Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №152 від 10 квітня 2023 року

 

 

 

9  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Дунаєв С.В., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші особи, присутні на засіданні:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Матузка Я.В. – заступник Голови Національного банку України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Іванова І.М. – член Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 10 квітня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433).

2. Про проект Постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. (реєстр. № 8297 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Гевком В.Л., Каптєловим Р.В., Ткаченком М.М. та іншими.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433).

Відмітили:

І. Проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433 від 07.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 8433/, 20 березня 2023 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 8433 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.03.2023 № 2979-ІХ).

Законопроектом № 8433 пропонується розділ VI Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ доповнити новим пунктом 56, яким передбачається установити, що, як виняток з окремих положень Кодексу:

протягом воєнного стану та бюджетного періоду, що настає за роком, в якому припинено або скасовано цей стан, за рішенням Кабінету Міністрів України головні розпорядники коштів державного бюджету /далі – головні розпорядники/ можуть відкривати рахунки в Національному банку України /далі – НБУ/ для збору добровільних внесків від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права для реалізації заходів із національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки та розвитку України з особливим режимом використання цих коштів /далі – такі кошти/; такі кошти є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету у частині доходів, визначених пунктами 2-1 або 3 частини третьої статті 9 Кодексу, та обліковуються, розподіляються і використовуються відповідно до порядків, визначених Кабінетом Міністрів України;

за рішенням Кабінету Міністрів України може здійснюватися розподіл та перерозподіл таких коштів, джерелом яких є доходи, визначені пунктом 3 частини третьої статті 9 Кодексу, між головними розпорядниками з урахуванням їх цільового призначення з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

залишки таких коштів зберігаються на рахунках спеціального фонду головних розпорядників до повного їх використання у наступних бюджетних періодах з урахуванням їх цільового призначення.

Водночас, згідно з пунктом 2 розділу ІІ законопроекту № 8433 залишки таких коштів, що утворилися до набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 8433 після його прийняття), класифікуються як кошти спеціального фонду державного бюджету для їх подальшого використання відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу.

ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 3 квітня 2023 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 8433, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 75 пропозицій.

При цьому окремі пропозиції безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 8433, а відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу. Деякі пропозиції подано без належного правового чи фінансово-економічного обґрунтування, що ускладнило проведення їх експертної оцінки.

Поряд з тим, до Комітету надійшов висновок Комітету Верховної Ради України з антикорупційної політики щодо законопроекту № 8433 (лист від 20.03.2023 № 04-12/17-2023/55793 (1139908)), в якому зауважено, що у законопроекті № 8433 виявлено положення, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, та зазначено, що на рівні закону слід врегулювати питання щодо необхідності погодження з Комітетом рішення про перерозподіл таких коштів, впровадити вимоги щодо їх прозорого використання та звітності за наслідками такого використання.

У Комітеті опрацьовано пропозиції до законопроекту № 8433 за участю представників Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, НБУ та Рахункової палати з урахуванням зауважень і пропозицій, наведених у висновку Комітету щодо підготовки законопроекту № 8433 до І читання (лист від 23.02.2023 № 04-13/3-2023/37703 (1121840)), висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 14.02.2023 № 16/03-2023/30422 (1113757)), вищезгаданому висновку Комітету Верховної Ради України з антикорупційної політики та листі НБУ (від 30.03.2023 № 18-0010/21974).

За підсумками такого опрацювання в остаточній редакції законопроекту № 8433 пропонується врахувати (повністю, редакційно чи частково) більшість пропозицій, насамперед:

– пропозиції, безпосередньо пов’язані з предметом регулювання законопроекту № 8433, зокрема щодо:

визначення єдиного періоду ведення рахунків, що відкриваються в НБУ, та операцій з такими коштами («під час дії воєнного стану та протягом одного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано цей стан»), уніфікації призначення таких рахунків і коштів («для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги») та упорядкування державних органів, яким можуть відкриватися рахунки в НБУ («державним органам, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету») – шляхом внесення змін до абзаців 1 і 2 нового пункту 56 розділу VI Кодексу та передбачення змін до пункту 16-1 частини 1 статті 42 Закону України «Про Національний банк України» /для узгодження відповідних положень між собою/;

обліку таких коштів окремо у складі доходів, визначених пунктом 3 частини 3 статті 9 Кодексу (інших неподаткових надходжень) – шляхом внесення змін до абзацу 3 нового пункту 56 розділу VI Кодексу;

уточнення положень щодо розподілу таких коштів, а саме розподілу таких коштів Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено порядками використання таких коштів, та можливості за рішенням Кабінету Міністрів України передачі таких коштів з урахуванням їх цільового призначення іншому головному розпоряднику (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) – шляхом внесення змін до абзаців 3 і 4 нового пункту 56 розділу VI Кодексу та доповнення цього пункту новим абзацом;

запровадження Казначейством України щомісячного складання звітів про надходження і використання таких коштів щодо кожного з відповідних рахунків, відкритих у НБУ (на підставі звітів головних розпорядників), та подання зазначених звітів не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Мінфіну – шляхом доповнення пункту 56 розділу VI Кодексу новим абзацом;

передбачення щомісячного оприлюднення головними розпорядниками на своїх офіційних сайтах інформації про суму отриманих добровільних внесків (благодійних пожертв), перелік товарів, робіт і послуг, придбаних (наданих) за рахунок таких коштів протягом звітного періоду, загальну кількість зазначених товарів, робіт і послуг та загальну суму здійснених видатків за кожним видом зазначених товарів, робіт і послуг – шляхом доповнення пункту 56 розділу VI Кодексу новим абзацом;

передбачення безпосередньо у Кодексі положення щодо обліку, розподілу та використання відповідно до нового пункту 56 розділу VI Кодексу залишків таких коштів, що утворилися на рахунках в НБУ станом на 01.05.2023, – шляхом доповнення пункту 56 розділу VI Кодексу новим абзацом та виключення пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 8433 /відповідно до правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки/;

– пропозиції, спрямовані на врегулювання деяких інших питань, а саме щодо:

віднесення до підгрупи 4 другої групи власних надходжень бюджетних установ 30% дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які належать державним науковим установам, державним університетам, академіям, інститутам, із спрямуванням таких надходжень на організацію основної діяльності зазначених бюджетних установ – шляхом передбачення змін до частини 4 статті 13, пункту 17 частини 2 статті 29 та пункту 9 частини 4 статті 30 Кодексу (з набранням чинності відповідними положеннями з 01.01.2024) /йдеться про унормування питання, передбаченого урядовим законопроектом за реєстр. № 5529 (про внесення змін до Кодексу щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ), включеним до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік /затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX/ (пункт 36) із строком розгляду у І кварталі п.р./ та спрямованого на реалізацію норм статті 60 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»/;

доповнення напрямів спрямування коштів державного дорожнього фонду (які передбачаються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення) новим напрямом щодо фінансового забезпечення заходів з розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, а також затвердження Кабінетом Міністрів України переліку заходів за вказаним напрямом із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких заходів – шляхом передбачення змін до пункту 1 частини 3 і частини 5 статті 24-2 Кодексу та системно пов’язаних змін до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» /що певним чином пов’язано з реалізацією постанови КМУ від 24.03.2023 № 280 «Деякі питання управління пунктами пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення»/;

створення державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації у складі спеціального фонду державного бюджету, включаючи визначення джерел формування цього фонду (серед яких екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення) і напрямів спрямування коштів цього фонду (серед яких фінансове забезпечення заходів та державних цільових програм у сфері енергоефективності, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і скорочення викидів вуглецю), визначення Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів цього фонду, передбачення обсягу коштів цього фонду у Бюджетній декларації, запровадження звітності про надходження і використання коштів цього фонду, – шляхом передбачення змін до статей 29, 30, 33, 59 і 61 Кодексу та доповнення Кодексу новою статтею 24-6 (з набранням чинності відповідними положеннями з 01.01.2024);

надання в умовах воєнного стану можливості органам місцевого самоврядування або військовим адміністраціям приймати рішення про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів на 01.01.2023 згідно з пунктом 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану – шляхом передбачення змін до пункту 22-2 розділу VI Кодексу /згідно із звітними даними на 01.01.2023 залишки таких коштів на рахунках місцевих бюджетів загалом становили майже 3,5 млрд грн; на відміну від подібної норми, яка застосовувалася у 2022 р., у п.р. не пропонується можливість такого спрямування залишків освітньої субвенції (оскільки згідно із статтею 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» такі залишки перераховано до спеціального фонду державного бюджету з подальшим спрямуванням з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції і на реалізацію заходів у сфері освіти) та субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (зважаючи на вимоги частини 4 статті 103-3 Кодексу щодо використання таких залишків з урахуванням цільового призначення цієї субвенції)/;

запровадження на період дії воєнного стану можливості спрямування місцевих запозичень від міжнародних фінансових організацій на поточні видатки місцевих бюджетів та надання фінансової підтримки комунальним підприємствам для погашення ними кредитів, залучених у міжнародних фінансових організаціях у попередні періоди під місцеві гарантії, якщо таке цільове призначення передбачено умовами кредитних угод з міжнародними фінансовими організаціями – шляхом доповнення пункту 22-6 розділу VI Кодексу новим абзацом /як виняток з положень частини першої статті 74 Кодексу, згідно з якою місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку/;

врегулювання на період дії воєнного стану питання зарахування до спеціального фонду державного бюджету в повному обсязі надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність, визначених пунктом 2 частини 5 статті 12 Повітряного кодексу України (йдеться про гранти, дарунки та благодійні внески, а також інші надходження, отримані уповноваженим органом з питань цивільної авіації від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів у галузі цивільної авіації), із спрямуванням таких надходжень на здійснення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, участь та представництво України в міжнародних авіаційних організаціях – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 22-7 /як виняток з положень пункту 43 частини 2 і пункту 6-1 частини 3 статті 29 Кодексу, згідна з якими зазначені надходження зараховуються до державного бюджету у такій пропорції: 20% – до загального фонду, 80% – до спеціального фонду/;

надання дозволу Кабінету Міністрів України у 2023 р. спрямувати частину залишку коштів, джерелом формування яких були внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", утвореного на 01.01.2023, на здійснення заходів у сфері оборони – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 54-1 /згідно з інформацією Казначейства України залишок зазначених коштів на 01.01.2023 становив загалом 360,3 млн грн; на виконання пункту 54 розділу VI Кодексу (це подібна норма, яка діяла у 2022 р.) відповідно до розпорядження КМУ від 07.05.2022 № 360-р «Деякі питання спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету у 2022 році» спрямовано Міністерству оборони України кошти у сумі 359,25 млн грн/;

законодавчого унормування ведення НБУ рахунку для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України, а також рахунків Фонду розвитку підприємництва, призначених для отримання та обслуговування позик, кредитів, грантів за програмами та проектами іноземних держав, їх урядів та уповноважених ними органів та організацій, а також міжнародних організацій та установ, які надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України, – шляхом передбачення змін до пункту 16-1 частини 1 статті 42 Закону України «Про Національний банк України» /за пропозицією НБУ/;

– пропозиції щодо редакційних та техніко-юридичних уточнень для приведення у відповідність до бюджетної методології та основних вимог законодавчої техніки, включаючи уточнення назви законопроекту № 8433 у зв’язку з розширенням його предмету регулювання при доопрацюванні до ІІ читання.

Загалом пропонується врахувати 42 пропозиції (з них 6 – редакційно, 18 – частково) і відхилити 33 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8433 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 8433, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками Проект порівняльної таблиці до законопроекту № 8433 з висновками до пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

ІІІ. В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., Крулько І.І., Цабаль В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., заступник Голови НБУ Матузка Я.В.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та заступник Голови НБУ Матузка Я.В. повідомили, що відповідно Мінфіном і НБУ підтримується законопроект № 8433, підготовлений у Комітеті до другого читання.

Народний депутат України Кузбит Ю.М. поінформував, що за підсумками опрацювання даного питання у Комітеті пропонується прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом (проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: врахувати 42 пропозиції (з них 6 – редакційно, 18 – частково) і відхилити 33 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8433 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній у наданій порівняльній таблиці до законопроекту № 8433, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену народним депутатом України Кузбитом Ю.М. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України (реєстр. № 8433) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1

(на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Гевка В.Л. про проект Постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. (реєстр. № 8297 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Гевком В.Л., Каптєловим Р.В., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. (реєстр. № 8297 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Гевком В.Л., Каптєловим Р.В., Ткаченком М.М. та іншими /далі – проект постанови № 8297/, згідно з яким пропонується відповідно до пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України та частини четвертої статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» висловити недовіру та звільнити з посади члена Рахункової палати Пацкана Валерія Васильовича – Голову Рахункової палати. У пояснювальній записці до проекту постанови № 8297 зазначено, що він вноситься у зв’язку із внесенням до Верховної Ради України колективної ініціативи про висловлення недовіри члену Рахункової палати Пацкану В.В. – Голові Рахункової палати.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» народними депутатами України – членами депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» (загалом 129 народних депутатів України) внесено колективну ініціативу про висловлення недовіри Голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу як члену Рахункової палати, що надійшла до Комітету 13.12.2022 /лист від 13.12.2022 № 04-01/03-2022/21445 (1069450)/.

Поряд з тим, Головою Верховної Ради України Стефанчуком Р.О. направлено Комітету доручення (на підставі рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) про включення проекту постанови № 8297 до порядку денного чергової частини триваючого пленарного засідання Верховної Ради України) розглянути проект постанови № 8297 на засіданні Комітету та внести пропозиції /лист від 08.04.2023 № 01/04-2023/72377 (1158894)/.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 85 Конституції України звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати належить до повноважень Верховної Ради України.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (яку включено до цієї статті законом від 12.05.2022 № 2259-ІХ) визначено, що:

у період дії воєнного стану Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення посадової особи з посади, призначення на яку та звільнення з якої віднесено до повноважень Верховної Ради України, крім підстав, передбачених спеціальними законами, також у разі висловлення недовіри такій посадовій особі (за винятком посадових осіб, призначення на посади та звільнення з посад яких здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України або Кабінету Міністрів України);

питання про висловлення недовіри може бути ініційовано Головою Верховної Ради України або не менш як однією четвертою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (тобто не менше 113 народних депутатів України);

таке питання розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без урахування процедур, передбачених спеціальними законами, що визначають правовий статус відповідних посадових осіб;

висловлення Верховною Радою України недовіри має наслідком звільнення посадової особи із займаної посади.

В Україні діє воєнний стан, введений з 24 лютого 2022 року (згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України).

Відповідні матеріали (включаючи проект постанови № 8297, колективну ініціативу та доручення Голови Верховної Ради України) надано народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Гевко В.Л., Гончаренко О.О., Фролов П.В., Задорожній М.М., Молоток І.Ф., Крулько І.І., Цабаль В.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. зазначила, що, зважаючи на доручення Голови Верховної Ради України щодо необхідності розгляду даного питання та дискусію, яка відбулася при його обговоренні на засіданні Комітету, пропонується прийняти таке рішення Комітету: враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України та частини четвертої статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект постанови № 8297 і визначитися щодо цього проекту шляхом голосування. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України та частини четвертої статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект Постанови Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. (реєстр. № 8297 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Гевком В.Л., Каптєловим Р.В., Ткаченком М.М. та іншими, і визначитися щодо цього проекту шляхом голосування.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 2, «утрималися» – 4, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про державну соціальну допомогу членам сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані та інших державах, в яких велися бойові дії" (реєстр. № 0190 від 06.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення екологічної безпеки водокористування" (реєстр. № 8363 від 13.01.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо уточнення вимог до осіб, які призначаються членами наглядової ради Національної лабораторії антидопінгового контролю" (реєстр. № 8428 від 06.02.2023, народні депутати України Кожем’якін А.А., Мазурашу Г.Г. та інші);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ХІІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"" (реєстр. № 9065 від 27.02.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо збереження культурної спадщини України та національної пам’яті" (реєстр. № 9072 від 02.03.2023, народний депутат України Потураєв М.Р. та інші);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо врегулювання питань зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні в разі повного виконання рішення суду" (реєстр. № 9084 від 06.03.2023, народні депутати України Славицька А.К., Ткаченко О.М., Шинкаренко І.А.);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу" (реєстр. № 9014 від 14.02.2023, народні депутати України Железняк Я.І., Воронько О.Є., Славицька А.К., Хлапук М.М., Юрчишин Я.Р.);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу" (реєстр. № 9014-1 від 28.02.2023, народний депутат України Сова О.Г. та інші);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 268 Цивільного кодексу України щодо позовної давності у спорах про приватизацію державного (комунального майна)" (реєстр. № 9087 від 07.03.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

3.1.10. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сирійської Арабської Республіки про торговельне судноплавство" (реєстр. № 0191 від 09.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо поновлення конкурсів та подання декларації на посади державної служби та місцевого самоврядування"" (реєстр. № 9041 (доопрац.) від 01.03.2023, народні депутати України Клименко Ю.Л., Лозинський Р.М., Юрчишин Я.Р. та інші);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо мінімального терміну військової підготовки мобілізованих" (реєстр. № 9050 від 22.02.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо приведення у відповідність із законодавством у сферах електронних комунікацій та захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах" (реєстр. № 9108 від 15.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових днів" (реєстр. № 9009-1 від 28.02.2023, народні депутати України Бардіна М.О., Совсун І.Р., Швець С.Ф., Юрчишин Я.Р. та інші);

3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів" (реєстр.
№ 9009-2 від 28.02.2023, народні депутати України Кондратюк О.К., Іонова М.М., Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В.);

3.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України" (реєстр. № 9069 від 28.02.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення застосування кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом" (реєстр. № 9094 від 13.03.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

3.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження участі осіб, пов’язаних з політичними партіями, діяльність яких заборонена, в управлінні державою)" (реєстр. № 9081 від 06.03.2023, народні депутати України Янченко Г.І., Железняк Я.І., Чернєв Є.В., Дунда О.А., Камельчук Ю.О. та інші);

3.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження участі в управлінні державою осіб, пов’язаних з політичними партіями, діяльність яких заборонена відповідно до закону" (реєстр. № 9081-1 від 07.03.2023, народні депутати України Безгін В.Ю., Лозинський Р.М. та інші);

3.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо обмеження участі в управлінні державою осіб, пов’язаних з політичними партіями, діяльність яких з моменту проголошення незалежності України призвела до розгортання повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України" (реєстр. № 9081-2 від 20.03.2023, народний депутат України Яценко А.В.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей врахування витрат на придбання інверторів, акумуляторів, електрогенераторних установок платниками податків (реєстр. № 8391 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Порошенком П. О., Геращенко І. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

за результатами 2022 та 2023 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на придбання та ремонт інверторів, акумуляторів, електрогенераторних установок, а також витрати на придбання 1000 літрів пального до таких електрогенераторних установок;

витрати фізичної особи – підприємця, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, на придбання інверторів, акумуляторів та електрогенераторних установок, понесені у звітних періодах 2022 та 2023 років, не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат відповідного звітного періоду, пов’язаних з провадженням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця;

витрати платника податку на прибуток на придбання інверторів, акумуляторів та електрогенераторних установок, як основних засобів, що використовуються у господарській діяльності такого платника податку, та витрати на їх ремонт, понесені у звітних періодах 2022 та 2023 років, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел;

дохід платника єдиного податку - юридичної особи та платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця у звітних періодах 2022 та 2023 років зменшується на суму понесених у відповідних звітних періодах витрат на придбання та ремонт інверторів, акумуляторів та електрогенераторних установок, що використовуються для провадження господарської діяльності такого платника єдиного податку, а також витрат на придбання 1000 літрів пального до таких електрогенераторних установок.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить врахування витрат на придбання та ремонт інверторів, акумуляторів, електрогенераторних установок при сплаті податків юридичними та фізичними особами, а також пального до них, що частково компенсує такі вимушені витрати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору і єдиного податку, але вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, а саме:

кількості фізичних осіб, які матимуть право скористатися податковою знижкою на придбання зазначеного обладнання та пального, та вартості пального;

обсягів витрат платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, на придбання зазначеного обладнання та пального;

обсягів сум витрат платників єдиного податку, понесених на придбання зазначеного обладнання та пального, на які буде зменшено дохід таких платників.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його
не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей врахування витрат на придбання інверторів, акумуляторів, електрогенераторних установок платниками податків (реєстр. № 8391 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Порошенком П. О., Геращенко І. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, військового збору податку на прибуток підприємств і єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам (реєстр. № 8421 від 06.02.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пропонується:

збільшити тривалість виплати допомоги по безробіттю зі 120 до 360 календарних днів і підвищити розмір цієї допомоги на коефіцієнт 1,5 для громадян, які набули статусу внутрішньо переміщеної особи, та для молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;

встановити, що розмір допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб не залежитиме від тривалості безробіття та становитиме 100% розрахованої допомоги протягом всього строку виплати (на даний час така допомога виплачується: протягом першої половини строку тривалості виплати – 100%, у подальшому – 50%);

збільшити тривалість виплати допомоги по безробіттю під час воєнного стану з 90 до 180 календарних днів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), реальні джерела покриття яких у Фонду відсутні, що, в свою чергу, може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду (визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних).

Також Міністерством фінансів України відмічено, що прийняття рішень щодо збільшення розмірів та термінів виплат, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на 2023 рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що законодавством передбачено ряд заходів зі сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних, зокрема компенсацію таким особам фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування; компенсацію роботодавцю витрат на оплату праці таким особам, а також витрат роботодавця на перепідготовку та підвищення кваліфікації. Крім цього, у 2022 році Уряд запровадив програму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка виплачується щомісячно на кожну внутрішньо переміщену особу, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 грн, для інших осіб – 2 000 гривень. У державному бюджеті на 2023 рік на виплату такої допомоги визначено видатки у обсязі 57,6 млрд грн у складі видатків бюджетної програми Міністерства соціальної політики України 2501530 «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини».

При цьому, внутрішньо переміщеним особам надаються також різні види підтримки виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за рахунок власних коштів і благодійних надходжень згідно із статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, за узагальнюючим висновком Міністерство фінансів України не підтримує даний законопроект.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше  початку  планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам (реєстр. № 8421 від 06.02.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного обслуговування та соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 8318-1 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з 1 березня 2023 року шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) передбачається:

надати учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, інвалідам війни, учасникам війни, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України право на позачергове, при необхідності, забезпечення лікуванням за кордоном та проїзду до країни, у якій може бути проведено лікування, з відшкодуванням таких видатків за рахунок державного бюджету;

збільшити на 15% для вказаної категорії громадян розмір пільгової знижки щодо оплати житлово-комунальних послуг та розмір соціальної норми площі житла, яка застосовується при нарахуванні такої знижки;

збільшити на 15% (з 25% до 40%) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України розмір підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачивши його нарахування з урахуванням розміру фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /згідно з чинною редакцією вказаного Закону зазначене підвищення нараховується залежно від встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/;

надати право зазначеній категорії осіб на проходження безоплатних профілактичних медичних оглядів не рідше ніж один раз на рік і диспансеризацію (за потреби із залученням необхідних спеціалістів) /згідно з чинною редакцією вказаного Закону зазначені категорії осіб мають право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів/;

збільшити вдвічі (до 140%) для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, розмір надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачивши її нарахування з урахуванням розміру фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /згідно з чинною редакцією вказаного Закону зазначена надбавка нараховується у розмірі 70% залежно від встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/;

збільшити вдвічі (до 10-ти) розмір одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, передбачивши її нарахування з урахуванням розміру фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /згідно з чинною редакцією вказаного Закону зазначена допомога нараховується у розмірі 5-ти прожиткових мінімумів, затверджених законом/;

скасувати залежність надання деяких видів пільг від середньомісячного сукупного доходу сім’ї пільговика.

Згідно із розділом ІІ Прикінцеві положення законопроекту Кабінету Міністрів України, зокрема, доручається:

подати до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет на 2023 рік щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного Закону;

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Згідно із фінансово-економічними обґрунтуваннями, зазначеними у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки у 2023 році складуть 2,4 млрд грн, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, при цьому зазначається, що за оцінками експертів тіньовий сектор економіки складає понад 35% від ВВП. Із цього слідує, що при очікуваному ВВП у 2023 році понад 6279,3 млрд грн, тіньовий сектор економіки може скласти у сумі понад 2197,8 млрд грн, відтак при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2023 році мінімально на суму понад 500 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, потребуватиме додаткових видатків, реальні джерела покриття яких розробник не визначив, і, у разі прийняття відповідного Закону, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами.

Водночас, у своєму висновку Міністерство фінансів України відмітило застереження щодо окремих положень даного законопроекту, зокрема:

застосування норми законопроекту про позачергове, за потреби, забезпечення лікування учасника бойових дій за кордоном без встановлення обмеження щодо неможливості надання таких медичних послуг у закладах охорони здоров’я України суттєво розширює норми чинного законодавства та потребуватиме додаткових бюджетних коштів;

Кабінет Міністрів України розробив проект закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за реєстр. № 8318 від 29.12.2022, у пояснювальній записці до якого визначено, що поняття диспансеризації в Україні скасовано разом із формою первинно-облікової документації, а отже поняття диспансеризації у вказаному Законі є таким, що себе вичерпало та застаріло;

згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом. Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік. При цьому, фактичний розмір прожиткового мінімуму розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних стандартів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного обслуговування та соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 8318-1 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визначення відповідних категорій осіб, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року, учасниками бойових дій (реєстр. № 9059 від 23.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції пункт 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та визнати учасниками бойових дій, поряд з іншими категоріями, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб, які входили до складу інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року /згідно з чинною редакцією пункту 25 частини першої статті 6 цього Закону статус учасника бойових дій мають особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів в частині надання пільг та соціальних гарантій учасникам бойових дій, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних. При цьому відмічається, що реалізація проекту закону в частині надання вказаних пільг і гарантій здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідні програми соціального захисту ветеранів війни.

Водночас, Міністерство фінансів України зазначає, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вже передбачено надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших правоохоронних органів та військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь, зокрема, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти Україні. Отже, порушене законопроектом питання надання статусу учасника бойових дій та права на пільги окремим категоріям осіб, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року, дублює відповідні положення пункту 19 частини першої статті 6 вищевказаного Закону і не потребує додаткового законодавчого врегулювання.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визначення відповідних категорій осіб, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року, учасниками бойових дій (реєстр. № 9059 від 23.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники бюджету (відповідні положення законопроекту здійснюються за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному і місцевих бюджетах на соціальний захист учасників війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/зі змінами/).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до частини тринадцятої статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (щодо підвищення соціального захисту осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року та звертаються для встановлення інвалідності) (реєстр. № 9001 від 07.02.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується поширити дію частини тринадцятої статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо порядку встановлення інвалідності на осіб, які брали/беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року та звертаються для встановлення їм інвалідності.

Варто зазначити, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2864-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України окремих категорій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та інших питань» вже врегульовано питання, порушене у законопроекті за реєстр. № 9001, відтак цей законопроект втратив свою актуальність, відповідно не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету та Пенсійного фонду України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до частини тринадцятої статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (щодо підвищення соціального захисту осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року та звертаються для встановлення інвалідності) (реєстр. № 9001 від 07.02.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізовуватиметься за рахунок та в межах видатків державного бюджету та Пенсійного фонду України, пов’язаних із здійсненням обов’язкових виплат, передбачених законодавством України після встановлення особам груп інвалідності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинність згідно із законодавством.

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання (реєстр. № 9078 від 03.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством соціальної політики України, реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки відбудеться перерозподіл коштів між напрямами їх використання (з покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій на видатки, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у 2023 році за бюджетною програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» в обсязі 273,7 млрд гривень. За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, даний законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання (реєстр. № 9078 від 03.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті для Пенсійного фонду України в частині видатків на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинність згідно із законодавством.

3.2.7.; 3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання процедури обрання (призначення) суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (реєстр. № 8296 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Павлішем П.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад» (реєстр. № 8296-1 від 04.01.2023), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектами шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується врегулювати процедури обрання (призначення) суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад.

Серед іншого, законопроектами пропонується встановити, що у період дії воєнного стану в територіальній громаді, на території якої велися або ведуться бойові дії, і на виборах на адміністративні посади в судах, де жоден із суддів відповідного суду не виявив бажання займати таку посаду, строк повноважень діючого голови суду або його заступника/заступників за їх згодою продовжується на строк дії воєнного стану та 90 днів після його припинення чи скасування.

Міністерство фінансів України у експертних висновках до цих законопроектів зазначає, що реалізація їх положень матиме вплив на показники бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та здійснюватиметься в межах коштів на судову владу (бюджетні призначення на 2023 рік Державної судової адміністрації України становлять 17324,5 млн грн, Верховного Суду – 2050,2 млн грн та Вищого антикорупційного суду – 293,6 млн грн).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано.

 

УХВАЛИЛИ:

Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання процедури обрання (призначення) суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (реєстр. № 8296 від 21.12.2022), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Павлішем П.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад» (реєстр. № 8296-1 від 04.01.2023), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М., матимуть вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроектів належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності судових органів влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 8410 від 01.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», зокрема, щодо впровадження принципів цифровізації дозвільної процедури, скорочення строків здійснення процедури оцінки впливу на довкілля та зменшення дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури оцінки впливу на довкілля.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація положень проекту акта не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів і не заперечує щодо його розгляду.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 8410 від 01.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту щодо виконання повноважень уповноваженими центральним орган виконавчої влади, територіальними органами та органами місцевого самоврядування на здійснення заходів з оцінки впливу на довкілля, належить здійснювати в межах і за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення діяльності таких органів влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів військовослужбовцями, волонтерами та іншими категоріями осіб (реєстр. № 9010 від 13.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнити:

новим пунктом 9-24, відповідно до якого звільнити від оподаткування ввізним митом одноразово ввезені на митну територію України військовослужбовцями (резервістами, військовозобов’язаними, добровольцями Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовцями військових прокуратур, особами рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейськими, особами рядового, начальницького складу, військовослужбовцями Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особами, які входили до складу інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року, автомобілі легкові (у кількості не більше однієї одиниці), що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту;

новим пунктом 9-25, згідно з яким звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадськими та благодійними організаціями, з подальшою їх передачею Збройним Силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням.

При цьому передбачено, що порядок визначення зазначених у законопроекті осіб (їх категорії), документів, що підтверджують їх статус, та порядок передачі транспортних засобів Збройним Силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням визначається Кабінетом Міністрів України, запропоновані законопроектом звільнення від мита не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Крім того, у законопроекті зазначено, що запропоновані звільнення від оподаткування застосовуються з дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України, Митного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб» і протягом дії правового режиму воєнного стану, введеного з 24.02.2022 р., та протягом шести місяців після його припинення або скасування. Однак, наразі у чинному законодавстві немає закону з такою назвою, а тому виникає питання щодо практичної реалізації положень законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету сум ввізного мита та податку на додану вартість з нього, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів у нових умовах оподаткування. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів військовослужбовцями, волонтерами та іншими категоріями осіб (реєстр. № 9010 від 13.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та у сфері реалізації державної політики зайнятості населення (реєстр. № 8331 від 02.01.2023), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом з 1 січня 2024 року, зокрема, пропонується:

ліквідувати Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

покласти на Пенсійний фонд України функції щодо виплати допомоги по безробіттю та здійснення керівництва і управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від безробіття, а також інші функції, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

здійснювати за рахунок коштів державного бюджету фінансове забезпечення заходів щодо сприяння зайнятості населення, професійну орієнтацію населення, професійне навчання та надання соціальних послуг, передбачених Законом України «Про зайнятість населення», а також утримання Державної служби зайнятості та її територіальних органів. При цьому, кошти соціального страхування на випадок безробіття, що надходитимуть від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, спрямовуватимуться виключно на здійснення страхових виплат застрахованим особам /на виплату допомоги по безробіттю та допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні/ (враховуючи також витрати на утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу управління у сфері страхування на випадок безробіття і його територіальні органи – Пенсійний фонд України згідно із цим законопроектом, наразі це Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття);

покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення – Міністерство соціальної політики України, повноваження  щодо державного нагляду у сфері соціального страхування на випадок безробіття у частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління, тобто Пенсійного фонду України;

доповнення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, і його територіальних органів новим завданням щодо надання ними уповноваженому органу управління у сфері страхування на випадок безробіття і його територіальним органам інформації про набуття особою статусу зареєстрованого безробітного.

Згідно із пунктом 7 розділу Прикінцеві положення проекту закону Кабінету Міністрів України доручено:

передбачити у проекті державного бюджету на 2024 рік видатки на утримання Державної служби зайнятості, її територіальних органів, гарантії та заходи щодо сприяння зайнятості населення, професійну орієнтацію населення та професійне навчання, передбачені Законом України «Про зайнятість населення» (підпункт 2);

затвердити нові пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за видами страхування, які набудуть чинності з 1 січня 2024 року (абзац другий підпункту 3).

Поряд з цим, законопроектом передбачено, що страховиком загальнообов’язкового державного соціального страхування є страховий фонд, якому надається статус центрального органу виконавчої влади у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування і який здійснюватиме керівництво та управління системою загальнообов’язкового державного соціального страхування, забезпечуватиме реалізацію державної політики у цій сфері, буде вести Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, контролюватиме використання коштів, призначатиме матеріальне забезпечення та надаватиме соціальні послуги за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, допомогу по безробіттю, вирішуватиме питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюватиме адміністративне управління Накопичувальним пенсійним фондом та інші функції, передбачені законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (згідно із законопроектом зміни до Закону України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Водночас встановлено, що усі застраховані особи є членами цього страхового фонду залежно від виду соціального страхування, а також передбачено, що управління цим фондом здійснюватиметься із залученням представників суб’єктів соціального страхування та утворення правління страхового фонду.

Запропоновані вище положення законопроекту не узгоджуються із нормами Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» у частині порядку діяльності центральних органів виконавчої влади, про що також відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного проекту закону.

Крім того, визначені законопроектом функції страхового фонду дублюють повноваження Пенсійного фонду України, які даним проектом закону також доповнюються відповідними завданнями щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. При цьому, відповідно до запропонованих законопроектом змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Пенсійний фонд України також визначається уповноваженим органом управління у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, проте без визначення його центральним органом виконавчої влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Так, зокрема відмічено, що за оперативними даними щодо виконання бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2022 рік, видатки на фінансове забезпечення заходів сприяння зайнятості населення становить 0,7 млрд грн, а видатки на утримання Державної служби зайнятості – 3,1 млрд грн, які законопроектом передбачено покласти на державний бюджет.

Відповідно до показників бюджету зазначеного Фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2023 № 85, видатки на фінансове забезпечення заходів сприяння зайнятості населення визначено в обсязі 14 млрд грн (з яких: 11,9 млрд грн – матеріальне забезпечення на випадок безробіття, соціальні послуги та заходи із сприяння зайнятості, допомога по частковому безробіттю; 1,8 млрд грн – мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу з метою сприяння зайнятості населення; 0,3 млрд грн – виплата достроково призначеної пенсії, допомоги на поховання та оплата послуг за їх доставку), а видатки на утримання Державної служби зайнятості – 3,06 млрд грн (з яких: 0,06 млрд грн – інформаційно-аналітичні системи Державної служби зайнятості; 3 млрд грн – утримання та забезпечення діяльності Державної служби зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, Центру підвищення кваліфікації служби зайнятості, управління Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття).

Слід зауважити, що зважаючи на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належало б надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про порушення вказаних вимог законодавства також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, відповідно до пояснювальної записки до законопроекту скорочення адміністративних витрат унаслідок передачі функцій з виплати допомоги по безробіттю до Пенсійного фонду України та звільнення системи соціального страхування від невластивих витрат дозволить зменшити щорічний обсяг бюджетних видатків, що передбачаються на покриття дефіциту Пенсійного фонду України. Проте, детальних розрахунків та фінансово-економічних обґрунтувань щодо впливу положень законопроекту на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України до проекту закону не надано.

Одночасно, Міністерство фінансів України відмітило, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, з урахуванням якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, і принципу обґрунтованості, відповідно до якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються згідно із затвердженими методиками та правилами.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання та ґрунтовного фінансово-економічного обґрунтування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та у сфері реалізації державної політики зайнятості населення (реєстр. № 8331 від 02.01.2023), поданий народним депутатом України Папієвим М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України для виконання додаткових функцій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011-1 від 28.02.2023), поданий народним депутатом України Герусом А.М.

 

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань  з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Метою законопроекту, який є альтернативним до законодавчої ініціативи за реєстр. № 9011, також є удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів шляхом внесення змін до законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії», якими, зокрема, запропоновано:

визначення термінів «механізм самовиробництва» та «активний споживач»;

особливості встановлення “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії з 1 січня 2024 року, реалізації електричної енергії, та рекомендовано таким приватним домогосподарствам встановлювати  накопичувачі енергії з 1 липня 2023 року;

умови стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом самовиробництва;

право укладати приватним домогосподарствам новий договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва в межах приєднаної потужності таких генеруючих установок до 1 січня 2025 року, за примірною формою, затвердженою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

визначення категорій споживачів, які мають право використовувати механізм самовиробництва.

Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. Водночас, слід зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Відповідно до зазначеного вище, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету у 2023 році.

Варто зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфін у своєму висновку зауважує, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відтак, з метою збалансування державного бюджету та забезпечення захисту інтересів виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Мінфіном запропоновано статтю 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.».

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011-1 від 28.02.2023), поданий народним депутатом України Герусом А.М., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011-2 від 28.02.2023), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Совсун І.Р., Герусом А.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань  з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект є альтернативним до законодавчої ініціативи за реєстр. № 9011 та його розроблено з метою стимулювання збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів, у зв’язку з чим запропоновано внести зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії», якими, зокрема, запропоновано:

особливості встановлення “зеленого” тарифу для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії з 1 січня 2024 року, реалізації такої електричної енергії, встановлення для приватних домогосподарств з 2024 року по 2029 рік понижуючих коефіцієнтів (від 0,95 до 0,7);

умови стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом самовиробництва;

новий договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва;

визначення категорій споживачів, які мають право використовувати механізм самовиробництва.

Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. Водночас, слід зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Відповідно до зазначеного вище, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету у 2023 році.

Варто зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфін у своєму висновку зауважує, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відтак, з метою збалансування державного бюджету та забезпечення захисту інтересів виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Мінфіном запропоновано статтю 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.».

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011-2 від 28.02.2023), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Совсун І.Р., Герусом А.М., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану (реєстр. № 9061 від 24.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Гетманцевим Д. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пропонується:

1)                уточнити редакцію пункту 32, зокрема щодо уточнення груп товарів, товарних позицій та підкатегорій УКТ ЗЕД, ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких звільняється від оподаткування податком на додану вартість;

доповнення новими товарами операції з якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість (зокрема, засобами радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, військовими кораблями, катерами та їх складовими, безпілотними морськими системами, що використовуються в оборонних цілях);

2)                доповнити новим пунктом 91, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому буде припинено або скасовано дію воєнного стану в Україні, звільняються від оподатковування податком на додану вартість операції з постачання послуг, пов’язаних з програмним забезпеченням військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю;

3)                доповнити новим пунктом 92, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022 р., та протягом трьох років, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, що належать Міністерству оборони України, Збройним Силам України, а також іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, розвідувальним органам, органам спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, поміщених у митний режим переробки за межами митної території України, та/або продуктів їх переробки, які повертаються на митну територію України у митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення та постачання на митній території України товарів за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД призведе до зменшення надходжень до державного бюджету;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення товарів, зазначених у законопроекті, та фінансово-економічних розрахунків від розробників законопроекту;

за даними митної статистики, обсяг сплаченого податку на додану вартість при імпорті товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, якими запропоновано доповнити норми Податкового кодексу України, за 2021 р. становив 8,5 млн грн, за 2022 р. – 68,4 млн гривень.

Загалом Мінфін підтримує законопроект, оскільки його положення спрямовано на врегулювання питань забезпечення критичних потреб Сил оборони України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану (реєстр. № 9061 від 24.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Гетманцевим Д. О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану (реєстр. № 9062 від 24.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Гетманцевим Д. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України (далі – Кодекс) пропонується, зокрема:

уточнити групи товарів, товарних позицій та підкатегорій УКТЗЕД, ввезення на митну територію України яких звільняється від оподаткування митом /зміни до пункту 20 частини першої статті 282 Кодексу/;

доповнити новими товарами, які звільняються від оподаткування ввізним митом (зокрема засобами радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, військовими кораблями, катерами та їх складовими, безпілотними морськими системами, що використовуються в оборонних цілях) /зміни до пункту 4-1 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/;

встановити тимчасове, на період дії воєнного стану та протягом трьох років з дня його припинення чи скасування, звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що належать Міністерству оборони України, Збройним Силам України, а також іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, розвідувальним органам, органам спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, поміщених у митний режим переробки за межами митної території України, та/або продуктів їх переробки, які повертаються на митну територію України у митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування /доповнення розділу ХХІ Кодексу новим пунктом 9-25/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України товарів за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення товарів, зазначених у законопроекті, та фінансово-економічних розрахунків від авторів законопроекту;

за даними митної статистики, обсяг сплаченого ввізного мита при імпорті товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, якими запропоновано доповнити норми Кодексу, за 2022 р. становив 10,6 млн гривень.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту з огляду на те, що його положення спрямовані на врегулювання питань забезпечення критичних потреб Сил оборони України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану (реєстр. № 9062 від 24.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Гетманцевим Д. О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами суб’єктами господарювання, які поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС (реєстр. № 9083 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується, зокрема, шляхом внесення змін до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери і поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, від обов’язку реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, придбаних для їх наступного продажу.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його прийняття забезпечить прозорість ведення бізнесу в сфері торгівлі вживаними транспортними засобами, спрощення державних бюрократичних процедур, захист прав продавців і покупців вживаних транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може зменшити надходження до спеціального фонду державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. При цьому Мінфіном звернуто увагу, що:

за надання адміністративної послуги з реєстрації, перереєстрації колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок сплачується адміністративний збір /згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 (зі змінами)/;

відповідно до пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховується до загального фонду місцевих бюджетів;

статтями 11 і 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено зарахування до доходів спеціального фонду надходжень від плати за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг відповідно до окремих законів (у тому числі до Закону України «Про дорожній рух») та їх спрямування на закупівлю відповідної продукції і документів, що використовуються для оформлення цих послуг.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами суб’єктами господарювання, які поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС (реєстр. № 9083 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціальних гарантій сімей з дітьми (реєстр. № 9097 від 13.03.2023), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті передбачається із статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» виключити положення, згідно з яким надання окремих пільг багатодітним сім’ям та дітям з багатодітних сімей на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків здійснюється залежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи в частині зняття обмежень щодо надання пільг без врахування сукупного доходу сім’ї матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених законом України «Про охорону дитинства», про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що:

в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її адресності недоцільним та економічно необґрунтованим прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, які розширюють перелік пільгових категорій громадян та збільшують видатки бюджету;

надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів Державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціальних гарантій сімей з дітьми (реєстр. № 9097 від 13.03.2023), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб (реєстр. № 9058 від 23.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передусім доповнити новим пунктом 70, відповідно до якого звільнити від оподаткування операції з одноразового ввезення на митну територію України учасниками бойових дій, які зазначені у пунктах 19–25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», автомобілів легкових (у кількості не більше однієї одиниці), що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту. Законопроектом також передбачено, що транспортний засіб, який звільнено від мита відповідно до вищенаведеного положення, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання (у тому числі на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації, у разі відчуження такого транспортного засобу та/або передачі у володіння, користування або розпоряджання (у тому числі на підставі довіреності) третім особам сума несплачених податкових зобов’язань підлягає сплаті в повному обсязі.

Слід зауважити, що у вищенаведеному положенні законопроекту не вказано, від оподаткування яких податків пропонується звільнити операції з ввезення на митну територію України відповідних транспортних засобів. Крім того, згадане у законопроекті звільнення від оподаткування митом транспортних засобів не належить до предмета правового регулювання Податкового кодексу України та має унормовуватися Митним кодексом України, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення податкових надходжень до бюджету, надає зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій, волонтерами та іншими категоріями осіб (реєстр. № 9058 від 23.02.2023), поданий народним депутатом України Заремським М. В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податкових надходжень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основи соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 9042-1 від 08.03.2023), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно з преамбулою законопроект має на меті визначення інструментів соціальної підтримки дитини, яка постраждала внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, залежно від шкоди, завданої дитині такою агресією, що включатиме, медичну допомогу психологічну, медичну, педагогічну реабілітацію, провадження соціальної роботи, надання соціальних та реабілітаційних послуг, надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, матеріальну підтримку таких дітей, передбачену законодавством України, а також одержання послуг з оздоровлення та відпочинку.

Крім того, інформація про таких дітей вноситься до Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Реалізацію таких положень, відповідно до статті 8 законопроекту, пропонується здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів, що стягуються з держави-агресора та інших джерел, не заборонених законодавством.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних параметрів, унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів. Поряд з тим, Мінфін наголошує, що надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Крім того, слід відмітити, що відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про основи соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 9042-1 від 08.03.2023), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (реєстр. № 9096 від 13.03.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується відновити такі пільги:

для учасників війни та сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості – автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання, безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Слід відмітити, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту, зазначаючи, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, звертає увагу, що розробником не визначено реальні джерела покриття таких видатків.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Також варто звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Кодексу бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 (реєстр. № 9096 від 13.03.2023), поданий народним депутатом України Юрченком О.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також надання їм соціальних гарантій (реєстр. № 9110 від 15.03.2023), поданий народним депутатом України Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується:

віднести військовослужбовців, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час проходження військової служби або навчання у військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах по яких були завдані ракетні, артилерійські, авіаційні удари, до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни;

надати статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України сім’ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва, травми або захворювання під час проходження військової служби або навчання у військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах по яких були завдані ракетні, артилерійські, авіаційні удари;

надати таким особам соціальні гарантії, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Запровадження законодавчої ініціативи з огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, передбачених законами України для осіб з інвалідністю та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, визначаючи його таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність вихідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть відповідний статус, унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету. Поряд з тим, Мінфін зазначає, що згідно з Меморандумом нової програми для України передбачено ряд заходів з підтримки економіки країни та посилення стабільності фінансової системи в умовах воєнного часу (які зокрема передбачатимуть реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної, достатньої та ефективної соціальної допомоги населенню з урахуванням потреб нових категорій – ВПО, ветеранів війни тощо), звертаючи увагу, що надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися з урахуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення та положень Меморандуму.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація його положень потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету на забезпечення соціальних гарантій, які наразі не вбачається за можливе прорахувати виходячи із того, що точна кількість військовослужбовців, які отримали поранення або загинули внаслідок ракетних, авіаційних, артилерійських ударів під час проходження військової служби або навчання у військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах є невідомою.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також надання їм соціальних гарантій (реєстр. № 9110 від 15.03.2023), поданий народним депутатом України Кулінічем О.І. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції (реєстр. № 9030 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Наталухою Д.А. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що малі виробництва виноробної продукції:

- здійснюють виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодовоягідних або напоїв медових) без отримання відповідної ліцензії;

- які включені до Виноградарсько-виноробного реєстру, мають право здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями (винами виноградними, винами плодово-ягідними або напоями медовими) власного виробництва без отримання ліцензії на таку оптову торгівлю;

створити Виноградарсько-виноробничий реєстр, порядок ведення та адміністрування якого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави;

передбачити подання малими виробництвами виноробної продукції, які здійснюють виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями (винами виноградними, винами плодовоягідними та/або напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

запровадити відповідальність за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв малими виробництвами виноробної продукції до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, шляхом накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у разі зміни для малих виробництв виноробної продукції ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) на декларацію про початок виробництва алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових) та їх включення до Виноградарсько-виноробного реєстру, місцеві бюджети втратять надходження від плати за відповідні ліцензії в обсязі близько 21 тис. грн, водночас, такі втрати в перспективі будуть компенсовані за рахунок розвитку сфери виробництва виноробної продукції та збільшення кількості виробників виноробної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту:

матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету внаслідок послаблення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та негативний вплив на дохідну частину місцевих бюджетів внаслідок скасування ліцензування виробництва алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових) для малих виробництв виноробної продукції (річну плату за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв встановлено на рівні 780 грн, ліцензія видається безстроково), а обрахувати суму таких втрат державного бюджету внаслідок послаблення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів неможливо (за даними Державної податкової служби України, малі виробництва виноробної продукції отримали 37 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв, надходження від плати за відповідні ліцензії до місцевих бюджетів становлять майже 29 тис. грн на рік);

потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету в частині створення Виноградарсько-виноробного реєстру, який за законопроектом ведеться та адмініструється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, а обрахувати суму, необхідну для впровадження такого реєстру, наразі неможливо, оскільки невідомий обсяг фінансового забезпечення на його створення та адміністрування, необхідний зазначеному центральному органу виконавчої влади.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції (реєстр. № 9030 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Наталухою Д.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади для ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» щодо запровадження механізму участі дипломатичних службовців у процесі залучення в Україну іноземних інвестицій (реєстр. № 8289 від 16.12.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про дипломатичну службу», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

включити до основних функцій органів дипломатичної служби питання залучення в Україну іноземних інвестицій, сприяння відкриттю на території України іноземних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями, розширення міжнародного економічного партнерства за участю суб’єктів господарювання – резидентів України, сприяння розвитку в Україні в’їзного туризму;

передбачити норму щодо преміювання дипломатичних службовців за фактичне залучення в Україну іноземних інвестицій із фонду преміювання, який формуватиметься у складі видатків на функціонування закордонних дипломатичних установ України за рахунок відрахувань у розмірі 5 відсотків загального обсягу податку на прибуток підприємств та 5 відсотків загального обсягу податку на доходи фізичних осіб, сплачених юридичними особами до Державного бюджету України у кожному календарному році в результаті фактичного здійснення іноземних інвестицій (на підставі інформації органів дипломатичної служби про підписані з іноземними інвесторами меморандуми та даних Державної податкової служби України про обсяги сплачених до державного бюджету податків відповідними юридичними особами);

визначити порядок преміювання, згідно з яким керівник органу дипломатичної служби прийматиме рішення про преміювання з визначенням розміру премії кожному дипломатичному службовцю залежно від його особистої участі у процесі залучення іноземних інвестицій в Україну і незалежно від його місця роботи на момент прийняття рішення про преміювання.

Реалізація положень законодавчої ініціативи матиме вплив  на дохідну та видаткову частини Державного бюджету України, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

Водночас слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Однак, відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

При цьому, у пояснювальній записці до запропонованої законодавчої ініціативи зазначено, що її реалізація не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України та/або інших бюджетів, а наведення будь-яких детальних розрахунків відносно реалізації законопроекту не є можливим, враховуючи розтягнення у часі процесу його практичної реалізації (наявність значного проміжку часу між фактичним отриманням доходів Державним бюджетом України на підставі положень законопроекту та витратами на виплату відповідних премій з частини цих доходів).

В свою чергу, Мінфін зауважує, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Щодо запропонованих норм законодавчої ініціативи ватро зауважити про таке.

Положення законопроекту, зокрема, якими визначаються конкретні розміри відрахувань від надходжень державного бюджету до фонду преміювання, який запропоновано сформувати у складі видатків на функціонування закордонних дипломатичних установ України, не узгоджується із законодавчими правилами бюджетування.

Так, вимогами статті 95 Конституції України, встановлено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до вказаних конституційних вимог положеннями частини другої статті 4, частин першої, другої і третьої статті 13, частин першої і другої статті 23, частин першої і другої статті 29, частини першої статті 30, частин першої і другої статті 64, частини першої статті 64-1, частини першої статті 66, статті 67, статті 67-1, частини першої статті 70 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, визначено складові частини бюджету, склад доходів державного та місцевих бюджетів, та відповідно у яких частинах відповідні доходи закріплені за державним та місцевими бюджетами. При цьому, доходи від податку на прибуток підприємств і податку на фізичних осіб віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів і не мають цільового спрямування.

З урахуванням вказаного, реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до втрат дохідної частини загального фонду державного та місцевих бюджетів та скорочення джерел фінансового забезпечення  загальнодержавних і місцевих програм та заходів, які згідно із статтею 87 Кодексу здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а статтями 89–91 Кодексу – за рахунок місцевих бюджетів, переважно загального фонду.

Крім того, відповідно до положень пунктів 4 та 11 частини першої статті 116 Кодексу планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів та термінів, визнається бюджетним правопорушенням.

Слід також відмітити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються рішеннями Уряду.

При цьому, відповідно до Закону України «Про державну службу» фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці, а премії виплачуються в межах фонду преміювання. Водночас, загальний розмір премій, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Зважаючи на те, що дипломатична служба є складовою державної служби, державні службовці та дипломатичні службовці здійснюють встановлені для відповідної посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням закріплених завдань і функцій, та одержують заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету (водночас дипломатичні службовці під час довготермінового відрядження за кордон, крім заробітної плати, отримують щомісячно компенсаційні виплати в інвалюті), встановлення премії дипломатичним службовцям за фактичне залучення в Україну іноземних інвестицій, буде суперечити принципам єдиного підходу до умов оплати праці державних службовців.

Варто зазначити, що до основних функцій органів дипломатичної служби, визначених статтею 7 Закону України «Про дипломатичну службу» серед іншого, є забезпечення та координація діяльності з торговельно-економічних питань, що здійснюють закордонні дипломатичні установи України та сприяння залученню допомоги від іноземних держав та міжнародних організацій.

Також, відповідні функції щодо сприяння закордонними дипломатичними установами України залученню інвестицій в Україну містить і Положення про закордонні дипломатичні установи України, затверджене Указом Президента України від 15.03.2021 № 99/2021.

Зважаючи на зауваження, аналогічні викладеним вище, Мінфіном прийняття запропонованої законодавчої ініціативи не підтримується.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» щодо запровадження механізму участі дипломатичних службовців у процесі залучення в Україну іноземних інвестицій (реєстр. № 8289 від 16.12.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень загального фонду державного та місцевих бюджетів, та відповідно потребуватиме додаткового ресурсу державного та місцевих бюджетів для проведення витрат за загальним фондом бюджетів, при цьому, збільшуватиме за спеціальним фондом доходи та видатки Міністерства закордонних справ України на функціонування закордонних дипломатичних установ України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 01 січня 2025 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу (зокрема, щодо правил планування надходжень та витрат державного бюджету тощо), врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

3.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 9-4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення деяких питань одноразового (спеціального) добровільного декларування (реєстр. № 9023 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Разумковим Д. О., Саладухою О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

продовжити термін дії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений в Україні з 24.02.2022;

встановити, що декларантами одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб не можуть бути громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.

Слід звернути увагу, що Законом України від 15.08.2022 № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» вже було продовжено термін проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб з 1 вересня 2022 року до 1 березня 2023 року.

Відповідно до пункту 1-3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що сплачується (перераховується) згідно з підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України за 2021 рік від збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування до державного бюджету надійшло 18,8 млн грн, за 2022 рік – 279,4 млн грн, за січень-лютий 2023 року – 27,6 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати позитивний вплив на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету;

за даними Державної податкової служби України, станом на 01.03.2023 з початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано на суму 8,8 млрд грн, а сума задекларованого до сплати збору – 547,5 млн грн;

чинний термін проведення кампанії одноразового декларування (18 місяців з урахуванням продовження) є достатнім для легалізації активів, придбаних за рахунок джерел, з яких не було сплачено податки;

продовження терміну подання (спеціальної) добровільної декларації в умовах воєнного стану на невизначений строк не матиме впливу на сумлінних платників податків, водночас несумлінні платники навпаки отримають додатковий період для оподаткування прихованих активів за пільговим режимом за зниженими ставками збору з одноразового декларування, звільнень від сплати штрафних санкцій та кримінальної відповідальності за податкові порушення.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 9-4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення деяких питань одноразового (спеціального) добровільного декларування (реєстр. № 9023 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Разумковим Д. О., Саладухою О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ліцензування діяльності з буріння та використання свердловин для добування підземних вод (реєстр. № 9020 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Морозом В. В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом запропоновано внести зміни до:

частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», доповнивши перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, новим видом ліцензійної діяльності, а саме: «буріння свердловин для добування підземних вод та їх ліквідація та/або тампонування»;

статті 17 Водного кодексу України, включивши видачу ліцензії з буріння свердловин для добування підземних вод та їх ліквідації та/або тампонування до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить створення умов для унеможливлення незаконної діяльності з буріння артезіанських свердловин та їх ліквідацію та/або тампонування, та незабезпечення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу свердловин для добування підземних вод після припинення їх експлуатації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від плати за ліцензії на певні види господарської діяльності), але оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном законопроект підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ліцензування діяльності з буріння та використання свердловин для добування підземних вод (реєстр. № 9020 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М. В., Морозом В. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії на певні види господарської діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» (реєстр. № 9024-1 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Совсун І.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є забезпечення підвищення рівня енергетичної безпеки держави та забезпечення безперервного постачання нафти і нафтопродуктів на внутрішній ринок України у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів.

Законопроектом пропонується, зокрема:

створити мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, які повинні зберігатися для задоволення потреб внутрішнього ринку України в період кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів, що визначаються більшим з двох таких показників: 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання /стаття 4/;

запровадити ліцензування щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, передбачивши видачу суб’єктам ринку ліцензій терміном на 8 років, із справлянням збору за видачу таких ліцензій, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов’язаних із застосуванням процедури ліцензування, а також випадки анулювання ліцензій /статті 4 і 15/;

визначити, що власні кошти суб’єктів ринку є джерелом фінансування всіх витрат на формування, зберігання, використання, поновлення, заміну та реалізацію мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів /стаття 19/;

створити Кабінетом Міністрів України оператора мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі – оператор), метою діяльності якого є управління мінімальними запасами нафти і нафтопродуктів та їх зберігання, передбачивши такі джерела фінансування оператора: власні кошти; кошти, отримані оператором від суб’єктів ринку, на підставі тікетс-угод, договорів про відповідальне зберігання нафти та нафтопродуктів тощо; фінансові ресурси міжнародних фінансових інституцій, міжнародні гранди та благодійні внески організацій, а також кредитні ресурси та кошти інших джерел, не заборонених законодавством /статті 1 і 19/;

створити електронну систему репортингу (інформаційно-комунікаційну систему, що забезпечує, зокрема, створення, збирання, внесення, накопичення, перегляд, відправлення, прийняття, обробку, використання, зберігання, захист, облік та надання інформації щодо створення, управління та функціонування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів), визначивши її власником та розпорядником (держателем) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, передбачивши затвердження Кабінетом Міністрів України порядку функціонування та ведення цієї системи, здійснення фінансового забезпечення функціонування цієї системи в частині доступу до результатів випробувань нафтопродуктів стосовно їх якості і безпечності за рахунок плати за користування нею, що справляється відповідно до укладених договорів та інших не заборонених законодавством джерел відповідно до Порядку проведення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів на ринку України, що затверджується Кабінетом Міністрів України /статті 1, 7 і 18/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів. Загалом Мінфін не заперечує щодо прийняття законопроекту.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на запровадження і функціонування електронної системи репортингу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» (реєстр. № 9024-1 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Совсун І.Р., законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на запровадження і функціонування електронної системи репортингу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (реєстр. № 9032 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Славицькою А.К.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

включити води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин, до підакцизних товарів, з встановленням відповідної ставки акцизного податку у розмірі 10 грн за кожні 25 грамів цукру чи іншої еквівалентної 25 грамам цукру підсолоджувальної речовини в 1 літрі;

тимчасово, до 31 грудня 2023 року включно, але не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні, при оподаткуванні вод, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин, застосовувати ставку акцизного податку у розмірі 5 грн за кожні 25 грамів цукру чи іншої еквівалентної 25 грамам цукру підсолоджувальної речовини в 1 літрі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація може призвести до додаткових бюджетних надходжень за рахунок запровадження передбаченого законопроектом податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту надасть можливість отримати у 2023 році додаткові надходження акцизного податку до бюджету, які можуть становити 3,3 млрд грн щомісячно при запровадженні ставки акцизного податку для перехідного періоду (5 грн), подальше підвищення ставки акцизного податку до 10 грн за одиницю виміру збільшить відповідні податкові надходження вдвічі. При цьому Мінфін зауважує, що запропоноване в законопроекті оподаткування акцизним податком на рівні ставки акцизного податку для перехідного періоду (5 грн за кожні 25 грамів цукру чи іншої еквівалентної 25 грамам цукру підсолоджувальної речовини в 1 літрі /у перерахунку на 1 літр – 22 грн/) призведе до зростання ціни на солодкі безалкогольні напої близько на 88% (розрахунок здійснювався на основі напою Coca-Cola 1 л ціною, за даними найпопулярніших інтернет-сайтів, 30 грн), що може створити фіскальні ризики, пов’язані з ухиленням від акцизного оподаткування.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (реєстр. № 9032 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Славицькою А.К., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

3.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про прийняття Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, Угода про субсидії у галузі рибальства (реєстр. № 0189 від 22.02.2023), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом передбачається прийняття Протоколу, до якого додається Угода про субсидії у галузі рибальства (далі – Угода), сфера дії якої охоплює субсидії для вилову морських живих біоресурсів та пов’язаної з ним діяльності у морі. Водночас, зі сфери дії цієї Угоди виключені субсидії для аквакультури та вилову риби у внутрішніх водах члена Світової організації торгівлі (далі – СОТ).

Слід зазначити, що у запропонованих змінах забороняється:

субсидування суден або операторів, які здійснюють незаконне, непідзвітне та нерегульоване рибальство;

субсидування рибальства та діяльності, пов’язаної з рибальством, які стосуються виснажених запасів риби;

субсидування рибальства та діяльності, пов’язаної з рибальством, за межами юрисдикції прибережної держави та за межами компетенції відповідної регіональної організації з управління рибальством або домовленістю.

Разом з тим, пропонується цільова технічна допомога та допомога на розвиток потенціалу для членів, що розвиваються, включаючи найменш розвинених членів, зі створенням механізму добровільного фінансування СОТ у співпраці з відповідними міжнародними організаціями. Внески членів СОТ до механізму будуть здійснюватися виключно на добровільній основі.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством економіки України, поінформовано, що згідно з пропозицією Секретаріату СОТ, загальна сума фінансування у рамках механізму має становити близько 20 млн дол. США (допомога надаватиметься на такі напрями: інтеграція елементів сталого розвитку рибальства в політику та практику субсидування рибальства; зміцнення системи сталого управління рибальством; дотримання зобов’язань щодо нотифікацій та прозорості, зокрема стосовно інформаційної політики та практики, пов’язаної з рибальством).

Також в пояснювальній записці відмічено, що в Україні відсутні програми державної підтримки суб’єктів рибного господарства, які здійснюють морське рибальство та пов’язану з ним діяльність у морі.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зауважується, що реалізація положень акта не матиме впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету, та висловлюється позиція щодо його підтримки.

З огляду на положення Угоди, її реалізація може збільшити надходження державного бюджету, зважаючи на передбачену можливість одержання допомоги на розвиток потенціалу /за умови виникнення потреби отримання такої допомоги/, та, відповідно, формування витрат державного бюджету на державну підтримку суб’єктів рибного господарства, які здійснюють морське рибальство, а також може потребувати витрат державного бюджету в разі прийняття Україною рішення щодо сплати внесків членів СОТ.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про прийняття Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, Угода про субсидії у галузі рибальства (реєстр. № 0189 від 22.02.2023), поданий Президентом України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (збільшуватиме надходження державного бюджету та призведе до виникнення витрат, державного бюджету на державну підтримку суб’єктів рибного господарства, які здійснюють морське рибальство, за умови отримання передбаченої Угодою цільової технічної допомоги на розвиток потенціалу, а також може потребувати витрат державного бюджету у разі прийняття Україною рішення щодо сплати внесків членів СОТ). У разі прийняття зазначеного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

3.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» (реєстр. № 9051 від 22.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується у період дії в Україні воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 30 днів після його припинення або скасування запровадити обов’язкову реструктуризацію зобов’язань споживачів за договорами про споживчий кредит на вимогу споживача, який є особою, що перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання якого є територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, а також який відповідає визначеним законопроектом критеріям.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є комплексне вирішення проблеми нарахування надмірних та непропорційно великих процентів за договорами про споживчий кредит у відповідних споживачів, а також дотримання засад справедливості, добросовісності та розумності у правовідносинах між кредитодавцями та споживачами, що опинилися в тяжких обставинах;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що у супровідних документах до законопроекту відсутнє належне обґрунтування граничної ставки (за якою кредитор здійснює щомісячне нарахування процентів на непогашений залишок кредиту, який підлягає обов’язковій реструктуризації) в частині її впливу на фінансовий стан як споживачів, так і фінансових установ, а також зауважує, що відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 91 Регламенту Верховної Ради України законопроект має містити, зокрема, обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття.

Зважаючи, що реалізація положень законопроекту може вплинути на фінансовий стан відповідних кредиторів і споживачів, зазначене відповідно може вплинути на доходи бюджетів щодо сплати податків і зборів такими кредиторами і споживачами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану» (реєстр. № 9051 від 22.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджетів в частині сплати податків і зборів відповідними кредиторами і споживачами залежно від зміни їх фінансового стану та загалом практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.30.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України та інших законів щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (реєстр. № 8384 від 25.01.2023), внесений народними депутатами України Іонушасом С. К., Арахамією Д. Г., Михайлюк Г. О. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-3, згідно з якою запровадити кримінальну відповідальність за:

невиконання, перешкоджання виконанню або ухилення від виконання спеціальних економічних та/або інших обмежувальних заходів (санкцій) – шляхом накладення штрафу від 10000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 170000–255000 грн/ або позбавлення волі на строк від п’яти до семи років із конфіскацією майна або без такої;

те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у значному розмірі, – шляхом накладення штрафу від 15000 до 18000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 255000–306000 грн/ або позбавлення волі на строк від шести до восьми років із конфіскацією майна або без такої;

вищезазначене діяння, вчинене службовою особою або особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг (аудиторами, нотаріусами, приватними виконавцями, оцінювачами, а також експертами, арбітражними керуючими, незалежними посередниками, членами трудового арбітражу, третейськими суддями під час виконання ними цих функцій), або у великому розмірі, – шляхом накладення штрафу від 17000 до 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 289000–425000 грн/ або позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років із конфіскацією майна або без такої;

вищезазначене діяння, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або організованою групою, – шляхом накладення штрафу від 25000 до 35000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 425000–595000 грн/ або позбавлення волі на строк від восьми до одинадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна або без такої;

вищезазначене діяння, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, або злочинною організацією, або в особливо великому розмірі, – шляхом накладення штрафу від 35000 до 60000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 595000–1020000 грн/ або позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років або без такого з конфіскацією майна або без такої.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою законопроекту є законодавче закріплення запровадження кримінальної відповідальності за порушення встановлених обмежувальних заходів (санкцій) та встановлення предметної підслідності кримінальних правопорушень за слідчими Служби безпеки України, при цьому прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення показників дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але оцінити вплив неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Поряд з тим, у разі виявлення передбачених законопроектом порушень та визначення покарання у вигляді позбавлення волі застосування даної законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України та інших законів щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (реєстр. № 8384 від 25.01.2023), внесений народними депутатами України Іонушасом С. К., Арахамією Д. Г., Михайлюк Г. О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості, видів та визначених типів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України» щодо особливостей виїзду за кордон в особливий період студентів та інших громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (реєстр. № 9075 від 03.03.2023), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та передбачити, що в умовах воєнного стану:

- громадяни України, які є військовозобов’язаними, для виїзду з України мають додатково надати письмовий дозвіл (погодження) на тимчасовий виїзд за кордон від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (або від військового підрозділу, в якому проходять військову службу, – стосується військовослужбовців; або від Служби Безпеки України (Центрального управління або регіонального органу СБУ) – стосується резервістів СБУ; або від Служби зовнішньої розвідки України – стосується резервістів Служби зовнішньої розвідки України), а нотаріально засвідчений обов’язок повернутися в Україну не пізніше, ніж через 30 днів після виїзду за кордон (або не пізніше терміну, вказаного у письмовому дозволі (погодженні);

- громадяни, України, які є військовозобов’язаними, але не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, для виїзду з України мають додатково надати письмовий дозвіл (погодження) на тимчасовий виїзд за кодон від територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( або від організацій, перелічених в абзаці 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – для працівників цих організацій), або нотаріально засвідчений обов’язок повернутися в Україну (не  пізніше завершення терміну, на який вони не підлягають мобілізації під час дії воєнного часу відповідно до норм чинного законодавства, якщо відстрочка від мобілізації передбачена на обмежений період);

- громадяни, які виїхали з України під час дії воєнного стану на умовах, передбачених вище і без поважних причин (заборона на виїзд з країни перебування; стихійні лиха, катастрофи, аварії; перебування на стаціонарному лікуванні; виконання завдань в інтересах України; інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування) порушили термін повернення в Україну, несуть відповідальність за це відповідно до чинного законодавства, або звільняються від передбаченого покарання за умов добровільного перерахунку на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України суми, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановленого в Україні на день в’їзду в Україну), за кожен додатковий (після завершення терміну, протягом якого громадянин мав повернутися в Україну) повний тиждень перебування за межами України під час дії воєнного стану.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, натомість, прогнозовано посприяє додатковим інвестиціям в економіку, надходженням додаткових коштів у бюджети різного рівня на спеціальний рахунок Збройних Сил України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено про те, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів в поточному бюджетному періоді, водночас, можливе збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету за рахунок добровільного перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України суми коштів за неповернення громадян в Україну вчасно (за кожен повний тиждень перебування за межами України під час дії воєнного стану – суми прожиткового мінімуму для працездатних громадян, який з 1 січня 2023 року визначено у розмірі 2684 гривні).

Водночас, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду зазначеного законопроекту з урахуванням зауважень викладених у висновку Мінфіну, водночас, запропоновано зазначений законопроект опрацювати з Міністерством оборони України, зокрема, в частині надання права військовослужбовцям на виїзд з України та відкриття спеціального рахунку для зарахування коштів для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, на який громадяни будуть добровільно будуть перераховувати кошти у разі порушення ними термінів повернення в Україну.

Варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом  бюджету:

- відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо особливостей виїзду за кордон в особливий період студентів та інших громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (реєстр. № 9075 від 03.03.2023), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може збільшити додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету та відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету на забезпечення Збройних Сил України у разі добровільного перерахування громадянами коштів за несвоєчасне повернення в Україну). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення (реєстр. № 9028-1 від 01.03.2023), поданий народними депутатами України Скороход А.Ю., Балогою В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

втягнення неповнолітніх у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також залучення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років;

розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, у банках на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об’єктів нерухомості, майна чи обладнання для виробничих чи інших потреб – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та інших місцях масового перебування громадян, – у вигляді обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до п’яти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, однак відсутність вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення (реєстр. № 9028-1 від 01.03.2023), поданий народними депутатами України Скороход А.Ю., Балогою В.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів (реєстр. № 9009-3 від 28.02.2023), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується змінити назви святкових неробочих днів

"8 березня – День весни", "1 травня – День подяки праці" та встановити нові святкові неробочі дні "6 червня – День цвітіння української вишні", "21 вересня – День миру", "10 листопада – День поваги до віку".

Крім того, передбачається виключити зі святкових неробочих днів "7 січня – Різдво Христове", "9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) та один день (неділя) – Трійця.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному та наступному бюджетних періодах.

Разом з тим, зважаючи, що відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі, збільшення кількості таких днів матиме наслідком збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на утримання бюджетних установ.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів (реєстр. № 9009-3 від 28.02.2023), внесений народним депутатом України Третьяковою Г.М., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів у разі необхідності здійснення додаткових виплат у святкові неробочі дні). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони тимчасового затримання транспортних засобів інспекторами з паркування під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 9092 від 10.03.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується не застосовувати тимчасове затримання транспортних засобів інспекторами з паркування в місцевостях, у яких запроваджено правовий режим воєнного стану або правовий режим надзвичайного стану.

Зважаючи, що тимчасове затримання транспортних засобів інспекторами з паркування здійснюється у разі вчинення правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), і повернення такого транспортного засобу відбувається лише після сплати штрафу за вчинення правопорушення та оплати вартості із транспортування та зберігання транспортного засобу, реалізація законопроекту за настання обумовлених випадків може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від надходження штрафів (оскільки відповідно до статті 219 цього Кодексу розглядають і накладають адміністративні стягнення уповноважені виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування).

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони тимчасового затримання транспортних засобів інспекторами з паркування під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану (реєстр. № 9092 від 10.03.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення доходів залежно від виконання санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту (реєстр. № 9067 від 28.02.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Змінами до Кримінального кодексу України передбачено посилити кримінальну відповідальність за:

здійснення заготівлі металобрухту, переробки брухту кольорових і чорних металів фізичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб’єкта господарювання, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту та за повторне вчинення такого злочину особою, раніше судимою за такий злочин, запровадивши санкції у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років /чинна норма – штраф від тисячі п’ятисот однієї тисячі (25 500 грн) до чотирьох тисяч (68 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до одного року, або позбавлення волі на строк до трьох років/;

пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, блокування транспортних комунікацій, а також за захоплення транспортного підприємства, запровадивши санкції у вигляді позбавлення волі від одного року до трьох років та обмеження волі на строк до трьох років /чинна норма – штраф від п’ятдесят (850 грн) до двісті п’ятдесят (4 250 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт до шести місяців, або обмеження/ позбавлення волі на строк до трьох років/.

Поряд з тим встановлюється кримінальна відповідальність, зокрема за:

здійснення заготівлі металобрухту шляхом приймання від фізичної або юридичної особи, яка не є підприємством залізничного транспорту, на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу, перелік яких встановлений законодавством, уповноваженими особами суб’єкта господарювання, – у вигляді позбавлення волі на строк від одного до трьох років;

знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів, деталей, агрегатів, вузлів залізничного рухомого складу та використання вживаних деталей, агрегатів, вузлів залізничного рухомого складу при виробництві нових транспортних засобів – у вигляді штрафу від двох тисяч до двох тисяч дев’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить від 34 000до 49 300 гривень/), або позбавлення волі на строк від одного до пяти п’яти років.

При цьому, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано посилити адміністративну відповідальність за порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті, порушення правил користування засобами залізничного транспорту шляхом збільшення розмірів штрафів з 2 – 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 1 200 грн) до 20 – 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 51 00 грн).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження/позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту (реєстр. № 9067 від 28.02.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 9076 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г. і Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до частин другої та третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені повторно протягом року, шляхом збільшення розміру штрафів з 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу збільшиться з 34 000 до 51 000 гривень/;

дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за зазначені вище правопорушення, шляхом збільшення розміру штрафів з 3 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу збільшиться з 51 000 до 68 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 37-2 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених санкцій, однак через відсутність необхідних для розрахунку даних оцінити такий валив неможливо.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 9076 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Дмитруком А.Г. і Бурмічем А.П., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило легкі тілесні ушкодження (реєстр. № 9089 від 09.03.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило легкі тілесні ушкодження іншим учасникам дорожнього руху, у вигляді накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 37-2 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило легкі тілесні ушкодження (реєстр. № 9089 від 09.03.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені під час воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9049 від 22.02.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені у період воєнного та надзвичайного стану, а саме передбачається застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі, передбаченого статтею 64 цього Кодексу, та конфіскації майна за вчинення у вказаний період таких злочинів: привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210); підкуп працівника підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, та прийняття ним пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (стаття 354); зловживання владою або службовим становищем (стаття 364); зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2); службову недбалість (стаття 367); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище (стаття 368); набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі (стаття 368-2); набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (стаття 368-5); зловживання впливом (стаття 369-2).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту посприяє зменшенню кількості корупційних діянь в умовах воєнного або надзвичайного стану та не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, у разі виявлення відповідних правопорушень у період воєнного та надзвичайного стану реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб залежно від кількості виявлених порушень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені під час воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9049 від 22.02.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від їх кількості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів (реєстр. № 9095 від 13.03.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С. В., Швецем С. Ф., Мазурашу Г. Г.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до окремих положень Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі – КУпАП/, згідно з якими посилити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів (з відповідним внесенням змін до частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»):

за порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єктами господарювання (працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг), а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, – шляхом збільшення штрафів, передбачених статтею 156-1 КУпАП, з 1–200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до
10–300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто
170–5100 грн/;

за ухилення від виконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, – шляхом збільшення штрафів, передбачених статтею 188-2 КУпАП, з
1–18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до
10–50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 170–850 грн/.

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 184-1 (з відповідним доповненням статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» новою частиною), якою запровадити кримінальну відповідальність за надання виробниками або особами, які здійснюють підприємницьку діяльність у сферах торгівлі та громадського харчування, недостовірної інформації про продукцію, вживання якої заподіяло шкоду здоров’ю споживачів, – шляхом накладання штрафу від 3000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а у разі вчинення таких дій, якщо вони призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, – шляхом карання позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, основним завданням законопроекту є посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єктами господарювання (працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг), а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, при цьому реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та дозволить збільшити надходження до державного бюджету за рахунок збільшення суми штрафів, які будуть стягуватися з суб’єктів господарювання-порушників цього законодавства.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету: може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок накладання стягнень (штрафів) та може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин. При цьому відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, вартісну величину яких оцінити неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, слід зауважити, що пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту (згідно з яким на час дії правового режиму воєнного стану в Україні суми штрафів, стягнених за порушення прав споживачів, зараховуються до державного бюджету та спрямовуються виключно на потреби Збройних Сил України за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020)) не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України, зокрема:

статтею 1 Кодексу (згідно з якою безпосередньо Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства);

статтею 4 Кодексу (згідно з якою якою бюджетна система України і державний бюджет встановлюються виключно Кодексом та законом про державний бюджет, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу, виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частиною п’ятою статті 13 Кодексу (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначається виключно Кодексом та законом про державний бюджет);

пунктом 23 частини другої статті 29 Кодексу (згідно з яким кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів (реєстр. № 9095 від 13.03.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С. В., Швецем С. Ф., Мазурашу Г. Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості, видів та визначених типів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (передусім статей 1, 4, 13 і 29), а саме виключити пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0

(на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ