Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 02 листопада 2020 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р., поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Холодовим А.І., і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г.
І. До Комітету надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 доопрацьований /далі – доопрацьований законопроект № 4119/.
Доопрацьованим законопроектом № 4119 пропонуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якими передбачається, насамперед:
1) включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік нові джерела /доповнення статті 11 Закону новими пунктами/, а саме надходження від:
погашення публічним акціонерним товариством "Укрнафта" /далі – ПАТ «Укрнафта»/ податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на додану вартість, що склалися станом на 1 серпня 2020 року та несплачені до дати проведення взаєморозрахунків /нові пункти 11-13/;
сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ /новий пункт 14/;
сплати грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» /новий пункт 15/;
сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у новому пункті 31 статті 14 Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках /новий пункт 16/.
У зв’язку з цим, доопрацьованим законопроектом № 4119 запропоновано зміни до статті 1 і додатка № 1 до Закону щодо збільшення доходів державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 42.504.883 тис. грн, у т.ч. щодо:
податку на прибуток підприємств (код 11020000) – на 12.254.583 тис. грн;
рентної плати за користування надрами (код 13030000) – на 21.710.200 тис. грн, у т.ч. для видобування нафти – на 14.198.400 тис. грн, для видобування природного газу – на 7.040.500 тис. грн, для видобування газового конденсату – на 471.300 тис. грн;
податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 14060000) – на 8.540.100 тис. грн;
2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік /доповнення статті 14 Закону новими пунктами/, а саме їх спрямувати на:
компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання таких спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-14 статті 11 Закону) /новий пункт 31/;
реструктуризацію вугільної галузі (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону) /новий пункт 32/;
фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками /далі – Фонд боротьби з COVID-19/ (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону) /новий пункт 33/.
У зв’язку з цим, доопрацьованим законопроектом № 4119 запропоновано зміни до статті 1 і додатка № 3 до Закону щодо збільшення видатків державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 42.504.883 тис. грн, у т.ч. передбачення за спеціальним фондом:
видатків розвитку Міністерству енергетики України /далі – Міненерго/ за новою бюджетною програмою «Компенсація акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання таких спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку» (код 2401380) у сумі 32.204.883 тис. грн, а також за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» (код 2401590) у сумі 1,4 млрд грн;
видатків Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ в частині загальнодержавних видатків за бюджетною програмою «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 8,9 млрд грн
3) визначити особливості проведення передбачених законопроектом операцій за спеціальним фондом державного бюджету /доповнення Закону новою статтею 14-1/, зокрема, встановити, що:
надходження, визначені новими пунктами 11-16 статті 11 Закону, спрямовуються на реалізацію заходів, визначених новими пунктами 31-33 статті 14 Закону, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
розрахунок компенсації в цілях проведення взаєморозрахунків відповідно до нового пункту 31 статті 14 Закону здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
проведення взаєморозрахунків за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-13 статті 11 Закону, відбувається на підставі довідки, наданої контролюючим органом.
Поряд з цим, пропонується установити, що грошові зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів), визначені у нових пунктах 11-13 статті 11 Закону, вважаються узгодженими в момент погашення, а ПАТ «Укрнафта» зобов’язується в десятиденний термін після сплати до державного бюджету таких надходжень вчинити дії щодо відмови від позовів (скарг) стосовно визначених контролюючим органом відповідних санкцій та пені, які були погашені внаслідок проведених взаєморозрахунків /пункт 2 розділу ІІ доопрацьованого законопроекту № 4119/;
4) передбачити можливість надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань господарського товариства, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій належить державі та яке здійснює діяльність у сфері передачі електричної енергії в Україні /доповнення статті 6 Закону новим пунктом 1-1/.
Згідно з пояснювальною запискою доопрацьований законопроект № 4119 має на меті:
забезпечити реалізацію вимог пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»;
врегулювати бюджетну заборгованість ПАТ «Укрнафта» минулих періодів з урахуванням штрафних і фінансових санкцій, стягнення якої за інших обставин вимагало б тривалої юридичної процедури з невизначеним для держави результатом;
забезпечити додаткові джерела фінансового забезпечення Фонду боротьби з COVID-19 (зокрема, для забезпечення готовності та реагування закладів охорони здоров’я на спалахи цієї хвороби, надання медичної допомоги пацієнтам, а саме: для закупівлі засобів індивідуального захисту, реактивів, тест-систем, медичних виробів, дезінфекційних засобів, на придбання медичного та лабораторного обладнання для проведення лабораторних (визначення цієї хвороби методом полімеразної ланцюгової реакції) та рентгенологічних досліджень, здійснення ефективного та якісного лікування та ін.) та видатків на реструктуризацію вугільної галузі (з метою погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств);
врегулювати розрахунки по зеленій енергетиці.
Передусім слід зазначити, що поданий тими ж авторами законопроект з також назвою за реєстр. № 4119 від 18.09.2020 р. /далі – попередній законопроект № 4119/ Комітетом 29.09.2020 р. (протокол № 56) було розглянуто і рекомендовано Верховній Раді України включити до порядку денного четвертої сесії та прийняти за основу і в цілому як закон з пропозиціями Комітету. Однак попередній законопроект № 4119 30.09.2020 р. Верховною Радою України не включено до порядку денного четвертої сесії, а 26.10.2020 р. відкликано авторами у зв’язку з необхідністю його доопрацювання. Загалом у доопрацьованому законопроекті № 4119 враховано пропозиції Комітету до попереднього законопроекту № 4119 щодо внесення необхідних техніко-юридичних поправок (включаючи уточнення бюджетних показників відповідно до закону від 17.09.2020 р. № 909-ІХ), а також змінено цільове спрямування додаткових надходжень у сумі 10,3 млрд грн (попереднім законопроектом № 4119 пропонувалося спрямувати такі надходження на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень /1,3 млрд грн/, здійснення заходів створення, розвитку та забезпечення діяльності національного авіаперевізника /5 млрд грн/, відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування /4 млрд грн/).
ІІ. До Комітету надійшли альтернативні до попереднього законопроекту № 4119 проекти Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 4119-1/ і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 4119-2/.
При цьому за переважною більшістю змін альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 є подібними до попереднього законопроекту № 4119, основна відмінність полягає у визначенні цільового спрямування додаткових надходжень у сумі 10,3 млрд грн (що також є основною відмінністю відносно доопрацьованого законопроекту № 4119), а саме:
альтернативним законопроектом № 4119-1 такі надходження спрямовуються на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (1,3 млрд грн), фінансування заходів із авіабудування Державним підприємством «Антонов» (5 млрд грн), відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування (4 млрд грн);
альтернативним законопроектом № 4119-2 такі надходження спрямовуються на оновлення та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (1,3 млрд грн), фінансування заходів із виробництва літаків Державним підприємством «Антонов» (9 млрд грн).
Поряд з тим, порівняно з попереднім законопроектом № 4119 і доопрацьованим законопроектом № 4119 в альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2 змінено деякі інші положення, зокрема:
у новому пункті 16 статті 14 Закону не передбачено включення до доходів спеціального фонду державного бюджету надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках;
у новому пункті 31 статті 14 Закону уточнено, що НАК «Нафтогаз України» отримає компенсацію економічно обґрунтованих витрат, що будуть здійснені /а не вже здійснених/ з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, що будуть отримані /а не вже отримані/ у процесі виконання таких спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку;
у новій статті 14-1 Закону додатково визначено, що реалізація заходів, визначених новим пунктом 31 статті 14 Закону, відбувається виключно після повного виконання ПАТ «Укрнафта» положень нових пунктів 11-13 статті 11 Закону, а також передбачено право ПАТ «Укрнафта» повністю виконати такі положення протягом 10 календарних днів після набрання відповідним законом чинності.
Верховною Радою України 30.09.2020 р. альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 не включено до порядку денного четвертої сесії.
ІІІ. Щодо процедури розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2, опрацювання експертних висновків до них.
Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України зазначених законопроектів у першому читанні.
При цьому проектом розкладу пленарних засідань Верховної Ради України на 3 – 6 листопада 2020 року (складеним для розгляду Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 02.10.2020 р.) доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 передбачено на 4 листопада п.р. для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № 16/3-2020/197269 (248060)/ надає зауваження до нього та зазначає про доцільність отримання висновку Уряду щодо доопрацьованого законопроекту № 4119, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України (згідно з яким Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній Раді України звіт про його виконання) та частини другої статті 28 Закону (за якою рішення про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19 приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом).
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничних обсягів дефіциту державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу та надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.
Принагідно варто зазначити, що умовами внесення змін до закону про державний бюджет (визначеними частиною першою статті 52 Кодексу), серед іншого є: перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету; необхідність передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету в межах бюджетних призначень; зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу державного бюджету на період до внесення відповідних змін до Кодексу. Доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 не узгоджуються з вказаними умовами, однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.
Мінфін у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № 35020-05-2/33285/ зазначає, що його реалізація призведе до збільшення доходів і видатків державного бюджету 2020 року шляхом взаєморозрахунків, а також потребуватиме врегулювання ряду питань. Загалом Мінфін не заперечує проти розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119.
Мінфін у своїх висновках до альтернативних законопроектів № 4119-1 /лист від 20.10.2020 р. № 35020-05-2/32157/ і № 4119-2 /лист від 20.10.2020 р. № 35020-05-2/32156/ зазначає, що їх реалізація призведе до збільшення доходів і видатків державного бюджету 2020 року шляхом взаєморозрахунків, наводить щодо цих законопроектів аналогічні застереження, як щодо попереднього законопроекту № 4119, висловлює зауваження щодо запропонованої державної підтримки ДП «Антонов» та загалом не підтримує ці законопроекти.
Міненерго у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № ВР/1.1-18.2-22734/ зазначає про його підтримку із зауваженням, що запропонованій компенсації НАК «Нафтогаз України» у сумі 32,2 млрд грн має передувати прийняття Урядом відповідного проекту акта, в якому буде затверджено механізм розрахунку компенсації.
На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2, а також висновки ГНЕУ щодо альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2.
Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема:
альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;
при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комітету;
Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.
ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2, проаналізовано висновки до них та звернуто увагу на таке.
1. Доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 спрямовані на реалізацію положень статті 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу», якими серед іншого передбачено, що:
з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства /частина перша/;
рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу має визначати, зокрема, джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті /пункт 7 частини четвертої статті 11/;
суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /частина сьома/.
Відповідно до цієї законодавчої норми прийнято Постанову КМУ від 19.10.2018 р. № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», згідно з якою, зокрема покладено на НАК «Нафтогаз України» такі спеціальні обов’язки (на умовах та у порядку, що визначені Положенням):
до 01.08.2020 р. продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій та ДПУ «МДЦ «Артек» на умовах та у порядку, що визначені Положенням, а також постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям та ДПУ «МДЦ «Артек», постачання яким у відповідному періоді не здійснює інший постачальник;
до 01.05.2021 р. постачати природний газ виробникам теплової енергії;
придбавати природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» для формування ресурсу природного газу до 01.08.2020 р. для побутових споживачів, релігійних організацій, ДПУ «МДЦ «Артек», до 01.05.2021 р. для виробників теплової енергії.
Однак у такій Постанові КМУ не визначено джерел фінансового забезпечення та порядку визначення компенсації економічно обґрунтованих витрат, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Наразі це питання залишається невирішеним, зокрема Урядом не затверджено порядок надання відповідної компенсації НАК «Нафтогаз України», на що також звертають увагу Мінфін і Міненерго.
На думку ГНЕУ, пропонований у доопрацьованому законопроекті № 4119 механізм компенсації НАК «Нафтогаз» економічно обґрунтованих витрат виглядає вразливим саме у контексті вищезгаданих положень частин четвертої і сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу».
Отже, врегулюванню порушеного зазначеними законопроектами питання щодо реалізації статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» мало б передувати відповідне рішення Кабінету Міністрів України і загалом Уряду належало б вносити відповідну законодавчу ініціативу.
2. У пояснювальних записках до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 в частині фінансово-економічного обґрунтування зазначено, зокрема, що:
загальний обсяг додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету в рамках передбаченої законопроектом операції складе 42,5 млрд грн, у т.ч.: податковий борг ПАТ «Укрнафта» – загальним обсягом 30,35 млрд грн (у т.ч.: з рентної плати (газ, нафта, конденсат) – 18,8 млрд грн; з податку на прибуток – 2,6 млрд грн; з ПДВ – 2,84 млрд грн; донараховані суми за результатами контрольно-перевірочної роботи, що перебувають в процедурі судового оскарження, – 3,1 млрд грн; заборгованість підприємств системи ПАТ «Укрнафта» – 3 млрд грн); додаткові грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, що виникають у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій купівлі-продажу (постачання) природного газу з НАК «Нафтогаз України», – 6,2 млрд грн; додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання належної компенсації, – до 5,95 млрд грн.
на виплату компенсації НАК «Нафтогаз України» із спеціального фонду державного бюджету буде спрямовано 32,2 млрд грн, а надлишок надходжень у сумі 10,3 млрд грн буде спрямовано на фінансове забезпечення ряду відповідних заходів;
розрахунок обсягу компенсації НАК «Нафтогаз України» здійснено з дотриманням вимог частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» як сума економічно обґрунтованих витрат Компанії, зменшених на доходи, отримані /будуть отримані/ у процесі виконання покладених на неї спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, відповідно до методології, що враховує цілий комплекс показників, що дозволяють забезпечити об'єктивний та прозорий розрахунок.
Проте зазначена інформація є неповною з огляду на вимоги частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ. Виникає питання щодо відповідності положень доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).
Так, у супровідних документах до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не наведено розрахунків щодо запропонованих цими законопроектами (у змінах до додатка № 1 до Закону) обсягів додаткових доходів спеціального фонду державного бюджету за їх видами та відповідних обґрунтувань, передусім в частині реалістичності таких додаткових надходжень, а також не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо передбачених цими законопроектами (у нових пунктах статті 14 та змінах до додатка № 3 до Закону) видатків спеціального фонду державного бюджету за бюджетними програмами та обсягів таких видатків.
Наприклад, виникає сумнів щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету, оскільки пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 допускається можливість неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» окремих положень законопроекту (при цьому за інформацією Державної податкової служби станом на 01.08.2020 р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед державним бюджетом становить 15,6 млрд грн, що майже в 2 рази менше обсягу, зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту (30,5 млрд грн). З цього приводу Мінфін зауважує, що суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано підтвердження щодо забезпечення надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення видатків, визначених зазначеними законопроектами. Крім того, на думку ГНЕУ, виглядає дискусійною дієвість підходу щодо фінансового забезпечення вказаних у доопрацьованому законопроекті № 4119 витрат за рахунок сплати податкового боргу, грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта», адже, по суті, його виконання частково ставиться у залежність від рішень ПАТ «Укрнафта» як самостійного господарюючого суб’єкта.
ГНЕУ зауважує, що не надано інформації щодо: обсягів коштів, необхідних для компенсації НАК «Нафтогаз»; достатності пропонованих джерел та можливості сплати (або стягнення) податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта»; розмірів податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта», оскаржуваних ним грошових зобов’язань.
Щодо передбаченої доопрацьованим законопроектом № 4119 та альтернативними законопроектами № 4119-1 і № 4119-2 компенсації витрат НАК «Нафтогаз України» Мінфін зазначає, що:
не надані фінансово-економічні розрахунки щодо суми компенсації;
під час визначення потреби компенсації не враховані прибутки НАК «Нафтогаз України» від інших видів діяльності (зокрема транзиту газу), а також отриманий чистий прибуток НАК «Нафтогаз України» та отримані зазначеною Компанією протягом останніх років облігацій внутрішньої державної позики, які використовувалися у господарській діяльності на поповнення її статутного капіталу /довідково: протягом 2009-2015 рр. здійснювалися операції з випуску ОВДП загалом на суму 184,6 млрд грн з подальшим придбаннях у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України»/;
потребуватиме підтвердження аудитом Державної аудиторської служби розрахунків розміру компенсації з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктом, на якого покладені спеціальні обов’язки, та доходів, отриманих у процесі виконання спеціальних обов’язків згідно з статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».
3. Згідно з пояснювальними записками до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 реалізація зазначених законопроектів не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені законопроектом додаткові видатки спеціального фонду у повному обсязі буде забезпечено додатковими джерелами надходжень до спеціального фонду, що не враховувалися під час планування державного бюджету на 2020 рік (від погашення податкового боргу, визначених грошових зобов’язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, а також низки додаткових надходжень за результатами проведених взаєморозрахунків).
Однак зазначеними законопроектами передбачається зараховувати до спеціального фонду державного бюджету певні надходження від сплати податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату і ПДВ, хоча такі податки згідно з відповідними нормами статей 29, 64, 66 і 69 Кодексу належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. ГНЕУ вважає, що пропозиція нової статті 11-1 Закону як виняток з положень Кодексу зараховувати частину надходжень від рентної плати, що сплачується ПАТ «Укрнафта», до спеціального фонду державного бюджету своїм наслідком матиме зменшення надходжень місцевих бюджетів, правові наслідки якого у супровідних до доопрацьованого законопроекту № 4119 документах не визначені. Поряд з тим, ГНЕУ звертає увагу, що за змістом доопрацьованого законопроекту № 4119 виглядає незрозумілим, чи були враховані кошти від погашення податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта» у бюджеті на поточний рік, що, у разі наявності такого, вимагатиме відповідного коригування його показників. Таким чином, реалізація положень зазначених законопроектів може призвести до втрати потенційних доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів щодо вказаних податків, при тому що наразі залишаються ризики щодо виконання у 2020 р. доходів загального фонду бюджетів передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки. Довідково: згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-вересень 2020 р. надійшли загалом в обсязі 655,4 млрд грн, що становить 98,5% уточненого плану на звітний період (або на 10 млрд грн менше).
Поряд з тим, у запропонованому доопрацьованим законопроектом № 4119 новому пункті 16 статті 11 Закону передбачається зарахування до спеціального фонду державного бюджету у 2020 р. надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 рр. роках, але такі надходження щодо періоду 2020 року можуть бути враховані в планових показниках доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік (оскільки йдеться не про податковий борг, а про поточні податкові зобов’язання), а щодо періоду 2021 року мають враховуватися у прогнозних показниках відповідних доходів проекту державного бюджету на наступний рік. Отже, реалізація зазначеного положення може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного бюджету у п.р. та втрати відповідних доходів у наступному році. При цьому, на думку ГНЕУ, виникає питання щодо коректності такого припису нового пункту 16 статті 11 Закону, зважаючи на тимчасовий характер дії закону про державний бюджет.
Виходячи з наведеного, у разі прийняття даної законодавчої ініціативи залежно від практики застосування відповідного закону та подальшого стану виконання державного бюджету у п.р. може виникнути ризик розбалансування показників загального фонду державного бюджету. У цьому зв’язку слід зазначити, що відповідно до законодавчих вимог держава прагне до збалансованості бюджету України /частина третя статті 95 Конституції України/ та бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості /пункт 2 частини першої статті 7 Кодексу/.
4. Щодо запропонованих альтернативними законопроектами № 4119-1 і № 4119-2 видатків у спеціальному фонді державного бюджету за новою бюджетною програмою відповідно «Фінансування заходів із авіабудування Державним підприємством «Антонов» у сумі 5 млрд грн і «Фінансування заходів із виробництва літаків Державним підприємством «Антонов» у сумі 9 млрд грн необхідно звернути увагу на таке.
За своїм змістом такі видатки вбачаються одним із видів державної допомоги суб’єктам господарювання, надання якої за рахунок бюджетних коштів має здійснюватися з дотриманням норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо допустимості такої допомоги для конкуренції. Враховуючи зазначене та частину четверту статті 35 Кодексу, державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України), однак у супровідних документах до альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не зазначено про виконання вищевказаних вимог. Мінфін також вказує, що запропонована державна підтримка потребує висновку Антимонопольного комітету України щодо допустимості такої допомоги для конкуренції.
Мінфін зауважує, що у матеріалах до альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не надано: фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків) щодо запропонованих обсягів за вказаною новою бюджетною програмою; інформації, яка б підтвердила наявність виробничої спроможності ДП «Антонов» забезпечити у 2020 р. виробництво літаків у межах запропонованих обсягів видатків державного бюджету; підтвердження наявності договорів із споживачами на придбання літаків виробництва ДП «Антонов» (які буде вироблено за вказані бюджетні кошти).
У найменування зазначеної нової бюджетної програми застосований термін «фінансування» не відповідає його значенню, наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу (а саме надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна, зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету).
Крім того, загалом виникає питання щодо спроможності у 2020 р. використання коштів за зазначеною новою бюджетною програмою та новими бюджетними програмами щодо оновлення залізничної інфраструктури і відновлення мостів на автомобільних дорогах, передбаченими в альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2, зважаючи на необхідність затвердження щодо таких програм документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програми) та здійснення процедур закупівель, а до завершення п.р. залишається менше двох місяців.
5. У доопрацьованому законопроекті № 4119 пропонується збільшити видатки на Фонд боротьби з COVID-19 за відповідною бюджетною програмою (код 3511380) на 8,9 млрд грн, передбачивши такі кошти за спеціальним фондом державного бюджету.
Статтею 28 Закону /включеною законом від 13.04.2020 р. № 553-IX/ встановлено, зокрема, що: у складі державного бюджету створюється Фонд боротьби з COVID-19 на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину; кошти Фонду боротьби з COVID-19 спрямовуються за визначеними цією статтею напрямами; рішення про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому на виконання пункту 16 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 302 (із змінами) затверджено Порядок використання коштів Фонду боротьби з COVID-19.
Водночас, у загальному фонді державного бюджету на 2020 рік за відповідною бюджетною програмою (код 3511380) визначені бюджетні призначення (з урахуванням внесених змін) у сумі 63.350,3 млн грн, а уточнений річний план (з урахуванням перерозподілу видатків) становить 65.959,3 млн грн, при цьому такі кошти повністю розподілені. Щодо виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 слід відмітити, що за інформацією Мінфіну станом на 01.10.2020 р. сума відкритих асигнувань становила 30,15 млрд грн (або 45,7% річного уточненого плану), касові видатки – 27,9 млрд грн (або 42,3% річного уточненого плану). Зазначене свідчить про недостатність вжитих Урядом та безпосередньо головними розпорядниками коштів державного бюджету заходів щодо використання коштів Фонду боротьби з COVID-19.
Верховною Радою України у вересні-жовтні п.р. прийнято ряд рішень, що певним чином стосуються Фонду боротьби з COVID-19, зокрема:
постанови від 18.09.2020 р. № 920-IX «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного навчального процесу та якісної освіти в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», № 921-IX «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)» і № 922-IX «Про безпеку педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти під час пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими рекомендується Кабінету Міністрів України провести перерозподіл видатків Фонду боротьби з COVID-19 з метою створення умов для забезпечення безпечного освітнього процесу та якісної освіти в умовах карантину;
постанова від 20.10.2020 р. № 937-IX «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз», якою передбачається здійснити відповідні заходи, що ймовірно потребуватиме виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 .
Враховуючи вищенаведене, а також зростаюче поширення відповідної інфекційної хвороби в Україні, пропозиція (у доопрацьованому законопроекті № 4119) щодо збільшення видатків на Фонд боротьби з COVID-19 вбачається аргументованою.
Разом з тим, ГНЕУ зауважує, що для прийняття виваженого рішення щодо такого питання доцільно: по-перше, розглянути питання щодо ефективності використання коштів Фонду боротьби з COVID-19, зважаючи на його «ручний» характер у 2020 р. та визначені видатки на відповідну бюджетну програму в обсязі понад 63 млрд грн; по-друге, надати детальні розрахунки прогнозної потреби у фінансовому забезпеченні відповідних заходів, власне, визначити такі заходи у Законі та обґрунтувати можливість їх використання до кінця поточного бюджетного періоду.
6. З приводу збільшення видатків на реструктуризацію вугільної галузі на 1,4 млрд грн з метою погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств (як зазначено у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту № 4119) варто відмітити таке.
Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі /затвердженим постановою КМУ від 23.01.2019 р. № 80 (із зміною)/, одним із напрямів спрямування таких коштів визначено забезпечення вітчизняного виробництва товарної вугільної продукції шляхом оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою зарплати, спожитої електроенергії, а також погашення заборгованості із зарплати.
Законом бюджетні призначення за відповідною бюджетною програмою (код 2401590) на 2020 рік встановлені за загальним фондом державного бюджету спочатку у сумі 1962,7 млн грн, затим законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ збільшені на 1,6 млрд грн (на оплату праці шахтарям, що вказано у пояснювальній записці до відповідного урядового законопроекту за реєстр. № 3279) до 3562,7 млн грн. Згідно із звітними даними такі видатки за січень-вересень п.р. проведені у сумі 3524,3 млн грн, що становить 98,9% бюджетних призначень. Аналогічна ситуація щодо збільшення впродовж бюджетного періоду видатків на зазначену мету мала місце декілька років поспіль, зокрема у 2019 р. видатки за вказаною бюджетною програмою проведені у сумі 3268,6 млн грн, при тому що спочатку бюджетні призначення були визначені у сумі 1630 млн грн, потім збільшені на 1 млрд грн, а уточнений річний план ще збільшено на 638,6 млн грн (шляхом перерозподілу видатків). Зазначене свідчить про неналежне бюджетне планування відповідних видатків і недієвість заходів Міненерго щодо реформування державних вугледобувних підприємств з метою досягнення їх ефективності та недопущення утворення заборгованості із зарплати шахтарям.
ГНЕУ зауважує, що до доопрацьованого законопроекту № 4119 не надано належного обґрунтування в частині достатності передбачених коштів для забезпечення до кінця п.р виплати та погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств.
7. Щодо передбаченого доопрацьованим законопроектом № 4119 розширення напрямів надання державних гарантій у п.р. (для забезпечення виконання боргових зобов’язань господарського товариства, у статутному капіталі якого 100% акцій належить державі та яке здійснює діяльність у сфері передачі електричної енергії в Україні) необхідно насамперед звернути увагу, що до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. і граничний обсяг надання державних гарантій у 2020 р., водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм статей 17, 18 і 40 Кодексу щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Відтак, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році. Отже, у цьому контексті запропоноване положення узгоджується з нормами бюджетного законодавства.
Однак зазначене положення не містить будь-якого обмеження щодо обсягу надання державних гарантій за вказаним новим напрямом, як це передбачено у підпункті «б» пункту 1 статті 6 Закону щодо державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (до 10 млрд грн), або у новій статті 6-1 Закону щодо державних гарантій на портфельній основі (до 5 млрд грн). Поряд з тим, у супровідних документах до доопрацьованого законопроекту № 4119 не наведено інформації про можливий обсяг таких державних гарантій, а також пояснень щодо потреби відповідного суб’єкта господарювання у кредитних ресурсах, його поточного фінансового стану, умов кредитування та оцінки наслідків відповідного рішення для бюджету. Як наслідок, реалізація такого положення може у 2020 р. призвести до збільшення гарантованого державою боргу, а у наступних роках потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.
Довідково: згідно із звітними даними за січень-вересень 2020 р. державні гарантії надано в обсязі 24,15 млрд грн (у т.ч. щодо боргових зобов’язань: Укравтодору – 19,27 млрд грн, Укренерго –4,88 млрд грн).
На думку ГНЕУ, потребує додаткового обґрунтування пропозиція щодо «врегулювання розрахунків по зеленій енергетиці» (про що йдеться у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту № 4119) саме шляхом надання відповідних державних гарантій. Принагідно зауважено, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» фінансове забезпечення заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством. ГНЕУ вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо такого питання доцільно було б надати детальну інформацію щодо стану розрахунків у сфері зеленої енергетики, результативності інших організаційних та економічних заходів врегулювання проблеми погашення заборгованості у цій сфері.
ГНЕУ також зауважує, що у контексті забезпечення належного парламентського контролю за відповідним процесом вбачається сумнівною пропозиція щодо способу вирішення порушеного питання – шляхом доповнення статті 6 Закону новим пунктом 1-1, а не шляхом внесення змін до пункту 1 цієї статті, який передбачає надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України та як виняток з положень частини першої статті 17 Кодексу України за погодженням з Комітетом.
8. Окремі положення доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не узгоджуються з нормами бюджетного і податкового законодавства та/або містять суперечності, зокрема:
положення нових пунктів 11-16 статті 11 Закону щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету певних надходжень від окремих податків не узгоджуються з пунктами 2, 5-1 і 6 частини другої статті 29, пунктами 4-1, 4-2 і 17 частини першої статті 64, пунктами 1-1 і 4-1 частини першої статті 66 та пунктом 3-1 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими такі податки належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. У зв’язку з цим, для усунення неузгодженості правових норм зазначеними законопроектами передбачена нова статті 11-1 Закону, в якій пропонується зафіксувати унормування цього питання, як виняток з вищенаведених норм Кодексу;
положення, передбачені у новій статті 14-1 Закону та пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів, щодо особливостей сплати грошових зобов’язань з відповідних податків ПАТ «Укрнафта» не належать до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного статтею 40 Кодексу) та мали б унормовуватися податковим законодавством, про що також зазначає ГНЕУ;
передбачення у новій статті 14-1 Закону та пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів виразу «проведення взаєморозрахунків» не узгоджується із змістом відповідних положень зазначених законопроектів, в яких йдеться не про проведення взаєморозрахунків, а про спрямування додаткових джерел спеціального фонду на проведення відповідних видатків державного бюджету, крім того, такий вираз не застосовується у бюджетному законодавстві;
положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів щодо дій НАК «Нафтогаз України» у разі неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» норм відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) вбачається суперечливим відносно інших положень зазначених законопроектів, оскільки ще на стадії унормування відповідного питання ставиться під сумнів можливість його виконання.
9. Як і попередній законопроект № 4119, доопрацьований законопроект № 4119 (відповідно й альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2) є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами проектом Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків в цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-34 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»)» за реєстр. № 4120 від 18.09.2020 р. /далі – законопроект № 4120/, на що також звертає увагу Мінфін. Загалом у законопроекті № 4120 пропонується врегулювати деякі особливості зарахування коштів при погашенні податкового боргу та сплаті грошових зобов’язань з ПДВ ПАТ «Укрнафта» з посиланням на передбачені попереднім законопроектом за реєстр. № 4119 нові пункти 11-16 статті 11 та нові пункти 31-34 статті 14 Закону. Відповідно до пояснювальної записки законопроект № 4120 має на меті створити умови, необхідні для належного проведення централізованих бюджетних взаєморозрахунків, передбачених новими пунктами 31-34 статті 14 Закону, максимізувати доходи спеціального фонду державного бюджету для належного фінансового забезпечення видатків за програмами компенсації НАК «Нафтогаз України» непокритих доходами витрат, понесених в рамках виконання покладених на неї спеціальних обов’язків, на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також за програмою державної підтримки інфраструктурних проектів.
ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 4120 зауважує, що він не встановлює завершеного механізму правового регулювання, оскільки містить численні відсильні (бланкетні) норми до попереднього законопроекту № 4119, у зв’язку з чим прийняття рішення щодо законопроекту № 4120 має прийматися виключно за результатами розгляду попереднього законопроекту № 4119. Відтак, належне практичне застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття доопрацьованого законопроекту № 4119 (або альтернативного законопроекту № 4119-1 чи № 4119-2) та законопроекту № 4120.
10. Альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки (у т.ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет), узгодження з іншими положеннями зазначених законопроектів і нормами законодавства, зокрема, необхідно:
уточнити нумерацію пунктів у розділі І (передбачено два пункти 3);
в абзаці першому пункту 2 розділу І слова «та абзацами» виключити (є зайвими);
в абзацах другому і третьому пункту 2 розділу ІІ слова «цього Закону» замінити словами і цифрами «Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (для забезпечення коректності викладу відсильних норм у цих абзацах /оскільки в даному випадку йдеться про норми закону про державний бюджет, а не про норми закону про внесення змін до закону про державний бюджет/), а також відповідно у пункті 3 розділу ІІ слова і цифри «абзаців другого – шостого пункту 2 Розділу І цього Закону» замінити словами і цифрами «пунктів 11-15 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (для узгодження положень вказаних пунктів 2 і 3 щодо однакового викладу відсильних норм);
у пункті 3 розділу ІІ слова «З метою забезпечення належного виконання норм, визначених цим Законом» виключити (такі слова не несуть додаткового змістовного навантаження), а також слова і цифри «пункту 2 розділу ІІ цього Закону, що створить» замінити словами і цифрою «абзацу третього пункту 2 цього розділу Закону, що призведе до виникнення» (для забезпечення більш чіткого викладу);
у додатку № 1 /щодо змін до додатка № 1 до Закону/ за кодами 11000000, 13000000 і 14060000 найменування доходів доповнити відповідно словами «збільшення ринкової вартості», «природних ресурсів» і «товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» (для приведення у відповідність до класифікації доходів бюджету та узгодження з відповідними найменуваннями у додатку № 1 до Закону);
у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ заголовок графи «Код функціональної класифікації видатків та кредитування» доповнити словом «бюджету» (для забезпечення коректності викладу та узгодження з Законом).
В альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2 необхідно врахувати зміни до Закону, внесені законом від 17.09.2020 р. № 909-ІХ /згідно з яким збільшено доходи і видатки державного бюджету загалом на 750 млн грн, у т.ч. по 375 млн грн – за загальним і спеціальним фондами)/ для приведення у відповідність до остаточної редакції Закону з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників. Зокрема, належить внести відповідні зміни до пункту 1 розділу І /щодо змін до статті 1 Закону/ та додатків № 1 і № 2 /щодо змін до додатків № 1 і № 3 до Закону/.
Аналогічні пропозиції щодо внесення необхідних техніко-юридичних поправок були надані Комітетом до попереднього законопроекту № 4119, при цьому у доопрацьованому законопроекті № 4119 такі пропозиції повністю враховані.
ГНЕУ вважає, що потребує коригування назва доопрацьованого законопроекту № 4119: по-перше, вміщення у назві формулювання «щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»» є некоректним у юридичному відношенні, оскільки безпосередньо реалізація таких положень не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного у статті 40 Кодексу); по-друге, за змістом доопрацьованого законопроекту № 4119 його предмет є ширшим порівняно з визначеним у назві.
Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (наприклад, законопроект за реєстр. № 3040а), відтак, у разі їх прийняття до розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 потребуватимуть уточнення відповідні бюджетні показники та інші положення зазначених законопроектів з метою забезпечення узгодженості правових норм.
11. До Комітету звернувся окремий народний депутат України з проханням при підготовці до розгляду у першому читанні доопрацьованого законопроекту № 4119 врахувати пропозицію про його доповнення новими положеннями. Однак, такі положення не є предметом правового регулювання доопрацьованого законопроекту № 4119. Крім того, відповідно до законодавчої процедури (визначеної розділом IV Регламенту Верховної Ради України) подання, розгляд і врахування пропозицій до законопроекту передбачається при його підготовці до другого (а не першого) читання.
За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р., поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Холодовим А.І., і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г., включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 4119 (доопрац.) за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:
у пункті 2 розділу І слова і цифри «Статтю 6», «пунктом» та «1-1» замінити відповідно словами і цифрами «Пункт 1 статті 6», «підпунктом» та «д», а слова «за рішенням Кабінету Міністрів України» виключити;
внести необхідні техніко-юридичні поправки (включаючи внесення відповідних уточнень до зазначеного законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» до розгляду зазначеного законопроекту).
Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4119 (доопрац.) Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.