Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №176 від 14 листопада 2023 року

17  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Забуранна Л.В., Пуртова А.А.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Новацька О.В., Пунда О.Б., Сторожук Т.Б., Філіпченко Т.О., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад, територій
та інфраструктури України

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра;

Козловська Н.В. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики України

Колісник М.О. – заступник Міністра;

від Міністерства внутрішніх справ України

Драп’ятий Б.Є. – заступник Міністра;

від Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Даник А.М. –  заступник Голови;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства оборони України

Джигир Ю.А. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Бутрій Д.С. – перший заступник голови;

від Миколаївської обласної військової адміністрації

Гайдаржи В.В. – заступник начальника.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 14 листопада п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження змін щодо виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114).

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

3.1. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 799-р);

3.2. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1145);

3.3. Міністерству внутрішніх справ України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 895-р);

3.4. Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 894-р);

3.5 Міністерству оборони України ((згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 851-р, додаток 2 до якого ДСК) та листа Міністерства оборони України від 13.11.2023 № 220/1/615/ДСК (без додатків – відкрита інформація)).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Великої Палати Верховного Суду" (реєстр. № 9643 від 23.08.2023, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення діяльності Великої Палати Верховного Суду" (реєстр. № 9643-1 від 07.09.2023, народний депутат України Павліш П.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про залізничний транспорт" щодо деяких питань управління безпекою руху на залізничному транспорті" (реєстр. № 10110 від 04.10.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

1.1.4. Проект Постанови "Про припинення використання шрифтів російського походження в роботі Верховної Ради України" (реєстр. № 9606 від 11.08.2023, народні депутати України Констанкевич І.М., Княжицький М.Л., В'ятрович В.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"" (реєстр. № 9672 від 04.09.2023, народні депутати України Веніславський Ф.В., Безугла М.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"" (реєстр. № 9672-3 від 19.09.2023, народні депутати України Арсенюк О.О., Швець С.Ф., Мазурашу Г.Г.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо сумісництва" (реєстр. № 9507 від 17.07.2023, народні депутати України Мороз В.В., Яковенко Є.Г., Юрченко О.М., Бурміч А.П.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання питання оформлення типового договору оренди землі в електронній формі" (реєстр. № 10165 від 20.10.2023, народний депутат України Мороз В.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Внесення змін до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо законодавчого врегулювання питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки" (реєстр. № 10196 від 30.10.2023, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо унормування питання прийняття спадщини спадкодавець якої перебуває за кордоном" (реєстр. № 10134 від 09.10.2023, народні депутати України Лукашев О.А., Ковальов О.І., Яковенко Є.Г.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання деяких питань порядку оформлення спадкових прав" (реєстр. № 10138 від 10.10.2023, народний депутат України Лукашев О.А.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про дерадянізацію законодавства України" щодо житлової політики" (реєстр. № 10097 від 28.09.2023, народні депутати України Шуляк О.О., Вінтоняк О.В., Безугла М.В., Пузійчук А.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 143 Земельного кодексу України щодо уточнення процедурних норм про примусове припинення прав на земельну ділянку" (реєстр. № 9658 від 28.08.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 140 Земельного кодексу України щодо конкретизації припинення права власності на земельні ділянки у зв’язку з використанням не за цільовим призначенням" (реєстр. № 10052 від 15.09.2023, народний депутат України Мороз В.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, на отримання соціальних гарантій від держави" (реєстр. № 10058 від 15.09.2023, народні депутати України Приходько Н.І., Столар В.М. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та деяких законів України щодо удосконалення процедури забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (реєстр. № 9655 від 28.08.2023, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження уніфікованого переліку питань (чек-лист) для встановлення відповідності або невідповідності положень документації із землеустрою, технічної документації з бонітування ґрунтів та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" (реєстр. № 10095 від 28.09.2023, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" для забезпечення та реалізації освітнього процесу" (реєстр. № 10082 від 22.09.2023, народні депутати України Калаур І.Р., Ватрас В.А. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективності здійснення кримінального провадження та притягнення до відповідальності за корупційні злочини" (реєстр. № 10100 від 29.09.2023, народні депутати України Арахамія Д.Г., Шуляк О.О., Радіна А.О., Устінова О.Ю. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективності здійснення кримінального провадження та притягнення до відповідальності за корупційні злочини" (реєстр. № 10100-1 від 13.10.2023, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель" (реєстр. № 10090 від 26.09.2023, народні депутати України Наталуха Д.А., Гетманцев Д.О., Корнієнко О.С., Цабаль В.В., Підласа Р.А. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель" (реєстр. № 10090-1 від 12.10.2023, народний депутат України Мовчан О.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо використання правозастосовної практики Європейського Союзу" (реєстр. № 10130 від 09.10.2023, народний депутат України Бондар М.Л.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"" (реєстр. № 10161 від 18.10.2023, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення строку відбування покарання засудженим, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку з діями, які підтверджують, що засуджена особа стала на шлях виправлення за допомогою саморозвитку» (реєстр. № 9477 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

-     віднести до питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, зменшення строку відбування покарання засудженій особі, якій призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв'язку з діями, які підтверджують, що така особа стала на шлях виправлення за допомогою саморозвитку (на підставі факту прочитання книг з переліку літератури, затвердженого Міністерством юстиції України, українською мовою);

-     здійснювати підтвердження факту прочитання засудженою особою кожної книги, що дає право на зменшення строку покарання у виді позбавлення волі, шляхом успішного складання такою особою іспиту в електронній системі;

-     забезпечити колонії літературою, необхідною для саморозвитку засуджених до позбавлення волі та технічними засобами та програмним забезпечення (електронною системою) для перевірки факту прочитання книг засудженим.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України (для Державної кримінально-виконавчої служби України на виконання покарань установами цієї служби) для забезпечення кримінально-виконавчих установ літературою та технічними засобами, спеціальною електронною системою для перевірки факту прочитання книг засудженими, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту. При цьому, Мінфіном зауважено про те, що законопроект потребує попереднього погодження з Міністерством юстиції України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Разом з цим, прийняття рішення судом про зменшення строку відбування покарання засудженій особі, якій призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв'язку з діями, які підтверджують, що така особа стала на шлях виправлення за допомогою саморозвитку, може призвести до зменшення чисельності засуджених у вигляді позбавлення волі у зв’язку із достроковим звільненням від відбування покарання і відповідно до оптимізації коштів державного бюджету на утримання таких осіб.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення строку відбування покарання засудженим, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, у зв’язку з діями, які підтверджують, що засуджена особа стала на шлях виправлення за допомогою саморозвитку» (реєстр. № 9477 від 10.07.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для забезпечення установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстр. № 8119 від 10.10.2022), поданий народними депутатами України Гайду О. В., Чорноморовим А. О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Як зазначено у преамбулі законопроекту, він визначає правові та організаційні засади залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства України, а також ефективного та раціонального використання водних біоресурсів, що стимулюватиме виробництво продукції з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць, розвиток селекції, збільшення надходжень до державного бюджету та розвиток економічного потенціалу і зростання конкурентоспроможності виробництва водних біоресурсів та продукції з них в Україні.

Так, зокрема, проектом акта передбачається таке:

1. Залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства може здійснюватись за рахунок: фінансових ресурсів інвесторів; фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; коштів міжнародної технічної допомоги; інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Державна підтримка інвестора при залученні інвестицій у розвиток галузі рибного господарства здійснюється відповідно до законів України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні», «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільське господарство» та інших нормативно-правових актів, спрямованих на підтримку розвитку підприємництва.

3. Переліки об’єктів залучення інвестицій буде затверджувати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Щодо кожного з таких об’єктів залучення інвестицій розроблятиметься науково-біологічне обґрунтування /витрати на підготовку якого відшкодовуватимуться інвестором/, що дозволятиме встановити найефективнішу процедуру раціонального використання водних біоресурсів.

4. Продаж права на укладання договорів про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури та про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах реалізується шляхом проведення аукціонів у вигляді електронних торгів у електронній торговій системі.

Стартовою ціною права на укладення договору про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах під час проведення електронних торгів визначається рибопродуктивність помножена на плату за спеціальне використання водних біоресурсів (змінюється при підвищенні) та помножена на строк використання водойми.

5. За договором про здійснення інвестицій інвестор зобов’язується здійснити інвестиції за рахунок власних та/або залучених коштів у об’єкт залучення інвестицій у розвиток аквакультури в обсягах та у спосіб, визначений таким договором, реалізувати заходи з підвищення продуктивності об’єкта здійснення інвестицій у розвиток аквакультури  відповідно до вимог законодавства. 

6. Частина рибогосподарського водного об’єкту та земельні  ділянки  державної або комунальної власності, які необхідні для реалізації договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури, визначені договором про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури, надаються в користування (оренду) переможцю аукціону на строк дії договору, при цьому фінансування робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності та іншої документації із землеустрою, яка відповідно до законодавства вимагається для надання земельної ділянки у користування (оренду), може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів інвестора або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, а витрати на розроблення зазначеної документації можуть відшкодовуватися інвестором відповідно до умов договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури.

7. На центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної інвестиційної політики, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, покладається низка додаткових повноважень, зокрема щодо формування інвестиційних пропозицій і переліку об’єктів залучення інвестицій у розвиток аквакультури та щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах; погодження програм дослідних робіт та затвердження методик розроблення науково-біологічних обґрунтувань та визначення їх вартості; розробки проектів договорів про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури і щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах щодо кожного з об’єктів залучення інвестицій відповідно до переліку об’єктів залучення таких інвестицій та укладання відповідних договорів; контролю за виконанням інвестором умов договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури, а також щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах; перевірки та моніторингу виконання інвестором умов договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури тощо.

8. Встановлюються повноваження Кабінету Міністрів України щодо затвердження: порядку підготовки до проведення та проведення аукціонів з продажу права на укладення договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури та щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах, встановлення, перевірка та оприлюднення їх результатів, підстави для відмови у підписанні (укладенні) протоколу про результати аукціону та договору за його результатами, визначення розміру, порядку сплати та повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників, плати за участь в електронних торгах та стартової ціни лоту, а також порядку функціонування електронної торгової системи, у тому числі визначення її адміністратора; типової форми договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури тощо.

9. На органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладаються повноваження щодо погодження місць розташування об’єктів, розмірів земельних ділянок, які будуть надані інвестору, визначеному договором про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури; надання в оренду інвестору земельної ділянки державної чи комунальної власності, визначеної договором про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури; формування та реєстрація земельної ділянки державної або комунальної власності, визначеної у договорі про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури.

10. У разі прийняття органами державної влади або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права інвестора, збитки, заподіяні йому внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню такими органами.

З огляду на вищезазначені положення законопроекту та, зважаючи на експертний висновок Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), реалізація таких положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначає Мінфін.

За узагальнюючим висновком Мінфін зазначає, що законопроект потребує надання детальних фінансово-економічних розрахунків та доопрацювання, з урахуванням висловлених зауважень, зокрема, щодо невідповідності Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Податковому кодексу України.

Варто відмітити, що відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстр. № 8119 від 10.10.2022), поданий народними депутатами України Гайду О. В., Чорноморовим А. О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для розвитку галузі рибного господарства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про лісові репродуктивні ресурси (реєстр. № 9116 від 17.03.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О. В., Овчинниковою Ю. Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроекту його положеннями визначаються основні правові та організаційні засади у сфері лісових репродуктивних ресурсів, виробництва, обігу та використання лісового репродуктивного матеріалу, а також порядок здійснення державного управління та регулювання у цій сфері.

Відтак, згідно з положеннями законопроекту, зокрема:

- визначається система лісового насінництва та розсадництва і лісової репродукції, яка передбачає створення та функціонування:

уповноваженого органу з оцінки відповідності лісових репродуктивних ресурсів /державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та акредитована національним органом України з акредитації із поширенням на посадових осіб цієї установи дії Закону України «Про державну службу», до складу такої установи входитимуть зональні лісонасіннєві лабораторії/;

територіальних атестаційних комісій /створюються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства для проведення атестації базового лісового матеріалу та виробників лісового репродуктивного матеріалу/;

державного резервного лісонасіннєвого фонду /призначений для забезпечення реалізації державних програм відтворення лісів, включає поновлювані запаси насіння, сертифікованого як лісовий репродуктивний матеріал, які зберігаються у пристосованих приміщеннях виробників і постачальників, а також акумулюються у спеціалізованих сховищах, розміщених за зональним принципом, закупівля насіння до якого здійснюється за державні кошти та на комерційних чи грантових умовах/;

державного лісового генного банку /призначений для збереження генетичних ресурсів видів та гібридів лісових дерев і кущів у спеціальних сховищах, архівах клонів, колекційних ділянках, з метою зберігання зразків генетичного різноманіття і цінного генофонду видів та гібридів лісових дерев та кущів та їх збереження за місцем походження з можливістю отримання лісового репродуктивного матеріалу/;

комісії з лісового репродуктивного матеріалу /консультативно-дорадча рада центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства/;

- встановлюються повноваження органів виконавчої влади у сфері лісового насінництва та розсадництва і лісової репродукції;

- передбачається здійснення наукового забезпечення, моніторингу лісового насінництва та розсадництва та державного нагляду (контролю) у сфері лісового насінництва та розсадництва і лісової репродукції;

- здійснення сертифікації лісового репродуктивного матеріалу, лісового насіння та садивного матеріалу покладається на Уповноважений орган з оцінки відповідності лісових репродуктивних ресурсів /згідно з чинним законодавством основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, проведення сертифікації а також порядок здійснення державного контролю за ними регулюється Законом України «Про насіння і садивний матеріал» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 97/;

- встановлюється, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, через уповноважений орган забезпечується ведення таких державних реєстрів: лісового базового матеріалу; сертифікатів на лісовий репродуктивний матеріал; виробників і постачальників лісового репродуктивного матеріалу;

- запроваджується державна підтримка лісового насінництва, розсадництва і лісової селекції, надання якої передбачається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті відповідно до галузевої програми розвитку;

- регламентується ввезення та вивезення, маркування та пакування лісового репродуктивного матеріалу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту фінансове забезпечення заходів для його реалізації буде здійснюватися в межах видатків за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонду», а заходів державного контролю, моніторингу у сфері лісового насінництва та розсадництва, дотримання системи ведення лісового насінництва і розсадництва, зокрема контролю за обігом, ввезенням та використанням лісового репродуктивного матеріалу, утворення комісії з лісового репродуктивного матеріалу – в межах обсягу видатків за загальним фондом державного бюджету, за бюджетною програмою 2709010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства».

Проте, як зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, в межах бюджетної програми за кодом 2709060 за загальним фондом державного бюджету здійснюється тільки утримання установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас, Мінфін зазначає, що реалізація положень акта потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, а детальні фінансово-економічні обґрунтування щодо можливості фінансового забезпечення заходів державного контролю, моніторингу у сфері лісового насінництва та розсадництва, дотримання системи ведення лісового насінництва і розсадництва, зокрема контролю за обігом, ввезенням та використанням лісового репродуктивного матеріалу, утворення комісії з лісового репродуктивного матеріалу в межах видатків державного бюджету, за бюджетною програмою 2709010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства» відсутні.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та надання відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також висловлюється низка зауважень щодо положень законопроекту.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також наголошує Мінфін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про лісові репродуктивні ресурси (реєстр. № 9116 від 17.03.2023), поданий народними депутатами України Бондаренком О. В., Овчинниковою Ю. Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (реєстр. № 9672-1 від 05.09.2023), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом змінами до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пропонується таке:

- уточнити умови мобілізації військовозобов’язаних, за якими призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягатимуть здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, доповнивши таке положення нормою, відповідно до якої держава забезпечує громадянам зазначених категорій здобуття відповідної освіти без жодних виплат з боку цих громадян, якщо вони за власним бажанням дали згоду на призов на військову службу під час мобілізації;

- доповнити перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти у разі, якщо вони працюють у закладах фахової передвищої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) висловлюються окремі зауваження щодо запропонованої редакції законопроекту та пропонується його доопрацювати. При цьому, щодо оцінки впливу на показники бюджету зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на підготовку за рахунок бюджетних коштів фахівців, які навчаються на платній основі, у разі, якщо вони за власним бажанням надали згоду на призов на військову службу під час мобілізації. Водночас Мінфіном зауважується, що джерела покриття зазначених видатків відсутні, а визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо кількості здобувачів освіти, які за власним бажанням нададуть згоду на призов на військову службу під час мобілізації.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (реєстр. № 9672-1 від 05.09.2023), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на надання послуг з отримання професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, з підготовки наукових кадрів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

 

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (реєстр. № 9672-2 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Приходьком Б.В. та Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом змінами до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пропонується таке:

- уточнити умови мобілізації військовозобов’язаних, за якими призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягатимуть здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і вперше здобувають наступний рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий (за виключенням здобувачів вищої освіти, які незалежно від наявності здобутого раніше рівня освіти, навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають освіту за спеціальностями, яким надається особлива підтримка, перелік яких встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти та науки), скасувавши при цьому звільнення від мобілізації для асистентів-стажистів,

- доповнити перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період: педагогічними працівниками закладів вищої та фахової передвищої освіти у разі, якщо вони працюють у закладах вищої чи фахової передвищої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

У експертному висновку Міністерства фінансів України висловлюються окремі зауваження щодо запропонованої редакції законопроекту (насамперед, щодо відсутності у чинному законодавстві, як однієї із форм державної підтримки здобувачів вищої освіти – особливої підтримки здобуття вищої освіти за спеціальностями за переліком, визначеним Міністерством освіти і науки України) та пропонується його доопрацювати. При цьому, щодо оцінки впливу на показники бюджету зазначається, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на надання за рахунок бюджетних коштів особливої підтримки здобувачів вищої освіти за спеціальностями, перелік яких встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти та науки, джерела покриття яких відсутні.

З огляду на положення законопроекту, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автором законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважило також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (реєстр. № 9672-2 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Приходьком Б.В. та Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на надання освітніх послуг із здобуття вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» щодо врахування права окремих категорій постраждалих громадян на отримання компенсації за пошкоджене та знищене майно» (реєстр. № 10053 від 15.09.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., Яковенком Є.Г., Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується поширити дію Закону на постраждалих осіб, чия нерухомість була пошкоджена або знищена до 24 лютого 2022 року, або знаходилася на тимчасово окупованих територіях станом на цю дату; включити до переліку осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; скоротити строк заборони з п’яти до одного року на відчуження майна, яке було придбане шляхом використання житлового сертифікату; надати право постраждалим особам отримати грошову компенсацію для покриття витрат за виконані роботи у випадку проведення ремонту житла самостійно.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, які мають бути визначені Кабінетом Міністрів України. Таке пояснення не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи у своєму експертному висновку, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на видаткову частину державного бюджету. Поряд з тим звертає увагу, що окремі питання, порушені у законопроекті, зокрема надання права постраждалим особам отримати грошову компенсацію за самостійне виконання ремонту житла, пропонується унормувати у законопроекті за реєстраційним № 10063 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», який Міністерством фінансів підтримано.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» щодо врахування права окремих категорій постраждалих громадян на отримання компенсації за пошкоджене та знищене майно» (реєстр. № 10053 від 15.09.2023), поданого народними депутатами України Морозом В.В., Гнатенком В.С., Яковенком Є.Г., Бурмічем А.П., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його витрат на компенсацію за пошкоджене та знищене нерухоме майно у зв’язку з розширенням кола отримувачів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10063 від 18.09.2023), поданий народним депутатом України Шуляк О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

У законопроекті, як зазначається у пояснювальній записці до нього, з метою розширення форм надання компенсації за пошкодження об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, пропонується визначити нові види такої компенсації, а саме:

надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація акта потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, посилаючись на інформацію Мінінфраструктури, згідно з якою мінімальна потреба у видатках на компенсацію за пошкоджене майно (поточні та капітальні ремонти) становить 5 933,4 млн гривень. При цьому Міністерство фінансів підтримує прийняття законопроекту, відмічаючи таке:

реалізація акта може здійснюватися у межах встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік головним розпорядникам коштів бюджетних призначень;

відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у межах коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії Мінінфраструктури передбачено бюджетну програму за КПКВК 3101520 «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”» в обсязі 4 433,35 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

Реалізація проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10063 від 18.09.2023), поданого народним депутатом України Шуляк О.О., буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету, однак ця реалізація може забезпечуватися за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідну мету. У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки (реєстр. № 9574 від 07.08.2023), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити новий  святковий день «21 жовтня – День подяки». При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Проте, зважаючи на положення статті 107 Кодексу законів про працю України, згідно з якими робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі, виконання положень законопроекту може призвести до збільшення видатків бюджетів усіх рівнів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників бюджетної сфери.

Міністерство фінансів України у експертному висновку, також зазначаючи про такий вплив законопроекту на видатки бюджетів, підкреслює, що реалізація акта відбуватиметься в межах бюджетних асигнувань державного та місцевих бюджетів, передбачених на оплату праці працівників бюджетної сфери.

За таких умов відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День подяки (реєстр. № 9574 від 07.08.2023), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів, однак може забезпечуватися за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті та місцевих бюджетах на функціонування відповідних бюджетних установ. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку вольєрного господарства (реєстр. № 9553 від 02.08.2023), поданий народними депутатами України Марчуком І. П., Гайду О. В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» та «Про державну підтримку сільського господарства України» пропонується:

включити до переліку об’єктів ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин оленів, ланей, муфлонів, зубробізонів і присвоїти їм індивідуальні ідентифікаційні номери;

віднести додатково до сільськогосподарської діяльності з виробництва продукції тваринництва оленярство, а також розведення ланей, муфлонів, зубробізонів, зайців;

включити до переліку об’єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації муфлонів, оленів, зайців, ланей, зубробізонів;

надати право на отримання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам і сільськогосподарським кооперативам через відшкодовування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання оленів, муфлонів, ланей, зубробізонів та зайців.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів.

Проте, віднесення муфлонів, оленів, зайців, ланей, зубробізонів до об’єктів бюджетної дотації та надання права сільськогосподарським товаровиробникам на відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання таких тварин потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків та подання до нього позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також висловлюється низка зауважень щодо положень законопроекту зокрема, щодо неузгодженості із законами України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ».

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку вольєрного господарства (реєстр. № 9553 від 02.08.2023), поданий народними депутатами України Марчуком І. П., Гайду О. В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного бюджету на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо порядку направлення у відрядження суддів для здійснення правосуддя у Верховному Суді та уточнення повноважень Верховного Суду)» (реєстр. № 9323 від 25.05.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П..

 

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується:

-     надати право Верховному Суду звертатись до суб’єктів законодавчої ініціативи із проектами законів щодо унормувань сталої судової практики;

-     заповадити спеціальну процедуру відрядження судді для здійснення правосуддя у Верховному Суді;

-     обмежити строк повноважень судді Верховного Суду до 5 років і не більше 2 строків підряд;

-     визначити, що на час відрядження для здійснення правосуддя у Верховному Суді за особою зберігається статус судді того суду, у якому вона обіймала посаду судді до відрядження, а у разі реорганізації такого суду, особа призначається на вакантну посаду судді обраного нею апеляційного суду поза конкурсом.

У експертному висновку до законопроекту Міністерство фінасів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних з відрядженням суддів (добові, витрати на найм жилого приміщення), що орієнотвно, із розрахунку на штатну чисельність суддів Верховного Суду (196 суддів), потребуватиме 85,8 млн грн на рік.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції не підтримує цей законопроект, водночас зазначає про необхідність врегулювання законодавчої колізії існування одночасно Верховного Суду та Верховного Суду України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо порядку направлення у відрядження суддів для здійснення правосуддя у Верховному Суді та уточнення повноважень Верховного Суду)» (реєстр. № 9323 від 25.05.2023), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Верховного Суду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового режиму майна в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 10080 від 20.09.2023), внесений народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Камельчуком Ю.О. та Швецем С.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розіитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», зокрема, передбачивши: розширення підстав примусового вилучення активів держав-агресорів, держав – спонсорів тероризму, осіб, пов’язаних з державою-агресором, афілійованих із ними осіб, підсанкційних осіб /далі – активи/; запровадження механізму блокування активів; створення програмно-технічних засобів Переліку активів та забезпечення його функціонування за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги та коштів з інших незаборонених джерел;

Закону України «Про санкції», які збільшують підстави для застосування санкцій для резидентів країни-агресора;

законів України «Про Службу безпеки України», «Про запобігання корупції» і «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо уточнення повноважень відповідних державних органів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект спрямований на розширення підстав для застосування санкцій, впроваджує механізм блокування активів, розширює перелік підстав для блокування і конфіскації активів та вдосконалює процедури і повноваження державних інституцій, дотичних до цих процесів, таких як НАЗК, СБУ, Міністерство юстиції, Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету зокрема, на створення і забезпечення функціонування Переліку активів, а також на виконання додаткових повноважень відповідних державних органів;

положення законопроекту в частині особливостей розрахунку дивідендів на державну частку можуть призвести до втрат державного бюджету у вигляді дивідендів, нарахованих на державну частку;

розробник законопроекту не надав розрахунків та обґрунтувань щодо джерел компенсації втрат бюджету.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового режиму майна в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 10080 від 20.09.2023), внесений народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Камельчуком Ю.О. та Швецем С.Ф., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів, зокрема для створення і забезпечення функціонування Переліку активів та виконання інших додаткових повноважень, а також може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від дивідендів, нарахованих на державну частку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстр. № 9545 від 31.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Згідно з преамбулою законопроекту його положеннями визначаються основні правові, економічні та організаційні засади простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, ввозяться (пересилаються) на митну територію України або вивозяться (пересилаються) з неї.

Відтак, законопроектом пропонується, зокрема, впровадити:

сертифікат походження водних біоресурсів (Certificate of Origin), сертифікат вилову водних біоресурсів (Catch Certificate), сертифікат реекспорту водних біоресурсів (Re-export Certificate), свідоцтво про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них /наявність яких є обов’язковою для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час здійснення експортно-імпортних операцій та реекспорту/, скасувавши передбачене чинним законодавством підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту);

електронну систему простежуваності походження водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, яка є компонентом Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, що забезпечуватиме збирання, обробку, накопичення, використання, узагальнення, облік, зберігання, передачу, захист використання інформації/відомостей про операції з простежуваними водними біоресурсами та/або продукцією, виробленою з водних біоресурсів, під час здійснення промислового рибальства, дослідного вилову та діяльності спеціального товарного рибного господарства, операції з простежуваними водними біоресурсами та/або продукцією, виробленою з водних біоресурсів, під час здійснення аквакультури та/або експортно-імпортних операцій, реекспорту простежуваних водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів.

Крім того, у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них».

У пояснювальній записці, підготовленій Міністерством аграрної політики та продовольства України, зазначається, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів і здійснюватиметься в межах видатків, передбачених за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері меліорації та рибного господарства» (код 2804010), міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством /довідково: у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» бюджетні призначення за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері меліорації та рибного господарства» (код 2804010) затверджені у обсязі 260,3 млн грн (з них: за загальним фондом – 260,2 млн грн, за спеціальним фондом – 0,1 млн грн)/.

У фінансово-економічних розрахунках, доданих до матеріалів законопроекту, збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від реалізації положень законопроекту /за рахунок збільшення: виробництва товарної риби; рибних запасів у внутрішніх водоймах загальнодержавного значення; споживання рибної продукції/ у 2023-2026 роках очікується відповідно щорічно у обсягах 5 млн грн; 6,1 млн грн; 6,4 млн грн та 6,8 млн грн, а саме:

від  плати за спеціальне використання водних біоресурсів (код 13070200, місцеві бюджети) – 4,6 млн грн щороку;

від інших надходжень (код 24060300, державний та місцеві бюджети) у 2023 році – 0,4 млн грн; 2024 році – 1,5 млн грн, у 2025 році – 1,8 млн грн; у 2026 році – 2,2 млн гривень.

Слід відмітити, що у прикінцевих та перехідних положеннях проекту акта зазначено, що він набирає чинності через рік з дня його опублікування, але не раніше дня повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі рибного господарства, про початок роботи Електронної системи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зауважень до законопроекту не має, а реалізація його положень, посилаючись на позицію Міністерства аграрної політики та продовольства України, як головного розробника законопроекту, не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному році і може мати вплив на показники надходжень до державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстр. № 9545 від 31.07.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може збільшувати доходи державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впорядкування питань товарного обліку)» (реєстр. № 10028 від 11.09.2023), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Васильєвим І.С., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, обов’язок ведення обліку товарних запасів та відповідальність за невиконання ними такого обов’язку у вигляді фінансової санкції.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить створення сприятливих умов для застосування обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, зменшення неефективного адміністративного навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку вести облік товарних запасів та відповідальності за його неведення не сприятиме дотриманню платниками вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та може призвести до заниження/приховування реальних обсягів доходів, що отримуються суб’єктами господарювання від продажу товарів (надання послуг), що зі свого боку негативно вплине на надходження до бюджетів усіх рівнів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від обсягу прихованих доходів, отриманих суб’єктами господарювання від продажу товарів (надання послуг), та несплачених з таких доходів податків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впорядкування питань товарного обліку)» (реєстр. № 10028 від 11.09.2023), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Васильєвим І.С., Васильченко Г.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів щодо сплати відповідними суб’єктами господарювання податків і зборів залежно від практики реалізації даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо фіксації пробігу транспортного засобу при державній реєстрації (перереєстрації)» (реєстр. № 10173 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується:

встановити, що при реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу обов’язковою є фіксація його дійсного пробігу на момент такої реєстрації;

зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України /далі – МВС/ вживати заходів щодо можливості отримання фізичними та юридичними особами, які мають намір придбати транспортний засіб, інформації про транспортні засоби (в тому числі з реєстрів іноземних держав, за місцями їх попередньої реєстрації) шляхом пошуку за VIN кодом транспортного засобу;

визначити, що порядок отримання інформації від іноземних держав МВС та форма запиту про отримання інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту, веред іншого, зауважує, що:

у законопроекті не визначаються зміст відповідної інформації, умови (на платній чи безоплатній основі) та порядок її надання фізичним та юридичним особам;

положення законопроекту щодо вжиття МВС відповідних заходів містить ризики його неоднозначного тлумачення та загалом не визначає чіткий обсяг обов’язків і прав відповідних суб’єктів (тобто МВС, фізичних та юридичних осіб).

Таким чином, реалізація передбачених законопроектом заходів МВС щодо отримання інформації від іноземних держав про транспортні засоби може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування цього державного органу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо  фіксації пробігу транспортного засобу при державній реєстрації (перереєстрації)» (реєстр. № 10173 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію МВС відповідних заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний, міський електричний та залізничний транспорт (реєстр. № 10111 від 04.10.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за:

порушення щодо впровадження системи управління безпекою руху на залізничному транспорті – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 34 000 до 51 000 гривень/;

недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, норм на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та за повторне вчинення такого правопорушення протягом року – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 34 000 до 51 000 гривень/;

невиконання законних приписів чи розпоряджень, інших законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо усунення порушень, виявлених перевіркою додержання вимог законодавства про автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та за повторне вчинення такого правопорушення протягом року – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/розмір штрафу може становити від 34 000 до 51 000 гривень/.

Крім того пропонується посилити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства, норм на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, завдань – шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятдесяти – ста до двох – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 850 – 1 700 гривень до 34 000  – 51 000 грн/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

За таких умов відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний, міський електричний та залізничний транспорт (реєстр. № 10111 від 04.10.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 10136 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Осадчуком А.П., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України серед іншого передбачається:

збільшити строки погашення судимості за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також збільшення строку позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України;

посилити кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність шляхом встановлення санкцій у вигляді штрафу в розмірі від трьох до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 255 000 гривень/ або позбавлення волі на строк до десяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 10136 від 09.10.2023), поданий народними депутатами України Осадчуком А.П., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Адміністративної комісії Верховної Ради України, як органу уповноваженого розглядати справи про окремі адміністративні правопорушення (реєстр. № 10022 від 08.09.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити перелік органів, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, Адміністративною комісією Верховної Ради України, як правомочним органом із окремими правовими можливостями, визначити порядок утворення такої Адміністративної комісії, коло питань, які входять до її компетенції, повноваження членів, правомочність засідань тощо.

При цьому пропонуються зміни до Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими Верховна Рада України утворює з числа народних депутатів України Адміністративну комісію Верховної Ради України, що має розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою та другою статті 188-19 (невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати). Водночас, на виконання такої норми цими авторами поданий проект Постанови Верховної Ради України "Про затвердження Положення про Адміністративну комісію Верховної Ради України" (реєстр. № 10021 від 08.09.2023), у якому доручається Апарату Верховної Ради України вжити заходів щодо належного технічного обслуговування та матеріально-технічного забезпечення діяльності Адміністративної комісії Верховної Ради України.

Тому, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України (для належного технічного обслуговування і матеріально-технічного забезпечення діяльності утвореної Адміністративної комісії та у разі необхідності збільшення чисельності працівників Апарату Верховної Ради України для виконання додаткових функцій).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що пояснювальна записка до законопроекту не містить інформації щодо можливості забезпечення діяльності новоутвореної Адміністративної комісії Верховної Ради України за рахунок і в межах видатків, затверджених для забезпечення діяльності Верховної Ради України.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Адміністративної комісії Верховної Ради України, як органу уповноваженого розглядати справи про окремі адміністративні правопорушення (реєстр. № 10022 від 08.09.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Яцик Ю.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі необхідності збільшення чисельності працівників Апарату Верховної Ради України для належного забезпечення діяльності Адміністративної комісії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстр. № 10148 від 13.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні порушення, передбачивши відповідальність за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі чи порушення спеціальних умов виконання робіт підвищеної небезпеки, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 51 000 гривень/ або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження/позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого, залежно від конкретного виду правопорушення.

Цей законопроект системно пов’язаний із законопроектом про безпеку та здоров’я працівників на роботі за реєстр. № 10147 від 13.10.2023, згідно з яким передбачається запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій за відповідний злочин та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку зі встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин (при цьому, загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстр. № 10148 від 13.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки (реєстр. № 10175 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується підвищити відповідальність за повторність вчинення адміністративного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також за використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням. При цьому:

змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

повторне вчинення адміністративного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням, – у вигляді накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 5 100 – 6 800 грн/;

порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, які спричинили виникнення пожежі, якою не заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, – у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців від п’ятисот до шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 5 100 – 10 200 грн/;

змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки або створення перешкод для їх діяльності, вчинене особою, до якої протягом року було застосовано адміністративні стягнення за такі ж порушення, – у вигляді штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 34 000 – 85 000 грн/ або виправних робіт строком до одного року.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки (реєстр. № 10175 від 23.10.2023), поданий народним депутатом України Дмитруком А.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону географічних зазначень для харчових продуктів та спиртних напоїв (реєстр. № 10162 від 18.10.2023), поданий Кабінет Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, що згідно з пояснювальною запискою до нього розроблений з метою наближення національного законодавства у сфері схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів і сфері географічних зазначень спиртних напоїв до acquis ЄС, передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

порушення законодавства у сфері схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, сфері географічних зазначень спиртних напоїв – у вигляді накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 340 – 1 360 грн/;

невиконання або несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, сфері географічних зазначень спиртних напоїв, – у вигляді накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 850 – 3 400 грн/.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 238 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, та керівникам його територіальних органів.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Враховуючи зазначене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону географічних зазначень для харчових продуктів та спиртних напоїв (реєстр. № 10162 від 18.10.2023), поданий Кабінет Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів (реєстр. № 10168 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема:

переглянути запроваджений на період дії воєнного стану в Україні механізм оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих зернових, олійних культур, олії рослинного походження (товарні позиції 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206, 1512, 2306 згідно з УКТ ЗЕД) з розширенням переліку відповідних товарів (доповнення товарними позиціями 1002, 1004, 1507, 1514 згідно з УКТ ЗЕД /жито, овес, олiя соєва та ріпакова/);

уточнити вимоги до реквізитів податкової накладної, а також особливості реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України);

скасувати особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з експорту відповідних товарів із застосуванням режиму експортного забезпечення, передбаченого статтею 19-1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (з одночасним виключенням цієї статті).

У пояснювальній записці  до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої  сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур);

законопроектом пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;

законопроект є взаємопов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (йдеться про законопроект за реєстр. № 10169 від 20.10.2023).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що у зв’язку із відсутністю статистичних даних щодо обсягів вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції, яка можливо була використана недоброчесними платниками податку для ухилення від оподаткування, оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів (реєстр. № 10168 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 10169). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного  кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів (реєстр. № 10169 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ ХХІ Митного кодексу України доповнити новим пунктом 9-33, згідно з яким:

тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, у разі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення таких товарів здійснюється митними органами на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої в звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вноситься інформація про реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;

така митна декларація повинна містити інформацію лише щодо товарів, включених до вказаних товарних позицій, та реквізити однієї відповідної податкової накладної, після початку митного оформлення таких товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації дані таких митних декларацій не підлягають коригуванню;

у разі поміщення у митний режим експорту товарів, включених до зазначених товарних позицій, митною вартістю таких товарів є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче мінімальних експортних цін, встановлених у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур);

законопроектом пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти;

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного і місцевих бюджетів та не призведе до скорочення бюджетних надходжень;

законопроект є взаємопов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (йдеться про законопроект за реєстр. № 10168 від 20.10.2023).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення, при цьому оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробники не надали фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання та має розглядатися одночасно із законопроектом за реєстр. № 10168.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту серед іншого зауважує, що до законопроекту доцільно було б надати інформацію щодо: фактичного стану розрахунків у сфері експорту вказаних товарів, які окреслювали б масштаб означеної проблеми та доцільність вирішення її у пропонований у законопроекті спосіб із засвідченням відсутності ризиків для фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, конкурентності вітчизняної сільськогосподарської продукції на іноземних ринках.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного  кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів (реєстр. № 10169 від 20.10.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Железняком Я.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття  системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 10168). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо унормування проблемних питань забезпечення житлом прокурорів» (реєстр. № 9277 від 05.05.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом доповнення частини першої статті 83 Закону України «Про прокуратуру» пропонується передбачити можливість забезпечення жилим приміщенням прокурора, якщо він потребує поліпшення житлових умов, відповідно до діючих державних програм із житлового забезпечення (за чинною редакцією прокурор, після призначення на посаду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури).

Слід зазначити, що постановою Уряду від 04.08.2021 № 856 затверджено Умови забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» громадян України житлом на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до зазначених Умов до осіб, що можуть претендувати на забезпечення житлом на умовах фінансового лізингу, належать громадяни України, які отримують заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів та/або відомості про яких внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (пункт 2), а також, що органи забезпечення житлом (центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, установи, організації та заклади, що належать до сфери управління таких центральних органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, в яких перебуває на обліку заявник, і уклали договір про співпрацю з Укрфінжитлом) можуть приймати рішення щодо здійснення компенсації (відшкодування) ними частини лізингових платежів заявникам (пункт 14).

З огляду на зазначене, Міністерство фінансів України зауважує, що прийняття Офісом Генерального прокурора рішень відповідно до зазначеної постанови Уряду щодо здійснення такої компенсації (відшкодування) частини лізингових платежів прокурорам, які потребують поліпшення житлових умов, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Офісу Генерального прокурора.

Водночас, Міністерство фінансів України зазначило, що позицію щодо законопроекту можливо висловити після надання суб’єктом права законодавчої ініціативи фінансово-економічних розрахунків до законопроекту стосовно його впливу на показники бюджету, а також опрацювання його положень з Офісом Генерального прокурора.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо унормування проблемних питань забезпечення житлом прокурорів» (реєстр. № 9277 від 05.05.2023), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Павлюком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком збільшення видатків державного бюджету на забезпечення виплати Офісом Генерального прокурора компенсації (відшкодування) лізингових платежів за державними житловими програмами у разі прийняття Офісом Генерального прокурора рішень щодо забезпечення прокурорів житлом на умовах фінансового лізингу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо удосконалення законодавства з питань прикордонного контролю (реєстр. № 10129 від 06.10.2023), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Митного кодексу України щодо, зокрема:

- забезпечення інформаційно-комунікаційною системою митних органів можливості обміну інформацією з відповідними інформаційно-комунікаційними системами інших державних органів, уповноважених на здійснення прикордонного контролю, для функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;

- здійснення митним органом огляду суден закордонного плавання разом з уповноваженою особою Державної прикордонної служби України /далі – Держприкордонслужби/;

- виключення митного оформлення щодо кораблів, катерів і суден забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби та Збройних Сил України;

- визначення додаткової підстави для огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якщо уповноваженою особою Держприкордонслужби проводиться контроль другої лінії щодо транспортного засобу та/або вантажу відповідно до законодавства;

Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо надання права Держприкордонслужбі здійснювати автоматизований обмін інформацією з інформаційно-комунікаційними системами митних органів, отримувати інформацію з єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» та автоматизованої системи управління ризиками;

Закону України «Про прикордонний контроль», передбачивши, зокрема, що з метою оптимізації здійснення контрольних операцій в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон та виключення дублювання контрольних функцій здійснення огляду транспортних засобів та вантажів може бути повністю або частково взаємно делеговано між органом охорони державного кордону та митним органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці  до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту забезпечить підвищення надійності прикордонного та митного контролю, підвищить ефективність діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами, спростить прикордонно-митні формальності, унормує звільнення від митного контролю військових кораблів,

які здійснюють охорону суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, приведе законодавство України до європейських стандартів, а також підвищить безпекову складову на кордонах України;

реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту в частині надання посадовим особам Держприкордонслужби права здійснювати автоматизований обмін інформацією з інформаційно-комунікаційними системами митних органів, отримувати інформацію з єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» та автоматизованої системи управління ризиками потребуватиме доопрацювання відповідного програмного забезпечення, а отже додаткових видатків з державного бюджету;

спрогнозувати величину впливу реалізації законопроекту на показники дохідної частини державного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю обґрунтованих  прогнозів щодо впливу його реалізації на обсяги товаро- та пасажиропотоку через державний кордон України;

законопроект є пов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства з питань прикордонного контролю» (реєстр. № 10128 від 06.10.2023), тому вбачається доцільним розглядати обидва законопроекти одночасно.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду Верховною Радою України законопроекту за умови надання суб’єктами права законодавчої ініціативи відповідних фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного  кодексу України та деяких інших законів України щодо удосконалення законодавства з питань прикордонного контролю (реєстр. № 10129 від 06.10.2023), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Швецем С.Ф. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету  на доопрацювання відповідного програмного забезпечення митних органів та Держприкордонслужби залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 10128 та вжиття зазначеними державними органами  заходів щодо економного і ефективного використання коштів державного бюджету на функціонування зазначених державних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10088 від 25.09.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я. І., Гетманцевим Д. О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, положення якого передбачають комплексне реформування Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), пропонується таке:

- спрямування та координацію діяльності Бюро економічної безпеки України здійснюватиме Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів України;

- припинення повноважень першого заступника Директора БЕБ та заступників Директора БЕБ, проведення нового конкурсу на зайняття посади керівника БЕБ (за нового складу конкурсної комісії, переважно за пропозиціями міжнародних організацій, та наділити членів конкурсної комісії правами для виконання їх повноважень);

- можливість фінансування діяльності конкурсної комісії та її членів, організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги;

- проходження на конкурсних умовах атестації діючих співробітників БЕБ (впродовж року з дня обрання першого нового Директора БЕБ згідно з Порядком проходження атестації гласними і негласними штатними працівниками, державними службовцями та особами, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України, який затверджується Директором БЕБ); проведення такої атестації кадровою комісією в центральному апараті (з розширеним складом та включенням міжнародних експертів) на предмет професійної компетентності, рівня спеціальних знань та умінь, доброчесності.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень не призведе до збільшення витрат з державного бюджету (посилаючись на інформацію авторів законопроекту), проте законопроектом запропоновано залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення діяльності осіб від міжнародних організацій, що може призвести до збільшення видатків державного бюджету в разі відсутності коштів міжнародної технічної допомоги (видатки, затверджені в державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою за кодом 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України», відсутні).

Крім того, Мінфін зауважив, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від ефективності роботи БЕБ у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

За узагальнюючим висновком Мінфін в цілому проект закону за реєстр. № 10088 підтримує, при цьому надаючи ряд пропозицій щодо положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10088 від 25.09.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я. І., Гетманцевим Д. О. та іншими, може мати вплив на показники бюджету ((може потребувати коштів державного бюджету на забезпечення діяльності осіб від міжнародних організацій з питань діяльності БЕБ за умови відсутності відповідної міжнародної технічної допомоги, водночас, перезавантаження роботи БЕБ може сприяти збільшенню надходжень до бюджетів та ефективному використанню бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10088-1 від 10.10.2023), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д. О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроект, положеннями якого передбачається комплексне реформування Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), та пропонується таке:

- припинення повноважень першого заступника Директора БЕБ та заступників Директора БЕБ, проведення нового конкурсу на зайняття посади керівника БЕБ (за нового складу конкурсної комісії, переважно за пропозиціями міжнародних організацій, та наділити членів конкурсної комісії правами для виконання їх повноважень);

- можливість фінансування діяльності конкурсної комісії та її членів, та організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги;

- проходження на конкурсних умовах атестації діючих співробітників БЕБ (впродовж року з дня обрання першого нового Директора БЕБ згідно з Порядком проходження атестації гласними і негласними штатними працівниками, державними службовцями та особами, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України, який затверджується Директором БЕБ); проведення такої атестації кадровою комісією в центральному апараті (з розширеним складом та включенням міжнародних експертів) на предмет професійної компетентності, рівня спеціальних знань та умінь, доброчесності.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень не призведе до збільшення витрат з державного бюджету (посилаючись на інформацію авторів законопроекту), проте законопроектом запропоновано залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення діяльності осіб від міжнародних організацій, що може призвести до збільшення видатків державного бюджету в разі відсутності коштів міжнародної технічної допомоги (видатки, затверджені в державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою за кодом 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України», відсутні).

Крім того, Мінфін зауважив, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від ефективності роботи БЕБ у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України» (реєстр. № 10088-1 від 10.10.2023), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д. О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати коштів державного бюджету на забезпечення діяльності осіб від міжнародних організацій з питань діяльності БЕБ за умови відсутності відповідної міжнародної технічної допомоги, водночас, перезавантаження роботи БЕБ може сприяти збільшенню надходжень до бюджетів та ефективному використанню бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження строку на самостійне виконання рішення» (реєстр. № 10048 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити семиденний строк для самостійного виконання боржником рішення суду майнового характеру,  після спливу якого державний виконавець виноситиме постанову про стягнення виконавчого збору.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів та не висловлює зауважень до цього законопроекту.

Разом з цим, надання можливості боржнику у семиденний строк самостійно виконувати рішення суду майнового характеру та не сплачувати виконавчий збір може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати такого збору. Відповідно до Бюджетного кодексу України 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (пункт 33 частини другої статті 29), а інші 50 відсотків – до джерел формування спеціального фонду державного бюджету (пункт 13-1 частини третьої статті 29). Також слід зазначити, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету від сплати виконавчого збору, спрямовуються на здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям (пункт 18 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження строку на самостійне виконання рішення» (реєстр. № 10048 від 14.09.2023), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може мати наслідком зменшення доходів державного бюджету від сплати виконавчого збору, у разі самостійного виконання боржником рішення суду майнового характеру у семиденний строк і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на здійснення заходів пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкуракова В.О., заступника Міністра енергетики України Колісника М.О., першого заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації Бутрія Д.С., заступника начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Гайдаржи В.В. про погодження змін щодо виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 03.11.2023 № 10468/34/14-23, Міністерства енергетики України /далі – Міненерго/ від 09.11.2023 № ВР/1.1-3.2-22773, Миколаївської обласної військової адміністрації /далі – Миколаївська ОВА/ від 07.11.2023 № 2877/10.10-05-22/4-23 і від 09.11.2023 № 05-22/2951/5-23 та Херсонської обласної військової адміністрації /далі – Херсонська ОВА/ від 09.11.2023 № 01-01-22-9731/0/23/27 (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету) стосовно погодження змін щодо обсягу коштів, виділених з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії».

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі – кошти НБУ) /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

примусово вилучені кошти – 8.925,2 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти НБУ – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні/.

2. Станом на 26 жовтня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації було передбачено виділити 62 621,4 млн грн, тобто обсяг фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету за результатами січня-вересня п.р. був недостатнім для реалізації передбачених рішеннями Уряду проектів (об’єктів, заходів) на суму 762,8 млн гривень.

III. Для збалансування показників фонду ліквідації Кабінетом Міністрів України 27 листопада 2023 року прийнято постанову за № 1114 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 1114/, положеннями якої встановлено:

1. Погодитися з пропозицією Мінінфраструктури щодо здійснення перерозподілу коштів, виділених з фонду ліквідації, з метою забезпечення їх ефективного використання та приведення у відповідність з фактичними надходженнями спеціального фонду державного бюджету.

2. Внести зміни до актів Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів з фонду ліквідації (далі – Зміни, затверджені постановою КМУ № 1114), зокрема:

1) до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609 «Деякі питання ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, спричинених підривом греблі Каховської гідроелектростанції» (пункт 2 Змін, затверджених постановою КМУ № 1114), згідно з якими зменшено загалом на 1 000 000 тис. грн (видатки розвитку) обсяг коштів, виділених з фонду ліквідації за рахунок коштів НБУ, на безповоротній основі для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення, пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації за такі об’єкти, в тому числі для:

Херсонської обласної державної адміністрації (для Херсонської ОВА) – на 808 200 тис. грн (зі 980 900 тис. грн до 172 700 тис. грн) (за звітністю Казначейства України за січень – вересень 2023 року за бюджетною програмою 7911020 «Відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації  за такі об’єкти» видатки не проводились);

Миколаївської обласної державної адміністрації (для Миколаївської ОВА) – на 191 800 тис. грн (зі 341 800 тис. грн до 150 000 тис. грн) (за звітністю Казначейства України за січень – вересень 2023 року за бюджетною програмою 7841020 «Відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення пошкоджених/знищених внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації, та надання компенсації  за такі об’єкти» видатки не проводились);

2) до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023
№ 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (із змінами) (пункт 3 Змін, затверджених постановою КМУ № 1114), згідно з якими зменшено загалом на 1 272 404,786 тис. грн (з 11 865 593,914 тис. грн до 10 593 189,128 тис. грн) (видатки розвитку) обсяг коштів, виділених Мінінфраструктури з фонду ліквідації за рахунок примусово вилучених коштів та коштів НБУ на безповоротній основі, для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (за звітністю Казначейства України за січень – вересень 2023 року за бюджетною програмою 3121450 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії» кошти у сумі 11 374,5 млн грн перераховані з державного бюджету до місцевих бюджетів, проте місцевими бюджетами видатки фактично проведені у сумі 444,5 млн грн, або 3,7% уточненого річного плану).

Разом з тим, внесено відповідні зміни до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р, яким затверджено Перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, та зменшено обсяги субвенції для окремих областей з відповідним зменшенням видатків для реалізації проектів (об’єктів, заходів), включаючи уточнення найменувань та строків реалізації таких проектів, а саме для:

Донецької області – зменшено на 149,562 тис. грн (з 51 978,363 тис. грн до 51 828,801 тис. грн);

Житомирської області – зменшено на 500 000,0 тис. грн (з 852 267,004 тис. грн до 352 267,004 тис. грн);

Київської області – зменшено на 44 595,133 тис. грн (з 2 793 433,863 тис. грн до 2 748 838,73 тис. грн);

Львівської області – зменшено на 4 200,0 тис. грн (з 10 000,0 тис. грн до 5 800,0 тис. грн);

Миколаївської області – зменшено на 532 837,828 тис. грн (з 1 321 816,427 тис. грн до 788 978,599 тис. грн);

Харківської області – зменшено на 185 865,715 тис. грн (з 3 168 614,087 тис.грн до 2 982 748,372 тис. грн);

Черкаської області – зменшено на 4 756,548 тис. грн (з 67 566,202 тис. грн до 62 809,654 тис. грн).

При цьому, по Сумській та Херсонській областях лише уточнено найменування проектів (об’єктів, заходів) та строки їх реалізації без зміни обсягів субвенції, виділених цим областям розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р.

Отже, передбачено внести зміни щодо 96-ти проектів (об’єктів, заходів), за якими:

зменшено обсяги видатків для їх реалізації – за 80 проектами;

взагалі виключено – 8 проектів;

уточнено назву – за 11 проектами;

продовжено строк реалізації на 2024 рік – за 28 проектами.

3. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» та від 08.09.2023 № 785-р «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 р. № 771», згідно з якими з фонду ліквідації Міненерго виділено 9 740 000 тис. грн (видатки розвитку) за рахунок примусово вилучених коштів і коштів НБУ та залишків коштів фонду ліквідації станом на 1 січня 2023 р., на безповоротній основі для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (за звітністю Казначейства України за січень – вересень 2023 року за бюджетною програмою 2401390 «Фінансове забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» видатки не проводились).

4. Мінінфраструктури, Міненерго, Херсонській та Миколаївській обласним державним адміністраціям забезпечити погодження з Комітетом виділення коштів з фонду ліквідації з урахуванням змін, затверджених цією постановою Уряду.

Отже, виходячи з положень постанови КМУ № 1114, загальний обсяг коштів, що були виділені з фонду ліквідації, зменшено на 12 012 404,786 тис. гривень.

ІV. До Комітету з питань бюджету з питання, що розглядається, надійшли звернення Мінінфраструктури, Міненерго, Миколаївської та Херсонської ОВА щодо погодження положень постанови КМУ № 1114, які не містять ґрунтовних пояснень та обґрунтувань запропонованих змін щодо окремих напрямів (проектів, об’єктів, заходів) використання коштів фонду ліквідації, проте зазначається, що відповідні зміни запропоновані з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів фонду ліквідації та виходячи з реальної можливості використання їх до кінця року.

Додатково Міненерго повідомило, що спільно з НЕК «Укренерго» опрацьовує питання фінансового забезпечення робіт з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за рахунок небюджетних джерел.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Пузійчук А.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра енергетики України Колісник М.О., перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Бутрій Д.С., заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Гайдаржи В.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо постанови КМУ № 1114.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. також не висловив заперечень щодо такого рішення Уряду і водночас повідомив про наміри Рахункової палати запланувати і провести в наступному році аудит щодо коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії і окремий аудит щодо відновлення об’єктів, знищених внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету прийняти таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити зміни щодо обсягу коштів, виділених з фонду ліквідації, відповідно до постанови КМУ № 1114, враховуючи вимоги Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114 зміни щодо обсягу коштів, виділених з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /враховуючи вимоги щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлені частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/, а саме відповідно до:

пункту 2 (в частині пунктів 2 і 3 Змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114, а саме: до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609 (зі змінами) /щодо зменшення обсягів виділених коштів Миколаївській та Херсонській обласним державним адміністраціям/ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р (із змінами, включаючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 799-р) /щодо зменшення обсягу виділених коштів Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України/);

пункту 3 (щодо визнання такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 771-р і від 08.09.2023 № 785-р та відповідно скасування виділення коштів Міністерству енергетики України).

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкуракова В.О. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 799-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 06.11.2023 № 10523/31/14-23 (з посиланням на звернення Мінінфраструктури від 15.09.2023 № 8483/31/14-23 та від 03.112023 № 10468/34/124-3) (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 799-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 534» /далі – розпорядження КМУ № 799-р/.

I. Щодо формування та використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

1. Відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 24.02.2023 № 2953-IX) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/, кошти якого передбачено спрямовувати на:

1) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

2) будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

3) нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

4) розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

5) будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

6) закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

7) компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

8) відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

9) нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів.

10) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

У виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Згідно з цією статтею Закону рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за погодженням з Комітетом (як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/).

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (із змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду ліквідації /далі – Порядок № 118/, згідно з яким визначені механізм, напрями, порядок та умови використання коштів фонду ліквідації, а також встановлені вимоги щодо підготовки проекту відповідного акта Кабінету Міністрів України, включаючи положення про забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження прийнятого рішення про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

На виконання вимог абзацу другого пункту 9 Порядку № 118 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 утворено Міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації і затверджено відповідне положення про діяльність цієї робочої групи.

4. Згідно із Законом джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені такі надходження спеціального фонду державного бюджету:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/, плановий обсяг яких визначений у сумі 35.500 млн грн.

5. На 2023 рік бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету встановлені Мінінфраструктури, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, за загальнодержавними видатками та кредитуванням за бюджетною програмою «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430) в обсязі 35.500 млн гривень.

6. Варто звернути увагу, що використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

7. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації фактично становили:

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого показника);

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» – 8.811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції» – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений).

Крім того, у грудні 2022 року до спеціального фонду державного бюджету надійшли кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», у сумі 17.000,7 млн грн (такі надходження у 2022 році були визначені джерелом формування фонду ліквідації). Проте рішення Уряду щодо використання цих коштів у 2022 році не було прийняте, тому згідно з частиною другою статті 57 Кодексу такі кошти збережені на рахунку спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися у 2023 році для покриття відповідних витрат з урахуванням їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становили 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні  -1,4 млн грн)/.

Станом на 26 жовтня п.р. /на підставі офіційно оприлюдненої інформації/ рішеннями Уряду з фонду ліквідації було виділено 62 621,4 млн грн, тобто обсяг фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету за результатами січня-вересня п.р. був недостатнім для реалізації передбачених рішеннями Уряду проектів (об’єктів, заходів) на суму 762,8 млн гривень.

II. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 688-р) /далі – розпорядження КМУ № 534-р/ Мінінфраструктури виділено з фонду ліквідації за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону, на безповоротній основі 11.374.504,332 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії /далі– субвенція/.

Розпорядженням КМУ № 799-р внесені зміни до розпорядження КМУ № 534-р та виділено з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Мінінфраструктури для надання субвенції додатково 491.089,582 тис. грн і визначено обсяг субвенції у сумі 11.865.593,914  тис. гривень.

Поряд з тим, розпорядженням КМУ № 799-р внесені зміни до додатку до розпорядження КМУ № 534-р, згідно з яким затверджено перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок субвенції, передбачивши уточнення загального обсягу субвенції для таких областей: Донецької – з 40.297,3 тис. грн до 51.978,363 тис. грн (+ 11.681,063 тис. грн), Київської – з 2.837.619,316 тис. грн до 2.793.433,863 тис. грн (- 44.185,453 тис. грн); Полтавської – з 243.107,74 тис. грн до 241.652,178 тис. грн (- 1.455,562 тис. грн); Рівненської – з 78.363,084 тис. грн до 178.363,084 тис. грн (+ 100.000 тис. грн); Сумської – з 674.880,583 тис. грн до 874.880,583 тис. грн (+ 200.000 тис. грн); Харківської – з 2.943.564,553 тис. грн до 3.168.614,087 тис. грн (+ 225.049,534 тис. грн).

Однак, на час прийняття розпорядження КМУ № 799-р (з урахуванням фактичних надходжень до фонду ліквідації – 61.868.729,96 тис. грн та коштів, виділених з цього фонду за рішеннями Кабінету Міністрів – 61.627.604,9 тис. грн), залишок нерозподілених коштів фонду ліквідації становив 241.125,06 тис. гривень. Таким чином, обсяг коштів, виділених Мінінфраструктури з фонду ліквідації згідно з розпорядженням КМУ
№ 799-р, на 249.964,52 тис. грн перевищив залишок нерозподілених коштів фонду, тобто фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету виявилося недостатньо для реалізації запланованих проектів (об’єктів, заходів).

Беручи до уваги вимоги статей 13, 23 та 48 Кодексу, згідно з якими платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету, Комітет на звернення Мінінфраструктури від 15.09.2023 № 8483/31/14-23 не мав підстав для погодження виділення коштів відповідно до розпорядження КМУ
№ 799-р, про що було повідомлено Мінінфраструктури листом від 20.09.2023 № 04-13/12-2023/206943.

Для збалансування показників фонду ліквідації Кабінетом Міністрів України 27 жовтня 2023 року прийнято постанову № 1114 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 1114/, згідно з якою загальний обсяг коштів, що були виділені з фонду ліквідації, зменшено на 12.012.404,786 тис. гривень.

При цьому згідно з пунктом 3 змін, затверджених постановою КМУ № 1114, внесені зміни до розпорядження КМУ № 534-р (із змінами, внесеними розпорядженням КМУ № 799-р) та зменшено обсяг коштів, виділених з фонду ліквідації Мінінфраструктури для надання субвенції, на 1 272 404,786 тис. грн і загальний обсяг субвенції, що надається з фонду ліквідації, визначено у сумі 10.593.189,128 тис. гривень (згідно із звітністю Казначейства України за січень – жовтень 2023 року за бюджетною програмою 3121450 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії» кошти у сумі 11.374,5 млн грн перераховані з державного бюджету до місцевих бюджетів, проте місцевими бюджетами видатки фактично проведені у сумі 957,3 млн грн, або 8,4% річного плану).

Поряд з тим, внесені зміни до додатку до розпорядження КМУ № 534-р (із змінами, внесеними розпорядженням КМУ № 799-р), яким затверджено перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок субвенції, включаючи уточнення найменувань та строків реалізації таких проектів, а саме для:

Донецької області – зменшено на 149,562 тис. грн (з 51.978,363 тис. грн до 51.828,801 тис. грн); Житомирської області – зменшено на 500.000 тис. грн (з 852.267,004 тис. грн до 352.267,004 тис. грн); Київської області – зменшено на 44.595,133 тис. грн (з 2.793.433,863 тис. грн до 2.748.838,73 тис. грн); Львівської області – зменшено на 4.200 тис. грн (з 10.000 тис. грн до 5.800 тис. грн); Миколаївської області – зменшено на 532.837,828 тис. грн (з 1.321.816,427 тис. грн до 788.978,599 тис. грн); Харківської області – зменшено на 185 865,715 тис. грн (з 3.168.614,087 тис. грн до 2.982.748,372 тис. грн); Черкаської області – зменшено на 4.756,548 тис. грн (з 67.566,202 тис. грн до 62.809,654 тис. грн).

При цьому, по Сумській та Херсонській областях лише уточнено найменування проектів (об’єктів, заходів) та строки їх реалізації без зміни обсягів субвенції.

Загалом, у зверненні Мінінфраструктури до Комітету не наведено відповідних обґрунтувань, пояснень та фінансово-економічних розрахунків щодо зазначеного розподілу субвенції за результатами проведеного відбору та оцінки проектів (об’єктів, заходів), хоча у Порядку № 118 передбачено надання відповідних матеріалів при підготовці пропозицій щодо розподілу коштів з фонду ліквідації.

Згідно з пунктом 3 розпорядження КМУ № 534 встановлено, що використання субвенції здійснюється відповідно до Порядку № 118 /оскільки згідно з вимогами частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України/. При цьому у такому Порядку визначено, що за рішенням обласної ради (обласної військової адміністрації) кошти фонду, отримані як субвенція з державного бюджету, можуть передаватися як міжбюджетний трансферт іншим місцевим бюджетам.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Задорожній М.М., Лаба М.М., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Шкураков В.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо розпорядження КМУ № 799-р.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не мав зауважень щодо виділення таких коштів, зазначивши при цьому про наміри Рахункової палати запланувати і провести в наступному році відповідні аудити.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за підсумками поперднього обговорення зазначеного питання пропонується Комітету прийняти таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити виділення коштів з фонду ліквідації Мінінфраструктури для надання субвенції на реалізацію проектів, спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 534-р з урахуванням змін, внесених розпорядженням КМУ № 799-р та постановою КМУ № 1114, враховуючи вимоги Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р з урахуванням змін, внесених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 799-р та постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1114 /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Козловської Н.В. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1145).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 07.11.2023 № 10578/30/14-23 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1145 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 1145/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі – кошти НБУ) /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

примусово вилучені кошти – 8.925,2 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти НБУ – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні/.

2. Станом на 7 листопада п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 54 609 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 7 249,6 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Постановою КМУ № 1145, зокрема, встановлено наступне:

1. Виділити Мінінфраструктури з фонду ліквідації за рахунок примусово вилучених коштів на безповоротній основі 4 000 000 тис. грн (видатки розвитку) /пункт 1 постанови КМУ № 1145/, з яких:

2 500 000 тис. грн – на нову бюджетну програму для надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна;

1 500 000 тис. грн – на бюджетну програму 3101520 «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» /довідково: постановою КМУ від 16.05.2023 № 493 для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна з фонду ліквідації Мінінфраструктури було виділено 4 433 4 млн грн, за звітністю Казначейства України за січень – вересень 2023 року за бюджетною програмою 3101520 фактично проведені видатки обліковуються у сумі 4 105 млн грн, або 92,6 відсотка виділених коштів, а станом на 09.11.2023 фактично громадянами використано за цільовим призначенням – 1 811,7 млн гривень. Використання вказаних коштів здійснюється з дотриманням вимог Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 381 (зі змінами) (далі – Порядок № 381 (зі змінами))/.

Мінінфраструктури визначено головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми.

2. Кошти для надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, виділені згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 1145, використовуються відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 (далі – Порядок № 600) /пункт 2 постанови КМУ № 1145/.

3. Мінінфраструктури доручено забезпечити погодження з Комітетом виділення коштів з фонду ліквідації, передбаченого пунктом 1 цієї постанови Уряду.

ІV. Щодо положень порядків використання коштів, виділених з фонду ліквідації згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 1145.

1. Порядком № 600 щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (розміщено за інтернет-посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/600-2023-%D0%BF#Text), зокрема, встановлено таке:

для отримання компенсації заявник подає до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (далі – Комісія) заяву: в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса;

для отримання компенсації отримувачу компенсації необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна;

компенсація надається за зруйновані квартири, інші житлові приміщення в будівлі, а також зруйновані будинки, будинки садибного типу, садового або дачного будинку, при цьому розмір компенсації встановлюється на рівні не нижче вартості спорудження житла відповідної площі, розрахованої за показником опосередкованої вартості у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна, а також з урахуванням витрат на придбання земельної ділянки, на якій розташоване житло, якщо це не призводить до перевищення його граничної вартості;

розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна розраховується Комісією, виходячи із показника вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні – 36 422,33 гривні для зруйнованих квартир, інших житлових приміщень в будівлі (а для будинку, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (далі – індивідуальний житловий будинок) – 22 197,14 гривні за 1 кв. метр) із врахуванням регіонального коефіцієнта (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), індивідуального житлового будинку), коефіцієнта кількості кімнат у квартирі (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від кількості кімнат знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)), коефіцієнта забудови (який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від року забудови знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)) та  площі знищеного об’єкта нерухомого майна у кв. метрах;

Комісія повідомляє заявнику про прийняття рішення щодо надання/відмови, зупинення розгляду заяви невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення: в електронній формі – засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія); у паперовій формі – на поштову адресу або в інший спосіб, зазначений заявником у заяві;

для виплати отримувачам компенсації Мінінфраструктури відкриває в Казначействі небюджетний рахунок і компенсації здійснюються в межах наявного обсягу грошових коштів на небюджетному рахунку до його закриття;

черговість проведення виплат компенсації формується автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі – РПЗМ) з урахуванням пріоритетного права на отримання компенсації, яке мають: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп;

компенсація за знищений індивідуальний житловий будинок надається її отримувачам через АТ «Ощадбанк» і має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт; при цьому для забезпечення виконання робіт, надання послуг та/або продажу товарів суб’єкти господарювання, що виконують роботи та надають послуги з продажу за переліком груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації, подають заяву про приєднання до переліку суб’єктів господарювання  в електронній формі засобами Порталу Дія, при цьому, у разі отримання інформації, зокрема від правоохоронних органів, про порушення суб’єктом господарювання умов, визначених цим Порядком, Мінцифри блокує участь у наданні публічної електронної послуги таких суб’єктів господарювання;

виконавцем програми для надання компенсації шляхом фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджене/споруджений в майбутньому, або інвестування/фінансування їх будівництва) з використанням житлового сертифіката є АТ «Укрпошта»;

Мінінфраструктури щомісяця перераховує кошти АТ «Укрпошта» на відкритий ним рахунок в АТ «Ощадбанк», призначений виключно для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката;

після вибору житла, яке отримувач компенсації має намір придбати з використанням житлового сертифіката, отримувач компенсації подає до АТ «Укрпошта» звернення про фінансування придбання житла у розмірі, визначеному в житловому сертифікаті, за вибором: через нотаріуса, центр надання адміністративних послуг, органи соціального захисту населення, засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

під час визначення вартості житла, яке придбавається з використанням житлового сертифіката, не враховуються витрати, пов’язані із сплатою встановлених законодавством податків та обов’язкових платежів; при цьому, у разі коли вартість житла, фінансування придбання (інвестування/фінансування будівництва) якого здійснюється з використанням житлового сертифіката, є нижчою за грошову суму, зазначену у житловому сертифікаті, відомості щодо цієї різниці вносяться нотаріусом до РПЗМ, а сплата отримувачу компенсації суми недоотриманої компенсації здійснюється у порядку, визначеному законом, за рахунок грошових коштів, отриманих від Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищення об’єкта нерухомого майна, заподіяних внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України;

у випадку, якщо розмір компенсації, який спрямовується на придбання житла, перевищує вартість житла, яке придбавається з використанням житлового сертифіката, різниця вартості не виплачується;

пошук житла, узгодження вартості житла з власником або замовником будівництва, проведення оцінки нерухомого майна незалежним суб’єктом оціночної діяльності, оплата за вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також умови такого придбання житла, зокрема щодо часткового або повного фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката здійснюються отримувачем компенсації самостійно;

підтвердження можливості фінансового забезпечення придбання житла з використанням житлового сертифіката є дійсним протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання отримувачу компенсації такого підтвердження і на цей час грошові кошти в розмірі компенсації, що визначені у відповідному житловому сертифікаті, резервуються. Після спливу строку, у разі, коли отримувач компенсації не здійснив подальших дій, відповідно до вимог цього Порядку вважається, що звернення про фінансове забезпечення придбання житла відкликано;

у договорі про придбання житла зазначаються умови щодо: накладення заборони відчуження нерухомого майна, що придбавається з використанням житлового сертифіката, строком на п’ять років; перерахування коштів компенсації на рахунок продавця об’єкта нерухомого майна виконавцем програми протягом п’яти днів (робочих) з дня внесення даних про договір нотаріусом до РПЗМ.

2. Порядком № 381 (зі змінами) щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна (розміщено за інтернет-посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/381-2023-%D0%BF#top), зокрема, встановлено таке:

отримувачем компенсації є фізична особа – громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено;

пріоритетне право на отримання компенсації має: учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни; сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни; сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та якій не надано статус учасника бойових дій; особа з інвалідністю I та II групи; багатодітна сім’я; батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу; прийомні батьки; патронатні вихователі; особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; опікуни/піклувальники;

компенсація надається в одній із таких форм: компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі – компенсація для проведення ремонту); компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі – компенсація за виконаний ремонт). У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви;

отримувач компенсації протягом дванадцяти місяців з дня отримання компенсації повинен її використати на визначені заходи, а у разі невикористання протягом встановленого строку кошти повертаються;

залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на: ремонт категорії А – розрахована сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень; ремонт категорії Б – розрахована сума компенсації становить: від 200 тис. гривень до 350 тис. гривень – для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень – для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових;

для розгляду питання надання компенсації виконавчими комітетами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі – уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – комісія), положення про яку, а також її персональний склад затверджуються уповноваженим органом;

комісія, зокрема, перевіряє наявність в РПЗМ відомостей щодо акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження, у разі відсутності таких відомостей в РПЗМ вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт); за результатами розгляду заяви приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення;

протягом п’яти днів від завершення строку для подання заперечень на рішення комісії (з урахуванням можливого його продовження за заявою заявника) уповноважений орган розглядає прийняте комісією рішення разом із запереченнями заявника (якщо такі були подані) та приймає одне з таких рішень: затвердити рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації; надіслати заяву на повторний розгляд комісією. Копія рішення уповноваженого органу вноситься посадовою особою уповноваженого органу з накладенням електронного кваліфікованого підпису, що базується на сертифікаті відкритого ключа, до РПЗМ протягом трьох робочих днів з дня його прийняття;

для отримання компенсації необхідно сформувати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), заяву у встановленому порядку в рамках електронної публічної послуги «єВідновлення»;

строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання і за результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації;

черговість проведення виплат компенсації визначається автоматично програмними засобами РПЗМ з урахуванням черговості розгляду заяв та прийнятих щодо них рішень про надання компенсації з урахуванням пріоритетного права;

виплата компенсації для проведення ремонту здійснюється в такому порядку: виплата компенсації для проведення ремонту категорії А здійснюється одним платежем після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом; виплата компенсації для проведення ремонту категорії Б здійснюється двома платежами: 70 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після затвердження рішення комісії про надання компенсації уповноваженим органом;  залишок в обсязі 30 відсотків суми компенсації для проведення ремонту виплачується після подання повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт. Залишок суми невиплаченої компенсації для ремонту категорії Б зберігається на небюджетному рахунку Мінінфраструктури до внесення рішення комісії про надання компенсації до РПЗМ;

забороняється перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги «єВідновлення», та зняття готівки із спеціального рахунка;

джерелами фінансового забезпечення компенсації є кошти державного бюджету, зокрема фонду ліквідації, кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога, репарації або інші стягнення з Російської Федерації, інші джерела, не заборонені законодавством;

для виплати отримувачам компенсації Мінінфраструктури відкриває в Казначействі небюджетний рахунок і компенсації здійснюються в межах наявного обсягу коштів на такому рахунку до його закриття;

перелік отримувачів компенсації формуються автоматично програмними засобами РПЗМ в режимі реального часу з урахуванням черговості розгляду заяв та обсягу наявних коштів;

Мінінфраструктури за інформацією Мінцифри та АТ «Ощадбанк» інформує щомісяця до 5 числа Комітет, КМУ та Мінфін про використання бюджетних коштів;

рішення комісії про надання компенсації (у тому числі її розмір), відмову у наданні компенсації може бути оскаржене до уповноваженого органу, що її утворив, а рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації можуть бути оскаржені у судовому порядку;

з метою встановлення факту цільового використання компенсації для проведення ремонту з метою придбання будівельної продукції для проведення ремонту за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, комісією здійснюється верифікація.

V. У зверненні Мінінфраструктури, що надійшло до Комітету, зазначається наступне:

щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна:

- з 15 липня поточного року розпочато прийом заяв від громадян щодо надання компенсації за знищені житлові об’єкти і за даними РПЗМ станом на 1 листопада 2023 року громадянами подано 5 280 заяв щодо отримання компенсації за знищене житло, з яких 1 155 опрацьовано;

- наразі сформовано 460 житлових сертифікати на 963,6 млн грн (середня вартість одного сертифіката становить 2 094,8 тис. грн);

щодо компенсації для відновлення окремих об’єктів нерухомого майна:

- за рахунок коштів, які були виділені згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 493 (4,4 млрд грн), наразі здійснюється надання компенсації за незначні ушкодження житлових об’єктів (поточні ремонти вартістю до 200 тис. грн);

- завдяки внесенню змін до Порядку № 381 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 858) буде надаватися компенсація не лише за незначні, а й за значні пошкодження житлових об’єктів (капітальний ремонт вартістю 200 – 500 тис. грн) і за даними РПЗМ станом на 1 листопада 2023 року громадянами подано 1 729 заяв щодо отримання компенсації за значно пошкоджені об’єкти, з них наразі опрацьовано і погоджено 1 437 заяв на суму 492 млн гривень.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Задорожній М.М., Фролов П.В., Гончаренко О.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Козловська Н.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо постанови КМУ № 1145.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за підсумками обговорення зазначеного питання пропонується Комітету прийняти таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до постанови КМУ № 1145 виділення з фонду ліквідації Мінінфраструктури на безповоротній основі 4 млрд грн із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету, з яких 2,5 млрд грн – на нову бюджетну програму для надання компенсацій за знищені об'єкти нерухомого майна, 1,5 млрд грн – збільшивши обсяг видатків за бюджетною програмою 3101520 щодо надання компенсацій для відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна з використанням послуги «єВідновлення».

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1145 виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 8 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України на безповоротній основі у сумі 4 000 000 тис. грн (видатки розвитку) /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/, з яких:

2 500 000 тис. грн – на нову бюджетну програму для надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна;

1 500 000 тис. грн – збільшивши обсяг видатків за бюджетною програмою 3101520 «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Драп’ятого Б.Є., заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Даника А.М., про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству внутрішніх справ України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 895-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ від 07.11.2023 № 85787/35-22739-2023 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 895-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – розпорядження КМУ № 895-р/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма  встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі – кошти НБУ) /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями  та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

примусового вилучені кошти – 8.925,2 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти НБУ – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні/.

2. Станом на 7 листопада п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 54 609 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 7 249,6 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Щодо положень розпорядження КМУ № 895-р:

1) виділити МВС (для Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС)) з фонду ліквідації за рахунок примусово вилучених коштів, кошти НБУ, та залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2023 р. на безповоротній основі 53 532,515 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» для реалізації у 2023 році таких проектів /пункт 1 розпорядження КМУ № 895-р/:

"Нове будівництво Командно-диспетчерського пункту (пункту управління польотами) аеродрому "Ніжин" за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90" – 40 000 тис. гривень,

"Капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 190 а з виділенням черговості: 1-ша черга – капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; 2-га черга – утеплення фасадів" – 12 332,515 тис. гривень,

"Розроблення проектно-кошторисної документації на проектування об’єкта будівництва: "Нове будівництво Державного пожежно-рятувального посту Головного управління ДСНС України у Херсонській області в селищі Високопілля по вул. Банкова, 10 в" – 1 200 тис. гривень.

2) забезпечити /пункт 2 розпорядження КМУ № 895-р/:

МВС – погодження з Комітетом виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 розпорядження КМУ № 895-р;

Мінфіну – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

IV. Попередній лист МВС від 12.10.2023 № 17101/35-2023 про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження КМУ № 895-р, зважаючи на вимоги статей 13, 23 та 48 Кодексу та недостатній обсяг фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету для реалізації передбачених рішеннями Уряду проектів (об’єктів, заходів), було повернуто без розгляду.

При цьому, варто взяти до уваги, що постановою КМУ від 27.10.2023 № 1114 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» зменшено (скорочено) обсяги попередньо виділених коштів загалом на 12 012 404,786 тис. грн і відновлено фінансовий ресурс цього фонду.

У матеріалах МВС щодо даного розподілу коштів, зазначається, що реалізація проектів ДСНС за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії дозволить відновити пошкоджені (зруйновані) об’єкти ДСНС, удосконалити систему управління підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, сприяти належній організації служби аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС, а також забезпечити їх ефективне реагування на надзвичайні ситуації. Виділений розпорядженням КМУ № 895-р обсяг коштів спрямовується для відбудови:

- будівлі командно-диспетчерського пункту з авіаційно-диспетчерською вежею у м. Ніжин, Чернігівської області (об’єкт повністю знищений унаслідок ракетного удару), що використовувалася Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України для прийому та випуску повітряних суден та інших дій за призначенням. У 2022 році ДСНС розроблено проектно-кошторисну документацію на нове будівництво командно-диспетчерського пункту (пункту управління польотами) аеродрому «Ніжин», загальна кошторисна вартість якого становить 90 069,906 тис. гривень;

- будівлі пожежного депо, що використовується для розміщення особового складу та техніки пожежно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Чернігівській області (об’єкт пошкоджено внаслідок ведення бойових дій). У 2023 році ДСНС розроблено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будівлі пожежного депо на 6 виїздів за адресою: проспект Миру, 190 а, м. Чернігів (перша черга ‒ капітальний ремонт частини покрівлі, входів до підвалів; друга черга ‒ утеплення фасадів) із загальною кошторисною вартістю 12 332,515 тис. гривень;

- комплексу будівель та споруд пожежного депо на вул. Банковій, 10 в, у смт Високопілля Херсонської області (об’єкт знищений внаслідок ведення активних бойових дій на території населеного пункту), який використовується для розміщення особового складу та техніки пожежно-рятувального підрозділу 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області, а саме для розроблення проектно-кошторисної документації на проектування об’єкта будівництва: «Нове будівництво Державного пожежно-рятувального посту Головного управління ДСНС України у Херсонській області в селищі Високопілля по вул. Банкова, 10 в» запропоновано спрямувати 1 200 тис. гривень.

Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше 2-х місяців, відтак існують ризики щодо спроможності використання у поточному році у повному обсязі та з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі виділених коштів для реалізації проектів, визначених рішенням КМУ № 895-р.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Задорожній М.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра внутрішніх справ України Драп’ятий Б.Є., заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Даник А.М., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Мінфіну про підтримку розпорядження КМУ № 895-р.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив про відсутність у Рахункової палати застережень щодо зазначеного виділення коштів з фонду ліквідації.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами обговорення зазначеного питання у підкомітеті пропонується Комітету підтримати таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до розпорядження КМУ № 895-р виділення коштів з фонду ліквідації Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на бюджетну програму 1006280 у сумі 53,5 млн гривень на безповоротній основі (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 895-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», та залишків коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2023 р., Міністерству внутрішніх справ України (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) на безповоротній основі у сумі 53 532,515 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству освіти і науки (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 894-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 13.11.2023 № 1/17814-23 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 894-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству освіти і науки» /далі – розпорядження КМУ № 894-р/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти)  /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі – кошти НБУ) /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

примусово вилучені кошти – 8.925,2 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти НБУ – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні/.

2. Станом на 7 листопада п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 54 609 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 7 249,6 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Розпорядженням КМУ № 894-р, зокрема, встановлено наступне:

1. Виділити МОН з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок коштів НБУ, на безповоротній основі 179 742,322 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» /пункт 1 цього розпорядження КМУ/ з яких:

116 137,882 тис. грн для реалізації проекту: «Капітальний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи) покрівлі, фасаду, інженерних мереж та благоустрою в навчальному корпусі № 1 Державного біотехнологічного університету за адресою: вул. Академічна, 1, смт Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область»;

63 604,44 тис. грн для реалізації проекту: «Капітальний ремонт покрівлі Національного університету «Чернігівська політехніка» корпуси 1, 2 за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 95 та корпус А-2 за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук’яненка, 2А».

2. Доручено забезпечити /пункт 2 цього розпорядження КМУ/:

МОН – погодження з Комітетом виділення коштів з фонду ліквідації, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження Уряду.

Мінфіну – внесення в установленому порядку змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

ІV. У зверненні МОН, що надійшло до Комітету, зазначається, що розпорядженням КМУ № 894-р встановлено виділити кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії з метою проведення аварійно-відновлюваних робіт (капітальних ремонтів) закладів вищої освіти, а саме, Державного біотехнологічного університету (Харківська область) та Національного університету «Чернігівська політехніка», які постраждали під час військової агресії, при цьому, зауважується, що такими закладами вищої освіти за власний рахунок вже було проведено частину робіт по відновленню пошкоджених будівель, демонтажні роботи та замовлено виготовлення проектно – кошторисної документації.

V. Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше 2-х місяців, відтак існують ризики щодо спроможності використання у поточному році в повному обсязі та з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі виділених коштів для реалізації проектів, визначених рішенням КМУ № 894-р /пояснюється довготривалим проведенням процедур закупівель у системі РrоZorro/.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Пасічний О.С., Цабаль В.В., Задорожній М.М., Герман Д.В., Урбанський А.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, в ході обговорення було порушено питання щодо критеріїв відбору вищих навчальних закладів для їх відновлення з огляду на те, що внаслідок збройної агресії російської федерації зазнали руйнувань багато закладів вищої освіти, зокрема, в Миколаївському, Одеському, Харківському, Херсонському регіонах.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що у Міністерства фінансів немає заперечень щодо розпорядження КМУ №894-р.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив про відсутність у Рахункової палати застережень щодо зазначеного виділення таких коштів, зазначивши при цьому про необхідність здійснення внутрішнього контролю за їх використанням.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами обговорення зазначеного питання у підкомітеті пропонується Комітету підтримати таке рішення: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до розпорядження КМУ № 894-р виділення коштів з фонду ліквідації Міністерству освіти і науки на бюджетну програму 2201160 у сумі 179,7 млн гривень на безповоротній основі (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 894-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Міністерству освіти і науки України на безповоротній основі 179 742,322 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

На початку розгляду питання пункту 3.5 порядку денного Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що рішення Уряду, яке Комітет має розглянути, містить службову інформацію, а саме перелік заходів та об’єктів для капітального ремонту (реконструкції) окремих військових об’єктів Міністерства оборони України (додаток 2), якому присвоєно гриф «Для службового користування» і члени Комітету можуть особисто ознайомитися зі змістом цього документа і відповідним переліком об’єктів, який є у розпорядженні Комітету.

Голова Комітету Підласа Р.А. наголосила на тому, що за законодавством для опрацювання документів з грифом «Для службового користування» встановлено особливі вимоги щодо їх обліку, збереження, передачі та оприлюднення, і звернулася до учасників засідання Комітету та запрошених дотримуватися вимог законодавства щодо роботи з документами з грифом «Для службового користування» та враховувати, що забороняється використовувати інформацію, що міститься в таких документах, для відкритих виступів або публікувати у засобах масової інформації, у тому числі в телеграм-каналах, та поширювати у інший спосіб.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Джигира Ю.А. про про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 851-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ від 13.11.2023 № 220/1/615/ДСК (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету, без додатків, які визначено інформацією для службового користування) щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 851-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – розпорядження КМУ № 851-р/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі – кошти НБУ) /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

примусового вилучені кошти – 8.925,2 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено);

кошти НБУ – 35.934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого річного показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17.000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, відповідно до звітної інформації за підсумками січня-вересня 2023 року надходження до фонду ліквідації наслідків збройної агресії становлять 61 858,6 млн грн /з урахуванням відображення відповідно до поточного курсу іноземних валют до гривні/.

2. Станом на 7 листопада п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду з фонду ліквідації вже передбачено виділити 54 609 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 7 249,6 млн грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

III. Щодо положень розпорядження КМУ № 851-р:

- Пунктом 1 розпорядження КМУ № 851-р встановлено виділити Мінобороні з фонду ліквідації за рахунок примусово вилучених коштів, на безповоротній основі 269 475,357 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни».

- Пунктом 2 розпорядження КМУ № 851-р передбачено затвердити:

1) перелік заходів та об’єктів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реконструкції закладів охорони здоров’я Міністерства оборони, згідно з додатком 1, зокрема, для Командування Медичних сил Збройних Сил, усього 70 045,357 тис. грн, а саме:

«Реконструкція лікувального корпусу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону для доступності маломобільних груп населення (будівля № 11/9-10, військове містечко № 11, м. Одеса, вул. Пироговська, 2) – 10 505,3 тис. грн;

«Реконструкція лікувального корпусу 18 регіональної військово-лікарської комісії для доступності маломобільних груп населення (будівля № 11/29, військове містечко № 11, м. Одеса, вул. Пироговська, 2) – 4 659,797 тис. грн;

«Реконструкція лікувального корпусу 1445 військового госпіталю з влаштуванням ліфтової шахти (будівля № 8/1, військове містечко № 8, м. Старокостянтинів, вул. Героїв Крут, 8)» – 3 191,273 тис. грн;

«Реставрація лікувального корпусу (монастир тринітаріїв – пам’ятка архітектури національного значення XVIII–XX ст., охоронний номер № 81) 498 військового госпіталю з пристосуванням (прибудовою) ліфтової шахти (будівля № 60/70, військове містечко № 60, м. Луцьк, вул. Сенаторки Левчанівської, 4)» – 3 339,571 тис. грн;

«Реконструкція спального корпусу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону з прибудовою ліфтової шахти (будівля № 10/19, військове містечко № 10, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185)» – 3 315,31 тис. грн;

«Реконструкція приміщень гуртожитку 16 регіональної військово-лікарської комісії з прибудовою ліфтової шахти (будівля № 209/166, військове містечко № 209, м. Львів, вул. Стрийська, 73)» – 3 310,856 тис. грн;

«Реконструкція приміщень лікувального корпусу Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь” з улаштуванням підйомного механізму (будівля № 54/7, військове містечко № 54, м. Київ, вул. Госпітальна, 18)» – 3 894,368 тис. грн;

«Виконання будівельно-монтажних робіт із заміни двох ліфтів у лікувальному корпусі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (будівля № 9/39, військове містечко № 9, м. Харків, вул. Культури, 5)» – 4 182,58 тис. грн;

«Виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування ліфтового обладнання у лікувальному корпусі 12 регіональної військово-лікарської комісії (будівля № 9/9, військове містечко № 9, м. Харків, вул. Культури, 5)» – 6 034,942 тис. грн;

«Реконструкція приміщень будівлі № 25/1 (клініка амбулаторної допомоги) для встановлення візуалізаційно-оптичного обладнання Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, військове містечко № 25, м. Київ» – 14 319,03 тис. грн;

«Реконструкція приміщень будівлі № 54/6 для встановлення ангіографа Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, військове містечко № 54, м. Київ» – 10 792,33 тис. грн;

«Реконструкція лікувального корпусу (хірургічний відділ) 1397 військового госпіталю з встановленням зовнішнього пасажирського ліфту (лікарняного типу) (будівля 16/20, військове містечко № 16, м. Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, 70)» – 2 500 тис. гривень.

2) перелік заходів та об’єктів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії для капітального ремонту (реконструкції) окремих військових об’єктів Міністерства оборони, згідно з додатком 2, якому присвоєно гриф «Для службового користування» (загалом на 199 430 тис. грн).

3) забезпечити:

Міноборони – погодження з Комітетом виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 розпорядження КМУ № 851-р;

Мінфіну – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

Довідково щодо вимог з опрацювання службової інформації:

- відповідно до Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 р. № 19 «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах», робота з документами, що містять службову інформацію, у Верховній Раді України, органах Верховної Ради України, Апараті Верховної Ради України здійснюється з дотриманням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736 /далі – Типова інструкція № 736/, з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Положенням;

- Типовою інструкцією № 736, зокрема, встановлено такі вимоги:

забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв’язку;

документи з грифом «Для службового користування» видаються у тимчасове користування відповідно до визначеного в установленому порядку списку осіб;

забороняється використовувати службову інформацію, що міститься в документах з грифом «Для службового користування», для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонструвати такі документи на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях;

документи і справи з грифом «Для службового користування» зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву, і у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Відповідно до додатка 1 до розпорядження КМУ № 851-р кошти розподілені на такі заходи:

- реконструкцію закладів охорони здоров’я здійснюється для доступності маломобільних груп населення та передбачає проведення таких робіт:

прибудови/влаштування ліфтових шахт на 8 об’єктах закладів охорони здоров’я: лікувальному корпусі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, м. Одеса (10,5 млн грн), лікувальному корпусі 18 регіональної військово-лікарської комісії, м. Одеса (4,7 млн грн), лікувальному корпусі 1445 військового госпіталю, м. Старокостянтинів (3,2 млн грн), лікувальному корпусі, м. Луцьк (3,3 млн грн), спальному корпусі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, м. Вінниця (3,3 млн грн), приміщень гуртожитку 16 регіональної військово-лікарської комісії, м. Львів (3,3 млн грн), лікувальному корпусі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, м. Харків (4,2 млн грн), лікувальному корпусі 12 регіональної військово-лікарської комісії, м. Харків (6 млн грн);

улаштування підйомного механізму у будівлі лікувального корпусу Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, м. Київ (3,9 млн грн);

встановлення зовнішнього пасажирського ліфту (лікарняного типу) для лікувального корпусу (хірургічний відділ) 1397 військового госпіталю, м. Мукачево (2,5 млн грн).

реконструкцію приміщення для встановлення у Національному військово-медичному клінічному центрі “Головний військовий клінічний госпіталь”, м. Київ: візуалізаційно-оптичного обладнання (14,3 млн грн) та ангіографа (10,8 млн грн).

IV. Попередній лист Міноборони від 17.10.2023 № 220/12156 про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження КМУ № 851-р, зважаючи на вимоги статей 13, 23 та 48 Кодексу та недостатній обсяг фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету для реалізації передбачених рішеннями Уряду проектів (об’єктів, заходів), було повернуто без розгляду.

При цьому, варто взяти до уваги, що постановою КМУ від 27.10.2023 № 1114 «Деякі питання використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» зменшено (скорочено) обсяги попередньо виділених коштів загалом на 12 012 404,786 тис. грн і відновлено фінансовий ресурс цього фонду.

Додатково: звернення Міністерства оборони України до Комітету з питань бюджету щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження КМУ № 851-р містить інформацію для службового користування.

Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше 2-х місяців, відтак існують ризики щодо спроможності  використання у повному обсязі, саме у поточному році, та з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі видатків розвитку для реалізації передбачених розпорядженням КМУ № 851-р проектів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Копанчук О.Є., Гончаренко О.О., Тістик Р.Я., Задорожній М.М., Люшняк М.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., заступник Міністра оборони України Джигир Ю.А., член Рахункової палати Невідомий В.І.

При цьому, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Міністерства фінансів про підтримку розпорядження КМУ № 851-р.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив про відсутність коментарів щодо зазначеного виділення коштів.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету прийняти таке рішення: погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 851-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міноборони на бюджетну програму 2101020 у сумі 269,5 млн гривень на безповоротній основі (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 851-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 8 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Міністерству оборони України на безповоротній основі у сумі 269 475,357 тис. грн (видатки розвитку) на бюджетну програму 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ