регламенту у встановлені строки /не пізніше 28 липня 2020 року/ до Комітету надійшло 124 пропозиції народних депутатів України, які згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці.

За наслідками опрацювання таких пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України /далі – підкомітет/, що відбулося за участі народних депутатів України, які є членами комітетів Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з питань екологічної політики та природокористування, а також фахівців Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників Асоціації міст України, пропонується врахувати (включаючи ті, що враховані частково, або у іншій редакції) 39 пропозицій, 85 – відхилити. Такий підхід дозволяє до законодавчого унормування питань щодо розмежування сфер відповідальності органів влади різних рівнів забезпечувати виконання місцевих бюджетів.

Водночас слід наголосити, що Кабінетом Міністрів України подано до Верховної Ради 14 вересня 2020 року законопроект про Державний бюджет України на 2021 рік за реєстр. № 4000 та 15 вересня 2020 року законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу за реєстр. № 4100, згідно з якими відносини між державним бюджетом та місцевими бюджетами побудовані з урахуванням проведених заходів з реалізації реформи територіальної організації влади.

Тому при опрацюванні зазначених законопроектів необхідно буде забезпечити подальше узгодження положень законопроекту за реєстр. № 3614 та урядових законопроектів за реєстр. №№ 4000 та 4100.

Підсумовуючи, голова підкомітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету врахувати 39 пропозицій (з них 3 – в іншій редакції, 3 – частково), інші пропозиції відхилити та рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3614 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття законопроекту (порівняльна таблиця до законопроекту роздана народним депутатам України – членам Комітету і додається).

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. повідомив про підтримку остаточної редакції законопроекту, підготовленої у підкомітеті.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень до остаточної редакції законопроекту, відмітивши про можливі ризики з реалізації положень щодо формування і виконання районних бюджетів.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Кузбита Ю.М. щодо підтримки підготовленого підкомітетом проекту ухвали, що було підтримано більшістю присутніх членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи (реєстр. № 3614) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про оголошення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Верховною Радою України 3 вересня 2020 року прийнято рішення про звільнення Яременка О.С. з посади члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років /постанова Верховної Ради України від 03.09.2020 р. № 865-ІХ/.

Згідно з частиною п’ятою статті 20 Закону та частиною другою статті 208-2 Регламенту конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати оголошується не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень.

Таким чином, Комітету належить оголосити конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – конкурс).

Керуючись статтею 20 Закону та статтею 208-2 Регламенту, враховуючи практику проведення попередніх конкурсів, у Комітеті передбачається здійснити поетапно такі заходи конкурсу:

– ухвалення Комітетом рішення про оголошення конкурсу;

– забезпечення опублікування в газеті «Голос України» та оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України на офіційних сайтах Верховної Ради України і Комітету оголошення про конкурс;

– приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

– забезпечення оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати, які подали документи на конкурс (далі – кандидати), на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету;

– забезпечення проведення разом з Апаратом Верховної Ради України спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– попередній розгляд поданих документів кандидатів на відповідність встановлених Законом вимог та опрацювання отриманих результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– проведення співбесід з кандидатами;

– розгляд Комітетом результатів здійснених заходів конкурсу та ухвалення відповідного рішення Комітету з висновками щодо кожного кандидата, а також надання таких матеріалів для розгляду Верховній Раді України та забезпечення оприлюднення рішення Комітету.

Зважаючи на зазначене, у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) підготовлено проект Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, в якому з огляду на практику проведення попередніх конкурсів деталізовано перелік документів та конкретизовано вимоги щодо їх змісту і форми (з урахуванням внесених до них змін та відповідних роз’яснень). При цьому пропонується встановити строк подання документів для участі в конкурсі – з 18 вересня по 1 жовтня 2020 року (що становить два тижні).

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів. На виконання цієї норми у Комітеті має бути проведено роботу з підготовки в електронному вигляді для розміщення на веб-сайті таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік (роздрукована після подання з Єдиного державного реєстру відповідних декларацій); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копії сертифікатів чи інших документів про володіння державною мовою, однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності). При цьому, приховуються відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти.

Завершуючи доповідь, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з проектом ухвали /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме:

– затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати;

– доручити голові підкомітету за участю секретаріату Комітету забезпечити 18 вересня оприлюднення цього Оголошення у газеті «Голос України» та на сайтах Верховної Ради і Комітету, не пізніше 8 жовтня розміщення інформації про кандидатів на зазначених сайтах, а також організацію та проведення подальших заходів конкурсу.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо рішення Комітету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

«Оголошення

про умови та строки проведення конкурсу

на зайняття посади члена Рахункової палати

Зважаючи на прийняте Верховною Радою України рішення (Постанова Верховної Ради України від 03.09.2020 № 865-IX «Про звільнення Яременка О.С. з посади члена Рахункової палати»), відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» та частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.

Вимоги до члена Рахункової палати /відповідно до статті 19 Закону України «Про Рахункову палату»/:

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип'ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» строк повноважень членів Рахункової палати становить 6 років, при цьому частиною сьомою цієї статті встановлено умови дострокового звільнення членів Рахункової палати.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» та статті 57 Закону України «Про запобігання корупції»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати /друкований текст цього листа обсягом не більше трьох сторінок/;

3) автобіографію /в автобіографії серед іншого належить вказати про рівень володіння державною мовою, а також однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою мовою) згідно з Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (існує шість таких рівнів від А1 до С2)/;

4) копію паспорта громадянина України (у разі подання копії паспорту у формі ID-картки необхідно також надати копію довідки про реєстрацію місця проживання особи, яка видається органами реєстрації);

5) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

6) копію трудової книжки;

7) копію диплома про вищу освіту (з додатками) /за наявності декількох дипломів про вищу освіту, а також їх різного освітнього ступеню (бакалавра, спеціаліста, магістра), необхідно подати копії всіх таких дипломів/;

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, роздруковану з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після її подання /подання декларації здійснюється згідно із Законом України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції/. Якщо особа, яка претендує на зайняття посади, відповідно до законодавства не подавала декларацію, що охоплює 2019 рік (деклараціями за минулий рік, що охоплюють період з 1 січня по 31 грудня включно, є: щорічна декларація, декларація «після звільнення» та декларація особи, яка претендує на зайняття посади, – «кандидата на посаду»), їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У декларації «кандидата на посаду» необхідно зазначати назву майбутнього місця роботи (Рахункова палата) і майбутньої посади (член Рахункової палати), тип посади, на яку особа претендує (посадова особа юридичної особи публічного права), та іншу інформацію згідно з формою;

9) письмову згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

10) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /за формою, встановленою додатком 1 до Порядку проведення спеціальної перевірки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 171 (із змінами)/;

11) письмову заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», або копію довідки про результати такої перевірки /за формою, встановленою додатком 1 (для заяви) або додатком 5 (для довідки) до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 (із змінами)/;

12) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

13) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я /довідково: на дату розміщення цього оголошення такими документами є Медична довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (форма № 122-2/о), Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду (форма № 140/о)/;

14) копію військово-облікового документа: військового квитка, тимчасового посвідчення військовозобов’язаного або посвідчення особи військовослужбовця;

15) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

16) копії сертифікатів чи інших документів про володіння державною мовою, однією з офіційних мов Ради Європи (за наявності).

Зразки форм документів, зазначених у пунктах 1, 9, 10 і 11 вищезазначеного переліку документів, розміщені на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (http://budget.rada.gov.ua) у рубриці «Рахункова палата»/«Призначення та звільнення членів Рахункової палати».

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

Для участі у конкурсі зазначені документи необхідно подавати особисто за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8, 4 під’їзд, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /в робочі дні тижня з 9:30 до 13:00 та з 14:00 до 17:00, зателефонувавши за внутрішніми телефонами 44-34 або 40-18 (телефон знаходиться на першому поверсі біля Бюро перепусток)/.

Кінцева дата подання документів – 1 жовтня 2020 року.

Не допускаються до участі в конкурсі особи, які не дотрималися строку подання документів /тобто у разі надходження документів до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету після 1 жовтня 2020 року/, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на посаду члена Рахункової палати.

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 40 18.

Довідково: відповідно до вимог частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів на посаду члена Рахункової палати буде розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про номер телефону та адресу електронної пошти).»

2. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету з питань бюджету забезпечити:

оприлюднення Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати 18 вересня 2020 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та опублікування в газеті «Голос України» /направлення від Комітету з питань бюджету відповідних звернень до Апарату Верховної Ради України та газети «Голос України»/, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету з питань бюджету;

розміщення інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати на офіційному веб-сайті Верховної Ради України і Комітету з питань бюджету не пізніше 8 жовтня 2020 року;

організацію та проведення подальших заходів конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Голосували: «за» – одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Трухіна О.М. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а від 21.08.2020 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Нагорняком С.В., Трухіним О.М. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Трухіна О.М./

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 3004а /далі – законопроект/.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якими передбачається, насамперед:

1) включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік нові джерела /доповнення статті 11 Закону новими пунктами та абзацами/, а саме надходження від:

погашення публічним акціонерним товариством "Укрнафта" /далі – ПАТ «Укрнафта»/ податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на додану вартість, що склалися станом на 1 серпня 2020 року та несплачені до дати проведення взаєморозрахунків /нові пункти 11-13/. При цьому пропонується установити, що відповідні грошові зобов’язання вважаються узгодженими в момент погашення, а ПАТ «Укрнафта» зобов’язується в десятиденний термін після сплати до державного бюджету таких надходжень вчинити дії щодо відмови від позовів (скарг) стосовно визначених контролюючим органом відповідних штрафних (фінансових) санкцій та пені, які були погашені внаслідок проведених взаєморозрахунків /нові абзаци/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених статтею 14-1 Закону /новий пункт 14/;

сплати грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новим пунктом 32 статті 14 Закону /новий пункт 15/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новим пунктом 32 статті 14 Закону /новий пункт 16/;

2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік /доповнення статті 14 Закону новими пунктами/, а саме їх спрямувати на:

компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі їх виконання, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (в обсязі до 32.204.883 тис. грн за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-14 статті 11 Закону) за новою бюджетною програмою (головний розпорядник бюджетних коштів –Міністерство енергетики України /далі – Міненерго/) /новий пункт 31/;

державну підтримку заходів з розвитку інфраструктурних проектів (в обсязі до 10.300.000 тис. грн за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14 (частково), 15 та 16 статті 11 Закону) за новими бюджетними програмами /новий пункт 32/;

3) визначити особливості проведення передбачених законопроектом операцій за спеціальним фондом державного бюджету /доповнення Закону новою статтею 14-1/, зокрема, встановити, що:

надходження, визначені новими пунктами 11-16 статті 11 Закону спрямовуються на відповідні напрями, визначені новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, у порядку та обсягах, що визначені рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм;

проведення взаєморозрахунків за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-13 статті 11 Закону, відбувається на підставі довідки, наданої контролюючим органом;

порядок проведення взаєморозрахунків на виконання нового пункту 31 статті 14 Закону затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект має на меті:

забезпечити реалізацію вимог пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»;

врегулювати бюджетну заборгованість ПАТ «Укрнафта» минулих періодів з урахуванням штрафних і фінансових санкцій, стягнення якої за інших обставин вимагало б тривалої юридичної процедури з невизначеним для держави результатом;

забезпечити додаткові джерела фінансового забезпечення заходів державної підтримки розвитку інфраструктурних проектів.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту та опрацювання експертних висновків до нього, отриманих Комітетом відповідно до статті 103 Регламенту Верховної Ради України.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту у першому читанні.

При цьому розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 15-18 вересня 2020 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 14.09.2020 р.) передбачено на 18 вересня п.р. законопроект для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 01.09.2020 р. №16/3-2020/145842 (183645)/ надає зауваження до законопроекту та зазначає про доцільність отримання висновку Уряду щодо законопроекту, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Принагідно варто зазначити, що умовами внесення змін до закону про державний бюджет (визначеними частиною першою статті 52 Кодексу), серед іншого є: перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету; необхідність передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету в межах бюджетних призначень; зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу державного бюджету на період до внесення відповідних змін до Кодексу. Законопроект не узгоджується з вказаними умовами, однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту /лист від 04.09.2020 р. № 35020-05-3/27178/ зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до розбалансування доходів і видатків державного бюджету, у зв’язку з чим законопроект потребує доопрацювання, а також висловлює застереження щодо положень законопроекту, які можуть ускладнити його реалізацію у разі прийняття.

Міненерго у своєму висновку до законопроекту /лист від 09.09.2020 р. № ВР/1.4-18.2-19973/ зазначає про погодження законопроекту із зауваженням, що запропонованій законопроектом компенсації НАК «Нафтогаз України» у сумі до 32.204.883 тис. грн має передувати прийняття Урядом відповідного проекту акта, в якому буде затверджено механізм розрахунку компенсації.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Поряд з тим, щодо законопроекту до Комітету надійшло звернення НАК «Нафтогаз України» /лист від 09.09.2020 р. № 7-231/ВР.-20/, в якому зазначається про підтримку законопроекту (як такого, що спрямований урегулювати низку проблемних питань функціонування газового ринку та діяльності підприємств нафтогазової галузі), надаються пояснення щодо зауважень і застережень, висловлених до законопроекту ГНЕУ та іншими заінтересованими сторонами, а також пропонується підтримати законопроект та рекомендувати його для прийняття у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням із залученням Мінфіну та Державної податкової служби.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано висновки та інші матеріали до нього і звернуто увагу на таке.

1. Законопроект спрямовано на реалізацію положень статті 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу», якими серед іншого передбачено, що:

з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства /частина перша/;

рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу має визначати, зокрема, джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті /пункт 7 частини четвертої статті 11/;

суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /частина сьома/.

Відповідно до цієї законодавчої норми прийнято Постанову КМУ від 19.10.2018 р. № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», згідно з якою, зокрема покладено на НАК «Нафтогаз України» такі спеціальні обов’язки (на умовах та у порядку, що визначені Положенням):

до 01.08.2020 р. продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій та ДПУ «МДЦ «Артек» на умовах та у порядку, що визначені Положенням, а також постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям та ДПУ «МДЦ «Артек», постачання яким у відповідному періоді не здійснює інший постачальник;

до 01.05.2021 р. постачати природний газ виробникам теплової енергії;

придбавати природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» для формування ресурсу природного газу до 01.08.2020 р. для побутових споживачів, релігійних організацій, ДПУ «МДЦ «Артек», до 01.05.2021 р. для виробників теплової енергії.

Однак у цій Постанові КМУ не визначено джерел фінансового забезпечення та порядку визначення компенсації економічно обґрунтованих витрат, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Наразі таке питання залишається невирішеним, зокрема Урядом не затверджено порядок надання відповідної компенсації НАК «Нафтогаз України», на що також звертають увагу Мінфін і Міненерго.

За інформацією НАК «Нафтогаз України», підготовлений нею проект постанови КМУ про затвердження порядку визначення відповідної компенсації (згідно з яким компенсації підлягають виключно економічно обґрунтовані витрати НАК «Нафтогаз України» на формування ресурсу імпортованого природного газу з урахуванням витрат на зберігання природного газу, витрат, пов’язаних з фінансуванням чистого робочого капіталу, та мінімально допустимого рівня прибутку) листом від 17.08.2020 р. № 7-2477/1-20 надіслано до Міненерго для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

На думку ГНЕУ, пропонований у законопроекті механізм компенсації НАК «Нафтогаз» економічно обґрунтованих витрат виглядає вразливим саме у контексті вищезгаданих положень частин четвертої і сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Отже, врегулюванню порушеного законопроектом питання щодо реалізації статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» має передувати відповідне рішення Кабінету Міністрів України і загалом Уряду належало б вносити відповідну законодавчу ініціативу.

2. Законопроектом запропоновано нові надходження і витрати спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік шляхом внесення змін до відповідних текстових норм (статей 11 і 14) Закону, проте не передбачено відповідних змін до додатків до Закону (насамперед, додатків № 1 і № 3) щодо включення конкретних показників кожного з видів доходів і витрат спеціального фонду державного бюджету згідно з бюджетною класифікацією за формою відповідних додатків. Зазначене не відповідає вимогам бюджетного законодавства, насамперед, статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет, зокрема у такому законі (відповідно й у законі про внесення змін до такого закону) мають визначатися доходи державного бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до закону) та бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до закону). Як наслідок, законопроект у запропонованій редакції вбачається проблематичним для належного практичного застосування і відповідно досягнення поставленої мети.

Натомість у передбачених законопроектом нових пунктах 31 і 32 статті 14 Закону наведено граничні обсяги відповідних витрат (32,2 млрд грн і 10,3 млрд грн, тобто разом 42,5 млрд грн). Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що загальний обсяг додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету в рамках передбаченої законопроектом операції складе до 42,5 млрд грн, у т. ч.: податковий борг ПАТ «Укрнафта» – до 30,5 млрд грн, додаткові грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, що виникають у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій купівлі-продажу (постачання) природного газу з НАК «Нафтогаз України», – до 6,2 млрд грн, додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання належної компенсації, – до 5,5 млрд грн. Однак, загальний обсяг запропонованих додаткових доходів спеціального фонду розрахунково становить 42,2 млрд грн, тобто на 0,3 млрд грн менше, ніж запропоновані витрати спеціального фонду, на що також вказує Мінфін і зауважує, що зазначене не узгоджується з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Кодексу щодо дотримання принципу збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період). З цього приводу НАК «Нафтогаз України» повідомляє, що за умови виплати компенсації у повному обсязі (32,2 млрд грн) додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, становитимуть 5,8 млрд грн (замість 5,5 млрд грн, наведених у пояснювальній записці, і розрахованих за умови неповного проведення відповідних видатків).

3. Загалом до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Зокрема, не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих законопроектом (у нових пунктах 31 і 32 статті 14 Закону) обсягів витрат спеціального фонду державного бюджету, а також зазначених у пояснювальній записці до законопроекту обсягів додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету, передусім в частині їх реалістичності.

Наприклад, виникає сумнів щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету, оскільки пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту допускається можливість неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» окремих положень законопроекту (при цьому за інформацією Державної податкової служби станом на 01.08.2020 р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед державним бюджетом становить 15,6 млрд грн, що майже в 2 рази менше обсягу, зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту (30,5 млрд грн). При цьому, на думку ГНЕУ, виглядає дискусійною дієвість підходу щодо фінансового забезпечення вказаних у законопроекті витрат за рахунок сплати податкового боргу, грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта», адже, по суті, його виконання частково ставиться у залежність від рішень ПАТ «Укрнафта» як самостійного господарюючого суб’єкта.

ГНЕУ зауважує, що не надано інформації щодо: обсягів коштів, необхідних для компенсації НАК «Нафтогаз»; достатності пропонованих джерел та можливості сплати (або стягнення) податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта»; розміру податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта», оскаржуваних нею грошових зобов’язань; заходів з розвитку інфраструктурних проектів, які пропонується фінансувати, та потреби у такому їх фінансовому забезпеченні.

Мінфін висловлює застереження, що:

відсутнє підтвердження щодо забезпечення надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення видатків, визначених законопроектом;

потребує підтвердження аудитом Державної аудиторської служби розрахунків розміру компенсації з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктом, на якого покладені спеціальні обов’язки, та доходів, отриманих у процесі виконання спеціальних обов’язків згідно з статтею 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу»;

визначення потреби компенсації потребує врахування прибутків НАК «Нафтогаз України» від інших видів діяльності (зокрема транзиту газу), а також отриманого чистого прибутку НАК «Нафтогаз України» та отриманих нею протягом останніх років облігацій внутрішньої державної позики, які використовувалися у господарській діяльності на поповнення її статутного капіталу /довідково: протягом 2009-2015 рр. здійснювалися операції з випуску ОВДП загалом на суму 184,6 млрд грн з подальшим придбаннях у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України»/.

Зважаючи на наведене, виникає питання щодо відповідності положень законопроекту визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

4. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені законопроектом додаткові видатки спеціального фонду у повному обсязі буде забезпечено додатковими джерелами надходжень до спеціального фонду, що не враховувалися під час планування державного бюджету на 2020 рік (від погашення податкового боргу, визначених грошових зобов’язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, а також низки додаткових надходжень за результатами проведених взаєморозрахунків).

Однак законопроектом передбачається зараховувати до спеціального фонду державного бюджету певні надходження від сплати податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату і ПДВ, хоча такі податки згідно з відповідними нормами статей 29, 64, 66 і 69 Кодексу належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Таким чином, реалізація положень законопроекту може призвести до втрати потенційних доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів щодо зазначених податків, при тому що наразі залишаються ризики щодо виконання у 2020 р. доходів загального фонду бюджетів передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки. Довідково: згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-серпень 2020 р. надійшли загалом в обсязі 594,3 млрд грн, що становить 97% уточненого плану на звітний період (або на 18,4 млрд грн менше).

ГНЕУ вважає, що реалізація вказаних положень призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів та відповідно до вимог статті 103 Кодексу має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

Поряд з тим, у запропонованому законопроектом новому пункті 16 статті 11 Закону передбачається зарахування до спеціального фонду державного бюджету у 2020 р. надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 рр. роках, але такі надходження щодо періоду 2020 року ймовірно враховані в планових показниках доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік (оскільки йдеться не про податковий борг, а про поточні податкові зобов’язання), а щодо періоду 2021 року мають враховуватися у прогнозних показниках відповідних доходів проекту державного бюджету на наступний рік. Отже, реалізація зазначеного положення законопроекту може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного бюджету у п.р. та втрати відповідних доходів у наступному році.

Виходячи з наведеного, реалізація положень законопроекту може призвести до розбалансування показників державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 95 Конституції України та нормами Кодексу щодо дотримання збалансованості бюджету.

5. Окремі положення законопроекту є юридично некоректними, не узгоджуються з нормами бюджетного та податкового законодавства, деякі з відповідних зауважень також вказано у висновку ГНЕУ, зокрема:

положення нової статті 14-1 Закону в частині спрямування надходжень, визначених новими пунктами 11-16 статті 11 Закону, на відповідні напрями, визначені новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, у порядку та обсягах, що визначені рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм, не відповідає частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу, насамперед, частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету), частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 (щодо встановлення законом про державний бюджет бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією);

положення нових пунктів 11-16 статті 11 Закону щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету певних надходжень від окремих податків не узгоджуються з пунктами 2, 5-1 і 6 частини другої статті 29, пунктами 4-1, 4-2 і 17 частини першої статті 64, пунктами 1-1 і 4-1 частини першої статті 66 та пунктом 3-1 4 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими такі податки належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. У зв’язку з цим, ймовірно для недопущення неузгодженості правових норм законопроектом передбачена нова статті 11-1 Закону, в якій пропонується зафіксувати унормування зазначеного питання, як виняток з вищенаведених норм Кодексу;

виглядає проблематичним положення у новому пункті 14 статті 11 Закону, в якому йдеться про надходження від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», адже податковим законодавством не передбачено окремого податкового обліку для таких операцій, аналогічні зауваження стосуються й нових пунктів 15 і 16 вказаної статті. Мінфін також зауважує, що чинні норми Податкового кодексу України не передбачають можливості визначати податкові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств за результатами здійснення окремих операцій з одним контрагентом;

положення, передбачені у нових абзацах статті 11 Закону, щодо особливостей сплати грошових зобов’язань з відповідних податків ПАТ «Укрнафта» не належать до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного статтею 40 Кодексу) та мають унормовуватися податковим законодавством;

передбачення у новому пункті 31 статті 14 і новій статті 14-1 Закону виразу «проведення взаєморозрахунків» не узгоджується із змістом відповідних положень законопроекту, в яких йдеться не про проведення взаєморозрахунків (до того ж не повною мірою зрозуміло між ким), а про спрямування додаткових джерел спеціального фонду на проведення відповідних витрат державного бюджету, крім того, такий вираз не застосовується у бюджетному законодавстві;

положення пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту щодо дій НАК «Нафтогаз України» у разі неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» норм відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) вбачається юридично некоректним, оскільки ще на стадії унормування відповідного питання ставиться під сумнів можливість його виконання.

6. Законопроект є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами проектом Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків за операціями, що здійснюються відповідно до пунктів 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»)» (реєстр. № 3005а від 21.08.2020 р.) /далі – законопроект №3005а/. Загалом у законопроекті № 3005а пропонується врегулювати деякі особливості зарахування коштів при погашенні податкового боргу та сплаті грошових зобов’язань з ПДВ ПАТ «Укрнафта» з посиланням на передбачені законопроектом № 3004а нові пункти 11-16 статті 11 та нові пункти 31 і 32 статті 14 Закону. Відповідно до пояснювальної записки законопроект № 3005а має на меті створення умов, необхідних для належного проведення централізованих бюджетних взаєморозрахунків, передбачених новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, максимізувати доходи спеціального фонду державного бюджету для належного фінансового забезпечення видатків за програмами компенсації НАК «Нафтогаз України» непокритих доходами витрат, понесених в рамках виконання покладених на неї спеціальних обов’язків, на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також за програмою державної підтримки інфраструктурних проектів.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекті № 3005а зауважує, що він не встановлює завершеного механізму правового регулювання, оскільки містить численні відсильні (бланкетні) норми до законопроекту № 3004а, у зв’язку із чим прийняття рішення щодо законопроекту № 3005а має прийматися виключно за результатами розгляду законопроекту № 3004а. Відтак, належне практичне застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

7. Законопроект потребує внесення значного обсягу техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного законодавства, зокрема:

законопроекту притаманні редакційна недосконалість приписів, незавершеність чи невизначеність правового регулювання відповідних питань. Наприклад, положення нових пунктів 14, 15 і 16 статті 11 Закону щодо зарахування відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новою статтею 14-1 Закону (новим пунктом 32 статті 14 Закону), не дає чіткого і однозначного розуміння щодо такого обсягу і, як наслідок, можуть виникнути ускладнення під час реалізації відповідних норм, поряд з тим, таке положення взагалі не відповідає бюджетній методології, оскільки відповідні «обсяги» мають відображатися безпосередньо у додатках до Закону;

положення нових статей 11-1 і 14-1 Закону певним чином дублюють за своїм змістом відповідні положення нових пунктів статей 11 і 14 Закону, у зв’язку з чим, на думку ГНЕУ, не мають самостійного предмету регулювання, а відтак відповідні особливості слід встановлювати саме в статтях 11 і 14 Закону;

вживання у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»);

у законопроекті немає розділу ІІ, натомість законопроект містить розділ ІІІ «Прикінцеві положення».

Крім того, окремі положення законопроекту можуть потребувати уточнень, спрямованих на забезпечення узгодженості правових норм, у разі розгляду і прийняття Верховною Радою України інших законопроектів щодо внесення змін до Закону.

8. До Комітету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України /лист від 09.09.2020 р. № 2686/1/6.1-2/ з проханням при доопрацюванні законопроекту передбачити у запропонованій редакції нового пункту 32 статті 14 Закону спрямування коштів в обсязі до 10,3 млрд грн на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, будівництво та реконструкцію мостів, реалізацію державних інвестиційних проектів щодо покращення стану автомобільних доріг загального користування, а також передбачити відповідні зміни до додатка № 3 до Закону.

ІV. Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та Голова правління НАК «Нафтогаз України» Коболєв А.В.

Доповідаючи дане питання, співавтор законопроекту – народний депутат України Трухін О.М. зазначив про важливість законопроекту для врегулювання відносин між НАК «Нафтогаз України» і ПАТ «Укрнафта» щодо погашення взаємних заборгованостей та податкової заборгованості перед державним бюджетом, а також з метою отримання додаткових доходів державного бюджету.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О. повідомили, що відповідно Мінфін і Міненерго не заперечують щодо розгляду законопроекту.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Коболєв А.В. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив, що у Рахункової палати немає зауважень до законопроекту.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. зазначила, що за результатами розгляду законопроекту у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:

1) рекомендувати Верховній Раді законопроект включити до порядку денного четвертої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання за скороченою процедурою;

2) надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, зокрема, у тижневий строк:

забезпечити виконання норм статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» щодо визначення джерел фінансування та порядку визначення відповідної компенсації;

доручити Мінфіну за участю Міненерго, ДПС, Держаудитслужби та інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади підготувати та надати Комітету узгоджені пропозиції до законопроекту в частині уточнення його положень та доповнення відповідними змінами до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону для врахування таких пропозицій при доопрацюванні законопроекту.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а від 21.08.2020 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Нагорняком С.В., Трухіним О.М. та іншими, включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких зауважень і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України у тижневий строк:

забезпечити виконання норм пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» щодо визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, а також обсягу такої компенсації;

доручити Міністерству фінансів України за участю Міністерства енергетики України, Державної податкової служби України, Державної аудиторської служби України та інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади підготувати та надати Комітету з питань бюджету узгоджені пропозиції до законопроекту за реєстр. № 3004а в частині уточнення його положень і доповнення відповідними змінами до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо визначення відповідних показників спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік, а саме доходів за їх видами згідно з бюджетною класифікацією та видатків з розподілом між головними розпорядниками коштів державного бюджету за бюджетними програмами /за формою додатка № 3 до цього Закону/) для врахування таких пропозицій при доопрацюванні зазначеного законопроекту з метою забезпечення збалансованості показників державного бюджету, узгодження правових норм та належної реалізації даної законодавчої ініціативи після її прийняття.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

01 листопада 2024 14:27

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №54 від 16.09.2020

«Оголошення

про умови та строки проведення конкурсу

на зайняття посади члена Рахункової палати

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

“Протоколи”

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №204 від 24.10.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №191 від 01.07.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №190 від 19.06.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №189 від 06.06.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №187 від 10.05.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №186 від 23.04.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №185 від 18.04.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №184 від 01.04.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №183 від 25.03.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №182 від 19.02.2024

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти