Комітет Верховної Ради України

Щодо розгляду проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725)

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 1 липня 2015 року (протокол № 25) розглянув проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І.

Законопроектом пропонується внести такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

доповнити Кодекс новою статтею 24-2, в якій передбачено, зокрема, створення Державного дорожнього фонду України (далі – Фонд) у складі спеціального фонду державного бюджету, перелік джерел формування Фонду та напрями спрямування його коштів;

перенести із загального до спеціального фонду державного бюджету акцизний податок в частині нафтопродуктів і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні /до 2015 р. такі види доходів включалися до спеціального фонду державного бюджету/, а також доповнити спеціальний фонд державного бюджету новими надходженнями, зокрема, платою за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, та коштами від санкцій (штрафи, пеня, тощо) за порушення порядку справляння такої плати, коштами фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України, уточнивши частини другу та третю статті 29 Кодексу (щодо доходів загального та спеціального фондів державного бюджету) згідно з переліком джерел формування Фонду, що пропонується встановити у новій статті 24-2 Кодексу;

передбачити у частині четвертій статті 30 Кодексу (щодо витрат спеціального фонду державного бюджету) напрями витрачання коштів на дорожнє господарство аналогічно до напрямів спрямування коштів Фонду, що пропонується встановити у новій статті 24-2 Кодексу;

доповнити частину другу статті 59 та частину другу статті 61 Кодексу (щодо переліку місячної та річної звітності про виконання державного бюджету) інформацією/звітом про використання коштів Фонду;

перенести із загального до спеціального фонду місцевих бюджетів акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного /запроваджено такий податок з 2015 р./, із зміною його розподілу між місцевими бюджетами, уточнивши при цьому пункт 16 частини першої статті 64 і пункт 20-3 частини першої статті 69 Кодексу (щодо складу доходів загального фонду місцевих бюджетів) та частину першу статті 69-1 Кодексу (щодо складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів);

доповнити Кодекс новою статтею 103-2 щодо запровадження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та внести відповідні доповнення до статті 69-1 Кодексу (щодо складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів) та до частини першої статті 97 Кодексу (щодо складу трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам).

Щодо положень законопроекту належить зауважити таке.

1. Насамперед, деякі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема:

передбачене пунктом 4 частини другої нової статті 24-2 Кодексу включення до джерел формування Фонду коштів загального фонду державного бюджету у розмірі, передбаченому законом про державний бюджет, з наступним цільовим спрямуванням таких коштів не відповідає частинам другій і третій статті 13 Кодексу, відповідно до яких доходи загального фонду не мають цільового спрямування, а видатки спеціального фонду здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду;

передбачене пунктом 6 частини другої нової статті 24-2 Кодексу включення до джерел формування Фонду «інших надходжень, що не суперечать законодавству України» не відповідає принципу повноти бюджетної системи України, визначеному статтею 7 Кодексу, відповідно до якого до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

вживання у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»);

окремі положення законопроекту потребують уточнення їх викладу відповідно до вимог бюджетної термінології (зокрема, пункти 1 і 2 частини другої нової статті 24-2 Кодексу);

запропоновані пунктами 3 і 5 частини другої нової статті 24-2 Кодексу види доходів Фонду – плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення і кошти фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України не передбачені у частині третій статті 29 Кодексу (якою визначено перелік доходів спеціального фонду державного бюджету) та відповідно не вказані як джерела витрат Фонду у змінах до частини четвертої статті 30 Кодексу (якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету), що призведе до неузгодженості зазначених положень Кодексу;

у новому пункті 8-1 частини першої статті 69-1 (щодо розподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) і новій статті 103-2 (щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення) Кодексу не згадуються бюджети Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, хоча, незважаючи на особливості їх взаємовідносин з державним бюджетом згідно із статтею 67-1 Кодексу, в інших нормах Кодексу застосовані єдині правила для всіх місцевих бюджетів;

потребує уточнення нумерація нового пункту 6-1 частини третьої статті 29 і нової статті 103-2 Кодексу, оскільки Кодекс вже містить норми з такими ж номерами.

2. Окремі положення законопроекту вже унормовані Кодексом і не потребують додаткового законодавчого врегулювання, а саме:

положення частини четвертої нової статті 24-2 Кодексу щодо збереження цільового призначення залишків коштів спеціального фонду державного бюджету унормовані частиною другою статті 57 Кодексу;

положення частин п’ятої та сьомої нової статті 24-2 Кодексу щодо затвердження Кабінетом Міністрів порядку використання коштів Фонду унормовано частиною сьомою статті 20 Кодексу;

положення нового пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу в частині напрямів, визначених абзацом сьомим частини третьої статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини третьої статті 15 Кодексу) щодо реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів щодо розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування унормовано пунктом 1 частини четвертої статті 30 Кодексу;

положення нового пункту 8-2 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо включення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення до складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів унормовані пунктом 9 цієї частини статті, згідно з яким передбачено універсальну норму щодо усіх субвенцій спеціального фонду – субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів.

3. Законопроект є похідним від іншого законопроекту тих же авторів - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724 від 24.04.2015 р.).

Оскільки у законопроекті за реєстр. № 2724 деталізовано положення щодо Державного дорожнього фонду шляхом внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства», виникає питання щодо доцільності дублювання аналогічних положень у законопроекті за реєстр. № 2725 (у новій статті 24-2 Кодексу).

Поряд з тим, існують деякі неузгодженості між вказаними законопроектами, зокрема:

законопроектом за реєстр. № 2725 передбачається включення до джерел формування Фонду коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих шляхом залучення державою або під державні гарантії на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування /пункт 2 частини другої нової статті 24-2 Кодексу/, які не передбачені як джерела формування Фонду у Законі України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», а законопроект за реєстр. № 2724 не містить відповідних змін;

законопроектом за реєстр. № 2725 передбачається набрання чинності та введення в дію положень щодо включення до джерел формування Фонду коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, в той час як законопроектом за реєстр. № 2724 відповідні зміни до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» вводяться в дію з 1 січня 2017 року.

Відтак, зазначене призведе до дублювання законодавчих положень, а за вказаних розбіжностей і до колізії законодавчих норм, що не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.

З огляду на наведене, законопроекти за реєстр. № 2724 і № 2725 слід розглядати взаємоузгоджено, оскільки неприйняття одного з них не дозволить вирішити порушені в них питання, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку (лист від 12.06.2015 №16/3-922/2725 додається на 2 арк.).

4. Оскільки законопроектом передбачається перерозподіл доходів та видатків між загальним і спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів щодо збільшення спеціального фонду, у разі прийняття законопроекту у поточному році реалізація законопроекту призведе до розбалансування показників загального фонду державного бюджету (за висновком Мінфіну - в обсязі близько 1,4 млрд грн) та загального фонду місцевих бюджетів і між їх видами у 2015 році, а відтак потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», про що також зауважує ГНЕУ.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. При цьому, відсутність інформації щодо розмірів передбачених у законопроекті додаткових платежів унеможливлює оцінку їх впливу на бюджет.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

5. На думку ГНЕУ, положення законопроекту щодо включення коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України до джерел формування Фонду суперечать одному з базових принципів здійснення діяльності страховиків в Україні, визначеному статтею 42 Закону України «Про страхування», який полягає у гарантуванні державою захисту їх майнових та інших прав і законних інтересів, та не сприятиме виконанню одного з основних завдань цього Бюро, яким є управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при Бюро для забезпечення виконання покладених на нього функцій.

При цьому запропонована нова редакція статті 43-1 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у законопроекті за реєстр. № 2724 щодо фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України звужує повноваження фонду до рівня їх виконання лише на автомобільних дорогах загального користування. Адже обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та здійснення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху, зменшення кількості страхових випадків за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності, не залежить від видів автомобільних доріг в Україні.

6. Законопроекти за реєстр. № 2724 і № 2725 передбачають розширення джерел формування Фонду за рахунок введення з 1 січня 2017 року нового виду доходів спеціального фонду державного бюджету – плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що необхідність його розробки зумовлена, серед іншого, потребою адаптації нормативно-правових актів України до нормативів ЄС, зокрема Директиви 99/62/ЕС від 17.06.1999 р. «Про стягнення плати з вантажних транспортних засобів за використання певних інфраструктур», відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

З цього приводу ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 2724 (лист від 12.06.2015 №16/3-924/2724) зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 1160-р було схвалено план заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2014-2017 роки, в якому з метою імплементації вказаної Директиви Міністерство інфраструктури визначено відповідальним за впровадження такої плати шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» до IV кварталу 2017 р., та вважає, що питання законодавчого врегулювання запровадження пропонованої системи має вирішуватися у зазначений спосіб.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що система габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», згідно з якою відповідна плата справляється за визначеними ставками залежно від загальної маси такого транспортного засобу (40 тонн і більше), навантаження на вісь, габаритів та протяжності маршруту. Відтак, Мінфін вважає доцільним питання удосконалення справляння плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів, зокрема, розширення вагових параметрів, визначення штрафів за порушення порядку її справляння вирішувати шляхом внесення змін до діючого порядку габаритно-вагового контролю.

При цьому, саме удосконалення системи оплати за проїзд по дорогах великовагового транспорту (повна маса 12 т і вище) та визначення механізмів спрямування залучених коштів на утримання, ремонт і будівництво доріг є завданням на 2015 рік згідно з пунктом 3.7 розділу XIII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання.

7. ГНЕУ також зауважує, що пропозиції законопроекту, викладені у частині сьомій нової статті 24-2 Кодексу, щодо затвердження Кабінетом Міністрів України обсягів фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху на мережі автомобільних доріг загального користування, а також обсягів бюджетних коштів, необхідних для фінансування будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, суперечать вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Крім того, у зв’язку із застосуванням програмно-цільового методу у бюджетному процесі перелік об’єктів будівництва, реконструкції автомобільних доріг загального користування державного значення та необхідні для цього обсяги бюджетних коштів мають визначатися відповідними бюджетними програмами, що дозволить уникнути прийняття суб’єктивних рішень при розподілі відповідних бюджетних коштів між певними регіонами країни.

8. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 759-р «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення» така передача відбудеться одночасно з набранням чинності законами про внесення змін до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» та «Про автомобільні дороги» щодо надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим державним адміністраціям повноважень на здійснення управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Верховною Радою прийнято за основу 08.10.2013 р. відповідний урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (реєстр. № 0954), яким передбачається, насамперед, розмежування повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо управління автомобільними дорогами загального користування шляхом передачі місцевим органам виконавчої влади в управління доріг місцевого значення. Зокрема, цим законопроектом до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської держадміністрацій пропонується віднести організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також забезпечення фінансування та розвитку мережі таких доріг.

Наразі такий законопроект підготовлено до ІІ читання, в остаточній редакції якого передбачено доручення Уряду у місячний строк з дня опублікування відповідного закону подати до Верховної Ради законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного дорожнього фонду України та забезпечення розподілу обсягів фінансування на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг місцевого значення, повноваження з управління якими передаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській держадміністраціям (пункт 3 розділу ІІ законопроекту).

Належить також звернути увагу, що згідно з пунктом 3.1 розділу XIII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання завданням на 2015 рік є передача доріг місцевого значення до сфери управління обласних державних адміністрацій з одночасною передачею джерел фінансових ресурсів, необхідних для виконання відповідних функцій.

З огляду на зазначене, з метою забезпечення узгодженості правових норм і комплексного врегулювання питань розвитку дорожньої галузі прийняття законопроекту за реєстр. № 0954 в цілому як закону має передувати розгляду законопроектів щодо створення Фонду (реєстр. № 2724 і № 2725).

9. Законопроектом пропонується запровадити нову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам - на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, однак у новій статті 103-2 Кодексу не передбачено умов і порядку розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (на основі формули з визначеними параметрами чи за іншими критеріями), хоча відповідні норми встановлювалися для субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (яка діяла до 2015 р. згідно із статтею 103-1 Кодексу) та діють для інших субвенцій (статті 103-2, 103-3, 103-4, 103-5 і 105 Кодексу). Відсутність відповідної конкретизації такого положення ймовірно матиме наслідком застосування щороку різних підходів при розподілі відповідної субвенції та може призвести до суб’єктивних рішень з визначення її обсягів для окремих місцевих бюджетів.

10. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект з огляду на таке.

У зв’язку із змінами до Кодексу від 28.12.2014 р. № 79-VІІІ з 2015 року змінено механізм фінансового забезпечення дорожнього господарства, а саме фінансове забезпечення автодоріг загального користування державного та місцевого значення відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснюється із загального фонду державного бюджету, куди зараховуються діючі джерела формування Фонду, визначені Законом України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України».

При цьому доходи загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів відповідно до вищевказаних змін до Кодексу доповнені акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88-91 Кодексу. Зокрема, статтею 91 Кодексу передбачено, що видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Тому Мінфін вважає, що місцеві бюджети мають фінансовий ресурс на розвиток доріг місцевого значення та доріг комунальної власності, а рішення щодо спрямування коштів місцевих бюджетів на цю мету та їх обсягу може прийматися місцевими радами при затвердженні місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку.

Водночас, згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу II Закону України від 02.03.2015 р. № 2І2-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Уряду доручено на основі моніторингу виконання місцевих бюджетів за підсумками І півріччя 2015 р. внести обґрунтовані та збалансовані пропозиції щодо можливого перерозподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного.

Разом з тим, Асоціація міст України звернулась з проханням до Комітету виключити із законопроекту зміни до пункту 16 частини першої статті 64, пункту 20-3 частини першої статті 69, пункт 8-1 частини першої статті 69-1 Кодексу, в яких йдеться про позбавлення бюджетів місцевого самоврядування 50% акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторне альтернативне, оскільки реалізація таких положень призведе до розбалансування місцевих бюджетів базового рівня, а відтак до проблем фінансового забезпечення заходів та програм, що є життєво важливими для територіальних громад (результатом чого стане погіршення якості публічних послуг, що надаються мешканцям населених пунктів, виникнення проблем  фінансового забезпечення сфери ЖКГ та благоустрою, транспортної інфраструктури населених пунктів, виплатою заробітних плат працівникам бюджетної сфери та, відповідно, розчарування громад в результатах бюджетної децентралізації).

Таким чином, під час подальшого доопрацювання законопроекту необхідно врахувати наведені зауваження, усунувши при цьому відповідні правові неузгодженості і суперечності.

Міністерство інфраструктури України надіслало протокол засідання робочої групи з питань реформування у сфері автомобільного транспорту та дорожнього господарства, в якому рекомендується законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За результатами розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання /з метою приведення його положень у відповідність до положень Бюджетного кодексу України, узгодження із системно пов‘язаним з ним проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724) та врахування доопрацьованого до другого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (реєстр. № 0954)/.