Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 8 вересня 2021 року (протокол № 99) розглянув проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021 р), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими.
І. До Комітету надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації, за реєстр. № 5853 /далі – законопроект № 5853/.
Законопроектом № 5853 пропонується замінити абзаци перший-четвертий частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ одним абзацом, в якому визначити, що Національний банк України /далі – Нацбанк/ щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, при цьому така інформація подаватиметься Нацбанком виключно в порядку інформування. Водночас законопроектом передбачається набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (йдеться про поданий тими ж розробниками законопроект за реєстр. № 5850 від 17.08.2021 р. /далі –законопроект № 5850/).
У чинній нормі частини третьої статті 33 Кодексу встановлено, що Нацбанк подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:
до 1 березня року, що передує плановому, - орієнтовну інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період;
до 15 березня року, що передує плановому, - прогнозні монетарні показники і показники валютно-курсової політики на середньостроковий період (у т.ч. обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року);
до 15 квітня року, що передує плановому, - уточнену інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період.
У пояснювальній записці до законопроекту № 5853 зазначено, що:
наразі реалізація норм статті 33 Кодексу в частині надання Нацбанком переліку інформації опосередковано чинить тиск на Нацбанк, оскільки надаючи певний прогноз на наступні три роки, зокрема щодо частини прибутку до розподілу Нацбанку, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, Нацбанк поставлений в умови виконати надані ним прогнози;
законопроект № 5853 підготовлено з метою уточнення в статті 33 Кодексу положень щодо інформації, яка подається Нацбанком для складання Бюджетної декларації, що відповідатиме кращій світовій практиці, а також кореспондує із законопроектом № 5850.
ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 5853, опрацювання експертних висновків до нього.
Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту № 5853 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 5853 у першому читанні.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 5853 /лист від 31.08.2021 р. № 16/3-2021/273961 (627981)/ висловлює окремі зауваження до нього та вважає, що рішення щодо законопроекту № 5853 має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5850.
Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 5853 /лист від 07.09.2021 р. № 14020-04-2/27383/ зазначає, що він не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету, та загалом вважає, що законопроект № 5853 не може бути підтримано.
Нацбанк /лист від 01.09.2021 р. №18-0009/80964/ повідомляє, що підтримує законопроект № 5853.
На час розгляду у Комітеті законопроекту № 5853 не надійшли відповідні висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції), а також висновок Міністерства економіки України (на запит Комітету).
ІІІ. У Комітеті в межах відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 5853, проаналізовано експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.
1. Законопроект № 5853 є системно пов’язаним з поданим тими ж розробниками законопроектом № 5850, що також відмічено у висновках ГНЕУ і Нацбанку.
Законопроект № 5850 згідно із пояснювальною запискою до нього спрямований на унормування окремих питань в діяльності Нацбанку, які виникають під час здійснення ним своїх функцій та потребують врегулювання для забезпечення належного виконання Нацбанком законодавчо визначених повноважень. Законопроектом № 5850, серед іншого, передбачається замінити норму частини п’ятої статті 51 Закону України «Про Національний банк України» (яка аналогічна нормі абзаців першого-четвертого частини третьої статті 33 Кодексу) положеннями, згідно з якими Нацбанк щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, при цьому така інформація надаватиметься Нацбанком виключно в порядку інформування. Тобто такі положення законопроекту № 5850 є подібними до положень законопроекту № 5853.
Таким чином, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроекти № 5853 і № 5850 належить розглядати взаємоузгоджено.
2. Запропоноване виключення норми щодо подання Нацбанком Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 15 березня року, що передує плановому, прогнозних монетарних показників і показників валютно-курсової політики на середньостроковий період (у т.ч. обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року) видається недостатньо обґрунтованим і спірним, зважаючи, що:
зазначені прогнозні показники, передусім обмінний курс гривні, є необхідними для складання Бюджетної декларації і проекту державного бюджету (зокрема вони використовуються у розрахунках деяких видів доходів і витрат державного бюджету та загалом боргових показників), на що також вказує Мінфін;
Нацбанк є особливим центральним органом державного управління, до функцій якого належать забезпечення стабільності грошової одиниці України, визначення та проведення грошово-кредитної політики, відтак саме Нацбанк має розробляти і надавати зазначені прогнозні показники;
протягом останніх років подані Нацбанком відповідні прогнозні показники враховувалися Кабінетом Міністрів України при складанні проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період, тобто відповідна чинна норма є дієвою.
3. Вбачається недоречним передбачене у новій редакції відповідного положення частини третьої статті 33 Кодексу вміщення припису, що відповідна інформація подається Нацбанком виключно в порядку інформування.
Мінфін вважає, що відповідна інформація не може мати інформативного характеру, оскільки використовується для формування Бюджетної декларації і законопроекту про державний бюджет.
ГНЕУ зауважує, що виглядає незрозумілим зміст формулювання «в порядку інформування».
4. Застосування виразу «інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації» (у запропонованій новій редакції відповідного положення частини третьої статті 33 Кодексу) може призвести до неоднозначного трактування відповідної норми при її практичному застосуванні.
Так, на думку ГНЕУ, надання Нацбанком не чітко визначеного переліку інформації, як це передбачено чинною нормою, та невизначеність як у законопроекті № 5853, так і чинним законодавством, яка саме інформація необхідна для складання Бюджетної декларації, не повною мірою узгоджується із принципом правової визначеності, що може призвести до ненадання/надання не у повному обсязі Нацбанком необхідної інформації та негативно вплинути на ефективність його взаємодії із відповідними державними органами у формуванні та реалізації економічної політики держави, об’єктивність складання Бюджетної декларації, державного бюджету.
З іншого боку, звуження вказаної інформації до орієнтовного прогнозу частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, буде некоректним з огляду на те, що такий прогноз потрібен і використовуватиметься не тільки для складання Бюджетної декларації, а й загалом для проекту державного бюджету.
5. Виникає сумнів щодо доцільності виключення норми про подання Нацбанком до 15 квітня року, що передує плановому, уточненої інформації про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 29 Кодексу кошти, що перераховуються Нацбанком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, наданий Нацбанком показник обсягу прибутку до розподілу, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, відображається в законі про державний бюджет як одне з джерел доходів.
Враховуючи, що відповідно до законодавчих вимог законопроект про державний бюджет подається Кабінетом Міністрів України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, зазначений показник обсягу прибутку Нацбанку потребує уточнення в частині актуалізації його розрахунку і відповідно досягнення більшої реалістичності цього показника, що також відмічено у висновку Мінфіну.
6. Законопроект № 5853 потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження викладу з іншими нормами Кодексу. Зокрема, в абзаці другому розділу І законопроекту № 5853 належить:
вказати повну назву Нацбанку (доповнивши словом «України»);
після цифри і слова «1 березня» доповнити словами «року, що передує плановому»;
перше речення доповнити словами «на середньостроковий період».
За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021 р), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими, включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.