Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 28 травня 2019 року розглянув Звіт Рахункової палати за 2018 рік (далі – Звіт), поданий Рахунковою палатою /лист від 23.04.2019 р. № 19-1264/ відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» /Звіт також розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати 26 квітня 2019 року/.

Згідно із статтею 30 Закону України від 02.07.2015 р. № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.

Звіт містить переважну більшість інформації, яка вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. При цьому за формою викладу і подання інформації Звіт виглядає значно краще структурованим і зрозумілим для сприйняття порівняно з аналогічними звітами за попередні роки.

У Звіті відмічено, що для Рахункової палати 2018 рік став роком оновлення, початком реформування та змін, що пов’язано з призначенням 15 березня 2018 року Верховною Радою нового складу Рахункової палати, що поклало початок новому етапу її роботи, зокрема: прийнято новий розподіл напрямів діяльності членів Рахункової палати, затверджено нову структуру Рахункової палати та її штатний розпис, затверджено новий Регламент Рахункової палати.

У звітному періоді Рахунковою палатою перевірено 598 об’єктів (перелік наведено у додатку до Звіту), за результатами яких підготовлено 91 звіт. Варто відмітити, що якість звітів Рахункової палати за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) покращилася, вони стали більш інформативними та структурованими.

Згідно із статтею 4 Закону Рахункова палата проводить заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. У 2018 році серед відповідних контрольних заходів переважали аудити ефективності (74,7% від загальної кількості звітів), проте частка фінансових аудитів, які запроваджені з 2015 р., становила лише 3,3% від загальної кількості звітів (затверджено лише 3 звіти за результатами фінансового аудиту /у 2016 р. - 6 звітів, у 2017 р. – 5 звітів/).

З цього приводу за підсумками розгляду звіту Рахункової палати за 2017 рік Комітет рекомендував Рахунковій палаті вжити заходів щодо розширення можливостей здійснення Рахунковою палатою фінансових аудитів з поступовим охопленням таким аудитом всіх головних розпорядників коштів державного бюджету, у зв’язку з чим Рахункова палата повідомила /лист від 01.02.2019 р. №10-362/, що таку пропозицію розглянуто при затвердженні Плану роботи Рахункової палати на 2019 рік та прийнято рішення Рахункової палати від 18.12.2018 р. № 32-1 щодо апробації проекту методичного посібника з питань фінансового аудиту при проведенні фінансових аудитів, включених до відповідного Плану роботи (у 2019 р. планується провести 5 фінансових аудитів). Як зазначено у Звіті, такий робочий документ враховує як українське законодавство, так і Міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю (ISSAI).

При цьому Рахункова палата зауважила про необхідність імплементації стандартів ISSAI для реалізації зазначеної рекомендації Комітету, тому Рахунковій палаті слід активізувати роботу щодо імплементації міжнародних стандартів та методик державного фінансового контролю в діяльність Рахункової палати для поступового охоплення фінансовим аудитом усіх головних розпорядників коштів державного бюджету найближчими роками. Завдання щодо імплементації стандартів та методик зовнішнього аудиту INTOSAI у діяльність Рахункової палати передбачені статтею 347 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифікованої Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII) та пунктом 1461 Плану заходів з виконання цієї Угоди (затвердженого постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106).

Обсяг перевірених Рахунковою палатою державних коштів становив 304,7 млрд грн, при цьому виявлено порушень та недоліків на загальну суму 17 млрд грн (у 2016 р. – 17 млрд грн, у 2017 р. – 23 млрд грн), з яких: порушення адміністрування доходів – 6,8 млрд грн (у 2017 р. – 10,3 млрд грн), порушення бюджетного законодавства (у т.ч. нецільового використання коштів і порушення при плануванні) – 5,8 млрд грн (у 2017 р. – 6,1 млрд грн); неефективне управління коштами та їх неефективне використання – 4,4 млрд грн (у 2017 р. – 6,6 млрд грн).

У 2018 році Рахунковою палатою підготовлено та надіслано до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 567 звітів, рішень, інформацій, актів (у 2017 р. – 633), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 131 документ, Президенту України - 8, народним депутатам - 73, Раді національної безпеки і оборони України – 5, Кабінету Міністрів - 86, правоохоронним органам - 32, міністерствам та іншим центральним органам, установам, організаціям, підприємства, громадянам – 232.

Щодо здійснення аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою підготовлено і надано Верховній Раді висновки щодо виконання державного бюджету за 2017 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2018 року і за підсумками трьох кварталів 2018 року в частині надходжень, а також висновки за результатами експертизи законопроекту про державний бюджет на 2019 рік. При цьому з урахуванням зауважень Комітету у таких висновках вже почали використовуватися результати аудитів та інших заходів державного зовнішнього фінансового контролю, які актуальні для звітного періоду в частині виявлення системних порушень і недоліків в управлінні бюджетними коштами, що підсилює рекомендації (пропозиції) Рахункової палати.

До повноважень Рахункової палати належить аналіз реалізації наданих рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (пункт 9 частини першої статті 7 Закону), у зв’язку з чим у Звіті зазначено, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2017 і 2018 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2018 р. повністю або частково реалізовано 62%. При цьому звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, для виконання яких необхідний більший проміжок часу.

Загалом у 2018 році проведено 34 засідання Рахункової палати, на яких розглянуто 229 питань, а також представники Рахункової палати впродовж року взяли участь у 96 засіданнях комітетів Верховної Ради (на яких було розглянуто 35 питань за результатами здійснених Рахунковою палатою контрольних заходів), 3 парламентських слуханнях та 52 засіданнях робочих груп.

Рахункова палата у звітному періоді плідно співпрацювала з Комітетом. Зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники регулярно брали участь у заходах Комітету (21 засіданні Комітету, 30 засіданнях його підкомітетів та 51 засіданні робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2019 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та активно залучалися до обговорення питань і прийняття рішень. При цьому матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, погодженні розподілів/перерозподілів коштів державного бюджету, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань в межах своєї компетенції. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету брали участь у засіданнях Рахункової палати (за рекомендацією Комітету такі запрошення з 2018 р. постійно надсилалися).

За ініціативи Асоціації українських правників та сприяння Рахункової палати і Комітету 3 жовтня 2018 року у Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів», в рамках якого серед іншого учасники зауважили про важливість вдосконалення державних механізмів контролю у сфері публічних фінансів на законодавчому рівні та подальше впровадження міжнародних стандартів фінансового контролю в Україні.

У Звіті зазначено, що запроваджено новий підхід до організації взаємовідносин Рахункової палати та Кабінету Міністрів, зокрема Голова Рахункової палати став систематично брати участь у засіданнях Уряду, більш ефективним став процес реагування органів виконавчої влади на виконання рішень Рахункової палати, надано допуск Рахунковій палаті до бази даних та реєстрів відомчих установ.

Також принципово змінено формат співпраці з правоохоронними органами, підписано Меморандум про співпрацю і обмін інформацією між Рахунковою палатою і Національним антикорупційним бюро. У 2018 році за рішеннями Рахункової палати повідомлено правоохоронні органи щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень за результатами 20 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також таке повідомлення здійснено самостійно членами Рахункової палати під час проведення 3 контрольних заходів. За цими повідомленнями розпочато 21 кримінальне провадження, у 4 випадках матеріали, надіслані Рахунковою палатою, долучено до вже розпочатих кримінальних проваджень. Однак на відміну від попередніх років у Звіті зазначену інформацію не конкретизовано за проведеними заходами контролю (в яких виявлено ознаки кримінальних порушень) і правоохоронними органами, хоча згідно з частиною першою статті 30 Закону щорічний звіт про діяльність Рахункової палати має містити інформацію про передані до правоохоронних органів матеріали щодо виявлених ознак кримінальних або адміністративних правопорушень і вжиті правоохоронними органами заходи реагування.

Крім того, у звітному періоді Рахунковою палатою до відповідних місцевих судів надіслано 34 протоколи про адміністративні правопорушення, за результатами розгляду яких судами накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу на користь держави загальною сумою 40 тис. грн.

Згідно з матеріалами Звіту Рахунковою палатою у засобах масової інформації впродовж 2018 року загалом оприлюднено 7740 матеріалів, пов'язаних з діяльністю Рахункової палати або з посиланнями на неї, що в 2,8 раза більше, ніж у 2017 р. (у 2016 р. – 3443, у 2017 р. – 2737), на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 1786 офіційних повідомлень, рішень, звітів та інших матеріалів про її діяльність, у т.ч. міжнародну, або на 41% більше, ніж у 2017 р. (1267). При цьому враховано рекомендацію Комітету, надану за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2017 рік, щодо необхідності розміщення на офіційному веб-сайті Рахункової палати усіх звітів за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) і прийнятих за результатами їх обговорення рішень Рахункової палати, крім інформації з обмеженим доступом. Зазначене свідчить про суттєве поліпшення відкритості Рахункової палати, доступності до інформації про її діяльність для громадськості та ЗМІ. Для подальшого покращення обізнаності громадськості і народних депутатів щодо діяльності Рахункової палати залишається актуальною рекомендація Комітету щодо запровадження у Верховній Раді брифінгів Рахункової палати щодо резонансних результатів проведених нею аудитів та інших заходів контролю.

У Звіті зазначено, що у 2018 році міжнародне співробітництво було спрямовано на виконання таких завдань: вивчення та запровадження сучасних методів аудиту; адаптація Міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю; запровадження сучасних ІТ-технологій у процес аудиту; підвищення рівня кваліфікації кадрів; проведення паралельних аудитів; залучення технічної допомоги; утвердження іміджу та авторитету України у світі. Зокрема, у рамках міжнародного співробітництва Рахункова палата продовжила брати активну участь у діяльності робочих органів EUROSAI та забезпечувала діяльність робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф /Рахункова палата очолює діяльність такої робочої групи/, поглиблювала двостороннє і багатостороннє співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, а також здійснювала співпрацю з організаціями міжнародної технічної допомоги, міжнародними громадськими і міжнародними фінансовими організаціями.

Згідно з рекомендацією Комітету у 2018 році за сприяння Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) вперше проведено незалежну функціональну оцінку діяльності Рахункової палати, яку здійснювали експерти з Національного аудиторського офісу Великої Британії, Вищої палати контролю Республіки Польща та Федеральної рахункової палати Німеччини. За інформацією Рахункової палати /лист від 01.02.2019 р. № 10-362/ на початку 2019 р. ще тривала робота з узгодження остаточної редакції звіту про таку функціональну оцінку. У Звіті зазначено про її проведення, однак не наведено інформації щодо результатів зазначеної оцінки. Втім згідно з частиною першою статті 30 Закону щорічний звіт про діяльність Рахункової палати має містити інформацію щодо результатів зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати у разі здійснення таких заходів.

Крім того, за результатами такої оцінки Рахунковій палаті необхідно прискорити визначення загальної концепції роботи та розвитку Рахункової палати (що передбачено пунктом 1 частини другої статті 25 Закону і визнається у Звіті одним з пріоритетних завдань Рахункової палати).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті на 2018 рік затверджені за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом в сумі 277,76 млн грн, а проведено відповідні видатки в обсязі 271,61 млн грн, що становить 97,8% бюджетних призначень. У структурі таких видатків в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату плаці (74,2%), які разом з нарахуваннями на зарплату становили 89% загального обсягу. Крім того, Рахунковій палаті передано бюджетні призначення для впровадження системи електронного документообігу (в рамках програми «Електронне урядування та Національна програма інформатизації») у сумі 2 млн грн /згідно з розпорядженням КМУ від 20.06.2018 р. № 421-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2018 році»/, з яких використано 1,94 млн грн. Загалом видатки Рахункової палати за 2018 рік становили 273,58 млн грн, з них на оплату праці – 201,59 млн грн, що відповідно в 1,9 та 2 раза більше, ніж у 2017 р. (довідково: у 2015 р. видатки проведено в обсязі 78,6 млн грн, у 2016 р. – 82,4 млн грн, у 2017 р. – 146,7 млн грн). При цьому Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» серед іншого внесено зміни до статті 24 Закону, якими наприкінці 2018 р. значно посилено гарантії соціального захисту членів Рахункової палати (в частині умов оплати праці та надання відпустки).

У звітному періоді виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 10 департаментів і 1 управління (згрупованих за основними напрямами діяльності Рахункової палати), а також функціонувало 8 територіальних управлінь. Станом на кінець 2018 р. фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 456 осіб (або 74,9% від штатної чисельності – 609 одиниць), у т.ч: 9  – члени Рахункової палати, 387 – державні службовці, 19 – працівники патронатної служби, 41 – інші працівники; у центральному апараті – 351 особа, у територіальних управліннях – 105 осіб.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону за поданням Рахункової палати у минулому році Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про граничну чисельність апарату Рахункової палати» (реєстр. № 8595 від 12.07.2018 р.), яким пропонується Верховній Раді затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати у кількості 600 штатних одиниць. Оскільки Верховною Радою зазначений проект постанови ще не розглядався, доцільно його розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради після представлення Головою Рахункової палати Звіту.

Підсумовуючи наведену інформацію у Звіті, Рахункова палата визначила такі основні пріоритети діяльності: нова якість аудитів; нова якість аудиторів; інтеграція у світову систему аудиту; відкритість; результативність; ефективна співпраця з Президентом України, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, представниками міжнародної спільноти і дипломатичного корпусу необхідна для реалізації всіх амбітних планів; повна незалежність Рахункової палати і відповідальність за невиконання її пропозицій та рекомендацій. При цьому зазначено, що для досягнення цих пріоритетів Рахунковій палаті необхідно, зокрема: розробити і затвердити Стратегію розвитку Рахункової палати; запровадити ризик-орієнтоване планування; продовжити впровадження стандартів ISSAI та найкращих європейських практик; створити ефективну систему контролю якості аудитів; запровадити процедуру постмоніторингу; отримати повноваження повноцінно перевіряти місцеві бюджети; проводити аудити відповідності та IT-аудити; продовжити трансформацію внутрішньої структури.

Загалом проаналізувавши стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2017 рік, потрібно зазначити, що усі рекомендації Комітету враховані повністю або частково (про деякі з яких вище зазначено). Разом з тим, є ряд питань, які потребують належної уваги Рахункової палати з метою підвищення ефективності її діяльності (про окремі з яких також вище зазначено) та які можуть бути направлені Рахунковій палаті від Комітету у вигляді рекомендацій.

Зокрема, з урахуванням рекомендації Комітету Рахункова палата переглянула порядок і форму подання Верховній Раді матеріалів за результатами контрольних заходів. Так, відповідно до глави 40 Регламенту Рахункової палати інформування Верховної Ради здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту затвердження Рахунковою палатою звіту та/або висновків, складених за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), шляхом направлення листа за підписом Голови Рахункової палати, додатками до якого є копія рішення Рахункової палати, копія затвердженого звіту та інші матеріали (за необхідності). Разом з тим, безпосередньо форма відповідних інформаційних (супровідних) листів Рахункової палати не змінилася і наразі у таких листах практично дублюється інформація, наведена у відповідному рішенні Рахункової палати. Тому доцільно зазначені листи залишити лише супровідними, натомість окремо запровадити інформування народних депутатів щодо результатів заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у вигляді інформаційної довідки із застосуванням інфографіки (в якій зрозуміло і лаконічно викласти питання, щодо якого проводився захід контролю, виявлені порушення і недоліки, надані рекомендації і пропозиції). Такого типу інформація могла б зацікавити і бути корисною для багатьох народних депутатів і громадськості. У цьому зв’язку варто скористатися відповідними напрацюваннями Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України (розміщеними на офіційному веб-сайті Верховної Ради), в яких окремі матеріали Рахункової палати презентовано шляхом інфографіки (на одній сторінці) з наведенням ключових питань.

Рахунковою палатою деяким документам про результати аудитів та інших заходів державного зовнішнього фінансового контролю повністю присвоюється гриф «Для службового користування», хоча не вся наведена у них інформація є інформацією з обмеженим доступом. Зазначене ускладнює роботу з такими документами у Верховній Раді (оскільки її не дозволяється тиражувати та поширювати в електронному вигляді, у т.ч. для народних депутатів) та обмежує можливості її належного розгляду. Наприклад, протягом останніх трьох років за результатами перевірки виконання кошторису НБУ відповідно за 2015, 2016 і 2017 роки Рахункова палата присвоювала відповідним документам гриф «Для службового користування» та відповідно вони не оприлюднені на офіційному веб-сайті Рахункової палати, що позбавляє можливість громадськості взагалі дізнатися про частину з результатів такої перевірки (що не є інформацією з обмеженим доступом) та фактично обмежує доступ народних депутатів до такої інформації. Тому слід опрацювати питання щодо виокремлення у відповідних рішеннях та звітах Рахункової палати положень, що містять інформацію з обмеженим доступом, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких рішень і звітів.

За ініціативою Рахункової палати Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 1 січня 2019 року розширено повноваження Рахункової палати в частині здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо надходжень закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки та використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. У зв’язку з цим, для подальшого запровадження таких контрольних заходів на регулярній основі Рахунковій палаті варто затвердити методичні рекомендації з відповідного питання виходячи з особливостей, визначених статтею 15 Закону.

У квітні 2019 року почав функціонувати новий сучасний офіційний веб-сайт Рахункової палати. Оскільки цей сайт ще перебуває на стадії становлення, відразу слід звернути увагу на необхідність його наповнення всією інформацією (насамперед, рішеннями і звітами Рахункової палати за попередні роки), розміщеною на відповідному веб-сайті попередньої версії, з метою отримання відкритого доступу до такої інформації за весь період функціонування Рахункової палати, що дозволить громадськості і експертному середовищу здійснити комплексний аналіз результатів проведених Рахунковою палатою контрольних заходів та наслідків реагування на відповідні рекомендації в динаміці.

Належить відмітити, що статтею 240 Регламенту Верховної Ради України визначена процедура розгляду звітів та інформації посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду, зокрема:

– таке питання про розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради включається до порядку денного сесії Верховної Ради після надходження інформації чи звіту в разі, якщо такий розгляд передбачений законом. Це питання може бути включено до порядку денного сесії Верховної Ради у разі внесення суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозиції про розгляд інформації чи звіту на пленарному засіданні Верховної Ради. Дата розгляду інформації чи звіту визначається в загальному порядку, передбаченому цим Регламентом (частина друга);

– розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради такого звіту, інформації включає: доповідь чи виступ - до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів - до 20 хвилин; виступ представника комітету, якому доручалася підготовка питання, - до 10 хвилин; обговорення доповіді, звіту чи інформації, якщо Верховною Радою прийнято рішення про таке обговорення (частина п’ята);

– після завершення обговорення зазначеного питання проводиться голосування щодо прийняття відповідної постанови Верховної Ради України (частина шоста).

За результатами розгляду Звіту та керуючись статтею 240 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:

1. Звіт Рахункової палати за 2018 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) у двотижневий строк надати Комітету з питань бюджету висновки звіту про результати функціональної оцінки діяльності Рахункової палати щодо її відповідності міжнародним стандартам, проведеної у 2018 році групою міжнародних експертів з аудиту за підтримки міжнародних партнерів, та рішення Рахункової палати щодо розгляду такого питання (за наявності), а також розмістити такі висновки на офіційному веб-сайті Рахункової палати;

2) до завершення 2019 року затвердити загальну концепцію роботи та розвитку Рахункової палати (визначення якої передбачено пунктом 1 частини другої статті 25 Закону України «Про Рахункову палату»), а також розмістити таку концепцію на офіційному веб-сайті Рахункової палати;

3) забезпечувати участь члена Рахункової палати у публічному представленні Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, передбаченому частиною п’ятою статті 28 Бюджетного кодексу України;

4) опрацювати питання щодо виокремлення у відповідних рішеннях та звітах Рахункової палати про результати здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) положень, що містять інформацію з обмеженим доступом, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких рішень і звітів (з розміщенням на офіційному веб-сайті Рахункової палати і надсиланням адресатам у відкритому режимі) та відповідно їх всебічного розгляду;

5) додатково запровадити інформування народних депутатів України щодо результатів аудитів та інших заходів державного зовнішнього фінансового контролю у вигляді інформаційної довідки із застосуванням інфографіки (в якій зрозуміло і лаконічно викласти питання, щодо якого проводився захід контролю, виявлені порушення і недоліки, надані рекомендації і пропозиції), а також забезпечити оприлюднення для громадськості зазначеної інформації шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті Рахункової палати;

6) активізувати роботу щодо імплементації міжнародних стандартів та методик державного фінансового контролю в діяльність Рахункової палати з наступним поступовим здійсненням Рахунковою палатою фінансових аудитів усіх головних розпорядників коштів державного бюджету;

7) розглянути можливість здійснення у поточному або наступному роках державного зовнішнього контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів державного бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 9 Закону України «Про Рахункову палату»;

8) затвердити необхідні методичні рекомендації із здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо надходження і використання коштів місцевих бюджетів виходячи з особливостей, визначених статтею 15 Закону України «Про Рахункову палату», для подальшого запровадження такого контролю (аудиту) на регулярній основі;

9) забезпечити наповнення нового офіційного веб-сайту Рахункової палати всією інформацією, розміщеною на відповідному веб-сайті попередньої версії, з метою отримання відкритого доступу до такої інформації за весь період функціонування Рахункової палати;

10) до 1 лютого 2020 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.

3. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України та статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» розглянути на пленарному засіданні питання щодо представлення Головою Рахункової палати Звіту Рахункової палати за 2018 рік та за наслідками розгляду зазначений звіт взяти до відома шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт Рахункової палати за 2018 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету (зареєстровано за № 10337), а також на зазначеному засіданні розглянути і прийняти проект постанови Верховної Ради України «Про граничну чисельність апарату Рахункової палати» (реєстр. № 8595 від 12.07.2018 р.), підготовлений народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.