Щодо розгляду альтернативних законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції), поданих народним депутатом Рудьковським М.М. (реєстр. № 3295) та народним депутатом Дерев’янком Ю.Б. (реєстр. № 3295-1)
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 09 жовтня 2013 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції), поданий народним депутатом України Рудьковським М.М. (реєстр. № 3295 від 19.09.2013), та альтернативний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б. (реєстр. № 3295-1 від 01.10.2013).
Зазначеними законопроектами запропоновано внести зміни до пункту 55 частини другої статті 29 та частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, згідно з якими до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (кошик другий), включити кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави та відповідно до угод про розподіл продукції передається органу місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, у розмірах, передбачених такою угодою.
Згідно з чинною нормою Бюджетного кодексу України такі кошти у повному обсязі зараховуються до загального фонду державного бюджету.
На відміну від законопроекту за реєстр. № 3295, в альтернативному законопроекті за реєстр. № 3295-1 запропоновано конкретизувати, що відповідні кошти зараховуються до бюджету розвитку місцевих бюджетів у розмірах, передбачених угодою, проте не менше 10 відсотків таких коштів, а також у такій пропорції: 50 відсотків – обласній раді, 25 відсотків – районній раді, 25 відсотків – сільській (селищній) раді. Крім того, у законопроекті за реєстр. № 3295-1 передбачено доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України положенням, згідно з яким до угод про розподіл продукції, що продовжують діяти після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції)” застосовуються його положення незалежно від дати укладання цих угод.
Належить зауважити, що законопроект за реєстр. № 3295-1 містить внутрішню суперечність, оскільки у ньому передбачено одночасне зарахування відповідних коштів як до загального фонду місцевих бюджетів (зміни до частини першої статті 69 Кодексу), так і до бюджету розвитку місцевих бюджетів, що є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів (зміни до частини першої статті 71 Кодексу).
Крім того, у даних законопроектах передбачено набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки бюджетний період для всіх бюджетів становить календарний рік та зважаючи на вимоги статті 27 Бюджетного кодексу України, вбачається за доцільне передбачити набрання чинності відповідних норм з початку нового бюджетного періоду.
Як вказано у пояснювальних записках до законопроектів, їх основною метою є закріплення на законодавчому рівні механізму забезпечення інтересів територіальних громад, на території яких знаходяться надра, що передаються у користування за угодою про розподіл продукції.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» частина виробленої продукції, що залишається у власності держави, використовується (реалізується) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому враховуються потреби тієї території, на якій розташована ділянка надр, передана у користування на умовах угоди. Розрахунок та обґрунтування місцевих потреб у виробленій продукції здійснюється органом місцевого самоврядування. В такому розрахунку в обов'язковому порядку повинна передбачатися відповідна компенсація втрат, що виникли внаслідок порушення екологічних вимог при використанні природних ресурсів у даній місцевості.
У постанові Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 р. № 741 «Про використання частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції», прийнятій на виконання вищезазначеної норми Закону, установлено, що реалізація продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції (за винятком частини продукції, переданої органу місцевого самоврядування), здійснюється уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом через біржі/аукціони у порядку, встановленому законодавством, та з урахуванням того, що початкова ціна реалізації продукції не повинна бути нижчою, ніж ціна, за якою вона була отримана уповноваженим органом під час її розподілу.
Слід зазначити, що на даний час здійснюється організація укладання та виконання угод про розподіл вуглеводнів у межах ділянок Олеська (розташована в межах Львівської та Івано-Франківської областей), Юзівська (розташована в межах Харківської та Донецької областей) та Скіфська (розташована в межах континентального шельфу Чорного моря). У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 576-р вказано, що Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між Державою Україна та компанією “Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.” та товариством з обмеженою відповідальністю “Надра Юзівська”, підписано 24 січня 2013 р. у м. Давосі. При цьому, згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 715-р і № 716-р продовжено до 24 листопада 2013 р. строк укладання угод про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах відповідно ділянки Олеська і ділянки Скіфська.
У державному бюджеті на 2013 рік доходи за кодом 21090000 «Кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції» не заплановані і за даними Казначейства України такі кошти до державного бюджету не надходили.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх експертних висновках до законопроектів зазначає, що законопроекти потребують доопрацювання. Зокрема, ГНЕУ щодо законопроекту за реєстр. № 3295 зауважує на необхідність передбачення у Бюджетному кодексі України порядку розподілу відповідних коштів, а щодо законопроекту за реєстр. № 3295-1 вважає зайвою пропозицію про доповнення розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу новим пунктом, а також вказує на невідповідність законодавству запропонованих у цих законопроектах строків набрання чинності відповідного закону.
Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів зазначає, що підтримує прийняття законопроекту за реєстр. № 3295, а положення законопроекту за реєстр. № 3295-1 пропонує включити під час доопрацювання законопроекту за реєстр. № 3295 до другого читання.
За підсумками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому читанні альтернативних законопроектів за реєстр. № 3295 та № 3295-1 прийняти за основу законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції) (реєстр. № 3295-1), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., та доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.