Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №194 від 23 липня 2024 року

16  год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В.

Всього присутніх – 24 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Качний О.С., Кунаєв А.Ю., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондар Ю.М., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Народний депутат України Демченко С.О.;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;

від Міністерства оборони України

Джигир Ю.А. – заступник Міністра;

Старик В.В. – начальник фінансово-економічного управління Головного управління капітальних вкладень;

від Рахункової палати

Піщанська О.С. – Голова;

Стодолінський С.В. – заступник директора департаменту – начальник відділу контролю у сфері оборони Департаменту контролю (аудиту) у сфері оборони та безпеки;

Бережнюк О.В. – головник спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунцкацій;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену Кабінетом Міністрів України.

2. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.07.2024 № 637-р ДСК, зверненню також присвоєно гриф «ДСК»).

3. Різне.

– Про звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз’яснення стосовно застосування пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /продовження розгляду/.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, частини першої статті 20 і частини першої статті 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію та у триденний строк подає її разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради України для розгляду за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом.

Бюджетна декларація – це документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів /частина перша статті 33 Кодексу/. При цьому для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди /частина четверта статті 3 Кодексу/.

У встановлений строк Кабінетом Міністрів не подано до Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки /далі – Декларація-2025-2027/. Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ про стан розробки Декларації-2025-2027 /лист від 04.06.2024 № 04110-02-2/17127, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/, зазначивши, що: прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку (які є основою для розрахунку показників державного бюджету на середньостроковий період) підготовлено в умовах високої невизначеності під час постійних змін зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку і є оцінкою в режимі реального часу, тому можливі різні сценарії економічного розвитку; узгодження макропоказників економічного і соціального розвитку та показників державного бюджету на 2025-2027 роки є невід'ємною частиною діалогу з міжнародними партнерами для отримання зовнішньої фінансової допомоги; за результатами проведеного узгодження показників та напрацювання підходів стосовно їх збалансованості Декларацію-2025-2027 буде подано на розгляд Верховної Ради до кінця червня поточного року. Зазначену інформацію Мінфіну повідомлено Голові Верховної Ради України Стефанчуку Р.О. /лист Комітету від 04.06.2024 № 04-13/8-2024/123063 (1581870)/.

Кабінет Міністрів листом від 28.06.2024 № 15645/0/2-24 подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки (схвалену постановою КМУ від 28.06.2024 № 751) разом з фінансово-економічним обґрунтуванням, що надійшла на розгляд Комітету. Зазначений документ і матеріали до нього направлено 01.07.2024 через ЕАС народним депутатам України і комітетам Верховної Ради. Поряд з тим, зазначену постанову КМУ розміщено на урядовому поталі (у рубриці "Рішення Уряду") та офіційному сайті Верховної Ради (у рубриці "Законодавство").

ІІ. Щодо основних положень Декларації-2025-2027 необхідно зазначити таке.

У розділі "Загальна частина" Декларації-2025-2027 вказано, що:

положення та показники Декларації-2025-2027 ґрунтуються на пріоритетних завданнях щодо продовження європейської інтеграції України, стратегічних орієнтирах, визначених у Меморандумах про економічну та фінансову політику в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом /далі – МВФ/ програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), схваленої Радою виконавчих директорів МВФ, рекомендаціях Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, Плані України в рамках інструменту підтримки Європейського Союзу на 2024-2027 роки Ukraine Facility, Формулі миру, представленій Президентом України, Національній стратегії доходів до 2030 року, Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки, Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки, Дорожній карті реформування системи управління публічними інвестиціями;

у середньостроковому періоді зусилля Уряду буде спрямовано на реалізацію реформ, розроблених разом із міжнародними партнерами, що створить фундамент для подальшого відновлення та розвитку економіки, а також сприятиме інтеграції України до ЄС;

пріоритетними напрямами концентрації обмежених фінансових ресурсів держави є: європейська інтеграція України; нова ветеранська політика; освіта для успішної країни; Український щит; ефективна цифрова держава; соціальний перехід; стійка економіка; енергетична незалежність; сучасна медицина; відбудова зруйнованого.

Декларація-2025-2027 містить параметри, зокрема щодо:

1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025, 2026 і 2027 роки, передусім відповідно:

номінальний ВВП: 8.466,3 млрд грн, 10.123,2 млрд грн і 11.782,8 млрд грн (довідково: факт за 2023 р. – 6.537,8 млрд грн, прогноз на 2024 р. – 7.643 млрд грн);

реальне зростання ВВП: на 2,7%, на 7,5% і на 6,2% (довідково: факт за 2023 р. – на 5,3%, прогноз на 2024 р. – на 4,6%);

індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/: 109,5%, 110,4% і 105,9% (довідково: факт за 2023 р. – 105,1%, прогноз на 2024 р. – 109,7%);

індекс цін виробників промислової продукції /грудень до грудня попереднього року/: 111,1%, 112,4% і 107,8% (довідково: факт за 2023 р. – 116,2%, прогноз на 2024 р. – 111,4%);

обмінний курс гривні до долара США: в середньому за рік – 45 грн, 46,5 грн і 46,4 грн (довідково: факт за 2023 р. – 36,57 грн, прогноз на 2024 р. – 40,7 грн); на кінець року – 45,6 грн, 45,9 грн і 46,2 грн (довідково: факт на 31.12.2023 – 37,98 грн, прогноз на 31.12.2024 – 42,1 грн);

2) поступового зменшення частки перерозподілу ВВП як через зведений бюджет у 2025, 2026 і 2027 роках (без урахування пакету додаткових заходів) відповідно до рівня 30,1%, 30% і 29,8% (довідково: факт за 2023 р. – 47,5% ВВП, прогноз на 2024 р. – 29,5% ВВП), так і через державний бюджет (без трансфертів) – відповідно до рівня 24,3%, 23,7% і 23,5% (довідково: факт за 2023 р. – 40,2% ВВП, прогноз на 2024 р. – 23,1% ВВП);

3) зменшення дефіциту державного бюджету із встановленням його граничного обсягу на 2025, 2026 і 2027 роки відповідно на рівні 18,2% ВВП, 10,3% ВВП і 6,7% ВВП (довідково: факт за 2023 р. – 20,4% ВВП, прогноз на 2024 р. – 20,6% ВВП);

4) зниження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2027 року до рівня 90% ВВП (довідково: факт за 2023 р. – 84,4% ВВП, прогноз на 2024 р. – 103,5% ВВП);

5) визначення граничного обсягу надання державних гарантій у 2025-2027 роках, які надаватимуться: на підставі рішень Уряду – не більше 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; на підставі міжнародних договорів України – законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період (довідково: у 2024 р. застосовується аналогічна вимога, що відповідає пункту 57 розділу VI Кодексу);

6) встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки на рівні 2024 року, а саме:

мінімальна зарплата (у місячному розмірі) – 8000 грн;

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: загальний показник – 2920 грн, для дітей віком до 6 років – 2563 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн, для працездатних осіб – 3028 грн, для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 грн;

рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям": для працездатних осіб – 55%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 140% відповідного прожиткового мінімуму;

7) передбачення видатків державного бюджету на безпеку і оборону (визначених основним пріоритетом бюджету) на 2025 рік в загальній сумі 2.226,8 млрд грн /26,3% ВВП/, на 2026 рік – 1.626,8 млрд грн /16,1% ВВП/, на 2027 рік – 1.532,8 млрд грн /13% ВВП/, що відповідає вимогам статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" /на рівні не менше 5% від запланованого ВВП/. Водночас у Декларації-2025-2027 вказано, що такі видатки переглядатимуться під час підготовки законопроектів про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням рішень керівництва держави, тривалості та інтенсивності воєнного конфлікту (довідково: такі видатки за 2023 р. становили 2.636,9 млрд грн /40,3% ВВП/, з них за спеціальним фондом – 793,1 млрд грн (переважно за рахунок власних надходжень бюджетних установ, які не планувалися і отримані в основному в натуральній формі), на 2024 р. визначені у загальній сумі 1.662,6 млрд грн /21,8% ВВП/);

8) загального ресурсу, що буде спрямовано на фінансове забезпечення публічних інвестиційних проектів у 2025-2027 роках та включатиме: надходження позик від іноземних держав, міжнародних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій в рамках чинних проектів (відповідно 59,2 млрд грн, 17 млрд грн і 30,3 млрд грн); компонент ІІ в рамках Ukraine Facility – інвестиційний інструмент для стимулювання залучення інвестицій у пріоритетних секторах (6,97 млрд євро); ресурс загального фонду державного бюджету (25 млрд грн щороку); обсяги дорожнього фонду, крім видатків, пов'язаних з утриманням автомобільних шляхів, та боргових зобов'язань Агентства відновлення.

ІІІ. Опрацювавши положення Декларації-2025-2027, належить зауважити насамперед про таке.

1. Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування" від 06.12.2018 № 2646-VІІІ (який набрав чинності з 01.01.2019) унормовано питання щодо Бюджетної декларації. Однак у 2019 р. Кабінетом Міністрів не було схвалено Бюджетної декларації на 2020-2022 роки, а відповідні норми Кодексу законодавчо не застосовувалися у 2020 р. (під час пандемії COVID-19) та у 2022 і 2023 рр. (в умовах воєнного стану в Україні).

Отже, за 5 років законодавчого врегулювання запровадження середньострокового бюджетного планування (2019-2023 рр.) Кабінет Міністрів лише у 2021 р. схвалив і подав на розгляд Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (схвалену постановою КМУ від 31.05.2021 № 548) /далі – Декларація-2022-2024/, Верховною Радою прийнято постанову від 15.07.2021 № 1652-IX, якою Декларацію-2022-2024 взято до відома та схвалено відповідні рекомендації щодо бюджетної політики. Декларація-2022-2024 за змістом і формою вже на той час кардинально відрізнялася від Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, які до 2019 р. розроблялися і подавалися Урядом на розгляд Парламенту та переважно містили напрями (завдання) бюджетної політики і обмежений перелік параметрів (в основному у відносному вимірі).

Згідно з частиною другою статті 33 Кодексу показники Бюджетної декларації визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді.

Відтак, наразі неможливо проаналізувати положення Декларації-2025-2027 в частині співставності і послідовності реалізації бюджетної політики порівняно з відповідним програмним документом на попередній середньостроковий період (за його відсутності).

2. Постановою КМУ від 28.06.2024 № 751 схвалено Декларацію-2025-2027, яка безпосередньо додана до цієї постанови. Таким чином, Декларація-2025-2027 набула статусу офіційного документу Уряду та внесена до законодавства України (на відміну від Декларації-2022-2024, яку постановою КМУ від 31.05.2021 № 548 схвалено, але не додано до вказаної постанови). Зазначене відповідає нормі частини сьомої статті 33 Кодексу (згідно з якою Кабінет Міністрів схвалює Бюджетну декларацію, яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою КМУ).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 28 Кодексу Мінфін забезпечує оприлюднення Бюджетної декларації разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами. Однак на офіційному сайті Мінфіну не оприлюднено Декларацію-2025-2027 разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами (зокрема йдеться про фінансово-економічне обґрунтування), що обмежує доступ громадськості і органів влади до таких матеріалів.

3. Зазначені у Декларації-2025-2027 основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2025, 2026 і 2027 роки відповідають аналогічним показникам, схваленим постановою КМУ від 28.06.2024 № 780, але дещо погіршилися порівняно з відповідними показниками, врахованими при затвердженні державного бюджету на 2024 рік та схваленими на 2024-2026 роки постановою КМУ від 15.12.2023 № 1315 (в якій наприклад на 2025 рік номінальний ВВП прогнозувався в обсязі 8980,6 млрд грн, його реальне зростання – на 6,8%; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108,1%), що певним чином пов’язано з впливом негативних явищ внаслідок російської збройної агресії проти України /далі – збройна агресія/, що відбулися за останні півроку, постійними змінами умов економічного розвитку та високою невизначеністю під час воєнного стану.

НБУ у строк, визначений статтею 51 Закону України "Про Національний банк України" і частиною третьою статті 33 Кодексу, надав Верховній Раді інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу /лист від 29.02.2024 № 62-0012/15957/, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2025, 2026 і 2027 роках (відповідно 34.369 млн грн, 36.285 млн грн, 58.911 млн грн). Такі показники узгоджуються з прогнозними доходами державного бюджету щодо коштів від НБУ, зазначеними у Декларації-2025-2027 та наведеними у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї.

4. Декларація-2025-2027 містить більшість положень, визначених частиною дев’ятою статті 33 Кодексу. Проте визначені цією нормою окремі складові частини не передбачені у Декларації-2025-2027, зокрема:

показники за основними видами доходів державного бюджету /згідно з пунктом 3/, натомість відповідні показники містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, а у розділі "Формування дохідної частини" Декларації-2025-2027 зазначено показники доходів державного бюджету лише за групами "податкові надходження", "неподаткові надходження" та "інші доходи";

показники надходжень від державних запозичень як основного джерела фінансування державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу /згідно з пунктом 4/;

обсяг коштів державного фонду регіонального розвитку /згідно з пунктом 7/, хоча відповідні видатки у 2022 і 2023 рр. у повному обсязі скорочено, а на 2024 р. не передбачено і зупинено дію статті 24-1 Кодексу;

обсяг державного дорожнього фонду (за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу) /згідно з пунктом 7/, натомість обсяги коштів за окремими напрямами містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, а у розділі "Державна політика у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури" передбачені лише загальні обсяги коштів цього фонду за роками.

5. Згідно з частиною восьмою статті 33 Кодексу фінансово-економічне обґрунтування має містити розрахунки і пояснення до положень і показників, визначених Бюджетною декларацією.

Однак попри таку норму фінансово-економічне обґрунтування до Декларації-2025-2027 не містить відповідних розрахунків, включаючи розрахунки до наведених у цьому документі всіх бюджетних показників та інших параметрів бюджетної політики. Як наслідок, немає можливості оцінити реалістичність і обґрунтованість цих показників і параметрів, а також пов’язаних з ними положень Декларації-2025-2027.

6. Згідно з частиною десятою статті 16 Кодексу Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, при цьому розробляється Мінфіном та затверджується Кабінетом Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому. Наразі немає офіційної інформації щодо схвалення Урядом Стратегії управління державним боргом на 2025-2027 роки, відтак неможливо оцінити її відповідність положенням Декларації-2025-2027.

Разом з тим, у 2022 і 2023 рр. (в умовах воєнного стану) така норма не застосовувалася згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (при цьому з 01.01.2024 відновлено застосування частини десятої статті 16 Кодексу), при цьому пунктом 3-9 розділу VI Кодексу встановлено особливості розробки у 2023 р. Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки та вимогу її затвердження у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік. На реалізацію зазначеної норми постановою КМУ від 27.10.2023 № 1117 затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки, у загальній частині якої, серед іншого, зазначено, що: у середньостроковій перспективі Україна продовжить фокусуватися на залученні фінансування з найнижчою можливою вартістю і одночасним обмеженням ризиків, у зв'язку з цим визначено 3 основні цілі управління державним боргом: залучення зовнішнього довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів офіційного сектору; продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; мінімізація ризику рефінансування. Водночас у цій Стратегії зазначено, що наступну середньострокову Стратегію управління державним боргом буде опубліковано після операції з управління державним зовнішнім боргом, яка очікується в І півріччі 2024 р. /24.03.2023 українська влада в рамках виконання програми МВФ взяла на себе зобов'язання провести операцію з управління зовнішнім комерційним боргом України в 2024 р. з метою поступового відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ (2023–2027 рр.)/. За інформацією Мінфіну на його офіційному сайті у червні п.р. відбувалися і в найближчі тижні триватимуть консультації з власниками облігацій зовнішньої державної позики щодо обговорення умов реструктуризації 13 серій таких облігацій, що має відбутися до 01.08.2024, при цьому 22.07.2024 оприлюднено заяву про досягнення принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів, випущених на міжнародних ринках капіталу, на суму 23,4 млрд дол. США. Оскільки відповідні правочини не здійснено на дату схвалення Декларації-2025-2027 /28.06.2024/, в її прогнозних боргових показниках неможливо було врахувати результати цих правочинів.

Основні прогнозні боргові показники на 2025, 2026 і 2027 роки наведено не у Декларації-2025-2027, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, тобто вони є довідковими та орієнтовними, а саме: витрати на погашення державного боргу – відповідно 614,4 млрд грн /на 12,4 млрд грн (на 2%) менше, ніж визначено на 2024 р./, 678,2 млрд грн і 843,6 млрд грн; видатки на обслуговування державного боргу – відповідно 430,4 млрд грн /на 10,5 млрд грн (на 2,5%) більше, ніж визначено на 2024 р./, 470,8 млрд грн і 511,9 млрд грн. Враховуючи вказані витрати на погашення державного боргу та показники загального фонду "фінансування за борговими операціями", наведені у розділі "Фінансування і боргова політика" Декларації-2025-2027, державні запозичення до загального фонду розрахунково мають становити відповідно 2.063,8 млрд грн /на 68,1 млрд грн (на 3,2%) менше, ніж на 2024 р./, 1.676,8 млрд грн і 1.599,8 млрд грн, але у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027 такі запозичення помилково наведені відповідно у сумах 1.449,4 млрд грн, 998,6 млрд грн і 756,3 млрд грн, тотожних показникам загального фонду "фінансування за борговими операціями" (хоча такі показники є різницею між державними запозиченнями і витратами на погашення державного боргу).

Крім того, у Декларації-2025-2027 та фінансово-економічному обґрунтуванні до неї не міститься інформація щодо можливого здійснення у 2025 і 2026 роках виплат за державними деривативами (випущеними в результаті здійснення у 2015 р. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 № 912) з огляду на фактичне зростання ВВП у 2023 р. (на 5,3%) і прогнозне зростання ВВП у 2024 р. (на 4,6%), що є більшим, ніж зростання на 3%, та відповідно настання підстав для таких виплат. Довідково: у 2021 р. здійснено перші виплати за державними деривативами у сумі 1,1 млрд грн, а відповідні виплати 2023 р. відтерміновано до 01.08.2024 у зв'язку із правочином, здійсненим відповідно до постанови КМУ від 19.07.2022 № 806.

У зв’язку з цим, слід зазначити, що Верховною Радою 18.07.2024 прийнято Закон України "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України" (урядовий законопроект за реєстр. № 11396 від 05.07.2024), яким, зокрема, надано право здійснювати правочини з борговими зобов'язаннями Агентства відновлення, які виникли за запозиченнями, залученими у 2021 р. під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автодоріг державного значення, на умовах, визначених Кабінетом Міністрів (включаючи можливість переведення гарантованого державою боргу за такими запозиченнями до державного боргу), а також визначено переліки зовнішніх боргових зобов'язань і зобов'язань за державними деривативами, щодо яких планується вчинення правочинів у 2024 р., та надано Кабінету Міністрів право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за відповідними зобов'язаннями на строк до вчинення відповідних правочинів. Реалізація цього Закону може призвести до зміни боргових показників, визначених на 2024 рік та передбачених у Декларації-2025-2027 на наступні 3 роки.

Таким чином, виникає питання щодо реалістичності наведених у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027 прогнозних боргових показників та загалом визначених у ній намірів щодо зниження рівнів дефіциту державного бюджету, державного і гарантованого державою боргу відносно ВВП, тим більше наразі, в складних і непередбачуваних умовах у зв'язку з збройною агресією та продовженням дії воєнного стану в Україні.

7. Згідно з положеннями Декларації-2025-2027 і фінансово-економічним обґрунтуванням до неї прогнозні показники доходів державного бюджету на 2025-2027 роки розраховані на чинному податковому, митному і бюджетному законодавстві та пропозиціях змін до такого законодавства, відповідно передбачені, зокрема, на 2025 рік у загальній сумі 2.414,98 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 2.192,82 млрд грн, за спеціальним фондом – 222,16 млрд грн), що більше на 646,5 млрд грн (на 36,6%), ніж затверджено на 2024 р. Водночас без урахування пакета додаткових заходів на 2025-2027 роки (340 млрд грн) прогнозні показники доходів на 2025 рік становлять 2.074,98 млрд грн, що більше на 306,5 млрд грн (на 17,3%), ніж затверджено на 2024 р. При цьому показники за основними видами доходів державного бюджету наведено не у Декларації-2025-2027, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї (про що вже зазначено вище), зокрема передбачено на 2025 рік прогнозні надходження: ПДВ – 911,8 млрд грн /на 123,8 млрд грн (на 15,7%) більше, ніж затверджено на 2024 р./, податку та збору на доходи фізичних осіб – 341,4 млрд грн /відповідно більше на 41,1 млрд грн (на 13,7%)/, акцизного податку – 288,2 млрд грн /більше на 94,7 млрд грн (на 48,9%)/, податку на прибуток підприємств – 201,2 млрд грн /більше на 17,5 млрд грн (на 9,5%)/, рентної плати – 61 млрд грн /більше на 3,1 млрд грн (на 5,4%)/, коштів від НБУ – 34,4 млрд грн /більше на 16,7 млрд грн (в 1,9 раза)/, частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку – 46,1 млрд грн /менше на 20 млрд грн (на 30,3%)/.

Відповідно до положень Декларації-2025-2027 у прогнозних показниках доходів на середньостроковий період враховано пропозиції з внесення змін до податкового законодавства щодо поступового наближення ставок акцизного податку на пальне і тютюнові вироби до рівня ЄС (зокрема на 2025 рік додаткові надходження – відповідно у сумах 58,7 млрд грн і 27,5 млрд грн). Ймовірно передусім йдеться про прийнятий Верховною Радою 18.07.2024 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку" (законопроект за реєстр. № 11256-2) /згідно з інформацією, розміщеною 18.07.2024 на офіційному сайті Мінфіну, внесення таких законодавчих змін дозволить у вересні-грудні 2024 р. збільшити надходження до державного бюджету від операцій з реалізації пального орієнтовно на 2,5 млрд грн за місяць /, а також про урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090), прийнятий Верховною Радою 04.06.2024 за основу /згідно з пояснювальною запискою і висновком Мінфіну до цього законопроекту його реалізація сприятиме збільшенню податкових надходжень акцизного податку до бюджету у 2025 р. в сумі 0,6 млрд грн, у 2026 р. – 5 млрд грн, у 2027 р. – 9,38 млрд грн, у 2028 р. – 13,85 млрд грн/.

Як вище зазначено, у прогнозі доходів державного бюджету на 2025-2027 роки також враховано надходження від пакету додаткових заходів в сумі 340 млрд грн щороку /виходячи з зіставлення прогнозних доходів, наведених у Декларації-2025-2027, йдеться про надходження загального фонду/, але в Декларації-2025-2027 та фінансово-економічному обґрунтуванні до неї не надано переліку відповідних заходів, а лише відмічено, що для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави необхідним є розроблення додаткового пакета заходів на 2025-2027 роки з огляду на пріоритетні завдання податкової політики на відповідні роки.

Одним з таких заходів може бути поданий до Верховної Ради урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстр. № 11416 від 18.07.2024), яким передбачається, насамперед: підвищити ставки військового збору до доходів фізичних осіб з 1,5% до 5% та суттєво розширити базу оподатковування військовим збором; передбачити об'єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України, вивезення за її межі товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (крім ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи); включити до підакцизних товарів води (включаючи мінеральні та газовані) з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин та встановити ставку акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою; встановити обов’язок щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у розмірі 0,5 мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року, з розрахунку на 1 куб. метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 11416 реалізація запропонованих змін дозволить додатково залучити у 2024 р. до бюджетів близько 125 млрд грн, при цьому впровадження акцизного податку на "солодкі" води матиме наслідком додаткові надходження до державного бюджету в серпні-грудні п.р. в розмірі 2,4 млрд грн, у 2025 р. – 7,8 млрд грн.

Отже, залежно від стану розгляду і прийняття вищезазначених та інших законодавчих ініціатив Уряд матиме підстави передбачити у проекті державного бюджету на 2025 рік доходи у менших чи більших обсягах, ніж відповідні показники у Декларації-2025-2027.

Водночас, додаткове збільшення доходів державного бюджету на 2025 рік вбачається можливим у разі продовження позитивної динаміки перевиконання доходів державного бюджету у ІІ півріччі п.р. (план доходів загального фонду на І півріччя п.р. перевиконано на 144,3 млрд грн (на 18,8%, і відповідні доходи становили 57,2% річного плану) та подальшого підвищення ефективності податкового адміністрування і вжиття заходів з детінізації економіки.

8. У розділі "Фінансування державного бюджету" Декларації-2025-2027 передбачено певний фіскальний простір (при цьому не зазначено його понятійний зміст) на 2026 і 2027 роки у сумах відповідно 384.684,3 млн грн і 426.314,3 млн грн (які обчислені з урахуванням пакету додаткових заходів, що дасть змогу збільшити доходи державного бюджету /340 млрд грн щороку/) та зазначено, що ці кошти може бути використано для збалансування показників бюджету у відповідних бюджетних періодах та/або буде розподілено під час підготовки Бюджетної декларації в наступних планових періодах насамперед на зміцнення обороноздатності нашої країни, забезпечення непередбачених видатків бюджету, соціальний захист громадян. Зазначені показники становлять відповідно 10,1% і 10,8% загального обсягу видатків і надання кредитів державного бюджету на 2026 і 2027 роки, передбаченого у Декларації-2025-2027.

Загалом передбачення показників фіскального простору в умовах наявності значних фіскальних ризиків видається виправданим в контексті необхідності дотримання збалансованості бюджетних показників. Разом з тим, виникає питання щодо реалістичності цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення на 2025-2027 роках, визначених головними розпорядниками коштів державного бюджету /далі – головні розпорядники/ виходячи з відповідних граничних показників витрат, зважаючи на вірогідне збільшення витрат на національну безпеку і оборону, що може суттєво вплинути на реалізацію відповідних бюджетних програм і їх результативних показників.

Крім того, бюджетним законодавством не визначено термін "фіскальний простір", у зв’язку з чим у разі його подальшого застосування необхідно унормувати таке питання для вичерпного тлумачення цього терміну.

9. Щодо наведених у додатку 1 до Декларації-2025-2027 граничних показників видатків та надання кредитів державного бюджету і цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення у 2025-2027 роках /відповідно до пункту 8 частини дев'ятої статті 33 Кодексу/ необхідно відмітити передусім, що:

– не надано понятійного визначення змісту терміну "граничний показник витрат державного бюджету головному розпоряднику", що унеможливлює його однозначне трактування і практичне застосування;

– показники витрат державного бюджету (звітні за 2023 р., затверджені на 2024 р., планові (граничні) на 2025-2027 рр.) не представлено у порівняльних умовах, оскільки вони не співпадають за складом витрат (на відміну від планових показників звітні і затверджені показники включають усі витрати, хоча й містять технічні помилки), а також не враховують реорганізаційних змін, що відбулися у складі головних розпорядників та щодо закріплених за ними бюджетних програм. Так, з огляду на положення Декларації-2025-2027 планові показники в основному не включають капітальні видатки головних розпорядників (крім бюджетних програм, заходи за якими здійснюються на постійній основі за рахунок видатків розвитку). За поясненнями Мінфіну, наведеними у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, не визначено обсягів державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, оскільки реформування системи управління публічними інвестиціями здійснюватиметься відповідно до Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями та до заходів, визначених розпорядженням КМУ від 18.06.2024 № 588-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки". Кошти на реалізацію публічних інвестиційних проектів передбачатимуться під час підготовки проекту державного бюджету на 2025 рік в межах визначеного Декларацією-2025-2027 загального ресурсу на фінансове забезпечення таких проектів. Поряд з тим, на 2026 і 2027 роки передбачено фіскальний простір, який відповідно до пріоритетних напрямів також може бути розподілений на капітальні видатки;

– окремі показники досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності головних розпорядників визначають лише показники утримання державних органів і не репрезентують якісні зміни в реалізації державної політики, поряд з тим, є випадки, коли представлені показники досягнення цілей повністю або частково не узгоджуються із завданнями державної політики, визначеними у відповідній сфері, і відображають протилежні тенденції змін таких показників. Крім того, мають місце технічні неточності у визначенні індикаторів показників досягнення цілей державної політики.

Таким чином, показники у додатку 1 до Декларації-2025-2027 є методологічно неспівставними у динаміці, при цьому планові показники є неповними (не визначено показники щодо всіх капітальних видатків, включаючи кошти для реалізації публічних інвестиційних проектів) і на даний час, особливо в умовах воєнного стану, не у повній мірі реалістичними (через слабку прогнозованість основних макроекономічних показників і відповідно загальних параметрів державного бюджету та джерел його надходжень як на 2025 рік, так і на середньостроковий період; нестійкість тенденцій розвитку внутрішнього і зовнішнього фінансових ринків та можливі зміни тенденцій розвитку світової економіки). Таким чином, відповідні показники є у більшій мірі декларативними, слугуватимуть виключно орієнтирами (за умов збереження базових умов прогнозування таких показників та ненастання визначених фіскальних ризиків) для формування планових показників витрат у проекті державного бюджету на 2025 рік для головних розпорядників (відповідальних виконавців бюджетних програм) та у розрізі бюджетних програм, а також для їх розподілу та доведення як граничних показників до розпорядників коштів нижчого рівня. Втім, навіть за таких обставин, відновлення середньострокового бюджетного планування сприятиме завчасному формуванню бачення всіх учасників бюджетного процесу щодо особливостей і основних характеристик проекту державного бюджету на 2025 рік та у середньостроковій перспективі і відповідно дозволить державним органам та підпорядкованим їм бюджетних установам вчасно реагувати (вносячи корективи) на організацію своєї діяльності для забезпечення виконання покладених на них функцій і завдань.

10. У розділі "Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами" Декларації-2025-2027 поряд із визначеними завданнями і шляхами реалізації бюджетної політики щодо місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин на середньостроковий період вперше (на відміну від Декларації-2022-2024) наведено загальні прогнозні показники міжбюджетних трансфертів та доходів і видатків місцевих бюджетів, а у додатках 2 і 3 – показники за окремими видами міжбюджетних трансфертів (деякі з яких – в розрізі місцевих бюджетів). Згідно з наведеними показниками очікується зростання загального обсягу фінансового ресурсу місцевих бюджетів в кожному наступному році (у 2025 р. проти 2024 р. такий приріст становить 0,9%, у 2026 р. проти 2025 р. – 24,7%, у 2027 р. проти 2026 р. – 18,4%), що забезпечується, зокрема, завдяки росту доходів місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі. Задекларувавши на середньостроковий період забезпечення динаміки доходів, що надходять до місцевих бюджетів, та зменшення частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів, її прогноз на 2025 рік становить 27,2%, на 2026 рік – 24,2%, на 2027 рік – 25,5%.

Загалом передбачений обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам порівняно з попереднім роком має тенденцію до зростання (якщо у 2025 р. порівняно з 2024 р. його знижено на 3,1% до 184,9 млрд грн, то на 2026 р. порівняно з 2025 р. закладено його зростання на 11,3% до 205,8 млрд грн, на 2027 р. – зростання на 24,7% до 256,6 млрд грн). При цьому згідно з проведеним розподілом значно зростає у 2027 р. базова дотація (до 39,7 млрд грн., або на 38,8% порівняно з 2026 р.), що може свідчити про зниження спроможності місцевих бюджетів. Для вирівнювання диспропорцій у місцевих бюджетах, які виникли у зв'язку із збройною агресією, впродовж 2025-2027 років передбачається додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з збройною агресією, в обсязі 33,4 млрд грн щорічно, що становить понад 90% обсягу додаткових дотацій (її розподіл між місцевими бюджетами щорічно планується здійснювати відповідно до соціально-економічної ситуації в державі та за результатами виконання місцевих бюджетів).

Основу субвенцій із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам становить освітня субвенція (95,6% їх загального обсягу), що передбачається щорічно в обсязі 99,4 млрд грн, або на 3,6% менше, ніж заплановано на 2024 р. Такий прогноз, за поясненнями Кабінету Міністрів, враховує серед іншого здійснення низки заходів щодо формування оптимальної і спроможної мережі закладів загальної середньої освіти та припинення надання освітньої субвенції з 01.09.2025 школам з кількістю учнів менше 45, з 01.09.2026 – школам з кількістю учнів менше 60, вимоги щодо показника розрахункової наповнюваності класів на основі оновлених даних контингенту учнів і різні форми надання освіти (зокрема, очної, дистанційної, екстернатної, сімейної). Водночас у додатку 2 до Декларації-2025-2027 не запропоновано розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (крім освітньої субвенції не розподілено між місцевими бюджетами ще 5 субвенцій, або половина з передбачених у додатку 3 до Декларації-2025-2027).

Зважаючи на заплановане поступове відновлення надходжень до державного дорожнього фонду, у спеціальному фонді державного бюджету передбачається субвенція місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, яка у 2024 р. не планувалася (на 2025 рік – 15,3 млрд грн, на 2026 рік – 36,8 млрд грн, на 2027 рік – 76,6 млрд грн).

Крім того, з огляду на положення Декларації-2025-2027 в частині побудови ефективної системи управління публічними інвестиціями з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачаються капітальні трансферти, що спрямовуються на видатки розвитку (за винятком 2 субвенцій спеціального фонду). Водночас, для збалансування фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах нестабільних бюджетних надходжень та забезпечення належної роботи критичної інфраструктури населених пунктів у 2025-2027 роках передбачаються кошти в обсязі 40 млрд грн щороку, розподіл яких планується здійснювати серед іншого з урахуванням необхідності забезпечення надання основних суспільних послуг.

Формування основних прогнозних показників міжбюджетних трансфертів і доходів місцевих бюджетів на 2025-2027 роки здійснено з урахуванням таких особливостей:

зарахування до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування податку на доходи фізичних осіб (крім податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), відповідно до частини першої статті 64 Кодексу у розмірі 60% (замість 64%, передбачених на 2024 р.). Згідно з наданими розрахунками такі 4% зумовлять зменшення надходжень цього податку до місцевих бюджетів та відповідне збільшення надходжень державного бюджету у 2025 р. на 11,4 млрд грн, у 2026 р. – на 15,9 млрд грн, у 2027 р. – на 18,7 млрд грн;

продовження (згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу) зарахування до спеціального фонду державного бюджету частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів;

здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів з урахуванням статей 98 і 99 Кодексу, зокрема в частині спрямування реверсної дотації з місцевих бюджетів до державного бюджету (у 2025 і 2026 роках – по 19 млрд грн, у 2027 році – 26,4 млрд грн).

Зазначені особливості не знаходять підтримки в органів місцевого самоврядування та їх Асоціацій, про що свідчить багато відповідних звернень до Комітету.

Кодексом визначено, що: Бюджетна декларація містить положення та показники, необхідні для складання прогнозів місцевих бюджетів /пункт 9 частини дев'ятої статті 33/; показники прогнозу місцевого бюджету визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією та прогнозом місцевого бюджету, схваленим у попередньому бюджетному періоді /абзац перший частини другої статті 75-1/; місцеві фінансові органи до 15 серпня року, що передує плановому, подають прогнози відповідних місцевих бюджетів, які не пізніше 1 вересня року, що передує плановому, розглядаються та схвалюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад /частини п'ята і шоста статті 75-1/. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах дії воєнного стану не застосовуються стаття 75-1 та пов'язані з нею норми Кодексу щодо прогнозів місцевих бюджетів. Разом з тим, для забезпечення передбачуваності бюджетної політики та у зв'язку з відновленням з 01.01.2024 норм щодо Бюджетної декларації виникла необхідність відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, що ймовірно може статися з 01.01.2025 (урядовий законопроект щодо внесення змін до Кодексу за реєстр. № 11131, що містить відповідні положення, Верховною Радою 18.07.2024 прийнято за основу).

11. Декларація-2025-2027 не містить загальних положень щодо особливостей формування спеціального фонду державного бюджету на середньострокову перспективу (зокрема в частині наявності/відсутності змін щодо джерел формування і напрямів використання коштів спеціального фонду порівняно з 2024 р. Хоча у Декларації-2025-2027 наведено показники спеціального фонду державного бюджету, але не вказано, що вони розраховані виходячи з чинних у п.р. відповідних законодавчих норм або в інший спосіб.

Водночас, у Декларації-2025-2027 зазначено про поступове відновлення у 2025-2027 роках державного дорожнього фонду із спрямування відповідних доходів до спеціального фонду: у 2025 р. – 25%, у 2026 р. – 50%, у 2027 р. – 75% /у розділі "Формування дохідної частини"/, наведено загальні прогнозні показники державного дорожнього фонду (у 2025 р. – 43,8 млрд грн, у 2026 р. – 124 млрд грн, у 2027 р. – 233,8 млрд грн) і державного фонду внутрішніх водних шляхів /у розділі "Державна політики у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури"/, а також щодо державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації наведено загальні прогнозні показники і показники за напрямами використання на 2025-2027 роки /у відповідному розділі/.

Тому доцільно було б представити більш чітке бачення Уряду щодо формування спеціального фонду, що сприяло б сталості і прогнозованості визначення показників загального і спеціального фондів та їх збалансованості.

ІV. Щодо розгляду у Верховній Раді Декларації-2025-2027 слід відмітити, що статтею 152 Регламенту визначено відповідну спеціальну процедуру. Зокрема, частинами третьою-шостою цієї статті передбачено, що:

народні депутати, комітети Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо бюджетної політики з урахуванням Бюджетної декларації і подають їх до Комітету у десятиденний строк з дня надходження Бюджетної декларації до Верховної Ради;

Комітет розглядає Бюджетну декларацію і подані пропозиції, готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Бюджетної декларації;

Верховна Рада розглядає питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, за процедурою повного обговорення, визначеною статтею 30 Регламенту. При цьому з доповіддю виступає Прем'єр-міністр (або за його дорученням Міністр фінансів) та голова Комітету, а також за процедурним рішенням Верховної Ради на такому пленарному засіданні можуть бути заслухані головні розпорядники щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, та показників їх досягнення у середньостроковому періоді, передбачених у Бюджетній декларації;

за результатами розгляду такого питання Верховна Рада може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики. Якщо Верховною Радою в установлений строк /не пізніше 15 липня року, що передує плановому/ не розглянуто питання щодо Бюджетної декларації або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду;

у разі порушення Кабінетом Міністрів строків подання до Верховної Ради Бюджетної декларації строки розгляду Верховною Радою Бюджетної декларації обчислюються з дня її фактичного подання Кабінетом Міністрів (Декларація-2025-2027 надійшла до Парламенту 1 липня п.р., відтак її розгляд Верховною Радою може відбутися не пізніше 11 серпня п.р.).

Загалом до Комітету надійшли пропозиції (висновки, зауваження) від 18 народних депутатів і 2 комітетів (а саме: з питань правової політики; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів) /відповідні листи направлялися народним депутатам України – членам Комітету через ЕАС/. Крім того, до Комітету надійшли звернення з даного питання, авторами яких не є суб'єкти права законодавчої ініціативи, зокрема від окремих головних розпорядників (Конституційного Суду України, Офісу Генерального прокурора, Мінцифри, НКЕК, АРМА), Федерації профспілок України, СПО об'єднань профспілок, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації ОТГ та багатьох органів місцевого самоврядування /відповідні звернення направлялися народним депутатам України – членам Комітету через ЕАС/. Зазначене свідчить про недостатнє опрацювання та узгодження Декларації-2025-2027 в Уряді з усіма зацікавленими сторонами.

Щодо поданих пропозицій необхідно зазначити, що більшість з них:

передбачають доповнення або зміну напрямів і завдань бюджетної політики (включаючи підвищення соціальних стандартів), що потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у наступних роках, при цьому не містять відповідних змін до граничних показників витрат для головних розпорядників, в межах яких мало би бути забезпечено виконання запропонованих напрямів і завдань;

передбачають збільшення граничних показників витрат для головних розпорядників без надання належних розрахунків щодо реалізації конкретних напрямів і завдань з урахуванням таких збільшень;

не містять ініціатив щодо джерел покриття запропонованих нових/уточнених напрямів і завдань бюджетної політики або збільшених граничних показників витрат для головних розпорядників.

Разом з тим, у поданих пропозиціях порушено ряд актуальних питань, які потребують ретельного опрацювання і врегулювання під час підготовки проекту державного бюджету на 2025 рік та реалізації бюджетної політики на середньострокову перспективу.

За підсумками опрацювання даного питання з урахуванням поданих пропозицій у Комітеті підготовлено проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, в якому пропонується Декларацію-2025-2027 взяти до відома та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (згідно з якими Кабінет Міністрів має опрацювати та вжити заходів з вирішення окремих питань при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки).

У разі схвалення рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики: законопроект про державний бюджет на 2025 рік має ґрунтуватися на Декларації-2025-2027 з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /частина третя статті 153 Регламенту/; разом з законопроектом про державний бюджет на 2025 рік Кабінет Міністрів має подати інформацію щодо врахування Декларації-2025-2027 і рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 38 Кодексу/.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Гончаренко О.О., Лаба М.М., Крулько І.І., Молоток І.Ф., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Тістик Р.Я., Кузбит Ю.М., народний депутат України Демченко С.О., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В., а також виконавчий директор Асоціації міст України Слобожан О.В.

Зокрема, з доповіддю щодо представлення основних положень Декларації-2025-2027 виступив перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті даного питання за участю представників Мінфіну і Рахункової палати, звернувши увагу, що у підкомітеті детально обговорено пропозиції стосовно рекомендацій щодо бюджетної політики та за результатами опрацювання народним депутатам України – членам Комітету надано проект ухвали і проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки (який додається), а також запропонував Комітету за підсумками розгляду даного питання прийняти рішення згідно з наданим проектом ухвали, зокрема:

1) взяти до відома Декларацію-2025-2027, схвалену постановою КМУ від 28.06.2024 № 751;

2) схвалити підготовлений у Комітеті проект Постанови Верховної Ради про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки;

3) рекомендувати Верховній Раді взяти до відома Декларацію-2025-2027 та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики шляхом прийняття підготовленого Комітетом відповідного проекту Постанови;

4) направити Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету рекомендації, передбачені у підготовленому Комітетом відповідному проекті Постанови;

5) направити Кабінету Міністрів для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки пропозиції народних депутатів і комітетів Верховної Ради та інші звернення з даного питання, подані до Комітету;

6) доручити Кабінету Міністрів не пізніше 15 вересня 2024 року надати Комітету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій Комітету, а також інформацію щодо опрацювання та врахування пропозицій народних депутатів і комітетів Верховної Ради та інших звернень з даного питання, поданих до Комітету.

Під час обговорення даного питання деякі народні депутати України наполягали на врахуванні озвучених ними пропозицій до проекту рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (наведених у додатку до підготовленого проекту Постанови), тому Головою Комітету Підласою Р.А. такі пропозиції ставилися на голосування, а саме:

пропозиції народного депутата України Демченка С.О. щодо передбачення видатків державного бюджету для: виплати заборгованості за рішеннями судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя; здійснення доплат співробітникам Служби судової охорони, які несуть службу на території активних бойових дій та території можливих бойових дій; реформування системи оплати праці працівників органів судової влади, спрямованої на забезпечення незалежності судової влади від рішень виконавчої влади та встановлення справедливого рівня оплати праці в судах, інших органах та установах судової влади у спосіб, запропонований законопроектом про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів (реєстр. № 6311); щодо припинення визначення у законах про державний бюджет окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. За результатами голосування такі пропозиції не були підтримані /проголосували: "за" – 2, "проти" – 0, "утрималися" – 19, не голосували – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету)/;

пропозицію народного депутата України Крулька І.І. щодо виключення у пункті 11 проекту рекомендацій Верховної Ради (в якому йдеться про можливість підвищення у 2025-2027 роках розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки) слів "виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету". За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету /проголосували: "за" – 12, "проти" – 0, "утрималися" – 6, не голосували – 4 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету)/;

пропозицію народного депутата України Крулька І.І. щодо заміни в абзаці другому пункту 27 проекту рекомендацій Верховної Ради /йдеться про зарахування до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад податку на доходи фізичних осіб/ слів і цифр "у розмірі, що перевищує встановлений пунктом 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України норматив, але не більше 64 відсотків" словами і цифрами "у розмірі 64 відсотків". За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету /проголосували: "за" – 14, "проти" – 0, "утрималися" – 5, не голосували – 3 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету)/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали з урахуванням підтриманих окремими голосуваннями змін до проекту рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (наведених у додатку до підготовленого проекту Постанови). За результатами голосування таке рішення було підтримано більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Взяти до відома Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 751 "Про схвалення Бюджетної декларації на 2025-2027 роки".

2. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.

3. Рекомендувати Верховній Раді України взяти до відома Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки та схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики шляхом прийняття підготовленого Комітетом з питань бюджету проекту Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.

4. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету рекомендації, передбачені у підготовленому Комітетом з питань бюджету проекті Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, а саме:

Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки опрацювати питання щодо:

1)           збільшення доходів проекту державного бюджету порівняно з відповідними показниками, передбаченими у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки, з урахуванням:

стану розгляду і прийняття законопроектів, спрямованих на мобілізацію додаткових бюджетних надходжень (передусім законопроектів за реєстр. № 11090 і 11416);

вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, зниження рівня тіньової економіки (включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, запобігання та протидію контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість);

здійснення інвентаризації наявних податкових пільг, вироблення єдиного підходу до застосування податкових стимулів, внесення відповідних законодавчих пропозицій, спрямованих на запобігання необґрунтованих втрат доходів бюджету, та забезпечення їх прийняття;

2)           затвердження Стратегії управління державним боргом на 2025-2027 роки;

3)           вжиття заходів щодо здійснення правочинів з державним боргом, гарантованим державою боргом і державними деривативами з метою відтермінування виплат за відповідними зобов'язаннями на середньостроковий чи довгостроковий період та спрямування відповідних бюджетних коштів на пріоритетні загальносуспільні потреби;

4)           продовження активної співпраці з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими установами, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;

5)           вжиття заходів щодо поліпшення стану залучення та використання коштів, що надходять до спеціального фонду державного бюджету у вигляді програм допомоги, грантів, кредитів (позик) від Європейського Союзу, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій та інших міжнародних партнерів, з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів;

6)           перегляду джерел формування та напрямів використання спеціального фонду державного бюджету, включаючи оцінку наявних законодавчих ініціатив щодо закріплення цільового спрямування бюджетних коштів, виходячи з аналізу практики застосування чинних норм законодавства, ефективності управління відповідними коштами та зважаючи на необхідність збереження спроможності своєчасного проведення за загальним фондом державного бюджету обов'язкових загальносуспільних витрат у повному обсязі;

7)                швидкого реагування на нові виклики та загрози відновлення макроекономічної та фінансової стабільності й застосування за таких умов додаткових дієвих фіскальних заходів, включаючи зокрема перегляд напрямів та обсягів спрямування видатків державного бюджету, забезпечуючи їх раціональний та ефективний розподіл відповідно до поточної ситуації та першочергових державних завдань;

8)                жорсткої пріоритезації витрат державного бюджету у всіх сферах державної політики відповідно до цілей і завдань, визначених програмними документами економічного і соціального розвитку, відмовившись від непершочергових, неактуальних та неефективних витрат, сконцентрувавши фінансовий ресурс держави на таких пріоритетних напрямах як зміцнення обороноздатності, відбудова та розвиток країни, справедливий та адресний соціальних захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, та підтримка ветеранів;

9)                визначення загального обсягу видатків державного бюджету на національну безпеку і оборону в обсязі, не меншому за обсяг граничних показників витрат, визначений для таких заходів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки, і його коригування відповідно до пропозицій Ради національної безпеки і оборони України до проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України, та з урахуванням поточної ситуації на фронті і характеру та інтенсивності бойових дій;

10)            розроблення і затвердження заходів, спрямованих на розв'язання проблем подолання бідності та зменшення нерівності із забезпеченням максимальної адресності соціальної підтримки;

11)            можливості підвищення у 2025-2027 роках розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки за умови забезпечення коштами пріоритетних потреб сектору національної безпеки і оборони;

12)            правового регулювання у всьому галузевому законодавстві застосування прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів та прокурора окружної прокуратури;

13)            створення на постійній основі у базовому законодавстві підстав застосування моделі оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби шляхом доопрацювання та прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222) з урахуванням підсумків першого року впровадження цієї моделі;

14)            проведення додатково ґрунтовного аналізу граничних показників витрат для реалізації державної політики у справах ветеранів, визначених Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки, врахувавши необхідність надання якісної підтримки особам, які захищали незалежність України, сприяння їх психологічній, соціальній та професійній адаптації до цивільного життя;

15)            врахування при розподілі видатків державного бюджету на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, коштів на підтримку внутрішньо переміщених осіб на підставі даних постійного моніторингу кількості таких осіб та з урахуванням можливих змін;

16)            затвердження з урахуванням основних завдань державної політики та у межах граничних показників витрат у сфері освіти, визначених Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки, операційного плану реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку вищої освіти на 2022-2032 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 286 (за результатами аналізу виконання операційного плану реалізації цієї Стратегії у 2022-2024 роках і визначених у ньому стратегічних та операційних цілей і заходів їх досягнення), зокрема передбачивши перегляд формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти за результатами проведення оцінки практики застосування такої формули у поточному році і аналізу досягнутих зазначеними закладами результатів у освітній, науковій та міжнародній діяльності;

17)            формування обсягу видатків державного бюджету на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення з урахуванням вимог Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, здійснюючи пріоритезацію медичних послуг відповідно до реальних потреб населення у воєнний та повоєнний період, забезпечення доступу до необхідних медичних послуг як для цивільного населення, так і для військових;

18)            надання медичних послуг державними установами, державними науковими установами, закладами охорони здоров'я, які належать відповідно до сфери управління Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Міністерства охорони здоров'я України, на підставі договорів про медичне обслуговування населення, укладених з Національною службою здоров'я України за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, шляхом підготовки відповідних нормативно-правових актів, методичного та організаційного забезпечення з урахуванням особливостей діяльності таких установ і закладів;

19)            розподілу капітальних видатків державного бюджету (крім суб'єктів сектору національної безпеки та оборони) на 2025 рік пріоритетно для створення та відновлення зруйнованих чи пошкоджених об'єктів цивільної критичної інфраструктури в рамках перехідної моделі управління публічними інвестиціями, а на 2026-2027 роки – на підставі принципів та засад нової моделі системи управління публічними інвестиціями та за результатами виконання заходів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 588-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки";

20)            визначення резервного фонду державного бюджету в обсязі, що дозволить забезпечити здійснення непередбачених видатків та вчасне реагування і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального та воєнного характеру;

21)            створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії з метою ліквідації гуманітарних, соціальних та економічних наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та визначення реалістичних джерел формування такого фонду;

22)            розроблення та схвалення Концепції розвитку системи правосуддя на 2024-2026 роки, визначивши стратегічні завдання, напрями та заходи розбудови цієї системи (за результатами оцінки стану виконання Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231), розглянувши можливість фінансового забезпечення  функціонування органів і установ системи правосуддя виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та обґрунтованості відповідної потреби;

23)            надання за рахунок бюджетних коштів державної підтримки суб'єктам господарювання пріоритетних галузей національної економіки, насамперед оборонно-промислового комплексу, та визначення додаткових можливих інструментів підтримки інвестиційної діяльності;

24)            актуалізації інформації про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, і показники їх досягнення, що додається до проекту закону про Державний бюджет України відповідно до статті 38 Бюджетного кодексу України, у системному взаємозв'язку з основними завданнями державної політики та у межах видатків, передбачених у проекті Закону України про Державний бюджет на 2025 рік, а також забезпечення узгодження зазначених індикаторів під час розробки та затвердження паспортів бюджетних програм;

25)            включення до орієнтовного плану проведення оглядів витрат державного бюджету на 2025-2029 роки на найближчі роки (на 2025 і 2026 роки) сфер, які мають найбільший вплив на державні витрати (зокрема щодо: надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва, у тому числі паливно-енергетичного комплексу, та фермерським господарствам; соціального захисту ветеранів; здійснення загальнодержавних заходів у сфері освіти, наукової і науково-технічної діяльності установами підпорядкованими Міністерству освіти і науки України; розвитку фізичної культури, спорту вищих досягнень та надання фінансової підтримки громадських об'єднань фізкультурно-спортивного спрямування; забезпечення функціонування Українського культурного фонду), що може дозволити вишукати потенційні резерви для економії бюджетних коштів та їх перенаправлення на більш пріоритетні загальносуспільні потреби, а також загалом сприятиме більш ефективному і раціональному використанню бюджетних коштів;

26)            удосконалення з урахування кращої європейської практики методології середньострокового бюджетного планування, включаючи опрацювання питання узгодженості середньострокового бюджетного та стратегічного планування та визначення індикативних показників щодо капітальних видатків (у тому в розрізі інвестиційних проектів);

27)            зміцнення фінансової спроможності територіальних громад, опрацювавши можливості унормування питань:

зарахування до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), у розмірі 64 відсотків;

продовження зупинення дії статей 98 і 99 Бюджетного кодексу України в частині передачі реверсної дотації з місцевих бюджетів до державного бюджету;

визначення правових засад та механізмів здійснення оцінки майна, яка відображатиме поточну ринкову вартість об'єктів нерухомості та яку можна буде використовувати в цілях оподаткування майна;

компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";

28)            забезпечення ефективної політики відновлення і розвитку регіонів та громад на основі оновленої Державної стратегії регіонального розвитку шляхом реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку через державний фонд регіонального розвитку;

29)            недопущення передачі державою повноважень органам місцевого самоврядування без відповідного фінансового забезпечення;

30)            збереження стабільних джерел наповнення місцевих бюджетів, забезпечивши у разі зменшення таких джерел компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів;

31)            дотримання вимог частини третьої статті 97 Бюджетного кодексу України щодо розподілу між місцевими бюджетами міжбюджетних трансфертів, передбачених у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.

5. Направити Кабінету Міністрів України для опрацювання та врахування при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України щодо Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та інші звернення з даного питання, подані до Комітету з питань бюджету.

6. Доручити Кабінету Міністрів України не пізніше 15 вересня 2024 року надати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій Комітету з питань бюджету, а також інформацію щодо опрацювання та врахування пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України щодо Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та інших звернень з даного питання, поданих до Комітету з питань бюджету.

Голосували: "за" – 19, "проти" – 2, "утрималися" – 1, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Джигира Ю.А. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству оборони України /відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.07.2024 № 637-р ДСК (присвоєно гриф «Для службового користування»)/.

На початку розгляду питання Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету про те, що розпорядженню Уряду № 637-р ДСК і зверненню Міністерства оборони України з даного питання присвоєно гриф «Для службового користування», та попередила присутніх на засіданні про необхідність дотримання законодавства при опрацюванні документів з грифом «Для службового користування», яким встановлено особливі вимоги щодо їх обліку, збереження, передачі та оприлюднення.

Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала членам Комітету, присутнім на засіданні Комітету, які ще не ознайомилися з паперовими примірниками розпорядження КМУ № 637-р ДСК та відповідного звернення Міноборони з питання, що розглядається, ознайомитися з цими документами безпосередньо під час засідання Комітету (з проставлянням особистого підпису і дати ознайомлення з документами).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ від 19.07.2024 № 220/517/ДСК (зверненню та супровідним матеріалам до нього присвоєно гриф «Для службового користування») щодо погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.07.2024 № 637-р ДСК «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – розпорядження КМУ № 637-р ДСК/.

I. Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2024 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації. Положеннями цієї статті Закону встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України /далі – Казначейство України/ Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Згідно з пунктом 13 статті 14 Закону у 2024 році фонд ліквідації передбачається за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430), при цьому у додатку 3 до Закону бюджетні призначення за цією програмою не визначено. Джерелами формування коштів фонду ліквідації є кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» (далі – примусово вилучені кошти) /пункт 8 статті 11 Закону/;

залишок коштів, джерелом формування яких у 2022 – 2023 роках були надходження, визначені пунктом 12 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»), пунктами 8 і 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції», і 50% коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України») (далі – залишок коштів фонду) /пункт 5 статті 12 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно з положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) зокрема встановлено, що видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін, а у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

II. Інформація щодо формування та використання коштів фонду ліквідації:

1. За інформацією Казначейства України про залишки коштів, що утворились станом на 01 січня 2024 року, наданою листом від 25.01.2024 року № 14-01-01/1838, станом на 01 січня 2024 року залишки коштів фонду ліквідації, невикористаних у 2023 році, відповідно до пункту 5 статті 12 Закону становили 23 743 121,1 тис. гривень.

Довідково: у 2023 році за даними звіту Казначейства України про надходження та використання коштів фонду ліквідації за січень-грудень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61 860,5 млн грн, виділено за рішеннями Кабінету Міністрів України – 56 600,3 млн грн, використано за відповідними бюджетними програмами – 38 117,3 млн грн (або 67,3% виділених коштів).

За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-червень 2024 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктом 8 статті 11 та пунктом 5 статті 12 Закону, фактично становили 23 816,36 млн грн (плановий обсяг таких надходжень Законом не затверджено), з яких:

примусово вилучені кошти – 73,24 млн грн;

залишок коштів фонду – 23 743,12 млн гривень.

2. Станом на 23 липня п.р. (на підставі офіційно оприлюдненої інформації) рішеннями Уряду (від 05.03.2024 № 247, від 22.03.2024 №№ 321 та 327, від 23.04.2024 №360-р та від 26.04.2024 №№ 369-р та 388-р, від 10.05.2024 № 528, від 17.05.2024 № 437-р, від 21.05.2024 № 588, від 09.07.2024 № 637- р ДСК) з фонду ліквідації вже передбачено виділити 20 891,9 млн грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 2 924,5 млн грн (до загального фактичного обсягу коштів цього фонду).

III. Щодо розпорядження КМУ № 637-р ДСК.

1. Розпорядженню КМУ № 637-р ДСК присвоєно гриф «Для службового користування», відтак розгляд зазначеного питання належить здійснювати з урахуванням вимог щодо опрацювання службової інформації.

Довідково щодо вимог з опрацювання службової інформації:

- відповідно до Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 № 19 «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» (зі змінами), робота з документами, що містять службову інформацію, у Верховній Раді України, органах Верховної Ради України, Апараті Верховної Ради України здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», Регламенту Верховної Ради України, з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Положенням;

- пунктом 354-1 вищевказаного положення, зокрема, визначено таке:

ознайомлення з документом з грифом ДСК, зокрема, в комітеті Верховної Ради України та структурному підрозділі Апарату Верховної Ради України /далі – Апарат/ здійснюється виключно після проставлення особою особистого підпису в листі ознайомлення;

представники Кабінету Міністрів України, міністерств, інших державних органів, громадських об’єднань, а також експерти, фахівці та інші особи, які беруть участь у роботі комітетів Верховної Ради України, можуть ознайомлюватися з документами, що містять службову інформацію, які виносяться на розгляд відповідного органу, на підставі письмового доручення керівника цього органу відповідному секретаріату. При цьому, такі особи беруть на себе письмове зобов’язання щодо нерозголошення службової інформації та в разі його порушення несуть відповідальність згідно із законом;

Голова комітету Верховної Ради України, керівник структурного підрозділу Апарату здійснює контроль за дотриманням порядку опрацювання документів з грифом ДСК;

- Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736, зокрема, встановлено такі вимоги:

забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв’язку;

документи з грифом «Для службового користування» видаються у тимчасове користування відповідно до визначеного в установленому порядку списку осіб;

забороняється використовувати службову інформацію, що міститься в документах з грифом «Для службового користування», для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонструвати такі документи на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях;

документи і справи з грифом «Для службового користування» зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву, і у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

2. Додатково слід зазначити, що у цьому році розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2024 № 360-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі –  розпорядження КМУ № 360-р/ за спеціальним фондом державного бюджету з фонду ліквідації Міноборони на безповоротній основі вже було виділено 269 475,357 тис. грн (видатки розвитку) і, зокрема, для Командування Медичних сил Збройних Сил /для реконструкції закладів охорони здоров’я Міноборони, згідно з додатком 1/ – 70 045,357 тис. грн.

3. Супровідним матеріалам Міноборони також присвоєно гриф «Для службового користування», відтак ознайомлення з ними та їх опрацювання належить здійснювати також з урахуванням вимог щодо опрацювання службової інформації.

Заслухавши доповідь заступника Міністра оборони України Джигира Ю.А. та ознайомившись із паперовими примірниками розпорядження КМУ № 637-р ДСК і відповідного звернення Міноборони, підсумовуючи розгляд та обговорення цього питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію ухвалити таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону, погодити виділення Міноборони коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачене розпорядженням КМУ № 637-р ДСК (з дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету).

За результатами голосування така пропозиція була підтримана всіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», погодити виділення Міністерству оборони України коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.07.2024 № 637- р ДСК /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 22 /одноголосно/ (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз’яснення стосовно застосування пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" /продовження розгляду/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення громадянина України Голодницького О.Г. щодо надання роз’яснення стосовно застосування положення пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553-ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (копія звернення від 24.06.2024 /вх. № 39508Г-1-06-2024/142742 (1602056) від 27.06.2024/ копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

Пунктом 10 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 13.04.2020 № 553–ХІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" /далі – Закон № 553–ХІ/ установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності (включаючи Закон України "Про банки і банківську діяльність"), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року /з 01.01.2020 мінімальна зарплата встановлена у місячному розмірі 4723 грн/, при цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки, а також доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо виконання цього пункту.

Автор звернення просить роз’яснити:

чи розповсюджувалася сфера застосування пункту 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ виключно на керівників, членів виконавчих органів та членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

чи вірно вважати, що дія пункту 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ не розповсюджувалася на інших посадових осіб таких суб'єктів господарювання, крім визначених у цьому пункті.

Щодо даного питання необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" комітети Верховної Ради України з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз’яснення щодо застосування положень законів України, при цьому такі роз’яснення не мають статусу офіційного тлумачення.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що: звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання; якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення; при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Порушене пунктом 10 розділу ІІ Закону № 553-ХІ питання було ініційовано Кабінетом Міністрів України у поданому ним на розгляд Верховної Ради України законопроекті про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3279 від 29.03.2020), а саме: в абзацах першому і другому пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього законопроекту передбачено доручення Кабінету Міністрів України у двотижневий строк з дня набрання чинності відповідним законом переглянути розмір оплати праці і винагороди керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки, встановивши їх з 1 квітня 2020 року та до завершення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Верховною Радою України 30.03.2020 цей законопроект за підсумками розгляду у першому читанні направлено до Комітету для підготовки на повторне перше читання. Відповідно до зазначеного рішення Комітетом подано на розгляд Верховної Ради України доопрацьований законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3279-д від 11.04.2020), підготовлений Комітетом разом з Міністерством фінансів України та який Верховною Радою України 13.04.2020 прийнято за основу і в цілому з пропозиціями Комітету (як Закон № 553–ХІ). Відтак, у законопроекті за реєстр. № 3279-д містилося відповідне положення, яке унормовано пунктом 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ.

Таким чином, у пункті 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ, як і у відповідних положеннях законопроектів за реєстр. № 3279 і № 3279-д, передбачено обмеження розміру місячної винагороди і заробітної плати лише керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (тобто не передбачено регулювання оплати праці інших посадових осіб таких суб'єктів господарювання).

На виконання пункту 10 розділу ІІ Закону № 553–ХІ прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 334 "Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки", якою відповідно унормовано питання обмеження розміру оплати праці і винагороди лише керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад відповідних суб'єктів господарювання.

Слід також відмітити, що:

відповідно до підпункту "ґ" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення порядку оплати праці і винагороди керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закон, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом;

економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання визначаються Законом України "Про оплату праці", зокрема згідно з частиною першою статті 15 цього Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Враховуючи наведене, підготовлено проект листа-відповіді на звернення (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету та додається).

На засіданні Комітету 18 липня 2024 року (протокол № 192) дане питання заслухано, однак відповідне рішення не прийнято за відсутності кворуму (на час голосування було недостатньо народних депутатів України – членів Комітету для прийняття відповідного рішення).

У зв’язку з цим Голова Комітету Підласа Р.А. зазначила, що потрібно остаточно визначитися з даного питання, та запропонувала ухвалити рішення Комітету щодо направлення громадянину України Голодницькому О.Г. листа-відповіді на його звернення згідно з наданими проектами рішення і листа, поставивши на голосування таку пропозицію. За результатами голосування відповідне рішення було підтримано всіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Направити громадянину України Голодницькому О.Г. лист-відповідь на його звернення.

Голосували: «за» – 22 /одноголосно/ (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                       Володимир ЦАБАЛЬ