Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 14.04.2016 року (протокол № 54) розглянув пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг» (до реєстр. № 4024).
Верховною Радою України 18 лютого 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг» (далі – Закон), який 23 лютого 2016 року було направлено на підпис Президенту України.
Законом пропонується, зокрема:
1) встановити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло,- водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян в обсязі 1 917 833,2 тис. грн. та здійснити розподіл такої субвенції між обласними бюджетами та міським бюджетом міста Києва згідно із змінами до додатку №7 до Закону;
2) здійснити такі додаткові видатки за рахунок відповідного зменшення обсягів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло , водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, передбачених для обласних бюджетів та міського бюджету міста Києва, згідно із змінами до додатків №3 та №7 до Закону.
Належить вказати, що згідно з частинами першою та п’ятою статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян проводяться за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло,- водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Однак, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не було встановлено таку субвенцію. З метою врегулювання порушеного питання було прийнято Закон від 18 лютого 2016 року.
Президент України відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повернув зі своїми пропозиціями Закон для його повторного розгляду Верховною Радою України. Такі пропозиції надійшли до Верховної Ради України 5 квітня 2016 року.
Пропозиції Президента України містять зауваження щодо Закону, а саме:
– передбачені Законом зміни створюють ризик недофінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки через передбачене у 2016 році підвищення тарифів на послуги житлово-комунального господарства економія за вказаною субвенцією (згідно з інформацією Міністерства фінансів України) не очікується;
– за таких обставин джерела покриття видатків, що виникають внаслідок запровадження нової субвенції, є нереалістичними і призведуть до розбалансування державного бюджету, що суперечить міжнародним фінансовим зобов'язанням України. До того ж обсяг допомоги з оплати вартості енергоносіїв (за програмами пільг і субсидій) узгоджений в рамках Меморандуму про співробітництво між Україною та Міжнародним валютним фондом;
– зменшення згідно із Законом видатків на житлові субсидії призведе до зростання заборгованості за отримані комунальні послуги та відповідно до збільшення соціальної напруги серед населення.
Водночас, Президентом України звернуто увагу, що існуюча система відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в умовах відсутності механізму обліку пільгових перевезень, будь-яких обмежень щодо кількості, відстані та напрямків поїздок не є ефективною, не дозволяє контролювати облік пільгових перевезень (кількість пільговиків, які фактично користуються транспортом, вид транспорту, кількість поїздок тощо). У 2016 році надання низки відповідних пільг передбачено здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, врахованих за бюджетною програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною", і органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів на 2016 рік врахували видатки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Враховуючи викладене, Президент України не підтримує запропонований законопроектом механізм фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг та пропонує відхилити Закон.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку /лист від 06.04.2016 року №16/3-429/4024(82309) зазначає, що визнає необхідність виконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо надання громадянам України певних соціальних пільг, компенсацій і гарантій, які встановлені законами України і зауважує, що:
– з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» реалізація повною мірою зазначених вище соціальних зобов’язань стала неможливою, оскільки місцеві громади, на які, згідно з чинними вимогами бюджетного законодавства, покладені повноваження здійснення виплат окремих пільг та компенсацій, фінансово неспроможні їх виконати;
– у разі відхилення Закону ситуація з фінансовим забезпеченням компенсації за пільговий проїзд окремих громадян та інших передбачених законодавством пільг і надалі залишиться неврегульованою на невизначений період, що формує ризики в системі дотримання соціальних державних гарантій в державі. У пропозиціях не пропонується шляхів вирішення порушеного у прийнятому Законі питання щодо забезпечення соціальних гарантій відповідних соціально незахищених категорій громадян України.
Слід звернути увагу, що згідно із статтею 94 Конституції України:
Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду / частина друга/;
якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом /частина четверта/.
Поряд з тим, у Регламенті Верховної Ради України встановлено, що:
головний комітет за наслідками розгляду пропозицій Президента України до повернутого ним закону ухвалює висновок щодо доцільності їх прийняття чи відхилення (порівняльна таблиця у випадку, якщо пропозиції Президента України зводяться до вимоги відхилити прийнятий закон, не подається) /частини третя та п’ята статті 133/;
у разі якщо Президент України пропонує відхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо відхилення закону в цілому. Якщо пропозиція про відхилення закону в цілому підтримана більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, закон вважається відхиленим /частина перша статті 135/;
у разі якщо пропозиція Президента України про відхилення закону в цілому не підтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цілому (долання вето), і він вважається прийнятим у цілому, якщо на його підтримку отримано не менш як дві третини голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, після чого закон підписується Головою Верховної Ради України і направляється на підпис Президенту України /частина друга статті 135/.
Оскільки за підсумками розгляду Комітет з питань бюджету не прийняв результативне рішення щодо пропозицій Президента про відхилення Закону України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг» (до реєстр. № 4024), пропонується визначитися щодо них безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради.