Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №108 від 01-02 грудня 2021 року

 

 

 

01.12.2021 о 15  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

02.12.2021 о 02  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Расчислова Л.В., Серік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Народні депутати України Камельчук Ю.О., Яценко А.В.

від Офісу Президента України

Тимошенко К.В. – заступник Керівника;

 

 

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Національної академії медичних наук України

Заболотний Д.І. – віце-президент, академік, директор ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»;

від Міністерства інфраструктури України

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра;

від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово
 окупованих територій України

Ващенко К.О. – державний секретар;

від Служби зовнішньої розвідки України

Алєксєєнко А.В. – перший заступник Голови;

від Міністерства внутрішніх справ України

Драп’ятий Б.Є. – заступник Міністра;

від Міністерства у справах ветеранів України

Левчук В.О. – заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

від Міністерства у економіки України

Новікова І.Ю. – заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ємець П.В. – заступник Міністра;

від Міністерства соціальної політики України

Ревук О.М. – заступник Міністра з питань європейської інтеграції;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

від Рахункової палати

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р) /повторний розгляд/;

2) передача Державному агентству автомобільних доріг бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури (постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1186) /розглянуто після підпункту 2.5 порядку денного/;

3) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1446-р);

4) зміни до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1447-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1481-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів, та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1444-р);

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів, та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1482-р);

8) передача бюджетних призначень та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021
№ 1483-р);

9) зміни до розподілу та розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1513-р);

10) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю кисневих станцій (постанова Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1243) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

3. Про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Донецькій та Одеській областях, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1185);

4. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) (реєстр. № 6298).

5. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстр. № 6297).

6. Про проект Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання /включено до порядку денного додатково за пропозицією Голови Комітету Арістова Ю.Ю., питання не розглянуто/.

7. Щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку /включено до порядку денного додатково за пропозицією голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Молотка І.Ф., питання не розглянуто/.

Додатково включені до порядку денного питання (пункти 6 і 7) не були розглянуті у зв’язку з тим, що 02.12.2021 о 02 год. 30 хв. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. закрив засідання Комітету.

/При цьому, за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. не включено до порядку денного попередньо передбачені у проекті порядку денного питання, а саме:

про погодження перерозподілу витрат державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1445-р);

про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень Міністерству юстиції України для забезпечення здійснення державною установою «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» деяких заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (постанова Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1217)/.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо розширення доступу до джерел інформації для цілей виявлення та розшуку активів" (реєстр. № 6201 від 21.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо уточнення підстав застосування" (реєстр. № 6286 від 05.11.2021, народний депутат України Дунда О.А.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей розміщення інформаційних матеріалів про використання бюджетних коштів" (реєстр. № 6188 від 19.10.2021, народні депутати України Рудик К.О., Железняк Я.І., Макаров О.А., Василенко Л.В., Осадчук А.П.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування про використання коштів платників податків" (реєстр. № 6189 від 19.10.2021, народні депутати України Лозинський Р.М., Васильченко Г.І., Устінова О.Ю. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"" (реєстр. № 6256 від 02.11.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Урядом Малайзії про міжнародну передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0128 від 27.09.2021, Президент України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також інших осіб, які порушили статтю (статті) Конвенції, що встановлено остаточним рішенням Європейського суду з прав людини проти України)" (реєстр. № 5890 від 06.09.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо покращення доступу громадян до правосуддя" (реєстр. № 6126 від 01.10.2021, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Піпа Н.Р., Стефанишина О.А. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо покращення доступу до правосуддя" (реєстр. № 6125 від 01.10.2021, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Стефанишина О.А., Мошенець О.В., Шараськін А.А., Васильченко Г.І. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних навчаннях" (реєстр. № 6076 від 21.09.2021, Президент України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо виборів керівника наукової установи" (реєстр. № 6236 від 01.11.2021, народні депутати України Совсун І.Р., Вацак Г.А. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 977 Цивільного кодексу України щодо впорядкування відносин паркування транспортних засобів" (реєстр. № 6259 від 02.11.2021, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо подання інформації з питань фінансового моніторингу" (реєстр. № 6301 від 09.11.2021, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О., Мотовиловець А.В., Кінзбурська В.О.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для реалізації проєктів у сфері розвитку об’єктів культурного призначення та управління пам’ятками культурної спадщини в рамках державно-приватного партнерства" (реєстр. № 5808 від 20.07.2021, народні депутати України Потураєв М.Р., Кравчук Є.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 810 Цивільного кодексу України (стосовно оренди житла, що є об’єктом права комунальної власності)" (реєстр. № 5700 від 23.06.2021, народні депутати України Тарасенко Т.П., Мінько С.А. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо забезпечення принципів місцевого самоврядування" (реєстр. № 5701 від 24.06.2021, народні депутати України Гетманцев Д.О., Ляшенко А.О., Діденко Ю.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав інвесторів" (реєстр. № 6316 від 18.11.2021, народні депутати України Янченко Г.І., Фролов П.В., Культенко А.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до ст. 51 Регламенту Верховної Ради України щодо посилення відповідальності за недотримання дисципліни та норм етики народними депутатами на пленарному засіданні" (реєстр. № 6112 від 28.09.2021, народний депутат України Приходько Н.І.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо розгляду питань, пов’язаних із нагородженням Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України" (реєстр. № 6231 від 28.10.2021, народний депутат України Третьякова Г.М., Швець С.Ф. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

 

 

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників при реалізації харчових продуктів» (реєстр. № 6068 від 16.09.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом, серед іншого, передбачається, що державне регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами в Україні здійснюватиметься шляхом:

ліцензування у випадках і порядку, передбаченими законами України;

встановлення вимог до порядку здійснення торговельної діяльності харчовими продуктами;

встановлення вимог до договорів, які передбачають поставку харчових продуктів;

введення обмежень і (або) заборон на здійснення торгівлі, в тому числі окремими видами харчових продуктів;

захисту конкуренції при здійсненні торгівлі харчовими продуктами;

інформаційного забезпечення постачальників харчових продуктів та суб’єктів торговельної діяльності;

здійснення державного контролю з метою перевірки відповідності діяльності постачальників харчових продуктів та суб’єктів торговельної діяльності вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин.

У свою чергу, законопроектом пропонується покласти додаткові повноваження на центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів /Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів/, зокрема щодо:

затвердження правил торгівлі харчовими продуктами;

участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами, розробки механізму її реалізації та державного регулювання, а також здійснення координації діяльності в цій сфері інших органів виконавчої влади;

здійснення координації роботи та інформаційно-методологічного забезпечення відповідних підрозділів місцевих органів виконавчої влади у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами;

забезпечення реалізації програм розвитку внутрішньої торгівлі та інших заходів щодо стимулювання розвитку внутрішньої торгівлі;

здійснення співробітництва з міжнародними організаціями, відповідними органами іноземних держав, а також громадськими організаціями та об’єднаннями суб’єктів господарювання сфери торговельної діяльності харчовими продуктами та залучення їх до участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами;

здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, правил торгівлі харчовими продуктами, а також за повнотою і своєчасністю розрахунків за поставлену таким суб’єктам харчову продукцію.

Таким чином, беручи до уваги положення Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» щодо здійснення органами державної влади своєї діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виконання нових повноважень відповідними центральними органами виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту, відмітивши, що через відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань неможливо надати оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту на видаткову частину державного бюджету. При цьому, Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, оскільки набрання чинності Законом передбачено з 1 січня 2022 року.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення сприятливих умов для товаровиробників при реалізації харчових продуктів» (реєстр. № 6068 від 16.09.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшити видатки державного бюджету на здійснення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів додаткових повноважень, починаючи з 2022 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист від недобросовісних торгових практик у відносинах між суб’єктами господарювання у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів» (реєстр. № 6068-2 від 29.09.2021), поданий народним депутатом України Завітневичем О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект визначає правові засади захисту суб’єктів господарювання від недобросовісних торгових практик у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів – будь-яких дій, що грубо відхиляються від сумлінної комерційної поведінки, що суперечать добросовісним і чесним діловим звичаям у господарській діяльності і які в односторонньому порядку нав’язуються однією стороною договору поставки сільськогосподарських та харчових продуктів іншій. Відмічається, що положення законопроекту не застосовуватимуться до договорів між постачальниками та споживачами, між кооперативами та їх членами, до зовнішньоекономічних договорів, до договорів, що укладаються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Доцільно зауважити, що законопроект розроблено за логікою та структурою близькою до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», при чому окремі положення зазначеного закону частково або повністю відображені у законопроекті з урахуванням особливостей здійснення господарської діяльності у відносинах між покупцями і постачальниками у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів.

Законопроектом, серед іншого, розширюються повноваження Антимонопольного комітету України щодо здійснення контролю за створенням конкурентного середовища та сприяння розвитку добросовісних торгових практик у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів. Беручи до уваги положення Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» щодо здійснення органами державної влади своєї діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виконання нових повноважень відповідними центральними органами виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності суб’єктів господарювання за вчинення дій, визначених як заборонені недобросовісні торгові практики шляхом встановлення штрафних санкцій у розмірі до 10% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. При цьому, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), то штраф накладається у розмірі до 20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме до 340 тис. грн).

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіна.

Доцільно відмітити, що вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за недобросовісні торгові практики у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів визначатиметься в ході практичної реалізації його положень і залежатиме від кількості та видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном. Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захист від недобросовісних торгових практик у відносинах між суб’єктами господарювання у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів» (реєстр. № 6068-2 від 29.09.2021), поданий народним депутатом України Завітневичем О.М., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на здійснення Антимонопольним комітетом України додаткових повноважень у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» щодо вдосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству (реєстр. № 6074 від 20.09.2021), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається встановити новий вид спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству - профілактична робота в сім’ї, де виявлено факт домашнього насильства, шляхом проведення процедури «Блакитні картки» та визначити механізм проведення процедури «Блакитні картки» шляхом заповнення поліцейськими спеціальних формулярів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національної поліції України, у тому числі на 2021 рік, у зв’язку із можливим збільшенням чисельності поліцейських для забезпечення проведення процедури «Блакитні картки», а також на придбання формулярів «А», «В», «С», «D», що заповнюються під час здійснення зазначеної процедури, однак ініціатором законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Слід зауважити, що надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує видатків з державного бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» щодо вдосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству (реєстр. № 6074 від 20.09.2021), поданий народним депутатом України Яценком А.В., може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 6272 від 03.11.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких передбачається здійснювати прийом на навчання до закладів вищої освіти внутрішньо переміщених осіб, які отримали документ про повну загальну середню освіту, у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України.

Також передбачається забезпечити можливість для додаткового вивчення українознавчих дисциплін внутрішньо переміщеними особами, які зараховані на навчання до закладів вищої освіти.

Крім того, Прикінцевими та перехідними положення законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України врахувати особливості прийому до закладів вищої освіти внутрішньо переміщених осіб, визначені цим Законом, при складанні та затвердженні Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році та наступних роках.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема, на фінансове забезпечення заходів із додаткового вивчення внутрішньо переміщеними особами українознавчих дисциплін, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також у висновку Міністерства фінансів України зауважується, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів немає можливості через відсутність вихідних даних.

Крім того, у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000 від 15.09.2021), прийнятому Верховною Радою України у першому читанні, видатки на фінансове забезпечення заходів із додаткового вивчення внутрішньо переміщеними особами, які зараховані на навчання до закладів вищої освіти, українознавчих дисциплін не передбачені.

Загалом у висновку Міністерства фінансів України зазначається, що законопроект потребує доопрацювання та надання необхідних фінансово-економічних розрахунків.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що відмічено також у висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 6272 від 03.11.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А., Бабаком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на підготовку кадрів закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857 від 19.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом запропоновано:

оплату праці працівників, зайнятих на роботах із шкідливими, особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, здійснювати в підвищеному розмірі, який визначається з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, а також положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) і територіальної угод, колективного договору (визначення шкідливих, особливо шкідливих та небезпечних умов праці здійснюватиметься за результатами атестації робочих місць за умовами праці, якщо інше не передбачено законодавством);

оплата праці працівників, що виконують роботу з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах, умовах підвищеного ризику для здоров’я, може здійснювати у підвищеному розмірі відповідно до норм законодавства, положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) і територіальної угод, колективного договору;

розширити перелік складових, що не будуть враховуватися при обчисленні заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, зокрема, не враховувати:

- суми, на які підвищується оплата праці відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України, – незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);

- доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

- оплату за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;

- суму індексації заробітної плати;

- суму компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати;

здійснювати визначення розміру мінімальної заробітної плати, зокрема, також з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на період, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати; збалансованості та обґрунтованості державного бюджету; рівня податків, обов’язкових зборів та внесків;

визначити, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюватиметься у розмірі, не нижчому від розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2022 року.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення реалізації вищевказаних положень законопроекту.

При цьому, як зазначено у пояснювальній записці до даного проекту закону, підготовленій Міністерством економіки України, реалізація відповідного закону відбуватиметься в межах бюджетних асигнувань державного та місцевих бюджетів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, статті 13 Закону України «Про оплату праці».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація проекту закону матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджету.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зважаючи на положення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857 від 19.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 6039 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується збільшити розмір одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Так, відповідно до законодавчої пропозиції з 1 січня 2022 року розмір такої допомоги становитиме одинадцять прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу, а не п’яти, як передбачено чинною редакцією статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (зважаючи на розмір прожиткового мінімуму, визначеного у проекті державного бюджету на 2022 рік, запропонований розмір вказаної допомоги становитиме 27 027 грн, а не 12 285 грн).

Поряд з цим, згідно із абзацом четвертим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них підвищити соціальний захист сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки для реалізації проекту закону у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 2,0 млн грн, які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень від легалізації економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах /за оцінкою авторів законопроекту такі надходження можуть становити у 2022 році мінімально понад 500 млрд грн/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами держави у 2022 році.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 6039 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 13.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію:

жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» (за наявності відповідних умов),  з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників та виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я.

Абзацом другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України передбачено доручення щодо розробки та подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій про внесення змін до закону про державний бюджет на 2021 рік, необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення видатків Пенсійного фонду України (далі – Фонд) і, відповідно, дефіциту цього Фонду, який згідно із чинним законодавством покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини державного бюджету на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за орієнтовними розрахунками Фонду додаткові видатки на виплату дострокової пенсії особам, які вийшли на пенсію за півтора року, становитимуть 38,3 млн грн на місяць. При цьому, визначити додатковий обсяг видатків на виплату дострокової пенсії жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей і виховали їх до десятирічного віку, немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Також, Міністерство фінансів України відмітило, що реалізація законопроекту не буде фінансово забезпечено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 13.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5089 (доопрац.) від 05.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується визначити розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про державний бюджет на 1 січня поточного року, в якому виплачується така допомога, а саме:

- для осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, визнаних особами з інвалідністю: I групи – 270%; II групи – 240%; III групи – 210%;

- для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 270%;

- для учасників бойових дій, колишніх неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів – 90%;

- для членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань – 55%;

- для учасників війни та колишнім в’язням концентраційних таборів – 35%.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що для його реалізації необхідно 1 568 млн грн, що на 185,5 млн грн більше від обсягу коштів, передбаченого у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам насильницьких переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» /слід взяти до уваги, що річний план на 2021 рік за цією бюджетною програмою уточнено та збільшено на 49,4 млн грн шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р/. Вказану різницю коштів автори законодавчої ініціативи пропонують забезпечити в рамках секвестру державного бюджету за рахунок скорочення неефективних видатків.

Отже, реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реальних джерел покриття яких не визначено, відтак у разі його прийняття законопроект не буде забезпечений фінансовими ресурсами держави у відповідному бюджетному періоді, про що зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому Мінфін відмічає, що на даний час у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5832 від 29.07.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, яким пропонується встановити збалансовані щодо показників бюджету розміри грошової допомоги.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстр. № 5089 (доопрац.) від 05.08.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки кінематографу)» (реєстр. № 6190 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Сушком П.М., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

прирівняти до бюджетних грантів цільову допомогу у вигляді коштів або майна, що надаються у вигляді субсидій Європейським фондом підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів ("Eurimages") /далі – Фонд/;

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму неповернутого залишку кредитів за пільговою ставкою або авансів на надходження, в тому числі у формі умовно поворотних позик, що надані Фондом платнику податку, щодо яких надавачем було прийнято рішення про припинення повернення або прощення боргу;

скасувати обов’язок Фонду виконувати функції податкового агента платника податку на доходи фізичних осіб під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту;

розширити пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання: робіт та послуг з тиражування на території України національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою; послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, призведе до потенційних втрат бюджету (за експертною оцінкою матиме негативний вплив на бюджетні надходження), однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту не вбачається можливим через відсутність даних щодо обсягів фінансової допомоги від Фонду. Разом з тим, Мінфіном законопроект підтримується за умови доопрацювання його редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки кінематографу)» (реєстр. № 6190 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Сушком П.М., Потураєвим М.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» щодо окремих питань державної політики, розвитку та підтримки галузі бібліотечної справи» (реєстр. № 5521 від 20.05.2021), внесений народним депутатом України Деркачем А.Л.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», зокрема пропонується розширити напрямки державної політики в галузі бібліотечної справи, передбачивши: формування та реалізацію державної політики щодо бібліотечної справи в Україні; забезпечення розроблення та реалізації державних програм розвитку бібліотечної справи; сприяння створенню інформаційних мереж на основі єдиних правил обробки документів і обміну даних.

У фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що його реалізація не матиме впливу на видаткову та дохідну частини державного та/або місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету.

Разом з цим, Мінфін звертає увагу на те, що питання стосовно доцільності або недоцільності прийняття цього законопроекту має вирішувати Міністерство культури та інформаційної політики України як головний орган у системі центральних органів  виконавчої влади, що забезпечує  формування та реалізує державну політику у сфері культури.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» щодо окремих питань державної політики, розвитку та підтримки галузі бібліотечної справи» (реєстр. № 5521 від 20.05.2021), внесений народним депутатом України Деркачем А.Л., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром) (реєстр. № 6215 від 23.10.2021), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

звільнити спеціальних користувачів радіочастотного спектра від оподаткування податком на додану вартість користування радіочастотним спектром для виконання ними функціональних обов’язків, за виключенням користування радіочастотним спектром з метою надання послуг та мереж електронних комунікацій, інформаційних послуг та інших платних послуг, без користування яким надання таких послуг неможливо та/або нерентабельно;

змінити назву податку «рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України» на «рентна плата за користування радіочастотним спектром» /далі – рентна плата/;

змінити ставки рентної плати, запровадивши при цьому 116 ставок рентної плати замість 39 діючих ставок;

скасувати діючі підвищувальні та понижувальні коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати, та запровадити нові коефіцієнти до ставок рентної плати:

- територіальний коефіцієнт (встановлюється Кабінетом Міністрів України від 0,05 до 1, пропорційно площі території, на якій користувач отримав права користуватися радіочастотним спектром на окремій територіальній одиниці);

- коефіцієнт придатності радіочастотного спектра (встановлюється від 0,1 до 1, пропорційно площі територіальних обмежень (заборон) можливості користуватися радіочастотним спектром загальними користувачами радіочастотного спектра, що встановлено Генеральним штабом Збройних Сил України у зв’язку із застосуванням у смугах радіочастот відповідної території радіоелектронних засобів спеціальних користувачів радіочастотного спектра або їх бронюванням для потреб спеціальних користувачів);

коефіцієнт території покриття послугами мереж мобільного зв’язку (встановлюється від 0,85 (для охоплення мережі 97% території адміністративно-територіальної одиниці України) до 1,5 (в залежності від меншого охоплення мережі території адміністративно-територіальної одиниці України, з урахуванням послуг національного роумінгу)).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його ціллю і завданням є приведення елементів оподаткування рентною платою у відповідність до Закону про електронні комунікації стосовно переходу на нові об’єкти оподаткування загальнодержавним податком (рентною платою за користування радіочастотний спектром), законопроект спрямований на усунення неоднозначності (множинності) трактування прав та обов’язків платників податків у зв’язку із переоформленням ними своїх ліцензій та/або набуттям нового статусу дозвільних документів (присвоєння радіочастот) відповідно до частин четвертої та п’ятої розділу ХІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону про електронні комунікації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного бюджету, а вартісну величину впливу на показники державного бюджету визначити неможливо, оскільки законопроектом передбачається змінити всі елементи рентної плати, проте автори законопроекту не надали необхідних даних для розрахунку впливу на показники бюджету. Водночас Мінфін зауважує, що у законопроекті пропонується значно зменшити деякі ставки рентної плати, зокрема, ставку рентної плати за «стільниковий радіозв’язок» у діапазоні радіочастот 1400 – 2200 МГц передбачається знизити з 23.085,25 грн до 1.731,0 грн за 1 МГц, тобто більше ніж в 13 разів, що призведе до значних втрат державного бюджету, оскільки 96% надходжень з рентної плати становлять податкові зобов’язання, задекларовані користувачами стільникового зв’язку (2.203,3 млн гривень при загальній сумі задекларованих податкових зобов’язань за 2020 рік з цього податку в розмірі 2.281,8 млн грн). Крім того, відмічено, що запровадження нових коефіцієнтів (територіальний коефіцієнт, коефіцієнт придатності радіочастотного спектра та коефіцієнт території покриття послугами мереж мобільного зв’язку) ускладнить адміністрування рентної плати та може створити підґрунтя для мінімізації податкових зобов’язань з рентної плати.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром) (реєстр. № 6215 від 23.10.2021), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (реєстр. № 5848 від 12.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» пропонується:

уточнити та доповнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, зокрема щодо: координації діяльності Національної платформи для вирішення проблеми маніпулювання спортивними змаганнями; організації або створення умов для проведення чемпіонатів України з видів спорту, визнаних в Україні, у тому числі серед осіб з інвалідністю; впровадження та адміністрування електронних інформаційно-аналітичних систем та сервісів, інформаційних ресурсів, електронних реєстрів та баз даних у сфері фізичної культури і спорту для зберігання та обробки даних та адміністрування процесів; участі у забезпеченні публічної безпеки і порядку під час масових спортивних заходів);

розширити завдання спортивних клубів (надання фізкультурно-спортивних послуг різним групам населення; організація і проведення та/або участь в організації та проведенні фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів серед різних груп населення; забезпечення підготовки та участі спортсменів спортивного клубу у змаганнях різного рівня), визначити форми та принципи їх роботи, а також передбачити можливість для засновників спортивних клубів незалежно від форми власності встановлювати плату за послуги;

розширити повноваження національних спортивних федерацій (затвердження правил спортивних змагань із видів спорту, визнаних в Україні; організація науково-методичного та медичного забезпечення підготовки спортсменів національних збірних команд; присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям та проведення атестації спортивних суддів; участь у комплектуванні щороку на конкурсній основі національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту) передбачивши надання фінансової підтримки з державного бюджету на проведення спортивних заходів державного і міжнародного рівня, підготовку та участь національних збірних команд у міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також передбачити можливість отримання для відокремлених підрозділів (місцевих осередків) всеукраїнських спортивних федерацій, які мають статус національної спортивної федерації, з місцевих бюджетів фінансової підтримки на здійснення спортивних заходів відповідно до місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту;

визначити статус та повноваження спортивних федерацій осіб з інвалідністю (здійснення заходів з розвитку дитячо-юнацького спорту та спорту вищих досягнень серед осіб з інвалідністю; затвердження правил спортивних змагань із видів спорту осіб з інвалідністю; сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення спорту осіб з інвалідністю в Україні та залученню осіб з інвалідністю різних вікових груп до занять фізичною культурою, спортом та фізкультурно-спортивної реабілітації), а також передбачити сприяння державою діяльності спортивних федерацій осіб з інвалідністю та можливість отримання для відокремлених підрозділів (місцевих осередків) всеукраїнських спортивних федерацій осіб з інвалідністю з місцевих бюджетів фінансової підтримки на здійснення спортивних заходів в межах місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту;

визначити статус та повноваження Національного комітету спорту інвалідів (здійснення діяльності щодо розвитку спорту вищих досягнень та сприяння дитячо-юнацькому спорту серед осіб з інвалідністю; координація діяльності спортивних федерацій осіб з інвалідністю; здійснення громадського контролю за діяльністю закладів фізичної культури і спорту, що стосується доступності фізичної культури і спорту для людей з інвалідністю, спортивної роботи зі спортсменами з інвалідністю; сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення спорту осіб з інвалідністю в Україні), а також передбачити підтримку органів державної влади (сприяння розвитку матеріально-технічної бази, надання фінансової та організаційної допомоги щодо розвитку паралімійського і дефлімпійського руху) та  органів місцевого самоврядування (підтримка діяльності відокремлених підрозділів (місцевих осередків) та надавання фінансової та організаційної підтримки на розвиток паралімпійського і дефлімпійського руху в регіонах);

передбачити можливість органам місцевого самоврядування надавати фінансову підтримку для відокремлених підрозділів (місцевих осередків) Спортивного комітету України;

встановити норму, відповідно до якої фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвитку олімпійського і паралімпійського спорту здійснюється на основі принципу пріоритетності.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством молоді та спорту України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових коштів та буде здійснюватися у межах і за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Водночас Мінфін також зазначає про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 115 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2024 року» визначено основні завдання державної політики у сфері фізичної культури і спорту та у 2022 році для виконання відповідних заходів заплановано спрямувати 16,9 млрд грн, у тому числі з державного бюджету – 6,8 млрд грн, з місцевих бюджетів – 9,3 млрд грн, які будуть забезпечуватися відповідними виконавцями цих заходів у межах і за рахунок коштів, передбачених їм у державному та місцевих бюджетах на зазначений рік, а також із залученням позабюджетних джерел.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (реєстр. № 5848 від 12.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, які передбачаються у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік на розвиток фізичної культури та спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій уповноважених органів містобудування та архітектури (реєстр. № 5833 від 30.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України. 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою розмежування функцій уповноважених органів містобудування та архітектури, що є виконавчими органами сільської, селищної, міської ради з питань містобудування та архітектури, та відповідних структурних підрозділів обласних і районних державних адміністрацій, для реалізації якої серед іншого передбачається таке:

утворення сільськими, селищними, міськими радами уповноважених органів з питань містобудування та архітектури є обов’язковим, оскільки пропонується виключити частину другу статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», згідно з якою «до утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності – структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури»;

надання будівельного паспорта (надання містобудівних умов та обмежень тощо) здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради з питань містобудування та архітектури, а якщо земельна ділянка розташована за межами території здійснення їх повноважень – структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури або органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим до компетенції якого віднесено вирішення питань у сфері містобудування та архітектури за місцем розташування земельної ділянки;

утворення при уповноважених органах з питань містобудування та архітектури архітектурно-містобудівних рад, як дорадчих органів, що діють на громадських засадах, та визначаються їх завдання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту визначає, що реалізація проекту закону буде матиме вплив на показники місцевих бюджетів у разі створення сільськими, селищними, міськими радами уповноваженого органу з питання архітектури та містобудування. При цьому Мінфін звертає увагу, що головним розробником не зазначено кількості створених та додаткової кількості уповноважених органів з питань архітектури та містобудування на місцях, які необхідно буде створити, але відповідно до пояснювальної записки річний посадовий оклад двох працівників органу місцевого самоврядування в сукупності становитиме 166 200 гривень.

Слід відмітити, що забезпечення діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування, утворення нових органів з питань містобудування та архітектури буде потребувати значних додаткових коштів (адже утримання нового структурного підрозділу не обмежується посадовим окладом працівника), обсяг яких буде залежати від фінансової спроможності відповідної територіальної громади.

Враховуючи зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через чотири місяці з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій уповноважених органів містобудування та архітектури (реєстр. № 5833 від 30.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про садівництво та городництво в Україні (реєстр. № 5357 від 12.04.2021), поданий народним депутатом України Марченко Л.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект згідно з преамбулою спрямований на визначення правових, організаційних, економічних, культурних, екологічних та соціальних відносин у сфері садівництва і городництва громадян України, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами – садівниками та городниками.

При цьому у розділі 7 законопроекту передбачаються положення щодо підтримки органами державної влади та органами місцевого самоврядування ведення садівництва і городництва за рахунок коштів державного бюджету і місцевих бюджетів відповідно до державної цільової програми та регіональних програм розвитку садівництва і городництва. Зокрема, пропонується встановити, що з метою надання такої підтримки органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані:

– створювати у своїй структурі підрозділи, які забезпечуватимуть реалізацію регіональної політики з підтримки садівництва і городництва;

– приймати державні та місцеві програми підтримки садівництва і городництва, в тому числі інвестиційних програм;

– виділяти кошти на інженерне забезпечення територій садівницьких, городницьких товариств в розмірі не менше 50 відсотків від загальної суми кошторисних витрат;

– запроваджувати пільги з оплати проїзду садівників, городників і членів їх сімей на приміському пасажирському транспорті до садівницьких та городніх товариств та в зворотний бік;

– надавати впорядковані приміщення, засоби зв’язку, оргтехніку на пільгових умовах садівницьким товариствам, спілкам, об’єднанням;

– здійснювати фінансування виконання комплексних кадастрових та землевпорядних робіт, в межах яких розміщені території садівницьких товариств.

Для виконання визначених законопроектом заходів згідно з частинами п’ятою та шостою статті 24 законопроекту Кабінету Міністрів України та органам місцевого самоврядування пропонується щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України та проектів місцевих бюджетів передбачати відповідні кошти на підтримку розвитку садівництва і городництва громадян та підвищення родючості ґрунтів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту констатує, що реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів, зокрема на підтримку органами державної влади та органами місцевого самоврядування ведення садівництва та городництва, підвищення родючості ґрунтів, а також затвердження Державної цільової програми розвитку садівництва громадян в України. Однак відсутність відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

Загалом, Міністерство фінансів, не підтримуючи законопроект у поданій редакції, зауважує про таке:

1) положення законопроекту, згідно з яким садівницькі товариства, що розміщені на території однієї сільської ради і не входять в межі села можуть добровільно об’єднатись в одну територіальну громаду та обрати, згідно Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» свого старосту, посадову особу місцевого самоврядування, а територіальна громада садівницьких товариств має право ввійти в склад об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом, пропонується виключити.

Утворення об’єднаної добровільної громади шляхом добровільного об’єднання садівницьких товариств, що розміщені на території однієї сільської ради і не входять в межі села, а також обрання такою громадою старости чи посадової особи місцевого самоврядування Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не передбачено;

2) положення законопроекту щодо підтримки органами державної влади та органами місцевого самоврядування ведення садівництва і городництва, підвищення родючості ґрунтів та щодо затвердження відповідної державної цільової програми також пропонується виключити, з огляду на вимоги:

частини третьої статті 7 Бюджетного кодексу України, згідно з якою державний бюджет та місцеві бюджети є самостійними, та частини другої статті 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», згідно з якою витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсується державою;

пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів від 11.10.2016 № 710), згідно з яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про садівництво та городництво в Україні (реєстр. № 5357 від 12.04.2021), поданий народним депутатом України Марченко Л.І., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

 

 

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» щодо пільги за харчування дитини (реєстр. № 6037 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року звільнити від плати за харчування дитини у закладі дошкільної освіти батьків або осіб, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував двократного прожиткового мінімуму, який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти /чинна норма – рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму)/.

За прогнозними розрахунками, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2022 році складуть у середньому за місяць близько 19,8 млн грн, які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах. З цією метою у пункті 2 розділу ІІ законопроекту Кабінету Міністрів України доручається «невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах», що згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за своїм змістом безпосередньо не впливає на збільшення доходів бюджету, необхідних для фінансування вказаних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає про його вплив на видаткову частину місцевих бюджетів у 2022 році (з огляду на розрахунок авторів законопроекту обсяг додаткових видатків з місцевих бюджетів у 2022 році на реалізацію запропонованої мети становитиме 237,6 млн грн), зауважуючи, що у разі збільшення до двох прожиткових мінімумів сукупного доходу на кожного члена сім’ї за попередній квартал, який враховується під час звільнення від плати за харчування дитини, збільшиться кількість дітей, батьки яких будуть звільнені від батьківської плати (у 2021 році кількість дітей, батьки яких звільнені від плати за харчування у закладах дошкільної освіти, становить 170,8 тис. осіб). При цьому Міністерство фінансів звертає увагу, що суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано реальних джерел покриття додаткових видатків.

Тому, відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету суперечить вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України. 

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» щодо пільги за харчування дитини (реєстр. № 6037 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» щодо пільг з харчування дітей (реєстр. № 6037-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року:

розширити перелік пільгових категорій дітей, які будуть забезпечуватися безкоштовним харчуванням у закладах дошкільної освіти, доповнивши такий перелік категорією дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб;

звільняти від плати за харчування дитини у закладах дошкільної освіти батьків або осіб, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував двократного прожиткового мінімуму для відповідних осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення /чинна норма – не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у 2022 році, які суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується врахувати у проекті державного бюджету на 2022 рік, надавши відповідне доручення Кабінету Міністрів України у прикінцевих положеннях законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що у разі збільшення до двох прожиткових мінімумів сукупного доходу на кожного члена сім’ї за попередній квартал, який враховується під час звільнення від плати за харчування дитини, збільшиться кількість дітей, батьки яких будуть звільнені від батьківської плати, що призведе до додаткового фінансового навантаження на місцеві бюджети, зазначаючи, що у 2021 році кількість дітей, батьки яких звільнені від плати за харчування у закладах дошкільної освіти, становить 170,8 тис. осіб. При цьому визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, насамперед стосовно кількості дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб у закладах дошкільної освіти.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

З огляду на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Такі зауваження також висловлено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку на зазначений законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» щодо пільг з харчування дітей (реєстр. № 6037-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

 

 

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо присвоєння почесного звання «Батько-герой» (реєстр. № 6162 від 11.10.2021), поданий народними депутатами України Бардіною М.О, Нікітіною М.В., Василенко Л.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про державні нагороди України», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується запровадити нове почесне звання «Батько-герой» і встановити рівні соціальні гарантії для жінок і чоловіків, які мають звання «Мати-героїня» та «Батько-герой».

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на виготовлення нагрудних знаків, відповідних посвідчень, виплату державної соціальної допомоги, пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду вартісну величину якого у зв’язку з відсутністю вихідних даних визначити неможливо, і звертає увагу на таке:

- розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю становитиме 100% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на дату звернення, і виплачуватиметься, починаючи із 63-річного віку, чоловікам, яким присвоєно звання «Батько-герой», за умови відсутності підстав на пенсію відповідно до законодавства і у разі, якщо такі особи є малозабезпеченими;

- вартість виготовлення одного нагрудного знака, наприклад, до почесного звання «Мати-героїня» та посвідчення до нього у 2021 році становить 1 476,4 гривні;

- запропоновані зміни призведуть до розширення кола осіб, які матимуть право на одержання пенсій за особливі заслуги, і як наслідок до додаткових витрат Державного бюджету України на пенсійне забезпечення.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо присвоєння почесного звання «Батько-герой» (реєстр. № 6162 від 11.10.2021), поданий народними депутатами України Бардіною М.О, Нікітіною М.В., Василенко Л.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо впровадження механізму оцінки прогнозних наслідків та впливу законопроекту на ключові показники економічного та соціального розвитку держави у середньостроковій перспективі (реєстр. № 6165 від 11.10.2021), поданий народним депутатом України Гриб В.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті пропонується запровадити процедуру проведення обов’язкової оцінки прогнозних наслідків прийняття та впливу законопроектів на ключові показники економічного та соціального розвитку держави у середньостроковій перспективі. При цьому аналіз, оцінка та підготовка експертного висновку має надаватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики економічного і соціального розвитку, цінової політики та розвитку підприємництва і торгівлі, до законопроектів, що підготовлені до другого чи повторного другого читання. 

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету в частині забезпечення відповідного органу необхідними технічними засобами (зокрема, комп’ютерною технікою), придбання сучасного програмного забезпечення для проведення економічного моделювання, розроблення або придбання модельного апарату, залучення кваліфікованого персоналу, однак відсутність фінансово-економічних обгрунтувань та розрахунків унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Крім того слід зауважити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 р. № 15 (із змінами) посадові оклади керівних працівників структурних підрозділів, головних та провідних спеціалістів Мінекономіки, які здійснюють підготовку висновків до проектів нормативно-правових актів, визначаються відповідно до цієї постанови з коефіцієнтом 1.3, що може зумовити необхідність збільшення видатків міністерства на оплату праці з нарахуваннями фахівців, які будуть забезпечувати підготовку таких висновків.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо впровадження механізму оцінки прогнозних наслідків та впливу законопроекту на ключові показники економічного та соціального розвитку держави у середньостроковій перспективі (реєстр. № 6165 від 11.10.2021), поданий народним депутатом України Гриб В.О., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо справедливого врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу (реєстр. № 6170 від 12.10.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ляшенко А.О., Діденко Ю.О.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається встановити, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову, що компенсується роботодавцю за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Працівникам, зазначеним в цій частині, здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту серед іншого зазначається, що запроновані зміни можуть призвести до втрат бюджету на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, в обсязі близько 1,2 млрд гривень, а компенсаторами таких втрат пропонується визначити кошти, що надійдуть до бюджету від детінізації ринку тютюнових виробів, та збільшення надходжень податків до бюджету від роботодавців.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроекту:

- реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники Державного бюджету та у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами;

- на сьогодні Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016, внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, згідно з якими за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом особам офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Отже, виплата середнього заробітку зазначеним працівникам здійснюється за рахунок коштів роботодавця;

- відновлення виплати компенсації роботодавцям із Державного бюджету України у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів, реальних джерел покриття яких розробник не визначив;

- скасування збереження середнього заробітку за місцем роботи на час призову працівникам, прийнятим на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, може викликати негативне ставлення зі сторони військовослужбовців.

Загалом за висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання, а питання внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України доцільно розглядати одночасно з реалізацією заходів, спрямованих на удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців.

Зважаючи на наведене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на наведене, термін набрання чинності законом (з 1 січня 2022 року), визначений у законопроекті, належить узгодити з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію  законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо справедливого врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу (реєстр. № 6170 від 12.10.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ляшенко А.О., Діденко Ю.О., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони та земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні національних академій наук, державних підприємств, установ, організацій» (реєстр. № 5692 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Здебським Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного і Водного кодексів України, законів України «Про оренду землі», «Про використання земель оборони» та «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», відповідно до яких пропонується унормувати використання в господарських цілях земель оборони та сільськогосподарських земель державної і комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні. Зокрема, законопроектом передбачається:

надати окремим державним органам у сфері національної безпеки і оборони деякі нові повноваження в галузі земельних відносин;

встановити, що державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи і організації можуть передавати в оренду набуті ними на праві постійного користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які тимчасово не використовуються за цільовим призначенням, для сільськогосподарського використання;

віднести до суб’єктів права постійного користування земельною ділянкою військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації державних органів, на які покладено функції із забезпечення національної безпеки і оборони України;

визначити, що земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні та належать до земель оборони і є придатними для потреб сільського господарства, можуть передаватися постійними користувачами цих земельних ділянок за згодою з їх власниками в оренду для сільськогосподарського використання громадянам або юридичним особам;

надати право Національній академії наук України, національним галузевим академіям наук України, підприємствам, установам, організаціям, що віднесені до їх відання, іншим державним підприємствам, установам, організаціям та суб’єктам права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності передавати земельні ділянки, що тимчасово не використовуються за цільовим призначенням, в оренду на конкурентних засадах (земельних торгах) фізичним та юридичним особам України для сільськогосподарського використання;

встановити граничні строки оренди земельних ділянок:

- що перебувають у постійному користуванні та належать до земель оборони, які передаються в оренду для сільськогосподарського використання, – не більше 7 років;

- сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні, – не менше 3 років та не більше 7 років;

- із числа меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація – не більше 10 років;

заборонити передачу в оренду земельних ділянок, що належать до земель оборони, іноземним державам, іноземним особам, іноземцям та особам без громадянства;

встановити, що мінімальна щорічна орендна плата за земельну ділянку не може бути нижчою 5 тис. грн за 1 гектар та розмір орендної плати підлягає щорічній індексації.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень:

не потребуватиме додаткових видатків з державного та/або місцевих бюджетів;

дозволить унормувати та підвищити ефективність використання земель оборони для сільськогосподарських потреб шляхом їх передачі в оренду;

суттєво збільшить бюджетні надходження за рахунок орендної плати за передані в оренду земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може впливати на показники державного та місцевих бюджетів у поточному році, проте пропозицій щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді до законопроекту не надано. Водночас Мінфіном зауважено, що положення законопроекту щодо зарахування до державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування орендної плати за виключенням 50% орендної плати (а орендної плати за користування земельною ділянкою зі складу земель оборони – 100% до спеціального фонду Міністерства оборони України та інших суб’єктів сектору безпеки і оборони) можуть призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів, зважаючи, що податок на майно належить до місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо необхідно зауважити про невідповідність деяких положень законопроекту вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема йдеться про:

положення частини дев’ятої нової статті 93-1 Земельного кодексу України (абзац шістнадцятий підпункту 6 пункту 1 розділу І законопроекту), згідно з яким орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні, підлягає зарахуванню до державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування відповідно до Бюджетного кодексу України за виключенням 50 відсотків орендної плати, яка зараховується на рахунок постійного землекористувача;

положення частини третьої нової статті 4-4 Закону України «Про використання земель оборони» (абзац вісімнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту), згідно з яким орендна плата за користування земельною ділянкою, що належить до земель оборони, зараховується до Державного бюджету України і використовується з метою забезпечення національної безпеки і оборони відповідно до Бюджетного кодексу України;

положення оновленої частини третьої статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» (підпункт “в” підпункту 1 пункту 4 розділу І законопроекту), згідно з яким 50 відсотків коштів від передачі у тимчасове користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення Національної академії наук України, підприємств, установ, організацій, що віднесені до її відання,  в повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук України та організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України;

положення оновленої частини третьої статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» (підпункт “в” підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту), згідно з яким 50 відсотків коштів від передачі у тимчасове користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення Національних галузевих академій наук України, підприємств, установ, організацій, що віднесені до їх відання,  у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань національних галузевих академій наук та підприємств, установ, організацій, що віднесені до їх відання.

Вищевказані положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, передусім:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

пункту 4 частини першої статті 7 /яким визначено принцип повноти бюджетної системи України: до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/;

частинам другій і третій статті 29 /якими визначено склад доходів загального і спеціального фондів державного бюджету/;

пункту 19 частини першої статті 64 /згідно з яким місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад/.

Загалом порушені питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також звертають увагу у своїх висновках Міністерство фінансів України і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони та земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні національних академій наук, державних підприємств, установ, організацій» (реєстр. № 5692 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Здебським Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення доходів бюджетів від орендної плати за земельні ділянки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 7, 13, 29 і 64), зокрема, виключити абзац другий частини дев’ятої нової статті 93-1 Земельного кодексу України (абзац шістнадцятий підпункту 6 пункту 1 розділу І законопроекту), частину третю нової статті 4-4 Закону України «Про використання земель оборони» (абзац вісімнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту), підпункт “в” підпункту 1 і підпункт “в” підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту (щодо змін до частини третьої статті 3 і частини третьої статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику для населення територіальних громад, які утворені та функціонують на території зон спостереження» (реєстр. № 5859 від 20.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою врегулювання питання надання соціально-економічної компенсації ризику населення територіальних громад, які утворені та функціонують на території зон спостереження (з урахуванням змін, що відбулися у адміністративно-територіальному устрої держави) та для забезпечення реалізації права населення таких територіальних громад на соціально-економічну компенсацію у вигляді субвенції. Для реалізації такої мети у законопроекті серед іншого пропонується:

передбачити надання з державного бюджету субвенції на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі-субвенція) та уточнити перелік місцевих бюджетів, до яких зараховується субвенція, визначивши такими «обласні бюджети та бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад» замість «обласних, районних, міських міст обласного підпорядкування та монофункціональних міст-супутників бюджетів»;

встановити співвідношення розподілу субвенції між відповідними місцевими бюджетами, спрямувавши до обласних бюджетів – 30%, до бюджетів місцевого самоврядування (бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад) – 70%;

виключити положення щодо зарахування збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – збір), до спеціального фонду державного бюджету, надання субвенції із спеціального фонду державного бюджету до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст-супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору, а також використання субвенції із спеціальних фондів зазначених бюджетів.

Запропоновані зміни обумовлені також необхідністю узгодження положень Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» з положеннями Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), оскільки починаючи з 01.01.2015 р, згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Кодексу збір зараховується до загального фонду державного бюджету (доходи якого не мають цільового спрямування, а видатки здійснюються лише в межах встановлених законом про державний бюджет бюджетних призначень на відповідний бюджетний період). Зважаючи, що відносини у бюджетному процесі регулюються Кодексом, і якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу), спеціальне законодавство потребує приведення у відповідність з нормами Кодексу.

Наразі на 2021 рік згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону зупинена дія частини першої статті 12-1, частин першої, другої і п’ятої статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» вчергове пропонується зупинити на рік дію зазначених вище положень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також звертає увагу на таке та наводить обсяги передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2021 рік збору (550,4 млн грн) і відповідної субвенції (137,5 млн грн).

Загалом Міністерство фінансів України, підтримує прийняття відповідного закону з урахуванням запропонованої в експертному висновку до законопроекту поправки до частини першої статті 12-1.

З приводу положень законопроекту слід зазначити про таке:

1) зміна пропорції розподілу субвенції між місцевими бюджетами (проект: до обласних бюджетів – 30%, до бюджетів місцевого самоврядування – 70%, чинна редакція статті 12-2 Закону: до обласних бюджетів спрямовується 30%, до бюджетів районів і міст обласного підпорядкування – 55%, бюджетів монофукціональних міст-супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд – 15%), матиме наслідком перерозподіл коштів між місцевими бюджетами на користь бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (насамперед, у зв’язку з виключенням з такого переліку районних бюджетів);

2) виходячи із встановленого у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу визначення терміну «фінансування бюджету», у тексті законопроекту слово «фінансування» належить замінити словами «фінансове забезпечення»;

3) згідно із частино другою статті 12-2 Закону між місцевими бюджетами здійснюється «розподіл коштів збору…», водночас, згідно із статтею 97 Кодексу у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів (на даний час законом про державний бюджет затверджуються міжбюджетні трансферти як для обласних бюджетів, так і для всіх бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад), а кошти збору згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Кодексу включені до доходів загального фонду державного бюджету. Враховуючи зазначене, в абзаці шостому пункту 4 розділу І законопроекту слова «розподіл коштів збору для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти» належить замінити словами «розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування».

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), зокрема, щодо реальної потреби у коштах відповідних місцевих бюджетів на фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику та впливу пропонованого рішення на відповідні місцеві бюджети, про що також йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику для населення територіальних громад, які утворені та функціонують на території зон спостереження (реєстр. № 5859 від 20.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до перерозподілу субвенції між місцевими бюджетами шляхом збільшення надходжень та видатків бюджетів місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами статей 2, 29 та 97 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Опосередкований:

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження електронних перевірок
(е-аудит)» (реєстр. № 6255 від 02.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати визначення поняттю «стандартний аудиторський файл SAF-T» /стандартизований формат надання платниками податків бухгалтерської та фінансової інформації в електронній формі до податкових органів, що містить експортовані з вихідної системи обліку достовірні дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також зміни у фінансово-господарському стані платника податків за звітний (податковий) рік/;

зобов’язати платників податків протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, подавати до податкових органів відповідні дані у вигляді стандартного аудиторського файлу SAF-T: з 01.01.2025 р. – для великих платників податків; з 01.01.2027 р. – для платників податків, визначених статтею 180 Податкового кодексу України;

встановити з 1 січня 2025 року відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі стандартного аудиторського файлу SAF-T шляхом накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для великих платників податків, у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, для платників податків, визначених статтею 180 Податкового кодексу України, крім самозайнятих осіб, зазначених у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що впровадження е-аудиту як сучасної форми податкової перевірки суб’єктів господарювання приведе до більш ефективного виконання покладених на податкові органи функцій та вирішить суперечливі моменти у взаєминах між платниками податків і податковими органами і, як наслідок, сприятиме зменшенню тиску на бізнес, посиленню захисту прав і законних інтересів платників податків, підвищенню привабливості ведення бізнесу в Україні, покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребує додаткового фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит)» (реєстр. № 6255 від 02.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести з 2025 року до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій виконання зобов’язань» (реєстр. № 6208 від 22.10.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Швецем С.Ф., Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити правову можливість суду зменшувати розмір неустойки (штрафних санкцій), затверджених сторонами в укладеному договорі;

уточнити порядок застосування відповідальності за порушення боржником грошового зобов’язання перед кредитором.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, при цьому посилення гарантій виконання зобов’язань сприятиме надходженню до державного бюджету, місцевих бюджетів та спеціальних фондів додаткових надходжень у вигляді податків, зборів та обов’язкових платежів з отриманих кредиторами матеріальних благ за рахунок боржників.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій виконання зобов’язань» (реєстр. № 6208 від 22.10.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Швецем С.Ф., Камельчуком Ю.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів щодо платежів кредитних установ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503-д від 08.06.2021), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д.А., Буймістер Л.А., Приходьком Б.В., Мовчаном О.В., Кицаком Б.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на попередження зловживань з боку учасників на оптових енергетичних ринках та встановлення відповідальності для учасників за маніпулювання на енергетичних ринках, а також за торгівлю на основі інсайдерської інформації, при цьому реалізація положень законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету.

Загалом положеннями законопроекту запроваджуються нові поняття «оптовий енергетичний ринок», «оптові енергетичні продукти», «особа, яка професійно організовує операції з оптовими енергетичними продуктами», «інсайдерська інформація на ринку електричної енергії», «інсайдерська інформацією на ринку природного газу», «маніпулювання на ринку електричної енергії», «маніпулювання на ринку природного газу», «критична інфраструктура», а також передбачається надання додаткових повноважень Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі – НКРЕКП/, зокрема, в частині ініціювання розслідувань виявлених порушень щодо обмежень поводження з інсайдерською інформацією, або виявлення дій, що мають ознаки маніпулювання на оптових енергетичних ринках, застосування санкцій за зловживання на оптових енергетичних ринках.

Законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до законів України «Про ринок електричної енергії» і «Про ринок природного газу», якими за скоєння правопорушень на ринку електричної енергії або природного газу запровадити накладання штрафів на учасників/суб’єктів ринку: за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації – від 50 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за вчинення дій, що визнаються маніпулюванням на ринку електричної енергії, – від 100 тисяч до 150 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; не розкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених для розкриття такої інформації вимог – від 20 тисяч до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у разі скоєння учасником/суб’єктом ринку будь-якого із зазначених правопорушень разом із застосуванням санкцій НКРЕКП може приймати рішення про повернення учасником/суб’єктом ринку доходу, отриманого внаслідок вчинення такого правопорушення.

У пункті 4 розділу І законопроекту /щодо змін до статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»/ передбачаються нові повноваження НКРЕКП, зокрема, в частині ведення таких реєстрів: стосовно учасників оптових енергетичних ринків; стосовно осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами; щодо стандартизованих оптових енергетичних продуктів.

Пунктом 4 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається НКРЕКП, зокрема:

протягом 6 місяців з дня набрання чинності відповідним законом – розробити та затвердити порядок ведення реєстру учасників оптових енергетичних ринків;

протягом 8 місяців з дня набрання чинності відповідним законом – розробити та затвердити порядок розрахунку штрафів за порушення встановлених відповідних обмежень та методики розрахунку доходу, отриманого внаслідок вчинення відповідних правопорушень;

протягом 9 місяців з дня набрання чинності відповідним законом – створити реєстр оптових енергетичних ринків, реєстр осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами, реєстр стандартизованих оптових енергетичних продуктів;

впродовж 12 місяців з дня набрання чинності відповідним законом – забезпечити функціонування захищених інформаційних систем та каналів зв’язку, баз даних та програмного забезпечення, що використовуються при передачі інсайдерської інформації, від отримання несанкціонованого доступу сторонніми особами до каналів передачі інформації та/або до інформації, що міститься в електронних базах даних, та від її видалення або зміни.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на показники доходів та видатків державного бюджету (передбачається впровадження нових штрафів за порушення на ринках природного газу та електричної енергії, кошти від справляння яких зараховуватимуться до державного бюджету, а також розширення повноважень НКРЕКП потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, проте відсутні пропозиції щодо джерел їх покриття).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності НКРЕКП, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Поряд з цим, частиною третьою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що ставка внеску на регулювання визначається щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансовому забезпеченні НКРЕКП на чистий дохід платників такого внеску за попередній рік.

У проекті Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000 від 15.09.2021 р.) за спеціальним фондом державного бюджету передбачено видатки на функціонування НКРЕКП за бюджетною програмою 6341010 у сумі 793.788,6 тис. грн, що здійснюватимуться за рахунок відповідних внесків на регулювання. Згідно з пунктом 6 статті 11 та пункту 12 статті 14 законопроекту за реєстр. № 6000 у 2022 році внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на забезпечення функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Таким чином, зважаючи на норми Бюджетного кодексу України щодо особливостей спеціального фонду бюджету, реалізація передбачених законопроектом нових повноважень НКРЕКП має здійснюватися в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503-д від 08.06.2021), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д.А., Буймістер Л.А., Приходьком Б.В., Мовчаном О.В., Кицаком Б.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, при цьому реалізація передбачених нових повноважень НКРЕКП має здійснюватися в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення контролю та моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 5648 від 10.06.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г., Лічман Г.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України від 01.07.2014 р. № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», а також внести пов’язані з цим відповідні зміни до інших законодавчих актів України. Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується:

поширити повноваження Уповноваженого органу з питань державної допомоги (Антимонопольний комітет України) на його органи (адміністративна колегія/колегії, державні уповноважені Антимонопольного комітету України), а також передбачити розподіл таких повноважень /відповідні зміни до положень Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» /далі – нова редакція Закону/ (зокрема статті 1 і 8 нової редакції Закону) та нова стаття 6-2 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»/;

оновити термінологію нової редакції Закону, передбачивши нові терміни «суб’єкт господарювання», «дата надання державної допомоги», «дата отримання державної допомоги в розпорядження» /частина перша статті 1 нової редакції Закону/;

розширити перелік форм державної допомоги (а саме: зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед державним бюджетом; втрата доходів державних та/чи місцевих бюджетів; в інших формах) /стаття 4 нової редакції Закону/;

надати право уповноваженому органу/органу Уповноваженого органу, у разі неподання суб’єктом господарювання інформації на вимогу цього органу, або подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі, своїм рішенням накладати на такого суб’єкта штраф в межах 1% його доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Поряд з тим, за кожен день прострочення сплати штрафу стягуватиметься пеня у розмірі 1,5% від суми такого штрафу (але розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу) /статті 8 і 11 нової редакції Закону/;

передбачити нарахування та сплату відсотків на розмір державної допомоги, що підлягає поверненню за рішенням Уповноваженому органу про повернення незаконної або неналежно використаної державної допомоги у разі визнання її недопустимою. При цьому нарахування таких відсотків передбачається з дати отримання незаконної допомоги в розпорядження отримувача до дати її повернення /стаття 15 нової редакції Закону/.

Крім того, частиною сьомою статті 9 нової редакції Закону передбачається, що під час розроблення проектів актів, які можуть передбачати надання державної допомоги, суб’єкт законодавчої ініціативи (розробник проекту акта) має отримати висновок Уповноваженого органу щодо відповідності такого проекту вимогам Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Крім того, передбачається доповнити статтю 91 Регламенту Верховної Ради новою частиною восьмою, згідно з якою до законопроектів, проектів інших актів, які передбачають надання державної підтримки суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів у будь-якій формі, має додаватися копія відповідного рішення Антимонопольного комітету України або у пояснювальній записці до законопроектів має зазначатися про непоширення дії відповідного закону на підтримку суб’єктів господарювання чи про звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на відповідні положення Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат із державного чи місцевого бюджетів.

Разом з тим, запровадження нових видів відповідальності у вигляді штрафу і пені може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому, обсяг надходжень до дохідної частини державного бюджету від нарахованих штрафів і пені буде залежати від дотримання суб’єктами господарювання відповідних законодавчих вимог.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати державного бюджету та не потребує додаткових бюджетних коштів. При цьому Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання. Зокрема, Мінфіном зауважено, що:

згідно з частиною четвертою статті 35 Кодексу, якщо бюджетний запит передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок державного бюджету у будь-якій формі, головні розпорядники бюджетних коштів додають до бюджетного запиту копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги, прийнятого за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», або письмово повідомляють про їх звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на положення зазначеного Закону та нормативно-правові акти, якими встановлені відповідні умови для звільнення. Однак згідно із запропонованими законопроектом положеннями рішення за результатами розгляду повідомлення про державну допомогу та справи про державну допомогу приймають Уповноважений орган/органи Уповноваженого органу /частина сьома статті 10 та частина десята статті 11 нової редакції Закону/, до яких належать адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету /пункт 14 частини першої статті 1 нової редакції Закону/. Реалізація зазначених положень законопроекту потребуватиме внесення змін до частини четвертої статті 35 Кодексу, водночас відповідних змін до Кодексу одночасно з законопроектом не пропонується;

зважаючи на визначення у законопроекті нового терміну «суб’єкт господарювання», можна дійти висновку, що до таких суб’єктів відносяться бюджетні установи. Проте, відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Кодексу бюджетними установами є неприбутковими установами (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку) та повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Отже, вказане положення потребує доопрацювання;

пунктом 6 статті 4 нової редакції Закону пропонується до форм державної допомоги віднести державну допомогу у формі зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед державним бюджетом. Вказане положення має загальний характер, не містить чіткої конкретизації та потребує відповідного уточнення;

пунктом 10 статті 4 нової редакції Закону до форм державної допомоги пропонується віднести втрату доходів державних та/чи місцевих бюджетів, що не узгоджується з визначенням терміну «державна допомога», запропонованим у пункті 3 статті 1 нової редакції Закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення контролю та моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 5648 від 10.06.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Наталухою Д.А., Арахамією Д.Г., Лічман Г.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і пені у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (щодо подолання практик недобросовісної конкуренції у сфері поставок сільськогосподарської продукції)» (реєстр. № 6068-1 від 20.09.2021), поданий народними депутатами України Кінзбурською В.О., Лічман Г.В., Галайчуком В.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Суб’єктами законодавчої ініціативи шляхом доповнення Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» новою Главою 4-1 пропонується врегулювати питання протидії недобросовісній конкуренції у відносинах між постачальниками та покупцями сільськогосподарської продукції шляхом визначення переліку порушень умов поставок та строків розрахунків за поставлену сільськогосподарську продукцію, що здійснюється за договором, який передбачає/не передбачає регулярних поставок товарів. При цьому, законопроектом встановлюються умови застосування вищезазначених змін до відносин між постачальниками та покупцями сільськогосподарської продукції.

Доцільно зауважити, що відповідно до положень Глави 5 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту та не заперечує щодо його розгляду.

Проте, вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за недобросовісну конкуренцію у сфері поставок сільськогосподарської продукції визначатиметься в ході практичної реалізації його положень і залежатиме від кількості та видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (щодо подолання практик недобросовісної конкуренції у сфері поставок сільськогосподарської продукції)» (реєстр. № 6068-1 від 20.09.2021), поданий народними депутатами України Кінзбурською В.О., Лічман Г.В., Галайчуком В.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень, зазначених у законопроекті, та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту від недобросовісної конкуренції» (реєстр. № 6068-3 від 30.09.2021), поданий народними депутатами України Совою О. Г., Приходьком Б. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Суб’єктами законодавчої ініціативи шляхом доповнення Господарського кодексу України новою статтею 32-1 пропонується визначити перелік дій у сфері поставки та реалізації харчових продуктів, які належать до недобросовісної конкуренції. Водночас, шляхом доповнення Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» новою статтею 8-1 встановлюється що недобросовісною торговельною практикою у сфері поставки та реалізації харчових продуктів є недобросовісна конкуренція у цій сфері, визначена Господарським кодексом України.

Доцільно зауважити, що відповідно до положень Глави 5 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту та не заперечує щодо його розгляду.

Проте, вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за недобросовісну конкуренцію у сфері поставки та реалізації харчових продуктів визначатиметься в ході практичної реалізації його положень і залежатиме від кількості та видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту від недобросовісної конкуренції» (реєстр. № 6068-3 від 30.09.2021), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Приходьком Б.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень, зазначених у законопроекті, та застосування штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 5432 від 27.04.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Наталухою Д.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою вдосконалення та приведення окремих норм законодавства України про адміністративні правопорушення, якими встановлено відповідальність посадових осіб та інших працівників суб’єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, при цьому реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів та сприятиме збільшенню дохідної частини надходжень до державного бюджету.

Загалом законопроект є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 5431 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України (що 13 липня 2021 р. прийнятий Верховною Радою України у першому читанні за основу), яким серед іншого передбачається доповнити Закон України «Про захист економічної конкуренції» положеннями щодо запровадження відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції шляхом накладання штрафів.

Положеннями даного законопроекту пропонується до окремих положень Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі – КУпАП/ внести такі зміни:

1) скасувати передбачену адміністративну відповідальність за порушення у сфері економічної конкуренції: недобросовісна конкуренція /стаття 164-3 КУпАП/; зловживання монопольним становищем на ринку /стаття 166-1 КУпАП/; неправомірні угоди між підприємцями
/стаття 166-2 КУпАП/; дискримінація підприємців органами влади і управління /стаття 166-3 КУпАП/;

2) посилити адміністративну відповідальність за:

неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені строки або подання недостовірної інформації посадовими особами органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю – збільшивши штраф до рівня від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – залежно від визначених осіб до 7 неоподатковуваних мінімумів або до 20 неоподатковуваних мінімумів) та передбачивши, що дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини перша і третя нової редакції статті 166-4 КУпАП/;

невиконання рішень, попередніх рішень органів Антимонопольного комітету України, чи їх виконання не в повному обсязі – збільшивши штраф до рівня від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – залежно від визначених осіб до 6 неоподатковуваних мінімумів або до 16 неоподатковуваних мінімумів) та передбачивши, що дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини п’ята і шоста нової редакції статті 166-4 КУпАП/;

3) запровадити адміністративну відповідальність за:

створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень у проведенні перевірок, а також у проведенні ними огляду, вилученні майна, предметів, документів чи інших носіїв інформації законодавчо визначеними особами – шляхом накладення штрафу від 2000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини друга і третя нової редакції статті 166-4 КУпАП/;

неявку на виклик для надання пояснень, які стосуються розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, посадових осіб органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, інших фізичних осіб – шляхом накладення штрафу від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини четверта і шоста нової редакції статті 166-4 КУпАП/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту (у разі його прийняття) не впливатиме на видаткову частину бюджету, поряд з тим, може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 5432 від 27.04.2021), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 5432-1 від 13.05.2021), внесений народними депутатами України Буймістер Л.А., Масловим Д.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, основним завданням законопроекту є забезпечення на законодавчому рівні ефективної діяльності Антимонопольного комітету України в частині його повноважень по накладенню штрафів за окремі порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції та у справах про недобросовісну конкуренцію, а також передбачення можливості накладення штрафу Антимонопольним комітетом України у разі порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України, створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у проведенні перевірок, огляду суб’єкта господарювання.

Загалом законопроект є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 5431-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України (що 13 липня 2021 р. заслуханий Верховною Радою України та знятий з розгляду, оскільки основний законопроект за реєстр. № 5431 було прийнято за основу).

Положеннями даного законопроекту пропонується до окремих положень Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі – КУпАП/ внести такі зміни:

скасувати передбачену адміністративну відповідальність за порушення у сфері економічної конкуренції: недобросовісна конкуренція /стаття 164-3 КУпАП/; зловживання монопольним становищем на ринку /стаття 166-1 КУпАП/; ухилення від виконання рішень органів Антимонопольного комітету України чи несвоєчасне їх виконання /частина друга чинної редакції статті 166-4 КУпАП/;

посилити адміністративну відповідальність за неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені строки або подання недостовірної інформації посадовими особами органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю – збільшивши штраф до рівня від 100 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – залежно від визначених осіб до 7 неоподатковуваних мінімумів або до 20 неоподатковуваних мінімумів) та передбачивши, що дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини перша і третя нової редакції статті 166-4 КУпАП/;

запровадити адміністративну відповідальність за створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень у проведенні перевірок, а також у проведенні огляду законодавчо визначеними особами – шляхом накладення штрафу від 2000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини друга і третя нової редакції статті 166-4 КУпАП/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту (у разі його прийняття) не впливатиме на видаткову частину бюджету, поряд з тим, може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 5432-1 від 13.05.2021), внесений народними депутатами України Буймістер Л.А., Масловим Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади державного нагляду (контролю) (реєстр. № 5837 від 05.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), відповідальність їх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Серед іншого законопроектом пропонується:

створити інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю) з метою забезпечення суб’єктів господарювання та органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацією про заходи державного нагляду (контролю), при цьому створення та функціонування такої системи забезпечуватиме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який є її держателем, а технічним адміністратором такої системи передбачається державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження такої системи, відповідає за збереження її даних, захищає їх від несанкціонованого доступу та знищення;

проводити органами державного нагляду (контролю) аудит стану діяльності суб’єктів господарювання, утворених протягом трьох років, безоплатно на підставі звернень цих суб’єктів господарювання, якщо проведення такого аудиту передбачено відповідним законом, а також проводити такий аудит підприємствами, установами, організаціями, уповноваженими у відповідних сферах державного нагляду (контролю) відповідними органами державного нагляду (контролю), на договірній основі на підставі звернень цих суб’єктів господарювання про проведення аудиту, якщо це визначено відповідними законами;

утворити Раду з питань державного нагляду (контролю) (для повного та об’єктивного розгляду скарг суб’єктів господарювання на дії (бездіяльність) посадових осіб або рішень органів державного нагляду (контролю)) як консультативно-дорадчий орган при органі державного нагляду (контролю) у кількості не більше ніж 10 осіб з посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та представників громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, наукових установ (за їх пропозиціями);

органами державного нагляду (контролю) безоплатно надавати суб’єктам господарювання письмові консультації щодо застосування вимог законодавства при провадженні відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю);

органами державного нагляду (контролю) щороку на безоплатній основі проводити для суб’єктів господарювання заходи щодо навичок управління ризиками (небезпеками), з роз’ясненням причин їх виникнення та наданням практичних рішень уникнення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, на 2020 – 2022 роки, удосконалення засад державного нагляду (контролю), уніфікації процедури здійснення заходів державного нагляду (контролю), виключення неефективних та обтяжливих норм державного контролю, що містить чинний Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

процедуру проведення аудиту та уповноваження підприємств, установ, організацій на проведення аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю) планується здійснювати шляхом перерозподілу повноважень посадових осіб органів державного нагляду (контролю), перерозподіл часу посадових осіб органів державного нагляду (контролю) на проведення аудиту планується за рахунок зменшення кількості проведених планових та позапланових заходів контролю, тому додаткових витрат з державного бюджету не потребується;

планується, що проведення аудиту буде запроваджене з 2024 року органами державного нагляду (контролю) більше чим в 43 сферах державного нагляду (контролю), що передбачає максимальні витрати за рік на проведення аудиту органами державного нагляду (контролю) та на уповноваження підприємств, установ, організацій на проведення аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю) 35 683 317 грн у межах фонду на оплату праці посадових осіб органів державного нагляду (контролю).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного бюджету, видатки на здійснення запроваджених законопроектом повноважень з проведення аудиту стану діяльності суб’єктів господарювання будуть здійснюватися в межах коштів, передбачених на утримання органів державного нагляду (контролю).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про про основні засади державного нагляду (контролю) (реєстр. № 5837 від 05.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування органів державного нагляду (контролю) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі невжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування таких органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо захисту інтересів держави та користувачів електронних комунікаційних послуг (реєстр. № 6183 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується:

створити автоматизовану інформаційну систему обліку міжнародних ідентифікаторів (система збирання, накопичення, захисту, обліку, обробки,  використання даних щодо міжнародних ідентифікаторів, що дає змогу  здійснювати заходи щодо запобігання використанню на електронних комунікаційних мережах мобільного зв’язку контрафактного, ввезеного з порушенням митних правил, викраденого та забороненого для ввезення та застосування в Україні кінцевого (термінального) обладнання мобільного зв’язку), держателем (розпорядником) якої є державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, а також це підприємство забезпечує створення та функціонування зазначеної системи;

створити реєстр ідентифікаторів (інформаційний ресурс, що містить актуальні відомості з автоматизованої інформаційної системи обліку міжнародних ідентифікаторів щодо переліку міжнародних ідентифікаторів та їх статусів (дозволений, тимчасово дозволений, а також заборонений до застосування в електронній комунікаційній мережі мобільного зв’язку) та надати право державному підприємству, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, вести такий реєстр та забезпечувати його функціонування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту дасть можливість підвищити ефективність боротьби із введенням в обіг на території України не дозволеного для використання кінцевого (термінального) обладнання мобільного зв’язку та із несанкціонованою зміною міжнародних ідентифікаторів терміналів, що використовуються в телекомунікаційних мережах операторів, підвищити рівень безпеки та якості обслуговування користувачів, а також зменшити рівень збитків, що зазнають багато учасників ринку;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та дозволить отримати додаткові надходження до державного бюджету в розмірі орієнтовно понад 2 млрд грн щорічно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного бюджету у поточному бюджетному періоді та не потребує внесення змін до нього, водночас дасть змогу отримати додаткові надходження до державного бюджету;

законопроектом передбачено функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку міжнародних ідентифікаторів, яка взаємодіятиме з державними органами, але фінансово-економічні обґрунтування щодо механізму такої взаємодії, зокрема щодо здійснення плати державними органами, умов здійснення взаємодії (інтеграції), тощо не надано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що до законопроектупроекту, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). На думку ГНЕУ, віднесення до компетенції відповідного державного підприємства питань створення та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку міжнародних ідентифікаторів, вочевидь, потребуватиме відповідних витрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо захисту інтересів держави та користувачів електронних комунікаційних послуг (реєстр. № 6183 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Федієнком О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також  може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання відповідних функцій регуляторного органу залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

 

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо зменшення тиску на автотранспортний бізнес (реєстр. № 6225 від 27.10.2021), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується зменшити адміністративно-господарські штрафи з 1000 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення необхідних документів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його метою є зменшення надмірного тиску на підприємства автотранспортної галузі, який значно посилився у зв’язку із внесеними Законом України № 1534-IX змінами до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також стримування відтоку кваліфікованих кадрів з відповідної галузі та недопущення її занепаду, запобігання корупційним проявам з боку контролюючих органів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не матиме впливу на видаткову частину бюджетів та може мати вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники державного бюджету в частині доходів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо зменшення тиску на автотранспортний бізнес (реєстр. № 6225 від 27.10.2021), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5473 від 06.05.2021), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Мандзієм С.В., Брагарем Є.В., Нікітіною М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, для забезпечення збалансованого законодавчого регулювання відносин у сфері контролю та нагляду нехарчової продукції законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», при цьому реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується зменшити розміри штрафних санкцій для суб’єктів господарювання у випадках, визначених зазначеними законами, а саме передбачається відповідно внести зміни до частин другої-четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та частин другої-четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» щодо застосовування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу:

1) до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, – в разі:

введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 6000 неоподатковуваних мінімумів/, а за повторне протягом одного року вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, – у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – за період до трьох років і 20000 неоподатковуваних мінімумів/;

введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків стосовно обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка становить серйозний ризик, та формальної невідповідності) – у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 3000 неоподатковуваних мінімумів/, а за повторне протягом одного року вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – за період до трьох років і 6000 неоподатковуваних мінімумів/;

2) до розповсюджувача – в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 2000 неоподатковуваних мінімумів/, а за повторне протягом одного року вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, – у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – за період до трьох років і 4000 неоподатковуваних мінімумів/;

3) до суб’єкта господарювання – в разі:

невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка становить серйозний ризик, – у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів /чинна норма – відповідно 10000 та 7000 неоподатковуваних мінімумів/;

невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, крім випадків щодо продукції, яка становить серйозний ризик, та усунення формальної невідповідності, – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів /чинна норма – відповідно 6000 та 4000 неоподатковуваних мінімумів/;

невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності – у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів /чинна норма – відповідно 3000 та 2000 неоподатковуваних мінімумів/;

невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 1000 неоподатковуваних мінімумів/;

створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 10000 неоподатковуваних мінімумів/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може вплинути на зменшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але оцінити вплив неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5473 від 06.05.2021), внесений народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Мандзієм С.В., Брагарем Є.В., Нікітіною М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5473-1 від 20.05.2021), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Брагарем Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою удосконалення законодавства у сфері державного ринкового нагляду, що забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок та дозволить запобігти потраплянню на ринок України небезпечної нехарчової продукції, при цьому реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується внести зміни до положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно з якими, зокрема, зменшити відповідальність, пов’язану з невиконанням приписів щодо усунення формальної невідповідності розповсюджувачів продукції (який не є одночасно імпортером або уповноваженим представником виробника цієї продукції), що надав документи про підтвердження факту постачання цієї продукції іншим суб’єктом господарювання, але якого на час перевірки неможливо ідентифікувати, а саме передбачається частину третю статті 44 цього Закону доповнити новим положення щодо застосовування за такими правопорушеннями адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, – у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може вплинути на зменшення дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але оцінити вплив неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5473-1 від 20.05.2021), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Брагарем Є.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» щодо продовження терміну дії мораторію (реєстр. № 5880 від 01.09.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Абрамовичем І.О., Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Даним законопроектом пропонується продовжити на 2 роки (з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року) термін дії мораторію на реалізацію виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, накладення арештів та заборон відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, мораторію на порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

фактичне зняття з 1 січня 2022 року мораторію на банкрутство державних вугледобувних підприємств матиме надзвичайно негативні наслідки для енергетичної безпеки та сталого енергетичного майбутнього держави, розвитку вугільної галузі, соціально-економічного стану вугільних регіонів, добробуту десятків тисяч шахтарських родин;

реалізація законопроекту матиме наслідком розширення можливостей для стабілізації роботи та поліпшення фінансово-господарського стану державних вугледобувних підприємств, реалізації їх виробничого потенціалу, недопущення посилення соціальної напруги у вугільних регіонах держави;

реалізація даної ініціативи не потребує видатків із державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує видатків із державного бюджету, проте прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки продовження мораторію призведе до подальшого невиконання боржниками грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, що, в свою чергу, призведе до їх недонадходження до державного бюджету.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект та зауважує, що питання продовження до 1 січня 2024 року терміну дії зазначеного мораторію повинно вирішуватися за результатами виконання Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року (затвердженого розпорядженням КМУ від 17.03.2021 р. № 210-р), а також за результатами розгляду Кабміном розробленої Міненерго комплексної програми реформування вугільної галузі з врегулюванням питання погашення заборгованостей, зокрема перед бюджетом, зі сплати податків та зборів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» щодо продовження терміну дії мораторію (реєстр. № 5880 від 01.09.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Абрамовичем І.О., Кальцевим В.Ф., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок (реєстр. № 6289 від 05.11.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим П.О., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про використання земель оборони», відповідно до яких пропонується з 1 січня 2023 року, зокрема:

заборонити передачу земельних ділянок державної та комунальної власності у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (крім передачі у постійне користування земельних ділянок для обслуговування, будівництва, капітального ремонту, реконструкції, сільськогосподарських будівель, споруд);

визначити, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також земельні ділянки сільськогосподарських угідь, що належать до земель оборони, можуть передаватися постійними користувачами (зокрема, підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної та комунальної власності) в оренду без зміни їх цільового призначення в порядку та на умовах, визначених законом;

встановити, що строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що належать до земель оборони, становить 7 років;

доповнити перелік підстав, у разі яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), а також передачі у користування на правах оренди, суперфіцію земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них;

встановити, що передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності, які перебувають у постійному користуванні, здійснюється виключно на земельних торгах (аукціонах);

визначити, що земельні ділянки, які належать до земель оборони, і належать до сільськогосподарських угідь, можуть передаватися в оренду без зміни їх цільового призначення фізичним і юридичним особам для вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби та заготівлі сіна.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, зокрема, що реалізація його положень:

не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету;

збільшить доходи місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

надасть державним та комунальним підприємствам додаткові інструменти із залучення інвестицій.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту Верховною Радою України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок (реєстр. № 6289 від 05.11.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим П.О., Гайду О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від орендної плати за земельні ділянки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають постійному користуванні (реєстр. № 6291 від 05.11.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим П.О., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується, зокрема:

викласти у новій редакції поняття «орендна плата для цілей розділу XII «Податок на майно» Податкового кодексу України» /обов’язковий? платіж за користування земельною ділянкою державної? або комунальної? власності на умовах оренди на підставі договору оренди землі, укладеного з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування/ та «землекористувачі» /юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної? та комунальної? власності на праві постійного користування, а також на умовах оренди на підставі договору оренди землі, укладеного з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування/;

уточнити переліки платників і об’єктів оподаткування платою за землю.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є встановлення особливостей справляння плати за землю щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, переданих в оренду суб’єктами права постійного користування земельними ділянками.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень:

не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету;

збільшить доходи місцевих бюджетів;

сприятиме виведенню з тіні використання земель державних і комунальних підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень не матиме впливу на дохідну та видаткову частини бюджетів. Загалом Мінфіном законопроект підтримується. Водночас Мінфін звертає увагу на те, що положення законопроекту передбачають внесення редакційних змін до встановлених Податковим кодексом України понять і критеріїв та повністю відповідають частині змін до плати за землю, передбачених законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 5600), у редакції, підготовленій Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики до другого читання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають постійному користуванні (реєстр. № 6291 від 05.11.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим П.О., Гайду О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за землю залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист прав споживачів (реєстр. № 6134 від 05.10.2021), внесений Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується прийняти в новій редакції Закон України «Про захист прав споживачів» (який набиратиме чинності з 1 січня 2023 року), при цьому чинний Закон України «Про захист прав споживачів» визнаватиметься як такий, що втрачає чинність. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.

Серед іншого, у статті 42 законопроекту пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме за:

створення перешкод посадовим особам компетентного органу або посадовим особам відповідного структурного підрозділу органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного, побутового та інших видів обслуговування, – збільшивши штраф до розміру 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 1% до 10% вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів), а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – збільшивши штраф до розміру 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – 10 неоподатковуваних мінімумів);

невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб компетентного органу про усунення порушень прав споживачів – збільшивши штраф до розміру 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – 20 неоподатковуваних мінімумів).

Крім того, положеннями зазначеної статті законопроекту пропонується запровадити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

порушення суб’єктом господарювання вимог закону щодо розміщення інформації про продукцію для продажу через інтернет-магазин, зокрема електронний торговельний майданчик, – у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

включення у договори із споживачами умов, які вважаються нікчемними, – у розмірі 200% вартості предмету договору (товару, роботи, послуги), але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення нечесної комерційної практики – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але оцінити вплив неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист прав споживачів (реєстр. № 6134 від 05.10.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля (реєстр. № 6148 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 236, 237-239, 241-243, 245-250, 252, 254 Кримінального кодексу України, серед іншого, пропонується посилити кримінальну відповідальність за правопорушення проти довкілля шляхом збільшення розмірів штрафів та встановлення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.

Крім того, пропонується доповнити такий Кодекс новими
статтями 241-1, 246-1, 246-2, 246-3, згідно з якими встановлюється кримінальна відповідальність, за:

порушення вимог законодавства щодо провадження діяльності, пов?язаної з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами у вигляді штрафу від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 100 до 11 900 гривень/;

порушення правил заготівлі деревини в межах лісового фонду у вигляді штрафу від двох до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до семи років /розмір штрафу становитиме від 34 000 до 136 000 гривень/;

незаконне перевезення, зберігання або збут деревини у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 11 900 гривень/;

незаконне ввезення в Україну або вивезення за її межі об’єктів тваринного або рослинного світу у вигляді штрафу від чотирьох до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням (обмеження) волі на строк до п’яти років /розмір штрафу становитиме від 68 000 до 340 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджетів за рахунок збільшення надходжень від застосування відповідних штрафів, вартісна величина якого залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля (реєстр. № 6148 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 286 та 286-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель людей (реєстр. № 6240 від 01.11.2021), поданий народним депутатом України Світличною Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому (загибель кількох осіб) або заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, шляхом збільшення строку позбавлення волі з трьох – десяти років до п’яти – дванадцяти років;

порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілому чи загибель кількох осіб, шляхом збільшення строку позбавлення волі з п’яти – дванадцяти років до восьми – п’ятнадцяти років.

Реалізація запропонованих змін може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб (внаслідок збільшення строків позбавлення волі). Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг якого оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 286 та 286-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель людей (реєстр. № 6240 від 01.11.2021), поданий народним депутатом України Світличною Ю.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлення правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення відповідальності у сфері охорони природи, використання природних ресурсів (реєстр. № 6175 від 13.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 48, 49, 50, 53, 53-1^,
53-3^, 53-4, 54, 59, 59-1, 60, 61, 62, 63, 67, 68, 69, 70, 74, 75, 76, 78, 78-1, 79, 80, 81, 82, 82-1, 82-2, 82-3, 82-4, 82-5, 82-6, 82-7, 83, 85, 85-1, 86-1, 87, 90-1, 91,
91-1, 91-2, 91-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони довкілля шляхом збільшення у 3–15 разів розмірів штрафів, що накладаються у разі виявлення відповідних правопорушень.

Поряд з тим, КУпАП доповнено новими статтями 56-1 і 188-57, згідно з якими встановлюється адміністративна відповідальність, за:

знищення та пошкодження державних знаків та аншлагів, засобів протипожежного захисту на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 1 700 гривень/;

невиконання законних вимог та приписів посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду України у вигляді штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 1 700 до 8 500 гривень/.

У разі виявлення визначених у вказаних статтях правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29 і 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду таких бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у своєму експертному висновку до даного законопроекту про таке, відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення відповідальності у сфері охорони природи, використання природних ресурсів (реєстр. № 6175 від 13.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил використання земель та самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6124 від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 53 та 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень, встановивши штраф у розмірі на громадян від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

самовільне зайняття земельної ділянки, встановивши штраф у розмірі на громадян від двох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від чотирьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Слід відмітити, що відповідно до статей 242-1 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про такі правопорушення визначено розглядати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та його регіональним підрозділам за протоколами, складеними громадським інспектором з контролю за використанням та охороною земель.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29 і 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у своєму експертному висновку до даного законопроекту про таке, відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил використання земель та самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6124 від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Вацаком Г.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Перш ніж перейти до розгляду питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р), Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що за результатами розгляду зазначеного питання на засіданні Комітету 17 листопада п.р. не було прийнято позитивного рішення щодо такого погодження, і, наголосивши на тому, що це надзвичайно важливе питання стосується дітей із вадами слуху, звернувся до народних депутатів – членів Комітету з розумінням поставитися до проблем забезпечення надання медичної допомоги таким пацієнтам. Затим Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово для доповіді віце-президенту, академіку Національній академії медичних наук України Заболотному Д.І.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію віце-президента, академіка Національної академії медичних наук України Заболотного Д.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р) /повторний розгляд/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Національної академії медичних наук України від 01.11.2021 № 1-06/1828 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1301-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1301-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії медичних наук на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 6561160 «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» у сумі 62 500 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2021 року видатки за бюджетною програмою 6561160 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено в обсязі 1 320 349,9 тис. грн, або 72,8% плану на рік (визначено в обсязі 1 814 684,2 тис. грн) та 85% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Національної академії медичних наук, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення такого перерозподілу пов’язано із потребою придбання Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» ряду сучасного дороговартісного медичного обладнання для забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам, які потребують кохлеарної імплантації (у тому числі прилад для вестибулярних досліджень методами відеоністагмографії та окуломоторних тестів з іригатором, медична комп’ютерна платформа для комплексного дослідження різних відділів слухового аналізатора з модулями програмного забезпечення, комплект оновлення прискорювача лінійного тощо).

У листі Академії також зауважується, що економія видатків споживання за бюджетною програмою 6561160 в сумі 62,5 млн грн виникла за результатами проведених тендерних процедур Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» із закупівлі кохлеарних імплантів і мовних процесорів та необхідних для слухопротезування осіб з інвалідністю інших медичних виробів та лікарських засобів.

Тобто, виходячи із наданих Академією пояснень, перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється в межах бюджетних асигнувань Державної Установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України».

Водночас, звернення Національної академії медичних наук до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема, в частині детальних розрахунків обсягу коштів на придбання обладнання відповідно до його ринкової вартості) щодо такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

При цьому, враховуючи, що до кінця поточного бюджетного періоду залишається лише місяць, є сумніви щодо можливості проведення з дотриманням вимог законодавства у цьому році закупівель медичного обладнання, що пояснюється довготривалим проведенням процедур закупівель у системі РrоZorro.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., віце-президент, академік Національної академії медичних наук України Заболотний Д.І.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1301-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії медичних наук на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6561160 «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України», перерозподілу видатків у сумі 62 500 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра інфраструктури України Шкуракова В.О. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1186) /розглянуто після підпункту 2.5 порядку денного/.

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) від 19.11.2021 № 3711/1/05-01/15 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1186 «Деякі питання спрямування коштів державного дорожнього фонду» (далі – постанова КМУ № 1186).

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу у разі якщо після прийняття закону про Державний бюджет України повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Варто зазначити, що постанову КМУ № 1186 прийнято з огляду на наступні законодавчі положення.

Так, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм здійснюється за рахунок коштів державного дорожнього фонду (джерела формування якого визначені у частині другій цієї статті Кодексу) та на видатки за цим напрямом спрямовується 5% коштів цього фонду (за виключенням коштів на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток дорожнього господарства). Однак, бюджетні призначення на фінансове забезпечення вказаних заходів Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) не встановлено, оскільки у 2021 році, як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, кошти спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення відповідних заходів, спрямовуються на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (стаття 27 Закону). При цьому, пунктом 16 статті 14 Закону, серед іншого, передбачено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм у сумі 2 385 791,9 тис. гривень за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону, а саме залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу, який утворився станом на 1 січня 2021 року).

Як наслідок, на виконання вищевказаних вимог Закону було прийнято постанову Уряду від 12.07.2021 № 706 «Деякі питання виконання завдань і заходів Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року» (копія якої надана народним депутатам України – членам Комітету). Відповідно до пункту 1 цієї постанови Уряду кошти спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерела, визначеного пунктом 7 статті 12 Закону, у сумі 2 385 791,9 тис. гривень було спрямовано Міністерству інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм шляхом установлення Державному агентству інфраструктурних проектів України (далі – Укрінфрапроект) /як відповідальному виконавцю бюджетної програми/ за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою 3107280 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього pyxy відповідно до державних програм» обсягу видатків у сумі 2 385 791,9 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 79 321,4 тис. гривень, видатки розвитку – 2 306 470,5 тис. гривень).

Пунктом 3 постанови Уряду від 12.07.2021 № 706 встановлено, що кошти, передбачені у державному бюджеті на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, використовуються відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085 (зі змінами) /при цьому, відповідно до пункту 2 постанови Уряду від 12.07.2021 № 706 передбачені відповідні зміни до пункту 16 Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085/.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за спеціальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетною програмою 3107280 в обсязі 30 687,7 тис. грн, або 1,3% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 2 385 791,9 тис. гривень).

Водночас, відповідно до пункту 2 постанови Уряду від 12.07.2021 № 706 внесені зміни до постанови Уряду від 21.12.2020 № 1287 та, зокрема, викладено у новій редакції додаток 2 до Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року (далі – Державна програма). При цьому, завдання 3 «забезпечення безпеки на дорогах та безпеки дорожньої інфраструктури» Державної програми доповнено новим заходом (захід 9 викладено у новій редакції) «розроблення та впровадження заходів з підвищення рівня безпеки дорожнього руху на ділянці км 0 + 000 – км 20 + 308 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-01 Київ – Обухів» /у сумі 100 000 тис. гривень/, відповідальним за виконання якого визначено Укравтодор.

Доцільно відмітити, що відповідно до паспорта бюджетної програми 3107280 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього pyxy відповідно до державних програм» на 2021 рік (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) серед напрямів використання бюджетних коштів визначено нерозподілені видатки (до нормативного врегулювання питання виконання заходу 9 завдання 3 Державної програми) за спеціальним фондом державного бюджету за цією бюджетною програмою у сумі 100 000 тис. гривень.

З урахуванням положень вищезазначеного законодавства, пунктом 1 постанови КМУ № 1186 пропонується передати бюджетні призначення, передбачені у 2021 році Мінінфраструктури у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3107280 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього pyxy відповідно до державних програм» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Укрінфрапроект у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Мінінфраструктури/, у сумі 100 000 тис. гривень (видатки розвитку), Укравтодору на нову бюджетну програму «Фінансове забезпечення розроблення та впровадження заходів з підвищення рівня безпеки дорожнього pyxy на ділянці км 0 + 000 – км 20 + 308 автомобільної дороги загального користування державного значення P-01 Київ – Обухів».

Пунктом 2 постанови КМУ № 1186 вносяться зміни до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085 (зі змінами), якими у 2021 році за бюджетною програмою щодо фінансового забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм Укравтодор (поряд з Укрінфрапроектом, як і у 2019 році) визначено відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми, а суб’єктів господарювання, які належать до його сфери управління, – одержувачами бюджетних коштів.

Пунктом 3 постанови КМУ № 1186 Міністерству фінансів України доручено забезпечити відкриття нової бюджетної програми «Фінансове забезпечення розроблення та впровадження заходів з підвищення рівня безпеки дорожнього руху на ділянці км 0 + 000 – км 20 + 308 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-01 Київ – Обухів» та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження в установленому порядку з Комітетом передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цієї постанови.

Крім того, варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом державного бюджету:

– відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

– згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

– відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Необхідно зауважити, що звернення Укравтодору до Комітету щодо зазначеної передачі бюджетних призначень не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів запропонованих змін бюджетних призначень та напрямів використання коштів, які передаються з огляду на вимоги статті 24-2 Кодексу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., перший заступник Міністра інфраструктури України Шкураков В.О.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити передачу бюджетних призначень, встановлену пунктом 1 постанови КМУ № 1186, врахувавши вимоги бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1186 погодити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2021 році у спеціальному фонді державного бюджету Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3107280 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього pyxy відповідно до державних програм» у сумі 100 000 тис. гривень (видатки розвитку), Державному агентству автомобільних доріг України на нову бюджетну програму «Фінансове забезпечення розроблення та впровадження заходів з підвищення рівня безпеки дорожнього pyxy на ділянці
км 0 + 000 – км 20 + 308 автомобільної дороги загального користування державного значення P-01 Київ – Обухів» /із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ващенка К.О. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1446-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 29.11.2021 р. № 22/9.3-6759-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1446-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 1446-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 125 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розподіл субвенції в обсязі 78 016,5 тис. грн (62,4% загального обсягу) здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р, від 07.07.2021 р. № 737-р, від 08.09.2021 р.
№ 1070-р та від 28.10.2021 р. № 1302-р між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 1446-р затверджено розподіл між місцевими бюджетами Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Миколаївської, Одеської та Чернігівської областей частини субвенції у сумі 13 029,7 тис. грн (10,4% загального обсягу) згідно з додатком до цього розпорядження. Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 33 953,8 тис. гривень (27,2% загального обсягу).

Довідково: Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

за результатами засідань комісії з розгляду звернень, що відбулись 04.08.2021 р. (прийнято рішення щодо пропозицій Андріївської сільської ради Донецької області, Овруцької та Миколаївської міських рад) та 21.09.2021 р. (прийнято рішення щодо пропозицій Добропільської, Івано-Франківської, Вилківської та Чернігівської міських рад), схвалено та внесено на розгляд Уряду 7 пропозицій, які за висновком Мінреінтеграції відповідають вимогам Порядку та умов надання субвенції;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 1446-р обсягу субвенції (13 029,7 тис. грн) планується придбати на вторинному ринку нерухомого майна у комунальну власність 30 об’єктів нерухомості (28 квартир та 2 будинки);

опосередкована вартість 1 кв. метра зазначених об’єктів нерухомості у визначених територіальних громадах в порівнянні з вартістю спорудження житла, що затверджена наказами Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 р. № 911 та від 10.09.2021 р. № 230 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», становить:

менше опосередкованої вартості: Донецька область: Андріївська сільська – 3 125 грн, Добропільська міська – 7 018 грн, Овруцька міська Житомирської області – 10 938,33 грн, Івано-Франківська міська – 11 904,76 грн, Вилківська міська Одеської області – 1 625 гривень;

відповідає опосередкованій вартості: Чернігівська міська – 14 548 гривень;

вище опосередкованої вартості: Миколаївська міська – 15 911,3 гривень (враховуючи, що показник опосередкованої вартості спорудження житла у Миколаївській області становить 15 905 грн/м. кв., Миколаївська міська рада затвердила співфінансування у обсязі 2 841,7 тис. грн (38,5% вартості квартир), що забезпечує спрямування субвенції на придбання об’єктів нерухомості в обсязі не більше 9 812,6 грн/м. кв.).

Інших розрахунків і пояснень щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень, реальної потреби у коштах для придбання таких приміщень у комунальну власність в розрізі регіонів, вартісної оцінки її забезпечення, а також з приводу низького рівня використання субвенції у 2021 році та оцінки ризиків використання субвенції до завершення року Мінреінтеграції не надано.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за бюджетною програмою 3911020 здійснено видатки у сумі 56 139 тис грн, або 44,9% плану на рік. При цьому касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за вказаний період становили 11 484 тис. грн, або 9,2% плану на рік. Низький рівень використання субвенції, а також тривалий процес її розподілу створюють ризики повернення коштів до бюджету наприкінці бюджетного періоду як невикористаних.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., державний секретар Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ващенко К.О.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення між місцевими бюджетами розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1446-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні Комітету членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 13 029,7 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1446-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України Алєксєєнка А.В. про погодження внесення змін до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» на 2021 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1447-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Служби зовнішньої розвідки України (далі – СЗРУ) від 17.11.2021 № 16/3793/П /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження змін до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України», згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1447-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 183» (далі – розпорядження КМУ № 1447-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621030), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1447-р встановлено внести зміни у додаток до розпорядження КМУ від 3 березня 2021 року № 183-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 183-р/ та викласти його в редакції згідно із додатком до цього розпорядження Уряду.

Так, передбачено розподіл коштів на загальну суму 125 000 тис. грн /відповідає обсягу бюджетних призначень, визначених Законом за цією бюджетною програмою за загальним фондом державного бюджету/, за такими напрямами використання бюджетних коштів:

1.        будівництво (реконструкція) об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році, усього – 5 350 тис. грн (або 4,3% обсягу бюджетних призначень за програмою 6621030 проти 16% згідно із розпорядженням КМУ № 183-р) і змінами зменшено обсяг коштів за цим напрямом на 14 650 тис. грн, у тому числі:

будівництво житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5, у м. Києві, – 5 150 тис. грн і змінами зменшено обсяг коштів на 14 850 тис. грн,

проектні роботи для будівництва позамайданчикових інженерних мереж до житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5, у м. Києві, – 200 тис. грн /змінами передбачено додатково такий напрям використання/;

2.                 придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі за договорами, що будуть укладені у 2021 році, – 119 650 тис. грн (або 95,7% обсягу бюджетних призначень за програмою 6621030 проти 84% згідно із розпорядженням КМУ № 183-р) і змінами збільшено обсяг за цим напрямом на 14 650 тис. грн.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1447-р СЗРУ доручено забезпечити погодження зазначеного розподілу коштів з Комітетом.

Тобто, зміни розподілу коштів за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» відповідно до розпорядження КМУ № 1447-р передбачають зменшення коштів на будівництво (реконструкцію) об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році, на 14 650 тис. грн і збільшення коштів на придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі за договорами, що будуть укладені у 2021 році на відповідну суму.

Необхідно також зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 1447-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 1447-р, як і розпорядження КМУ № 183-р, не містить відповідного доручення СЗРУ щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону.

Довідково: Законом на 2021 рік СЗРУ за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 125 000 тис. гривень (видатки розвитку).

За підсумками січня-жовтня поточного року за даними звітності Казначейства за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетною програмою 6621030 в обсязі 93 млн грн, або 74,4% плану на звітний період та плану на рік (визначено в обсязі 125 млн грн), тобто невикористано проти плану за звітний період 32 млн гривень. При цьому, за інформацією СЗРУ /лист від 12.10.2021 № 17/1614/ПБ надано народним депутатам України – членам Комітету/ кошти у сумі 93 млн грн використано за такими напрямами: будівництво (реконструкція) об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році (будівництво житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5, у м. Києві) – 1,1 млн грн; придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі – 91,8 млн грн.

Питання про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України», відповідно до розпорядження КМУ № 183-р Комітет розглянув на своєму засіданні 17 березня 2021 року та за підсумками розгляду було погоджено відповідний розподіл коштів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.

Використання коштів за бюджетною програмою 6621030 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами).

У матеріалах СЗРУ, що надійшли до Комітету, зокрема, зазначається, що:

- розпорядженням КМУ № 183-р було передбачено будівництво житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5, у м. Києві, у сумі 20 млн грн. Для будівництва житлового будинку профінансовано інженерно-геодезичні вишукування земельної ділянки на 17,74533 тис. грн у 2020 році, а у 2021 році – інженерно-геологічні вишукування земельної ділянки у сумі 49,28160 тис. грн. Відповідно до умов договору на проектні роботи у 2021 році (профінансовано на 1 100 тис. грн) розроблена проектна документація, проведена її комплексна державна експертиза;

- перша процедура відкритих торгів у липні 2021 року електронною системою закупівель була відмінена через відсутність тендерних пропозицій для проведення аукціону на закупівлю робіт з будівництва зазначеного житлового будинку. За результатами повторної процедури відкритих торгів укладено договір на будівництво житлового будинку по вул. Академіка Булаховського, 5 у м. Києві від 08.09.2021 року на загальну суму 88 575 тис. грн, що передбачає фінансування у 2021 році підготовчих робіт на 4 000 тис. грн;

- для забезпечення житлом та зменшення квартирної черги військовослужбовців СЗРУ, а також ефективного та цільового використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 6621030 на виконання запланованих заходів виникла необхідність у перерозподілі коштів та спрямуванні їх на виконання проектних робіт з будівництва позамайданчикових інженерних мереж для житлового будинку та придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі (у 2021 році планується спрямувати загалом 119 650 тис. грн на придбання 70 квартир при середній вартості 1 кв.м. житла у сумі 27 723,06 грн).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., перший заступник Голови Служби зовнішньої розвідки України Алєксєєнко А.В.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо запропонованих змін до розподілу коштів за бюджетною програмою 6621030.

Член Рахункової палати Яремчук І.М. висловив застереження Рахункової палати щодо запропонованого збільшення обсягу коштів на придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, оскільки більш економічно обґрунтованим є будівництво власного житла.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що при розгляді даного питання на підкомітеті було висловлено застереження щодо того, що більш економічно обґрунтованим є будівництво власного житла, та звернулася до СЗРУ відзвітувати Комітету в установленому порядку про використання коштів після реалізації змін до даного розподілу коштів. Водночас, керуючись вимогами статті 28 Закону, Забуранна Л.В. запропонувала рекомендувати Комітету погодити відповідно до розпорядження КМУ № 1447-р зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки за напрямами згідно з додатком до розпорядження КМУ № 183-р в редакції розпорядження КМУ № 1447-р.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити зміни до розподілу коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6621030 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» на 2021 рік, у сумі 125 000 тис. грн за напрямами згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 183 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1447-р).

Голосували: «за» – одноголосно.

 

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Драп’ятого Б.Є. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1481-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 26.11.2021 № 54107/5/15-2021 /копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1481-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1481-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1481-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МВС на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

1) зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» на 67 841 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 1 600 тис. грн, видатки розвитку – на суму 66 241 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства внутрішніх справ України (далі – Апарат МВС)/;

1006010 «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» на 4 139 тис. грн (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС)/;

2) збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» на 41 675,2 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна гвардія України (далі – Нацгвардія)/;

1004020 «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» на 4 585,6 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна міграційна служба України (далі – ДМС)/;

1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» на 25 719,2 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії) /відповідальний виконавець бюджетної програми – ДСНС/.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1481-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами:

1001220 – в обсязі 195,9 млн грн, або 66,9% плану на звітний період та 43,8% плану на рік (визначено в обсязі 447 млн грн);

1003020 – в обсязі 8 791,4 млн грн, або 95,2% плану на звітний період та 76,6% плану на рік (визначено в обсязі 11 480,7 млн грн);

1004020 – в обсязі 1 187,8 млн грн, або 97,8% плану на звітний період та 78,8% плану на рік (визначено в обсязі 1 507,9 млн грн);

1006010 – в обсязі 204,9 млн грн, або 95,8% плану на звітний період та 80% плану на рік (визначено в обсязі 256,1 млн грн);

1006280 – в обсязі 10 438,1 млн грн, або 98% плану на звітний період та 79,7% плану на рік (визначено в обсязі 13 093,7 млн грн).

У матеріалах МВС відмічається, що у зв’язку із підвищенням протягом 2021 року вартості тарифів на комунальні послуги та енергоносії в органах системи МВС (Нацгвардії, ДМС, ДСНС) виникла нагальна потреба на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 71 980 тис. гривень. При цьому зазначається, що дефіцит коштів у 2021 році унеможливлює укладання договорів та постачання комунальних послуг та енергоносіїв в обсягах, достатніх для забезпечення необхідного рівня споживання. 

За поясненнями МВС економія коштів виникла за бюджетними програмами:

1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» (67 841 тис. грн) – у зв’язку із несвоєчасним наданням компанією SAS Airbus Helicopter документів для оплати залишкового платежу за поставлені матеріальні цінності та надані послуги з навчання і невиконанням графіка поставки гелікоптерів;

1006010 «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» (4 139 тис. грн) – невикористання коштів, передбачених на сплату податків, а також виплату одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва та інвалідності, що обумовлено відсутністю відповідних висновків.

Необхідно також зазначити, що звернення МВС до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, відсутні пояснення та розрахунки обсягу видатків, що збільшуються для Нацгвардії, ДМС, ДСНС, та видатків на забезпечення діяльності органів системи МВС, що зменшуються), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра внутрішніх справ України Драп’ятий Б.Є.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1481-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучено головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1481-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

1001220 «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» на 67 841 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 1 600 тис. грн, видатки розвитку – на 66 241 тис. грн);

1006010 «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» на 4 139 тис. грн (видатки споживання);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» на 41 675,2 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії);

1004020 «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» на 4 585,6 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії);

1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» на 25 719,2 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії).

Голосували: «за» – одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчука В.О. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1444-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 22.11.2021 р. № 12194/01/09.2-21 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенцій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1444-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2021 рік, та розподіл додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб» (далі – розпорядження КМУ
№ 1444-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217);

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом передбачено видатки розвитку за бюджетними програмами:

1511070 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 1511070) у сумі 12 307,2 тис. грн;

1511050 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 1511050) у сумі 248 445 тис. грн.

Розподіл у 2021 році обсягів зазначених вище субвенцій між місцевими бюджетами, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу, затверджено розпорядженнями КМУ від 02.06.2021 р. № 570-р та від 16.06.2021 р. № 654-р і погоджено з Комітетом.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 08.10.2021 р. № 1807-IX обсяг таких субвенцій було збільшено: за кодом 1511050 на 282 000 тис. грн; за кодом 1511070 на суму 4 009,5 тис. грн.

Розпорядженням КМУ № 1444-р згідно з пунктами 1 та 2 передбачено здійснити:

1) перерозподіл видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінветеранів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, у сумі 839 тис. грн шляхом:

зменшення на таку суму обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1511070 (субвенція за кодом 1511070);

збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1511050 (субвенція за кодом 1511050);

2) розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу:

субвенції за кодом 1511050 в обсязі 282 839 тис. гривень згідно з додатком 1 до цього розпорядження;

субвенції за кодом 1511070 в обсязі 3 170,5 тис. гривень згідно з додатком 2 до цього розпорядження.

Довідково: згідно з Порядком та умовами надання субвенцій, зокрема, визначено:

1) щодо субвенції за кодом 1511070 (постанова Уряду від 20.02.2019 р. № 206 із змінами):

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, які відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 березня поточного року;

– подальший розподіл здійснюється регіональними органами соціального захисту населення між місцевими органами соціального захисту населення відповідно до потреби в наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей загиблих (померлих) та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

2) щодо субвенції за кодом 1511050 (постанова Уряду від 18.04.2018 р. № 280 із змінами):

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про кооперацію» шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

При розподілі субвенцій регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі.

Поряд з тим вищеназваними постановами затверджено Порядки виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідним категоріям осіб за кожною із субвенцій.

Обґрунтування щодо здійсненого перерозподілу видатків за зазначеними бюджетними програмами та розподілу субвенцій між місцевими бюджетами наведено Мінветеранів у матеріалах, що надіслані до Комітету, та надано у розданих матеріалах. Однак, такі матеріали не містять оцінки ризиків щодо використання субвенцій у повному обсязі до завершення бюджетного періоду 2021 року.

З приводу проведеного зменшення видатків субвенції за кодом 1511070 та збільшення видатків субвенції за кодом 1511050 Мінветеранів зазначає, що за інформацією структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської держадміністрацій станом на 29.09.2021 для виплати в повному обсязі грошової компенсації за бюджетною програмою 1511070 необхідні додатково кошти в обсязі 3 170,5 тис. гривень (така зміна обсягу субвенції пов’язана з рішенням апеляційного адміністративного суду, згідно з яким було задоволено апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради та відмовлено у збільшенні обсягу грошової компенсації громадянці).

Загалом за інформацією Мінветеранів збільшення і розподіл обсягів субвенцій дозволить виплатити грошові компенсації 178 внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і 3 особам з інвалідністю I-II групи та членам сімей загиблих з числа постраждалих учасників Революції Гідності.

Інформація щодо виконання субвенцій за кодами 1511050 та 1511070, за якими запропоновано перерозподіл видатків державного бюджету, та здійсненого відповідно до розпорядження КМУ № 1444-р розподілу додаткового обсягу субвенцій, надана народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчук В.О.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснених перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенцій.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити визначені розпорядженням КМУ № 1444-р перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінветеранів, та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенцій на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1444-р здійснення:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 839 тис. грн шляхом:

зменшення на таку суму обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1511070 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов»;

збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1511050 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов»;

2) розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році додаткового обсягу:

субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11–14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19–20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 282 839 тис. гривень згідно з додатком 1 до цього розпорядження;

субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 3 170,5 тис. гривень згідно з додатком 2 до цього розпорядження.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчука В.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів України на 2021 рік, та розподілу додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1482-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 25.11.2021 р. № 12390/01/09.2-21 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1482-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2021 рік, та розподіл додаткового обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб» (далі – розпорядження КМУ
№ 1482-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217);

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно з пунктом 1 розпорядження КМУ № 1482-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінверанів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

1) зменшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів» на суму 4 410,3 тис. грн (з них комунальні послуги –1 275,6 тис. грн);

1501030 «Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат» на суму 3 600 тис. грн;

1501040 «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» на суму 7 158,6 тис. грн;

2) збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:

1511040 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5–8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11–14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 1511040) на суму 8 147,6 тис. гривень;

1511060 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 1511060) на суму 7 021,3 тис. гривень.

Згідно з пунктом 2 та додатками 1 і 2 до розпорядження КМУ № 1482-р здійснено розподіл додаткового обсягу субвенції за кодом 1511040 між обласними бюджетами 15 областей та бюджетом м. Києва і субвенції за кодом 1511060 між обласними бюджетами 11 областей та бюджетом м. Києва.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів передбачено субвенцію за кодом 1511040 в обсязі 305 145,3 тис. грн, субвенцію за кодом 1511060 в обсязі 50 000 тис. грн.

Порядки та умови надання таких субвенцій і порядки виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення затверджені відповідно постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» та від 28.03.2018 р. № 214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (в редакції постанови КМУ від 21.07.2021 № 811).

Розподіл у 2021 році між місцевими бюджетами затвердженого обсягу субвенції за кодом 1511040 здійснено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 р. № 687-р, субвенції за кодом 1511060 – розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 573-р.

З урахуванням визначеного розпорядженням КМУ № 1482-р перерозподілу видатків обсяг субвенції за кодом 1511040 становить 313 292,9 тис. грн, субвенції за кодом 1511060 – 57 021,3 тис. грн.

Обґрунтування щодо здійсненого перерозподілу видатків за зазначеними бюджетними програмами та розподілу субвенцій між місцевими бюджетами наведено Мінветеранів у матеріалах, що надіслані до Комітету, та надано у розданих матеріалах. Однак, такі матеріали не містять аналітичних висновків щодо правильності проведених перерахунків та оцінки ризиків щодо використання субвенцій у повному обсязі до завершення бюджетного періоду 2021 року.

Згідно з наданими матеріалами Мінветеранів зазначається про таке:

1) з приводу проведеного зменшення видатків за бюджетними програмами:

– 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів» у сумі 4 410,3 тис. грн, у тому числі за такими економічними категоріями: «Нарахування на оплату праці» у зв’язку із застосуванням ставки ЄСВ 8,41% під час нарахування заробітної плати працівникам, які мають статус осіб з інвалідністю, – 66,2 тис. грн; «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» за результатами проведення електронних закупівель через систему “РrоZоrrо” – 324,8 тис. грн; «Оплата послуг (крім комунальних)» внаслідок економії експлуатаційних витрат та витрат на поточний ремонт приміщень у зв’язку із затримкою передачі Мінветеранів додаткових приміщень загальною площею 1 245,4 м2, а також за результатами проведення електронних закупівель послуг добровільного страхування наземного транспорту Мінветеранів та інших послуг через систему “РrоZоrrо” – 2 343,7 тис. грн; «Видатки на відрядження» у зв’язку зі зменшенням кількості відряджень через карантинні обмеження – 400 тис. грн; «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» внаслідок економії з оплати комунальних послуг та енергоносіїв у зв’язку із затримкою передачі Мінветеранів додаткових приміщень загальною площею 1 245,4 м2 – 1 275,6 тис. грн;

– 1501030 «Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат» у зв’язку із неможливістю через карантинні обмеження проведення у повному обсязі заходів в рамках проєктів громадських об’єднань ветеранів – 3 600 тис. грн;

– 1501040 «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» у зв’язку із неможливістю через карантинні обмеження проведення у повному обсязі заходів, передбачених цією програмою, в тому числі у зв’язку з економію коштів для виготовлення бланків посвідчень та бланків-вкладок до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни за результатами проведених відкритих торгів – 7 158,6 тис. грн;

2) водночас, збільшення видатків за субвенціями  обумовлено таким:

– однією із складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, є опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, на день звернення за грошовою компенсацією;

– зважаючи на вимоги наказів Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119 та від 10.09.2021 № 230 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», згідно з якими була змінена (збільшена) опосередкована вартість будівництва 1 кв. м спорудження житла у регіонах України, був двічі перерахований розмір грошової компенсації, як вимагається згідно з Порядками виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 719 та № 214;

– з проведенням такого перерахунку незабезпеченими залишились заходи, що здійснюються за рахунок субвенцій за кодами: 1511040 на суму 8 147,6 тис. грн і 1511060 на суму 7 021,3 тис. грн.

Загалом за інформацією Мінветеранів перерозподіл бюджетних призначень між вказаними бюджетними програмами дозволить виплатити грошові компенсації 16 особам з інвалідністю І-ІІ групи та членам сімей загиблих з числа учасників АТО/ООС та 12 особам з інвалідністю I-II групи та членам сімей загиблих з числа учасників бойових дій на території інших держав у повному обсязі.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, за якими запропоновано перерозподіл видатків державного бюджету, та розподіл окремих субвенцій надана народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра у справах ветеранів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчук В.О.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення перерозподілу видатків та розподілу додаткового обсягу субвенцій.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити визначені розпорядженням КМУ № 1482-р перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінветеранів, та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенцій на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1482-р здійснення:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 15 168,9 тис. грн шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

«Керівництво та управління у справах ветеранів» (код 1501010) на суму 4 410,3 тис. гривень (з них комунальні послуги та енергоносії – 1 275,6 тис. гривень);

«Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат» (код 1501030) на суму 3 600 тис. гривень;

«Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» (код 1501040) на суму 7 158,6 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю
I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (код 1511040) на суму 8 147,6 тис. гривень;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (код 1511060) на суму 7 021,3 тис. гривень;

2) розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році додаткового обсягу:

субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю
I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 8 147,6 тис. гривень згідно з додатком 1 до цього розпорядження;

субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 7 021,3 тис. гривень згідно з додатком 2 до цього розпорядження.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра економіки України Новікової І.Ю. про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1483-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли в межах компетенції кожного звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 26.11.2021 № 3823/1/06-01/04, Державного управління справами від 26.11.2021 № 01-13/16.1/3932/21, Національної академії медичних наук України від 29.11.2021 № 1-06/1958, Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 29.11.2021 № 222/7Д/2842, Міністерства культури та інформаційної політики України від 30.11.2021 № 2942/20.5/21, Міністерства освіти і науки України від 30.11.2021 № 1/20839-21 (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1483-р «Про передачу частини бюджетних призначень та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів у 2021 році» (далі – розпорядження КМУ № 1483-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а передача бюджетних призначень для реалізації державних інвестиційних проектів від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого головного розпорядника коштів державного бюджету на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (далі – Міжвідомча комісія) за результатами моніторингу стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів – відповідно до частини п’ятнадцятої статті 23 Кодексу. Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету та передача бюджетних призначень для реалізації державних інвестиційних проектів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Відповідно до частини четвертої статті 33-1 Кодексу відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положення про Міжвідомчу комісію та Порядок відбору державних інвестиційних проектів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями» (зі змінами).

Відповідно до положень зазначеного законодавства Міжвідомчою комісією за результатами проведеного моніторингу реалізації цих проектів за підсумками 9 місяців поточного року 3 листопада 2021 року прийнято рішення щодо зміни обсягів видатків на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на 2021 рік шляхом передачі та перерозподілу державних капітальних вкладень між державними інвестиційними проектами за відповідними бюджетними програмами, передбаченими у державному бюджеті на 2021 рік.

На виконання відповідного рішення Міністерство економіки України надіслало на погодження зацікавленим органам виконавчої влади проект розпорядження Уряду «Про передачу частини бюджетних призначень та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів у 2021 році», до якого було надано ряд зауважень та пропозицій в частині необхідності уточнення обсягів державних капітальних вкладень, зокрема по державних інвестиційних проектах, за якими фактично було проведено видатки після засідання Міжвідомчої комісії від 3 листопада 2021 року. З огляду на зазначене, 16 листопада 2021 року було проведено чергове засідання Міжвідомчої комісії, на якому уточнено обсяги змін бюджетних призначень, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів у 2021 році (копії протоколів засідань Міжвідомчої комісії від 03.11.2021 та від 16.11.2021 надані народним депутатам України – членам Комітету).

Відтак, розпорядженням КМУ № 1483-р визначено здійснити передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів у 2021 році, а саме:

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1483-р встановлено відповідно до частини п’ятнадцятої статті 23 Кодексу та на підставі рішення Міжвідомчої комісії від 16 листопада 2021 року передати бюджетні призначення, передбачені у 2021 році за загальним фондом державного бюджету (видатки розвитку) Національній академії медичних наук України за бюджетною програмою 6561840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМНУ» у сумі 300 000 тис. гривень; Державному управлінню справами /загалом у сумі 88 582,3 тис. гривень/ за бюджетними програмами 0301830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція блока «Б» лікувального корпусу № 3 Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами по вул. Ак. Заболотного, 21 у Голосіївському районі м. Києва» у сумі 71 896,6 тис. гривень та 0301840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» у сумі 16 685,7 тис. гривень; Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961070 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення фонду службового житла у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України» у сумі 3 395,617 тис. гривень; Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» у сумі 120 000 тис. гривень, за рахунок відповідних бюджетних призначень, передбачених:

1) Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» у сумі 143 533,4 тис. гривень;

2) Міністерству енергетики України за бюджетною програмою 2401420 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей» у сумі 16 674 тис. гривень;

3) Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція учбово-рекреаційного центру «Міжнародний Центр дитячої наукової творчості» по вул. Квітки Цісик, 14» у сумі 97 499,327 тис. гривень;

4) Міністерству культури та інформаційної політики України за бюджетною програмою 3801840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Модернізація сцени Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької» у сумі 14 537,8 тис. гривень;

5) Міністерству молоді та спорту України за бюджетною програмою 3401340 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція легкоатлетичного ядра державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет», за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, 7а» у сумі 62 512,168 тис. гривень;

6) Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України /загалом у сумі 177 221,222 тис. гривень/ за бюджетними програмами:

2707800 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» у сумі 29 819,932 тис. гривень;

2707810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво водопровідних мереж в населених пунктах Львівської області, що користуються привізною водою» у сумі 7 401,29 тис. гривень;

2708810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення комплексної системи поводження з радіоактивними матеріалами, які утворюються під час зняття з експлуатації енергоблоків та реконструкції об’єкта «Укриття» у сумі 60 000 тис. гривень;

2708820 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реалізація другого ПК Нового безпечного конфаймента та реконструкція об’єкта «Укриття» у сумі 80 000 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1483-р відповідно до частини восьмої статті 23 Кодексу встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2021 рік, відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків розвитку:

1) Міністерству охорони здоров’я України шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2301810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» на 9 856,984 тис. гривень та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2301130 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні» на 9 856,984 тис. гривень;

2) Міністерству освіти і науки України шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2201830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція учбово-рекреаційного центру «Міжнародний Центр дитячої наукової творчості» по вул. Квітки Цісик, 14» на 32 500,673 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2201840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка» на 22 500,673 тис. гривень;

2201850 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща» на 10 000 тис. гривень;

3) Державному управлінню справами шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 0301500 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція будівлі Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» на вул. Хрещатик, 2, в м. Києві» на 21 103,4 тис. гривень та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0301830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція блока «Б» лікувального корпусу № 3 Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами по вул. Ак. Заболотного, 21 у Голосіївському районі м. Києва» на 21 103,4 тис. гривень.

Пунктом 3 розпорядження КМУ № 1483-р Міністерству фінансів України доручено після погодження з Комітетом Національною академією медичних наук, Державним управлінням справами, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони, Державним агентством автомобільних доріг, Міністерством енергетики, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки, Міністерством культури та інформаційної політики, Міністерством молоді та спорту, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цього розпорядження, та Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки, Державним управлінням справами перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 2 цього розпорядження, забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що про зміни бюджетних призначень щодо реалізації державних інвестиційних проектів шляхом перерозподілу видатків державного бюджету, як це визначено пунктом 2 розпорядження КМУ № 1483-р, також було прийнято рішення Міжвідомчої комісії від 16 листопада 2021 року, проте про це не зазначено у цьому пункті розпорядження Уряду.

Так, згідно із розпорядженням КМУ № 1483-р встановлено здійснити зміни щодо бюджетних призначень, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів у 2021 році, загалом у сумі 575 438,974 тис. гривень (видатки розвитку), а саме:

1)      збільшивши такі видатки:

Державному управлінню справами /загалом на 109 685,7 тис. гривень/ за бюджетними програмами:

0301830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція блока «Б» лікувального корпусу № 3 Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами по вул. Ак. Заболотного, 21 у Голосіївському районі м. Києва» на 93 000 тис. гривень;

0301840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» на 16 685,7 тис. гривень;

Міністерству освіти і науки України /загалом на 32 500,673 тис. гривень/ за бюджетними програмами:

2201840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка» на 22 500,673 тис. гривень;

2201850 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща» на 10 000 тис. гривень.

Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301130 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні» на 9 856,984 тис. гривень;

Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ-Суми-Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» на 120 000 тис. гривень;

Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961070 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення фонду службового житла у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України» на 3 395,617 тис. гривень;

Національній академії медичних наук України за бюджетною програмою 6561840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМНУ» на 300 000 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

0301830 – в обсязі 46 681,1 тис. грн, що становить 33,8% річного плану (визначено в обсязі 137 981,3 тис. грн) та 78,1% плану на звітний період;

0301840 – в обсязі 26 286,8 тис. грн, що становить 52,6% річного плану (визначено в обсязі 50 000 тис. грн) та 100% плану на звітний період;

2201840 – в обсязі 24 102,3 тис. грн, що становить 67% річного плану (визначено в обсязі 35 991,6 тис. грн) та 73,1% плану на звітний період;

2201850 – в обсязі 51 796,8 тис. грн, що становить 74% річного плану (визначено в обсязі 70 000 тис. грн) та 99,6% плану на звітний період;

2301130 – в обсязі 47 909,7 тис. грн, що становить 45,7% річного плану (визначено в обсязі 104 724,6 тис. грн) та 91,5% плану на звітний період;

3111830 – в обсязі 123 989,2 тис. грн, що становить 50% річного плану (визначено в обсязі 247 978,6 тис. грн) та 100% плану на звітний період;

5961070 – в обсязі 16 999,9 тис. грн, що становить 100% річного плану (визначено в обсязі 17 000 тис. грн);

6561840 – в обсязі 188 543,2 тис. грн, що становить 62,8% річного плану (визначено в обсязі 300 000 тис. грн) та 62,8% плану на звітний період.

2)      зменшивши такі видатки:

Державному управлінню справами за бюджетною програмою 0301500 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція будівлі Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» на вул. Хрещатик, 2, в м. Києві» на 21 103,4 тис. гривень;

Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція учбово-рекреаційного центру «Міжнародний Центр дитячої наукової творчості» по вул. Квітки Цісик, 14» на 130 000 тис. гривень;

Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» на 153 390,384 тис. гривень;

Міністерству енергетики України за бюджетною програмою 2401420 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей» на 16 674 тис. гривень;

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України /загалом у сумі 177 221,222 тис. гривень/ за бюджетними програмами:

2707800 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» на 29 819,932 тис. гривень;

2707810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво водопровідних мереж в населених пунктах Львівської області, що користуються привізною водою» на 7 401,29 тис. гривень;

2708810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення комплексної системи поводження з радіоактивними матеріалами, які утворюються під час зняття з експлуатації енергоблоків та реконструкції об’єкта «Укриття» на 60 000 тис. гривень;

2708820 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реалізація другого ПК Нового безпечного конфаймента та реконструкція об’єкта «Укриття» на 80 000 тис. гривень;

Міністерству молоді та спорту України за бюджетною програмою 3401340 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція легкоатлетичного ядра державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет», за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, 7а» на 62 512,168 тис. гривень;

Міністерству культури та інформаційної політики України за бюджетною програмою 3801840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Модернізація сцени Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької» на 14 537,8 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

0301500 – в обсязі 2 569,6 тис. грн, що становить 6,4% річного плану (визначено в обсязі 40 000 тис. грн) та 20,7% плану на звітний період;

2201830 – в обсязі 19 350,7 тис. грн, що становить 10,8% річного плану (визначено в обсязі 180 000 тис. грн) та 39,5% плану на звітний період;

2301810 – в обсязі 257 993,4 тис. грн, що становить 20,8% річного плану та плану на звітний період (визначено в обсязі 1 240 000 тис. грн);

2401420 – в обсязі 6 158,6 тис. грн, що становить 6,2% річного плану (визначено в обсязі 100 000 тис. грн) та 12,3% плану на звітний період;

2707800 – в обсязі 696,7 тис. грн, що становить 1,7% річного плану (визначено в обсязі 40 000 тис. грн) та 4,3% плану на звітний період;

2707810 – в обсязі 137,9 тис. грн, що становить 1,4% річного плану (визначено в обсязі 10 000 тис. грн) та 5,5% плану на звітний період;

2708810 – в обсязі 924,1 тис. грн, що становить 1,5% річного плану (визначено в обсязі 63 477 тис. грн) та 3,1% плану на звітний період;

2708820 – в обсязі 1 529,4 тис. грн, що становить 1,8% річного плану (визначено в обсязі 87 000 тис. грн) та 3,4% плану на звітний період;

3401340 – в обсязі 13 325,6 тис. грн, що становить 17,6% річного плану та плану на звітний період (визначено в обсязі 75 837,8 тис. грн);

3801840 – в обсязі 373,4 тис. грн, що становить 0,7% річного плану (визначено в обсязі 54 537,8 тис. грн) та 1,4% плану на звітний період.

Відтак, аналіз виконання видатків загального фонду державного бюджету за відповідними бюджетними програмами для реалізації державних інвестиційних проектів засвідчив те, що розпорядженням КМУ № 1483-р пропонується зменшити обсяг видатків на реалізацію 10 державних інвестиційних проектів, які проводились на низькому рівні, при цьому, за 8 державними інвестиційними проектами, за якими пропонується збільшити обсяг видатків для продовження їх реалізації, відстежується достатній рівень їх виконання.

Слід зазначити, що у державному бюджеті на 2021 рік загальний обсяг державних капітальних вкладень на реалізацію 36 державних інвестиційних проектів визначено у обсязі 4 040 000 тис. гривень, який за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-жовтня поточного року використано в обсязі 1 401 244,9 тис. гривень, або 45,9% плану на звітний період та 34,7% річного плану.

Відтак, за 10 місяців поточного року відстежується доволі низький загальний рівень виконання запланованих видатків за державними інвестиційними проектами порівняно з попередніми двома роками.

Довідково: на момент прийняття Урядом аналогічних розпоряджень щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проектів, у 2019-2020 роках виконання плану загального обсягу державних капітальних вкладень на звітний період становило:

за січень-жовтень 2019 року – 71,8%, або 843 867,2 тис. гривень (на момент прийняття розпорядження Уряду від 15.11.2019 № 1044-р);

за січень-вересень 2020 року – 90,6%, або 576 738,4 тис. гривень (на момент прийняття розпорядження Уряду від 21.10.2020 № 1276-р).

Такий рівень управління бюджетними коштами головними розпорядниками коштів державного бюджету свідчить про наявність недоліків у:

бюджетному плануванні, зокрема, порушенні строків розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів, несвоєчасності підготовки проектно-кошторисної документації, отриманні відповідних дозвільних документів, проведенні тендерних процедур, невикористанні окремими головними розпорядниками коштів державного бюджету направлених відкритих асигнувань;

організації та контролі за виконанням заходів, що здійснюються в межах відповідних бюджетних програм.

Окремо слід наголосити, враховуючи, що до кінця поточного бюджетного періоду залишився лише один місяць, існують ризики щодо спроможності головних розпорядників коштів державного бюджету використати у повному обсязі видатки на реалізацію державних інвестиційних проектів, щодо яких розпорядженням КМУ № 1483-р пропонується збільшити обсяг видатків.

На виконання пункту 3 розпорядження КМУ № 1483-р Державне агентство автомобільних доріг України, Державне управління справами, Національна академія медичних наук України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство освіти і науки України направили до Комітету звернення щодо погодження здійснення передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету для реалізації державних інвестиційних проектів.

Необхідно зауважити, що звернення відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету до Комітету щодо встановлених передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету не містять належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо обсягів запропонованих змін бюджетних призначень, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Аналітична інформація щодо видатків державного бюджету на реалізацію державних інвестиційних проектів у 2021 році надана народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пуртова А.А., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра економіки України Новікова І.Ю.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначених у розпорядженні КМУ № 1483-р передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів Комітету Пуртова А.А. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлені розпорядженням КМУ № 1483-р передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету для реалізації державних інвестиційних проектів (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Пуртовою А.А.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частин восьмої і п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України та на підставі рішення засідання Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від 16 листопада 2021 року, відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1483-р погодити передачу бюджетних призначень (видатки розвитку) та перерозподіл видатків розвитку державного бюджету, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2021 рік відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету та за бюджетними програмами для реалізації державних інвестиційних проектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження змін до розподілу та розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1513-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 30.11.2021 р. за № 05230-02-2/36626 (копію якого надано народним депутатам України) про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1513-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – розпорядження КМУ № 1513-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.10.2021 р. № 1807-IX) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – субвенція), у сумі 7 600 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1311-р здійснено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків та збільшено обсяг субвенції на 400 000 тис. грн за рахунок зменшення обсягу видатків за програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу». З урахуванням зазначеного загальний обсяг субвенції становить 8 000 000 тис. гривень.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 544 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», згідно з якими визначено таке:

субвенція спрямовується на:

реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об’єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (далі – проекти будівництва), у тому числі розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів в установленому порядку;

придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;

завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки;

придбання мультифункціональних спортивних майданчиків;

умовами надання субвенції є: загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн грн (за винятком придбання мультифункціональних спортивних майданчиків), спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів будівництва у 2021-2023 роках, під час придбання мультифункціональних спортивних майданчиків співфінансування з обласних бюджетів та бюджетів відповідних територіальних громад в обсязі не менше ніж по 10 відсотків загальної їх вартості, а також із залучених на зазначені цілі інших джерел, не заборонених законодавством;

для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції у 2021 році обласні та Київська міська держадміністрації подають Мінфіну перелік об’єктів (заходів) для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.

Розподіл субвенції у сумі 7 781 025 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.06.2020 р. № 626-р, від 07.07.2021 р. № 743-р, від 20.08.2021 р. № 975-р, від 01.09.2021 р.
№ 1021-р і від 28.10.2021 р. № 1311-р та погоджено Комітетом.

Відповідно до пунктів 1-2 розпорядження КМУ № 1513-р встановлено:

1) внести зміни до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 626-р, від 20.08.2021 р. № 975-р, від 01.09.2021 р. № 1021-р та від 28.10.2021 р. № 1311-р, згідно з якими:

уточнено обсяг субвенції (зміни до розпоряджень Кабінету Міністрів України № 626-р та № 975-р – зокрема, приведено у відповідність до змін за об’єктами (заходами), внесених розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1311-р), а також назви окремих об’єктів (заходів);

зменшено обсяг субвенції загалом на 297 096 тис. грн, у тому числі для обласних бюджетів областей: Дніпропетровської – на 47732 тис. грн, Донецької – на 50 000 тис. грн, Закарпатської – на 20 000 тис. грн, Запорізької – на 26 234 тис. грн, Кіровоградської – на 14 660 тис. грн, Полтавської – на 2 096 тис. грн, Рівненської – на 24 493 тис. грн та Харківської – на 111 881 тис. грн;

2) затвердити розподіл у 2021 році субвенції між місцевими бюджетами:

Дніпропетровської (300 000 тис. грн), Донецької (30 000 тис. грн), Івано-Франківської (20 000 тис. грн), Львівської (11 000 тис. грн) та Черкаської (84 506 тис. грн) областей за об’єктами (заходами) в обсязі 445 506 тис. грн згідно з додатком до цього розпорядження.

Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 70 565 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень щодо проведених змін та розподілу субвенції між місцевими бюджетами, насамперед, щодо дотримання вимог Порядку та умов надання субвенції в частині напрямів використання субвенції та умов її спрямування на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, оцінки поданих пропозицій за об’єктами і заходами та стану їх врахування, а також можливих ризиків щодо використання у повному обсязі субвенції до завершення бюджетного періоду 2021 року.

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-жовтень 2021 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано 6 100 000 тис. грн, або 76,2% уточненого плану на рік, касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за вказаний період становили 2 935 568,3 тис. грн, або 36,7% уточненого плану на рік (інформацію щодо розподілу і надання субвенції у 2021 році надано народним депутатам України  – членам Комітету). Зважаючи на такий стан надання субвенції у поточному році, існує ймовірність використання коштів не в повному обсязі та їх повернення до державного бюджету наприкінці бюджетного періоду, а відтак недосягнення мети надання субвенції.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М.

При цьому член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловив зауважень щодо здійснених змін до розподілу та розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу та розподіл субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1513-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1513-р:

1) внесення змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери згідно з пунктом 1 цього розпорядження;

2) здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери згідно з пунктом 2 цього розпорядження.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1243 /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 01.12.2021 р. № 10-12/35527/2-21 /копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1243 «Дeякі питання здійснення централізованих закупівель кисневих станцій» (далі – постанова КМУ № 1243).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України від 4 листопада 2021 року № 1858-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій» за загальним фондом державного бюджету передбачено МОЗ видатки розвитку за новими бюджетними програмами:

«Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я» (код 2301280) у сумі 650 000 тис. грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій» (у складі загальнодержавних витрат за кодом 2311700) у сумі 150 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Постановою КМУ № 1243:

1) відповідно до вимог частини сьомої статті 20 та частини другої статті 97 Кодексу згідно з пунктом 1 затверджено:

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я»;

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій;

2) відповідно до вимог частини шостої статті 108 Кодексу згідно з пунктом 2 здійснено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій (далі – субвенція) між обласними бюджетами (крім обласного бюджету Черкаської області) та бюджетом м. Києва у сумі 150 000 тис. грн (у додатку до цієї постанови).

Поряд з тим, у пункті 5 постанови КМУ № 1243 обласним та Київській міській державним адміністраціям доручається:

вжити заходів до планування та здійснення за рахунок коштів місцевих бюджетів співфінансування поточних та капітальних видатків на проведення робіт з монтажу (реконструкції) систем централізованої подачі кисню для їх встановлення в опорних закладах охорони здоров’я, визначених структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій, для встановлення у них кисневих станцій на основі аналізу наявного матеріально-технічного забезпечення опорних закладів та їх завантаженості пацієнтами та погоджених МОЗ;

забезпечити введення в експлуатацію кисневих станцій та створення додаткових кисневих точок відповідно до кількості ліжок, призначених для стаціонарної медичної допомоги пацієнтам, хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у зазначених опорних закладах охорони здоров’я.

З приводу реалізації зазначених бюджетних програм для досягнення запланованої мети – забезпечення кисневими станціями опорних закладів охорони здоров’я варто відмітити, зокрема, таке:

1) згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я», потребу в закупівлі кисневих станцій визначає МОЗ на основі заявок структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій. Разом із заявою заявники подають також згоду на обов’язкове отримання кисневих станцій, зобов’язання забезпечити розроблення проектно-кошторисно документації та встановлення обладнання системи централізованого киснепостачання, централізованим джерелом киснепостачання якої є киснева станція, введення системи централізованого киснепостачання в експлуатацію. МОЗ здійснює розподіл кисневих станцій, закуплених у межах бюджетних коштів, між учасниками проекту на основі отриманих заявок, а також інформації про готовність учасників проекту до встановлення кисневих станцій та закуплені/отримані кисневі станції за рахунок інших джерел;

2) згідно з Порядком та умовами надання у 2021 році субвенції визначається таке:

субвенція спрямовуються на закупівлі послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій учасниками проекту;

послуги щодо проектування та встановлення кисневих станцій – послуги, пов’язані з розробленням проектно-кошторисної документації та встановленням для учасників проекту обладнання систем централізованого киснепостачання, централізованими джерелами киснепостачання яких є кисневі станції;

умовою надання субвенції є введення у експлуатацію кисневих станцій та створення додаткових кисневих точок відповідно до ліжкомісць, призначених для стаціонарної медичної допомоги пацієнтам, хворим на COVID-19.

За наданою МОЗ до Комітету інформацією та розрахунками:

міністерством обраховано повну потребу усіх середніх та великих лікарень України, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, та дали згоду на встановлення великогабаритних кисневих станцій /це станції потужністю 500 літрів за хвилину, якої вистачає для одночасної подачі кисню до понад 50 пацієнтів середньої важкості/. Таких лікарень в усіх регіонах України 196. Загальна сума централізованих закупівель складає 650 000 тис. грн;

розподіл субвенції проведено із розрахунку на кожну станцію пропорційно на ті лікарні, яким такі станції планується закупити у централізованому порядку, з урахуванням вартості встановлення кисневої станції та створення нових кисневих точок – місць підключення до кисневої мережі лікарні ліжко-місць з пацієнтами, що складає 765,3 тис. грн за одну станцію.

Разом з тим, слід зазначити, що на даний час для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, за рішеннями Уряду у 2021 році вже спрямовано:

субвенцію обласному бюджету Івано-Франківської області для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (код 251152000) в обсязі 60.000 тис. грн (постанова КМУ від 17.03.2021 № 221);

у складі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у   системі охорони здоров’я (код 2311500) у обсязі 637.324,6 тис. грн, з яких за загальним фондом – 170.891,4 тис. грн, за спеціальним фондом – 466.433,2 тис. грн (постанови КМУ від 29.09.2021 р. № 1027, від 20.10.2021 р. № 1100, від 03.11.2021 р. № 1179).

При цьому на виконання пункту 32 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обласні та Київська міська державні адміністрації мають забезпечити у закладах охорони здоров’я централізоване постачання медичних газів, встановлення додаткових кисневих магістралей для забезпечення лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, не менше ніж 80 відсотків ліжкового фонду, призначеного для лікування таких пацієнтів.

Водночас, у наданих МОЗ матеріалах щодо визначення потреби та розподілу кисневих станцій не наведені висновки щодо врахування вже здійснених заходів з централізованого забезпечення киснем ліжкового фонду закладів охорони здоров’я. При цьому МОЗ у своєму зверненні до Комітету визнає, що з огляду на стан електромереж закладів охорони здоров’я – встановлення кисневих станцій є єдиним способом забезпечення кисневої незалежності лікарень. Встановлення кисневих станцій є доцільним і там, де уже присутні інші способи кисневого потоку, такі як кисневі балони або кисневі резервуари, що дозволить лікарням мати вибір між джерелами кисню: пацієнти, які знаходяться на штучній вентиляції легень (ШВЛ), можуть використовувати високоякісний кисень з балонів або резервуарів, інші ж пацієнти, яким цілком достатньо кисню з власного генератора кисневої станції лікарень, зможуть його використовувати. В цілому забезпечення мережі опорних лікарень кисневими станціями також дозволить зменшити попит лікарень на кисень у балонах, що зменшить навантаження на логістичну мережу, та дозволить повністю задовольнити попит у кисні.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції кошти, визначені як видатки розвитку для закупівлі опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій, можуть спрямовуватися у разі потреби на видатки споживання для таких закупівель. Виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, оскільки Кодексом та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку на видатки споживання.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра охорони здоров’я України Ємець П.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення розподілу між місцевими бюджетами відповідної субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 1243 (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1243.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, не голосували – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України за програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я бюджетних призначень для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Донецькій та Одеській областях (відповідно до постанови КМУ від 17.11.2021 р. № 1185).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я /далі – МОЗ/ від 18.11.2021 № 26-04/34156/2-21 /копія якого надана народним депататам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету на заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою СOVID-19, та збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1185 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбу з її наслідками» /далі – постанова КМУ № 1185/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами:

– Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

частини шостої статті 23, згідно з якою передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів після прийняття закону про Державний бюджет України, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій;

– Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, згідно із статтею 36 якого розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 1185 згідно з пунктами 1 і 2 здійснено:

1) розподіл бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я України бюджетних призначень у сумі 33 481 тис. гривень для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Донецькій та Одеській областях, та збільшення на таку суму за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я»;

2) розподіл між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 33 481тис. гривень шляхом спрямування обласному бюджету Донецької області коштів у сумі 24 800 тис. грн для закупівлі кисневих концентраторів та обласному бюджету Одеської області – 8 681 тис. грн на капітальні видатки, у тому числі проведення робіт з капітального ремонту, реконструкції приміщень закладів охорони здоров’я, придбання медичного обладнання, устаткування.

З приводу правових підстав проведення такого розподілу бюджетних призначень слід відмітити:

– у Законі визначено бюджетні призначення Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 4 433,75 млн грн, в тому числі: за загальним фондом – 3 000 млн грн, за спеціальним фондом – 1 433,75 млн грн.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюється на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками.

– формування та використання коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 регулюється такими положеннями Закону:

пунктом 26 статті 14, згідно з яким здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за бюджетною програмою 3511380 забезпечується за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктами 10, 11, 12 статті 11 та статтею 11-1 Закону;

статтею 11, згідно з якою до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено, зокрема:

податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, що підлягає сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 10/;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягає сплаті відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 11/;

надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України /пункт 12/;

статтею 11-1, згідно з якою встановлено, що у 2021 році:

податки і надходження, визначені пунктами 10, 11 і 12 статті 11 Закону, що зараховані до державного бюджету до моменту набрання чинності цими пунктами, як виняток з положень пункту 6 частини другої статті 29 Кодексу (віднесення до доходів загального фонду державного бюджету податку на додану вартість), пункту 2 частини третьої статті 29 (до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів віднесено акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-2 частини першої статті 64 Кодексу) і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 (спрямування коштів спеціального фонду для державного дорожнього фонду за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктами 1-3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу), перераховуються Державною казначейською службою України /далі – Казначейство/ до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 цього Закону;

як виняток з положень пункту 2 частини третьої статті 29 і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), визначений пунктом 11 статті 11 Закону, спрямовується на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 08.09.2021 № 942) затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540/.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 540 у разі прийняття рішення щодо розподілу бюджетних призначень шляхом передачі у вигляді трансфертів місцевим бюджетам відповідне рішення має містити також обсяг трансфертів у розрізі місцевих бюджетів. Також Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Кошти загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 розподілені у повному обсязі відповідно до постанов Уряду від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582 та від 09.06.2021 № 588.

За спеціальним фондом державного бюджету кошти за бюджетною програмою 3511380 розподілені у сумі 1 373 430,3 тис. грн відповідно до рішень Уряду від 15.09.2021 № 979, від 29.09.2021 № 1169-р, від 29.09.2021 № 1027, від 06.10.2021 № 1029, від 11.10.2021 № 1069, від 20.10.2021 № 1100, від 03.11.2021 № 1179 та від 15.11.2021 р. № 1441-р. Залишок нерозподілених за спеціальним фондом державного бюджету коштів з урахуванням постанови КМУ № 1185 становить – 26 838,7 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року:

надходження за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 10, 11, 12 статті 11 Закону, становлять 2 214,6 млн грн, або 154,5% планового обсягу надходжень на 2021 рік.

Щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я /далі – субвенція/ слід відмітити таке.

Законом у складі загальнодержавних витрат МОЗ за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання за бюджетною програмою 2311500) передбачено субвенцію у сумі 2 942 887,3 тис. грн, розподіл якої між місцевими бюджетами здійснений у додатку № 6 до Закону.

У поточному році згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України, погодженими Комітетом, обсяг субвенції вже було збільшено на 1 951 820,2 тис. грн, і з урахуванням постанови КМУ № 1185 загальний обсяг субвенції становить 4 928 188,5 тис. гривень, з яких за загальним фондом – 4 278 274,3 тис. гривень, за спеціальним фондом – 649 914,2 тис. гривень.

Довідково: згідно з Порядком та умовами надання у 2021 році субвенції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 206 від 17.03.2021, № 333 від 31.03.2021, № 585 від 02.06.2021, № 854 від 28.07.2021, № 1027 від 29.09.2021, № 1069 від 11.10.2021, № 1100 від 20.10.2021, № 1175 від 03.11.2021), субвенція спрямовується на:

1) оплату поточних видатків закладів у системі охорони здоров’я, визначених підпунктом “є” пункту 3 частини першої статті 90 Кодексу;

2) фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричної експертизи;

3) оплату поточних видатків патолого-анатомічних бюро;

4) оплату поточних видатків спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, що визначені у затвердженому МОЗ переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, на застосування примусових заходів медичного характеру;

5) забезпечення лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином у період з 1 січня 2021 р. по 30 вересня 2021 р.;

6) оплату поточних видатків на здійснення центрами громадського здоров’я (обласних, м. Києва) заходів, спрямованих на дотримання здорового способу життя, та координації закладів охорони здоров’я щодо дотримання єдиної системи збору, обробки, зберігання та передачі медико-статистичної інформації до 30 червня 2021 р.;

7) підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які зазначені в додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і станом на 1 січня 2021 р. перебувають у процесі передачі, з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам таких закладів та нарахувань на неї;

8) фінансування оглядів водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

9) забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам;

9-1) оплату поточних видатків на здійснення інформаційно-аналітичними центрами медичної статистики заходів, пов’язаних із збором, обробкою, зберіганням та передачею медико-статистичної інформації з 1 липня 2021 р.;

9-2) забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

9-3) забезпечення закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, експрес-тестами для визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та наборами для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції.

Постановою КМУ № 1185 визначені цими Порядком та умовами надання у 2021 році субвенції напрями доповнені новим напрямом та умовами:

9-4) капітальні видатки, у тому числі проведення робіт з капітального ремонту, реконструкції приміщень закладів охорони здоров’я, придбання медичного обладнання, устаткування за умови завершення робіт з капітального ремонту, реконструкції приміщень закладів охорони здоров’я до 31 грудня 2021 року;

забезпечення до 31 грудня 2021 р. обласними та Київською міськими держадміністраціями закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам.

Згідно з інформаційною довідкою МОЗ, що надана Комітету, за рахунок збільшення обсягу субвенції для:

Донецької області у сумі 24 800 тис. грн буде забезпечено закупівлю кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам в області, у кількості 535 одиниць;

Одеської області у сумі 8 681 тис. грн (з яких 1820 тис. грн – на завершення капітального ремонту та 6 861 тис. грн – на придбання медичного обладнання та устаткування) буде завершено капітальний ремонт приміщень інфекційного відділення, придбання медичного обладнання та устаткування для комунального некомерційного підприємства «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради».

Водночас слід відмітити, що у 2021 році на закупівлю кисневих концентраторів та забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, обсяг субвенції збільшено на 1 184 926,2 тис. грн (з урахуванням постанови КМУ № 1185), з яких за загальним фондом – на 693 693 тис. грн, за спеціальним фондом – на 491 233,2 тис. грн. За наданою МОЗ інформацією у січні-жовтні поточного року за рахунок субвенції здійснені видатки за зазначеними вище напрямами у обсязі 538 735,5 тис. грн, що становить 77,7% планових показників, з них у Донецькій області – 13 541,4 тис. грн, або 31,9% планових показників (інформація МОЗ надана народним депутатам України – членам Комітету).

Поряд з тим відсутні обґрунтування щодо виділення коштів для Одеської області на завершення капітального ремонту приміщень інфекційного відділення та придбання медичного обладнання й устаткування для комунального некомерційного підприємства «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради». При цьому слід зауважити, що відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я, що належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад, тому потребує додаткових пояснень спрямування субвенції лише для одного комунального закладу охорони здоров’я.

Загалом, подані МОЗ матеріали не містять достатніх фінансово-економічних обґрунтувань щодо виділеного обсягу субвенції зазначеним областям, не супроводжуються належною аналітичною інформацією про використання передбачених обсягів субвенції за відповідними напрямами і досягнення запланованої мети у всіх регіонах та у зазначених областях зокрема, що дозволило б оцінити реалістичність наданих коштів для виконання заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою.

Варто зазначити про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра охорони здоров’я України Ємець П.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення зазначеного розподілу бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету щодо заходів, пов’язаних з боротьбою з коронавірусною хворобою та її наслідками, і спрямуванням їх для збільшення субвенції для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 в Донецькій та Одеській областях, згідно з постановою КМУ № 1185, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України) здійснення відповідно до пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1185:

1) розподілу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARSCoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я України бюджетних призначень у сумі 33 481 тис. гривень для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Донецькій та Одеській областях, та збільшення на таку суму за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я»;

2) розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я (шляхом спрямування обласному бюджету Донецької області коштів у сумі 24 800 тис. грн та обласному бюджету Одеської області – 8 681 тис. грн) згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1185).

Голосували: «за» – одноголосно.

4. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранної Л.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) (реєстр. № 6298).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) (реєстр. № 6298), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими /далі – законопроект № 6298/, 18 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 6298 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 18.11.2021 р. № 1903-ІХ).

Законопроектом № 6298 пропонується:

загалом внести зміни до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, згідно з якими збільшити доходи і видатки державного бюджету (разом та за загальним фондом) на 2,5 млрд грн;

збільшити доходи загального фонду щодо: податку на прибуток підприємств (код 11020000) на 975 млн грн; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) на 19,4 млн грн; рентної плати за спеціальне використання води (код 13020000) на 10,7 млн грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) на 1.494,9 млн грн;

збільшити видатки розвитку загального фонду для: Укравтодору за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 1 млрд грн; Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) на 1 млрд грн; Мінінфраструктури, передбачивши видатки за новою бюджетною програмою «Формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника» (код 3101380) у сумі 500 млн грн.

Верховною Радою України 18 листопада 2021 року також прийнято за основу з дорученням Комітету доопрацювати до другого читання за скороченою процедурою проект Закону України «Про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)» за реєстр. № 6297 від 08.11.2021 р., поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими /далі – законопроект № 6297/. У рішенні Комітету від 17.11.2021 р. щодо підготовки законопроекту № 6298 до розгляду у першому читанні відмічено, що законопроектом № 6297 теж вносяться зміни до статті 1 та додатків № 1 та № 3 до Закону (при цьому зміни до додатка № 1 до Закону є подібними до відповідних змін, передбачених у законопроекті № 6298), відтак, законопроекти № 6297 і № 6298 доцільно розглядати взаємоузгоджено для уникнення юридичної колізії і недопущення розбалансування показників державного бюджету на 2021 рік.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 25 листопада 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 6298, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 724 пропозицій. При цьому більшість пропозицій /87,8% від загальної кількості пропозицій/ подано народними депутатами України Железняком Я.І. (з урахуванням пропозицій у співавторстві з іншими народними депутатами України) /461 пропозиція, або 63,67% від загальної кількості пропозицій/ та Пузійчуком А.В. /175 пропозицій, або 24,17% від загальної кількості пропозицій/. Разом з тим, декілька пропозицій щодо законопроекту № 6298 надійшли пізніше встановлених строків, а тому не включені до відповідної порівняльної таблиці і не розглядалися.

Розкладом засідань Верховної Ради України на 30 листопада – 3 грудня 2021 р. (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 29.11.2021 р.) передбачено на четвер /2 грудня п.р./ розгляд у другому читанні законопроектів № 6298 і № 6297, при цьому спочатку передбачено розгляд саме законопроекту № 6298.

Зважаючи на зазначене, у Комітеті за участю представників Мінфіну та Рахункової палати в межах відведеного стислого терміну опрацьовано пропозиції до законопроекту № 6298. При цьому потрібно зауважити, що:

багато пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 6298, хоча відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу;

в основному пропозиції подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;

більшість пропозицій щодо додаткових видатків державного бюджету не містять джерел їх покриття, а відтак призведуть до розбалансування бюджетних показників, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України;

деякі пропозиції не можуть бути враховані у законопроекті № 6298, оскільки стосуються предмету регулювання законопроекту № 6297.

Загалом за підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету /далі – підкомітет/ в остаточній редакції законопроекту № 6298 пропонується врахувати окремі пропозиції, передусім:

збільшити доходи спеціального фонду державного бюджету на 26,9 млрд грн (у т.ч. рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 24,65 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2,25 млрд грн) із спрямуванням таких коштів на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (зміни до статей 1, 11, 11-1 і 14 Закону, додатків № 1, № 3 і № 6 до Закону, доповнення Закону статтею 14-1 та доповнення розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» пунктом 15-1);

збільшити доходи загального фонду державного бюджету на 19.246,3 млн грн, у т.ч. щодо: податку на прибуток підприємств на 3.165 млн грн, рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 7 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 8.040,1 млн грн, ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на 1.071,3 млн грн; при цьому виключити збільшення доходів рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та води загалом у сумі 30,1 млн грн (зміни до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону);

збільшити видатки загального фонду державного бюджету загалом на 19.246,3 млн грн (з урахуванням перерозподілів видатків за окремими бюджетними програмами) (зміни до статті 1 Закону та додатків № 3 і № 6 до Закону), зокрема:

– збільшити видатки Укравтодору за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 19 млрд грн;

– виключити збільшення субвенції місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери у сумі 1 млрд грн;

– зменшити видатки за бюджетною програмою «Здійснення законодавчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010) на 103,5 млн грн;

– збільшити видатки Міноборони за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) на 61,3 млн грн, при цьому збільшити видатки на оплату праці на 1.555,7 млн грн;

– передбачити додаткову дотацію місцевим бюджетам на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за комунальні послуги та енергоносії, які споживаються установами, організаціями, підприємствами, що утримуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів, у сумі 512,2 млн грн;

– збільшити субвенцію місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури на 354,39 млн грн;

– збільшити видатки МВС за бюджетними програмами «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України» (код 1002030) на 200 млн грн (з них на оплату праці – на 178,6 млн грн), «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» (код 1003020) на 272,8 млн грн (з них на оплату праці – на 229,96 млн грн), «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) на 121,5 млн грн (на оплату праці);

– збільшити видатки за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) на 165 млн грн;

– передбачити субвенцію місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у т.ч. на придбання комунальної техніки, у сумі 100 млн грн;

– збільшити видатки за бюджетною програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» /для Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова/ на 50 млн грн;

передбачити новий інвестиційний проект «Додаткове фінансування проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» за рахунок позики від МБРР у загальному обсязі 150 млн дол. США із залученням такої позики у 2021 р. у сумі 10,9 млн грн за бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (код 2301610), зменшивши на таку суму обсяг залучення позики від МБРР за цією бюджетною програмою в рамках реалізації інвестиційного проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» /відповідно до розпорядження КМУ від 08.11.2021 р. № 1412-р щодо залучення зазначеної позики від МБРР/ (зміни до додатка № 8 до Закону);

передбачити положення про збереження залишків коштів за окремими субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, наданими у 2021 році (а саме за кодами 2311700, 2411030, 2761230, 2761490, 3121120, 3411220, 3511100, 3511210), та за субвенцією, наданою з державного бюджету у 2020 році за кодом 3131310, на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2022 році з урахуванням їх цільового призначення (доповнення розділу «Прикінцеві положення» Закону пунктом 11);

передбачити положення про надання на період дії карантину за рахунок бюджетних призначень на 2021 рік за бюджетною програмою «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ "Артек" і ДЦ "Молода Гвардія"» (код 2501450) фінансової підтримки таким закладам на забезпечення поточної діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (доповнення Закону статтею 37);

тимчасово збільшити ставки вивізного мита на товари, зазначені в пункті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», з 58 євро до 180 євро за 1 тонну (зміни до пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку»);

внести техніко-юридичні пропозиції, зазначені у рішенні Комітету від 17.11.2021 р. щодо підготовки законопроекту № 6298 до розгляду у першому читанні, наприклад:

– у назві законопроекту № 6298 (включаючи назву у додатках) виключити слова і цифри «до додатків № 1 та № 3», «(щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери)» і «проєкту» /оскільки назва не повною мірою охоплює зміст законопроекту, а також законопроектом вносяться зміни не лише до додатків № 1 і № 3 до Закону, а й до статті 1 Закону/;

– в абзаці першому і пункті 1 розділу I та додатках № 1 і № 2 до законопроекту № 6298 уточнити текстові положення і бюджетні показники в частині їх приведення у відповідність до чинної редакції Закону (врахувавши норми закону від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій в частині збільшення доходів і видатків державного бюджету на 800 млн грн) /для узгодження правових норм та забезпечення збалансованості показників державного бюджету/;

– у додатку № 2 до законопроекту № 6298 уточнити підсумкові показники за кодами 3510000 і 3511000 «Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування)» у графах «Всього /загальний фонд/», «Всього /спеціальний фонд/» і «Разом:» в частині виправлення помилки щодо неврахування визначених Законом бюджетних призначень за кодами 3511030 і 3511380 (тобто збільшити відповідно на 4.500 млн грн, 1.433,75 млн грн і 5.933,75 млн грн) /для забезпечення узгодженості і збалансованості бюджетних показників/;

внести необхідні редакційні та техніко-юридичні поправки, включаючи поправки, спрямовані на забезпечення узгодженості положень і показників законопроекту № 6298 з урахуванням врахованих пропозицій.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту № 6298 через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатка № 2 до законопроекту № 6298 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків № 1, № 2, № 3 і № 4 до законопроекту № 6298 /щодо змін до додатків № 1, № 3, № 6 і № 8 до Закону/ за формами, затвердженими Законом.

Крім того, за підсумками розгляду законопроекту № 6298 у другому читанні на основі підтриманих пропозицій щодо змін показників доходів і видатків державного бюджету необхідно в остаточній редакції додатків до законопроекту № 6298 відобразити підсумкові бюджетні показники разом і окремо за загальним та спеціальним фондами (насамперед, за узагальнюючими кодами доходів, узагальнюючими кодами головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм), що відповідно потребує більш тривалого часу для оформлення остаточної редакції всіх додатків до законопроекту № 6298 /з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників і узгодження правових норм, а також для уникнення помилок і неточностей/.

Зважаючи на зазначене, пропонується Верховній Раді України одночасно з прийняттям законопроекту № 6298 у другому читанні та в цілому як закону доручити Комітету разом з Мінфіном забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих пропозицій.

У зв’язку з цим, на даному етапі для забезпечення цілісного відображення всіх підтриманих пропозицій щодо змін до бюджетних показників у додатках до законопроекту № 6298 пропонується їх додатково вказати у висновку Комітету.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету Забуранна Л.В. зазначила, що за підсумками опрацювання даного питання у підкомітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати пропонується Комітету врахувати 154 пропозиції (з них 73 – в іншій редакції, 25 – частково) і відхилити 570 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України: 1) законопроект № 6298 прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції щодо тексту законопроекту № 6298, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 6298 (порівняльна таблиця до законопроекту № 6298 надана народним депутатам України – членам Комітету і додається), а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту № 6298, які формалізовані і згруповані у проекті ухвали; 2) у разі прийняття законопроекту № 6298 в цілому як закону доручити Комітету разом з Мінфіном забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих Верховною Радою України пропозицій, а також разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету і додається).

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Гончаренко О.О., Кунаєв А.Ю., Пузійчук А.В., Герман Д.В., Трухін О.М., Крулько І.І., Шпак Л.О., Гевко В.Л., народні депутати України Яценко А.В. і Камельчук Ю.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив про опрацювання Мінфіном законопроекту № 6298 у підкомітеті щодо дохідної частини та звернув увагу на ризики виконання положень згідно з врахованою пропозицією № 43 у порівняльній таблиці до законопроекту № 6298. Член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловив зауважень щодо законопроекту № 6298.

Під час обговорення даного питання народні депутати України Гончаренко О.О., Пузійчук А.В., Камельчук Ю.О., Трухін О.М. і Герман Д.В. наполягали на врахуванні окремих пропозицій (які підкомітетом запропоновано відхилити), відтак за результатами голосування пропозиції № 536, № 67, № 399 і № 404 у порівняльній таблиці до законопроекту не були підтримані, а пропозиція № 59 – підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Поряд з тим, згідно з пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради України. Керуючись такою законодавчою нормою, народним депутатом України Шпак Л.О. ініційовано пропозицію щодо збереження залишків коштів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (код 2511240), на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2022 році з урахуваннях їх цільового призначення (копія такої пропозиції надана народним депутатам України – членам Комітету і додається). Таку пропозицію за результатами поіменного голосування підтримали 27 народних депутатів України – членів Комітету (а саме: Шпак Л.О., Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я.), тому її додатково включено до порівняльної таблиці до законопроекту № 6298 за авторством цих народних депутатів України.

Крім того, під час розгляду даного питання народний депутат України Крулько І.І. запропонував Комітету (зважаючи на враховану підкомітетом пропозицію № 60 у порівняльній таблиці до законопроекту № 6298) надати протокольне доручення Міненерго щодо здійснення розподілу у 2021 році між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, та подання зазначеного розподілу на погодження Комітету, що було підтримано одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали з урахуванням додатково підтриманих на засіданні Комітету пропозицій (а саме пропозиції № 59 та додатково включеної до порівняльної таблиці пропозиції за ініціативою народного депутата України Шпак Л.О.). Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

 

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України:

1. Проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) (реєстр. № 6298) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту законопроекту, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані таким чином:

1) у додатку № 1 до законопроекту внести такі зміни щодо доходів державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників та включенням відповідних рядків):

збільшити доходи загального фонду за кодом 11020000 «Податок на прибуток підприємств» на 3.165.000 тис. грн;

виключити рядки щодо збільшення доходів загального фонду за кодом 13010000 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів» на 19.360,9 тис. грн;

виключити рядки щодо збільшення доходів загального фонду за кодом 13020000 «Рентна плата за спеціальне використання води» на 10.706,2 тис. грн;

передбачити збільшення доходів за кодом 13030800 «Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу» на 31.652.518 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – на 7.000.000 тис. грн, за спеціальним фондом – на 24.652.518 тис. грн;

збільшити доходи за кодом 14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) на 10.291.256,8 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – на 8.040.067,1 тис. грн, за спеціальним фондом – на 2.251.189,7 тис. грн;

збільшити доходи загального фонду за кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на 1.871.301,3 тис. грн (включаючи збільшення на 800.000 тис. грн згідно із законом від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ /щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій/);

2) у додатку № 2 до законопроекту внести такі зміни щодо видатків загального фонду державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників та включенням відповідних рядків):

врахувати у рядку «Всього:» збільшення видатків розвитку загального фонду на 800.000 тис. грн згідно із законом від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ /щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій/;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010) на 103.481,2 тис. грн;

передбачити збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"» (код 0111090) на 42.186,4 тис. грн, у тому числі видатків споживання – на 3.516,9 тис. грн, видатків розвитку – на 38.669,5 тис. грн;

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів)» (код 0304010) на 139 тис. грн (з них на оплату праці – на 114,6 тис. грн);

передбачити зменшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення діяльності органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» (код 1001050) на 35.250 тис. грн;

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України» (код 1002030) на 200.001,1 тис. грн (з них на оплату праці – на 178.572,4 тис. грн);

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» (код 1003020) на 272.830,4 тис. грн (з них на оплату праці – на 229.957,1 тис. грн);

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) на 121.500,5 тис. грн (з них на оплату праці – на 121.500,5 тис. грн);

передбачити збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» (код 1201010) на 52.705,5 тис. грн, у тому числі збільшення видатків споживання на 54.505,5 тис. грн (при цьому збільшивши видатки на оплату праці на 55.419,3 тис. грн та зменшивши видатки на комунальні послуги та енергоносії на 5.707,3 тис. грн) та зменшення видатків розвитку на 1.800 тис. грн, а також уточнити найменування кодів 1200000 і 1201000 у зв’язку з перейменуванням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України;

передбачити зменшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків» (код 1209610) на 52.705,5 тис. грн;

передбачити збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) на 61.294,8 тис. грн, у тому числі збільшення видатків споживання на 160.903,1 тис. грн (при цьому збільшивши видатки на оплату праці на 1.555.662,7 тис. грн) та зменшення видатків розвитку на 99.608,3 тис. грн;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» (код 2201070) на 139 тис. грн;

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій» (код 2751010) на 14.401,5 тис. грн (з них на оплату праці – на 11.804,5 тис. грн);

передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки» (код 2761490) у сумі 100.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування) /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

передбачити за спеціальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (код 2761___) у сумі 26.903.707,7 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування) /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

передбачити зменшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (код 2761600) на 164.401,5 тис. грн /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

передбачити збільшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) на 165.000 тис. грн;

передбачити зменшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» (код 2911060) на 82.000 тис. грн /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

за бюджетною програмою «Формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника» (код 3101380) вказати відповідний код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету – 0454;

передбачити за загальним фондом збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою «Розкриття туристичного потенціалу України» (код 3106020) на 35.000 тис. грн та зменшення за цією програмою видатків споживання на 35.000 тис. грн, а також найменування цієї бюджетної програми доповнити словами «(зокрема, шляхом поповнення статутного капіталу державного підприємства, що входить до сфери управління відповідального виконавця бюджетної програми Державного агентства розвитку туризму України)»;

передбачити уточнення найменування бюджетної програми «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» (шляхом поповнення статутного капіталу державного підприємства, що входить до сфери управління відповідального виконавця бюджетної програми Укрінфрапроект)» (код 3107030) в частині заміни слова «шляхом» словами «в тому числі шляхом»;

збільшити видатки розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 19.000.000 тис. грн;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3401070) на 18.816,3 тис. грн;

передбачити зменшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3401110) на 134.082,4 тис. грн, у тому числі видатків споживання – на 28.400 тис. грн, видатків розвитку – на 105.682,4 тис. грн;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (код 3401120) на 16.658,7 тис. грн;

передбачити зменшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) на 174.998,5 тис. грн, у тому числі видатків споживання – на 39.009,8 тис. грн, видатків розвитку – на 135.988,7 тис. грн;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Фінансова підтримка громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямування» (код 3401280) на 3.000 тис. грн;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд України в міжнародних змаганнях, що проводять Міжнародний, Європейський олімпійські комітети, включаючи Олімпійські ігри, та Всесвітніх іграх» (код 3401320) на 6.832,1 тис. грн;

передбачити збільшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури» (код 3411220) на 354.388 тис. грн /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

уточнити підсумкові показники за кодами 3510000 і 3511000 «Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування)» у графах «Всього /загальний фонд/», «Всього /спеціальний фонд/» і «Разом:» в частині виправлення помилки щодо неврахування визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетних призначень за кодами 3511030 і 3511380 (тобто збільшити відповідно на 4.500.000 тис. грн, 1.433.750 тис. грн і 5.933.750 тис. грн);

передбачити збільшення видатків споживання за бюджетною програмою «Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 3511060) на 512.219,3 тис. грн в частині передбачення у цій сумі додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за комунальні послуги та енергоносії, які споживаються установами, організаціями, підприємствами, що утримуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» згідно з розподілом такої дотації між місцевими бюджетами, передбаченим у додатку до пропозиції № 617 народного депутата України Клочка А.А./;

виключити рядок щодо збільшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) на 1.000.000 тис. грн;

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти» (код 3801050) на 9.636 тис. грн (з них на оплату праці – на 7.902,2 тис. грн);

передбачити уточнення найменування бюджетної програми «Виробництво (створення) та розповсюдження патріотичних серіалів» (код 3801180) в частині заміни слів «патріотичних серіалів» словами «фільмів патріотичного спрямування»;

передбачити зменшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світ» (код 3801560) на 9.636 тис. грн;

передбачити збільшення видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Керівництво та управління  у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010) на 10.000 тис. грн (з них на оплату праці – на 8.196,7 тис. грн);

передбачити збільшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160) на 50.000 тис. грн /для Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України/;

передбачити збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації» (код 6641010) на 30.137 тис. грн, у тому числі видатків споживання – на 22.222 тис. грн, видатків розвитку – на 7.915 тис. грн;

передбачити збільшення видатків розвитку загального фонду за бюджетною програмою «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641020) на 51.863 тис. грн;

передбачити в межах загального обсягу видатків споживання загального фонду за бюджетною програмою «Здійснення виконавчої влади в Одеській області» (код 7851010) збільшення видатків на оплату праці на 4.344,3 тис. грн та зменшення видатків на комунальні послуги та енергоносії на 5.300 тис. грн;

3) доповнити законопроект змінами до додатка № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши новий інвестиційний проект «Проект «Додаткове фінансування проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» за рахунок позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку у загальному обсязі 150.000 тис. дол. США, із залученням такої позики у 2021 р. у сумі 10.912,5 тис. грн за бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (код 2301610), зменшивши на таку суму (до 49.087,5 тис. грн) обсяг залучення позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку за цією бюджетною програмою в рамках реалізації інвестиційного проекту «Проект «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні».

2. Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 6298 в цілому як закону доручити Комітету з питань бюджету:

разом з Міністерством фінансів України забезпечити оформлення і візування додатків № 1, № 2, № 3 і № 4 до відповідного закону /щодо змін до додатків № 1, № 3, № 6 і № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/ з урахуванням підтриманих Верховною Радою України пропозицій;

разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Верховною Радою України остаточним рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» - 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

5. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранної Л.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 6297).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 (реєстр. № 6297), поданий народними депутатами України Шуляк О.О. та іншими /далі – законопроект № 6297/, 18 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 18.11.2021 № 1902-ІХ).

Слід нагадати, що авторами законопроекту № 6297 шляхом внесення змін до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ було запропоновано:

збільшити доходи загального фонду державного бюджету загалом на 3 млрд грн, з них: податок на прибуток підприємств (код 11020000) – на 0,98 млрд грн, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) – на 0,02 млрд грн, рентна плата за спеціальне використання води (код 13020000) – на 0,01 млрд грн, податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 1,99 млрд грн;

збільшити на 3 млрд грн обсяг бюджетних призначень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) за загальним фондом державного бюджету, передбачивши видатки споживання за новою бюджетною програмою «Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторною хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Розкладом засідань Верховної Ради України на 30 листопада – 3 грудня 2021 р. (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 29.11.2021 р.) передбачено на четвер /2 грудня п.р./ розгляд у другому читанні законопроектів № 6298 і № 6297, при цьому спочатку передбачено розгляд саме законопроекту № 6298.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 25 листопада 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 6297, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 706 пропозицій. Кількість поданих пропозицій до законопроекту № 6297 у понад 20 разів перевищує кількість структурних частин первинного законодавчого акта, який Верховною Радою України було прийнято за основу.

Зважаючи на зазначене, у Комітеті за участю представників Мінфіну та Рахункової палати в межах відведеного стислого терміну опрацьовано пропозиції до законопроекту № 6297.

Так, за наслідками опрацювання пропозицій, поданих до законопроекту № 6297, у Комітеті пропонується відхилити їх переважну більшість, зважаючи, зокрема, на таке:

переважна більшість пропозицій (понад дві третини всіх поданих) безпосередньо не стосується предмету правового регулювання законопроекту, хоча відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу /наприклад, 90,4% від загальної кількості пропозицій подано народними депутатами України Пузійчуком А.В. (185 пропозиції, або 26,2%), представниками фракції Політичної Партії "ГОЛОС": Василенко Л.В., Железняком Я.І., Осадчуком А.П., Рудик К.О., Совсун І.Р. (загалом 453 пропозиції, або 64,2%)/;

в основному пропозиції подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;

більшість пропозицій щодо додаткових видатків державного бюджету не містять джерел їх покриття, а відтак призведуть до розбалансування бюджетних показників, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України;

значна кількість поданих пропозиції (як стосовно збільшення, так і зменшення видатків державного бюджету) не містить економічної ознаки змін щодо видатків державного бюджету, як це визначено пунктом п’ятим частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України та визначено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» відповідно до вказаних вимог.

Поряд з цим, варто звернути увагу на те, що Комітетом одночасно здійснюється підготовка до другого читання проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) (реєстр. № 6298), при цьому суб’єктами права законодавчої ініціативи було подано одночасно до обох законопроектів (за реєстр. № 6297 та за реєстр. № 6298) значну частину пропозицій з врегулювання фінансового забезпечення виконання певних програм (заходів), зокрема шляхом збільшення (перерозподілу) видатків державного бюджету (включаючи міжбюджетні трансферти) по окремих головних розпорядниках коштів і низку таких пропозицій у Комітеті визначилися підтримати у законопроекті за реєстр. № 6298.

Загалом за підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету в остаточній редакції законопроекту пропонується врахувати окремі пропозиції, зокрема, щодо:

збільшення додатково на 5.000.000 тис. гривень видатків споживання загального фонду державного бюджету за новою бюджетною програмою «Надання допомоги на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторною хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (виклавши її найменування та її головного розпорядника і  відповідального виконавця в уточненій редакції та визначивши реквізити цієї програми відповідно до бюджетної класифікації);

передбачення збільшення видатків загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) на 2.200.000 тис. грн;

визначення джерелом покриття передбачених у законопроекті видатків державного бюджету (включаючи додаткові з урахуванням пропозицій, підтриманих у Комітеті при доопрацюванні законопроекту до другого читання) – надходження по загальному фонду державного бюджету від податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (виключивши відповідні положення, запропоновані у законопроекті на перше читання, щодо збільшення надходжень по загальному фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств, рентної плата за спеціальне використання лісових ресурсів і води та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування), зважаючи на поточний стан виконання доходів державного бюджету;

внесення техніко-юридичних та редакційних правок до положень законопроекту № 6297 (у тексті та додатках), пов’язаних із їх належним оформленням відповідно до підтриманих законодавчих пропозицій до такого законопроекту, приведення у відповідність до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (врахувавши норми закону від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій) та викладенням остаточної редакції цього Закону (врахувавши положення законопроекту за реєстр. № 6298, розглянутого до розгляду законопроекту № 6297), що забезпечить збалансованість бюджетних показників та послідовність їх затвердження відповідно до черговості розгляду відповідних законопроектів.

Загалом за результатами розгляду у підкомітеті з питань видатків державного бюджету пропонується врахувати 121 пропозицію (з них: 86 – в іншій редакції, 5 – частково) і відхилити 585 пропозицій до законопроекту.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатка № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків № 1 і № 2 до законопроекту /щодо змін до додатків № 1 і № 3 до Закону/ за формами, затвердженими Законом.

Крім того, за підсумками розгляду законопроекту у другому читанні на основі підтриманих пропозицій щодо змін показників доходів і видатків державного бюджету необхідно в остаточній редакції додатків до законопроекту відобразити підсумкові бюджетні показники разом і окремо за загальним та спеціальним фондами (насамперед, за узагальнюючими кодами доходів, узагальнюючими кодами головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм), що відповідно потребує більш тривалого часу для оформлення остаточної редакції всіх додатків до законопроекту /з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників і узгодження правових норм, а також для уникнення помилок і неточностей/.

Зважаючи на зазначене, пропонується Верховній Раді України одночасно з прийняттям законопроекту у другому читанні та в цілому як закону доручити Комітету разом з Мінфіном забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих пропозицій. У зв’язку з цим, на даному етапі для забезпечення цілісного відображення всіх підтриманих пропозицій щодо змін до бюджетних показників у додатках до законопроекту пропонується їх додатково вказати у висновку Комітету.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. зазначила, що за підсумками опрацювання даного питання у підкомітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати пропонується Комітету відхилити 585 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 6297 прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції щодо тексту законопроекту № 6297, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця до законопроекту та проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету і додаються).

Поряд з цим, згідно з пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради України. Керуючись такою законодавчою нормою, народним депутатом України Трухіним О.М. ініційовано підготовлену ним та іншими народними депутатами пропозицію (копія такої пропозиції надана народним депутатам України – членам Комітету і додається), а саме:

1) в назві законопроекту, тексті та додатках до законопроекту слова «щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» замінити словами «щодо надання допомоги в рамках програми «еПідтримка»» /техніко-юридичне уточнення, оскільки назва законопроекту не у повній мірі охоплює предмет регулювання даного законопроекту/;

2) розділ I законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:

«Установити, що порядок надання допомоги в рамках програми «еПідтримка», її розмір та вимоги до суб’єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

3) розділ II законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:

«Кабінету Міністрів України у триденний строк з дня набрання чинності цього закону прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього закону»;

4) у додатку № 2 до даного законопроекту /щодо змін до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік»/ назву бюджетної програми «Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» викласти у такій редакції: «Надання допомоги в рамках програми «еПідтримка».

Прийнявши процедурне рішення про поіменне голосування озвученої народним депутатом України Трухіним О.М. додаткової пропозиції, за включення до порівняльної таблиці до законопроекту № 6297 та підтримку такої пропозиції проголосували 24 народні депутати України – члени Комітету (а саме: Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Шпак Л.О.).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. за підсумками такого голосування відмітив, що цю пропозицію буде включено до порівняльної таблиці до законопроекту № 6297 від членів Комітету та зазначено про її врахування із уточненням висновків щодо інших пропозицій.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Трухін О.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Яремчук І.М.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив про опрацювання Мінфіном законопроекту № 6297 у підкомітеті і визнав такий законопроект можливим для розгляду. Член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловив зауважень щодо законопроекту № 6297.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали з урахуванням додатково проголосованої на засіданні Комітету пропозиції за ініціативою народного депутата України Трухіна О.М., зокрема рекомендувати Верховній Раді України:

1) законопроект № 6297 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного в наданій порівняльній таблиці, а також з врахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані в наданому проекті ухвали;

2) в разі прийняття законопроекту № 6297 в цілому як закон, доручити Комітету разом з Міфіном забезпечити оформлення і візування додатків до відповідного закону з врахуванням підтриманих Верховною Радою України пропозицій, а також разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Верховною Радою України остаточним рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України:

1. Проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 (реєстр. № 6297) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту законопроекту, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані таким чином:

1) у додатку № 1 до законопроекту передбачити збільшення надходжень по загальному фонду за кодом 14070000 "Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів" на 10.200.000 тис. грн (з відповідним уточненням підсумкових показників за доходами (за кодами 14000000 "Внутрішні податки на товари та послуги", 10000000 "Податкові надходження" та у рядках "Разом доходів" і "Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)" відповідно до чинної редакції Закону), виключивши рядки за кодами 11000000, 11020000, 13000000, 13010000, 13020000 та 14060000;

2) у додатку № 2 до законопроекту внести такі зміни щодо видатків загального фонду державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників та включенням відповідних рядків):

додатково збільшити видатки споживання загального фонду Міністерству економіки України за бюджетною програмою "Надання допомоги в рамках програми "єПідтримка»"" (код 1201230) (уточнивши найменування цієї бюджетної програми та її головного розпорядника, відповідального виконавця, а також визначивши код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету – «1070») на 5.000.000 тис. гривень;

передбачити збільшення видатків загального фонду за бюджетною програмою "Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (код 3511380) на 2.200.000 тис. гривень;

3) у додатках № 1 та № 2 до законопроекту врахувати зміни бюджетних показників згідно із законом від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ /щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій/ та законодавчих пропозицій, підтриманих у законопроекті за реєстр. № 6298 та у цьому законопроекті /такі зміни належить відобразити у додатку № 1: у рядках "Разом доходів" і "Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)" та за кодами  10000000, 14000000 та 14070000, у додатку № 2: у рядках "Всього" та за кодами 1200000, 1201000, 3510000, 3511000/.

2. Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 6297 в цілому як закону доручити Комітету з питань бюджету:

разом з Міністерством фінансів України забезпечити оформлення і візування додатків № 1 і № 2 до відповідного закону /щодо змін до додатків № 1 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/ з урахуванням підтриманих Верховною Радою України пропозицій;

разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Верховною Радою України остаточним рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

Після завершення розгляду зазначеного питання о 18 год. 00 хв. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву у засіданні Комітету для вивчення народними депутатами – членами Комітету підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання законопроекту «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000).

Після перерви 02.12.2021 р. о 02 год. 30 хв.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. закрив засідання Комітету від 01.12.2021 р.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль