Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №41 від 17 червня 2020 року

 

 

 

15 год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П. Лунченко В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Король Л.М., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Сєрік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України
 з питань екологічної політики та природокористування

Бондаренко О.В. – Голова Комітету;

Андрійович З.М. – голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів;

Василенко Л.В. – член Комітету;

Яценко А.В. – член Комітету;

 

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
 та сільського господарства України

Свириденко Ю.А. – заступник Міністра;

Панаіотіді С.М. – заступник Міністра;

Бояркіна О.А. – директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення – головний бухгалтер;

від Міністерства енергетики України

Угрюмова С.С. – заступник директора Департаменту фінансів паливно-енергетичного комплексу та майнових відносин;

від Міністерства внутрішніх справ України

Шевнін С.М. – директор Департаменту фінансово-облікової політики – головний бухгалтер;

від Державного центру зайнятості

Жовтяк Ю.С. – заступник директора;

Купрій О.Д. – начальник Управління стратегічного планування та бюджетування;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Гарбуз М.Ю. – заступник директора Департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття (відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 472).

2. Про погодження виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485) /питання заслухано, додатковий розгляд перенесено на чергове засідання/.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 612-р);

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 173).

4. Щодо проекту постанови Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. № 3330 /доопрацьований/ від 12.06.2020 р.) та стратегії Міністерства фінансів України на 2020 рік /за пропозицією Голови Комітету Арістова Ю.Ю. питання розглянуто першим/.

5. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення видатків на природоохоронні заходи та Державне агентство України з управління зоною відчуження (реєстр. № 3507 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Свириденко Ю.А. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 472).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 12.06.2020 № 2122-03/36452-01 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття).

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень. Відповідно до прийнятих Урядом рішень (постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 330, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385, від 10.06.2020 № 472, від 10.06.2020 № 485) вже виділено із Фонду COVID-19 18 697 544 тис. грн, тобто залишилось нерозподіленими 45 971 993,7 тис. грн /інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами відповідно до рішень Уряду роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302) /копія роздана народним депутатам України – членам Комітету/. Згідно з Порядком № 302 кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання фінансової допомоги Фонду безробіття на поворотній або безповоротній основі.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду (а у разі виділення коштів з фонду на поворотній основі – також інформації про їх повернення до державного бюджету).

Серед іншого, про що заявник має зазначити у зверненні Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19, визначено про необхідність вказати умови виділення коштів з цього фонду (на поворотній або безповоротній основі); пропозиції щодо умов і гарантій повернення виділених коштів з фонду на поворотній основі; інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені з Фонду COVID-19.

Водночас, підпунктом 2 пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ встановлено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Фонд безробіття здійснює поточні видатки на утримання виконавчої дирекції фонду, установ державної служби зайнятості та такі страхові виплати, як допомога по безробіттю (включаючи допомогу по частковому безробіттю) та допомога на поховання.

Пунктом 1 постанови Уряду від 10.06.2020 № 472 встановлено виділити Мінекономіки 2 972 455,7 тис. гривень (видатки споживання) із Фонду COVID-19 для надання фінансової допомоги на безповоротній основі Фонду безробіття.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Уряду від 10.06.2020 № 472 із врахуванням вимог Порядку № 302 затверджується Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги на безповоротній основі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Порядок № 472).

Згідно з Порядком № 472 за бюджетною програмою «Фінансова допомога Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для забезпечення своєчасної виплати допомоги по безробіттю» головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки. При цьому, бюджетні кошти, отримані Фондом безробіття на безповоротній основі, використовуються виключно для виплати допомоги по безробіттю.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 472 бюджетні кошти, не використані Фондом безробіття на кінець поточного року, підлягають перерахуванню Казначейством до загального фонду державного бюджету.

Одночасно слід зауважити на тому, що свого часу постановою Уряду від 27.04.2020 № 308 Фонду безробіття вже надавалася фінансова допомога з Фонду COVID-19 у обсязі 6 000 000 тис. гривень, а саме:

4 723 000 тис. гривень на безповоротній основі (видатки споживання) – для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» /за інформацією Мінфіну (лист від 11.06.2020 № 07060-04-2/17526, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) станом на 09.06.2020 кошти на вказану мету використані Фондом безробіття на 4,9% у сумі 231 614,5 тис. грн/;

1 277 000 тис. гривень на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю /за інформацією Мінфіну станом на 09.06.2020 кошти на вказану мету використані Фондом безробіття на 93,8% у сумі 1 198 386,0 тис. грн/.

При цьому, відповідним Порядком, затвердженим постановою Уряду від 27.04.2020 №308, не було визначено умов, порядку та обсягу повернення коштів, наданих Фонду безробіття, а лише доручено врегульовувати такі питання щороку Мінекономіки своїм рішенням за погодженням з Мінфіном на підставі показників бюджету цього фонду.

Варто відмітити, що кошти у сумі 2 972 455,7 тис. грн відповідно до постанови Уряду від 10.06.2020 № 472 надаються Фонду безробіття для виплати допомоги по безробіттю на безповоротній основі, тоді як питання щодо повернення цим Фондом коштів фінансової допомоги у сумі 1 277 000 тис. гривень до державного бюджету, виділених згідно із постановою Уряду від 27.04.2020 № 308 також для виплати вказаної допомоги, на даний час не врегульовано.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти цього фонду не включаються до складу державного бюджету.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом безробіття виплати допомоги по безробіттю визначені статтями 22 і 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якими право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду безробіття для цієї категорії осіб, та виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного (раніше було з 91 дня – звільненим за власним бажанням, з 7 дня – усім безробітним). При цьому, Фонд безробіття постановою від 08.04.2020 № 217 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) на період дії карантину установив мінімальний розмір допомоги по безробіттю у розмірі 1000 гривень.

Як зазначено у листі Мінекономіки, метою прийняття постанови Уряду від 10.06.2020 № 472 є посилення соціальних гарантій для безробітних громадян у зв’язку із збільшенням чисельності одержувачів допомоги по безробіттю, яка станом на 12.06.2020 року склала 430 тис. осіб, що на 81% більше показника минулого року, та прийняттям ряду нормативно-правових актів, дія яких спричинила збільшення видатків Фонду безробіття.

Згідно із поданими Міністерством обґрунтуваннями та розрахунками обсяг фінансової допомоги Фонду безробіття був визначений зважаючи на наступне:

– очікуваний дефіцит коштів на виплату допомоги по безробіттю у червні – грудні п.р. складе 2 972 455,7 тис. грн;

– Фонд безробіття недоотримав 1,5 млрд грн у зв’язку із зниженням з 01.01.2020 пропорції розподілу суми від сплати єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, з 5,0026% до 4,8058%;

– Фонд безробіття до кінця року недоотримає 833,2 млн грн у зв’язку із звільненням від сплати єдиного соціального внеску з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, всіх фізичних осіб-підприємців (ФОП) та тих, хто займається незалежною професійною діяльністю.

Слід зазначити, що подані фінансово-економічні обґрунтування не є повними, зокрема відсутня інформація щодо:

можливості (неможливості) оптимізації окремих страхових виплат та тих виплат, які не можуть бути здійснені в умовах карантину, та адміністративних витрат цього Фонду для зменшення дефіциту бюджету Фонду безробіття;

нових підходів у здійсненні соціальних послуг Фондом безробіття для пришвидшення працевлаштування безробітних і відповідно зменшення навантаження на витрати Фонду безробіття;

бачення щодо механізму та термінів повернення Фондом безробіття коштів, отриманих з державного бюджету на виплату допомоги по безробіттю на поворотній основі, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308;

інформації про використання коштів на виплату допомоги по частковому безробіттю, отриманих як фінансова допомога Фонду безробіття, у сумі 4 723 млн грн на безповоротній основі згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308.

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 337 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) внесено зміни до бюджету Фонду безробіття на 2020 рік, затвердженого постановою Уряду від 29.03.2020 № 243, згідно з якими визначено:

залишок коштів на початок року – 1 252,62 млн грн (-98,5 млн грн);

доходи поточного року – 19 697,7 млн грн (+5 168,5 млн грн) /при цьому, доходи від надходжень страхових внесків зменшено на 831,5 млн грн/, у тому числі:

– кошти з Фонду COVID-19 для виплати по частковому безробіттю на безповоротній основі – 4 723 млн грн;

– кошти з Фонду COVID-19 на поворотній основі – 1 277 млн грн;

видатки – 20 786,7 млн грн (+5 160,8 млн грн), у тому числі:

– для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину за рахунок фінансової допомоги з Фонду COVID-19 – 4 723 млн грн;

– для матеріального забезпечення на випадок безробіття, соціальні послуги та заходи сприяння зайнятості, профілактику настання страхових випадків, допомога по частковому безробіттю – 12 658,0 млн грн (+437,8 млн грн);

залишок коштів (у тому числі резерв Фонду) – 163,6 млн грн (7,5 млн грн).

Аналітична таблиця щодо показників бюджету Фонду безробіття на 2020 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Постановами Правління Фонду безробіття від 31.01.2020 № 209 (із змінами від 07.04.2020 № 212 та від 04.05.2020 № 219) затверджено розподіл видатків бюджету цього Фонду, згідно з яким обсяг видатків у сумі 20 786,7 млн грн розподілено за напрямами витрат, серед яких:

допомога по частковому безробіттю на період карантину за рахунок фінансової допомоги з Фонду COVID-19 – 4 723 млн грн;

допомога по безробіттю – 11 973,7 млн грн (+437,8 млн грн).

Згідно із показниками Звіту про виконання бюджету (кошторису) Фонду безробіття за І квартал 2020 року (лист Державного центру зайнятості від 18.05.2020 № 33/22/2363-20, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету):

надходження становили – 3 277,2 млн грн (або 22,6% до річного плану), з них за страховими внесками 3 239,7 млн грн (відповідно 22,5%);

витрати – 4 080,6 млн грн (або 26,1% до річного плану), з них: на забезпечення утримання системи Фонду – 591,2 млн грн (відповідно 17,7%), видатки на забезпечення виконання покладених функцій – 3 489,3 млн грн (відповідно 28,4%).

Слід зауважити, що за відповідний період минулого року показники виконання бюджету (кошторису) Фонду безробіття за надходженням були дещо вищими – 23,5% річного плану (у тому числі за страховими внесками -23,6%), а за витратами меншими – 24,8% відповідно (у тому числі на забезпечення утримання системи Фонду майже на рівні показників п.р. – 17,9%).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Свириденко Ю.А.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо надання фінансової допомоги Фонду безробіття.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо надання зазначеної фінансової допомоги, але звернув увагу на необхідність врегулювання узгодженості між собою положень пункту 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 472 від 10.06.2020 (щодо повернення невикористаних коштів до кінця поточного року) та власне дії Фонду COVID-19 (на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни)).

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. за результатами розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету вніс пропозицію погодити виділення коштів Мінекономіки для надання фінансової допомоги Фонду безробіття відповідно до пункту 1 постанови Уряду № 472 та рекомендувати Уряду доручити Мінекономіки додатково проаналізувати види забезпечення та соціальних послуг, виплата яких здійснюється Фондом безробіття, визначитися щодо можливості їх оптимізації та, у разі необхідності, внести відповідні зміни до бюджету вказаного Фонду (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого постановою Уряду № 472 виділення коштів Мінекономіки для надання фінансової допомоги Фонду безробіття, надавши при цьому відповідні рекомендації Уряду. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»:

1) погодити виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 2 972 455,7 тис. гривень для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 472;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України додатково проаналізувати види забезпечення та соціальних послуг, виплата яких здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначитися щодо можливості їх оптимізації та, у разі необхідності, внести відповідні зміни до бюджету вказаного Фонду.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансово-облікової політики – головного бухгалтера Міністерства внутрішніх справ України Шевніна С.М. про погодження виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 16.06.2020 № 19092/09-2020 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із Законом України від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема на додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» у разі неможливості проведення засідання Комітету з питань бюджету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Керуючись положеннями частини другої статті 29 Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 квітня 2020 р. № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету). Відповідно до пунктів 2 та 3 постанови Уряду від 29.04.2020 № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об’єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом, при цьому персональний перелік вказаних осіб (працівників) визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень. Відповідно до прийнятих Урядом рішень (постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 330, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385, від 10.06.2020 № 472, від 10.06.2020 № 485) вже виділено із Фонду COVID-19 18 697 544 тис. грн, тобто залишилось нерозподіленими 45 971 993,7 тис. грн /інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами, відповідно до рішень Уряду, роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302) /копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Згідно з Порядком № 302 кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема на додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений Кабінетом Міністрів України в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до завершення здійснення зазначених заходів. При цьому, у межах зазначеного напряму кошти фонду можуть спрямовуватися також на доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду.

Серед іншого, про що заявник має зазначити у зверненні Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19, визначено про необхідність  вказати напрям спрямування коштів фонду та їх обсяг; заходи, які передбачається здійснити за рахунок коштів фонду; інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені з Фонду COVID-19.

Пунктом 1 постанови Уряду від 10.06.2020 № 485 встановлено виділити МВС 2 701 125,3 тис. гривень, зокрема Апарату МВС – 171 081,6 тис. грн, Національній гвардії – 125 105,5 тис. грн, Адміністрації Державної прикордонної служби – 103 774,7 тис. грн, Державній службі з надзвичайних ситуацій – 51 302,5 тис. грн, Національній поліції – 2 249 861 тис. грн на безповоротній основі (видатки споживання) із Фонду COVID-19 для здійснення доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Державної прикордонної служби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я.

Мінфіну доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Окремо слід наголосити, що положеннями постанови Уряду від 10.06.2020 № 485 не визначено економічної ознаки видатків, що виділяються із Фонду COVID-19 для виплати доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, а саме у пункті 1 цієї постанови не зазначено, що такі видатки є видатками на оплату праці та їх обсяги (відповідно до наказів Мінфіну від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами) та від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» (зі змінами)). При цьому, необхідно зауважити, що у державному бюджеті на 2020 рік у показниках видатків за бюджетними програмами щодо забезпечення діяльності Апарату МВС, Національної гвардії, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції окремо затверджено видатки на оплату праці.

Пунктом 2 постанови Уряду від 10.06.2020 № 485 із врахуванням вимог Порядку № 302 затверджується Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським,  які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я (далі – Порядок № 485).

Порядком № 485 визначено механізм використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами:

«Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (у сумі 171 081,6 тис. грн);

«Здійснення доплати військовослужбовцям Національної гвардії, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (у сумі 125 105,5 тис. грн);

«Здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (у сумі 103 774,7 тис. грн);

«Здійснення доплати особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (у сумі 51 302,5 тис. грн);

«Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (у сумі 2 249 861 тис. грн).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 485 головним розпорядником коштів державного бюджету є МВС, а відповідальними виконавцями бюджетних програм є Апарат МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі – органи системи МВС). При цьому, бюджетні кошти, отримані органами системи МВС на безповоротній основі, використовуються виключно для здійснення:

доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я.

Такі виплати здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Так, Постановою № 375, зокрема, передбачено встановлення додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного бюджету, у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення). При цьому, перелік посад (професій) працівників, яким встановлюватимуться такі доплати, визначатиметься відповідним центральним органом виконавчої влади, а персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, – керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Згідно із поданими МВС фінансово-економічними обґрунтуваннями щодо здійснення доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я обсяг коштів у сумі 2,7 млрд гривень був визначений з урахуванням наступного:

Апарату МВС у сумі 171 081,6 тис. грн на доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я на період дії карантину з 11.03.2020 до 22.06.2020 та протягом 30 днів з дня відміни (за розрахунками таку доплату можуть потребувати 5,7 тис. осіб у розмірі 50% заробітної плати, що  становитиме від 4,5 до 6,3 тис. грн),

Національній гвардії у сумі 125 105,5 тис. грн на доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії на період дії карантину з 11.03.2020 до 22.06.2020 (за розрахунками таку доплату можуть потребувати 7,8 тис. осіб у розмірі 50% грошового забезпечення, що становитиме для військовослужбовців строкової служби та курсантів (з числа цивільної молоді) від 0,2 до 0,4 тис. грн, для  курсантів (військовослужбовці за контрактом) 5,25 тис. грн, військовослужбовців від 5,5 до 8,3 тис. грн),

Адміністрації Державної прикордонної служби у сумі 103 774,7 тис. грн на доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я на період дії карантину з 11.03.2020 до 22.06.2020 (за розрахунками  таку доплату можуть потребувати 4,1 тис. осіб у розмірі 50% грошового забезпечення/заробітної плати, що становитиме для медичних та інших працівників 5,6 тис. грн, військовослужбовців від 5,8 до 9,1 тис. грн),

Державній службі з надзвичайних ситуацій у сумі 51 302,5 тис. грн на доплати до грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я на період дії карантину з 11.03.2020 до 22.06.2020 (за розрахунками  таку доплату можуть потребувати 2,1 тис. осіб у розмірі 50% грошового забезпечення/заробітної плати, що  становитиме від 5,2 до 8,1 тис. грн),

Національній поліції у сумі 2 249 861 тис. грн на доплати до грошового забезпечення поліцейським на період дії карантину з 11.03.2020 до 22.06.2020 (за розрахунками  таку доплату можуть потребувати 67,5 тис. осіб у розмірі 50% грошового забезпечення становитимуть від 6,6 до 7,9 тис. грн).

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 372 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із Фонду COVID-19 Міністерству охорони здоров’я було виділено 2 990 045,3 тис. гривень для забезпечення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з яких для закупівлі засобів індивідуального захисту з метою покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та екстреної медичної допомоги – 2 339 852,8 тис. гривень.

Слід зазначити, що подані фінансово-економічні обґрунтування не є повними, зокрема відсутня інформація щодо:

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів без залучення додаткових коштів державного бюджету з Фонду COVID-19. При цьому слід зазначити, що Законом України від 13.04.2020 № 553-IX передбачено створення у складі державного бюджету Фонду COVID-19, загалом скорочено видатки державного бюджету за іншими напрямами на понад 30 млрд грн (зокрема, на забезпечення діяльності державних органів, у сферах освіти і науки, культури, молоді та спорту, на підтримку економічної діяльності та реалізацію державних інвестиційних проектів, інші), проте, видатки загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами МВС не було скасовано (зменшено),

переліку посад (професій) працівників та орієнтовну чисельність осіб (працівників), яким встановлюватимуться доплати, включаючи обґрунтування розмірів таких доплат вказаним особам і загалом обсяг коштів, який визначено спрямувати на зазначену мету, та заходи щодо ліквідації наслідків COVID-19, до яких залучаються такі особи,

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., Трухін О.М., Молоток І.Ф., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., директор Департаменту фінансово-облікової політики – головний бухгалтер МВС Шевнін С.М.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував, що міністерство зазначену постанову Уряду не погоджувало, оскільки при опрацюванні були надані зауваження, зокрема, щодо необхідності надання розрахунку витрат на доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я з урахуванням фактичного виконання ними функцій, пов’язаних з лікуванням пацієнтів з коронавірусною хворобою; а також щодо визначення керівником відповідного державного органу (закладу) конкретного переліку посад працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яким установлюються відповідні доплати, тощо.

Зважаючи на висловлені у ході обговорення першим заступником Міністра фінансів України Улютіним Д.В. зауваження, заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію прийняти протокольне рішення доручити Міністерству внутрішніх справ надати ґрунтовні фінансово-економічні обґрунтування (включаючи розрахунки) щодо визначення обсягів виділення коштів із Фонду COVID-19, а Міністерству фінансів України надати експертний висновок щодо зазначеного питання.

Підсумовуючи, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Панаіотіді С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2020
№ 612-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 10.06.2020 № 2122-10/35731-01 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 612-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Відповідно до вказаних вимог Кодексу пунктом 1 розпорядження Уряду від 03.06.2020 № 612-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінекономіки на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201020 «Виконання зобов’язань України за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» на 4 289,8 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 1208010 «Керівництво та управління у сфері експортного контролю» на 4 289,8 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 3 289,8 тис. гривень (з них на комунальні послуги та енергоносії – на 306,7 тис. гривень), видатки розвитку – на 1 000 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року видатки за загальним фондом державного бюджету проведено за бюджетними програмами:

1201020 «Виконання зобов’язань України за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» – не проводились взагалі (річний план визначено у обсязі – 25 175,8 тис. гривень);

1208010 «Керівництво та управління у сфері експортного контролю» – у обсязі 7 769,7 тис. гривень, що становить 37,8% річного плану (визначено у обсязі – 20 574,8 тис. гривень) та 96,5% плану на звітний період.

При цьому, Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон України від 13.04.2020 № 553-IX) обсяг видатків споживання за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1208010 було зменшено на 2,5 тис. гривень.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінекономіки, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю забезпечення Державної служби експортного контролю України (далі – Держекспортконтроль) необхідними видатками для оптимізації роботи автоматизованої системи експортного контролю України шляхом розширення її функціональних можливостей і впровадження системи електронного ліцензування Stratlink, що є ключовим фактором оперативної діяльності системи експортного контролю України, та забезпечення належних умов праці працівників Держекспортконтролю /копія паспорту бюджетної програми 1208010 роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Відповідно до наданих Мінекономіки фінансово-економічних розрахунків для введення в експлуатацію системи «Stratlink» планується спрямувати 3 983,1 тис. гривень (з яких видатки споживання – 2 983,1 тис. гривень (у тому числі на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря – 43,1 тис. гривень, оплату послуг (крім комунальних) – 2 940 тис. гривень) та видатки розвитку – 1 000 тис. гривень), а на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, які надаються Держекспортконтролю, – 306,7 тис. гривень (у тому числі на оплату теплопостачання – 121,1 тис. гривень, водопостачання та водовідведення – 6,6 тис. гривень, електроенергії – 179 тис. гривень) /заплановані витрати на такі заходи у державному бюджеті на 2020 рік покривають лише 16% фактичної потреби/.

Разом з тим зазначається, що зменшення видатків за бюджетною програмою 1201020 «Виконання зобов’язань України за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» зумовлене надходженням у 2019 році до Мінекономіки грантових коштів від Європейського Союзу у розмірі 883,5 тис. євро, які можуть бути використані на часткову сплату внеску за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)».

Загалом необхідно зауважити, що звернення Мінекономіки до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема стосовно загальної вартості робіт із створення системи «Stratlink», фактично вже проведених видатків та необхідних у поточному році), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Слід зазначити, що абзацом сьомим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX тимчасово до 1 січня 2021 року призупинено застосовування окремих норм Кодексу /відповідні пропозиції було ініційовано Урядом у поданому ним законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», реєстр. № 3279/, зокрема положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу, якими, серед іншого, забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Оскільки такі положення містяться безпосередньо у Законі України від 13.04.2020 № 553-IX, то, напевно, в правовому сенсі їх доцільно розглядати цілісно та взаємопов’язано у системному зв’язку із іншими положеннями цього Закону.

З огляду на основну мету Закону України від 13.04.2020 № 553-IX, що полягає у створенні фінансового забезпечення проведення заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, через відповідний Фонд, створений у складі державного бюджету, тимчасове призупинення вказаного вище положення зумовлене в першу чергу необхідністю виділення коштів із цього Фонду.

Відтак, застосування тимчасового призупинення вказаних норм бюджетного законодавства для цілей, відмінних від цілей створення Фонду COVID-19, має неоднозначне правове трактування, може створити прецедент для ініціювання аналогічних перерозподілів та прийняття Урядом рішень про збільшення таких видатків з боку інших головних розпорядників коштів державного бюджету, що, у свою чергу, зумовить збільшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів.

Водночас, потрібно звернути увагу, що Мінекономіки продовжує, як і у попередніх роках, застосовувати процедуру здійснення перерозподілу видатків державного бюджету /у 2019 році Урядом було прийнято 3 таких рішення, а у 2018 році – 6/.

Так, серед іншого, у 2018 році за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1201020 «Виконання зобов’язань України за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» було збільшено обсяг видатків споживання на 8 800 тис. гривень /розпорядження Уряду від 07.11.2018 № 818-р/, а у 2019 році – навпаки, зменшено обсяг таких видатків – на 2 136,3 тис. гривень /розпорядження Уряду від 05.07.2019 № 484-р/. При цьому, розпорядженням Уряду від 03.06.2020 № 612-р пропонується знову зменшення обсягу цих видатків на 4 289,8 тис. гривень.

Відтак, вказані вище перерозподіли видатків державного бюджету, передбачених Мінекономіки на 2018-2020 роки, можуть свідчити про прорахунки при плануванні видатків на відповідний рік. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Мінекономіки та Мінфіну.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Задорожній М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Панаіотіді С.М.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію міністерства щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також висловився за підтримку зазначеного перерозподілу, але звернув увагу на необхідність якісного бюджетного планування.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету вніс пропозицію погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Уряду від 03.06.2020 № 612-р, та рекомендувати Уряду доручити Міністерству фінансів спільно з Міністерством юстиції надати роз’яснення щодо застосування при виконанні державного та місцевих бюджетів у 2020 році положень абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 № 553-IX (поінформувавши Комітет, головних розпорядників коштів державного бюджету і обласні та Київську міську державні адміністрації) (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 612-р перерозподілу видатків державного бюджету, надавши при цьому відповідні рекомендації Уряду. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та, керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

1) Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 612-р погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201020 «Виконання зобов’язань України за участь у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)» на 4 289,8 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 1208010 «Керівництво та управління у сфері експортного контролю» на 4 289,8 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 3 289,8 тис. гривень (з них на комунальні послуги та енергоносії – на 306,7 тис. гривень), видатки розвитку – на 1 000 тис. гривень).

2) Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством юстиції України надати роз’яснення щодо застосування при виконанні державного та місцевих бюджетів у 2020 році положень абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (поінформувавши Комітет з питань бюджету, головних розпорядників коштів державного бюджету і обласні та Київську міську державні адміністрації).

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 4.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту фінансів паливно-енергетичного комплексу та майнових відносин Міністерства енергетики України Угрюмової С.С. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на 2020 рік (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 173).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго) від 03.06.2020 р. за № ВР/1.1-318.2.3.14621 про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 173 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – постанова КМУ № 173).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінекоенерго затверджено видатки загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – субвенція) у сумі 137 499,5 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Довідково: Відповідно до статей 12, 12-1, 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»:

– населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності (соціально-економічна компенсація ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження, – створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, забезпечення засобами індивідуального захисту населення, його регулярне навчання правил користування спеціальною соціальною інфраструктурою, уміння користування засобами індивідуального захисту);

– фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду державного бюджету за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

– платниками збору є експлуатуючі організації ядерних установок, підприємства з видобування і переробки уранових руд, а також підприємства, які є замовниками будівництва ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;

– кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду державного бюджету до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст – супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору. Використання таких коштів здійснюється виключно за напрямами і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Починаючи з 01.01.2015 р, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Кодексу зараховується до загального фонду державного бюджету (доходи якого не мають цільового спрямування, а видатки здійснюються лише в межах відповідних бюджетних призначень).

Зважаючи, що відносини у бюджетному процесі регулюються Кодексом, і якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу), спеціальне законодавство потребує узгодження з положеннями Кодексу.

Наразі на 2020 рік згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону зупинено дію частини першої статті 12-1, частин першої, другої і п’ятої статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

На виконання вимог частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91 (із змінами) затверджено Порядок та умови надання субвенції (що містить додаток з розподілом субвенції між місцевими бюджетами на відповідний бюджетний період).

Постановою КМУ № 173, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених Законом бюджетних призначень, здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами шляхом викладу у новій редакції додатку до Порядку та умов її надання (далі – Додаток).

Згідно з Додатком розподіл субвенції проведено між обласними, районними, міськими (у тому числі монофункціональних міст) бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької областей, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у сумі 137 499,5 тис. грн, а саме: для Волинської – 9 106,8 тис. грн, Дніпропетровської – 32 605,7 тис. грн, Запорізької – 22 899,6 тис. грн, Миколаївської – 31 593,8 тис. грн, Рівненської – 26 759,2 тис. грн, Херсонської – 127,9 тис. грн, Хмельницької – 14 406,6 тис. грн.

Загалом, визначено такі обсяги субвенції для місцевих бюджетів за зонами спостереження: Запорізької АЕС – 55 633,1 тис. грн, Рівненської АЕС – 29 773,5 тис. грн, Хмельницької АЕС – 20 499,2 тис. грн, Южно-Української АЕС – 31 593,8 тис. грн.

Розрахунок щодо проведеного розподілу субвенції додається до звернення Міністерства енергетики України (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України, далі – Міненерго) (лист від 12.06.2020 р. № ВР/1.7-318.3-14958, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету). Водночас Міненерго не надані пояснення та обґрунтування такого розподілу.

Необхідно зазначити, що у пункті 4 Порядку та умов надання субвенції затверджено формулу розподілу її обсягу, яка враховує такі критерії:

– питому вагу чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць;

– питому вагу реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;

– співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30%, бюджетів районів і міст обласного значення – 55%, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15%).

Слід відмітити, що у Додатку передбачено надання субвенції бюджетам семи об’єднаних територіальних громад (Великобілозерської сільської, Вараської, Марганецької, Острозької, Славутської, Нетіщинської, Вознесенської міських), дві з яких – супутники ядерних установок (Вараська та Нетішинська міські отг), однак відповідні зміни до Порядку та умов надання субвенції не внесені (у визначеній пунктом 4 Порядку та умов формулі розподілу субвенції відсутнє посилання на бюджети об’єднаних територіальних громад). Тому, керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 67 та частини другої статті 97 Кодексу, належить унормувати питання надання субвенції бюджетам об’єднаних територіальних громад шляхом внесення доповнень до порядку та умов надання субвенції, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком і умовами надання субвенції встановлено, що:

1) субвенція спрямовується, насамперед на:

реалізацію проектів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, в тому числі виготовлення проектної документації, захисних споруд цивільного захисту, технічну інвентаризацію яких проведено відповідно до законодавства;

закупівлю засобів індивідуального захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду;

навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання;

фінансування у разі потреби об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі реалізацію проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, зокрема навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку;

погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за субвенцією у попередніх роках і зареєстрована органами Казначейства;

2) проекти, реалізація яких розпочалась за рахунок субвенції у попередніх роках та строк реалізації яких не перевищує три роки, включаються до плану фінансування для завершення їх реалізації. Проекти будівництва подаються з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення, а також розробляються відповідно до державних будівельних норм та стандартів і повинні забезпечити комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

3) переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються головним розпорядником коштів за субвенцією за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту – також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій.

Довідково: згідно із звітом Казначейства про виконання бюджетів за 2019 рік видатки місцевих бюджетів за субвенцією становили 115 508,1 тис грн або 84% плану на рік (у 2018 році – 87,6%, у 2017 році – 85,3%, у 2016 році – 84%, у 2015 році– 94,4%). До державного бюджету у 2019 році повернуто 21 991,4 тис. грн як невикористані, що становить 16% наданої субвенції. Інформація щодо надання та використання субвенції у 2019 році за зведеними бюджетами областей роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Окремо слід відмітити, що за наслідками проведеного у 2019 році аудиту ефективності використання субвенції Рахунковою палатою серед іншого вказано на причини системних недоліків при її використанні, серед яких: неналежне організаційно-правове забезпечення надання та використання субвенції, необхідність осучаснення механізму розподілу субвенції з урахуванням утворених на території зон спостереження АЕС об’єднаних територіальних громад, неефективне управління бюджетними асигнуваннями на місцях, неналежний внутрішній контроль за виконанням взятих підрядниками зобов’язань, що  загалом не сприяло повноті освоєння фінансового ресурсу, внаслідок чого роботи на низці об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури і захисних споруд на кінець відповідних бюджетних періодів залишились невиконаними, що не підвищило рівень готовності таких споруд.

Мінекоенерго, проаналізувавши результати такого аудиту та рекомендації Рахункової палати, вважає за необхідне внести зміни до Порядку та умов надання субвенції в частині вирішення питань встановлення граничних термінів внесення пропозицій щодо переліків відповідних об’єктів і заходів до Мінекоенерго, надання можливості спрямування субвенції на виконання додаткових заходів з поліпшення умов проживання та праці населення, а також надання права розпорядникам бюджетних коштів визначати пріоритетність видатків відповідно до встановлених напрямів використання субвенції.

За наслідками попереднього розгляду даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету, Міненерго надіслано подані місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування пропозиції щодо переліків відповідних  об’єктів, засобів та препаратів, закупівля яких може бути здійснена за рахунок субвенції (лист від 17.06.2020 р. №ВР/1.1-318.3-15257, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник директора Департаменту фінансів паливно-енергетичного комплексу та майнових відносин Міненерго Угрюмова С.С.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку такого розподілу субвенції, але звернув увагу на необхідність використання у повному обсязі розподілених коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції у сумі 137,5 млн гривень згідно з додатком до Порядку та умов її надання у редакції постанови КМУ № 173, а також рекомендувати Уряду унормувати питання надання субвенції бюджетам об’єднаних територіальних громад шляхом внесення змін до Порядку та умов надання субвенції, затвердженого постановою Уряду № 91.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

1) погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 137 499,5 тис. гривень згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 173);

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України унормувати питання надання зазначеної субвенції бюджетам об’єднаних територіальних громад шляхом внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91 (із змінами).

Голосували: «за» – одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо проекту постанови Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (реєстр. № 3330 /доопрацьований/ від 12.06.2020 р.) та стратегії Міністерства фінансів України на 2020 рік /за пропозицією Голови Комітету Арістова Ю.Ю. питання розглянуто першим/.

Відмітили:

На виконання постанови Верховної Ради України від 4 червня 2020 року № 665-IX Кабінет Міністрів України 12 червня 2020 року подав на розгляд Верховної Ради України доопрацьовану Програму діяльності Кабінету Міністрів України (проект постанови Верховної Ради України за реєстр. № 3330 /доопрацьований/).

Головним з опрацювання відповідного проекту постанови визначено профільний Комітет з питань економічного розвитку. Водночас, відповідно до частини другої статті 227 Регламенту Верховної Ради України такий документ направлено Головою Верховної Ради України для обговорення в інші комітети. Поряд з тим, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ звернулося до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ з проханням включити розгляд даного питання до порядку денного цього засідання Комітету (лист Мінфіну від 16.06.2020 р. № 15020-07-2/17989).

На початку розгляду даного питання Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що виходячи з предметів відання Комітет має розглядати Програму діяльності Уряду, насамперед, у контексті реалізації бюджетної політики.

Міністр фінансів України Марченко С.М. представив Стратегію Мінфіну на 2020 рік у контексті реалізації доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів України, окресливши в першу чергу 5 основних напрямів Стратегії:

1) зважена фінансова та боргова політика, покращення іміджу України серед міжнародних інвесторів;

2) податкові стимули для розвитку економіки;

3) нова кадрова політика і діджиталізація в системі фіскальних органів;

4) детінізація;

5) підвищення ефективності бюджетних видатків.

Витяг з доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині діяльності Мінфіну та презентація щодо Стратегії Мінфіну на 2020 рік (підготовлена Мінфіном) попередньо 16.06.2020 р. надіслано для ознайомлення народним депутатам України – членам Комітету на їх електронну пошту та роздано на засіданні Комітету.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Гнатенко В.С., Крулько І.І., Задорожній М.М., Люшняк М.В., Кіссе А.І., Пузійчук А.В., Лаба М.М., Гевко В.Л., Дунаєв С.В., Міністр фінансів України Марченко С.М.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував членам Комітету інформацію Міністра фінансів України щодо Програми діяльності Уряду та стратегії Мінфіну на 2020 рік взяти до відома, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо доопрацьованої Програми діяльності Кабінету Міністрів України та стратегії Міністерства фінансів України на 2020 рік взяти до відома.

Голосували: «за» – 20, «проти» – 0, «утрималися» – 4, «не голосували» – 8.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

5.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

5.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо скорочення строків розгляду судом справ, пов'язаних із захистом прав дітей, та вдосконалення порядку розгляду справ окремого провадження" (реєстр. № 3386 від 24.04.2020, Кабінет Міністрів України);

5.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення вищих спеціалізованих судів суб'єктами управління об'єктами державної власності" (реєстр. № 3349 від 16.04.2020, народні депутати України Костін А.Є., Радіна А.О., Мошенець О.В. та інші);

5.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" щодо приведення норм Закону до вимог міжнародних правил арбітражу та чинного законодавства, підвищення прозорості діяльності третейських судів, розширення їх використання юридичними та фізичними особами" (реєстр. № 3460 від 12.05.2020, народний депутат України Дирдін М.Є.);

5.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті151 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо можливості вжиття судом заходів забезпечення позову)" (реєстр. № 3026 від 06.02.2020, народний депутат України Ткаченко О.М. та інші);

5.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження договірного порядку надання дозволу на кабельну ретрансляцію)" (реєстр. № 3455 від 08.05.2020, народні депутати України Федієнко О.П., Ватрас В.А.);

5.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо вимог до кандидата на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України)" (реєстр. № 3513 від 20.05.2020, народні депутати України Дубінський О.А., Ткаченко О.М., Бужанський М.А., Поляков А.Е.);

5.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 120 Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення процедури розгляду законопроектів у другому читанні" (реєстр. № 3313-1 від 14.04.2020, народний депутат України Поляков А.Е.);

5.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо удосконалення правової регламентації права законодавчої ініціативи" (реєстр. № 3373 від 22.04.2020, народний депутат України Веніславський Ф.В.);

5.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо удосконалення порядку призначення на посаду державної служби" (реєстр. № 3362 від 17.04.2020, народні депутати України Дирдін М.Є., Костін А.Є., Верещук І.А., Демченко С.О., Торохтій Б.Г. та інші);

5.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо порядку встановлення результатів голосування на зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (реєстр. № 3367 від 21.04.2020, народний депутат України Требушкін Р.В.);

5.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання статусу внутрішньо переміщених осіб" (реєстр. № 3365 від 21.04.2020, народний депутат України Требушкін Р.В.);

5.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо усунення термінологічних неузгодженостей" (реєстр. № 3287-1 від 13.04.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Ковальчук О.В.);

5.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо розширення переліку юридичних осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону" (реєстр. № 3451 від 08.05.2020, народні депутати України Кузнєцов О.О., Тарасенко Т.П.);

5.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо врегулювання окремих питань проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби" (реєстр. № 3341 від 15.04.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

5.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо подолання кризового стану розрахунків внаслідок коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр. № 3388 від 24.04.2020, народний депутат України Буймістер Л.А.);

5.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони обіймати керівні посади в оборонно-промисловому комплексі" (реєстр. № 3338 від 14.04.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

5.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо Програми діяльності Кабінету Міністрів України)" (реєстр. № 3468 від 13.05.2020, народний депутат України Кузьміних С.В.);

5.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" щодо здійснення повноважень відповідної ради, передбачених Законом України "Про державно-приватне партнерство"" (реєстр. № 3462 від 12.05.2020, народні депутати України Кузнєцов О.О., Ткаченко М.М. та інші);

5.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 91 Закону України "Про державну службу"" (реєстр. № 3489 від 15.05.2020, народний депутат України Монастирський Д.А.);

5.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстр. № 3375 від 22.04.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Мамка Г.М., Алєксєєв С.О. та інші);

5.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додання підстав для звільнення" (реєстр. № 3445 від 07.05.2020, народний депутат України Кабаченко В.В.);

5.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо реалізації конституційного права на звернення особами, які визнані судом недієздатними" (реєстр. № 1186 (доопрац.) від 06.09.2019, народні депутати України Джемілєв М., Федина С.Р. та інші);

5.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту права власності після проведення обшуку під час досудового розслідування" (реєстр. № 3454 від 08.05.2020, народний депутат України Качура О.А.);

5.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі корпоративних прав в управління" (реєстр. № 3435 від 06.05.2020, народні депутати України Макаров О.А., Юрчишин Я.Р., Осадчук А.П. та інші);

5.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні" (реєстр. № 3360-1 від 28.04.2020, народний депутат України Фріс І.П.);

5.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги" (реєстр. № 3215 від 16.03.2020, народні депутати України Цабаль В.В., Васильченко Г.І., Железняк Я.І., Рудик К.О., Рущишин Я.І.);

5.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 3525 від 21.05.2020, Кабінет Міністрів України);

5.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11-3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" щодо вимог до кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради" (реєстр. № 3487 від 15.05.2020, народні депутати України Володіна Д.А., Аллахвердієва І.В., Андрійович З.М., Бакумов О.С. та інші);

5.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 3524 від 21.05.2020, Кабінет Міністрів України);

5.1.30. Проект Закону України "Про інтерпеляцію" (реєстр. № 3499 від 18.05.2020, народні депутати України Железняк Я.І., Совгиря О.В., та інші);

5.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення захисту права осіб на справедливий судовий розгляд в кримінальних справах" (реєстр. № 3428 від 04.05.2020, народний депутат України Василевська-Смаглюк О.М.);

5.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення" (реєстр. № 3500 від 18.05.2020), народні депутати України Монастирський Д.А., Медяник В.А., Неклюдов В.М.);

5.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" (реєстр. № 3493 від 15.05.2020, народний депутат України Гривко С.Д.).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
 але потребують узгодження з бюджетним законодавством

5.1.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо підтримки захисту населення під час дії режиму надзвичайної ситуації або режиму надзвичайного стану) (реєстр. № 3285 від 30.03.2020, поданий народними депутатами України Німченком В.І., Королевською Н.Ю., Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести доповнення до статті 32 Закону України «Про статус народного депутата України», якими встановити, що у разі введення режиму надзвичайної ситуації або введення режиму надзвичайного стану на території України, з метою забезпечення безпеки громадян та дотримання техногенної безпеки захисту населення, кошти, які передбачені на відшкодовування народним депутатам України витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, за рішенням Верховної Ради України перераховуються для цільового використання задля вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків та загроз, які стали причиною введення надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи за умови дотримання вимог бюджетного законодавства може зумовити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених на здійснення законотворчої діяльності народними депутатами України, зокрема,  виконання ними депутатських повноважень, та спрямування відповідних коштів на здійснення заходів, визначених у запропонованому законопроекті, у разі його прийняття.

Водночас щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід зауважити, що Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 20 Кодексу бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Положеннями частини п’ятої статті 22 Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом, а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення.

Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із вищезазначеними вимогами Кодексу, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України, та з огляду на зазначене Міністерством законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо підтримки захисту населення під час дії режиму надзвичайної ситуації або режиму надзвичайного стану) (реєстр. № 3285 від 30.03.2020), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Королевською Н.Ю., Шуфричем Н.І.:

- не матиме впливу на показники бюджету (за умови дотримання бюджетного законодавства може зумовити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету на реалізацію відповідних заходів), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статей 1, 7, 20, 22, 23 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету;

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

5.1.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 52 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, реєстр. № 3441 від 06.05.2020, поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 52 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якими, зокрема, змінюється порядок затвердження штатного розпису та кошторису секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, а саме визначається, що положення та кошторис секретаріату Уповноваженого затверджуються Уповноваженим у межах кошторису витрат, пов’язаних із діяльністю Уповноваженого /згідно з чинною редакцією, структуру секретаріату Уповноваженого затверджує Уповноважений, а штатний розпис та кошторис – керівник секретаріату Уповноваженого за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливатиме на показники державного бюджету, водночас зауважує, що вказані вище пропозиції не відповідають бюджетному законодавству.

Слід наголосити, що відповідно до частини першої статті 47 Бюджетного кодексу України порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, Кабінетом Міністрів України постановою від 28.02.2002 № 228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Відповідно до пункту 33 зазначеного Порядку кошториси і штатні розписи затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 52 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, реєстр. № 3441 від 06.05.2020, поданий народним депутатом України Савчук О.В.:

- не має впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту;

- рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики при опрацюванні законопроекту запропоновані зміни щодо затвердження штатного розпису та кошторису секретаріату Уповноваженого узгодити із вимогами статті 47 Бюджетного кодексу України, врахувавши висновки Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

5.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

5.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 3114 від 24.02.2020), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується особам, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років і були віднесені до категорії 4 та щодо яких встановлено причинний зв’язок онкологічних, онкогематологічних захворювань з Чорнобильською катастрофою, визначити категорію 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Така пропозиція, в свою чергу, зумовить надання вказаним особам пільг і компенсацій, передбачених зазначеним Законом для громадян, віднесених до категорії 1.

Водночас, положеннями законопроекту передбачено визначення території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за орієнтовними розрахунками реалізація положень законопроекту лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2020 року, додатково з державного бюджету понад 100 млн грн, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

З огляду на встановлені Законом компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, законодавча ініціатива, при її реалізації, потребуватиме додаткового виділення коштів державного та місцевих бюджетів і може призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів (у разі надання пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства).

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 3114 від 24.02.2020), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та призведе до втрат надходжень державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення належних соціальних гарантій (реєстр. № 3114-1 від 13.03.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроекту, метою яких, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї, а також обмеження розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4, зокрема щодо безоплатного придбання ліків, медичного та санаторно-курортного обслуговування, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, звільнення від плати за землю, зубопротезування із знижкою його вартості на 50%, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, передачі житла в приватну власність;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; надання щорічної допомоги для оздоровлення; відповідні щомісячні виплати на дітей; санаторно-курортне оздоровлення вагітних жінок, які проживають на території радіоактивного забруднення;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2020 року, додатково з державного бюджету близько 12 млрд гривень.

Поряд з цим, положення законопроекту призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів (у зв’язку із звільненням від плати за землю та сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства).

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Терміни набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення належних соціальних гарантій (реєстр. № 3114-1 від 13.03.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного і місцевих бюджетів та призведе до втрат надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

5.2.3.; 5.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення лікування постраждалих громадян та збільшення для них пільг (реєстр. № 3239 від 20.03.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення постраждалих та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 3239-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектами пропонується:

запровадити для осіб, віднесених до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, позачергове при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном з відшкодуванням за рахунок коштів державного бюджету вартості такого лікування та проїзду до країни, у якій може бути проведено таке лікування;

змінити умови надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян, а саме: у законопроекті за реєстр. № 3239 – надавати за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує двох мінімальних заробітних плат, а у законопроекті за реєстр. № 3239-1 – скасувати залежність від середньомісячного сукупного доходу (згідно з чинною редакцією надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу);

підвищити розмір пенсії по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі та евакуйованим із
30-ти кілометрової зони відчуження у 1986 році і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, шляхом здійснення обчислення пенсії з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (згідно з чинною редакцією застосовується п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час перебування в зоні відчуження).

Крім того, законопроектом за реєстр. № 3239-1 передбачається віднести до потерпілих від Чорнобильської катастрофи осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також запровадити для них щорічне медичне обстеження, диспансеризацію та лікування у спеціалізованих медичних закладах.

Термін набрання чинності відповідних законів запропоновано 1 липня 2020 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 3239 за прогнозними розрахунками додаткові щомісячні видатки у 2020 році складуть 293,3 млн грн, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 19,7 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету. У зв’язку з цим Прикінцевими положеннями вказаного проекту закону Кабінету Міністрів України доручається подати до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація положень законопроектів матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, проте джерел покриття додаткових видатків не визначено, відтак у разі прийняття відповідних законів вони не будуть забезпечені фінансовим ресурсом.

При цьому слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроектах, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення лікування постраждалих громадян та збільшення для них пільг (реєстр. № 3239 від 20.03.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення постраждалих та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 3239-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2020 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 стосовно скасування збільшення пенсійного віку для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (реєстр. № 2810 доопрац. від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом у зв’язку із рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» пропонується відновити окремі норми, змінені Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та скасувати збільшення пенсійного віку і повернути раніше діючі вимоги до віку та стажу, необхідні для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету і за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки становитимуть біля 5,2 млрд грн на рік, а отже загалом висловлено позицію щодо не підтримки законопроекту.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 стосовно скасування збільшення пенсійного віку для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (реєстр. № 2810 доопрац. від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15  ипня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про лобістську діяльність (реєстр. № 3059-3 від 03.03.2020), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А. та Фроловим П.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою є переведення лобістської діяльності в Україні в правове поле, зменшення корупційних ризиків у стосунках представників влади з представниками суспільства та бізнесу, створення державного реєстру лобіювання, відмежування лобіювання від адвокації та адвокатської діяльності, врегулювання питань, пов’язаних із замовними публічними акціями. При цьому, органом реєстрації лобіювання визначено Міністерство юстиції України, до повноважень якого належать питання державної реєстрації лобістів, суб’єктів лобіювання, суб’єктів самолобіювання та ведення державного реєстру лобіювання, притягнення осіб до відповідальності у зв’язку з лобіюванням.

Відтак, на створення, супроводження програмного забезпечення та безперервного функціонування державного реєстру лобіювання необхідно вишукати додаткові кошти з державного бюджету. Міністерство фінансів України звертає увагу, що законопроектом не визначено джерел та порядку фінансування заходів із створення та ведення реєстру лобіювання. У пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що за наявності пропозицій Міністерства юстиції України, до Державного бюджету України можуть бути внесені відповідні зміни.

Поряд з тим, змінами до Кримінального кодексу України пропонується встановити санкції за порушення порядку зайняття лобістською діяльністю (штраф – у розмірі від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 грн до 85000 грн), або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років) та за повторне вчинення таких дій особою, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або якщо це було пов’язано з отриманням доходу в особливо великому розмірі (штраф – у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85000 грн до 170000 грн), або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років).

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до  введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про лобістську діяльність (реєстр. № 3059-3 від 03.03.2020), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А. та Фроловим П.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів і видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

5.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про меценатство у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3469 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом визначаються основні засади меценатства у спорті, створення умов для стимулювання меценатства в зазначеній сфері, а також інші питання такої діяльності.

Так, законопроектом запроваджується меценатство у фізичній культурі і спорті, як добровільна особиста та/або майнова, фінансова та інша допомога фізичних та юридичних осіб за напрямами, визначеними цим законопроектом, а набувачами меценатської допомоги визначаються національна спортивна федерація з виду спорту, Національний олімпійський комітет України, Спортивний комітет України, Національний комітет спорту інвалідів України (що отримують допомогу від одного або декількох меценатів спорту на здійснення своєї статутної діяльності та реалізації програми розвитку виду спорту, здійснюється меценатство виключно на підставі договору, укладеного з меценатом спорту без участі третіх осіб (кінцевих бенефіціарів)).

Також, цим законопроектом встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права здійснювати меценатство у спорті та/або бути набувачами меценатської допомоги та кінцевими бенефіціарами, а також не можуть перешкоджати суб’єктам меценатської діяльності у виборі видів та напрямів меценатства у спорті.

Разом з тим, пропонується визначити, що меценатська допомога не впливає на обсяги фінансової підтримки набувачів меценатської допомоги та фінансове забезпечення кінцевих бенефіціарів меценатської допомоги, що здійснюється з бюджетів різного рівня.

Крім того, цим законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону України «Про рекламу», відповідно до яких інформація про мецената спорту під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів прирівнюється до соціальної реклами, та передбачається, що засоби масової інформації – розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 7 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами, з яких для меценатів спорту в обсязі не менше 2 відсотків /згідно з чинною редакцією такі засоби масової інформації зобов’язані розміщувати соціальну рекламу в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами/.

Загалом необхідно зазначити, що положення законопроекту можуть сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Водночас, з позиції Міністерства фінансів України, положення законопроекту стосовно збереження бюджетного фінансування на фінансову підтримку діяльності кінцевих бенефіціарів меценатської допомоги і відсутність вимог щодо чітких напрямів витрат на вказану мету за рахунок меценатських коштів, призведе до здійснення одних і тих самих видатків з різних джерел, завищення їх обсягів, створення тіньових схем, відсутності прозорості у використанні коштів тощо.

Поряд з цим, за експертним висновком Міністерства фінансів України, положення законопроекту щодо здійснення набувачами меценатської допомоги контролю дотримання кінцевими бенефіціарами вимог укладених ними договорів та законодавства про меценатство у спорті шляхом використання програмного забезпечення оцінки стану спортсмена та його спортивних результатів потребуватиме виділення додаткових коштів для його розробки, встановлення та обслуговування, обсяг яких неможливо спрогнозувати за відсутності вихідних даних.

Разом з тим, положення законопроекту щодо збільшення квоти розміщення засобами масової інформації, що отримують фінансову підтримку з державного або місцевих бюджетів, соціальної реклами може потребувати збільшення обсягу бюджетних коштів для забезпечення діяльності таких установ.

Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, законопроект в запропонованій редакції потребує доопрацювання, при цьому висловлюються окремі зауваження до його положень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про меценатство у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3469 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження спеціального фонду державного та місцевих бюджетів в частині власних надходжень бюджетних установ і, відповідно, видатки спеціального фонду бюджетів на розвиток фізичної культури і спорту, а також збільшуватиме витрати загального фонду державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

5.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 3366 від 21.04.2020), поданий народним депутатом України Требушкіним Р.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, на ряду із суб’єктами малого та середнього підприємництва, також і суб’єктам мікропідприємництва.

При цьому, проектом закону пропонується встановити, що роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю не пізніше 30 календарних днів з дня відновлення виробництва (відповідно до чинного законодавства – протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва).

Слід відмітити, що для здійснення Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття) виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308 було надано фінансову допомогу вказаному Фонду із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками у сумі 4,7 млрд грн на безповоротній основі.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) видатки фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64,7 млрд грн, з яких на даний час відповідними рішеннями Уряду вже виділено 13 млрд грн за напрямами, визначеними статтею 28 Закону.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи вимагатиме прийняття окремого рішення щодо виділення Фонду безробіття додаткових коштів із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Разом з тим, у разі здійснення Урядом розподілу коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками за визначеними напрямами в повному обсязі, прийняття законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги цьому Фонду. При цьому, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін немає можливості через відсутність вихідних даних.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України вважає, що надавати право на звернення за отриманням цих коштів не пізніше 30 календарних днів з дня відновлення виробництва є недоцільним, оскільки допомога по частковому безробіттю надається у разі втрати частини заробітної плати у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 3366 від 21.04.2020), поданий народним депутатом України Требушкіним Р.В., може мати вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету у разі необхідності надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3293 від 30.03.2020), поданий народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

продовжити з 31 травня 2020 року до 1 липня 2020 року терміну дії деяких тимчасових положень Податкового кодексу України /запроваджених Законом України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»/, зокрема, щодо: незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; не нарахування пені; встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок; зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;

тимчасово, до 1 липня 2020 р., звільнити від сплати усіх податків і зборів платників податків, що є юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, діяльність яких була призупинена згідно з рішенням Кабінету Міністрів України на період проведення заходів запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19;

тимчасово, до 1 липня 2020 р., звільнити від усіх видів оподаткування дохід у вигляді дивідендів юридичних осіб–нерезидентів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо надання податкових пільг негативно вплине на виконання дохідної частини державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3293 від 30.03.2020), поданий народним депутатом України Чорним Д.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів у поточному році). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо встановлення принципу «4-7» на період карантину для працюючого населення (реєстр. № 3302 від 03.04.2020), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у сумі 4 тис. грн, якщо місячна заробітна плата не перевищує 7 тис. гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зменшення доходів державного та місцевих бюджетів в результаті впровадження законопроекту має компенсуватися за рахунок: зменшення витрат на субсидії у зв’язку із збільшенням доходів населення; секвестру відповідних бюджетів; стабілізаційного фонду; фінансової допомоги від міжнародних організацій та інших країн.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 37,2 млрд грн у розрахунку на рік, з них щодо державного бюджету – близько 12 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Поряд з тим, необхідно відмітити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо встановлення принципу «4-7» на період карантину для працюючого населення (реєстр. № 3302 від 03.04.2020), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо часткового звільнення від оподаткування доходів працівників на період дії карантину (реєстр. № 3302-1 від 17.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 квітня 2020 року на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у розмірі мінімальної заробітної плати, якщо місячна заробітна плата не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що зменшення надходжень державного бюджету від скасування податкового навантаження для деяких категорій фізичних осіб із суми мінімальної заробітної плати буде компенсовано за рахунок: виведення з тіні доходів громадян; збільшення надходжень з податків від реалізації товарів та послуг, оплачених за рахунок збільшеного доходу населення; стабілізаційного фонду.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 4,7 млрд грн у розрахунку на місяць. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Поряд з тим, необхідно відмітити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо часткового звільнення від оподаткування доходів працівників на період дії карантину (реєстр. № 3302-1 від 17.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3311-1 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

- встановити для фізичних осіб-резидентів (рівень доходів яких не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати) мінімальний неоподатковуваний дохід у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного звітного (податкового) року /у 2020 році – 4 723 грн/, що звільнятиметься від оподаткування податком на доходи фізичних осіб;

- запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

10% – якщо база оподаткування не перевищує 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати (до 23 615 грн);

18% – якщо база оподаткування перевищує 5, але не більше 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 23 615 грн до 47 230 грн);

25% – якщо база оподаткування перевищує 10, але не більше
20-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 47 230 грн до 94 460 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 10 мінімальних заробітних плат;

27% – якщо база оподаткування перевищує 20, але не більше
50-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 94 460 грн до 236 150 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 20 мінімальних заробітних плат;

30% – якщо база оподаткування перевищує 50, але не більше
200-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 236 150 грн до 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

35% – якщо база оподаткування становить понад 200-кратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 200 мінімальних заробітних плат;

- встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 7% за операціями з постачання на митній території України високотехнологічних товарів вітчизняного виробництва, включених до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- звільнити платників єдиного податку I і II груп від сплати єдиного податку у відповідному звітному (податковому) місяці протягом періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом;

- встановити, що тимчасово, на період з 01.04.2020 р. до 31.12.2020 р.:

не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи фізичних осіб, розмір яких не перевищує 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати: на утриманні яких перебувають троє і більше дітей; які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; на утриманні яких перебуває дитина (діти) з інвалідністю, дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлені батьківського піклування;

базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для платників податку, що належать до суб’єктів мікро- та малого підприємництва, становить 9%;

- скасувати з 1 січня 2021 року військовий збір.

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /щодо запровадження субвенції місцевим бюджетам для компенсації зменшення надходжень до місцевих бюджетів в зв’язку з реалізацією даної законодавчої ініціативи/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що зменшення надходжень державного бюджету від скасування податкового навантаження для деяких категорій фізичних осіб із суми мінімальної заробітної плати та від скасування військового збору буде компенсовано шляхом підвищення ставки податку на окремі доходи фізичних осіб шляхом встановлення прогресивної шкали оподаткування, а також шляхом збільшення офіційної заробітної плати щонайменше на суму мінімальної заробітної плати, звільненої від оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів, зокрема: застосування запропонованої шкали оподаткування для заробітної плати може призвести до втрат бюджетів від податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі близько 71,6 млрд грн на рік (за даними баз Пенсійного фонду) та втрат державного бюджету у 2021 році від скасування військового збору у сумі близько 26,4 млрд грн на рік. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3311-1 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку, а з 2021 року призведе до зменшення доходів державного бюджету внаслідок скасування військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення платників єдиного податку першої і другої груп від сплати єдиного податку у зв’язку з пандемією COVID-19 (реєстр. № 3352-1 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнити платників єдиного податку першої та другої груп, у разі, якщо вони не використовують працю найманих осіб, від сплати такого податку у відповідному звітному (податковому) місяці, а сплачені суми єдиного податку протягом зазначеного періоду зараховувати в рахунок майбутніх періодів з цього податку за заявою платника податку.

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно розробити та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» відповідно до статті 103 Бюджетного кодексу України /щодо запровадження субвенції місцевим бюджетам для компенсації зменшення надходжень до місцевих бюджетів в зв’язку з реалізацією даної законодавчої ініціативи/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджетів, а саме може призвести до зменшення надходжень єдиного податку до місцевих бюджетів в сумі понад 350 млн грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Окремо слід звернути увагу, що Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено норму, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано право у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення платників єдиного податку першої і другої груп від сплати єдиного податку у зв’язку з пандемією COVID-19 (реєстр. № 3352-1 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В. (реєстр. № 3352 від 16.04.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Молотком І.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця» (реєстр. № 3332 від 13.04.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Тимошенко Ю.В., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується визначити, що Україна бере на себе зобов’язання, які випливають із частини III Конвенції Міжнародної організації праці № 173 в частині задоволення вимог працівників на отримання заробітної плати через установу-гарант, якщо роботодавець не може здійснити цю виплату через свою неплатоспроможність.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на:

утворення установи-гаранта або виконання додаткових функцій іншою діючою установою;

виплату цією установою заборгованої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця (за даними Державної служби статистики України станом на 1 березня 2020 року заборгована заробітна плата на підприємствах-банкрутах становить 1003 млн грн, а на економічно неактивних підприємствах – 127 млн грн).

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця» (реєстр. № 3332 від 13.04.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Тимошенко Ю.В., Пушкаренком А.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на створення та забезпечення функціонування установи-гаранта). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

5.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 3359 від 17.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Кузнєцовим О.О., Ткаченком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується врегулювати правовідносини, пов’язані з впровадженням та функціонуванням Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі – ЄДСМ). ЄДСМ визначається як багаторівневий територіально розподілений інтегрований комплекс уніфікованих організаційних, технічних, комунікаційних, інформаційних, програмних засобів і методів формування зведеного енергетичного балансу держави та його індикативних показників за єдиними стандартами.

Відповідно до статті 8 законопроекту впровадження і функціонування ЄДСМ забезпечується та здійснюється Уповноваженим органом (центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива) у відповідності до плану заходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та Регламенту ЄДСМ, який розробляється та затверджується Уповноваженим органом.

Водночас, у статті 9 законопроекту визначається, що джерелами фінансування впровадження та функціонування ЄДСМ є інвестиції та інші надходження, не заборонені законодавством, а залучення інвестицій для здійснення впровадження та функціонування ЄДСМ здійснюватиметься відповідно до чинного законодавства про інвестиційну діяльність.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація  завдань Уповноваженого органу щодо здійснення відповідної діяльності по впровадженню ЄДСМ щорічно передбачається у державному бюджеті.

У зв’язку із зазначеним, Міністерство фінансів України вважає, що є ризики залучення додаткових бюджетних коштів на утримання зазначеного органу і може призвести до збільшення видатків державного бюджету, проте, необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних на утримання Уповноваженого органу, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано. Поряд з цим, міністерством звернуто увагу на те, що у законопроекті не визначені взаємовідносини такого органу та інвестора, кошти якого будуть залучатися до впровадження та функціонування ЄДСМ, не надані пояснення щодо джерел інвестицій, їх обсяг, умови надання та повернення цих інвестицій.

Слід зазначити, що до законопроекту відповідно вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідних матеріалів не надано.

Крім того, зазначений у законопроекті термін набрання чинності законом, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 3359 від 17.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Кузнєцовим О.О., Ткаченком М.М. матиме вплив на показники бюджетів (може збільшувати видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

5.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати» (реєстр. № 3264-1 від 14.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується:

- визнавати заробітну плату заборгованою у разі невиплати чи неповної її виплати до сьомого дня після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- у разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові, зобов’язати роботодавця виплачувати працівникові компенсацію у розмірі середньоденної заробітної плати за кожен день припинення виконання роботи, а також пеню у розмірі 0,5 відсотка суми боргу за кожен календарний день затримки виплати заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій, соціальних виплат;

- здійснювати виплату компенсації заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця працівникам, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з питань процедур банкрутства. Такі виплати мають виплачуватися працівнику центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальними органами з правом регресної вимоги до боржника;

- здійснювати перерахунок податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету виключно у разі виплати доходу на користь фізичних – осіб платників податку;

- заборонити прийняття банками розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, без одночасного представлення платником єдиного соціального внеску платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати;

- звільнити від сплати судового збору центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, який звертається з вимогами до боржника щодо відшкодування коштів, спрямованих на компенсацію заробітної плати, у випадку неплатоспроможності боржника.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на виконання додаткових функцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (включаючи виплату цим органом заборгованої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця), на виплату працівникам бюджетної сфери компенсації за припинення виконання робіт внаслідок затримки виплати заробітної плати, виплату пені за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам бюджетних установ, а також виплату пені за затримку виплати пенсій, стипендій, соціальних виплат.

Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України до цього законопроекту. За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України (з розрахунку, що працівнику заборговано заробітну плату у розмірі мінімальної заробітної плати 4723 гривні) за умови, що працівник припинив виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати, сума виплати йому компенсації та пені лише за один день складе 178,6 гривень.

Крім того, законодавчі пропозиції щодо зміни порядку сплати до бюджетів податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування матимуть наслідком відтермінування  сплати вказаного податку та страхового внеску до моменту виплати доходу на користь фізичної особи – платника.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Загалом Міністерство фінансів України даний законопроект не підтримує як такий, що не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, потребує додаткових бюджетних асигнувань у 2020 році та наступних роках, а також висловлює ряд зауважень по суті окремих положень законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати» (реєстр. № 3264-1 від 14.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів та відтерміновуючи сплату та зарахування до державного та місцевих бюджетів – податку на доходи фізичних осіб, до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування – єдиного соціального внеску). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

 

5.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на соціальну підтримку деяких категорій осіб під час запровадження карантину» (реєстр. № 3306 від 06.04.2020), внесений народними депутатами України Міньком С.А., Вацаком Г.А. та Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується у разі запровадження карантину для запобігання поширенню серед населення України особливо небезпечних інфекційних хвороб надавати одноразову доплату особам, які отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 січня того року, в якому встановлений карантин (станом на 01.01.2020 граничний розмір пенсії для отримання такої одноразової доплати – 4914 грн).

Розмір одноразової доплати пропонується встановити на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня того року, в якому встановлений карантин (станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 1638 грн).

Також положеннями цього законопроекту передбачається, що сума одноразової доплати до пенсії не включається до середньомісячного сукупного доходу сім’ї під час розрахунку розміру житлової субсидії та під час визначення права на надання пільг окремим категоріям громадян.

Прикінцевими положення цього законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації законодавчої пропозиції, зокрема передбачити джерела покриття витрат, пов’язаних із виплатою запропонованої одноразової доплати.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для надання зазначеної одноразової грошової допомоги, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові видатки на реалізацію поданого законопроекту становитимуть 16,4 млрд гривень.

Слід зазначити, що згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 № 553-IX /у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку, у зв’язку із негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Поряд з цим, постановою Уряду від 01.04.2020 р. № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» встановлено здійснити за рахунок коштів бюджетної програми 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», зокрема виплату окремим одержувачам пенсії одноразової грошової допомоги у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у сумі 1 000 гривень. Відповідні виплати Пенсійним фондом України вже проведено.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на соціальну підтримку деяких категорій осіб під час запровадження карантину» (реєстр. № 3306 від 06.04.2020), внесений народними депутатами України Міньком С.А., Вацаком Г.А. та Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (реєстр. № 3199 від 11.03.2020), поданий народним депутатом України Галушком М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» та надати Кабінету Міністрів України право встановлювати виключення для окремих виробників щодо продажу окремого обсягу електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, поряд з цим передбачається, що для суб’єктів господарювання, які мають на меті будівництво та експлуатацію підприємств-споживачів електричної енергії, сукупна проектна потужність електроустановок яких складає 250 мВт та вище, ціна продажу такого обсягу електричної енергії буде встановлюватися Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі – НКРЕКП) та має враховувати економічно обґрунтовані витрати та норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого виробника.

Крім того, законопроектом виключається норма, відповідно до якої  максимальний строк дії двосторонніх договорів, укладених з дати початку дії нового ринку електричної енергії до 31 грудня 2020 року, не може перевищувати одного року, крім договорів з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також Міністерство фінансів України зауважило, що реалізація положень законопроекту у поточному бюджетному періоді може потребувати додаткових видатків бюджетів, оскільки суб’єктами законодавчої ініціативи не визначено джерел покриття різниці між ціною електричної енергії для виробників за двосторонніми договорами на електронних аукціонах та ціною, яка буде встановлена Регулятором для окремих виробників щодо продажу окремого обсягу електричної енергії без електронних аукціонів, що може призвести до висунення вимог компенсації збитків з державного бюджету або за рахунок виробників електричної енергії (ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго»), аналогічно діючому механізму по спеціальним обов’язкам.

Загалом Міністерство фінансів України зазначило, що законопроект потребує доопрацювання та висновків НКРЕКП в частині можливості запровадження передбачених в законопроекті норм на ринку електричної енергії, а також доповнення фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету.

Законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (реєстр. № 3199 від 11.03.2020), поданий народним депутатом України Галушком М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів за умови, якщо джерелом покриття збитків суб’єктів ринку електричної енергії, отриманих в результаті застосування запропонованих у законопроекті виключень, буде визначено бюджетні кошти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

5.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання та запобігання незаконному полюванню» (реєстр. № 3200 від 11.03.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Монастирським Д.А., Андрійовичем З.М., Матусевичем О.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які, зокрема, стосуються наступного:

- надання дозволу на добування мисливських тварин на підставі картки добування замість ліцензії, яку водночас виключено з Переліку документів дозвільного характеру;

- затвердити граничні норми добування на одного мисливця на один день полювання та надати повноваження Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з органом виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства визначати ліміти на полювання мисливських тварин /згідно з чинним законодавством ліміти на мисливський сезон затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства/;

- встановити розмір плати за користування мисливськими угіддями /від 5% до 10% неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі – НМДГ)/ з розрахунку за 1 гектар в залежності від виду угідь /за чинною редакцією розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя/, а також зараховувати таку плату на рахунки об’єднаних територіальних громад, сільських, селищних, міських рад, на території яких знаходяться мисливські угіддя, і використовувати на охорону та відтворення державного мисливського фонду;

- розширити перелік заборонених знарядь під час полювання, а саме включити оптико-електронні прилади для візуалізації температурного поля, тепловізійні прилади та прилади нічного бачення;

- збільшити обсяг коштів, що вкладаються користувачами мисливських угідь на проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування /на 1 тисячу гектарів угідь з 20 - 30 НМДГ до 300 - 400 НМДГ/;

- виключити положення щодо зменшення обсягу фінансового забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на суму отриманих коштів від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій, а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання;

- посилити кримінальну відповідальність за проведення незаконного полювання та незаконного зайняття рибним звіриним або іншим водним добувним промислом шляхом розширення дій, за вчинення яких наступатиме кримінальна відповідальність за незаконне полювання, та збільшити розміри штрафів до 300 - 800 НМДГ /відповідно до 5100 – 13600 грн/ та передбачити конфіскацію знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів, які застосовувалися для полювання чи переслідування з метою добування) та всього добутого. Крім цього, знижено поріг істотної шкоди, за заподіяння якої настає кримінальна відповідальність за порушення правил полювання, і встановлено у розмірі 20 і більше разів вище НМДГ (проти 250 і більше НМДГ, як це визначено чинною нормою);

- посилити адміністративну відповідальність за порушення: правил полювання, збільшивши розміри штрафів до 100 - 400 НМДГ /відповідно до 1700 – 6800 грн/ та передбачивши конфіскацію знарядь і засобів вчинення правопорушення, зокрема транспортних засобів, які застосовувалися для полювання чи переслідування з метою добування, а також вимог щодо охорони середовища перебування умов відтворення і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин, збільшивши розміри штрафів до 100 - 700 НМДГ /відповідно від 1700 до 11900 грн/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, державну підтримку державних лісогосподарських підприємств та на проведення користувачами мисливських угідь комплексних заходів на відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

Поряд з цим, бюджети об’єднаних територіальних громад, сільські, селищні, міські бюджети, на території яких знаходяться мисливські угіддя, можуть додатково отримувати до спеціального фонду їх бюджетів кошти від плати за користування мисливськими угіддями (відповідно до розрахунків наведених у пояснювальній записці до проекту закону 53,8 млн грн) і відповідно збільшаться видатки місцевих бюджетів на охорону та відтворення державного мисливського фонду.

У свою чергу, посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у вигляді штрафів та від реалізації конфіскованого майна може опосередковано вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловило зауважень до законопроекту. При цьому, Мінфін відмічає, що вартісна величина впливу положень проекту закону на дохідну частину державного бюджету від посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення правил полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, залежить від дотримання громадянами та посадовими особами норм відповідного законодавства.

Також законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вступає в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання та запобігання незаконному полюванню» (реєстр. № 3200 від 11.03.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Монастирським Д.А., Андрійовичем З.М., Матусевичем О.Б., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного і місцевого бюджетів та збільшуючи надходження місцевих бюджетів від плати за користування мисливськими угіддями). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

5.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством» (реєстр. № 3200-1 від 17.03.2020), внесений народним депутатом України Литвиненком С.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»; Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які, зокрема, стосуються наступного:

- розширення термінологічних визначень (зокрема, надано визначення таких термінів: відтворювальна ділянка, державний мисливський фонд, користувачі мисливських угідь, ліміт використання державного мисливського фонду, мисливське господарство як галузь, мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) тощо);

- надання дозволу на добування мисливських тварин на підставі картки добування мисливської тварини із супровідною биркою (вартість її складається із плати за використання певного виду тварин та видатків на її виготовлення) замість ліцензії, яку водночас виключено з Переліку документів дозвільного характеру;

- передати повноваження щодо затвердження лімітів добування обласним, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з відповідним територіальними органами  центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сфері мисливського господарства /згідно з чинним законодавством ліміти на мисливський сезон затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства/;

- встановити розмір плати за користування мисливськими угіддями /від 3% до 10% неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі – НМДГ)/ з розрахунку за 1 гектар в залежності від виду угідь /за чинною редакцією розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між  користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя/, а також зараховувати таку плату на рахунки об’єднаних територіальних громад, сільських, селищних, міських рад, на території яких знаходяться мисливські угіддя, і використовувати на охорону та відтворення державного мисливського фонду;

- розширити перелік заборонених знарядь під час полювання, а саме включити сітки і пастки, не призначені для вилову тварин живцем без нанесення їм травм, джерела штучного світла, пристрої для підсвічування мішеней, приціли нічного бачення, тепловізори;

- замінити критерії формування єгерської служби в мисливських господарствах, передбачивши одного штатного єгеря на 3 тисячі гектарів лісових або на 10 тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь, але не більше 10 тисяч гектарів на одного штатного єгеря /згідно із чинною редакцією користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь/, а також включити до штату мисливствознавця /відповідні положення набирають чинності з 01.01.2030 року/;

- посилити кримінальну відповідальність за проведення незаконного полювання та незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом шляхом розширення дій, за вчинення яких наступатиме кримінальна відповідальність за незаконне полювання, та збільшити розміри штрафів до 300 - 800 НМДГ /відповідно до 5100 – 13600 грн/ та передбачити конфіскацію знарядь і  засобів полювання (у тому числі автомототранспортних засобів, які застосовувалися для забезпечення полювання чи переслідування мисливських тварин з метою добування) та всього добутого. Крім цього, знижено поріг істотної шкоди, за заподіяння якої настає кримінальна відповідальність за порушення правил полювання, і встановлено у розмірі 10 і більше разів вище НМДГ (проти 250 і більше НМДГ, як це визначено чинною нормою);

- посилити адміністративну відповідальність за порушення: правил полювання, збільшивши розміри штрафів до 100 - 400 НМДГ /відповідно до 1700 – 6800 грн/ та передбачивши конфіскацію знарядь і засобів полювання (у тому числі автомототранспортних засобів, які застосовувалися для забезпечення полювання чи переслідування мисливських тварин з метою добування) та уточнено процедуру складання протоколу про адміністративні правопорушення, а також процедуру доставлення порушника та огляду особистих речей.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Поряд з цим, бюджети об’єднаних територіальних громад, сільські, селищні, міські бюджети, на території яких знаходяться мисливські угіддя, можуть  додатково отримувати  до спеціального фонду їх бюджетів кошти від плати за користування мисливськими угіддями (відповідно до розрахунків наведених Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до проекту закону 38,8 млн грн) і відповідно збільшаться видатки місцевих бюджетів на охорону та відтворення державного мисливського фонду.

У свою чергу, посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у вигляді штрафів та від реалізації конфіскованого майна може опосередковано вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловило зауважень до законопроекту. При цьому, Мінфін відмічає, що вартісна величина впливу положень проекту закону на дохідну частину державного бюджету від посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення правил полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, залежить від дотримання громадянами та посадовими особами норм відповідного законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством» (реєстр. № 3200-1 від 17.03.2020), внесений народним депутатом України Литвиненком С.А. матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження місцевих бюджетів від плати за користування мисливськими угіддями та відповідно витрати місцевих бюджетів на відтворення мисливського фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

5.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо імпорту електричної енергії та інших товарів з держави-агресора) (реєстр. № 3262-1 від 10.04.2020), поданий народним депутатом України Герусом А.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити частину восьму статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» положенням, згідно з яким розширюється ринок електричної енергії, де заборонено продаж та постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, зокрема додано ринок «на добу наперед» та «балансуючий ринок».

Крім того, стаття 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» доповнюється нормою щодо законодавчого встановлення повної або часткової заборони здійснення зовнішньоекономічної діяльності стосовно держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом. Також законопроектом доповнено перелік заборонених до ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації, зокрема свіжої або охолодженої картоплі; вугілля кам’яного, антрациту, брикетів, котунів та аналогічних видів твердого палива, одержаних з кам’яного вугілля (зміни до пункту 1 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники доходів державного бюджету та не потребує додаткових видатків бюджету, при цьому зауважило, що розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Крім того, законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо імпорту електричної енергії та інших товарів з держави-агресора) (реєстр. № 3262-1 від 10.04.2020), поданий народним депутатом України Герусом А.М., матиме вплив на показники доходів бюджетів (оцінка впливу залежатиме від результатів практичної реалізації запропонованих змін). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

5.2.22. СЛУХАЛИ: 

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти (реєстр. № 2362 доопрац. від 25.05.2020), внесений народним депутатом України Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У доопрацьованому законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про повну загальну середню освіту» передбачається надати право особам, які розпочали навчання мовою корінного народу або національної меншини до 1 вересня 2018 року, продовжити здобуття освіти за такими ж правилами до 1 вересня 2023 року (чинна норма – до 01.09.2020), поступово збільшуючи кількість навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

На відміну від попередньої редакції законопроекту пропонується для осіб, які належать до національних меншин (корінних народів) України, скасувати вимоги щодо обов’язкового здобуття базової та профільної середньої освіти у закладах загальної освіти державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального процесу.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що за розрахунками Міністерства освіти і науки України прийняття Закону потребуватиме приблизно 56,7 млн грн з Державного бюджету України. При цьому згідно з доданим до законопроекту фінансово-економічним обґрунтуванням такі кошти необхідно буде спрямувати на додатковий друк підручників для 5, 6, 7, 10, 11 класів загальним накладом 369 720 примірників, а також у 2020-2022 роках мають друкуватися підручники для 3 (Нова українська школа), 4 (Нова українська школа), 5 (Нова українська школа), 7, 8, 9 класів (якщо конкурсний відбір проводитиметься згідно з переліком назв підручників за аналогією 2018 - 2019 років, то загальний наклад складатиме ще 216 960 примірників). Водночас відмічається, що в основу економічного обґрунтування проекту покладено прогнозний додатковий обсяг витрат на видання підручників російською мовою за рахунок державного бюджету у 2020 році (розрахунок вартості здійснено у цінах станом на лютий 2020 року).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу на надані розрахунки щодо додаткових видатків з державного бюджету, наголошуючи, що у 2020 році потреба у додаткових коштах визначена у сумі 38,6 млн грн, що зважаючи на запропонований термін набрання чинності законом буде мати вплив на виконання Закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

Відтак, термін набрання чинності Законом, передбачений у законопроекті (через 30 днів з моменту його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в закладах освіти (реєстр. № 2362 доопрац. від 25.05.2020), внесений народним депутатом України Бужанським М.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

5.2.23. СЛУХАЛИ: 

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу) (реєстр. № 3430 від 05.05.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується виключити із Закону України «Про повну загальну середню освіту» положення, згідно з якими передбачається:

- припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, і укладання трудових договорів строком від одного до трьох років;

- припинення безстрокових трудових договорів з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти та укладання з ними трудових договорів строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію зва віком, - на один рік);

- припинення з 2020 року санаторними школами (санаторними школами-інтернатами) набору учнів до 1-9 класів;

- зміна типів санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів, які з 1 вересня 2024 року забезпечуватимуть здобуття виключно профільної середньої освіти.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається про таке:

1) щороку витрачаються значні кошти на підготовку вчителів у закладах вищої освіти, але молоді вчителі позбавлені стимулів роботи у школах. Ключовими причинами є порівняно низька оплата праці, її складність та відсутність годин навантаження на повну ставку. При цьому педагоги, які отримують пенсію за віком, забезпечені повним педагогічним навантаженням. Так, за даними Державної служби статистики в Україні, до 30 років включно викладають у школах лише 14,1% вчителів, від 55 до 60 років – 13,2%, понад 60 років – 13,4% в деяких регіонах кількість педагогічних працівників пенсійного віку становить понад 30% (Дніпропетровська, Полтавська, Київська області). Отже, заключення строкових договорів з педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти та керівниками, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, дасть поштовх до омолодження кадрового складу закладів загальної середньої освіти, а часткове вивільнення фонду оплати праці надасть можливість збільшити виплати молодим вчителям з невеликим стажем роботи.

2) за інформацією департаментів фінансів обласних державних адміністрацій видатки на утримання санаторних шкіл передбачені у обласних бюджетах на весь поточний період (зокрема, виходячи із розрахунку обсягу освітньої субвенції відповідно до контингенту учнів станом на 5 вересня 2019 року), тому у 2020 році реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. При цьому, за умови виконання вимог підпункту 8 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» у діючій редакції обсяг коштів державного (освітньої субвенції) та місцевих бюджетів на санаторні школи (санаторні школи-інтернати) поступово зменшуватиметься у зв’язку з припиненням набору учнів до таких шкіл.

Водночас, Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація законодавчої ініціативи, у разі продовження набору учнів до санаторних шкіл, потребуватиме додаткових видатків з державного (освітньої субвенції) та місцевих бюджетів на функціонування зазначених закладів (виходячи із положень статей 90, 103-2 Бюджетного кодексу України) у зв’язку із неможливістю реорганізації чи перепрофілювання у ліцеї таких шкіл. Однак, відсутність вихідних даних, зокрема щодо кількості дітей, які будуть здобувати освіту у санаторних школах (санаторних школах-інтернатах), унеможливила визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу) (реєстр. № 3430 від 05.05.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

5.2.24. СЛУХАЛИ: 

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо відновлення прав учасників освітнього процесу (реєстр. № 3430-1 від 21.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 3430, аналогічно пропонується виключити із Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) положення, згідно з якими передбачається:

припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, і укладання трудових договорів строком від одного до трьох років;

припинення безстрокових трудових договорів з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти та укладання з ними трудових договорів строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію зва віком, – на один рік);

припинення з 2020 року санаторними школами (санаторними школами – інтернатами) набору учнів до 1-9 класів;

зміна типів санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів, які з 1 вересня 2024 року забезпечуватимуть здобуття виключно профільної середньої освіти.

Водночас, на відміну від законопроекту № 3430 змінами до частини шостої статті 24 Закону визначається, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) прийняття законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових бюджетних коштів та буде мати вплив на виконання закону про Державний бюджет України вже у поточному бюджетному періоді, а саме:

за орієнтовними розрахунками Мінфіну на збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до розмірі трьох мінімальних заробітних плат у 2020 році необхідно додатково близько 279 млрд грн;

у разі продовження набору учнів до санаторних шкіл збережеться потреба у видатках з державного (освітньої субвенції) та місцевих бюджетів на функціонування зазначених закладів (виходячи із положень статей 90,
103-2 Бюджетного кодексу України) у зв’язку із неможливістю реорганізації чи перепрофілювання у ліцеї таких шкіл.

При цьому замість надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що є порушенням вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів.

З приводу положень законопроекту Мінфін звертає увагу на таке:

1) питання підвищення розмірів заробітної плати педагогічних працівників має вирішуватися комплексно для працівників усієї бюджетної сфери та з урахуванням фінансових можливостей державного і місцевих бюджетів, однак на даний час неінфляційні джерела покриття додаткових видатків відсутні;

2) заключення строкових договорів з педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти та керівниками, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, дасть поштовх до омолодження кадрового складу закладів загальної середньої освіти,  а часткове вивільнення фонду оплати праці надасть можливість збільшити виплати молодим вчителям з невеликим стажем роботи. За даними Державної служби статистики в Україні щодо кількості вчителів у школах: до 30 років включно – лише 14,1%, від 55 до 60 років – 13,2%, понад 60 років – 13,4%, а в деяких регіонах кількість педагогічних працівників пенсійного віку становить понад 30% (Дніпропетровська, Полтавська, Київська області);

3) за умови виконання вимог підпункту 8 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» у діючій редакції обсяг коштів державного (освітньої субвенції) та місцевих бюджетів на санаторні школи (санаторні школи-інтернати) поступово зменшуватиметься у зв’язку з припиненням набору учнів до таких шкіл та зміною типу цих закладів освіти. 

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо відновлення прав учасників освітнього процесу (реєстр. № 3430-1 від 21.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

5.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів пенсій при призначенні, відновлення щорічного березневого осучаснення пенсій та підвищення індексації пенсій» (реєстр. № 3251 від 20.03.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- починаючи з 1 березня 2020 року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 80 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік;

- при призначенні розмірів пенсій враховувати середню заробітну плату (дохід) в Україні за минулий рік замість трьох календарних років, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- доручити Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків для реалізації цього законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

У пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що додаткові видатки на його реалізацію становитимуть 609,1 млн грн на місяць або 3,7 млрд грн на шість місяців.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Разом з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів пенсій при призначенні, відновлення щорічного березневого осучаснення пенсій та підвищення індексації пенсій» (реєстр. № 3251 від 20.03.2020), внесений народним депутатом України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

5.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення партійного плюралізму при формуванні складу представницьких органів і обранні виборних осіб на парламентському рівні (реєстр. № 3452 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Виборчого кодексу України та Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині зниження прохідного бар’єру з 5% до 3% для партій-учасників виборчого процесу, тобто право на участь у розподілі депутатських мандатів набуватимуть партії, на підтримку регіональних виборчих списків кандидатів у депутати від яких у межах загальнодержавного округу подано 3 і більше відсотків загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх партій у межах загальнодержавного округу.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету через зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету внаслідок збільшення випадків необхідності відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат політичних партій, пов’язаних з фінансуванням їх передвиборної агітації на виборах народних депутатів України. При цьому, визначення Міністерством фінансів України вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету унеможливлена через відсутність вихідних даних, а саме кількості партій, які можуть подолати трьохвідсотковий прохідний бар’єр, та обсягів фактично здійснених такими партіями витрат, пов’язаних з фінансуванням передвиборної агітації на виборах народних депутатів України

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення партійного плюралізму при формуванні складу представницьких органів і обранні виборних осіб на парламентському рівні (реєстр. № 3452 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

5.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів (реєстр. № 3192 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається удосконалити процедуру розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, зокрема, пропонується:

надати платникам податків можливість подання заяв та відповідних документів, оформлення договорів на отримання розстрочення та відстрочення податків і зборів в електронному вигляді;

встановити, що підставою для розстрочення грошових зобов’язань платника податків (крім зобов’язань зі сплати єдиного соціального внеску), загальний обсяг яких за звітний період не перевищує 50-ти мінімальних заробітних плат, встановлених законом про державний бюджет на поточний рік (у 2020 році – 236 150 грн), є позитивна податкова історія такого платника (відсутність податкового боргу та застосованих фінансових санкцій за порушення податкового законодавства протягом останніх дванадцяти місяців) та відсутність діючих (раніше укладених і невиконаних) угод про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов’язань на дату звернення до контролюючого органу;

уточнити порядок погодження рішень та підписання договорів про розстрочення і відстрочення грошових зобов’язань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного бюджету та скорочення джерел фінансування загальнодержавних соціальних програм. При цьому, Мінфін відмічає, що у 2019 році платникам податків було надано близько 300 розстрочень грошових зобов’язань, суми яких не перевищували 236 150 грн, на загальну суму 35,6 млн грн. У результаті суттєвого збільшення кількості надання розстрочень за спрощеним механізмом, у разі несвоєчасної сплати розстрочених платежів у відповідних податкових періодах, втрати бюджету можуть скласти від 100 до 150 млн грн щороку.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів (реєстр. № 3192 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів у середньостроковій перспективі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами (реєстр. № 3369 від 21.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. та Дубновим А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування митом незареєстровані лікарські засоби, які ввозяться на митну територію України для індивідуального використання громадянами відповідно до Закону України «Про лікарські засоби». Також передбачається звільнити від оподаткування митними платежами такі лікарські засоби, що надходять на адресу фізичних осіб в міжнародних поштових та експрес-відправленнях в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків (відсутня інформація щодо переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД та можливих обсягів ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів для індивідуального використання громадянами, що будуть ввозитися зі звільненням від оподаткування ввізним митом).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами (реєстр. № 3369 від 21.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. та Дубновим А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335-1 від 04.05.2020), поданий Янченко Г.І., Каптєловим Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внесення змін до окремих законодавчих актів у сфері забезпечення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агентство), зокрема:

уточнення процедури прийняття активів в управління Агентства та запровадження можливості їх реалізації ним;

забезпечення участі уповноваженої особи органу з виявлення, розшуку та управління активами у процесі судового провадження;

надання Агентству повноважень з метою виконання своїх функцій щодо  безоплатного прямого (безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, у тому числі відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління, державні і комунальні підприємства, установи, організації або органи місцевого самоврядування, а також до іншої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів державного управління чи органів місцевого самоврядування;

уточнення функцій Агентства в частині забезпечення представництва і захисту прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у визначених цим Законом спорах і справах самостійно чи у співпраці з іншими уповноваженими органами, юридичними чи фізичними особами (згідно з чинним законодавством Агентство бере участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів);

доповнення положенням щодо управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами Агентством, згідно з яким усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (далі – ЕТС), що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність ЕТС, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, водночас дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, потенційно збільшити надходження до державного бюджету за рахунок, у першу чергу, збільшення надходжень з реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному році, зокрема, внаслідок: надання Агентству повноважень прямого (безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних; запровадження положення законопроекту, згідно з яким усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (ЕТС). При цьому відмічено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовані обсяги потреби в додаткових видатках.

До законопроекту не подано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3335-1 від 04.05.2020), поданий Янченко Г.І., Каптєловим Р.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань антикорупційної політики.

5.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (реєстр. № 2763 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

віднести до функцій контролюючих органів:

- контроль за своєчасністю подання платіжними представниками учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення передбаченої законом звітності;

- стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

- здійснення відстрочення, розстрочення та реструктуризації недоїмки із сплати внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

- надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, узагальненої практики застосування законодавства з питань сплати внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

передбачити контролюючим органам окремі права щодо платіжних представників учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема, стягувати суми недоїмки із сплати внеску до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

оподатковувати за нульовою ставкою дохід за договорами страхування довічної пенсії у межах системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

звільнити від оподаткування податком на прибуток суми коштів у вигляді внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, доходи від операцій з активами Пенсійного казначейства та авторизованого недержавного пенсійного фонду;

не включати до бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб внесок до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, який відповідно до закону сплачується за рахунок заробітної плати працівника і надходить до Пенсійного казначейства або авторизованого недержавного пенсійного фонду;

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу: суму внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення; суму коштів, що належать платнику податку, які відповідно до закону перераховуються з Пенсійного казначейства до авторизованого недержавного пенсійного фонду чи авторизованої страхової організації, з авторизованого недержавного пенсійного фонду до Пенсійного казначейства чи авторизованої страхової організації; суму будь-якої виплати із системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, включаючи виплати з Пенсійного казначейства, авторизованого недержавного пенсійного фонду чи авторизованої страхової організації;

надати право платнику податку на доходи фізичних осіб включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року суму витрат платника податку на сплату пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення;

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, управління пенсійними активами системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, зберігання активів пенсійних фондів, адміністрування та обслуговування Пенсійного казначейства, авторизованих недержавних пенсійних фондів;

не вважати доходом платника єдиного податку внески до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, нараховані та сплачені таким платником до Пенсійного казначейства або авторизованого недержавного пенсійного фонду під час здійснення ним функцій платіжного представника учасників такої системи;

передбачити, що не підлягають списанню та/або реструктуризації податковий борг та грошові зобов’язання за внеском до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, крім штрафних санкцій та пені.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запровадження передбачених законопроектом змін створить правове підґрунтя для запровадження другого рівня пенсійної системи – загальнообов’язкової накопичувальної складової пенсійного забезпечення, функціонування якої поступово призводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку, та залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку, а також для поетапного зменшення видатків державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами.

Слід відмітити, що законопроект є похідним від поданого тими ж авторами законопроекту про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683 від 27.12.2019), а відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 2763 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 2683.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а розмір втрат залежатиме від обсягів внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, та пенсійних виплат, що здійснюватимуться із системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, які будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому розрахунок вартісної величини впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних, зокрема: кількості учасників системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення; обсяги внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб; обсяги виплат, що здійснюватимуться із системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, які будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Належить відмітити, що згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного та місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (реєстр. № 2763 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 2683 призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, зокрема, від податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів, а також на функціонування відповідних контролюючих органів залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання учасникам антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України розстрочки зі сплати податку на додану вартість та акцизного податку при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3093 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2025 року, один раз на 5 років надати учасникам антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України за їх заявою розстрочення сплати ПДВ та акцизного податку на термін не більше 36 календарних місяців (без нарахування процентів, пені та штрафів) при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702 (автобуси), 8703 (легкові автомобілі), 8704 (вантажні автомобілі загальною масою до 3,5 тонни), 8711 (мотоцикли) згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація положень законопроекту не призводить до втрат бюджету та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень з ПДВ та акцизного податку з зв’язку з відтермінуванням їх сплати в повному обсязі при ввезенні на митну територію України, може призвести до ускладнення системи адміністрування податків та збільшить можливості для зловживань і ухилень від сплати податків, що потребуватиме додаткових видатків для здійснення контролю за використанням ввезених товарів за призначенням.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання учасникам антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України розстрочки зі сплати податку на додану вартість та акцизного податку при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3093 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Южаніною Н.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку у середньостроковій перспективі, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних контролюючих органів залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення механізму нарахування ПДВ при ввезенні транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3270 від 27.03.2020), поданий народним депутатом України Брагарем Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що база оподаткування операцій з постачання автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, що призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, визначається виходячи з їх договірної вартості без урахування акцизного податку та ввізного мита.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що в результаті реалізації даної законодавчої ініціативи очікується збільшення надходжень до бюджету за рахунок збільшення кількості операцій по реєстрації транспортних засобів та кількості ввезених транспортних засобів на територію України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки може призвести до недонадходження ПДВ до державного бюджету, що за прогнозною оцінкою може становити 4 млрд грн на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення механізму нарахування ПДВ при ввезенні транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3270 від 27.03.2020), поданий народним депутатом України Брагарем Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (реєстр. № 3477 від 14.05.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Гетманцевим Д.О., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2021 року тимчасово, до 01.01.2029 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України для власного виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), які класифікуються у товарних позиціях 8701 20, 8702-8705 (крім 8702 90 90 10) згідно з УКТ ЗЕД. Також законопроектом передбачається встановити, що порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених в законопроекті товарів, що ввозяться на митну територію України для виробництва транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків з зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися для виробництва таких транспортних засобів. Водночас відмічено, що за даними митної статистики, у 2019 році надходження ввізного мита від оподаткування товарів, зазначених у законопроекті, становили близько 900 млн грн. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфін не підтримує законопроект в запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (реєстр. № 3477 від 14.05.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Гетманцевим Д.О., Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

5.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 3091 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Поряд з цим, до органів державного екологічного контролю також віднесені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які повинні здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства фізичними особами на відповідній території та можуть бути залучені до заходів, що здійснюються Держеконаглядом на цій території. Разом з тим, законопроектом не передбачені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розширення відповідних повноважень сільських, селищних, міських рад.

При цьому, у зв’язку із утворенням нового органу Держеконагляду законопроектом запропоновані зміни до низки законодавчих актів (зокрема передбачені зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про надра, Кодексу Торговельного Мореплавства України, Закону України «Про відходи» та інших), які, зокрема, стосуються покладанням на цей орган повноважень із здійснення екологічного контролю.

Відповідно до положень законопроекту діяльність Держеконагляду спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, а його систему складають центральний апарат і територіальні органи, крім того, у системі можуть утворюватися науково-дослідні установи забезпечення та обслуговування, лабораторії, учбові центри та центри підвищення кваліфікації. При цьому визначено, що у структурі центрального апарату та в територіальних органах створюються інспекторські підрозділи (співробітниками яких є державні інспектори з охорони довкілля та/або старші державні інспектори з охорони довкілля), підрозділи внутрішнього контролю (для здійснення контролю за дотриманням державними інспекторами з охорони довкілля вимог законодавства). Територіальні органи пропонується утворювати, як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держеконагляду і коштів, передбачених на його утримання, та ліквідовувати, реорганізовувати за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність Держеконагляду, Кабінетом Міністрів України. Проте, питання утворення, ліквідації та реорганізації територіальних органів виконавчої влади вже врегульовано Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Статтею 27 законопроекту передбачено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення Держеконагляду (як розпорядника коштів державного бюджету) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання його повноважень, та передбачає в тому числі забезпечення необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для провадження службової діяльності). Крім того, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень проекту Міністерству фінансів доручається під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачити видатки, необхідні для забезпечення виконання цього Закону.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас, положеннями законопроекту передбачено доповнити новим пунктом 24 частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнити від сплати судового збору позивачів – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно із пунктом 5 частини четвертої статті 30 Кодексу, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Крім того, положеннями законопроекту встановлено відповідальність суб’єктів господарювання за порушення природоохоронного законодавства та запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилання відповідальності за правопорушення у цій сфері. При цьому, встановлено, що штрафи зараховуються до державного та місцевого бюджетів.

З огляду на вищезазначені положення законопроекту, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утворення та функціонування нового органу державної виконавчої влади (Держеконагляду, включаючи створення інтегрованої автоматизованої системи «Екологічний контроль») та додаткових видатків на забезпечення органів судової влади, а також потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів у зв’язку із встановленням додаткових повноважень виконавчим органам місцевих рад. Поряд з цим, законопроектом збільшуються та/або встановлюються нові штрафи за порушення природоохоронного законодавства, що може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться (зважаючи на вимоги пункту 23 частини другої статті 29, пункту 38 частини першої статті 64, пункту 26 частини першої статті 66, пункту 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Водночас, положення законопроекту щодо звільнення від сплати судового збору зменшать надходження до спеціального фонду державного бюджету від цього збору.

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребує збільшення видатків Державного бюджету України, оскільки фінансування та забезпечення органів державного екологічного контролю матеріально-технічною базою здійснюватиметься в межах коштів, що передбачені на фінансування Державної екологічної інспекції, а також за рахунок підрозділів Державного агентства рибного господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України та Державної служби геології та надр України, функції яких в частині здійснення державного контролю буде передано до органів державного екологічного контролю. Однак не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо впливу зазначених положень законопроекту на показники державного бюджету у зв’язку із перерозподілом повноважень між центральними органами виконавчої влади, включаючи зміни/скорочення чисельності працівників вищезазначених органів та зменшення бюджетних призначень для забезпечення їх діяльності.

Разом з тим, окремі положення законопроекту не відповідають вимогам бюджетного законодавства.

Положення частини другої та четвертої статті 27 законопроекту щодо визначення Держеконагляду розпорядником бюджетних коштів та видатків для його діяльності у державному бюджеті окремим рядком доцільно виключити як такі, що достатньо врегульовані бюджетним законодавством.

Так, пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на норми пункту 18 частини першої статті 2 та частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, а завдання головних розпорядників бюджетних коштів визначено частиною п’ятою цієї статті Кодексу, серед яких прийняття рішення про делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачем бюджетних коштів.

Крім цього, частиною третьою статті 27 передбачено, що керівник Держеконагляду представляє позицію цього органу з питань його фінансування на засіданнях Кабінету Міністрів України, комітетів або пленарних засіданнях Верховної Ради України. Проте, питання підготовки проекту державного бюджету, його розгляд та затвердження врегульовані статтями 33 - 40 Бюджетного кодексу України в інший спосіб. Відтак положення частини третьої статті 27 потребують виключення.

Слід також зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Крім того, законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту висловлює зауваження до положень законопроекту та зазначає про необхідність його доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань, зауважуючи про вплив законодавчої ініціативи на видаткову частину бюджетів без визначення джерел покриття додаткових видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 3091 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В., Клочком А.А. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів та зменшуючи надходження державного бюджету від судового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та природокористування при доопрацюванні законопроекту положення частини шостої статті 20, частини третьої статті 22, частин другої - четвертої статті 27 законопроекту виключити з огляду на вимоги Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України і Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

5.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 3091-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

При цьому, у зв’язку із утворенням нового органу Держекоконтролю законопроектом запропоновані зміни до низки законодавчих актів (зокрема передбачені зміни до Лісового кодексу України, Кодексу Торговельного Мореплавства України, Закону України «Про відходи» та інших), які, зокрема, стосуються покладанням на цей орган повноважень із здійснення екологічного контролю.

Відповідно до положень законопроекту діяльність Держекоконтролю спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а його систему складають центральний апарат і територіальні органи, крім того, у системі можуть утворюватися науково-дослідні установи забезпечення та обслуговування, лабораторії, учбові центри та центри підвищення кваліфікації. При цьому визначено, що у структурі центрального апарату та в територіальних органах створюються інспекторські підрозділи (співробітниками яких є державні інспектори з охорони довкілля та/або старші державні інспектори з охорони довкілля), підрозділи внутрішнього контролю (для здійснення контролю за дотриманням державними інспекторами з охорони довкілля вимог законодавства). Територіальні органи пропонується утворювати, як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекоконтролю і коштів, передбачених на його утримання, та ліквідовувати, реорганізовувати за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність Держекоконтролю, Кабінетом Міністрів України. Проте, питання утворення, ліквідації та реорганізації територіальних органів виконавчої влади вже врегульовано Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Статтею 27 законопроекту передбачено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення Держекоконтролю (як розпорядника коштів державного бюджету) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання його повноважень, та передбачає в тому числі забезпечення необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для провадження службової діяльності). Крім того, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень проекту Міністерству фінансів доручається під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачити видатки, необхідні для забезпечення виконання цього Закону.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Крім того, положеннями законопроекту встановлено відповідальність суб’єктів господарювання  за порушення природоохоронного законодавства та запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення  щодо посилання відповідальності за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний екологічний контроль.

З огляду на вищезазначені положення законопроекту їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утворення та функціонування нового органу державної виконавчої влади (Держекоконтролю, включаючи створення інтегрованої автоматизованої системи «Екологічний контроль»), а також потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів у зв’язку із встановленням додаткових повноважень виконавчим органам місцевих рад. Поряд з цим, законопроектом встановлюються нові види порушень природоохоронного законодавства та штрафні санкції за їх вчинення, що може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться (зважаючи на вимоги пункту 23 частини другої статті 29, пункту 38 частини першої статті 64, пункту 26 частини першої статті 66, пункту 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребує збільшення видатків Державного бюджету України, оскільки фінансування та забезпечення органів державного екологічного контролю матеріально-технічною базою здійснюватиметься в межах коштів, що передбачені на фінансування Державної екологічної інспекції, а також за рахунок інших органів, повноваження яких планується передати до повноважень органів екологічного контролю. Однак, не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо впливу зазначених положень законопроекту на показники державного бюджету у зв’язку із перерозподілом повноважень між центральними органами виконавчої влади, включаючи зміни/скорочення чисельності працівників вищезазначених органів, та зменшення бюджетних призначень для забезпечення їх діяльності.

Разом з тим, окремі положення законопроекту не відповідають вимогам бюджетного законодавства.

Положення частини другої та четвертої статті 27 законопроекту щодо визначення Держекоконтролю розпорядником бюджетних коштів та видатків для його діяльності у державному бюджеті окремим рядком доцільно виключити як такі, що достатньо врегульовані бюджетним законодавством.

Так, пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на норми пункту 18 частини першої статті 2 та частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, а завдання головних розпорядників бюджетних коштів визначено частиною п’ятою цієї статті Кодексу, серед яких прийняття рішення про делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачем бюджетних коштів.

Крім цього, частиною третьою статті 27 передбачено, що керівник Держекоконтролю представляє позицію цього органу з питань його фінансування на засіданнях Кабінету Міністрів України, комітетів або пленарних засіданнях Верховної Ради України. Проте, питання підготовки проекту державного бюджету, його розгляд та затвердження врегульовані статтями 33 - 40 Бюджетного кодексу України в інший спосіб. Відтак положення частини третьої статті 27 потребують виключення.

Слід також зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Крім того, законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту висловлює зауваження до положень законопроекту та зазначає про необхідність його доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань, зауважуючи про вплив законодавчої ініціативи на видаткову частину бюджетів без визначення джерел покриття додаткових видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 3091-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.:

матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та природокористування при доопрацюванні законопроекту положення частини шостої статті 20, частини третьої статті 22, частин другої - четвертої статті 27 законопроекту виключити, з огляду на вимоги Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України і Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

5.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою (реєстр. № 3177 від 05.03.2020), внесений народними депутатами України Німченком В.І., Медведчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з преамбулою «законом пропонується визначити основні засади, ініціювання, організацію та порядок проведення всеукраїнських і місцевих референдумів за народною ініціативою, правові наслідки рішень, що приймаються на таких референдумах». У законопроекті серед іншого встановлюються:

предмет та види референдумів за народною ініціативою, що вважаються на рівні всієї держави – всеукраїнськими, на рівні адміністративно-територіальних одиниць – місцевими (сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні та республіканський в Автономній Республіці Крим) та за змістом питань можуть бути законодавчими(нормотворчими), погоджувальними та контрольно-відкличними;

вимоги щодо створення системи комісій референдуму за народною ініціативою (окружних, територіальних, дільничних), що очолюються Центральною виборчою комісією, їх статусу, повноважень та оплати праці членів комісії;

умови фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації і проведення всеукраїнських та місцевих референдумів за народною ініціативою.

При цьому у Розділі VIII законопроекту визначено, що фінансове забезпечення організації та проведення референдуму за народною ініціативою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (всеукраїнського референдуму), за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (місцевих референдумів), а саме:

витрати на організацію та проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними комісіями з референдуму відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів у межах коштів, передбачених на організацію і проведення всеукраїнських референдумів за народною ініціативою у Державному бюджеті України, з Фонду всеукраїнського референдуму, або виділених Кабінетом Міністрів України з резервного фонду /стаття 125 законопроекту/;

витрати на організацію і проведення місцевих референдумів, у тому числі на закупівлю товарів, робіт та послуг для організації і проведення місцевих референдумів (крім витрат на збирання підписів учасників референдуму під вимогою про його проведення, агітацію референдуму), здійснюються комісіями з місцевого референдуму за рахунок коштів місцевих бюджетів, виділених на відповідні потреби, згідно із затвердженими територіальними комісіями кошторисами доходів і видатків на проведення місцевих референдумів /стаття 131 законопроекту/.

Згідно із законопроектом до заходів з підготовки та проведення референдумів, насамперед, належить забезпечення діяльності комісій (зокрема, оплата праці їх членів). Так, у частині третій статті 75 законопроекту встановлюється, що за рішенням комісії з референдуму голова, заступник голови, секретар або (у разі їх відмови) інші члени дільничної, окружних комісій з референдуму (загальною кількістю не більш як три особи) здійснюють свої повноваження у комісії на платній основі з оплатою праці в розмірі та у порядку, встановлених Центральною виборчою комісією, за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Розмір заробітної плати члена комісії з референдуму, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Розмір заробітної плати члена комісії з референдуму, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.

Водночас, у законопроекті встановлено, що територіальні комісії з референдуму є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються на рівні сіл, селищ, міст, районів у містах, районів, областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя на визначений законом строк; дві третини складу територіальних комісій діють на постійній основі протягом строку, на який вони призначені, а третина складу комісії виконує свої обов’язки на період організації та проведення місцевого референдуму. Однак, законопроект не містить положень щодо визначення джерел покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням діяльності таких комісій у період після закінчення процесу з референдуму.

Поряд з тим, за рахунок коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією та за рахунок коштів місцевого бюджету територіальною комісією з референдуму забезпечується висвітлення інформаційних заходів щодо участі громадян у відповідному референдумі, а також розповсюдження серед учасників референдуму необхідної кількості проектів нормативно-правових актів (їх текстів) у разі винесення їх на голосування.

Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані сприяти комісіям з референдуму в реалізації їх повноважень: надавати необхідні приміщення відповідно до нормативів, встановленим цим законом, та прийнятих відповідно до нього актами Центральної виборчої комісії, сприяти в облаштуванні цих приміщень; забезпечувати їх охорону, а також охорону бюлетенів та іншої документації; надавати згідно із встановленими Центральною виборчою комісією нормами транспортні засоби, засоби зв’язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень комісій з референдуму. При цьому порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

Відтак, виконання запропонованих у законопроекті заходів з підготовки та проведення всеукраїнського та місцевого референдуму за народною ініціативою потребуватиме значних додаткових коштів з державного та з місцевих бюджетів.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, окремі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України. Зокрема,

– положення законопроекту щодо здійснення витрат за рахунок коштів резервного фонду бюджету суперечать статті 24 Бюджетного кодексу України, згідно з якою резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру та не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету;

– вжиті у законопроекті терміни (єдиний кошторис видатків, кошторис доходів та видатків, фінансування та ін.) не узгоджуються з визначеною у статті 2 Бюджетного кодексу термінологією бюджетного законодавства;

– положення про виділення коштів з відповідного місцевого бюджету для організації і проведення місцевого референдуму (не пізніше п’ятнадцяти календарних днів від дня оприлюднення територіальною комісією з референдуму рішення про призначення місцевого референдуму) належить узгодити з вимогами статей 77 та 78 Бюджетного кодексу в частині затвердження місцевих бюджетів та внесення змін до них.

Крім того, слід зауважити, що передбачену вимогу про закупівлю товарів, оплату робіт, послуг для організації та проведення всеукраїнського референдуму під час референдумного процесу за рахунок коштів державного бюджету без застосування тендерних процедур (у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією), належить узгодити з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», а також визначитися щодо застосування такої процедури при здійсненні витрат на проведення місцевого референдуму.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається, що реалізація його положень потребуватиме значних додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на підготовку та проведення референдумів у разі їх призначення, однак відсутність належних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу. Разом з тим, Міністерство фінансів звертає увагу, що ряд положень законопроекту належить узгодити з нормами чинного законодавства, зокрема, в частині застосування назв центральних органів виконавчої влади (положення про Міністерство фінансів України та про Державну казначейську службу України), повноважень та кількісного складу комісій з референдуму (Виборчий кодекс України).

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його офіційного опублікування), належить узгодити з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимого до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою (реєстр. № 3177 від 05.03.2020), внесений народними депутатами України Німченком В.І., Медведчуком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (зокрема, Розділу VIII в частині фінансового забезпечення організації та проведення референдумів за народною ініціативою) у відповідність до вимог статей 2, 24, 77, 78 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

5.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо Генеральної схеми планування території України (реєстр. № 3337 від 14.04.2020), внесений народними депутатами України Дундою О.А., Дубінським О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект спрямований на визначення основних засад планування території на державному рівні шляхом впорядкування вимог щодо розроблення Генеральної схеми планування території України, що «визначає державні пріоритети у використанні територій та забезпечує довгострокове прогнозування соціально-економічного розвитку країни, її регіонів та населених пунктів з метою сприяння раціональному використанню території України та її ресурсів, створення і підтримання сприятливого життєвого середовища, забезпечення удосконалення систем розселення, сталого розвитку населених пунктів, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі тощо». При цьому рішення про розроблення Генеральної схеми або внесення змін до неї приймається Кабінетом Міністрів України, а замовником її розроблення та внесення змін до неї є Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, який серед іншого готує та вносить до Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції, а також визначає джерела фінансування заходів із розроблення цієї схеми та внесення змін до неї.

При цьому, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік. Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, посилаючись на інформацію Мінрегіону, згідно з якою лише на створення містобудівного кадастру на державному рівні у 2021 – 2023 роках потрібно близько 32 млн грн, визначає, що виконання окремих заходів, необхідних для створення Генеральної схеми планування території України, потребуватиме видатків з державного бюджету, джерела покриття яких у 2020 році не визначені. Отже, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що положення пункту 6 нової статті 11 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» /абзац сьомий пункту 2 розділу І законопроекту/, згідно з яким центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, визначає джерела фінансування розроблення Генеральної схеми та внесення змін до неї, не узгоджується з положеннями статті 95 Конституції України та статті 4 Бюджетного кодексу, відповідно до яких виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо Генеральної схеми планування території України (реєстр. № 3337 від 14.04.2020), внесений народними депутатами України Дундою О.А., Дубінським О.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту положення пункту 2 розділу І привести у відповідність з вимогами статті 4 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

5.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо відтермінування введення в дію другого етапу медичної реформи (реєстр. № 3266 від 26.03.2020), внесений народним депутатом України Поляковим А.Е.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», відтермінувавши введення в дію другого етапу медичної реформи з 1 квітня до 1 вересня поточного року.

Другий етап медичної реформи передбачає реалізацію державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги, до якої долучаються всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та заключили договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України.

Відповідні положення щодо розподілу видатків між бюджетами з урахуванням реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (статті 87, 89, 90) та терміни введення в дію таких положень (розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення») містить Бюджетний кодекс України (далі – Кодекс). Тому, без прийняття належних змін до Кодексу реалізація законопроекту неможлива.

У експертному висновку до даного законопроекту Міністерство фінансів України звертає увагу, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на виконання положень чинного законодавства видатки на охорону здоров’я враховують кошти на продовження реалізації заходів реформи фінансового забезпечення системи охорони здоров’я (зокрема, 72 млрд грн на реалізацію програми медичних гарантій) та визначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак може зумовити перерозподіл затверджених обсягів коштів на охорону здоров’я між бюджетами, і не підтримує прийняття законопроекту.

З огляду на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо відтермінування введення в дію другого етапу медичної реформи (реєстр. № 3266 від 26.03.2020), внесений народним депутатом України Поляковим А.Е., має вплив на показники бюджетів (призведе до перерозподілу видатків між державним та місцевими бюджетами, зумовивши при цьому збільшення видатків місцевих бюджетів).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з положеннями статей 87, 89, 90 та пункту 1-1 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

5.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстр. № 3612 від 09.06.2020), внесений Президентом України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з преамбулою «закон визначає правові засади здійснення народного волевиявлення через всеукраїнський референдум, його організацію та порядок проведення» та як зазначено у пояснювальній записці законопроект спрямований на врегулювання правовідносин, пов’язаних з ініціюванням, призначенням (проголошенням), підготовкою, проведенням, встановленням результатів та правовими наслідками всеукраїнського референдуму. У законопроекті серед іншого встановлюються вимоги щодо: предмету всеукраїнського референдуму, порядку здійснення народної ініціативи, створення системи комісій, що здійснюють підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, їх статусу, повноважень та оплати праці членів комісії, проведення агітації, інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму.

При цьому у розділі VI законопроекту визначено, що витрати на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, та коштів фондів суб'єктів процесу всеукраїнського референдуму. Згідно із законопроектом до заходів з підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, зокрема належить:

– забезпечення діяльності комісій, насамперед оплата праці їх членів. Так:

голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної (загальною кількістю не більше двох осіб) чи дільничної комісії з всеукраїнського референдуму (загальною кількістю не більше двох осіб) протягом усього періоду повноважень комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у комісії з всеукраїнського референдуму з оплатою їх праці в комісії відповідно до цього Закону (у розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії);

оплата праці спеціалістів, експертів і технічних працівників, залучених для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень окружних і дільничних комісій з всеукраїнського референдуму у розмірі, що не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на день початку процесу всеукраїнського референдуму);

оплати праці члена комісії з всеукраїнського референдуму, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи не може бути нижчою за його середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Водночас, чисельність членів дільничних комісій порівняно з такими комісіями, що згідно з Виборчим кодексом забезпечують вибори народних депутатів України, пропонується збільшити на 2 – 6 осіб;

– виготовлення офіційних інформаційних матеріалів всеукраїнського референдуму у кількості, визначеній Центральною виборчою комісією (до офіційних інформаційних матеріалів всеукраїнського референдуму належать: текст питання всеукраїнського референдуму та інформаційні плакати, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про всеукраїнський референдум).

Поряд з тим, законопроектом передбачається, що:

підтримання ініціативи проведення всеукраїнського референдуму може реалізовуватися виборцями засобами автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, порядок створення та функціонування якої затверджується Центральною виборчою комісією;

кожний виборець на конкретному всеукраїнському референдумі може реалізувати право голосу шляхом електронного голосування в порядку, визначеному законом. Для реалізації такого права створюється окремо дільнична комісія з електронного голосування з всеукраїнського референдуму.

Згідно із законопроектом для організаційного, правового, інформаційного, технічного забезпечення здійснення своїх повноважень Центральна виборча комісія на час процесу всеукраїнського референдуму може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників.

Слід відмітити, що впровадження таких положень також має забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші органи, їх посадові та службові особи зобов’язані сприяти комісіям з всеукраїнського референдуму в реалізації їх повноважень: надавати необхідні приміщення для організації роботи та проведення голосування відповідно до вимог цього Закону та нормативів облаштування таких приміщень, забезпечувати їх охорону, а також охорону бюлетенів з всеукраїнського референдуму та іншої документації, надавати транспортні засоби, засоби зв’язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень комісій з референдуму. При цьому порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

Зважаючи на запропоноване, у законопроекті встановлюється, що «обсяг коштів для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за поданням Центральної виборчої комісії передбачається щороку окремим рядком у законі про Державний бюджет України». Відповідно у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту потребуватиме видатків з державного бюджету на створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування, а також на забезпечення проведення всеукраїнського референдуму.

Однак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету (для досягнення збалансованості бюджету), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пункті 3 частини третьої розділу XIII «Прикінцеві положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України при підготовці проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік і наступні роки передбачати кошти на створення і функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту зауважує, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних, а саме: визначеної архітектури автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування, вартості обладнання та програмного забезпечення, необхідного для її створення та забезпечення функціонування, можливості використання наявного у Центральної виборчої комісії обладнання та модифікації вже функціонуючих інформаційних систем, кількості утворюваних дільничних комісій з референдуму тощо.

Разом з тим, Мінфін, виходячи з обсягів видатків, виділених з державного бюджету на підготовку та проведення у 2019 році виборів Президента України та позачергових виборів народних депутатів України, вважає, що проведення Всеукраїнського референдуму потребуватиме виділення коштів з державного бюджету в обсязі понад 2 млрд гривень, а на створення регіональних і територіальних представництв Центральної виборчої комісії та забезпечення їх діяльності у 2021 році необхідні додаткові видатки з державного бюджету в обсязі 802,7 млн гривень.

У законопроекті також визначається, що за настання передбачених обставин невикористані кошти фонду всеукраїнського референдуму перераховуються установою банку, в якій було відкрито накопичувальний рахунок фонду, до Державного бюджету України на п’ятнадцятий день з дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму.

З огляду на вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) положення статті 65 «Фінансове забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму» законопроекту належить узгодити з положеннями бюджетного законодавства, зокрема:

зважаючи на визначення у статті 2 Кодексу термінів «фінансування бюджету», «кошторис», «витрати бюджету» пропонується: слово «фінансування» замінити словами «здійснення (проведення) видатків» залежно від змісту пропозиції, а слова «Фінансування всеукраїнського референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється в порядку…» – «Порядок використання коштів, передбачених на забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, визначається…» та використати правильно назву центрального органу виконавчої влади, а також уточнити положення, у яких застосовуються слова «кошторис видатків», «єдиний кошторис видатків», «витрати на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму»;

з огляду на визначені у статті 46 Кодексу стадії виконання державного бюджету за видатками та положення частин четвертої – сьомої статті 65 законопроекту щодо проведення відповідних видатків частину першу пропонується виключити (як таку, що не узгоджується з наведеними частинами статті).

оскільки відповідно до частини першої статті 40 Кодексу законом про державний бюджет визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, слова «окремим рядком» у запропонованому у частині третій значенні не вживаються. Водночас, беручи до уваги, що потреба у коштах державного бюджету на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму виникає у разі його призначення Президентом України або Верховною Радою України, такі кошти можна передбачити також у процесі виконання закону про державний бюджет шляхом внесення відповідних змін до нього. Тому пропонується у частині третій слова «щороку окремим рядком» та друге речення виключити.

З приводу положень частини третьої статті 65 Мінфін звертає увагу, що питання врахування коштів у державному бюджеті на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму має розглядатися після прийняття відповідного рішення про його призначення з урахуванням норм Бюджетного кодексу України.

Загалом Міністерство фінансів підтримує законопроект, але в межах компетенції вважає за необхідне його редакційно уточнити.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), належить узгодити з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1.Проект Закону України про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстр. № 3612 від 09.06.2020), внесений Президентом України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів у разі перерахування невикористаних коштів фонду всеукраїнського референдуму). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту положення статей 64 та 65 узгодити з вимогами статей 2, 40, 46 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету та пропозицій Міністерства фінансів України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

5.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про електронні комунікації (реєстр. № 3014 від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується оновити з 1 січня 2021 року правову основу діяльності у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, визначити повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами, визнавши при цьому закони України «Про телекомунікації» та «Про радіочастотний ресурс України» такими, що втратили чинність.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом передбачено:

- запровадити повідомний принцип реєстрації суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій;

- установити виключний перелік вимог до учасників ринку;

- запровадити консультації з учасниками ринку з усіх питань, що зачіпають їх інтереси;

- установити процедуру подання документів до регуляторного органа в електронному вигляді;

- удосконалити контроль (нагляд) у сфері електронних комунікацій з метою його спрямування на попередження правопорушень та зниження потенційно можливого тиску на суб’єктів господарювання, зменшення кількості перевірок цих суб’єктів на їх території;

- визначити засади попереднього регулювання, а також перелік регуляторних зобов’язань, які можуть накладатися на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з істотною ринковою перевагою на ринку певних електронних комунікаційних послуг, та повноваження регуляторного органа щодо їх накладання;

- зробити акцент на доступ до інфраструктури та спільне використання інфраструктури, що суттєво знизить витрати на розгортання мереж;

- встановити універсальну послугу, яка забезпечує доступність, включаючи і цінову доступність, до Інтернету та голосового зв’язку;

- особливості припинення діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг;

- відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації;

- уточнити термінологію у сфері електронних комунікацій, враховуючи законодавство ЄС.

Законопроектом також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері електронних телекомунікацій та радіочастотного спектра шляхом підвищення діючих розмірів штрафів та встановлення нових штрафів і видів покарань. У разі виявлення таких порушень застосування відповідних положень законопроекту призведе до збільшення доходів бюджету від штрафів.

Слід відмітити, що законопроект містить положення, реалізація яких потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зокрема:

статтею 11 передбачається створення та функціонування електронної регуляторної платформи, яка є автоматизованою інформаційно-аналітичною системою регуляторного органу, що використовується для виконання його повноважень та надання ним адміністративних послуг в електронному вигляді, електронного обміну інформацією, документами та взаємодії з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачами радіочастотного спектру та ресурсів нумерації, користувачами послуг електронних комунікацій;

статтею 20 передбачається створення та функціонування реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, який ведеться регуляторним органом в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він спрямований на створення умов для розвитку високошвидкісних електронних комунікаційних мереж, впровадження нових технологій та послуг, що сприятиме збільшенню доходів від надання електронних комунікаційних послуг та відповідних надходжень до державного бюджету, водночас, реалізація законопроекту передбачає збільшення витрат з державного бюджету, пов’язаних із здійсненням радіочастотного моніторингу.

Однак, необхідно зауважити, що згідно з:

частиною третьою статті 47 законопроекту – радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством на платній основі, а оплату вартості таких робіт здійснює регуляторний орган на договірних засадах за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету в розмірі 25% від рентної плати за користування радіочастотним спектром;

частиною п’ятою статті 48 законопроекту – державне підприємство, що знаходиться у сфері управління регуляторного органу, зобов’язане спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету у розмірі не більше 35% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та зобов’язане не менш як 50% чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на впровадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази, необхідної для виконання завдань, передбачених частиною першою цієї статті, та адміністрування послуги перенесення номеру.

Ці положення законопроекту призведуть до втрат доходів загального фонду державного бюджету, про що також вказано в експертному висновку Мінфіну, а обсяг таких втрат щодо рентної плати становитиме 614,5 млн грн в умовах 2020 року.

Крім того, такі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, насамперед: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, при цьому якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/, пункту 4 частини першої статті 7 /тобто, принципу повноти бюджетної системи, згідно з яким до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження та витрати бюджетів, що здійснюється відповідно до нормативно-правових актів/, частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, пункту 16 частині другої статті 29 /згідно з якою рентна плата за користування радіочастотним ресурсом належить до доходів загального фонду державного бюджету/. Відтак, дане питання не може унормовуватися відповідним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про електронні комунікації (реєстр. № 3014 від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на створення та функціонування відповідних електронних продуктів та здійснення інших заходів, передбачених законопроектом, до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від відповідної рентної плати і частини чистого прибутку (доходу), а також до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань цифрової трансформації при доопрацюванні законопроекту друге речення частини третьої статті 47 та частину п’яту статті 48 виключити /такі положення не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема, статтям 4, 7, 13 і 29/, а порушені у таких положеннях питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

5.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131 від 27.02.2020), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Арахамією Д.Г., Тарасовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими, зокрема, передбачається визначити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на доходи фізичних осіб доходів фізичних та юридичних осіб – власників, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок, а також оподаткування єдиним податком – сільськогосподарських товаровиробників.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть можливість вивести з тіні ринок оренди сільськогосподарських земель та доходи, які отримуються від використання таких земель їх власниками і користувачами, що в свою чергу призведе до збільшення сплати податків до бюджетів всіх рівнів, зростання економіки та збільшення витрат на соціальну сферу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів (при цьому не матиме негативного впливу на бюджет), а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від обсягів доходів власників та користувачів земельних ділянок, отриманих від використання таких земель. Мінфін також відмічає, що запропонований законопроектом механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб – власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення стимулюватиме їх до офіційного оформлення відносин оренди та праці, що унеможливить приховування доходів від оренди та реалізації сільськогосподарської продукції і відповідно перешкоджатиме ухиленню їх від оподаткування. Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131 від 27.02.2020), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Арахамією Д.Г., Тарасовим О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства (реєстр. № 3131-1 від 17.03.2020), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Соломчуком Д.В. та Чайківським І.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року, зокрема:

скасувати положення щодо пільгового оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках у розмірі до 2 гектарів, при цьому передбачається звільнити від оподаткування доходи, отримані від продажу такої продукції, що не перевищують 3 розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного (податкового року);

встановити ставку земельного податку:

за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), у розмірі не більше 5% від їх нормативної грошової оцінки (чинна ставка – не більше 3%), а для сільськогосподарських угідь – не менше 3% та не більше 4% від їх нормативної грошової оцінки (чинна ставка – від 0,3% до 1%);

для сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі від 3% до 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (чинна ставка – від 0,3% до 5%);

скасувати звільнення від сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки у розмірі не більш як 2 гектари для ведення особистого селянського господарства;

змінити порядок сплати податкового зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, земельні частки (паї) сільськогосподарських угідь;

змінити граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для сільськогосподарських угідь – для нижньої межі з 0,3% на 3%, для верхньої межі з 1% (нормативну грошову оцінку яких проведено) і 5% (нормативну грошову оцінку яких не проведено) до 4%;

змінити механізм визначення ставок єдиного податку для платників четвертої групи.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а навпаки забезпечить додаткові надходження до державного бюджету та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від розмірів ставок податку, які будуть встановлені органами місцевого самоврядування, площ та кількості земельних ділянок, щодо яких буде застосовано новий механізм оподаткування. Загалом згідно з висновком Мінфіну законопроект може бути підтриманий за умови врахування наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства (реєстр. № 3131-1 від 17.03.2020), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Соломчуком Д.В. та Чайківським І.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр (реєстр. № 3188 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року запровадити новий загальнодержавний податок – плату за користування ділянками нафтогазоносних надр, розмір якої визначається залежно від розміру площі ділянки надр та строку, що пройшов з моменту отримання відповідного спеціального дозволу, яка нараховуватиметься після спливу 3-х років з дати його видачі та до моменту початку сплати рентної плати за видобування вуглеводнів, а розрахунок розміру плати буде здійснюватися за спеціальною формулою, яка залежатиме від площі ділянки нафтогазоносних надр, наданої власнику спеціального дозволу; розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; коригуючого коефіцієнту, який розраховуватиметься з моменту первинної видачі спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або строку несплати рентної плати за користування надрами для видобутку нафти і газу.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, при цьому призведе до мінімізації кількості "сплячих" спеціальних дозволів на користування надрами, збільшенню активізації ринку нафтогазовидобутку, появі нових ділянок для розробки родовищ вуглеводнів, що створить підґрунтя для кардинального збільшення рівня видобутку вуглеводнів в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості ділянок нафтогазоносних надр, на яких після спливу трьох років з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами видобувачем не розпочато видобуток вуглеводнів, а також розміру площі таких ділянок надр, при цьому оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект як такий, положення якого унормовані чинним законодавством.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр (реєстр. № 3188 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за користування ділянками нафтогазоносних надр, а також від платежів нафтогазодобувної промисловості залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

5.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (щодо недопущення нарахування штрафів і пені за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)» (реєстр. № 3298 від 02.04.2020), внесений народним депутатом України Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» доповнити новою статтею 4-1, якою встановити, що в разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), або/та у тридцятиденний період після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого платнику грошових коштів було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), платник грошових коштів (позичальник) звільняється від обов’язків сплатити на користь одержувача цих коштів пеню та штраф за таке прострочення.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання та громадян України і відповідно опосередковано може вплинути на їх розрахунки з бюджетом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що окремі положення законопроекту можуть вплинути на здатність банків своєчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами, а також створити додаткові ризики для стабільності банківської системи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (щодо недопущення нарахування штрафів і пені за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19)» (реєстр. № 3298 від 02.04.2020), внесений народним депутатом України Кінзбурською В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву (реєстр. № 3491 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А. та Корнієнком О.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про державну службу» новою статтею 25-1, передбачивши створення «бази кандидатського резерву», до якої заноситься інформація про кандидатів, які набрали найбільшу загальну кількість балів, але не визначені переможцями конкурсу та можуть через особистий кабінет на Єдиному порталі вакансій державної служби автоматично запрошуватися до участі у конкурсах на інші посади, якщо його професійна компетентність відповідає вимогам до таких посад.

При цьому, встановлюється, що порядок ведення та застосування даних бази кандидатського резерву, а також використання попередніх результатів оцінювання вимог таких кандидатів, визначаються Положенням про базу кандидатського резерву, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту розробниками зазначається, що «базу кандидатського резерву» доцільно створити на Єдиному порталі вакансій державної служби, здійснення адміністрування якого належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Поряд з тим, визначається, що реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок коштів передбачених Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік».

Слід відмітити, що центральний орган виконавчої влади, що  забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до пункту 17-3 статті 13 Закону України «Про державну службу», здійснює серед іншого  адміністрування Єдиного порталу вакансій державної служби, що забезпечується за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на функціонування такого органу.

Водночас, Міністерство фінансів України вважає, що прийняття законопроекту, зважаючи на запропонований термін набрання чинності Законом, буде мати вплив на виконання закону про Державний бюджет України у поточному році, оскільки потребуватиме додаткових видатків на створення інформаційної «бази кандидатського резерву», однак відсутність даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу.

Тому всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву (реєстр. № 3491 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А. та Корнієнком О.С., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини за потреби у додатковому забезпеченні  супроводження інформаційної бази). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

5.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію» (реєстр. № 3327 від 13.04.2020), внесений народним депутатом України Костіним А.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про адвокатську діяльність» щодо порядку складання протоколів про адміністративне правопорушення внаслідок порушення права на інформацію та права на звернення.

При цьому, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити штрафні санкції на посадових осіб за ненадання відповіді – у розмірі від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 850 грн до 8500 грн/ та за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню – у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / від 1700 грн до 17000 грн/.

Реалізація зазначених положень законопроекту (у разі виявлення відповідних правопорушень) може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету та відмічає, що вартісну величину впливу встановити неможливо, оскільки вона буде залежати від кількості притягнень до адміністративної відповідальності.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію» (реєстр. № 3327 від 13.04.2020), внесений народним депутатом України Костіним А.Є., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі (реєстр. № 3427 від 04.05.2020), внесений народними депутатами України Бардіною М.О., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Згідно з пояснювальною запискою головною метою законопроекту є протидія дискримінації за ознакою статі у сфері реклами та захист прав споживачів реклами.

Законопроектом пропонується внести зміни до деяких положень Закону України «Про рекламу», зокрема змінами до статті 27 Закону запроваджується відповідальність рекламодавців, винних у замовленні виробництва забороненої законом реклами, а також передбачається посилення відповідальності за порушення окремих вимог Закону, а саме:

– за повторне вчинення рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у тридцятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами (чинна норма – у подвійному розмірі від передбаченого за відповідні порушення /тобто від п’ятикратної вартості виготовлення/розповсюдженої реклами/);

– за неподання/несвоєчасне подання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами або подання ними завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення/розповсюдження реклами накладається штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – 100);

– у разі неможливості встановлення вартості реклами, виготовленої/розповсюдженої з порушенням вимог Закону, накладається штраф у розмірі до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – 300).

Крім того, змінами до статті 24-1 цього Закону у разі порушення вимог до реклами послуг із працевлаштування рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (чинна норма – у десятикратному розмірі).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Належить відмітити, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім окремих штрафів), належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та може мати вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від застосування відповідних штрафів. Разом з тим, відмічено, що запропоноване зменшення наполовину штрафу за порушення вимог до реклами послуг із працевлаштування призведе до зменшення надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які спрямовуються на здійснення страхових виплат та надання послуг застрахованим особам.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі (реєстр. № 3427 від 04.05.2020), внесений народними депутатами України Бардіною М.О., Жмеренецьким О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів залежно від кількості виявлених правопорушень, а також може призвести до недонадходження доходів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залежно від практики застосування відповідного положення даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

5.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог депутата місцевої ради (реєстр. № 3381 від 23.04.2020), поданий народним депутатом України Макаровим О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) новою статтею 188-56 «Невиконання законних вимог депутата місцевої ради», встановивши адміністративну відповідальність на посадових осіб за недодержання встановлених законом строків надання відповіді, надання неправдивої або неповної інформації на:

депутатське звернення депутата місцевої ради – у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таке порушення, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, штраф – від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

депутатський запит депутата місцевої ради – у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За таке порушення, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, штраф – від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому право складати протоколи про відповідні порушення надається апарату відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчому апарату відповідної районної, обласної ради, секретаріату Київської міської ради, а обов’язок щодо розгляду таких справ покладається на районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (суддів).

Реалізація положень законопроекту (у разі виявлення відповідних правопорушень) може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок сплати штрафів, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету. В експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про таке, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог депутата місцевої ради (реєстр. № 3381), поданий народним депутатом України Макаровим О.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.49. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо проведення процедур закупівель в умовах загрози виникнення надзвичайної ситуації)» (реєстр. № 3392 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», поширивши випадки застосування переговорної процедури закупівлі на випадки ліквідації загрози виникнення надзвичайних ситуацій та скоротивши строки проведення такої закупівлі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на надходження та витрати бюджету, а також його прийняття дозволить зменшити ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок оперативного реагування на загрози їх виникнення. Разом з тим, Мінфін зауважує, що розширення переліку випадків застосування переговорної процедури закупівлі може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів, обмеження конкуренції, а також підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель.

Отже, у разі прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо проведення процедур закупівель в умовах загрози виникнення надзвичайної ситуації)» (реєстр. № 3392 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

5.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у сфері поводження з відходами (реєстр. № 3390 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України КостюкомД.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, та:

1)                посилити адміністративну відповідальність за:

псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами шляхом збільшення розміру штрафів, встановивши їх на громадян – від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста двадцяти до ста сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів шляхом збільшення розмірів штрафів, встановивши їх на громадян – від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста двадцяти до ста сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

2)                посилити кримінальну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів шляхом збільшення штрафу, встановивши його у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Поряд з тим Міністерства фінансів України звертає увагу, що запропоновані зміни до статті 52 КУпАП в частині збільшення розмірів штрафів можуть призвести до унеможливлення накладення відповідних адміністративних стягнень державними інспекторами сільського господарства, оскільки статтею 244 КупАП визначені максимальні розміри адміністративних стягнень, які мають право накладати зазначені інспектори, у зв’язку з чим законопроект потребує доопрацювання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у сфері поводження з відходами (реєстр. № 3390 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України Костюком Д.С., має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у сфері поводження з відходами (реєстр. № 3390-1 від 12.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Зуєвим М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити відповідальність у сфері поводження з відходами шляхом внесення змін до:

1)                Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши збільшення розміру штрафів з 1 – 250 до 50 – 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 850 – 4 590 грн/ за:

- псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель;

- пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками;

- засмічення лісів відходами;

- порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення;

- змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу;

- порушення правил передачі відходів;

 -порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів;

-порушення вимог законодавства у сфері хімічних джерел струму;

-захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів;

-порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів;

-приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;

-порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

2) Кримінального кодексу України, передбачивши збільшення розміру штрафів з 50 – 200 до 300 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 5 100 – 8 500 грн/ за:

-забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля;

-порушення правил охорони вод;

-порушення законодавства про континентальний шельф України;

-незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів віднесено такі кошти.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки його впливу на показники бюджетів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності у сфері поводження з відходами (реєстр. № 3390-1 від 12.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Зуєвим М.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за вчинення злочинів з мотивів нетерпимості (реєстр. № 3316-3 від 27.04.2020), поданий народним депутатом України Бакумовим О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) та встановити:

- нові обставини, які обтяжують покарання за вчинення злочину, (з мотивів нетерпимості (згідно з приміткою до статті 67 у цьому Кодексі під нетерпимістю слід розуміти відкрите, упереджене, негативне ставлення на основі стереотипних поглядів стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками як раса, стать, колір шкіри, інвалідність, сексуальна орієнтація, національність, мова, релігійні переконання), визначивши, що така ознака є обов’язковою для врахування судом при розгляді справи (зміни до статті 67 Кодексу);

- кримінальну відповідальність за умисне вбивство, умисне тяжке (середньої тяжкості) тілесне ушкодження, побої і мордування, катування, погрози вбивства, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, нетерпимість та дискримінацію, – у вигляді позбавлення (обмеження) волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі та штрафу до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешту до шести місяців, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (зміни до статей 115, 121, 122, 126, 127, 129 та 300 Кодексу).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за вчинення злочинів з мотивів нетерпимості (реєстр. № 3316-3 від 27.04.2020), поданий народним депутатом України Бакумовим О.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстр. № 3397 від 27.04.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю; осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання; осіб, що досягли пенсійного віку; учасників бойових дій; осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях тощо.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах.

Водночас, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту у разі прийняття відповідного закону попередньо (за формальними ознаками) підлягатимуть звільненню 3009 осіб. Такі дії можуть зумовити зменшення видатків державного бюджету, що передбачаються на утримання установ з виконання покарань.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстр. № 3397 від 27.04.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники (може призвести до зменшення видатків державного бюджету за умови виконання вимог законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес шляхом гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (реєстр. № 3425 від 04.05.2020), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Алексєєвим С.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із запропонованими у законопроекті змінами до статті 209 Кримінального Кодексу України пропонується зменшити строки покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши строк від одного до десяти років (чинна редакція від трьох до п’ятнадцяти років) – за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Реалізація запропонованих положень законопроекту може зумовити зменшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо через відсутність відповідних розрахунків.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес шляхом гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (реєстр. № 3425 від 04.05.2020), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Алексєєвим С.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіно-виробництва (реєстр. № 3060 доопрац. від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Сушком П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

щодо податку на прибуток підприємств: встановити, що не є доходами нерезидентів субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»;

щодо податку на додану вартість: встановити, що місцем постачання послуг з виробництва та компонування відео-фільмів, кіно-фільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фото-рекламних матеріалів та комп’ютерної графіки вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому, міжнародний досвід свідчить, що на 1 дол інвестицій у відео- та кіновиробництво, припадає 1,5-3 дол доходу для супутніх сервісів, а на кожну залучену у процес виробництва особу створюється одне робоче місце в суміжних сферах, що сприятиме розвитку локального бізнесу та зростанню національної економіки. При цьому зазначається, що звільняються від оподаткування ПДВ в Україні експорт послуг з виробництва та компонування відео-фільмів, кіно-фільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних роликів, фото-рекламних матеріалів, комп’ютерної графіки.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення та відсутня вартісна величина впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіно-виробництва (реєстр. № 3060 доопрац. від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Сушком П.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету у середньостроковій перспективі залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (реєстр. № 3467 від 13.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, що використовують працю засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, нарахування єдиного соціального внеску на суму фактично нарахованої заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі. Крім того, на таких платників не буде поширюватися норма, згідно з якою у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що засуджені не можуть отримувати мінімальну заробітну плату, оскільки не виконують норму виробітку та не працюють повний робочий день. Тому метою прийняття законопроекту є створення належних умов для організації залучення засуджених до обмеження волі або позбавлення волі до праці та зменшення фінансового навантаження на фонд оплати праці установ виконання покарань та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, а вартісна величина впливу положень законопроекту залежатиме від обсягу сум фактично нарахованої заробітної плати засудженим до обмеження волі або позбавлення волі особам, при цьому, розрахунок вартісної величини такого впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю розрахункових даних. Загалом Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту сприятиме створенню належних умов для організації залучення засуджених осіб та зменшення фінансового навантаження на фонд оплати праці установ виконання покарань та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України.

Внаслідок впливу законопроекту на доходи бюджету Пенсійного фонду України може змінитися показник його дефіциту, що в свою чергу може призвести до зміни обсягу видатків державного бюджету щодо надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (реєстр. № 3467 від 13.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може привести до зміни показників видатків на функціонування установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

5.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на засмічення лісів відходами та порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (реєстр. № 3351 від 16.04.2020), поданий народним депутатом України Бардіною М.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із запропонованими у законопроекту змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення посилюється (встановлюється) адміністративна відповідальність за:

- засмічення відходами земель лісогосподарського призначення, а також засмічення відходами лісів, що розташовані на землях інших категорій, у вигляді накладення штрафів на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /збільшивши їх порівняно з чинними у два рази/;

- порушення вимог законодавства щодо охорони диких тварин, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, що не мало наслідком їх незаконне добування, знищення або поранення, у вигляді накладення штрафів на громадян – від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /збільшивши їх порівняно з чинними у два рази/;

- невжиття заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування, умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха, у вигляді накладення штрафів від ста до ста сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /збільшивши їх порівняно з чинними у два рази/;

- порушення вимог законодавства щодо охорони середовища перебування диких тварин, в тому числі знищення, пошкодження, розорення в лісах нір, хаток, лігв, мурашників, бобрових загат та іншого житла і споруд диких тварин, місць токування, линяння, гніздових колоній птахів, нерестовищ, у вигляді накладення штрафів на громадян – від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 1 020 до 2 380 гривень./.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, та відмічено, що вартісна величина такого впливу на дохідну частину державного бюджету залежатиме від розмірів штрафів та дотримання громадянами й посадовими особами норм відповідного законодавства.

Водночас, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на засмічення лісів відходами та порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (реєстр. № 3351 від 16.04.2020), поданий народним депутатом України Бардіною М.О. має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

5.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративну процедуру (реєстр. № 3475 від 14.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується врегулювати відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати публічно-владні управлінські функції, з особами щодо прийняття та виконання адміністративних актів. Для реалізації таких завдань у законопроекті визначаються статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи, їх права та обов’язки, питання виконання процедурних дій від порядку подання та реєстрації заяви, вимог до її змісту, порядку розгляду до прийняття рішення у справі, набрання чинності адміністративним актом, адміністративного оскарження та виконання адміністративного акта тощо.

Відповідно до статті 31 законопроекту до участі в адміністративному провадженні адміністративним органом можуть залучатися, з власної ініціативи або за клопотанням учасників адміністративного провадження особи, які сприяють розгляду справи: свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Витрати, пов’язані із залученням зазначених осіб, можуть відшкодовуватися за рахунок адміністративного органу або учасника адміністративного провадження, за ініціативою якого вони запрошуються.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат, оскільки адміністративне провадження здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції, про що також зазначається Міністерством фінансів України у висновку до даного законопроекту.

Необхідно відмітити, що у розділі VII законопроекту передбачається встановити заходи примусу виконання адміністративного акта, до яких, серед іншого, віднесено грошове стягнення, яке накладається на зобов’язану особу у розмірі від 0,2 до 1,5 мінімальних заробітних плат до фізичних осіб, від 0,5 до 5 мінімальних заробітних плат до фізичних осіб – підприємців або юридичних осіб, а також передбачається накладання на зобов’язану особу грошового стягнення у подвійному розмірі у разі повторного невиконання адміністративного акта у відповідний строк.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про адміністративну процедуру (реєстр. № 3475 від 14.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів у вигляді грошового стягнення за умови виконання заходів примусу, при цьому реалізація заходів, передбачених законопроектом, буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на функціонування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

5.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр (реєстр. № 3187 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується передбачити справляння плати за користування ділянками нафтогазоносних надр, яка встановлюється у Податковому кодексі України, та анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в судовому порядку у разі несплати такої плати протягом понад трьох місяців.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому очікується, що розблокування «сплячих» спецдозволів на користування надрами дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення видобутку та створення нових робочих місць в регіонах, а також дозволить: відкрити доступ до нових ділянок для розробки нафтогазових родовищ та активізувати ринок; збільшити видобуток власного газу в Україні, що сприятиме посиленню енергетичної незалежності та безпеки країни; пожвавити ділову активність в регіонах знаходження ділянок, залучити інвесторів та створити нові робочі місця.

Слід відмітити, що законопроект є системно пов’язаним з поданим тим же автором законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр (реєстр. № 3188 від 06.03.2020), а відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 3187 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 3188.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, водночас його реалізація у майбутньому періоді може вплинути на збільшення доходів загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр (реєстр. № 3187 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від платежів нафтогазодобувної промисловості залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття і практики застосування системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3188). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Голосували: «за» – одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора, народного депутата України Василенко Л.В. про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення видатків на природоохоронні заходи та Державне агентство України з управління зоною відчуження» (реєстр. № 3507 від 20.05.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті мінімізувати негативний вплив довкілля на здоров’я населення України за рахунок проведення природоохоронних заходів, спрямованих на боротьбу з причинами погіршення екологічного стану довкілля.

Для створення фінансового забезпечення проведення природоохоронних заходів за рахунок коштів загального фонду державного бюджету авторами законопроекту запропоновані зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон), відповідно до яких за загальним фондом державного бюджету за рахунок зменшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (на 1 319 729,2 тис. грн) збільшено обсяг бюджетних призначень (видатки розвитку), визначених Міністерству енергетики та захисту довкілля України (далі – Мінекоенерго), включаючи загальнодержавні витрати та кредитування (на 1 269 717,1 тис. грн), за бюджетними програмами:

- 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» – на 433 836,3 тис. грн;

- 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» – на 50 012,1 тис. грн;

- 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – на 150 000 тис. грн;

- 2408140 «Реалізація державного інвестиційного проекту "Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження"» – на 56 149,8 тис. грн;

- передбачено нову бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» в обсязі 579 718,9 тис. гривень.

Такі законодавчі пропозиції (крім видатків щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності) передбачають відновлення видатків загального фонду державного бюджету за вказаними вище напрямами та у обсягах, які було скасовано (зменшено) Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Слід нагадати, що Законом України від 13.04.2020 № 553-IX передбачено створення у складі державного бюджету фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину (видатки Фонду COVID-19 передбачені Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64,7 млрд гривень), а також збільшення обсягу видатків: резервного фонду державного бюджету (на 3 млрд грн до 4,5 млрд грн), для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (на 15,8 млрд грн до 87,8 млрд грн), Пенсійному фонду України (на 10 млрд грн до 202,3 млрд грн) і відповідно скорочено видатки державного бюджету за іншими напрямами загалом на понад 30 млрд грн (зокрема, на забезпечення діяльності державних органів, у сферах освіти і науки, культури, молоді та спорту, на підтримку економічної діяльності та реалізацію державних інвестиційних проектів, інші).

Щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності, то такий трансферт з державного бюджету місцевим бюджетам не було передбачено державним бюджетом на 2020 рік при його затвердженні, відповідні видатки було встановлено у державному бюджеті на 2019 рік і у такому ж обсязі, як запропоновано авторами законопроекту (за даними звітності Казначейства за підсумками 2019 року такі видатки фактично було використано у обсязі 480 млн грн, або 82,4% від річного плану, який було визначено у обсязі 579,7 млн грн).

Слід зазначити, що за своєю суттю законодавча пропозиція не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету, оскільки джерелом покриття додаткових видатків Мінекоенерго запропоновано зменшення загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) щодо Фонду COVID-19, хоча технічно законопроект викладено незбалансовано (у законопроекті запропоновано додаткові видатки державного бюджету у сумі 1 269 717,1 тис. грн, а видатки Фонду COVID-19 зменшено на 1 319 729,2 тис. грн, тобто загалом видатки загального фонду державного бюджету зменшено на 50 012,1 тис. грн).

Щодо положень законопроекту слід зазначити наступне:

- Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте у пояснювальній записці до законопроекту відсутні розрахунки щодо обсягу коштів за всіма напрямами, за якими пропонується збільшити видатки, а також пояснення необхідності та можливості проведення запропонованих додаткових видатків у поточному році, зважаючи на поточний стан проведення відповідних видатків, та у обсягах, визначених при затвердженні державного бюджету на 2020 рік як річний план, з огляду на те, що півроку вже майже минуло. Такі ж зауваження висловив у своєму експертному висновку Мінфін. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не надано пояснень щодо можливої економії коштів Фонду COVID-19 за умови виконання належним чином заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками і ризиків зменшення обсягу коштів Фонду COVID-19, насамперед, у разі можливого чергового загострення цієї хвороби (довідково: на даний час за рішеннями Уряду (від 29.04.2020 № 330, від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385, від 10.06.2020 № 472, від 10.06.2020 № 485) з Фонду COVID-19 установлено виділити 18,7 млрд грн).

В контексті зазначеного Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначило, що спрямування коштів Фонду на інші, хоча й важливі з соціально-економічної та екологічної точки зору сфери економічної діяльності, в умовах загальної обмеженості бюджетних коштів, у тому числі, й на пропоновані заходи, об’єктивної відсутності бачення розвитку ситуації з пандемією у поточній та, особливо, віддаленій перспективі, високої ймовірності збереження медичних загроз загальнодержавного масштабу у тривалому періоді, у тому числі, зважаючи на те, що розподіл коштів Фонду здійснюється у ручному режимі, містить ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами, за якими запропоновано збільшення видатків:

2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» – у поточному році видатки не проводились, бюджетні призначення у повному обсязі (433 836,3 тис. грн) було скасовано Законом України від 13.04.2020 № 553-IX /у 2019 році фактично було витрачено 140 158,9 тис. грн, що становить 48,9% уточненого річного плану, який було визначено у обсязі 286 591,8 тис. грн/;

2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» – у обсязі 139 916,9 тис. грн, або 81,2% плану на звітний період та 31,4% річного плану (445 881,1 тис. грн) /у 2019 року фактично було витрачено 491 076 тис. грн, що становить 99,4% плану на рік, який було визначено у обсязі 493 922,1 тис. грн/;

2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – у обсязі 412 857,5 тис. грн, або 88,5% плану на звітний період та 34% річного плану (1 214 876,2 тис. грн) /у 2019 році фактично було витрачено 1 338 622,6 тис. грн, що становить 99,9% уточненого плану на рік, який було визначено у обсязі 1 339 599,2 тис. грн/;

2408140 «Реалізація державного інвестиційного проекту "Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження"» – у поточному році видатки не проводились, бюджетні призначення у повному обсязі (56 149,8 тис. грн) було скасовано Законом України від 13.04.2020 № 553-IX /у 2019 році фактично видатки не було проведено, уточнений план на рік був визначений у обсязі 25 277,4 тис. грн/.

- Відповідно до частини третьої статті 28 Закону (із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 № 553-IX) кошти Фонду COVID-19, зокрема, спрямовуються на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням цього фонду. При цьому, згідно із частиною другою цієї статті Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету (далі – Комітет). Водночас, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні. На такі положення Закону також звернута увага ГНЕУ.

Зважаючи на зазначене, запропоновані у законопроекті видатки державного бюджету (крім субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності) за належного обґрунтування можуть бути відновлені рішенням Уряду про виділення коштів із Фонду COVID-19 з наступним погодженням з Комітетом.

Водночас, Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту зауважив, що питання відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скороченими у зв’язку зі створенням Фонду, мають розглядатися після стабілізації ситуації, пов’язаної з вказаною хворобою, з урахуванням залишку коштів у Фонді.

- Відповідно до вимог статті 40 та частини третьої статті 97 Кодексу у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів, проте у законопроекті не запропоновано розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності між місцевими бюджетами і відповідних змін до додатка № 6 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2020 рік» до Закону.

- Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України, водночас встановлено, що забезпечення діяльності Міністерства енергетики та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених на забезпечення діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля. Такі зміни в системі центральних органів виконавчої влади потребуватимуть комплексних змін до державного бюджету на 2020 рік щодо розмежування видатків, передбачених Мінекоенерго, відповідно до функцій та повноважень, покладених на нові міністерства, за результатами проведення реорганізаційних заходів.

- Положення законопроекту, зважаючи на вимоги бюджетної методології, та відповідно до правил підготовки проектів законів про внесення змін до закону про державний бюджет, містять техніко-юридичні неточності та помилки і потребують суттєвого доопрацювання, а саме необхідно:

- назву законопроекту викласти у новій редакції: «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /оскільки законодавча ініціатива не передбачає внесення змін до інших статей Закону, проте зумовлює зміни до додатка № 6 до нього/ і відповідно відкоригувати назву закону у додатку до законопроекту;

- назву додатка № 1 до законопроекту (зміни до додатка № 3 до Закону) викласти у новій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік"»;

- у додатку № 1 до законопроекту (зміни до додатка № 3 до Закону):

включити підсумкові рядки за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету: 2401000 «Апарат Міністерства енергетики та захисту довкілля України», 2410000 «Міністерство енергетики та захисту довкілля України (загальнодержавні видатки та кредитування)», 3510000 «Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування)» та 3511000 «Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування)», у яких належить відобразити відповідні показники видатків державного бюджету з урахуванням змін, запропонованих у законопроекті /такі рядки у законопроекті відсутні, проте законодавчі пропозиції зумовлюють їх коригування/;

у рядку щодо показників субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності у колонці «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету» відобразити «2411020», у колонці «Код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету» – «0180» /відповідні реквізити у законопроекті відсутні/;

у рядку за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» відповідно до загальної суми запропонованих у законопроекті додаткових видатків відкоригувати показники видатків у колонках «Загальний фонд, Всього» та «Разом» (зменшити на 50 012,1 тис. грн), у колонці по загальному фонду «видатки розвитку» показник вилучити /при затвердженні показників по цьому Фонду не визначається економічна ознака видатків, а встановлюватиметься в залежності від виду видатків при виділенні коштів із цього Фонду/;

у рядках за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» та 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення» надати розподіл видатків за економічною ознакою (у законопроекті визначено видатки виключно як видатки розвитку, а у затвердженому бюджеті визначено також видатки споживання);

 у рядках «Всього» та за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2400000, 2408000, 2411000 відкоригувати показники, виправивши помилки, та визначити їх відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням змін, запропонованих у законопроекті;

- доповнити законопроект додатком № 2 щодо змін до додатка № 6 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2020 рік» щодо визначення загального обсягу та розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності.

ГНЕУ в узагальнюючому висновку до цього законопроекту (лист від 09.06.2020 № 16/3-2020/69706, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) зазначено, що виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання, щодо внесеного законопроекту доцільно отримати висновок Уряду, звертаючи увагу на необхідність дотримання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу щодо надання до проекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і висловлюючи окремі зауваження та застереження до положень законопроекту.

Слід наголосити, що відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

З огляду на це, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 15.06.2020 № 06030-03-2/17905, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) за результатами проведеної експертизи впливу законопроекту на показники бюджету зазначає про непідтримку цього законопроекту в поданій редакції, зважаючи на вплив законопроекту на показники державного бюджету, зокрема додаткових видатків державного бюджету потребуватиме покриття витрат за бюджетною програмою «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у зв’язку із скороченням їх обсягу.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (лист від 04.06.2020 № 04-15/17-2020/67571, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) та Мінекоенерго (лист від 04.06.2020 № ВР/1.1-17.1.2-14711, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) висловили позицію про підтримку законопроекту, що розглядається.

Асоціація міст України (лист від 09.06.2020 № 5-531, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) висловлює занепокоєння щодо законодавчих ініціатив, спрямованих на «нецільове» витрачання коштів Фонду COVID-19, зокрема викладених у законопроекті за реєстр. № 3507, та просить при прийнятті рішення врахувати позицію Асоціації щодо забезпечення, в першу чергу, надання медичним працівникам належного фінансового забезпечення, адже саме для цього було створено Фонд COVID-19.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Задорожній М.М., Люшняк М.В., Пушкаренко А.М., Лаба М.М., Урбанський А.І., Герман Д.В., Пузійчук А.В., Трухін О.М., Цабаль В.В., народні депутати України Василенко Л.В., Яценко А.В., Бондаренко О.В., Андрійович З.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію міністерства про непідтримку законопроекту № 3507 у поданій редакції, звернувши увагу на незбалансованість бюджетних показників у законопроекті, можливість відновлення скорочених видатків Законом
№ 553-ІХ рішенням Уряду, а також на вимоги бюджетного законодавства щодо здійснення місцевих природоохоронних заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку законопроекту, але звернув увагу на наявні технічні помилки.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував про результати розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету, зазначивши при цьому, що така законодавча ініціатива є важливою, але, зважаючи на можливі ризики і проблеми, пов’язані з реалізацією його положень, запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме:

рекомендувати Голові Верховної Ради України законопроект № 3507, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту;

звернутися до Уряду та рекомендувати доручити відповідальним центральним органам виконавчої влади опрацювати питання щодо відновлення видатків державного бюджету у 2020 році на заходи із захисту довкілля та можливості його врегулювання, керуючись положенням статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Голові Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення видатків на природоохоронні заходи та Державне агентство України з управління зоною відчуження» (реєстр. № 3507 від 20.05.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В. та іншими, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту, викладених у висновках Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

2. Зважаючи на визначені статтею 116 Конституції України, статтею 42 Бюджетного кодексу України та статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» повноваження Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання Державного бюджету України, звернутися до Кабінету Міністрів України та рекомендувати доручити відповідальним центральним органам виконавчої влади опрацювати питання щодо відновлення видатків державного бюджету у 2020 році на заходи із захисту довкілля (в межах обґрунтованих обсягів) та можливості його врегулювання, керуючись положеннями частини третьої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Голосували: «за» – 11, «проти» – 0, «утрималися» – 6 (на час голосування на засіданні Комітету були присутні 17 народних депутатів – членів Комітету).

Голова Комітету                                                                Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль