Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №7 від 16 жовтня 2019 року

 

 

 

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8

Засідання фактично розпочалося о 18 год. 15 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В. Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Василенко Л.В., Забуранна Л.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Народні депутати України Грищенко Т.М., Королевська Н.Ю., Соха Р.В., Стефанишина О.А., Чорноморов А.О.

від Міністерства фінансів України

Джигир Ю.А. – заступник Міністра – в.о. Міністра /відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 11.10.2019 № 139-к/;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Пліс Г.В. – заступник Міністра;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Тичковська Л.П. – помічник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Федорченко О.В. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт;

від громадської організації
 «Українська спільнота людей з розсіяним склерозом»

Пиріжок М. – представник;

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Телеканал «1+1», телеканал «НАШ.МАКСІ-ТВ».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2019), поданого Кабінетом Міністрів України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2144 від 16.09.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 15 вересня 2019 року подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 р.) /далі – законопроект/.

Зважаючи на визначену статтею 154 Регламенту спеціальну процедуру, 20 вересня п.р. на пленарному засіданні Верховної Ради України відбулося представлення законопроекту Міністром фінансів Маркаровою О.С.

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата (лист від 30.09.2019 р. № 06-2712) надіслала Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ Висновки за результатами експертизи законопроекту /далі – Висновки Рахункової палати/ (Висновки Рахункової палати 01.10.2019 р. надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ). На запит від Комітету Мінфіном надіслано інформацію щодо результатів опрацювання пропозицій до законопроекту, наведених у Висновках Рахункової палати /така інформація надіслана народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ та їм роздана у матеріалах до засідання Комітету/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ надало висновок (лист від 01.10.2019 р. № 16/3-516/2000 (174275)), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до його окремих положень.

У Комітеті проаналізовано законопроект, супровідні матеріали до нього, додатково запитувану Комітетом інформацію щодо законопроекту, висновки Рахункової палати і ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу на таке.

Щодо основних положень і показників законопроекту

Показники проекту державного бюджету на 2020 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2020 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 15.05.2019 р. № 555 Прогнозі /за варіантом 1/, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 4551,7 млрд грн (прогноз на 2019 р. – 3946,9 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3,3% (прогноз на 2019 р. – 3%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 106% (прогноз на 2019 р. – 107,4%). Крім того, за інформацією Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 28,2 грн/дол. США (факт за 2018 р. – 27,2 грн/дол. США, прогноз на 2019 р. – 28,2 грн/дол. США, офіційний курс в середньому за січень-вересень 2019 р. – 26,37 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2020 року – 29,4 грн/дол. США (факт на 31 грудня 2018 р. – 27,69 грн/дол. США, прогноз на 31 грудня 2019 р. – 29,4 грн/дол. США, офіційний курс на 30.09.2019 р. – 24,08 грн/дол. США). Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що основні показники макропрогнозу можуть бути уточнені у період розгляду законопроекту у Верховній Раді.

У Висновках Рахункової палати звернуто увагу, зокрема, що:

з урахуванням економічної динаміки в 2014–2019 роках прогнозований обсяг ВВП на 2020 рік ще не досягне ВВП 2013 року;

при зростанні реального ВВП у 2020 р. більше, ніж на 3%, в 2022 р. належатиме сплатити за державними деривативами, випущеними при здійсненні у 2015–2016 роках реструктуризації державного і гарантованого державною зовнішнього боргу, 15% перевищення показника приросту ВВП;

у разі меншої, ніж передбачено Урядом, у 2020 році девальвації офіційного курсу гривні до іноземних валют втрати державного бюджету від зменшення доходів будуть більшими за економію видатків.

Законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до базового бюджетного законодавства, викладених у законопроекті про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 2144 від 16.09.2019 р. /далі – пов’язаний законопроект № 2144/. Отже, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2020 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і одночасно, при цьому першим має бути прийнято пов’язаний законопроект № 2144.

Загальні показники проекту державного бюджету на 2020 рік такі:

доходи у сумі 1079,5 млрд грн (більше факту за 2018 р. на 151,4 млрд грн, або на 16,3%, та більше затверджених із змінами на 2019 р. на 53,4 млрд грн, або на 5,2%);

видатки у сумі 1170 млрд грн (більше факту за 2018 р. на 184,2 млрд грн, або на 18,7%, та більше затверджених із змінами на 2019 р. на 57,9 млрд грн, або на 5,2%);

повернення кредитів у сумі 10,8 млрд грн (більше факту за 2018 р. на 4 млрд грн, або на 58,3%, та більше затверджених на 2019 р. на 1 млрд грн, або на 10,6%);

надання кредитів у сумі 15,4 млрд грн (більше факту за 2018 р. на 7,1 млрд грн, або в 1,85 рази, та більше затверджених на 2019 р. на 1,7 млрд грн, або на 12,1%);

дефіцит (фінансування) у сумі 95,1 млрд грн (більше факту за 2018 р. на 35,9 млрд грн, або в 1,6 рази, та більше затвердженого на 2019 р. на 5,1 млрд грн, або на 5,7%), який становить 2,1% прогнозного ВВП (факт за 2018 рік – 1,7%, план на 2019 рік – 2,3%) та відповідає вимогам частини першої статті 14 Кодексу (згідно з якими дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3% прогнозного номінального обсягу ВВП).

Варто зауважити, що у день подання законопроекту до Верховної Ради Прем’єр-міністр України Гончарук О.В. публічно заявив, що на опрацювання законопроекту новий Кабінет Міністрів мав лише два тижні, а тому законопроект – це перший варіант, який ґрунтується на схвалених ще весною прогнозних макропоказниках і не враховує більшості ідей, з якими команда Президента України йшла на вибори, а тому Уряд планує при доопрацюванні законопроекту до другого читання врахувати програмні завдання Президента України і Уряду (у т.ч. Програму діяльності Кабінету Міністрів, яка розробляється /цей документ подано разом з проектом постанови ВРУ за реєстр. № 2186 від 29.09.2019 р. та схвалено Верховною Радою 04.10.2019 р./), Бюджетні висновки Верховної Ради та за необхідності уточнити прогнозні макропоказники на 2020 рік.

Крім того, Указом Президента України від 20.09.2019 р. № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції» доручено Кабінету Міністрів передбачити під час доопрацювання законопроекту відповідно до обґрунтованих потреб кошти на здійснення заходів, спрямованих на стимулювання економічного зростання, підвищення соціальних стандартів, розвиток гірських територій українських Карпат, а також збільшення обсягу коштів державного фонду регіонального розвитку.

Показники доходів проекту державного бюджету на 2020 рік розраховано на чинному податковому законодавстві (на відміну від багатьох попередніх років, коли Уряд одночасно з проектом державного бюджету подавав законопроект щодо змін до Податкового кодексу та враховував його положення у показниках доходів), а також з урахуванням положень пов’язаного законопроекту № 2144 (зокрема, в частині уточнення окремих неподаткових надходжень та їх зарахування до державного і місцевих бюджетів).

У 2020 році Урядом прогнозується зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2020 рік прогнозуються у сумі 1394 млрд грн і становлять 30,6% прогнозного ВВП, що на 2,5 відсоткових пункта менше ніж на 2019 рік (факт за 2017 р. – 34,1%, факт за 2018 р. – 33,3% ВВП, прогноз на 2019 р. – 33,1% ВВП). Зазначене вбачається недостатньо обґрунтованим, оскільки законодавством не передбачено зменшення податкового навантаження та значно збільшився податковий борг перед бюджетом /на 01.09.2019 р. – 117,2 млрд грн (або на 15,5% більше проти початку року), з них перед державним бюджетом – 98,4 млрд грн (або на 14,9% більше проти початку року)/. Наприклад, плановий показник надходжень ПДВ на 2020 рік становить лише 9,9% прогнозного ВВП, при тому що фактичні надходження ПДВ за 2017 і 2018 роки відповідно становили 10,5% ВВП, а плановий показник на 2019 рік – 11% прогнозного ВВП, водночас податковий борг з ПДВ продовжує зростати /на 01.09.2019 р. – 47,8 млрд грн, або на 20,4% більше проти початку року/. Це свідчить про наявність потенційних резервів збільшення доходів проекту державного бюджету на 2020 рік, на що також звертає увагу Рахункова палата, за оцінкою якої обсяг прогнозованих доходів менший на 59 млрд грн. Поряд з тим, збільшення доходів вбачається можливим за рахунок покращення адміністрування податків і зборів, насамперед, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, всебічного застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, недопущення проявів корупції у контролюючих органах, зниження рівня тіньової економіки (включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони).

Порівняно з плановими показниками на 2019 рік у доходах проекту державного бюджету на 2020 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:

податку на прибуток підприємств – на 19,1 млрд грн, або на 20%;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 18,5 млрд грн, або на 17,4%;

ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 16,7 млрд грн, або на 4,9%;

акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 9,2 млрд грн, або 20,9%;

власних надходжень бюджетних установ – на 2,7 млрд грн, або на 8,2%;

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 2,1 млрд грн, або на 2,4%;

зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій – на 1,9 млрд грн, або на 25,2%;

ввізного мита – на 1,7 млрд грн, або на 5,6%.

Разом з тим, порівняно з планом на 2019 рік у проекті державного бюджету на 2020 рік зменшені прогнозні показники доходів за деякими видами, зокрема:

частина чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доходу), нарахованого на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 12,1 млрд грн, або на 27,2%;

кошти, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 6,9 млрд грн, або на 14,5%;

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 1,1 млрд грн, або на 1,2%.

Крім того, на 2020 рік взагалі не заплановані надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення /далі – конфісковані кошти/. Надходження конфіскованих коштів становили за: 2017 р. – 29,7 млрд грн, 2018 р. – 140,6 тис. грн, 9 місяців 2019 р. – 1,56 млрд грн, при цьому на 2019 рік не передбачено плану таких надходжень і законодавчо не унормувано питання зарахування і розподілу конфіскованих коштів. Водночас, згідно із статтею 22 законопроекту у разі надходження конфіскованих коштів вони зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та розподіляються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Таке положення законопроекту не відповідає частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу (зокрема, статтям 23 і 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет). Тому необхідно статтю 22 законопроекту виключити та опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік конфіскованих коштів з визначенням цільового спрямуванням таких коштів.

Відповідно до розрахунків до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2020 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 172,9 млрд грн, що на 16,7 млрд грн більше очікуваного показника у 2019 році /156,2 млрд грн/ та на 41,2 млрд грн більше фактичного показника за 2018 рік /131,7 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня п.р. платникам податку грошовими коштами відшкодовано 117,4 млрд грн, що на 19,8 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2018 р., при цьому залишки невідшкодованого платникам ПДВ за 8 місяців зменшилися на 8,6 млрд грн і на 01.09.2019 р. становили 20 млрд грн.

У статті 15 законопроекту передбачено, що Національний банк після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування резервів має перерахувати до державного бюджету у 2020 р. кошти на загальну суму не менш як 40,7 млрд грн, що на 6,9 млрд грн або на 14,5% менше плану 2019 р. (47,6 млрд грн) та на 24,2 млрд грн, або в 1,6 раза, менше факту 2019 р. (64,9 млрд грн). НБУ звертає увагу, що остаточний результат розрахунку такого показника залежатиме від макроекономічних показників п.р. та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ за 2019 рік. Загалом щодо коштів від НБУ за останні два роки має місце значне відхилення фактичних надходжень від показників, врахованих у державному бюджеті (у 2018 р. – менше на 5,9 млрд грн, або на 11,7%; у 2019 р. – більше на 17,3 млрд грн, або на 36,3%), що свідчить про наявність проблеми реалістичного планування відповідного показника.

На 2020 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, заплановані в обсязі 32,4 млрд грн (факт за 2018 р. – 38,8 млрд грн, план на 2019 р. – 44,5 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 32,4 млрд грн). Відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138 (із змінами)) таке відрахування починаючи з 01.01.2019 р. здійснюється у розмірі 90% для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50 млн грн, і 50% - для інших підприємств. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що норматив відрахувань частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів господарських товариств з 2020 року застосовується на рівні 50%, що не передбачено чинними нормативно-правовими актами. Таким чином, існує можливість збільшення планового показника зазначених надходжень на 2020 рік на підставі чинної нормативно-правової бази (тобто без зменшення нормативу відповідних відрахувань).

Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном на 2020 рік заплановані в обсязі 1270 млн грн (факт за 2018 р. – 1445,6 млн грн, план на 2019 р. – 1200 млн грн, факт за 9 міс. п.р. – 1195 млн грн, що становить 136,4% плану на цей період /876 млн грн/). Таким чином, виходячи з динаміки таких надходжень у 2018-2019 рр. та з урахуванням прийняття законопроекту про оренду державного та комунального майна за реєстр. № 1055-1 (яким передбачено упорядкування процедури передачі майна в оренду із застосуванням аукціонів) вбачається обґрунтованою можливість збільшення відповідного планового показника на 2020 рік. Разом з тим, пунктом 7 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів до 01.03.2020 р. внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до законодавчих актів, що регулюють орендні відносини та діяльність господарських товариств, передбачивши норму, відповідно до якої передача в оренду державного майна, закріпленого за акціонерними товариствами на праві господарського відання і яке не використовується для виконання державою своїх функцій та не забезпечує обороноздатність держави, її економічну незалежність, яке передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно, здійснюється виключно на конкурсних засадах із спрямуванням орендної плати до державного бюджету в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів для державного майна. Зважаючи, що аналогічні доручення передбачені у законах про державний бюджет на 2018 рік (пункт 18 Прикінцевих положень) і на 2019 рік (пункт 16 Прикінцевих положень) та Урядом не виконані, воно вкотре виглядає декларативним та без відповідних змін до базового законодавства не матиме практичного застосування і відповідно впливу на показники бюджету. ГНЕУ вважає, що таке положення виглядає не зовсім коректним з точки зору вимог ч. 8 ст. 90 Регламенту, за якими якщо для реалізації положень законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни мають викладатися в розділі «Перехідні положення» законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті.

У Висновках Рахункової палати зазначено про можливість збільшення окремих показників доходів проекту державного бюджету на 2020 рік, насамперед:

ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – на 5,6 млрд грн /за рахунок зменшення обсягів контрабанди внаслідок задекларованих і розпочатих Урядом реформ податкових та митних органів, метою яких є суттєве покращення адміністрування податків/;

рентної плати за користування надрами – на 15,2 млрд грн /з урахуванням суми погашення податкового боргу до державного бюджету з рентної плати за користування надрами для видобування нафти та природного газу/;

єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, – на 2,4 млрд грн /у разі запровадження справляння цього збору з легкових автомобілів загальною масою менше 3,5 тонни, що зареєстровані за межами України/.

Крім того, при доопрацюванні законопроекту до ІІ читання може відбутися збільшення показників доходів проекту державного бюджету на 2020 рік у зв’язку з ймовірним уточненням основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2020 рік та необхідністю врахування положень відповідних законопроектів (насамперед щодо внесення змін до податкового і митного законодавства) залежно від їх стану розгляду і прийняття Верховною Радою у вересні–жовтні 2019 року.

При цьому на 11 жовтня п.р. прийнято ряд таких законопроектів, зокрема: про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи (закон від 12.09.2019 р. № 78-IX); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (закон від 11.09.2019 р. № 54-IX); про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1053-1, прийнято 20.09.2019 р.); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1073, прийнято 20.09.2019 р.); про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів (реєстр. № 1048, прийнято 02.10.2019 р.); про оренду державного та комунального майна (реєстр. № 1055-1, прийнято 03.10.2019 р.).

Поряд з тим, найближчим часом мають бути розглянуті у І читанні законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210 і № 1210-1). Крім того, Указом Президента України від 20.09.2019 р. № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції» доручено Кабінету Міністрів до 01.10.2019 р. внести на розгляд Верховної Ради законопроекти: про обіг земель сільськогосподарського призначення; про легалізацію грального бізнесу в Україні; про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування видобутку бурштину в Україні (окремі з таких урядових законопроектів зареєстровані у Верховній Раді за № 2178, № 2240, № 2241, № 2242). Вказані законодавчі ініціативи у разі їх прийняття також можуть мати вплив на показники доходів державного бюджету у наступному році.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2020 р. передбачено у сумі 2127,7 млрд грн, що становить 46,7% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2018 р. державний борг становив 1860,3 млрд грн, або 52,3% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2019 р. встановлено у сумі 2060,1 млрд грн, або 52,2% прогнозного ВВП) та є в межах відповідного параметру (47% ВВП), визначеного у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки /затвердженій постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 473/. Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. передбачено у сумі 335,6 млрд грн, що становить 7,4% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2018 р. гарантований державою борг становив 308,1 млрд грн, або 8,6% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2019 р. визначено у сумі 388,6 млрд грн, або 9,8% прогнозного ВВП).

Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2020 р. очікується у сумі 2463,3 млрд грн, що становить 54,1% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2018 р. загальний обсяг боргу становив 2168,4 млрд грн, або 60,9% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2019 р. розрахунково становить 2448,7 млрд грн, або 62% прогнозного ВВП). Отже, у наступному році планується забезпечити дотримання вимог частини другої статті 18 Кодексу (згідно з якою загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП).

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 383,8 млрд грн, що на 37,9 млрд грн, або на 11%, більше планових показників на 2019 р. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 14,6% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 8% річних, однак умови державних запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників. Хоча порівняно з 2019 р. планується зменшити дохідність запозичень, проте вона ще залишається непомірно високою, що потребуватиме значних видатків державного бюджету на обслуговування боргу.

Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій додаткової емісії банків та векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. /у 2018 р. та за 8 місяців 2019 р. такі операції не здійснювалися, навпаки у вказаний період цей Фонд достроково погасив 10,1 млрд грн заборгованості за аналогічними операціями, здійсненими у 2014-2016 рр./. Зазначені положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, про що також зауважує Рахункова палата, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу). Крім того, ГНЕУ відмічає, що реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу, порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (далі –зовнішні цільові запозичення), у 2020 р. заплановані в обсязі 22,7 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше відповідного планового показника на 2019 рік (факт за 2018 р. – 9,1 млрд грн, або 46,7% річного плану /19,5 млрд грн/, факт за 8 місяців п.р. – 6,5 млрд грн, або 31% річного плану /21,2 млрд грн/). Низький рівень залучення зовнішніх цільових запозичень є характерним і для попередніх років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів. Зважаючи на наведене, вбачається занадто оптимістичною можливість отримання у 2020 році відповідних кредитних ресурсів у запропонованому обсязі.

При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2019 році зовнішніх цільових запозичень та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення зовнішніх цільових запозичень з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу. Таке положення не відповідає вимогам частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)).

До додатка № 8 до законопроекту включено позику від Кредитної установи для відбудови (ФРН) на фінансування Проекту «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» на 2020 рік у сумі 202 млн грн (загальний обсяг позики – 7 млн євро), однак у матеріалах до законопроекту щодо програми державних запозичень на 2020 рік не вказано про наявність відповідної кредитної угоди (включаючи дату її укладання та набрання чинності).

Статтями 27 і 28 законопроекту пропонується установити, що розподіл коштів за 2 бюджетними програмами, які реалізуються за рахунок зовнішніх цільових запозичень, здійснюється Кабінетом Міністрів, а саме:

розподіл субвенції на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами /передбачено у сумі 1275 млн грн за кодом 2761600, кредитор – Європейський інвестиційний банк/;

розподіл бюджетних призначень для реалізації проекту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України» /передбачено у сумі 600 млн грн за кодом 3511650, кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку/.

Такі положення законопроекту не відповідають вимогам Кодексу. Згідно з пунктами 5 і 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаних субвенції і бюджетних призначень мав би бути передбачений відповідно у додатках № 7 і № 3 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 і частини шостої статті 23 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

Крім того, загальне найменування зовнішніх цільових запозичень, наведене у статті 4 і додатку № 8 до законопроекту, потребує приведення у відповідність до їх викладу у пункті 10 частини першої статті 40 Кодексу.

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу заплановані в обсязі 438,1 млрд грн, що на 20,7 млрд грн, або на 4,9%, більше плану на 2019 рік. При цьому, витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 292,9 млрд грн /на 20,7 млрд грн, або на 7,6%, більше планових показників на 2019 рік/, а видатки на обслуговування боргу визначені у сумі 145,2 млрд грн /на рівні бюджетних призначень на 2018 рік/. Оскільки витрати в частині зовнішніх зобов’язань розраховані на основі прогнозного курсу валюти 29,4 грн/дол. США на кінець 2020 р., ймовірним є зменшення таких витрат у разі уточнення прогнозного курсу валюти з урахуванням ревальвації гривні у 2019 р.

В інформації Мінфіну про фіскальні ризики (яка надана у складі супровідних матеріалів до законопроекту) зазначено, що значне навантаження за борговими платежами припадає на 2019-2022 роки внаслідок необхідності погашення державного зовнішнього боргу перед МВФ та за частиною ОЗДП 2014-2016 років випусків, а також у зв’язку зі значними обсягами випуску короткострокових ОВДП 2018-2019 років. Крім того, ризики державного боргу можуть посилюватись в разі ускладнення доступу України до міжнародних ринків капіталу.

Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2020 році на суму 28,9 млрд грн (на 2018 р. передбачалося 24 млрд грн, на 2019 р. – 27,3 млрд грн, а факт за 2018 р. – 8,9 млрд грн, протягом 8 місяців 2019 р. державні гарантії не надавались), що становить 3% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік та відповідає вимогам частини першої статті18 Кодексу (згідно з якими граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету).

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 5 млрд грн, що на 12,1 млрд грн менше відповідного планового показника на 2019 р. (факт за 2018 р. – 268,8 млн грн, факт за січень-серпень 2019 р. – 369,1 млн грн). Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету протягом останніх років, існують ризики щодо виконання запропонованого показника і на 2020 рік. При цьому невиконання планових надходжень від приватизації державного майна може призвести до необхідності заміщення недоотриманого обсягу шляхом здійснення понадпланових державних запозичень відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу /аналогічні операції здійснювалися у 2012, 2013, 2014, 2017 і 2018 рр./ та відповідно збільшення обсягу державного боргу і видатків на його обслуговування, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Разом з тим, Верховною Радою 02.10.2019 р. прийнято законопроект про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 1054-1), який по суті розширює коло об’єктів, можливих для приватизації (у відповідному переліку містилося більш ніж 1000 об’єктів). Крім того, Указом Президента України від 20.09.2019 р. № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції» доручено Кабінету Міністрів до 01.12.2019 р. вжити заходів щодо забезпечення підготовки об’єктів великої приватизації для проведення приватизації, а також продажу на електронних аукціонах об’єктів малої приватизації у кількості понад обсяги продажів, проведених протягом І півріччя 2019 р. Зазначене свідчить про можливість суттєвого збільшення планового показника надходжень від приватизації державного майна на 2020 рік залежно від спроможності Уряду здійснити масштабну приватизацію на прозорих і конкурсних умовах.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах на попередні роки) передбачено визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету (тобто це означає межу від 0% до 2%). Однак цим лише дублюється положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, запропонована у законопроекті редакція відповідного положення унеможливлює практичне застосування як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів, так і вільного залишку бюджетних коштів (одного із джерел фінансування державного бюджету), що також вказано у Висновках Рахункової палати. На думку Рахункової палати, наявність аналогічних положень у законах про державний бюджет на попередні роки стало однією з причин незначного обсягу залишку бюджетних коштів загального фонду державного бюджету на початок 2018 р. (3183 млн грн) і 2019 р. (326,4 млн грн), внаслідок чого протягом 2018 р. та І кварталу 2019 р. була недостатність ресурсів загального фонду для здійснення витрат державного бюджету.

Видатки проекту державного бюджету на 2020 рік розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 81 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням). Порівняно з 2019 роком кількість головних розпорядників зменшилася на 4 одиниці, що відбулося внаслідок формування нового складу Кабінету Міністрів 29.08.2019 р. та відповідно до постанови КМУ від 02.09.2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», згідно з якою:

перейменовано Міністерство розвитку громад та територій (коди 275 і 276 відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету) /раніше – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства/, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (коди 120 і 121) /раніше – Міністерство економічного розвитку і торгівлі, при цьому до нього приєднано Міністерство аграрної політики та продовольства (код 280)/, Міністерство енергетики та захисту довкілля (код 240) /раніше – Міністерство екології та природних ресурсів, при цьому до нього приєднано Міністерство енергетики та вугільної промисловості (код 110)/, Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (коди 150 і 151) /раніше – Міністерство у справах ветеранів, при цьому до нього приєднано Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (код160)/;

утворено Міністерство культури, молоді та спорту (код 380) /шляхом реорганізації Міністерства інформаційної політики (код 380) та покладення на новий орган функцій Міністерства культури (код 180) і Міністерства молоді та спорту (код 340), які ліквідовано/ і Міністерство цифрової трансформації (код 290) /шляхом реорганізації Державного агентства з питань електронного урядування/.

У зв’язку з цим, порівняно з 2019 р. суттєво змінилася кодифікація бюджетних програм та їх відповідальних виконавців у додатках № 3 і № 4 до законопроекту.

У статтях 7 і 8 законопроекту передбачено соціальні гарантії на 2020 рік, зокрема:

Таким чином, розміри прожиткового мінімуму до 1 липня 2020 року не змінюватимуться і відповідатимуть рівню грудня 2019 року, а їх зростання розпочнеться лише з 1 липня на 4,5% і з 1 грудня загалом на 8% /до грудня попереднього року/, а мінімальна зарплата зросте з 1 січня 2020 року на 13,2%. При цьому інфляція за такий період прогнозується на рівні 6%, тобто підвищення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати передбачається відповідно на 2 і 7,2 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін. Загалом соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1% тільки з вересня 2015 р., у 2016 р. (по грудню) – на 16,1%, у 2017 р. (по грудню) – на 10,1%, у 2018 р. (по грудню) – на 9%, у 2019 р. (по грудню) – на 9,4%, однак інфляція за 2014 р. становила 24,9%, за 2015 р. – 43,3%, за 2016 р. – 12,4%, за 2017 р. – 13,7%, за 2018 р. – 9,8%, на 2019 р. – прогнозується на рівні 7,4%.

За інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2019 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 3669 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4208 грн), для дітей віком до 6 років – 3439 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 4211 грн, для працездатних осіб – 3802 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4722 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3110 грн. Отже, законопроектом передбачено визначити розмір прожиткового мінімуму на 2020 рік (середньозважений розмір якого – 2078 грн), який в 2 рази нижчий за фактичний його розмір у серпні 2019 р.

При цьому ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування. Крім того, Рахункова палата і ГНЕУ звертають увагу, що установлений у статті 7 законопроекту прожитковий мінімум розраховано на основі наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, затверджених постановою КМУ від 11.10.2016 р. № 780, яка рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018 р. № 826/3639/17 і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 р. по цій справі визнана протиправною та нечинною.

Водночас, частиною другою статті 7 законопроекту доручається Кабінету Міністрів здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 грн з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення. Однак таке положення є декларативним та за висновком ГНЕУ не є нормативно-правовим і має суто розпорядчий характер, а отже є доволі сумнівним, при цьому поняття «рішучі кроки» є оціночним і може по-різному розумітися різними суб’єктами та порушує принцип правової визначеності. На запит від Комітету Мінфіном повідомлено, що у разі встановлення вказаного розміру прожиткового мінімуму додаткові видатки бюджету становитимуть 366,3 млрд грн, а Мінсоцполітики поінформувало, що питання прожиткового мінімуму потребує комплексного оновлення підходів до визначення такого показника з метою забезпечення більш прозорого механізму його встановлення та застосування.

Відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) з 01.01.2017 р. розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Отже, на 2020 рік такий посадовий оклад становитиме 2102 грн і на 2621 грн буде меншим мінімальної зарплати, що вимагатиме від керівників бюджетних установ встановлювати доплати, надбавки, премії для тих працівників,  посадові оклади яких менші за мінімальну зарплату, внаслідок чого зберігатиметься «зрівнялівка» в оплаті праці і не буде забезпечено диференціації в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи.

ГНЕУ, підтримуючи пропозицію підвищення мінімальної зарплати, акцентує увагу на необхідності відновлення міжпосадових співвідношень та вважає за доцільне, використовуючи досвід країн ЄС, установити законодавчу норму обов’язкового коригування основних державних соціальних стандартів і гарантій у сфері доходів відповідно до індексу інфляції у випадку підвищення споживчих цін більш як на 2%.

Незважаючи на те, що видатки проекту державного бюджету на 2020 рік на 5,2% більше бюджетних призначень на 2019 р., Рахункова палата вказує на зменшення реальних, тобто без урахування цінового чинника, видатків державного бюджету на 3,7%.

У проекті державного бюджету на 2020 рік видатки споживання визначені в обсязі 983,4 млрд грн /на 15,6 млрд грн, або на 1,6%, більше бюджетних призначень на 2019 р./ і становлять 84,1% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 157,1 млрд грн /на 14,3 млрд грн, або на 10%, більше бюджетних призначень на 2019 р./ і становлять 13,4% загального обсягу видатків, а решта видатків в обсязі 29,5 млрд грн (2,5% загального обсягу видатків) є нерозподіленими (у т.ч. нерозподілені видатки на національну безпеку і оборони – 28 млрд грн, резервний фонд –1,5 млрд грн). За економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

оплату праці працівників бюджетних установ – 182,4 млрд грн /на 8,7 млрд грн, або на 5%, більше бюджетних призначень на 2019 рік/;

трансферт Пенсійному фонду – 172,6 млрд грн /на 5,1 млрд грн, або на 3%, більше бюджетних призначень на 2019 рік/;

трансферти місцевим бюджетам – 151,1 млрд грн /на 137,2 млрд грн, або на 47,6%, менше бюджетних призначень на 2019 р./;

обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн /на рівні бюджетних призначень на 2019 рік/.

Видатки для Пенсійного фонду за бюджетною програмою (код 2506080) акумулюють в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду /тобто, окремо не визначено кошти для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання дефіцит Пенсійного фонду встановлюватиметься виключно при затвердженні Кабінетом Міністрів бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2020 рік, без внесення змін до нього. При цьому обсяг видатків для Пенсійного фонду на 2020 рік порівняно з уточненим планом на 2019 р. (182,2 млрд грн) заплановано на 9,6 млрд грн, або на 5,3%, менше. У зв’язку з цим виникає питання щодо обґрунтованості обсягу таких видатків, зважаючи на необхідність продовження заходів щодо осучаснення пенсійних виплат та проведення автоматичного перерахунку пенсій з 1 березня 2020 року. За інформацією Мінсоцполітики додаткова потреба Пенсійного фонду у коштах державного бюджету може складати 23 млрд грн, однак може бути меншою за умов збільшення обсягів власних надходжень Фонду, а саме від єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема внаслідок економічного зростання, зменшення тіньової економіки, легалізації занятості та оплати праці. Рахункова палата звертає увагу, що значними є ризики посилення залежності виплати пенсій і допомоги від отримання Пенсійним фондом позичок з єдиного казначейського рахунку. У цьому зв’язку слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 10 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з ЄКР, яка станом на 01.10.2019 р. становила 56,6 млрд грн і з початку п.р. зросла на 3,8 млрд грн. У Висновках Рахункової палати відмічено, що вкотре не запропоновано вирішення багаторічної проблеми повернення на ЄКР 48,05 млрд грн, залучених у 2007–2014 рр. на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, та з урахуванням зростання у п.р. такої заборгованості ризики неповернення цих коштів дедалі збільшуються.

Однією з особливостей проекту державного бюджету на 2020 рік щодо соціального забезпечення є передбачення за двома бюджетними програмами Мінсоцполітики (коди 2501230 і 2501030) видатків на наданням пільг і житлових субсидій населенню та виплату допомоги сім`ям з дітьми й деяким іншим категоріям громадян, які до 2020 р. здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету (таку зміну порядку здійснення відповідних видатків запропоновано у пов’язаному законопроекті № 2144).

При цьому видатки за програмою 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» передбачені у сумі 47,6 млрд грн, що на 10,4 млрд грн, або на 17,9%, менше загального затвердженого обсягу відповідних видатків (58,05 млрд грн), які у 2019 р. надаються за цією програмою (20 млрд грн) та за рахунок двох субвенцій за кодами 2511220 та 3511230 (35,1 млрд грн і 2,95 млрд грн), а також на 2,4 млрд грн, або на 4,8%, менше загального уточненого обсягу таких видатків на 2019 р. Відтак, виникає питання щодо достатності запланованого обсягу зазначених видатків на наступний рік, у т.ч. через можливе зростання цін на житлово-комунальні послуги.

Поряд з тим, обсяг видатків на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та деяким іншим категоріям громадян за програмою 2501030 (59,5 млрд грн) зменшено на 3,5 млрд грн, або на 5,5%, порівняно з аналогічними видатками на 2019 р. (які у п.р. здійснюються за рахунок субвенції за кодом 3511340 у сумі 63 млрд грн) за одночасного розширення контингенту отримувачів допомоги та в умовах запланованого підвищення у 2020 р. соціальних стандартів, у зв’язку з чим посилюються ризики недостатності запланованого обсягу коштів на цю мету. Разом з тим, за рахунок таких видатків в рамках державної допомоги сім’ям з дітьми серед іншого планується забезпечувати запроваджені урядові ініціативи щодо надання окремих видів допомог, передбачених постановами КМУ від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”» (здійснення з 01.01.2019 р. відшкодування вартості такої послуги у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, встановленого станом на 1 січня відповідного року /у 2020 р. – 1779 грн/) та від 13.03.2019 р. №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (надання допомоги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку), однак на даний час таке питання не врегульовано на законодавчому рівні (види допомоги сім’ям з дітьми та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»), на що звертав увагу Уряду Комітет при аналізі виконання державного бюджету у 2019 р. Натомість вказані нові соціальні допомоги Урядом пропонується віднести до видаткових повноважень державного бюджету на постійній основі шляхом внесення змін до Кодексу (у пов’язаному законопроекті № 2144) без передбачення відповідних норм у базовому законі.

Проект державного бюджету на 2020 рік в частині видатків на охорону здоров’я передбачає продовження розпочатої медичної реформи, здійснюваної відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», при цьому комунальні заклади охорони здоров’я мають долучитися до програми медичних гарантій з 1 квітня 2020 року. У зв’язку з цим, Урядом запропоновані відповідні зміни до Кодексу (у пов’язаному законопроекті № 2144) та на 2020 рік на реалізацію програми медичних гарантій (включаючи всі види медичної допомоги) передбачено видатки для Національної служби здоров’я за бюджетною програмою 2308060 в обсязі 72,1 млрд грн (що за поясненнями МОЗ включає кошти на: первинну медичну допомогу – 19,1 млрд грн; екстрену медичну допомогу – 4,7 млрд грн; вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану), паліативну медичну допомогу, медичну реабілітацію, медичну допомогу дітям до 16 років, медичну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами – 44,5 млрд грн; відшкодування вартості лікарських засобів – 3,1 млрд грн; резерв – 0,7 млрд грн) та збережено надання до 01.04.2020 р. медичної субвенції місцевим бюджетам у сумі 14,6 млрд грн. Крім того, пунктом 8 Прикінцевих положень законопроекту пропонується фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ, Національної академії медичних наук, Державного управління справами, Національної академії наук, Мінсоцполітики та не уклали договір з Національною службою здоров’я про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснювати у 2020 році за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами відповідних вищезазначених головних розпорядників коштів.

Кошти для централізованого забезпечення хворих дороговартісними лікарськими засобами та медичними виробами передбачено у сумі 4,9 млрд грн, що менше ніж у 2019 р. (6,6 млрд грн). На рівні п.р. визначено видатки на лікування громадян України за кордоном (689,9 млн грн).

Разом з тим, Рахункова палата звертає увагу, що порядок реалізації державних медичних гарантій з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги і третинної (високоспеціалізованої) амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, екстреної, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації, переліки й обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету, не визначені; вартість послуг за цими видами медичної допомоги не встановлена, а видатки, передбачені на 2019 рік для впровадження пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги не здійснювалися, а відтак застерігає про наявні ризики й можливі проблеми з фінансовим забезпеченням окремих закладів охорони здоров’я.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Однак, за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я на 2020 рік становитиме 131,8 млрд грн, або 2,9% ВВП. Відповідно до цієї ж статті вказаного Закону програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою у складі закону про державний бюджет на відповідний рік, але до законопроекту вона не подана.

Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони в інформації щодо врахування пропозицій РНБО (що є у складі супровідних матеріалів до законопроекту відповідно до пункту 11 частини першої статті 38 Кодексу) зазначено, що:

пропозицій від РНБО до законопроекту по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України, та обсягів видатків на національну безпеку і оборону до Мінфіну не надходило;

у законопроекті з урахуванням вимог статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» загальний ресурс на безпеку і оборону передбачено у сумі 245,8 млрд грн (5,4% ВВП), у т.ч.: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони – у сумі 207,8 млрд грн (із загального фонду – 194,8 млрд грн /на рівні 2019 р./, із спеціального фонду – 13 млрд грн), державні гарантії – у сумі 10 млрд грн, а також додаткові видатки із загального фонду за бюджетною програмою РНБО «Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону» (код 6501060) в сумі 28 млрд грн, які будуть розподілені окремо за рішенням РНБО.

Зокрема, статтею 26 законопроекту пропонується (як виняток з абзацу другого частини четвертої статті 33, частини одинадцятої статті 23 та пункту 11 частини першої статті 38 Кодексу) здійснити розподіл коштів за бюджетною програмою 6501060 за рішенням РНБО (з визначенням головного розпорядника коштів, відповідального виконавця бюджетних програм, напряму використання коштів, обсягу видатків споживання, у т.ч. на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії, і видатків розвитку), на підставі якого Мінфіном вносяться зміни до розпису державного бюджету за поданням головних розпорядників коштів. Таке положення не відповідає частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу (зокрема, вищезгаданим у статті 26 законопроекту, а також частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет, частині шостій статті 23 щодо передачі бюджетних призначень за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Крім того, зазначене, на думку Рахункової палати, посилює корупційні ризики унаслідок прийняття неефективних управлінських рішень, «ручного» управління коштами за відсутності встановленого порядку розподілу. Отже, з метою дотримання бюджетного законодавства та передбачення обсягів видатків на 2020 р. за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони відповідно до реальних потреб цього сектору при доопрацюванні законопроекту належить статтю 26 та видатки за бюджетною програмою 6501060 у сумі 28 млрд грн виключити, здійснивши розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів з урахуванням рішення РНБО, що також вказано у Висновках Рахункової палати. При цьому Комітет направив відповідне звернення до РНБО з метою своєчасного врегулювання такого питання.

Статтею 18 законопроекту /аналогічна норма передбачалася у законах на 2015-2019 рр./ пропонується дозволити Міноборони у 2020 р. продовжити до 31.03.2020 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до вказаних законів. Рахункова палата і ГНЕУ також звертають увагу на такі вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо видатків на державне управління слід зазначити, що у проекті державного бюджету на 2020 рік видатки на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади визначені відповідно до прийнятого новим Урядом рішення щодо їх оптимізації (постанова КМУ від 02.09.2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»), проте не відбулося відповідного зменшення таких видатків порівняно з бюджетними призначеннями на 2019 р. Таким чином, доцільно рекомендувати Уряду здійснити заходи з оптимізації цієї системи, забезпечивши скорочення чисельності працівників таких органів, виходячи з необхідності усунення дублювання функцій і повноважень між державними органами та спрощення управлінських процедур із застосуванням цифрових трансформацій, та відповідно переглянути зазначені видатки.

Поряд з тим, на 2020 рік за загальним фондом передбачені видатки за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» у сумі 1215 млн грн (з них на оплату праці – 869,5 млн грн), що лише на 15,7 млн грн менше бюджетних призначень на 2019 рік, хоча попередньо планувалося завершити набір фахівців з питань реформ у п.р. Слід нагадати, що заходи за цією програмою здійснюються з 2017 р. відповідно до низки рішень Уряду щодо реформування державного управління (постанови КМУ від 18.08.2017 р. № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» і № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» та від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» /із змінами/) та встановлюють особливі умови оплати праці новостворених структурних підрозділів у визначених Урядом органах державної влади (зокрема, в частині встановлення щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ у розмірі від 30,5 до 40,5 тис. грн).

У проекті державного бюджету на 2020 рік передбачено Мінфіну видатки загального фонду для Бюро фінансових розслідувань за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» у сумі 1288,1 млн грн та для Агентства з управління державним боргом за бюджетною програмою 3508010 «Керівництво та управління у сфері реалізації політики з питань управління державним боргом» у сумі 52,8 млн грн, однак законодавчо не врегульовано питання створення та функціонування цих органів. Рахункова палата зауважує, що планування таких бюджетних програм є передчасним, оскільки законодавчі підстави для їх запровадження на час подання законопроекту до Верховної Ради відсутні. При цьому потрібно зазначити, що Верховна Рада 02.10.2019 р. прийняла у І читанні законопроект «Про Бюро фінансових розслідувань» (реєстр. № 1208-2), а урядовий законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» за реєстр. № 2104 /щодо створення Боргового агентства/ ще не розглядався.

У зв’язку з проведенням у наступному році Всеукраїнського перепису населення та чергових місцевих виборів суттєво збільшено порівняно з 2019 р. видатки загального фонду за відповідними бюджетними програмами: «Статистичні спостереження та переписи» (код 1207020) – в 13,9 раза (передбачено у сумі 3,4 млрд грн проти 0,25 млрд грн на 2019 р.); «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (код 6741020) – в 8,7 раза (передбачено у сумі 2,14 млрд грн проти 0,25 млрд грн на 2019 р.).

Відповідно до Закону України «Про політичні партії в України» у законопроекті передбачено видатки загального фонду на фінансове забезпечення політичних партій у сумі 1034,4 млн грн, а саме за бюджетними програмами «Відшкодування витрат політичним партіям, пов’язаних із фінансуванням їх передвиборної агітації на виборах народних депутатів України» (код 6731110) у сумі 467,3 млн грн та «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) у сумі 567,1 млн грн. При цьому у зв’язку з прийняттям Верховною Радою 02.10.2019 р. законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (реєстр № 1029), яким зменшено наполовину загальний обсяг фінансового забезпечення статутної діяльності політичних партій, при доопрацюванні законопроекту належить відповідно зменшити обсяг видатків за бюджетною програмою 6331020.

Щодо забезпечення функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя у проекті державного бюджету на 2020 рік відповідні видатки передбачені в обсязі 17,9 млрд грн (з них за загальним фондом – 13,95 млрд грн), що на 4,9% перевищує відповідний обсяг видатків на 2019 рік. При цьому за спеціальним фондом на вказану мету планується отримати судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави у сумі 3,9 млрд грн (відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу). Однак, за інформацією, наведеною у матеріалах до законопроекту, не врахованими залишилися пропозиції Вищої ради правосуддя по статтях, пов’язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя, загалом на суму 18,6 млрд грн, у т.ч. на:  Службу судової охорони – 7,4 млрд грн (за поясненнями Уряду передбачені кошті у сумі 1 млрд грн дозволять належним чином розпочати діяльність Служби у 2020 р.), оплату праці з нарахуваннями – 8 млрд грн (але для судової влади видатки на оплату праці (без нарахувань) визначено в обсязі 13,8 млрд грн, або на 21,4% більше, ніж затверджено на 2019 р.), інші поточні витрати – 2,5 млрд грн, капітальні видатки – 0,7 млрд грн.

Виникає питання щодо доцільності передбачення у законопроекті статей 20 і 24 щодо проведення процедур ліквідації у 2020 р. в межах видатків, передбачених у державному бюджеті: Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищим господарським судом та Вищим адміністративним судом – в межах видатків Верховному Суду; Державною фіскальною службою – в межах видатків Державній податковій службі та Державній митній службі. Відповідні питання унормовано в абзаці другому частини одинадцятої статті 51 Кодексу (згідно з яким у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються) та не потребують додаткового законодавчого врегулювання.

Видатки для забезпечення органів прокуратури на 2020 рік визначено в обсязі 7,7 млрд грн, або на 5,5% більше ніж на 2019 р., але потребуватимуть перерахунку, зважаючи на прийняття Верховною Радою Закону України від 19.09.2019 р. № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

У законопроекті збережено видатки за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освітніх, наукових та спортивних програм для молоді» у сумі 500 млн грн. Такий Фонд засновано Указом Президента України від 06.11.2018 р. № 357 та видатки на 2019 рік визначені в обсязі 1 млрд грн, проте за 8 місяців 2019 р. не використовувалися через відсутність відповідного нормативно-правового регулювання (порядку використання бюджетних коштів та паспорту цієї бюджетної програми). Разом з тим, Указом Президента України від 28.09.2019 р. № 718 внесено зміни до вищезазначеного Указу, якими уточнено назву такого Фонду та здійснювані в рамках нього заходи. З урахуванням внесених змін існуватиме Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту. Водночас, доручено Кабінету Міністрів розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроекти, зокрема, про: внесення змін до Кодексу (визначивши механізм, що забезпечуватиме акумулювання невикористаних у попередні роки коштів, передбачених на фінансове забезпечення заходів цього Фонду, для використання у наступних роках з урахуванням їх цільового призначення); внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (передбачивши зарахування залишку коштів за бюджетною програмою 2201070 на кінець п.р. до спеціального фонду державного бюджету та його збереження на рахунках спеціального фонду для здійснення у 2020 р. відповідних видатків), а також передбачити під час доопрацювання законопроекту включення зазначеного залишку коштів до зазначених видатків незалежно від запланованого обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою на 2020 рік.

На 2020 рік значний обсяг витрат державного бюджету планується спрямувати на дорожню інфраструктуру – близько 74,32 млрд грн виключно за спеціальним фондом (бюджетні призначення на 2019 р. – 55,6 млрд грн, з них за загальним фондом – 0,5 млрд грн, за спеціальним фондом на реалізацію програм і проектів держаного фонду регіонального розвитку – 1 млрд грн). При цьому кошти державного дорожнього фонду за рахунок відповідних доходів спеціального фонду державного бюджету (69,65 млрд грн) розподілено відповідно до частини четвертої статті 24-2 Кодексу за такими бюджетними програмами:

«Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) у сумі 38 млрд грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) у сумі 22,17 млрд грн;

«Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) у сумі 6,3 млрд грн;

«Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (код 3107020) у сумі 3,17 млрд грн.

Крім того, для реалізації інвестиційних проектів у сфері дорожнього господарства за рахунок зовнішніх цільових позик передбачено залучити 4,67 млрд грн.

Рахункова палата зауважує, що за результатами проведених аудитів виявлені нею порушення і недоліки при розподілі коштів державного дорожнього фонду та неекономне, нерезультативне і з порушенням чинного законодавства їх використання, свідчать про значні ризики неефективного розподілу і використання наявних ресурсів. Зокрема, кошти розпорошувалися між значною кількістю об’єктів, при цьому на завершення капітального ремонту деяких об’єктів не передбачалися, здійснення робіт відкладалося і відповідно кошторисна вартість незавершеного будівництва збільшувалася через руйнацію та пошкодження вже побудованого дорожнього покриття.

Щодо надання бюджетної підтримки агропромислового комплексу у проекті державного бюджету на 2020 рік за загальним фондом передбачено кошти лише за однією новою бюджетною програмою 1201040 «Здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення» у сумі 4,4 млрд грн /на 2019 р. встановлено бюджетні призначення за такими основними напрямами: фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (1 млрд грн), державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників (0,4 млрд грн), державна підтримка тваринництва (3,5 млрд грн), фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (0,9 млрд грн)/, незважаючи на значну роль цього сектору економіки у формуванні ВВП та його експортний потенціал. У Висновках Рахункової палати зауважено, що запровадження цієї бюджетної програми є передчасним у зв’язку з відсутністю законодавчих підстав.

На 2020 р., як і у 2019 р., за спеціальним фондом передбачено надання з державного бюджету кредитів фермерським господарствам (67 млн грн) за рахунок коштів, які надійдуть від повернення таких кредитів.

Слід також звернути увагу, що Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» містить норми щодо надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, а відповідно до пункту 42 розділу VI Кодексу у 2017-2021 рр. щорічний обсяг коштів державного бюджету на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників становить не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві (орієнтовно 8,4 млрд грн) /хоча у пов’язаному законопроекті № 2144 пропонується такий обсяг коштів визначати не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві/.

Статтею 21 законопроекту передбачається встановити, що розподіл коштів за напрямами, об’єктами та/або заходами за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Однак таке положення (у запропонованій редакції) не потребує законодавчого врегулювання, зважаючи на положення частини сьомої статті 20 Кодексу /щодо затвердження за рішенням КМУ порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами/. Крім того, Рахункова палата пропонує виключити із законопроекту цю статтю, оскільки відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 22 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Для надання державної підтримки вугільній галузі у проекті державного бюджету на 2020 рік за загальним фондом передбачені видатки у сумі 2947,5 млн грн (у т.ч. на реструктуризацію вугільної галузі – 1997,7 млн грн, ліквідацію вугледобувних та торфодобувних підприємств – 659,7 млн грн, гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах – 290 млн грн), який загалом на 14,3% перевищує показники, затверджені у державному бюджеті на 2019 рік. Але впродовж п.р. для забезпечення нагальних та невідкладних проблем вугільної галузі (насамперед для виплати зарплати шахтарям держпідприємств та забезпечення проведення оплати спожитої електроенергії цими підприємствами) з резервного фонду державного бюджету надано додатково 950 млн грн, які за звітними даними використані майже у повному обсязі. Здійснення таких видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду і відповідно не узгоджується із частиною першою статті 24 Кодексу (резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету). Крім того, для збільшення ресурсу на здійснення заходів з реструктуризації вугільної галузі у поточному і попередніх роках за рішеннями Уряду здійснювався в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів перерозподіл видатків, зокрема шляхом зменшення видатків на ліквідацію вугледобувних та торфодобувних підприємств, що в свою чергу має наслідком гальмування процесу підготовки шахт до закриття. Отже, постає питання щодо достатності передбачених коштів для вирішення проблем вугільної галузі.

У проекті державного бюджету на 2020 рік не передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами. Натомість передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінекономіки за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) видатки загального фонду у сумі 2339,4 млн грн (на рівні загального обсягу відповідних видатків, визначеного у державному бюджеті на 2019 рік). При цьому статтею 25 законопроекту пропонується (як виняток з пункту 7 частини дев’ятої статті 33, частин другої, третьої та сьомої статті 33-1 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу) розподіляти кошти між головними розпорядниками коштів (з визначенням нових бюджетних програм) за рішенням Кабінету Міністрів на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Таке положення не відповідає частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу (зокрема, вищезгаданим у статті 25 законопроекту, а також частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет, частині шостій статті 23 щодо передачі бюджетних призначень за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Отже, з метою дотримання бюджетного законодавства при доопрацюванні законопроекту належить статтю 25 та видатки за бюджетною програмою 1211120 у сумі 2,3 млрд грн виключити, здійснивши розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів на підставі рішення зазначеної Міжвідомчої комісії, що також вказано у Висновках Рахункової палати.

У Висновках Рахункової палати окремо зазначено, що за її оцінкою є можливості для оптимізації запропонованих у законопроекті як кількості бюджетних програм, так і обсягів видатків:

внаслідок непослідовної державної політики, прийняття неефективних управлінських рішень, неналежного планування за деякими бюджетними програмами, які передбачаються на 2020 рік, видатки упродовж останніх років за ініціативою головних розпорядників бюджетних коштів зменшувалися та перерозподілялися на інші бюджетні програми;

у звітах про проведені Рахунковою палатою у 2018 р. і І півріччі 2019 р. аудити неодноразово зазначалося про неналежне планування бюджетних програм, унаслідок чого кошти державного бюджету використовувалися з порушенням чинного законодавства і неефективно;

за деякими бюджетними програмами, які у 2018–2019 роках не здійснювалися у планових обсягах, є можливості для оптимізації видатків.

Видатки державного фонду регіонального розвитку передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за кодом 2761070 у сумі 9,5 млрд грн, що становить 0,99% доходів загального фонду проекту державного бюджету (відповідно до вимог частини першої статті 24-1 Кодексу при складанні проекту державного бюджету державний фонд регіонального розвитку визначається в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду, однак у пов’язаному законопроекті № 2144 пропонується визначити обсяг цього фонду не більше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду). Такі видатки передбачені за загальним фондом державного бюджету на відміну від 2019 року (у якому видатки визначені загалом у сумі 7,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 6,7 млрд грн, за спеціальним фондом – 1 млрд грн).

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2020 рік у законопроекті побудовані на основі чинного законодавства з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу у пов’язаному законопроекті № 2144 та здійснюваних окремих заходів з реалізації реформ у сферах місцевого самоврядування, охорони здоров’я, освіти, соціального захисту населення.

На 2020 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1445 місцевими бюджетами (з яких – 859 бюджетів об’єднаних територіальних громад /далі – ОТГ/), що на 41 одиницю більше ніж у 2019 р. Разом з тим, за інформацією Мінрегіону такі відносини не встановлено з бюджетами 28 ОТГ, в яких у 2019 р. відбулися перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради і відповідного сільського, селищного, міського голови, додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад та приєднання сільських, селищних громад до ОТГ. Для забезпечення правових підстав щодо встановлення взаємовідносин між бюджетами відповідно до вимог пункту 2-1 частини першої статті 2 і пункту 3 частини четвертої статті 67 Кодексу Кабінету Міністрів належить терміново ухвалити необхідні рішення щодо зазначених ОТГ.

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2020 рік становить 151,1 млрд грн, у т.ч. із загального фонду – 125,8 млрд грн, спеціального фонду – 25,3 млрд грн.

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

дотації у сумі 21,8 млрд грн, що на 4,1 млрд грн, або на 15,7% менше, ніж визначено на 2019 рік, з них:

– базову дотацію у сумі 13,3 млрд грн, що на 2,9 млрд грн, або на 28%, більше порівняно з 2019 р., яку отримають 19 обласних бюджетів, 38 бюджетів міст обласного значення, 356 районних бюджетів та 619 бюджетів ОТГ;

– стабілізаційну дотацію у сумі 200 млн грн, що на 3,9 млн грн, або 1,9% менше порівняно 2019 р.;

– додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у сумі 7,9 млрд грн, що на 7 млрд грн, або на 47%, менше ніж у 2019 р. /така дотація відповідно до Кодексу встановлюється для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами/. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту при розподілі цієї дотації враховано нові параметри (а саме кількість учнів закладів середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, кількість внутрішньо переміщених осіб) та змінено пропорції врахування відповідних параметрів, що передбачено у пов’язаному законопроекті № 2144, проте не наведено аргументації щодо зменшення обсягу цієї дотації. За висновками Асоціації обласних та районних рад, Асоціації міст, Асоціації ОТГ чинний порядок здійснюваного на обласному рівні розподілу цієї дотації між місцевими бюджетами свідчить про нерівномірність та необ’єктивність такого розподілу і не сприяє забезпеченню достатнього рівня видатків у відповідних сферах, що здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування та з районних бюджетів;

– додаткову дотацію на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності та літакобудування – 405,1 млн грн (на 48,7 млн грн, або на 13,7%, більше ніж у 2019 р.). Однак втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються /прикладом є справляння відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у розмірі 25% податку/;

субвенції передбачаються у сумі 103,95 млрд грн, що на 139,97 млрд грн, або на 57,4%, менше порівняно з 2019 р., зокрема:

– освітня субвенція в обсязі 77,53 млрд грн, що на 7,9 млрд грн, або на 11,4%, більше ніж передбачено на 2019 рік. При цьому у складі освітньої субвенції заплановано резерв коштів у сумі 663,7 млн грн /обсяг якого відповідно до частини третьої статті 103-2 Кодексу не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції/. На відміну від 2019 р. у складі субвенції не передбачено нерозподілені видатки для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень /на 2019 рік такі кошти передбачені у сумі 681 млн грн/. Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, у загальному обсязі субвенції враховано видатки на зростання соціальних стандартів та контингенту учнів, що здобувають загальну середню освіту. Поряд з тим, на виконання підпункту 1 пункту 6 розділу XII Закону України «Про освіту», згідно з яким передбачено поетапне (до 2023 р.) щорічне збільшення посадових окладів педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії до 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, постановою КМУ від 10.07.2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» встановлено з 01.01.2020 р. відповідне поетапне збільшення оплати праці педагогічних працівників. Однак, в освітній субвенції кошти на виконання зазначених норм не враховані. За оцінкою Асоціації міст додаткова потреба у таких коштах становить 27,5 млрд грн;

– медична субвенція в обсязі 14,6 млрд грн, що на 41,1 млрд грн, або на 73,8%, менше ніж передбачено на 2019 рік, яку планується надавати лише у січні–березні 2020 р. у зв’язку із запропонованим Урядом відтермінуванням до 01.04.2020 р. переходу на фінансове забезпечення Національною службою здоров’я вторинної медичної допомоги, що передбачено у пов’язаному законопроекті № 2144. У розрахунку цієї субвенції передбачено цільові видатки у сумі 0,5 млрд грн, з яких на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет – 0,21 млрд грн, лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу – 0,27 млрд грн. При цьому згідно із статтею 23 законопроекту пропонується зберегти на рахунках відповідних місцевих бюджетів залишків коштів медичної субвенції на 01.04.2020 р. для використання на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я, які є надавачами медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій;

– із субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту залишилася одна субвенція у сумі 1,2 млрд грн і порівняно з 2019 р. загальний обсяг таких субвенцій зменшено на 100,8 млрд грн, або на 98,8%. Зазначене пов’язано із запропонованою Урядом (у пов’язаному законопроекті за реєстр. № 2144) передачею на фінансове забезпечення безпосередньо з державного бюджету видатків на надання пільг і житлових субсидій населенню та виплату допомоги сім`ям з дітьми й деяким іншим категоріям громадян, що у 2019 р. здійснюються за рахунок трьох субвенцій;

– субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у сумі 504,46 млн грн /на рівні п.р./

– субвенція на розвиток екстреної медичної допомоги у сумі 922,6 млн грн (на рівні п.р.), але з розподілом між областями, які не приймали участі у відповідному пілотному проекті, що запроваджений у 2019 р.;

–  субвенція на придбання агіографічного обладнання у сумі 80,8 млн грн (на 69,2 млн грн, або на 46,2% менше, ніж на 2019 рік, що за інформацією МОЗ пов’язано із завершенням у 2020 р. заходів щодо забезпечення закладів охорони здоров’я ангіографічним обладнанням для 100 % покриття території країни мережею реперфузійних центрів).

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 25,3 млрд грн, з яких на:

– фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 22,2 млрд грн, що на 7,5 млрд грн більше ніж на 2019 рік /надається на виконання пункту 2 частини третьої статті 24-2 та статті 103-1 Кодексу в рамках державного дорожнього фонду/;

– реалізацію інвестиційних проектів за рахунок зовнішніх цільових позик, а саме на: завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі (560 млн грн); подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (356,3 млн грн); реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (0,7 млрд грн); реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1,1 млрд грн);

– реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» – 485 млн грн, або на 475 млн грн більше, ніж у п.р. (за рахунок міжнародної допомоги).

При цьому законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами 12 трансфертів з державного бюджету, або 38,7% їх загальної кількості (з яких нова лише одна субвенція), що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду. Зокрема, йдеться про стабілізаційну дотацію та субвенції на:

формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 2,1 млрд грн (на рівні 2019 р.);

здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я – 1,5 млрд грн (нова субвенція для підтримки комунальних закладів в системі охорони здоров’я, що не надають послуг за програмою медичних гарантій);

забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн (на 206,3 млн грн, або на 17%, більше ніж на 2019 р.);

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів – 100 млн грн (на 50 млн грн, або в 2 рази, більше ніж на 2019 р.);

забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн (на 206,3 млн грн, або на 17%, більше ніж на 2019 р.);

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів – 100 млн грн (на 50 млн грн, або в 2 рази, більше ніж на 2019 р);

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – 137,5 млн грн (на рівні п.р.);

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,3 млрд грн, з них за загальним фондом – 0,2 млрд грн (на 325 млн грн, або на 65%, менше ніж на 2019 р);

проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» – 100 млн грн (на 50 млн грн, або на 33,3% менше, ніж на п.р);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та які потребують поліпшення житлових умов, – 305,1 млн грн (на рівні п.р.); внутрішньо переміщених осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, і визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи або учасниками бойових дій та які потребують поліпшення житлових умов, – 248,4 млн грн (на 223,4 млн грн, або у 9,9 разів, більше ніж на п.р); сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули, і для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав та які потребують поліпшення житлових умов. – 200 млн грн (на рівні п.р.).

У законопроекті не передбачені окремі субвенції, які визначені на 2019 р., серед них на: здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (4,7 млрд грн), реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти (1,5 млрд грн), реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості (1 млрд грн).

До державного бюджету у 2020 році планується отримати реверсну дотацію в обсязі 8,8 млрд грн (на 1,9 млрд грн, або на 28,5%, більше ніж у п.р.), яку будуть перераховувати до державного бюджету 5 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 38 районних бюджетів та 139 бюджетів ОТГ.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахункові показники місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) на 2020 рік становлять загалом: видатки і кредитування – 465,6 млрд грн /що менше ніж враховано при затвердженні державного бюджету на 2019 р. на 103 млрд грн, або на 18,1% та пов’язане переважно з передачею на здійснення з державного бюджету значної частини видатків на виконання державних програм соціального захисту/, доходи – 323,3 млрд грн /відповідно більше на 36,1 млрд грн, або на 12,6%/.

Порівняно з 2019 р. на наступний рік у законопроекті передбачається незначне збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2020 рік становитиме за надходженнями і витратами 9,5% порівняно з 8,6% за надходженнями і витратами у 2019 р.).

Таке збільшення спеціального фонду пояснюється, насамперед, тим, що з 2020 року згідно з пунктами 1-3 частини третьої статті 29 Кодексу окремі податки зараховуються у повному обсязі (у 2019 р. – 75%) до спеціального фонду державного бюджету як джерела формування державного дорожнього фонду. Зокрема, у частині доходів джерелами цього фонду на наступний рік є: 100% акцизного податку з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби та шини до них (у 2019 р. – 75% таких платежів), 100% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. У законопроекті загальний обсяг планових показників таких надходжень становить 69,65 млрд грн (що на 19,2 млрд грн, або на 38,1%, більше ніж на 2019 р.).

Виходячи з наявної інформації секретаріатом Комітету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту, які під час опрацювання законопроекту у підкомітетах надавалися за відповідними напрямами народним депутатам – членам Комітету та 09.10.2019 р. надіслані на їх електронну пошту у ВРУ.

Щодо відповідності законопроекту чинному законодавству

Частинами третьою та четвертою статті 153 Регламенту визначено окремі вимоги щодо підготовки законопроекту про державний бюджет на наступний рік, а саме такий законопроект має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту), а також не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів.

Насамперед, про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище по тексту, а також вказано ГНЕУ і Рахунковою палатою у своїх висновках.

Слід також зазначити, що попереднім Кабінетом Міністрів не виконано вимоги частин сьомої і восьмої статті 33 Кодексу, частини першої статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» і частини першої статті 152 Регламенту щодо схвалення не пізніше 1 червня 2019 р. Бюджетної декларації на 2020-2022 роки та у триденний строк її подання разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради, при тому що саме попередній Кабінет Міністрів ініціював відповідні законодавчі норми щодо Бюджетної декларації. Таким чином, наразі немає урядового документу середньострокового бюджетного планування, що мав би визначати засади бюджетної політики і показники державного бюджету на 2020-2022 роки і бути основою для складання проекту державного бюджету на 2020 рік та прогнозів місцевих бюджетів на 2021 і 2022 роки.

Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих норм законодавчих актів /зокрема, статтями 25 і 26, пунктами 3-5 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту, що також зазначають Рахункова палата та ГНЕУ. При цьому, ГНЕУ зауважує, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

При цьому пункт 5 Прикінцевих положень законопроекту (згідно з яким норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI Закону України “Про державну службу” застосовуються до 31 грудня 2020 року) належить виключити, оскільки відповідне питання вже врегульовано у п.2 розділу ІІ Закону України від 19.09.2019 р. № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади».

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає окремої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу, зокрема: щодо:

обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення (підпункт «є» пункту 1) – з цього приводу на запит від Комітету Мінфіном поінформовано, що цей підпункт є частиною пояснювальної записки, а у пояснювальній записці до законопроекту міститься інформація щодо соціального захисту населення, в т.ч. величини прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу і для основних соціальних і демографічних груп населення;

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм (пункт 4-1), – таку інформацію не подано за наявності статті 25 законопроекту;

пояснень головних розпорядників бюджетних коштів до проекту державного бюджету на підставі бюджетних запитів за формою, визначеною Міністерством фінансів України (пункт 9) – на запит від Комітету подано окремо до Комітету.

Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2020 рік, що значно ускладнює опрацювання і аналіз окремих положень та показників законопроекту. З огляду на зазначене, від Комітету направлялися звернення до окремих державних органів (насамперед, Мінфіну) щодо термінового подання відповідних матеріалів. У відповідь на такі звернення надано певні пояснення і розрахунки /копії звернень і відповідей надіслані народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ та їм роздані у матеріалах до засідання Комітету/. Однак надана до Комітету інформація не є складовою безпосередньо законопроекту та/або супровідних матеріалів до нього (а відтак не є доступною для широкого обговорення як в Парламенті, так і серед громадськості).

Щодо опрацювання законопроекту та
підготовки його до першого читання

Відповідно до схваленого Комітетом графіку протягом 24-30 вересня п.р. було проведено засідання підкомітетів за участю Мінфіну, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним бюджетом і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2020 рік.

Загалом звернуто увагу, що у доходній частині проекту державного бюджету на 2020 рік вбачається обґрунтованим збільшення прогнозу деяких видів надходжень.

При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2020 рік було заслухано 31 головного розпорядника коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів державного бюджету зазначила про недостатність бюджетних коштів для забезпечення їх діяльності  та виконання покладених на них завдань з огляду на розпочаті та ініційовані структурні перетворення.

Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, насамперед у зв’язку із значним підвищенням зарплати педагогічних працівників, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування при тому, що не у повній мірі здійснюється компенсація втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих податкових пільг.

За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту за реєстр. № 2000 та належної підготовки відповідних матеріалів на наступні засідання Комітету, пов’язані з розглядом даного законопроекту, керуючись статтями 15 і 34 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», за дорученням Голови Комітету Арістова Ю.Ю. (від 07.10.2019 р.) у Комітеті створено робочу групу за участі народних депутатів України – членів Комітету, а також керівництва Міністерства фінансів України та Рахункової палати. Очолює таку робочу групу Голова Комітету Арістов Ю.Ю., а заступником голови робочої групи уповноважено заступника Голови Комітету Трухіна О.М.

Заступник голови робочої групи Трухін О.М. доповів про результати опрацювання таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (при формуванні якої включено загалом 2176 пропозицій) та висновків Рахункової палати. При цьому було відмічено, що більшість направлених пропозицій не відповідають вимогам, встановленим частиною першою статті 156 Регламенту, а саме:

– пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття (включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню) і не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;

– пропозиції щодо зміни прогнозу доходів та фінансування бюджету можуть вноситися у разі, якщо виявлено неточності в його розрахунку Комітетом та/або Мінфіном.

Окремі народні депутати подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування органів влади), видатки за якими пропонується зменшити.

За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом близько 1,9 трлн грн.

Слід зазначити, що до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2019 р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради 2 жовтня п.р. і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

Підсумовуючи доповідь, заступник голови робочої групи Трухін О.М. відмітив, що робочою групою підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (такі матеріали роздані народним депутатам – членам Комітету у матеріалах до засідання Комітету та додаються). Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті і враховані Кабінетом Міністрів при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступному році.

Враховуючи наведене, заступник голови робочої групи Трухін О.М. запропонував підтримати таке рішення Комітету:

1) схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту, а також схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту;

2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект про державний бюджет на наступний рік вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до цього законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту про державний бюджет на наступний рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Гнатенко В.С., Крулько І.І., Урбанський А.І., Лопушанський А.Я., інші народні депутати (а саме заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Королевська Н.Ю., член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Стефанишина О.А., голова підкомітету електронного врядування та електронної демократії Комітету з питань цифрової трансформації Соха Р.В., голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету з питань аграрної та земельної політики Чорноморов А.О.), а також в.о. Міністра фінансів Джигир Ю.А., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., представник громадської організації «Українська спільнота людей з розсіяним склерозом» Пиріжок М.

При цьому народний депутат Урбанський А.І. звернувся з проханням у проекті постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту уточнити редакцію пункту 1.22.21 частини першої проекту Бюджетних висновків, а саме передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою щодо проведення капітального ремонту Міжнародного аеропорту «Ізмаїл» як субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Одеської області.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати пропозицію, озвучену заступником голови робочої групи Трухіним О.М., та поставив на голосування окремо:

по-перше, схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту (з урахуванням пропозиції народного депутата Урбанського А.І. щодо уточнення редакції пункту 1.22.21 проекту Бюджетних висновків) та схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету;

по-друге, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік», а також схвалити висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000).

Голосували: «за» – 24, «проти – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 7.

2. Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік», підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому.

«Проект

П О С Т А Н О В А
Верховної Ради України

Про висновки та пропозиції до проекту Закону України
про Державний бюджет України на 2020 рік

За результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000), поданого Кабінетом Міністрів України, Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є :

1. Схвалити висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Проект

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від ___________ 2019 року № _____

 

БЮДЖЕТНІ Висновки
Верховної Ради України

1.        При підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік до другого читання врахувати такі зміни:

1.1.          У статті 4 законопроекту слово «банків» замінити словами «іноземних фінансових установ».

1.2.          Частину другу статті 7 законопроекту перенести до розділу «Прикінцеві положення» законопроекту, виклавши її окремим пунктом цього розділу та замінивши слова «рішучі кроки» словом «заходи».

1.3.          У статті 15 законопроекту цифри «40.709.000» замінити цифрами «44.209.000» та у додатку № 1 до законопроекту передбачити збільшення доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за кодом 21020000 «Кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» на 3.500.000 тис. грн (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту).

1.4.          Статтю 18 законопроекту виключити.

1.5.          Статтю 20 законопроекту виключити.

1.6.          Статтю 21 законопроекту виключити.

1.7.          Статтю 22 законопроекту виключити.

1.8.          У статті 23 законопроекту слова «медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворилися» замінити словами «за медичною субвенцією».

1.9.          Статтю 24 законопроекту виключити.

1.10.      Статтю 25 законопроекту та видатки загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 2.339.432,6 тис. грн виключити, при цьому збільшити обсяг зазначених видатків до 4.000.000 тис. грн та здійснити відповідно до вимог статті 33-1 Бюджетного кодексу України розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету  на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (з внесенням відповідних змін до статті 1 та додатка № 3 до законопроекту).

1.11.      Статтю 26 законопроекту та видатки загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за бюджетною програмою «Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону» (код 6501060) у сумі 27.986.146,6 тис. грн виключити, здійснивши розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету з урахуванням рішення Ради національної безпеки і оборони України (з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту).

1.12.      Статтю 27 законопроекту виключити.

1.13.      Статтю 28 законопроекту виключити.

1.14.      Статтю 29 законопроекту виключити.

1.15.      Законопроект доповнити новими статтями такого змісту:

1.15.1.        «Стаття __. Установити, що для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів вищої освіти» (код 2201140) Міністерство освіти і науки України утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії)»;

1.15.2.        «Стаття __. Установити, що у 2020 році реалізація  державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

1.16.      Пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту доповнити абзацом такого змісту:

«абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31)».

1.17.      Пункт 5 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту виключити.

1.18.      Пункт 7 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту виключити.

1.19.      У пункті 8 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту слова «головних розпорядників коштів, до сфери управління яких вони належать» замінити словами «головних розпорядників бюджетних коштів, до сфери управління яких належать такі заклади охорони здоров’я».

1.20.      Збільшити доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік у додатку № 1 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту):

1.20.1.        за кодом 14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» на 1.100.000 тис. грн;

1.20.2.        за кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на 5.600.000 тис. грн;

1.20.3.        за кодом 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність» на 6.000.000 тис. грн;

1.20.4.        за кодом 22080000 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном» на 1.391.568,6 тис. грн.

1.21.     У додатку № 2 до законопроекту за загальним фондом проекту державного бюджету на 2020 рік збільшити показник за кодом 501000 «Надходження від приватизації державного майна» на 8.000.000 тис. грн з одночасним зменшенням на цю суму показника за кодом 401000 «Запозичення» (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку), а також у статті 5 законопроекту цифри «2.127.687.340,5» замінити цифрами «2.119.687.340,5» та у додатку № 3 до законопроекту зменшити видатки загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 400.000 тис грн (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту).

1.22.     Внести такі зміни до видатків проекту державного бюджету на 2020 рік у додатку № 3 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту):

1.22.1.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010) на 159.370,2 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 27.157,2 тис. грн, видатки розвитку – на 132.213 тис. грн;

1.22.2.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» (код 0111020) на 47.843,5 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 24.959,6 тис. грн та видатки розвитку – на 22.883,9 тис. грн;

1.22.3.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"» (код 0111090) на 29.930 тис. грн;

1.22.4.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (код 0301060) у сумі 9.800 тис. грн;

1.22.5.        за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (код 0501020) за загальним фондом зменшити видатки споживання на 236.200 тис. грн (у тому числі збільшивши видатки на оплату праці – на 205.286,2 тис. грн) та передбачити видатки розвитку у сумі 236.200 тис. грн (з внесенням відповідних змін до додатка № 7 до законопроекту), а також у додатку № 7 до законопроекту за загальним фондом у рядку «Виплата вихідних допомог, різниці в оплаті праці суддів після проходження кваліфікаційного оцінювання, видатки на збільшення чисельності суддів та працівників апарату судів» зменшити видатки споживання на 859.481,5 тис. грн (з них оплата праці – на 304.713,8 тис. грн) та у рядку «Служба судової охорони» збільшити видатки на 859.481,5 тис. грн, у тому числі збільшивши видатки споживання на 623.281,5 тис. грн (з них передбачивши видатки на оплату праці у сумі 510.000 тис. грн) та передбачивши видатки розвитку у сумі 236.200 тис. грн;

1.22.6.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» (код 0801010) на 59.118,6 тис. грн (з них оплата праці – на 41.969,3 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 49,2 тис. грн);

1.22.7.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (код 1201030) на 50.000 тис. грн;

1.22.8.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері лісового господарства» (код 1205020) на 30.000 тис. грн;

1.22.9.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» (код 2105010) на 20.000 тис. грн;

1.22.10.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного центру "Мала академія наук України"», надання позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти, заходи з позашкільної роботи» (код 2201120) на 47.000 тис. грн;

1.22.11.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) у сумі 400.000 тис. грн;

1.22.12.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» (код 2201280) у сумі 47.500 тис. грн;

1.22.13.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» (код 2201310) на 29.000 тис. грн, у тому числі збільшивши видатки споживання на 24.000 тис. грн та передбачивши видатки розвитку у сумі 5.000 тис. грн;

1.22.14.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів» (код 2211240) у сумі 300.000 тис. грн для Міністерства освіти і науки України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.15.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Лікування громадян України за кордоном» (код 2301360) на 450.614,3 тис. грн;

1.22.16.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) на 3.204.669,9 тис. грн;

1.22.17.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) на 250.000 тис. грн;

1.22.18.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням» (код 2407090) у сумі 150.000 тис. грн;

1.22.19.        найменування бюджетної програми за кодом 2507100 викласти у такій редакції: «Реабілітація дітей з інвалідністю та надання дітям послуг з раннього втручання»;

1.22.20.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ"» для Міністерства інфраструктури України (відповідальному виконавцю бюджетної програми – Державному агентству інфраструктурних проектів України) у сумі 1.000.000 тис. грн;

1.22.21.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Одеської області на проведення капітального ремонту Міжнародного аеропорту "Ізмаїл"» для Міністерства інфраструктури України у сумі 70.000 тис. грн (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.22.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (код 3511210) у сумі 7.000.000 тис. грн для Міністерства фінансів України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.23.        зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (код 3601170) на 200.000 тис. грн;

1.22.24.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності архівних установ та установ страхового фонду документації» (код 3609030) на 10.955 тис. грн, у тому числі збільшивши видатки споживання на 375 тис. грн та передбачивши видатки розвитку у сумі 10.580 тис. грн;

1.22.25.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта"» (код 3801100) на 60.000 тис. грн;

1.22.26.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів» (код 3801190) у сумі 61.000 тис. грн;

1.22.27.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3801210) на 10.000 тис. грн;

1.22.28.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3801220) на 196.735,2 тис. грн;

1.22.29.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3801240) на 431.306,9 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 15.000 тис. грн (з них оплата праці – на 1.200 тис. грн), видатки розвитку – на 416.306,9 тис. грн;

1.22.30.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі» (код 3801560) на 40.000 тис. грн;

1.22.31.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері кінематографії» (код 3806010) на 13.283 тис. грн (з них оплата праці – на 10.467 тис. грн);

1.22.32.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії» (код 3806030) на 500.000 тис. грн;

1.22.33.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Зшивання країни – проект мобільності серед школярів» у сумі 500.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України;

1.22.34.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Розкриття туристичного потенціалу України» у сумі 240.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України;

1.22.35.        передбачити за загальним фондом видатки за новою бюджетною програмою «Створення Музею сучасного мистецтва України» для Міністерства культури, молоді та спорту України у сумі 54.000 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 12.000 тис. грн та видатки розвитку – 42.000 тис. грн;

1.22.36.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Оцифрування реєстрів культурної спадщини» у сумі 40.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України;

1.22.37.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів» у сумі 200.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.38.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту» у сумі 150.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.39.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл» у сумі 677.405,5 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.40.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківської області на будівництво сучасного біатлонного комплексу» у сумі 100.000 тис. грн для Міністерства культури, молоді та спорту України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.22.41.        зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 283.530,9 тис. грн;

1.22.42.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) на 206.588,9 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 116.588,9 тис. грн (з них оплата праці – на 39.440,5 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 3.867,3 тис. грн), видатки розвитку – на 90.000 тис. грн, а також зменшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за витрачанням бюджетних коштів» (код 0417010) на 206.588,9 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 199.100,7 тис. грн (з них оплата праці – на 145.343,5 тис. грн), видатки розвитку – на 7.488,2 тис. грн;

1.22.43.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері профілактики і лікування хвороб людини» (код 6561040) на 20.000 тис. грн;

1.22.44.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу» (код 6591060) на 200.000 тис. грн;

1.22.45.        зменшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Проведення виборів народних депутатів України» (код 6731020) на 45.000 тис. грн.

1.23.          У найменуванні додатка № 8 до законопроекту слова «Попередній перелік» та «фінансових установ» замінити відповідно словами «Перелік» та «іноземних фінансових установ».

2.        Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік до другого читання:

2.1.          Збільшити показники доходів проекту державного бюджету на 2020 рік з урахуванням уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, а також стану розгляду і прийняття Верховною Радою України у вересні-жовтні 2019 року відповідних законопроектів (насамперед, щодо внесення змін до податкового і митного законодавства).

2.2.          Врахувати у показниках проекту державного бюджету на 2020 рік положення Закону України від 11 вересня 2019 року № 54-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».

2.3.          Опрацювати питання збільшення доходів проекту державного бюджету на 2020 рік відповідно до темпу зростання номінального валового внутрішнього продукту та за рахунок покращення адміністрування податків і зборів (насамперед, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, всебічного застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, недопущення проявів корупції у контролюючих органах, зниження рівня тіньової економіки, включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони), зокрема, щодо: податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами, акцизного податку.

2.4.          Надати вартісну величину впливу положень законопроектів щодо легалізації грального бізнесу в Україні, упорядкування видобутку бурштину в Україні (підготовлених Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України від 20 вересня 2019 року № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції») на показники бюджету для можливого врахування у проекті державного бюджету на 2020 рік у разі прийняття таких законопроектів.

2.5.          Розглянути можливість збільшення доходів проекту державного бюджету на 2020 рік (з внесенням відповідних законодавчих ініціатив) щодо:

2.5.1.        податку на доходи фізичних осіб за рахунок законодавчого врегулювання приведення ставки податку для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств, до рівня базової ставки податку на доходи фізичних осіб;

2.5.2.        акцизного податку, екологічного податку, рентної плати за рахунок підвищення ставок оподаткування відповідних платежів, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;

2.5.3.        акцизного податку за рахунок запровадження такого податку на метанол із ставкою оподаткування у розмірі 245 євро за 1 тонну 100-відсоткового метанолу;

2.5.4.        податку на додану вартість за рахунок законодавчого унормування звільнення від оподаткування цим податком операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур замість оподаткування таких товарів за нульовою ставкою;

2.5.5.        податку на додану вартість за рахунок скасування звільнення від оподаткування цим податком операцій із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД (зокрема, вітроенергетичних установок, сонячних панелей, трансформаторів, електронних блоків для вітряних та сонячних електростанцій);

2.5.6.        ввізного мита за рахунок інвентаризації ставок цього мита, встановлених Митним тарифом України, в частині їх приведення у відповідність до максимальних ставок, що застосовуються у Європейському Союзі;

2.5.7.        податків і зборів за рахунок скасування застосування Україною у торгівлі з країнами Співдружності Незалежних Держав кумулятивного принципу до сировини/матеріалів походженням з Російської Федерації шляхом денонсації у торгівлі з Російською Федерацією Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року;

2.5.8.        єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, за рахунок запровадження справляння такого збору з транспортних засобів, що зареєстровані за межами України, загальною масою до 3,5 тонни.

2.6.          Здійснити інвентаризацію судових справ щодо неузгоджених податкових зобов’язань платників податків станом на 1 жовтня 2019 року та на підставі проведеного аналізу факторів, що призвели до багаточисельних судових процесів, внести необхідні зміни до своїх нормативно-правових актів та за необхідності пропозиції змін до законодавчих актів України.

2.7.          Провести верифікацію власників спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, які подавали нульовий показник у податкові розрахунки з рентної плати за користування надрами за 2019 рік, щодо невиконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, та прийняти рішення щодо доцільності подальшого використання відповідного дозволу або його анулювання і подальшого продажу через аукціон.

2.8.          Здійснити інвентаризацію податкових пільг та внести пропозиції щодо їх оптимізації з метою створення рівних умов конкуренції для всіх платників податків та збільшення доходів бюджету.

2.9.          Внести законодавчі ініціативи щодо:

2.9.1.        унормування надання органам місцевого самоврядування автоматизованого доступу до реєстрів та баз даних, необхідних для здійснення контролю за адмініструванням і сплатою місцевих податків і зборів (насамперед податку на майно), а також загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів;

2.9.2.        проведення індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік; скасування звільнення платників єдиного податку від земельного податку; скасування пільгової ставки плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин; скасування пільгового оподаткування податком на нерухоме майно, якщо об‘єкт оподаткування розташований на території населених пунктів на лінії зіткнення;

2.9.3.        унормування правового статусу криптовалют, регулювання їх обігу та оподаткування відповідних операцій.

2.10.          Розглянути можливість визначення у статті 1 законопроекту оборотного залишку коштів державного бюджету на 2020 рік в абсолютній величині.

2.11.          Опрацювати питання щодо уточнення редакції частини другої статті 4 законопроекту в частині узгодження з нормами Бюджетного кодексу України.

2.12.          Доручити Міністерству фінансів України опрацювати з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб можливість реалізації у 2020 році постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 559 «Про здійснення дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» та передбачення у додатку № 2 до законопроекту за загальним фондом показника за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» із зменшенням на відповідну суму показника за кодом 401000 «Запозичення», граничного обсягу державного боргу та видатків на обслуговування державного боргу.

2.13.          Опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік прогнозного показника конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, із визначенням цільового спрямуванням таких коштів (у зв’язку з виключенням статті 22 законопроекту).

2.14.          Визначитися щодо необхідності передбачення у спеціальному фонді проекту державного бюджету на 2020 рік видатків за відповідними бюджетними програмами за рахунок залишків коштів, джерелом формування яких у попередні періоди були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ (у зв’язку з виключенням статті 29 законопроекту).

2.15.          Опрацювати питання унормування у законопроекті цільового спрямування надходжень до спеціального фонду державного бюджету, які надійшли у 2019 році від конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення, на реалізацію програм і проектів державного фонду регіонального розвитку.

2.16.          Розглянути можливість збільшення повернення кредитів до загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за кодом 3511630 «Повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою» з урахуванням необхідності вжиття дієвих заходів щодо погашення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою та під державні гарантії.

2.17.          Передбачити у 2020 році підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових можливостей держави, визначених з урахуванням уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік (з внесенням відповідних змін до показників проекту державного бюджету на 2020 рік).

2.18.          Опрацювати питання щодо встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини (100 тис. грн – на першу дитину, 200 тис. грн – на другу дитину, 400 тис. грн – на третю і кожну наступну дитину) із здійсненням виплати такої допомоги одноразово у розмірі 25 відсотків від загальної суми, протягом наступних 36 місяців рівними частинами решти суми допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та внести пропозиції відповідних змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також визначитися щодо необхідності збільшення видатків загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за бюджетною програмою «Виплата допомоги сім’ям з дітьми, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”), щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (код 2501030).

2.19.          Доопрацювати показники видатків проекту державного бюджету на 2020 рік по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України, на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України виходячи з обсягу видатків для сектору безпеки і оборони України (у відсотках від прогнозного валового внутрішнього продукту) на рівні не меншому від передбаченого у законопроекті та здійснити розподіл коштів за бюджетною програмою Ради національної безпеки і оборони України «Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону» (код 6501060) суб’єктам сектору безпеки і оборони з урахуванням їх реальних потреб, насамперед щодо збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та інших працівників (з наближенням до рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України).

2.20.          Визначитися щодо можливості та доцільності збільшення/передбачення видатків і надання кредитів загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах), а саме:

2.20.1.        за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» (код 0111020);

2.20.2.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка Національного камерного ансамблю "Київські солісти", Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал"» (код 0301360);

2.20.3.        за бюджетною програмою «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» (код 0901010);

2.20.4.        за бюджетною програмою «Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду» (код 1201270);

2.20.5.        Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код 1209000) за всіма бюджетними програмами, закріпленими за цією Службою;

2.20.6.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» (код 1401110);

2.20.7.        за бюджетною програмою «Документування громадян та створення і забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби» (код 1401130);

2.20.8.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України» (код 1501010);

2.20.9.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» для Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України /на завершення відповідних виплат/;

2.20.10.        Міністерству освіти і науки України на фінансове забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови та Уповноваженого із захисту державної мови на виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

2.20.11.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного центру "Мала академія наук України"», надання позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти, заходи з позашкільної роботи" (код 2201120) в частині видатків споживання;

2.20.12.        за бюджетною програмою «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» (код 2201390);

2.20.13.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» (код 2203010);

2.20.14.        за бюджетною програмою «Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями» (код 2301040);

2.20.15.        за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та  вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України» (код 2301170);

2.20.16.        за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (код 2301550);

2.20.17.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів з лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет та хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу» для Міністерства охорони здоров’я України із здійсненням розподілу субвенції між обласними бюджетами на основі даних відповідних реєстрів пацієнтів;

2.20.18.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання дороговартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я» для Міністерства охорони здоров’я України;

2.20.19.        за бюджетною програмою «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» (код 2407070);

2.20.20.        за бюджетною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення» (код 2408110);

2.20.21.        за бюджетною програмою «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2408120);

2.20.22.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа» (код 2511180);

2.20.23.        за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) із спрямуванням частини таких видатків на забезпечення виконання підпункту 2 пункту 1 Указу Президента України від 22 липня 2019 року № 543 «Про розвиток регіону українських Карпат» та підпункту 1 пункту 1 Указу Президента України від 20 вересня 2019 року № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції»;

2.20.24.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів транскордонного співробітництва» для Міністерства розвитку громад та територій України;

2.20.25.         за новою бюджетною програмою «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя» для Державного агентства автомобільних доріг України;

2.20.26.        за новою бюджетною програмою «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро - Царичанка – Кобеляки – Решетилівка» для Державного агентства автомобільних доріг України;

2.20.27.        за новою бюджетною програмою «Відновлення автомобільної дороги М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине» для Державного агентства автомобільних доріг України;

2.20.28.        за новою бюджетною програмою «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-словацькому кордоні» для Державного агентства автомобільних доріг України;

2.20.29.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері митної політики» (код 3506010), передбачивши здійснення заходів з будівництва міжнародного пункту пропуску Лопушанка-Міхновець в Турківському районі Львівської області;

2.20.30.        за бюджетною програмою «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» (код 3603020);

2.20.31.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері культури, молоді та спорту» (код 3801010);

2.20.32.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» (код 3809010);

2.20.33.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Умань Черкаської області на реалізацію проектів, об’єктів, заходів, в тому числі, які мають на меті розвиток туризму, паломництва, створення умов безпеки та життєдіяльності, розбудову туристичних об’єктів та інших об’єктів інфраструктури» для Міністерства культури, молоді та спорту України;

2.20.34.        за бюджетною програмою «Утилізація твердого ракетного палива» (код 6381120);

2.20.35.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (код 6541030);

2.20.36.        за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» (код 6561060);

2.20.37.        за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160);

2.20.38.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державного майна» (код 6611010);

2.20.39.        за бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» (код 6611020);

2.20.40.        за новою бюджетною програмою «Створення, впровадження, супроводження та вдосконалення інформаційних ресурсів Фонду державного майна України та системи електронного документообігу державних органів приватизації» для Фонду державного майна України.

2.21.          Комплексно опрацювати питання надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, при цьому додатково проаналізувати обсяг коштів, необхідний для проведення заходів за бюджетною програмою «Здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення» (код 1201040), а також визначитися щодо необхідності передбачення у проекті державного бюджету на 2020 рік коштів на таку підтримку за іншими напрямами (насамперед, на державну підтримку тваринництва, зберігання та переробку сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, створення та передачу в фінансовий лізинг вітчизняним сільськогосподарським товаровиробникам тваринницьких ферм і комплексів, часткову компенсацію вартості закуплених засобів захисту рослин, регуляторів росту та добрив із мікроелементами, вироблених в Україні), взявши до уваги стан розвитку сільськогосподарської галузі економіки, її частку у формуванні валового внутрішнього продукту та її експортний потенціал та врахувавши висновки і рекомендації Рахункової палати за результатами проведеного аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на надання державної підтримки агропромисловому комплексу.

2.22.          Опрацювати питання щодо можливості запровадження механізму реімбурсації препаратів імуносупресивної дії для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації та у разі необхідності передбачити у розділі «Прикінцеві положення» законопроекту відповідне доручення Кабінету Міністрів України.

2.23.          Проаналізувати загальний обсяг видатків, передбачених у проекті державного бюджету на 2020 рік на здійснення заходів щодо інформатизації та цифрової трансформації в державних органах (включаючи загальнодержавні видатки на Національну програму інформатизації), та визначитися щодо обсягу таких видатків на 2020 рік (з урахуванням можливості його перерозподілу між Міністерством цифрової трансформації України та іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету), виходячи з порядку взаємодії між замовником та виконавцем відповідних заходів та обґрунтованої потреби у коштах на їх виконання.

2.24.          Здійснити заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, забезпечивши скорочення чисельності працівників таких органів до 10 відсотків, виходячи із необхідності усунення дублювання функцій і повноважень між органами державної влади та спрощення управлінських процедур із застосуванням цифрових трансформацій, та відповідно переглянути видатки державного бюджету на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади.

2.25.          Опрацювати питання щодо можливості зменшення видатків і надання кредитів загального фонду проекту державного бюджету на 2020 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (за результатами оцінювання доцільності та обґрунтованості передбачених обсягів бюджетних коштів), а саме:

2.25.1.        за бюджетною програмою «Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва» (код 1006090);

2.25.2.        за бюджетною програмою "Державна цільова екологічна програма першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" на 2019-2023 роки" (код 2401210);

2.25.3.        за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу" (код 3511350) в частині перерахунку обсягу у зв’язку з ревальвацією гривні;

2.25.4.        за бюджетною програмою "Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії" (код 3511600) в частині перерахунку обсягу у зв’язку з ревальвацією гривні.

2.26.          Розглянути можливість встановлення у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України відносин між державним бюджетом та бюджетами об’єднаних територіальних громад, в яких у 2019 році відбулися перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови та додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад, забезпечивши визнання таких об’єднаних територіальних громад спроможними або внесення змін до затверджених перспективних планів формування територій громад областей.

2.27.          Уточнити у додатку № 5 до законопроекту розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами за наслідками приєднання у 2019 році до визнаних спроможними територіальних громад міст, селищ, сіл суміжних сільських та селищних територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

2.28.          Опрацювати питання щодо можливості здійснення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів на 2020 рік для бюджетів об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, і для бюджетів об’єднаних територіальних громад, визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними, в яких у 2019 році відбудуться перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради, відповідного сільського, селищного, міського голови та додаткові вибори депутатів сільських і селищних рад.

2.29.          Опрацювати питання належного фінансового забезпечення реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», передбачивши збільшення відповідних видатків проекту державного бюджету на 2020 рік (включаючи освітню субвенцію) та внесення пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам такого підвищення оплати праці педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти з урахуванням необхідності здійснення органами місцевого самоврядування заходів, спрямованих на реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 695 «Про внесення зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 22».

2.30.          Опрацювати питання щодо компенсації втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування у зв’язку із завершенням у 2019 році дії норми щодо зарахування до таких бюджетів 13,44 відсотка акцизного податку з пального.

2.31.          Розглянути можливість врегулювання питання щодо погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

2.32.          Додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.»

Голосувади: одноголосно.

2. Слухали:

Інформацію в.о. Міністра фінансів України Джигира Ю.А. про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144 від 16.09.2019 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. Розробником законопроекту є Міністерство фінансів України (далі – Мінфін). Законопроект 02.10.2019 р. включено до порядку денного другої сесії Верховної Ради України IX скликання.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою врегулювання питань, пов’язаних з підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік, унормування прийнятих змін до законодавства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема:

1) з питань доходів бюджету:

доповнити перелік доходів загального фонду державного бюджету платою за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи (відповідно до законів України «Про ринок природного газу» (ст. 24) і «Про ринок електричної енергії» (ст. 34) та порядків здійснення відповідних сертифікацій, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), від 14.04.2016 р. № 631 і від 10.08.2017 р. № 1016) /доповнення ч.2 ст. 29 Кодексу новим п. 25-2 та зміни до п. 22 ч. 1 ст. 64 і п. 19 ч. 1 ст. 66 Кодексу/;

привести у відповідність до Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 06.09.2018 № 2530-VIII) найменування такого збору /зміни до п. 36 ч. 2 ст. 29 Кодексу/;

уточнити в складі доходів загального фонду місцевих бюджетів перелік і назви плати за ліцензії на відповідну діяльність (у зв’язку із змінами до Податкового кодексу, внесеними законами України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII та від 23.11.2018 р. №2628-VIII, якими серед іншого запроваджується ліцензування виробництва і торгівлі щодо зернового дистиляту, біоетанолу, пального та скасовується ліцензування імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів) /зміни до ч. 1 ст. 64 і ч. 1 ст. 66 Кодексу/;

доповнити термінологічний апарат Кодексу визначенням терміну «майно бюджетної установи» (у значенні, наведеному у Цивільному кодексі (див. ст. 190), – аналогічно, як у пп. 14.1.105 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу) /доповнення ч. 1 ст. 2 Кодексу новим п. 31-1/;

уточнити механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, в частині можливості здійснення такого повернення за висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (для узгодження з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу) /зміни до ч. 2 ст. 45, ч. 2 ст. 78 та п. 24-1 розділу VI Кодексу/;

2) з питань видатків бюджету:

привести положення Кодексу у відповідність до законодавства про освіту (насамперед, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» і «Про фахову передвищу освіту») стосовно уточнення типів закладів освіти та їх фінансового забезпечення, при цьому передбачити здійснення з державного бюджету видатків на підготовку кадрів на умовах державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (вартість освітніх послуг яких встановлюється з урахуванням законодавства про індикативну собівартість), унормування питання підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення за рахунок бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ), здійснення видатків з державного та місцевих бюджетів на фахову передвищу освіту на умовах державного та/або регіонального замовлення /зміни до ст. 13, 29. 43, 45, 55–57, 64, 66, 71, 87, 89–91, 103-2, 103-3, 103-6 та п. 20, 25, 46 розділу VI Кодексу/, а також встановити, що до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами Закону України «Про освіту» їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2019 році /доповнення розділу VI Кодексу новим п. 50/;

змінити порядок здійснення видатків на надання допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям і деяким іншим категоріям громадян (з розширенням видів допомог), надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в частині проведення таких видатків безпосередньо з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету на здійснення державних програм соціального захисту (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту – для удосконалення управління видатками соціального спрямування та у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг і житлових субсидій населенню) /зміни до абз. 3 пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 38 Кодексу, доповнення п. 9 ч. 1 ст. 87 Кодексу новими пп. «и» і «і», виключення абз. 2 і 3 пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 та ч. 2-4 ст. 102 Кодексу/;

визначати державний фонд регіонального розвитку в обсязі не більше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету (в чинній нормі – не менше 1% відповідного прогнозного обсягу) /зміни до ч. 1 ст. 24-1 Кодексу/;

визначити обсяг державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві (у чинній нормі – не менше 1%) та виключити вимогу щодо використання до 20% такої підтримки для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання, спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси /зміни до п. 42 розділу VI Кодексу/;

передбачити узагальнене формулювання напрямів видатків державного бюджету на науку, а саме на наукову і науково-технічну діяльність (що відповідає назві базового закону) замість деталізованого викладу в чинній нормі (на фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення, оплату послуг з підготовки наукових кадрів у наукових установах на умовах державного замовлення) з подібним уточненням назви відповідних захищених видатків бюджету /зміни до абз. 12 ч. 2 ст. 55 і п. 4 ч. 1 ст. 87 та Кодексу/;

доповнити перелік норм і положень законодавчих актів, які застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, нормами і положеннями законів України «Про фахову передвищу освіту» та «Про систему іномовлення України» /зміни до п. 26 розділу VI Кодексу/;

розширити випадки здійснення перерозподілу та передачі бюджетних призначень, а саме дозволити: за рішенням Кабінету Міністрів (відповідних місцевих органів) передачу бюджетних призначень від одного відповідального виконавця до іншого в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів у разі відповідної передачі повноважень (у чинній нормі – може здійснюватися лише між головними розпорядниками) /зміни до ч. 6 ст. 23 Кодексу/; збільшення надання кредитів за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів /зміни до ч. 8 ст. 23 Кодексу/; здійснення Мінфіном (місцевим фінансовим органом) перерозподілу бюджетних асигнувань шляхом збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення видатків споживання (наразі відповідно до ч. 8 ст. 23 Кодексу такі операції можуть здійснюватися лише за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом) /зміни до ч. 7 ст. 23 Кодексу/;

виключити положення щодо розподілу і перерозподілу видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями /виключення ч. 9 ст. 23 та зміни до п. 5 ч. 1 ст. 40 Кодексу/ (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту – для спрощення процедури розподілу таких видатків та оперативного вирішення питань щодо їх перерозподілу між регіонами);

передбачити можливість визначення нових бюджетних програм при передачі бюджетних призначень, прийнятті рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету, а також в інших випадках, передбачених бюджетним законодавством /зміни до ч. 3 ст. 20, ч.6 ст. 23 і ч. 2 ст. 24 Кодексу/;

замінити у складі захищених видатків бюджету «поточні трансферти населенню» на «соціальне забезпечення» (для приведення у відповідність з назвою відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11 /у редакції наказу Мінфіну від 26.12.2011 р. №1738/) /зміни до абз. 8 ч. 2 ст. 55 Кодексу/;

об’єднати у складі матеріалів, що додаються до законопроекту про державний бюджет, інформацію про мету, завдання та результативні показники головних розпорядників коштів державного бюджету з поясненнями таких головних розпорядників до проекту державного бюджету, а також подавати зазначений матеріал до Комітету /виключення пп. «е» п. 1 та зміни до п. 9 у ч. 1 ст.38 Кодексу/;

3) з окремих питань міжбюджетних відносин:

уточнити механізм розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів, а саме включити до параметрів розподілу цієї дотації кількість учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти і тимчасово додатково враховувати кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб та змінити пропорції розподілу такої дотації /зміни до ч. 3 ст. 103-6 і п. 24-2 розділу VI Кодексу/;

відтермінувати на 1 квітня 2020 року долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій та зберегти до цієї дати надання медичної субвенції /зміни до п. 1-1 розділу VI Кодексу/;

врегулювати на постійній основі можливість здійснення з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення видатків на дошкільну освіту та культуру з передачею з районних бюджетів коштів на здійснення таких видатків у вигляді міжбюджетного трансферту на підставі рішень відповідних місцевих рад та укладеного між ними договору (подібна норма, але з формульним розрахунком такого трансферту, запроваджена на 2015 р. і щороку продовжувалася) /зміни до п. 20 розділу VI Кодексу/;

унормувати питання можливості передачі між місцевими бюджетами трансфертів з державного бюджету /зміни до п. 5 ч. 2 ст. 101 Кодексу/;

4) з питань спеціального фонду бюджету:

закріпити на постійній основі зарахування до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», із спрямуванням таких коштів на забезпечення функціонування НКРЕКП (для узгодження із ст. 11 цього Закону) /доповнення ч.3 ст. 29 Кодексу новим п. 13-6 і ч. 4 ст. 30 Кодексу новим п. 22/;

визначити джерелами фінансування державного бюджету за спеціальним фондом залишки коштів власних надходжень бюджетних установ (з уточненням вимоги щодо особливостей здійснення витрат за рахунок таких коштів) та залишки коштів надходжень спеціального фонду державного бюджету (з включенням їх до джерел формування державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства) /зміни до ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 24-2, ч. 2 ст. 24-3, ч. 2 ст. 24-4, ч. 9 ст. 51 Кодексу/;

врегулювати віднесення власних надходжень бюджетних установ до складу неподаткових надходжень бюджету у класифікації доходів бюджету з уточненням складових власних надходжень бюджетних установ та відповідного терміну /зміни до п. 15 ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 9 та ч. 4 ст. 13 Кодексу/;

5) з деяких інших питань:

наблизити термін подання звіту про бюджетну заборгованість - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним (у чинній нормі – не пізніше 1 числа другого місяця, що настає за звітним), а також уточнити назви звітів про баланс і про фінансові результати у складі квартального і річного звіту про виконання державного бюджету (відповідно до затверджених національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку) /зміни до ч. 2 ст. 59, п. 1 і 2 ч. 2 ст. 60, п. 1 і 3 ч. 2 ст. 61 Кодексу/;

встановити, що обтяження майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань, наданого суб’єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до ч. 5 ст. 17 Кодексу, є публічними, врегулювати процедуру державної реєстрації таких обтяжень а також звільнити Мінфін або інший центральний орган виконавчої влади, що отримує рухоме майно відповідно до ч. 5 ст. 17 Кодексу, від плати за внесення записів та надання витягів із Державного реєстру обтяжень /доповнення розділу VI Кодексу новим п. 28-1 та внесення змін до ст. 37 і 46 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»/;

внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення /виключення ст.244-23 та зміни до ст. 255/ для усунення правової колізії в частині повноважень Мінфіну щодо розгляду правопорушень порядку надання інформації, необхідної для здійснення оцінки фіскальних ризиків, та невжиття заходів у сфері управління фіскальними ризиками;

внести зміни до Регламенту Верховної Ради України /зміни до ч. 7 ст. 159/ щодо виключення вимоги про візування Мінфіном додатків до закону про державний бюджет при оформленні такого закону.

ІІ. З приводу законопроекту до Комітету надійшли висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Асоціації міст України (далі – Асоціація міст).

ГНЕУ /лист від 07.10.2019 р. № 16/3-537/2144 (180360), копію якого роздано народним депутатам – членам Комітету/, проаналізувавши законопроект, висловило щодо його окремих положень зауваження і пропозиції.

Асоціація міст /лист від 23.09.2019 р. № 5-498, копію якого роздано народним депутатам – членам Комітету/ надала зауваження і пропозиції до законопроекту.

На час розгляду у Комітеті висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Законопроект є системно пов’язаним з урядовим законопроектом про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 р.) /далі – пов’язаний законопроект № 2000/ та більшість його положень враховані у показниках проекту державного бюджету на 2020 рік, насамперед, щодо доходів і видатків та міжбюджетних відносин.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що також відмічає ГНЕУ.

Для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету потрібно буде вносити необхідні зміни до законопроекту залежно від напрямів доопрацювання пов’язаного законопроекту № 2000 до ІІ читання, а також навпаки у разі вилучення окремих положень чи включення нових положень при доопрацюванні законопроекту необхідно внести відповідні зміни до пов’язаного законопроекту № 2000. Відтак, такі законопроекти належить взаємоузгоджено розглядати, доопрацьовувати та приймати.

2. Пропозиції законопроекту про доповнення джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині фінансування залишками коштів власних надходжень бюджетних установ та залишками коштів надходжень спеціального фонду, визначених ч. 3 ст. 29 і ч. 3 ст. 30 Кодексу, з урахуванням ст. 57 Кодексу, якщо інше не встановлено законом про державний бюджет /доповнення ч. 3 ст. 15 Кодексу новими п. 1-1 і 1-2/, та про включення до джерел формування державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства надходжень, визначених новим п. 1-2 ч. 3 ст. 15 Кодексу (тобто залишків коштів) /доповнення ч. 2 ст. 24-2, ч. 2 ст. 24-3 і ч. 2 ст. 24-4 Кодексу новим п. 1-1/ вбачаються суперечливими, насамперед, в частині бюджетної методології.

Насамперед, застосування до залишків коштів терміну «надходження» є некоректним та суперечить визначенню такого терміну, наведеному у п. 37 ч. 1 ст. 2 Кодексу (надходження бюджету є доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів). За своєю економічною природою залишки коштів спеціального фонду бюджету не є новим джерелом формування цього фонду, оскільки вони по суті формуються внаслідок невикористання коштів спеціального фонду, які надійшли у попередній період.

Загалом питання щодо залишків коштів спеціального фонду бюджету врегульовано нормою ч. 2 ст. 57 Кодексу, згідно з якою на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, а у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету. Таким чином, щодо складових частин спеціального фонду державного бюджету, визначених на постійній основі нормами Кодексу (ч. 4 ст. 13, ч. 3 ст. 15, ст. 24-2, 24-3 і 24-4, ч. 3 ст. 29 та ч. 4 ст. 30 Кодексу), до яких серед іншого належать власні надходження бюджетних установ, державний дорожній фонд, Державний фонд поводження з радіоактивними відходами та державний фонд розвитку водного господарства, немає необхідності додаткового законодавчого унормування питання щодо збереження і цільового використання відповідних залишків коштів. Крім того, за потреби збереження цільового призначення залишків коштів, сформованих за рахунок «тимчасових» надходжень спеціального фонду державного бюджету, як правило, таке питання врегульовується законом про державний бюджет на відповідний рік.

Крім того, відповідні положення законопроекту сформульовані некоректно та суперечать іншим нормам Кодексу, зокрема, йдеться про:

однакове формулювання нових п. 1-1 ч. 2 у ст. 24-2, 24-3 і 24-4 Кодексу, що означає включення всіх залишків коштів спеціального фонду державного бюджету до джерел формування вищезгаданих фондів;

доповнення абз. 1 ч. 4 ст. 30 Кодексу словами і цифрами «з урахуванням пунктів 1-1 і 1-2 частини третьої статті 15» за наявності у відповідній нормі посилання на всю ч. 3 ст. 15 Кодексу;

новий п. 1-1 ч. 3 ст. 15 Кодексу щодо залишків коштів власних надходжень бюджетних установ по суті є складовою частиною нового п. 1-2 ч. 3 ст. 15 Кодексу, в який включено всі залишки коштів спеціального фонду державного бюджету в частині доходів і кредитування.

ГНЕУ також вважає дискусійною пропозицію щодо спрямування залишків коштів власних надходжень бюджетних установ на заходи, визначені у ч. 4 ст. 30 Кодексу (новий п. 1-1 ч. 3 ст. 15 Кодексу та зміни до абз. 1 ч. 4 ст. 30 Кодексу), з огляду на загальний порядок використання власних надходжень бюджетних установ (згідно з ч. 4 ст. 13, ч. 9 ст. 51 Кодексу). Природа утворення власних надходжень бюджетних установ і порядок їх використання не передбачає можливості утворення залишків, які могли б бути спрямовані на фінансове забезпечення передбачених проектом заходів або ж відповідні зміни мають бути передбачені у ст. 13 Кодексу, у якій визначаються засади формування й використання власних надходжень бюджетних установ.

Таким чином, вищезазначені положення потребують додаткових роз’яснень Мінфіну з метою виявлення існуючих проблем застосовування чинних норм та можливого врегулювання порушеного питання у законопроекті в інший правовий спосіб.

3. Пропозиція щодо надання права здійснювати передачу бюджетних призначень від одного відповідального виконавця до іншого відповідального виконавця в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів /зміни до ч. 6 ст. 23 Кодексу/ не узгоджується з визначенням терміну «бюджетне призначення» у п. 8 ч. 1 ст. 2 Кодексу (повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Кодексом, законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування) та іншими положеннями Кодексу, що унормовують повноваження головного розпорядника бюджетних коштів та відповідального виконавця.

4. Передбачене законопроектом розширення права Мінфіну (місцевого фінансового органу) здійснювати перерозподіл бюджетних асигнувань за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації видатків бюджету щодо можливості збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення видатків споживання /зміни до ч. 7 ст. 23 Кодексу/ суперечить ч. 8 ст. 23 Кодексу, згідно з якою збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків дозволено лише за рішенням Кабінету Міністрів (Ради міністрів АРК, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом (відповідною комісією Верховної Ради АРК, місцевої ради)).

5. У зв’язку з передбаченням у законопроекті можливості визначення нових бюджетних програм при передачі бюджетних призначень, прийнятті рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету, а також в інших випадках, передбачених бюджетним законодавством /зміни до ч. 3 ст. 20, ч.6 ст. 23 і ч. 2 ст. 24 Кодексу/, виникає необхідність додаткового опрацювання такого питання на предмет доцільності з огляду на можливість його довільного трактування в процесі застосування.

На думку ГНЕУ, дана законодавча пропозиція виглядає сумнівною в контексті вимог бюджетного законодавства щодо обов’язкової прив’язки бюджетних програм до закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет), що, зокрема, випливає із змісту поняття «паспорт бюджетної програми» (документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник), визначеного наказом Мінфіну від 29.12.2002 р. № 1098 (із змінами) «Про паспорти бюджетних програм».

6. У законопроекті пропонується зменшити параметр визначення державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР), встановивши його в обсязі не більше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету /зміни до ч. 1 ст. 24-1 Кодексу/. У проекті державного бюджету на 2020 рік (пов’язаний законопроект № 2000) передбачено відповідні видатки у сумі 9,5 млрд грн, що становить 0,998% прогнозного обсягу доходів загального фонду.

Таке положення законопроекту не узгоджується з іншим урядовим законопроектом про внесення змін до ст. 24-1 Кодексу (щодо підвищення ефективності використання коштів ДФРР) за реєстр. № 2202 від 02.10.2019 р., який подано на виконання Указу Президента України від 20.09.2019 № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції» (таким законопроектом пропонується залишити чинну норму щодо визначення ДФРР в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету). Поряд з тим, цим Указом доручено Кабінету Міністрів під час доопрацювання законопроекту про державний бюджет на 2020 рік передбачити збільшення обсягу коштів ДФРР.

7. Закріплення на постійній основі зарахування до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, із спрямуванням таких коштів на забезпечення діяльності НКРЕКП /доповнення ч.3 ст. 29 Кодексу новим п. 13-6 і ч. 4 ст. 30 Кодексу новим п. 22/ вбачається передчасним, зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. №5-р, яким визнано неконституційними і такими, що втрачають чинність з 31.12.2019 р., окремі норми Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо порядку організації діяльності НКРЕКП, а також з огляду на висновки Рахункової палати за результатами аудиту ефективності виконання НКРЕКП повноважень з державного регулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електричної енергії (рішення Рахункової палати від 19.03.2019 р. № 6-2). При цьому, виходячи з норм ст. 11 зазначеного Закону, на 2018 і 2019 роки таке питання врегульовано у законах про державний бюджет на відповідні роки.

Асоціація міст зауважує, що законопроектом створюється механізм додаткового квазі-оподаткування населення через тарифи на комунальні послуги, оскільки відповідні внески також будуть сплачуватися комунальними підприємствами водопостачання, водовідведення та теплопостачання, які є ліцензіатами НКРЕКП та для яких єдиним джерелом таких внесків є тариф на комунальні послуги, які сплачують споживачі (в основному – населення), а тому взагалі пропонує змінити зазначений Закон та Закон України «Про місцеве самоврядування» щодо передачі повноважень регулювання комунальними підприємствами водопостачання, водовідведення та теплопостачання до органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, у разі підтримки такої законодавчої пропозиції та встановлення у Кодексі особливостей фінансового забезпечення діяльності НКРЕКП, доцільно одночасно привести у відповідність до бюджетного законодавства процедуру складання і затвердження кошторису НКРЕКП, у зв’язку з чим слід внести відповідні зміни до ст. 11 зазначеного Закону.

Крім того, для забезпечення застосування єдиних правил та процедур у бюджетному процесі варто також уточнити положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» в частині порядку розподілу коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на реалізацію відповідних бюджетних програм.

8. Законопроектом передбачено зміну порядку здійснення видатків на надання допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям і деяким іншим категоріям громадян в частині проведення таких видатків безпосередньо з державного бюджету замість місцевих бюджетів за рахунок субвенції з державного бюджету /доповнення п. 9 ч. 1 ст. 87 Кодексу новим пп. «і» і виключення абз. 2 пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 Кодексу/, однак одночасно не передбачено змін до відповідних норм законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (ст. 4), «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (ст. 11), «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (ст. 16), згідно з якими покриття витрат на виплату відповідних допомог здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, відтак матиме місце колізія юридичних норм.

Поряд з тим, законопроектом розширено види допомог, а саме до складу видатків державного бюджету запропоновано додатково включити видатки на: допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”, надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”/доповнення п. 9 ч. 1 ст. 87 Кодексу новим пп. «і»/. Однак такі види допомог не передбачені у базовому законі, яким є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а ініційовані Урядом і надаються на підставі постанов КМУ від 20.06.2018 р. № 512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”» (надання з 01.09.2018 р. такої допомоги, вартість якої становить не більш як 5 тис. грн, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на кожну новонароджену дитину), від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”» (здійснення з 01.01.2019 р. відшкодування вартості такої послуги у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, встановленого станом на 1 січня відповідного року /у 2019 р. – 1626 грн/) та від 13.03.2019 р. № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (надання з 01.04.2019 р. допомоги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку). Варто зауважити, що Комітет у червні і вересні 2019 р. рекомендував Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо законодавчого унормування даних питань, у відповідь Мінфін повідомив, що процес затвердження змін до законів є більш тривалим у часі, тому за пропозицією Мінсоцполітики були прийняті відповідні рішення Уряду. Отже, без унормування даних питань у базовому законі вбачається передчасним і безпідставним внесення відповідних змін до Кодексу.

9. У законопроекті пропонується включити до видатків державного бюджету на вищу освіту видатки на підготовку кадрів на умовах державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (вартість освітніх послуг яких встановлюється з урахуванням законодавства про індикативну собівартість) /зміни до пп. «в» п. 7 ч. 1 ст. 87 Кодексу/. З цього приводу у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що Законом України «Про вищу освіту» надано право розміщувати державне замовлення у закладах приватної власності. Однак статтею 71 цього Закону встановлено, що фінансове забезпечення:

державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;

комунальних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

приватних закладів вищої освіти здійснюється їх засновниками та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, постає питання щодо правомірності внесення відповідних змін до Кодексу щодо розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти.

Зауваження аналогічного змісту стосується також передбаченого законопроектом доповнення ч. 1 ст. 91 Кодексу новим п. 20-5 в частині можливості здійснення з місцевих бюджетів видатків на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах вищої освіти приватної власності.

Крім того, за висновком ГНЕУ чинне законодавство про освіту не містить положень, що регулюють порядок визначення індикативної собівартості освітніх послуг, тому посилання на них створює ситуацію правової невизначеності у законодавстві. При цьому у п. 9 Прикінцевих положень пов’язаного законопроекту № 2000 Кабінету Міністрів  доручається запровадити механізм індикативної собівартості як фактичні витрати, що прямо пов’язані з наданням освітніх послуг з підготовки здобувачів вищої освіти в закладах вищої освіти на умовах державного (регіонального) замовлення.

10. З приводу положення законопроекту щодо здійснення з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів ОТГ видатків на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення) /доповнення п. 2 ч. 1 ст 89 Кодексу новим пп. «ґ-1»/ Асоціація міст зауважує, що відповідно до вимог чинного законодавства кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладу загальної середньої та фахової передвищої освіти зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію, а педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти – не рідше одного разу на п’ять років, відтак реалізація такого положення за підрахунками Асоціації міст призведе до додаткових видатків з місцевих бюджетів в обсязі 1,4 млрд грн, а в окремих випадках до неспроможності бюджетів забезпечити підвищення кваліфікації, що є загрозою для забезпечення якісної освіти її здобувачів. Оскільки до законопроекту не надані належні фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття таких видатків, Асоціація міст звертає увагу на невідповідність вимогам ч. 3 ст. 142 Конституції України, згідно з якою витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

11. Законопроектом передбачені доповнення до пп. «е» п. 2 ч. 1 ст. 89 Кодексу щодо здійснення видатків на професійну (професійно-технічну) освіту з бюджетів ОТГ, у складі яких є місто обласного значення ? обласний центр, на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у відповідних закладах, які розташовані на території зазначених міст (у чинній нормі – з бюджетів міст обласного значення ? обласних центрів). Асоціація міст вважає недоцільними такі зміни та взагалі пропонує виключити відповідну норму Кодексу, оскільки згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року (схваленою розпорядженням КМУ від 12.06.2019 р. № 419-р) передбачається поетапний перехід на фінансове забезпечення такої освіти виключно з обласних бюджетів, а відповідні заклади не передаються до комунальної власності міст і Кабінет Міністрів забезпечує їх поступову передачу виключно у спільну власність територіальних громад.

12. Згідно із законопроектом до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами Закону України «Про освіту» їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2019 р. /доповнення розділу VI Кодексу новим п. 50/. При цьому відповідно до  пп. 13 п. 3 розділу XII Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти здійснюється протягом 5 років з дня набрання чинності цим Законом (тобто по кінець вересня 2022 р.). З огляду на це, Асоціація міст звертає увагу, що передбачене законопроектом вилучення із ст. 103-2 Кодексу відповідних закладів освіти (а саме загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, шкільні відділення навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад ? загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад ? дошкільний навчальний заклад», вечірні (змінні) школи) може призвести до різночитань цієї статті та поставити під загрозу проведення видатків таких закладів за рахунок освітньої субвенції.

13. Потребує додаткового обґрунтування передбачена законопроектом нова редакція абз. 12 ч. 2 ст. 55 Кодексу, згідно з якою пропонується захищеними видатками бюджету визначити видатки на наукову і науково-технічну діяльність (у чинній нормі – видатки на фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки).

Слід зауважити, що питома вага захищених видатків державного бюджету у видатках загальному фонді цього бюджету є надзвичайно високою (наприклад, за 2018 р. – 87,4%), а відтак подальше уточнення або розширення складу захищених видатків бюджету нівелює саме їх призначення та взагалі виникає питання щодо доцільності такої статті у Кодексі.

При цьому, варто розглянути можливість техніко-юридичного уточнення чинного формулювання даного положення з метою узгодження із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема, згідно з п. 12 і 26 ст. 1 цього Закону основними видами наукової діяльності є фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а науково-технічної діяльності – прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки.

14. Законопроектом доповнено ч. 4 ст. 13 Кодексу положенням, згідно з яким надходження у вигляді отримання майна в натуральній формі із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, які відповідно до законодавства виконують функції з управління майном, придбаного за рахунок коштів державного або відповідного місцевого бюджету, не відносяться до власних надходжень бюджетних установ відповідного бюджету (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту – для врегулювання відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі майна, які здійснюються в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) установ або за рішенням суб’єктів управління майном). Проте таке положення не має чіткої юридичної визначеності та призведе до неоднозначного його тлумачення, оскільки виникає питання, до якого виду доходів бюджету в такому разі належать зазначені надходження (чи вони взагалі є надходженнями) та на підставі чого і як вони та відповідне майно мають відображатися в бухгалтерському обліку.

15. У зв’язку з передбаченим об’єднанням у складі супровідних матеріалів до законопроекту про державний бюджет інформації про мету, завдання та результативні показники головних розпорядників коштів з поясненнями таких головних розпорядників до проекту державного бюджету вбачається недоречним подання зазначеного матеріалу лише до Комітету /виключення пп. «е» п. 1 та зміни до п. 9 у ч. 1 ст.38 Кодексу/. У такому разі зазначений матеріал безпосередньо не буде складовою супровідних матеріалів до вказаного законопроекту, а відтак не буде оприлюдненим і доступним для усіх народних депутатів України, інших комітетів Верховної Ради та громадськості, що не відповідає принципу публічності та прозорості бюджетної системи /визначеному п. 10 ч. 1 ст. 7 Кодексу/.

Крім того, при доопрацюванні законопроекту доцільно додатково опрацювати питання щодо удосконалення положень ст. 38 Кодексу стосовно переліку і змісту супровідних матеріалів до законопроекту про державний бюджет виходячи з практики застосування таких положень протягом останніх років при поданні Кабінетом Міністрів такого законопроекту (у т.ч. пов’язаного законопроекту № 2000).

16. Зважаючи на передбачені у законопроекті зміни до ст. 59-61 Кодексу щодо уточнення деяких складових звітів про виконання державного бюджету, доцільно при доопрацюванні законопроекту уточнити окремі положення цих статей виходячи з практики їх застосування та опрацювання відповідних звітів у Верховній Раді і безпосередньо у Комітеті, насамперед, щодо доповнення річного звіту про виконання державного бюджету  пояснювальною запискою (що включатиме пояснення відхилень звітних показників від планових показників), а також уточнення форми місячної та річної звітності про використання коштів державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства (в частині доповнення показниками джерел формування та залишків коштів на початок і кінець звітного періоду, деталізації за напрямами використання відповідних коштів).

17. Передбачені у законопроекті зміни до ч. 7 ст. 159 Регламенту Верховної Ради України щодо виключення вимоги про візування Мінфіном додатків до закону про державний бюджет при оформленні такого закону вбачаються необґрунтованими, оскільки додатки до закону про державний бюджет формуються в спеціалізованій автоматизованій інформаційно-аналітичній базі даних, власником якої є Мінфін, а також з огляду на спеціальну процедуру розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет (визначену главою 27 Регламенту), відповідно до якої Кабінет Міністрів готує зазначений законопроект до ІІ читання, а уповноважені представники Кабінету Міністрів (серед яких згідно з компетенцією Мінфін є ключовим) обов’язково беруть участь під час розгляду зазначеного законопроекту Верховною Радою і Комітетом.

18. До деяких положень законопроекту потрібно внести техніко-юридичні і редакційні правки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту, нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію) та інших законодавчих актів.

Окремі зауваження такого характеру вже вище наведено, а також вказано у висновку ГНЕУ, зокрема:

положення законопроекту щодо державної реєстрації обтяження майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань, наданого суб’єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до ч. 5 ст. 17 Кодексу /доповнення розділу VI Кодексу новим п. 28-1 та внесення змін до ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»/ потребують доопрацювання для узгодження з нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

у Цивільному кодексі немає терміну «майно бюджетної установи» /новий п. 31-1 ч. 1 ст. 2 Кодексу/, натомість цей Кодекс оперує поняттями «майно, що є у державній власності» та «майно, що є у комунальній власності» (див. ст. 326 та 327);

в оновленій ч. 3 ст. 9 Кодексу, в якій пропонується власні надходження бюджетних установ виділити окремим пунктом (п. 4) у складі неподаткових надходжень, відповідний припис логічно було б розмістити після п. 2;

з метою забезпечення термінологічної єдності вбачається доцільним в оновленій ч. 4 ст. 103-2 Кодексу замість слів «закладів освіти, зазначених у частині першій цієї статті (крім закладів приватної власності)» вживати слова «закладів освіти державної і комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті».

У законопроекті необхідно привести окремі положення у відповідність до останньої редакції Кодексу (з урахуванням законів України від 12.09.2019 р. № 74-IX щодо джерел формування державного дорожнього фонду та № 76-IX щодо державної підтримки кінематографії), зокрема, уточнити нумерацію нових пунктів у змінах до ч. 3 ст. 29 і ч. 4 ст. 30 Кодексу.

У Комітеті на розгляді перебувають ряд інших законопроектів про внесення змін до Кодексу, серед яких: за реєстр. № 1064 щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування /який 02.10.2019 р. прийнято у І читанні/, за реєстр. № 2104 щодо створення Боргового агентства /який подано Кабінетом Міністрів/, за реєстр. № 2202 щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку і за реєстр. № 2242 щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину /які подано Кабінетом Міністрів на виконання Указу Президента України від 20.09.2019 р. № 713 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції»/. Таким чином, для узгодження правових норм положення законопроекту можуть потребувати уточнень залежно від стану розгляду і прийняття таких законопроектів у Верховній Раді.

ІІІ. Виходячи з наведеного, законопроект потребує суттєвого доопрацювання до ІІ читання, зважаючи на необхідність ретельного опрацювання вищезазначених зауважень і пропозицій для усунення неточностей і суперечностей, при цьому взаємоузгоджено з доопрацюванням до ІІ читання пов’язаного законопроекту № 2000.

Слід відмітити, що наразі до законопроекту надійшло ряд пропозицій народних депутатів України (як окремими листами, так і у складі пропозицій до пов’язаного законопроекту № 2000), які відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України не можуть бути розглянуті. Зокрема, на відміну від спеціальної процедури розгляду законопроекту про державний бюджет (передбаченої главою 27 цього Регламенту) законопроект про внесення змін до Кодексу розглядається за загальною законодавчою процедурою (зокрема, щодо розгляду у І і ІІ читаннях – відповідно до глав 19 і 20 цього Регламенту). Таким чином, Комітет має право опрацьовувати пропозиції народних депутатів України до законопроекту, які відповідно до вимог ст. 116 цього Регламенту будуть подані після прийняття законопроекту за основу у І читанні.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Кузбит Ю.М., в.о. Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, після доповіді щодо законопроекту в.о. Міністра фінансів України Джигира Ю.А. Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. зазначив про попередній розгляд законопроекту у підкомітеті та необхідність подальшого доопрацювання законопроекту з метою врегулювання окреслених у проекті рішення питань взаємоузгоджено з доопрацюванням системно пов’язаного законопроекту № 2000, а також запропонував Комітету ухвалити таке рішення (проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету): рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні. При цьому рекомендується розглянути законопроект у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні системно пов’язаного законопроекту № 2000.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену Головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144 від 16.09.2019 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, розглянути у першому читанні та за результатами розгляду прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

При цьому рекомендується розглянути зазначений законопроект у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні системно пов’язаного проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України.

Голосували: «за» - 23, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосувало» - 7.

Голова Комітету                                                        Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль