Щодо урядового доопрацьованого законопроекту про державний бюджет на 2016 рік (реєстр. № 3000)
Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 16 грудня 2015 року заслухав представлення доопрацьованого проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», поданого Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2015 року подано на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. № 3000 (далі – законопроект).
Відповідно до статті 96 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року має подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.
При цьому, Урядом 14 вересня п.р. подано на розгляд Верховної Ради України первинний законопроект та, керуючись статтею 104 Регламенту Верховної Ради України, в той же день відкликано такий законопроект для його доопрацювання з метою формування показників проекту державного бюджету на 2016 рік з урахуванням необхідності проведення податкової реформи, забезпечення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання, продовження розгляду Радою національної безпеки і оборони обсягу видатків на оборону та безпеку.
При розрахунку проекту бюджету на 2016 рік враховано такі прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку: прогноз номінального ВВП становить 2262 млрд грн (уточнений прогноз на 2015 р. – 1850,2 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2% (уточнений прогноз на 2015 р. – падіння на 5,5%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 112% (уточнений прогноз на 2015 р.– 126,7%). Крім того, із неофіційних джерел відомо, що для розрахунку прогнозу бюджетних показників враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 24,1 грн/дол. США (фактичний середньорічний курс валюти за 2014 р. – 11,89 грн/дол. США, уточнений прогноз на 2015 р. – 21,7 грн/дол. США).
При цьому, у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, схваленому Кабінетом Міністрів України (розпорядження Уряду від 31.03.2015 р. № 314-р) та поданому на розгляд Верховної Ради (проект постанови ВРУ за реєстр. № 2623 від 09.04.2015 р.), передбачено такі прогнозні макропоказники, зокрема: номінальний ВВП – 2106,1 млрд грн, його реальне зростання – на рівні 2%, індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109%, обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/ – 22,5 грн. Зважаючи, що Верховна Рада України не прийняла такий документ, немає підстав аналізувати стан врахування його положень у законопроекті.
Головне науково-експертне управління (далі – ГНЕУ) вважає, що обраний Урядом сценарій макроекономічного прогнозу виглядає дещо дискусійним, зважаючи на ймовірні значні ризики для національної економіки у наступному бюджетному періоді.
Загальні показники проекту державного бюджету на 2016 рік такі:
доходи у сумі 601,4 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 84,5 млрд грн або на 16,3%);
видатки у сумі 674,1 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 92,3 млрд грн або на 15,9%);
повернення кредитів у сумі 5,7 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 0,9 млрд грн або на 17,9%);
надання кредитів у сумі 16,7 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 0,7 млрд грн або на 4,6%);
дефіцит (фінансування) у сумі 83,7 млрд грн (більше затвердженого із змінами на 2015 р. на майже 7,7 млрд грн або на 10,2%), який становить 3,7% прогнозного ВВП (факт за 2014 рік – 5%, уточнений план на 2015 рік – 4,1%).
Водночас, належить звернути увагу, що законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до чинного законодавства, зокрема щодо податкової реформи у законопроектах про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630 від 11.12.2015 р.), про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні» (реєстр. № 3631 від 11.12.2015 р.), про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 3632 від 11.12.2015 р.), про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3627 від 11.12.2015 р.), а також у законопроектах про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3629 від 11.12.2015 р.) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015 р.).
Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2016 рік необхідно прийняти відповідні законопроекти до розгляду та затвердження проекту державного бюджету на 2016 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень. ГНЕУ також зазначає, що неприйняття таких законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж та, на якій були здійснені розрахунки проекту державного бюджету, призведе до його розбалансування.
Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих положень законодавчих актів /пункти 3-5, 7-8 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. При цьому, ГНЕУ звертає увагу, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.
Показники доходів проекту державного бюджету на 2016 рік розраховано з урахуванням урядових законопроектів щодо податкової реформи та наповнення доходів бюджету (реєстр. №№ 3627, 3630, 3631 і 3632), а також щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629).
Порівняно з плановими показниками на 2015 рік у доходах проекту державного бюджету на 2016 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:
податку на додану вартість – на 41,9 млрд грн або на 23,3%, з них ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 32,2 млрд грн. або на 23,2%;
акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 20,2 млрд грн або на 55,3%;
податку на прибуток підприємств – на 13,2 млрд грн або на 35,8%;
податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 12,1 млрд грн або на 28,3%;
рентної плати за користування надрами – на 11,9 млрд грн або на 28,4%;
конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов‘язаного з корупцією правопорушення, – на 11,9 млрд грн або у 8,9 рази;
частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 6,5 млрд грн або в 2,4 рази.
У законопроекті про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630), зокрема, пропонується щодо:
податку на доходи фізичних осіб: запровадження єдиної 18-відсоткової ставки оподаткування доходів (замість 15% та 20%), у т.ч. зменшення ставки оподаткування пасивних доходів (крім дивідендів) з 20% до 18% та збільшення ставки оподаткування дивідендів з 5% до 18%;
військового збору: продовження на 2016 рік дії цього збору;
податку на прибуток підприємств: продовження на 2016 рік 18-відсоткової ставки оподаткування прибутку; запровадження оподаткування діяльності з випуску та проведення лотерей шляхом справляння податку на дохід за ставкою 18% від доходу, отриманого від такої діяльності (замість чинної ставки – 10%), запровадження надбавки до податку на прибуток у розмірі 15% для суб’єктів господарювання, що провадять діяльність з геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянок надр природного газу;
ПДВ: підвищення порогу для обов‘язкової реєстрації платником ПДВ з 1 млн грн до 2 млн грн; реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній; спрямування до загального фонду державного бюджету 75% суми ПДВ, нарахованої сільськогосподарськими підприємствами, що обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (25% такої суми залишається у розпорядженні відповідних підприємств, відповідно до чинної норми – 100% залишається цим підприємствам); запровадження оподаткування операцій з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення природного газу транскордонними газопроводами, а також постачання послуг, пов‘язаних із таким переміщенням (з одночасним скасуванням рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України); відновлення права на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур; удосконалення порядку відшкодування ПДВ з державного бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування ПДВ;
акцизного податку: підвищення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби, вина сухі, вина кріплені, вермути, вина ігристі, пиво (в середньому в 2 рази), а також на тютюнові вироби підвищення специфічної складової на 40%, адвалерної складової з 12% до 15%; справляння податку з максимальної роздрібної ціни, включаючи ПДВ (у 2015 році – без ПДВ); запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального; доповнення переліку підакцизного пального рядом товарних позицій, які на сьогодні використовуються для змішування та отримання готових видів пального без сплати акцизного податку; зміна бази оподаткування пального з кілограмів на літри; заміна адвалерної ставки податку з продажу нафтопродуктів на специфічну; об‘єктом оподаткування акцизним податком визначається фізичний відпуск нафтопродуктів з АЗС;
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: визначення бази оподаткування газу природного за фактичною ціною реалізації; встановлення ставки оподаткування газу природного видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до
рентної плати за користуванням радіочастотним ресурсом України та екологічного податку: запровадження індексації ставок на індекс споживчих цін (26,7%) та запровадження обов‘язкової щорічної індексації ставок;
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за спеціальне використання води: запровадження індексації ставок на індекс цін виробників (26,5%) та запровадження обов‘язкової щорічної індексації ставок;
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: підвищення максимальної ставки податку з 2% до 3% мінімальної зарплати за
транспортного податку: зміна об‘єкту оподаткування – автомобілі вартістю понад 1 млн грн віком до 5 років включно (чинна норма – автомобілі з об‘ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб см, що використовуються до 5 років);
спрощеної системи оподаткування: оптимізація кількості груп платників єдиного податку з 4 до 3 (об‘єднано II та III групи, для яких зменшено максимальний розмір доходу з відповідно з 1,5 та 20 млн грн до 2 млн грн); обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб; застосування коефіцієнту (у 2016 році – 0,85) для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку групи «В»; збільшення максимальної ставки єдиного податку (фіксована ставка) для платників групи «А» з 10 до 20% мінімальної зарплати; встановлення відсоткової ставки податку для групи «В» у розмірі 18% від бази оподаткування.
Слід зауважити, що термін введення в дію відповідного закону передбачено з 01.04.2016 р., крім положень, що впливають на формування дохідної частини бюджету у 2016 році (зокрема, щодо встановлення нових ставок податків і зборів) та які набирають чинності з 01.01.2016 р. Разом з тим, цим законопроектом пропонується встановити мораторій терміном на 3 роки на внесення змін до податкового законодавства.
За експертною оцінкою неприйняття такого законопроекту потребуватиме зменшення доходів проекту державного бюджету на 2016 рік у сумі понад 30 млрд грн.
Поряд з тим, законопроектом про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов‘язань (реєстр. № 3632) пропонується справляти плату за ліцензування організації та проведення азартних ігор в гральних закладах казино (вартість загальної плати за відповідну ліцензію становитиме від 300 тис до 1 млн євро; річна вартість ліцензії на кожний гральний автомат та кожен гральний стіл – від 1,2 до 30 тис. євро; щорічний розмір плати за ліцензію на організацію та проведення ігор казино через мережу Інтернет – 1 млн євро; плата за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських конторах та через мережу Інтернет – 1 млн та 200 тис. євро відповідно). Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові надходження до державного бюджету від запровадження оподаткування ігрового бізнесу становитимуть 5 млрд грн (з них від плати за ліцензії – у сумі 2,4 млрд грн). При цьому, відповідні показники доходів враховані у додатку № 1 до законопроекту за кодами 11020000, 22013000, 22013100 і 22013200.
Крім того, законопроектом про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3627) пропонується встановити єдиний розмір відрахувань державними унітарними підприємствами до державного бюджету частини чистого прибутку на рівні не менше 30% (згідно з чинною нормою підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн грн, сплачують 30%, а інші державні унітарні підприємства – 15%). У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація дозволить у 2016 році залучити додаткові надходження частини чистого прибутку (доходу) на загальну суму близько 5,2 млрд грн. При цьому, відповідні показники доходів враховані у додатку № 1 до законопроекту за кодом 21010000.
Поряд з тим, у проекті доходів державного бюджету враховано передбачений законопроектом щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) перерозподіл єдиного податку між державним і місцевими бюджетами, а саме: з 2016 р. передбачено зараховувати до державного бюджету єдиний податок у розмірі 25%, що сплачується на території органів місцевого самоврядування (крім міст Києва та Севастополя), та у розмірі 60% – на території міста Києва (згідно з чинною нормою такий податок у повному обсязі зараховується до бюджетів місцевого самоврядування і згідно з податковим законодавством належить до складу місцевих податків). Відповідно у додатку № 1 до законопроекту передбачено планові надходження єдиного податку до державного бюджету у сумі 3,5 млрд грн.
Отже, реалістичність доходної частини проекту державного бюджету і збалансованість показників бюджетів безпосередньо залежить від прийняття відповідних урядових законопроектів та узгодженості правових норм.
Порівняно з 2015 роком зі складу доходів державного бюджету на 2016 рік виключено:
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності /у зв‘язку з втратою чинності такого збору з 01.01.2016 р. згідно з пунктом 29 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу/ (довідково: план на 2015 рік – 2,8 млрд грн, факт за січень-листопад п.р. – 2,3 млрд грн);
рентну плату за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України /пропонується скасувати згідно із законопроектом за реєстр. № 3630/ (довідково: план на 2015 р. – майже 3 млрд грн, факт за січень-листопад п.р. – 2,7 млрд грн).
На 2016 рік також не передбачено надходжень додаткового імпортного збору (який має тимчасову дію згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» та надходження якого у державному бюджеті на 2015 р. враховані у сумі 17,6 млрд грн (довідково: факт за січень-листопад п.р. – 22,1 млрд грн).
Окремо варто звернути увагу, що у доходах спеціального фонду проекту державного бюджету на 2016 рік за кодом 50080100 передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов‘язаного з корупцією правопорушення у сумі 13,4 млрд грн. Згідно із Законом на 2015 рік відповідні доходи передбачені у спеціальному фонді державного бюджету у сумі 1,5 млрд грн. За даними звіту Казначейства за січень-листопад п.р. такі надходження становили лише 100,4 тис грн або 0,0067% річного плану. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту не передбачено, яким чином пропонується забезпечити реалістичність таких надходжень у наступному році.
Статтею 15 законопроекту передбачено, що НБУ має перерахувати до державного бюджету кошти на загальну суму не менш як 38 млрд грн (на 22,4 млрд грн або на 37,1% менше, ніж уточнений план на 2015 рік), при цьому раніше Радою НБУ було повідомлено про 35,877 млрд грн (лист від 30.03.2015 р. № 10-00006/21074). Водночас, передбачається, що НБУ має перераховувати такі кошти після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування НБУ резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», що відповідає вимогам частини дев’ятої статті 45 Кодексу. Така пропозиція потребує узгодження з НБУ щодо його фінансової спроможності забезпечити запропонований обсяг надходжень.
Варто також зауважити, що вперше за останні роки у додатку № 1 до законопроекту не відображено планові показники за кодами класифікації доходів бюджету 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» та 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами». Така ситуація не дає можливості чітко визначити, зокрема, які прогнозовані обсяги відшкодування відповідного податку з державного бюджету враховано та не сприяє забезпеченню прозорості здійснення відповідних операцій. Крім того, це не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу щодо відображення доходів державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації.
Крім того, у додатку № 1 до законопроекту допущено окремі технічні неточності: не відображено підсумкові показники за узагальнюючим кодом класифікації доходів бюджету 10000000 «Податкові надходження» та не містяться показники за узагальнюючим кодом 18000000 «Місцеві податки» (у зв’язку із зарахуванням частини єдиного податку до державного бюджету). Зазначене потребує виправлення при доопрацюванні законопроекту.
Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2016 р. передбачено у сумі 1501,5 млрд грн, що становить 66,4% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2014 р. державний борг становив 947 млрд грн або 60,4% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2015 р. встановлено у сумі 1394 млрд грн або 75,3% прогнозного ВВП). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2016 р. передбачено у сумі 444,8 млрд грн, що становить 19,7% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2014 р. гарантований державою борг становив 153,8 млрд грн або 9,8% ВВП, розрахунковий обсяг такого боргу на кінець 2015 р. визначено у сумі 292,9 млрд грн або 15,8% прогнозного ВВП).
Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2016 р. очікується у сумі 1946,3 млрд грн, що становить 86% прогнозованого ВВП.
Разом з тим, згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу до встановлених цим Кодексом вимог. Поряд з тим, постановою Верховної Ради України від 17.09.2015 р. № 703-VIII «Про забезпечення фінансової стабілізації в Україні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» Верховною Радою надано дозвіл Уряду на тимчасове перевищення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, установленого частиною другою статті 18 Кодексу, та доручено у тримісячний строк за результатами вчинення відповідних правочинів (але не пізніше 1 березня 2016 року) подати для схвалення відповідний план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог.
Пунктом 13 Прикінцевих положень законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за дорученням Уряду здійснити правочини з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок державного бюджету, шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави, в тому числі додаткових випусків і розміщень облігацій зовнішніх державних позик України та додаткових випусків і розміщень державних деривативів на визначених Урядом умовах, з відповідним коригуванням встановлених Законом граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету.
Однак, можливість коригування встановлених Законом боргових параметрів без внесення змін до нього не узгоджується з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). На думку ГНЕУ, таке положення містить значні ризики для бюджету в частині зростання розміру боргового навантаження.
Крім того, виникає питання щодо доцільності передбачення на 2016 рік відповідного положення, зважаючи на здійснення відповідних правочинів ще у поточному році, керуючись аналогічним пунктом 14 Прикінцевих положень Закону на 2015 рік (про що свідчить, зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 912 «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання»).
Поряд з тим, пунктом 12 Прикінцевих положень законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за згодою НБУ здійснити протягом січня 2016 р. правочин з державним боргом шляхом обміну за номінальною вартість ОВДП, що знаходяться у власності НБУ, на нові ОВДП. Аналогічний дозвіл надано на 2015 рік (згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону на 2015 рік), а відтак Мінфін мав можливість врегулювати відповідне питання ще у цьому році.
Державні запозичення передбачені в обсязі 218 млрд грн, що на 178,9 млрд грн або на 45,1% менше планових показників на 2015 р. Витрати на погашення основної суми державного боргу заплановано в обсязі 135,2 млрд грн, що на 116,4 млрд грн або 46,3% менше планових показників на 2015 р. Видатки на обслуговування державного боргу визначені у сумі 99,1 млрд грн, що на 6,4 млрд грн або на 6,9% більше бюджетних призначень на 2015 рік.
У межах загального обсягу державних запозичень згідно із статтею 17 законопроекту пропонується надати право Уряду здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики до загального фонду державного бюджету у сумі 16 млрд грн з подальшим їх спрямуванням на придбання векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, пропонується у разі необхідності здійснювати такі операції за рахунок понадпланових випусків ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) /довідково: в межах встановлених Законом на 2015 р. показників передбачено 20 млрд грн, факт за січень-жовтень п.р. – 27 млрд грн/.
Поряд з тим, статтями 16 і 18 законопроекту передбачається також можливість Уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків та акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України» /довідково: в межах встановлених Законом на 2015 р. показників передбачено відповідно 36,5 і 29,7 млрд грн, факт за січень-жовтень п.р. – 3,8 і 29,7 млрд грн/.
Зазначені положення також не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу (виходячи з практики застосування аналогічних норм протягом останніх років), на що також звертає увагу ГНЕУ. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що надання відповідного права Уряду виходить за межі повноважень Кабінету Міністрів, визначених Конституцією України та Кодексом.
Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за пропозиціями головних розпорядників коштів державного бюджету, погодженими з Комітетом ВРУ з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2016 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), та витрат за відповідними бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), визначених міжнародними договорами, з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування та граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 цього Закону. Таке положення не відповідає вимогам статті 40 Кодексу щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик). При цьому, пропонується усунути Уряд від прийняття рішень. У свою чергу ГНЕУ вважає, що таке положення не відповідає вимогам статті 95 Конституції України.
Натомість, у Законі на 2015 рік /частина друга статті 4/ дозволено здійснювати аналогічні операції лише на підставі рішення Кабінету Міністрів України та в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету або між головними розпорядниками коштів державного бюджету.
Крім того, у вказаній статті законопроекту та у додатку № 9 до нього необхідно слова «інвестиційні програми (проекти)» у всіх відмінках і числах замінити словами «інвестиційні проекти» у відповідному відмінку і числі для забезпечення узгодження з чинними нормами Кодексу (із змінами, внесеними Законом України від 07.04.2015 р. № 288-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів»).
Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2016 році на суму 28,2 млрд грн (у 2014 і 2015 р. передбачалося відповідно по 25 млрд грн). Це становить 5% прогнозу доходів загального фонду державного бюджету /564,6 млрд грн/, що відповідає задекларованому в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік прогнозному розміру надання державних гарантій.
Крім того, пропонується дозволити Уряду доформувати у 2016 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд на суму до 700 млн дол. США, що можуть бути залучені під державні гарантії, за запропонованими законопроектом напрямами їх надання /у 2015 р. передбачено 1 млрд дол. США (без визначення напрямів надання гарантій)/.
Отже, граничний обсяг надання державних гарантій на 2016 рік може становити у гривневому еквіваленті орієнтовно 45,1 млрд гривень.
У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 17,1 млрд грн, тобто на рівні плану 2015 року (факт за 2014 р. становить 466,9 млн грн, факт за січень-листопад 2015 р. – лише 144,4 млн грн). Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету і його щорічне заміщення державними запозиченнями протягом 2012-2014 років, існують ризики нереалістичності запропонованого показника також у 2016 році, на що також звертає увагу ГНЕУ. При цьому, пунктом 9 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2016 році, який забезпечить відповідні надходження. Крім того, у Верховній Раді знаходиться на розгляді урядовий законопроект про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 1567 доопр. від 06.04.2015), прийняття якого надасть можливість залучити до приватизації об’єктів державної власності, що втратили ознаки загальнодержавного значення.
Видатки проекту державного бюджету на 2016 рік розподілено (додаток № 3 до законопроекту) між 78 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними витратами). Зокрема, визначено нового головного розпорядника коштів і відповідно передбачено видатки Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (створення такого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом передбачено Законом від 10.11.2015 р. № 772-VIII). Відповідальними виконавцями бюджетних програм стали Національна поліція (створена згідно із Законом від 02.07.2015 р. № 580-VIII) та Головне управління Державної фельд’єгерської служби. Збережено статус відповідального виконавця бюджетних програм у системі Міністерства інфраструктури за Державною спеціальною службою транспорту, хоча положеннями Рішення РНБОУ від 20.12.2014 р. «Про ресурсне забезпечення сектору безпеки і оборони України у 2015 році», введеного в дію Указом Президента України від 24.12.2014 р. № 953, було доручено Уряду вжити заходів щодо підпорядкування Служби Генеральному штабу Збройних Сил та включення її до складу Збройних Сил /бюджетне забезпечення Збройних Сил здійснюється через Міністерство оборони – головного розпорядника коштів/.
Водночас, пропонується позбавити статусу головного розпорядника коштів державного бюджету та визначити відповідальними виконавцями бюджетних програм: Державну фіскальну службу (в системі Мінфіну, оскільки відповідно до постанови Уряду від 10.09.2014 р. № 442 (із змінами від 22.07.2015 р. № 548) спрямування і координацію діяльності цього центрального органу виконавчої влади здійснює Кабінет Міністрів через Міністра фінансів) та національні галузеві академії наук.
При цьому, статтею 30 законопроекту та у додатку № 3 до нього пропонується національні галузеві академії наук визначити відповідальними виконавцями бюджетних програм у системі галузевих міністерств, а саме: Національну академію педагогічних наук – у системі Міністерства освіти і науки, Національну академію медичних наук – у системі Міністерства охорони здоров’я, Національну академію мистецтв – у системі Міністерства культури, Національну академію правових наук – у системі Міністерства юстиції та Національну академію аграрних наук – у системі Міністерства аграрної політики.
Разом з тим, відповідно до прийнятого 26.11.2015 р. Верховною Радою у новій редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» /відповідний законопроект за реєстр. № 2244а прийнято та подано на підпис Президенту України/ та статтею 22 Кодексу національні галузеві академії наук визначені головними розпорядниками бюджетних коштів.
Водночас, в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) шляхом внесення змін до статті 22 Кодексу пропонується вилучити національні галузеві академії наук із переліку головних розпорядників коштів державного бюджету.
Отже, позбавлення статусу головних розпорядників коштів державного бюджету національних галузевих академій наук потребує обов’язкового внесення змін до Кодексу для недопущення правових неузгодженостей та колізій.
Показники видатків проекту державного бюджету на 2016 рік сформовано з урахуванням ініціативи Уряду щодо передачі з 2016 року видатків на підготовку робітничих кадрів до місцевих бюджетів, а видатків на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації на умовах співфінансування: 50 відсотків – за рахунок субвенції, 50 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів (згідно із законопроектом за реєстр. № 3629).
Крім того, у розрахунках показників видатків проекту державного бюджету враховано положення урядового законопроекту щодо змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3628), положеннями якого переглянуто правове регулювання окремих соціальних відносин і зобов’язань держави у соціально-культурній сфері з метою зниження навантаження на державні фінанси та приведення окремих положень чинного законодавства до фінансових можливостей держави.
У законопроекті передбачено соціальні гарантії на 2016 рік, зокрема:
| | з 01.09.2015 | з 1 січня 2016 р. | з 1 грудня 2016 р. | у %% 2016/2015 |
| прожитковий мінімум | 1330 грн | 1330 грн | 1496 грн | 112,5% |
| мінімальна заробітна плата | 1378 грн | 1378 грн | 1550 грн | 112,5% |
| прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність | 1074 грн | 1074 грн | 1208 грн | 112,5% |
Таким чином, соціальні гарантії пропонується з 1 травня і 1 грудня 2016 року збільшити загалом на 12,5% /грудень до грудня попереднього року/, хоча інфляція за такий період прогнозується на рівні 12%. При цьому, слід звернути увагу, що соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1% тільки з 1 вересня 2015 року /передбачене Законом на 2015 рік підвищення цих показників з грудня п.р. було перенесено (наближено) на вересень згідно із Законом від 17.09.2015 р. № 704-VIІI/, однак інфляція за січень-листопад 2015 р. вже перевищує 42,3%. ГНЕУ зауважує, що такий підхід до встановлення розмірів основних державних соціальних стандартів не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти, що проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності, створює ризики подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним джерелом існування.
За показниками проекту державного бюджету на 2016 рік видатки на оплату праці проти 2015 року збільшено на 22,5% при інфляції 12% /грудень до грудня попереднього року/, при цьому постановою Уряду від 09.12.2015 р. № 1013 ініційовано у порядку, визначеному цією постановою, підвищення з 1 грудня 2015 року посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців на 10% та 25% у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів державної влади та установ, за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій. Зважаючи на викладене, ініціативи Уряду навряд чи матимуть наслідком реальне збільшення заробітної плати працівників бюджетної сфери.
Згідно з урядовим законопроектом щодо внесення змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3631) передбачено запровадження з 01.01.2016 р. єдиної 20-відсоткової ставки єдиного соціального внеску для роботодавця (зменшивши чинну ставку майже вдвічі) та скасувати ЄСВ для робітника (чинна ставка – 3,6%), водночас пропонується збільшити максимальну величину бази нарахування ЄСВ до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (чинний поріг – 17 таких мінімумів). Однак Урядом не надано вартісної оцінки впливу таких змін на видаткову частину державного і місцевих бюджетів на 2016 рік, беручи до уваги ймовірність значного зменшення видатків бюджетів в частині нарахувань на заробітну плату працівників бюджетних установ.
У законопроекті суттєво збільшено обсяг видатків державного бюджету для Пенсійного фонду проти планових показників на 2015 рік (на 91,5 млрд грн або у більш ніж в 2 рази) і доведено до 172,3 млрд грн. На відміну від попередніх років такий показник акумулює в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду /тобто, окремо не визначено обсяг коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання наразі дефіцит Пенсійного фонду не визначено, відтак встановлюватиметься виключно при затвердженні Урядом бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2016 рік, без внесення змін до нього.
У розрахунках видатків для Пенсійного фонду враховано реалізацію урядових законопроектів за реєстр. № 3628 та № 3631 щодо зниження ставок єдиного соціального внеску (до 20%), проведення компенсаційних заходів у зв’язку із запровадженням податкової реформи та подальшим удосконаленням соціальної політики, зокрема осучасненням пенсійних виплат, продовженням у 2016 році обмеження пенсії працюючим пенсіонерам (виплата 85% призначеної пенсії) та припиненням виплати пенсії працюючим державним службовцям і прирівняних до них осіб, народним депутатам, прокурорам, суддям та іншим.
Крім того, відповідно до статті 26 законопроекту пропонується зарахувати залишки коштів станом на 1 січня 2016 року Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1500 млн грн на рахунок Пенсійного фонду, хоча таке положення не є предметом регулювання закону про державний бюджет, як це визначено статтею 40 Кодексу.
Слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 6 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик з єдиного казначейського рахунку, яка станом на 01.12.2015 р. становила 52,3 млрд грн (збільшилася з початку року на 1,9 млрд грн).
Варто звернути увагу, що згідно із положеннями пункту 3 статті 14 законопроекту заходи щодо державного управління здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 та пунктом 1 статті 12 законопроекту, тобто надходжень (включно залишки відповідних коштів) в рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ /видатки спеціального фонду для проведення заходів щодо реалізації програм допомоги Європейського Союзу визначено Міністерству фінансів як загальнодержавні витрати (код 3511650) в обсязі 1729 млн грн/. При цьому, в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) міститься положення, згідно з яким видатки на оплату праці працівників бюджетних установ, які здійснюються за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок надходжень, джерелом яких є фінансові ресурси, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, можуть здійснюватися понад обсяги встановлених на цю мету бюджетних призначень та в рамках фактичних надходжень за рахунок вказаної допомоги. Слід наголосити, що взяття бюджетних зобов’язань та проведення платежів з бюджету без відповідного бюджетного призначення не відповідає конституційному принципу бюджету щодо визначення будь-яких видатків виключно законом про державний бюджет (стаття 95 Конституції України). Крім того, законопроектом та змінами до Бюджетного кодексу не визначено порядок розподілу відповідних коштів між органами державної влади для оплати праці працівникам бюджетних установ, що може призвести до «ручного» управління такими коштами та до непрозорості їх використання. Запропонована новація також має ризики щодо стабільності джерела надходжень цих коштів, а саме реалістичності надходження у запланованих обсягах та можливості їх отримання у наступні бюджетні періоди, що навряд чи може бути постійним фінансовим ресурсом для підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері.
Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони слід зазначити, що відповідно до Рішення РНБОУ від 11.11.2015 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України», введеного в дію Указом Президента України від 01.12.2015 р. № 674, видатки на забезпечення національної безпеки і оборони запропоновано передбачити в обсязі 5% ВВП для сектору безпеки і оборони, у тому числі не менше 3% ВВП – на оборону, при цьому встановлено на потреби сектору безпеки і оборони передбачити не менше 100 млрд грн із загального фонду державного бюджету (виходячи з прогнозного обсягу ВВП на 2016 р., 5% ВВП становитиме 113,1 млрд грн, 3% ВВП – 67,9 млрд грн).
У законопроекті загалом видатки на зазначені цілі передбачено у сумі 96,6 млрд грн (або 14,3% від загального обсягу видатків державного бюджету та 4,3% ВВП), у тому числі:
Міністерству оборони – 46,9 млрд грн (у т.ч. по загальному фонду – 42,4 млрд грн, по спеціальному фонду – 4,5 млрд грн),
Головному управлінню розвідки Міністерства оборони – 1,1 млрд грн (1 млрд грн та 0,1 млрд грн),
Державній спеціальній службі транспорту – 0,5 млрд грн (0,33 млрд грн та 0,12 млрд грн);
Міністерству внутрішніх справ (апарату) – 4,9 млрд грн (4 млрд грн та 0,9 млрд грн),
Державній прикордонній службі – 5,2 млрд грн (5 млрд грн та 0,2 млрд грн),
Національній гвардії – 8 млрд грн (7,6 млрд грн та 0,4 млрд грн),
Державній службі з надзвичайних ситуацій – 5,3 млрд грн (4,6 млрд грн та 0,7 млрд грн),
Державній міграційній службі – 1,4 млрд грн (0,8 млрд грн та 0,6 млрд грн),
Національній поліції – 14,7 млрд грн (13,6 млрд грн та 1,1 млрд грн),
Службі безпеки – 5,5 млрд грн (5,2 млрд грн та 0,3 млрд грн),
Службі зовнішньої розвідки – 1 млрд грн (0,85 млрд грн та 0,1 млрд грн),
Управлінню державної охорони – 0,6 млрд грн (0,58 млрд грн та 0,02 млрд грн),
Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – 1,5 млрд грн (0,9 млрд грн та 0,6 млрд грн).
Крім того, враховано видатки на інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони за загальним фондом для забезпечення діяльності РНБОУ в обсязі 70 млн грн.
Статтею 21 законопроекту пропонується встановити, що без погодження з Комітетом ВРУ з питань бюджету Урядом розподіляються видатки за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», деякими іншими бюджетними програмами, що стосуються органів, які реорганізовуються (ліквідовуються), та можуть збільшуватися видатки за такою бюджетною програмою за рахунок інших бюджетних програм, за якими передбачені видатки на забезпечення діяльності ЦОВВ, у разі прийняття рішень про скорочення функцій та відповідно граничної чисельності працівників цих органів. Такі положення суперечать вимогам частин шостої і восьмої статті 23 Кодексу, згідно з якими передача бюджетних призначень, перерозподіл видатків державного бюджету здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що такий порядок допускає «ручне» управління державними видатками без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів їх розподілу, що суперечить вимогам статті 95 Конституції України.
Крім того, зважаючи, що аналогічна норма передбачена статтею 24 Закону на 2015 рік, заходи з реалізації постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» мали б бути завершені у поточному році /загалом у 2015 році тричі законами про внесення змін до державного бюджету (від 17.07.2015 р. № 647-VIII, від 17.07.2015 р. № 648-VIII, від 17.09.2015 р. № 704-VIII) було зменшено бюджетні призначення за програмою 0421010 та станом на даний час прийнято майже 60 рішень Уряду щодо передачі відповідних бюджетних призначень /.
У розподілі видатків державного бюджету (додаток № 3 до законопроекту) не передбачено встановлення бюджетних призначень утвореним відповідно до постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 центральним органам виконавчої влади (далі – ЦОВВ): Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державній інспекції енергетичного нагляду. При цьому, пропонується за Секретаріатом Кабінету Міністрів передбачити як загальнодержавні витрати видатки в обсязі 636,2 млн грн на виконання заходів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів (код програми 0421010).
При цьому, продовжена практика 2015 року і ЦОВВ, що припиняються згідно з вказаною постановою КМУ, передбачено бюджетні призначення, проте у пояснювальній записці до законопроекту не надано обґрунтувань щодо необхідності визначення таких коштів та їх цільового спрямування. Так, наприклад, визначено бюджетні призначення ЦОВВ, які ліквідовуються, а саме: Державній інспекції з контролю за цінами, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами, Державній інспекції сільського господарства, Державному агентству екологічних інвестицій.
Такий стан справ свідчить про вкрай повільну реалізацію заходів з оптимізації ЦОВВ і гальмування проведення реформ у відповідних сферах державного регулювання, та яскраво демонструє неготовність Уряду до практичного впровадження ініційованих ним змін щодо скорочення сектору державного управління та удосконалення роботи державних інституцій.
Статтею 19 законопроекту /аналогічна норма передбачена статтею 21 Закону на 2015 рік/ пропонується дозволити Міноборони у 2016 р. продовжити до 31.03.2016 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2015 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо державних закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Крім того, ГНЕУ зазначає, що таке положення законопроекту не повною мірою узгоджується з основною метою вказаного Закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів.
Статтею 20 законопроекту пропонується надати Уряду можливість застосування фінансових казначейських векселів (строком обігу до 7 років, відстроченням платежів на 2 роки та відсотковою ставкою 9,3% річних) для реструктуризації фактичної заборгованості на 01.01.2016 р. обсягом до 7,5 млрд грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Слід відмітити, аналогічна норма передбачена статтею 23 Закону на 2015 рік, в якій на відміну від цього положення законопроекту йдеться про заборгованість на 01.01.2015 р. та відсоткову ставку 3% річних. На виконання такої норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 703 «Питання реалізації статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», якою передбачено реструктуризувати відповідну заборгованість. Отже, відповідне питання має бути врегульовано у поточному році і виникає питання щодо доцільності його унормування на 2016 рік. ГНЕУ зауважує, що таке положення законопроекту потребує конкретизації (зокрема, у законопроекті та поданих до нього документах відсутня інформація, про яку саме заборгованість на 01.01.2016 р. йдеться та структуру такої заборгованості).
Загалом набуття широкого застосування вексельної форми розрахунків щодо бюджету в подальшому може призвести до зменшення грошових розрахунків, що не сприятиме ефективному управлінню бюджетними коштами та дотриманню фінансової дисципліни, а також потребуватиме у наступних бюджетних періодах збільшення витрат державного бюджету на погашення векселів.
Положеннями частини четвертої статті 32 Кодексу (відповідно до змін, внесених Законом від 07.04.2015 р. № 288-VIII) встановлено новий порядок формування, починаючи з 2016 року, обсягів державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів і розподілу таких коштів між головними розпорядниками бюджетних коштів. На виконання зазначених вимог Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів здійснила відбір 10 таких проектів на загальну суму 1 млрд грн та відповідно вони відображені як видатки розвитку у додатку № 3 до законопроекту за такими бюджетними програмами:
«Реалізація державних інвестиційних проектів Національної академії медичних наук України» (код 2306820) у сумі майже 75 млн грн (головний розпорядник коштів державного бюджету – Міністерство охорони здоров'я, відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна академія медичних наук) /реалізація державних інвестиційних проектів з реконструкції рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України» та реставрації з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу № 3 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»/;
«Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»» (код 2301810) у сумі 395 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров'я);
«Реконструкція і розширення Національного інституту раку» (код 2301850) у сумі 115 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров'я);
«Створення Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»» (код 0301840) у сумі 25 млн грн (головний розпорядник – Державне управління справами);
«Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» (код 0301860) у сумі 95 млн грн (головний розпорядник – Державне управління справами);
«Реконструкція автомобільних доріг державного значення у Львівській області» (код 3111800) у сумі майже 232,1 млн грн (головний розпорядник – Державне агентство автомобільних доріг);
«Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» (код 2407800) у сумі 55,3 млн грн (головний розпорядник – Міністерство екології та природних ресурсів, відповідальний виконавець – Державне агентство водних ресурсів);
«Реалізація державних інвестиційних проектів закриття сховищ ПЗРВ «ІІІ черга ЧАЕС» та консервація сховища № 29 ПЗРВ «Буряківка»» (код 2408800) у сумі 7,6 млн грн (головний розпорядник – Міністерство екології та природних ресурсів, відповідальний виконавець – Державне агентство з управління зоною відчуження).
Отже, відповідно до вказаних норм Кодексу державні капітальні вкладення вже розподілені за головними розпорядниками коштів державного бюджету, які здійснюватимуть заходи з реалізації відібраних Міжвідомчою комісією державних інвестиційних проектів, і на відміну від попередніх років не акумульовані централізовано за однією бюджетною програмою, кошти якої розподілялись Урядом, що є позитивним кроком у напрямку відкритості та прозорості використання бюджетних коштів.
Пунктом 6 Прикінцевих положень законопроекту передбачено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік (аналогічна норма передбачена у Законі на 2015 рік /пункт 9 Прикінцевих положень/, при цьому Урядом зазначене врегульовано лише у грудні п.р. з прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»). Разом з тим, таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо індексації доходів громадян, на що також звертає увагу ГНЕУ. Правове регулювання одного й того ж питання у різних законах може призвести до правових колізій, а саме у разі несвоєчасності узгодження відповідних положень при внесенні змін до них. Слід також зазначити, що урядовим законопроектом щодо змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3628) передбачено збільшення порогового значення величини індексу споживчих цін і встановлення його у розмірі 103% (за чинною редакцією – 101%), в разі перевищення якого проводиться індексація грошових доходів населення.
Пунктом 11 Прикінцевих положень законопроекту визначено, що кошти, що надійшли до спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Кодексу /надходження від судового збору/, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Така ж вимога встановлена частиною третьою статті 9 Закону України «Про судовий збір» і відповідні уточнення передбачено в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629). Відтак, порушене питання не потребує додаткового правового унормування.
Слід також зазначити, що у додатку № 3 до законопроекту щодо окремих нових бюджетних програм найменування викладено із вживанням слова «фінансування» (зокрема, за кодами 1101480, 2506080, 3507060, 3511680, 6121020, 6331020), проте термін «фінансування» згідно із пунктом 51 частини першої статті 2 Кодексу має інше тлумачення. Крім того, у найменуванні бюджетної програми за кодом 2506080 помилково застосовано слова «бюджетними програмами» замість «пенсійними програмами», оскільки виплата пенсій здійснюється за пенсійними, а не бюджетними програмами.
Видатки Державного фонду регіонального розвитку передбачено обсягом 4,7 млрд грн (що становить 0,8% обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету) у складі загальнодержавних витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за кодом 2761070 (у 2015 р. такі видатки встановлені за загальнодержавними витратами Мінфіну у сумі 2,9 млрд грн за кодом 3511460).
На відміну від 2015 року такі видатки на 2016 рік заплановано у спеціальному фонді державного бюджету (пункт 12 статті 14 законопроекту), а джерелом їх здійснення пунктом 6 статті 11 законопроекту визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 24-1 Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі загального фонду державного бюджету в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період.
Тому з метою забезпечення узгодженості правових норм в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) таке положення у 2016 році пропонується не застосовувати.
Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2016 рік у законопроекті побудовані з урахуванням урядових законопроектів щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629), Податкового кодексу (реєстр. № 3630) та інших законодавчих актів (реєстр. № 3628 та № 3631).
Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2016 рік становить 181,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 179,7 млрд грн, спеціального фонду – 1,7 млрд грн.
Визначення таких міжбюджетних трансфертів у законопроекті здійснювалося виходячи із уточнення розподілу між рівнями бюджетів видаткових повноважень та доходів для їх забезпечення, а також з огляду на вимоги пункту 3 частини третьої статті 67 Кодексу, згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У додатку № 6 до законопроекту встановлено базову і реверсну дотації, медичну та освітню субвенції для 159 об’єднаних територіальних громад, що створені у 2015 році.
Зокрема, встановлюються:
– базова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам в обсязі 4,8 млрд грн, що на 0,5 млрд грн менше ніж у 2015 році. Таку дотацію отримають 18 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 386 районних бюджетів та 125 бюджетів об’єднаних територіальних громад.
При цьому, згідно з статтею 23 законопроекту у складі базової дотації визначається резерв коштів для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади базової дотації в обсязі, затвердженому для таких бюджетів на 2015 рік, – 96,1 млн грн;
– реверсна дотація з місцевих бюджетів державному бюджету в обсязі 3,1 млрд грн, що на 0,5 млрд грн менше ніж у 2015 році. У 2016 році реверсну дотацію будуть перераховувати до державного бюджету 6 обласних бюджетів, 63 бюджети міст обласного значення, 35 районних бюджетів та 23 бюджети об’єднаних територіальних громад;
– стабілізаційна дотація в обсязі 2 млрд грн (на рівні 2015 р.);
– інші додаткові дотації:
міському бюджету міста Славутича на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста – 10 млн грн (на рівні 2015 р.);
на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності – 82,4 млн грн (хоча такі пільги встановлюються законами також для суб’єктів, які здійснюють свою діяльність в інших сферах).
Поряд з тим, субвенції із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам визначено у сумі 172,7 млрд грн, що майже на 1 млрд грн або на 0,6% менше показника на 2015 рік. Зокрема:
– освітня субвенція в обсязі 44,1 млрд грн, що на 0,7 млрд грн або на 1,6% більше показника 2015 року.
При цьому, у складі освітньої субвенції визначається резерв коштів відповідно до вимог частини третьої статті 103-2 Кодексу в обсязі 387,1 млн грн, а також для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади – 1,6 млрд грн.
За оцінкою Асоціації міст України обсяг освітньої субвенції потрібно збільшити на 3,1 млрд грн;
– медична субвенція в обсязі 43,7 млрд грн, що на 2,5 млрд грн або на 5,4% менше ніж у 2015 р. Крім того, при розрахунку субвенції враховано цільові видатки, що мають відповідне призначення, у сумі 2,1 млрд грн.
При цьому, у складі медичної субвенції визначається резерв коштів відповідно до вимог частини третьої статті 103-4 Кодексу у обсязі 436,9 млн грн, а також для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади – 0,9 млрд грн;
За оцінкою Асоціації міст України обсяг медичної субвенції потрібно збільшити на 7,5 млрд грн;
– на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (надається бюджетам міст та обласним бюджетам) у сумі майже 2 млрд грн (запроваджується у зв’язку з передачею зазначених закладів на утримання з місцевих бюджетів).
Таку субвенцію планується надавати місцевим бюджетам на умовах співфінансування (50% – за рахунок субвенції, 50% – за рахунок місцевих бюджетів), що відповідно зумовить додаткове навантаження на обласні та міські бюджети, принаймні у такому ж обсязі.
Крім того, критеріїв щодо визначення обсягів та розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (зокрема, формули за аналогією з освітньою та медичною субвенціями) не запропоновано.
При цьому, ліквідовується субвенція на підготовку робітничих кадрів, яка на 2015 рік була визначена у сумі 6 млрд грн. Фінансове забезпечення підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах відповідно до статті 28 законопроекту пропонується здійснювати за рахунок бюджетів міст обласного значення та обласних бюджетів, що відповідно потребує вишукання додаткового ресурсу з таких бюджетів;
– на здійснення державних програм соціального захисту населення – 82,3 млрд грн, що на 11,7 млрд грн або на 16,5% більше ніж на 2015 рік.
Особливістю законопроекту в частині формування таких субвенцій стала відміна субвенції місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян (на 2015 р. її встановлено у сумі 1,9 млрд грн), що пов’язане із урядовими пропозиціями щодо змін до законодавства. Так, в урядовому законопроекті (реєстр. № 3628) пропонується встановити, що рішення про надання пільг (на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів, позачергове користування всіма послугами зв’язку та абонентну плату за користування квартирним телефоном у розмірі 50% від затверджених тарифів; повне звільнення або часткову знижку на плату за користування житлом (квартирна плата), домашнім телефоном, позавідомчою сигналізацією житла та комунальними послугами у жилих будинках (квартирах); безплатний проїзд один раз або 50-процентна знижка вартості проїзду на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом; позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир) приймається органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 85 Кодексу держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з державного бюджету.
Загалом, запропоновані зміни не сприяють здійсненню заходів щодо реформування наданих державою пільг, навпаки відповідальність за виконання визначених законом зобов’язань перекладається на органи місцевого самоврядування, що за висновком Асоціації міст України потребуватиме додатково з місцевих бюджетів 2,2 млрд грн.
На рівні 2015 року передбачається надання субвенцій на:
– придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії – майже 19 млн грн;
– придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги – 138 млн грн;
– виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 8,5 млн грн;
– на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов – майже 300 млн грн.
Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 1,7 млрд грн, з яких на:
– завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську 546,4 млн грн;
– формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у обсязі 1 млрд грн (надається на виконання вимог частини четвертої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). Джерелом надання цієї субвенції визначаються ті ж надходження, що і для видатків державного фонду регіонального розвитку, що на думку Асоціації міст України, ставить під сумнів реалізацію заходів із надання державної фінансової підтримки об’єднаним територіальним громадам та негативно вплине на процес реалізації реформи адміністративно-територіального устрою.
Законопроект не містить пропозицій щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, яке у 2015 році забезпечується шляхом надання субвенції місцевим бюджетам у сумі 5,6 млрд грн. При цьому, належить зауважити, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.07.2015 р. № 626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» Кабінету Міністрів доручено до 01.07.2017 р. вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 01.01.2016 р. На таке також звертає увагу Асоціація міст України, оцінюючи потребу у таких коштах у сумі майже 12 млрд грн.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг ресурсів місцевих бюджетів на 2016 рік становить 324,2 млрд грн, з них прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) визначено у сумі майже 146 млрд грн, що на 39,7% більше, ніж передбачалося при затвердженні державного бюджету на 2015 рік. Такий ріст декларується Урядом з урахуванням урядових ініціатив щодо змін до податкового законодавства.
Водночас, слід звернути увагу, що у законопроекті враховано розмежування єдиного податку між бюджетами різних рівнів відповідно до урядового законопроекту (реєстр. № 3629). Так, до обласних бюджетів пропонується зараховувати 30%; до бюджетів сіл, селищ, міст, об’єднаних територіальних громад – 45%; до бюджету м. Києва – 40% (у чинній нормі такий податок у повному обсязі зараховується до бюджетів місцевого самоврядування). Такі пропозиції не відповідають призначенню місцевих податків і зборів, складовою яких є єдиний податок, що згідно з Податковим кодексом встановлюються рішеннями сільських, селищних та міських рад і є обов’язковими на території відповідних громад. Внаслідок запропонованого перерозподілу до державного бюджету втрати доходів місцевих бюджетів загалом можуть становити понад 3,5 млрд грн.
Статтею 24 законопроекту передбачено, що видатки на заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій в областях та місті Києві плануються на 2016 рік в обласних бюджетах та бюджеті міста Києва. Таке питання не є предметом регулювання закону про державний бюджет, а унормовується у пункті 7 частини першої статті 90 Кодексу та змінами до цього пункту у законопроекті за реєстр. № 3629.
Статтею 25 законопроекту установлюється, що бюджети об’єднаних територіальних громад, наведені у додатку № 10 до законопроекту, починаючи з 2016 року мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Однак у Кодексі не встановлено вимогу затвердження зазначеного переліку окремим додатком, а у законопроекті обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів об’єднаних територіальних громад передбачені у додатку № 6, отже таке питання не потребує додаткового унормування. Водночас, у матеріалах до законопроекту не надано пояснень щодо відповідності наведених у такому переліку громад вимогам частини четвертої статті 67 Кодексу щодо обов’язковості їх створення згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 27 законопроекту встановлюються вимоги щодо формульного розрахунку обсягу освітньої субвенції для об’єднаних територіальних громад, що не відповідає частині третій статті 103-2 Кодексу, згідно з якою розрахунок здійснюється за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів (відповідну формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами затверджено постановою Уряду від 26.06.2015 р. № 435, в якій належить до затвердження державного бюджету унормувати таке питання.
Статтею 28 законопроекту пропонується до 01.01.2016 р. передати до місцевих бюджетів видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, однак згідно із статтею 28 Закону на 2015 рік встановлено, що така передача мала бути здійснена ще до 01.01.2015 р.
Статтею 29 законопроекту пропонується до 01.01.2016 р. передати до місцевих бюджетів видатки на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах державної власності I-II рівня акредитації, хоча згідно з чинною нормою /пункт 1 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»/ відповідна передача має відбутися з 01.01.2017 р.
З огляду на терміни прийняття законопроекту створюються ризики у повноцінній реалізації вимог статей 28 та 29 законопроекту з початку 2016 року. ГНЕУ також звертає увагу на некоректність таких положень.
Асоціація міст України з приводу виконання таких вимог нагадує про проблеми, що виникли з початку 2015 року з передачею закладів із державної до комунальної власності та відповідним функціонуванням цих закладів, (передача до сьогодні не завершена).
Статтею 31 законопроекту визначається право Уряду здійснювати розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад між бюджетами таких громад за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Порушене питання належним чином врегульовано частиною шостою статті 108 Кодексу, а відтак не потребує додаткового законодавчого унормування.
Загалом законопроект та подані до нього матеріали не дають можливості оцінити відповідність фінансових ресурсів місцевих бюджетів та повноважень, виконання яких пропонується згідно з урядовими пропозиціями передати на місцевий рівень.
На відміну від 2015 р. на наступний рік у законопроекті передбачається збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2016 рік становитиме за надходженнями і витратами – 6,4% порівняно з 4,4% у 2015 р.).
Таке планове збільшення спецфонду пояснюється, насамперед, тим, що пунктом 6 статті 11 законопроекту у складі доходів спеціального фонду державного бюджету передбачено конфісковані кошти та кошти отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, порядок розподілу яких визначається Кабінетом Міністрів, із цільовим спрямуванням таких коштів (13397 млн грн) відповідно до пунктів 12-17 статті 14 законопроекту на:
видатки державного фонду регіонального розвитку (4650 млн грн);
субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад (1000 млн грн);
реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (5500 млн грн);
виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі (1711 млн грн);
забезпечення функціонування системи спеціальної інформації (500 млн грн).
Отже, проведення вищезазначених заходів за рахунок такого джерела доходів (яке викликає сумніви щодо реалістичності його надходження) має ризики щодо їх реалізації у запланованих обсягах, зважаючи на вимоги частини четвертої статті 23 Кодексу, згідно з якою витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
ГНЕУ зазначає, що не можна повною мірою погодитися з пропозицією щодо визначення Урядом порядку розподілу таких доходів, та вважає доцільним визначити пропозиції розподілу відповідного ресурсу між зазначеними напрямами безпосередньо у законопроекті.
Разом з тим, у наступному році запропоновано до загального фонду державного бюджету зараховувати 85% плати за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст та його органи, а 15% такої плати – до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на функціонування відповідних державних реєстрів /у 2015 р. до 1 вересня було навпаки: 15% на 85%/.
При цьому, передбачається продовжити на 2016 рік зарахування у повному обсязі до загального фонду державного бюджету надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, у зв’язку з чим в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) дію відповідних норм Закону України від 10.02.2015 р. № 176-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» пропонується відтермінувати до 2017 року (щодо зарахування відповідних надходжень до державного бюджету у такій пропорції: 20% – до загального фонду; 80% – до спеціального фонду).
Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Пунктом 5 Прикінцевих положень законопроекту пропонується зупинити на 2016 рік дію частини сьомої статті 7 Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» (згідно з якою витрати пунктів прийому транспортних засобів за утилізацію таких транспортних засобів компенсуються за рахунок коштів від сплати екологічного податку за утилізацію транспортних засобів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Оскільки чинним податковим законодавством не передбачено справляння екологічного податку з утилізації транспортних засобів, вказана норма не зможе бути застосованою, а відтак не потребує зупинення її дії.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало висновок, в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до окремих положень законопроекту.
Асоціація міст України у своєму зверненні до Комітету з питань бюджету надає зауваження до законопроекту та вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді повернути його на доопрацювання Уряду.
На даний час до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.
Разом із законопроектом не у повному обсязі подано супровідні матеріали, передбачені Бюджетним кодексом /підпунктами «ґ», «е», «є» і «ж» пункту 1, пунктами 2-4, 6-1, 7-11 і 12-1 частини першої статті 38, а також підпунктом 1 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/.
Поряд з тим, у матеріалах до законопроекту не наведено необхідної інформації щодо вартісної оцінки урядових законодавчих ініціатив щодо змін до податкового та іншого законодавства, врахованих у показниках проекту бюджету на 2016 рік.
Загалом відсутність детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2016 рік не дає можливості належним чином опрацювати і проаналізувати окремі положення законопроекту.
З огляду на зазначене, направлено відповідне звернення до Міністерства фінансів щодо термінового подання відповідних матеріалів.
Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради від 14.12.2015 р. № 1760 на 17 грудня п.р. скликається позачергове пленарне засідання Верховної Ради, на якому планується першими розглянути такі питання:
проект постанови Верховної Ради про особливості процедури розгляду і прийняття проекту закону про державний бюджет на 2016 рік,
представлення такого законопроекту;
проект постанови Верховної Ради про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту закону про державний бюджет на 2016 рік.
Належить зазначити, що визначені спеціальною процедурою Регламенту Верховної Ради строки розгляду законопроекту про державний бюджет вже минули і неможливо до початку наступного бюджетного періоду її застосувати. Поряд з тим, у попередні роки Верховна Рада приймала постанови щодо особливостей розгляду законопроектів про державний бюджет у скорочені строки /довідково: щодо проекту державного бюджету на 2008 рік – постанова Верховної Ради від 27.12.2007 р. № 26-VI, проекту на 2011 рік – відповідно від 14.12.2010 р. № 2776-VI, проекту на 2013 рік – від 04.12.2012 р. № 5512-VI, проекту на 2014 рік – від 19.12.2013 р. № 717-VIІ, проекту на 2015 рік – від 23.12.2014 р. № 36-VIІІ/.
Відтак, у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П1), яким пропонується законопроект розглянути за такою процедурою:
– представлення законопроекту – 17.12.2015 р.;
– розгляд законопроекту народними депутатами, формування пропозицій до законопроекту і подання їх Комітету з питань бюджету – не пізніше 12 години 21.12.2015 р.;
– підготовка Комітетом з питань бюджету за участю уповноважених представників Мінфіну пропозицій до законопроекту та подання таких пропозицій на розгляд Верховної Ради – до 24.12.2015 р.;
– розгляд законопроекту з пропозиціями Комітету з питань бюджету та прийняття його в цілому – 24.12.2015 р.
Крім того, у Верховній Раді України також зареєстровано проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр.
№ 3000-П), якою пропонується законопроекти (зокрема, за реєстр. №№ 3627, 3628, 3629, 3630, 3631, 3632) розглянути за скороченою процедурою:
– розгляд у першому читанні зазначених законопроектів – 17.12.2015 р. та 22.12.2015 р.;
– встановлення строків подання пропозицій і поправок до законопроектів, прийнятих за основу: 17.12.2015 р. – до 12 години 21.12.2015 р.; 22.12.2015 р. – до 15 години 23.12.2015 р.;
– встановлення строку підготовки відповідними комітетами Верховної Ради законопроектів на друге читання – до 24.12.2015 р.;
– розгляд у другому читанні законопроектів – 24.12.2015 р.
За наслідками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет на 2016 рік» (реєстр № 3000-П1).
Поряд з тим, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України для розгляду проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр № 3000-П). Відтак щодо даного проекту постанови належить визначитися безпосередньо Верховній Раді України.