Комітет Верховної Ради України

Про проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 3 червня 2015 року розглянув проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (до реєстр. № 2623 від 09.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Поданий урядовий проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (далі – проект Основних напрямів) переважно відповідає вимогам частини четвертої статті 33 Бюджетного кодексу України щодо змісту такого документу, а саме: ґрунтується на прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку України та містить положення на 2016 рік, зокрема, щодо:

основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку (номінальний ВВП – 2106,1 млрд грн, реальний темп зростання ВВП – 102%; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109%, індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/ – 112%; обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/ – 22,5 грн; рівень безробіття – 9,9%);

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3% ВВП;

збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано у державному бюджеті на 2015 рік;

встановлення граничного обсягу надання державних гарантій не більш як 5% доходів загального фонду державного бюджету для кредитування інвестиційних проектів.

Варто зазначити, що у проекті Основних напрямів прогнозні макропоказники є ідентичними з відповідними показниками за сценарієм 1 (найбільш оптимістичним), схваленим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2014 р. № 404 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 і 2017 роки та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (у редакції постанови КМУ від 14.02.2015 р. № 76). При цьому, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради (далі – ГНЕУ) оцінює прогнозні макроекономічні показники як достатньо реалістичні.

Поряд з тим, Національний банк України у строки, визначені частиною другою статті 33 Бюджетного кодексу України, надав Верховній Раді прогнозні монетарні показники і показники валютно-курсової політики на 2016 рік (які узгоджуються із схваленими Урядом прогнозними макропоказниками), а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2015 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2016 році (35877 млн грн). При цьому, вперше у проекті Основних напрямів передбачено показник валютно-курсової політики, наданий Нацбанком, – середньорічний прогнозний обмінний курс гривні до долара США. Загалом зазначене свідчить про належну співпрацю Уряду і Нацбанку щодо проведення взаємних консультацій з питань грошово-кредитної і бюджетної політики та розробки програмних документів.

Водночас, у проекті Основних напрямів не наведено інформації щодо граничного обсягу державного боргу, конкретного розміру частки перерозподілу ВВП через доходи зведеного бюджету та конкретизації розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення, на що звернули увагу ГНЕУ та окремі народні депутати.

ГНЕУ також зазначає, що текст документу перевантажений недостатньо визначеними у правовому відношенні термінами і формулюваннями, які ускладнюють розуміння змісту, та перенасичений зайвими і дублюючими завданнями, різними дрібними деталями і технічними змінами в окремих галузях.

Поряд з тим, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України у місячний строк з дня опублікування Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінет Міністрів України мав схвалити прогноз Державного бюджету України на 2016 і 2017 роки. Однак до цього часу Уряд не оприлюднив такий документ.

Крім того, згідно з пунктом 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу України встановлена необхідність затвердження стратегії управління державним боргом, яка включає визначення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу та засобів їх реалізації. Відповідно до Порядку розроблення Середньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 р. № 978, така стратегія щороку розробляється Мінфіном за погодженням з Мінекономрозвитку та затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний строк після прийняття закону про державний бюджет на відповідний рік. Однак Урядом не затверджено зазначену стратегію як у 2014 році, так і за підсумками 4 місяців 2015 року.

Оскільки проект Основних напрямів подано до Верховної Ради пізніше визначеного частиною третьою статті 33 Бюджетного кодексу України строку (не пізніше 4 квітня), це унеможливило дотримання встановлених частиною п’ятою статті 152 Регламенту Верховної Ради України строків розгляду даного питання у Верховній Раді України (не пізніше 30 квітня).

У Комітеті з питань бюджету опрацьовано пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради до проекту Основних напрямів в контексті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» (схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5), Програми діяльності Кабінету Міністрів України (схваленої постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 р. № 26-VIІI), а також Меморандуму Україна – МВФ про економічну та фінансову політику. При цьому, взято до уваги річний звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

При доопрацюванні проекту Основних напрямів також розглянуто відповідні зауваження ГНЕУ та деякі з них враховані.

Згідно з висновком Комітету з питань запобігання і протидії корупції даний проект постанови відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду даного проекту постанови висновок Комітету з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Відповідно до частини четвертої статті 152 Регламенту Верховної Ради України за підсумками розгляду урядового проекту Основних напрямів та поданих пропозицій до нього Комітет з питань бюджету підготував доопрацьований проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

Зокрема, пропонується додатково передбачити або уточнити такі положення:

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано при затвердженні державного бюджету на 2015 рік (33,5 відсотка);

– недопущення можливості здійснення понадпланових державних запозичень;

– розробка і реалізація плану заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог;

– забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, забезпечуючи поступове наближення зазначених показників з урахуванням зростання показників реального сектору економіки, індексу споживчих цін та фінансових можливостей бюджету;

– недопущення виникнення простроченої заборгованості з виплати зарплати працівникам бюджетної сфери;

– посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, забезпечуючи адресність надання соціальних пільг;

– застосування механізму управління державними капітальними вкладеннями, у тому числі на основі проведення оцінки, відбору і моніторингу державних інвестиційних проектів, забезпечивши ефективне та результативне використання відповідних бюджетних коштів;

– оптимізація переліку головних розпорядників коштів державного бюджету з урахуванням внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України для підвищення ефективності управління бюджетними коштами та посилення відповідальності міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях;

– продовження здійснення заходів щодо передачі відомчих бюджетних установ соціально-культурної сфери до сфери управління міністерств, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі;

– проведення оцінки ефективності бюджетних програм та визначення ступеню досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів мети, завдань та очікуваних результатів виконання бюджетних програм;

– продовження реалізації заходів щодо економного і раціонального використання державних коштів та перегляд таких заходів за результатами аналізу ефективності їх застосування та виходячи із поточного стану розвитку економіки;

– посилення відкритості та прозорості бюджетного процесу з дотриманням оновлених вимог щодо доступності інформації про бюджет, визначених статтею 28 Бюджетного кодексу України;

– упорядкування надання платних послуг органами державної влади та місцевого самоврядування, забезпечивши чітке розмежування адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, шляхом прийняття закону про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання;

– продовження реформування системи охорони здоров’я з метою підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я та якості надання медичних послуг шляхом удосконалення рівня первинної медико-санітарної допомоги та подальшого розмежування закладів охорони здоров’я на вторинний і третинний рівень, а також здійснення заходів щодо поетапного запровадження обов’язкового державного соціального медичного страхування;

– перегляд і запровадження економічно обґрунтованих цін і тарифів на теплову енергію та природний газ для населення;

– активізація роботи із залучення коштів інвесторів на умовах державно-приватного партнерства під час реалізації проектів розвитку (зокрема, щодо оборонно-промислового комплексу, транспортно-дорожнього комплексу, житлово-комунального господарства);

– сприяння розвитку малого і середнього підприємництва із створенням умов для залучення відповідних суб’єктів господарювання до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання товарів (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб;

– подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради проектів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування для затвердження таких бюджетів, забезпечивши оптимізацію витрат (насамперед, адміністративних) цих фондів, а також складання проектів бюджетів Фонду соціального страхування та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на бездефіцитній основі.

Водночас, пропонується вилучити ініціативу Уряду щодо переходу сільськогосподарських підприємств на загальний режим обкладення податком на додану вартість, беручи до уваги, що Податковим кодексом і Коаліційною угодою передбачено збереження спеціального режиму до 2018 року.

Крім того, враховуючи численні зауваження народних депутатів України щодо перенасичення урядового проекту поточними функціональними завданнями розвитку окремих галузей, Комітет пропонує вилучити деякі положення, безпосередньо не пов’язані з формуванням проекту державного бюджету на 2016 рік та для реалізації яких Кабінет Міністрів України має достатньо повноважень.

За підсумками розгляду проекту Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік у доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції згідно з підготовленим Комітетом проектом постанови Верховної Ради України.