Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №192 від 18 липня 2024 року
08 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.*
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 31 народний депутат України.
Відсутні:
Члени Комітету: Копанчук О.Є., Борт В.П., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Урбанський А.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Кочубей О.П., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Рощенко С.В., Сторожук О.В.
____________________
*У зв’язку з необхідністю бути присутньою
на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп)
Голова Комітету Підласа Р.А. доручила
заступнику Голови Комітету Гевку В.Л. з 08 год. 40 хв. головувати на засіданні Комітету.
Запрошені:
від Міністерства фінансів України
Марченко С.М. – Міністр;
Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;
Волковська Н.І. – директор Департаменту боргової політики;
від Рахункової палати
Піщанська О.С. – Голова;
Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;
Бережнюк О.В. – головник спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунцкацій.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 18 липня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.
Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про проект Закону України про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 11396 від 05.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 11396-1 від 17.07.2024, поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г. і Кузбитом Ю.М.
2. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2024 році.
3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
4. Різне.
– Про звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз’яснення стосовно застосування пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (реєстр. № 11396 від 05.07.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 11396-1 від 17.07.2024, поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г. і Кузбитом Ю.М.
Відмітили:
І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий законопроект про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України за реєстр. № 11396 від 05.07.2024 /далі – законопроект № 11396/.
Законопроектом № 11396 розділ VI Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ доповнюється новим пунктом 3-10, згідно з яким пропонується:
надати право центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства (йдеться про Державне агентство автомобільних доріг України, яке постановою КМУ від 13.01.2023 № 29 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" перейменовано на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/), здійснювати за погодженням з Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ правочини з борговими зобов’язаннями, які виникли за запозиченнями, залученими у 2021 р. під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, на умовах, що визначає Кабінет Міністрів України /далі – КМУ/;
надати право Мінфіну разом з Агентством відновлення здійснювати за рішенням КМУ правочини щодо переведення гарантованого державою боргу за запозиченнями, залученими у 2021 р. під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, до державного боргу шляхом випуску та обміну відповідних боргових зобов’язань, передбачивши, що КМУ визначає умови таких правочинів;
надати право Агентству відновлення залучати суб’єктів господарювання для надання юридичних, консультаційних, агентських та інших послуг, необхідних для здійснення таких правочинів, в межах бюджетних призначень на обслуговування боргових зобов’язань, що виникли за запозиченнями, залученими під державні гарантії;
встановити, що Мінфін за результатами таких правочинів здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу, визначеного законом про державний бюджет на відповідний період, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені законом про державний бюджет на відповідний період.
У пояснювальній записці до законопроекту № 11396 з приводу обґрунтування необхідності його прийняття вказано, що:
у березні 2023 р. Міжнародний валютний фонд /далі – МВФ/ схвалив нову програму для України "Механізм розширеного фінансування" (EFF) на суму 15,6 млрд дол. США, в рамках якої здійснюється аналіз боргової стійкості, відповідно до якого державний борг визнано нестійкім і, як наслідок, Україна взяла на себе зобов’язання відновити стійкість державного боргу шляхом реструктуризації зовнішнього комерційного боргу та офіційного двостороннього боргу;
відповідно до методології МВФ в оцінку стійкості боргу включається як державний борг, так і зокрема борг Агентства відновлення, оскільки обслуговування такого боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, на цей час в обігу перебувають єврооблігації Агентства відновлення обсягом 700 млн дол. США з відсотковою ставкою 6,25% річних і терміном погашення 24.06.2030;
з урахуванням взятих зобов’язань Україна має здійснити правочини з державним боргом і гарантованим державою боргом у 2024 р., але наразі немає норми в законодавстві, яка б надавала право Агентству відновлення проводити такі правочини.
ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 11396 законопроект про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України за реєстр. № 11396-1 від 17.07.2024, поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г. і Кузбитом Ю.М. /далі – законопроект № 11396-1/.
На відміну від законопроекту № 11396 законопроектом № 11396-1 пропонується додатково перебачити:
1) зміни і доповнення до Закону України від 19.05.2015 № 436-VIII "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом" /далі – Закон № 436-VIII/, згідно з якими:
дія цього Закону поширюється на правочини з державними деривативами;
визначається перелік зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких планується вчинення правочинів з державним боргом та гарантованим державою боргом у 2024 р. /новий додаток 2 до Закону № 436-VIII/, а також перелік зобов’язань за державними деривативами, щодо яких планується вчинення правочинів з державними деривативами у 2024 р. /новий додаток 3 до Закону № 436-VIII/;
КМУ надається право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за борговими зобов’язаннями чи гарантійними зобов’язаннями держави (зазначеними у новому додатку 2 до Закону № 436-VIII) та за зобов’язаннями за державними деривативами (зазначеними у новому додатку 3 до Закону № 436-VIII) на строк до вчинення відповідних правочинів та визначення їх умов, а також встановлюється мораторій на задоволення вимог відповідних кредиторів;
у разі прийняття КМУ рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за гарантійними зобов’язаннями держави, відповідний уповноважений орган управління суб’єкта господарювання державного сектору економіки має право прийняти рішення тимчасово зупинити здійснення платежів за такими зобов’язаннями;
2) зміни до
пунктів 3-5, 31 і 34 розділу VI Кодексу та
доповнення розділу XIII
Закону України "Про виконавче провадження" новим
пунктом 1-6 і розділу II Закону України "Про гарантії держави
щодо виконання судових рішень" новим пунктом 5, системно пов’язані з
вищезазначеними змінами і доповненнями до Закону № 436-VIII.
Інші положення законопроектів № 11396 і № 11396-1 (щодо нового пункту 3-10 розділу VI Кодексу) є ідентичними.
У пояснювальній записці до законопроекту № 11396-1 вказано, що:
його підготовлено за ініціативою і безпосередньою участю Мінфіну;
відповідний закон необхідний як технічне рішення, яке дозволить Уряду призупиняти платежі під час проведення операції з відновлення боргової стійкості (схоже технічне рішення було вже використано в 2015 р., коли Україна прийняла Закон № 436-VIII у травні, досягла принципових домовленостей з інвесторами в кінці серпня і оголосила про завершення операції у листопаді);
з метою забезпечення фінансової стабільності, боргової стійкості країни та попередження негативного впливу потенційних випадків невиконання зобов’язань за зовнішнім державним боргом та гарантованим державою боргом є необхідним запровадження (на період вчинення правочинів щодо зміни умов запозичень) тимчасових заходів, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням таких боргових зобов’язань, та мораторію на задоволення вимог кредиторів;
успішна реструктуризація комерційного боргу України дозволить країні знову отримати доступ до міжнародних ринків капіталу, який необхідний для фінансування першочергових та нагальних бюджетних потреб, а також довгострокової реконструкції та відновлення;
реструктуризація дозволить Україні зберегти ліквідність і бюджетну стабільність протягом дії Програми МВФ, угода дозволить зекономити за платежами з обслуговування та погашення суверенних єврооблігацій понад 10 млрд дол США до кінця 2027 р.
ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 11396 і № 11396-1, опрацювання експертних висновків до них.
Законопроект № 11396 безпосередньо не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561-IX), але він певним чином пов’язаний з реалізацією пункту 27 цього Плану, в якому йдеться про законопроекти про внесення змін до Кодексу щодо "унормування питань, пов’язаних з реалізацією Програми діяльності КМУ, прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності законодавчого регулювання їх фінансового забезпечення", що можуть бути ініційовані Урядом.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 11396 його розроблено відповідно до вимог § 55-2 Регламенту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 № 950 (із змінами) /у § 55-2 йдеться про розгляд на засіданні КМУ проектів актів з невідкладних питань, підготовлених у період дії воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення/, що свідчить про терміновість врегулювання порушених законопроектом № 11396 питань.
Верховною Радою України 17 липня 2024 року законопроект № 11396 включено до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України, визначено невідкладним та скорочено строки внесення альтернативних законопроектів до 17.07.2024 включно (тобто до кінця зазначеного дня). У встановлений строк до законопроекту № 11396 подано один альтернативний законопроект – законопроект № 11396-1 (про що зазначено вище).
Згідно з частиною четвертою статті 101 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України і розглядається позачергово.
Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді України взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада України розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 11396 /лист від 10.07.2024 № 16/03-2024/153645 (1613202), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ вважає за необхідне висловити окремі зауваження до законопроекту № 11396.
Зважаючи, що розробником законопроекту № 11396 в Уряді є Мінфін (про що свідчать супровідні матеріали до нього), немає необхідності в отриманні окремого висновку Мінфіну до законопроекту № 11396.
ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 11396-1 /лист від 18.07.2024 № 16/03-2024/159036 (1619034), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ висловлює окремі зауваження до законопроекту № 11396-1 та вважає, що рішення щодо нього слід приймати за умови позитивного висновку Уряду.
Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 11396-1 (лист від 17.07.2024 № 12000-04-2/21259 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) у відповідь на звернення Комітету /лист від 17.07.2024 № 04-13/12-2024/159026 (1619016)/) зазначає, що підтримує законопроект № 11396-1.
На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 11396 і № 11396-1. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 11396 зазначено, що у ньому відсутні положення, що: стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Поряд з тим, Офісом підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), створеним у Верховній Раді України, за результатами попереднього аналізу законопроектів зазначено, що правовідносини, які плануються врегулювати законопроектом № 11396, не регулюються правом ЄС та Угодою про асоціацію з ЄС.
ІV. У Комітеті в рамках відведеного обмеженого часу попередньо опрацьовано законопроекти № 11396 і № 11396-1 з урахуванням експертних висновків до них та звернуто увагу на таке.
1. Щодо надання державних гарантій Агентству відновлення Кодексом передусім визначено, що:
бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених Кодексом) /частина четверта статті 16 Кодексу/;
державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів) /частина четверта статті 17 Кодексу/;
як виняток з положень частини четвертої статті 17 Кодексу, Агентство відновлення з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення має право здійснювати запозичення під державні гарантії у порядку, визначеному КМУ (відповідний порядок затверджено постановою КМУ від 26.02.2020 № 142), якщо відповідне положення передбачено у законі про державний бюджет /пункт 3-6 розділу VI Кодексу (включений до Кодексу законом від 16.01.2020 № 467-ІХ)/
одним з джерел формування державного дорожнього фонду (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету) є надходження, отримані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, видатки з цього фонду на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, здійснюються за рахунок доходів державного бюджету, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень /стаття 24-2 Кодексу/;
платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 Кодексу /частина сьома статті 17 Кодексу/.
Агентство відновлення є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства /згідно з Положенням про Агентство відновлення, затвердженим постановою КМУ від 10.09.2014 № 439 (із змінами)/, та відповідно є бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету /згідно з визначенням бюджетних установ, наведеним у пункті 12 частини першої статті 2 Кодексу/.
Отже, у разі здійснення Агентством відновлення запозичень під державні гарантії виконання відповідних боргових зобов’язань, як правило, здійснюється із спеціального фонду державного бюджету за рахунок відповідних доходів державного бюджету, які є джерелами формування державного дорожнього фонду.
Однак у 2024 р. згідно з пунктом 59 розділу VI Кодексу та статтею 35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /далі – Закон-2024/ відповідні доходи державного бюджету, які є джерелами формування державного дорожнього фонду (визначені пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-8, 6-9 частини третьої статті 29 Кодексу), у повному обсязі зараховуються до загального фонду державного бюджету. У зв'язку з цим Законом-2024 у загальному фонді державного бюджету Агентству відновлення на п.р. визначено бюджетне призначення за кодом 3111030 "Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування" у сумі 23 млрд грн.
2. Щодо управління державним боргом та державними деривативами Кодексом, серед іншого, визначено, що:
управління державним боргом - сукупність дій, пов’язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням державного боргу, інших правочинів з державним боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження /пункт 49-1 частини першої статті 2 Кодексу/;
витрати на обслуговування та погашення державного боргу здійснюються Борговим агентством відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет /частина шоста статті 16 Кодексу/, при цьому Мінфін здійснює повноваження і функції з управління державним боргом та гарантованим державою боргом до початку функціонування Боргового агентства /пункт 3-5 розділу VI Кодексу/;
з метою ефективного управління державним боргом Голова Боргового агентства за погодженням з Міністром фінансів від імені України має право здійснювати правочини з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань, за умови дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду /абзац 1 частини сьомої статті 16 Кодексу/;
основні умови правочинів з державним боргом, що здійснюються у поточному бюджетному періоді на суму, яка перевищує 5% обсягу державного боргу на кінець попереднього бюджетного періоду, визначаються КМУ за погодженням з Комітетом /абзац 2 частини сьомої статті 16 Кодексу/, при цьому в умовах воєнного стану ця норма щодо погодження з Комітетом не застосовується /абзац 4 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;
підставами внесення змін до закону про державний бюджет можуть бути перевищення очікуваного обсягу витрат на обслуговування та погашення державного боргу, витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань держави, та видатків на виплати за державними деривативами над обсягом коштів, визначеним зазначеним законом на таку мету /пункт 6 частини першої статті 52 Кодексу/;
видатки загального фонду державного бюджету на обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами належать до захищених видатків державного бюджету /частина перша статті 55 Кодексу/, хоча в умовах воєнного стану ця стаття не застосовується /абзац 14 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;
видатки на виплати відповідно до бюджетних зобов’язань за державними деривативами здійснюються за рахунок коштів державного бюджету на відповідний бюджетний період /частина п'ята статті 30 Кодексу/;
право на здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, належить державі в особі Голови Боргового агентства за погодженням з Міністром фінансів, умови правочинів з державними деривативами визначаються КМУ /абзац 1 пункту 35 розділу VI Кодексу/;
видатки на виплати за державними деривативами, і видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, здійснюються Борговим агентством відповідно до умов розміщення державних деривативів та/або правочинів з державними деривативами, а також нормативно-правових актів, якими затверджені ці умови, незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, якщо у зазначеному законі не визначено коштів на цю мету, такі видатки за рішенням КМУ можуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу /абзац 3 пункту 35 розділу VI Кодексу/.
Статтею 18 Закону-2024 надано право Мінфіну у п.р. здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до Закону-2024, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, передбачивши, що КМУ визначає умови таких правочинів.
Законом № 436-VIII передусім передбачено право КМУ приймати рішення про тимчасове зупинення платежів згідно з переліком зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких у 2015 р. планувалося вчинення правочинів стосовно зміни умов запозичень, на строк до вчинення відповідних правочинів та встановлено мораторій на задоволення вимог відповідних кредиторів. З урахуванням Закону № 436-VIII прийнято низку відповідних урядових рішень (зокрема розпоряджень КМУ від 22.09.2015 № 978-р "Про початок процедури реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання" і від 18.12.2015 № 1312-р "Про запровадження тимчасового зупинення здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу і гарантованого державою боргу" та постанови КМУ від 11.11.2015 № 912 "Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання").
У Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки (затвердженій постановою КМУ від 27.10.2023 № 1117), серед іншого, зазначено, що:
протягом наступних 12 місяців першочерговим завданням України є покриття потреб у фінансуванні задля забезпечення військових видатків та закладання основ для швидкої відбудови країни; для досягнення цієї мети, з огляду на високу невизначеність, спричинену війною, необхідне ефективне та активне управління поточним боргом і посилення кооперації із міжнародними партнерами, щоб отримати доступ до зовнішнього пільгового фінансування;
у І півріччі 2024 р. очікується проведення операції з управління зовнішнім комерційним боргом України з метою поступового відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ (2023–2027 рр.); офіційні кредитори погодилися на призупинення виплат протягом програмного періоду МВФ і зобов’язалися забезпечити додаткову підтримку в управлінні державним боргом до фінального перегляду програми;
у середньостроковій перспективі Україна продовжить фокусуватися на залученні фінансування з найнижчою можливою вартістю і одночасним обмеженням ризиків, у зв’язку з цим визначено 3 основні цілі управління державним боргом: залучення зовнішнього довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів офіційного сектору; продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; мінімізація ризику рефінансування;
єдиними державними деривативами в Україні є варанти, прив’язані до ВВП, що випущені в рамках реструктуризації боргу 2015 р., мають умовний загальний номінал обсягом 3,2 млрд дол. США, платежі за ними залежать від темпу приросту реального ВВП України з 2019 р. до 2039 р. /йдеться про державні деривативи, випущені відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 912 (із змінами) та зазначені законопроектом № 11396-1 у новому додатку 3 до Закону № 436-VIII/;
у серпні 2022 р. Україна успішно перепрофілювала ВВП-варанти у контексті операції з управління державним боргом (йдеться про правочин відповідно до постанови КМУ від 19.07.2022 № 806 "Про здійснення у 2022 році правочину з державними деривативами"), зокрема платіж 2023 р., прив'язаний до темпів зростання 2021 р., відтерміновано до 01.08.2024 з нарахуванням відсоткового доходу за ставкою 7,75%, кінцеву дату погашення перенесено з 2040 р. на 2041 р.
Поряд з тим, відповідно до постанови КМУ від 19.07.2022 № 806 "Про здійснення у 2022 році правочинів з державним боргом" (із змінами) у серпні 2022 р. здійснено правочини щодо облігацій зовнішньої державної позики /далі – ОЗДП/ (йдеться про ОЗДП 2015 р. четвертої-дев’ятої серій, ОЗДП 2017 р., ОЗДП 2018 р. першої і другої серій, ОЗДП 2019 р., ОЗДП 2020 р., ОЗДП 2021 р.), внаслідок чого відстрочено на 2 роки сплату відсоткового доходу і погашення відповідних ОЗДП, а за відстроченим доходом нараховуються відсотки в розмірі відповідної договірної ставки до кінця періоду відстрочки. Зазначені ОЗДП передбачені законопроектом № 11396-1 у новому додатку 2 до Закону № 436-VIII. Крім того, у цьому додатку наведено кредити від Cargill Financial Services International, Inc (залучені на підставі постанов КМУ від 10.07.2019 № 651, від 17.08.2020 № 717 і від 08.11.2021 № 1159 відповідно у 2019, 2020 і 2021 роках), а також випущені під державні гарантії у 2021 р. єврооблігації Агентства відновлення (про що зазначено окремо) та зелені облігації ПрАТ "НЕК "Укренерго" (згідно з постановою КМУ від 11.10.2021 № 1049).
У Програмі управління державним боргом на 2024 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 31.01.2024 № 43) вказано, що:
пікові платежі за внутрішнім боргом припадають на лютий, травень, червень, вересень, жовтень та листопад 2024 р., а за зовнішнім боргом – на березень (погашення кредиту МВФ), квітень (погашення позики ЄС) та вересень (погашення та сплата відстрочених у рамках операції з управління державним боргом у серпні 2022 р. відсотків за ОЗДП 2015 р.);
24.03.2023 Україна в рамках виконання програми МВФ взяла на себе зобов’язання провести операцію з управління зовнішнім комерційним боргом України в 2024 р. (про що зазначено вище);
відповідно до існуючих умов випуску ОЗДП сума погашень у 2024 р. становить 0,9 млрд дол. США (без урахування потенційної капіталізації відсотків за такими ОЗДП).
За інформацією Мінфіну на його офіційному сайті у червні п.р. відбувалися і в найближчі тижні триватимуть консультації з власниками ОЗДП щодо обговорення умов реструктуризації 13 серій ОЗДП, що має відбутися до 01.08.2024.
3. Щодо фінансово-економічного обґрунтування у пояснювальній записці до законопроекту № 11396 вказано, що його реалізація не потребує додаткових видатків державного чи місцевих бюджетів та буде здійснена за рахунок і в межах коштів, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, а у пояснювальній записці до законопроекту № 11396-1 вказано, що витрати, пов’язані з реалізацією його положень, здійснюватимуться в межах видатків, передбачених державним бюджетом на відповідний рік.
При цьому законопроекти № 11396 і № 11396-1 можуть вплинути на показники державного бюджету на 2024 р. Зокрема, залежно від умов здійснення правочинів щодо єврооблігацій Агентства відновлення (наприклад, в частині досягнення домовленостей щодо відтермінування платежів за такими єврооблігаціями) реалізація законопроектів № 11396 і № 11396-1 може призвести до економії видатків за кодом 3111030, а також у разі здійснення правочинів щодо переведення гарантованого державою боргу за відповідними запозиченнями Агентства відновлення до державного боргу шляхом випуску та обміну відповідних боргових зобов’язань відбудеться збільшення державних запозичень і державного боргу, про що свідчить передбачене законопроектами № 11396 і № 11396-1 положення абзацу 4 нового пункту 3-10 розділу VI Кодексу щодо здійснення коригування відповідних показників.
Водночас, залежно від умов здійснення у 2024 р. правочинів з державним боргом та гарантованим державою боргом і з державними деривативами (передбачених законопроектом № 11396-1 у нових додатках 2 і 3 до Закону № 436-VIII) реалізація законопроекту № 11396-1 може призвести до економії витрат на обслуговування і погашення державного боргу у поточному та декількох наступних роках, а також до збільшення відповідних витрат після закінчення відповідного пільгового періоду.
Мінфін теж зазначає, що величина впливу законопроекту № 11396-1 на показники державного бюджету залежатиме від умов здійснення правочинів.
Разом з тим, до законопроектів № 11396 і № 11396-1 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту.
ГНЕУ зауважує, зокрема, що до законопроекту № 11396 не надано належного обґрунтування необхідності його прийняття, очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, а також відповідної інформації щодо: обсягу платежів за запозиченнями, залученими у 2021 р. під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг державного значення; причин необхідності здійснення відповідних правочинів з вказаними борговими зобов’язаннями та переведення гарантованого боргу до державного; впливу рішення на параметри державного боргу та державного бюджету поточного та наступних бюджетних періодів, що не дозволяє належним чином оцінити доцільність запровадження пропонованого механізму та його відповідність вирішенню завдань, пов’язаних з відновленням стійкості державного боргу України.
ГНЕУ звертає увагу, що у поданих до законопроекту № 11396-1 документах відсутні розрахунки щодо фінансових наслідків для держави у разі прийняття зазначених законодавчих пропозицій.
На підставі звітної інформації (включаючи розміщену на офіційних сайтах Мінфіну і Агентства відновлення) слід зазначити, що:
1) державні гарантії за запозиченнями Агентства відновлення у 2021-2022 рр. надано загалом у сумі 53,52 млрд грн, у т.ч.:
23,52 млрд грн у 2020 р. за внутрішніми запозиченнями /згідно з постановами КМУ від 01.04.2020 № 254 і від 18.11.2020 № 1124 (із змінами)/;
30 млрд грн у 2021 р., з яких: 10,91 млрд грн – за внутрішніми запозиченнями /згідно з постановами КМУ від 26.05.2021 № 521 і від 15.09.2021 № 978 (із змінами)/; 19,09 млрд грн, або 0,7 млрд дол. США, – за зовнішніми запозиченнями /згідно з постановами КМУ від 02.04.2021 № 327, від 28.04.2021 № 442 і від 26.05.2021 № 519 (із змінами) та договором гарантії від 24.06.2021 щодо випущених Агентством відновлення у червні 2021 р. єврооблігацій з дохідністю 6,25% та погашенням у 2028 р./;
2) за пропозицією Агентства відновлення у серпні 2022 р. погоджено зміни умов випуску єврооблігацій Агентства відновлення (які значною мірою були подібними до умов правочинів з державним боргом, здійснених у 2022 р., згідно з постановою КМУ від 19.07.2022 № 805), зокрема щодо продовження на 2 р. строків погашення таких єврооблігацій /24.06.2030/ та відтермінування на 2 р. платежів за ними;
3) гарантований державою борг за запозиченнями Агентства відновлення становив: на 31.12.2021 загалом 32,55 млрд грн, або 1,19 млрд дол. США, з них за єврооблігаціями – 19,09 млрд грн, або 0,7 млрд дол. США; на 31.05.2024 загалом 33,85 млрд грн, або 0,84 млрд дол. США, з них за єврооблігаціями – 28,35 млрд грн, або 0,7 млрд дол. США (при цьому збільшення такого боргу за єврооблігаціями у національній валюті відбулося внаслідок девальвації гривні);
4) видатки Агентства відновлення за І півріччя п.р. за кодом 3111030 проведено у сумі 8,1 млрд грн, або 35,2% бюджетних призначень /23 млрд грн/;
5) витрати на погашення державного боргу за І півріччя п.р. здійснені у сумі 259,15 млрд грн (41,3% річного плану /626,7 млрд грн/), у т.ч. погашення внутрішнього боргу – 187,85 млрд грн (42,3% річного плану /444,5 млрд грн/), зовнішнього боргу – 71,3 млрд грн (39,1% річного плану /182,3 млрд грн/);
6) видатки на обслуговування державного боргу за І півріччя п.р. проведено в обсязі 132,8 млрд грн, або 24,2% бюджетних призначень /419,9 млрд грн/;
7) на 31.12.2023 державний і гарантований державою борг загалом становив 5.519,5 млрд грн (з них державний – 5.188,1 млрд грн, гарантований – 331,4 млрд грн), або 84,4% ВВП. Статтею 5 Закону-2024 визначено на 31.12.2024 граничні обсяги державного боргу і гарантованого державою боргу відповідно у сумах 7.460,1 млрд грн і 451,4 млрд грн, що разом становить 7.911,5 млрд грн, або 103,5% прогнозного ВВП. Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, але така вимога не застосовується у певних випадках, включаючи введення воєнного стану (згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу).
4. Опрацювавши законопроекти № 11396 і №11396-1, виникає питання щодо практики застосування деяких положень нового пункту 3-10 розділу VI Кодексу, зокрема:
у цьому пункті пропонується можливість правочинів за запозиченнями, залученими Агентством відновлення у 2021 р. під державні гарантії (відповідні запозичення були внутрішніми і зовнішніми, про що зазначено вище), хоча у пояснювальній записці до законопроекту № 11396 і передбаченому законопроектом № 11396-1 новому додатку 2 до Закону № 436-VIII йдеться тільки про єврооблігації Агентства відновлення;
виглядає недостатньо зрозумілим взаємозв'язок можливих правочинів, зазначених в абзацах 1 і 2 цього пункту, на що теж звертає увагу ГНЕУ;
в абзаці 4 цього пункту передбачається, що за результатами таких правочинів (тобто зазначених в абзацах 1 і 2 цього пункту) Мінфін здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету, хоча дане положення стосується саме правочинів щодо переведення гарантованого державою боргу до державного боргу, зазначених в абзаці 2 цього пункту, при цьому не пропонується відповідне коригування граничного обсягу гарантованого державою боргу, який має зменшитися за результатами правочинів, зазначених в абзаці 2 цього пункту.
V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Гончаренко О.О., Цабаль В.В., Крулько І.І., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.
Зокрема, спочатку Голова Комітету Підласа Р.А. звернула увагу, що Верховною Радою України 17 липня п.р. законопроект № 11396 включено до порядку денного поточної сесії, визначено невідкладним та скорочено строки внесення альтернативних законопроектів до кінця зазначеного дня, наприкінці якого зареєстровано законопроект № 11396-1 (підготовлений за ініціативою та безпосередньо за участю Мінфіну), тому необхідно прийняти рішення з даного питання для його розгляду на пленарному засіданні 18 липня п.р.
Міністр фінансів України Марченко С.М. представив основні положення законопроектів № 11396 і № 11396-1, підтвердивши підтримку законопроекту № 11396-1.
Народний депутат України Кузбит Ю.М., представляючи законопроект № 11396-1 як його співавтор, повідомив, що законопроект № 11396-1 підготовлено за ініціативою і безпосередньою участю Мінфіну (що підтверджується висновком Мінфіну про підтримку законопроекту № 11396-1), у повному обсязі включає положення законопроекту № 11396 та містить додаткові положення, а також з огляду на необхідність термінового врегулювання відповідних питань та позитивний висновок Мінфіну запропонував Комітету прийняти таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти № 11396 і № 11396-1 розглянути у першому читанні та за результатами такого розгляду законопроект № 11396-1 прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти № 11396 і № 11396-1 розглянути у першому читанні та за результатами такого розгляду законопроект № 11396-1 прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні Комітету народних депутатів України – членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Верховній Раді України законопроекти про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України за реєстр. № 11396 від 05.07.2024, поданий Кабінетом Міністрів України, і за реєстр. № 11396-1 від 17.07.2024, поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г. і Кузбитом Ю.М., розглянути у першому читанні та за результатами такого розгляду законопроект за реєстр. № 11396-1 прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.
Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).
Головує заступник Голови Комітету з питань бюджету Гевко В.Л.
Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2024 році.
Відмітили:
Відповідно до частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата подала Верховній Раді України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 13.06.2024 № 06-1940 і № 06-1941 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 06.06.2024 № 27-2 (далі – Висновок РП). Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 14.06.2024, при цьому витяг з Висновку РП в частині загальних підсумків виконання державного бюджету та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.
У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (далі – головні розпорядники), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі – Закон) і виконання державного бюджету у поточному році та звернуто увагу на таке.
Щодо макроекономічних показників та основних положень
Визначення показників державного бюджету на 2024 рік у IV кварталі 2023 р. та реалізація Закону у І півріччі п.р. здійснювалися в складних і непередбачуваних умовах у зв'язку з повномасштабною російською збройною агресією проти України (далі – збройна агресія) і воєнним станом в Україні /введеним з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України/. Показники державного бюджету на 2024 рік сформовані на основі визначених Мінекономіки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та окремих припущень на 2024 рік, при цьому потім відповідні прогнозні макропоказники на 2024-2026 роки схвалено постановою КМУ від 15.12.2023 № 1315.
Держстат оприлюднює статистичні показники частково та із запізненням через неможливість формування об'єктивної статистичної інформації у зв’язку з дією Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" (від 03.03.2022 № 2115-IX), на що Рахункова палата теж звертає увагу та зауважує, що додатковим викликом для оцінки прозорості економічних і бюджетних процесів є відсутність значної частини статистичної інформації.
Згідно з даними Держстату ВВП за І квартал п.р. порівняно з відповідним періодом 2023 р. за попередньою оцінкою збільшився на 6,5% /за січень-травень п.р. зростання оцінюється Мінекономіки на рівні 4,3%, враховано при затвердженні бюджету зростання на 4,6%/, індекс споживчих цін у травні п.р. до грудня 2023 р. становив 102%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2023 р. – 103,7% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 109,7% і 108,5%/, індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. до грудня 2023 р. становив 95,4%, в середньому за 5 місяців п.р. до відповідного періоду 2023 р. – 107,5% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 111,4%/.
За інформацією НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.06.2024 становив 39,03 млрд дол. США і з початку п.р. зменшився на 1,48 млрд дол. США, або на 3,65%. Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 38,72 грн за долар /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 40,7 грн/дол. США/, облікова ставка НБУ з початку п.р. /15%/ поступово зменшувалася і з 14.06.2024 становить 13%.
Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.07.2024 становили 79,2 млрд грн (проти 162,3 млрд грн на 01.01.2024), у т.ч.: кошти на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 14,1 млрд грн (проти 52,3 млрд грн відповідно), кошти на рахунках Казначейства в установах банків та кошти "United24" – 40,2 млрд грн (проти 87,3 млрд грн), кошти на інших рахунках – 24,9 млрд грн (проти 22,7 млрд грн).
Як у 2022 і 2023 рр., виконання Закону у 2024 р. відбувається з урахуванням особливостей бюджетного процесу в умовах воєнного стану, визначених пунктом 22 розділу VІ Кодексу, якими зокрема спрощено окремі процедури виконання державного бюджету.
У І півріччі п.р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання більшості текстових статей Закону, що його потребували, при цьому деякі норми Закону Урядом ще не застосовувалися або нереалізовані, зокрема щодо:
надання права здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а також правочини з державними деривативами /статті 16, 17 і 18 Закону/;
доручення Кабінету Міністрів розробити механізм та внести пропозиції щодо врегулювання питання списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009–2014 рр. за рахунок коштів ЄКР, яка перебуває на обліку в Казначействі /стаття 44 Закону/ (Мінфін листом від 05.04.2024 № 05240-04-3/11585 надав Кабінету Міністрів і Комітету пропозиції щодо врегулювання цього питання, але вони не містять саме механізму списання відповідної заборгованості);
розподілу Кабінетом Міністрів бюджетних призначень за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /стаття 32 Закону/ (при цьому порядок розподілу і використання таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2024 № 609);
дозволу здійснювати у ІІ півріччі п.р. понадпланові випуски ОВДП у сумі 20 млрд грн після виконання плану внутрішніх запозичень в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" /стаття 45 Закону/ (у зв’язку з відсутністю на даний час підстав);
доручення Кабінету Міністрів після припинення чи скасування воєнного стану подати пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету щодо передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України /пункт 7 Прикінцевих положень Закону/ (у зв'язку з відсутністю на даний час підстав).
На відміну від п'яти попередніх бюджетних періодів, у І півріччі 2024 р. не вносилися зміни до Закону. Разом з тим, до Комітету надійшло звернення Міноборони (лист від 25.05.2024 № 220/7194) щодо необхідності внесення змін до Закону в частині збільшення видатків Міноборони (обраховано критично необхідну додаткову потребу до кінця п.р.), з приводу чого Мінфіном поінформовано (лист від 18.06.2024 № 10010-01-3/18467), що порушене питання буде вирішуватися комплексно щодо органів сектору безпеки і оборони шляхом внесення змін до Закону за результатами визначення пріоритетних потреб для забезпечення обороноздатності держави та стану виконання видаткової і дохідної частин державного бюджету на 2024 р.
Щодо доходів державного бюджету
Доходи державного бюджету за січень-травень п.р. становили 1.075 млрд грн, що більше відповідного показника за 2023 рік лише на 14 млрд грн, або на 1,3%. Разом з тим, відповідні доходи за І квартал 2024 р. були значно більшими, ніж за І квартал 2023 р. (на 116,2 млрд грн, або на 22,1%), що згідно з Висновком РП відбулося за рахунок насамперед неекономічних чинників, зокрема: законодавчих змін в оподаткуванні податком на прибуток банків, у т.ч. внаслідок збільшення ставки податку /на 48,2 млрд грн/; авансового перерахування за рішенням Уряду дивідендів на державну частку /на 32,1 млрд грн/; збільшення власних надходжень бюджетних установ /на 24,9 млрд грн/; зарахування до державного бюджету частини податку на доходи фізичних осіб на грошове забезпечення військовослужбовців (далі – "військовий" ПДФО), що належала до місцевих бюджетів /на 22,7 млрд грн/, а також економічних чинників (зростання оподатковуваного імпорту і прибутку прибуткових підприємств, девальвація гривні, зростання реального ВВП, збільшення зарплати, інфляція) /на 62 млрд грн/. Подальше зменшення приросту відповідних доходів пов'язано передусім з тим, що за 5 місяців п.р. отримано менше міжнародної фінансової допомоги (грантів) на 184,8 млрд грн порівняно з відповідним періодом 2023 р.
До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 775,4 млрд грн, що на 181,9 млрд грн, або на 30,7%, більше первинного плану на звітний період (без врахування поточних змін до розпису державного бюджету), та на 134,1 млрд грн, або на 20,9%, більше уточненого плану на звітний період. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 5,4%, або на 39,7 млрд грн, при плановому річному зменшенні на 4% /план на 2024 р. до факту за 2023 р./. За оперативними даними, за І півріччя п.р. доходи загального фонду становили 913,4 млрд грн, або 57,2% затвердженого річного плану та на 144,3 млрд грн, або на 18,8%, більше уточненого плану на звітний період. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 5,1%, або на 44 млрд грн.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження в І півріччі п.р. основних податків та деяких інших доходів, насамперед: податку на прибуток підприємств (+47,85 млрд грн, або на 48%); міжнародної фінансової допомоги (грантів) (+40,3 млрд грн при річному плані у сумі 2 млн грн); коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (+20,9 млрд грн, або в 2,2 раза, при цьому зазначені кошти становили 38,6 млрд грн, що відповідає такому показнику у річній фінансовій звітності НБУ за 2023 р.); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (+12,6 млрд грн, або на 6%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+4,85 млрд грн, або на 11,4%); податку та збору на доходи фізичних осіб (+3,1 млрд грн, або на 3,3%); ввізного мита (+2,3 млрд грн, або на 10,7%); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+2,2 млрд грн, або на 3,5%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (+2 млрд грн, або на 4,8%). Водночас не забезпечено виконання окремих планових показників доходів загального фонду, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (– 4 млрд грн, або на 22,3%).
Бюджетне відшкодування ПДВ за І півріччя 2024 р. здійснено в обсязі 70,1 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 2,7%, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.06.2024 становив 21,9 млрд грн і збільшився на 3,1 млрд грн з початку п.р.
До спеціального фонду за січень-травень п.р. доходи надійшли в сумі 299,6 млрд грн, що на 127,8 млрд грн, або в 1,7 раза, більше затвердженого річного плану переважно за рахунок перевиконання власних надходжень бюджетних установ (відповідно на 185,2 млрд грн, або в 4,9 раза). При цьому такі доходи зменшилися на 25,7 млрд грн, або на 7,9%, порівняно з відповідним періодом 2023 р. в основному внаслідок зарахування у 2024 р. згідно з пунктом 59 розділу VI Кодексу та статтею 35 Закону до загального фонду державного бюджету доходів, які є джерелами формування державного дорожнього фонду (за 5 місяців п.р. – загалом 36,1 млрд грн).
Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили 232,1 млрд грн (або 77,5% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /до яких належать насамперед благодійні внески, гранти і дарунки, а також надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 213,1 млрд грн (або 91,8% власних надходжень бюджетних установ), що на 212,6 млрд грн більше затвердженого річного плану. З початку збройної агресії великі обсяги інших джерел власних надходжень бюджетних установ отримано в основному у вигляді майна (активів) в натуральній формі та переважно бюджетними установами сектору національної безпеки і оборони (згідно з Висновком РП за І квартал 2024 р. – найбільше бюджетними установами Міноборони /102,1 млрд грн/ і МВС /7,2 млрд грн/ при загальному обсязі 119,1 млрд грн). При цьому, за інформацією НБУ, з відкритого ним спецрахунка для залучення коштів на підтримку ЗСУ у 2024 р. (на 01.07.2024) перераховано майже 3 млрд грн на потреби сил оборони, що теж відображено як інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Зазначені надходження проблематично планувати, разом з тим, доцільно здійснювати моніторинг надходження і використання таких коштів, тим більше, що наказом Мінфіну від 27.03.2024 № 153 бюджетну звітність доповнено новою формою "Інформація про надходження та використання окремих власних надходжень бюджетних установ, отриманих у натуральній формі" та доручено Казначейству надавати Мінфіну відповідну інформацію у складі місячної та річної звітності про виконання державного бюджету.
За І півріччя п.р. до спеціального фонду державного бюджету зараховано 48,8 млрд грн частини "військового" ПДФО при річному плані 96,3 млрд грн /зазначене зарахування запроваджено з 01.10.2023 на період дії воєнного стану згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу/, при цьому залишок цих коштів на 01.01.2024 становив 19,7 млрд грн (з яких 15,5 млрд грн розпорядженням КМУ від 30.04.2024 № 376-р спрямовано Адміністрації Держспецзв’язку для використання у п.р. за цільовим призначенням). Статтею 43 Закону визначено розподіл цих коштів на 2024 рік у таких пропорціях: 45% – Адміністрації Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; 45% – Мінстратегпрому на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення; 10% – головним розпорядникам, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам ЗСУ, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення у порядку, визначеному Урядом /постановою КМУ від 23.01.2024 № 69 затверджено такий порядок, а також повністю розподілено видатки за бюджетною програмою "Нерозподілені видатки для сектору безпеки і оборони на матеріально-технічне забезпечення військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань" (код 3511220) у сумі 9,6 млрд грн для 7 розпорядників /Міноборони, Адміністрації Держспецтранспорту, Адміністрації Держприкордонслужби, Нацгвардії, ГУР Міноборони, СБУ, СЗР/.
Згідно з пунктом 11 статті 11, пунктами 16–20 статті 14 і статтею 37 Закону у 2024 р. передбачено перерахування до спеціального фонду державного бюджету Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2024 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в обсязі 10 млрд грн із спрямуванням таких коштів Мінекономіки на реалізацію 5 бюджетних програм щодо: часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (код 1201310 – 1 млрд грн); державного стимулювання створення індустріальних парків (код 1201340 – 1 млрд грн); забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (код 1201360 – 3 млрд грн); компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (код 1201420 – 2 млрд грн); підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (код 1201430 – 3 млрд грн). Такі кошти у сумі 10 млрд грн надійшли ще у січні 2024 р., але за січень-травень п.р. видатки за зазначеними бюджетними програмами не здійснювалися, про що теж зауважено у Висновку РП.
За січень-травень п.р. до спеціального фонду державного бюджету надійшло міжнародної фінансової допомоги (грантів) загалом у сумі 188,5 млн грн, або лише 2,9% затвердженого річного плану (6.411,5 млн грн). Водночас, статтею 30 Закону визначено, зокрема, що у 2024 р. у разі надходження коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що мають цільове спрямування і не передбачені додатком № 1 до Закону, такі кошти за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом, спрямовуються за спеціальним фондом державного бюджету на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ відповідно, включаючи здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії. Відповідно до цієї норми у І півріччі п.р. прийнято 3 рішення Уряду щодо надходження і цільового спрямування додаткових грантів (постанови КМУ від 22.03.2024 № 318, від 10.05.2024 № 534 та розпорядження КМУ від 04.06.2024 № 495-р) на загальну суму 9,7 млрд грн, але на 01.06.2024 такі кошти ще не надходили. У зв'язку з дією воєнного стану Комітет не має повноважень щодо погодження таких рішень (згідно з абзацом 7 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються норми закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів). Отже, дії Уряду і відповідних центральних органів виконавчої влади щодо залучення цільових грантів у звітному періоді були недостатніми.
У п.р. порівняно з відповідним періодом 2023 р. суттєво зменшилися (на 78%) надходження коштів, отриманих як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги /що відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу надходять на рахунки головних розпорядників, відкриті у НБУ, та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/, зокрема за 5 місяців п.р. надійшло лише 294,2 млн грн таких коштів за 9 відповідними рахунками (загалом у НБУ відкрито 14 відповідних рахунків). Поряд з тим, у січні-травні п.р. здійснювався розподіл таких коштів лише за 7 відповідними рахунками, з яких загалом використано 194,8 млн грн, або 11,2% таких коштів (з урахуванням залишків на 01.01.2024 у сумі 1.447,8 млн грн), що свідчить про недостатні дії головних розпорядників щодо розподілу і використання таких коштів. Крім того, для забезпечення більшої повноти звітності щодо таких коштів та здійснення належного контролю щодо їх використання варто удосконалити форму цієї звітності, доповнивши її інформацією про прийняті рішення з розподілу таких коштів.
Відповідно до пункту 22-2 розділу VI Кодексу за січень-травень п.р. до спеціального фонду державного бюджету надійшли кошти з місцевих бюджетів у вигляді субвенції на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності (код 41011100) в обсязі 30 млн грн, які згідно з розпорядженням КМУ від 13.06.2024 № 540-р спрямовані Міноборони (на бюджетну програму 2101020). Крім того, розпорядженням КМУ від 16.02.2024 № 145-р розподілено залишки відповідних коштів на 01.01.2024 у сумі 1.396,6 млн грн для Міноборони (1.296,6 млн грн – за бюджетними програмами 2101020 і 2101150) і МВС (100 млн грн – для Нацгвардії за бюджетною програмою 1003020).
Стосовно загального стану виконання грошових зобов’язань платників податків щодо державного бюджету слід зазначити, що за даними ДПС на 01.06.2024: переплати становили 82,9 млрд грн (зменшилися з початку п.р. на 19,95 млрд грн, або на 19,4%), податковий борг – 112,9 млрд грн (збільшився з початку п.р. на 8,4 млрд грн, або на 8%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом та наявність великих обсягів переплат податків і зборів до державного бюджету посилюють ризики щодо подальшого виконання планових показників доходів державного бюджету.
Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу
За січень-травень 2024 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 466,85 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі – 1.571,5 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 477,6 млрд грн, що на 275,7 млрд грн менше уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі – 1.509,1 млрд грн/, за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 10,7 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 62,4 млрд грн/. За оперативними даними, за І півріччя 2024 р. державний бюджет за загальним фондом виконано з дефіцитом у сумі 625,1 млрд грн, що менше передбаченого розписом планового показника. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений недоотриманням зовнішніх запозичень та проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану.
Від приватизації державного майна за І півріччя п.р. до загального фонду державного бюджету надійшло 1,05 млрд грн (від продажу об’єктів малої приватизації), що становить 26,3% затвердженого річного плану /4 млрд грн/, але в 1,9 раза (або на 0,5 млрд грн) більше плану на звітний період, водночас на 42,2% (або на 0,8 млрд грн) менше, ніж у відповідному періоді 2023 р.
Державні запозичення на фінансування державного бюджету за січень-травень п.р. здійснені в обсязі 621 млрд грн (28,3% затвердженого річного плану /2.194 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 189,5 млрд грн, зовнішні запозичення – 431,5 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2023 р. державні запозичення зменшилися на 119,2 млрд грн, або на 16,1%.
Зокрема, у січні-травні п.р. за загальним фондом державні запозичення становили 612 млрд грн, або 86,5% уточненого плану на звітний період (на 95,8 млрд грн менше) та на 126,9 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2023 р., у т.ч.:
внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 189,5 млрд грн (на 50,8 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2023 р.), з них за рахунок випуску військових облігацій – 129,7 млрд грн, при цьому переважно залучено середньострокові запозичення (187,7 млрд грн);
зовнішні запозичення – у сумі 422,5 млрд грн (або близько 10,8 млрд дол. США), які є довгостроковими запозиченнями, у т.ч. кошти отримано від: ЄС в рамках макрофінансової допомоги відповідно до фінансового інструменту для України Ukraine Facility – 253,5 млрд грн /6 млрд євро/; МБРР – 76,8 млрд грн /1,97 млрд дол. США та 3 млн євро/; Уряду Канади – 57,6 млрд грн /1,1 млрд СПЗ/; МВФ – 34,6 млрд грн /663,9 млн СПЗ/.
За оперативними даними, за І півріччя п.р. до загального фонду державні запозичення залучені у сумі 746,9 млрд грн, що становить 35% затвердженого річного плану /2.131,8 млрд грн/, у т.ч.: внутрішні запозичення – 242,4 млрд грн (або 46,1% затвердженого річного плану), зовнішні запозичення – 504,5 млрд грн (або 31,4% відповідно), зокрема у червні п.р. від ЄС надійшов транш обсягом 1,9 млрд євро відповідно до Ukraine Facility.
Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. становили 8,97 млрд грн, або 14,4% затвердженого річного плану /62,16 млрд грн/ та в 7,1 раза (або на 7,7 млрд) більше, ніж за відповідний період 2023 р. Отже, стан залучення таких запозичень поліпшився порівняно з попереднім роком, однак ще залишається низьким. У Висновку РП зауважено, що відповідні надходження до спеціального фонду менші плану, зокрема, через: тривалий процес реструктуризації окремих проектів; призупинення реалізації частини субпроектів в умовах воєнного стану внаслідок повного або часткового руйнування об’єктів, пошкодження поставленого за кредитні кошти обладнання; наявність невикористаних на початок п.р. залишків коштів позик на спеціальних рахунках, відкритих для реалізації проектів; тривалий процес розробки проектно-кошторисної документації та проведення тендерних закупівель.
Керуючись частиною другою статті 4 Закону та частиною восьмої статті 23 Кодексу, у І півріччі п.р. прийнято 4 рішення Уряду, якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіли обсягів залучення відповідних кредитів (позик) та витрат за відповідними бюджетними програмами загалом на суму 726,3 млн грн, що має сприяти підвищенню рівня залучення відповідних кредитних коштів та їх використання.
У січні-травні п.р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов'язань становили 303,4 млрд грн, що на 7,7% більше, ніж у відповідному періоді 2023 р. Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 201,7 млрд грн (91,5% плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 143,5 млрд грн, зовнішнього боргу – 58,2 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 101,7 млрд грн, або 24,2% бюджетних призначень і 91,6% уточненого плану на звітний період. За оперативними даними, за І півріччя п.р. витрати щодо державного боргу становили 391,9 млрд грн, у т.ч. на: погашення – 259,15 млрд грн (41,3% затвердженого річного плану), обслуговування – 132,8 млрд грн (31,6% бюджетних призначень). У Висновку РП зазначено, що економії таких витрат сприяли насамперед: менший порівняно з врахованим у розрахунках показників державного бюджету на 2024 р. середній обмінний курс гривні до долара США, менший порівняно з планом обсяг випуску короткострокових ОВДП, зміна графіків платежів з обслуговування позик внаслідок уточнення графіка отримання державних запозичень.
У Програмі управління державним боргом на 2024 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 31.01.2024 № 43) вказано, що: пікові платежі за внутрішнім боргом припадають на лютий, травень, червень, вересень, жовтень та листопад 2024 р., а за зовнішнім боргом – на березень (погашення кредиту МВФ), квітень (погашення позики ЄС) та вересень (погашення та сплата відстрочених у рамках операції з управління державним боргом у серпні 2022 р. відсотків за ОЗДП 2015 р.); 24.03.2023 Україна в рамках виконання програми МВФ взяла на себе зобов’язання провести операцію з управління зовнішнім комерційним боргом України в 2024 р. з метою поступового відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ; офіційні кредитори у грудні 2023 р. погодилися на призупинення виплат протягом програмного періоду МВФ (протягом 2023–2027 рр.) і зобов’язалися забезпечити додаткову підтримку в управлінні державним боргом до фінального перегляду програми Механізму розширеного фінансування. За інформацією Мінфіну на його офіційному сайті у червні п.р. відбувалися і в найближчі тижні триватимуть консультації з власниками єврооблігацій щодо обговорення умов реструктуризації 13 серій єврооблігацій України, що має відбутися до 01.08.2024. Отже, завершення Урядом заходів щодо здійснення правочинів з державним боргом має призвести до відтермінування виплат за зовнішніми борговими зобов'язаннями.
Згідно із статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій у 2024 р. визначено загалом у сумі 86,6 млрд грн. За 5 місяців п.р. державні гарантії надано в обсязі 6,2 млрд грн, що на 5,7 млрд грн менше, ніж за відповідний період 2023 р. /11,9 млрд грн/. Зокрема, державні гарантії надано за зовнішніми зобов'язаннями ПрАТ "НЕК "Укренерго" у сумі 150 млн євро (або 6,2 млрд грн). При цьому у відповідній звітній інформації вказано, що ця державна гарантія надана на підставі договору гарантії від 15.12.2023 (Проект спеціальної капітальної підтримки НЕК "Укренерго") між Україною та ЄБРР, а також постанови КМУ від 14.12.2023 № 1308 "Про надання у 2023 році державної гарантії за зобов’язаннями приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Однак зазначене урядове рішення прийнято відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та передбачає надання державної гарантії у 2023 р. (тобто стосується іншого бюджетного періоду), хоча і не було реалізовано у минулому році. Тому у зв’язку з наданням відповідної державної гарантії у 2024 р. належить внести зміни до вказаної постанови з метою її приведення у відповідність до Закону, а також у подальшому забезпечити прийняття урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання Мінфіном таких державних гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про державний бюджет на відповідний період. Комітет звертав увагу Уряду на подібну ситуацію в 2023 р. і рекомендував врегулювати відповідне питання.
Поряд з тим, у І півріччі п.р. прийнято 4 рішення Уряду щодо надання державних гарантій у 2024 р. (які ще не реалізовано): відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів 15 банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України, загалом у межах 7,76 млрд грн (постанова КМУ від 13.06.2024 № 691); відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону для забезпечення виконання боргових зобов’язань ПрАТ "НЕК "Укренерго" за кредитом у сумі 30,4 млн євро перед KfW (постанова КМУ від 07.06.2024 № 651); відповідно до підпункту «б» пункту 2 статті 6 Закону для забезпечення виконання боргових зобов’язань ПрАТ "Укргідроенерго" за кредитом у сумі 200 млн євро перед ЄБРР (постанова КМУ від 13.02.2024 № 167) та АТ "НАК "Нафтогаз України" за кредитом у сумі 200 млн євро перед ЄБРР (постанова КМУ від 18.06.2024 № 711) з метою підтримки їх ліквідності та стійкості роботи.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2024 становив 6.115,3 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 595,8 млрд грн, або на 10,8%. Обсяг державного боргу збільшився з початку п.р. на 609,7 млрд грн, або на 11,8%, і становив 5.797,8 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2024 – 7.460,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком п.р. зменшився на 13,9 млрд грн, або на 4,2%, і становив 317,5 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2024 – 451,4 млрд грн). Збільшення державного боргу за звітний період відбулося внаслідок перевищення надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу, а зменшення гарантованого державою боргу – в основному у зв'язку з погашенням НБУ боргу перед МВФ, що також зазначено Рахунковою палатою.
Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку п.р. на 0,66 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 0,9 млрд грн, а за спеціальним фондом – збільшилися на 20,1 млрд грн і становили відповідно 161,3 млрд грн, що за оцінкою Рахункової палати є наслідком неповного використання розпорядниками залишків коштів за спеціальним фондом державного бюджету.
Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у 2024 р. залучаються кошти ЄКР, зокрема фінансування державного бюджету за рахунок коштів ЄКР на 01.07.2024 становило 356,3 млрд грн (проти 226,55 млрд грн на кінець 2023 р.), що пов’язано з недостатністю надходжень загального фонду державного бюджету для проведення першочергових витрат з цього фонду. Згідно з частиною п’ятою статті 43 Кодексу такі кошти підлягають поверненню до кінця звітного бюджетного періоду, але з огляду на положення пункту 22 розділу VІ Кодексу постановою КМУ від 23.12.2022 № 1420 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" передбачено повернення таких коштів не пізніше наступного бюджетного періоду, який настане після припинення або скасування дії воєнного стану.
Загалом надходження загального фонду державного бюджету у січні-травні п.р. становили 1.393,6 млрд грн, з них: внутрішні надходження (йдеться про доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) – 930,8 млрд грн, або 66,8% загального обсягу надходжень (у січні-травні 2023 р. – 757,4 млрд грн і 51,1%); зовнішні надходження (йдеться про міжнародну фінансову допомогу (гранти) і зовнішні запозичення) – 462,8 млрд грн, або відповідно 33,2% (у січні-травні 2023 р. – 723,8 млрд грн і 48,9%). За оперативними даними, надходження загального фонду у І півріччі п.р. становили 1.666,9 млрд грн, з них: внутрішні надходження – 1.122,2 млрд грн, або 67,3% загального обсягу надходжень (у І півріччі 2023 р. – 892,9 млрд грн і 50,9%); зовнішні надходження – 544,7 млрд грн, або відповідно 32,7% (у І півріччі 2023 р. – 863 млрд грн і 49,1%). Отже, у І півріччі п.р. внутрішні надходження вдвічі перевищили зовнішні надходження та зросли на 25,7% порівняно з відповідним періодом 2023 р.
Щодо видатків та кредитування державного бюджету
За 5 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 1.545,8 млрд грн, або 46,7% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 1.257,9 млрд грн (40,5% бюджетних призначень та 90% уточненого плану на звітний період, або на 139,9 млрд грн менше), за спеціальним фондом – у сумі 287,9 млрд грн (143,4% бюджетних призначень та 56,5% уточненого плану на звітний період). Видатки державного бюджету за січень-травень 2024 р. на 137,4 млрд грн (або на 9,8%) перевищили обсяг видатків за аналогічний період 2023 р.
Керуючись нормами пункту 22 розділу VІ Кодексу та враховуючи необхідність оперативного прийняття управлінських рішень для фінансового забезпечення першочергових потреб держави щодо відсічі збройної агресії і забезпечення національної безпеки, як і у 2023 р., Урядом з 01.01.2024 визначено особливості виконання державного бюджету в умовах воєнного стану для головних розпорядників, що належать до сектору безпеки і оборони /постанова КМУ від 22.12.2023 № 1361 "Деякі питання виконання Державного бюджету України в умовах воєнного стану"/, зокрема щодо здійснення Мінфіном перерозподілів видатків таких головних розпорядників за їх обґрунтованим поданням.
Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на початок липня п.р.:
з 70 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови і розпорядження КМУ за 59 бюджетними програмами (або 84%). Отже, на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 14 бюджетними програмами (або 16%);
до Мінфіну з 463 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р., надійшло 447 паспортів (або 97%), з них погоджено Мінфіном 440 паспортів, а не подано на погодження 16 паспортів (або 3%).
При цьому на 01.06.2024 не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 39 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період. Отже, такі бюджетні програми та бюджетні програми з низьким рівнем виконання потребують додаткового аналізу на предмет їх доцільності в умовах воєнного стану та можливості проведення видатків за ними до кінця п.р., спрямувавши вивільнені ресурси на першочергові потреби держави.
Загалом непроведення видатків державного бюджету в запланованих обсягах може бути наслідком низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу (зокрема, через зволікання із затвердженням паспортів бюджетних програм та порядків використання коштів державного бюджету), обмеженості ресурсів загального фонду державного бюджету та відповідно здійснення платежів згідно з їх черговістю /передбаченою постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (із змінами)/, довготривалості процесу здійснення закупівель та економії коштів у зв’язку з меншою потребою, на що також звертає увагу Рахункова палата.
Керуючись частинами шостою і восьмою статті 23 Кодексу, з початку п.р. /на 01.07.2024/ Кабінетом Міністрів загалом прийнято 26 рішень щодо передачі бюджетних призначень чи перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету /найбільше таких рішень прийнято щодо МОЗ і МОН (у т.ч. щодо загальнодержавних витрат)/, при цьому згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються норми статті 23 Кодексу щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду.
У державному бюджеті на 2024 рік резервний фонд визначено в обсязі 42,2 млрд грн, що становить 1,4% видатків загального фонду (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, але відповідно до пункту 22 розділу VІ Кодексу така норма не застосовуються в умовах воєнного стану). При цьому, керуючись частиною восьмою статті 23 Кодексу, відповідно до розпоряджень КМУ від 23.04.2024 № 338-р і від 30.05.2024 № 469-р видатки щодо резервного фонду збільшено загалом на 8 млрд грн шляхом зменшення на цю суму видатків на обслуговування державного боргу (код 3511350). Таким чином, на 01.07.2024 уточнений плановий обсяг резервного фонду становить 50,2 млрд грн. У І півріччі п.р. Урядом прийнято рішення про виділення з резервного фонду загалом 49,56 млрд грн (або 98,7% уточненого річного плану), з них 45,3 млрд грн – на потреби національної безпеки і оборони. Отже, зважаючи, що до завершення поточного бюджетного періоду залишається ще півроку та з огляду на продовження збройної агресії постає питання щодо необхідності вишукання джерел для збільшення видатків щодо резервного фонду з метою фінансового забезпечення непередбачених заходів. За даними Казначейства, за січень-травень п.р. відповідні касові видатки становили 20,5 млрд грн. У Висновку РП вказано, що проведення відповідних видатків в обсягах менше плану спричинено, зокрема, тривалим оформленням дозвільних документів для початку будівництва, непроведенням деяких платежів через перенесення строків поставки товарів (виконання робіт), призупиненням окремих будівельних робіт внаслідок обстрілів місць їх проведення або в безпосередній близькості до цих місць.
У структурі видатків державного бюджету, здійснених за січень-травень 2024 р., найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону /50,6% загального обсягу видатків/ – 782,7 млрд грн (на 5% більше порівняно з відповідним періодом 2023 р.), громадський порядок, безпеку та судову владу /відповідно 15,1%/ – 233,5 млрд грн (відповідно на 34,4% більше), соціальний захист та соціальне забезпечення /12,2%/ – 188,7 млрд грн (на 3,6% менше), охорону здоров’я /4,7%/ – 73,1 млрд грн (на 8,6% більше).
Видатки державного бюджету на забезпечення сектору національної безпеки і оборони за 5 місяців п.р. проведені в обсязі 979,4 млрд грн, що становить 63,4% загального обсягу видатків та на 8,4% більше, ніж за відповідний період 2023 р.
Із загального фонду державного бюджету Пенсійному фонду на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів цього фонду протягом 5 місяців п.р. спрямовані кошти у сумі 113,9 млрд грн, що становить 100% плану на звітний період і 41,9% річного плану /271,9 млрд грн/ та на 0,6 млрд грн більше порівняно з відповідним періодом 2023 р. На 01.07.2024 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок коштів ЄКР /з урахуванням заборгованості попередніх років/, становив 11,3 млрд грн, такий же обсяг був на початок п.р.
Зважаючи на значні руйнування внаслідок збройної агресії та необхідність відновлення інфраструктурних об'єктів для створення належних умов проживання громадянам України, у звітному періоді порівняно з відповідним періодом 2023 р. збільшилися видатки на економічну діяльність на 10,4% (за 5 місяців п.р. використано 35,4 млрд грн), при цьому в 2,4 раза збільшилися видатки на паливно-енергетичний комплекс у зв’язку з спрямуванням коштів на ремонт та інші інженерно-технічні заходи щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури.
У 2024 р. (як і в 2023 р.) у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, джерелами формування якого згідно пунктом 8 статті 11 і пунктом 5 статті 12 Закону є кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції" /за 5 місяців п.р. надійшло лише 47 млн грн/ та залишок коштів цього фонду за попередні роки /на 01.01.2024 – 23,7 млрд грн/, які спрямовуються на передбачені статтею 28 Закону напрями (заходи) відповідно до рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з цього фонду, погоджених з Комітетом. Станом на 01.07.2024 згідно з 9 рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом /постанови КМУ від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 № 321 і № 327, від 10.05.2024 № 528, від 21.05.2024 № 588 та розпорядження КМУ від 23.04.2024 № 360-р, від 26.04.2024 № 369-р і № 388-р, від 17.05.2024 № 437-р/, розподілено 20,85 млрд грн (або 87,6% наявних коштів цього фонду), а саме для: Держвідновлення – 11,2 млрд грн, Мінінфраструктури (включаючи загальнодержавні витрати) – 8,1 млрд грн, Фонду держмайна – 826,2 млн грн, Міноборони – 351 млн грн, Київської ОДА – 189,5 млн грн, МОЗ – 67,8 млн грн, Мінветеранів – 50,5 млн грн, Нацакадемії меднаук – 50 млн грн, МВС (для ДСНС) – 33,98 млн грн. За 5 місяців п.р. касові видатки цього фонду становили 14,4 млрд грн (або 69,1% розподілених коштів).
У січні-травні п.р. порівняно з відповідним періодом 2023 р. капітальні видатки збільшилися майже в 2 рази (проведені у сумі 71 млрд грн, або 28,8% уточненого річного плану), поточні видатки – на 7,5% (відповідно 1.474,8 млрд грн, або 43,8%).
За 5 місяців п.р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 5,2 млрд грн, або 35% затвердженого на рік показника та 82,7% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 64,5 млн грн, або 25,1% затвердженого на рік показника.
За січень-травень 2024 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 1,2 млрд грн, або 2,7% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,2 млрд грн (2% бюджетних призначень і 8,3% плану на звітний період), із спеціального фонду – майже 1 млрд грн (3% бюджетних призначень).
Кредиторська заборгованість на 01.06.2024 за видатками загального фонду становила 4,5 млрд грн і збільшилася з початку п.р. в 2,6 раза, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,2 млрд грн (26,3% загального обсягу заборгованості, зросла на 12,5% з початку п.р.).
Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2024 становила 313,6 млрд грн (з яких 236,4 млрд грн – за видатками Міноборони) і збільшилася з початку п.р. на 16,9%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 46,6 млрд грн (14,9% загального обсягу заборгованості, зменшилася на 11,4% з початку п.р.), з яких 39,9 млрд грн – за видатками Міноборони.
Отже, стан і динаміка бюджетної заборгованості (передусім дебіторської заборгованості, особливо за видатками Міноборони) потребує постійного моніторингу, аналізу причин її нарощування та оцінювання її правової та економічної обґрунтованості з огляду на обмеженість фінансових ресурсів держави в умовах воєнного стану та значні потреби сектору національної безпеки і оборони.
Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами
За січень-травень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 73,2 млрд грн, що становить 36,8% уточненого річного плану та 92,2% плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 65,3 млрд грн, за спеціальним фондом – 7,9 млрд грн. За оперативними даними, за І півріччя п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 100,4 млрд грн, що становить 50,5% уточненого річного плану, у т.ч. за загальним фондом – 92,3 млрд грн, за спеціальним фондом – 8,1 млрд грн.
Базова дотація перерахована за І півріччя п.р. у сумі 10,6 млрд грн, або 100% плану на звітний період. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на січень-червень п.р.
Із загального фонду державного бюджету субвенції перераховані у сумі 63,6 млрд грн, або 93,2% плану на І півріччя п.р. Серед таких субвенцій переважну частину становила освітня субвенція (майже 95,2% загального обсягу субвенцій загального фонду), яку перераховано у сумі 60,56 млрд грн (99,6% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції передбачено Законом у сумі 433,4 млн грн, потім згідно з розпорядженнями КМУ від 08.03.2024 № 211-р і від 13.06.2024 № 543-р його збільшено до 464,2 млн грн. Відповідно до частини третьої статті 103-2 Кодексу Кабінет Міністрів здійснює розподіл резерву освітньої субвенції та може визначати напрями використання таких коштів. На 01.07.2024 Урядом не прийнято відповідного рішення.
Серед наданих за І півріччя п.р. субвенцій із спеціального фонду державного бюджету найбільшою була субвенція на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (виділена з фонду ліквідації наслідків збройної агресії), яку перераховано у сумі 7,7 млрд грн (або 100% уточненого річного плану).
У Законі з 31 субвенції і дотації затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 18 таких трансфертів /за кодами 1511040, 1511050, 1511060, 1511090, 2211210, 2211220, 2211230, 2211310, 2211320, 2211330, 2311590, 2511240, 3121160, 3121350, 3121600, 3121620, 3411250, 6741020/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають здійснюватися Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції за кодом 6741020, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також трансфертів за кодами 2211220, 3121600, 3121620, 3511280, розподіл яких згідно з статтями 19, 24 і 29 Закону здійснюється Урядом), при цьому згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовується вимога щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду. З початку п.р. /на 01.07.2024/, керуючись частиною шостою статті 108 Кодексу та статтями 19, 24 і 29 Закону, прийнято 14 рішень Уряду щодо розподілу або перерозподілу трансфертів з державного бюджету між місцевими бюджетами. Поряд з тим, 02.07.2024 Кабінетом Міністрів прийнято рішення щодо розподілу ще 3 субвенцій (за кодами 1511040, 1511050, 1511060) та часткового розподілу субвенції за кодом 2311590.
Крім того, у 2024 р. /на 01.07.2024/ з урахуванням норм статті 28 Закону, статті 24 та пункту 56 розділу VI Кодексу Урядом при розподілі коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, резервного фонду та коштів на рахунках головних розпорядків, відкритих у НБУ, запроваджено 6 нових субвенцій і 1 додаткову дотацію та здійснено їх розподіл між місцевими бюджетами.
Загалом наразі залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 10 субвенцій місцевим бюджетам (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:
забезпечення інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код 1511090) /план за загальним фондом – 3.845,5 млн грн, не розподілено/;
надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (код 2211220) /план за загальним фондом – 304,6 млн грн, не розподілено 101,5 млн грн, або 33,3%/;
забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (код 2211230) /план за загальним фондом – 1.500 млн грн, не розподілено/;
облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (код 2211310) /план за загальним фондом – 2.500 млн грн, не розподілено 304,8 млн грн, або 12,2%/;
придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти (код 2211330) /план за загальним фондом – 1.500 млн грн, не розподілено/;
облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров`я (код 2311590) /план за загальним фондом – 1.000 млн грн, не розподілено 941,5 млн грн, або 94,1%/;
проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (код 2511180) /план за загальним фондом – 575,3 млн грн, не розподілено 563,3 млн грн, або 97,9%/;
створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (код 2511240) /план за загальним фондом – 200,2 млн грн, не розподілено/;
реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)" (код 3121160) /план за спеціальним фондом – 248,4 млн грн, не розподілено/;
фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 3121350) /план за загальним фондом – 20 млн грн, не розподілено/.
Поряд з тим, відповідно до статті 24 Закону Уряд має здійснити розподіл між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації (код 3511280) /визначено Законом – 33,4 млрд грн, розподілено – 19,6 млрд грн/. Разом з тим, керуючись частиною восьмою статті 23 Кодексу, 02.07.2024 Урядом прийнято рішення щодо зменшення цієї дотації на майже 2,4 млрд грн з відповідним збільшенням видатків щодо резервного фонду державного бюджету і подальшим виділенням таких коштів для здійснення заходів, пов'язаних з відновленням автодоріг місцевого значення, які використовуються для потреб ЗСУ. Отже, нерозподілений залишок цієї дотації становить 11,4 млрд грн.
На 01.07.2024 не затверджено порядки та умови надання 2 субвенцій, вперше передбачених на 2024 р. Законом /за кодами 1511090 і 3121160/.
Тривале затвердження Урядом деяких порядків та умов надання субвенцій місцевим бюджетам, а також розподілів багатьох субвенцій між місцевими бюджетами може спричинити надання таких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, про що також зауважено у Висновку РП.
Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5-6 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.
Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів України рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2024 році.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Гевко В.Л., Молоток І.Ф., Гончаренко О.О., Голова Рахункової палати Піщанська О.С. і перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.
Зокрема, доповідаючи дане питання, Голова Рахункової палати Піщанська О.С. повідомила про докладний розгляд Висновку РП у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет), коротко поінформувала про окремі аспекти поточного виконання державного бюджету (зокрема за І півріччя п.р.) та зазначила, що до проекту рішення Комітету у Рахункової палати немає зауважень і пропозицій.
Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. теж повідомив про розгляд даного питання (з відповідним проектом ухвали) у підкомітеті за участю представників Мінфіну і Рахункової палати та зазначив, що Мінфін не має пропозицій і зауважень до проекту ухвали з даного питання.
Голова підкомітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання 4 липня п.р. у підкомітеті та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати Кабінету Міністрів рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету, що наведені у проекті ухвали.
Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Молотка І.Ф. прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні Комітету народних депутатів України – членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2024 році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;
2) доручити Державній податковій службі України вживати заходів щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості перед державним бюджетом;
3) доручити Державній казначейській службі України надавати Комітету з питань бюджету щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, інформацію про фактичні доходи спеціального фонду державного бюджету у 2024 році за кодом 25020000 "Інші джерела власних надходжень бюджетних установ" в розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету і бюджетних програм, окремо зазначивши такі надходження, отримані у натуральній формі;
4) проаналізувати спроможність використання у 2024 році коштів, перерахованих Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до спеціального фонду державного бюджету, за напрямами, визначеними пунктами 16–20 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", та за необхідності внести відповідні пропозиції;
5) доручити Міністерству фінансів України розглянути можливість уточнення форми звітів Державної казначейської служби України про надходження і використання коштів, визначених пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України, в частині доповнення інформацією щодо реквізитів рішень про розподіл таких коштів шляхом внесення відповідних змін до наказу Міністерству фінансів України від 23 травня 2023 року № 280 "Деякі питання казначейського обслуговування коштів, отриманих головними розпорядниками коштів державного бюджету на рахунки, відкриті в Національному банку України";
6) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету у вигляді програм допомоги, грантів, кредитів (позик) від Європейського Союзу, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій та інших міжнародних партнерів, з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів;
7) продовжити здійснення заходів щодо відтермінування виплат за зовнішніми борговими зобов'язаннями на середньостроковий чи довгостроковий період з метою спрямування відповідних бюджетних коштів на пріоритетні загальносуспільні потреби;
8) опрацювати питання щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2023 року № 1308 "Про надання у 2023 році державної гарантії за зобов’язаннями приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" для приведення у відповідність до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у зв’язку з наданням відповідної державної гарантії у 2024 році, а також у подальшому забезпечити прийняття урядових рішень про надання державних гарантій та безпосередньо надання Міністерством фінансів України таких державних гарантій в одному бюджетному періоді на виконання закону про державний бюджет на відповідний період;
9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету завершити роботу із затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету і паспортів бюджетних програм;
10) проаналізувати стан реалізації бюджетних програм у 2024 році, оцінивши ефективність, результативність, економічну доцільність відповідних витрат державного бюджету, та підготувати пропозиції щодо перерозподілу видатків для спрямування вивільнених ресурсів передусім на національну безпеку і оборону та поповнення резервного фонду державного бюджету;
11) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету, забезпечуючи вжиття заходів щодо погашення такої заборгованості (насамперед простроченої), а також неухильний контроль за відповідною роботою розпорядників коштів нижчого рівня;
12) прискорити затвердження порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за кодами 1511090 і 3121160;
13) здійснити розподіл субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 1511090, 2211230, 2211330, 2511240, 3121160, 3121350, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 2211220, 2211310, 2311590, 2511180, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
14) вжити заходів щодо реалізації статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та за необхідності внести пропозиції щодо її уточнення для забезпечення врегулювання відповідного питання;
15) подати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2024 рік у першому кварталі.
Голосували: «за» – 20, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо своєчасного розгляду судових справ" (реєстр. № 11297 від 27.05.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення навантаження на бізнес" (реєстр. № 11298 від 27.05.2024, Кабінет Міністрів України);
3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" щодо продовження строку оновлення військово-облікових даних" (реєстр. № 11305 від 29.05.2024, народні депутати України Ар’єв В.І., Величкович М.Р. та інші);
3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо уточнення підстав для звільнення з військової служби у зв’язку з належністю до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації" (реєстр. № 11317 від 03.06.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій" (реєстр. № 11323 від 06.06.2024, народні депутати України Гончаренко О.О., Мазурашу Г.Г.);
3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо врегулювання деяких питань розгляду заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна" (реєстр. № 11262 від 16.05.2024, народний депутат України Крейденко В.В.);
3.1.8. Проект Закону України "Про захист від демпінгового імпорту" (реєстр. № 11267 від 17.05.2024, Кабінет Міністрів України);
3.1.9. Проект Закону України "Про захист від субсидованого імпорту" (реєстр. № 11268 від 17.05.2024, Кабінет Міністрів України);
3.1.10. Проект Закону України "Про захисні заходи" (реєстр. № 11269 від 17.05.2024, Кабінет Міністрів України);
3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю" (реєстр. № 11288 від 24.05.2024, народний депутат України Мороз В.В.);
3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства щодо запровадження касаційного оскарження судових рішень з питань затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи" (реєстр. № 11316 від 03.06.2024, народний депутат України Бурміч А.П.);
3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізмів захисту прав та інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та інших вразливих груп дітей" (реєстр. № 11313 від 31.05.2024, Кабінет Міністрів України);
3.1.14. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в програмі Союзу щодо боротьби із шахрайством" (реєстр. № 0281 від 21.06.2024, Президент України);
3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо зупинення перебігу строків позовної давності" (реєстр. № 11292 від 27.05.2024, народний депутат України Юрченко О.М.);
3.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (реєстр. № 11315 від 31.05.2024, народні депутати України Рущишин Я.І., Мовчан О.В., Наталуха Д.А., Піпа Н.Р., Марчук І.П., Юрчишин Я.Р.);
3.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо захисту права військовослужбовців та членів їхніх сімей на автомобільний транспорт" (реєстр. № 11319 від 04.06.2024, народні депутати України Разумков Д.О., Бабій Р.В. та інші);
3.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану" (реєстр. № 11322 від 06.06.2024, народні депутати України Іонушас С.К., Веніславський Ф.В., Павлюк М.В., Бакумов О.С. та інші);
3.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо уточнення деяких норм з метою недопущення протиправних дій та негідного ставлення до громадян України з боку представників держави в порушення Конституції України" (реєстр. № 11336 від 13.06.2024, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);
3.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до частини першої статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних, які працюють у суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту" (реєстр. № 11334 від 11.06.2024, народний депутат України Крейденко В.В.);
3.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації" (реєстр. № 11321 від 05.06.2024, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Кравчук Є.М., Потураєв М.Р., Брагар Є.В., Васильченко Г.І. та інші).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.
3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
3.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 та 211 (реєстр. № 11272 від 20.05.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано надати право районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 та 211, цього Кодексу (зокрема за: порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності), виключивши статтю 235 цього Кодексу, відповідно до якої такі справи розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що буде мати вплив на показники видатків державного бюджету, оскільки розгляд справ про адміністративні правопорушення у судовому порядку може потребувати додаткових видатків, зокрема, на сплату судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень. При цьому, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу.
З огляду на зазначене законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 та 211 (реєстр. № 11272 від 20.05.2024), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., може призвести до збільшення видатків державного бюджету на сплату судового збору при зверненні до суду та ухваленні окремих судових рішень. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
3.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо уточнення категорії споживачів, які мають право на отримання універсальної послуги (реєстр. № 9563 від 04.08.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується надати право управителю багатоквартирного будинку, об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку отримувати універсальну послугу для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку та зобов’язати постачальника універсальної послуги укладати відповідні договори на постачання електричної енергії.
Згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» /далі – Закон/:
універсальна послуга – постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (стаття 1);
виконання функцій постачальника універсальних послуг належить до спеціальних обов’язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (стаття 62);
постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на надання універсальних послуг вразливим споживачам відповідно до законодавства у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у рішенні Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку серед іншого визначаються джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням вимог, згідно з якими умови виконання спеціальних обов’язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов’язків)(стаття 62).
Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (із змінами), до спеціальних обов’язків, зокрема належить постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами.
Зважаючи на наведене, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола споживачів, які купуватимуть електричну енергію за пільговими цінами, та може зумовити звернення відповідних суб’єктів господарювання – виробників електричної енергії за компенсацією витрат на надання універсальних послуг. Про таке також йдеться у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.
Поряд з тим, Міністерство фінансів зазначає про таке:
реалізація законопроекту може потребувати збільшення видатків державного бюджету, проте розробник не надав фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань (з джерелами покриття витрат виробників у розрізі розширення обсягів споживання електричної енергії за пільговими цінами), що у свою чергу унеможливило проведення вартісної оцінки такого впливу;
при цьому до міністерства постійно надходять звернення від учасників ринку електричної енергії щодо необхідності визначення додаткового джерела покриття витрат на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО) з коштів державного бюджету, щоб зменшити фінансове навантаження на ДП «НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго»;
наразі у пункті 13 розділі ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається, зокрема, у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замковопереговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.
Загалом, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо уточнення категорії споживачів, які мають право на отримання універсальної послуги (реєстр. № 9563 від 04.08.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
3.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо уточнення категорії споживачів, які мають право на отримання універсальної послуги (реєстр. № 9563-1 від 15.08.2023), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується доповнити визначення терміну «побутовий споживач», включивши до такої категорії споживачів у багатоквартирних будинках – співвласників багатоквартирного будинку або гуртожитку для забезпечення функціонування спільного майна, віднести управителя багатоквартирного будинку до учасника ринку електричної енергії, надати право управителю багатоквартирного будинку, об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку отримувати універсальну послугу для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку та зобов’язати постачальника універсальної послуги укладати відповідні договори на постачання електричної енергії.
Згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» /далі – Закон/:
універсальна послуга – постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (стаття 1);
виконання функцій постачальника універсальних послуг належить до спеціальних обов’язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (стаття 62);
постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на надання універсальних послуг вразливим споживачам відповідно до законодавства у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у рішенні Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку серед іншого визначаються джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням вимог, згідно з якими умови виконання спеціальних обов’язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов’язків)(стаття 62).
Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (із змінами), до спеціальних обов’язків, зокрема належить постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами.
Зважаючи на наведене, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола споживачів, які купуватимуть електричну енергію за пільговими цінами, та може зумовити звернення відповідних суб’єктів господарювання – виробників електричної енергії за компенсацією витрат на надання універсальних послуг. Про таке також йдеться у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.
Поряд з тим, Міністерство фінансів зазначає про таке:
реалізація законопроекту може потребувати збільшення видатків державного бюджету, проте розробник не надав фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань (з джерелами покриття витрат виробників у розрізі розширення обсягів споживання електричної енергії за пільговими цінами), що у свою чергу унеможливило проведення вартісної оцінки такого впливу;
при цьому до міністерства постійно надходять звернення від учасників ринку електричної енергії щодо необхідності визначення додаткового джерела покриття витрат на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО) з коштів державного бюджету, щоб зменшити фінансове навантаження на ДП «НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго»;
наразі у пункті 13 розділі ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається, зокрема, у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замковопереговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.
Загалом, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо уточнення категорії споживачів, які мають право на отримання універсальної послуги (реєстр. № 9563-1 від 15.08.2023), поданий народним депутатом України Кучеренком О.Ю., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
3.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні» (реєстр. № 9515 від 20.07.2023), внесений народними депутатами України Радіною А.О., Жмеренецьким О.С. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» /далі – Закон/ в частині роботи Комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /далі – Комісія/, зокрема:
- уточнити порядок створення і роботи Комісії;
- збільшити склад Комісії до 6 осіб, з яких по одній особі визначатимуться керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Генеральним прокурором, Директором Національного антикорупційного бюро України та три особи – Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років до проведення оцінки надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, кримінальної юстиції або виявлення, розшуку та управління активами (за чинною редакцією Закону склад Комісії складається з трьох осіб, які визначаються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України);
- надати право Комісії приймати рішення про створення секретаріату для забезпечення діяльності такої Комісії;
- покласти здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії на Секретаріат Кабінету Міністрів України;
- надати право членам Комісії, їхнім помічникам, іншим особам, які входять до секретаріату Комісії (у разі його утворення) на одержання винагороди за рахунок коштів державного бюджету, водночас фінансове забезпечення діяльності Комісії, членів Комісії та їх помічників може здійснюватися за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, при цьому розмір та порядок виплати такої винагороди визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону в частині формування та ведення єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, визначити, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів забезпечує відкритий цілодобовий доступ через свій офіційний веб-сайт до даних зазначеного реєстру.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджету, зокрема, утворення секретаріату для забезпечення діяльності Комісії, чисельний склад якого не обмежено, та одержання членами Комісії, їх помічниками та іншими особами, які входять до секретаріату Комісії, винагороди за рахунок коштів державного бюджету потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, водночас положення законопроекту щодо включення до Комісії трьох осіб за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій може потребувати додаткових витрат державного бюджету на компенсацію таким членам Комісії витрат на проживання та проїзд.
Загалом Мінфін в межах компетенції не підтримує цей законопроект.
Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні» (реєстр. № 9515 від 20.07.2023), внесений народними депутатами України Радіною А.О., Жмеренецьким О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на обслуговування та організаційне, інформаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання повноважень Комісії (та її секретаріату) з проведення незалежної зовнішньої оцінки ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15 липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
3.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні» (реєстр. № 9515-1 від 26.07.2023), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М., Славицькою А.К. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» /далі – Закон/ в частині роботи Комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /далі – Комісія/, зокрема:
- уточнити порядок створення і роботи Комісії;
- збільшити склад Комісії до 6 осіб, з яких по одній особі визначатимуться керівником центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, Директором Державного бюро розслідувань, Генеральним прокурором, Директором Бюро економічної безпеки України, Директором Національного антикорупційного бюро України та Прем’єр-міністром України (за чинною редакцією Закону склад Комісії складається з трьох осіб, які визначаються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України);
- покласти здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії на Секретаріат Кабінету Міністрів України;
- передбачити можливість фінансового забезпечення діяльності Комісії за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону в частині формування та ведення єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні /далі – Реєстр/, зокрема, визначити, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів забезпечує відкритий цілодобовий доступ до даних Реєстру, водночас відкритий доступ до даних Реєстру може бути закритий з дня введення в Україні воєнного на період до припинення або скасування воєнного стану, а також протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, на підставі рішення Кабінету Міністрів України за пропозицією Служби безпеки України.
Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація впливатиме на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснюватиме Секретаріат Кабінету Міністрів України за рахунок і в межах видатків бюджетної програми Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України».
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні» (реєстр. № 9515-1 від 26.07.2023), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М., Славицькою А.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на обслуговування та організаційне, інформаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
3.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» щодо розширення переліку категорій осіб, які мають право на отримання компенсації за пошкоджене майно (реєстр. № 11085 від 14.03.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С., Ковальовим О. І. та Морозом В. В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроєктом пропонується визнати отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна «іноземців, які здійснюють свою господарську діяльність на території України, є власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна та зазнали прямих матеріальних збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», доповнивши встановлений Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» /далі – Закон/ відповідний перелік отримувачів.
Задекларувавши метою прийняття законопроєкту розширення переліку категорій осіб, які мають право на отримання компенсації за пошкоджене майно, його розробники визначили, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.
Варто звернути увагу, що такий висновок не узгоджується з чинними положеннями статті 13 Закону, згідно з якими джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна, серед іншого, є кошти державного та місцевих бюджетів. Відтак, запропоноване розширення переліку категорій осіб, які мають право на отримання такої компенсації, призведе до необхідності збільшення видатків державного і місцевих бюджетів для здійснення відповідних компенсаційних виплат. Тому, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і не надано до законопроєкту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроєкту, зазначивши, зокрема таке:
реалізація акта у разі його прийняття потребуватиме залучення додаткових коштів з державного бюджету, однак відсутність вихідних даних щодо кількості іноземців та сплачених ними податків до державного/місцевих бюджетів унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів;
для надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна у 2023 році за рахунок коштів державного бюджету (фонд ліквідації наслідків збройної агресії) було спрямовано 11,7 млрд грн, у тому числі для компенсації за пошкоджені об’єкти – 5,9 млрд грн, для компенсації за знищені об’єкти – 5,8 млрд гривень;
загальна потреба у відновленні житлового фонду в довгостроковій перспективі (2024–2033 роки), що був пошкоджений внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, становить понад 80 млрд дол. США (за даними «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3).».
За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроєкті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає передбаченим у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогам щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» щодо розширення переліку категорій осіб, які мають право на отримання компенсації за пошкоджене майно (реєстр. № 11085 від 14.03.2024), поданий народними депутатами України Гнатенком В. С., Ковальовим О. І. та Морозом В. В., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна для нової категорії отримувачів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
3.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо протидії сексизму у виборчих процесах та забезпечення збалансованого представництва жінок та чоловіків у Верховній Раді України та місцевих радах (реєстр. № 11300 від 27.05.2024), поданий народними депутатами України Загоруйко А.Л., Шуляк О.О., Скрипкою Т.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження заборони обмежень, дискримінації кандидатів на загальнодержавних та місцевих виборах за ознаками статті, в тому числі через сексизм, шляхом поширення відповідних агітаційних матеріалів, а також врегулювання питання цензу осілості з урахуванням вимушеної міграції за кордон і посилення гендерної квоти для стимулювання збільшення рівня представництва жінок як на національному, так і на місцевих рівнях.
Згідно із запропонованими змінами, серед іншого передбачається викласти у новій редакції частину третю статті 57 «Обмеження щодо ведення передвиборної агітації», встановивши заборону на поширення та використання певних матеріалів у передвиборчій агітації. При цьому для оцінки наявності у матеріалах перевиборчої агітації, що надаються для розповсюджування або розповсюджуються суб’єктами у сфері медіа, встановлених у цій частині статті 57 ознак порушення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення /далі – Національна рада/ має створити Експертну раду з питань передвиборчої агітації під час відповідних виборів /далі – Експертна рада/, затвердивши положення про порядок створення та функціонування такої Експертної ради.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку на даний законопроект звертає увагу, що незважаючи на положення пункту 39 частини першої статті 90 та пункту 15 частини першої статті 91 Закону України «Про медіа», згідно з якими Національна рада має право створювати дорадчі органи та робочі групи, визначати їх функції та забезпечувати їх роботу, Експертна рада у законопроекті наділяється самостійною компетенцією щодо надання відповідних висновків за зверненням Національної ради та суб’єктів у сфері медіа, що є обов’язковими для виконання суб’єктами у сфері медіа.
Зважаючи на зазначене, забезпечення функціонування Експертної ради може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету (в залежності від визначених їй функцій, повноважень та умов забезпечення роботи).
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку також відмічає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для забезпечення функціонування Експертної ради. При цьому Мінфін зауважує, що законопроектом не визначено кількісного складу Експертної ради, умов оплати праці її членів, вимог до матеріального забезпечення тощо, а суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано відповідних розрахунків до законопроекту, що унеможливило визначення вартісної величини впливу на показники державного бюджету.
Відповідно, до законопроекту не надано необхідного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету (що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України). Натомість у пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.
При цьому термін набрання чинності відповідним законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету). Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України (реєстр. № 11300 від 27.05.2024), поданий народними депутатами України Загоруйко А.Л., Шуляк О.О., Скрипкою Т.В. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини для забезпечення функціонування Експертної ради з питань передвиборчої агітації під час відповідних виборів в залежності від наданих їй повноважень для реалізації передбачених законопроектом завдань, визначення її складу та умов забезпечення роботи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
3.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо протидії сексизму у виборчих процесах та забезпечення збалансованого представництва жінок та чоловіків у Верховній Раді України та місцевих радах (реєстр. № 11300-1 від 05.06.2024), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В., Кузьміних С.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Законопроект є альтернативним до законопроекту № 11300 і містить окремі відмінності у положеннях щодо передвиборної агітації та регламентації цензу осілості для кандидатів на парламентських та президентських виборах.
При цьому зберігається положення про створення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення /далі – Національна рада/ для оцінки наявності у матеріалах перевиборчої агітації, що надаються для розповсюджування або розповсюджуються суб’єктами у сфері медіа, встановлених у частині третій статті 57 «Обмеження щодо ведення передвиборної агітації» ознак порушення Експертної ради з питань передвиборчої агітації під час відповідних виборів /далі – Експертна рада/, затвердивши положення про порядок створення та функціонування такої Експертної ради.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає актуальними висловлені ним зауваження до законопроекту № 11300, зокрема незважаючи на положення пункту 39 частини першої статті 90 та пункту 15 частини першої статті 91 Закону України «Про медіа», згідно з якими Національна рада має право створювати дорадчі органи та робочі групи, визначати їх функції та забезпечувати їх роботу, Експертна рада у законопроекті наділяється самостійною компетенцією щодо надання відповідних висновків за зверненням Національної ради та суб’єктів у сфері медіа, що є обов’язковими для виконання суб’єктами у сфері медіа.
Зважаючи на зазначене, забезпечення функціонування Експертної ради може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету (в залежності від визначених їй функцій, повноважень та умов забезпечення роботи).
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку також відмічає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для забезпечення функціонування Експертної ради. При цьому Мінфін зауважує, що законопроектом не визначено кількісного складу Експертної ради, умов оплати праці її членів, вимог до матеріального забезпечення тощо, а суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано відповідних розрахунків до законопроекту, що унеможливило визначення вартісної величини впливу на показники державного бюджету.
Відповідно, до законопроекту не надано необхідного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету (що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України). Натомість у пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.
При цьому термін набрання чинності відповідним законом має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету). Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України (реєстр. № 11300-1 від 05.06.2024), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В., Кузьміних С.В., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини для забезпечення функціонування Експертної ради з питань передвиборчої агітації під час відповідних виборів в залежності від наданих їй повноважень для реалізації передбачених законопроектом завдань, визначення її складу та умов забезпечення роботи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
3.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 799 та 828 Цивільного кодексу України щодо удосконалення законодавчого регулювання найму і позички транспортних засобів (реєстр. № 11302 від 27.05.2024), внесений народними депутатами України Красовим О.І., Бакумовим О.С. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом шляхом внесення змін до статей 799 та 828 Цивільного кодексу України пропонуються визначити, що нотаріальному посвідченню підлягає договір найму або позички транспортного засобу строком на три роки і більше (згідно з чинною нормою нотаріальному посвідченню підлягає договір найму або позички транспортного засобу за участю фізичної особи).
У пояснювальній записці вказано, що: законопроект має на меті усунення надмірної вимоги про нотаріальне посвідчення усіх договорів оренди та позички транспортних засобів за участю фізичних осіб незалежно від строку таких договорів, а також стимулюватиме розвиток послуг найму та позички транспортних засобів, в тому числі із використанням сучасних електронних рішень; реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, водночас може мати вплив на доходну частину місцевих бюджетів (оскільки за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито, кошти від якого відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду місцевих бюджетів), при цьому вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості наданих адміністративних послуг та оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статей 799 та 828 Цивільного кодексу України щодо удосконалення законодавчого регулювання найму і позички транспортних засобів (реєстр. № 11302 від 27.05.2024), внесений народними депутатами України Красовим О.І., Бакумовим О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів місцевих бюджетів від державного мита за вчинення нотаріальних дій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
3.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо встановлення справедливості у призначенні одноразової грошової допомоги поліцейським (реєстр. № 11303 від 29.05.2024), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Бакумовим О.С. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» запропоновано:
передбачити виплату поліцейському одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), під час служби в поліції за умови наступного звільнення його з поліції /згідно з чинною редакцією цього Закону – грошова допомога виплачується поліцейському у разі встановлення йому інвалідності підчас протягом шести місяців після звільнення з поліції/;
надати можливість протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом отримати одноразову грошову допомогу поліцейським та працівникам, на яких поширюються соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», які зверталися із заявою про виплату такої грошової допомоги та яким було відмовлено на підставі того, що визначення групи інвалідності цим особам відбулося під час їх служби в органах поліції або в зазначених органах, за умови, що вони не отримали такої грошової допомоги за рішенням суду.
Як зазначається автором в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що законопроект не підтримується як такий, що не узгоджується з чинним законодавством та призведе до розбалансування державного бюджету, зокрема, зауважено таке:
реалізація положень цього законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги поліцейським та працівникам, на яких поширюються соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», а саме для Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, Державної кримінально-виконавчої служби у зв’язку з розширенням випадків виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності поліцейським та атестованим працівникам зазначених органів, а також надання права на одержання цієї допомоги особам, яким було встановлено інвалідність під час служби в таких органах, але відмовлено у її виплаті. Таку ж позицію висловило Міністерство внутрішніх справ України у своєму висновку до цього законопроекту;
у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» кошти на реалізацію цього законопроекту не передбачено, при цьому зазначається про заявлену головними розпорядниками бюджетних коштів – державними органами сектору безпеки і оборони на 2024 рік додаткову потребу в коштах у сумі понад 600 млрд грн, з них органи Міністерства внутрішніх справ – 164,3 млрд гривень;
положення законопроекту не
враховують окремих положень Конституції України, Бюджетного кодексу України, а
також рішень Конституційного Суду від 25.01.2012 № 3-рп/2012,
від 27.11.2008
№ 26-рп/2008, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 22.04.2020 № 3-р(І)/2020
та від 22.10.2020 № 12-р/2020.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України автору законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Мінфіну, при цьому зазначено про відсутність, зокрема, інформації щодо кількості поліцейських та інших осіб, які матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності за новим законом.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо встановлення справедливості у призначенні одноразової грошової допомоги поліцейським (реєстр. № 11303 від 29.05.2024), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Бакумовим О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони та Державної кримінально-виконавчої служби). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Опосередкований:
3.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо заборони розміщення в рекламі ненормативної лексики (реєстр. № 11304 від 29.05.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 156-4, встановивши адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони розміщення в рекламі інформації, що містить ненормативну лексику, у вигляді накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 850 до 5 950 гривень/.
При цьому згідно із змінами до статті 244-4 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).
Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовано накладення адміністративних штрафів, і конкретного виду порушення, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо заборони розміщення в рекламі ненормативної лексики (реєстр. № 11304 від 29.05.2024), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та Гнатенком В.С., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
3.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування товару, прийнятого на зберігання» (реєстр. № 11299 від 27.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про зерно та ринок зерна в Україні» і «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», якими передбачається, що якщо договором складського зберігання передбачено страхування зерна (товару), що прийнято на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків втрати, загибелі, нестачі або пошкодження, зерновий (сертифікований) склад укладає відповідний договір страхування в порядку, встановленому законодавством, а на складському свідоцтві робиться напис «Застраховано» /згідно з чинною нормою відповідний склад повинен застраховувати зерно (товар)/.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою дерегуляції зернового ринку шляхом скасування обов'язкового страхування зерна, прийнятого на зберігання, законопроект сприятиме спрощенню умов функціонування зернового складу.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету та не потребуватиме фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів.
Разом з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації даної законодавчої ініціативи та залежно від практики її застосування.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування товару, прийнятого на зберігання» (реєстр. № 11299 від 27.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації даної законодавчої ініціативи та залежно від практики її застосування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
3.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду (реєстр. № 11309 від 31.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність шляхом збільшення штрафів за здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільну зміну їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду на громадян з дев’яти – двадцяти чотирьох до п’ятисот – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – з п’ятнадцяти – тридцяти до тисячі – тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 8 500 – 25 500 гривень змість чинних 153 – 510 гривень/.
Відповідно до статей 221 та 255 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та державної охорони природно-заповідного фонду України.
При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту та наданими фінансово-економічними розрахунками у разі прийняття законопроекту у 2024 році та притягнення до відповідальності винних осіб ймовірні надходження до державного бюджету у 2025 році (за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») можуть скласти 225,250 тис. грн (такі надходження очікуються і в наступних роках).
Тому, реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).
Міністерство фінансів України також зазначає про таке в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від встановлених правопорушень.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду (реєстр. № 11309 від 31.05.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
3.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 369-3 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності
за протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань
(реєстр. № 11339 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів
України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
У законопроекті, серед іншого, пропонується посилити кримінальну відповідальність за протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (зокрема, за несанкціоноване використання ексклюзивної спортивної інформації з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи), встановивши покарання у вигляді:
штрафів від однієї тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість чинних від двохсот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися від 3 400 – 68 000 гривень до 17 000 – 170 000 гривень/.
або обмеження волі на строк від одного до п’яти років, або позбавлення волі на строк до десяти років (замість чинних – до п’яти років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій (розміри яких пропонується збільшити), а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі за відповідне порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до статті 369-3 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (реєстр. № 11339 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
3.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення від відповідальності за порушення вимог до рівня шуму під час користування електрогенераторами (реєстр. № 11372 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Згідно із законопроектом у примітці до статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується визначити, що відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях не застосовуються у разі якщо джерелом шуму є установка, яка виробляє електроенергію для забезпечення нею споживачів (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, або юридичних осіб) у період відключень електроенергії, відсутності технічного забезпечення електропостачання споживача.
Згідно із статтями 218, 219, 221 та 222 цього Кодексу справи про такі правопорушення можуть розглядатися адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями) та органами Національної поліції.
Тому, застосування запропонованої у законопроекті вимоги може зумовити зменшення випадків притягнення до адміністративної відповідальності за вищезазначені правопорушення, а відтак зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від штрафних санкцій накладення яких передбачено статтею 182 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України (реєстр. № 11372 від 24.06.2024), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення їх доходів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні був присутній 21 народний депутат України – член Комітету).
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л. про звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз'яснення стосовно застосування пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз'яснення стосовно застосування положення пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (копія звернення від 24.06.2024 /вх. № 39508Г-1-06-2024/142742 (1602056) від 27.06.2024/ копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).
Пунктом 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553–ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" /далі – Закон № 553–ХІ/ установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об'єктами державної власності (включаючи Закон України "Про банки і банківську діяльність"), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року /з 01.01.2020 мінімальна зарплата встановлена у місячному розмірі 4723 грн/, при цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки, а також доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо виконання цього пункту.
Автор звернення просить роз'яснити:
чи розповсюджувалася сфера застосування пункту 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ виключно на керівників, членів виконавчих органів та членів наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки;
чи вірно вважати, що дія пункту 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ не розповсюджувалася на інших посадових осіб таких суб'єктів господарювання, крім визначених у цьому пункті.
Щодо даного питання необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" комітети Верховної Ради України з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, при цьому такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що: звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання; якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення; при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порушене пунктом 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ питання було ініційовано Кабінетом Міністрів України у поданому ним на розгляд Верховної Ради України законопроекті про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3279 від 29.03.2020), а саме: в абзацах першому і другому пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього законопроекту передбачено доручення Кабінету Міністрів України у двотижневий строк з дня набрання чинності відповідним законом переглянути розмір оплати праці і винагороди керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки, встановивши їх з 1 квітня 2020 року та до завершення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
Верховною Радою України 30.03.2020 цей законопроект за підсумками розгляду у першому читанні направлено до Комітету для підготовки на повторне перше читання. Відповідно до зазначеного рішення Комітетом подано на розгляд Верховної Ради України доопрацьований законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3279-д від 11.04.2020), підготовлений Комітетом разом з Міністерством фінансів України та який Верховною Радою України 13.04.2020 прийнято за основу і в цілому з пропозиціями Комітету (як Закон № 553–ХІ). Відтак, у законопроекті за реєстр. № 3279-д містилося відповідне положення, яке унормовано пунктом 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ.
Таким чином, у пункті 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ, як і у відповідних положеннях законопроектів за реєстр. № 3279 і № 3279-д, передбачено обмеження розміру місячної винагороди і заробітної плати лише керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки (тобто не передбачено регулювання оплати праці інших посадових осіб таких суб'єктів господарювання).
На виконання пункту 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 334 "Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки", якою відповідно унормовано питання обмеження розміру оплати праці і винагороди лише керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад відповідних суб'єктів господарювання.
Слід також відмітити, що:
відповідно до підпункту "ґ" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення порядку оплати праці і винагороди керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов'язковим відповідно до закон, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом;
економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання визначаються Законом України "Про оплату праці", зокрема згідно з частиною першою статті 15 цього Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.
Враховуючи наведене, підготовлено проект листа-відповіді на звернення (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету).
Завершуючи доповідь з даного питання, головуючий на засіданні Комітету, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував ухвалити рішення Комітету щодо направлення громадянину України Голодницькому О.Г. листа-відповіді на його звернення згідно з наданими проектами рішення і листа та поставив на голосування таку пропозицію. За результатами голосування відповідне рішення не прийнято за відсутності кворуму (на час голосування було недостатньо народних депутатів України – членів Комітету для прийняття відповідного рішення).
Голосували: «за» – 12, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 14 народних депутатів України – членів Комітету).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ