ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №114 від 26.01.2022

Опубліковано 01 лютого 2022, о 14:09

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №114 від 26 січня 2022 року

15 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Пузійчук А.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери;

від Міністерства економіки України

Кудін Д.І. – перший заступник Міністра;

Грибан О.О. – заступник Міністра;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719) /додатковий розгляд/.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р.), поданий Президентом України, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р., поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., і за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р., поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., Морозом В.В.

4. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090) /продовження розгляду/.

5. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

6. Різне

Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності" (реєстр. № 6464 від 24.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо вдосконалення порядку визнання товарів, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою" (реєстр. № 6204 від 22.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" стосовно додаткових заходів з протидії загрозам національній безпеці яку становлять деякі категорії іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 6332 від 19.11.2021, народні депутати України Бобровська С.А., Костюх А.В., Мазурашу Г.Г., Крейденко В.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" (реєстр. № 6371 від 02.12.2021, Президент України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо посилення авторитету адвокатури" (реєстр. № 6205 від 22.10.2021, народні депутати України Тарасенко Т.П., Крейденко В.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 394 Кримінального процесуального кодексу України щодо суб'єктів оскарження вироку на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості" (реєстр. № 6328 від 19.11.2021, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К., Шинкаренко І.А.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення процедури касаційного оскарження судових рішень" реєстр. № 6337 від 22.11.2021, народні депутати України Павловський П.І., Клочко А.А., Кириченко М.О., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (щодо гарантії незалежності члена Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації)" (реєстр. № 6178 від 18.10.2021, народні депутати України Тарасенко Т.П., Чернєв Є.В., Лаба М.М., Касай К.І., Клочко А.А., Кравчук Є.М. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо посилення державного фінансового контролю" (реєстр. № 6331 від 19.11.2021, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Гетманцев Д.О. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу РСР" (реєстр. № 6421 від 10.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо приватизації квартир в багатоквартирних будинках комунальної форми власності, які розташовані на території Національного заповідника "Хортиця" та не відносяться до пам’яток культурної спадщини" (реєстр. № 6351 від 25.11.2021, народний депутат України Шевченко Є.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аграрні розписки" та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок" (реєстр. № 2805-д від 28.12.2021, народні депутати України Гетманцев Д.О., Василевська-Смаглюк О.М., Абрамович І.О., Мотовиловець А.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про нотаріат" щодо уточнення правових відносин, пов’язаних з діяльністю помічника нотаріуса" (реєстр. № 6182 від 18.10.2021, народні депутати України Абрамович І.О., Королевська Н.Ю., Крейденко В.В., Приходько Н.І.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо дотримання розумних строків кримінального провадження)" (реєстр. № 6454 від 20.12.2021, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Бондар М.Л., Федина С.Р., Фріз І.В., Піпа Н.Р. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"" (реєстр. № 6482 від 28.12.2021, народні депутати України Бужанський М.А., Арсенюк О.О., Мисягін Ю.М., Вінтоняк О.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про доступ до судових рішень" та "Про електронні довірчі послуги" щодо оформлення електронних примірників судових рішень" (реєстр. № 6377 від 02.12.2021, народні депутати України Бабій Р.В., Новіков М.М., Дунда О.А., Дирдін М.Є. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення електронних примірників судових рішень" (реєстр. № 6377-1 від 13.12.2021, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії"" (реєстр. № 6425 від 13.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відтермінування строків розширеного застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку)" (реєстр. № 6376 від 02.12.2021, народні депутати України Скороход А.К., Батенко Т.І., Марченко Л.І., Яцик Ю.Г. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про електронні комунікації" щодо перенесення строку набрання чинності" (реєстр. № 6360 від 30.11.2021, народні депутати України Федієнко О.П., Крячко М.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги"" (реєстр. № 6103 від 27.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"" (реєстр. № 6021 від 10.09.2021, народний депутат України Заремський М.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (щодо встановлення мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19)" (реєстр. № 6064 від 15.09.2021, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання праці деяких категорій працівників" (реєстр. № 6392 від 03.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції для протидії прямій чи непрямій дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп" (реєстр. № 6325-1 від 06.12.2021, народний депутат України Совсун І.Р.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькуванню)" (реєстр. № 6393 від 06.12.2021, народні депутати України Мезенцева М.С., Аллахвердієва І.В., Соломчук Д.В. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькуванню)" (реєстр. № 6393-1 від 22.12.2021, народні депутати України Піпа Н.Р., Васильченко Г.І., Івченко В.Є. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про всеукраїнський референдум"" (реєстр. № 5875 доопрац. Від 20.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 60-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність міжфракційних депутатських об'єднань" (реєстр. № 6362 від 30.11.2021, народні депутати України Абрамович І.О., Плачкова Т.М., Вацак Г.А. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" з метою приведення процесу планування законопроектної роботи Верховної Ради України у відповідність до процедурних керівних принципів щодо прав та обов’язків опозиції в демократичному парламенті" (реєстр. № 5178-1 від 16.03.2021, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Євтушок С.М., Крулько І.І., Лабунська А.В., Дубіль В.О. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо зміни механізму відкликання законопроектів, внесених Кабінетом Міністрів України" (реєстр. № 6338 від 22.11.2021, народні депутати України Коваль О.В., Разумков Д.О., Бакумов О.С., Дмитрієва О.О., Саладуха О.В., Загоруйко А.Л. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України" (реєстр. № 6368-1 від 09.12.2021, народні депутати України Дунда О.А., Поляк В.М.);

1.1.33. Проект Закону України "Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства" (реєстр. № 6369 від 02.12.2021, Президент України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України" (реєстр. № 6368 від 02.12.2021, Президент України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав громадян віком від 16 років" (реєстр. № 6402 від 07.12.2021, народні депутати України Лозинський Р.М., Васильченко Г.І., Цабаль В.В., Камельчук Ю.О. та інші);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей у зв'язку з утворенням Національної соціальної сервісної служби та її територіальних органів" (реєстр. № 5849 від 13.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 125 Житлового кодексу Української РСР щодо захисту житлових прав дітей" (реєстр. № 6441 від 17.12.2021, народні депутати України Скрипка Т.В., Констанкевич І.М., Руденко О.С., Швець С.Ф. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України щодо посилення захисту прав осіб, визнаних судом недієздатними" (реєстр. № 6466 від 24.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження дозвільних процедур та контролю у сфері надання соціальних послуг" (реєстр. № 6419 від 10.12.2021, Кабінет Міністрів України).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (реєстр.
№ 5887-1 від 17.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою прийняття проекту закону є недопущення скасування рівності (паритетності) представництва держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні системою загальнообов’язкового державного соціального страхування та забезпечення принципу незалежності і рівності сторін, а також удосконалення окремих положень законодавства.

Серед запропонованих змін законопроектом, зокрема, пропонується надати повноваження правлінням Фонду соціального страхування України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонди) затверджувати річний бюджет Фондів та зміни до нього (згідно з чинними нормами законодавства правління вказаних Фондів схвалюють проекти річних бюджетів Фондів та подають їх в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, відповідно для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України).

Слід зазначити, що згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про державний бюджет здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливатиме на показники державного бюджету, водночас зауважує, що вказана пропозиція щодо затвердження правліннями вказаних Фондів своїх річних бюджетів та змін до них суперечить Бюджетному кодексу України і її реалізація позбавить державу можливості здійснювати контроль за ефективним плануванням та раціональним використанням коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які є основним джерелом доходів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (реєстр. № 5887-1 від 17.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та іншими, не має впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту запропоновані зміни щодо затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування узгодити із вимогами підпункту 1-1 пункту 14 розділу VІ Бюджетного кодексу України, врахувавши висновки Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства (реєстр. № 6096 від 24.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести технічні та змістовні зміни до ряду законів України з метою оптимізації функцій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба), зокрема:

замінити назви ліквідованих органів виконавчої влади відповідними назвами існуючих центральних органів виконавчої влади;

скасувати функції Держпродспоживслужби щодо контролю у невластивих сферах;

передати повноваження до інших центральних органів виконавчої влади;

скасувати право прийняття нормативно-правових актів для тих органів, які не є центральними органами виконавчої влади;

усунути дублювання погоджень.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством економіки України (далі – Мінекономіки), реалізація положень проекту закону не потребує видатків із державного бюджету чи місцевих бюджетів, оскільки положення цього законопроекту можуть бути реалізовані в межах наявних ресурсів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не матиме впливу на показники державного та місцевих бюджетів. Разом з тим, відмічає, що реалізація положень законопроекту не передбачає залучення коштів державного та місцевих бюджетів, оскільки вони можуть бути реалізовані в межах наявних ресурсів, зокрема за рахунок бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (код 1209010), у 2021 році Мінекономіки за цією програмою передбачено видатки в розмірі 2 036 502,9 тис. грн, з яких за рахунок загального фонду державного бюджету – 1 681 679,1 тис. гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства (реєстр. № 6096 від 24.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, які визначають щорічно на забезпечення діяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу учасників бойових дій та соціальних гарантій медичним працівникам, які безпосередньо залучалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 6153 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується надати статус учасника бойових дій із відповідним наданням гарантій і пільг, передбачених для цієї категорії осіб, медичним працівникам, які брали безпосередню участь в забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, або у вжитті заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, як у воєнний, так і у мирний час.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних медичних працівників відповідними гарантіями і пільгами (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, пенсійним забезпеченням, здійснення безоплатної передачі земельних ділянок, забезпечення оздоровленням і відпочинком дітей таких осіб, надання державної підтримки у розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту тощо).

Крім того, положення законопроекту щодо звільнення зазначеної категорії осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів і не буде забезпечена фінансовими ресурсами держави. При цьому відмічено, що у зв’язку з тим, що розробником законопроекту не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для реалізації проекту закону.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу учасників бойових дій та соціальних гарантій медичним працівникам, які безпосередньо залучалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 6153 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Нікітіною М.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності (реєстр. № 6253 від 02.11.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується розширити перелік страхових випадків, у разі настання яких надається допомога по тимчасовій непрацездатності, включивши тимчасову непрацездатність впродовж відповідного реабілітаційного періоду, встановленого Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

Згідно з чинною редакцією статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога надається під час тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми.

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» реабілітаційні періоди бувають:

1) гострий реабілітаційний період – це період реабілітації, який починається з моменту виникнення та/або виявлення обмеження повсякденного функціонування внаслідок розвитку гострого стану здоров’я, протягом цього періоду особі надається медична допомога та починає надаватися реабілітаційна допомога;

2) післягострий реабілітаційний період починається з моменту, коли відповідно до клінічного протоколу за медичними показаннями особа не потребує цілодобового догляду лікаря-спеціаліста або при первинному діагностуванні стану здоров’я з хронічним перебігом після здійснення повного обсягу діагностичних заходів відповідно до клінічного протоколу та встановлення діагнозу захворювання (стану здоров’я), який є причиною або може призвести до обмеження повсякденного функціонування;

3) довготривалий реабілітаційний період починається при виявленні обмеження повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності, або при хронічному перебігу хвороби, що прогресує та потребує реабілітації для досягнення та підтримки оптимального функціонування особи. Реабілітаційна допомога високого обсягу має надаватися періодично з метою підтримки оптимального функціонування особи.

Тобто, як зазначають суб’єкти законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту закону є виплата допомоги під час проходження реабілітації, що не має прямого і безпосереднього зв’язку з невиробничими травмами (наприклад, у зв’язку з віком).

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на видаткову частину бюджету Фонду соціального страхування України, проте визначити вартісну величину його впливу на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Відтак, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів Фонду соціального страхування України і може зумовити необхідність виділення додаткових коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Мінфін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності (реєстр. № 6253 від 02.11.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо умов призначення пенсії окремим категоріям непрацездатних членів сім’ї у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 6168 від 11.10.2021), поданий народними депутатами України Деркачем А.Л., Шаховим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується надати право дружині (чоловіку) померлого годувальника, для якої (якого) його (її) допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але яка (який) й сама (сам) одержувала (одержував) пенсію, на отримання 100 відсотків пенсії померлого годувальника на протязі 3-х років з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення такої пенсії.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки для реалізації проекту закону становитимуть близько 20,41 млрд грн, які у 2023 році можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень до державного бюджету від легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах (за прогнозними оцінками фахівців невідкладне вжиття таких заходів призведе до збільшення надходжень до державного бюджету в обсязі близько 500 млрд грн).

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного бюджетного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, а також надано зауваження щодо сутті положень законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо умов призначення пенсії окремим категоріям непрацездатних членів сім’ї у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 6168 від 11.10.2021), поданий народними депутатами України Деркачем А.Л., Шаховим С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення, а також відновлення (збільшення) існуючих раніше пільг (реєстр. № 6040-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується:

надати право дітям війни на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

збільшити для вказаної категорії громадян розмір пільгової знижки щодо оплати житлово-комунальних послуг з 25% до 50%, а також скасувати залежність надання таких пільг від середньомісячного сукупного доходу;

встановити розмір підвищення до пенсії дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто не менше 10% від мінімальної пенсії за віком (зважаючи на розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у державному бюджеті на 2022 рік, розмір запропонованого підвищення становитиме не менше 198,6 грн) (довідково: наразі, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» вищевказане підвищення до пенсії дітям війни або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, встановлюється у розмірі 66,43 грн).

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено врахувати у проекті державного бюджету на 2022 рік видатки на реалізацію цього Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, реальні джерела покриття яких розробник не визначив; за орієнтовними розрахунками лише виплата дітям війни підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, потребуватиме щорічно в умовах 2022 року додатково з державного бюджету близько 2,7 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення, а також відновлення (збільшення) існуючих раніше пільг (реєстр. № 6040-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком (реєстр. № 6035-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 січня 2022 року змінити окремі умови для призначення і виплати пенсій за віком, зокрема, це стосується: збільшення величини оцінки одного року страхового стажу (з 1% до 1,35%); зменшення для жінок (до 55 років) віку виходу на пенсію та призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу не менше 15 років; заборони зміни умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком; зміни умов для призначення і виплати мінімального розміру пенсії (зокрема щодо наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років) тощо.

Поряд з цим, згідно із пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається врахувати у проекті державного бюджету на 2022 рік видатки на реалізацію відповідного Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, зазначаючи про неможливість визначити обсяг додаткових видатків у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказано також Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком (реєстр. № 6035-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж та мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 6034-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується:

встановлювати мінімальний розмір пенсії за віком (за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу) в законі про державний бюджет на відповідний рік у розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /виходячи із опублікованої на веб-сайті Міністерства соціальної політики України інформації, розмір орієнтовного фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становить 5 026,55 грн, а згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2022 року становитиме 1 934 грн/;

встановити, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 3% розміру пенсії, але не більше як на 10% мінімального розміру пенсії за віком /згідно з чинною редакцією Закону пенсія збільшується на 1% від обчисленої пенсії, або не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком/;

для осіб, які досягли віку 65 років, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлювати у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет на відповідний рік, але не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір такої пенсії встановлюється у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /відповідно не менше ніж 5 026,55 грн в умовах станом на 1 січня 2022 року/;

за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж 35 років у чоловіків та 30 років у жінок, мінімальний розмір пенсії за віком встановлювати у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону вказаним особам розмір такої пенсії визначається виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), скасувавши норму щодо виплати таким особам мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років та виплати до досягнення цього віку державної соціальної допомоги;

скасувати норму, згідно з якою при визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається врахувати у проекті державного бюджету на 2022 рік видатки на реалізацію цього Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, зазначаючи про неможливість визначити обсяг додаткових видатків у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог зазначило також Міністерство фінансів України.

Водночас, щодо встановлення мінімального розміру пенсії на рівні фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджує Верховна Рада України в законі про державний бюджет на відповідний рік. Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» щомісячно розраховується Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж та мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 6034-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Кальцевим В.Ф., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування негативних положень «пенсійної реформи» та відновлення порушених прав громадян на виконання рішень Конституційного Суду України (реєстр. № 5863 від 20.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», зокрема, пропонується:

збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

відновити умови виходу на пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, які були встановлені до 2015 року;

заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок – 58 років;

скасувати положення щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком лише після досягнення особою віку 65 років;

скасувати заборону на врахування у страховому стажі періоду, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 16,2 млрд грн на місяць, або 194,4 млрд грн на рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про порушення вказаних вимог законодавства також відмічено у експертному висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування негативних положень «пенсійної реформи» та відновлення порушених прав громадян на виконання рішень Конституційного Суду України (реєстр. № 5863 від 20.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою соціального захисту осіб, які отримали профілактичне щеплення (вакцинацію) проти інфекційних хвороб (реєстр. № 5484 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

запровадити новий вид державного соціального страхування – загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу, проти якої було проведене профілактичне щеплення та на хвороби, викликані поствакцинальними ускладненнями (далі – державне страхування вакцинованих осіб), для осіб, які підлягають обов’язковому профілактичному щепленню згідно із статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також осіб, які добровільно отримують профілактичне щеплення від інфекційної хвороби протягом строків дії карантинних заходів (обмежень);

у разі настання страхового випадку здійснюватимуться періодичні та одноразові виплати, розміри яких визначатимуться в залежності від настання відповідних ускладнень в результаті проведення щеплення (визначатимуться як залежно від розміру задекларованої середньомісячної заробітної плати, так і прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

вказані вище виплати здійснюватимуться Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) за рахунок доходів власного бюджету та резерву коштів і такі витрати Фонду відшкодовуватимуться за рахунок загального фонду державного бюджету у разі, якщо суми періодичних страхових виплат перевищуватимуть суми страхових виплат, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та якщо страхові виплати надаватимуться вакцинованій особі, яка не є застрахованою особою, а також для надання одноразових страхових виплат у разі переривання вагітності, отримання інвалідності чи смерті вакцинованої особи;

відшкодовувати документально підтверджені витрати вакцинованої особи на лікування та реабілітацію, не покриті страховими виплатами Фонду, за рахунок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я у сфері захисту населення від інфекційних хвороб у разі, якщо внаслідок підтвердження невідповідностей між фактичними даними та офіційно оприлюдненими рівнями ефективності окремої вакцини, наявності (відсутності) поствакцинальних ускладнень, строків дії імунної відповіді тощо вакцинована особа захворює на інфекційну хворобу, проти якої була проведена державна вакцинація та/або на інші хвороби, спричинені поствакцинальними ускладненнями;

здійснювати відшкодування касових розривів Фонду за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України, а при недостатності – за рахунок безвідсоткових позичок з єдиного казначейського рахунку Казначейства України;

запровадити відшкодування витрат державних (комунальних) закладів охорони здоров’я, а також інших суб’єктів реабілітації, визначених Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», на лікування та реабілітацію осіб, які отримали профілактичне щеплення (вакцинацію) проти інфекційної хвороби від приватних закладів охорони здоров’я (у разі надання дозволу згідно із статтею 29 цього Закону), але захворіли на таку інфекційну хворобу та/або хвороби, викликані поствакцинальними ускладненнями, за рахунок таких приватних закладів охорони здоров’я та/або за рахунок страхових компаній, які застрахували ризики таких захворювань як передумову вакцинування особи в приватних закладах охорони здоров’я;

у разі недостатності страхових внесків, які надходять до Фонду, дефіцит бюджету Фонду покриватиметься за рахунок загального фонду державного бюджету або за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України, якщо додаткові витрати Фонду зумовлені нормами законів України або рішеннями Кабінету Міністрів України, та/або за рахунок місцевих бюджетів, якщо додаткові витрати Фонду зумовлені рішеннями органів місцевого самоврядування;

посилити юридичну відповідальність посадових та службових осіб, які допустили реєстрацію неякісних (неефективних, небезпечних) медичних імунобіологічних препаратів (вакцин) або порушили правила їх зберігання, транспортування або застосування, зокрема шляхом відшкодування ними завданих збитків.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, видатки на здійснення виплат у разі настання летальних випадків внаслідок захворювання на інфекційну хворобу після вакцинації становитимуть майже 1,5 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Фонду, при цьому визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Водночас, Мінфін відмічає наступне:

запропоновані законопроектом положення не узгоджуються з базовими засадами загальнообов’язкового державного соціального страхування та не відповідають принципам соціального страхування, зокрема цільового використання коштів соціального страхування, диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стражу та обов’язковості фінансового забезпечення Фондом витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законодавством;

постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 371 «Деякі питання державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» врегульовано питання проведення виплат на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (у разі встановлення інвалідності та у разі смерті). Відповідні кошти передбачені в державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою Міністерства охорони здоров’я України 2301190 «Здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» в обсязі 55,9 млн грн (спеціальний фонд).

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про порушення вказаних вимог законодавства також відмічено у експертному висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з метою соціального захисту осіб, які отримали профілактичне щеплення (вакцинацію) проти інфекційних хвороб (реєстр. № 5484 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду соціального страхування України та потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій (реєстр. № 3054 (доопрац.) від 27.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», зокрема, пропонується:

збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

відновити умови виходу на пенсію віком на пільгових умовах, які були встановлені до 2015 року, а також встановити, що при визначенні права на пенсію за вислугу років застосовуються положення лише Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

За орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть більше 16 млрд грн на місяць, або 192 млрд грн на рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про порушення вказаних вимог законодавства також відмічено у експертному висновку Мінфіну.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій (реєстр. № 3054 (доопрац.) від 27.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій (реєстр. № 5884 від 02.09.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій пропонується визначити поняття, завдання, предмет та види подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій, а також Порядок здійснення внутрішніх (адміністративних) пенітенціарних інспекцій; встановити, що внутрішні (адміністративні) пенітенціарні інспекції здійснюються органами і уповноваженими підрозділами (уповноваженими особами) Служби безпеки України, органами військового управління (військовими частинами, підрозділами) Збройних Сил України, Національної гвардії України, центральним органом управління поліції, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах кримінальних покарань та пробації, охорони державного кордону, міграції, охорони здоров’я, а зовнішні пенітенціарні інспекції - згідно з національним превентивним механізмом відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Згідно із статтею 24 законопроекту передбачається, що суб’єкти внутрішніх (адміністративних) та зовнішніх пенітенціарних інспекцій повинні бути забезпечені достатніми ресурсами з метою належного здійснення пенітенціарних інспекцій, що має сприяти належному здійсненню ними функції запобігання порушенням прав осіб, які перебувають у місцях несвободи, пунктах тимчасового розміщення біженців, персоналу цих місць.

При цьому, згідно з Прикінцевими і Перехідними положеннями законопроекту передбачено набрання ним чинності через 12 місяців з дня, наступного за днем його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на показники державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на поточний рік, оскільки положеннями законопроекту передбачено набрання ним чинності через 12 місяців з дня, наступного за днем його опублікування.

При цьому, Мінфін зазначає, що на даний час передбачені законопроектом заходи фактично здійснюються підрозділами з дотримання прав і свобод людини, які функціонують у Службі безпеки України, Міністерстві оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Міністерстві юстиції України, Міністерстві охорони здоров’я України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Загалом, Мінфін у межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту та звертає увагу на необхідність реалізації законопроекту у межах бюджетних призначень, передбачених для відповідних державних органів у державному бюджеті на відповідний рік.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій (реєстр. № 5884 від 02.09.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету певного бюджетного періоду (залежно від терміну набрання чинності відповідним законом), визначених на забезпечення діяльності органів державної влади – суб’єктів внутрішніх і зовнішніх пенітенціарних інспекцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 6292 від 08.11.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається наділити правом військовослужбовців Національної гвардії України при залученні до виконання завдань з охорони громадського порядку, забезпеченні громадської безпеки, участі у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб, під час охорони об’єктів, що підлягають охороні Національною гвардією України, здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Змінами до Закону України «Про Національну гвардію України», зокрема, пропонується надати право військовослужбовцям Національної гвардії України: складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд уповноважених органів виконавчої влади або судів; застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому, під час виконання зазначених завдань військовослужбовцям Національної гвардії України видаватиметься спеціальний жетон, зразок якого належить затвердити Міністру внутрішніх справ України.

Поряд з цим, положеннями законопроекту запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання права посадовим особам Національної гвардії України за визначеними законопроектом правопорушеннями на: складання протоколів про адміністративні правопорушення, особистий огляд і огляд речей правопорушника, вилучення речей і документів, доставлення порушника. При цьому, встановлено адміністративну відповідальність за публічні заклики до невиконання вимог посадової особи Національної гвардії України, – у вигляді штрафів від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 170 до 340 грн/.

Слід зауважити, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету і, зокрема, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на закупівлю технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису та на виготовлення спеціальних жетонів для військовослужбовців Національної гвардії України, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів за зазначеними вище правопорушеннями у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, а загальних обсяг надходжень бюджету залежатиме від кількості правопорушень.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація його положень може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Загалом у висновку Мінфіну зауважено, що подальший розгляд законопроекту можливий за умови надання фінансово-економічних обґрунтувань, інформації щодо наявності/відсутності в підрозділах Національної гвардії України зазначених у законопроекті технічних засобів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 6292 від 08.11.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Крейденком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на забезпечення Національної гвардії України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проходження служби цивільного захисту (реєстр. № 6230 від 28.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про запобігання корупції» запропоновано врегулювати ряд питань щодо проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація положень зазначеного законопроекту здійснюватиметься в межах кошторисних призначень, затверджених для Державної служби України з надзвичайних ситуацій на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про те, що не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту, реалізація його положень не вплине на показники державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проходження служби цивільного захисту (реєстр. № 6230 від 28.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Пенсійного фонду України, а також коштів цього Фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання (реєстр. № 5107 від 19.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про психіатричну допомогу» і «Про безоплатну правову допомогу» передбачено:

доповнення переліку суб’єктів надання безоплатної первинної правничої допомоги в Україні, зокрема, спеціалізованими установами з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утвореними органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади, а також юридичними особами приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правничу допомогу і адвокатами та іншими фахівцями у відповідній галузі права, залученими органами місцевого самоврядування за договорами про надання безоплатної первинної правничої допомоги. При цьому, відповідний Порядок надання безоплатної первинної правничої допомоги затверджується Міністерством юстиції України;

уточнення повноважень Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України у сфері надання безоплатної правничої допомоги;

розширення повноважень центрів з надання безоплатної правничої допомоги та удосконалення організації надання послуг такими центрами;

удосконалення порядку подання, розгляду звернень про надання безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги, а також підстав для відмови у наданні такої допомоги та припинення надання цієї допомоги;

розширення переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу та визначення кола питань, за якими такі суб’єкти матимуть право звертатися за такою допомогою, водночас збільшується межа малозабезпеченості осіб з інвалідністю для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб /згідно з чинною редакцією – двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб/, а також надається право на звернення за безоплатною вторинною правничою допомогою дітям та особисто недієздатним особам або особам, дієздатність яких обмежена, з визначенням питань щодо таких звернень та порядку такого звернення;

врегулювання питання оплати послуг з медіації, відновних практик під час виведення неповнолітніх із кримінального процесу адвокатам, які залучаються центрами;

надання права центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залучати перекладача, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного бюджету;

впровадження механізму оцінювання якості наданої адвокатом правової допомоги з використанням інструменту рецензування («peer review») комісією незалежного оцінювання якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги, при цьому розмір та порядок оплати послуг таких адвокатів-експертів встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету та буде здійснюватися за рахунок бюджетної програми «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, водночас не потребує додаткових видатків державного бюджету і буде здійснюватися в межах коштів за бюджетною програмою «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» (код 3603030).

Слід зазначити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Координаційному центру з надання правової допомоги – відповідальному виконавцю бюджетних програм в системі Міністерства юстиції України, як головного розпорядника коштів державного бюджету, загалом затверджено видатки за загальним фондом державного бюджету в сумі 991,9 млн грн, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» (код 3603020) – 606,7 млн грн та «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» (код 3603030) – 385,2 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання (реєстр. № 5107 від 19.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, які передбачаються Міністерству юстиції України для функціонування системи безоплатної правничої допомоги, а також може потребувати передбачення у місцевих бюджетах коштів у разі прийняття органами місцевого самоврядування рішень про надання безоплатної правничої допомоги відповідно до положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо інформування про профілактичні щеплення та здійснення виплат лікарям за високі результати охоплення щепленнями (реєстр. № 6333 від 22.11.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо забезпечення лікарями, які надають первинну медичну допомогу, інформування пацієнтів про ефективність та безпечність профілактичних щеплень, механізм їх дії, медичні протипоказання, можливі побічні реакції, наслідки відмови від профілактичного щеплення, а також встановлення одноразової додаткової грошової виплати таким лікарям за досягнення встановлених показників охоплення профілактичними щепленнями пацієнтів у розмірі до 300 відсотків посадового окладу з урахуванням обов’язкових доплат і надбавок.

Реалізація положень законопроекту в частині здійснення вказаних вище одноразових доплат лікарям потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

При цьому, відповідно до пояснювальної записки, авторами законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а фінансове забезпечення додаткових виплат лікарям здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених на програму медичних гарантій.

Поряд з цим, Мінфін зазначає, що за орієнтовними розрахунками (за даними Національної служби здоров’я України щодо кількості лікарів первинної медичної допомоги та їх середньої заробітної плати у 2021 році) здійснення виплати одноразової додаткової грошової виплати лікарям потребуватиме виділення з державного бюджету додаткових бюджетних коштів у обсязі понад 1,6 млрд грн, при цьому, обсяг потреби щорічно буде збільшуватися залежно від зростання середньої заробітної плати лікарів, які надають первинну медичну допомогу.

Окрім того, у висновку Мінфіну зауважується, що згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон) саме програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відмічено, що відповідно до вказаного закону первинна медична допомога включена до програми медичних гарантій, оплата послуг за нею здійснюється відповідно до кількості підписаних декларацій про вибір лікаря, базової капітаційної ставки за обслуговування з одного пацієнта, який подав декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу та коефіцієнтів. При цьому, тарифи на медичні послуги розробляються і затверджуються у порядку, передбаченому для програми медичних гарантій, та є її невід’ємною частиною: до тарифів можуть застосовуватися коригувальні коефіцієнти, розміри та підстави застосування яких є єдиними для всієї території України. Отже, з позиції Мінфіну, стимулювання працівників первинної медичної допомоги за досягнення показників проведених профілактичних щеплень пацієнтів може здійснюватися в рамках реалізації програми медичних гарантій шляхом встановлення відповідних коефіцієнтів до капітаційної ставки. Крім того, за програмою медичних гарантій до кожного пакета медичних послуг, зокрема і до первинної медичної допомоги, передбачено специфікації надання медичних послуг, що визначають обсяг медичних послуг, який надавач зобов’язаний надавати, та умови закупівлі медичних послуг, що унормовують вимоги до організації надання послуги, тощо.

Відтак, на думку Мінфіну, запропоновані законопроектом норми можуть бути врегульовані в рамках реалізації програми медичних гарантій відповідно до закону, та загалом висловлено позицію про непідтримку запропонованої законодавчої ініціативи.

Необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо інформування про профілактичні щеплення та здійснення виплат лікарям за високі результати охоплення щепленнями (реєстр. № 6333 від 22.11.2021), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Крейденком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення (реєстр. № 0139 від 15.12.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом передбачається ратифікація Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, вчиненої 08.12.2017 у м. Вільнюсі, що дозволить виконати внутрішньодержавні процедури та дасть можливість визначити відповідальні відомства за реалізацію та конкретизацію окремих понять для належного тлумачення положень Договору в частині призначення пенсії або допомоги.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством соціально політики України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення (реєстр. № 0139 від 15.12.2021), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків державного бюджету на соціальне забезпечення, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів ВООЗ (реєстр. № 6364 від 01.12.2021), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, з метою актуалізації та оновлення Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», синхронізації його із поточним законодавством у сфері охорони здоров’я, зокрема, пропонується:

врегулювати на рівні закону проведення самотестування на ВІЛ швидкими тестами;

надати Міністерству охорони здоров’я (далі – МОЗ) повноваження визначати порядок епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, порядок надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ;

не обмежувати реєстрацію та облік ВІЛ-інфікованих осіб лише у державних та комунальних лікарнях;

встановити, що держава гарантує (за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством) забезпечення антиретровірусними препаратами (АРТ) для лікування ВІЛ-інфекції, доконтактної та постконтактної профілактики, лікарськими засобами для профілактики та лікування опортуністичних інфекцій, медичними виробами для моніторингу ефективності лікування на безоплатній основі, у тому числі із залученням аптек, у порядку, встановленому МОЗ;

визначити, що для діагностики ВІЛ-інфекції використовуються лише медичні вироби, введені в обіг та експлуатацію у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

здійснювати безоплатне тестування на ВІЛ надавачами медичних послуг, які уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

визначати на регіональному рівні органами місцевого самоврядування додаткові групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ;

надавати органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів додаткової допомоги або гарантій соціального захисту ВІЛ-експонованим дітям до встановлення ВІЛ-статусу та дітям, які живуть з ВІЛ.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема у зв’язку із розширенням кола осіб ключових груп (груп підвищеного ризику) та методів профілактики ВІЛ на безоплатній основі, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін). Поряд з цим, Мінфін зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів та загалом дійшов висновку про необхідність його доопрацювання.

Водночас, слід звернути увагу, що у державному бюджеті МОЗ у складі видатків за окремими бюджетними програмами (2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення») щорічно передбачаються кошти на протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Окремо слід відмітити, що Мінфін також висловлює зауваження по суті законодавчої пропозиції, зокрема, вважає за доцільне уповноважити Кабінет Міністрів України на визначення порядку щодо забезпечення осіб антиретровірусними препаратами за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, а також залучення до відпуску антиретровірусних препаратів суб’єктів господарювання, які мають відповідну ліцензію (замість, як це передбачено змінами до статті 10 Закону, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я).

Необхідно зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що відмічено також у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів ВООЗ (реєстр. № 6364 від 01.12.2021), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Радуцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів з протидії поширенню ВІЛ та захисту людей, які живуть з ВІЛ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості» (реєстр. № 5669 від 17.06.2021), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Беленюком Ж.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України до переліку суб’єктів, які мають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, включити громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що мають всеукраїнський статус, їх відокремлені підрозділи (місцеві осередки), дитячо-юнацькі спортивні школи, спортивні споруди, підприємства, установи та організації. Відповідні зміни також запропоновано внести до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту, у разі надання зазначеним громадським об’єднанням права постійного користування земельною ділянкою, а не в оренду, може призвести до недонадходження до місцевих бюджетів від сплати орендної плати за використання земельної ділянки.

Крім того, збільшення кількості земельних ділянок у власності відповідних суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, з огляду на передбачене в частині четвертої статті 47 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» звільнення закладів фізичної культури і спорту від сплати земельного податку, також може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, на що звернуто увагу у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості» (реєстр. № 5669 від 17.06.2021), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Беленюком Ж.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження до місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та деяких інших законів України щодо створення умов для безбар’єрності та захисту прав осіб з інвалідністю» (реєстр. № 5735 від 06.07.2021), внесений народним депутатом України Рєпіною Е.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зобов’язати державні телерадіоорганізації здійснювати субтитрування та/або переклад на українську жестову мову офіційних повідомлень, передач, програм, матеріалів, іншої аудіовізуальної інформації, яка розміщується в ефірі такими телерадіоорганізаціями, а також передбачити відповідальність за порушення зазначених вимог у вигляді оголошення попередження.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що заходи державними телерадіоорганізаціями з субтитрування та/або перекладу на українську жестову мову аудіовізуальної інформації, яка розміщується в ефірі такими телерадіоорганізаціями, здійснюватимуться за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному, місцевих бюджетах та інших джерел, не заборонених законодавством.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту може впливати на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, проте не потребуватиме додаткових видатків відповідних бюджетів, зауважено про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Разом з цим, Мінфін звертає увагу на те, що питання стосовно доцільності або недоцільності прийняття цього законопроекту має вирішувати Міністерство культури та інформаційної політики України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та деяких інших законів України щодо створення умов для безбар’єрності та захисту прав осіб з інвалідністю» (реєстр. № 5735 від 06.07.2021), внесений народним депутатом України Рєпіною Е.А., матиме вплив на показники бюджету (реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, які передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення діяльності державних телерадіоорганізацій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420 від 10.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити, що:

– правонаступником майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР є держава; майно загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР є державною власністю; майно, що було створено після 24.08.1991 р. з використанням майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР третіми особами, є спільною частковою власністю держави та таких третіх осіб;

– таке майно, що перебуває у володінні та/або користуванні у будь-яких осіб, а також територіальних громад, підлягає витребуванню у судовому порядку, заходи щодо витребування майна з чужого незаконного володіння здійснюватимуться Фондом державного майна України;

– добросовісний набувач майна має право на відшкодування понесених ним витрат відповідно до положень статті 390 Цивільного кодексу України.

Законопроектом також пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передбачивши, що неприбуткові громадські організації, які є правонаступниками загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР та провадять свою діяльність в частині соціально-трудової, медичної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю, мають право на отримання в оренду майна без проведення аукціону для розміщення таких громадських організацій на площі об’єктів нерухомого майна, яке витребувано у судовому порядку у цих громадських організацій згідно з відповідним законом.

Крім того, пунктом 3 статті 5 законопроекту доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту закону про державний бюджет на відповідний рік передбачати фінансове забезпечення заходів, визначених цим законопроектом.

У пояснювальній записці до законопроекту, вказано, що:

реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету на видатки Фонду державного майна України на витребування майна, яке відповідно до законопроекту підлягатиме витребуванню з чужого незаконного володіння на користь держави, утримання та збереження такого майна;

відповідно до Закону України «Про судовий збір» державні органи приватизації не звільнені від сплати судового збору;

наприклад, сумарний максимум судового збору щодо повернення у державну власність майна, яке було передано станом на 01.01.1992 р. товариству «Укрпрофоздоровниця», може становити близько 198,6 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, а саме коштів у вигляді орендної плати за користування цілісними майновими комплексами та іншим державним майном, у зв’язку із збільшенням кола потенційних орендарів, які мають пільгові умови щодо передачі в оренду державного майна;

реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних з відшкодуванням витрат на проведення невід’ємних поліпшень та витрат на утримання майна під час передачі майна у державну власність;

положення законопроекту щодо права добросовісного набувача (володільця) майна на відшкодування здійснених витрат може призвести до збільшення видатків державного бюджету, при цьому законопроектом не зазначено джерело покриття таких відшкодувань;

до законопроекту надано розрахунки тільки на збільшення видатків на сплату судових зборів.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420 від 10.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування державним майном, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 52 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо діяльності Національної лабораторії антидопінгового контролю» (реєстр. № 5640 від 08.06.2021), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Беленюком Ж.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 52 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» з метою створення необхідних правових та організаційних засад функціонування Національної лабораторії антидопінгового контролю пропонується:

створити державну установу «Національна лабораторія антидопінгового контролю» (далі – Лабораторія), що відповідає вимогам для акредитації Всесвітнього антидопінгового агентства відповідно до Міжнародного стандарту для лабораторій, визначеного Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті, визначити її основні завдання, вимоги до осіб на зайняття посади директора Лабораторії та порядок його призначення;

уповноважити Кабінет Міністрів України визначати особливості діяльності та умови оплати праці працівників Лабораторії;

фінансове забезпечення Лабораторії здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством;

створити наглядову раду за діяльністю Лабораторії, як дорадчого органу, визначити її повноваження, склад та порядок роботи;

доручити Кабінету Міністрів України передбачити при підготовці проектів державного бюджету видатки на закупівлю обладнання для Лабораторії та забезпечити Лабораторію належним приміщенням.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що діяльність Лабораторії здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Міністерству молоді та спорту України за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (3401220).

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту потребуватиме виділення коштів державного бюджету, при цьому зазначаючи, що його виконання буде здійснюватися у межах видатків, передбачених на цю мету у державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел, незаборонених законодавством.

Так, Мінфін зазначає, що, оскільки згідно зі статтею 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування щорічно визначається виключно законом про Державний бюджет України, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту слід виключити підпункт 3 щодо доручення Кабінету Міністрів України щорічно передбачати під час формування показників проекту Державного бюджету України видатки на закупівлю обладнання для лабораторії. Також Мінфін звертає увагу на те, що питанню закупівлі обладнання з метою ефективного, належного і якісного використання обладнання та недопущення додаткових витрат, пов’язаних з його зберіганням, має передувати робота із забезпечення лабораторії приміщенням.

Щодо терміну набрання чинності Законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення зміни до статті 52 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо діяльності Національної лабораторії антидопінгового контролю» (реєстр. № 5640 від 08.06.2021), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Беленюком Ж.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах видатків державного бюджету на розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на розміщення таборів біженців на території України (реєстр. № 6312 від 17.11.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

введення мораторію на розміщення таборів біженців на території України до закінчення російсько-української війни, повернення окупованих територій окремих районів Донецької та Луганської областей, Криму до складу України та до повернення внутрішньо переміщених осіб на звільнені від окупації території;

позбавити права мігрантів, які незаконно перетнули державний кордон України і яких затримано під час такої спроби, на отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, і видворити їх з території України, а також заборонити таким особам в’їзд на територію України строком від шести місяців до трьох років;

покласти на Міністерство внутрішніх справ України здійснення контролю за дотриманням мораторію на розміщення таборів біженців на території України.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, а саме: у разі введення мораторію на розміщення таборів біженців на території України може зумовити оптимізацію витрат державного бюджету на забезпечення діяльності Державної міграційної служби України для функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а здійснення контролю за дотриманням такого мораторію належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на показники державного бюджету і, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про мораторій на розміщення таборів біженців на території України (реєстр. № 6312 від 17.11.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Державної міграційної служби України для функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 6203 від 22.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» і «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено:

здійснення державного регулювання та управління ризиками у сфері техногенної та пожежної безпеки, поклавши відповідні повноваження на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

розроблення та впровадження організаційних та практичних заходів, відомчих (галузевих) норм і правил пожежної безпеки міністерствами, центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

унормування питань ліцензування господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати перелік з надання послуг у сфері техногенної та пожежної безпеки і виконання робіт протипожежного призначення /згідно з чинною редакцією статті 67 Кодексу цивільного захисту України – передбачено ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення/;

створення служби пожежної безпеки, зокрема, в апаратах Міністерства оборони України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. При цьому, служби пожежної безпеки створюватимуться також в інших органах державної влади, у сфері управління яких знаходяться суб’єкти господарювання – юридичні особи, діяльність яких належить до високого ступеня ризику;

проведення центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, комплексних, контрольних і цільових перевірок діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів влади щодо виконання вимог у сфері цивільного захисту у порядку, що затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України;

уточнення вимог до забезпечення пожежної безпеки.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а його прийняття удосконалить вимоги Кодексу цивільного захисту щодо функціонування органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на показники бюджетів, зокрема, не потребує додаткових фінансових витрат державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 6203 від 22.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, які передбачаються центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування для виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення права на охорону здоров’я в установах Державної кримінально-виконавчої служби України (реєстр. № 6141 від 07.10.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України «Про попереднє ув’язнення» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачається визначити, що:

Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є відповідальним за реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я засуджених та осіб, взятих під варту, зокрема за проведення закупівель усіх необхідних лікарських засобів, медичних та інших супутніх товарів;

Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) є відповідальним за забезпечення своєчасного безперешкодного доступу засуджених до медичної допомоги, а також виконання функцій і завдань, пов’язаних зі здійсненням охорони і нагляду за засудженими під час отримання ними медичної допомоги (конвоювання засуджених), створення безпечних умов для медичних працівників закладів охорони здоров’я, їх безперешкодний доступ до пацієнта;

надання медичної допомоги засудженим особам здійснюється у найближчому закладі охорони здоров’я за місцем фактичного розташування установи виконання покарань або у створеному центрі первинної медичної (медико-санітарної) допомоги засудженим в амбулаторних умовах та денних стаціонарах;

надання первинної медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров’я та фізичні особи - підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку. Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики – сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей та інші медичні працівники, які працюють в тому числі в центрах первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, утворених в установах виконання покарань;

перелік закладів охорони здоров’я (відповідно до місця розташування установи виконання покарань, спеціалізації та потужності закладів охорони здоров’я) затверджується спільним наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

медичні послуги, які не включені в Програму медичних гарантій, можуть надаватися за кошти засуджених, їх близьких та рідних, гуманітарної та іншої допомоги, а в разі їх відсутності – за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України на видатки, пов’язані з діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено про те, що положення законопроекту потребують суттєвого доопрацювання, аргументуючи, зокрема, таким:

- реалізація положень законопроекту потребуватиме значних додаткових видатків державного бюджету, джерел покриття яких авторами не визначено, а саме для: МОЗ на забезпечення надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, проведення закупівель усіх необхідних лікарських засобів, медичних та інших супутніх товарів; Мін’юсту на оплату медичних послуг, не включених до програми медичних гарантій, конвоювання засуджених, створення безпечних умов для медичних працівників закладів охорони здоров’я, утримання центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, виготовлення бланків карток осіб, які відбувають (відбули) кримінальне покарання;

- утримання медичних працівників та приміщень, обладнання, а також надання медичної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, за рахунок видатків державного бюджету одночасно для МОЗ та Мін’юсту може призвести до неефективного використання бюджетних коштів;

- положення законопроекту не відповідають нормам Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», відповідно до якого запроваджено новий механізм фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, зокрема, шляхом оплати з державного бюджету медичних послуг та лікарських засобів, включених до програми медичних гарантій /довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1440 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році» визначено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, у тому числі пакети медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, до яких встановлюються єдині специфікації, умови закупівлі, тарифи та коригувальні коефіцієнти до них/.

Водночас, суб’єктами права законодавчої ініціативи у порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» не надано до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Поряд з цим, реалізація положень законопроекту у поточному бюджетному періоді не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки законопроектом передбачено набрання ним чинності через рік з дня його опублікування.

Загалом у висновку Міністерство фінансів України розгляд законопроекту у запропонованій редакції не підтримується з огляду на вплив його положень на видаткову частину державного бюджету та висловлені окремі зауваження по суті законодавчої пропозиції. При цьому, зауважується про те, що розгляд законопроекту доцільно здійснювати за результатами обговорення і консультацій стосовно зазначеного питання із стейкхолдерами (зокрема з МОЗ, Мін’юстом і громадськими організаціями) та визначення концептуальних засад щодо запровадження нових механізмів забезпечення надання медичної допомоги засудженим та особам, взятим під варту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення права на охорону здоров’я в установах Державної кримінально-виконавчої служби України (реєстр. № 6141 від 07.10.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Крейденком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства юстиції України на забезпечення надання медичної допомоги засудженим). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» щодо уточнення терміну «масові акції громадського протесту» (реєстр. № 6467 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону пропонується змінити визначений статтею 2 Закону України від 21 лютого 2014 року № 745-VII «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» термін проведення масових акцій громадського протесту та встановити – з 21 листопада 2013 року по 3 травня 2014 року.

Згідно з чинною редакцією статті 2 вказаного Закону масові акції громадського протесту – це масові акції громадського протесту, що розпочалися в Україні 21 листопада 2013 року та продовжують тривати на час прийняття цього Закону, тобто по 21 лютого 2014 року.

Слід зазначити, що відповідно до статті 5 зазначеного Закону покриття витрат на виплату державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей здійснюється із резервного фонду державного бюджету на відповідний рік.

Довідково: відповідні порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях, та порядок надання вказаної одноразової грошової допомоги затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 14 «Деякі питання використання коштів державного бюджету для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р., та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях».

Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема резервного фонду, в частині надання більшій кількості осіб, що постраждали в масових акціях громадського протесту та членами їх сімей, одноразової грошової державної допомоги та інших пільг, про що також зазначається авторами у пояснювальній записці до законопроекту.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету (проте визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних) і не буде забезпечений фінансовим ресурсом.

Всупереч вимогам частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання в частині визначення джерел покриття додаткових видатків і приведення у відповідність до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» щодо уточнення терміну «масові акції громадського протесту» (реєстр. № 6467 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Негулевським І.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати резервного фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо підвищення соціального захисту ветеранів праці, а також осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей (реєстр. № 6404 від 08.12.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується скасувати (або збільшити) поріг розміру доходу ветеранів праці та осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, для надання окремих пільг (це стосується зубопротезування, забезпечення ліками, оплати житлово-комунальних послуг, користування послугами зв’язку та охоронної сигналізації), а також надати право особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, на отримання компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад для відповідного лікування та збільшити (з п’яти до десяти прожиткових мінімумів) розмір одноразової допомоги дружині (чоловікові) і дітям до 18 років у разі смерті такої особи.

Згідно із розділом ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту:

відповідний Закон набиратиме чинності з 1 липня 2022 року;

Кабінету Міністрів України доручається затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них підвищити соціальний захист ветеранів праці, а також осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки для реалізації проекту закону у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 568,9 млн грн (або 3 413,4 млн грн на півроку), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах (за оцінкою авторів можливо на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2022 році мінімально на суму понад 500 млрд гривень).

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, потребуватиме вишукання додаткових видатків, що не будуть забезпечені фінансовими ресурсами у 2022 році, реальні джерела покриття таких видатків відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо підвищення соціального захисту ветеранів праці, а також осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей (реєстр. № 6404 від 08.12.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реформування вугільної галузі» (реєстр. № 6232 від 28.10.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект визначає комплекс соціально-економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку вугледобувних підприємств, в тому числі із залученням приватних інвестицій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України (далі – Міненерго) та господарських товариств, щодо яких Міненерго здійснює управління корпоративними правами держави та які розташовані на підконтрольній українському Уряду території (далі – державні вугледобувні підприємства).

Статтею 1 законопроекту пропонується списати державним вугледобувним підприємствам /за переліком, затвердженим Міненерго/ не сплачені на день набрання чинності відповідним законом суми заборгованостей з таких платежів:

1. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

2. страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3. єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

4. відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, наукових пенсій;

5. страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

6. страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

7. суми штрафів та пені за несвоєчасну сплату вищевказаних зборів та внесків, а також суми штрафів та пені, які підлягають нарахуванню на день набрання чинності відповідним законом та у зв’язку зі списанням заборгованості відповідно до прийнятого закону.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. При цьому, страхові внески на окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування належало сплачувати згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності таким законом.

При цьому, законопроектом пропонується період, за який списано заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску, обліковувати в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено страхові внески в повному обсязі.

Відтак, зважаючи на те, що надходження від сплати відповідних страхових внесків та єдиного внеску є основним джерелом наповнення бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, така законодавча пропозиція призведе до зменшення власних доходів вказаних фондів, розбалансування дохідної та видаткової частин їх бюджету, виникнення дефіциту коштів, і як наслідок, до невиконання їх статутних завдань та порушення рівності платників страхових внесків, що, у свою чергу, вимагатиме виділення додаткових коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки цим фондам на здійснення покладених на них функцій. Аналогічну думку висловлено і Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

У пояснювальній записці до законопроекту його автором зазначено про те, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету. Натомість вказано, що на підприємствах вугільної галузі, що належать до сфери управління Міненерго та знаходяться на підконтрольній Україні території 11 державних підприємств), прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків та зборів (включаючи штрафи та пеню за несвоєчасну їх сплату) станом на 01.05.2021 загалом становить 5 792,5 млн гривень, а саме:

1 717,2 млн гривень – з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

44,5 млн гривень – із страхових внесків до Пенсійного фонду України;

3 600,2 млн гривень – з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;

402,6 млн гривень – зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

28 млн гривень – зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Беручи до уваги зазначене, Мінфін наголошує на тому, що законопроект фінансово не забезпечений, відсутні джерела для відшкодування з державного бюджету вищезазначених витрат, що може призвести до розбалансування показників державного бюджету. Крім того, реалізація відповідної законодавчої ініціативи може призвести до численних звернень інших платників щодо надання права на списання такої заборгованості, а надання можливості списання заборгованості окремій категорії підприємств не гарантує, що у майбутньому такі підприємства знову не будуть її нарощувати. Також законопроектом встановлюється майбутня дата списання заборгованостей (станом на день набрання ним чинності), що спонукатиме державні вугледобувні підприємства до ще більшого накопичення заборгованості зі сплати єдиного внеску, що в будь-якому випадку підлягатиме списанню.

Крім того, зазначена вище законодавча пропозиція суперечить положенням чинного законодавства, зокрема:

– Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», оскільки списання заборгованості окремим підприємствам певної галузі може сприяти спотворенню конкурентного середовища, що, як наслідок, не створюватиме сприятливих умов для будь-яких стимулів та може призвести до збільшення можливості для зловживань з боку окремих державних вугледобувних підприємств;

– Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з яким єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9), встановлено заборону на проведення списання сум недоїмки з єдиного внеску, крім випадків повної втрати статусу платника (частина сьома статті 25) та порядок нарахування, обчислення та сплати такого внеску визначається виключно цим законом (частина друга статті 2).

Належить відмітити, що законопроект, окрім зазначеного вище, передбачає встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації вугледобувних підприємств мораторію щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу. Реалізація зазначеного призведе до розбалансування діяльності енергопостачальних компаній та спричинить дефіцит коштів, що матиме негативний вплив на їх фінансово-господарську діяльність і призведе до відсутності джерел для розрахунків з виробниками електричної енергії державного сектору економіки. Так як розробник не визначив джерело компенсації постачальникам електричної енергії у період дії мораторію коштів за поставлену державним вугледобувним підприємствам електроенергію і послуги з її передачі та розподілу, відповідна компенсація може потребувати додаткових коштів державного бюджету, а погіршення фінансово-економічного стану постачальників та виробників електричної енергії призведе до відповідного зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, що може зумовити необхідність передбачення додаткових коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки таким суб’єктам господарювання енергетичного сектору економіки. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується продовжити тимчасово, до 1 січня 2025 року, термін дії мораторію на реалізацію виконавчих проваджень і заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, а також мораторію на порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств. Така законодавча ініціатива призведе до подальшого невиконання боржниками з числа державних вугледобувних підприємств грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що призведе до їх недонадходження до державного бюджету. Такі ж висновки зроблено Мінфіном та наголошено, що питання продовження до 01.01.2025 року терміну дії цих мораторіїв має вирішуватися за результатами виконання Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року, затвердженого розпорядженням Уряду від 17.03.2021 № 210-р /довідково: на виконання пунктів 2.1, 2.2 плану заходів Мін’юсту доручено здійснити моніторинг мораторіїв з метою визначення їх регуляторного впливу на вирішення наявних проблем, на діяльність і права інших осіб та розробити законопроект про внесення змін до відповідних актів щодо скасування неактуальних мораторіїв/, а також за результатами розгляду Кабінетом Міністрів України розробленої Міненерго комплексної програми реформування вугільної галузі з врегулюванням питання погашення заборгованостей, зокрема перед бюджетом, зі сплати податків та зборів.

Водночас, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом, Мінфін не підтримує законопроект та зазначає, що реалізація його положень впливатиме на показники державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про реформування вугільної галузі» (реєстр. № 6232 від 28.10.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О., матиме вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження і збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про екологічне страхування (реєстр. № 6018 від 09.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується запровадити страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну державі, життю, здоров’ю та майну фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема пропонується:

- зобов’язати суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику, укладати договори страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- утворити Бюро екологічного страхування як неприбуткове об’єднання страховиків, що утримується за рахунок їх коштів та проводить гарантійні виплати у випадку набрання законної сили рішенням суду про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю третіх осіб в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- встановити ліміти відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю третіх осіб, у розмірі 500 тис. грн на одну загиблу або потерпілу особу, але не більше 5 млн грн на всіх загиблих або потерпілих.

Одночасно, вносяться зміни до законів України «Про страхування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України».

Крім того, положеннями законопроекту передбачається створення Єдиного державного реєстру договорів екологічного страхування, а адміністратором, який забезпечує його функціонування та реєстрацію в ньому договорів екологічного страхування, визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив потребуватиме видатків державного бюджету для створення та функціонування такого реєстру.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація положень проекту закону не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, у пояснювальній записці зазначається, що на сьогодні держава бере на себе асигнування значних бюджетних коштів на подолання негативних екологічних явищ, що виникли через порушення законодавства суб’єктами господарювання, особливо підприємствами з підвищеною небезпекою – винуватцями аварій. Так, за 2020 рік лише 4% від загальної суми (2,1 млрд грн) нарахованих Державною екологічною інспекцією збитків для довкілля було стягнуто з порушників, решта залишилась непокритою, тобто зазначені витрати лягали на державний бюджет та платників податків.

Відтак, зважаючи на вищевказане, прийняття законопроекту може зменшити навантаження на видаткову частину державного бюджету у разі, якщо в ході реалізації законопроекту буде досягнуто позитивних результатів щодо зменшення кількості негативних екологічних явищ та сприяння дбалому ставленню до довкілля.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету і не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також пропонує підтримати законопроект.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про екологічне страхування (реєстр. № 6018 від 09.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету для здійснення заходів з управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів, зокрема для функціонування Єдиного державного реєстру договорів екологічного страхування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29.; 1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (реєстр. № 5766 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П., та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (реєстр. № 5766-1 від 30.07.2021), поданий народними депутатами України Лічман Г.В., Грищенко Т.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроектів є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектами за реєстр. № 5766 та за реєстр. № 5766-1 з метою вдосконалення процедури оцінки впливу на довкілля пропонується внести зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме:

передбачити, що обмін документами та інформацією між суб’єктами оцінки впливу на довкілля здійснюється виключно в електронній формі через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля або через інтегровані з ним інформаційні системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

встановити перелік підстав для надання висновку з оцінки впливу на довкілля про недопустимість провадження планованої діяльності;

встановити підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля;

передбачити проведення попереднього аналізу звіту з оцінки впливу на довкілля уповноваженим органом та інформування суб’єкта господарювання про відсутність або наявність необхідності у додатковій інформації до звіту за результатами попереднього аналізу тощо.

З огляду на зазначені вище законодавчі ініціативи, їх виконання потребуватиме бюджетних коштів, а їх реалізацію належить здійснювати в межах та за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених уповноваженим органам для проведення оцінки впливу на довкілля.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що законопроекти не потребуватимуть додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (реєстр. № 5766 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (реєстр. № 5766-1 від 30.07.2021), поданий народними депутатами України Лічман Г.В., Грищенко Т.М. та іншими, матимуть вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроектів належить здійснювати в межах та за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених для проведення оцінки впливу на довкілля). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих адвокатом, який зареєстрований як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (реєстр. № 6358 від 29.11.2021), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2023 року пропонується, зокрема:

визначити, що платниками податку на прибуток є самозайняті особи, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність (діяльність адвоката), у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, при цьому вилучити з переліку платників такого податку фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

встановити річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств для самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну адвокатську діяльність, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування;

надати право самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну адвокатську діяльність, перебувати на другій або третій групі спрощеної системи оподаткування, при цьому, кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не може перевищувати чотирьох фізичних осіб;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку – самозайнятими особами, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту надасть змогу удосконалити систему щодо справляння податків з осіб, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність, а саме сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування та сплачувати єдиний податок відповідної групи, а також збільшить надходження до відповідних бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується особами, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність, на загальній системі оподаткування, що не будуть компенсовані надходженнями з єдиного податку у разі переходу таких осіб на спрощену системи оподаткування (довідково: за даними Державної податкової служби України за результатами декларування за 2020 рік лише адвокатами задекларовано загальний обсяг отриманого доходу у сумі близько 670 млн грн та сплачено близько 63 млн грн податку на доходи фізичних осіб і військового збору. За умови оподаткування зазначеної суми доходу за ставкою єдиного податку у розмірі 5% передбаченої для третьої групи платників єдиного податку, надходження до бюджетів зменшаться майже вдвічі). Крім того, Мінфін відмічає, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 8 листопада 2021 року, Україна взяла на себе зобов’язання утриматися від розширення критеріїв відповідності для спрощеної системи оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а також зобов'язання здійснювати кроки задля попередження ухилення від оподаткування і зловживання зазначеним режимом. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих адвокатом, який зареєстрований як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (реєстр. № 6358 від 29.11.2021), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Костіним А.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (реєстр. № 4561 від 30.12.2020), внесений народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується врегулювати низку питань щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини, які зокрема стосуються такого:

- уточнення та доповнення термінів у Законі України «Про охорону культурної спадщини»;

- утворення центрального органу виконавчої влади із здійснення нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини;

- надання можливості міським радам та радам об’єднаних територіальних громад утворювати спеціальний виконавчий орган міської ради з питань охорони культурної спадщини (із передбаченням відповідних змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

- упорядкування повноважень Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію, реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у цій сфері, а також органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції;

- впровадження Державної системи нерухомої культурної спадщини, визначення її складових елементів (державний реєстр нерухомої культурної спадщини, електронного кабінету користувача електронної системи, портал електронної системи), визначення особливостей її функціонування, а держателем цієї системи визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, технічним адміністратором – визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини юридична особа;

- визначення території пам’ятки, її меж і режимів використання, об’єкту статусу муніципальної пам’ятки;

- уточнення положень щодо примусового відчуження або викупу пам’яток, а також права привілеєвої купівлі пам’яток;

- запровадження системи державного контролю (нагляду) у сфері охорони культурної спадщини, як сукупності заходів для недопущення пошкодження, руйнування об’єкта контролю, усунення загроз або можливих загроз знищення або пошкодження, заподіяння шкоди об’єкту державного контролю, забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері з покладанням відповідних повноважень щодо контролю – на центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику та інші органи охорони культурної спадщини, орган управління об’єкта всесвітньої спадщини, а щодо нагляду – на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини;

- у разі виявлення порушень Закону «Про охорону культурної спадщини» за результатом постійного або періодичного моніторингу, а також невиконання призначених органом охорони культурної спадщини передбачено здійснення заходів у вигляді розгляду справи про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень на фізичних осіб, а також притягнення до відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини юридичних осіб;

- впорядкування положень щодо визначення зони охорони, буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини, історичних ареалів населених місць, а також меж і режимів їх використання;

- впорядкування системи надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини, визначивши їх перелік, суб’єктів надання та звернення за наданням, порядок надання, передбачивши, зокрема надання таких послуг із використанням електронної системи та безоплатно;

- гармонізація містобудівного законодавства із законодавством у сфері охорони культурної спадщини (відповідні зміни передбачено до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»);

- створення у складі поліції (окрім кримінальної, патрульної поліції, органів досудового розслідування, поліції охорони, спеціальної поліції, поліції особливого призначення) підрозділу з охорони культурної спадщини та культурних цінностей (відповідні зміни передбачено до Закону України «Про Національну поліцію»).

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту потребує додаткових видатків державного та місцевого бюджетів, зокрема, щодо: введення до системи органів охорони культурної спадщини окремого центрального органу зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини та спеціально утвореного виконавчого органу міської ради з питань охорони культурної спадщини; впровадження Державної системи нерухомої культурної спадщини; оцінки науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини на відповідність встановленим вимогам до неї; надання права посадовим особам органів охорони культурної спадщини, які проводять моніторинг, здійснювати зйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, залучення фахівців науково-дослідних та науково-проектних організацій до проведення візуальних обстежень тощо; запровадження системи державного контролю (нагляду) у сфері охорони культурної спадщини, а саме введення поліції з охорони культурної спадщини та культурних цінностей до складу Національної поліції. При цьому Мінфін зауважує що до законопроекту надано фінансово-економічні розрахунки та джерела здійснення додаткових видатків лише в частині створення та підтримки функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Державна система нерухомої культурної спадщини України» (щорічно по 3 млн грн у 2022-2023 роках), придбання серверного/апаратного відповідного обладнання, при цьому інші додаткові витрати залишилися неохопленими щодо розрахунків та джерел їх покриття, отже визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів в повному обсязі наразі неможливо у зв’язку з відсутністю повного обсягу вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, слід зазначити, що абзацами сьомим та восьмим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 995 (зі змінами) визначено утворити Державну інспекцією культурної спадщини України (уповноважена на реалізацію державної політики із здійснення контролю у сфері охорони культурної спадщини) та Державну службу охорони культурної спадщини України (уповноважена на реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей). Положення про вказані центральні органи виконавчої влади було затверджено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1185 (зі змінами), проте постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 231 дія цієї норми зупинена.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 3 вказані вище норми постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 995 – виключені, а пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1185 втратив чинність, при цьому змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 р. № 885 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України доповнено функціями та завданнями у сфері охорони культурної спадщини.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (реєстр. № 4561 від 30.12.2020), внесений народним депутатом України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів щодо запобіганню руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.33.; 1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19) (реєстр. № 6021-1 від 29.09.2021), та про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19), скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 6064-1 від 29.09.2021), подані народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Гнатенком В.С. та Кальцевим В.Ф.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроектах шляхом внесення змін до законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про житлово-комунальні послуги» пропонується:

відновити заборону на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі (таку заборону було скасовано згідно із підпунктом 1 пункту 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж»);

виключити норму щодо заборони припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі на території регіонів України, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування;

встановити заборону на нарахування неустойки (штраф, пені), а також на сплату споживачем будь-яких інших платежів понад суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, скасувавши норми про обов’язок споживачів у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, а також про нарахування такої пені;

встановити мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.

Запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємств, що надають житлово-комунальні послуги населенню, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Міністерство фінансів України звертає увагу на невідповідність положень законопроектів принципу збалансованості бюджетної системи, встановленому статтею 7 Бюджетного кодексу України, оскільки реалізація законодавчих пропозицій призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, а також на необхідність здійснення додаткових витрат державного і місцевих бюджетів, виходячи з вимог статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо недопущення встановлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат державного і місцевих бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законами, визначений у законопроектах (з дня, наступного за днем їх опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проекти законів України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19) (реєстр. № 6021-1 від 29.09.2021), та про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19), скасування пені та встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 6064-1 від 29.09.2021), подані народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Гнатенком В.С. та Кальцевим В.Ф., мають вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведуть до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи, спрямовані на належне забезпечення територіальних громад України необробленою деревиною з метою сприяння їх соціально-економічному розвитку (реєстр. № 6110 від 28.09.2021), поданий народним депутатом України Гривком В.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою метою законопроекту є належне забезпечення територіальних громад необробленою деревиною постійними лісокористувачами, місцезнаходження яких зареєстровано на території відповідних громад, для розвитку внутрішніх господарсько-виробничих відносин, підприємництва, підвищення зайнятості населення та збільшення валового продукту територіальних громад, для реалізації якої пропонується:

визначити термін місцевий аукціон – електронний аукціон з продажу необробленої деревини постійним лісокористувачем, учасниками (покупцями) на якому можуть виступати виключно юридичні особи та фізичні особи - підприємці, місцезнаходження (місце проживання) яких зареєстровано на території тієї ж територіальної громади, де зареєстровано місцезнаходження відповідного постійного лісокористувача;

зобов`язати постійних лісокористувачів реалізовувати виключно через місцеві аукціони не менше ніж 10 відсотків щомісячних фактичних обсягів заготівлі необробленої деревини;

передбачити звільнення постійного лісокористувача від зазначеного обов’язку у випадку відсутності у відповідному місяці цінових пропозицій від учасників аукціону щодо придбання необробленої деревини під час проведення цим постійним лісокористувачем місцевого аукціону;

встановити відповідальність лісокористувачів за порушення запропонованого порядку реалізації деревини у вигляді накладання посадовими особами Держаудитслужби або іншими уповноваженими контролюючими органами штрафу у розмірі 100 відсотків вартості необробленої деревини, що була реалізована.

Застосування положень законопроекту в частині встановлення відповідальності за порушення запропонованих законопроектом правил реалізації необробленої деревини може зумовити збільшення надходжень бюджету від штрафних санкцій за відповідні правопорушення у разі їх виявлення. Водночас положення статті 4 щодо визначення контролюючих органів, уповноважених накладати такі штрафи, потребують доопрацювання, оскільки покладання на Держаудитслужбу повноважень здійснювати контроль за реалізацією необробленої деревини не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», яким визначені завдання та функції Держаудитслужби. При цьому необхідно зауважити, що зазначену відповідальність пропонується встановити для «лісокористувачів», в той час як у тексті законопроекту вживається поняття «постійні лісокористувачі» – визначені статтею 17 Лісового кодексу України суб’єкти.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, водночас запровадження місцевих квот реалізації деревини може призвести до зменшення обсягів сплати постійними лісокористувачами до державного і відповідних місцевих бюджетів податків, зборів та обов’язкових платежів унаслідок погіршення їх господарської діяльності (слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації) та збільшення надходжень від штрафів за порушення вимог закону, проте визначити вартісну величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних обґрунтувань.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про заходи, спрямовані на належне забезпечення територіальних громад України необробленою деревиною з метою сприяння їх соціально-економічному розвитку (реєстр. № 6110 від 28.09.2021), поданий народним депутатом України Гривком В.Д., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до зменшення доходів від сплати постійними лісокористувачами податків, зборів та обов`язкових платежів, а також зумовить їх збільшення від надходження штрафів за порушення закону у разі їх виявлення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо захисту прав побутових споживачів, постачальник яких відмовився від постачання їм природного газу (реєстр. № 6250 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Пузійчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 16 «Про ринок природного газу» пропонується віднести до категорії вразливих споживачів побутових споживачів, постачальник яких відмовився від постачання їм природного газу, а також здійснення постачання для таких вразливих споживачів постачальником «останньої надії».

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про потребу у збільшенні видатків на державну допомогу побутовим споживачам у разі постачання природного газу таким споживачам постачальником «останньої надії», звертає увагу, що відповідно до Закону вразливі споживання – це побутові споживачі, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо захисту прав побутових споживачів, постачальник яких відмовився від постачання їм природного газу (реєстр. № 6250 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Пузійчуком А.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про порядок призначення житлових субсидій домогосподарствам на житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (реєстр. № 6031 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдуліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується затвердити новий порядок призначення житлових субсидій, передбачивши, що:

житлова субсидія призначається на 12 місяців з наступного місяця після місяця звернення за призначенням житлової субсидії. Рішення про розгляд заяви про призначення субсидії повинно бути прийнято відповідними органами протягом 10 днів після надходження заяви. У випадку, якщо таке рішення не прийнято протягом 10 днів, субсидія вважається призначеною;

для визначення суми субсидії враховується середньомісячний дохід членів домогосподарства, які проживають у ньому на дату звернення, за повних два квартали перед двома місяцями звернення за призначенням житлової субсидії. Для визначення середньомісячного доходу не враховуються одноразові доходи;

у випадку, коли після закінчення терміну призначеної субсидії, доходи домогосподарства не збільшилися, або збільшилися на суму, яка не впливає на збільшення суми субсидії, виплата субсидії не припиняється і продовжується на 12 місяців;

за користування житлом, його утримання та оплату послуг водо-,
тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами громадяни, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), а також за придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива домогосподарства сплачують:

15 відсотків їх вартості із суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної працездатної особи суму двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані лише працездатні особи на дату звернення за призначення субсидії;

10 відсотків їх вартості із суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної працездатної особи суму двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб та два відповідних прожиткових мінімумів для кожної дитини, особи з інвалідністю, непрацездатної особи, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) на дату звернення за призначення субсидії;

10 відсотків їх вартості із суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної непрацездатної особи суму двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) у якому проживають тільки непрацездатні особи дату звернення за призначення субсидії;

прожитковий мінімум на одну особу, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) визначається діленням суми відповідно прожиткового мінімуму для кожної особи на чисельність таких осіб у домогосподарстві;

сума житлової субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі – соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов’язкового платежу домогосподарства.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2022 році складуть у середньому за місяць близько 2 542,5 млн грн (5 650 домогосподарств*450 грн), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах. За оцінками експертів тіньовий сектор економіки складає 40 відсотків від ВВП (очікуваний ВВП у 2022 році – 5 368,7 млрд грн), або понад 2 147,5 млрд грн. При вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів можливо на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2022 році мінімально на суму понад 500 млрд гривень.

Зважаючи на положення пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, згідно з яким житлові субсидії населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян, здійснюються з державного бюджету, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Про таке також відмічається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зауважується, що реальних джерел покриття додаткових видатків розробником не визначено. Натомість у Прикінцевих положеннях проекту акта передбачено доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що на думку авторів дасть можливість забезпечити педагогічних працівників пільгами користування житлом з опаленням і освітленням.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про порядок призначення житлових субсидій домогосподарствам на житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (реєстр. № 6031 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдуліним О.Р. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення розмірів соціальної допомоги та надбавки на догляд (реєстр. № 6239 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 липня 2022 року збільшити вдвічі розмір державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства I, ІІ та ІІІ груп і дітям з інвалідністю віком до 18 років у тому числі інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, а також надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України та за його прогнозними розрахунками для реалізації запропонованих змін необхідно щорічно вишукати додаткових бюджетних коштів у сумі щонайменше 16,3 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що питання підвищення рівня соціальної підтримки окремих категорій населення має вирішуватися комплексно з урахуванням соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності державного бюджету.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що на думку авторів дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення розмірів соціальної допомоги та надбавки на догляд (реєстр. № 6239 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю, у тому числі постраждалих від вибухонебезпечних предметів (реєстр. № 6239-1 від 17.11.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 липня 2022 року збільшити вдвічі розмір державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства I, ІІ та ІІІ груп і дітям з інвалідністю віком до 18 років у тому числі інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів а також надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.

Крім того, змінами до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» пропонується здійснювати у підвищеному розмірі виплату державної соціальної допомоги постраждалим особам, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» /чинна норма – допомога виплачується постраждалій дитині/.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України та за його прогнозними розрахунками для реалізації запропонованих змін необхідно щорічно вишукати додаткових бюджетних коштів у сумі щонайменше 16,3 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами. Загалом, Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що питання підвищення рівня соціальної підтримки окремих категорій населення має вирішуватися комплексно з урахуванням соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України, а також звернуто увагу на вжиті заходи щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю, у тому числі постраждалих від вибухонебезпечних предметів (реєстр. № 6239-1 від 17.11.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про соціальну роботу» (реєстр. № 6415 від 10.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з преамбулою законопроекту законом визначаються організаційні та правові засади соціальної роботи в територіальній громаді, для реалізації яких пропонується:

визначити завдання, права та обов’язки суб’єктів, що проводять соціальну роботу, основні рівні, напрями, методи і технології практичної соціальної роботи;

врегулювати питання організації соціальної роботи в територіальній громаді, раннього виявлення осіб/сімей із найвищим ризиком потрапляння у складні життєві обставини, проведення корекційної роботи, соціального супроводження прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, наставництва;

посилити відповідальність за проведення соціальної роботи;

визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю».

У фінансово-економічних розрахунках до законопроекту та експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та буде здійснюватися в межах видатків, передбачених у місцевих бюджетах для функціонування соціальних закладів, які становитимуть: у 2022 році – 988,3 млн грн, у 2023 році – 1 040,7 млн грн та у 2024 році – 1 092,7 млн грн.

При цьому, відповідних розрахунків щодо таких обсягів суб’єктом законодавчої ініціативи не надано, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про соціальну роботу» (реєстр. № 6415 від 10.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій (реєстр. № 5869 від 27.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.В., Солодом Ю.В., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачено, що:

набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України щорічно (за чинною редакцією такі набори визначаються не рідше одного разу на п’ять року);

розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму;

у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд від затвердженого розміру прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціюватиме перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, при цьому оцінку вартісної величини впливу його положень неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Водночас, звернуто увагу на те, що Верховна Рада України 2 червня 2021 року прийняла у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстр. № 3515 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, яким змінюються підходи до визначення та застосування прожиткового мінімуму.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також варто звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення протягом 15 днів до Верховної Ради України законопроекту щодо змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру прожиткового мінімуму у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму не узгоджується із положеннями статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, якими визначено вичерпний перелік підстав та умови для внесення змін до закону про Державний бюджет України. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій (реєстр. № 5869 від 27.08.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.В., Солодом Ю.В., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52 та 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України (реєстр. № 6171-1 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою прийняття проекту закону є забезпечення прав застрахованих осіб на своєчасну і повну виплату матеріального забезпечення і страхових виплат, недопущення звуження повноважень правління Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) та рівності сторін при управлінні Фондом.

Серед запропонованих змін законопроектом, зокрема, пропонується надати повноваження правлінню Фонду затверджувати річний бюджет Фонду та зміни до нього (згідно з чинними нормами законодавства правління Фонду схвалює проект річного бюджету та подає його в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України).

Крім того, згідно із проектом закону:

Фонд забезпечуватиме функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи;

переглянуто та розширено перелік осіб, які матимуть право на отримання допомоги на поховання та страхових виплат у разі смерті потерпілого;

передбачено виплату додаткових одноразових страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів Фонду і може зумовити необхідність передбачення витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду.

Поряд з цим, проектом закону передбачено зобов’язання щодо компенсації закладами охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, Фонду суми матеріального забезпечення за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, що сприятиме відшкодуванню Фонду понесених ним страхових витрат не за цільовим призначенням.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропонована законопроектом пропозиція щодо затвердження правлінням Фонду річного бюджету та змін до нього суперечить Бюджетному кодексу України і її реалізація позбавить державу можливості здійснювати контроль за ефективним плануванням та раціональним використанням коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які є основним джерелом доходів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також Мінфін відмічає, що проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України за реєстр. № 6171 від 12.10.2021, внесеним Кабінетом Міністрів України, також передбачається удосконалення законодавства з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування, що спрямоване, зокрема, на збалансування бюджету Фонду. Тому, Мінфін вважає за доцільним за основу взяти законопроект, підготовлений Урядом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України (реєстр. № 6171-1 від 01.11.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (реєстр. № 6424 від 13.12.2021), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг визначатимуться не пізніше 15 вересня кожного поточного року (згідно з чинним законодавством такі набори визначаються не рідше одного разу на 5 років).

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету і не буде забезпечена фінансовими ресурсами, проте оцінку вартісної величини впливу його положень неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Водночас, звернуто увагу на те, що Верховна Рада України 2 червня 2021 року прийняла у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстр. № 3515 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, яким змінюються підходи до визначення та застосування прожиткового мінімуму.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Варто відмітити, що згідно із положеннями статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімуму» після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг Кабінетом Міністрів України встановлюється прожитковий мінімуму, який, в свою чергу, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Запропонований законопроектом порядок перегляду та визначення набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг (до 15 вересня відповідного року) для подальшого встановлення прожиткового мінімуму не узгоджується із вимогами щодо порядку та термінів складання Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України на відповідний рік, які визначені у главі 6 Бюджетного кодексу України, про що також відмічає Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімуму є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (реєстр. № 6424 від 13.12.2021), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Бужанським М.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статті 7 та глави 6 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування (реєстр. № 6313 від 18.11.2021), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

збільшення представництва студентів (курсантів) у складі вченої ради закладу вищої освіти з 10 до 20 відсотків, у вищому колегіальному органі громадського самоврядування закладу вищої освіти та навчально-наукового інституту (факультету) – з 15 до 20 відсотків;

визначення нового механізму фінансового забезпечення органів студентського самоврядування шляхом перерахуванням коштів в обсязі не менш як 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, на банківський рахунок громадської організації, створеної за рішенням вищого органу студентського самоврядування;

надання керівнику органу студентського самоврядування закладу вищої освіти, його територіального структурного підрозділу права на академічну відпустку на період виконання повноважень, але не більше ніж на 1 рік, зі збереженням місця навчання, стипендії та права на проживання в гуртожитку.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, наразі законодавством передбачено ряд гарантій щодо організаційної, правової та матеріально-фінансової самостійності та інституційної спроможності для органів студентського самоврядування, однак, на практиці зазначені положення порушуються адміністраціями закладів вищої освіти. Так, відповідно до інформації, наданої Міністерством освіти і науки України, у 2020 році близько 100 органів студентського самоврядування отримали фінансування у розмірі менше ніж 0,5% відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, тоді як 15 органів студентського самоврядування залишились без такого фінансування (у 2019 році, відповідно 10 органів студентського самоврядування).

Водночас слід зауважити, що положення законопроекту щодо перерахування коштів в обсязі не менш як 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, на банківський рахунок громадської організації, не узгоджуються із такими нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

частиною четвертою статті 13 Кодексу, відповідно до якої власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, є коштами від плати за надання послуг, виконання робіт, грантів, дарунків та благодійних внесків, реалізації продукції чи майна і використовуються на напрями, визначені вказаними нормами Кодексу.

Так, власні надходження бюджетних установ від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із їх основною діяльністю, віднесені до підгрупи 1 першої групи власних надходжень і спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; організацію основної діяльності бюджетних установ.

Відтак, законодавча пропозиція щодо перерахування коштів в обсязі не менш як 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, на банківський рахунок громадської організації, може призвести до неефективного та безконтрольного використання таких коштів, відволікатиме їх від використання закладами вищої освіти на організацію своєї основної діяльності (в тому числі видатки на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії), та як наслідок може зумовити необхідність збільшення видатків загального фонду бюджету для відповідних закладів.

Зауваження, аналогічні вищевикладеним, наведено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), а також відмічено, що лише по закладах вищої освіти Міністерства освіти і науки України 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, становить близько 50 млн гривень.

Загалом, Мінфін у своєму висновку зазначає, що законопроект впливатиме на показники державного і місцевих бюджетів та потребує доопрацювання, зокрема, в частині вилучення положень щодо перерахування коштів в обсязі не менш як 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, на банківський рахунок громадської організації.

Слід зауважити, що суб’єктом законодавчої ініціативи на виконання вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Авторами законопроекту запропоновано встановити, що відповідний закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводитиметься в дію з 1 вересня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що відмічено також у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування (реєстр. № 6313 від 18.11.2021), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Бабаком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення освітньої діяльності закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування та забезпечення прав здобувачів вищої освіти (реєстр. № 6313-1 від 03.12.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

розширити права органів студентського самоврядування на самостійне провадження всіх видів діяльності, передбачених Законом України «Про вищу освіту» та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти, встановити права всіх здобувачів освіти на участь у діяльності органів громадського самоврядування закладу вищої освіти та його структурних підрозділів, вчених рад закладу вищої освіти і структурних підрозділів, виборах керівника закладу вищої освіти;

дозволити органам студентського самоврядування розпоряджатися наданими коштами та майном (за чинною редакцією – розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування);

право здобувачів вищої освіти обирати форму здобуття освіти не лише під час вступу, але і під час навчання, та поширити право на отримання стипендій, призначених фізичними та юридичними особами, на студентів всіх форм здобуття освіти;

визначення нового механізму фінансового забезпечення органів студентського самоврядування шляхом перерахуванням коштів в розмірі не менш як 0,2 відсотка надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності (за чинною редакцією – не менш як 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності);

надання керівнику органу студентського самоврядування закладу вищої освіти, його територіального структурного підрозділу права на академічну відпустку на період виконання повноважень зі збереженням місця навчання, джерела фінансування та права на проживання в гуртожитку.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, з метою забезпечення прав студентів, що здобувають вищу освіту за рахунок коштів фізичних осіб, пропонується передбачити, що фінансове забезпечення органів студентського самоврядування може здійснюватися не лише з власних надходжень закладу вищої освіти, але з інших надходжень.

Слід зауважити, що положення законопроекту щодо перерахування коштів в обсязі не менш як 0,2% надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, не узгоджуються із такими нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

підпункту в) пункту 7 частини першої статті 87, відповідно до якого до видатків, що здійснюються з державного бюджету, належать, зокрема, видатки на вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у закладах вищої освіти державної та приватної власності, вартість освітніх послуг яких встановлюється з урахуванням законодавства про індикативну собівартість);

підпункту ґ) пункту 2 частини першої статті 89, відповідно до якого до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать, зокрема, видатки на вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах вищої освіти комунальної власності, засновником яких є міська, сільська або селищна рада);

підпункту в) пункту 2 частини першої статті 90, відповідно до якого до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, належать видатки, зокрема, на вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах вищої освіти комунальної власності (крім закладів, визначених у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу).

Відтак, законодавча пропозиція щодо перерахування коштів в обсязі не менш як 0,2% надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, може призвести до нецільового та неефективного використання коштів державного та місцевих бюджетів, що передбачаються за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на підготовку кадрів закладами вищої освіти та, як наслідок, може зумовити необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів загалом на забезпечення діяльності закладів вищої освіти.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що питання доцільності/недоцільності прийняття зазначеного законопроекту має вирішувати Міністерство освіти і науки України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Крім того, слід зауважити, що вимоги щодо матеріально-технічної бази і правового режиму майна закладів вищої освіти, визначені статтею 70 Закону України «Про вищу освіту», зокрема встановлено, що повноваження засновника (засновників) закладу вищої освіти щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства, відтак, положення законопроекту щодо надання дозволу органам студентського самоврядування розпоряджатися наданими коштами та майном не узгоджуються із вказаними положеннями цього закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав органів студентського самоврядування та забезпечення прав здобувачів вищої освіти (реєстр. № 6313-1 від 03.12.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності закладів вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статей 87 - 90 Бюджетного кодексу України.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав та удосконалення діяльності органів студентського самоврядування (реєстр. № 6313-2 від 03.12.2021, поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Плачковою Т.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, з метою удосконалення правового регулювання органів студентського самоврядування, запровадження фінансового суверенітету в отриманні та розпорядженні коштами на здійснення студентського самоврядування, розширення прав та підсилення ролі студентського самоврядування в управлінні закладами вищої освіти пропонується внести зміни до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

збільшення представництва студентів (курсантів) у складі вченої ради з 10 до 20 відсотків, у вищому колегіальному органі громадського самоврядування закладу вищої освіти та навчально-наукового інституту (факультету) – з 15 до 20 відсотків;

визначення одним із принципів дії органів студентського самоврядування – фінансового суверенітету у розпорядженні коштами, отримання і розпорядження якими здійснюється відповідно до цього Закону;

надання права органам студентського самоврядування затверджувати бюджет студентського самоврядування на відповідний рік, об’єднуватися у регіональні та всеукраїнські студентські організації, приймати рішення щодо реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи;

уточнення джерел фінансової забезпечення органів студентського самоврядування, надавши можливість виділення за рішенням вченої ради закладу вищої освіти коштів в обсязі більшому ніж встановлено за чинною редакцією закону, тобто більше 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності та включивши додатково: кошти, виділені органами місцевого самоврядування на підтримку студентського самоврядування, в обсягах, визначених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, гранти, субсидії, дотації надані юридичними і фізичними особами, та інші джерела;

використання виключно коштів, отриманих за рахунок власних надходжень закладу вищої освіти на цілі, передбачені бюджетом органу студентського самоврядування.

Водночас слід зауважити, що положення законопроекту щодо виділення за рішенням вченої ради закладу вищої освіти коштів в обсязі більшому ніж встановлено за чинною редакцією закону, тобто більше 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, не узгоджуються із такими нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

частиною четвертої статті 13 Кодексу, відповідно до якої власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, є коштами від плати за надання послуг, виконання робіт, грантів, дарунків та благодійних внесків, реалізації продукції чи майна і використовуються на напрями, визначені вказаними нормами Кодексу.

Відтак, законодавча пропозиція щодо виділення коштів в обсязі більшому ніж встановлено за чинною редакцією закону, тобто більше 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, може призвести до неефективного та безконтрольного використання таких коштів, відволікатиме їх від використання закладами вищої освіти на організацію своєї основної діяльності (в тому числі видатки на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії), та, як наслідок, може зумовити необхідність збільшення видатків загального фонду бюджету для відповідних закладів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), відмічено, що лише по закладах вищої освіти Міністерства освіти і науки України 0,5% власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності, становить близько 50 млн грн, відтак, вищевказані положення законопроекту можуть зумовити виведення з-під контролю Казначейства таких коштів та відповідно неефективного їх використання.

Загалом, Мінфін у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на показники державного і місцевих бюджетів та необхідність його доопрацювання, зокрема, в частині вилучення положень щодо самостійного використання коштів органами студентського самоврядування.

Водночас слід зазначити, що нові положення законопроекту щодо спрямування коштів на підтримку студентського самоврядування органами місцевого самоврядування, в обсягах, визначених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, можуть потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів, за умови прийняття відповідного рішення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення прав та удосконалення діяльності органів студентського самоврядування (реєстр. № 6313-2 від 03.12.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Плачковою Т.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення освітньої діяльності закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про нафту і газ» щодо визначення критичних сховищ газу та критичних магістральних трубопроводів транспортування газу» (реєстр. № 6133 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Камельчуком Ю.О. та Герусом А.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, серед іншого, передбачається, що витрати оператора підземного сховища на виведення з експлуатації такого підземного сховища включаються до тарифу на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу. При цьому, якщо до складу тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу не включено такі витрати оператора газосховищ, що перебуває у державній власності, то за рішенням Кабінету Міністрів України фінансове забезпечення виведення з експлуатації такого сховища буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету. Так як у Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» бюджетну програму щодо фінансового забезпечення таких витрат не передбачено, то реалізація вказаного положення законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмічає, що реалізація його положень впливатиме на показники державного бюджету та зауважує про відсутність підстав перекладення на державний бюджет фінансового забезпечення діяльності операторів газосховищ та газотранспортної системи, зважаючи на те, що:

1. частиною шостою статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що тарифи, зокрема на послуги транспортування, зберігання (закачування, відбору) природного газу, повинні створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані газотранспортних систем, газосховищ;

2. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1187-р «Деякі питання діяльності АТ «НАК «Нафтогаз України» передбачено погодження ряду правочинів, зокрема щодо перерахування ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» відшкодування коригування необхідного доходу за кожен рік регуляторного періоду 2020-2024 років на суму 47,9 млрд гривень.

Крім того слід зазначити, що реалізація зазначеної вище законодавчої пропозиції може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності операторів газосховищ та газотранспортної системи і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання. Поряд з цим, зростання тарифів на природний газ для споживачів впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання природного газу бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Оцінка зазначеного впливу законодавчої пропозиції на показники доходів та витрат державного і місцевих бюджетів визначатиметься залежно від зміни кінцевої ціни на природний газ у ході практичної реалізації положень законопроекту.

Доцільно зауважити, що встановлені законопроектом додаткові повноваження Кабінету Міністрів України /щодо затвердження та перегляду переліку критичних сховищ/ та органу державної влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі /щодо затвердження та перегляду переліку критичних магістральних трубопроводів транспортування газу/ належить здійснювати за рахунок та у межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті для забезпечення діяльності таких органів державної влади.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

Загалом Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, відмічає, що цей законопроект потребує доопрацювання, оскільки окремі його положення не відповідають вимогам Кодексу, а його реалізація може призвести до розбалансування показників державного бюджету.

Так, положення законопроекту щодо прийняття Урядом рішення про фінансове забезпечення виведення з експлуатації підземного сховища газу за рахунок коштів державного бюджету /за умови, що такі витрати не включено до складу тарифу на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу/ не узгоджується з вимогами бюджетного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нафту і газ» щодо визначення критичних сховищ газу та критичних магістральних трубопроводів транспортування газу» (реєстр. № 6133 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Камельчуком Ю.О. та Герусом А.М., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного бюджету у разі прийняття Урядом рішення про виведення з експлуатації підземного сховища газу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту у відповідність до вимог статті 95 Конституції України, статей 2, 23, 30 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394 від 06.12.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед:

створити Фонд майбутніх поколінь (далі – Фонд) як юридичну особу, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам зазначеного Фонду;

запровадити систему економічного паспорту як систему, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду і забезпечує здійснення виплат таким учасникам, при цьому суб’єктами такої системи визначити Фонд, адміністратора Фонду, компанію з управління активами Фонду, зберігача Фонду, адміністратора Єдиного соціального реєстру;

встановити, що джерелами формування активів Фонду є: державні внески (що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України); інвестиційний дохід (що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду); сума штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду;

визначити учасниками Фонду громадян України, народжених з 1 січня 2019 року, які мають право на отримання відповідної виплати;

ввести в дію відповідний закон через рік з дня набрання ним чинності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є підвищення економічного рівня життя громадян України, припинення відтоку українців за кордон, формування ефективної системи соціального захисту населення шляхом створення Фонду, який буде здійснювати накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів;

реалізація положень законопроекту створить додаткові стимули для розвитку економіки, а також сприятиме формуванню цілеспрямованої державної політики щодо підвищення життєвого рівня населення;

сплата державних внесків здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок таких надходжень: 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 р. – 35% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%); 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 р. – 47,5% із щорічним збільшенням на 5% (крім останнього року, в якому збільшується на 2,5%) до досягнення 95%); рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 р. – 50% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%);

перший річний державний внесок у 2023 р. становитиме 21,8 млрд грн з розрахунку 2 розмірів мінімальної зарплати (7176 грн) та прогнозної статистики народжуваності;

на момент перших виплат у 2037 р. сума коштів фонду становитиме 1.832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з розрахунку 626.125 грн на одного учасника Фонду.

Слід звернути увагу, що від законопроекту похідним є поданий Президентом України законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395), яким передбачається унормувати питання зарахування з 2023 р. відповідних рентних платежів за користування надрами до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на здійснення державних внесків до системи економічного паспорта. Відтак, практика застосування даних законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребує внесення до нього змін; Фонд формується за рахунок державних внесків, що здійснюються з державного бюджету від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету (зазначені надходження до загального фонду державного бюджету в 2022 р. встановлено на рівні 65,7 млрд грн); у 2023 р. перший річний державний внесок до спеціального фонду прогнозовано становитиме 21,8 млрд грн, що призведе до зменшення доходу загального фонду на відповідну суму;

законопроект необхідно розглядати одночасно із законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395);

на сьогодні актуальним є питання здійснення загальної оцінки досягнутих цілей та очікуваних соціально-економічних результатів від реалізації змін до законодавства щодо соціальної підтримки населення (так, значне збільшення допомоги при народженні дитини у 2011 р. мало нетривалий ефект, а запровадження з 01.09.2018 р. одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» з метою стимулювання народжуваності та покращення матеріального стану сімей з дітьми не призвело до зростання народжуваності), а також необхідність реформування системи надання державних допомог шляхом забезпечення надання державної підтримки виключно на адресних та соціально справедливих засадах, з урахуванням уніфікованих критеріїв обрахунку сукупного доходу сім’ї та її фінансово-майнового стану.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що його реалізація потребуватиме постійних щорічних видатків з державного бюджету, водночас до законопроекту, всупереч вимогам ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками. На думку ГНЕУ, відповідні розрахунки, з огляду на сучасний стан державних фінансів та національної економіки, мали б ілюструвати (у річному розрізі):

спроможність державного бюджету здійснювати у довготривалому періоді державні внески до Фонду у необхідному обсязі з урахуванням прогнозованих трендів зміни параметрів мінімальної зарплати, контингенту учасників Фонду, надходжень від рентної плати (у т.ч. з урахуванням сумарного запасу корисних копалин, трансформації структури попиту та цінової пропозиції на них внаслідок зміни внутрішньої і зовнішньої ринкової кон’юнктури, загального світового тренду на використання викопних ресурсів, ставок рентної плати);

навантаження на державний бюджет у частині вказаних платежів, яке щорічно зростатиме, насамперед, у перші 18 років, тобто, до моменту перших виплат, внаслідок щорічного збільшення контингенту учасників Фонду за рахунок новонароджених та підвищення розміру критерію прив’язки розміру щорічного державного внеску на одного учасника Фонду;

компенсатори дефіциту державного бюджету в сумі державних внесків до Фонду, оскільки з використанням рентної плати для формування Фонду постає питання щодо того, за рахунок чого мають фінансуватися ті видатки державного бюджету, які на даний час фінансуються за рахунок надходжень від рентних платежів за користування надрами;

співвідношення у внутрішній структурі ресурсів Фонду між внесками держави та отриманим інвестиційним доходом Фонду, зокрема, від розміщення його коштів у державні цінні папери;

співставність (виходячи із довгострокової перспективи здійснення відповідних виплат учасникам Фонду) «запланованого» (імовірного) мінімального розміру виплат учасникам Фонду з прогнозованою вартістю витрат, на які можуть бути використані отримані кошти (в розрізі визначених законопроектом витрат).

До законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що згідно з частиною першою статті 41 законопроекту Фонд формується за рахунок державних внесків, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України. Таке положення законопроекту не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України, передусім з: частиною другою статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет, виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету); частиною п’ятою статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет); частиною третьою статті 29 (якою визначаються джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394 від 06.12.2021), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах потребуватиме щорічних видатків державного бюджету на здійснення державних внесків до Фонду, а також призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення після прийняття похідного законопроекту за реєстр. № 6395). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести положення частини першої статті 41 у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4, 13 і 29), а саме у частині першій статті 41 виключити слова «що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України».

1.2.49. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» (реєстр. № 6177 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Чернєвим Є.В., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується утворення та функціонування нового органу – Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації (далі – Комісія) як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики в сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, а також здійснюватиме державний контроль за дотриманням законодавства про захист персональних даних та/або доступ до публічної інформації. При цьому у статті 2 законопроекту зазначено, що такий орган утворюється Кабінетом Міністрів України і підзвітний йому та є відповідальним і підконтрольним Верховній Раді України.

Передбачається, що Комісія є колегіальним органом, до складу якого входить 7 членів, та складається з апарату та територіальних відділень (не більше 6 відділень), при цьому в апараті діє служба інспекторів як самостійний структурний підрозділ (зокрема, інспектори здійснюють розслідування та перевірки) /стаття 7, частина п’ята статті 14, стаття 15 законопроекту/.

Відповідно до частини сьомої статті 14 законопроекту гранична чисельність Комісії становитиме 400 осіб, чисельність працівників апарату та штатний розпис апарату затверджуватиметься Комісією з урахуванням видатків, передбачених у державному бюджеті, водночас згідно із статтею 11 законопроекту Голова Комісії затверджує штатний розпис і кошторис Комісії. Щодо зазначених положень Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» граничну чисельність працівників органів виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України та відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» штатний розпис та кошторис апарату центрального органу виконавчої влади затверджує керівник такого органу за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

У законопроекті визначено особливі умови оплати праці Голови Комісії, членів Комісії та державних службовців (працівників) апарату Комісії, зокрема визначаються посадові оклади відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (для Голови Комісії у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; члена Комісії, керівника апарату Комісії, керівника Служби інспекторів – 35, інспектора Комісії – 30, керівника територіального відділення Комісії, заступника керівника апарату Комісії – 25 тощо, при цьому посадовий оклад інших працівників Комісії не може становити менше двох розмірів посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади) /стаття 19 законопроекту/. Мінфін зауважує, що зазначене не відповідає законам України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про оплату праці», відповідно до яких умови оплати праці працівників бюджетних установ і підприємств державного сектору економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового та начальницького складу), поліцейських визначає Кабінет Міністрів України.

Також у законопроекті передбачено, що:

член Консультативної ради при Комісії (згідно з частиною шостою статті 20 законопроекту до відповідної ради входить 7 членів) має право на винагороду, яка розраховується погодинно у розмірі 5 погодинних розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої для працездатних осіб на 1 січня календарного року, розмір винагороди кожного члена цієї ради визначає Комісія з урахуванням кількості годин, протягом яких відповідний член брав участь у засіданнях та/або здійснював аналітичну науково-експертну роботу, при цьому відповідні члени, які постійно не проживають в місті розміщення Комісії, мають право на компенсацію витрат на проживання та проїзд, а також на отримання добових /стаття 21 законопроекту/;

Комісія може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, які мають право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом до Комісії /частини перша і сьома статті 33, частина четверта статті 34 законопроекту/;

перекладач має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до Комісії /частина четверта статті 35 законопроекту/;

Комісія веде реєстр нормативних актів Комісії, реєстр рішень, реєстр Актів про результати перевірки, реєстр Висновків про результати консультацій з суб’єктами владних повноважень /частина сьома статті 5, частина десята статті 39, частина п’ятнадцята статті 46, частина сьома статті 52 законопроекту/;

члени Конкурсної комісії, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які постійно не проживають у місті Києві, мають право на компенсацію витрат на проживання та переїзд за рахунок коштів державного бюджету, порядок та граничні розміри компенсації таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України /пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту/.

Отже, реалізація зазначених положень законопроекту, пов’язаних із створенням та забезпеченням функціонування Комісії, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету (у Законі України від 02.12.2021 р. № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідні кошти не передбачено).

При цьому підпунктом 1 пункту 9 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік щодо передбачення видатків, необхідних для утворення та діяльності Комісії, зокрема видатків для забезпечення Комісії та її територіальних відділень адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, іншим майном.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття потребує виділення додаткових коштів державного бюджету в обсязі 244,76 млн грн та надано його розрахунок, згідно з яким 91,2% цих коштів становлять видатки на оплату праці з нарахуваннями.

Мінфін зауважує про відсутність пропозицій щодо джерел покриття зазначених витрат бюджету, а також детальних фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками та пропозиціями щодо джерел покриття витрат на реалізацію положень законопроекту, а також зазначає, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо затрат на реалізацію положень законопроекту не має можливості визначити орієнтовний обсяг впливу на показники державного бюджету. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та зазначення джерел покриття додаткових видатків державного бюджету.

Серед іншого, законопроектом передбачено, що Комісія може прийняти рішення про накладення на суб’єкта контроля штрафу за невиконання рішення Комісії, а саме невиконання рішення в частині зобов’язання вчинити дії у встановлений строк тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб в розмірі від 20000 до 100000 грн, на юридичних осіб в розмірі від 0,5% до 1% загального річного обороту такої юридичної особи за рік, який передує року винесення рішення Комісії, але не менше ніж 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а кожне повторне невиконання рішення Комісії – штраф у розмірі 200% від розміру раніше накладеного штрафу /частини четверта і п’ята статті 43 законопроекту/. Крім того, згідно з частиною другою статті 44 законопроекту відмова суб’єкта контролю та/або посадових (службових) осіб суб’єкта контролю від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в частині сьомій статті 46, не дозволяється та тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб в розмірі від 20000 до 100000 грн, на юридичних осіб в розмірі від 0,5% до 1% загального річного обороту такої юридичної особи за рік, який передує року винесення рішення Комісії, але не менше ніж 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо джерел покриття витрат бюджету, що не відповідає вимогам частин першої та третьої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо термінів введення в дію законів, що мають вплив на показники бюджету.

Окремо належить зауважити, що у частинах другій і третій статті 18 законопроекту передбачено окремі положення щодо складання бюджету в частині видатків на діяльність Комісії, зокрема встановлено, що у державному бюджеті видатки на фінансове забезпечення Комісії визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень Комісії, Комісія є головним розпорядником коштів державного бюджету. Зазначені положення не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. При цьому виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України);

частинам другій і третій статті 22 (щодо критеріїв і порядку визначення головних розпорядників коштів державного бюджету);

частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України).

Отже, порушені у зазначених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання Бюджетного кодексу України, на що також звертає увагу Мінфін, тому їх необхідно виключити.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» (реєстр. № 6177 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Чернєвим Є.В., Лабою М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування Комісії, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при доопрацюванні законопроекту положення частин другої і третьої статті 18 законопроекту виключити (для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, зокрема, статей 4, 22 і 23).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (реєстр. № 5839 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично-інженерної діяльності, забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів (далі – ГМО) і обігом генетично модифікованої продукції (далі – ГМ-продукція).

Суб’єктами законодавчої ініціативи визначено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три роки з дня набрання ним чинності. При цьому Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» пропонується визнати таким, що втратив чинність з дати введення в дію Закону, прийнятого на підставі законопроекту. Слід відмітити, що законопроект містить частину положень, які дублюють положення вказаного закону, щоправда, при цьому зазнаючи уточнень або конкретизації. Проте, законопроект врегульовує набагато ширший спектр питань державного регулювання та державного нагляду (контролю) у сфері поводження з генетично модифікованими організмами.

Так, відповідно до статті 5 законопроекту до системи органів виконавчої влади у сфері поводження з ГМО належать:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реєстрації генетично модифікованих організмів та обігу генетично модифікованої продукції у сільському господарстві;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Водночас, визначено повноваження вказаних органів державної влади (статті 6-12 законопроекту) та їх завдання з державного нагляду (контролю) (статті 37-38 законопроекту) у цій сфері.

Також з метою всебічного і науково-обґрунтованого оцінювання ризику ГМО статтею 13 законопроекту передбачається створення Державної комісії з оцінювання ризику ГМО як експертно-дорадчого органу, що діятиме при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реєстрації ГМО та обігу ГМ-продукції у сільському господарстві, який також затверджуватиме склад цієї Комісії. При цьому, до оцінки ризику ГМО крім членів згаданої Комісії можуть залучатися на умовах цивільно-правового договору незалежні експерти.

Крім того, законопроект передбачає ведення центральними органами виконавчої влади у межах свої повноважень в електронній формі таких державних реєстрів як: Державний реєстр суб’єктів генетично-інженерної діяльності; Державний реєстр дозволів на проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі; Державний реєстр ГМ-джерел, відомості яких є відкритими та загальнодоступними (стаття 20 законопроекту).

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством економіки України, та експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки практичне застосування положень відповідного закону планується здійснювати за рахунок та у межах видатків державного бюджету, передбачених на виконання повноважень відповідними органами державної влади /за існуючими бюджетними програмами/, а також за рахунок коштів міжнародної допомоги.

Водночас, законопроектом передбачається, що державна реєстрація ГМ-джерела здійснюватиметься на платній основі /затверджувати порядок державної реєстрації та перереєстрації ГМ-джерел, встановлювати розмір плати за таку реєстрацію уповноважено Кабінет Міністрів України/.

Крім того, законопроектом відповідно до сфери компетенції уповноважено центральні органи виконавчої влади на видачу документів дозвільного характеру за плату /у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України/, зокрема, дозволів на:

ввезення ГМО, призначених для здійснення в замкненій системі генетично-інженерної діяльності першого рівня ризику;

проведення в замкненій системі генетично-інженерної діяльності другого/третього/четвертного рівня ризику;

проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі;

переміщення ГМО або ГМ-продукції транзитом через митну територію України.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо стягнення плати за державну реєстрацію ГМ-джерел та видачу документів дозвільного характеру може призвести до збільшення надходжень загального фонду державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності суб’єктів господарювання /юридичних осіб/ за порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО (стаття 40 законопроекту) шляхом встановлення правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від п’яти до десяти мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2022 року – 6 500 грн, розмір штрафів становитиме від 32 500 до 65 000 гривень/. При цьому, визначено, що повторне порушення, вчинене протягом року з моменту вчинення попереднього порушення, за яке суб’єкта господарювання вже було піддано штрафу, тягне за собою накладення штрафу у подвійному розмірі від розміру, встановленого за відповідні порушення.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету. Доцільно відмітити, що вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО визначатиметься в ході практичної реалізації його положень і залежатиме від видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

Слід відмітити, що розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (реєстр. № 5839 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшувати надходження державного бюджету від плати за видачу дозвільних документів, водночас реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та у межах видатків державного бюджету, передбачених на виконання повноважень органів державної влади у сфері поводження з генетично модифікованими організмами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо адміністрування акцизного податку (реєстр. № 6299-1 від 25.11.2021), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Гетманцевим Д.О. та Совою О.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, розширити перелік підакцизних товарів та оподатковувати акцизним податком за ставкою податку 245,5 євро за 1000 літрів товари (продукцію), не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, до складу яких входить хоча б один компонент, що є підакцизним товаром, зазначеним у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, крім товарів (продукції) у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно). Крім того, законопроектом передбачається уточнити норми щодо удосконалення системи відеоспостереження за виробництвом та обігом спирту.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття та запровадження акцизного податку з розчинників дозволить уникнути втрат бюджету зі сплати акцизу з пального у сумі до 1,6 млрд грн на рік, призведе до посилення контролю за обігом пального і відповідно збільшення доходів бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів та дозволить уникнути втрат бюджету. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо адміністрування акцизного податку (реєстр. № 6299-1 від 25.11.2021), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Гетманцевим Д.О. та Совою О.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету і бюджетів місцевого самоврядування від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ (реєстр. № 0137 від 18.11.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ (далі – Угода), вчинену в м. Брюссель 10 лютого 2021 року, якою передбачається:

надання дозволу приймаючої Сторони на здійснення оплачуваної трудової діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ Королівства Бельгія в Україні та України в Королівстві Бельгія;

відмова направляючою стороною від імунітету члена сім’ї від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої Сторони та від кримінальної юрисдикції приймаючої Сторони щодо будь-яких дій або порушень, скоєних у зв’язку з оплачуваною діяльністю;

поширення режиму оподаткування та соціального страхування приймаючої Сторони на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність.

Реалізація положень Угоди (після набрання нею чинності) дозволить спростити порядок працевлаштування та створить можливості членам сімей співробітників дипломатичних представництв і консульських установ для реалізації права на працю, підтримки рівня своєї кваліфікації та подальшого професійного розвитку.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України (далі – МЗС), та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень Угоди не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Зазначається, що прибутки, отримані членами сімей працівників дипломатичної служби Королівства Бельгія в Україні та України в Королівстві Бельгія, оподатковуватимуться на загальних підставах, що в свою чергу матиме наслідком зарахування податків і зборів на виплати із заробітної плати до державного та місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» та Головного управління розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки, єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника», за рахунок видатків МЗС та уповноваженого органу Міноборони.

Зазначається, що відповідно сума економії коштів державного бюджету у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника Посольства України у Королівстві Бельгія становитиме з розрахунку на одну особу на місяць 1,4 тис. грн (22 відсотки суми мінімальної заробітної плати).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ (реєстр. № 0137 від 18.11.2021), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ та уповноваженого органу Міністерства оборони на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь» (реєстр. № 6397 від 06.12.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, якими передбачається, зокрема:

запровадити адміністративну відповідальність за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь (далі – Фонд), а саме за вчинення посадовими особами або заінтересованими особами компанії з управління активами Фонду дій, спрямованих на відчуження або придбання активів Фонду за ціною іншою, ніж ринкова, якщо це призвело до збитків Фонду та/або учасників Фонду (шляхом накладення штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

запровадити кримінальну відповідальність за порушення інтересів учасників Фонду (передбачивши покарання штрафом від 3 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого).

Реалізація таких положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, а саме може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Необхідно також звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого Президентом України проекту Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394 від 06.12.2021), яким передбачається створення Фонду – неприбуткової організації (непідприємницького товариства), яка функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам зазначеного Фонду у порядку, визначеному законом. Відтак, практика застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 6397 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. Загалом Мінфін відмічає, що законопроект має розглядатися одночасно із проектом Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394 від 06.12.2021).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь» (реєстр. № 6397 від 06.12.2021), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394 у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь» (реєстр. № 6397-1 від 22.12.2021), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

1) запровадити адміністративну відповідальність за:

порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь (далі – Фонд), а саме за вчинення посадовими особами або заінтересованими особами компанії з управління активами Фонду дій, спрямованих на відчуження або придбання активів Фонду за ціною іншою, ніж ринкова, якщо це призвело до збитків Фонду та/або учасників Фонду (шляхом накладення штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

отримання Головою або членами Ради Фонду винагороди в будь-якому вигляді від компанії з управління активами Фонду, адміністратора Фонду, зберігача Фонду, аудиторської фірми Фонду, а також від пов’язаних осіб зазначених суб’єктів (шляхом накладення на члена Ради штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права обіймати посаду Голови або члена Ради Фонду строком на один рік);

порушення порядку підготовки та оприлюднення річного звіту Фонду, а саме непідготовку річного звіту Фонду або відсутність у ньому усіх передбачених Законом України «Про економічний паспорт» вимог оцінки роботи Ради Фонду (шляхом накладення на Голову Ради Фонду штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права обіймати посаду Голови Ради Фонду строком на один рік);

визначення переможцем конкурсного відбору на посаду члену Ради Фонду, який не відповідає встановленим Комісією з конкурсного відбору вимогам до претендентів (шляхом накладення на Голову Комісії штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення посадовими особами Адміністратора Фонду порядку адміністрування Фонду; порядку ведення персоніфікованого обліку учасників Фонду; нездійснення виплат учасникам Фонду у випадках, передбачених Законом України «Про економічний паспорт»; ненадання зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, передбачених Законом України «Про економічний паспорт»; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо адміністрування Фонду, порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності Фонду (шляхом накладення на посадових осіб Адміністратора Фонду штрафу від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення посадовими особами Адміністратора Єдиного соціального реєстру порядку здійснення персоніфікованого обліку відомостей про учасників Фонду (шляхом накладення штрафу від 1 тисячі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

2) запровадити кримінальну відповідальність за:

порушення інтересів учасників Фонду (передбачивши покарання штрафом від 3 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого);

порушення порядку надання послуг зберігача Фонду (передбачивши покарання штрафом від 8 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

неповідомлення про зменшення вартості активів Фонду (передбачивши покарання штрафом від 8 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

неналежне виконання умов договору про обслуговування Фонду зберігачем Фонду (передбачивши покарання штрафом від 8 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Необхідно також звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого тим же розробником проекту Закону України «Про економічний паспорт» (реєстр. № 6394-2 від 22.12.2021), яким передбачається створення Фонду – неприбуткової організації (непідприємницького товариства), яка функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим управлінням активами, а також здійснює виплати учасникам Фонду у порядку, визначеному законом. Відтак, практика застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 6397-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-2.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь» (реєстр. № 6397-1 від 22.12.2021), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394-2 у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інструментів системи державного фінансового контролю (реєстр. № 6330 від 19.11.2021), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є удосконалення інструментів системи державного фінансового контролю на державному, регіональному та місцевому рівні, яка сприятиме дотриманню законності та ефективності державного управління та управління державними фінансами, виявленню і попередженню порушень законодавства, які загрожують фінансовій безпеці держави, недопущенню зловживань у фінансовій сфері та шахрайства з державними ресурсами, посиленню контролю за найбільш ризиковими сферами, зокрема під час управління об’єктами державної власності. З цією метою законопроектом вносяться зміни до законів України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про банки і банківську діяльність», «Про управління об’єктами державної власності» та до Кодексу адміністративного судочинства України.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» пропонується, зокрема:

1) розширити права органу державного фінансового контролю (доповнення статті 10), а саме надати йому право:

здійснювати фотозйомку, звукозапис, відеозапис під час заходів державного фінансового контролю з метою збору доказів, фіксації фактів порушень законодавства;

створювати інтегровані автоматизовані системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю, забезпечувати їх функціонування під час якого отримувати, обробляти, накопичувати та користуватися інформацією з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз) даних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зокрема щодо управління та використання публічних коштів, діяльності суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки, та забезпечувати їх захист;

доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

під час державного фінансового контролю перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції, об’єкта, що контролюється;

2) посилити правове становище посадових осіб органу державного фінансового контролю, встановивши, що перешкоджання діяльності посадових осіб органу державного фінансового контролю у здійсненні заходів державного фінансового контролю, а також пов’язаних з ними зустрічних звірок або збору інформації (у тому числі невиконання (неналежне виконання) законних вимог посадових осіб органів державного фінансового контролю щодо надання інформації та/або документів під час проведення заходів державного фінансового контролю, а також пов’язаних з ними зустрічних звірок або збору інформації, надання недостовірної (неправдивої, неточної) інформації та/або документів, надання інформації та/або документів не в повному обсязі, порушення встановлених строків надання інформації та/або документів, ненадання персональних даних для складання протоколу про адміністративне правопорушення, створення інших перешкод посадовим особам органів державного фінансового контролю під час виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань та функцій) тягнуть за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства (доповнення статті 15).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект не потребує додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів, водночас можливе збільшення надходжень до державного бюджету, обсяг якого неможливо визначити через відсутність константних вихідних даних, викликане притягненням до адміністративної відповідальності винних осіб;

при цьому реалізація законопроекту в частині розробки інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органом державного фінансового контролю не матиме впливу на видатки державного та/або місцевих бюджетів, оскільки вже зараз орган державного фінансового контролю забезпечує розроблення та впровадження Інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю «е-аудитор» /далі – ІАСППР/ за рахунок коштів Міністерства цифрової трансформації за КПКВК 3505050 «Цифрова трансформація у сфері державного фінансового контролю».

З цього приводу слід зазначити, що:

у 2021 р. відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 р. № 375-р здійснено передачу частини бюджетних призначень, передбачених у 2021 р. Міністерству цифрової трансформації (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» (бюджетні призначення визначено у сумі 602 млн грн), зокрема Міністерству фінансів для Державної аудиторської служби з метою розроблення та впровадження ІАСППР – в сумі 10 млн грн (видатки розвитку);

паспортом відповідної бюджетної програми «Цифрова трансформація у сфері державного фінансового контролю» (код 3505050) на 2021 рік в межах таких видатків передбачено розробку і впровадження 2-х підсистем ІАСППР, що становитиме 22,2% рівня впровадження відповідної системи, за звітними даними такі видатки за 2021 р. проведено майже у повному обсязі (9999,8 тис. грн);

у державному бюджеті на 2022 рік за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» передбачено кошти у сумі 2.205,27 млн грн, згідно із статтею 24 Закону України «Про Національну програму інформатизації» пріоритетність фінансування окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації щорічно визначається Кабінетом Міністрів України в межах коштів, затверджених державним бюджетом.

Разом з тим, в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту звернуто увагу, що у законопроекті слова «створення інтегрованих автоматизованих систем» викладено у множині, тому реалізація відповідних положень не виключає створення та впровадження інших інформаційно-автоматизованих систем, а також модулів доступу до відповідних систем, реєстрів і банків (баз) даних, що може потребувати фінансове забезпечення за рахунок бюджету, проте наразі відсутній запит на відповідні послуги з необхідними фінансовими розрахунками.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України у першому читанні з наступним доопрацюванням з урахуванням зауважень Мінфіну, зокрема зауважено, що положення абзацу п’ятого підпункту 5 пункту 1 розділу І законопроекту (доповнення статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні») потребує уточнення тому, що його реалізація може створити стан юридичної невизначеності для суб’єкта персональних даних, володільця або розпорядника персональних даних, оскільки законами України не передбачено обов’язку суб’єкта персональних даних надавати їх органу державного фінансового контролю на його запит, не передбачено обов’язку володільця або розпорядника персональних даних надавати на запит цього органу такі дані без згоди суб’єкта персональних даних та не визначено складу, змісту, мети обробки персональних даних, які може бути передано зазначеному органу (зокрема норми Закону України «Про захист персональних даних» встановлюють, що склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки, обробка і поширення персональних даних мають здійснюватися за згодою суб’єкта персональних даних, поширення персональних даних без згоди відповідного суб’єкта або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом).

Зважаючи на зазначене, вбачається доцільним, керуючись частиною третьою статті 103 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який є одним з органів контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, для врахування його експертної думки при опрацюванні законопроекту.

Крім того, в абзаці п’ятому підпункту 5 пункту 1 розділу І законопроекту (доповнення до статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні») пропонується встановити кримінальну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність за «створення інших перешкод посадовим особам органів державного фінансового контролю під час виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань та функцій», тобто не запропоновано вичерпний перелік перешкод, за які наставатиме відповідальність, що може призвести до довільного застосування такого положення посадовими особами органів державного фінансового контролю. Отже, зазначене положення викладено у спосіб, що не відповідає принципу юридичної визначеності правової норми.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інструментів системи державного фінансового контролю (реєстр. № 6330 від 19.11.2021), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О., Лабою М.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування органу державного фінансового контролю, зокрема на впровадження ІАСППР, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі невжиття таким органом заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб - підприємців та підвищення прозорості їх діяльності (реєстр. № 5866 від 26.08.2021), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Леоновим О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких пропонується з 1 січня 2022 року, зокрема:

надати право податковим органам на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок отримувати від суб’єктів господарювання інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів;

встановити, що вимоги щодо обов’язку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, не застосовуються фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку першої і другої груп та платниками єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість;

змінити критерії віднесення до груп платників єдиного податку (зокрема: збільшити граничні обсяги доходів для платників єдиного податку другої та третьої груп на 300 розмірів мінімальної заробітної плати за кожну особу, яка перебуває з ними у трудових відносинах; встановити граничну кількість найманих працівників /не більше 10 осіб/ для платників єдиного податку третьої групи);

надати можливість фізичним особам - підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, вести облік доходів в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет та здійснювати автоматичне заповнення податкової декларації у разі ведення такого обліку через електронний кабінет;

звільнити платників єдиного податку другої-четвертої груп від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких:

- не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з обов’язковим відображенням доходів від продажу таких товарів (наданих послуг) за підсумками робочого дня у типовій формі, за якою здійснюється облік доходів платника єдиного податку, та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків (операторів поштового зв'язку, національних операторів та небанківських установ) для зарахування (переказу) на банківські рахунки платника єдиного податку;

визначити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій можуть застосовуватися за власним бажанням платниками єдиного податку, для яких таке застосування не є обов’язковим;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг), розрахункові операції за якими здійснені в безготівковій формі за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) із застосуванням електронних платіжних засобів;

запровадити відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням платіжних пристроїв (терміналів) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або за не надсилання (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа (у тому числі за вимогою покупця) шляхом застосування фінансових санкцій у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /за порушення, вчинене вперше/, 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) /за кожне наступне вчинене порушення/.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме спрощенню ведення малого бізнесу та податкового адміністрування, зменшенню податкового тиску на суб’єктів господарювання з боку контролюючих органів, створенню умов для детінізації малого бізнесу та стимулів до нарощування підприємницької активності, бізнес-ініціатив та свобод підприємницької діяльності, що в цілому забезпечить оздоровлення та посилення конкурентоспроможності економіки України

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може мати опосередкований вплив на показники бюджету, зокрема через створення можливості недобросовісним підприємцям показувати неповний обсяг доходів та ухилятися від оподаткування через звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій певних категорій платників податків. При цьому, відмічено, що оцінити вплив законопроекту неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, проте реалізація зазначених пропозицій може призвести до зменшення надходжень до бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб - підприємців та підвищення прозорості їх діяльності (реєстр. № 5866 від 26.08.2021), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Леоновим О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощення ведення господарської діяльності, підвищення її прозорості та створення умов для розвитку малого бізнесу (реєстр. № 5866-1 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

встановити, що вимоги щодо обов’язку вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, не застосовуються фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку першої і другої груп та платниками єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість;

змінити критерії віднесення до груп платників єдиного податку (зокрема: збільшити граничні обсяги доходів для платників єдиного податку другої та третьої груп на 500 розмірів мінімальної заробітної плати за кожну особу, яка перебуває з ними у трудових відносинах; встановити граничну кількість найманих працівників /не більше 10 осіб/ для платників єдиного податку третьої групи);

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощення ведення господарської діяльності, підвищення її прозорості та створення умов для розвитку малого бізнесу (реєстр. № 5866-1 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Качурою О.А., Вацаком Г.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження тимчасових заходів стосовно врегулювання поширення понадмережевого телебачення, до імплементації європейських стандартів у сферу медіа (реєстр. № 6363 від 01.12.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Галушком М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується, зокрема, визначити термін «понадмережеве телебачення (ОТТ-телебачення, OTT)» (а саме мовлення або надання програмної послуги в спосіб, коли мовник або провайдер програмної послуги не керує багатоканальною мережею, а Інтернет-сервіс провайдер, мережею якого надається послуга, не контролює зміст, якість та дотримання прав третіх осіб) та передбачити ліцензування мовлення з використанням ОТТ.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою запровадження тимчасових заходів врегулювання поширення традиційного телебачення і надання програмних послуг з використанням технології OTT, до імплементації європейських стандартів у сферу медіа;

запровадження ліцензування мовлення і надання програмних послуг з використанням ОТТ дасть змогу забезпечити рівні умови для розповсюдження програм традиційного телебачення, незалежно від організаційно-технологічних особливостей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, водночас може збільшити надходження до дохідної частини державного бюджету від сплати ліцензійного збору на мовлення, а визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження тимчасових заходів стосовно врегулювання поширення понадмережевого телебачення, до імплементації європейських стандартів у сферу медіа (реєстр. № 6363 від 01.12.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Галушком М.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про географічні зазначення спиртних напоїв (реєстр. № 6480 від 28.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект визначає особливості підготовки до реєстрації, використання та захисту географічних зазначень спиртних напоїв, а також контролю щодо таких географічних зазначень з метою запобігання практиці неправомірного використання зареєстрованих географічних зазначень спиртних напоїв, забезпечення високого рівня захисту споживачів, утвердження прозорості та добросовісної конкуренції на ринку спиртних напоїв.

Законопроектом, серед іншого, передбачається:

система контролю щодо географічних зазначень спиртних напоїв, зокрема, контроль щодо відповідності спиртних напоїв з зареєстрованими географічними зазначеннями вимогам специфікації шляхом здійснення оцінки відповідності органами з оцінки відповідності, створення Реєстру органів з оцінки відповідності в сфері географічних зазначень;

відповідальність за порушення законодавства у сфері географічних зазначень спиртних напоїв шляхом накладення штрафу в розмірі від 5 до 24 мінімальних заробітних плат.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів, додаткових матеріальних та інших витрат, оскільки законопроектом не передбачено створення нових державних органів чи їхніх підрозділів, тому визначені повноваження органів державної влади не виходитимуть за межі повноважень, визначених Законом України «Про правову охорону географічних зазначень», і не потребуватимуть залучення додаткових ресурсів. Зокрема, відмічено, що ведення Реєстру органів з оцінки відповідності в сфері географічних зазначень буде здійснюватися в табличному вигляді (Excel) в межах видатків, визначених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», а заходи державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері географічних зазначень спиртних напоїв будуть здійснюватися в межах видатків, визначених у державному бюджеті за бюджетними програмами: 1209010 «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»; 1209030 «Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»; 1209040 «Проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень та експертизи під час здійснення державного контролю (нагляду)».

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на показники дохідної та видаткової частин бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, оскільки відповідний закон вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про географічні зазначення спиртних напоїв (реєстр. № 6480 від 28.12.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь (реєстр. № 6396 від 06.12.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими пропонується:

віднести Фонд майбутніх поколінь (далі – Фонд) до неприбуткових організацій;

визначити, що доходи (прибутки) Фонду також використовуються на цілі, визначені Законом України «Про економічний паспорт»;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму доходу, одержаного платником податків з Фонду, а також кошти, які залучає Фонд на користь учасників Фонду відповідно до Закону України «Про економічний паспорт»;

набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про економічний паспорт».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є впровадження пільгових податкових механізмів щодо цільового використання коштів Фонду та звільнення від оподаткування виплат із Фонду;

прийняття законопроекту сприятиме ефективнішому використанню коштів Фонду та фінансовій підтримці молодого покоління з боку держави.

Слід звернути увагу, що законопроект є похідним від поданого Президентом України законопроекту про економічний паспорт (реєстр. № 6394), яким передбачається створення Фонду як юридичної особи, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду. Відтак, практична реалізація положень похідного законопроекту за реєстр. № 6396 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, у наступних роках після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394 реалізація положень законопроекту може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із запропонованим звільненням відповідних коштів від оподаткування цим податком.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь (реєстр. № 6396 від 06.12.2021), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у наступних роках після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6394). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національного бюро розслідування авіаційних подій (реєстр. № 6410 від 09.12.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України положеннями щодо недопустимості розкриття доказів, отриманих під час проведення технічного розслідування авіаційних подій та інцидентів, за винятком випадків, коли суд видає відповідну ухвалу з огляду на особливі обставини справи, та неможливості без ухвали суду залучити державного експерта або іншого компетентного фахівця уповноваженого органу з питань технічного розслідування авіаційних подій до участі в будь-яких процесуальних заходах у якості свідка.

Крім того, передбачено доповнити новою статтею 188-58 Кодекс України про адміністративні правопорушення та встановити адміністративну відповідальність за порушення Закону України «Про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національне бюро розслідування авіаційних подій», розкриття інформації, яка захищається цим Законом; перешкоджання діям уповноваженого з розслідування та його радників, державних експертів та технічного персоналу Національного бюро розслідування авіаційних подій; відмову надавати записи, інформацію та документи, що стосуються розслідування, шляхом їх приховування, зміни або знищення; не надання до Національного бюро розслідування авіаційних подій повідомлення чи обов’язкового звіту про подію особою, яка володіє інформацією про авіаційну подію чи інцидент, у вигляді штрафу в розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 170 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національного бюро розслідування авіаційних подій (реєстр. № 6410 від 09.12.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською А.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для протидії проявам дискримінації» (реєстр. № 6327-1 від 06.12.2021), поданий народним депутатом України Совсун І.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації у вигляді штрафів від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 8 500 гривень/.

Крім того, передбачається встановити кримінальну відповідальність за умисне зараження іншої особи особливо небезпечною інфекційною хворобою або її збудником у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для протидії проявам дискримінації» (реєстр. № 6327-1 від 06.12.2021), поданий народним депутатом України Совсун І.Р., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів (реєстр. № 6463 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху транспортних засобів більш як на вісімдесят кілометрів на годину у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме 3 400 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно із змінами до статей 221, 222, 235-1 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про такі правопорушення визначено розглядати судам, органами національної поліції та військовій інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за протоколами, складеними органами Національної поліції.

Відтак, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів (реєстр. № 6463 від 24.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком С.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо пом’якшення адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі або альтернативних видах рідкого і газового палива (реєстр. № 6379 від 02.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Припутнем Д.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 121-3, виокремивши положення щодо встановлення адміністративної відповідальності за керування водієм транспортним засобом, переобладнаним для роботи на газовому моторному паливі або альтернативних видах рідкого і газового палива, без дотримання встановленого порядку, у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 170 до 340 гривень/. Згідно з чинними нормами відповідальність за вищезазначені правопорушення була визначена у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становить 340 гривень/ та позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту може вплинути на зменшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, а також зазначено, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

З огляду на наведене, до законопроекту відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо пом'якшення адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі або альтернативних видах рідкого і газового палива (реєстр. № 6379 від 02.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Припутнем Д.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту (реєстр. № 6240-2 від 17.11.2021), поданий народними депутатами України Світличною Ю.О., Іонушасом С.К., Арешонковим В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

посилити кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому (загибель кількох осіб) або заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, шляхом збільшення строку позбавлення волі з трьох – десяти років до п’яти – п’ятнадцяти років;

встановити кримінальну відповідальність за повторне порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом, що спричинили смерть загибель кількох осіб у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років;

посилити кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілому чи загибель кількох осіб, шляхом збільшення строку позбавлення волі з п’яти – десяти років до восьми – дванадцяти років;

встановити кримінальну відповідальність за повторне порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило загибель кількох осіб, у вигляді позбавлення волі від дванадцяти до п’ятнадцяти років;

встановити кримінальну відповідальність осіб, які допустили до керування транспортним засобом особу, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням (позбавлення) волі на строк до п’яти років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/.

Реалізація запропонованих змін може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб (внаслідок встановлення та збільшення строків позбавлення волі), а також може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг якого оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту (реєстр. № 6240-2 від 17.11.2021), поданий народними депутатами України Світличною Ю.О., Іонушасом С.К., Арешонковим В.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення режиму функціонування критично важливих об’єктів інфраструктури (реєстр. № 6309 від 16.11.2021), поданий народним депутатом України Демченком С.О., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за порушення режиму функціонування критично важливих об’єктів інфраструктури у вигляді накладення штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років, з конфіскацією майна або без такої /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 170 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів (коштів від реалізації конфіскованого майна) та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі (арешту) за відповідний злочин.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення режиму функціонування критично важливих об’єктів інфраструктури (реєстр. № 6309 від 16.11.2021), поданий народним депутатом України Демченком С.О., Мазурашу Г.Г. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 130 Кримінального кодексу України щодо зменшення стигматизації та дискримінації людей, які живуть з ВІЛ (реєстр. № 6365 від 01.12.2021), поданий народним депутатом України Булах Л.В., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 130 Кримінального кодексу України, замінивши термін «вірус імунодефіциту людини» терміном «невиліковна інфекційна хвороба» та посилити кримінальну відповідальність за умисне зараження іншої особи невиліковною інфекційною хворобою, передбачивши відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про такий вплив, зауважуючи, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 130 Кримінального кодексу України щодо зменшення стигматизації та дискримінації людей, які живуть з ВІЛ (реєстр. № 6365 від 01.12.2021), поданий народним депутатом України Булах Л.В., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства (реєстр. № 6372 від 02.12.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 197-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання/неподання суб’єктом декларування декларації про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав), про подання документів для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав) у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 1 700 гривень/;

Поряд з тим, змінами до статей 221 і 222-2 цього Кодексу встановлюються повноваження районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про такі правопорушення.

Крім того, згідно із новою статтею 366-1 Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей про наявність (відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав) або про перебування (неперебування) в процедурі набуття (припинення) громадянства (підданства), або про подання документів для набуття громадянства (підданства) іноземної держави (іноземних держав) до декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства» у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 68 000 до 85 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку обмеження волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства (реєстр. № 6372 від 02.12.2021), поданий Президентом України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо посилення заходів безпеки пасажирів при здійсненні приміських та міжміських пасажирських перевезень (реєстр. № 6411 від 10.12.2021), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті пропонується зобов’язати перевізників обладнати пасажирські автобуси на приміських та міжміських маршрутах ременями безпеки, водіїв та пасажирів – користуватися такими ременями безпеки, а також пропонується встановити адміністративно-господарську відповідальність перевізників за невиконання вимог Закону у вигляді накладання штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне необладнане місце ременями безпеки /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 34 000 гривень/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація може призвести до збільшення надходжень до бюджету у зв’язку із запровадженням нових штрафних санкцій. Однак, відсутність вихідних даних, а також фінансово-економічних розрахунків не дозволила Мінфіну надати оцінку впливу його положень на бюджет.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо посилення заходів безпеки пасажирів при здійсненні приміських та міжміських пасажирських перевезень (реєстр. № 6411 від 10.12.2021), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення зазначених вище правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719) /додатковий розгляд/.

Відмітили:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 15 грудня 2021 року розглянув законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів реєстр. № 5719 /далі – законопроект № 5719/ та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроект за результатами розгляду у другому читанні прийняти в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Відповідно Комітет направив 15 грудня 2021 р висновок /№ 04-13/3-2021/392832 (762519)/ до Верховної Ради України щодо прийняття відповідного рішення.

Загалом в остаточній редакції законопроекту № 5719 пропонується унормувати питання, передусім, пов’язані з:

упорядкуванням положень щодо визначення частки зарахування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до бюджетів місцевого самоврядування та обов’язку Державної податкової служби і Казначейства здійснювати щомісячне зарахування такого податку до відповідних бюджетів і відповідальності цих органів за порушення таких вимог;

подальшим розвитком складових програмно-цільового методу у бюджетному процесі, зокрема в частині визначення терміну «бюджетна пропозиція», наділення головних розпорядників бюджетних коштів повноваженнями щодо складання і подання Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (місцевому фінансовому органу) бюджетних пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та встановлення їх відповідальності за включення недостовірних даних до таких пропозицій і порушення термінів їх подання;

поширенням вимог щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині управління об’єктами комунальної власності та уточненням норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо оприлюднення інформації про виконання державного бюджету та місцевих бюджетів;

уточненням складу доходів державного бюджету і місцевих бюджетів, серед яких зарахування до таких бюджетів плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, ліцензії на випуск та проведення лотерей, особливих видів мита та сезонного мита, податку на доходи фізичних осіб фізичними особами-власниками генеруючих установок за місцем розташування таких установок, коштів від викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України;

унормуванням на постійній основі питання спрямування на реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України, плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, що зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Окремо слід відмітити, що при доопрацюванні законопроекту № 5719 до другого читання передбачено унормувати деякі законодавчі ініціативи, запропоновані у відповідних законопроектах, а саме:

реєстр. № 2503 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) і реєстр. № 2503-1 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

реєстр. № 3970 щодо фінансової зацікавленості органів місцевого самоврядування в посиленні контролю за виконанням вимог законодавства на транспорті;

реєстр. № 4155 (щодо вдосконалення порядку фінансування інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку);

реєстр. № 4200 (щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку);

реєстр. № 4606 (щодо порядку розподілу надходжень від правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі в межах населених пунктів);

реєстр. № 4692 (щодо приведення у відповідність із Законом від 29.04.2021 № 1432-IX «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг»);

реєстр. № 5418 (щодо залучення населення до фізичної активності та занять спортом);

реєстр. № 5073 (щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки), реєстр. № 5073-1 (щодо спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту);

реєстр. № 5743 про внесення змін до статті 33 Кодексу;

реєстр. № 6062 (щодо узгодження із проектом Закону про державний бюджет на 2022 рік та деякими іншими законодавчими актами);

реєстр. № 6356 (щодо посилення соціального захисту громадян, які проживають на територіях зон спостереження атомних електростанцій).

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту № 5719 вищевказані законопроекти можуть вважатися по суті врахованими, а відтак втратять свою актуальність і не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді.

Водночас, варто звернути увагу, що під час розгляду законопроекту № 5719 у грудні 2021 року терміном введення в дію більшості його положень було визначене 1 січня 2022 року (термін, що вже минув). Тому, беручи до уваги вимоги статті 58 Конституції України, згідно із якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 5719 виникла необхідність переглянути терміни набрання чинності його положеннями та з огляду на зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до підготовленого Комітетом до другого читання станом на 15.12.2021 р. законопроекту № 5719 уточнити редакцію окремих положень законопроекту, врахувавши надані управлінням пропозиції. При цьому свою позицію щодо додаткового розгляду законопроекту № 5719 надано Мінфіном та авторами окремих пропозицій. Зважаючи на зазначене, пропонується уточнити остаточну редакцію окремих положень законопроекту № 5719, а саме:

1. З урахуванням зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України для приведення у відповідність до чинного законодавства пропонується уточнити редакцію:

1) підпункту 2 пункту 15 розділу І (зміни до частини восьмої статті 45 Кодексу), виклавши його в такій редакції:

«2) частину восьму викласти в такій редакції:

«8. У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевим бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду»;

2) пункту 21 розділу І (зміни до частини п’ятої статті 78 Кодексу), виклавши його в такій редакції:

«21. Частину п’яту статті 78 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевим бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду»;

3) абзацу третього пункту 25 розділу І (зміни до частини першої статті 100 Кодексу), виклавши його в такій редакції:

«абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період, у тому числі у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням повинна бути підтверджена органами стягнення».

2. З приводу набрання чинності законом пропонується пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту викласти в такій редакції:

«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

абзацу другого підпункту 1 та підпункту 3 пункту 16 розділу І законопроекту, які вводяться в дію з 1 квітня 2022 року;

абзацу четвертого підпункту 1 та абзаців п’ятого і шостого підпункту 2 пункту 11, абзаців четвертого і п’ятого пункту 12 розділу І, які вводяться в дію з 1 січня 2023 року;

підпункту 1 пункту 2 цього розділу, який вводиться в дію з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону».

При цьому слід відмітити, що за пропозиціями Мінфіну пропонується визначити терміном введення в дію положень абзацу другого підпункту 1 та підпункту 3 пункту 16 розділу І (щодо запровадження нового порядку зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до бюджетів місцевого самоврядування) – з 1 квітня 2022 року.

Крім того, пропонується визначити термін введення в дію положень підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ законопроекту № 5719 (зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу) – з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону (зважаючи, що згідно зі статтею 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць).

3. Поряд з тим, пропонується врахувати окремі пропозиції Мінфіну, а саме:

1) в абзаці сьомому підпункту 2 пункту 4 розділу І (зміни до частини восьмої статті 17 Кодексу) слово «кредитору» замінити словами «державі як кредитору» (щодо договору про надання кредитів, залучених державою);

2) враховуючи зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України в частині назви акцизного податку та пропозиції Мінфіну (у зв’язку із зміною терміну набрання чинності положенням про зміну механізму зарахування відповідного акцизного податку – з 1 квітня 2022 року), абзац другий підпункту 1 пункту 30 розділу І законопроекту (щодо редакції пункту 17-4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу) пропонується викласти в такій редакції:

«17-4. Установити, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період (березень 2022 року), податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31 березня 2022 року включно з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну зараховуються (здійснюються) до/з відповідного місцевого бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 квітня 2022 року».

4. Крім того, пропонується підтримати пропозиції авторів відповідних поправок та уточнити редакцію пунктів 22 і 23 розділу I законопроекту № 5719 (зміни до статей 87 і 89 Кодексу щодо фінансового забезпечення закладів у сфері охорони здоров’я та культури), а також відхилити пропозицію про нові вимоги до визначення загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу (підпункт 1 пункту 5 розділу І законопроекту № 5719 – зміни до абзацу першого частини третьої статті 18 Кодексу).

5. За зверненням народного депутата України Гетманцева Д.О. про відкликання наданих ним пропозицій, з порівняльної таблиці виключені його пропозиції 105 та 109 (щодо внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).

Згідно з проектом висновків щодо наданих пропозицій у порівняльній таблиці до законопроекту № 5719, підготовленій для додаткового його розгляду у другому читанні, запропоновано врахувати 38 пропозицій та відхилити 72 пропозиції (порівняльна таблиця надана членам Комітету).

Завершуючи доповідь, заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. запропонувала підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5719 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Трухін О.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив про підтримку основних змін при додатковому доопрацюванні до другого читання законопроекту № 5719, однак не підтримав запропонованих змін про відхилення пропозиції щодо встановлення нових вимог до визначення загального обсягу місцевого боргу, а також врегулювання у інший спосіб питання видатків на мистецькі школи.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо положень законопроекту № 5719, запропонованих для додаткового розгляду у другому читанні.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5719 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р.), поданий Президентом України, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р., поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., і за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р., поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., Морозом В.В.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта за реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р. /далі – законопроект № 6395/.

Законопроектом № 6395 пропонуються зміни до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно з якими передбачається:

перенести із загального фонду до джерел формування спеціального фонду такі доходи державного бюджету: 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім такої плати в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України /далі – рентна плата на нафту, газ та конденсат/, 100% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України /далі – рентна плата на нафту, газ та конденсат в межах континентального шельфу/, 70% рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення /далі – рентна плата на інші копалини загальнодержавного значення/ (виключення пунктів 5 і 5-1 з частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої цієї статті новими пунктами 13-9 і 13-10);

визначити цільове спрямування запропонованих джерел спеціального фонду на здійснення державних внесків до системи економічного паспорта (доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу пунктом 24);

встановити перехідний період, протягом якого будуть змінюватися частки зарахування відповідної рентної плати до загального і спеціального фондів державного бюджету (доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 52), а саме:

– у 2023 р. передбачається зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів у рівних частках: по 35% рентної плати на інші копалини загальнодержавного значення; по 47,5% рентної плати на нафту, газ та конденсат; по 50% рентної плати на нафту, газ та конденсат в межах континентального шельфу;

– починаючи з 2024 р. відсотки зарахування відповідної рентної плати щороку на 5 відсоткових пунктів збільшуються до спеціального фонду і зменшуються до загального фонду (крім останнього року такого збільшення та зменшення для відсотків щодо рентної плати на нафту, газ та конденсат, в якому вони на 2,5 відсоткових пункти збільшуються до спеціального фонду та зменшуються до загального фонду) до досягнення розмірів відрахувань, визначених новими пунктами 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу.

При цьому законопроектом № 6395 пропонується набрання чинності відповідного закону з 1 січня 2023 р., крім положень щодо перехідного періоду, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, у частині нормативів зарахування відповідної рентної плати на 2023 р.

У пояснювальній записці до законопроекту № 6395 вказано, що його прийняття обумовлено запровадженням нової інституції, а саме Фонду майбутніх поколінь /далі – Фонд/, і економічного паспорта та дозволить спрямувати частину відповідної рентної плати на фінансове забезпечення Фонду і економічного паспорта.

ІІ. До Комітету надійшли альтернативні до законопроекту № 6395 законопроекти: про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р. /далі – законопроект № 6395-1/ і про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта юного українця за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р. /далі –законопроект № 6395-2/.

При цьому за переважною більшістю положень законопроект № 6395-2 є подібним до законопроекту № 6395, основна відмінність полягає у пропозиції річного перехідного періоду щодо частки зарахування відповідної рентної плати до загального і спеціального фондів державного бюджету, а саме передбачається, що у 2022 р. відповідна рентна плата порівну розподіляється між загальним та спеціальним фондами (у законопроекті № 6395 аналогічне положення стосується 2023 р.), а з 2023 р. застосовуються розміри відрахувань, визначені новими пунктами 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу.

Натомість законопроектом № 6395-1 пропонується у складі державного бюджету з 2023 р. створити Державний фонд майбутніх поколінь, джерелом формування якого є не менше ніж 5% доходів загального фонду державного бюджету, визначених частиною другою статті 29 Кодексу, та кошти якого спрямовуються на накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів та виплатами учасникам Фонду (доповнення Кодексу новою статтею 24-5 та зміни до статей 33, 59, 61 і 87 Кодексу).

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2, опрацювання експертних висновків до них.

Президентом України подано законопроект № 6395 разом з системно пов'язаними законопроектами (про економічний паспорт за реєстр. № 6394 /далі – законопроект № 6394/, про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь за реєстр. № 6396 і про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь за реєстр. № 6397) та визначено їх як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Згідно з частиною четвертою статті 101 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.

Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

При цьому розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 25 – 28 січня 2022 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 24.01.2022 р.) передбачено на 27 січня п.р. законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 і системно пов’язані законопроекти (включаючи законопроект № 6394 та альтернативні до нього законопроекти) для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у висновках до законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 /листи від 18.01.2022 р. № 16/3-2022/13092 (805296), № 16/3-2022/13089 (805358) і № 16/3-2022/13586 (805814), копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету/ висловило окремі зауваження щодо них.

Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у висновках до законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 /листи від 20.12.2021 р. № 35020-05-2/39592, від 31.12.2021 р. № 35020-05-2/41237 і № 35020-05-2/41313, копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету/ висловлено окремі зауваження щодо них, при цьому зазначено, що законопроект № 6395 може бути прийнятий за основу з урахуванням наданих зауважень, а законопроекти № 6395-1 і № 6395-2 не підтримуються.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у своєму рішенні від 15.12.2021 р. № 109/5 /лист від 16.12.2021 р. № 04-15/03-2021/393034 (763537), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету/ рекомендує ухвалити рішення про прийняття за основу законопроекту № 6395 з урахуванням при його подальшому опрацюванні пропозицій цього Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2, проаналізовано експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Законопроектом № 6395 передбачається здійснення із спеціального фонду державного бюджету державних внесків до системи економічного паспорта, але у чинному законодавстві немає такої термінології. Разом з тим, законопроектом № 6394 пропонується, насамперед:

створити Фонд як юридичну особу, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду;

встановити, що джерелами формування активів Фонду є: державні внески (що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, що надійшли від сплати відповідних рентних платежів до спеціального фонду державного бюджету); інвестиційний дохід (що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду); сума штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду;

передбачити використання активів Фонду на: інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників Фонду, здійснення виплат учасникам Фонду (їх вигодонабувачам, спадкоємцям), а також на оплату послуг компаній з управління активами Фонду, зберігача Фонду, адміністратора Фонду, аудиторської фірми, яка проводить аудит фінансової звітності Фонду, членів Ради Фонду, сплату обов’язкових платежів та послуг, які надаються третіми особами, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням активами Фонду (при цьому річний граничний розмір витрат на оплату послуг відповідних осіб не може перевищувати 0,5% від чистої вартості активів Фонду);

визначити учасниками Фонду громадян України, народжених з 1 січня 2019 р., які мають право на отримання відповідної виплати (в основному при досягненні 18-річного віку);

передбачити щорічний державний внесок на одного учасника Фонду у розмірі двох мінімальних зарплат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється такий внесок, а також здійснення таких внесків на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років;

установити, що виплати із системи економічного паспорта можуть здійснюватися на навчання (отримання у закладах освіти України рівнів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти), купівлю власного житла на території України, переведення коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення, лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров'я;

набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію через рік з дня набрання ним чинності.

Авторами законопроектів № 6395-1 і № 6395-2 також подано системно пов’язані законопроекти про економічний паспорт за реєстр. № 6394-2 і про економічний паспорт юного українця за реєстр. № 6394-3 відповідно, якими передбачається унормування питань створення Фонду і функціонування системи економічного паспорта.

Отже, законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 є похідними від законопроектів № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 відповідно, на що ГНЕУ також звернуто увагу та зауважено, що рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду законопроектів № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 відповідно. Загалом з метою узгодженості правових норм законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 доцільно розглядати після прийняття одного з базових законопроектів (№ 6394, № 6394-2 чи № 6394-3), оскільки у разі його неприйняття внесення змін до Кодексу втратить сенс.

Варто також зазначити, що Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який визначено головним комітетом з опрацювання законопроекту № 6394 та альтернативних законопроектів, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за підсумками розгляду зазначених законопроектів прийняти за основу законопроект № 6394.

2. Реалізація положень законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 впливатиме на доходи державного бюджету в частині їх зменшення за загальним фондом і збільшення за спеціальним фондом та потребуватиме джерел компенсації відповідних втрат надходжень загального фонду для забезпечення витрат загального фонду державного бюджету, зокрема видатків на охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення, освіту, національну безпеку і оборону в середньостроковій перспективі, що теж зауважено Мінфіном.

При цьому законопроекти № 6395 і № 6395-1 не матимуть впливу на показники бюджету у 2022 р. (оскільки передбачається набрання чинності відповідних законів з 01.01.2023 р.). Натомість законопроектом № 6395-2 пропонується врегулювати дане питання вже у 2022 р., що призведе до розбалансування показників державного бюджету на 2022 рік.

Зазначене не відповідає визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України та не узгоджується з частиною третьою статті 95 Конституції України (згідно з якою держава прагне до збалансованості бюджету України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на п.р. визначено планові доходи загального фонду державного бюджету загалом у сумі 1.182,9 млрд грн, з них планові надходження відповідної рентної плати (код 13030000) – у сумі 65,76 млрд грн. За оцінкою Мінфіну, реалізація законопроекту № 6395 призведе до зменшення (втрат) доходів загального фонду у 2023 р. на 31,3 млрд грн, законопроекту № 6395-1 – на 58,6 млрд грн (в умовах п.р.), а законопроекту № 6395-2 – на 62,6 млрд грн (при цьому у 2022 р. – на 32,9 млрд грн).

До законопроектів № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 6394 тільки вказано, що: перший річний державний внесок у 2023 р. становитиме 21,8 млрд грн з розрахунку 2 розмірів мінімальної зарплати (7176 грн) та прогнозної статистики народжуваності; на момент перших виплат у 2037 р. сума коштів фонду становитиме 1.832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з розрахунку 626.125 грн на одного учасника Фонду.

3. У контексті загальної оцінки впливу на показники бюджету зазначеної законодавчої ініціативи (йдеться одночасно про законопроект № 6394 і похідний від нього законопроект № 6395) доцільно звернути увагу на відповідні міркування, висловлені ГНЕУ і Мінфін у своїх експертних висновках до законопроекту № 6394 (при цьому такі міркування є актуальними щодо альтернативних законопроектів).

Зокрема, ГНЕУ вважає, що запропонований законопроектом № 6394 Фонд має ознаки фондів заощаджень суверенного багатства (суверенних фондів), що створюються переважно у державах з великою часткою добувної промисловості, які мають «надлишкові» ресурси та/або профіцит бюджету чи невеликий міжнародний борг, натомість на даний час в Україні немає таких «надлишкових» ресурсів, а бюджетний дефіцит є хронічним і державний борг є значним. На думку ГНЕУ, з огляду на сучасний стан державних фінансів та національної економіки, до законопроекту № 6394 потрібно фінансово-економічні розрахунки, які мали б ілюструвати (у річному розрізі):

навантаження на державний бюджет у частині вказаних платежів, яке щорічно зростатиме, насамперед, у перші 18 років, тобто до моменту перших виплат, внаслідок щорічного збільшення контингенту учасників Фонду за рахунок новонароджених та підвищення розміру мінімальної зарплати, яка є критерієм прив’язки розміру щорічного державного внеску на одного учасника Фонду;

компенсатори дефіциту державного бюджету в сумі державних внесків до Фонду, оскільки з використанням рентної плати для формування Фонду постає питання, за рахунок чого мають фінансуватися видатки державного бюджету, які на даний час фінансуються за рахунок надходжень від відповідних рентних платежів;

Мінфіном зазначено, що на сьогодні актуальним є питання здійснення загальної оцінки досягнутих цілей та очікуваних соціально-економічних результатів від реалізації змін до законодавства щодо соціальної підтримки населення (так, значне збільшення допомоги при народженні дитини у 2011 р. мало нетривалий ефект, а запровадження з 01.09.2018 р. одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» з метою стимулювання народжуваності та покращення матеріального стану сімей з дітьми не призвело до зростання народжуваності), а також необхідність реформування системи надання державних допомог шляхом забезпечення надання державної підтримки виключно на адресних та соціально справедливих засадах, з урахуванням уніфікованих критеріїв обрахунку сукупного доходу сім’ї та її фінансово-майнового стану.

4. За розрахунками Мінфіну, виходячи з положень законопроекту № 6395 у 2023 р. державний внесок до Фонду становитиме 31,3 млрд грн. Натомість згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 6394 перший річний державний внесок у 2023 р. становитиме лише 21,8 млрд грн (про що зазначено вище). У зв’язку з цим, Мінфін вважає, що положення законопроектів № 6394 і № 6395 не узгоджені між собою, зокрема не визначено, куди саме та як витрачатиметься решта коштів державного внеску в сумі 9,5 млрд грн у 2023 р., при тому що з 2024 р. зарахування відповідної рентної плати до спеціального фонду державного бюджету зростатиме кожного року на 5 відсоткових пунктів. Відтак, Мінфін пропонує при доопрацюванні законопроекту № 6395 врегулювати питання напрямів витрачання решти коштів державного внеску в сумі 9,5 млрд грн у 2023 р. та подальших роках.

5. Окремі положення законопроекту № 6395-1 не узгоджуються між собою та з нормами Кодексу, зокрема:

положення про спрямування коштів Державного фонду майбутніх поколінь (який створюється у складі державного бюджету) на накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів та виплатами учасникам Фонду (частини перша і друга нової статті 24-5 Кодексу) не в повній мірі узгоджується з положенням про включення до видатків державного бюджету лише видатків на здійснення державних внесків до Фонду (новий пункт 16-1 частини першої статті 87 Кодексу);

у законопроекті № 6395-1 визначається джерело формування Державного фонду майбутніх поколінь, але цей Фонд не передбачається у складі спеціального фонду державного бюджету. З цього приводу Мінфін зауважує, що законопроект № 6395-1 порушує норми частини третьої статті 13 Кодексу (згідно з якими складовими частинами спеціального фонду бюджету, серед іншого, є: доходи бюджету, які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету).

6. Законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного та іншого законодавства, наприклад:

у законопроектах № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 терміни набрання чинності відповідних законів відрізняються від передбачених у базових законопроектах № 6394, № 6394-2 і № 6394-3 терміни набрання чинності та введення в дію відповідних законів. Тому для забезпечення узгодженості правових норм такі терміни необхідно синхронізувати, на що також звернули увагу ГНЕУ і Мінфін;

у законопроектах № 6395 і № 6395-2 вбачається недоцільним доповнення абзаців перших частин другої і третьої статті 29 Кодексу посиланням на новий пункт 52 розділу VI Кодексу, в якому на перехідний період передбачаються інші частки зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів державного бюджету, при цьому зазначається «як виняток із положень пунктів 13-9 та 13-10 частини третьої статті 29 цього Кодексу». ГНЕУ зауважує, що таке доповнення є некоректним, оскільки вказаний новий пункт 52 має тимчасовий характер дії;

у законопроекті № 6395 доцільно доопрацювати редакцію нового пункту 52 розділу VI Кодексу з метою однозначного тлумачення і чіткого розуміння норми щодо часток зарахування відповідної рентної плати до загального та спеціального фондів державного бюджету у кожному році перехідного періоду;

у законопроекті № 6395-1 потрібно уточнити застосування термінів «Державний фонд майбутніх поколінь» і «Фонд майбутніх поколінь» для усунення неузгодженості і плутанини понять.

7. Окремо варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Кодексу, якими пропонується змінити пропорції зарахування відповідної рентної плати між загальним та спеціальним фондами державного бюджету або між державним і місцевими бюджетами та визначити цільове спрямування відповідної рентної плати в інший спосіб, ніж передбачається законопроектами № 6395 і № 6395-2, зокрема, мова йде про такі законопроекти:

реєстр. № 5812 від 20.02.2021 р. щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що зараховується за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів;

реєстр. № 6122 від 01.10.2021 р. щодо збільшення відсотку зарахування до загального фонду місцевих бюджетів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

реєстр. № 6228 від 27.10.2021 р. щодо забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази України.

У рішенні Комітету з питань екологічної політики та природокористування щодо законопроекту № 6395 теж наведено вищевказані законопроекти, запропоновано прискорити їх розгляд та узгодження між собою, а також запропоновано для збалансованого формування Фонду залучити частину коштів від продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 6395 (чи законопроекту № 6395-2) вищевказані законопроекти за реєстр. № 5812, № 6122 і № 6228 втратять свою актуальність та не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гнатенко В.С., Крулько І.І., Копанчук О.Є., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., перший заступник Міністра економіки України Кудін Д.І. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку представлено законопроект № 6395 першим заступником Міністра економіки України Кудіним Д.І., а законопроект № 6395-2 – його співавтором, народним депутатом України Гнатенком В.С.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфіном опрацьовано законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 та пропонується розглянути законопроект № 6395 (як такий, що відповідає бюджетному законодавству) та відхилити законопроекти № 6395-1 і № 6395-2 (як такі, що не відповідають бюджетному законодавству).

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.

Заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. поінформувала про попередній розгляд даного питання у Комітеті та запропонувала ухвалити рішення Комітету згідно з підготовленим проектом ухвали /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти № 6395, № 6395-1 і № 6395-2 включити до порядку денного сесії, розглянути у першому читанні після прийняття за основу законопроекту № 6394 та за результатами такого розгляду законопроект № 6395 прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену заступником Голови Комітету Копанчук О.Є. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта (реєстр. № 6395 від 06.12.2021 р), поданий Президентом України, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6395-1 від 22.12.2021 р., поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., і за реєстр. № 6395-2 від 22.12.2021 р., поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., Морозом В.В., включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, розглянути у першому читанні після прийняття за основу законопроекту про економічний паспорт (реєстр. № 6394) та за результатами такого розгляду законопроект за реєстр. № 6395 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 3.

4. Слухали:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090) /продовження розгляду/.

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090 від 17.02.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект № 5090/, прийнято 20 травня 2021 року Верховною Радою України у першому читанні за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 5090 з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету від 28 квітня 2021 року (йдеться про висновок Комітету щодо підготовки законопроекту № 5090 до розгляду у першому читанні згідно з рішенням Комітету від 28.04.2021 р. (протокол № 86) /далі – висновок Комітету від 28.04.2021 р./) відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.05.2021 р. № 1465-ІХ/.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 5090 має на меті забезпечення практичного застосування норм законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію» для усіх сфер діяльності в частині врегулювання фінансових питань, зокрема, надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства /далі – ДПП/ в реалізації суспільно значущих проектів на умовах ДПП, у т.ч. концесії, а також забезпечення умов для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації і створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значущих послуг. Законопроектом № 5090 передбачається внести зміни до окремих норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ з набранням їх чинності з 1 січня 2022 року, насамперед щодо: визначення терміну «довгострокове зобов’язання у рамках здійснення державно-приватного партнерства (концесії)» /далі – довгострокове зобов’язання у рамках ДПП/, процедур планування і здійснення видатків бюджету на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП (включаючи встановлення обмежень щорічних обсягів таких видатків), особливостей врегулювання бюджетних питань в частині ДПП щодо автомобільних доріг загального користування, порядку зарахування до бюджетів платежів, пов’язаних з ДПП.

Частиною першою статті 116 Регламенту визначено, що: пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу, а також можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу; головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради (такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту) і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні.

Відповідно до статті 116 Регламенту у встановлені строки /не пізніше 3 червня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 5090, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 154 пропозицій. При цьому більшість поданих пропозицій передбачають внесення змін до тексту законопроекту № 5090, а також до інших норм Кодексу згідно з пропозиціями і зауваженнями, наведеними у висновку Комітету від 28.04.2021 р., відтак відповідають вимогам частини першої статті 116 Регламенту і Постанові Верховної Ради України від 20.05.2021 р. № 1465-ІХ. Однак декілька поданих пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 5090.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету /далі – підкомітет/ за участю представників Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/, Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, Міністерства інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/, Державного агентства автомобільних доріг України та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту № 5090 пропонується врахувати передусім пропозиції, пов’язані з пропозиціями і зауваженнями, наведеними у висновку Комітету від 28.04.2021 р. (включаючи зауваження і пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ і Мінфіну до законопроекту № 5090), та ряд інших пропозицій, зокрема щодо:

застосування у Кодексі терміну «довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства» з його уточненим визначенням, вказавши, що до таких зобов’язань належать зобов’язання концесієдавця за концесійним договором, укладеним згідно з Законом України «Про концесію», щодо здійснення на користь концесіонера передбачених зазначеним договором платежів, а також внесення змін до положень законопроекту № 5090 щодо невикористання далі у тексті Кодексу термінів «концесія», «концесійний договір», «концесієдавець» і «концесіонер» поряд з відповідною термінологією ДПП – шляхом уточнення редакції відповідних змін до статей 2, 22, 23, 24-2, 30, 33, 35, 38, 48, 61, 71, 76 Кодексу /для лаконічного викладу положень Кодексу та узгодження правових норм, оскільки концесія є однією з форм ДПП, на що також звернуто увагу у висновку ГНЕУ/;

передбачення реєстраційного внеску, що сплачується відповідно до Закону України «Про концесію», як окремого виду платежу у складі доходів спеціального фонду державного і місцевих бюджетів замість включення такого внеску до складу власних надходжень бюджетних установ – шляхом виключення змін до статті 13 Кодексу та доповнення частини 3 статті 29 Кодексу новим пунктом 6-7 /для узгодження з Законом України «Про концесії» з урахуванням пропозицій Мінфіну/;

непередбачення видатків на ведення реєстру довгострокових зобов’язань в рамках ДПП у спеціальному фонді державного бюджету за рахунок частини концесійних платежів – шляхом уточнення редакції нового пункту 1-1 частини 4 статті 30 Кодексу /такий реєстр має вести Мінекономіки в рамках виконання своїх завдань у сфері ДПП і фінансове забезпечення цього заходу має здійснюватися в межах видатків, передбачених на функціонування Мінекономіки у загальному фонді державного бюджету/;

унормування питання про зарахування одноразової фіксованої плати, визначеної концесійним договором, та коштів, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції відповідно до умов концесійного конкурсу, до загального фонду державного бюджету та бюджету розвитку місцевих бюджетів – шляхом доповнення частини 2 статті 29 Кодексу новим пунктом 52-1 і частини 1 статті 71 Кодексу новим пунктом 4-4 /такі платежі передбачені частиною 6 статті 34 і частиною 4 статті 15 Закону України «Про концесію»/;

визначення загального обсягу щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності не вище 30% доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування доходів, визначених пунктами 1 і 1-1 частини 1 статті 64, пунктом 1 частини 1 статті 66 Кодексу, та міжбюджетних трансфертів) замість обмеження надходженнями місцевих податків і зборів – шляхом уточнення редакції абзацу четвертого нової частини 17 статті 23 Кодексу /для узгодження правових норм з урахуванням пропозиції Мінфіну, оскільки місцеві податки і збори не належать до доходів обласних і районних бюджетів/;

перенесення концесійних платежів щодо об’єктів комунальної власності із загального фонду місцевих бюджетів до складу надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів з уточненням викладу відповідного положення – шляхом виключення пункту 34 частини 1 статті 64, пункту 5 частини 1 статті 64-1, пункту 29 частини 1 статті 66 Кодексу та доповнення частини 1 статті 71 Кодексу новим пунктом 4-3 /зважаючи, що законопроектом № 5090 видатки на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності включено до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів, а також з огляду на спрямованість ДПП і концесії на розвиток відповідних сфер та реалізацію інвестиційних проектів/;

передбачення у прогнозі місцевого бюджету положень щодо загального обсягу довгострокових зобов’язань у рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків на виконання таких зобов’язань – шляхом доповнення частини 7 статті 75-1 Кодексу новим пунктом 6-2 /з метою застосування щодо місцевих бюджетів єдиних правил середньострокового бюджетного планування, визначених відносно державного бюджету, зокрема для узгодження із запропонованими законопроектом № 5090 змінами до частини 9 статті 33 Кодексу/;

доповнення повноважень органів державного фінансового контролю в частині контролю за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у рамках ДПП умовам договору, укладеного в рамках ДПП, та вимогам бюджетного законодавства – шляхом доповнення частини 1 статті 113 Кодексу новим пунктом 4-2 /з метою унормування питання щодо здійснення такими органами належного контролю за взяттям довгострокових зобов’язань у рамках ДПП/;

визначення загального обсягу щорічних видатків на виконання довгострокових зобов’язань у рамках ДПП в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат щодо будівництва і подальшої експлуатації автомобільної дороги не вище 30% обсягу джерел формування державного дорожнього фонду в частині доходів державного бюджету (при цьому лише тих, що спрямовуються безпосередньо на фінансове забезпечення робіт щодо доріг державного і місцевого значення) замість обмеження 50% загального обсягу таких джерел – шляхом уточнення редакції абзацу третього нової частини 17 статті 23 та пунктів 1 і 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу /для недопущення ситуації щодо значного скорочення коштів державного дорожнього фонду, які безпосередньо спрямовуються на фінансове забезпечення робіт щодо доріг/;

включення змін до пункту 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» для приведення у відповідність до положень пункту 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу (із змінами, передбаченими законопроектом № 5090) та чинної редакції частини другої статті 103-1 Кодексу /з метою узгодження правових норм/;

внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних уточнень та поправок для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного та іншого законодавства, а також для забезпечення узгодженості положень остаточної редакції законопроекту № 5090 з урахуванням врахованих пропозицій.

Разом з тим, підкомітетом пропонується відхилити пропозиції, які не є предметом регулювання законопроекту № 5090 і відповідно не відповідають вимогам частини першої статті 116 Регламенту, а також пропозиції стосовно запровадження довгострокових зобов’язань щодо фінансування автомобільних доріг загального користування державного значення, які дублюють положення альтернативного законопроекту за реєстр. № 5090-1, з приводу чого у висновку Комітету від 28.04.2021 р. наведені суттєві зауваження (з урахуванням відповідних зауважень ГНЕУ, Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури) і такий законопроект за результатами розгляду у першому читанні Верховною Радою України 20 травня 2021 р. не прийнято.

Загалом підкомітетом пропонується врахувати 60 пропозицій (з них 14 – врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5090 прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 5090, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок /копія проекту порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 (підготовленого підкомітетом для розгляду на засіданні Комітету 22.09.2021 р.) надана народним депутатам України – членам Комітету і додається/.

На засіданні Комітету від 22.09.2021 р. (протокол № 101) дане питання розглянуто, але не прийнято остаточне рішення щодо підготовленого до другого читання законопроекту № 5090, зважаючи на звернення Голови Рахункової палати Пацкана В.В. з проханням доповнити законопроект № 5090 положенням про здійснення Рахунковою палатою контролю за виконанням довгострокових зобов’язань у рамках ДПП. У зв’язку з цим, до Комітету надійшла пропозиція Рахункової палати до законопроекту № 5090 в частині змін до частини першої статті 110 Кодексу (лист від 23.09.2021 р. № 12-2266, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету). Поряд з тим, на основі зазначеної пропозиції Рахункової палати народним депутатом України Молотком І.Ф. подано на розгляд Комітету відповідну додаткову пропозицію до законопроекту № 5090 (лист від 29.10.2021 р. № 361д9/5-2021/333641 (688521), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету і додається).

Поряд з тим, народними депутатами України Пушкаренком А.М. і Пашковським М.І. подано на розгляд Комітету додаткові пропозиції до законопроекту № 5090: про внесення змін до статей 2, 24-2, 29, 30, 33, 48, 59 і 61 Кодексу та доповнення Кодексу новою статтею 24-5 щодо створення державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду державного бюджету та доповнення джерел формування державного дорожнього фонду, про доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 3-7 щодо особливостей здійснення місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель, а також про доповнення підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України новим пунктом 80 щодо тимчасового (до 31.12.2024 р.) запровадження пільгової ставки оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7% операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (лист від 26.01.2022 р. № 78д9/5-2022/22013 (814796), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету і додається). Разом з тим, такі пропозиції не є предметом регулювання законопроекту № 5090, при цьому:

запропоновані положення щодо створення державного фонду внутрішніх водних шляхів призведуть у п.р. передусім до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету і перерозподілу коштів державного дорожнього фонду (що потребує внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» для узгодження правових норм та дотримання збалансованості державного бюджету);

запропоновані положення щодо доповнення джерел формування державного дорожнього фонду є аналогічними до положень урядового законопроекту про внесення змін до Кодексу щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування за реєстр. № 6088 і зможуть бути застосовані лише після законодавчого унормування відповідних нових джерел (що передбачається у системно пов’язаних урядових законопроектах: про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування за реєстр. № 6087, про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про плату за використання автомобільних доріг загального користування за реєстр. № 6089);

запропоноване положення щодо особливостей здійснення місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель містить ризики збільшення місцевого боргу;

запропоноване положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України саме у законопроекті № 5090 не узгоджується з нормами цього Кодексу, зокрема із статтею 2 (згідно з якою зміна положень Податкового кодексу України може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу).

Крім того, народними депутатами України Кузбитом Ю.М. і Тістиком Р.Я. подано на розгляд Комітету додаткову пропозицію до законопроекту № 5090 про доповнення частини першої статті 87 Кодексу новим пунктом 22 щодо включення до видатків державного бюджету видатків на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, програми підтримки та програми розвитку державних некомерційних підприємств, крім випадків участі державного некомерційного підприємства в ДПП (лист від 26.01.2022 р. № 307д9/5-2022/21797 (814548), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету). Така пропозиція теж не є предметом регулювання законопроекту № 5090, при цьому надання підтримки державним некомерційним підприємствам всіх галузей економіки не узгоджується з нормами Господарського кодексу України та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», оскільки створюватиме нерівні конкурентні умови, а також з нормами Кодексу, якими передбачається спрямування коштів державного бюджету на виконання державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, а не на підтримку державних підприємств, водночас надання підтримки зазначеним підприємствам у сфері охорони здоров’я не потребує додаткового законодавчого унормування (може бути реалізовано відповідно до підпункту “є” пункту 8 частини першої статті 87 Кодексу).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітет Верховної Ради при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради. Отже, у разі підтримки на засіданні Комітету вищезазначених додаткових пропозицій їх потрібно включити до порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 за авторством народних депутатів України – членів Комітету, які підтримають таку пропозицію. У зв’язку з цим, щодо такого рішення доцільно забезпечити поіменні результати голосування, для чого необхідно спочатку прийняти відповідне процедурне рішення (яке згідно з частиною третьою статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» має бути підтримано не менш як третиною присутніх на засіданні членів Комітету).

Слід також зазначити, що наразі потребує перегляду пункт 1 розділу ІІ законопроекту № 5090 щодо терміну набрання чинності і введення в дію відповідного закону, оскільки передбачена дата 1 січня 2022 року вже минула.

Потрібно звернути увагу, що розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 25 – 28 січня 2022 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 24.01.2022 р.) передбачено на 27 січня п.р. питання про розгляд законопроекту № 5090 у другому читанні.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Копанчук О.Є. зазначила, що у Комітеті напрацьовано рекомендації для прийняття остаточного рішення щодо підготовки до другого читання законопроекту № 5090 з послідовністю голосувань /зазначені рекомендації надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються/, зокрема пропонується Комітету: 1) врахувати 60 пропозицій (з них 14 – врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції у проекті порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 (підготовленому у підкомітеті та наданому членам Комітету на засіданні Комітету 22.09.2021 р.) з уточненням положення про набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію з 01.04.2022 р.; 2) визначитися на засіданні Комітету щодо доцільності включення додаткових пропозицій (зокрема поданих народними депутатами України Пушкаренком А.М., Молотком І.Ф. та Кузбитом Ю.М.) за авторством членів Комітету до порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 та врахування таких пропозицій, при цьому забезпечивши поіменні результати голосування; 3) рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5090 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту № 5090, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Пушкаренко А.М., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., заступник Міністра економіки України Грибан О.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., виконавчий директор Асоціації міст України Слобожан О.В.

Зокрема, заступник Міністра економіки України Грибан О.О. повідомив, що Мінекономіки в цілому підтримується підготовлений до другого читання законопроект № 5090. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що підготовлений до другого читання законопроект № 5090 опрацьовано Мінфіном і може бути розглянуто, разом з тим, висловив зауваження і застереження щодо більшості додаткових пропозицій до законопроекту № 5090. Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернувся до членів Комітету з проханням підтримати додаткову пропозицію до законопроекту № 5090 про здійснення Рахунковою палатою контролю за виконанням довгострокових зобов’язань у рамках ДПП.

При цьому за пропозицією заступника Голови Комітету Копанчук О.Є. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. спочатку поставив на голосування пропозицію врахувати 60 пропозицій (з них 14 – врахувати частково або редакційно) і відхилити 94 пропозиції у проекті порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 (підготовленому у підкомітеті та наданому членам Комітету на засіданні Комітету 22.09.2021 р.) з уточненням положення про набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування, та введення його в дію з 01.04.2022 р. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Затим, після прийняття відповідного процедурного рішення було почергово представлено, обговорено і поставлено на поіменне голосування 4 додаткові пропозиції (на яких наполягали їх ініціатори) щодо їх включення до порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 та врахування, за результатами такого голосування ці пропозиції додатково включено до порівняльної таблиці до законопроекту № 5090 за авторством відповідних народних депутатів України – членів Комітету, зокрема:

додаткову пропозицію щодо створення державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду державного бюджету та доповнення джерел формування державного дорожнього фонду (ініційовану народним депутатом України Пушкаренком А.М.) підтримали 27 народних депутатів України – членів Комітету (Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.);

додаткову пропозицію щодо особливостей здійснення місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель (ініційовану народним депутатом України Пушкаренком А.М.) підтримали 22 народних депутата України – члена Комітету (Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Шпак Л.О.);

додаткову пропозицію щодо тимчасового (до 31.12.2024 р.) запровадження пільгової ставки оподаткування податком на додану вартість в розмірі 7% операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (ініційовану народним депутатом України Пушкаренком А.М.) підтримали 25 народних депутатів України – членів Комітету (Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Шпак Л.О.);

додаткову пропозицію щодо здійснення Рахунковою палатою контролю за виконанням довгострокових зобов’язань у рамках ДПП (ініційовану народним депутатом України Молотком І.Ф.) підтримали 17 народних депутатів України – членів Комітету (Крулько І.І., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Шпак Л.О.).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5090 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту№ 5090, з урахуванням підтриманих пропозицій та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090), прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на сьому сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий – липень 2022 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/, що наданий у матеріалах до засідання та додається, передбачає основні напрями його діяльності, насамперед, законопроектної. Основою законотворчої роботи Комітету в період сьомої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2023 – 2025 роки, звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», щорічного звіту про діяльність Рахункової палати.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету у процесі виконання та контролю за виконанням державного бюджету у 2022 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) і контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Поряд з тим, на виконання доручення Голови Верховної Ради від 16 грудня 2021 року № 06/04-2021/392878 підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного сьомої сесії (як такі, що втратили актуальність, потребують доопрацювання або системно пов’язані та похідні від інших законопроектів чи з інших причин з відповідними поясненнями) /копія проекта листа з такими переліками законопроектів надана у матеріалах до засідання та додається/. При цьому пропонується:

1) не включати до порядку денного сьомої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

- законопроекти щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

реєстр. №№ 4585, 4624, 5041, 5087, 5287, 5298, 5329, 5575, 5615, 5780, 5824, 5854, 5891-1, 6006, 6011, 6166, 6218, 6260, 6261, 6261-1, 6304, 6391 – у зв’язку з завершенням бюджетного періоду 2021 року;

- законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 3014а (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму) та альтернативний до нього законопроект за реєстр. № 3014а-1 (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму) – оскільки порушені у цих законопроектах питання потребуватимуть перегляду відповідно до нових підходів до формування та застосування основних державних соціальних стандартів, закладених у законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення, реєстр. № 3515, який відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.06.2021 № 1507-IX прийнято за основу, а Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено його доопрацювати з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні;

реєстр. № 3082 (про внесення змін до статті 24-2 Бюджетного кодексу України) – оскільки законодавча пропозиція не відповідає поточним завданням розвитку транспортної інфраструктури, так, у 2021 та 2022 роках відповідно до положень законів про державний бюджет на 2021 та 2022 роки кошти державного дорожнього фонду на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм спрямовуються, як виняток із положень статті 24-2 Кодексу, на інші напрями, які є більш пріоритетними в сучасних умовах, у свою чергу Мінінфраструктури та не підтримує законопроект;

реєстр. № 4401 (щодо залучення додаткових джерел наповнення державного дорожнього фонду України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за реєстр. № 4348-1, який Верховною Радою 07.09.2021 р. знято з розгляду;

реєстр. № 5576 (щодо зобов’язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб за реєстр. № 5542-1 (який Верховною Радою прийнято за основу 30.06.2021 р.), при цьому головним комітетом у підготовленому до другого читання базовому законопроекті за реєстр. № 5542-1 запропоновано повністю врегулювати питання, порушені у похідному законопроекті за реєстр. № 5576;

реєстр. № 6307 (про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям змін щодо удосконалення надання медичної допомоги) – оскільки положення підпункту "б" пункту 8 частини першої статті 87 Кодексу, до якого пропонується внести зміни, відповідно до Закону України від 07.12.2017 № 2233-VIII діяли до 1 січня 2020 року;

- інший законопроект:

реєстр. № 5132 (про внесення змін до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо мораторію на проведення податкових перевірок") – оскільки порушене питання не є предметом регулювання бюджетного законодавства і має унормовуватися шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (про що свідчить поданий автором законопроекту разом з іншими народними депутатами законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів за реєстр. № 5346).

2) не включати до порядку денного сьомої сесії та повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання окремі законопроекти, зважаючи на вимоги пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України та з огляду на таке:

- законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 2388 (щодо джерел формування спеціального фонду) – оскільки його положення за змістом містять тимчасовий характер, відтак їх юридично некоректно розміщувати у Бюджетному кодексі України (на що також звертає увагу у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/), законопроект не підтримується Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/, оскільки його реалізація призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» зупинено на 2022 рік дію системно пов’язаних із законопроектом норм частини першої статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»;

реєстр. № 3186 (щодо плати за здійснення процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти) – як такий, що за висновками Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ГНЕУ та Мінфін потребує доопрацювання, насамперед, на предмет узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, законів України «Про вищу освіту» та «Про освіту», а також надання фінансово-економічного обґрунтування;

реєстр. № 4347 (щодо запровадження державного фонду декарбонізації) – оскільки згідно з вимогами підпункту 2 пункту 4 розділу ІI «Прикінцеві положення» Закону України від 30.11.2021 р. № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» доручено Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо спрямування надходження від сплати екологічного податку за викиди двоокису вуглецю на заходи, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю (декарбонізацію) галузей, що передбачає унормування порушеного у законопроекті питання дещо в інший спосіб. Крім того, Мінфін і Міндовкілля не підтримують законопроект як такий, що призведе до розбалансування бюджету, неузгодженостей між нормами Бюджетного кодексу України в частині відсоткового співвідношення розподілу екологічного податку між бюджетами та неможливості реалізації відповідних положень в повному обсязі, а Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендує прийняти рішення щодо повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

реєстр. № 5472 (щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти) – як такий, що за висновками Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ГНЕУ та Мінфіну потребує доопрацювання відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, крім того, такий законопроект є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 71 Закону України «Про вищу освіту» щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти, реєстр. № 5471, який за висновком Комітету з питань освіти, науки та інновацій, як головного комітету з його розгляду, рекомендується Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

реєстр. № 5728 (щодо підтримки індустріального розвитку та інвестиційної діяльності) – оскільки законопроект призведе до недоотримання надходжень від приватизації державного майна до загального фонду державного бюджету у 2022 році і наступних 3 роках та розбалансування бюджетних показників, у зв’язку з чим не підтримується Мінфіном, а також потребує доопрацювання для узгодження з нормами Закону України від 07.09.2021 р. № 1710-IX Про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки» та деяких інших законодавчих актів України щодо залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом стимулювання створення індустріальних парків» та мінімізації ризиків можливих бюджетних втрат з урахуванням подальшого розгляду законопроектів про внесення змін до Податкового і Митного кодексів України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво за реєстр. № 5688 і № 5689 (прийнятих Верховною Радою за основу 16.12.2021 р.);

реєстр. № 5816 (про внесення змін до статті 30 Бюджетного кодексу України) – оскільки за висновками Мінфіну, Міністерства економіки України, Міністерства юстиції України законодавча пропозиція достатньо унормована чинним законодавством і може бути реалізована на підставі діючих положень Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", а Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, враховуючи пропозиції Міністерства культури та інформаційної політики України, пропонує законодавчу пропозицію викласти у новій редакції;

реєстр. № 5842 (у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів") – оскільки положення законопроекту порушують конституційні засади рівності всіх суб’єктів права власності перед законом та визначений статтею 7 Бюджетного кодексу України принцип єдності бюджетної системи (що забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів), у зв’язку з чим законопроект не підтримується Мінфіном;

реєстр. № 6228 (щодо забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази України) – як такий, що за висновком Мінфіну потребує доопрацювання, в якому зокрема зазначено про те, що положення законопроекту суперечать положенням Меморандуму про економічну і фінансову політику щодо нової 18-місячної Програми Stand-by для України, схваленого Радою директорів Міжнародного валютного фонду 09.06.2020, у частині зобов’язань України утримуватися від подальшої цільової прив’язки використання надходжень (за винятком видатків фонду боротьби з COVID-19) (Додаток І, розділ А «Бюджетна політика», пункт 2, підпункт «d»), а також враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту закону про державний бюджет на 2022 рік відповідні законодавчі пропозиції не було реалізовано;

3) не включати до порядку денного сьомої сесії окремі законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних законопроектів, а саме:

- законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 2253 і реєстр. № 2253-1 (щодо скасування військового збору) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від відповідних законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору за реєстр. № 2252 і № 2252-2 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду відповідного базового законопроекту, на що також звернуто увагу у висновку ГНЕУ;

реєстр. № 2465 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2367-1 і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2464 (які ще Верховною Радою не розглядалися, при цьому головний комітет пропонує законопроект за реєстр. № 2464 повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, а законопроект за реєстр. № 2367-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 2465-1 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 2465 (який пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії – див. пояснення вище), а відповідно до частин четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

реєстр. № 2744 (щодо ефективності використання коштів соціального страхування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування за реєстр. № 2743 (який відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.09.2021
№ 1759-IX прийнято за основу, а Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено його доопрацювати з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні), зважаючи на зазначене рішення щодо цього законопроекту має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту (таку ж позицію висловив Мінфін);

реєстр. № 3189 (щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3187 і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3188 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує відхилити законопроект за реєстр. № 3187, а законопроект за реєстр. № 3188 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 3632 (щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3543-1 і про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3631 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує повернути на доопрацювання законопроект за реєстр. № 3631, а законопроект за реєстр. № 3543-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 3705 (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку») – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку за реєстр. № 3704 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом не запропоновано для розгляду, а підготовлено доопрацьований законопроект з іншим способом врегулювання відповідного питання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4028 (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків-фізичної особи) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків-фізичної особи) за реєстр. № 4029 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4245 (щодо доходів від єдиного податку, що сплачується фізичними особами – підприємцями, зареєстрованими електронними резидентами) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні за реєстр. № 4240 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту, при цьому Верховною Радою 13.07.2021 р. прийнято за основу законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів за реєстр. № 5270 (яким дещо в інший спосіб передбачено унормувати питання, порушені у законопроекті за реєстр. № 4240);

реєстр. № 4251 (щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надрокористування за реєстр. № 4187-1 (який Верховною Радою 03.02.2021 р. заслухано та знято з розгляду) і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами за реєстр. № 4252 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4357 (щодо стимулювання розвитку енергосервісу) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу за реєстр. № 4356 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4357-1 (щодо особливостей реалізації енергосервісу на об'єктах державної та комунальної власності), що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 4357 (який пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;

реєстр. № 4370 (щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації за реєстр. № 4369 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4420 (щодо оптимізації судоустрою) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4417, про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4418, про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4419 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4575 (щодо коштів від приватизації об’єктів державної власності) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна за реєстр. № 4572 (який Верховною Радою прийнято за основу 15.07.2021 р.) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4615 (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) за реєстр. № 4614 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом пропонується прийняти за основу) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4671 (щодо встановлення окремих розрахункових величин) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) за реєстр. № 5045, про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин за реєстр. № 4670, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення за реєстр. № 5013 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4671-1 (щодо встановлення окремих розрахункових величин та прожиткового мінімуму) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 4671 (який пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;

реєстр. № 4686 (щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про Національну комісію з цінних паперів та бірж за реєстр. № 4684 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5150 (щодо запровадження довгострокових бюджетних зобов’язань з фінансування громадських послуг з перевезення пасажирів відповідно до стандартів Європейського Союзу та посилення фінансових гарантій забезпечення прав громадян на пільговий проїзд) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу за реєстр. № 5149 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5245 (у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку за реєстр. № 5244 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5443 (щодо зарахування доходів від продажу мінеральної сировини, що утворюється під час здійснення руслоочисних робіт) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду за реєстр. № 5442 (який ще Верховною Радою не розглядався, а Комітетом з питань екологічної політики та природокористування, що визначений головним з опрацювання законопроекту, прийняте рішення про направлення законопроекту до комітету для підготовки на повторне перше читання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5666 (щодо податку на експортний надприбуток) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на експортний надприбуток за реєстр. № 5664 і про внесення змін до Митного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток за реєстр. № 5665 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 5755 (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини за реєстр. № 5756 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5820 (щодо рейтингування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про рейтингування за реєстр. № 5819 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 6088 (щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування за реєстр. № 6087 і про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про плату за використання автомобільних доріг загального користування за реєстр. № 6089 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6191 (щодо державної підтримки кінематографії в Україні) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки кінематографу) за реєстр. № 6190 та про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні за реєстр. № 6194 (які ще Верховною Радою не розглядалися) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6290 (щодо доходів з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних, комунальних підприємств, установ, організацій) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок за реєстр. № 6289 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом пропонується прийняти за основу) і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні за реєстр. № 6291 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6326 (щодо недопущення витрачання бюджетних коштів на пропаганду педофілії, гомосексуалізму та трансгендеризму), реєстр. № 6326-1 (щодо недопущення спрямування бюджетних коштів на реалізацію програм та заходів, які містять ознаки прямої чи непрямої дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до Конституції норм про охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства за реєстр. № 6325 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції для протидії прямій чи непрямій дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп за реєстр. № 6325-1 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6355 (щодо функціонування системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення за реєстр. № 2683 (доопрацьований від 23.11.2021) (який ще Верховною Радою не розглядався) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 6461 (у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях), реєстр. № 6461-1 (у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від законопроектів: про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6403, про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6459 і про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6460 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6549 (щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці за реєстр. № 6548 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту.

4) не включати до порядку денного сьомої сесії окремі законопроекти з інших причин:

а) у зв’язку з можливою втратою їх актуальності після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 5719, в якому врегульовуються питання, порушені у відповідних законопроектах про внесення змін до Бюджетного кодексу України, а саме:

реєстр. № 3970 (щодо внесення зміни до статті 64 Бюджетного кодексу);

реєстр. № 4155 (щодо вдосконалення порядку фінансування інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку);

реєстр. № 4200 (щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку);

реєстр. № 4692 (про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу);

реєстр. № 5073 (щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки);

реєстр. № 5073-1 (щодо спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту);

реєстр. № 5418 (щодо фінансування заходів із залучення населення до фізичної активності та занять спортом);

реєстр. № 5743 (щодо змін до статті 33 Бюджетного кодексу);

реєстр. № 6062 (щодо внесення змін до Бюджетного кодексу);

б) реєстр. № 3212 (щодо створення гарантій сталого розвитку сільських територій), реєстр. № 5584 (щодо створення Фонду розвитку сільських територій), реєстр. № 5584-1 (щодо створення та функціонування Фонду розвитку сільських територій), оскільки згідно з вимогами пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 31.03.2020 р. № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» розробку проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій доручено Кабінету Міністрів України. Крім того, Мінфін не підтримує прийняття таких законопроектів, зазначаючи серед іншого про неузгодженість з нормами Бюджетного кодексу, а також про значні втрати доходів загального фонду місцевих бюджетів внаслідок акумулювання коштів у спеціальному фонді з метою наповнення Фонду розвитку сільських територій.

Зважаючи, що шоста сесія Верховної Ради ще триває, розділ І плану роботи та відповідні переліки законопроектів можуть бути уточнені з урахуванням тих законопроектів, що будуть розглянуті Комітетом та/або Верховною Радою, або зареєстровані до завершення її роботи.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на сьому сесію і схвалити відповідні переліки законопроектів згідно з наданим проектом рішення.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію секретаря Комітету Цабаля В.В., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на сьому сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (з відповідними уточненнями розділу I щодо розглянутих законопроектів до завершення роботи поточної сесії).

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, а також подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України (з урахуванням результатів розгляду законопроектів до завершення роботи поточної сесії).

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

6. Різне

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року).

Відмітили:

У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» підготовлено інформацію про основні підсумки роботи Комітету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року) /таку інформацію надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував таку інформацію взяти до відома, при цьому звернув увагу, що за підсумками зазначеного засідання Комітету така інформація може бути уточнена /у нижченаведеній інформації враховано усі питання, розглянуті на зазначеному засіданні Комітету/.

Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період шостої сесії Верховної Ради України
дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року)

І. Протягом шостої сесії відбулося 16 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 724 питання (з урахуванням позачергової сесії 24 серпня 2021 р. – відповідно 17 засідань і 725 питань). При цьому 3 засідання Комітету проведено у режимі відеоконференції, зважаючи на норми пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України» /щодо особливостей організації роботи комітетів впродовж карантину/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 23 законопроекти (включаючи проект постанови), за якими Комітет визначений головним (крім того, щодо 19 законопроектів зазначено про недоцільність їх окремого розгляду у зв’язку з врахуванням їхніх положень чи врегулюванням інакше відповідних питань в інших законопроектах та відповідно втратою актуальності), у т.ч.:

14 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон-2021) /за реєстр. №№ 5460, 5891-1, 6052, 6052-1, 6052-2, 6052-3, 6052-4, 6052-5, 6297, 6297-1, 6297-2, 6298, 6298-1, 6298-2/, з них 3 законопроекти /за реєстр. №№ 6052, 6297 і 6298/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, 1 законопроект /за реєстр. № 5460/ підготовлено до розгляду у ІІ читанні, крім того, щодо 4 законопроектів /за реєстр. №№ 5615, 5891, 6006, 6011/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

7 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 5719, 5090, 5853, 6062, 6395, 6395-1, 6395-2/, з яких 2 законопроекти /за реєстр. №№ 5719, 5853/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 15 законопроектів /за реєстр. №№ 2503, 2503-1, 3970, 4155, 4200, 4606, 4692, 5418, 5073, 5073-1, 5743, 5812, 6122, 6228, 6356/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

законопроект про Державний бюджет України на 2022 рік /за реєстр. № 6000/, який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради України;

проект постанови щодо Бюджетних висновків /за реєстр. № 6000-П/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

Верховною Радою під час звітного періоду /станом на 26.01.2022 р./ прийнято 7 законів та 1 постанову, попередній розгляд проектів яких здійснював Комітет, а саме:

4 закони щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /від 08.10.2021 р. № 1807-IХ, від 04.11.2021 р. № 1858-IХ, від 02.12.2021 р. № 1931-IХ і № 1932-IХ/;

2 закони щодо внесення змін до Бюджетного кодексу /від 08.09.2021 р. № 1727-IХ, від 19.10.2021 р. № 1813-IХ/;

постанову про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік /від 02.11.2021 р. № 1837-IХ/;

закон про Державний бюджет України на 2022 рік /від 02.12.2021 р. № 1928-IХ/.

ІІ. Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час шостої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2022 рік (далі – законопроект № 6000) і 21 вересня 2021 р. відбулося його представлення спочатку на засіданні Комітету, затим на пленарному засіданні Верховної Ради. Розпочинаючи підготовку законопроекту № 6000 до першого читання, протягом 27-29 вересня п.р. у Комітеті за участю Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Рахункової палати, відповідних органів влади і установ попередньо розглянуто законопроект за такими напрямами: доходи і фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань у відповідних підкомітетах отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2022 рік. Водночас, при опрацюванні показників видатків та кредитування заслухано 30 головних розпорядників коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За підсумками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які були включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 6000.

З метою збалансованого розгляду законопроекту № 6000 у Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів і комітетів Верховної Ради до законопроекту № 6000 (згруповані у кількості 3284 пропозиції) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 6000 (з висновками Комітету щодо кожної пропозиції). Верховною Радою 2 листопада 2021 року прийнято зазначений проект постанови за реєстр. № 6000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 1837-IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 6000 у першому читанні.

На виконання цього рішення Кабінет Міністрів 1 грудня 2021 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект № 6000, за підсумками опрацювання якого (включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради) Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді: прийняти доопрацьований законопроект № 6000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Мінфіном. Верховна Рада 2 грудня 2021 р. прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Поряд з тим, в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовці до другого читання 6 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: 4 – щодо змін до Закону-2021, 2 – щодо змін до Бюджетного кодексу), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів. Зокрема Комітетом опрацьовано: 725 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 6298, 707 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 6297, 667 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 6052, 300 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5460, 158 пропозицій до законопроекту № 5090, 112 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5719, 17 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5853. Крім того, у Комітеті триває доопрацювання до ІІ читання законопроектів за реєстр. № 4692 (опрацьовано 514 пропозицій) і № 5656 (опрацьовано 25 пропозицій).

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітетом протягом шостої сесії здійснено експертизу 551 законопроекту щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 27 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

ІІІ. Щодо здійснення контрольної функції Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своїх засіданнях у листопаді і грудні 2021 р. розглядав висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання Закону-2021 відповідно у першому півріччі та у січні-вересні разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Мінфіну було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету у 2021 році, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

У звітний період Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 25.01.2022 р. – 53 листа).

Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати та її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у всіх засіданнях Комітету і більшості засідань його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів та інших органів влади у звітний період (з урахуванням позачергової сесії 24 серпня 2021 р.) належить зазначити, що відповідно до:

1) частин шостої, восьмої і п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу – Комітетом опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету щодо 68 рішень Кабінету Міністрів (включаючи 12 рішень, які серед іншого передбачають розподіл/перерозподіл міжбюджетних трансфертів згідно з статтею 108 Бюджетного кодексу), в результаті чого Комітетом погоджено 67 рішень, а 1 рішення повернуто у зв’язку із завершенням бюджетного періоду;

2) частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу – Комітет розглядав питання щодо розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам та загалом погодив 39 рішень Кабінету Міністрів;

3) частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив 3 рішення Кабінету Міністрів щодо змін до розподілу державного фонду регіонального розвитку на 2021 рік за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку;

4) частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу – Комітет погодив обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевого запозичення Полтавської і Запорізької обласних рад у 2021 р. (згідно з листами Полтавської і Запорізької облдержадміністрацій);

5) частини другої статті 4 Закону-2021 – Комітет погодив 4 рішення Кабінету Міністрів щодо перерозподілу витрат державного бюджету, передбачених для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (включаючи 2 рішення, які передбачають передачу/перерозподіл таких витрат згідно з статтями 23 і 108 Бюджетного кодексу);

6) пункту 16 статті 14 Закону-2021 – Комітет погодив 1 рішення Кабінету Міністрів щодо спрямування коштів, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону, на розвиток комунальної інфраструктури, у т.ч. придбання комунальної техніки;

7) частини першої статті 28 Закону-2021 – Комітетом погоджено 6 рішень Кабінету Міністрів щодо розподілу/перерозподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами, пов’язаними з будівництвом (придбанням) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу окремих державних органів, із здійсненням природохоронних заходів, а 1 рішення повернуто на доопрацювання;

8) абзацу першого статті 36 Закону-2021 – Комітет погодив 14 рішень Кабінету Міністрів щодо розподілу бюджетних призначень за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380).

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу, Закону-2021, проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат (з урахуванням позицій Мінфіну і Рахункової палати) спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання, затим на своїх засіданнях. При цьому за підсумками розгляду ряду таких питань Комітетом надавалися Уряду відповідні рекомендації для забезпечення дотримання бюджетного законодавства та ефективного використання бюджетних коштів.

Щодо представництва членів Комітету у комісіях слід відмітити, що у звітний період народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (передбаченої статтею 33-1 Бюджетного кодексу), комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу), а також комісії для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами та за об’єктами (заходами) (передбаченої статтею 35 Закону-2021), комісіях для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) (передбачених статтею 29 Закону-2021). Крім того, народні депутати – члени Комітету за бажанням залучалися до заходів робочих груп, створених у Комітеті.

/До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 26.01.2022 р. Після завершення шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України./

УХВАЛИЛИ:

Інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року) взяти до відома.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України