Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №214 від 25 березня 2025 року
11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 29 народних депутатів України.
Відсутні:
Члени Комітету: Забуранна Л.В., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Люшняк М.В.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Філіпченко Т.О., Шпак В.П., Климчук Д.І., Рощенко С.В., Сторожук О.В.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 25 березня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас запросила здійснювати підрахунок голосів під час голосування щодо рішень Комітету члена Комітету Задорожнього М.М.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про призначення на посади головних консультантів секретаріату Комітету з питань бюджету старших консультантів секретаріатів комітетів.
2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).
3. Про деякі питання роботи Комітету:
3.1. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік;
3.2. щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію керівника секретаріату Комітету з питань бюджету Ватульова А.В. про призначення на посади головних консультантів секретаріату Комітету з питань бюджету старших консультантів секретаріатів комітетів.
Відмітили:
Розпорядженням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. від 17.03.2025 № 178-К "Про внесення змін до штатного розпису Апарату Верховної Ради України" внесено зміни до штатного розпису Апарату Верховної Ради України, зокрема у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) виведено посади старших консультантів (4 шт. од.) та введено посади головних консультантів (4 шт. од.). У зв'язку з цим пропонуються для призначення на посади головних консультантів секретаріату Комітету Климчук Дмитро Ігорович, Рощенко Світлана Василівна, Сторожук Олександр Володимирович, які на даний час працюють на посадах старших консультантів секретаріату Комітету, і Зайченко Антоніна Сергіївна, яка працює на посаді старшого консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Климчук Дмитро Ігорович, 1989 року народження, освіта – повна вища, у 2011 р. здобув кваліфікацію "магістр з державних фінансів" у Київському національному торговельно-економічному університеті.
Починаючи з липня 2012 р. і по січень 2016 р. Климчук Д.І. працював у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України на посаді головного спеціаліста. У секретаріаті Комітету працює з лютого 2016 р. на посаді старшого консультанта, виконуючи завдання щодо організаційно-інформаційного, консультативно-правового, експертно-аналітичного забезпечення діяльності Комітету щодо документообігу та документального забезпечення роботи Комітету, затим з 2021 р. – щодо витрат державного бюджету на забезпечення діяльності державних органів, які формують та реалізують державну регіональну політику та державну політику з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, у сферах архітектурно-будівельного контролю та нагляду, духовного та фізичного розвитку.
При цьому серед основних обов’язків Климчука Д.І. належить виокремити такі: опрацювання з питань компетенції та підготовка до розгляду проектів законів і постанов Верховної Ради України, з підготовки і розгляду яких Комітет визначений головним, і оформлення прийнятих відповідних законів і постанов; підготовка висновків до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини; опрацювання матеріалів, що подаються разом з проектом закону про державний бюджет, при внесенні змін до закону про державний бюджет, у процесі його виконання та до звіту про виконання закону про державний бюджет; опрацювання рішень Кабінету Міністрів України (інших органів влади), що відповідно до закону потребують погодження з Комітетом, та матеріалів до них, підготовка проектів висновків Комітету щодо таких рішень.
Працюючи у секретаріаті Комітету, Климчук Д.І. виявляє сумлінне ставлення до роботи, своєчасно та з відповідальністю виконує посадові обов’язки і доручення керівництва, толерантний.
Рощенко Світлана Василівна, 1964 року народження, освіта повна вища – у 1988 р. закінчила Калінінградський державний університет за спеціальністю "історія", у 1998 р. – з відзнакою Українську Академію державного управління при Президентові України за спеціальністю "державне управління" та здобула кваліфікацію магістра державного управління.
По закінченні Академії до березня 2001 р. Рощенко С.В. працювала головним спеціалістом у Державній госпрозрахунковій організації "Житло-інвест" при Головному управлінні житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, з 2003 р. по 2010 р. – головним спеціалістом на підприємствах НАК "Нафтогаз України", з серпня 2015 р. – головним спеціалістом у Державній регуляторній службі України.
У секретаріаті Комітету Рощенко С.В. працює з березня 2021 р. на посаді старшого консультанта, виконуючи завдання щодо організаційно-інформаційного та консультативно-правового забезпечення діяльності Комітету з питань документообігу і документального забезпечення роботи Комітету та його секретаріату.
До кола обов’язків Рощенко С.В. серед іншого належить: ведення діловодства, зокрема, здійснення реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, надсилання вихідної кореспонденції, обліку та аналізу документів і матеріалів, іншої службової кореспонденції, у тому числі звернень громадян та запитів на інформацію, що надходять до Комітету, оформлення резолюцій на вхідних документах та доведення їх до виконавців, цифрова обробка документів, підготовка відповідних інформаційно-аналітичних матеріалів, що стосуються законотворчої та контрольної діяльності Комітету, проектів відповідей на звернення громадян, участь в організації проведення засідань Комітету та у здійсненні документування таких засідань, ведення справ законопроектів, справ законів і формування справ для передачі для архівного зберігання, оформлення, копіювання, тиражування необхідних для роботи Комітету і секретаріату документів.
Забезпечуючи на займаній посаді належне виконання посадових обов’язків і доручень керівництва, Рощенко С.В. працює над поглибленням своїх знань та підвищенням фахового рівня.
Сторожук Олександр Володимирович, 1979 року народження, освіта повна вища – у 2001 р. закінчив Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста із спеціалізацією "всесвітня історія", у 2004 р. здобув кваліфікацію "магістр з фінансів" у Тернопільській академії народного господарства, у 2010 р. – кваліфікацію "магістр права" у Національному університеті державної податкової служби України.
Починаючи з 2001 р. і до 2009 р. Сторожук О.В. працював у Державній податковій інспекції Старокиївського району м. Києва та у Державній податковій інспекції Київської області, з листопада 2009 р. по травень 2015 р. – на посаді начальника відділу Державної податкової інспекції Дарницького району м. Києва.
У секретаріаті Комітету Сторожук О.В. працює з травня 2015 р. на посаді старшого консультанта, здійснюючи на даній посаді виконання завдань щодо організаційно-інформаційного, консультативно-правового, експертно-аналітичного забезпечення діяльності Комітету в частині питань організаційно-методичного забезпечення проведення експертизи законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
При цьому основними обов’язками Сторожука О.В. за посадою є такі: опрацювання відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України внесених до Верховної Ради України законопроектів (що регулюють питання загальносуспільного характеру, встановлення адміністративної та/або кримінальної відповідальності у різних сферах суспільного життя, інших законопроектів за окремими дорученнями) і підготовка експертних висновків щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини; направлення до Кабінету Міністрів України законопроектів, що надійшли до Комітету, для проведення відповідної експертизи; систематизація та узагальнення матеріалів з питань проведення такої експертизи законопроектів, підготовка належних інформаційно-аналітичних матеріалів до засідань підкомітету та Комітету; оформлення прийнятих рішень і висновків Комітету, оформлення протоколів засідань Комітету із зазначених питань.
За час роботи в секретаріаті Комітету Сторожук О.В. зарекомендував себе як відповідальний і сумлінний працівник, виявив професійну компетентність, високу працездатність, самостійність у роботі, посадові обов’язки та доручення керівництва виконує своєчасно, комунікабельний, товариський.
Зайченко Антоніна Сергіївна, 1983 року народження, освіта – повна вища, у 2006 р. закінчила Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана за спеціальністю "фінанси".
Зайченко А.С. розпочала свою трудову діяльність у секретаріаті Комітету з вересня 2004 р., де працювала до 2017 р. на посадах консультанта та старшого консультанта, виконуючи завдання щодо документального забезпечення роботи Комітету і його секретаріату.
У січні 2018 р. призначена на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, до посадових обов’язків за якою належать питання щодо організаційно-інформаційного забезпечення діяльності цього Комітету та його секретаріату в частині діловодства, канцелярії, архіву, зокрема: ведення діловодства в електронній формі із застосуванням єдиної автоматизованої системи роботи з документами; формування справ в електронному вигляді у СЕДО; реєстрація, облік та аналіз документів і матеріалів щодо звернень народних депутатів України, громадян, юридичних осіб, інформаційних запитів та запитів на інформацію; забезпечення підготовки документів та формування справ для передачі до архіву Апарату Верховної Ради; організаційні заходи щодо проведення засідань Комітету.
Зайченко А.С. має належний рівень професійних знань, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє українською мовою, впевнений користувач персонального комп’ютера та офісної техніки.
При цьому слід взяти до уваги вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:
статтю 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, а граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;
статтю 35 Закону України "Про державну службу", де йдеться про випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді;
статтю 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", згідно з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись положеннями статті 55 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", статті 35 Закону України "Про державну службу" та статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", рекомендувати для призначення на посади головних консультантів секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Климчука Дмитра Ігоровича, Рощенко Світлану Василівну, Сторожука Олександра Володимировича, які працюють на посадах старших консультантів цього секретаріату, і Зайченко Антоніну Сергіївну, яка працює на посаді старшого консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, до дня визначення переможця конкурсу на ці посади відповідно до законодавства, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, із встановленням випробування строком шість місяців.
Голосували: "за" – 27, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з формуванням комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю" (реєстр. № 12210 від 14.11.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо окремих питань перевезень швидкопсувних харчових продуктів автомобільними транспортними засобами" (реєстр. № 12182 від 06.11.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійного навчання" (реєстр. № 12129 від 16.10.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України"" (реєстр. № 11378 від 24.06.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 90 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення джерел доказів у кримінальному провадженні" (реєстр. № 12204 від 13.11.2024, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);
2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо доповнення підстав для отримання статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 12315 від 13.12.2024, народний депутат України Ковальов О.І.);
2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу" щодо прирівняння прав військовослужбовців на звільнення з військової служби, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України як цивільних осіб" (реєстр. № 12275 від 02.12.2024, народні депутати України Гончаренко О.О., Мазурашу Г.Г., Ар'єв В.І. та інші);
2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо зменшення граничного віку перебування на військовій службі та військовозобов'язаних у запасі, а також збереження доступу до військової служби громадян, які виявили бажання проходити службу після досягнення граничного віку перебування на військовій службі" (реєстр. № 12222 від 18.11.2024, народні депутати України Гончаренко О.О., Ар'єв В.І., Саврасов М.В. та інші);
2.1.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо управління об’єктами державної власності" (реєстр. № 12286 від 04.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" щодо можливості Бюро економічної безпеки України отримувати інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку" (реєстр. № 12296 від 06.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення процесу підготовки наказів" (реєстр. № 12332 від 17.12.2024, народний депутат України Гривко С.Д.);
2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації адвокатам" (реєстр. № 12348 від 19.12.2024, народні депутати України Петруняк Є.В., Дмитрієва О.О., Дануца О.А. та інші);
2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації" (реєстр. № 12353 від 23.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" щодо встановлення відповідальності за злочинне переслідування (сталкінг)" (реєстр. № 12088 від 02.10.2024, народні депутати України Володіна Д.А., Костюх А.В., Дануца О.А. та інші);
2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" (реєстр. № 12194 від 11.11.2024, народні депутати України Павліш П.В., Клочко А.А. та інші);
2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення питань моменту виявлення правопорушення та місця вчинення правопорушення" (реєстр. № 12203 від 13.11.2024, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П.);
2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо спорту ветеранів війни" (реєстр. №12233 від 25.11.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 126-1 Кримінального кодексу України щодо питань систематичного вчинення домашнього насильства" (реєстр. № 12290 від 06.12.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.19. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 263-1 Кримінального кодексу України щодо декриміналізації виготовлення в умовах воєнного стану з метою виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом національного суверенітету та територіальної цілісності України, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв" (реєстр. № 12026 від 10.09.2024, народний депутат України Гривко С.Д.);
2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення порядку отримання та оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора" (реєстр. № 11450 від 29.07.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо адміністративної юрисдикції спорів про оскарження рішень стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийнятих у позасудовому порядку" (реєстр. № 12281 від 03.12.2024, народний депутат УКраїни Юрченко О.М.);
2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Господарського процесуального кодексу України щодо юрисдикції господарських судів" (реєстр. № 12282 від 03.12.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про медіа" та Закону України "Про систему громадського здоров’я"" (реєстр. № 12302 від 11.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення деяких особливостей провадження у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 12312 від 13.12.2024, народний депутат України Ковальов О.І.);
2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах управління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків, комунальних унітарних підприємств" (реєстр. № 12198 від 13.11.2024, народні депутати України Жмеренецький О.С., Шинкаренко І.А., Торохтій Б.Г., Драбовський А.Г. та інші);
2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва"" (реєстр. № 12225 від 20.11.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо гарантування права на отримання спадщини спадкоємцями, якщо спадкодавцем є військовослужбовець, який загинув беручи участь в бойових діях під час дії воєнного стану" (ресєстр. № 12263 від 28.11.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту, складеного на його ім’я" (реєстр. № 12264 від 28.11.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання факторингу" (реєстр. № 12307 від 11.12.2024, народні депутати України Гетьманцев Д.О. та інші);
2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління об'єктами державної власності в умовах воєнного стану та у перехідний період" (реєстр. № 12224 від 19.11.2024, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В., Пузійчук А.В. та інші);
2.1.31. Проект Закону України "Про кредитну історію" (реєстр. № 12260 від 28.11.2024, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О. та інші);
2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо приведення окремих його положень у відповідність з Законом України "Про поштовий зв’язок" (реєстр. № 12294 від 06.12.2024, народні депутати України Павлюк М.В., Іонушас С.К., Медяник В.А. та інші);
2.1.33. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств зв'язку" (реєстр. № 12382 від 07.01.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.34. Проект Закону України "Про Національну систему кваліфікацій" (реєстр. № 12305 від 11.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів" (реєстр. № 12385 від 08.01.2025, народні депутати України Скрипка Т.В., Констанкевич І.М. та інші);
2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 164 Сімейного кодексу України щодо рішення суду про позбавлення батьківських прав" (реєстр. № 12292 від 06.12.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини" (реєстр. № 12323 від 16.12.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо порядку зупинення дії окремих положень колективного договору" (ресєтр. № 12291 від 06.12.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо зупинення дії окремих положень колективного договору" (реєстр. № 12291-1 від 20.12.2024, народні депутати України Третьякова Г.М., Цимбалюк М.М., Бондаренко О.В., Бакумов О.С., Стефанчук М.О.);
2.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо деяких питань поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна" (реєстр. № 12071 від 25.09.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо продовження термінів дії документів з планування територій" (реєстр. № 12283 від 03.12.2024, народні депутати України Бондар Г.В., Безгін В.Ю., Микиша Д.С. та інші);
2.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" (реєстр. № 12364 від 26.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виїзду з України окремих категорій громадян на навчання" (реєстр. № 12361 від 26.12.2024, народні депутати України Горбенко Р.О., Козир С.В. та інші);
2.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо посилення проведення заходів безпеки з метою припинення збройної агресії, терористичних та інших посягань" (реєстр. № 12379 від 07.01.2025, народний депутат України Скороход А.К.);
2.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"" (реєстр. № 12173 від 01.11.2024, народні депутати України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Гончаренко О.О., Геращенко І.В. та інші);
2.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів" (реєстр. № 12359 від 25.12.2024, народні депутати України Гетманцев Д.О., Сова О.Г. та інші);
2.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів" (реєстр. № 12360 від 25.12.2024, народні депутати України Гетманцев Д.О., Сова О.Г. та інші);
2.1.48. Проект Закону України "Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни" (реєстр. № 12355 від 23.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.49. Проект Закону України "Про внесення зміни до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів неповнолітньою особою" (реєстр. № 12254 від 27.11.2024, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Матусевич О.Б. та інші);
2.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності товариств з одним учасником" (реєстр. № 12337 від 19.12.2024, народні депутати України Калаур І.Р., Стефанчук М.О., Бондаренко О.В., Ватрас В.А., Маслов Д.В., Дирдін М.Є.);
2.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо розширення прав споживачів" (реєстр. № 12371 від 30.12.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.52. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua" щодо набуття чинності Законом" (реєстр. № 12401 від 13.01.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Павлюк М.В., Кравчук Є.М. та інші);
2.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про критичну інфраструктуру" щодо мінімізації масштабних негативних наслідків для держави" (ресєтр. № 12420 від 17.01.2025, народний депутат України Федієнко О.П. та інші);
2.1.54. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про дорожній рух" щодо паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років та які мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі" (реєстр. № 12437 від 22.01.2025, народні депутати України Володіна Д.А., Тарасенко Т.П., Горбенко Р.О., Пушкаренко А.М. та інші);
2.1.55. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей надання ОСББ співвласнику для ознайомлення документи, визначені законодавством, та інформацію із вилученням із них персональних даних співвласників та інших фізичних осіб, як конфіденційної інформації" (реєстр. № 12452 від 28.01.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);
2.1.56. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України" (реєстр. № 12409 від 14.01.2025, народний депутат України Пушкаренко А.М.);
2.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо захисту вітчизняного оборонно-промислового комплексу" (реєстр. № 12202 від 13.11.2024, народні депутати України Янченко Г.І., Ковальчук О.В. та інші);
2.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо захисту вітчизняного оборонно-промислового комплексу" (реєстр. № 12259 від 28.11.2024. народні депутати України Янченко Г.І., Ковальчук О.В. та інші);
2.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення судового контролю за управлінням арештованими активами" (реєстр. № 12387 від 08.01.2025, народний депутат України Ткаченко О.М.);
2.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо участі у страйках" (реєстр. № 12037 від 16.09.2024, народні депутати України Третьякова Г.М., Вельможний С.А., Галайчук В.С. та інші);
2.1.61. Проект Закону України "Про зупинення дії деяких міжнародних договорів України" (реєстр. № 0298 від 06.01.2025, Президент України);
2.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" стосовно визначення особливості речового (майнового) титулу Національного агентства щодо арештованих активів (реєстр. № 12389 від 08.01.2025, народний депутат України Ткаченко О.М.);
2.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшої гармонізації законодавства про компанії із законодавством Європейського Союзу" (реєстр. № 12376 від 06.01.2025, народні депутати України Мовчан О.В., Кравчук Є.М., Ватрас В.А., Цабаль В.В. та інші);
2.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Земельного кодексу України щодо приведення у відповідність до положень цього Кодексу повноважень органів місцевого самоврядування стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування" (реєстр. № 11430 від 22.07.2024, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти" (реєстр. № 12086 від 01.10.2024, народні депутати України Піпа Н.Р., Грищук Р.П., Коваль О.В., Павленко Р.М., Совсун І.Р. та інші);
2.1.66. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 117 Кримінального процесуального кодексу України щодо обчислення строку апеляції" (реєстр. № 12433 від 21.01.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.67. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців" (реєстр. № 12449 від 27.01.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.68. Проект Закону України "Про внесення змін до п.10-2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" щодо врегулювання питань визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій фізичної особи-боржника" (реєстр. № 12416 від 16.01.2025, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.69. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо гармонізації сфери акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з вимогами Європейського Союзу" (реєстр. № 12221 від 18.11.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.70. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо поновлення окремих строків реєстрації та чинності прав інтелектуальної власності" (реєстр. № 11229 від 01.05.2024, народні депутати України Тарарін М.О., Наталуха Д.А. та інші);
2.1.71. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" (реєстр. № 11229-1 від 17.05.2024, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., В'ятрович В.М. та інші);
2.1.72. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України"" (реєстр. № 11229-2 від 17.05.2024, народний депутат України Санченко О.В.);
2.1.73. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків і запровадження моделі еко-індустріального парку в Україні" (реєстр. № 12386 від 08.01.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.74. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян" щодо розгляду електронних петицій про присвоєння Звання Герой України" (реєстр. № 12434 від 21.01.2025, народний депутати України Юрченко О.М.);
2.1.75. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12414 від 16.01.2025, народні депутати України Павлюк М.В., Медяник В.А., Бакумов О.С., Мінько С.А.);
2.1.76. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 137 Земельного кодекс України щодо уточнення деяких питань підписання учасником земельних торгів документів електронним підписом" (реєстр. № 12417 від 16.01.2025, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.77. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження ухвали суду за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором" (реєстр. № 12435 від 21.01.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.78. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг" (реєстр.№ 12427 від 20.01.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.79. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права громадянина на судовий захист шляхом встановлення можливості поновлення процесуальних строків, встановлених судом" (реєстр. № 12321 від 16.12.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.80. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відшкодування моральної шкоди" (реєстр. № 12176 від 01.11.2024, народні депутати України Стефанчук М.О., Калаур І.Р., Негулевський І.П. та інші);
2.1.81. Проект Закону "Про внесення змін до статті 297 Цивільного процесуального кодексу України щодо подання заяв про визнання фізичної особи недієздатною" (реєстр. № 12239 від 25.11.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.82. Проект Закону України "Про внесення змін до частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)" (реєстр. № 12183 від 06.11.2024, народний депутат України Камельчук Ю.О.);
2.1.83. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження"" (реєстр. № 12242 від 25.11.2024, народні депутати України Бурміч А.П., Приходько Н.І.);
2.1.84. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання щорічної додаткової відпустки під час дії воєнного стану військовослужбовцям із числа осіб, які мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, але висловили бажання продовжувати військову службу" (реєстр. № 13004 від 07.02.2025, народний депутат України Березін М.Ю.);
2.1.85. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Японії про безпеку інформації" (реєстр. № 0301 від 10.02.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.86. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя" (реєстр. № 12367 від 30.12.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.87. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя" (реєстр. № 12367-1 від 08.01.2025, народний депутат України Павлюк М.В.);
2.1.88. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя" (реєстр. № 12367-2 від 14.01.2025, народні депутати України Арахамія Д.Г., Неклюдов В.М., Захарченко В.В., Іонушас С.К. та інші);
2.1.89. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру" щодо усунення перешкод для сторін кримінального провадження у доступі до правосуддя" (ресєтр. № 12367-3 від 14.01.2025, народні депутати України Арахамія Д.Г., Бакумов О.С., Ткаченко О.М. та інші);
2.1.90. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо уточнення положень про зайнятість населення" (реєстр. № 12459 від 31.01.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.91. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України щодо визначення поняття"незаконне переправлення осіб через державний кордон України"" (реєстр. № 13014 від 12.02.2025, народний депутат України Власенко С.В.);
2.1.92. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Кримінального кодексу України щодо умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям" (реєстр. № 12432 від 21.01.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
2.1.93. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо вдосконалення інформування споживачів про ціни на товари з метою імплементації Директиви 98/6/ЄС Європейського Парламенту та Європейської Ради про захист прав споживачів при зазначенні цін на товари, що пропонуються споживачам" (реєстр. № 12358 від 25.12.2024, народні депутати України Гурін Д.О., Третьякова Г.М., Клочко А.А. та інші);
2.1.94. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення ефективного способу захисту порушених прав незаконно виключеного учасника зі складу товариства" (реєстр. № 12415 від 16.01.2025, народні депутати України Мороз В.В., Гнатенко В.С.);
2.1.95. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо використання документа для декларування військової техніки та інших товарів (Форми 302) деякими військовими формуваннями та іншими державними органами" (реєстр. № 12458 від 30.01.2025, народні депутати України Сова О.Г., Гетманцев Д.О., Кінзбурська В.О., Ковальчук О.В.);
2.1.96. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування" (реєстр. № 13007 від 10.02.2025, народні депутати України Гетманцев Д.О. та інші);
2.1.97. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України" (реєстр. № 13007-1 від 27.02.2025, народні депутати України Южаніна Н.П., Ніколаєнко А.І.);
2.1.98. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про медіацію" щодо інформації, яка не може бути віднесена до конфіденційної" (реєстр. № 12448 від 27.01.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.99. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни"" (реєстр. № 13013 від 12.02.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.100. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання питання необхідності державної реєстрації змін до договору оренди землі" (реєстр. № 13022 від 17.02.2025, народний депутат України Мороз В.В.);
2.1.101. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 141 Земельного кодексу України щодо уточнення підстав припинення права користування земельною ділянкою" (реєстр. № 13023 від 17.02.2025, народний депутат України Мороз В.В.);
2.1.102. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Регламенту Верховної Ради України щодо порядку реалізації контрольної функції Верховної Ради України під час виклику посадових чи службових осіб на пленарне засідання" (реєстр. № 13012 від 11.02.2025, народні депутати України Кулініч О.І., Бакунець П.А., Батенко Т.І. та інші);
2.1.103. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 481 та статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу України щодо зміцнення правових гарантій незалежності народного депутата України" (реєстр. № 13006 від 10.02.2025, народний депутат України Власенко С.В.);
2.1.104. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" щодо удосконалення державного регулювання виробництва та обігу енергетичних напоїв" (реєстр. № 13024 від 17.02.2025, народні депутати України Гривко С.Д., Крейденко В.В.);
2.1.105. Проект Закону України "Про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0290 від 04.09.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.106. Проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких декретів Кабінету Міністрів України" (реєстр. №12158 від 28.10.2024, Кабінет Міністрів України);
2.1.107. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон України" (реєстр. № 13014-1 від 26.02.2025, народний депутат України Павлюк М.В.);
2.1.108. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням" (реєстр. № 13037 від 21.02.2025, народний депутат України Мезенцева-Федоренко М.С. та інші);
2.1.109. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо дотримання гарантій переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці" (реєстр. № 12370 від 30.12.2024, народні депутати України Гнатенко В.С., Мороз В.В.);
2.1.110. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо непоширення позовної давності на вимогу працівника про відшкодування шкоди, завданої порушенням трудових прав у зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі" (реєстр. № 12256 від 27.11.2024, народні депутати України Лукашев О.А., Бурміч А.П.);
2.1.111. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні" (реєстр. № 13018 від 13.02.2025, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Арахамія Д.Г., Корнієнко О.С.);
2.1.112. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 6-2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"" (реєстр. № 13033 від 20.02.2025, Кабінет Міністрів України);
2.1.113. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог ліквідатора, кредитора до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника" (реєстр. № 13043 від 26.02.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
2.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політики" щодо створення Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України" (реєстр. № 12154 від 28.10.2024), поданий народними депутатами України Безгіною В.Ю., Аліксійчуком О.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті створення Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України та її складової – Цифрової системи комплексного управління процесом відбудови та розвитком об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури, що має сприяти автоматизації процесів, пов’язаних із відновленням та розвитком України, зокрема управління плануванням і забудовою територій, проектами будівництва об’єктів нерухомого майна, розвитку та будівництва інфраструктури, регіонального та місцевого розвитку, здійсненню публічних інвестицій, обробці та оприлюдненню статистичних даних на регіональному та місцевому рівнях, а також забезпечить моніторинг реалізації цих процесів та проектів і використання фінансових ресурсів. Для реалізації мети серед іншого встановлюється таке:
створення та забезпечення функціонування Єдиної цифрової системи відновлення та розвитку України, Цифрової системи управління відбудовою та розвитком покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, визначивши такий орган держателем цих систем;
технічним адміністратором систем є державне підприємство або державна установа, що визначається Кабінетом Міністрів України та належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики;
створення програмно-технічних засобів Цифрової системи управління відбудовою та розвитком та ведення пропонується здійснювати за рахунок державного бюджету та міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Впровадження таких положень законопроекту (у разі його прийняття) потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення відповідних заходів.
Поряд з тим, законопроектом пропонується унормувати питання діяльності агенцій регіонального розвитку, зокрема передбачивши:
з метою ефективної реалізації державної регіональної політики Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради та відповідні державні адміністрації можуть засновувати агенції регіонального розвитку у формі неприбуткових установ;
співзасновниками агенцій регіонального розвитку також можуть бути сільські, селищні, міські, районні ради;
фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності агенції регіонального розвитку здійснюється серед іншого за рахунок коштів та майна засновників.
Таким чином, місцеві органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування, виступивши засновниками (співзасновниками) агенцій регіонального розвитку, мають вирішувати питання їх фінансового забезпечення за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на забезпечення додаткових повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, та на створення і ведення Цифрової системи управління відбудовою та розвитком. При цьому відсутність вихідних даних для обрахунку унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету.
Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
Загалом Міністерство фінансів не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи тим, що на виконання пункту 39 Меморандуму з Міжнародним валютним фондом Урядом здійснюються заходи з реформування системи управління публічними інвестиціями, включаючи законодавче унормування таких питань, в рамках яких зокрема, передбачено обов’язкове використання Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистеми DREAM), ІТ-систем Мінфіну та Мінекономіки для управління публічними інвестиціям.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України про засади державної регіональної політики щодо створення Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України" (реєстр. № 12154 від 28.10.2024), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Аліксійчуком О.В., буде мати вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету, насамперед на створення та забезпечення функціонування Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України з її складовими, та може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів у разі заснування агенцій регіонального розвитку відповідно до Закону). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом" (реєстр. № 11528 від 28.08.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" пропонується надати право на отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особам, які мають не менше ніж сім місяців, але відповідні дані про такий стаж не внесено до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування /далі – Реєстр/ у зв’язку з несвоєчасною сплатою роботодавцем такої особи страхових внесків та/або несвоєчасним внесенням територіальним органом Пенсійного фонду України даних про страховий стаж до вказаного Реєстру /згідно з діючим законодавством право на отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Реєстру/.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, зокрема потребуватиме додаткових видатків бюджету Фонду, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також висловлює зауваження щодо суті положень законопроекту, з урахуванням чого згідно з узагальнюючим висновком не підтримує такий проект закону.
Водночас варто відмітити, що прийняття рішень щодо виплати особам допомоги по безробіттю без наявної інформації щодо сплати роботодавцями таких осіб страхових внесків та внесення відповідних даних до Реєстру, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом" (реєстр. № 11528 від 28.08.2024), поданий народним депутатом України Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом та інших порушень, що призводять до заниження страхового стажу" (реєстр. № 11528-1 від 16.09.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" пропонується надати право на отримання допомоги по безробіттю застрахованій особі, яка має докази на підставі трудової книжки та/або інших офіційних документів, що підтверджують її страховий стаж, який становить не менше семи місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітної, незалежно від того чи внесені/несвоєчасно внесені дані про такий страховий стаж до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування /далі – Реєстр/ на час звернення особи /згідно з діючим законодавством право на отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Реєстру/. При цьому, законодавчою ініціативою визначається, що у випадку несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, виплата допомоги по безробіттю в повному обсязі покладається на роботодавця.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, зокрема потребуватиме додаткових видатків бюджету Фонду, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також висловило зауваження щодо суті положень законопроекту, з урахуванням чого за узагальнюючим висновком не підтримує такий проект закону.
Водночас варто відмітити, що прийняття рішень щодо виплати особам допомоги по безробіттю без наявної інформації щодо сплати роботодавцями таких осіб страхових внесків та внесення відповідних даних до Реєстру, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом та інших порушень, що призводять до заниження страхового стажу" (реєстр. № 11528-1 від 16.09.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (реєстр. № 11367 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі – Закон) передбачається надання статусу:
особи з інвалідністю внаслідок війни – працівникам підприємств, організацій, установ, посадовим особам органів місцевого самоврядування, працівникам та державним службовцям державних органів, працівникам органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експертам установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України (далі – працівники підприємств, установ, організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування та відповідних силових структур), які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів, інших бойових дій під час виконання трудових обов’язків у період воєнного стану /зміни до статті 7 Закону/;
учасника війни – працівникам підприємств, установ, організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування та відповідних силових структур, які під час виконання трудових обов’язків у період воєнного стану внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів, інших бойових дій зазнали поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності /зміни до статті 9 Закону/;
сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни – сім’ям працівників підприємств, установ, організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування та відповідних силових структур, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів, інших бойових дій під час виконання трудових обов’язків у період воєнного стану /зміни до статті 10 Закону/.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень проекту закону потребуватиме незначних додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів порівняно з нормами чинного на сьогодні Закону, через значно меншу кількість осіб, що додатково потребуватимуть соціального захисту.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи призведе до розширення контингенту пільгових категорій громадян, що потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на надання пільг і соціальних гарантій /за попередніми розрахунками – щонайменше 500 млн грн у рік додаткових коштів/, реальні джерела покриття яких розробником не визначені.
Також Мінфін зауважує, що питання соціального захисту працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб – членів їх сімей, врегульовано Законом України від 20.03.2023 № 2980-ІХ "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’я, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України", яким визначено категорії осіб, що мають право на отримання грошової допомоги, розмір такої допомоги та механізм виплати. Отже питання соціального захисту працівників підприємств, установ, організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування та відповідних силових структур, які у період воєнного стану постраждали внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів, інших бойових дій, має розглядатися в межах виконання цього Закону.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримується та висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (реєстр. № 11367 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій соціального і правового захисту військовослужбовців, ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (реєстр. № 11375 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом запропоновано внести зміни до законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими, зокрема, встановити, що обмеження чи скасування пільг, гарантій, компенсацій для осіб, на яких поширюється дія цих законів, без відповідної рівноцінної їх заміни є порушенням зобов’язань держави щодо забезпечення соціального захисту відповідно військовослужбовців та членів їх сімей, ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, згідно із положеннями законопроекту у разі зміни правового регулювання набуті вищевказаними особами права на пільги, гарантії, компенсації повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального та правового захисту.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету, водночас зауваживши, що оскільки законопроект спрямовано на недопущення зменшення обсягу наданих певним категоріям громадян пільг, компенсацій і гарантій та потребуватиме щорічно відповідного фінансового забезпечення, у разі зменшення обсягів доходів бюджету це може мати додаткове фінансове навантаження у зв’язку із неможливістю прийняття управлінських рішень реформування системи соціальної підтримки, підвищення її адресності та ефективності для збалансування фінансової спроможності та зменшення бюджетних ризиків;
– питання надання пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовцям, ветеранам війни та членам їх сімей, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, недопущення їх обмеження чи скасування унормовано законодавством та не потребує додаткового законодавчого врегулювання;
– за узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект не підтримується.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій соціального і правового захисту військовослужбовців, ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (реєстр. № 11375 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні" (реєстр. № 11405 від 15.07.2024), поданий народним депутатом України Цибою Т.В. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про зайнятість населення", "Про імміграцію" та "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", якими, зокрема, передбачається:
розширити перелік завдань та функцій, визначених для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової імміграції (Державна служба зайнятості), і його територіальних органів, новим завданням щодо складення Переліку дефіцитних в галузях економіки Україні професій (робочих місць), що не заповнюються протягом одного і більше року та можуть бути заповнені іноземними працівниками;
запровадити єдиний дозвіл на застосування праці та проживання іноземців й осіб без громадянства, який надаватиме право роботодавцю тимчасово використовувати працю вказаних осіб у порядку, встановленому законодавством України, а також надаватиме право таким особам тимчасово проживати в Україні на час дії трудового договору (контракту) (довідково: чинними нормами законів України "Про зайнятість населення" та "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено дві окремі процедури: надання роботодавцям дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та надання посвідки на тимчасове проживання таких осіб);
збільшити термін з 90 до 180 календарних днів з дати видачі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, протягом яких іноземець має прибути в Україну і підписати трудовий контракт.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте може потребувати додаткових коштів з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується та висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи.
Водночас варто відмітити, що виконання Державною службою зайнятості /виконує функції виконавчої дирекції Фонду/ і її територіальними органами (далі – Служба і її органи) додаткових повноважень, які, в свою чергу, потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, може вплинути на вчасне виконання вже покладених на цю Службу і її органи функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні.
При цьому, збільшення терміну для укладення трудового контракту між роботодавцем та іноземцем може призвести до збільшення строку перебування іноземців в Україні та відповідно неофіційного їх працевлаштування, що, в свою чергу, буде наслідком недоотримання надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за таких осіб.
З урахуванням зазначеного, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття вказаних додаткових витрат, зокрема і у випадку недонадходжень від сплати згаданого єдиного внеску, запровадження законодавчої ініціативи може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також зауважено Мінфіном.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні" (реєстр. № 11405 від 15.07.2024), поданий народним депутатом України Цибою Т.В. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки та зменшуючи надходження Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на отримання допомоги по безробіттю у випадку призупинення дії трудового договору з такими особами" (реєстр. № 12214 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, "Про зайнятість населення” та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", якими передбачається надати право на отримання допомоги по безробіттю застрахованим особам, які є внутрішньо переміщеними особами, у випадку призупинення дії трудового договору з такими особами відповідно до статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (довідково: статтею 13 вказаного закону визначено, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, та не тягне за собою припинення трудових відносин).
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, зокрема потребуватиме додаткових видатків бюджету Фонду, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також висловило зауваження щодо суті положень законопроекту, з урахуванням чого за узагальнюючим висновком не підтримує такий проект закону.
Водночас варто відмітити, що прийняття рішень щодо виплати допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам, з якими призупинено дію трудового договору, що потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також зазначено у висновку Мінфіну.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на отримання допомоги по безробіттю у випадку призупинення дії трудового договору з такими особами" (реєстр. № 12214 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо уточнення строків звернення до адміністративного суду у справах щодо нарахування суми пенсії, не отриманої з вини органу, що призначає та виплачує пенсію" (реєстр. № 11361 від 20.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених суб’єктів владних повноважень щодо нарахування (перерахунку, індексації) суми пенсії відповідно до положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк, визначений цією частиною Кодексу, не застосовуватиметься /чинним законодавством встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду/.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація може мати вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових бюджетних коштів на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету (визначити обсяг додаткових видатків немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних). Загалом Мінфіном у межах компетенції законопроект не підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо уточнення строків звернення до адміністративного суду у справах щодо нарахування суми пенсії, не отриманої з вини органу, що призначає та виплачує пенсію" (реєстр. № 11361 від 20.06.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо використання технічних засобів електронних комунікацій при надісланні запитів про міжнародне співробітництво" (реєстр. № 12140 від 21.10.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається таке:
– проект акта розроблено з метою вдосконалення наявних механізмів надсилання запитів про надання правової допомоги та видачу правопорушників у межах міжнародного правового співробітництва у кримінальних справах;
– реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки забезпечуватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті органам державної влади, які безпосередньо братимуть участь у реалізації запропонованих положень акта, зокрема:
здійснення функцій з виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах – у межах коштів державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері юстиції" (код 3601010) /бюджетні призначення на 2025 рік визначені у обсязі 6 511,6 млн грн/;
виконання усіх функцій органів прокуратури – у межах коштів державного бюджету, передбачених Офісу Генерального прокурора за бюджетними програмами "Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури" (код 0901010) та "Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою" (код 0901030) /бюджетні призначення на 2025 рік визначені відповідно у обсязі 16 596,4 млн грн та 336 млн грн/.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо використання технічних засобів електронних комунікацій при надісланні запитів про міжнародне співробітництво" (реєстр. № 12140 від 21.10.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності окремих головних розпорядників коштів державного бюджету для здійснення відповідних функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання соціальних виплат незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування таких осіб" (реєстр. № 11413 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Законопроектом запропоновано внести зміни до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", якими передбачається встановити, що зміна постійного чи фактичного місця проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування громадян пенсійного віку, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, з числа внутрішньо переміщених осіб не може бути підставою для припинення соціальних виплат відповідно до законодавства України.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме вишукання додаткових коштів у зв’язку з розширенням контингенту отримувачів унаслідок відсутності обмеження місця проживання/перебування (визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів);
– законодавча ініціатива не узгоджується з чинними нормами Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", зокрема статті 7 цього Закону (до якої пропонуються зміни), якою передбачено забезпечення реалізації права внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи, а також положеннями Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні";
– не врахування факту зміни постійного чи фактичного місця проживання/перебування під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам призведе до продовження її виплати у разі виїзду внутрішньо переміщених осіб за кордон або повернення до покинутого місця проживання на окупованій території, а також аналогічна ситуація і з виплатою житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, яка призначається за місцем фактичного проживання особи;
– за узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект не підтримується.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання соціальних виплат незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування таких осіб" (реєстр. № 11413 від 18.07.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо забезпечення права на отримання посвідчень та користування пільгам для членів сімей військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" (реєстр. № 12268 від 29.11.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Бурмічем А.П.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пропонується передбачити право на отримання посвідчень і користування пільгами мають члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, у тому числі члени сімей військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може вплинути на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для Міністерства оборони України та інших державних органів на виготовлення бланків відповідних посвідчень, а також на надання пільг у зв’язку з розширенням кола їх отримувачів (у розрізі державного та місцевих бюджетів, а також напрямів витрат відповідних державних органів), обсягу яких не обраховано. При цьому Мінфіном зауважується про те, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків у розрізі державного та місцевих бюджетів, а також напрямів витрат відповідних державних органів.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо забезпечення права на отримання посвідчень та користування пільгам для членів сімей військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби" (реєстр. № 12268 від 29.11.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Бурмічем А.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України" (реєстр. № 12246 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується розширити перелік товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких тимчасово, на період запровадження воєнного стану, звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість, щодо товарів за такими кодами згідно з УКТЗЕД: 9303 20 10 10 (рушниці та карабіни помпові), 9303 20 10 20 (рушниці та карабіни напівавтоматичні), 9303 30 00 (інша зброя нарізна), а також частини та приладдя до неї, визначені в товарній позиції 9305 УКТ ЗЕД (частини та приладдя зброї).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування призведе до недонадходження до державного бюджету податку на додану вартість, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги товарів, що будуть ввозитися та постачатися на митній території України /за даними митної статистики, за 2022-2023 роки та 11 місяців 2024 р. відсутні обсяги ввезення на митну територію України товарів за кодами, визначеними у законопроекті/.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дати офіційного опублікування) та його застосування (з першого числа наступного календарного місяця) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до пункту 9-24 розділу XXI Митного кодексу України" (реєстр. № 12247 від 26.11.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12246 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12247.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України" (реєстр. № 12246 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до пункту 9- 24 розділу XXI Митного кодексу України" (реєстр. № 12247 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується продовжити на період воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, звільнення від оподаткування ввізним митом безпілотних літальних апаратів, оптичних прицілів, коліматорних прицілів (коліматорів), прицілів нічного бачення або тепловізійних прицілів, тепловізійних біноклів, монокулярів та бінокулярів, приладів нічного бачення (біноклів та монокулярів), далекомірів, переносних радіостанцій, портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронових рушниць), що ввозяться на митну територію України для вільного обігу юридичними та фізичними особами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях /згідно з чинною нормою (з урахуванням змін, внесених законом від 17.12.2024 № 4144-IX) зазначене звільнення діятиме до 01.01.2026/, а також розширити перелік відповідних товарів, що звільняються від оподаткування ввізним митом, щодо вогнепальної зброї, що класифікується в товарних підкатегоріях 9303 20 10 10, 9303 20 10 20, товарній категорії 9303 30 00, а також частин та приладдя до неї, визначених в товарній позиції 9305 згідно з УКТ ЗЕД.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване звільнення від оподаткування призведе до недонадходження до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків, а також відсутня інформація щодо обсягів товарів, що будуть ввозитися на митну територію України зі звільненням від оподаткування ввізним митом у відповідності до запропонованих положень /за даними митної статистики, за 11 місяців 2024 р. обсяг умовно нарахованого ввізного мита під час застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, передбаченого пунктом 9-24 розділу ХХІ Митного кодексу України, становить 2,1 млрд гривень/. Водночас, Мінфін звертає увагу, що пунктом 20 частини першої статті 282 Митного кодексу України передбачено звільнення від оподаткування митом товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", що класифікуються, у групі 93 "Зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя", крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 0000, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00.
Загалом Мінфін законопроект не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дати офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України" (реєстр. № 12246 від 26.11.2024), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12247 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12246.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 9-24 розділу XXI Митного кодексу України" (реєстр. № 12247 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Бондарєвим К.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей застосування окремих норм й гарантування сталого розвитку оборонно промислового комплексу" (реєстр. № 12258 від 28.11.2024), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Ковальчуком О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується доповнити розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України новими положеннями, передбачивши, що:
у період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення або скасування норми частини третьої статті 693 цього Кодексу не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які в повному обсязі виконали державний контракт (договір) з оборонних закупівель, у разі документального підтвердження виконавцем цільового використання коштів попередньої оплати (доповнення новим пунктом 22);
положення запропонованого нового пункту 22 застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного з 24 лютого 2022 року (доповнення новим пунктом 22-1).
Частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, а також договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може зменшити дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 59 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать інші доходи, які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Водночас Мінфін звертає увагу, що законопроект містить ризики послаблення відповідальності виконавця перед замовником за невиконання або несвоєчасне виконання умов контракту (договору) щодо строку поставки товару (робіт, послуг) і погашення (повернення) попередньої оплати, що відповідно може збільшити ризики замовника щодо недобросовісних дій виконавців державних контрактів (договорів), та у зв'язку з цим пропонує передбачити у законопроекті положення щодо захисту інтересів державних замовників у сфері оборони з метою недопущення зривів виконання державних контрактів (договорів).
Отже, у випадку прийняття законопроекту є ризик збільшення випадків невиконання (неналежного виконання) відповідних контрактів (договорів), що може призвести передусім до непогашення дебіторської заборгованості за відповідними проведеними видатками державного бюджету та, як наслідок, до втрат коштів державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей застосування окремих норм й гарантування сталого розвитку оборонно промислового комплексу" (реєстр. № 12258 від 28.11.2024), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Ковальчуком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету та/або до втрат коштів державного бюджету у разі невиконання (неналежного виконання) відповідних контрактів (договорів)). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо забезпечення права цивільних громадян України, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів чи військового озброєння, у тому числі ракетних обстрілів, на отримання статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни" (реєстр. № 12212 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом запропоновано внести зміни до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими передбачається надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни громадянам, яким встановлено інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів чи військового озброєння, у тому числі ракетних обстрілів, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного стану.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:
– реалізація законопроекту, зокрема в частині розширення контингенту осіб, які набудуть статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення таких осіб пільгами і соціальними гарантіями, реальних джерел покриття яких розробник не визначив;
– на сьогодні питання надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв’язку з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, зокрема під час ракетних обстрілів, вже врегульовано Порядком встановлення зв’язку інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 306 "Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я", відтак не вбачається необхідним внесення нових змін до законодавства;
– за узагальнюючим висновком Мінфіном не підтримується даний законопроект.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо забезпечення права цивільних громадян України, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів чи військового озброєння, у тому числі ракетних обстрілів, на отримання статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни" (реєстр. № 12212 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про оборону України", до ст.1,3,5,8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", щодо розслідування безповоротних втрат особового складу та/або знищення чи пошкодження військової техніки або іншого військового майна" (реєстр. № 11381 від 26.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про оборону України" та "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", зокрема, пропонується:
установити порядок дій в разі наявності свідчень про безповоротні втрати особового складу дивізіону, бригади, полку, батальйону в розмірі не менше 30 відсотків та/або знищення військової техніки або іншого військового майна вартістю понад п’ятсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн вартість майна становить понад 8500 тис. грн/;
надати Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України /далі – ВСП/ повноваження здійснювати розслідування бойових дій з метою встановлення обставин, що призвели до бойових втрат, та звертатися із заявою до правоохоронних органів з метою здійснення досудового розслідування за встановленими фактами.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку з утворенням нових підрозділів та збільшенням чисельності військовослужбовців ВСП. Крім того, Мінфіном зауважено про необхідність надання інформації щодо зміни чисельності особового складу ВСП та фінансово-економічних розрахунків, а також опрацювання його положень з Міністерством оборони України.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про оборону України", до ст.1,3,5,8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", щодо розслідування безповоротних втрат особового складу та/або знищення чи пошкодження військової техніки або іншого військового майна" (реєстр. № 11381 від 26.06.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385) щодо проходження військової служби та перебування в резерві в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12217 від 15.11.2024), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Мамкою Г.М., Мамояном С.Ч.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" /далі – Закон/ доповнити новою статтею 26-3 щодо проходження служби у військовому резерві для реабілітації під час дії воєнного стану та встановити, що:
– військовослужбовці, які мають вислугу років військової служби під час воєнного стану 36 місяців (за умови перебування військових частин, підрозділів у районах ведення бойових дій, в яких вони брали участь з відсічі та стримування збройної агресії проти України протягом 18 місяців), переводяться для проходження служби у військовому оперативному (бойовому) резерві для реабілітації строком на 6 місяців із збереженням щомісячного основного грошового забезпечення. До терміну реабілітації не зараховується час використання військовослужбовцями відпустки за попереднє проходження військової служби під час дії воєнного стану. Військовослужбовці після закінчення реабілітації направляються для подальшого проходження військової служби у військових частинах, до яких їх прикріплено, або інших військових підрозділах;
– якщо на день закінчення строку служби військовослужбовців військова частина, в якій вони проходять службу, перебуває в районі ведення бойових дій, переведення військовослужбовців у військовий резерв підлягає відтермінуванню не більше ніж на 6 місяців згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до ротації особового складу військової частини або відведення для відновлення боєздатності. У разі перенесення строку переведення за цих підстав військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, зокрема додаткових винагород та доплат із застосуванням коефіцієнта "2", з дня виникнення права на переведення у військовий оперативний (бойовий) резерв по день виведення військової частини для відновлення боєздатності чи ротації;
– особи, які досягли 50-річного віку на час виникнення права бути переведеними у військовий оперативний резерв для реабілітації, підлягають звільненню в запас на загальних підставах за їх згодою.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ зазначається про не підтримку законопроекту та висловлюються зауваження, що стосуються передусім наступного:
– реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, та інших силових структур на 2025 рік (з 24.02.2025) та наступні роки на:
виплату щомісячного грошового забезпечення військовослужбовцям, які будуть переведені для проходження служби у військовому оперативному (бойовому) резерві для реабілітації строком на 6 місяців;
виплату подвійного грошового забезпечення (зокрема додаткових винагород) військовослужбовцям, яким згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України може бути відтерміновано строк переведення для проходження служби у військовому оперативному (бойовому) резерві для реабілітації;
проведення розрахунків із військовослужбовцями, які досягли 50 - річного віку під час виникнення права бути переведеними у військовий оперативний резерв для реабілітації та підлягають звільненню в запас;
грошове та матеріально-технічне забезпечення військовослужбовців, яких необхідно буде мобілізувати для заміщення звільнених у запас військовослужбовців.
При цьому Мінфін зазначає, що у Державному бюджеті України на 2025 рік та у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки видатків на реалізацію законопроекту не передбачено.
Запропонована законопроектом норма суттєво розширює коло осіб, які можуть звільнитися з військової служби під час дії воєнного стану, що може безпосередньо вплинути на обороноздатність держави, зокрема на укомплектованість Збройних Сил України та інших військових формувань.
Мінфіном вважається за необхідне опрацювати положення законопроекту з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України з урахуванням наданих повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, у тому числі заходів з мобілізації (демобілізації).
З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважив також Мінфін, при цьому зазначивши, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат державного бюджету, водночас, за відсутності вихідних даних (щодо чисельності осіб, які у разі його прийняття отримають право на переведення для проходження служби у військовому оперативному (бойовому) резерві для реабілітації строком на 6 місяців, а також на звільнення з військової служби у зв’язку з досягненням 50-річного віку) Мінфін обрахувати обсяг додаткових видатків не вбачає за можливе.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385) щодо проходження військової служби та перебування в резерві в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12217 від 15.11.2024 р.), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Мамкою Г.М., Мамояном С.Ч., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для сектору національної безпеки та оборони). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 - 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсація за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток у разі звільнення зі служби під час дії воєнного стану" (реєстр. № 11495 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Положеннями законопроекту пропонується доповнити статтю 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /далі – Закон/ новим положенням та встановити, що невикористані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується в рік звільнення військовослужбовців зі служби.
Слід зазначити, що пунктом 14 статті 10-1 Закону передбачено, що в рік звільнення військовослужбовців зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".
Водночас, згідно з пунктом 19 статті 10-1 Закону передбачено, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації та під час дії воєнного стану військовослужбовцям припиняється надання відпусток, крім окремих відпусток, зазначених у пунктах 17–19 статті 10-1 Закону.
За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) законопроект не підтримується та потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, які, зокрема, стосуються такого:
– реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міноборони та інших державних органів, що комплектуються військовослужбовцями, для виплати військовослужбовцям у рік їх звільнення зі служби грошової компенсації за невикористані дні всіх видів відпусток, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації та під час дії воєнного стану;
– положення законопроекту не узгоджується з чинним законодавством, а саме: статтею 24 Закону України "Про відпустки" та статтею 83 Кодексу законів про працю України, якими передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні лише щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсація за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток у разі звільнення зі служби під час дії воєнного стану" (реєстр. № 11495 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., має вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших військових формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо забезпечення права на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення військовослужбовцям та членів їх сімей" (реєстр. № 12048 від 20.09.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Славицькою А.К. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом запропоновано внести зміни до абзацу першого пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та установити, що військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров’я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування – у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Також змінами до абзацу другого пункту 9 статті 12 цього Закону запропоновано встановити, що у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених в абзаці першому цього пункту, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім’я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших державних органів, які здійснюють управління військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення, розвідувальних органів на виплату позачергово військовослужбовцям, звільненим з військової служби в запас за станом здоров’я або якщо вони на час звільнення мали вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, а також членам їхніх сімей у разі їх смерті, грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Водночас Мінфіном зауважено про те, що у зв’язку з відсутністю інформації стосовно чисельності осіб, які можуть скористатися правом на виплату позачергово грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, обрахувати відповідний обсяг додаткових витрат з державного бюджету неможливо.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо забезпечення права на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення військовослужбовцям та членів їх сімей" (реєстр. № 12048 від 20.09.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Славицькою А.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями" (реєстр. № 12309 від 12.12.2024), поданий Президентом України.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством юстиції України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матимуть впливу на показники державного та місцевих бюджетів. Водночас зазначається, що реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у її виконанні, зокрема, на виконання:
Міністерством культури та стратегічних комунікацій України функцій у сфері проведення загальнодержавних, міжнародних заходів, заходів на виконання міжнародних договорів, заходів, пов’язаних із формуванням та реалізацією державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, у межах бюджетних коштів, що передбачаються у державному бюджеті Міністерству культури та стратегічних комунікацій України за бюджетною програмою 3801170 "Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин";
органами прокуратури усіх функцій у межах обсягу бюджетних коштів, передбачених Офісу Генерального прокурора за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами 0901010 "Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури" та 0901030 "Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою";
Національним антикорупційним бюро України усіх функцій у межах бюджетних коштів, що передбачених передбачаються за бюджетною програмою 6321010 "Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України";
Міністерством цифрової трансформації України усіх функцій у межах коштів, що передбачаються за бюджетною програмою 2901010 "Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації".
Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про підтримку запропонованої законодавчої ініціативи.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями" (реєстр. № 12309 від 12.12.2024) поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у виконанні ратифікації Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону Укпраїни "Про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів щодо вдосконалення законодавства у сфері запобігання зловживанням на оптовому енергетичному ринку" (реєстр. № 12299 від 09.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом вносяться зміни до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (визначення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі – НКРЕКП/ та її посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення у відповідних справах), а також законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (приведення у відповідність дефініцій оптового енергетичного продукту, зловживань на оптовому енергетичному ринку) та "Про ринок електричної енергії" (встановлення розміру заподіяної шкоди та потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії).
Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовленій НКРЕКП, не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, оскільки здійснюватиметься в межах затверджених видатків на утримання НКРЕКП і граничної чисельності працівників. Так, у державному бюджеті на 2025 рік за спеціальним фондом державного бюджету бюджетні призначення за бюджетною програмою 6341010 "Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг" затверджено в обсязі 875,8 млн гривень.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що розробник не визначив потреби фінансового забезпечення з бюджетів і не надав фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, проте в межах компетенції зазначає про підтримку законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів щодо вдосконалення законодавства у сфері запобігання зловживанням на оптовому енергетичному ринку" (реєстр. № 12299 від 09.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, може мати вплив на показники спеціального фонду державного бюджету (реалізація положень законопроекту має здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових видатків за умови забезпечення виконання повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення її функціонування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо впорядкування діяльності автостанцій" (реєстр. № 12228 від 22.11.2024), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г., Нагорняком С.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" /далі – Закон/ передбачається:
уточнення визначення терміну "автостанція", зокрема визначено, що це спеціально обладнана споруда, комплекс будівель, споруд, призначених для обслуговування пасажирів та транспортних засобів, що виконують автобусні пасажирські перевезення, управління рухом автобусів і включають платформи для прийняття, відправлення автобусів, місця посадки, висадки пасажирів, зони паркування транспортних засобів, зали очікування для пасажирів, касові зали, а також інші об’єкти та служби, що забезпечують функціонування автостанції /зміни до абзацу одинадцятого статті 1 Закону/;
розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Державної служби України з безпеки на транспорті – далі Укртрансбезпека) у частині ведення переліку автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті;
виключення положення щодо повноважень Укртрансбезпеки із видачі свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному сайті /зміни до абзацу дев’ятого частини сьомої статті 6 Закону/.
Щодо запропонованих змін в частині повноважень Укртрансбезпеки варто зауважити, що 10 вересня 2024 року до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Уряду від 11.02.2015 № 103, було внесено зміни, якими закріплено за Укртрансбезпекою ведення переліку автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті.
При цьому, суб’єктами законодавчої ініціативи у законопроекті не надано пропозицій щодо того, який орган державної влади буде відповідальним за видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному сайті.
Відтак, ведення переліку автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Укртрансбезпеці за бюджетною програмою 3109010 "Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті" /у державному бюджеті на 2025 рік бюджетні призначення за цією бюджетною програмою затверджено в обсязі 409,6 млн гривень/.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень проекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.
Проте, реалізація законодавчої ініціативи щодо будівництва та/або облаштування інфраструктури автостанцій може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" послуги з міжміських, міжнародних та міських перевезень автобусами віднесено до сектору критичної інфраструктури. При цьому, Законом України від 16.11.2021 № 1882-IX "Про критичну інфраструктуру" встановлено, що джерелами фінансування робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури є, зокрема, кошти державного і місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.
Разом з тим, Мінфін наголошує, що запропоновані зміни можуть мати наслідком збільшення плати за надання обов’язкових послуг, які надаються автостанціями, і в результаті – збільшення вартості пасажирського квитка, що зі свого боку може потребувати додаткових видатків на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян.
Слід відмітити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 цього Закону така державна допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.
Загалом, Мінфін у межах компетенції зауважує, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також визначення джерел покриття витрат, необхідних на реалізацію положень законопроекту.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Аналогічні зауваження зазначається Мінфіном у своєму експертному висновку.
Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо впорядкування діяльності автостанцій" (реєстр. № 12228 від 22.11.2024), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Мазурашу Г.Г., Нагорняком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та може призвести до втрат доходів відповідних бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2025 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2026 року, а після 15 липня 2025 року – не раніше 1 січня 2027 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо окремих підстав звільнення з військової служби в період воєнного стану" (реєстр. № 11421 від 19.07.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" новими положеннями, якими передбачити можливість звільнятися з військової служби під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період, а також військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, у зв’язку з безперервним несенням військової служби протягом періоду не менше ніж тридцять місяців (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація його положень розбалансовує показники державного бюджету, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та розвідувальних органів на здійснення розрахунків зі звільненими військовослужбовцями, а також проведення додаткового призову громадян на військову службу під час мобілізації на заміну звільнених військовослужбовців та їх утримання.
Загалом Мінфіном законодавча ініціатива не підтримується, також зауважується, що положення законопроекту мають бути опрацьовані з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України в межах наданих повноважень щодо забезпечення обороноздатності, розвитку, застосування та виконання завдань складовими сил оборони, у тому числі здійснення заходів мобілізаційної підготовки, мобілізації (демобілізації) у Збройних Силах України, інших військових формуваннях.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України, при цьому зазначивши, що у матеріалах до законопроекту не визначено прогнозного обсягу відповідних додаткових видатків, очікуваної чисельності звільнених за такими підставами осіб, а також пропозицій щодо джерел покриття додаткових видатків.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо окремих підстав звільнення з військової служби в період воєнного стану" (реєстр. № 11421 від 19.07.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для забезпечення діяльності Міністерства оборони України та інших військових формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з компенсацією за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та веденням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (реєстр. № 11444 від 26.07.2024), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Бондаренком О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою удосконалення механізму отримання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, для забезпечення якого серед іншого пропонуються зміни до законів України:
"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині скасування сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування громадянами України, які придбавають нерухоме майно з використанням компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
"Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (далі – Закон) зокрема в частині визначення населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, об’єкти нерухомого майна на якій прирівнюються до знищених і які не потребують обстеження; можливості використання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна для погашення кредиту на придбання об’єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт; встановлення відповідальності за нецільове використання грошових коштів компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна; підстави для відмови у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, який не був пошкоджений/знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
При цьому у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація проекту акта не потребуватиме додаткового фінансування з державного та/або місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України визнає законопроект таким, що може мати вплив на показники державного бюджету, зазначивши зокрема таке:
звільнення громадян України від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, які придбавають нерухоме майно з використанням компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, може мати вплив на дохідну частину /довідково: згідно з п. 51 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна включається до доходів загального фонду державного бюджету/;
вплив на видаткову частину бюджету може настати за умови скасування необхідності проведення обстеження нерухомого майна на територіях, непридатних для життєдіяльності, що в свою чергу зумовить розширення кола осіб, які матимуть право на отримання компенсації за об’єкти нерухомого майна, що розташовані на відповідній території.
Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України і не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про таке також зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
Крім того, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (через чотири місяці з дня його опублікування) має відповідати вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з компенсацією за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та веденням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (реєстр. № 11444 від 26.07.2024), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Бондаренком О.В. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення доходів від зменшення надходжень збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та збільшення видатків у зв’язку з можливим розширенням кола отримувачів компенсації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо оплати тарифів на електроенергію при розміщенні внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях, які належать непобутовим споживачам електричної енергії" (реєстр. № 12143 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О., Петруняком Є.В., Саладуха О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Згідно із статтею 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб належить "надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання (за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг)".
Законопроектом пропонується встановити, що у разі надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам приміщень, які належать непобутовим споживачам, такі особи сплачують за послуги на ринку електричної енергії за цінами (тарифами), встановленими для побутових споживачів, а різниця між цінами (тарифами), сплаченими внутрішньо переміщеними особами, та цінами (тарифами), фактично нарахованими для непобутових споживачів – власників таких приміщень, підлягає компенсації за рахунок державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, впровадження законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету на компенсацію запропонованої різниці в тарифах з оплати електричної енергії. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту лише вказано, що його реалізація може бути здійснена за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для фінансової підтримки територіальних громад в реалізації заходів із соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб" в обсязі 2 млрд. гривень. Однак, відповідних розрахунків щодо зазначеного обсягу субвенції та реалістичних джерел для проведення таких видатків не наведено.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) визначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових фінансових ресурсів для виплати власникам приміщень, в яких проживають внутрішньо переміщені особи, відповідної компенсації, оскільки на 2025 рік видатки на таку мету у державному бюджеті не передбачені.
Загалом, Мінфіном не підтримується прийняття законопроекту та зазначається серед іншого про низку заходів із підтримки внутрішньо переміщених осіб, які здійснюють центральні органи виконавчої влади та для забезпечення яких спрямовуються значні бюджетні ресурси (зокрема, йдеться про виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, реалізацію експериментального проекту щодо надання родинам внутрішньо переміщених осіб субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення в населених пунктах 9 областей).
З огляду на наведене суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування, а також пропозицій про внесення змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Зважаючи, що законопроект містить положення, які зумовлюють збільшення видатків державного бюджету, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (з 1 січня 2025 року) має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо оплати тарифів на електроенергію при розміщенні внутрішньо переміщених осіб у приміщеннях, які належать непобутовим споживачам електричної енергії" (реєстр. № 12143 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Разумковим Д. О., Петруняком Є.В., Саладуха О.В. та іншими, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків для виплати компенсації різниці в цінах (тарифах) на електричну енергію). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184 від 06.11.2024), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У законопроекті пропонується з 1 січня року, наступного за роком прийняття законопроекту, встановити державну соціальну допомогу при народженні першої та кожної наступної дитини у сумі, кратній 105 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, та проводити її виплату таким чином: одноразово у сумі кратній 25 розмірам прожиткового мінімуму на дитину, решту суми допомоги виплачується – протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у сумі 2 563 грн, запропонований у законопроекті розмір допомоги при народженні дитини становитиме 269 115 грн (чинна норма – 41 280 грн), з яких одноразово виплачуватиметься – 64 075 грн, щомісячно – 5 695,6 грн.
Відтак, передбачене збільшення розміру допомоги при народженні дитини призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення відповідних виплат, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату такої допомоги здійснюються з Державного бюджету України.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету щонайменше 20 млрд грн, у наступних періодах сума збільшуватиметься у геометричній прогресії.
За таких умов в порушення вимог частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту лише пропонується Кабінету Міністрів України врахувати відповідні витрати для збільшення державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини при формуванні державного бюджету на 2026 рік та наступні роки.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи зокрема, що створення умов для підвищення народжуваності має розглядатися в контексті схваленої Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р, одним із напрямів реалізації якої є адресність надання підтримки, оскільки грошове стимулювання не завжди сприяє реалізації цієї мети.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184 від 06.11.2024), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на виплату допомоги при народженні дитини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184-1 від 21.11.2024), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У законопроекті пропонується з 1 січня року, наступного за роком прийняття законопроекту, встановити державну соціальну допомогу при народженні першої та кожної наступної дитини у сумі, кратній 38 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та проводити її виплату таким чином: одноразово – у сумі кратній 3 розмірам мінімальної заробітної плати, решту суми допомоги виплачується протягом наступних після місяця народження дитини 35 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2025 року встановлений у сумі 8 000 грн, запропонований у законопроекті розмір допомоги при народженні дитини становитиме 304 000 грн (чинна норма – 41 280 грн), з яких одноразово виплачуватиметься – 24 000 грн, щомісячно – 8 000 грн.
Відтак, передбачене збільшення розміру допомоги при народженні дитини призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення відповідних виплат, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату такої допомоги здійснюються з Державного бюджету України.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ у перший рік реалізації запропонованих змін потреба у коштах державного бюджету становитиме щонайменше 17 млрд грн, у наступних періодах сума збільшуватиметься у геометричній прогресії.
За таких умов в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту лише пропонується Кабінету Міністрів України врахувати відповідні витрати для виплати державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини у збільшеному розмірі при формуванні проекту державного бюджету на 2026 рік та наступні роки.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи зокрема, що створення умов для підвищення народжуваності має розглядатися в контексті схваленої Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р, одним із напрямів реалізації якої є адресність надання підтримки, оскільки грошове стимулювання не завжди сприяє реалізації цієї мети.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184-1 від 21.11.2024), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на виплату допомоги при народженні дитини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184-2 від 21.11.2024), поданий народним депутатом України Микишею Д.С. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У законопроекті пропонується з 1 січня року, наступного за роком прийняття законопроекту, встановити державну соціальну допомогу при народженні першої та кожної наступної дитини у сумі, кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, та проводити її виплату таким чином: одноразово – у сумі кратній 10 розмірам прожиткового мінімуму на дитину, решту суми допомоги виплачується протягом наступних після місяця народження дитини 35 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2025 року встановлений у сумі 2 563 грн, запропонований у законопроекті розмір допомоги при народженні дитини становитиме 115 335 грн (чинна норма – 41 280 грн), з яких одноразово виплачуватиметься – 25 630 грн, щомісячно – 2563 грн.
Відтак, передбачене збільшення розміру допомоги при народженні дитини призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення відповідних виплат, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату такої допомоги здійснюються з Державного бюджету України.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ у перший рік реалізації запропонованих змін потреба у коштах державного бюджету становитиме щонайменше 6 млрд грн, у наступних періодах сума збільшуватиметься у геометричній прогресії.
За таких умов в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту лише пропонується Кабінету Міністрів України врахувати відповідні видатки для виплати державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини у збільшеному розмірі при формуванні проекту державного бюджету на 2026 рік та наступні роки.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи зокрема, що створення умов для підвищення народжуваності має розглядатися в контексті схваленої Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р, одним із напрямів реалізації якої є адресність надання підтримки, оскільки грошове стимулювання не завжди сприяє реалізації цієї мети.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо поліпшення становища сімей із дітьми шляхом відновлення адекватного розміру допомоги при народженні дитини" (реєстр. № 12184-2 від 21.11.2024), поданий народним депутатом України Микишею Д.С. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на забезпечення виплат допомоги при народженні дитини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо збільшення та диференціації допомоги при народженні (усиновленні) дитини" (реєстр. № 12184-3 від 22.11.2024), поданий народним депутатом України Приходько Н.І. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У законопроекті пропонується з 1 січня 2026 року встановити державну соціальну допомогу при народженні першої дитини у сумі, кратній 105 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, другої і кожної наступної дитини – 120 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та проводити її виплату таким чином: одноразово – у сумі кратній 36 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, решту суми допомоги виплачується протягом наступних після місяця народження дитини 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2025 року встановлений у сумі 2 563 грн, запропонований у законопроекті розмір допомоги при народженні першої дитини (в умовах 2025 року) становитиме 269 115 грн (чинна норма – 41 280 грн), другої і кожної наступної дитини становитиме 307 560 грн, з яких одноразово виплачуватиметься – 92 268 грн, щомісячно – 4 912,4 грн та 5 980,3 грн відповідно.
Крім того, у законопроекті передбачається, зокрема, таке:
якщо після призначення допомоги при народженні дитини розмір такої допомоги збільшився, то щомісячна виплата допомоги особам, які на дату такого підвищення мають право на її отримання, виплачуватиметься у збільшеному розмірі;
якщо розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом про Державний бюджет України на наступний рік, залишається без змін, то розмір допомоги при народженні дитини з 01 січня збільшується на прогнозний індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року), затверджений Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.
Відтак, передбачене збільшення розміру допомоги при народженні дитини призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення відповідних виплат, оскільки згідно з пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату такої допомоги здійснюються з Державного бюджету України.
За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ у перший рік реалізації запропонованих змін потреба у коштах державного бюджету становитиме щонайменше 54 млрд грн, у наступних періодах сума збільшуватиметься у геометричній прогресії.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме врахування Кабінетом Міністрів України у проекті державного бюджету на 2026 рік видатків необхідних для виплати збільшеного розміру державної допомоги при народженні (усиновленні) дитини, визначивши при цьому джерелом їх покриття кошти від детінізації ринку тютюнової продукції, що може забезпечити додаткові 23 млрд грн податкових надходжень та посилення заходів державного контролю, спрямованих на детінізацію ринку пального та алкогольної продукції, зможе додатково забезпечити ще 10 та 8 млрд грн бюджетних надходжень відповідно. Однак, щодо таких пропозицій не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи зокрема, що створення умов для підвищення народжуваності має розглядатися в контексті схваленої Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р, одним із напрямів реалізації якої є адресність надання підтримки, оскільки грошове стимулювання не завжди сприяє реалізації цієї мети.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо збільшення та диференціації допомоги при народженні (усиновленні) дитини" (реєстр. № 12184-3 від 22.11.2024), поданий народним депутатом України Приходько Н.І. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на забезпечення виплат допомоги при народженні дитини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12396 від 09.01.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, звільняються від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) безпілотних систем, що класифікуються за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) та поміщуються у митний режим імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) фізичними особами для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8806 згідно з УКТ ЗЕД ("Безпілотні літальні апарати").
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме: збільшенню обсягів виробництва та ремонту безпілотних систем для потреб оборони; мобілізації зусиль громадянського суспільства для підтримки Збройних Сил України; зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню ефективного використання ресурсів у воєнний час.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозитимуться на митну територію України фізичними особами, призведе до зменшення надходжень державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення на митну територію України складових безпілотних систем за кодами УКТ ЗЕД, визначеними у законопроекті, а також кількості систем, які планується виробляти на митній території України зі складових, ввезених на пільгових умовах. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через три дні з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12395 від 09.01.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12396 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12395.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12396 від 09.01.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу"(реєстр. № 12413 від 15.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою встановлення правового механізму здійснення перепоховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, для реалізації якої пропонується внести зміни до статей 14, 15, 21 та 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (далі – Закон), передбачивши положення щодо здійснення:
безоплатного перепоховання осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (з військовими почестями); осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності; осіб з інвалідністю внаслідок війни (визначивши при цьому, що перепоховання учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів);
безоплатного поховання та перепоховання осіб, нагороджених орденом "За мужність" трьох ступенів;
органами місцевого самоврядування надання допомоги в проведенні поховання/перепоховання померлих військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу та компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги і на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
перепоховання померлих осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та загинули під час проходження служби, за рахунок джерел, які передбачаються законодавством для поховання таких осіб.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту він потребуватиме фінансового забезпечення з місцевих бюджетів та відповідно до наданих фінансово-економічних розрахунків додаткові витрати з місцевих бюджетів становитимуть: на 2025 рік – 6.610 тис грн, на 2026 рік – 5.288 тис грн, на 2027 рік – 3.966 тис грн та на 2028 рік – 2.644 тис грн /розрахунок проведено виходячи з орієнтовної вартості одного перепоховання – 13.220 гривень та орієнтовної прогнозованої кількості перепоховань (хоча з об’єктивних міркувань неможливо точно передбачити кількість перепоховань тіл (останків) загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що будуть здійснені)/.
Міністерство фінансів України, посилаючись у експертному висновку до законопроекту на надані згідно з фінансово-економічними розрахунками обсяги додаткових коштів, визначає, що реалізація запропонованих змін потребуватиме виділення коштів з місцевих бюджетів (для здійснення відповідних видатків передбачено код Тимчасової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету 3090 "Видатки на поховання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни").
Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" (реєстр. № 12413 від 15.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери поховання та надання ритуальних послуг" (реєстр. № 12188 від 08.11.2024), поданий народним депутатом України Мотовиловцем А. В. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено у зв’язку з необхідністю удосконалення сфери поховання та задля дерегуляції господарської діяльності з надання ритуальних послуг у сфері поховання, запропонувавши нову редакцію Закону України "Про поховання та похоронну справу" і зміни до Земельного кодексу України, законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про рекламу" та "Про регулювання містобудівної діяльності". Порівняно з чинними нормами у законопроекті передбачено окремі положеннями, що можуть зумовити вплив на показники бюджетів, зокрема такі:
кладовища, крематорії можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності /у разі припинення діяльності власника приватного місця поховання або припинення його права на земельну ділянку, на якій розташоване приватне кладовище, вона переходить у власність відповідної територіальної громади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/;
земельна ділянка для розміщення приватного кладовища може належати суб'єкту господарювання на праві власності або на праві оренди. Передача прав на земельні ділянки для розміщення нових кладовищ, крематоріїв з земель державної або комунальної власності проводиться на конкурсних засадах у порядку, встановленому законом;
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують проведення інвентаризації місць поховань комунальної власності;
відшкодування витрат за проведене поховання померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів;
перепоховання померлих, якщо не виявлено особу, яка здійснила несанкціоноване поховання, здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;
поховання домашніх тварин може здійснюватися на спеціально відведених ділянках кладовищ /у разі виявлення несанкціонованих місць поховань домашніх тварин, перенесення перепоховання здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету/;
надавачі ритуальних послуг несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення вимог щодо надання ритуальних послуг (що зараховуються до державного бюджету).
Зважаючи на зазначене, законопроект належить визнати таким, що може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів (на забезпечення додаткових повноважень у сфері поховання) та до збільшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів (внаслідок продажу або передачі у користування земельних ділянок державної чи комунальної власності на земельних торгах, а також від сплати штрафних санкцій за виявлені порушення).
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів (зокрема, на проведення виконавчими органами місцевих рад інвентаризації місць поховання, на здійснення перепоховання з несанкціонованих місць померлих осіб, домашніх тварин). Однак, відсутність вихідних параметрів для обрахунку і необхідних обґрунтувань не дозволила Мінфіну здійснити оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів.
Таким чином, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету та місцевих бюджетів.
Про таке також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку на законопроект, висловлюючи думку, що практична реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету та місцевих бюджетів, зокрема на фінансування пропонованих у проекті процесів переробки тіла померлої людини і впровадження та використання сучасних технологій у сфері поховання.
З урахуванням наведеного, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери поховання та надання ритуальних послуг"(реєстр. № 12188 від 08.11.2024), поданий народним депутатом України Мотовиловцем А. В. та іншими народними депутатами України, буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо передачі самочинно збудованого нерухомого майна у комунальну власність територіальних громад" (реєстр. № 12108 від 09.10.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується встановити таке:
самочинно збудоване нерухоме майно протягом шести місяців з моменту виявлення такого майна за рішенням органу місцевого самоврядування передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої знаходиться земельна ділянка, на якій було збудоване таке майно (зміни до статті 376 Цивільного кодексу України);
сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради зобов’язані протягом шести місяців з моменту виявлення на території відповідної територіальної громади об’єктів самочинного будівництва прийняти рішення про прийняття у комунальну власність територіальної громади таких об’єктів самочинного будівництва (зміни до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з місцевих бюджетів на утримання об’єктів самочинного будівництва у разі прийняття їх у комунальну власність територіальної громади та на можливий викуп земельної ділянки, на якій розміщені такі об’єкти, у її власника, однак відсутність показників для обрахунку не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг додаткових видатків з місцевих бюджетів. Загалом, Мінфін не підтримує законопроект, звертаючи увагу на неузгодженість запропонованих положень з чинними нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема в частині врегулювання питань права власності на відповідну земельну ділянку та щодо реалізації права комунальної власності сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами.
Виходячи із зазначеного, при поданні законопроекту не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці лише зазначено, що реалізація проекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету та місцевих бюджетів.
Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, то він має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо передачі самочинно збудованого нерухомого майна у комунальну власність територіальних громад" (реєстр. № 12108 від 09.10.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В., буде мати вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на утримання об’єктів самочинного будівництва у разі прийняття їх у комунальну власність відповідної територіальної громади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
2.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування підприємств, у яких 60 відсотків від чисельності працюючих складають ветерани війни" (реєстр. № 12399 від 13.01.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Ткаченком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств строком на 5 років прибуток підприємств, в яких не менше 60% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, які мають там основне місце роботи, складають ветерани війни, починаючи з першого року, в якому підприємство відповідає зазначеним умовам.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою та завданням законопроекту є створення додаткових стимулів для підприємств, які активно працевлаштовують ветеранів війни, через звільнення їх від податків, що можуть бути застосовані до таких підприємств.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості юридичних осіб, які скористаються правом на застосування пільги, та обсягів прибутку таких юридичних осіб;
практика застосування пільг, зокрема, як механізму стимулювання будь-яких економічних чи соціальних процесів свідчить, що проведення такої фінансової підтримки не створює сприятливих умов для вирішення поставлених завдань, а лише призводить до можливості для зловживань з боку платників податків та, як наслідок, втрат бюджету;
відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 11.12.2024, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання керуватися Національною стратегією доходів до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, яку спрямовано на посилення мобілізації доходів, та утримуватися від заходів податкової політики й адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, а також від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.
Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування підприємств, у яких 60 відсотків від чисельності працюючих складають ветерани війни" (реєстр. № 12399 від 13.01.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Ткаченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 11451 від 29.07.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Положеннями законопроекту пропонується уточнити статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /далі – Закон/ та встановити, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, які виникли не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби, що підтверджується відповідним висновком медико-соціальної експертної комісії.
Слід зазначити, що згідно з чинною редакцією пункту 7 частини другої статті 16 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету у зв’язку з розширенням кола отримувачів одноразової грошової допомоги.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 11451 від 29.07.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., має вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших військових формувань). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 16- 3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо уточнення порядку отримання одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 12106 від 08.10.2024), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Положеннями законопроекту пропонується викласти у новій редакції пункт 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /далі – Закон/ та встановити, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої до виплати у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (підпункти 1–3 пункту 2 статті 16 Закону), можуть реалізувати його протягом трьох років з дня отримання свідоцтва про смерть особи, яка загинула (померла), а не дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть. В усіх інших випадках особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (як передбачено чинною редакцією пункту 9 статті 16-3 Закону).
За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме у період воєнного стану додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур у зв’язку із запропонованим у законопроекті збільшенням строку виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, внаслідок зміни дати виникнення права на допомогу з дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть, на дату отримання свідоцтва про смерть особи, яка загинула (померла).
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважив також Мінфін, при цьому зазначивши, що з огляду на відсутність інформації про кількість додаткових випадків, у яких відповідні особи матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у зв’язку із зміною дати виникнення такого права, обрахувати відповідний обсяг додаткових витрат державного бюджету не вбачається можливим.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо уточнення порядку отримання одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 12106 від 08.10.2024), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо деяких питань набуття права на отримання одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 12047 від 20.09.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Славицькою А.К. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон) та виключити граничні строки для призначення одноразової грошової допомоги у разі:
– загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби /згідно з чинною редакцією пункту 1 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо смерть настала протягом року після звільнення особи з військової служби/;
– смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби /згідно з чинною редакцією пункту 2 частини другої статті 16 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у таких випадках здійснюється у разі, якщо смерть настала протягом року після звільнення особи з військової служби/.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту, зазначає про непідтримку положень законопроекту, як такого, що призведе до розбалансування державного бюджету, при цьому зауважується, зокрема, про таке:
– реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур на виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті осіб, звільнених з військової служби у минулі роки, що призведе до суттєвого розширення кола отримувачів такої допомоги;
– із запровадженням воєнного стану в Україні та оголошенням загальної мобілізації пріоритетними напрямами фінансування з державного бюджету визначено видатки на безпеку і оборону, заходи правового режиму воєнного стану, а також інші нагальні потреби держави, спричинені широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України;
– відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном;
– положення законопроекту не враховують окремих положень Конституції України, Бюджетного кодексу України, а також рішень Конституційного Суду від 26.12.2011 №20- рп/2011, від 25.01.2012 №3- рп/2012, від 27.11.2008 №26- рп/2008;
– питання подальшого посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей має опрацьовуватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей держави, необхідності першочергового фінансування в умовах воєнного стану потреб сектору безпеки і оборони, пов’язаних із відсіччю збройної агресії російської федерації, а також з урахуванням необхідності реалізації норм вже прийнятих законів України.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо деяких питань набуття права на отримання одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 12047 від 20.09.2024), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Славицькою А.К. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення прав громадян України на звільнення з військової служби та надання відстрочки під час мобілізації" (реєстр. № 12133 від 18.10.2024), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Бобровською С.А. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про військовий обов’язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" пропонується:
– поновити права окремих категорій громадян України на звільнення з військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу, скасовані Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку",
– уточнити повноваження дипломатичних та консульських представництв України щодо військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, включивши питання: ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном; сприяння поверненню військовозобов’язаних в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час /статтю 36 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" запропоновано викласти в новій редакції/.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту, реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства закордонних справ України у зв’язку з розширенням повноважень дипломатичних і консульських представництв України в частині ведення військового обліку та сприяння поверненню військовозобов’язаних в Україну. При цьому зауважено, що згідно з пунктом 52 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами), військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів на загальних засадах.
Також Мінфіном відмічається, що наразі відсутні дані про кількість призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які тимчасово перебувають за межами України і військовий облік яких необхідно буде вести закордонним дипломатичним установам України, а також відсутня експертна оцінка Міністерства закордонних справ України щодо можливості реалізації цієї норми в разі прийняття Закону в межах граничної чисельності працівників цих установ.
Крім того, Мінфіном зазначено, що положення законопроекту мають бути опрацьовані з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України з урахуванням їх повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, зокрема заходів мобілізації (демобілізації).
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення прав громадян України на звільнення з військової служби та надання відстрочки під час мобілізації" (реєстр. № 12133 від 18.10.2024), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Бобровською С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства закордонних справ України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.39. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про заборону транзиту нафти та газу через територію України під час воєнного стану" (реєстр. № 12380 від 07.01.2025), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується:
на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, заборонити переміщення (включаючи транзит та імпорт) нафти неукраїнського походження через територію України за допомогою нафтопроводів від точок входу на державному кордоні України з Російської Федерацією та Республікою Білорусь;
з газової доби 1 січня 2025 року на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, заборонити переміщення (включаючи транзит та імпорт) природного газу неукраїнського походження територією України за допомогою газопроводів від точок входу на державному кордоні України з Російської Федерацією та Республікою Білорусь;
передбачити відповідальність за порушення зазначених положень законопроекту.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує фінансових витрат з державного бюджету та матиме наслідком припинення в повному обсязі транзиту російських енергоносіїв через територію України на період дії воєнного стану, що слугуватиме цілям зміцнення захисту національної безпеки України.
Водночас, слід відмітити, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено доходи загального фонду державного бюджету на поточний рік за кодом 13080200 "Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України" у сумі 577.967,2 тис. грн.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень до державного бюджету, зокрема, рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України у сумі близько 0,6 млрд грн;
згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Кабінету Міністрів України надано повноваження приймати рішення щодо застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
законопроект потребує надання висновків Міністерства енергетики України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, зокрема щодо відповідності законопроекту міжнародним зобов’язанням України перед Енергетичним Співтовариством та судово-фінансових наслідків порушення таких зобов’язань.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень частини першої статті 2, які набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про заборону транзиту нафти та газу через територію України під час воєнного стану" (реєстр. № 12380 від 07.01.2025), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного бюджету від рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо деяких питань пов’язаних з наданням та збереженням статусів" (реєстр. № 12212-1 від 03.12.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/, якими передбачається:
визнати, що для осіб, які належать до учасників бойових дій, у разі набуття ними статусу особи з інвалідності внаслідок війни, зберігатиметься їх попередній статус;
надавати статус особи з інвалідністю внаслідок війни всім особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України у період правового режиму воєнного стану /згідно з чинним законодавством такий статус отримують особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України/;
віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни громадян, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів чи військового озброєння, у тому числі ракетних обстрілів, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного стану;
встановити, що особи з інвалідністю внаслідок війни, які прийняті на військову службу за контрактом, мають право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до цього Закону;
визначити, що особа, яка набула статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, має право на отримання пільг, передбачених для однієї з цих категорій, за власним вибором.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:
– реалізація законопроекту, зокрема в частині розширення контингенту осіб, які набудуть статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення таких осіб пільгами і соціальними гарантіями, реальних джерел покриття яких розробник не визначив;
– на даний час питання надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв’язку з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, зокрема під час ракетних обстрілів, вже врегульовано Порядком встановлення зв’язку інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 306 "Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я", відтак не вбачається необхідним внесення нових змін до законодавства;
– на думку Мінфіну, є несправедливим і необ’єктивним надання статусу особи з інвалідності внаслідок війни цивільним особам, які не брали безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та надання статусу учасника бойових дій цивільним особам з інвалідністю внаслідок війни, які прийняті на військову службу за контрактом і які отримали таку інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів чи військового озброєння тощо, проте участі у бойових діях не брали;
– за узагальнюючим висновком Мінфіном не підтримується даний законопроект.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо деяких питань пов’язаних з наданням та збереженням статусів" (реєстр. № 12212-1 від 03.12.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення особливостей звернення за призначенням пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців" (реєстр. № 11374 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Проектом закону пропонується внести до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон) зміни щодо можливих способів подання заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника з усіма необхідними документами членом сім’ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно з цим Законом, якому/якій на дату смерті не було призначено пенсію, а саме подання заяви:
до головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений орган (структурний підрозділ);
через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту);
засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У такому ж порядку пропонується подавати заяву про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідного до зазначеного Закону.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:
– реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на створення та обслуговування електронної системи обміну інформацією між Пенсійним фондом України та силовими органами (визначити обсяг додаткових видатків не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних);
– питання звернення за призначенням пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей регулюється статтею 48 Закону, відповідно до якої заява про призначення пенсії подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, отже внесення запропонованих законопроектом змін щодо визначення окремого порядку подання заяви для призначення пенсії у разі втрати годувальника призведе до неузгодженості законодавчих норм між собою;
– запропоновані законодавчою ініціативою зміни щодо подання заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника, якому на дату смерті не було призначено пенсії, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг не містять механізму обміну даними для призначення пенсії між Пенсійним фондом України та силовими структурами, що призведе до неможливості їх реалізації через відсутність необхідної інформації;
– за узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції даний законопроект не підтримує.
Водночас слід відмітити, що Законом України від 10.10.2024 № 4017-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" внесено зміни до статті 48 Закону щодо подання заяви про призначення пенсії згідно з цим Законом в електронній або паперовій формі.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення особливостей звернення за призначенням пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців" (реєстр. № 11374 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 284 Податкового кодексу України щодо особливостей податкового стимулювання соціального державно-приватного партнерства" (реєстр. № 12423 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Фрісом І.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується надати право органам місцевого самоврядування встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений відповідними рішеннями для певних категорій земель, та звільняти від сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать на праві власності чи іншому праві приватному партнеру, що реалізує проект соціального державно-приватного партнерства відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство", чи його пов’язаним особам.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що механізм "соціального державно-приватного партнерства" пропонується запровадити законопроектом "Про внесення змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство" щодо запровадження соціального державно-приватного партнерства зі стимулювання облаштування закладів охорона здоров'я, освіти, культури та інших, коштом приватних партнерів" (реєстр. № 12422 від 20.01.2025). Таким чином, законопроект за реєстр. № 12423 є похідним від законопроекту за реєстр. № 12422. Відтак, практичне застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 12423 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12422.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначених у законопроекті, для яких органи місцевого самоврядування нададуть пільги із сплати земельного податку або зменшені ставки плати за землю, але оцінити розмір впливу на місцеві бюджети неможливо, оскільки такі дані є непрогнозованими;
відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 11.12.2024, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.
Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 284 Податкового кодексу України щодо особливостей податкового стимулювання соціального державно-приватного партнерства" (реєстр. № 12423 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Фрісом І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12422). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо деяких питань оплати діяльності з надання безоплатної вторинної правничої допомоги" (реєстр. № 11291 від 27.05.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О. М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом запропоновано доповнити права суб’єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги, зокрема щодо:
належної та своєчасної оплати діяльності адвоката з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
заборони будь-якого втручання в порядок надання адвокатом правничої допомоги, зокрема, шляхом встановлення типових стратегій, інструкцій, лімітування годин.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що реалізація відповідних змін в частині заборони на встановлення лімітування годин на вчинення адвокатом безоплатної вторинної правничої допомоги може потребувати додаткових видатків для виплати винагороди, відшкодування витрат, пов’язаних з наданням такої допомоги, у зв’язку із збільшенням оплачуваних годин роботи адвоката.
Довідково: у державному бюджеті відповідні видатки передбачаються Міністерству юстиції України, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, за бюджетною програмою 3603030 "Забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги та послуг з медіації" /Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рі" за загальним фондом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначені у обсязі 475 960 тис. грн/.
Водночас оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу".
За узагальнюючим висновком до законопроекту Мінфін відмічає, що реалізація його положень матиме вплив на показники видатків державного бюджету, зокрема може потребувати додаткових видатків та не підтримує вказаний законопроект.
Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На недотриманні вказаних норм також наголосив Мінфін.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо деяких питань оплати діяльності з надання безоплатної вторинної правничої допомоги" (реєстр. № 11291 від 27.05.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Міністерства юстиції України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12395 від 09.01.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, що класифікуються за визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться фізичними особами для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8806 згідно з УКТ ЗЕД ("Безпілотні літальні апарати").
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме: збільшенню обсягів виробництва та ремонту безпілотних систем для потреб оборони; мобілізації зусиль громадянського суспільства для підтримки Збройних Сил України; зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню ефективного використання ресурсів у воєнний час.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що звільнення від оподаткування податком на додану вартість під час ввезення на митну територію України складових безпілотних систем спричинить недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення фізичними особами на митну територію України складових безпілотних систем за кодами УКТ ЗЕД, визначеними у законопроекті. Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через три дні з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до розділу XXI Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12396 від 09.01.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12395 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12396.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12395 від 09.01.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.45. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо забезпечення виплати пенсії військовослужбовцям, звільненим з військової служби без обмеження максимальним розміром" (реєстр. № 12262 від 28.11.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом пропонується у статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /далі – Закон/ передбачити, що обмеження пенсії максимальним розміром (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не поширюється на осіб, яким призначається пенсія відповідно до положень цього Закону.
Слід зазначити, що статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році у період воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема відповідно до вищевказаного Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням розміру такого мінімуму, встановленого з 1 січня 2025 року – 23 610 грн), виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідний порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану, включаючи розміри коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсій (пенсійних виплат) відносно десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 /зі змінами/. При цьому необхідно відмітити, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів України.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, які у державному бюджеті на 2025 рік не передбачено (визначити обсяг таких додаткових коштів не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних);
– згідно з пунктом 30 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет Україна на 2025 рік" Уряду доручено здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи, відтак питання удосконалення пенсійного забезпечення мають вирішуватися комплексно в межах запланованої реформи;
– прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України;
– запропоновані проектом закону зміни не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, якими передбачено, зокрема, що будь-які запропоновані законодавчі зміни, що збільшують пенсійні видатки, мають супроводжуватися середньостроковим аналізом фіскальної та боргової стійкості, а також чітким визначенням необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фонду України. При цьому, виконання визначених цим Меморандумом заходів і зобов’язань є запорукою довіри до України й основою тісних міжнародних відносин;
– за узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект не підтримується.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо забезпечення виплати пенсії військовослужбовцям, звільненим з військової служби без обмеження максимальним розміром" (реєстр. № 12262 від 28.11.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.46. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових заходів забезпечення функціонування пенсійної системи під час дії в Україні воєнного стану" (реєстр. № 12193 від 11.11.2024), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", "Про виконавче провадження" та "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" пропонується встановити, що тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов’язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов’язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, які передбачають їх збільшення відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (№ 379/95-ВР).
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту не впливатиме на доходи державного та місцевих бюджетів, однак впливатиме на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету після зняття мораторію на виконання судових рішень (вартісну величину впливу встановити неможливо);
– відповідно до фінансово-економічного обґрунтування законопроект на момент внесення не потребує додаткових витрат державного бюджету, проте розробник не врахував, що у разі прийняття даного проекту Закону після зняття запропонованого мораторію в органах Пенсійного фонду України виникне заборгованість перед громадянами за судовими рішеннями, що потребуватиме значних витрат з державного бюджету;
– за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та надання більш детальних обґрунтувань щодо можливості забезпечення його реалізації в межах видатків державного бюджету.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових заходів забезпечення функціонування пенсійної системи під час дії в Україні воєнного стану" (реєстр. № 12193 від 11.11.2024), поданий народним депутатом України Чорним Д.С., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету на пенсійне забезпечення після зняття мораторію на зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання судових рішень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.47. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про особливості ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України природного газу та нафти під час дії воєнного стану" (реєстр. № 12380-1 від 24.01.2025), поданий народними депутатами України Козирем С.В., Горбенком Р.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується:
на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, заборонити ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України (включаючи транзит та імпорт) магістральними трубопроводами через державний кордон України з Російською Федерацією /далі – РФ/ та Республікою Білорусь /далі – РБ/ нафти і природного газу, походженням з РФ або РБ;
передбачити відповідальність за порушення зазначених положень законопроекту;
доручити Кабінету Міністрів України: розробити програму перекваліфікації та працевлаштування працівників Акціонерного товариства "Укртранснафта" внаслідок скорочення виробничої діяльності цього товариства; провести переговори з Європейською комісією щодо обмеження постачання до країн Європейського Союзу нафти і природного газу походженням з РФ або РБ та запровадження додаткових санкцій, спрямованих на скорочення споживання таких нафти і природного газу; звернутися до Європейської комісії з запитом щодо динаміки постачання до країн Європейського Союзу нафти та природного газу (зокрема, LNG) походженням з РФ та РБ протягом 2021-2024 років; звернутися до урядів Китайської Народної Республіки та Республіки Індія з пропозицією щодо обмеження споживання цими державами нафти походженням з РФ або РБ.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує фінансових витрат з державного бюджету та матиме наслідком припинення ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України під час дії воєнного стану природного газу і нафти.
Слід відмітити, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено доходи загального фонду державного бюджету на поточний рік за кодом 13080200 "Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України" у сумі 577.967,2 тис. грн.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень до державного бюджету, зокрема, рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України в сумі близько 0,6 млрд грн;
згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Кабінету Міністрів України надано повноваження приймати рішення щодо застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
законопроект потребує надання висновків Міністерства енергетики України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, зокрема щодо відповідності законопроекту міжнародним зобов’язанням України перед Енергетичним Співтовариством та судово-фінансових наслідків порушення таких зобов’язань.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень частини першої статті 2, які набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про особливості ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України природного газу та нафти під час дії воєнного стану" (реєстр. № 12380-1 від 24.01.2025), поданий народними депутатами України Козирем С.В., Горбенком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного бюджету від рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання КМУ відповідних доручень залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.48. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про захист суттєвих інтересів безпеки України шляхом заборони ввезення і транзиту нафти та природного газу під час війни" (реєстр. № 12380-2 від 24.01.2025), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується:
заборонити на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, ввезення на митну територію України в усіх митних режимах, передбачених Митним кодексом України (зокрема транзиту та імпорту) трубопровідним транспортом через державний кордон України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь нафти і природного газу, походженням з Російської Федерації або Республіки Білорусь;
встановити, що допускається ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України нафти походженням з Республіки Казахстан, Азербайджанської Республіки, Республіки Узбекистан або інших держав за наявності підтвердження походження такої нафти з відповідних держав;
доручити Кабінету Міністрів України провести переговори з уповноваженими органами Республіки Казахстан, Азербайджанської Республіки, Республіки Узбекистан та інших держав щодо транзиту через митну територію України нафти походженням з відповідних держав.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме витрат з державного бюджету та матиме наслідком захист суттєвих інтересів безпеки України під час війни.
Слід відмітити, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено доходи загального фонду державного бюджету на поточний рік за кодом 13080200 "Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України" у сумі 577.967,2 тис. грн.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень до державного бюджету, зокрема, рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України в сумі близько 0,6 млрд грн;
згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Кабінету Міністрів України надано повноваження приймати рішення щодо застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом;
законопроект потребує надання висновків Міністерства енергетики України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, зокрема щодо відповідності законопроекту міжнародним зобов’язанням України перед Енергетичним Співтовариством та судово-фінансових наслідків порушення таких зобов’язань.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень пункту першого, які набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про захист суттєвих інтересів безпеки України шляхом заборони ввезення і транзиту нафти та природного газу під час війни" (реєстр. № 12380-2 від 24.01.2025), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження доходів державного бюджету від рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.49. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення переліку розвідувальних органів" (реєстр. № 11333 від 11.06.2024 р.), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Наливайченком В.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом запропоновано внести зміни до:
Закону України "Про розвідку" та надати Силам спеціальних операцій Збройних Сил України /далі – ССО ЗСУ/ статус окремого розвідувального органу;
Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та включити Сили спеціальних операцій Збройних Сил України до переліку підрозділів, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України на створення і функціонування нового розвідувального органу (зокрема, на збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців та розмірів заробітної плати співробітників ССО ЗСУ).
Крім того, Мінфіном під час розгляду законопроекту вбачається доцільним відмітити наступне.
1. Згідно з передбаченими змінами до статті 5 Закону України "Про розвідку" ССО ЗСУ надається статус розвідувального органу, водночас додаткових функцій та завдань для ССО ЗСУ в сфері розвідувальної діяльності законопроектом не передбачено.
При цьому Мінфін зауважує, що посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, визначених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом (1,8 – для співробітників кадрового складу та 1,4 – для співробітників, які не належать до кадрового складу) /стаття 42 Закону України "Про розвідку"/, і відповідно реалізація зазначеного спричинить збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців і розмірів заробітної плати співробітників нового розвідувального органу, що потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України.
2. Відповідно до Закону України "Про Збройні Сили України" Сили спеціальних операцій є окремим родом сил Збройних Сил України, функції, завдання та особливості діяльності якого визначаються законами України та положенням, що затверджується Президентом України. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про розвідку" ССО ЗСУ належать до суб’єктів системи воєнної розвідки та в межах визначених законодавством повноважень здійснюють спеціальну розвідку в інтересах підготовки і проведення операцій військ (сил) оборони та спеціальних операцій.
У разі прийняття законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат на утворення та забезпечення функціонування ССО ЗСУ як окремого розвідувального органу (зокрема на збільшення чисельності).
3. Положення законопроекту потребують опрацювання з Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України в межах наданих повноважень у сфері розвідувальної діяльності.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну та зауважується, що у матеріалах до законопроекту не визначено прогнозного обсягу відповідних додаткових видатків, чисельності особового складу ССО ЗСУ.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення переліку розвідувальних органів" (реєстр. № 11333 від 11.06.2024), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Наливайченком В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства оборони України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділуVI цього Кодексу).
2.2.50. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців в умовах дії воєнного стану" (реєстр. № 11460 від 02.08.2024), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про військовий обов’язок і військову службу" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" запропоновано передбачити:
можливість звільнення з військової служби під час дії воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у разі безперервного проходження військової служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців, з яких не менш як 18 місяців брали безпосередню участь у виконанні бойових завдань, визначених бойовими наказами чи розпорядженнями (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу);
встановлення в подвійному розмірі грошових виплат військовослужбовцям, які висловили згоду на продовження військової служби понад 36-місячний строк вислуги;
заборону на переведення військовослужбовців, які уклали контракт із певною військовою частиною, до іншої частини (підрозділу) без їхньої згоди;
уточнення категорій осіб, які підлягають бронюванню;
надання права безперешкодного виїзду за кордон за умови пред’явлення документа про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особам, яким надано відстрочку, а також поширення цього права на час здійснення їх повноважень на народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів місцевих рад за умови пред’явлення ними службового посвідчення.
Як зазначається авторами в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначено, що його реалізація призведе до розбалансування показників державного бюджету, і зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань на:
здійснення під час дії воєнного стану розрахунків зі звільненими військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та вислужили встановлені строки військової служби (36 місяців безперервної служби, з яких не менше як 18 місяців брали безпосередню участь у виконанні бойових завдань). За інформацією Міністерства оборони України, для проведення розрахунків зі звільненими з лав Збройних Сил України військовослужбовцями орієнтовна потреба в коштах на грошове забезпечення на 2025 рік може становити 6,6 млрд грн, на 2026 рік – 9,1 млрд грн, на 2027 рік – 11 млрд гривень. При цьому, вказані обсяги не враховують видатки на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а також потреби в коштах на реалізацію Закону для інших військових формувань;
здійснення грошових виплат у подвійному розмірі військовослужбовцям, які висловили згоду на продовження військової служби понад 36-місячний строк вислуги,
забезпечення призову та утримання військовослужбовців, яких необхідно додатково мобілізувати на військову службу на заміну звільнених.
Також Мінфіном зауважується наступне:
– запровадження грошових виплат у подвійному розмірі для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом та які висловили згоду на продовження військової служби понад 36-місячний строк, вбачається соціально невиправданою щодо інших категорій військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом;
– пропозиція щодо збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців залежно від вислуги років (без урахування умов служби та складності завдань) не підтримується з огляду на те, що в умовах воєнного стану актуальним є підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях та виконують бойові (спеціальні) завдання;
– прийняття законопроекту містить ризик (у зв’язку із суттєвим збільшенням кількості звільнених зі служби військовослужбовців) щодо впливу на обороноздатність держави та потребує опрацювання з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України у межах наданих повноважень щодо забезпечення обороноздатності, розвитку, застосування та виконання завдань складовими сил оборони, у тому числі здійснення заходів мобілізаційної підготовки, мобілізації (демобілізації) у Збройних Силах України, інших військових формуваннях.
Загалом з огляду на вищезазначене, Мінфіном законодавча пропозиція не підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну, при цьому зазначено про відсутність, зокрема, визначеного прогнозного обсягу відповідних додаткових видатків, очікуваної чисельності звільнених осіб (за підставами, визначеними у законопроекті), а також осіб, які можуть висловити бажання продовжувати військову службу понад 36- місячний строк вислуги, та пропозицій щодо джерел покриття додаткових видатків.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців в умовах дії воєнного стану" (реєстр. № 11460 від 02.08.2024 р.), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Герасимовим А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для головних розпорядників сектору безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.51. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців та інших громадян в умовах дії воєнного стану" (реєстр. № 11460-1 від 07.08.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про військовий обов’язок і військову службу" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" запропоновано передбачити:
можливість звільнення з військової служби під час дії воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у разі безпосередньої участі протягом 12 місяців у виконанні бойових завдань, визначених бойовими наказами чи розпорядженнями (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу);
встановлення в подвійному розмірі грошових виплат військовослужбовцям, які висловили згоду на продовження військової служби понад 12 місяців безпосередньої участі у виконанні бойових завдань, визначених бойовими наказами чи розпорядженнями;
заборону на переведення військовослужбовців, які уклали контракт із певною військовою частиною, до іншої частини (підрозділу) без їхньої згоди;
гарантування громадянам, які на добровільних засадах (за контрактом) вступили на військову службу, можливості обрати військовий підрозділ для проходження військової служби, а також права на звільнення з військової служби за власним бажанням під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які мають досвід участі у бойових діях (статус учасника бойових дій) та вступили на військову службу на добровільних засадах (за контрактом) при досягненні 6 місяців, протягом яких вони брали участь у виконанні бойових завдань;
надання права безперешкодного виїзду за кордон за умови пред’явлення документа про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або про бронювання особам, яким надано відстрочку, або бронювання, а також поширення цього права на час здійснення їх повноважень на народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів місцевих рад за умови пред’явлення ними службового посвідчення, а також на призовників та військовозобов’язаних за умови пред’явлення нотаріально оформленого обов’язку повідомляти відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про місце перебування за кордоном, актуальні контактні дані (номер телефону та адреса електронної пошти) і повернення в Україну не пізніше ніж через 30 днів після отримання повістки з вимогою з’явитися у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки;
уточнення категорій осіб, які підлягають бронюванню.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначено, що його реалізація призведе до розбалансування показників державного бюджету, і зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань на:
здійснення під час дії воєнного стану розрахунків зі звільненими військовослужбовцями. За інформацією Міністерства оборони України, для проведення розрахунків зі звільненими з лав Збройних Сил України військовослужбовцями орієнтовна потреба в коштах на грошове забезпечення на 2025 рік може становити 6,6 млрд грн, на 2026 рік – 9,1 млрд грн, на 2027 рік – 11 млрд гривень. При цьому, вказані обсяги не враховують видатки на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а також потреби в коштах на реалізацію Закону для інших військових формувань;
здійснення грошових виплат у подвійному розмірі військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом та висловили згоду на продовження військової служби понад 12 місяців безпосередньої участі у виконанні бойових завдань;
забезпечення призову та утримання військовослужбовців, яких необхідно додатково мобілізувати на військову службу на заміну звільнених.
Також Мінфіном зауважується наступне:
– запровадження грошових виплат у подвійному розмірі для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом та висловили згоду на продовження військової служби понад 12 місяців безпосередньої участі у виконанні бойових завдань, вбачається соціально невиправданою щодо інших категорій військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом;
– пропозиція щодо збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом та які висловили згоду на продовження військової служби понад 12 місяців безпосередньої участі у виконанні бойових завдань без урахування умов служби та складності завдань, які вони виконують, не підтримується з огляду на те, що в умовах воєнного стану актуальним є підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях та виконують бойові (спеціальні) завдання;
– прийняття законопроекту містить ризик (у зв’язку із суттєвим збільшенням кількості звільнених зі служби військовослужбовців) щодо впливу на обороноздатність держави та потребує опрацювання з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України у межах наданих повноважень щодо забезпечення обороноздатності, розвитку, застосування та виконання завдань складовими сил оборони, у тому числі здійснення заходів мобілізаційної підготовки, мобілізації (демобілізації) у Збройних Силах України, інших військових формуваннях.
Загалом з огляду на вищезазначене, Мінфіном законодавча пропозиція не підтримується.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну, при цьому зазначено про відсутність, зокрема, визначеного прогнозного обсягу відповідних додаткових видатків, очікуваної чисельності звільнених за такими підставами осіб, та осіб, які продовжують військову службу понад 12 місяців безпосередньої участі у виконанні бойових завдань, а також пропозицій щодо джерел покриття додаткових видатків.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців та інших громадян в умовах дії воєнного стану" (реєстр. № 11460-1 від 07.08.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для головних розпорядників сектору безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.52. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 222-1 та 222-2 Кримінального кодексу України та деяких законів щодо вдосконалення законодавства у сфері запобігання зловживанням на оптовому енергетичному ринку" (реєстр. № 12299-1 від 26.12.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом передбачено внести зміни до:
Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині визначення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі – НКРЕКП/ та його посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення;
Кримінального кодексу України щодо приведення складу злочину, пов’язаного з маніпулюванням, у відповідність до визначення терміну маніпулювання на оптовому енергетичному ринку, яке використовується в законах України "Про ринок електричної енергії" та "Про ринок природного газу", і за вчинення якого передбачено відповідальність, а також щодо визначення кваліфікуючих критеріїв щодо значного розміру, значної шкоди та тяжких наслідків, до яких може призвести таке маніпулювання;
Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" щодо приведення у відповідність дефініцій оптового енергетичного продукту, зловживань на оптовому енергетичному ринку;
законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про ринок природного газу" щодо визначення відповідальності за зловживання на ринку електричної енергії та встановлення мінімальних та максимальних меж такої відповідальності.
Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці та експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до нього, не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Положення законопроекту в частині визначення повноважень НКРЕКП та її посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративні правопорушення у відповідних справах /шляхом внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення/ належить здійснювати за рахунок та в межах видатків спеціального фонду державного бюджету, передбачених на утримання НКРЕКП. Так, у державному бюджеті на 2025 рік за спеціальним фондом державного бюджету бюджетні призначення за бюджетною програмою 6341010 "Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг" затверджено в обсязі 875,8 млн гривень.
Серед іншого, законопроектом пропонується розширити перелік правопорушень, за які передбачено відповідальність та встановити мінімальні межі відповідальності за зловживання на ринку електричної енергії та ринку природного газу /шляхом внесення змін до статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" та статті 59 Закону "Про ринок природного газу"/. Так, пропонується передбачити мінімальні межі відповідальності у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме мінімум 51 тис. гривень). Слід зауважити, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено мінімальної межі відповідальності, а передбачено лиш максимальну межу у розмірі 27 000 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, розширення переліку правопорушень та встановлення мінімальних меж відповідальності за зловживання на ринку електричної енергії та ринку природного газу може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.
Крім того, законопроектом пропонується суттєво підвищити розмір значної шкоди, яка є показником для встановлення штрафних санкцій /шляхом внесення змін до статті 222-2 Кримінального кодексу України/. Так, законопроектом передбачається що:
значним розміром вважається розмір, що у 300 тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (довідково: на сьогодні це 30 тисяч), тобто розмір збільшується з 510 тис. грн до 5,1 млн грн;
тяжкими наслідками вважається шкода, що у 800 тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (довідково: на сьогодні це 180 тисяч), тобто розмір збільшується з 3 млн грн до 13,6 млн гривень.
Зауважимо, що відповідна законодавча ініціатива може призвести до втрат надходжень державного бюджету через зменшення кількості суб’єктів злочину. Однак відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості оцінити вартісну величину впливу відповідних положень законопроекту на показники держаного бюджету.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції не має зауважень та пропозицій до запропонованого законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 222-1 та 222-2 Кримінального кодексу України та деяких законів щодо вдосконалення законодавства у сфері запобігання зловживанням на оптовому енергетичному ринку" (реєстр. № 12299-1 від 26.12.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., може мати вплив на показники державного бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на виконання повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.53. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійного навчання" (реєстр. № 12129-1 від 31.10.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" пропонується, зокрема, наступне:
встановлювати законом про державний бюджет на відповідний рік максимальні розміри страхових виплат, які можуть надаватися у формі грошових компенсацій, матеріальних благ або послуг;
надавати зареєстрованим безробітним, які проходять професійне навчання, організоване територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, допомогу на період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
запровадити механізм закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації відповідно до Державних стандартів надання освітніх послуг замість надання зареєстрованим безробітним ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян;
здійснювати за рахунок коштів державного бюджету професійне навчання зареєстрованого безробітного, а також проведення оцінювання та визнання результатів навчання, здобутих, зокрема, шляхом неформальної чи інформальної освіти, присвоєння або підтвердження професійних чи часткових професійних кваліфікацій для таких осіб в акредитованих кваліфікаційних центрах.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає наступне:
– реалізація законопроекту впливатиме на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення вищезазначених оцінювання і визнання результатів навчання та присвоєння або підтвердження професійних чи часткових професійних кваліфікацій для зареєстрованих безробітних (визначити обсяг таких коштів не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних);
– проектом закону не запропоновано та чітко не визначено яким саме категоріям осіб і які послуги мають здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, а також не передбачено механізму залучення коштів державного бюджету на фінансове забезпечення послуг у сфері зайнятості, в результаті чого це може призвести до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на реалізацію проекту закону;
– реалізацію заходів з оцінювання та визнання результатів навчання, здобутих, зокрема, шляхом неформальної чи інформальної освіти, а також присвоєння або підтвердження професійних чи часткових професійних кваліфікацій для зареєстрованих безробітних в акредитованих кваліфікаційних центрах пропонується здійснювати за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, як це зазначено в урядовому законопроекті про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійного навчання (реєстр. № 12129 від 16.10.2024);
– відповідно до Закону України "Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та базових законів у цій сфері професійне навчання здійснюється за рахунок коштів бюджету Фонду, що має бути відображено в даній законодавчій ініціативі;
– Бюджетним кодексом України /далі – Кодекс/ визначено основні засади підготовки та формування проекту закону про Державний бюджет України, тому прийняттю рішення щодо запровадження законодавчої ініціативи в частині встановлення у вказаному законі максимального розміру страхових виплат, які можуть надаватися у формі грошових компенсацій, матеріальних благ або послуг, має передувати робота із внесенням змін до цього Кодексу. Крім того, питання встановлення законом про Державний бюджет України на відповідний рік максимальних розмірів страхових виплат потребує додаткового опрацювання щодо можливості оперативного внесення змін до державного бюджету у разі прийняття рішення щодо зміни розмірів таких виплат з урахуванням підстав для внесення змін до такого закону, визначених статтею 52 Кодексу;
– за узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект потребує доопрацювання.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійного навчання" (реєстр. № 12129-1 від 31.10.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.54. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Законут України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах" (реєстр. № 11341 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Законопроєктом пропонується внести зміни до низки нормативно- правових актів що регулюють відносити у сфері торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Відповідно до пояснювальної записки, підготовленій Міністерством розвитку громад та територій України, законопроект розроблено з метою спрощення деяких законодавчих норм, усунення наявних змістовних і термінологічних колізій та приведення норм національного законодавства у відповідність міжнародним багатостороннім договорам (конвенціям), стороною яких є Україна.
Варто зазначити, що серед змін, запропонованих законопроектом, є зміни, мета яких приведення окремих нормативно-правових актів у відповідність із чинним законодавством України, наприклад, через:
1) оптимізацію функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорт стали центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства /зміни до статті 16-3 Закону України "Про транспорт"/. При цьому, перейменування Державної служби морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації) на Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрацію судноплавства) /постанова Уряду від 06.03.2022 № 212/ призвело до уточнення повноважень відповідної державної установи. Відтак, виникла потреба замінити у чинному законодавстві "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту" на "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства";
2) зміну назви свідоцтва, що підтверджує право власності на судно – з "свідоцтво про право власності на судно" на "свідоцтвом про право плавання під Державним Прапором України".
Іншими найбільш вагомими законодавчими ініціативами, представленими у законопроекті, є визначення або удосконалення чинних законодавчих норм, що стосуються: організації аварійно-рятувальної готовності; координації та проведення аварійно-рятувальних операцій; основ забезпечення безпеки мореплавства в територіальному морі, внутрішніх морських водах; розподілу повноважень капітана морського порту, начальника морського порту та ДП "Адміністрація морських портів України"; впровадження міжнародного режиму охорони суден і морських портів, морських і річкових портів, контролю суден в морському порту, поводження з судновими відходами в морських портах; вимог до дипломування моряків; уточнення ролі і повноважень класифікаційних товариств і визнаних організацій; спрощення процедури реєстрації суден в Державному судновому реєстрі тощо.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень проекту закону не потребуватиме фінансування з державного та місцевих бюджетів. При цьому за експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ законопроект може вплинути на дохідну частину бюджетів за рахунок збільшення надходжень місцевих бюджетів від плати за надання адміністративних послуг.
Проте слід зауважити, що ряд положень законопроекту матимуть вплив і на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, а також призведуть до зміни показників доходів бюджетів.
Так, законопроектом /шляхом внесення змін до статті 67 Водного кодексу України; статті 3, 7, 10 Кодексу торговельного мореплавства України, статті 13 Закону України "Про морські порти України", статті 5 Закон України "Про внутрішній водний транспорт"/ розширюються повноваження:
Кабінету Міністрів України у частині:
1) затвердження загальних правил плавання суден у територіальному морі та у внутрішніх морських водах України; положення про забезпечення готовності до реагування на аварійні морські події в територіальному морі; порядку класифікації, розслідування та обліку аварійних подій на морському і внутрішньому водному транспорті; правил підготовки та дипломування моряків; порядку організації охорони у морських портах та в портових об’єктах; програми виконання міжнародних багатосторонніх договорів (конвенцій) у сфері торговельного мореплавства; порядку розслідування, класифікації та обліку аварійних подій на морському і внутрішньому водному транспорті;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства у частині:
1) затвердження технічних вимог до суден внутрішнього плавання та правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах,
2) погодження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді; правил експлуатації для каскаду водосховищ комплексного призначення і порядку встановлення режимів роботи штучних водних об’єктів та водогосподарських систем;
3) розширення напрямів державного нагляду (контролю) за безпекою на морському транспорті та в морських портах.
Відтак, відповідне розширення повноважень Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства може потребувати виділення додаткових коштів із державного бюджету.
Разом з тим, законопроектом пропонується виключити повноваження органів місцевої влади (місцевих адміністрацій) щодо розробки та затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд /шляхом внесення змін до статті 20 Закон України "Про місцеві державні адміністрації" та статті 5 Закону України "Про внутрішній водний транспорт"/. Реалізація вказаної законодавчої ініціативи може призвести до економії видатків місцевих бюджетів, спрямованих на виконання цих повноважень.
Слід наголосити, що обсяг додаткових коштів із державного бюджету та обсяг економії видатків місцевих бюджетів неможливо спрогнозувати за відсутністю вихідних даних.
Серед іншого законопроектом пропонується зміна підходу до розрахунку низки адміністративних зборів за видачу дозвільних документів, зокрема без врахування коефіцієнтів віку судна, його технічних характеристик, вартості реєстрації судна /зміни до статті 27 Кодексу торговельного мореплавства України/. Відтак при розрахунку адміністративних зборів пропонується застосовувати виключно прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного календарного року. Відтак залежно від виду документа розмір підвищеного адміністративного збору за їх видачу варіює від 1 до 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3 028 гривень, встановленого на 01.01.2025 року, розмір плати становитиме від 3 028 до 21 196 гривень/.
За розрахунками, наведеними у експертному висновку Мінфіну, реалізація вищезазначених положень законопроекту вплине на щорічне збільшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за надання адміністративних послуг у сумі 5 344,887 тис. грн, оскільки відповідно до пунктів 26 і 36 частини першої статті 64, пункту 14 частини першої статті 64-1 та пункту 23 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ плата за державну реєстрацію (крім адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів.
Водночас, законопроектом пропонується скасувати вимогу щодо ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським транспортом /шляхом внесення змін до статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"/. Слід зауважити, що на сьогодні за видачу такої ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 року, розмір плати становитиме 3 028 гривень/.
Крім цього, шляхом внесення змін до стаття 27 Кодексу торговельного мореплавства України, законопроектом пропонується виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва здійснювати на безоплатній основі /на сьогодні, відповідно до чинного законодавства, за цю послугу справляється плата у розмірі від 0,5 до 0,8 вартості реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України/.
Відтак, скасування вимоги щодо ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським транспортом; безоплатне виключення судна з Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва призведе до втрат надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів. Однак, оцінка зазначеного впливу визначатиметься у ході практичної реалізації положень законопроекту.
Серед іншого, законопроектом пропонується виключити норму, якою передбачається, що судновласник не відшкодовує вартість майна членів екіпажу, які винні в аварійній морській події /шляхом внесення змін до статті 56 Кодексу торговельного мореплавства України/. Таке виключення може призвести до зменшення розміру прибутку судновласника, з якого сплачуються податки і збори, та до відповідного зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів.
Також законопроектом /шляхом внесення змін до статті 74 Закону України "Про внутрішній водний транспорт"/ пропонується розширити перелік суб’єктів, що несуть відповідальність за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт щодо здійснення діяльності без внесення до Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. Так, законопроектом пропонується на власників, балансоутримувачів або утримувачів об’єктів інфраструктури, зазначених у пунктах 2, 3, 4, 8, 11 і 12 частини четвертої статті 26 цього Закону, накладати штраф у розмірі 3-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 грн). Застосування таких заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.
Слід звернути увагу, що законопроектом пропонується змінити форму власності Адміністрації морських портів України з державного підприємства на державне унітарне підприємство, філіями якого визначити адміністрацію морського порту /шляхом внесення змін до статті 1 Закону України "Про морські порти України"/. Однак, відповідна законодавча ініціатива не матиме впливу на показники бюджетів, оскільки відповідно до Статуту ДП "Адміністрація морських портів України, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.12.2024 № 1430, ДП "АМПУ" вже є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство /довідково: у попередніх редакціях Статуту ДП "АМПУ" мав таку ж саму форму власності/.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах" (реєстр. № 11341 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків державного бюджету, призвести до економії видатків місцевих бюджетів та вплинути на дохідну частину бюджетів залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.55. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до законів України щодо об’єднання ринків електричної енергії України та Європейського Союзу" (реєстр. № 12087 від 02.10.2024), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Герусом А.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено на виконання зобов’язань України щодо імплементації положень acquis Енергетичного Співтовариства. Для досягнення відповідної мети законопроектом вносяться зміни до деяких законів України, насамперед до Закону України "Про ринок електричної енергії" /далі – Закон/. Відповідні зміни не лише доповнюють та/або уточнюють чинні норми, але і прописують нові положення, які нині відсутні у чинному законодавстві. Зокрема суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується доповнити Закон новими статтями щодо:
термінологічного визначення окремих понять (наприклад, передиспетчеризація, зустрічна торгівля, механізм забезпечення потужності, міжзональна пропускна спроможність, послуги з гнучкості, паспортизація тощо; загалом це більше 50 нових понять) /стаття 1/;
запобігання кризам в електроенергетиці /стаття 16-1/;
запровадження механізмів забезпечення потужності /стаття 19-1/;
залучення оператором системи передачі та оператором систем розподілу агрегаторів, які здійснюють агрегацію реагування попиту, на рівних умовах з виробниками під час придбання допоміжних послуг /стаття 30-3/;
передиспетчеризація виробництва, зберігання енергії і реагування попиту /стаття 44-1/;
придбання та використання оператором системи розподілу послуг з гнучкості в системі розподілу /стаття 50-1/;
запровадження торгових агентів та центральних контрагентів із визначенням їх функцій та прав /стаття 51-1/;
діяльність громадського енергетичного об’єднання на добровільній та відкритій участі його членів /стаття 58-2/;
вимог до платіжних документів (рахунків) та платіжної інформації /стаття 60-1/;
застосування технічних цінових обмежень /стаття 70-1/.
Крім того, законопроектом значно розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), у першу чергу, щодо:
затвердження ряду порядків, переліків, критеріїв, вимог, пропозицій, необхідних для практичної реалізації положень законопроекту;
переліку загальноєвропейських та регіональних правил, що підлягають застосуванню оператором системи передачі та номінованим оператором ринку із забезпеченням їх перекладу на українську мову;
координації з регуляторними органами держав-членів Європейського Союзу та держав-сторін Енергетичного Співтовариства;
впровадження мережевих кодексів та настанов в електроенергетичному комплексі;
забезпечення відсутності перехресного субсидіювання між діяльністю з передачі, розподілу, постачання електричної енергії та іншими видами діяльності у сфері електроенергетики або в інших галузях економіки;
оцінки вартості втраченого навантаження;
встановлення критеріїв призначення, призупинення діяльності та відкликання призначення номінованого оператора ринку, а також встановлення процедури паспортизації номінованого оператора ринку;
затвердження тарифу на послуги номінованого оператора ринку або методики формування такого тарифу;
оцінки обґрунтованості та затвердження витрат оператора системи передачі, понесених ним при єдиному сполученні ринків;
затвердження внесків оператора системи передачі до витрат номінованого оператора ринку на створення, зміну та функціонування єдиного сполучення ринків;
прийняття рішення про початок функціонування єдиного сполучення ринків;
погодження договорів, наданих оператором системи передачі, що стосуються приєднання до Європейських платформ балансування;
надання звільнення або встановлення зобов’язання щодо виконання окремих вимог кодексу системи передачі;
укладення договорів, що встановлюють обмеження, включаючи положення, які перешкоджають споживачам укладати договори одночасно з кількома електропостачальниками (агрегаторами) та/або обмежують вибір споживачів щодо обрання електропостачальника (агрегатора);
застосування санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору про участь в агрегованій групі та договору про постачання електричної енергії споживачу, зокрема при зміні агрегатора або електропостачальника;
впровадження інтелектуальних систем обліку;
усунення необґрунтованих перешкод та обмежень для розвитку самостійного виробництва електричної енергії споживачем для забезпечення власних потреб, та громадських енергетичних об’єднань;
впровадження інтелектуальних лічильників серед споживачів тощо.
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.
Окремо варто зауважити, що для реалізації положень законопроекту на Кабінет Міністрів України покладено додаткові повноваження щодо:
затвердження інтегрованого національного плану з енергетики та клімату;
затвердження плану заходів з усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв та моніторингу виконання цього плану;
державного втручання у встановлення цін на постачання електричної енергії вразливим споживачам, а також побутовим та малим непобутовим споживачам.
Також розширено повноваження Антимонопольного комітету України у частині:
здійснення моніторингу дотримання власником системи передачі своїх зобов’язань (спільно із Регулятором);
забезпечення державного регулювання ринку електричної енергії (спільно із Регулятором);
прийняття рішення про допустимість державної допомоги для конкуренції відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".
Таким чином, розширення повноважень таких державних органів може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту, зауважуючи, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.
Слід відмітити, що статтею 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Водночас, законопроектом розширюється перелік учасників, що є суб’єктами ринку електричної енергії. Так, до переліку додано: центральний контрагент, торговий агент, громадське енергетичне об’єднання, компетентний орган, агрегатор, кризовий координатор, номінований оператор ринку електричної енергії, регіональний координаційний центр тощо. Відтак, за умови утворення нових суб’єктів господарювання можливе збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів.
Серед іншого, законопроектом передбачено надання можливості окремим суб’єктам ринку електричної енергії отримати певні виплати відшкодувань та компенсацій, зокрема, положення законопроекту наступного змісту:
обрання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, зберігання енергії та реагування попиту, для передиспетчеризації здійснюється із застосуванням ринкових механізмів та на умовах виплати оператором системи компенсації учаснику ринку /доповнення Закону новою статтею 44-1/. Проте законопроектом не визначено хто виплачує компенсацію оператор системи передачі (НЕК "Укренерго", що знаходиться у власності держави) чи оператор системи розподілу (юридичні особи – акціонерні товариства);
Регулятор може дозволити оператору системи розподілу отримати обґрунтовану компенсацію, зокрема, щоб відшкодувати залишкову вартість своїх інвестицій в інфраструктуру електрозарядних станцій /зміни до статті 46 Закону/;
обґрунтовані витрати, понесені оператором системи розподілу у зв’язку з придбанням послуг з гнучкості (зокрема витрати на необхідні інформаційно-комунікаційні технології та інфраструктуру) підлягають відшкодуванню за рахунок тарифу на послуги з розподілу електричної енергії /доповнення Закону новою статтею 50-1/;
усі витрати, понесені центральним контрагентом та торговим агентом під час здійснення ними їхніх функцій, підлягають відшкодуванню через механізми, встановлені правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку /доповнення Закону новою статтею 51-1/.
Поряд з цим, у межах захисту вразливих споживачів передбачається надання підтримки для підвищення енергоефективності з метою подолання проблеми енергетичної бідності, якщо така проблема буде встановлена. При цьому категорія вразливі споживачі має визначатись з урахуванням енергетичної бідності, включаючи низький рівень доходу, значну частку витрат на енергоресурси в доході та низький рівень енергоефективності /зміни до статті 61 Закону/. З приводу вказаного, Мінфін зауважує, що допомога у впровадженні заходів з енергетичної ефективності, забезпечення ширшого доступу споживачів до відновлюваних джерел енергії не є заходами, які здійснюються в межах загальної соціальної політики. Крім того, посилення заходів та зміни підходу до захисту вразливих споживачів потребуватиме додаткових видатків на їх реалізацію.
Також слід звернути увагу, що відповідно до пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено зупинення на 2025 рік дії, зокрема, частини першої статті 61 Закону України "Про ринок електричної енергії". Тому в законопроекті слід визначити реальні терміни набрання чинності змін до цієї статті з урахуванням розробки механізмів реалізації її положень та наявних ресурсів для їх виконання. З огляду на зазначене, запропоновані законопроєктом зміни до статті 61 Закону Мінфіном не підтримуються.
Крім того, законопроектом пропонується змінити підхід до розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного класу споживачів. Так, пропонується зробити їх диференційованими залежно від профілів споживання (відбору) або виробництва (відпуску) електричної енергії користувачів системи. Також при встановленні відповідного тарифу пропонується враховувати: фактично здійснені та отримані платежі, платежі, очікувані в майбутніх періодах, що розраховуються на основі попередніх періодів, платежі та надходження в межах механізму компенсації між операторами систем передачі /зміни до статті 7 Закону/, а також можуть включатись витрати на участь оператора системи передачі в регіональному координаційному центрі та Європейській мережі операторів системи передачі електричної енергії, витрати оператора системи передачі, понесені у зв’язку із його участю у сполученні ринків, витрати на здійснення заходів з передиспетчеризації або зустрічної торгівлі, якщо такі витрати були включені у відповідний тариф рішенням Регулятора /зміни до статті 33 Закону/.
Також, законопроектом пропонується змінення підходу розподілу пропускної спроможності /зміни до статті 38 Закону/. Законодавча ініціатива заключається в тому, щоб за наявності перевантажень розподіл пропускної спроможності здійснювався шляхом проведення аукціонів: явного (за принципом першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників, які пропонують найвищу ціну) та неявного (відповідно до алгоритму сполучення цін та/або алгоритму зіставлення у межах безперервної торгівлі) /довідково: на сьогодні відповідний розподіл здійснюється за принципом першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників, які пропонують найвищу ціну/.
Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині надання Регулятором та оператором системи суб’єктам господарювання окремих видів відшкодувань та компенсацій; захисту вразливих споживачів (індивідуальних побутових споживачів) за рахунок надання їм підтримки; зміни підходу до розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного класу споживачів та зміни підходу розподілу пропускної спроможності може:
зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК "Укренерго", що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;
призвести до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, спрямованих на фінансове забезпечення діяльності Регулятора, що, у свою чергу, може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків;
призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, законопроектом запропоновано передбачити норми щодо запровадження стимулів для підвищення енергоефективності та інвестиційних стимулів для виробництва електричної енергії, зокрема, щодо довгострокових інвестицій у декарбонізовану та сталу енергосистему, зберігання енергії, енергоефективність та реагування попиту для задоволення потреб ринку електричної енергії, а також сприяння добросовісній конкуренції з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії. Водночас такі заходи стимулювання, зокрема, можуть надалі передбачати різного роду податкові пільги, преференції та витрати, які впливатимуть на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів. Аналогічне застереження надає і Мінфін у своєму експертному висновку, вказуючи на відсутність механізмів та джерел впровадження вищезазначеного стимулювання та пропонує виключити із даної законодавчої ініціативи слова "стимулів" у відповідних відмінках.
У свою чергу, законопроектами пропонується встановити нові штрафні санкції за порушення вимог постачальниками послуг комерційного обліку щодо: неподання, несвоєчасне подання, систематичне порушення строків надання, подання завідомо недостовірних або спотворених основних даних та/або даних комерційного обліку; поводження з даними, невиконання заходів щодо забезпечення зберігання даних у пристроях зберігання, невиконання обґрунтованих вимог та рішень адміністратора комерційного обліку /зміни до статті 77 Закону/. Так, законопроектом пропонується передбачити штрафні санкції у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 85 до 1 700 тис. гривень).
Відтак, зважаючи на вимоги базових законів у сфері енергетичних ринків та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у законопроектах, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
Крім того, Мінфін надає ряд пропозицій по суті законопроекту, зокрема щодо надання права номінованому оператору ринку, серед іншого, визначати уповноважений банк ринку електричної енергії. При цьому, відповідно до статті 5 Закону визначення вимог до уповноваженого банку та переліку уповноважених банків ринку електричної енергії належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері електроенергетики. Водночас постановою Уряду від 27.02.2019 № 140 уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання ринку електричної енергії визначено ПАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "АБ "Укргазбанк", АТ "Державний експортно-імпортний банк України". З огляду на зазначене, Мінфін пропонує вимогу до номінованого оператору ринку щодо визначення уповноваженого банку виключити.
Також, Мінфіном зазначається, що в умовах воєнного стану в законопроекті необхідно передбачити положення щодо обов’язковості встановлення систем накопичення енергії на об’єктах відновлюваної енергетики та надати інформацію про відповідність положень законопроекту положенням директиви та регламентів (із зазначенням статей), згаданих у пояснювальній записці, а також довідку щодо відповідності положень законопроекту зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Загалом Мінфін у межах компетенції наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора та відмічає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до законів України щодо об’єднання ринків електричної енергії України та Європейського Союзу" (реєстр. № 12087 від 02.10.2024), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Герусом А.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та впливатиме на надходження відповідних бюджетів залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.56. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики" (реєстр. № 12087-1 від 18.10.2024), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Гриб В.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою виконання зобов’язань України щодо імплементації положень низки acquis Енергетичного Співтовариства. Для досягнення відповідної мети законопроектом вносяться зміни до деяких законів України, насамперед до Закону України "Про ринок електричної енергії" /далі – Закон/. Відповідні зміни не лише доповнюють та/або уточнюють чинні норми, але і вносять нові положення, які нині відсутні у чинному законодавстві. Зокрема, пропонується доповнити Закон новими статтями щодо:
термінологічного визначення окремих понять (наприклад, передиспетчеризація, зустрічна торгівля, механізм забезпечення потужності, міжзональна пропускна спроможність, послуги з гнучкості, паспортизація тощо; загалом це більше 50 нових понять) /стаття 1/;
запобігання кризам в електроенергетиці /стаття 16-1/;
запровадження механізмів забезпечення потужності /стаття 19-1/;
залучення оператором системи передачі та оператором систем розподілу агрегаторів, які здійснюють агрегацію реагування попиту, на рівних умовах з виробниками під час придбання допоміжних послуг /стаття 30-3/;
передиспетчеризація виробництва, зберігання енергії і реагування попиту /стаття 44-1/;
придбання та використання оператором системи розподілу послуг з гнучкості в системі розподілу /стаття 50-1/;
запровадження торгових агентів та центральних контрагентів із визначенням їх функцій та прав /стаття 51-2/;
діяльність громадського енергетичного об’єднання на добровільній та відкритій участі його членів /стаття 58-2/;
вимог до платіжних документів (рахунків) та платіжної інформації /стаття 60-1/;
єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та єдиного сполучення внутрішньодобових ринків /стаття 67-1/;
застосування технічних цінових обмежень /стаття 70-1/.
Крім того, законопроектом значно розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), у першу чергу, щодо:
затвердження ряду порядків, переліків, критеріїв, вимог, пропозицій, правил, необхідних для практичної реалізації положень законопроекту;
переліку загальноєвропейських та регіональних правил, що підлягають застосуванню оператором системи передачі та номінованим оператором ринку із забезпеченням їх перекладу на українську мову;
координації з регуляторними органами держав-членів Європейського Союзу та держав-сторін Енергетичного Співтовариства;
впровадження мережевих кодексів та настанов в електроенергетичному комплексі;
забезпечення недопущення перехресного субсидіювання видів діяльності на ринку електричної енергії, а також одних споживачів за рахунок інших;
оцінки вартості втраченого навантаження;
прийняття рішення про призначення номінованого оператора (-ів) ринку, призупинення діяльності, припинення виконання функції номінованого оператора ринку, а також встановлення процедури паспортизації номінованого оператора ринку;
оцінки обґрунтованості та затвердження витрат оператора системи передачі, понесених ним при єдиному сполученні ринків "на добу наперед" та єдиному сполученні внутрішньодобових ринків;
прийняття рішення про початок функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед! та/або єдиного сполучення внутрішньодобових ринків;
погодження договорів, наданих оператором системи передачі, що стосуються приєднання до Європейських платформ балансування;
надання звільнення або встановлення зобов’язання щодо виконання окремих вимог кодексу системи передачі;
укладення договорів, що встановлюють обмеження, включаючи положення, які перешкоджають споживачам укладати договори одночасно з кількома електропостачальниками (агрегаторами) та/або обмежують вибір споживачів щодо обрання електропостачальника (агрегатора);
застосування санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору про участь в агрегованій групі та договору про постачання електричної енергії споживачу, зокрема при зміні агрегатора або електропостачальника;
впровадження інтелектуальних систем обліку;
усунення необґрунтованих перешкод та обмежень для розвитку самостійного виробництва електричної енергії споживачем для забезпечення власних потреб, та громадських енергетичних об’єднань;
впровадження інтелектуальних лічильників серед споживачів;
призначення номінованого оператора ринку відповідно до затвердженого порядку, виходячи із відповідності юридичних осіб, які мають намір виконувати такі функції, законодавчо закріпленим критеріям тощо.
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.
Окремо варто зауважити, що для реалізації положень законопроекту на Кабінет Міністрів України покладено додаткові повноваження щодо:
затвердження інтегрованого національного плану з енергетики та клімату;
затвердження плану заходів з усунення виявлених регуляторних викривлень або ринкових збоїв та моніторингу виконання цього плану;
державного регулювання цін на електричну енергію для вразливих споживачів, а також побутових споживачів;
Також розширено повноваження Антимонопольного комітету України у частині:
погодження проектів правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на конкуренцію
здійснення моніторингу дотримання власником системи передачі своїх зобов’язань (спільно із Регулятором);
забезпечення державного регулювання ринку електричної енергії (спільно із Регулятором).
Таким чином, розширення повноважень таких державних органів може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту наголошуючи, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.
Слід відмітити, що статтею 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Водночас, законопроектом розширюється перелік учасників, що є суб’єктами ринку електричної енергії. Так, до переліку додано: центральний контрагент, торговий агент, громадське енергетичне об’єднання, компетентний орган, агрегатор, кризовий координатор, номінований оператор ринку електричної енергії, регіональний координаційний центр тощо. Відтак, за умови утворення нових суб’єктів господарювання можливе збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених нами податків і зборів.
Серед іншого, законопроектом передбачено надання можливості окремим суб’єктам ринку електричної енергії отримати певні виплати відшкодувань та компенсацій, зокрема, положення законопроекту наступного змісту:
обрання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, зберігання енергії та реагування попиту, для передиспетчеризації здійснюється із застосуванням ринкових механізмів та на умовах виплати оператором системи компенсації учаснику ринку /доповнення Закону новою статтею 44-1/. Проте, законопроектом не визначено хто виплачує компенсацію оператор системи передачі (НЕК "Укренерго", що знаходиться у власності держави) чи оператор системи розподілу (юридичні особи – акціонерні товариства);
Регулятор може дозволити оператору системи розподілу отримати обґрунтовану компенсацію, зокрема, щоб відшкодувати залишкову вартість своїх інвестицій в інфраструктуру електрозарядних станцій /внесення змін до статті 46 Закону/;
обґрунтовані витрати, понесені оператором системи розподілу у зв’язку з придбанням послуг з гнучкості (зокрема витрати на необхідні інформаційно-комунікаційні технології та інфраструктуру) підлягають відшкодуванню за рахунок тарифу на послуги з розподілу електричної енергії /доповнення Закону новою статтею 50-1/;
усі витрати, понесені центральним контрагентом та торговим агентом під час здійснення ними їхніх функцій, підлягають відшкодуванню /доповнення Закону новою статтею 51-2/.
Поряд з цим, у межах захисту вразливих споживачів передбачається надання підтримки для підвищення енергоефективності з метою подолання проблеми енергетичної бідності, якщо така проблема буде встановлена. При цьому категорія вразливі споживачі має визначатись з урахуванням енергетичної бідності, включаючи низький рівень доходу, значну частку витрат на енергоресурси в доході та низький рівень енергоефективності. Крім того законопроектом встановлюється, що крім випадків, встановлених частиною третьою статті 61 Закону, захист вразливих споживачів не може здійснюватися шляхом державного регулювання цін на електричну енергію /внесення змін до статті 61 Закону/. Мінфін зауважує, що такі зміни потребуватимуть додаткових видатків на їх реалізацію та звертає увагу, що відповідно до пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено зупинення на 2025 рік дії, зокрема, частини першої статті 61 Закону України "Про ринок електричної енергії". Тому в законопроекті слід визначити реальні терміни набрання чинності змін до вказаної статті з урахуванням розробки механізмів реалізації її положень та наявних ресурсів для їх виконання. З огляду на зазначене, запропоновані законопроектом зміни до статті 61 Закону Мінфіном не підтримуються.
Крім того, законопроектом пропонується змінити підхід до розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного класу споживачів. Так, пропонується зробити їх диференційованими залежно від профілів споживання (відбору) або виробництва (відпуску) електричної енергії користувачів системи. Також при встановленні відповідного тарифу пропонується враховувати платежі та надходження в межах механізму компенсації між операторами систем передачі /внесення змін до статті 7 Закону/, а також можуть включатись витрати на участь оператора системи передачі в регіональному координаційному центрі та Європейській мережі операторів системи передачі електричної енергії, витрати оператора системи передачі, понесені у зв’язку із його участю у сполученні ринків, витрати на здійснення заходів з передиспетчеризації або зустрічної торгівлі, якщо такі витрати були включені у відповідний тариф рішенням Регулятора /внесення змін до статті 33 Закону/.
Також законопроектом пропонується змінення підходу розподілу пропускної спроможності /внесення змін до статті 38 Закону/. Законодавча ініціатива заключається в тому, щоб за наявності перевантажень розподіл пропускної спроможності здійснювався шляхом проведення аукціонів: явного (за принципом першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників, які пропонують найвищу ціну) та неявного (відповідно до алгоритму сполучення цін та/або алгоритму зіставлення у межах безперервної торгівлі) /довідково: на сьогодні відповідний розподіл здійснюється за принципом першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників, які пропонують найвищу ціну/.
Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині надання Регулятором та оператором системи суб’єктам господарювання окремих видів відшкодувань та компенсацій; захисту вразливих споживачів (індивідуальних побутових споживачів) за рахунок надання їм підтримки; зміни підходу до розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного класу споживачів та зміни підходу розподілу пропускної спроможності може:
зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК "Укренерго", що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;
призвести до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, спрямованих на фінансове забезпечення діяльності Регулятора, що, у свою чергу, може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків;
призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, законопроектом запропоновано передбачити норми щодо запровадження стимулів для підвищення енергоефективності та інвестиційних стимулів для виробництва електричної енергії, зокрема, щодо довгострокових інвестицій у декарбонізовану та сталу енергосистему, зберігання енергії, енергоефективність та реагування попиту для задоволення потреб ринку електричної енергії, а також сприяння добросовісній конкуренції з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії. Водночас такі заходи стимулювання, зокрема, можуть надалі передбачати різного роду податкові пільги, преференції та витрати, які впливатимуть на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів. Аналогічне застереження надає і Мінфін у своєму експертному висновку, вказуючи на відсутність механізмів та джерел впровадження вищезазначеного стимулювання та пропонує виключити із даної законодавчої ініціативи слова "стимулів" у відповідних відмінках.
У свою чергу, законопроектами пропонується встановити нові штрафні санкції за порушення вимог постачальниками послуг комерційного обліку щодо: неподання, несвоєчасне подання, систематичне порушення строків надання, подання завідомо недостовірних або спотворених основних даних та/або даних комерційного обліку; поводження з даними, невиконання заходів щодо забезпечення зберігання даних у пристроях зберігання, невиконання обґрунтованих вимог та рішень адміністратора комерційного обліку /внесення змін до статті 77 Закону/. Так, законопроектом пропонується передбачити штрафні санкції у розмірі від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 17 до 170 тис. гривень).
Відтак, зважаючи на вимоги базових законів у сфері енергетичних ринків та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у законопроектах, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
Крім того, Мінфін надає ряд пропозицій по суті законопроекту та вказує на потребу в отриманні інформації про відповідність положень законопроекту положенням директиви та регламентів (із зазначенням статей), згаданих у пояснювальній записці, а також довідки щодо відповідності положень законопроекту зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Загалом Мінфін у межах компетенції наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора та відмічає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Зкону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики" (реєстр. № 12087-1 від 18.10.2024), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Гриб В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та впливатиме на надходження відповідних бюджетів залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.57. СЛУХАЛИ:
Інформацію проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" щодо врахування в освітньому процесі індивідуальних нахилів, навичок та здібностей здобувачів освіти у професійній і спортивній сферах" (реєстр. № 12237 від 25.11.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього є впровадження в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти системи вивчення особистісних якостей, нахилів, навичок та здібностей здобувачів освіти у професійній і спортивній сферах з подальшим використанням отриманої інформації для формування найкращих індивідуальних освітніх траєкторій, сприяння професійному становленню, професійній орієнтації та особистому розвитку здобувачів освіти, а також застосування найбільш оптимальних підходів у навчанні, для реалізації якої Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" пропонується доповнити новими статтями 26-1 і 26-2, передбачивши зокрема таке:
для визначення індивідуальних нахилів, навичок та здібностей у професійній і спортивній сферах здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти щорічно (протягом перших двох місяців навчання на кожному курсі) проходять тестування у визначеному порядку;
таке тестування проводиться відповідно до методик, затверджених Міністерством освіти і науки України з урахуванням рекомендацій Міністерства молоді та спорту України;
відповідальною особою за проведення у закладі професійної (професійно-технічної) освіти тестувань є практичний психолог або соціальний педагог, а у разі відсутності у штатному розписі закладу освіти відповідних посад – педагогічний працівник, призначений наказом керівника закладу освіти.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету та/або інших бюджетів.
Разом з тим, варто відмітити, що впровадження в освітній процес запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити необхідність фінансового забезпечення заходів з розробки відповідних методик, загальні вимоги до яких визначаються у новій статті 26-2 законопроекту (зокрема, з урахуванням різних вікових категорій, статі та стану здоров’я учнів, вимог інклюзивного навчання, адаптації до розвитку технологій і вимог часу) та забезпечення закладу професійної (професійно-технічної) належними навчально-методичними матеріалами для проведення тестувань, потреби у здійсненні доплат відповідальним за проведення тестування педагогічним працівникам.
Зважаючи, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на здобуття професійної (професійно-технічної) освіти належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та місцевих бюджетів, прийняття законопроекту може призвести до необхідності збільшення відповідних видатків.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) вважає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на проведення щороку у закладах професійної (професійно-технічної) освіти тестування здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти для визначення індивідуальних нахилів, навичок та здібностей у професійній і спортивній сферах. Однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів.
Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" щодо врахування в освітньому процесі індивідуальних нахилів, навичок та здібностей здобувачів освіти у професійній і спортивній сферах" (реєстр. № 12237 від 25.11.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на організацію та забезпечення заходів з проведення тестування здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.58. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо врахування в освітньому процесі психологічного профілю учнів, їх індивідуальних нахилів та здібностей у науковій і спортивній сферах" (реєстр. № 12236 від 25.11.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього, серед іншого, визначено впровадження в освітній процес системи вивчення індивідуальних нахилів та здібностей здобувачів освіти у науковій і спортивній сферах, визначення психологічного профілю та інших важливих характеристик учнів для формування оптимальних підходів у навчанні та вихованні під час здобуття повної загальної середньої освіти, для реалізації якої Закон України "Про повну загальну середню освіту" пропонується доповнити новими статтями 17-1 і 17-2, передбачивши, зокрема таке:
для визначення психологічного профілю, індивідуальних нахилів та здібностей у науковій і спортивній сферах учні протягом здобуття повної загальної середньої освіти кожні два роки (протягом перших двох місяців навчання у п’ятому, сьомому, дев’ятому та одинадцятому класах) проходять тестування у визначеному порядку;
тестування учнів проводиться відповідно до методик, затверджених Міністерством освіти і науки України з урахуванням рекомендацій Міністерства молоді та спорту України;
відповідальною особою за проведення у закладі загальної середньої освіти тестувань є практичний психолог або соціальний педагог, а у разі відсутності у штатному розписі закладу загальної середньої освіти відповідних посад – педагогічний працівник, призначений наказом керівника закладу освіти.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету та/або інших бюджетів.
Разом з тим, варто відмітити, що впровадження в освітній процес запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити необхідність фінансового забезпечення заходів з розробки відповідних методик, загальні вимоги до яких визначаються у новій статті 17-2 законопроекту (зокрема, з урахуванням різних вікових категорій, статі та стану здоров’я учнів, вимог інклюзивного навчання, адаптації до розвитку технологій та вимог часу) та забезпечення закладу загальної середньої освіти належними навчально-методичними матеріалами для проведення тестувань, потреби у здійсненні доплат відповідальним за проведення тестування педагогічним працівникам.
Зважаючи, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 та статті 103-3 Бюджетного кодексу України видатки на здобуття повної загальної середньої освіти (включаючи оплату праці педагогічних працівників) належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та місцевих бюджетів, прийняття законопроекту може призвести до необхідності збільшення відповідних видатків.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) вважає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на проведення кожних два роки у закладах загальної освіти тестування учнів для визначення психологічного профілю, індивідуальних нахилів та здібностей у науковій і спортивній сферах. Однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів.
Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо врахування в освітньому процесі психологічного профілю учнів, їх індивідуальних нахилів та здібностей у науковій і спортивній сферах" (реєстр. № 12236 від 25.11.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на організацію та забезпечення заходів з проведення тестування учнів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.59. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою фінансової стабілізації сфери теплопостачання та окремих сегментів ринку природного газу" (реєстр. № 11273-1 від 05.06.2024), поданий народним депутатом України Хлапуком М. М. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання проблемних питань діяльності підприємств теплової генерації, що призвели до накопичення кредиторської заборгованості цих підприємств за спожитий природний газ та інші енергоносії, за рахунок удосконалення механізмів урегулювання боргів з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням ринкових механізмів урегулювання. Для реалізації такої мети запропоновано внести зміни до законів України "Про теплопостачання", "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", "Про ринок електричної енергії", "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та "Про виконавче провадження", згідно з якими, серед іншого, передбачено:
визначення нових підходів до формування та встановлення тарифів на теплову енергію;
уточнення та конкретизації окремих норм щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції з метою погашення такої кредиторської заборгованості, умов підтвердження територіальними комісіями обсягів заборгованості з різниці в тарифах, надання можливості погашення заборгованості за електричну енергію, послуги з розподілу та передачі електричної енергії шляхом проведення взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах;
запровадження механізму поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із суб’єктом господарювання, на якого відповідно до законодавства покладено виконання спеціальних обов’язків на ринку природного газу;
подовження норм щодо надання гарантій та компенсацій, що надаються суб’єктам ринку природного газу та у сфері теплопостачання за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням відповідно до статті 3 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) не підтримує законопроект у поданій редакції, висловлюючи ряд зауважень і пропозицій щодо уточнення та доповнення положень законопроекту для належного унормування питань в частині відшкодування різниці в тарифах і забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та природний газ (додається). При цьому Мінфін визначає, що реалізація законопроекту призведе до потреби у додаткових видатках з державного бюджету та до розбалансування його показників у сумі 208,6 млрд гривень.
Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме збільшення витрат з державного та/або місцевих бюджетів. На таке також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
Зважаючи, що законопроект містить положення, які зумовлюють збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою фінансової стабілізації сфери теплопостачання та окремих сегментів ринку природного газу" (реєстр. № 11273-1 від 05.06.2024), поданий народним депутатом України Хлапуком М.М. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах та за покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.60. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконавчого провадження за заявою військовослужбовця" (реєстр. № 12070 від 25.09.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С. та Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом запропоновано розширити перелік категорій військовослужбовців щодо яких зупиняються виконавчі дії (зокрема під час воєнного стану), встановивши, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі надходження заяви від військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, який є стороною виконавчого провадження, на строк проходження військової служби (у період воєнного стану) та до 6 місяців від дня звільнення особи з військової служби, а у випадку перебування військовослужбовця на лікуванні (реабілітації) понад визначений цією нормою строк, зупинення виконавчого провадження припиняється через 30 календарних днів з моменту закінчення лікування (реабілітації).
Варто зазначити, що статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір, який зараховується до державного бюджету /у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів/.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу України виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби, зараховується в рівних частинах до загального та спеціального фондів державного бюджету /стаття 29/, при цьому кошти, зараховані до спеціального фонду спрямовуються на здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій та виплату винагороди державним виконавцям /стаття 30/.
Відтак, реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до зменшення надходжень до загального та спеціального фондів державного бюджету від виконавчого збору у період дії воєнного стану. В свою чергу, зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету зумовить, відповідно, зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових витрат загального фонду державного бюджету на виконання вищевказаних завдань та забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби /у зв’язку із неможливістю проведення таких видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього/.
У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до законопроекту зазначається, що його реалізація спричинить відтермінування сплати виконавчого збору, що може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету у період дії воєнного стану та зазначає про необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування.
Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважив Мінфін.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконавчого провадження за заявою військовослужбовця" (реєстр. № 12070 від 25.09.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В. В., матиме вплив на показники бюджету (зумовить зменшення надходжень до загального та спеціального фондів державного бюджету, відповідно, витрат державного бюджету за спеціальним фондом, що в свою чергу потребуватиме збільшення видатків загального фонду державного бюджету для організації і проведення виконавчих дій та забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби на період дії воєнного стану). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.61. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до нормативно-правових актів України щодо охорони культурної спадщини" (реєстр. № 11498 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України "Про охорону культурної спадщини", яким, зокрема, пропонується:
– надання можливості викупу об'єктів культурної спадщини на користь територіальної громади, міста, села, селища;
– підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, розширення кола суб’єктів та переліку підстав для притягнення відповідних осіб до відповідальності.
Також, законодавчою ініціативою передбачається внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема, щодо не поширення дії цього закону на державний нагляд (контроль) у сфері охорони культурної спадщини.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, шо його реалізація впливатиме на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок накладання фінансових (штрафних) санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини та водночас може потребувати залучення додаткових коштів відповідних місцевих бюджетів для викупу об’єктів культурної спадщини органами місцевого самоврядування.
Мінфіном зауважено, що відповідно до статті 21 Закону "Про охорону культурної спадщини" за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини суд може постановити рішення про викуп пам’ятки у власність держави, викупна ціна пам’ятки визначається за згодою сторін та в разі спору – судом. Відтак, потребує врегулювання питання розмежування повноважень щодо викупу об’єктів культурної спадщини на користь держави або територіальної громади міста, селища, села.
Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуло увагу також Мінфін.
За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків додаткових видатків, та пропозицій реальних джерел їх покриття.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до нормативно-правових актів України щодо охорони культурної спадщини" (реєстр. № 11498 від 19.08.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (матиме наслідком збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від застосування штрафних санкцій у разі виявлених відповідних правопорушень та потребуватиме вишукання додаткових коштів місцевих бюджетів для здійснення викупу об’єктів культурної спадщини органами місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.62. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до частини шостої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо розширення кола суб’єктів права власності на землі, на яких розташовані пам’ятки археології" (реєстр. № 11506 від 21.08.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується розширити кола суб’єктів права власності на землі, на яких розташовані пам'ятки археології, шляхом встановлення правових засад для перебування вказаних земель у комунальній власності, з одночасним забезпеченням належного захисту та збереження пам’яток археології, їх охоронюваного статусу.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів для здійснення заходів з охорони та збереження пам’яток археології.
Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуло увагу також Мінфін.
Загалом Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що подальший розгляд законопроекту можливий у разі надання фінансово-економічних розрахунків до нього.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до частини шостої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо розширення кола суб’єктів права власності на землі, на яких розташовані пам’ятки археології" (реєстр. № 11506 від 21.08.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.63. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо підстав для отримання статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 12443 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ пропонується надати право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та виконували завдання протиповітряної оборони.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити за відсутності вихідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть відповідного статусу;
зважаючи на те, що положеннями пункту 19 частини першої статті 6 Закону (до якого законопроектом запропоновані зміни) урегульовано питання надання статусу учасника бойових дій, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь у виконанні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, до яких також належить виконання завдань протиповітряної оборони, виокремлювати у цьому ж переліку окремий вид військ Збройних Сил України, які в умовах воєнного стану в Україні виконують завдання протиповітряної оборони в межах виконання заходів з національної безпеки і оборони, немає необхідності. При цьому, надання виняткових умов для певних категорій військовослужбовців без застосування єдиних процедур і підходів спричинить подальше розширення контингенту пільгових категорій громадян і, як наслідок, призведе до додаткових видатків державного бюджету;
з огляду на зазначене за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект не підтримується.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо підстав для отримання статусу учасника бойових дій" (реєстр. № 12443 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.64. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо забезпечення права учасників бойових дій на звільнення від штрафних санкцій за кредитними зобов'язаннями" (реєстр. № 12314 від 13.12.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Проектом закону пропонується доповнити частину першу статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ новим пунктом 23, згідно із яким передбачається звільнення учасників бойових дій на особливий період від нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту, зокрема, зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, при цьому Мінфін відмітив, що прийняття проекту закону матиме вплив на фінансову стабільність банківської системи та сплату банками податків і дивідентів до державного бюджету;
впровадження положень проекту закону щодо поширення на всіх учасників бойових дій (до яких належать не лише військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які забезпечують проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а й учасники Другої світової війни або бойових дій в Афганістані) права на звільнення від нарахування штрафних санкцій за кредитними зобов’язаннями призведе до розширення кола осіб, які набудуть права на таке звільнення, у зв’язку з чим банківські установи понесуть збитки під час здійснення своєї діяльності;
зважаючи на те, що на даний час низкою законодавчих актів вже передбачено пільгові взаємовідносини з позичальниками на період воєнного стану (пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України; пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; пункти 6 і 62 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"), пільгу щодо звільнення від нарахування штрафних санкцій за кредитними зобов’язаннями на вказаний період, на думку Мінфіну, доцільно встановити для учасників бойових дій з числа військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, які забезпечують проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, визначених пунктами 19–25 статті 6 та статтею 61 Закону;
за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо забезпечення права учасників бойових дій на звільнення від штрафних санкцій за кредитними зобов'язаннями" (реєстр. № 12314 від 13.12.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., може мати вплив на показники бюджетів (може потребувати витрат державного бюджету у разі визначення механізму здійснення компенсації кредиторам відповідних втрат внаслідок звільнення окремих категорій громадян від нарахувань штрафних санкцій (пені, процентів за користування кредитами) за кредитними зобов’язаннями). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.65. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури" (реєстр. № 12278 від 02.12.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроектом, зокрема, пропонується:
запровадити нові особливості пенсійного забезпечення працівників прокуратури у Законі України "Про пенсійне забезпечення", виключивши відповідні норми із Закону України "Про прокуратуру", при цьому передбачивши призначення і виплату пенсій прокурорам за вислугою років та по інвалідності після їх звільнення з органів прокуратури (діючі норми статті 86 Закону України "Про прокуратуру" не містять вимог щодо обов’язкового звільнення з органів прокуратури для призначення вищевказаних видів пенсії) та встановивши єдині умови перерахунку пенсій таким особам шляхом здійснення індексації пенсії на загальних умовах;
визначити Пенсійний фонд України центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи сприятиме економії коштів державного бюджету, що спрямовуються як трансферт на пенсійне забезпечення працівників прокуратури, в той же час потребуватиме додаткових видатків у частині надання спеціального статусу Пенсійному фонду України, зокрема на оплату праці працівників цього Фонду, які наразі здійснюються за рахунок власних коштів Фонду, при цьому визначити обсяг економії бюджетних коштів та додаткових видатків з державного бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних;
законодавча ініціатива не узгоджується з положеннями Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону, з урахуванням чого постає питання доцільності та необхідності внесення відповідних змін щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури до Закону України "Про пенсійне забезпечення";
зміна статусу Фонду потребуватиме збільшення видатків на оплату праці працівників у зв’язку з підвищенням розмірів посадових окладів державних службовців у зв’язку з віднесенням такого органу до іншого типу державних органів першої юрисдикції. При цьому, пунктом 18 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році оплата праці державних службовців, зокрема Фонду, здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України;
за узагальнюючим висновком Мінфіну проект закону потребує доопрацювання.
Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури" (реєстр. № 12278 від 02.12.2024), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (зумовить зменшення витрат державного бюджету на пенсійне забезпечення прокурорів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі надання спеціального статусу Пенсійному фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
2.2.66. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення термінів та термінології для підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців" (реєстр. № 11487 від 16.08.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та до статті 21-4 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" пропонується виключити граничні строки для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві без установлення граничних строків для реалізації права на таку одноразову грошову допомогу, а також військовослужбовців, які проходять базову військову службу.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту, висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи, загалом зазначає про непідтримку його положень, як таких, що призведуть до розбалансування державного бюджету, та зауважується, зокрема, про таке:
– реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур у зв’язку зі скасуванням часових обмежень для виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті, встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби у минулі роки, військовозобов’язаним і резервістам, які призивалися на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві у минулі роки, що призведе до суттєвого розширення кола осіб, які матимуть право на отримання такої грошової допомоги;
– із запровадженням воєнного стану в Україні та оголошенням загальної мобілізації пріоритетними напрямами фінансування з державного бюджету визначено видатки на безпеку і оборону, заходи правового режиму воєнного стану, а також інші нагальні потреби держави, спричинені широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України;
- відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном;
– положення законопроекту не враховують окремих положень Конституції України, Бюджетного кодексу України, а також рішень Конституційного Суду від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 25.01.2012 № 3- рп/2012, від 27.11.2008 № 26- рп/2008;
– питання подальшого посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей має опрацьовуватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей держави, необхідності першочергового фінансування в умовах воєнного стану потреб сектору безпеки і оборони, пов’язаних із відсіччю збройної агресії російської федерації, а також з урахуванням необхідності реалізації норм вже прийнятих законів України.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення термінів та термінології для підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців" (реєстр. № 11487 від 16.08.2024), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших силових структур). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.67. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12456 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом запропоновано доповнити статті 97 і 99 Закону України "Про Національну поліцію" новими положеннями, якими передбачити виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі поліцейського, який виконував бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, у період дії воєнного стану (далі – одноразова грошова допомога). Розмір цієї одноразової грошової допомоги пропонується визначати постановою Кабінету Міністрів України.
Слід зазначити, що питання виплати вищезазначеної одноразової грошової допомоги врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.
Зокрема, цією постановою передбачено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн гривень у разі загибелі поліцейського, а також смерті внаслідок поранення (контузії, травми каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України розгляд цього законопроекту вбачається недоцільним та пропонується порушені питання вирішувати в межах чинного законодавства України. При цьому зазначається, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи інвалідності поліцейських у період дії воєнного стану здійснюється в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на 2025 рік для Національної поліції України за бюджетною програмою 1007020 "Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України".
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12456 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.68. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо забезпечення права споживачів на отримання пільг зі сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (реєстр. № 12461 від 31.01.2025), поданий народним депутатом України Приходько Н.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів за подання позовів, пов’язаних з порушенням їх прав відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є забезпечення права споживачів на отримання пільг зі сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та відповідно до недофінансування судової системи, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів, з якими споживачі будуть звертатися до судів, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін законопроект не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо забезпечення права споживачів на отримання пільг зі сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (реєстр. № 12461 від 31.01.2025), поданий народним депутатом України Приходько Н.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.69. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, з врученням ордену "Золота зірка"" (реєстр. № 13005 від 07.02.2025), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Брагаром Є.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях учасників бойових дій, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, з врученням ордену "Золота зірка", починаючи з 2014 року, особам, яким присвоєно звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка", яких нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, "За мужність" трьох ступенів, княгині Ольги трьох ступенів, — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, пільг та гарантій, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншими нормативно правовими актами.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що встановлення запропонованої пільги дозволить віддати належну шану тим, хто ціною свого життя захистив нашу країну.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості позовів відповідних осіб, з якими вони будуть звертатися до судів, однак оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Водночас Мінфін висловлює застереження, що запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади. Разом з тим, Мінфіном законопроект підтримано, враховуючи соціальну значущість відповідного питання.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, з врученням ордену "Золота зірка"" (реєстр. № 13005 від 07.02.2025), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Брагаром Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.70. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки" (реєстр. № 12207 від 14.11.2024), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, визначає правові та організаційні засади створення і функціонування національної системи кібербезпеки відповідно до Директиви (ЄС) 2022/2555 та встановлює можливості використання продуктів, послуг і процесів інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення кібербезпеки. Зокрема, законопроектом шляхом внесення змін до 11 законів України передбачається, серед іншого:
визначити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кібербезпеки /далі – уповноважений орган/;
уточнити перелік суб’єктів виконання вимог з кібербезпеки;
створити у складі уповноваженого органу єдиний контактний пункт для здійснення реалізації інформаційного обміну між основними суб’єктами забезпечення кібербезпеки;
уточнити повноваження Національного координаційного центру кібербезпеки;
створити Реєстр суб’єктів виконання вимог з кібербезпеки (інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації щодо суб’єктів виконання вимог з кібербезпеки) та Базу даних реєстраційних даних доменних імен (інформаційна (автоматизована) система, що містить відомості, необхідні для ідентифікації та зв’язку з власниками доменних імен та контактними особами, які адмініструють доменні імена верхнього рівня у адресному просторі інтернет України та пов’язані з доменом верхнього рівня .ua);
запровадити відповідальність суб’єкта виконання вимог з кібербезпеки за порушення законодавства у сфері кібербезпеки шляхом накладення штрафів;
розширити повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, законопроектом передбачено ряд доручень Кабінету Міністрів України та уповноваженому органу, зокрема Уряду доручається:
організувати та забезпечити виконання функцій уповноваженого органу в межах відповідних видатків на поточний рік державного органу, на який покладено такі повноваження.
під час підготовки проекту державного бюджету на рік, який слідує за роком введення відповідного закону в дію, та наступні роки врахувати видатки, необхідні для виконання повноважень (функцій) уповноваженого органу, при цьому у разі прийняття рішення про створення нового центрального органу виконавчої влади для виконання завдань, функцій та повноважень уповноваженого органу під час підготовки проекту державного бюджету провести відповідні фінансово-економічні розрахунки та врахувати видатки, необхідні для виконання повноважень (функцій) уповноваженого органу.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не передбачає внесення змін до видаткової частини державного або місцевих бюджетів на поточний та/або на наступний бюджетний роки, оскільки: положення законопроекту передбачають відтермінування введення в дію Закону (даної законодавчої ініціативи) на 2 роки, а окремі його положення - з відкладальною умовою, задля забезпечення послідовного алгоритму створення всіх необхідних складових забезпечення кібербезпеки України; фінансове забезпечення частини витрат на здійснення організаційно-розпорядчих заходів, передбачених законопроектом, можливо буде здійснити за рахунок перерозподілу видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади; фінансове забезпечення іншої частини витрат на здійснення організаційно-розпорядчих заходів можливо здійснити за рахунок коштів міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій та з інших джерел, не заборонених законом.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може впливати на надходження і витрати державного та місцевих бюджетів, але не має змоги визначити обсяг додаткових видатків бюджету у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфін звертає увагу, що у разі відсутності такого джерела фінансового забезпечення, як кошти міжнародної технічної допомоги та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.
Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур нагляду за кібербезпекою та запровадженням європейських схем сертифікації кібербезпеки" (реєстр. № 12207 від 14.11.2024), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними органами, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.71. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 13001 від 05.02.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за незаконну відмову у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян" (якщо такі дії вчинені з мотивів національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, антисемітизму) у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п’яти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 595 до 1 360 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), відмітивши, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень.
Крім того, змінами до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" передбачається наділити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повноваженнями в частині запобігання антисемітизму та здійснення заходів щодо протидії антисемітизму, його проявів на території України і в межах її юрисдикції, для реалізації яких утворивши у секретаріаті Уповноваженого окремий структурний підрозділ з питань контролю у сфері запобігання та протидії антисемітизму (нова стаття 19-1).
За висновком Мінфіну реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету внаслідок необхідності збільшення чисельної працівників нового підрозділу в секретаріаті Уповноваженого, однак відповідних розрахунків до законопроекту не надано.
Слід зауважити, що надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, згідно вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 13001 від 05.02.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., є таким, що матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків за необхідності збільшення чисельності працівників секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.72. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання споживання тютюнових виробів в спеціально обладнаних приміщеннях" (реєстр. № 13019 від 14.02.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонується встановити, зокрема, що:
місця для куріння поза межами закладів та місць, в яких куріння заборонено, мають бути: розміщені таким чином, щоб мінімізувати вплив тютюнового диму на некурців та обмежити доступ некурців або неповнолітніх; обладнані контейнерами для збору використаних тютюнових виробів, наочною інформацією, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!";
адміністрації підприємств, установ та організацій усіх форм власності, уповноважені особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування можуть відводити спеціальні місця для куріння за умови їх розташування в спеціально відведених відокремлених приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією та/або пристроями для очищення повітря, іншими засобами для виведення тютюнового диму, а на вході до таких приміщень має розміщуватися інформація: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!" та "Доступ до приміщення виключно для споживачів нікотиновмісної продукції, які досягли 18-ти років".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не призведе до збільшення витрат державного бюджету, більше того, сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань з огляду на скорочення кількості некурців, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму в громадських місцях, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням і передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних курінням.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для організації адміністраціями підприємств, установ та організацій усіх форм власності, уповноваженими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування спеціальних місць для куріння, а вартісну величину впливу на показники бюджетів оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання споживання тютюнових виробів в спеціально обладнаних приміщеннях" (реєстр. № 13019 від 14.02.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на виконання вимог щодо облаштування місць для куріння у бюджетних установах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.73. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13017 від 13.02.2025), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Касаєм Г.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, та по 31 грудня календарного року, в якому буде припинено або скасовано дію воєнного стану, продовжити дію передбаченого до 1 січня 2025 року звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товарів, які ввозяться суб’єктами літакобудування, що підпадають під дію статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
ціллю законопроекту є створення належних законодавчих умов для розвитку та подальшого зростання в Україні виробництва сучасних видів авіаційної техніки та літальних апаратів, ефективного використання накопиченого науково-технічного та виробничого потенціалу літакобудівної галузі, збереження досягнутих позицій на світовому ринку авіаційної техніки;
реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів, а тимчасове скорочення надходжень митних платежів до державного бюджету буде компенсовано за рахунок збільшення надходжень до державного бюджету у вигляді податків та зборів, які планується отримувати у зв’язку із очікуваним збільшенням обсягів виробництва літаків, зниженням собівартості продукції, зменшення витрат підприємств на виплати митних платежів при закупівлі матеріалів, комплектуючих виробів та систем.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
запропоноване законопроектом продовження дії відповідних норм призведе до недонадходження до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, а також до необхідності повернення вже сплаченого ввізного мита при ввезенні товарів, зазначених у пункті 4 підпункту 13 розділу XXI Митного кодексу України;
оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків та інформації про обсяги майбутнього ввезення на митну територію України товарів, зазначених у законопроекті, на пільгових умовах, а також необхідності повернення з бюджету вже сплаченого ввізного мита у період з 01.01.2025 до моменту набрання чинності положеннями законопроекту;
продовження терміну дії звільнення від оподаткування ввізним митом товарів після того, як термін дії закінчився, спричинить неузгодженості і різнотлумачення під час його застосування, оскільки фактично залишається неврегульованим період від закінчення дії норми, встановленої Митним кодексом України, і до моменту набрання чинності законопроектом.
Загалом Мінфін не підтримує законопроект.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13016 від 13.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13017 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13016.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13017 від 13.02.2025), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Касаєм Г.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.74. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні електронні реєстри" щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів" (реєстр. № 12402 від 13.01.2025), поданий народним депутатом України Власенком С.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроектом передусім пропонується встановити, що базові реєстри, інші реєстри, а також визначені законом реєстри саморегулівних організацій підлягають обов’язковому резервному копіюванню, та відповідно унормувати питання щодо створення і функціонування резервних копій реєстрів, передбачивши, серед іншого, що:
зберігання реєстрової інформації забезпечується держателем та адміністратором відповідного реєстру постійно (якщо інше не встановлено законодавством) із обов’язковим застосуванням засобів та технологій резервного копіювання та хеш-логування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
копія кожного реєстру зберігається в окремому місці, яке відрізняється від основного місця розташування реєстру, та оновлюється не менше ніж двічі на добу з метою забезпечення актуальності даних;
у структурі адміністратора публічного електронного реєстру створюється та функціонує окремий структурний підрозділ, відповідальний за забезпечення кібербезпеки;
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснює технічний аудит дотримання вимог безпеки, а також щорічно перевіряє механізми резервного копіювання державних реєстрів.
При цьому, у пункті 5 розділу II законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (йдеться про законопроект) забезпечити в межах повноважень внесення змін до державного бюджету з метою фінансування заходів, передбачених цим Законом.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
запровадження положення, згідно з яким у структурі адміністратора публічного електронного реєстру створюється та функціонує окремий структурний підрозділ, відповідальний за гарантування кібербезпеки, може потребувати виділення додаткових коштів з державного бюджету внаслідок необхідності збільшення чисельності працівників органів державної влади, які є адміністраторами електронних реєстрів, з метою утворення таких структурних підрозділів;
у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань неможливо надати пропозиції щодо фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту в разі його прийняття;
передбачені законопроектом заходи забезпечать покращення стану захищеності інформації в публічних електронних реєстрах, що в умовах вторгнення РФ на територію України особливо важливо для безперебійної роботи критичної інфраструктури України.
Загалом Мінфін у межах компетенції погоджує законопроект із зауваженням: законопроект потребує надання детальних фінансово-економічних розрахунків від суб’єкта права законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні електронні реєстри" щодо забезпечення безперервного функціонування публічних електронних реєстрів" (реєстр. № 12402 від 13.01.2025), поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів, зокрема для створення і функціонування структурних підрозділів, відповідальних за забезпечення кібербезпеки, а також для створення і оновлення резервних копій реєстрів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.75. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13016 від 13.02.2025), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Касаєм Г.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, та по 31 грудня календарного року, в якому буде припинено або скасовано дію воєнного стану, продовжити для суб’єктів літакобудування дію передбаченого до 1 січня 2025 року:
звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ по операціях з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, та постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько- конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;
оподаткування ПДВ за нульовою ставкою операцій з продажу продукції (послуг), виробленої суб’єктами літакобудування за рахунок коштів державного бюджету;
звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування;
звільнення від сплати земельного податку суб’єктів літакобудування.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є створення умов для тимчасового зменшення податкового навантаження на підприємства літакобудівної промисловості, більш ефективного використання науково-технічного й виробничого потенціалу промисловості, активізації міжнародного співробітництва, інвестиційної й зовнішньоекономічної діяльності, модернізації літакобудівних підприємств, збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможних літаків, двигунів і авіаційного устаткування;
реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів, водночас державний бюджет після прийняття законопроекту отримає додаткові надходження у вигляді податків та зборів, які сплачуватимуть підприємства-суміжники, залучені до розробки та виробництва товарів (послуг) на різних етапах життєвого циклу галузі літакобудування.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів, оцінити який не можливо, при цьому вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості платників податку, які скористаються пільгами, результатів їх фінансово-господарської діяльності, що відображатиметься у фінансовій звітності;
за 2021–2024 роки недонадходження ПДВ за операціями з: ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, становили за 2021 р. – 517,7 млн грн, за 2022 р. – 384,9 млн грн, за 2023 р. – 96,8 млн грн, за 2024 р. – 209,5 млн грн; постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості, становили за 2021 р. – 56,3 млн грн, за 2022 р. – 90,4 млн грн, за 2023 р. – 139,1 млн гривень, за 9 місяців 2024 р. – 251,2 млн грн;
сума відповідної податкової пільги в частині податку на прибуток підприємств, що є втратами доходів бюджету, становила у 2023 р. – 1.093.576,35 тис. грн, за 9 місяців 2024 р. – 1.189.013,7 тис. грн, тож для розгляду питання щодо продовження дії пільги необхідно здійснити аналіз щодо обсягів цільового використання коштів, вивільнених від оподаткування, отриманих в розрізі кожного суб’єкта літакобудування за весь період дії пільги;
запропоноване продовження дії пільг щодо земельного податку для суб’єктів літакобудівної галузі призведе до недонадходження коштів до місцевих бюджетів, та, як наслідок, негативно позначиться на фінансовій спроможності органів місцевого самоврядування та може спричинити недофінансування, зокрема, комунальних служб, закладів охорони здоров’я, освіти, заходів, пов’язаних з відбудовою зруйнованих об’єктів інфраструктури, а також зменшити видатки на соціальне забезпечення населення.
Загалом Мінфін не підтримує законопроект.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
Крім того, законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до підпункту 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13017 від 13.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13016 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13017.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" (реєстр. № 13016 від 13.02.2025), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Касаєм Г.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від ПДВ, податку на прибуток підприємств та земельного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для надання додаткової дотації місцевим бюджетам на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.76. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 12300 від 11.12.2024), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Козирем С.В., Войцехівським В.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроектом, метою якого згідно з пояснювальною записко є забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) до соціальних гарантій та пільг, встановлених Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (далі – Закон), пропонується встановити, що громадянам, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території населеного пункту, якому надано статус гірського, або фактичне місце проживання (перебування) яких підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО, надається статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
У пояснювальній записці до законопроекту звернуто увагу, що відповідно до статті 6 Закону "розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків. Фінансування збільшення розміру пенсій, передбачене цією частиною, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України". При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи на підставі наведених даних щодо чисельності ВПО зазначається, що орієнтовна сума додаткових видатків державного бюджету становитиме до 30 млн грн на місяць, для забезпечення яких Кабінету Міністрів України доручається підготувати зміни до закону про державний бюджет.
Крім того, слід відмітити, що відповідно до частини першої статті 6 Закону Кабінетом Міністрів України встановлені особливості оплати праці осіб, які працюють у гірських районах (постанова КМУ від 11.08.1995 № 648), згідно з якими, зокрема, передбачено що на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників підвищуються на 25 відсотків.
Таким чином, до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій про внесення змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) визначає, що реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів для виплати у збільшеному на 20 відсотків розмірі пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги ВПО, які одержали відповідний статус. Однак, відсутність показників для обрахунку унеможливила визначення Мінфіном прогнозного обсягу додаткових видатків.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зауваживши серед іншого про відсутність у законопроекті чітких критеріїв щодо постійного/ тривалого терміну перебування у гірських населених пунктах та заходів відповідного контролю, що може призвести до навмисного переселення ВПО на певний час до гірських населених пунктів задля отримання статусу та підвищених розмірів виплат (наразі більшість зареєстрованих ВПО перемістилися з територій, на яких на сьогодні не ведуться бойові дії, і не знялися з обліку ВПО, а отже, у разі зміни такими особами місця проживання/реєстрації у гірських населених пунктах вони зможуть отримувати соціальні виплати у підвищених розмірах, що потребуватиме додаткового виділення бюджетних коштів у сумі щонайменше 8 млрд гривень).
Зважаючи, що законопроект містить положення, які зумовлюють збільшення видатків державного бюджету, визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (з 1 числа місяця, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 12300 від 11.12.2024), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Козирем С.В., Войцехівським В.О. та іншими, буде мати вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для проведення належних виплат у збільшеному розмірі). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.77. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство" щодо запровадження соціального державно-приватного партнерства зі стимулювання облаштування об'єктів охорони здоров'я, освіти, культури та інших, коштом приватних партнерів" (реєстр. № 12422 від 20.01.2025), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Фрісом І.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується, серед іншого:
ввести визначення терміну "соціальне державно-приватне партнерство" (співробітництво між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування та приватними партнерами, яке полягає у реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та/або технічному переоснащенні об'єктів комунальної власності без мети отримання прибутку на користь приватного партнера від подальшої реалізації проекту та без передачі приватному партнеру відповідного об'єкта, окрім визначених заходів підтримки державно-приватного партнерства);
встановити особливості реалізації проектів соціального державно-приватного партнерства;
визначити однією з форм державної підтримки відповідних проектів – надання пільг зі сплати земельного податку та/або орендної плати за землю за земельні ділянки приватного партнера або його пов'язаних осіб в межах адміністративно-територіальної одиниці, де реалізується проект, що не можуть перевищувати суми 50 відсотків інвестицій, внесених приватним партнером.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, при цьому законопроект дозволить залучити кошти приватних партнерів без обов'язку надання їм частки у доходах з діяльності об'єктів комунальної власності.
Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту щодо надання пільг зі сплати земельного податку та/або орендної плати за землю за земельні ділянки приватного партнера призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів відповідних територіальних громад. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту, зокрема щодо суперечності його положень Податковому кодексу України.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство" щодо запровадження соціального державно-приватного партнерства зі стимулювання облаштування об'єктів охорони здоров'я, освіти, культури та інших, коштом приватних партнерів" (реєстр. № 12422 від 20.01.2025), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Фрісом І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів відповідних територіальних громад в частині земельного податку та/або орендної плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.78. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України" (реєстр. № 12142 від 21.10.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Законопроектом пропонується визначити правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування залізничного транспорту України врегульовуючи, зокрема, питання:
термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;
система державного управління у сфері залізничного транспорту;
ліцензування на залізничному транспорті, поклавши відповідні повноваження на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;
організація перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом;
функціонування під’їзних колій та діяльності їх володільців;
система управління безпекою руху та ризиками на залізничному транспорті;
ведення технічного розслідування залізничних транспортних подій;
особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті, вимоги до персоналу залізничного транспорту, порядок підготовки та перевірки професійних знань працівників залізничного транспорту тощо.
Серед іншого законопроектом визначаються положення щодо:
здійснення розвитку залізничного транспорту на основі стратегій та програм розвитку на відповідний період, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту;
принципів формування тарифної політики на залізничному транспорті, зокрема, передбачивши визначення тарифу на обов’язкові послуги з доступу до інфраструктури;
умов надання суспільно важливих послуг перевезення пасажирів залізничним транспортом за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (у далекому (внутрішньому) сполученні – за рахунок коштів державного бюджету; у приміському сполученні – за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у разі якщо маршрут суспільно важливих перевезень у приміському сполученні проходить через територію декількох адміністративно-територіальних одиниць, відповідні місцеві органи можуть забезпечувати такі перевезення на умовах співфінансування відповідно до положень Бюджетного кодексу України; у міському сполученні – за рахунок коштів місцевих бюджетів);
будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури загального користування за рахунок коштів оператора інфраструктури, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством тощо.
Слід звернути увагу, що на сьогодні окремі положення законопроекту врегульовані Законом України "Про залізничний транспорт", який пропонується визнати таким, що втратить чинність після прийняття цього закону (пункт 2 розділу Х "Прикінцеві положення" законопроекту).
При цьому, у пункті 1 розділу Х "Прикінцеві положення" законопроекту відмічається, що цей Закон набирає чинності через п’ять років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України, крім положень пунктів 5-7 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відтак, реалізація його положень не потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах. Однак у майбутніх бюджетних періодах реалізація положень законопроекту потребуватиме суттєвих видатків державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.
Відповідно до статті 4 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері залізничного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Разом з тим, стаття 25 законопроекту визначає, що технічне розслідування залізничних транспортних подій покладається на Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті. Водночас, законопроектом визначено повноваження вказаних органів державної влади у цій сфері (частини друга-четверта та шоста статті 4 законопроекту). При цьому, повноважень місцевих органів виконавчої влади законопроектом не визначено.
Слід зауважити, що на сьогодні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту не створені, тому їх утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету. Відмітимо, що утворення відповідних центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України має забезпечити протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану (абзац третій пункту 5 розділу Х "Прикінцеві положення" законопроекту).
Водночас, у фінансово-економічних розрахунках до законопроекту зазначено, що з огляду на функціонал центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту (Служби залізничного транспорту) у перший рік після його утворення знадобиться орієнтовно 30 млн грн (за цінами 2024 року).
Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
При цьому тимчасово, до початку здійснення повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, здійснюватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту (пункт 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" законопроекту), а до моменту утворення Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту (пункт 2 розділу XIIІ "Перехідні положення" законопроекту).
Однак слід враховувати, що сьогодні функціонує Національне бюро розслідувань на транспорті /перейменоване Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами/, яке відповідно до положення, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27.09.2023 № 881, серед іншого, займається технічним розслідуванням аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, цивільними повітряними суднами і літальними апаратами. Тому створення окремого Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті, що займатиметься виключно технічним розслідуванням залізничних аварійних подій може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Крім того, слід наголосити, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частина перша статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"/.
Серед іншого, законопроектом передбачається створення Державного фонду у складі спеціального фонду державного бюджету для забезпечення фінансування будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури, а також організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом у далекому (внутрішньому) сполученні (частина третя статті 13 і частина сьома та восьма статті 19 законопроекту).
Відтак, створення такого фонду матиме вплив на дохідну і видаткову частини бюджету, проте джерел формування цього фонду у складі спеціального фонду, відповідних фінансово-економічних розрахунків, а також обґрунтувань доцільності вирішення проблем фінансування залізничної галузі саме через створення такого фонду до законопроекту не надано. Такі ж зауваження висловив Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Крім того, положення законопроекту щодо створення відповідного Державного фонду потребують узгодження з бюджетним законодавством з огляду на такі вимоги Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/.
Так, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу /частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48/ витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за цим фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних конкретно визначених джерел формування спеціального фонду бюджету /частина третя статті 29 і частина третя статті 30 Кодексу/.
Також, доцільно відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.
Разом з тим, Мінфін у своєму експертному висновку наголошує, що в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла зобов’язання "уникати будь-яких змін до Бюджетного кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, в тому числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів" (Меморандум про економічну та фінансову політику від 04.10.2024). Отже, розширення спеціального фонду державного бюджету суперечить зобов’язанням України.
У свою чергу, законопроект передбачає функціонування низки державних реєстрів, обов’язок ведення яких покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, зокрема реєстри:
залізничного рухомого складу (стаття 29 законопроекту);
інфраструктури залізничного транспорту загального користування та під’їзних колій (стаття 10 законопроекту);
сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки (стаття 23 законопроекту);
свідоцтв машиністів, суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу (стаття 11 законопроекту);
навчальних центрів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації машиністів (стаття 12 законопроекту).
Ведення згаданих вище реєстрів потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також відмічається в експертному висновку Мінфіна. При цьому, Мінфін наголошує на відсутності у матеріалах до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань, розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття таких видатків для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, вплив на видаткову частину державного бюджету матиме реалізація положень частини першої статті 8 законопроекту, відповідно до якої для забезпечення сталого фінансування утримання та розвитку інфраструктури таке фінансування може здійснюватися у тому числі за кошти державного бюджету в рамках державної цільової програми сталого розвитку інфраструктури залізничного транспорту загального користування, яка затверджується строком на п’ять років.
Слід зауважити, що на сьогодні державна цільова програма сталого розвитку інфраструктури залізничного транспорту відсутня, при цьому її розробка буде суперечити пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету /постанова Уряду від 11.10.2016 № 710/, яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.
Також суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується проведення структурної реформи АТ "Українська залізниця". Так, законопроектом встановлено, що Кабінету Міністрів України належить забезпечити здійснення структурних перетворень АТ "Українська залізниця" з розділенням оператора інфраструктури та перевізників (окремо з вантажних та пасажирських перевезень) (абзац третій підпункту 2 пункту 5 розділу Х "Прикінцеві положення" законопроекту). Реалізація відповідної законодавчої ініціативи може мати вплив на видаткову частину державного бюджету.
Необхідно також відмітити, що законопроект містить положення, реалізація яких потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів, а саме на:
утримання та розвиток інфраструктури залізничного транспорту, яка використовується для потреб певного регіону у вантажних та пасажирських перевезеннях (частина восьма статті 7 та частина друга статті 8 законопроекту);
відшкодування частини витрат на утримання збиткових під’їзних колій (частина п’ята статті 10 законопроекту);
будівництво, модернізація та придбання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту (частина третя статті 13 законопроекту);
співфінансування перевезень відповідно до положень Кодексу, у разі, якщо маршрут поїзда суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні проходить через територію декількох областей (частина шоста статті 19 законопроекту);
забезпечення на компенсаційній основі (шляхом відшкодування понесених витрат або/і надання виключних прав) суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом (частина дев’ята статті 19 законопроекту).
Проте, Кодекс не передбачає відповідних норм, а вказані вище видатки не віднесено до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів /частини перші статей 89, 90 і 91 Кодексу/. При цьому, пропозицій щодо внесення змін до Кодексу не надано. Слід нагадати, що частиною п’ятою статті 4 Кодексу встановлено, що зміни до Кодексу можуть вноситися виключно законом про внесення змін до нього. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіна. Разом з тим Мінфін зауважує, що відволікання значних ресурсів негативно вплине на фінансування з місцевих бюджетів першочергових видатків, особливо зважаючи на те, що більше 70% місцевих бюджетів територіальних громад є дотаційними та не мають достатніх фінансових ресурсів.
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо утворення та забезпечення діяльності визначених законопроектом нових державних органів; створення відповідного державного фонду у складі спеціального фонду державного бюджету; ведення відповідних Реєстрів; проведення структурної реформи АТ "Українська залізниця"; здійснення будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту; організація суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом; забезпечення сталого фінансування утримання та розвитку інфраструктури залізничного транспорту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.
При цьому, за висновком Мінфіну потреба у фінансовому забезпеченні поточного рівня пасажирських перевезень становитиме не менше 40,6 млрд грн (за оцінкою Світового банку – 906 млн євро). У Польщі на зазначені цілі з бюджету щороку витрачається 145 млрд грн (3 млрд євро), а в Німеччині – 540 млрд грн (12 млрд євро).
Також законопроектом встановлено, що для визначення послуг суспільно важливих перевезень, які фінансуються за рахунок державного бюджету, Кабінетом Міністрів України утворюється міжвідомча комісія з питань забезпечення мобільності населення залізничним транспортом (пункт 2 частини четвертої статті 19 законопроекту). Створення такої комісії не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, оскільки, як правило, така комісія – це консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах за колегіальним принципом, якщо інше не визначено актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, реалізація положень законопроекту матиме вплив і на дохідну частину державного бюджету.
Так, статтею 19 законопроекту передбачено, що організація суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом забезпечується за рахунок коштів державного (далеке сполучення і приміське сполучення та умовах співфінансування) і місцевих (міське і приміське сполучення) бюджетів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" /далі – Закон/ державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 Закону така державна допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.
Слід відмітити, що положення законопроекту щодо організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом центральним органом виконавчої влади та їх здійснення за рахунок коштів державного бюджету (пункт 39 частини першої статті 1, частина десята статті 6, частина перша, абзац шостий частини шостої та частина сьома статті 19 законопроекту) не узгоджуються з положеннями Кодексу, оскільки згідно із статтею 91 Кодексу видатки на відшкодування витрат на проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян віднесено виключно до видатків місцевих бюджетів, відтак такі видатки не можуть здійснюватися з державного бюджету. Як наслідок, це питання має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.
Водночас законопроектом передбачається доповнення переліку документів дозвільного характеру, отриманих суб’єктами господарювання залізничного транспорту. До них належать:
свідоцтво машиніста і сертифікат машиніста (стаття 11 законопроекту);
свідоцтво про визнання навчального центру, що здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації машиністів (стаття 12 законопроекту);
сертифікат авторизації та сертифікат безпеки (стаття 23 законопроекту);
дозвіл на введення в експлуатацію (надання на ринку) структурних підсистем залізничного транспорту (стаття 28 законопроекту);
свідоцтво про призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування і ремонт рухомого складу (стаття 31 законопроекту).
Крім того, законопроектом доповнено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме: перевезення вантажів та/або пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти тяговим залізничним рухомим складом залізничними коліями загального користування; надання послуг тягового залізничного рухомого складу (стаття 5 законопроекту).
Так, видача, оновлення або виготовлення дубліката згаданих вище дозвільних документів, а також внесення змін до них є платними адміністративними послугами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту. Залежно від виду документа розмір адміністративного збору за їх видачу варіює від 0,5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому здійснюється видача такого документа /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3 028 гривень, встановленого на 01.01.2025 року, розмір плати становитиме від 1 514 до 9 084 гривень/. При цьому анулювання та призупинення дії свідоцтв та сертифікатів здійснюються на безоплатній основі. Крім того, законопроект не встановлює розмір плати за видачу дозволу на введення в експлуатацію (надання на ринку) структурної підсистеми залізничного транспорту і ліцензії на перевезення вантажів та/або пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти тяговим рухомим складом залізничними коліями загального користування (відмічається, що їх розмір встановлюється і затверджується Кабінетом Міністрів України).
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту призведе до збільшення надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів від плати за видачу вище згаданих дозвільних документів. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься залежно від кількості виданих документів у ході практичної реалізації положень законопроекту.
Крім того законопроектом передбачається, що з метою стимулювання ефективного використання пропускної спроможності інфраструктури загального користування, оператори інфраструктури залізничного транспорту можуть стягувати із заявників, яким було виділено пропускну спроможність, додаткову плату за пропускну спроможність, яка розподіляється, але не використовується (частина друга статті 15 законопроекту). Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи може призвести до покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності операторів інфраструктури залізничного транспорту та до відповідного збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.
Враховуючи наведене, Мінфін загалом у межах компетенції відмічає, що з огляду на зобов’язання України, взяті відповідно до проекту Світового банку "Позика на підтримку політики розвитку "Основи зростання" (щодо необхідності внесення законопроекту на розгляд до Верховної Ради України до кінця 2024 року), законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України" (реєстр. № 12142 від 21.10.2024), поданий Кабінетом Міністрів України:
– матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, може призвести до втрат доходів відповідних бюджетів, а також збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, оцінка впливу визначатиметься залежно від практичної реалізації положень відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом законодавчої ініціативи (через п’ять років з дня припинення або скасування воєнного стану);
– рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 39 частини першої статті 1; частини десятої статті 6; частини третьої статті 13; частини першої, абзацу шостого частини шостої, частини сьомої та восьмої статті 19 законопроекту) у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та статей 2, 4, 13, 23, 29, 30, 48, 91 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.
2.2.79. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України" (реєстр. № 12142-1 від 06.11.2024), поданий народним депутатом України Магомедовим М.С.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Законопроектом пропонується визначити основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування України врегульовуючи, зокрема, питання:
термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;
система державного управління у сфері залізничного транспорту;
ліцензування на залізничному транспорті, поклавши відповідні повноваження на центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;
правовий режим майна залізничного транспорту, передбачивши, що об’єкти залізничного транспорту можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності, а об’єкти інфраструктури загального користування є державною власністю, не підлягають приватизації та закріплюються за оператором інфраструктури на праві господарського відання;
функціонування інфраструктури залізничного транспорту загального користування;
організація перевезень пасажирів, вантажу, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом;
основи функціонування під’їзних колій;
система управління безпекою руху на залізничному транспорті та ведення технічного розслідування залізничних транспортних подій;
особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті, вимоги до персоналу залізничного транспорту, порядок підготовки та перевірки професійних знань працівників залізничного транспорту тощо;
відповідальність за безпечну експлуатацію залізничного транспорту та контроль ризиків, пов’язаних з нею.
Серед іншого законопроектом визначаються положення щодо:
здійснення розвитку залізничного транспорту на основі стратегій та програм розвитку залізничного транспорту України на відповідний період, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту;
принципів формування тарифної політики на залізничному транспорті, зокрема, передбачивши визначення тарифу на обов’язкові послуги з доступу до інфраструктури залізничного транспорту загального користування;
визначення умов фінансової компенсації перевізнику організатором відповідних перевезень (Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування);
організації суспільно важливих перевезень за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (у внутрішньому сполученні – за рахунок коштів державного бюджету; у приміському сполученні – за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у разі якщо маршрут суспільно важливих перевезень у приміському сполученні проходить через територію декількох адміністративно-територіальних одиниць, відповідні місцеві органи можуть забезпечувати такі перевезення на умовах співфінансування відповідно до положень Бюджетного кодексу України; у міському сполученні – за рахунок коштів місцевих бюджетів);
організації місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядкування під’їздів до залізничних станцій, пасажирських зупинних пунктів, вокзалів з урахуванням потреб пасажирів з обмеженою мобільністю, забезпечення транспортного сполучення з населеними пунктами за місцем розташування станцій, вокзалів, створення сприятливих умов для функціонування телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг;
будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури загального користування за рахунок коштів оператора інфраструктури, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством тощо.
Слід звернути увагу, що на сьогодні окремі положення законопроекту врегульовані Законом України "Про залізничний транспорт", який пропонується визнати таким, що втратить чинність після прийняття цього закону (пункт 2 розділу ХІ "Прикінцеві положення" законопроекту).
При цьому, у пункті 1 розділу ХІ "Прикінцеві положення" законопроекту відмічається, що цей Закон набирає чинності через п’ять років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України, крім положень пунктів 5-7 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відтак, реалізація його положень не потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах. Однак у майбутніх бюджетних періодах реалізація положень законопроекту потребуватиме суттєвих видатків державного та місцевих бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.
Відповідно до статті 4 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері залізничного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Разом з тим, стаття 32 законопроекту визначає, що технічне розслідування залізничних транспортних подій покладається на Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті. Водночас, законопроектом визначено повноваження вказаних органів державної влади у цій сфері (частини друга, третя, п’ята та сьома статті 4 законопроекту). При цьому повноважень місцевих органів виконавчої влади законопроектом не визначено.
Слід зауважити, що на сьогодні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту не створені, тому їх утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету. Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що окремі положення законопроекту матимуть вплив на показники державного бюджету, зокрема в частині збільшення витрат на створення та фінансування нових державних органів.
Необхідно відмітити, що утворення відповідних центральних органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України має забезпечити протягом одного року з дня опублікування цього Закону, але не пізніше ніж через два роки з дня його опублікування (пункт 5 розділу ХІ "Прикінцеві положення" законопроекту).
Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
При цьому тимчасово, до початку здійснення повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту її функції та повноваження, визначені цим Законом, здійснюватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту (пункт 1 розділу XII "Перехідні положення" законопроекту), а до моменту утворення Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту (пункт 2 розділу XII "Перехідні положення" законопроекту).
Однак слід враховувати, що сьогодні функціонує Національне бюро розслідувань на транспорті /перейменоване Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами/, яке відповідно до положення, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27.09.2023 №881, серед іншого, займається технічним розслідуванням аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, цивільними повітряними суднами і літальними апаратами. Тому створення окремого Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті, що займатиметься виключно технічним розслідуванням залізничних аварійних подій може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Крім того, слід наголосити, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частина перша статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"/.
Серед іншого, законопроектом передбачається створення Державного фонду у складі спеціального фонду державного бюджету для забезпечення фінансування будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури, а також організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом у далекому (внутрішньому) сполученні (частина третя статті 18 і частина сьома та восьма статті 26 законопроекту).
Відтак, створення такого фонду матиме вплив на дохідну і видаткову частини бюджету, проте джерел формування цього фонду у складі спеціального фонду, відповідних фінансово-економічних розрахунків, а також обґрунтувань доцільності вирішення проблем фінансування залізничної галузі саме через створення такого фонду до законопроекту не надано. Такі ж зауваження висловив Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Крім того, положення законопроекту щодо створення відповідного Державного фонду потребують узгодження з бюджетним законодавством з огляду на такі вимоги Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/.
Так, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу /частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48/ витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за цим фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних конкретно визначених джерел формування спеціального фонду бюджету /частина третя статті 29 і частина третя статті 30 Кодексу/.
Також, доцільно відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.
Разом з тим, Мінфін у своєму експертному висновку наголошує, що в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла зобов’язання "уникати будь-яких змін до Бюджетного кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, в тому числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів" (Меморандум про економічну та фінансову політику від 04.10.2024). Отже, розширення спеціального фонду державного бюджету суперечить зобов’язанням України.
У свою чергу, законопроект передбачає функціонування низки державних реєстрів, обов’язок ведення яких покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту, зокрема реєстри:
залізничного рухомого складу (стаття 36 законопроекту);
інфраструктури залізничного транспорту загального користування та під’їзних колій (стаття 14 законопроекту);
сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки (стаття 30 законопроекту);
свідоцтв машиністів, суб’єктів, відповідальних за технічне обслуговування та ремонт рухомого складу (стаття 15 законопроекту);
навчальних центрів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації машиністів (стаття 16 законопроекту).
Ведення згаданих вище реєстрів потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також відмічається в експертному висновку Мінфіна. При цьому, Мінфін наголошує на відсутності у матеріалах до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягу коштів, необхідних на реалізацію законопроекту, а також розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття таких видатків для досягнення збалансованості бюджету.
Разом з тим, вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів матиме реалізація положень частини дев’ятої статті 8 законопроекту, відповідно до якої для забезпечення сталого фінансування утримання та розвитку інфраструктури залізничного транспорту таке фінансування може здійснюватися у тому числі за кошти державного бюджету, зокрема в рамках спеціальної державної цільової програми, а також за кошти місцевих бюджетів для забезпечення потреб певного регіону у вантажних та пасажирських перевезеннях залізничним транспортом.
Слід зауважити, що на сьогодні державна цільова програма сталого розвитку інфраструктури залізничного транспорту відсутня, при цьому її розробка буде суперечити пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету /постанова Уряду від 11.10.2016 № 710/, яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.
Також суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується проведення структурної реформи АТ "Українська залізниця". Так, законопроектом встановлено, що Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня опублікування цього Закону, але не пізніше ніж через два роки з дня його опублікування належить забезпечити фінансове та організаційне розділення діяльності АТ "Українська залізниця" (пункт 5 розділу ХІ "Прикінцеві положення" законопроекту). Реалізація відповідної законодавчої ініціативи може мати вплив на видаткову частину державного бюджету.
Необхідно також відмітити, що законопроект містить положення, реалізація яких потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів, а саме на:
утримання та розвиток інфраструктури залізничного транспорту, яка використовується для потреб певного регіону у вантажних та пасажирських перевезеннях (частина дев’ята статті 8 та частина друга статті 9 законопроекту);
відшкодування частини витрат на утримання збиткових під’їзних колій (абзац третій частини четвертої статті 14 законопроекту);
утримання збиткових об’єктів інфраструктури залізничного транспорту загального користування (частина четверта статті 20 законопроекту);
будівництво, модернізація та придбання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту (частина третя статті 18 законопроекту);
співфінансування перевезень відповідно до положень Кодексу, у разі, якщо маршрут поїзда суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні проходить через територію декількох областей (частина шоста статті 26 законопроекту);
забезпечення компенсації перевізнику/оператору інфраструктури різниці між запропонованим ними тарифом та встановленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (частина одинадцята статті 6 законопроекту);
забезпечення на компенсаційній основі (шляхом відшкодування понесених витрат або/і надання виключних прав) суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом (частина дев’ята статті 26 законопроекту).
Проте, Кодекс не передбачає відповідних норм, а вказані вище видатки не віднесено до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів /частини перші статей 89, 90 і 91 Кодексу/. При цьому, пропозицій щодо внесення змін до Кодексу не надано. Слід нагадати, що частиною п’ятою статті 4 Кодексу встановлено, що зміни до Кодексу можуть вноситися виключно законом про внесення змін до нього. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіна. Разом з тим Мінфін зауважує, що відволікання значних ресурсів негативно вплине на фінансування з місцевих бюджетів першочергових видатків, особливо зважаючи на те, що більше 70% місцевих бюджетів територіальних громад є дотаційними та не мають достатніх фінансових ресурсів.
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо утворення та забезпечення діяльності визначених законопроектом нових державних органів; створення відповідного державного фонду у складі спеціального фонду державного бюджету; ведення відповідних Реєстрів; проведення структурної реформи АТ "Українська залізниця"; здійснення будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту; організація суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом; забезпечення сталого фінансування утримання та розвитку інфраструктури залізничного транспорту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. Крім того, потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів реалізація законопроекту в частині фінансового забезпечення виконання робіт з благоустрою об’єктів інфраструктури залізничного транспорту.
При цьому, за висновком Мінфіну потреба у фінансовому забезпеченні поточного рівня пасажирських перевезень становитиме не менше 40,6 млрд грн (за оцінкою Світового банку – 906 млн євро). У Польщі на зазначені цілі з бюджету щороку витрачається 145 млрд грн (3 млрд євро), а в Німеччині – 540 млрд грн (12 млрд євро).
Також законопроектом встановлено, що для визначення послуг суспільно важливих перевезень, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, Кабінетом Міністрів України утворюється міжвідомча комісія з питань забезпечення мобільності населення залізничним транспортом (пункт 2 частини четвертої статті 26 законопроекту). Створення такої комісії не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, оскільки, як правило, така комісія – це консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах за колегіальним принципом, якщо інше не визначено актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, реалізація положень законопроекту матиме вплив і на дохідну частину державного бюджету.
Так, статтею 26 законопроекту передбачено, що організація суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом забезпечується за рахунок коштів державного (далеке сполучення і приміське сполучення та умовах співфінансування) і місцевих (міське і приміське сполучення) бюджетів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" /далі – Закон/ державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 Закону така державна допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.
Слід відмітити, що положення законопроекту щодо організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади та їх здійснення за рахунок коштів державного бюджету (пункт 56 частини першої статті 1, абзац третій частини одинадцятої статті 6, частина перша, абзац шостий частини шостої та частина сьома статті 26 законопроекту) не узгоджуються з положеннями Кодексу, оскільки згідно із статтею 91 Кодексу видатки на відшкодування витрат на проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян віднесено виключно до видатків місцевих бюджетів, відтак такі видатки не можуть здійснюватися з державного бюджету. Як наслідок, це питання має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.
Водночас законопроектом передбачається доповнення переліку документів дозвільного характеру, отриманих суб’єктами господарювання залізничного транспорту. До них належать:
свідоцтво машиніста і сертифікат машиніста (стаття 15 законопроекту);
свідоцтво про визнання навчального центру, що здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації машиністів (стаття 16 законопроекту);
сертифікат авторизації та сертифікат безпеки (стаття 30 законопроекту);
дозвіл на введення в експлуатацію (надання на ринку) структурних підсистем залізничного транспорту (стаття 35 законопроекту);
свідоцтво про призначення суб’єкта, відповідального за технічне обслуговування і ремонт рухомого складу (стаття 38 законопроекту).
Законопроектом доповнено також перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме: перевезення вантажів та/або пасажирів тяговим залізничним рухомим складом залізничними коліями загального користування, та з послуг тягового залізничного рухомого складу (стаття 5 законопроекту).
Так, видача, оновлення або виготовлення дубліката згаданих вище дозвільних документів, а також внесення змін до них є платними адміністративними послугами, що надаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту. Залежно від виду документа розмір адміністративного збору за їх видачу варіює від 0,5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому здійснюється видача такого документа /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3 028 гривень, встановленого на 01.01.2025 року, розмір плати становитиме від 1 514 до 9 084 гривень/. При цьому анулювання та призупинення дії свідоцтв та сертифікатів здійснюються на безоплатній основі. Крім того, законопроект не встановлює розмір плати за видачу дозволу на введення в експлуатацію (надання на ринку) структурної підсистеми залізничного транспорту, ліцензії на перевезення вантажів та/або пасажирів тяговим залізничним рухомим складом залізничними коліями загального користування, сертифікату авторизації та сертифікату безпеки (відмічається, що їх розмір встановлюється і затверджується Кабінетом Міністрів України).
Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту призведе до збільшення надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів від плати за видачу вище згаданих дозвільних документів. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься залежно від кількості виданих документів у ході практичної реалізації положень законопроекту.
Слід зауважити, що за видачу та оновлення свідоцтва машиніста законопроектом встановлюються дві різні плати, зокрема положеннями абзаців четвертого та п’ятого частини другої статті 15 законопроекту – це один та 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в частині четвертій цієї ж статті законопроекту за ці самі адміністративні послуги встановлено плату у розмірі двох та одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому надається послуга, відповідно. Відтак зазначені положення законопроекту потребують доопрацювання. Аналогічне зауваження висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту.
Крім того законопроектом передбачається, що з метою стимулювання ефективного використання пропускної спроможності інфраструктури залізничного транспорту загального користування, оператори інфраструктури можуть стягувати із заявників, яким було виділено пропускну спроможність, додаткову плату за пропускну спроможність, яка розподіляється, але не використовується (частина друга статті 22 законопроекту). Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи може призвести до покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності операторів інфраструктури залізничного транспорту та до відповідного збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів.
Слід зауважити, що абзацом третім пункту 5 розділу ХІІ "Перехідні положення" законопроекту пропонується звільнити оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту під інфраструктурою залізничного транспорту загального користування. Це призведе до втрат місцевих бюджетів та необхідності передбачення додаткових коштів з державного бюджету /плата за землю є складовою податку на майно і відповідно до статей 64 та 69 Кодексу - доходами місцевих бюджетів, а згідно із статтею 103 Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів/.
Необхідно зазначити, що будь-які питання оподаткування, в тому числі і підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, відповідно до пункту 1.1 статті 1 та статті 7 Податкового кодексу України /далі – ПКУ/ регулюються виключно ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ.
До того ж підпунктом 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 (щодо неможливості змін елементів податку протягом бюджетного року) пункту 4.1 та пункту 4.5 (щодо термінів застосування пільг) статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 (щодо термінів прийняття рішень) i 12.3.7 (щодо заборони встановлення індивідуальних пільг) пункту 12.3, підпункту 12.4.3 (щодо строків набрання чинності рішень) пункту 12.4 та пункту 12.5 (щодо строків набрання чинності рішень) статті 12 цього ПКУ, Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".
Разом з тим, Мінфін у своєму висновку звертає увагу на те, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень. Загалом Мінфін не підтримує положення абзацу третього пункту 5 розділу ХІІ "Перехідні положення" законопроекту.
Крім того, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею, якою встановити адміністративну відповідальність за невиконання вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері залізничного транспорту, у вигляді штрафів у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть відповідно, від 1 700 до 3 400 грн/ (підпункт перший пункту третього розділу XI "Прикінцеві положення" законопроекту). Застосування таких заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.
Окрім цього, слід зауважити, що Мінфін висловлює позицію щодо виключення частини сьомої статті 6 законопроекту, якою передбачено, що тарифи на пільгові перевезення окремих категорій громадян встановлюються відповідно до умов договорів між відповідним центральним або місцевим органом влади та перевізником. Водночас згідно з частиною першою та другою цієї статті законопроекту на залізничному транспорті під час провадження господарської діяльності тарифи на роботи (послуги) визначаються за державними регульованими та вільними тарифами з урахуванням принципів економічної обґрунтованості, прогнозованості, забезпечення розвитку конкурентного середовища, забезпечення єдності структури і системи побудови тарифу на обов’язкові послуги тощо, що не передбачають виокремлення пільгового тарифу для окремих категорій громадян. На сьогодні перевезення пільгових категорій громадян здійснюється на загальних підставах відповідно до умов і тарифів, встановлених законодавством для перевезення пасажирів на залізничному транспорті. Тому запропонована законопроєктом пропозиція щодо встановлення окремих тарифів на перевезення пільгових категорій громадян не може бути підтримана, оскільки призведе до порушення єдності чинної системи формування тарифів, її розбалансування, а також створить додаткові умови під час здійснення розрахунків за пільгові перевезення громадян та потребуватиме додаткових видатків з відповідних бюджетів на цю мету.
Також, Мінфін у своєму висновку наводить ознаки необґрунтованості законодавчих ініціатив, представлених у частинах третій та четвертій статті 18; частинах шостій, дев’ятій та десятій статті 26 законопроекту.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.
Загалом Мінфін у межах компетенції відмічає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання і надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України" (реєстр. № 12142-1 від 06.11.2024), поданий народним депутатом України Магомедовим М.С.:
– матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, може призвести до втрат доходів відповідних бюджетів, а також збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, оцінка впливу визначатиметься залежно від практичної реалізації положень відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом законодавчої ініціативи (через п’ять років з дня припинення або скасування воєнного стану);
– рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 56 частини першої статті 1; абзацу третього частини одинадцятої статті 6; частини третьої статті 18; частини першої, абзацу шостого частини шостої, частини сьомої та восьмої статті 26 законопроекту) у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та статей 2, 4, 13, 23, 29, 30, 48, 91 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
2.2.80. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури" (реєстр. № 12149 від 24.10.2024), поданий народним депутатом України Совсун І.Р. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, зокрема, шляхом внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" передбачається скасувати можливість призначення прокурорам пенсії по інвалідності (наразі прокурори, визнані особами з інвалідністю І або ІІ групи, мають право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи сприятиме економії коштів державного бюджету, а саме зменшенню видатків на пенсійне забезпечення, при цьому визначити обсяг економії не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури" (реєстр. № 12149 від 24.10.2024), поданий народним депутатом України Совсун І.Р. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджету (зумовить зменшення витрат державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.
2.2.81. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою" (реєстр. № 12284 від 04.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується:
встановити, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" не поширюється на правовідносини, що виникають під час надання державним або комунальним закладом у користування спортивних споруд державної та комунальної форм власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, пов’язаних з наданням платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою, перелік яких має затвердити Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту;
доручити Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) затвердити зазначений перелік платних послуг у сфері фізичної культури та спорту.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація:
не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету та здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету у межах бюджетних призначень, передбачених за бюджетною програмою "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) у частині забезпечення діяльності електронного реєстру спортивних споруд, а також інших джерел, не заборонених законодавством;
не матиме негативного впливу на надходження до бюджетів від плати за оренду державного чи комунального майна (оскільки відповідні процедури з проведення здачі в оренду державного майна не скасовуються);
забезпечить додаткові надходження державних і комунальних закладів фізичної культури та спорту орієнтовно в сумі 165,9 млн грн (при наданні погодинної послуги один раз на тиждень протягом 12 місяців), які будуть зараховані до спеціального фонду відповідних установ.
Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно з частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ (включаючи надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів, при цьому може призвести до зловживань і недоотримання надходжень у вигляді плати за оренду державного або комунального майна до відповідних бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання. Зокрема Мінфін з метою ефективного та прозорого використання державного і комунального майна пропонує доповнити законопроект положеннями щодо затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку та умов надання державними та комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури і спорту, що не є орендою.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою" (реєстр. № 12284 від 04.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ, а також може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.82. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг" (реєстр. № 12189 від 08.11.2024), поданий народним депутатом України Мотовиловцем А.В., Бондаренком О.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується:
виключити норми, якими передбачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами;
встановити, що суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання ритуальних послуг та/або реалізації предметів ритуальної належності, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме дерегуляції господарської діяльності з надання ритуальних послуг та покращить якість надання ритуальних послуг, завдяки позитивному впливу конкуренції як стимулу інвестувати в ефективність, якість, сервіс та інновації.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:
реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема:
– згідно з інформаційними даними Державної податкової служби України (інформація про суми податкових пільг, що є втратами доходів бюджету в розрізі кодів пільг та видів платежів) втрати бюджету від застосування пільги з податку на додану вартість для операцій з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами (код пільги 14060419) за 2023 рік становили 112,2 млн грн, а за 6 місяців 2024 року – 65,7 млн грн, тобто в разі оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання ритуальних товарів та послуг за загальною ставкою (20%) дохідна частина державного бюджету збільшиться (за прогнозною оцінкою на суму 131,4 млн грн на рік);
– може призвести до зменшення дохідної частини місцевих бюджетів з єдиного податку, що сплачують платники єдиного податку першої – третьої груп, у сумі приблизно 26 млн грн на рік, які можуть бути компенсовані надходженнями від податку на доходи фізичних осіб (розрахунково, за даними Державної податкової служби України, у сумі близько 67,5 млн грн на рік і забезпечить додаткові надходження до державного бюджету від військового збору в розмірі близько 5,6 млн грн на рік) у разі переходу таких платників на загальну систему оподаткування;
законопроектом не передбачено перехідного періоду для переходу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку першої – третьої груп на загальну систему оподаткування податком на доходи фізичних осіб та юридичних осіб – платників єдиного податку на сплату податку на прибуток підприємств.
Загалом Мінфін підтримує законопроект за умови його доопрацювання.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг" (реєстр. № 12189 від 08.11.2024), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Бондаренком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідних податків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.83. СЛУХАЛИ:
Інформацію Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування виробників лікарських засобів" (реєстр. № 12276 від 02.12.2024), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується з 1 січня 2026 року:
– запровадити новий загальнодержавний збір – збір за виробництво лікарських засобів (новий підпункт 9.1.8 пункту 9.1 статті 9 Кодексу), передбачивши визначення елементів цього збору (платників збору, об’єкту і бази оподаткування, ставки збору), зокрема, встановити ставку збору у розмірі 10 000 гривень за кожен вид лікарського засобу, виробленого протягом календарного місяця (новий розділ ІХ-1 Кодексу);
– встановити збільшену базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств на рівні 50 відсотків для: оподаткування прибутку виробників лікарських засобів; оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії виробника лікарських засобів, визначеного відповідно до статті 392 Кодексу; застосування положень пункту 57.11 статті 57 Кодексу до виплати дивідендів виробниками лікарських засобів (новий пункт 136.1-2 статті 136 Кодексу).
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що зміни до податкового законодавства сприятимуть як реалізації прав та інтересів пацієнтів (споживачів лікарських засобів), так і забезпечать державний бюджет додатковими надходженнями.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів, оцінити який неможливо;
вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від: кількості видів лікарських засобів, які виробляються протягом місяця; щомісячної динаміки зміни номенклатури виробництва ліків; фінансових результатів діяльності виробників лікарських засобів, які в умовах військової агресії РФ проти України можуть бути непередбачуваними внаслідок втрати виробничих потужностей та/або складів для зберігання виробленої готової продукції та сировини для виробництва ліків, руйнації логістичних ланцюгів постачальників сировини, зниження купівельної спроможності окремих категорій виробленої готової продукції;
запровадження нового збору та збільшення ставки податку на прибуток підприємств з 18 % до 50 % посилить податкове навантаження на вітчизняних виробників лікарських засобів та, як наслідок, спричинить зростання цін на вітчизняні ліки, що призведе до неконкурентоспроможності вітчизняних лікарських засобів порівняно з імпортними і не сприятиме забезпеченню прав та інтересів споживачів.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Слід також зауважити, що у разі запровадження передбаченого законопроектом нового загальнодержавного збору, його зарахування до державного бюджету та/або місцевих бюджетів необхідно унормувати у Бюджетному кодексі України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування виробників лікарських засобів" (реєстр. № 12276 від 02.12.2024), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від збору за виробництво лікарських засобів та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.84. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування" (реєстр. № 12288-1 від 24.12.2024), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Грищуком Р.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до 9 законодавчих актів України пропонується, зокрема:
поняття "громадське харчування" замінити поняттям "ресторанне господарство";
доповнити новими термінами "зона кальянного обслуговування", "суміш тютюнова для кальяну" та "суміш безтютюнова для кальяну";
визначити вимоги щодо функціонування зони кальянного обслуговування;
встановити, що куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів можливе у закладах ресторанного господарства лише у зонах кальянного обслуговування за умови одержання таким закладом ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (у разі надання послуг із споживання суміші тютюнової для кальяну) та дозволу на організацію роботи зони кальянного обслуговування;
доповнити перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності дозволом на організацію роботи зони кальянного обслуговування;
запровадити плату за видачу дозволу на організацію роботи зони кальянного обслуговування у розмірі: 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – для кожної зони кальянного обслуговування, що знаходиться у межах території міст /у 2025 році – 18 168 грн/; 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – для кожної зони кальянного обслуговування, що знаходиться на території сіл і селищ /у 2025 році – 9 084 грн/;
посилити фінансову відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення шляхом значного підвищення розміру фінансових санкцій;
доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до інших законів України, передбачивши спрямування коштів, отриманих від видачі дозволів на організацію роботи зони кальянного обслуговування, на підтримку розвитку: політики у сфері науки, зокрема розвитку наукового і науково-технічного потенціалу – 20% надходжень; молодіжної політики в частині популяризації та утвердження здорового способу життя в молодіжному середовищі – 80% надходжень.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень сприятиме: уніфікації терміну "заклад ресторанного господарства" в різних нормативно-правових актах для зменшення юридичних невизначеностей та уникнення потенційних колізій у застосуванні законодавства; відновленню роботи закладів ресторанного господарства, що надають послуги із вживання кальянів, з урахуванням міжнародних зобов’язань України щодо захисту здоров’я людей від шкідливого впливу тютюну; збільшенню надходжень до державного бюджету за рахунок встановлення плати за видачу дозволу на організацію роботи зони кальянного обслуговування; збільшенню обсягів фінансового забезпечення молодіжної політики та політики у сфері науки.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді, водночас законопроектом заплановано додаткові надходження до бюджету за рахунок встановлення оплати за видачу дозволу на організацію роботи зони кальянного обслуговування. Загалом зауважено, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень та пропозицій Мінфіну.
Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо провадження господарської діяльності у сфері ресторанного обслуговування" (реєстр. № 12288-1 від 24.12.2024), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Грищуком Р.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідної плати, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.85. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податковго Кодексу України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо стимулювання вирощування українського тютюну та використання вітчизняної сировини під час виробництва тютюнових виробів, посилення боротьби з нелегальним обігом тютюнових виробів та приведення положень національного законодавства до стандартів ЄС" (реєстр. № 12251-1 від 09.12.2024), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Кітом А.Б. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
передбачити, що роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,1, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,1;
змінити з 01.01.2025 розміри специфічної ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (із поетапним зростанням таких ставок з 2026, 2027 і 2028 року), а також змінити одиницю виміру з гривень за 1000 штук на євро за 1 кілограм (нетто);
встановити, що навантаження зі сплати акцизного податку на одну працюючу сигаретну машину у суб’єкта господарської діяльності, який володіє ліцензією на право виробництва тютюнових виробів, повинно становити суму, еквівалентну не менше 1 500 000 євро на місяць, при цьому всі інші сигаретні машини, зареєстровані в Єдиному реєстрі обладнання, мають бути опломбовано, а в разі пошкодження пломб та/або несанкціонованого запуску опломбованої сигаретної машини таке обладнання підлягає вилученню та утилізації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
уточнити вимоги до операцій з ввезення на митну територію України тютюнової сировини та передачі її для ферментації;
встановити, що ввезення на митну територію України, зберігання та/або використання обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів, крім нікотиновмісних продуктів для орального застосування, може здійснюватися виключно суб’єктами господарської діяльності, у яких наявна ліцензія на право виробництва тютюнових виробів;
визначити, що ліцензія на право вирощування тютюну надається суб’єкту господарювання за умови, що він є власником або на іншому праві користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення площею більше 0,5 га, та встановити для такого суб’єкта господарювання обов’язковий показник урожайності тютюну на рівні не менше 2000 кг з 1 га посіву;
посилити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо виробництва, зберігання, транспортування, оптової або роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом підвищення розміру фінансових санкцій у вигляді штрафів з їх диференціацією залежно від кількості здійснення таких правопорушень.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
основною метою законопроекту є стимулювання вирощування вітчизняної тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, збільшення потенціалу у цій галузі, запровадження посилених заходів боротьби проти тіньового ринку в Україні, зменшивши його до максимально допустимих 5% – 7%;
реалізація законопроекту матиме наслідком збільшення доходів бюджету за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що впровадження положень законопроекту в частині зміни одиниці виміру ставок акцизного податку на сигарили негативно вплине на дохідну частину державного бюджету та створює фіскальні ризики, пов’язані з можливим відновленням раніше існуючих схем ухилення від оподаткування шляхом продажу сигарет під видом сигарил зі сплатою нижчих розмірів податкових зобов’язань з акцизного податку, а розрахувати втрати податкових надходжень до бюджету неможливо, оскільки відсутні дані про ймовірні обсяги таких правопорушень. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.
Водночас реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податковго Кодексу України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо стимулювання вирощування українського тютюну та використання вітчизняної сировини під час виробництва тютюнових виробів, посилення боротьби з нелегальним обігом тютюнових виробів та приведення положень національного законодавства до стандартів ЄС" (реєстр. № 12251-1 від 09.12.2024), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Кітом А.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.86. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо особливостей пенсійного забезпечення прокурорів в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12149-1 від 12.11.2024), поданий народним депутатом України Павлюком М.В.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, шляхом внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" /далі – Закон/ запропоновано:
передбачити, що тимчасово, у період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування, пенсія за вислугу років або по інвалідності, призначена відповідно до Закону, прокурорам, які працюють, не виплачується; після звільнення з посади виплата пенсії поновлюється;
виключити норму, яка дає можливість призначення пенсії по інвалідності прокурору на умовах, передбачених статтею 86 Закону (у розмірі 60 % від заробітної плати за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи не потребуватиме додаткових бюджетних видатків, а навпаки сприятиме економії коштів державного бюджету, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, при цьому визначити обсяг економії не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, та загалом відмічає про необхідність доопрацювання даного проекту закону.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо особливостей пенсійного забезпечення прокурорів в умовах воєнного стану" (реєстр. № 12149-1 від 12.11.2024), поданий народним депутатом України Павлюком М.В., матиме вплив на показники бюджету (може зумовити зменшення витрат державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.87. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" (реєстр. № 12400 від 13.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є врегулювання податкового боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" /далі – ДПЗД "Укрінтеренерго"/, який виник за час виконання ним функцій постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії. Зокрема, законопроектом пропонується визначити, що тимчасово, до 31.12.2028, Регулятор /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/ встановлює окремий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання постачальника "останньої надії", який передбачає перерахування 10% від суми коштів, що надходять від покупців електричної енергії, на небюджетний рахунок постачальника "останньої надії", відкритий в органі Державної казначейської служби України, з подальшим спрямуванням таких коштів у погашення податкового боргу, сплати податку на додану вартість, який виникатиме під час погашення такого податкового боргу, та штрафних санкцій і пені, нарахованих за невчасну сплату таких податків та платежів, а також спрямування решти коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення заборгованості за куплений постачальником "останньої надії" небаланс електричної енергії.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить погасити податковий борг ДПЗД "Укрінтеренерго" у сумі 544 млн грн, який утворився станом на 01.01.2024.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видатки державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що до законопроекту не надано відомостей про суми податкових зобов’язань, які входять до складу податкового боргу.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" (реєстр. № 12400 від 13.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до надходження потенційних доходів державного бюджету від сплати ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідних податків, штрафних санкцій і пені). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.88. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема:
виключити положення, згідно з яким не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;
передбачити положення, згідно з яким не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях (вказане положення не поширюється на: підакцизні товари; парфуми в обсязі більше 50 грам, або туалетну воду в обсязі більше 0,25 літра; каву в обсязі більше 500 грам, або кавові екстракти і есенції в обсязі більше 200 грам; чай в обсязі більше 100 грам, або чайні екстракти та есенції в обсязі більше 40 грам);
запровадити визначення поняття "дистанційний продаж товарів" та встановити спеціальний порядок оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;
визначити, що уповноважена особа з дистанційного продажу товарів, що діє в інтересах особи-нерезидента, подає до Державної податкової служби України спрощену податкову декларацію з ПДВ за відповідними операціями, а також передбачити відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такою уповноваженою особою зазначеної спрощеної декларації з ПДВ шляхом накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
запровадити звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях за визначених умов щодо дистанційного продажу товарів.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є запровадження спеціального порядку оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро при ввезенні (пересиланні) їх на митну територію України у таких відправленнях, спрощення процедури справляння ПДВ за такими операціями та мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування, сприяння збільшенню надходжень до державного бюджету, а також приведення норм національного податкового та митного законодавства у відповідність до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему ПДВ.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету в наступних бюджетних періодах та не потребує фінансового забезпечення з державного і місцевих бюджетів;
у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів товарів вартістю до 150 євро, що будуть ввозитися на митну територію України відповідно до положень законопроекту, та можливе зменшення обсягів ввезення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники доходів бюджету неможливо;
за даними Держмитслужби, протягом 2022–2024 рр. в Україну надійшло із звільненням від оподаткування митними платежами приблизно 159 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю майже 124 млрд грн, з них у: 2022 р. – приблизно 31 млн відправлень загальною вартістю 23 млрд грн; 2023 р. – приблизно 52 млн відправлень загальною вартістю 40 млрд грн; 2024 р. – приблизно 76 млн відправлень загальною вартістю 61 млрд грн;
відтак, загальні суми сплаченого ПДВ у разі запровадження оподаткування з 0 євро товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, могли становити: у 2022 р. – 4,6 млрд грн, у 2023 р. – 8 млрд грн, у 2024 р. – 12,2 млрд грн.
Загалом Мінфін підтримує законопроект за умови доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що у супровідних документах до нього не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроекту, що дозволило б оцінити вплив його пропозицій на: розвиток виробництва в умовах воєнного стану; динаміку цін на товари та послуги; динаміку податкових надходжень (з урахуванням зростання витрат на адміністрування суб’єктів господарювання та використання схем ухилення від оподаткування (що є особливо актуальним для України)); витрат на митний контроль та адміністрування відповідних платежів контролюючих органів.
Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України "Про поштовий зв’язок" щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну" (реєстр. № 12430 від 20.01.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12429 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12430.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ПДВ, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.89. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України "Про поштовий зв’язок" щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну" (реєстр. № 12430 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про поштовий зв’язок" пропонується, зокрема:
визначити особливості застосування курсу валют для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів, податок на додану вартість /далі – ПДВ/ у разі переміщення (пересилання) яких через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях сплачено при дистанційному продажу таких товарів;
визначити порядок оподаткування ПДВ та ввізним митом товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, залежно від одержувача таких товарів (підприємства чи громадянина), встановити порядок визначення бази оподаткування у таких випадках;
запровадити митну декларацію для товарів з незначною вартістю у вигляді окремого набору даних виключно як електронний документ та встановити особливості використання такої декларації;
визначити порядок декларування товарів сумарною фактурною вартістю до 150 євро (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях для одного одержувача – громадянина та при переміщенні яких ПДВ сплачується при дистанційному продажу таких товарів.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є: врегулювання питання порядку декларування та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях та у відношенні до яких сплачується ПДВ відповідно до статті 206-1 Податкового кодексу особою, яка здійснила їх дистанційний продаж, у відповідності до міжнародних норм і стандартів; встановлення вільних, прозорих та однакових для всіх учасників ринку умов здійснення міжнародного співробітництва у сфері надання послуг поштового зв’язку, а саме міжнародного поштового обміну.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення і за інформацією головного розробника, за попередньою оцінкою призведе до збільшення надходжень до державного бюджету сум ПДВ. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429 від 20.01.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12430 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12429.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України "Про поштовий зв’язок" щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну" (реєстр. № 12430 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ПДВ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.
Опосередкований:
2.2.90. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду" (реєстр. № 12230 від 22.11.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Івченком В.Є. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про приватизацію державного і комунального майна" та "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими передбачається, зокрема:
встановити, що орендар, який здійснив невід’ємні поліпшення орендованого державного або комунального майна, має переважне право на придбання (викуп) такого майна (об’єкта) (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, яка була запропонована під час проведення аукціону переможцем такого аукціону, в разі виконання умов, визначених Кабінетом Міністрів України, водночас виключити норми, відповідно до яких такий орендар має право на викуп відповідного орендованого майна за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки;
надати орендарям право на зарахування своїх витрат у межах здійснення капітального ремонту орендованого державного або комунального майна в рахунок орендної плати замість відшкодування таких витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості такого майна;
встановити, що орендарі, щодо яких органом приватизації було прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу або які в установленому порядку отримали згоду на здійснення невід’ємних поліпшень до набрання чинності відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/, мають переважне право на придбання (викуп) орендованого об’єкта (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, яка була запропонована під час проведення аукціону переможцем такого аукціону.
Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування єдиним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно з статтею 15 цього Кодексу джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації).
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є удосконалення існуючих норм законодавства про приватизацію для унеможливлення зловживання механізмом викупу орендованих об’єктів державної або комунальної власності його орендарями;
реалізація положень законопроекту призведе до більш ефективного наповнення державного та місцевих бюджетів і не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду" (реєстр. № 12230 від 22.11.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Івченком В.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування державним і комунальним майном та може призвести до збільшення надходжень бюджетів від приватизації державного і комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.91. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статей 10 та 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо сприяння відновленню стану атмосферного повітря" (реєстр. № 12144 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Положеннями законопроекту передбачається:
зобов’язати суб’єктів господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана із впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, здійснювати практичні заходи з відновлення стану атмосферного повітря шляхом висадки дерев листяних порід у місцях, визначених органами місцевого самоврядування, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
встановити відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря до осіб, винних у невиконанні обов’язків щодо здійснення в установленому порядку практичних заходів із відновлення стану атмосферного повітря;
визначити термін набрання чинності Законом з 1 січня 2027 року.
Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету за умови встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій (відповідний законопроект, яким передбачається встановлення штрафних санкцій за порушення законодавства в галузі атмосферного повітря, зареєстрований у Верховній Раді України за реєстр. № 12145 та є системно пов’язаним із законопроектом, що розглядається).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, і в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статей 10 та 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо сприяння відновленню стану атмосферного повітря" (реєстр. № 12144 від 22.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.92. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування" (реєстр. № 12288 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Мовчаном О.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", згідно з якими передбачається, зокрема:
термін "заклад громадського харчування" замінити терміном "заклад ресторанного господарства";
дозволити продаж тютюну для кальянів порційно на вагу;
уточнити, що забороняється продаж тютюнових виробів у наборі з товарами або послугами, які не пов’язані з вживанням тютюнових виробів;
дозволити куріння, розміщення, використання кальянів та тютюну для кальянів в приміщеннях закладів ресторанного господарства за умови наявності системи контролю щодо недопущення до таких приміщень осіб молодше 18 років.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не призведе до збільшення витрат з державного бюджету, водночас сприятиме економічному зростанню, забезпечивши розвиток малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць та збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів у вигляді податків і зборів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов провадження господарської діяльності у сфері рекреаційного обслуговування" (реєстр. № 12288 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Мовчаном О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.93. СЛУХАЛИ:
Проект Закону України "Про факторинг" (реєстр. № 12306 від 11.12.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Лічман Г.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується прийняття спеціального закону, який визначатиме загальні правові засади факторингу в Україні, та внесення пов'язаних змін до низки інших законодавчих актів України.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень дасть можливість врегулювати надання факторингових послуг у спеціалізованому законі відповідно до кращих міжнародних практик, удосконалити положення чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг, а також привести законодавство України у сфері факторингу у відповідність до Модельного закону УНІДРУА про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету в поточному бюджетному періоді. Загалом Мінфін у межах компетенції підтримує законопроект.
Разом з тим, законопроектом передбачається запровадити реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу /далі – Реєстр/ – публічний електронний реєстр, призначений для реєстрації відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу, оприлюднення в режимі реального часу інформації про зареєстровані відступлені права вимоги. При цьому статтею 11 законопроекту передбачено, що: адміністратором та держателем Реєстру є Національний банк України /далі – НБУ/; створення та функціонування Реєстру, у тому числі його програмно-технічних засобів, здійснюються за рахунок коштів кошторису адміністративних витрат НБУ, міжнародної технічної допомоги та з інших джерел, не заборонених законом; порядок ведення Реєстру затверджується НБУ. Статтею 16 законопроекту зазначається, що за реєстрацію відступлення права грошової вимоги, внесення змін до запису та інформації про анулювання запису, а також за надання витягу з Реєстру справляється плата в розмірі і порядку, встановлених у порядку ведення Реєстру. Водночас, пунктом 9 розділу V законопроекту доручається НБУ забезпечити створення Реєстру та затвердити порядок ведення Реєстру.
Таким чином, реалізація вищезгаданих положень законопроекту призведе до збільшення адміністративних витрат НБУ на створення і функціонування Реєстру та збільшення доходів НБУ від плати за послуги Реєстру, що опосередковано може вплинути на обсяг частини прибутку до розподілу НБУ, що перераховується до державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, законопроект є системно пов'язаним із законопроектом про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу (реєстр. № 12307 від 11.12.2024), на що також звертає увагу Мінфін. Тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12306 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12307.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про факторинг" (реєстр. № 12306 від 11.12.2024), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Лічман Г.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються НБУ, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.94. СЛУХАЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення відповідальності та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення окремих корупційних і пов'язаних із корупцією кримінальних правопорушень під час дії воєнного стану" (реєстр. № 12287 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Наливайченком В.О., Пузійчуком А.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до:
Кримінального кодексу України, зокрема доповнивши окремі види кримінальних правопорушень, які стосуються передусім вчинення певних дій повторно чи у великому розмірі або спричинивших тяжкі наслідки тощо, додатковою ознакою "вчинено в умовах воєнного чи надзвичайного стану" та збільшивши у цих випадках строк позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 5 років (зміни до: частин 4 і 5 статті 191 /щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем/, частини 3 статті 206-2 /щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації/, частин 2 і 3 статті 209 /щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом/, частини 2 статті 210 /щодо нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням/, частини 2 статті 211 /щодо видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону/, частини 4 статті 354 /щодо підкупу працівника підприємства, установи чи організації/, частини 2 статті 364 /щодо зловживання владою або службовим становищем/, частин 2 – 4 статті 368 /щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою/, частини 1 статті 368-5 /щодо незаконного збагачення/, частини 3 статті 369 /щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі/, частини 3 статті 369-2 /щодо зловживання впливом/);
Кримінального процесуального кодексу України, доповнивши статтю 176 положенням, що під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні вищевказаних злочинів, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті /тобто йдеться про тримання під вартою/, а також передбачивши внесення пов'язаних змін до статті 183.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у відповідному бюджетному періоді. Загалом Мінфін не має зауважень до законопроекту.
Разом з тим, у разі виявлення відповідних правопорушень у період воєнного чи надзвичайного стану та протягом року після завершення воєнного стану реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб залежно від кількості виявлених порушень та встановлених покарань.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення відповідальності та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення окремих корупційних і пов'язаних із корупцією кримінальних правопорушень під час дії воєнного стану" (реєстр. № 12287 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Наливайченком В.О., Пузійчуком А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.95. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону "Про внесення змін до статті 299 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами" (реєстр. № 12289 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С.
Відмітитили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за дії щодо жорстокого поводження з тваринами, вчинені із використанням вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань (у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення).
Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до статті 299 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами" (реєстр. № 12289 від 06.12.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.96. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні трудові спори" (реєстр. № 12035 від 16.09.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Вельможним С.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:
ухилення осіб, які представляють сторони колективного трудового спору, від участі в примирних процедурах, трудовому арбітражі, які відповідно до Закону України "Про колективні трудові спори", колективної угоди (договору), окремої угоди між сторонами колективного трудового спору носять обов’язковий характер (в тому числі порушення строків їх проведення), – у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 1 700 гривень/;
порушення чи невиконання особами, що представляють сторону колективного трудового спору, угоди про вирішення колективного трудового спору, рішення трудового арбітражу або інших, досягнутих у процесі ведення колективних переговорів сторонами колективного трудового спору угод, – у вигляді накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 3 400 до 8 500 гривень/;
ненадання особами, які представляють сторони колективного трудового спору, іншими особами інформації чи документації необхідної для вирішення колективного трудового спору, або надання недостовірної інформації чи документації такими особами, – у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 850 до 1 700 гривень/;
несвоєчасне повідомлення про проведення страйку чи локауту, організація страйку чи локауту, які визнані судом незаконними, – у вигляді накладення штрафу на керівника органу / особу, уповноваженого (у) на керівництво страйком, роботодавця, який застосовує локаут, – від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 510 до 3 400 гривень/;
Водночас, згідно із змінами до статей 221 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).
Міністерство фінансів України, зазначивши про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, звертає увагу, що покладання на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, обов’язку складати протоколи про вищезазначені адміністративні правопорушення може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання цього органу. Однак, відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні трудові спори" (реєстр. № 12035 від 16.09.2024), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Вельможним С.А. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення та видатків за необхідності фінансового забезпечення додаткових повноважень відповідного центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.97. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне підключення об’єкта самочинного будівництва до інженерних мереж" (реєстр. № 12109 від 09.10.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 367-1, встановивши кримінальну відповідальність за підключення службовою особою об'єкта самочинного будівництва, право власності на яке не було за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво та який не був у встановленому порядку прийнятий у комунальну власність територіальної громади, до інженерних мереж (газорозподільних систем, електричних мереж, водопровідних, теплових, каналізаційних мереж тощо) у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/.
У разі виявлення зазначеного правопорушення реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій (розміри яких пропонується збільшити), а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне підключення об’єкта самочинного будівництва до інженерних мереж" (реєстр. № 12109 від 09.10.2024), поданий народним депутатом України Яценком А.В., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.98. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності" (реєстр. № 12171 від 31.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, зі штрафом від трьох тисяч до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 850 000 гривень/;
складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, які встановлюють наявність або відсутність у особи інвалідності, групу інвалідності, іншим чином підтверджують наявність у особи правового статусу особи з інвалідністю, внесення до таких документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення таких документів – у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, зі штрафом від десяти тисяч до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 170 000 до 1 700 000 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності" (реєстр. № 12171 від 31.10.2024), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.99. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за систематичні порушення правил дорожнього руху" (реєстр. № 12172 від 01.11.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Іонушасом С.К. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити статтю 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення новими частинами, встановивши адміністративну відповідальність за:
порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть, обгону і зустрічного роз’їзду, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, а також якщо особа, двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за таке ж правопорушення – у вигляді накладення штрафу в розмірі шістдесяти або ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 1 020 або 2 550 гривень/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року або без такого.
Водночас, згідно із змінами до статей 221, 222, 235-1, 234-1 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам, органам Національної поліції, військовим інспекціям безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за протоколами, складеними посадовими особами таких органів.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).
Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за систематичні порушення правил дорожнього руху" (реєстр. № 12172 від 01.11.2024), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.100. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 323 Кримінального кодексу України" (реєстр. № 12280 від 03.12.2024), поданий народними депутатами України Беленюком Ж.В., Кожем'якіним А.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується викласти в іншій редакції частину першу статті 323 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за спонукання малолітніх чи неповнолітніх до застосування заборонених у спорті речовин чи методів або призначення малолітнім чи неповнолітнім таких речовин чи методів, в тому числі за згодою або без отримання згоди малолітньої чи неповнолітньої особи на застосування заборонених у спорті речовин чи методів з метою покращення спортивних результатів за відсутності медичних показань шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 850 гривень до 1 700 – 3 400 гривень/.
Реалізація положень законопроекту наслідок збільшення розміру штрафу може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та звернуто увагу, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 323 Кримінального кодексу України" (реєстр. № 12280 від 03.12.2024), поданий народними депутатами України Беленюком Ж.В., Кожем'якіним А.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.101. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності" (реєстр. № 12191 від 11.11.2024), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Неклюдовим В.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 301 Кримінального кодексу України та:
посилити кримінальну відповідальність за ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру з метою їх збуту чи розповсюдження неповнолітнім або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження неповнолітнім та ті самі дії, вчинені повторно, а також якщо такі дії вчинені у відношенні малолітньої особи, передбачивши штраф у розмірі від трьох тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість чинних від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 340 000 гривень замість чинних від 17 000 до 85 000 гривень/;
встановити кримінальну відповідальність за примушування до участі у створенні творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру неповнолітньої особи – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, малолітньої особи – у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.
При цьому, передбачається декриміналізувати ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання чи інше переміщення, а також збут і розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру повнолітнім особам.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності" (реєстр. № 12191 від 11.11.2024), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Неклюдовим В.М. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.102. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за втручання у відеофіксацію (відеозапис) пленарного засідання сесії органів місцевого самоврядування, незберігання та неоприлюднення відповідного відеозапису" (реєстр. № 12186 від 07.11.2024), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Заремським М.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:
неоприлюднення інформації, відеозапису пленарних засідань сесії органів місцевого самоврядування, обов’язкове оприлюднення яких передбачено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також незберігання відеозапису пленарних засідань сесії органів місцевого самоврядування протягом строку, визначеного Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 425 до 850 гривень/;
порушення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" а саме: втручання з боку посадових осіб місцевого самоврядування у відеозапис пленарного засідання, зокрема, його знищення, пошкодження, монтаж, редагування, видалення частини запису та здійснення інших дій з обробки відеозапису, що призвели до спотворення відеозапису пленарного засідання, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 425 до 850 гривень/.
Відповідно до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям).
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники державного бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених штрафів.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за втручання у відеофіксацію (відеозапис) пленарного засідання сесії органів місцевого самоврядування, незберігання та неоприлюднення відповідного відеозапису" (реєстр. № 12186 від 07.11.2024), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Заремським М.В. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.103. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 12354 від 23.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 210-2 та встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, у вигляді штрафу від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 510 до 3 400 гривень/.
При цьому згідно із змінами до статі 222 цього Кодексу розглядати справи про такі правопорушення визначено органам Національної поліції.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях" (реєстр. № 12354 від 23.12.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.104. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за катування та інші жорстокі, нелюдські чи такі, що принижують гідність види поводження та покарання" (реєстр. № 12319 від 16.12.2024), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Дануцею О.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується привести положення Кримінального кодексу України у відповідність до положень Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність видів поводження та покарання, а також підвищення ефективності правового механізму протидії катуванням, вчиненим службовими представниками влади щодо осіб, які перебувають у місцях примусового тримання. При цьому, пропонується:
посилити кримінальну відповідальність за катування, вчинене представником іноземної держави, встановивши покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п’ятнадцяти років (чинна норма – позбавлення волі від семи до дванадцяти років) залежно від конкретного виду правопорушення;
встановити кримінальну відповідальність за:
катування, вчинене службовою особою, – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років (з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, залежно від конкретного виду правопорушення);
поводження, що принижує гідність, вчинене службовою особою, – у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років (з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, залежно від конкретного виду правопорушення);
невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, внаслідок якого мало місце катування, або поводження, що принижує гідність, – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років (з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням/збільшенням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за катування та інші жорстокі, нелюдські чи такі, що принижують гідність види поводження та покарання" (реєстр. № 12319 від 16.12.2025), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Дануцею О.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.105. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 12320 від 16.12.2024), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Медяником В.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямований на створення реального та дієвого механізму захисту прав адвокатів та гарантій їх професійної діяльності, що на практиці буде сприяти реалізації конституційних прав громадян на професійну правничу допомогу. При цьому:
1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта – у вигляді накладення штрафу від ста до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити від 1 700 до 10 200 гривень/;
згідно із змінами до статей 221 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів;
2) змінами до статті 397 Кримінального кодексу України передбачається деталізувати конкретні форми втручання в діяльність адвоката, а також посилити кримінальну відповідальність за такі дії шляхом збільшення розмірів штрафів з ста – п’ятисот до двохсот – тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 1 700 – 8 500 гривень до 3 400 – 25 500 гривень/.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект України України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 12320 від 16.12.2024), поданий народними депутатами України Мамкою Г.М., Медяником В.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.106. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо стимулювання вирощування українського тютюну та використання вітчизняної сировини під час виробництва тютюнових виробів" (реєстр. № 12251 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Арахамією Д.Г.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом передбачається, зокрема:
надати визначення нових термінів "відділення середньої жилки тютюнового листа" та "неферментована тютюнова сировина";
зобов’язати виробників тютюнових виробів купувати ферментовану тютюнову сировину виключно у її виробників;
зобов’язати виробників тютюнових виробів та тютюнових сумішей забезпечити, щоб кількісний вміст ферментованої тютюнової сировини, вирощеної на митній території України, в загальному річному обсязі становив: з 01.01.2025 – не менше 3%; з 01.01.2026 – не менше 5%; з 01.01.2027 – не менше 7%; у разі недотримання таких показників автоматично позбавляти виробників тютюнових виробів та тютюнових сумішей ліцензії на право виробництва тютюнових виробів;
встановити, що суб’єкти господарювання можуть здійснювати лише один вид діяльності у відповідній сфері на підставі отриманої однієї з ліцензій (на право вирощування тютюну або на право ферментації тютюнової сировини чи на право виробництва тютюнових виробів);
запровадити щорічне звітування суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, щодо кількісного вмісту тютюнової сировини, вирощеної на території України, у загальному річному обсязі тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас сприятиме: стимулюванню вирощування тютюну на митній території України; збільшенню надходжень до державного бюджету від суб’єктів господарювання тютюнової промисловості; покращенню фінансово-економічного становища сільського господарства.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки створить фіскальні ризики, пов’язані з неможливістю вітчизняних виробників тютюнової сировини забезпечити виробників тютюнових виробів тютюновою сировиною в обсягах, передбачених законопроектом, та з відповідним позбавленням ліцензій на право виробництва тютюнових виробів таких виробників не з їх вини, однак розрахувати ймовірні втрати податкових надходжень до бюджету неможливо у зв’язку із відсутністю достеменних показників про обсяги вирощування тютюнової сировини на митній території України та використання її у виробництві тютюнових виробів. Загалом Мінфіном законопроект підтримано із застереженнями.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо стимулювання вирощування українського тютюну та використання вітчизняної сировини під час виробництва тютюнових виробів" (реєстр. № 12251 від 26.11.2024), поданий народним депутатом України Арахамією Д.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків і плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.107. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо пільг від сплати судового збору" (реєстр. № 12322 від 16.12.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів у справах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, пов’язаним з домашнім насильством, а також кримінальним правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що Закон України "Про судовий збір" частково надає пільги щодо сплати судового збору потерпілим від домашнього насильства у рамках кримінального провадження, однак, як зазначають представники ГО "ЮрФем" у дослідженнях, потерпілим доводиться сплачувати судовий збір у випадку відсутності медичних документів щодо завдання тяжких наслідків.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не матиме впливу на показники бюджету, оскільки пунктом 6 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільгу щодо сплати судового збору для позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та позивачі у передбачених законопроектом справах підпадають під дію вищезазначеної пільги. Враховуючи зазначене, Мінфін вважає, що встановлення окремо запропонованих законопроектом пільг є необґрунтованим і недоцільним, крім того, прийняття законопроекту може мати наслідком низку безпідставних пропозицій щодо внесення змін до Закону України "Про судовий збір" в частині звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про відшкодування шкоди по кожному окремому виду кримінального правопорушення, відтак не підтримує законопроект.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо пільг від сплати судового збору" (реєстр. № 12322 від 16.12.2024), поданий народним депутатом України Юрченко О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.108. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення Національного дня молитви" (реєстр. № 12336 від 19.12.2024), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Крульком І.І., Тимошенко Ю.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Законопроектом пропонується встановити пам'ятний день "24 лютого – Національний день молитви" (доповнивши статтю 73 Кодексу законів про працю України /далі – Кодекс/ новою частиною четвертою і змінивши нумерацію наступних частин цієї статті), та зобов'язати Кабінет Міністрів України затвердити комплексний план заходів з відзначення на державному рівні такого дня.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) визнає законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину бюджетів усіх рівнів для реалізації заходів з відзначення на державному рівні Національного дня молитви, а також на подвійну оплату праці працівників бюджетної сфери за роботу у такий день. Однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів. Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Разом з тим, Мінфін звертає увагу на неузгодженість законодавчих норм, що виникне з прийняттям законопроекту, зокрема:
законопроектом передбачено доповнити статтю 73 Кодексу новою частиною четвертою стосовно встановлення в Україні нового пам’ятного дня, у зв’язку з чим частини четверту та п’яту цієї статті вважати відповідно частинами п’ятою та шостою;
статтею 107 Кодексу визначено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі;
з урахуванням таких змін у подвійному розмірі оплачуватиметься робота, яка здійснюватиметься в новий пам’ятний день, а оплата роботи у святкові і неробочі дні в подвійному розмірі не здійснюватиметься (оскільки частина четверта статті 73 Кодексу вважатиметься частиною п’ятою).
Водночас, беручи до уваги чинні положення частини четвертої статті 73 Кодексу, згідно з якими допускаються роботи у святкові і неробочі дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, оплата яких відповідно до статті 107 Кодексу здійснюється у подвійному розмірі, новий пам'ятний день не визначено таким, що належить до святкових та неробочих днів (оскільки, не запропоновано зміни до частини четвертої статті 73 Кодексу).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення Національного дня молитви" (реєстр. № 12336 від 19.12.2024), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Крульком І.І., Тимошенко Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків у разі необхідності фінансового забезпечення заходів з відзначення на державному рівні Національного дня молитви). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.109. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів щодо впорядкування питання надання додаткової відпустки одному з батьків дитини в разі визнання іншого зниклим безвісти за особливих обставин" (реєстр. № 12369 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
З приводу фінансового забезпечення такої законодавчої ініціативи слід зазначати таке, якщо запропонована додаткова оплачувана відпустка буде надаватися працівникам установ, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, застосування норм законопроекту (у разі його прийняття) може зумовити потребу у додаткових видатках з таких бюджетів. У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може мати вплив на показники бюджетів усіх рівнів.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів щодо впорядкування питання надання додаткової відпустки одному з батьків дитини в разі визнання іншого зниклим безвісти за особливих обставин" (реєстр. № 12369 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Морозом В.В., буде мати опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків за необхідності надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам бюджетних установ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.110. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення та посилення самостійності Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури"" (реєстр. № 11406 від 15.07.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Згідно з пояснювальною запискою запропонований законопроект має забезпечити комплексне вирішення питання створення та функціонування Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури, як елементів побудови системи органів Військової юстиції України (що пропонується згідно з законопроектами за реєстр. №№ 10042, 11306 та 11307), передбачивши унормування питань здійснення посадовими особами Воєнної поліції України повноважень щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення та запровадженням кримінальної відповідальності за втручання у діяльність, посягання на життя Головного воєнного прокурора, начальника Воєнної поліції України і видання ними явно злочинного розпорядження чи наказу. При цьому:
3) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, передбачається встановити адміністративну відповідальність за невиконання вимог посадової особи Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури, зокрема за:
незаконне використання найменування та ознак належності до Воєнної поліції України, Спеціалізованої воєнної прокуратури – у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 85 000 гривень/;
невиконання законних вимог посадових осіб органів Воєнної поліції України, Спеціалізованої воєнної прокуратури щодо надання інформації (надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання тощо) – у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 4 250 до 25 500 гривень /або арешту з утриманням на гауптвахті на строк до п’ятнадцяти діб та без такого.
При цьому згідно із змінами до статей 235-1 та 255 КУпАП складати протоколи та розглядати справи про такі правопорушення визначено органам Воєнної поліції України або уповноваженим посадовим особам Воєнної поліції України;
4) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність, зокрема за:
посягання на життя заступника Генерального прокурора – Головного воєнного прокурора, начальника Воєнної поліції України (у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої), а також за погрозу вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням їх майна (у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до дванадцяти років);
незаконний вплив у будь-якій формі на заступника Генерального прокурора – Головного воєнного прокурора, начальника Воєнної поліції України – у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років;
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди начальником Воєнної поліції України – у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 00 до 68 000 гривень /або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк від двох до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна або без такої;
видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавлення волі на строк до десяти років.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання.
З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення та посилення самостійності Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури"" (реєстр. № 11406 від 15.07.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.111. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері кінематографії" (реєстр. № 12383 від 07.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті, виклавши статі 164-6, 164-7 та 164-8 до Кодексу України про адміністративні правопорушення у новій редакції, пропонується посилити адміністративну відповідальність за:
демонстрування і розповсюдження фільмів без внесення до Державного реєстру фільмів, передбачивши збільшення штрафів з двадцяти – ста п’ятдесяти до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 340 – 2 550 гривень/;
порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених законодавством про кінематографію, передбачивши збільшення штрафів з двадцяти – сімдесяти до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 340 – 1 190 гривень/;
недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу, передбачивши збільшення штрафів з шістдесяти – ста п’ятдесяти до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 1 020 – 2 550 гривень/.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Згідно з наданими до законопроекту фінансово-економічними розрахунками його прийняття зумовить надходження доходів до державного бюджету у сумі 153 тис. грн.
Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері кінематографії" (реєстр. № 12383 від 07.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.112. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо окремих прав учасників справ" (реєстр. № 12061 від 24.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О. М.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом передбачається:
у цивільному та адміністративному судочинствах надати право учасникам справи подавати заперечення проти відкриття апеляційного провадження;
у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах надати право учасникам справи на оскарження ухвал суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження, про відкриття апеляційного провадження.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його норм може призвести до збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору (код бюджетної класифікації 22030100), а також збільшення випадків повернення судового збору в разі скасування ухвал про відкриття апеляційного провадження за наслідком їх перегляду в касаційному порядку.
Відтак, на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо окремих прав учасників справ" (реєстр. № 12061 від 24.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від судового збору, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.113. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстр. № 12406 від 14.01.2025), внесений Президентом України.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його розроблено з метою правового забезпечення відповідальності за порушення застосованих державою обмежувальних заходів (санкцій), їх умисний обхід та посилення ефективності санкцій в інтересах національної безпеки України. Серед іншого, законопроектом передбачається доповнення Закону України "Про санкції" новим положенням щодо встановлення відповідальності за порушення та/або обхід санкцій, при цьому визначивши розуміння терміну "обхід санкції", а також встановлення у Кримінальному кодексі України відповідальності за порушення спеціального економічного чи іншого обмежувального заходу (санкції) та/або умисний обхід санкції у вигляді накладання на громадян і посадових осіб штрафу в розмірі від 25 тисяч до 120 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 425 000–2 040 000 грн/ або позбавленням волі на строк від двох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої (залежно від видів такого правопорушення).
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафів та конфіскації майна за відповідний злочин (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону) і призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв'язку зі встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (реєстр. № 12406 від 14.01.2025), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і надходжень від конфіскації майна та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від видів і кількості правопорушень та встановлення покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.114. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання права на судовий захист" (реєстр. № 12363 від 26.12.2024), поданий народним депутатом України Калауром І. Р.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" пропонується:
надати право громадським об’єднанням та благодійним організаціям звертатись до суду з приводу незаконності та/або невідповідності правовим актам вищої сили нормативних актів та/або адміністративних актів, протиправну бездіяльність органів місцевого самоврядування, а також їхніх посадових осіб чи службових осіб;
визначити порядок та особливості провадження у справах про захист територіального публічного інтересу;
розширити перелік умов, за яких суд може прийняти рішення про розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати, а саме у випадках, якщо: предметом позову є захист навколишнього природного середовища; заяву або скаргу подано громадським об’єднанням, благодійною організацією, і розгляд справи становить значний публічний інтерес, а розмір судового збору перевищує 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
З огляду на вищевказані положення законопроекту їх реалізація може впливати на надходження державного бюджету від судового збору, як в частині збільшення надходжень у зв’язку із розширенням можливостей для громадських об’єднань та благодійних організацій звертатись до адміністративного суду за захистом територіального публічного інтересу, так і зменшення надходжень у зв’язку із встановленням повноважень суду приймати рішення про розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати у справах, предметом позову в яких є захист навколишнього природного середовища.
Відтак, на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не впливатиме на дохідну частину та не потребуватиме видатків державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання права на судовий захист" (реєстр. № 12363 від 26.12.2024), поданий народним депутатом України Калауром І. Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може впливати на обсяг надходжень державного бюджету від судового збору, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.115. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей" (реєстр. № 12297 від 09.12.2024), поданий народним депутатом України Бакумовим О. С. та іншими народними депутатами України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою імплементації положень Стамбульської конвенції у сфері кримінально-правового та кримінального процесуального реагування на факти насильства, з урахуванням положень Директив Європейського Союзу та підвищення ефективності притягнення винних до кримінальної відповідальності за вчинення відповідних правопорушень (особливо в лоні сім’ї чи в ситуації зловживання своїми повноваженнями), запобігання випадкам фактичної та юридичної безкарності винних, а також підвищення правового захисту прав та інтересів потерпілих від насильства на усіх стадіях кримінального провадження.
Зокрема, запропоновано внести зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
– передбачити кримінальну відповідальність за:
схиляння або примушення до каліцтва статевих органів у вигляді позбавлення волі на строк від одного до п’яти років, залежно від обставин вчинення діяння;
незаконне переслідування (сталкінг) у вигляді штрафу в розмірі від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 34 тис. грн до 68 тис. грн/, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду, обмеження або позбавленням волі, залежно від обставин що обтяжують відповідальність;
– розширити перелік обставин щодо домашнього насильства, за які передбачається більш жорстке покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років;
– посилити відповідальність за:
умисні тяжкі тілесні ушкодження вчинені щодо малолітньої особи /збільшивши термін позбавлення волі до десяти років/;
примушення до вступу у статевий зв’язок /збільшивши штрафи до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до 119 тис. грн), термін обмеження волі до чотирьох років, пробаційного нагляду до трьох років/.
Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України, а також може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей" (реєстр. № 12297 від 09.12.2024), поданий народним депутатом України Бакумовим О. С. та іншими народними депутатами України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів і залежно від покарань, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2.2.116. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави" (реєстр. № 12170 (доопрац.) від 30.01.2025), поданий народними депутатами України Кондратюк О.Ю., Стефанчуком Р.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до статті 438 "Воєнні злочини" Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях (у тому числі для участі у воєнних діях) представником іноземної держави у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань (у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення).
Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проєкт Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації дитини, вербування та використання дитини у військових цілях представником іноземної держави" (реєстр. № 12170 (доопрац.) від 30.01.2025), поданий народними депутатами України Кондратюк О.Ю., Стефанчуком Р.О. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.117. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять дітей віком до трьох років" (реєстр. № 12436 від 22.01.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Володіною Д.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за:
зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), або водії, які перевозять дітей віком до трьох років, а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, або водіям, які перевозять дітей віком до трьох років у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень замість чинних від 1 020 до 1 700 гривень/;
порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень замість чинних від 1 020 до 1 700 гривень/.
Крім того, передбачається встановити адміністративну відповідальність за паркування транспортного засобу на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років, водієм, який не має документів, підтверджуючих право на паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років у вигляді штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень/.
При цьому, відповідно до статей 221 та 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та звернуто увагу, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять дітей віком до трьох років" (реєстр. № 12436 від 22.01.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Володіною Д.А. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.118. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо імплементації норм європейського права" (реєстр. № 12187 від 08.11.2024), внесений народними депутатами України Герасимовим А.В., Бондарем М.Л. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонуються зміни до нової редакції Закону України "Про захист прав споживачів" /що набиратиме чинності не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного в Україні у 2022 році/, згідно з якими, насамперед, передбачається визначити право споживачів на захист всіх прав споживачів державою, поряд з тим доповнивши цей Закон новим положенням з такого питання (у якому, зокрема, передбачити, що держава створює умови для формування та підтримки (у тому числі фінансової) в робочому стані всіх суб'єктів системи захисту прав споживачів, задіяних у розробці та здійсненні політики у сфері прав та інтересів споживачів, а також у контролі за її здійсненням). При цьому, пропонується набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного в Україні у 2022 році. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.
Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту (після його введення в дію) може призвести до збільшення витрат державного бюджету, оскільки відповідно до положень статті 30 цього Закону до суб'єктів захисту прав споживачів поряд з державними органами, які здійснюють захист прав споживачів у відповідних сферах, органами місцевого самоврядування і судами віднесено також органи позасудового врегулювання спорів, громадські об'єднання споживачів, саморегулівні організації.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо імплементації норм європейського права" (реєстр. № 12187 від 08.11.2024), внесений народними депутатами України Герасимовим А.В., Бондарем М.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на надання державної підтримки всіх суб'єктів системи захисту прав споживачів залежно до практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
2.2.119. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій" (реєстр. № 12442 від 27.01.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою забезпечення належного виконання уповноваженими особами вимог мобілізаційного законодавства, а також дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів. При цьому, пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до восьми років;
порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавлення волі на строк до восьми років;
незаконне збагачення Головами, їх заступниками, членами та секретарями позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій або лікарсько-льотних комісій – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій" (реєстр. № 12442 від 27.01.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.120. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту критичної інформаційної інфраструктури" (реєстр. № 12418 від 16.01.2025), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, вчинене щодо об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційних мереж таких об’єктів. При цьому пропонується встановити кримінальну відповідальність за:
умисне пошкодження або руйнування об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, а також за умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації, чи споруд електрозв’язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі, – у вигляді позбавлення волі на строк від шести до дванадцяти років;
несанкціонований збут або розповсюдження створеної та захищеної інформації з обмеженим доступом, яка обробляється на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років;
несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації (стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури), вчинені особою, яка має право доступу до неї, – у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років;
порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється(стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури), – у вигляді штрафу від двох тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень/ або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років;
перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку, що призвела до блокування інформації, яка оброблюється в об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, – у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 68 000 гривень /або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до десяти років.
Крім того, змінами до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлюється, що запропоновані законопроектом правопорушення підслідні слідчим органам безпеки.
Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення/обмеження волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту критичної інформаційної інфраструктури" (реєстр. № 12418 від 16.01.2025), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.121. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо посилення протидії корупції та недопущення зловживань у сфері здійснення медико-соціальної експертизи" (реєстр. № 12311 від 13.12.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Масловим Д.В., Корнієнком О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 81, 272 і 290 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачається розширити коло суб’єктів, які можуть бути відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів та стягнення таких активів в дохід держави, шляхом включення до нього осіб, які зазначені у підпункті "ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, до таких суб’єктів передбачається включення не лише осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (які визначені у пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"), але й прирівняних до них осіб, які передбачені у підпункті "ґ" пункту 2 частини 1 цієї статті, йдеться про голів та членів медико-соціальних експертних комісій.
Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" внесено зміни до підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а саме: слова "медико-соціальних експертних комісій" замінено словами "експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи".
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки має організаційний характер.
Поряд з тим, запровадження положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від стягнення необґрунтованих активів в дохід держави у разі виявлення відповідних випадків щодо суб'єктів, доповнених законопроектом.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо посилення протидії корупції та недопущення зловживань у сфері здійснення медико-соціальної експертизи" (реєстр. № 12311 від 13.12.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Масловим Д.В., Корнієнком О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від стягнення в дохід держави необґрунтованих активів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі виявлення відповідних випадків щодо суб'єктів, доповнених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.122. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 368-5 Кримінального кодексу України щодо поширення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення на деяких осіб, які прирівняні до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (реєстр. № 12366 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Корнієнком О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 1 примітки до статті 368-5 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) щодо розширення кола суб’єктів кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним збагаченням, доповнивши їх особами, зазначеними у підпункті "ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, пропонується доповнити суб’єктів корупційного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кодексу, головами та членами медико-соціальних експертних комісій (осіб, які будуть виконувати відповідні функції після ліквідації медико-соціальних експертних комісій), а також головами, їх заступниками, членами та секретарями позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.
Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" внесено зміни до підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а саме: слова "медико-соціальних експертних комісій" замінено словами "експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи".
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки має організаційний характер.
Разом з тим, після запровадження положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень щодо осіб, доповнених законопроектом, можуть збільшитися видатки державного бюджету на утримання засуджених, оскільки згідно з частиною 1 статті 368-5 Кодексу за набуття відповідною особою активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, встановлено кримінальну відповідальність шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України і частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 368-5 Кримінального кодексу України щодо поширення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення на деяких осіб, які прирівняні до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (реєстр. № 12366 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Радіною А.О., Корнієнком О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень щодо осіб, доповнених законопроектом, залежно від кількості правопорушень та встановлених покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.123. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії"" (реєстр. № 12400-1 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Гриб В.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується визначити, що тимчасово, на час воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, Регулятор /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/ може на підставі відповідного звернення податкового органу встановити окремий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання постачальника "останньої надії" у разі наявності у постачальника "останньої надії" податкового боргу за податкові періоди, які настали після 01.01.2025, який має передбачати перерахування визначеного розміру відсотка, але не більше ніж 10%, від суми коштів, що надходять від покупців електричної енергії, на небюджетний рахунок постачальника "останньої надії", відкритий в органі Державної казначейської служби України, з подальшим спрямуванням таких коштів у погашення податкового боргу, а також спрямування решти коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення заборгованості за куплений постачальником "останньої надії" небаланс електричної енергії (у разі наявності прострочення оплати вартості його небалансів електричної енергії).
Також законопроектом передбачається встановити, що визначення джерел погашення податкового боргу платника податків постачальника "останньої надії" за податкові періоди, які настали до 01.01.2025, здійснюється у відповідності до вимог законодавства України, з урахуванням вимог статті 87 Податкового кодексу України.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є забезпечення недопущення утворення податкового боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" /далі – ДПЗД "Укрінтеренерго"/, на якого покладене виконання функцій постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може:
мати вплив на доходи державного бюджету, зокрема призведе до зменшення надходжень до бюджету від погашення податкового боргу ДПЗД "Укрінтеренерго", сформованого до 01.01.2025;
спонукати суб’єктів господарювання, на яких буде покладено функції постачальника "останньої надії", не виконувати своєчасно свої податкові обов’язки та накопичувати податкові борги в майбутньому.
Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Слід також звернути увагу, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії (реєстр. № 12455 від 29.01.2025), яким, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується альтернативний механізм врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії"" (реєстр. № 12400-1 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Гриб В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження потенційних доходів державного бюджету від сплати постачальником "останньої надії" відповідних податків, штрафних санкцій і пені залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 12455). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.124. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проєкт Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями" (реєстр. № 12310 від 12.12.2024), поданий Президентом України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, подається одночасно з проєктами законів України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями" та "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями", згідно з якими серед іншого пропонується оновити перелік культурних цінностей, встановити вимоги до культурних цінностей, що не підлягають вивезенню з України або ввезенню в Україну, удосконалити положення, що стосуються запобіганню придбання викрадених або недобросовісно набутих культурних цінностей, а також незаконному вивезенню культурних цінностей.
Відповідно, законопроєктом за реєстр. № 12310 згідно із пояснювальною запискою пропонується зміни, що спрямовані на імплементацію статей 4 (незаконні розкопки та вилучення) і 10 (знищення та пошкодження) зазначеної Конвенції, та передбачається, зокрема деталізувати склади злочинів та посилити кримінальну відповідальність за:
незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт, передбачивши поряд з чинними санкціями додаткову – у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років;
умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини або культурних цінностей (у тому числі щодо об'єкта всесвітньої спадщини), збільшивши строки позбавлення волі за окремі з таких правопорушень;
приховування документів Національного архівного фонду, передбачивши збільшення розміру штрафу з 50 – 100 до 1 000 – 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися від 850 – 1 700 гривень до 17 000 – 85 000 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій (розміри яких пропонується збільшити), а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі за відповідне порушення.
Міністерство фінансів України, зазначає, що прийняття законопроєкту безпосередньо не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями" (реєстр. № 12310 від 12.12.2024), поданий Президентом України є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.125. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері планування і забудови території, якщо вчиненими діями порушуються права осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення" (реєстр. № 13021 від 17.02.2025), поданий народним депутатом України Морозом В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій, якщо такі дії порушують права осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення – у вигляді накладення штрафу на відповідальних осіб від однієї тисячі семисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 28 900 до 34 000 гривень/.
Згідно із статтями 244-6 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду за протоколами, складеними особами, уповноваженими на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері планування і забудови території, якщо вчиненими діями порушуються права осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення" (реєстр. № 13021 від 17.02.2025), поданий народним депутатом України Морозом В.В., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.126. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил реалізації енергетичних напоїв" (реєстр. № 13025 від 18.02.2025), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Крейденком В.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою впровадження адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері державного регулювання виробництва та обігу енергетичних напоїв на території України, посилення державного контролю у зазначеній сфері, а також захист громадського здоров'я, у першу чергу молодого покоління, від шкідливого впливу енергетичних напоїв. При цьому згідно із змінами до:
1) Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом вимог щодо заборони торгівлі енергетичними напоями з високим вмістом стимулюючих засобів у вигляді штрафу від чотирьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 6 800 до 17 000 гривень/.
Згідно із змінами до статей 218, 244-4 та 225 цього Кодексу справи про такі правопорушення можуть розглядатися адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних, рад, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за протоколами, складеними органами національної поліції, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та посадовими особами, уповноваженими на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) міських, сільських, селищних, рад.
2) Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" (далі – Закон)передбачається відповідальність за виробництво, пропонування до реалізації або реалізація енергетичних напоїв з порушенням встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимог до вмісту та/або кількості інгредієнтів та/або речовин, – у вигляді штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат /розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2025 року становить 8 000 грн відповідно розмір штрафу може становити 200 000 або 136 000 гривень/.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від надходжень штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду відповідних бюджетів).
Про таке також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), відмічаючи, що обсяг надходжень залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. При цьому, Мінфіном пропонується узгодити положення законопроекту щодо змін до Закону з вимогами чинного законодавства, конкретизувавши положення щодо розміру мінімальної заробітної плати, який має бути застосований для розрахунку штрафів (встановлений на початок року чи на момент виявлення порушення).
Зважаючи на наведене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил реалізації енергетичних напоїв" (реєстр. № 13025 від 18.02.2025), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Крейденком В.В., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.127. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо гарантування захисту внутрішньо переміщених осіб від примусового виселення із житлового приміщення без надання іншого альтернативного житла" (реєстр. № 12213 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
У законопроекті, що згідно з пояснювальною запискою до нього спрямований на гарантування захисту внутрішньо переміщених осіб у разі примусового виселення їх з тимчасового житла, передбачається встановити заборону на виселення таких осіб з житлового приміщення або соціального житла, наданого у тимчасове користування, без надання альтернативного житлового приміщення та визначити вимоги, за яких така заборона не застосовуватиметься (зокрема, отримання внутрішньо переміщеною особою іншого житла, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, подання завідомо недостовірних відомостей, систематичне порушення правил користування житловим).
Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, та наголошує, що порушене у законопроекті питання врегульоване чинним законодавством, посилаючись на положення п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі – Закон) та постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 495 "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб".
Разом з тим, варто відмітити, що відповідно до частин 8 та 9 статті 11 Закону питання надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, належить до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Тому, у разі настання випадків виселення внутрішньо переміщених осіб з житлових приміщень або соціального житла, перед відповідними місцевими органами влади постане питання пошуку нових житлових приміщень, що може зумовити потребу у додаткових коштах з місцевих бюджетів для збільшення фонду житла, призначеного для внутрішньо переміщених осіб.
Враховуючи наведене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо гарантування захисту внутрішньо переміщених осіб від примусового виселення із житлового приміщення без надання іншого альтернативного житла" (реєстр № 12213 від 15.11.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., буде мати опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків для забезпечення житловим приміщенням внутрішньо переміщених осіб за настання передбаченого законопроектом випадку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.128. СЛУХАЛИ:
Проект Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень наглядових рад підприємств, установ і організацій сфери оборони та безпеки на період дії воєнного стану" (реєстр. № 13032 від 20.02.2025), поданий народними депутатами України Власенком С.В., Тимошенко Ю.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та до закінчення спливу трьох місяців після його припинення чи скасування, передбачити, зокрема:
тимчасове зупинення повноважень наглядових рад державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери оборони та безпеки України, а також тимчасову передачу функцій зазначених наглядових рад Кабінету Міністрів України або відповідним міністерствам;
право Кабінету Міністрів України ухвалювати стратегічні та оперативні рішення, здійснювати контроль за виконанням державних оборонних замовлень, проводити ревізії, перевірки та аудит без попереднього погодження з керівництвом підприємств, виконувати інші повноваження, що раніше належали до компетенції відповідних наглядових рад;
зобов'язати Кабінет Міністрів України публікувати на своєму офіційному веб-сайті в день прийняття ключові рішення щодо управління відповідними підприємствами, установами, організаціями (за винятком інформації з обмеженим доступом, визначеної законодавством);
доручити Кабінету Міністрів України затвердити перелік органів, які будуть здійснювати ревізії та перевірки діяльності відповідних підприємств, установ, організацій, а також затвердити порядок їх здійснення з дотриманням принципів прозорості, неупередженості та підзвітності.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є забезпечення оперативності прийняття рішень, підвищення ефективності управління (пряме керівництво Уряду забезпечить більш ефективне використання ресурсів та персоналу), зниження корупційних ризиків (усунення потенційних конфліктів інтересів, які можуть виникати в процесі прийняття рішень наглядовими радами), гарантування безпеки держави (мінімізація ризиків саботажу та можливих зовнішніх впливів на стратегічні підприємства), забезпечення безперебійної роботи оборонного сектору (максимальна мобілізація ресурсів для забезпечення військових потреб);
прийняття та реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, оскільки управління підприємствами здійснюватиметься в межах компетенції Кабінету Міністрів України та відповідних міністерств.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:
реалізація положень законопроекту, а саме тимчасова передача функцій наглядових рад Кабінету Міністрів України або відповідним міністерствам, може вплинути на показники бюджету;
відсутність у матеріалах до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема відповідних розрахунків) не дає можливості здійснити вартісну величину впливу на показники бюджету та відповідно надати пропозиції щодо можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту у разі його прийняття.
Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянуто разом з фінансово-економічними обґрунтуваннями.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень наглядових рад підприємств, установ і організацій сфери оборони та безпеки на період дії воєнного стану" (реєстр. № 13032 від 20.02.2025), поданий народними депутатами України Власенком С.В., Тимошенко Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Кабінету Міністрів України і відповідних міністерств для виконання функцій відповідних наглядових рад та здійснення інших заходів, передбачених законопроектом, залежно від вжиття відповідними державними органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.129. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування" (реєстр. № 12425 від 20.01.2025), поданий народним депутатом України Демченком С.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується у Кримінальному кодексі України доповнити:
примітку до статті 212 "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)" – положенням, згідно з яким для цілей цієї статті обов’язок сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, підтверджується лише за наявності рішення контролюючого органу щодо узгодженої суми податкового зобов’язання, відповідальність за відповідні діяння настає за наявності податкового боргу, визначеного у встановленому законодавством порядку;
примітку до статті 212-1 "Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" – положенням, згідно з яким для цілей цієї статті обов’язок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується лише за наявності рішення контролюючого органу щодо узгодженої суми грошового зобов’язання, а обов’язок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування – лише за наявності остаточного рішення органу Пенсійного фонду або рішення суду щодо такого обов’язку, що набрало законної сили, відповідальність за відповідні діяння настає за наявності недоїмки, визначеної у встановленому законодавством порядку.
Крім того, законопроектом передбачається доповнити частину першу статті 284 Кримінально процесуального кодексу України положенням, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо у ньому щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України, обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, стосуються податкового (грошового) зобов’язання, яке не є узгодженим, або стосуються зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вимога про сплату якого оскаржується або може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
законопроект розроблено з метою: забезпечення правової визначеності у питаннях притягнення до кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства; унеможливлення безпідставного переслідування суб’єктів підприємницької діяльності правоохоронними органами; захисту бізнесу від необґрунтованого втручання правоохоронних органів у їхню діяльність; сприяння дотриманню принципів верховенства права та справедливості шляхом визначення чітких критеріїв наявності податкових зобов’язань як передумови для кримінального провадження;
підвищення рівня правової визначеності регулювання суспільних відносин, які є предметом правового регулювання законопроекту, сприятиме поліпшенню бізнес-клімату, що матиме позитивний вплив на рівень надходжень до державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного чи місцевих бюджетів. Загалом Мінфін в межах компетенції підтримує законопроект у частині необхідності розмежування податкових та кримінальних правовідносин, водночас вважає за необхідне доопрацювати його з урахуванням висловлених зауважень.
Разом з тим, реалізація положень законопроекту може вплинути на поведінку суб’єктів господарювання та інших платників податків в частині сплати ними податків, зборів, єдиного внеску, а також на встановлення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати таких платежів, що відповідно може опосередковано вплинути на показники доходів бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування" (реєстр. № 12425 від 20.01.2025), поданий народним депутатом України Демченком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків, зборів і штрафів та доходів Пенсійного фонду України від єдиного внеску і штрафів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.130. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії" (реєстр. № 12455 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Гриб В.О.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 87 Податкового кодексу України новим підпунктом 87.5-1, згідно з яким передбачити у випадку, визначеному у пункті 15-2 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема, що:
у разі недостатності у платника податків коштів для погашення податкового боргу, який виник у такого платника податків за податкові періоди, які настали до 01.01.2025, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість такого платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (без урахування нарахованих суми штрафів, пені та/або інших платежів);
контролюючий орган та платник податків укладають договір про відступлення права вимоги платника податків щодо дебіторської заборгованості платника податків, строк погашення якої настав на 01.01.2025, по кожному боржнику такого платника податків;
розмір суми вимоги, яка підлягає відступленню за договором, визначається як сума існуючої заборгованості боржника, строк погашення якої настав на 01.01.2025, помножена на співвідношення суми податкового боргу до загального розміру дебіторської заборгованості платника податків;
розмір дебіторської заборгованості, яка підлягає відступленню за договором з контролюючим органом для цілей погашення податкового боргу платника податку, не може перевищувати розміру податкового боргу такого платника податків за податкові періоди, які настали до 01.01.2025;
податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.
Насамперед, слід звернути увагу, що у Законі України "Про ринок електричної енергії" немає згаданого пункту 15-2 розділу XVII. Натомість відповідне положення передбачено у поданому тим же автором проекті Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" (реєстр. № 12400-1 від 29.01.2025), йдеться про окремий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання постачальника "останньої надії" у разі наявності у постачальника "останньої надії" податкового боргу за податкові періоди, які настали після 01.01.2025. Відтак, законопроект за реєстр. № 12455 є похідним від законопроекту за реєстр. № 12400-1, тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12455 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12400-1.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою законопроекту є забезпечення погашення податкового боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго" /далі – ДПЗД "Укрінтеренерго"/, на якого покладене виконання функцій постачальника “останньої надії” на ринку електричної енергії, та законопроект пропонує альтернативний механізм врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії, який не створюватиме негативного ефекту на поточні розрахунки між учасниками ринку електричної енергії;
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів, однак розробник не надав розрахунків щодо такого впливу;
за даними Державної податкової служби України, за ДПЗД "Укрінтеренерго" станом на 01.01.2025 обліковується податковий борг за такими платежами: податок на прибуток підприємств – 41.960.882,74 грн; частина чистого прибутку (доходу) до бюджету, що сплачується державними та комунальними унітарними підприємствами та їхніми об’єднаннями, – 441.392.473,05 грн; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 1.024,71 грн.
Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що до законопроекту не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроекту, зокрема не надано інформації щодо: причин виникнення податкового боргу ДПЗД "Укрінтеренерго"; динаміки його погашення; вжитих заходів щодо такого погашення та їх дієвості; поточного фінансового стану ДПЗД "Укрінтеренерго"; обсягу дебіторської заборгованості ДПЗД "Укрінтеренерго" та її якості, що дозволило б оцінити дієвість пропонованого механізму.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо механізму врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії" на ринку електричної енергії""(реєстр. № 12455 від 29.01.2025), поданий народним депутатом України Гриб В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету щодо сплати постачальником "останньої надії" відповідних податків, штрафних санкцій і пені у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12400-1 та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.131. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану" (реєстр. № 13046 від26.02.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроектом пропонуються зміни до Закону України "Про електронні комунікації", зокрема передбачається відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр у разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, а також у разі невиконання розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану шляхом накладення штрафу у розмірі: 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі – НМДГ/ – для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тис. НМДГ – для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тис. НМДГ – для суб’єктів великого підприємництва, у разі повторного протягом календарного року вчинення такого порушення – шляхом накладення штрафу у розмірі 2 тис., 5 тис. та 10 тис. НМДГ відповідно.
Також законопроектом вносяться зміни до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" в частині непоширення цього Закону на відносини, що регулюються Законом України "Про електронні комунікації".
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, при цьому вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.
У фінансово-економічних розрахунках до законопроекту вказано, що сума коштів сплачених штрафів за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану у поточному році може становити 255 тис. гривень.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану" (реєстр. № 13046 від 26.02.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від їх видів і кількості та застосованих адміністративно-господарських санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2.2.132. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку" (реєстр. № 12408 від 14.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є забезпечення відображення в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) власників пального для виявлення фіктивних операцій та можливості коригування контролюючими органами відображених платниками акцизного податку даних у СЕА РПСЕ щодо залишків пального та спирту етилового в разі виявлення їх невідповідності, удосконалення адміністрування акцизного податку, у тому числі посилення контролю за сплатою акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Законопроектом також пропонується запровадити відповідальність шляхом накладення штрафів за здійснення суб’єктами господарювання зберігання пального або спирту етилового без реєстрації платником акцизного податку та за виявлення під час перевірок фактичних обсягів пального або спирту етилового невідповідності даним СЕА РПСЕ у разі відсутності документального підтвердження отримання/реалізації пального або спирту етилового (наявність фактичних обсягів пального або спирту етилового, менших від обсягів, зазначених в СЕА РПСЕ, а також наявність фактичних обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, фіксовані в СЕА РПСЕ).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема доходів від сплати акцизного податку з пального та спирту етилового внаслідок удосконалення заходів контролю за їх обігом (при цьому неможливо визначити вартісну величину відповідних надходжень), водночас не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів і додаткових матеріальних та інших витрат.
Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку" (реєстр. № 12408 від 14.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством
2.2.133. СЛУХАЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення процедур захисту прав кредиторів, механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів" (реєстр. № 11139 (доопрац.) від 11.11.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Мовчаном О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", "Про виконавче впровадження" та "Про іпотеку" пропонується, зокрема:
встановити на 3 роки мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить 50 і більше відсотків /згідно з чинною нормою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків/;
здійснювати реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) в електронній торговій системі /згідно з чинною нормою – шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною/;
передбачити зменшення стартової ціни нерухомого і рухомого майна, на яке звернено стягнення, на повторних і третіх повторних електронних аукціонах, при цьому визначивши, що у разі повторної нереалізації земельна ділянка або право користування нею виставляються на другий повторний електронний аукціон за ціною, що становить 50% стартової ціни на першому електронному аукціоні /згідно з чинною нормою – у разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70% його вартості/;
уповноважити Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів (яким наразі є Міністерство економіки України), визначати порядок організації і проведення електронних аукціонів та порядок реалізації іншого майна, на яке звернено стягнення /згідно з чинною нормою відповідні порядки визначаються Міністерством юстиції України/;
визначити, що після проведення електронного аукціону переможець аукціону перераховує плату, яка становить 1,5% ціни реалізованого майна, до спеціального фонду державного бюджету і ця плата використовується у порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація сприятиме здійсненню акумуляції наявних в держави ресурсів з метою їх ефективного використання та відновлення державного виробничого потенціалу, зокрема дозволить відновити підприємствам доступ до кредитування, сприятиме оптимізації економіки країни шляхом ефективного використання наявних у держави ресурсів для регулярних надходжень до бюджету, дозволить вдосконалити застарілий механізм реалізації майна, на яке звернено стягнення, та ефективно реалізовувати таке майно шляхом проведення електронних аукціонів в дворівневій електронній торговій системі, щоб збільшити надходження до державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень, якими передбачається зменшити відсоток вартості стартової ціни земельної ділянки на електронному аукціону (з 70% на 50%) під час третьої повторної нереалізації земельної ділянки або права користування нею на земельних торгах, може призвести до зменшення надходжень до відповідних бюджетів від продажу земельних ділянок та прав на них;
покладання на Міністерство економіки України додаткових повноважень може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх реалізації, розрахунків щодо яких не надано.
Водночас, передбачене законопроектом законодавче унормування перерахування до державного бюджету плати у розмірі 1,5% ціни реалізації майна після проведення електронного аукціону його переможцем може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Окремо слід відмітити, що положення законопроекту щодо спрямування відповідної плати після проведення електронного аукціону до спеціального фонду державного бюджету та використання цієї плати у порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір" /абзац 12 підпункту 5 пункту 1 розділу І законопроекту/ не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/; частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України/; частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів спеціального фонду державного бюджету/; частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету/. Питання щодо цільового спрямування бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Міністерство фінансів України теж відмічає, що вищезазначене положення законопроекту не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, та зауважує, що передбачене законопроектом використання відповідної плати у порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір" (тобто її спрямування на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади), є необґрунтованим і неприйнятним, оскільки процес реалізації арештованого майна безпосередньо не пов'язаний із процесом здійснення правосуддя.
Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення процедур захисту прав кредиторів, механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів" (реєстр. № 11139 (доопрац.) від 11.11.2024), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Мовчаном О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від продажу земельних ділянок та прав на них, збільшення доходів державного бюджету від відповідної плати після проведення електронного аукціону та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства економіки України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту положення абзацу 12 підпункту 5 пункту 1 розділу І законопроекту привести у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 13, 29 і 30), зокрема слова і цифри "спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір"" замінити словами "Державного бюджету України".
Голосували: "за" – 24, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).
3.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік.
Відмітили:
Частиною другою статті 53 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.
Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /проект звіту надано народним депутатам України – членам Комітету/. У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період дванадцятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 26.08.2024, протокол № 197), та здійснення іншої діяльності Комітету у звітний період. При цьому проект звіту охоплює період з 3 вересня 2024 року по 3 лютого 2025 року.
Зокрема, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено підготовку до розгляду Верховною Радою України 9 законопроектів (а саме: законопроекту про Державний бюджет України на 2025 рік і проекту постанови Верховної Ради України про висновки та пропозиції до законопроекту про Державний бюджет України на 2025 рік, законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", 2 законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, 4 законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату"), а також підготовлено висновки до 197 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
Щодо контрольної функції слід звернути увагу на погодження Комітетом у звітний період відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" 5 рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
В частині організаційної функції відповідно до вимог Закону України "Про Рахункову палату" і статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України з 19 грудня 2024 року розпочався конкурс на посади членів Рахункової палати, у зв'язку з чим у Комітеті триває робота з узагальнення пропозицій щодо кандидатур до складу дорадчої групи експертів для подальшого подання на розгляд Верховної Ради України.
Крім того, частиною четвертою статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України визначено, що комітети у січні поточного року наприкінці чергової сесії Верховної Ради України відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради України подають до Верховної Ради України звіт про стан виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради за попередній рік. Згідно з цією нормою у Комітеті підготовлено звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561–ІХ) в частині предметів відання Комітету /зазначений звіт надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. /лист від 26.12.2024 № 06/04-2024/292488 (1764466)/ зазначену інформацію надано Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України /лист від 20.01.2025 № 04-13/7-2025/15840 (1786811)/.
Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема, затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період дванадцятої сесії, взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік в частині предметів відання Комітету.
Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:
"Звіт про основні підсумки роботи
Комітету з питань бюджету
у період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання
Протягом дванадцятої сесії (з 03.09.2024 по 03.02.2025) відбулося 14 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто загалом 223 питання. При цьому засідання Комітету переважно проводилися у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України "Про комітети Верховної Ради України").
Верховною Радою України (далі – Верховна Рада) під час звітного періоду прийнято 6 законів та 1 постанову, попередній розгляд та/або підготовку проектів яких і оформлення яких здійснював Комітет, а саме:
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони" /від 18.09.2024 № 3978–IX/;
Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України" /від 18.09.2024 № 3979–IX/;
Закон України "Про внесення змін до
Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих
актів України" /від 30.10.2024
№ 4042–IX/;
Постанову Верховної Ради "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік" /від 31.10.2024 № 4055–IX/;
Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /від 19.11.2024 № 4059–IX/;
Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо здійснення правочинів з умовними зобов'язаннями" /від 03.12.2024 № 4106–IX/;
Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень" /від 16.01.2025 № 4225–IX/.
За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 9 законопроектів (включаючи 1 проект постанови), за якими Комітет визначено головним, у т.ч.:
2 законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) /реєстр. № 12232 і № 12245/, з них 1 законопроект /реєстр. № 12245/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях;
4 законопроекти щодо внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" /реєстр. №№ 10044, 10044-1, 10044-2 і 10044-д/, з них 1 законопроект /реєстр. № 10044-д/ розроблено Комітетом при розгляді альтернативних законопроектів та підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях;
законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони /реєстр. № 11417/, крім того, щодо 13 законопроектів /реєстр. №№ 10383, 10400, 10436, 11027, 11042, 11042-1, 11154, 11154-1, 11190, 11190-1, 12031, 12273, 12274/ зазначено про втрату їх актуальності у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2024 року;
законопроект про Державний бюджет України на 2025 рік /реєстр. № 12000/ (далі – законопроект № 12000), який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент);
проект постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік /реєстр. № 12000/П/.
Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначено головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів. При цьому щодо 18 законопроектів зазначено про втрату їх актуальності та/або про доцільність їх зняття з розгляду з інших причин, передусім щодо: 13 законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /реєстр. №№ 10383, 10400, 10436, 11027, 11042, 11042-1, 11154, 11154-1, 11190, 11190-1, 12031, 12273, 12274/ – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2024 року; 3 законопроектів щодо внесення змін до Кодексу /реєстр. № 10045, № 10045-1 і № 11201/ – у зв’язку з врегулюванням відповідних питань в інших законопроектах.
Ключовим пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час дванадцятої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) своєчасно подано законопроект № 12000, 19 вересня 2024 року відбулося його представлення на засіданні Комітету, 20 вересня 2024 року – на пленарному засіданні Верховної Ради. У Комітеті за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради до законопроекту № 12000 (згруповані у кількості 2099 пропозицій) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. № 12000/П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 12000 (з висновками Комітету щодо кожної пропозиції). Верховною Радою 31 жовтня 2024 року прийнято зазначений проект постанови (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – Постанова № 4055–IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 12000 у І читанні. На виконання цього рішення 8 листопада 2024 року КМУ подав доопрацьований до ІІ читання законопроект № 12000, який Комітетом за підсумками опрацювання (насамперед щодо стану врахування Бюджетних висновків Верховної Ради) рекомендовано Верховній Раді прийняти у ІІ читанні і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Мінфіном. Верховна Рада 19 листопада 2024 року прийняла Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Водночас, в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано великий обсяг роботи при підготовці до ІІ читання 3 законопроектів (за якими Комітет визначено головним) передусім в частині опрацювання значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів України, а саме: реєстр. № 11417 щодо змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (641 пропозиція); реєстр. № 10044-д щодо змін до Закону України "Рахункову палату" (1205 пропозицій); реєстр. № 12245 щодо змін до Кодексу (620 пропозицій). При цьому прийняття Верховною Радою у ІІ читанні і в цілому законопроектів за реєстр. № 10044-д (30 жовтня 2024 року) і № 12245 (16 січня 2025 року) сприяло своєчасному виконанню Україною міжнародних зобов'язань, визначених у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 11.12.2024 (проект якого схвалено розпорядженням КМУ від 29.11.2024 № 1210-р) і Звіті Європейської Комісії (08.11.2023) про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року.
На виконання статей 27 і 109 Кодексу та статті 93 Регламенту Комітетом протягом дванадцятої сесії здійснено експертизу 197 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого відповідні висновки направлено профільним комітетам. При цьому до 3 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.
Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.
У звітний період відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" Комітетом погоджено 5 рішень КМУ про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень КМУ, зокрема: стаття 23 Кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина шоста статті 108 Кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами; відповідні норми закону про державний бюджет (у 2024 році – норми статей 4 і 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"). Тому протягом дванадцятої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті КМУ рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.
У звітний період Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до КМУ, міністерств, інших державних органів щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.02.2025 – 41 лист). Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.
Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту та Закону України "Про Рахункову палату" (з урахуванням змін, внесених Законом від 30.10.2024 № 4042–ІХ) з 19 грудня 2024 року за оновленою процедурою розпочався конкурс на посади членів Рахункової палати (йдеться про 6 вакантних посад), у зв'язку з чим у Комітеті триває робота з узагальнення пропозицій щодо кандидатур до складу дорадчої групи експертів (яка має здійснювати попередній відбір кандидатів на посади членів Рахункової палати) для подальшого подання на розгляд Верховної Ради.
Щодо міжнародного співробітництва у звітному періоді в рамках співпраці Комітету з профільними комітетами Європейського парламенту відбулися онлайн-зустрічі членів Комітету з членами Бюджетного комітету Європарламенту (6 листопада 2024 року) та Комітету з бюджетного контролю Європарламенту (5 грудня 2024 року), на яких обговорювалися, серед іншого, питання щодо фінансової підтримки України від Європейського Союзу та контролю за використанням відповідних коштів. Також представники Комітету (відповідно до предметів відання Комітету) долучалися до окремих заходів, пов'язаних з підготовкою України для вступу до ЄС. Крім того, в межах компетенції представники Комітету брали участь у тренінгах та інших заходах, що проводилися за сприяння Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "РАДА: наступне покоління" та її партнерів.
У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету, сторінці Комітету у мережі Facebook та Youtube-каналі Комітету. Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які також розміщено на офіційному сайті Верховної Ради /станом на 01.02.2025 – 31 матеріал/.
У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції."
2. Взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561–ІХ) в частині предметів відання Комітету з питань бюджету.
Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).
3.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Відмітили:
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.У зв’язку з продовженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та з метою забезпечення умов для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради України прийнято Постанову Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912–ІХ "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану" (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279–ІХ), якою визначено, зокрема, що:– Верховна Рада України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;– Голова Верховної Ради України оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради України, визначає час і місце його продовження;– для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання Верховною Радою України контрольної функції скликаються відповідно засідання комітетів Верховної Ради України, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарному засіданні Верховної Ради України.Основними завданнями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ під час тринадцятої сесії згідно з главою 27 Регламенту Верховної Ради України та планом роботи Комітету на період тринадцятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету 04.02.2025) є розгляд законопроектів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і до Бюджетного кодексу України, звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", щорічного звіту про діяльність Рахункової палати за 2024 рік, Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, проектів законів відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України, а також питань щодо погодження рішень Кабінету Міністрів України з окремих питань.Таким чином, у період тринадцятої сесії засідання Комітету мають проводитися з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912–ІХ (із змінами) та необхідності виконання повноважень Комітету (насамперед повноважень у бюджетному процесі), при цьому може виникнути потреба у скликанні термінових засідань Комітету для оперативного вирішення невідкладних питань.
Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету у період тринадцятої сесії з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України № 2912–ІХ (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради України № 3279–ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету.
Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Інформацію з даного питання врахувати в роботі та забезпечувати проведення засідань Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912–ІХ "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану" (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279–ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету з питань бюджету.
Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ
Член Комітету Микола ЗАДОРОЖНІЙ