Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 18 травня 2023 року розглянув звіт Рахункової палати за 2022 рік, відмітивши таке.
І. Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність та одночасно розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.
Статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) встановлена процедура розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:
Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/; щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;
щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;
за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.
За дорученням Голови Верховної Ради до Комітету 27 квітня 2023 р. надійшов для розгляду звіт Рахункової палати за 2022 рік (далі – Звіт) /наданий листом Т. в. п. Голови Рахункової палати Майснером А.В. від 27.04.2023 № 19-828/. Звіт також 27.04.2023 розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
Крім того, до Комітету надійшла окрема думка щодо Звіту, надана членом Рахункової палати Дідиком А.М. /лист від 04.04.2023 № 08-33/АМД-455/.
ІІ. Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту, у Комітеті попередньо опрацьовано Звіт і пов’язані з ним матеріали та звернуто увагу на таке.
Звіт містить інформацію, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. При цьому у Звіті (на відміну від звітів за попередні роки) наведено інформацію щодо стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми /згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону/, що рекомендував Комітет за підсумками розгляду звіту Рахункової палати за 2021 рік (далі – звіт-2021). Поряд з тим, продовжено вдосконалення форми річного звіту, насамперед, у Звіті вперше згруповано інформацію щодо проведених Рахунковою палатою контрольних заходів в розрізі членів Рахункової палати, відповідальних за такі заходи, що певним чином поліпшує можливість оцінити роботу кожного члена Рахункової палати у загальних результатах її діяльності за звітний період.
Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /затвердженою відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 № 18-1 (далі – Стратегія)/ встановлено 4 стратегічні цілі розвитку Рахункової палати, визначено 18 пріоритетів та 63 завдання для їх досягнення, а також передбачено здійснення щороку моніторингу стану її виконання на підставі оцінки показників виконання завдань (індикаторів), визначених у Стратегії. У Звіті відмічено, що на початок 2023 р. із 63 запланованих Стратегією завдань 11 виконані, 43 – виконані частково, 9 – не виконані, при цьому з 68 показників 10 (або 14,7%) досягли цільового значення, зокрема, це показники, пов’язані з методологією здійснення фінансового аудиту, своєчасним поданням і публікацією результатів аудиту, практикою комунікації з органами законодавчої влади та засобами масової інформації. Водночас вказано, що головним зовнішнім чинником, який негативно вплинув на виконання Стратегії у 2022 р. і не міг бути передбаченим при її розробленні і затвердженні, стала робота Рахункової палати в умовах повномасштабного військового вторгнення РФ. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено лише проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2021 (затверджений рішенням Рахункової палати від 23.02.2021 № 4-5), проте проміжні звіти станом на 01.01.2022 і на 01.01.2023 (взяті до відома рішеннями Рахункової палати від 28.04.2022 № 10-3 і від 28.02.2023 № 4-8 відповідно) не оприлюднено, незважаючи на рекомендацію розміщувати на офіційному веб-сайті інформацію про стан реалізації Стратегії у відповідному звітному періоді, надану Комітетом за підсумками розгляду звіту-2021.
Планом роботи Рахункової палати на 2022 рік /затвердженим рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 № 30-4/ передбачено розгляд 71 контрольного заходу (серед яких 51 аудит ефективності, 10 аналізів, 5 фінансових аудитів), але у зв’язку з збройною агресією РФ та введенням воєнного стану цей план було переглянуто відповідно до пропозицій членів Рахункової палати із зменшенням кількості запланованих для розгляду контрольних заходів до 45.
За інформацією на офіційному веб-сайті Рахункової палати у 2022 році проведено 13 засідань Рахункової палати (у 2021 р. – 24 засідання).
Рахунковою палатою у звітному періоді перевірено 355 об’єктів, за результатами чого затверджено 39 звітів / висновків (у 2021 р. – відповідно 490 об’єктів і 63 звіта) щодо проведених заходів, у т.ч.: 4 висновка щодо виконання державного бюджету, 1 експертиза проекту закону про державний бюджет, 16 аудитів ефективності, 4 фінансових аудита, 14 аналізів. Поряд з тим, схвалено 3 звіти про роботу аудиторських груп щодо міжнародних аудитів.
Обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів державного бюджету у 2022 році становив 351,3 млрд грн (у 2021 р. – 592,4 млрд грн). Загалом у 2022 році виявлено порушень та недоліків на загальну суму 58,6 млрд грн (у 2021 р. – 179,9 млрд грн, у 2020 р. – 26,26 млрд грн, у 2019 р. – 49,76 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 45,9 млрд грн, або 78,3% від загального обсягу (у 2021 р. – 8,8 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу); порушення законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 4,5 млрд грн, або 7,7% від загального обсягу (у 2021 р. – 38 млрд грн, або 21,1% від загального обсягу); неефективне управління коштами і майном, їх неефективне використання – 7,2 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу (у 2021 р. – 27,7 млрд грн, або 15,4% від загального обсягу); порушення, допущені при плануванні публічних фінансів, – 1 млрд грн, або 1,7% від загального обсягу (у 2021 р. – 83,8 млрд грн, або 46,6% від загального обсягу).
Рахунковою палатою у 2022 році підготовлено та надіслано до державних органів, установ, організацій, підприємств 422 документи /звіти, рішення, інформації, акти, листи/ (у 2021 р. – 538), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 73 документи (у 2021 р. – 131), Президенту України – 4 (у 2021 р. – 13), Раді національної безпеки і оборони – 4 (у 2021 р. – 7), Кабінету Міністрів – 34 (у 2021 р. – 53), правоохоронним органам – 16 (у 2021 р. – 24), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 291 (у 2021 р. – 310).
Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті розглянути можливість здійснення аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону. З цього приводу Рахунковою палатою поінформовано, що протягом 2022 р. проведено 2 фінансові аудити проектів, що підтримуються позикою МБРР, та Планом роботи Рахункової палати на 2023 рік передбачено проведення у п.р. аналізу позик, що залучалися до державного бюджету у 2022 році від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, та фінансових аудитів 6 проектів, що підтримуються позикою МБРР. Однак протягом 2018-2022 років Рахунковою палатою не здійснювався окремий аудит (аналіз) операцій щодо державних запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення боргу, хоча раніше відповідний контрольний захід проводився майже щорічно (натомість останніми роками таке питання висвітлювалося у складі висновків щодо аналізу виконання державного бюджету та експертизи законопроекту про державний бюджет), відтак Рахунковою палатою комплексно не досліджувалося питання ефективності управління державним та гарантованим державою боргом. Зважаючи на великий приріст боргового навантаження на державний бюджет у 2022 і 2023 роках, а також спеціальні контрольні повноваження Рахункової палати, визначені статтями 7 і 11 Закону та статтею 110 Бюджетного кодексу України, відповідне питання залишається дуже актуальним.
Щодо аналізу реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (який має здійснюватися згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону) у Звіті вказано, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2021 і 2022 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2022 року повністю виконані або перебувають у процесі виконання 70% (виконано – 44,4%, у процесі виконання – 25,6%) і не виконано до 01.01.2023 30% (до кінця 2021 р. повністю або частково виконано 65,1%). При цьому звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати має системний характер і стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що потребує часу. Водночас повідомлено, що пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) враховано у 2 законах (у 2021 р. – 7), 8 постановах Кабінету Міністрів (у 2021 р. – 15) і 2 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2021 р. – 11).
Відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту, починаючи з 2021 р., Рахункова палата надсилає до Верховної Ради інформацію про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати (ця інформація має надсилатися протягом 45 днів з дня отримання інформації від об’єкта контролю). Така інформація Рахункової палати переважно включає відповіді, надані об’єктами контролю, але не містить узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій, що ускладнює застосування Верховною Радою відповідної інформації для належного реагування при здійсненні парламентського контролю. У зв’язку з цим Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті удосконалити зміст такої інформації, однак за звітний період не відбулося змін щодо її змісту, натомість Рахунковою палатою поінформовано, що дана рекомендація знайшла своє відображення у проекті опису процесу «Моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)».
Протягом звітного періоду представники Рахункової палати взяли участь у 56 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких розглянуто 26 питань щодо діяльності Рахункової палати та здійснених нею контрольних заходів/ (у 2021 р. – відповідно 141 засідання і 37 питань), 2 засіданнях робочих груп та 1 засіданні тимчасової слідчої комісії. При цьому Рахункова палата у Верховній Раді найактивніше співпрацювала з Комітетом, зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники регулярно брали участь у заходах Комітету (зокрема, у 31 засіданні Комітету, 13 засіданнях його підкомітетів та 2 засіданнях робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2023 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та залучалися до обговорення питань. Матеріали Рахункової палати також використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету мали можливість брати участь у засіданнях Рахункової палати.
У 2022 році Рахунковою палатою за результатами 7 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 15 повідомлень правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2021 р. –21 повідомлення), з яких до Офісу Генерального прокурора – 7, НАБУ – 2, БЕБ – 3, Національної поліції – 2, ДБР – 1, при цьому за результатами 5 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 12 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях (у 2021 р. – 27 досудові розслідування).
Як вказано у Звіті, в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України та введення воєнного стану Рахункова палата забезпечувала гласність і відкритість, популяризувала роботу інституції серед громадян України та ЗМІ, співпрацювала з громадськістю. Загалом у 2022 році на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 908 повідомлень (у 2021 р. – 1556 повідомлень), включаючи 682 повідомлення за результатами засідань Рахункової палати. Як і у попередні роки, інформування про діяльність Рахункової палати також відбувалося через публікацію 66 пресрелізів на офіційному веб-сайті, 530 постів на сторінках Рахункової палати у соцмережах тощо.
Щодо розміщеної на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформації про результати заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) /звіти і рішення Рахункової палати/ слід зауважити, що вона згрупована за роками, але таке групування не є зручним у деяких випадках, наприклад, якщо необхідно проаналізувати певну галузь або напрямок діяльності. Відтак Комітет за підсумками розгляду звіту-2021 рекомендував Рахунковій палаті опрацювати питання щодо оприлюднення реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями. З цього приводу Рахунковою палатою повідомлено, що у 2021 р. спільно з експертами проекту ЄС «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM), компоненти 3 і 4» розроблено Концепцію впровадження інформаційно-аналітичної системи «Рахункова палата (RP Аудит)», в межах якої передбачено розроблення та впровадження модуля публічного відображення даних як частини ІАС «Рахункова палата», на 2022 р. заплановано розроблення відповідного технічного завдання, але таку роботу припинено (у зв’язку з перепрофілюванням поточної допомоги ЄС на надзвичайні потреби, пов’язані з відсіччю збройної агресії РФ проти України). Отже, наразі відповідне питання залишається невирішеним.
Міжнародне співробітництво Рахункової палати у звітному періоді здійснювалося за такими напрямами: участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI та EUROSAI; забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф; розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва з вищими органами аудиту іноземних держав; співпраця з міжнародними організаціями та участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги. Водночас у Звіті зазначено, що у зв’язку з російською збройною агресією проти України, а також продовженням обмежень, зумовлених всесвітньою пандемією COVID-19, більшість відповідних заходів відбувалася онлайн.
Згідно із Звітом станом на 31.12.2022 фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 478 осіб, або 67% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (станом на 31.12.2021 – 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності), у т.ч.: 9 – члени Рахункової палати, 414 – державні службовці, 22 – працівники патронатної служби, 33 – інші працівники. На кінець 2022 року вакантними були 235 посад, з них 4 посади членів Рахункової палати (відповідно до закону від 14.11.2019 р. № 293-ІХ збільшено склад Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати). Велика кількість вакантних посад у Рахунковій палаті мала місце також у попередніх роках /наприклад, на кінець 2018 р. – 144 посади, на кінець 2019 р. – 123 посади, на кінець 2020 і 2021 рр. – 226 посад/. З цього приводу член Рахункової палати Дідик А.М. в окремій думці щодо Звіту зауважив, що багаторічна практика незаміщення вакантних посад не дає можливості членам Рахункової палати ефективно і своєчасно здійснювати контрольні заходи, визначені планами роботи Рахункової палати. Комітет за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік і 2020 рік рекомендував розглянути можливість заповнення вакантних посад в апараті Рахункової палати для належного його укомплектування, а за підсумками розгляду звіту-2021 не дублював таку рекомендацію, зважаючи, що в умовах воєнного стану в Україні дане питання не вбачалося нагальним. Разом з тим, з урахуванням прискорення євроінтеграційних намірів України людський капітал Рахункової палати має становити ключову роль для належного функціонування і розвитку цього державного органу.
Поряд з тим, залишається неврегульованим питання щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати, при цьому така чисельність має бути затверджена Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності (згідно з абзацом другим частини четвертої статті 17 Закону). Комітет за підсумками розгляду звітів Рахункової палати за 2019 рік, 2021 і 2022 роки рекомендував Рахунковій палаті подати на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки), але такі пропозиції не подано.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом затверджено в сумі 526,8 млн грн (або на 51,3 млн грн більше бюджетних призначень 2021 р.), у т.ч. видатки споживання – 461,9 млн грн (з них на оплату праці – 310,2 млн грн), видатки розвитку – 64,9 млн грн. Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України такі видатки (поряд з видатками інших головних розпорядників коштів державного бюджету) скорочено загалом на 116,8 млн грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету постановами КМУ від 10.03.2022 № 245 (видатки розвитку – на 64,94 млн грн) і від 01.04.2022 № 401 (видатки споживання – на 51,84 млн грн, з них на оплату праці – на 31 млн грн).
Загалом видатки Рахункової палати за 2022 рік проведені у сумі 360,4 млн грн, або на 51,7 млн грн менше, ніж у 2021 р. (довідково: у 2019 р. – 468 млн грн, у 2020 р. – 379,4 млн грн, у 2021 р. – 412,1 млн грн), з них за загальним фондом – 360,3 млн грн, що становить 68,4% бюджетних призначень та 87,9% уточненого плану. У структурі проведених видатків в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці: здійснено у сумі 279,2 млн грн, що становить 90% бюджетних призначень і майже 100% уточненого плану, а також 77,5% загального обсягу проведених видатків (у 2021 р. – 292,1 млн грн, або майже 100% бюджетних призначень та 70,9% загального обсягу проведених видатків). Натомість капітальні видатки не здійснювалися (у 2021 р. вони становили 15,4 млн грн, або відповідно 3,7%). Член Рахункової палати Дідик А.М. в окремій думці щодо Звіту зауважив, що, незважаючи на незмінну велику неукомплектованість штату Рахункової палати, виділені кошти на оплату праці щороку використовувалися майже у повному обсязі, це свідчить про системність завищення видатків державного бюджету на утримання Рахункової палати.
У Звіті вказано, що з питань інформаційно-аналітичного забезпечення Рахункової палати у 2022 році основні зусилля спрямовувалися на виконання заходів з підтримки роботи ІТ-інфраструктури Рахункової палати, забезпечення сталої роботи інформаційно-телекомунікаційної системи Рахункової палати (ІТС РП), сайта Рахункової палати та інших критичних складових систем. Слід зауважити, що за підсумками розгляду звіту-2021 Комітет рекомендував Рахунковій палаті забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати з урахуванням того, що саме Рахунковою палатою зазначено такий захід у результатах оцінки ефективності бюджетної програми (код 6511010) за 2021 рік. Рахунковою палатою не надано інформації щодо виконання даної рекомендації. Разом з тим, таке питання є актуальним, зважаючи на прискорений розвиток цифрових технологій та їх застосування в державному управлінні, інших сферах суспільного життя, що відповідає визначеним Стратегією пріоритетам.
Щодо діяльності Рахункової палати у сфері запобігання та протидії корупції у Звіті серед іншого вказано, що керівництвом Рахункової палати встановлено додатковий контроль за дотриманням принципу незалежності Рахункової палати та її членів при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), як наслідок, у 2022 році не виявлено випадків політичного замовлення і тиску на діяльність Рахункової палати через її фахівців при формуванні плану роботи, виборі об’єктів контролю, строків проведення контрольних заходів.
У Звіті Рахункової палати зазначено, що упродовж звітного періоду проведено 2 внутрішні аудити за визначеними пріоритетами: планування операційної діяльності самостійних структурних підрозділів апарату Рахункової палати; ефективність планування і виконання бюджетної програми Рахункової палати у 2020-2022 роках. В окремій думці щодо Звіту член Рахункової палати Дідик А.М. зазначив про прогалини у роботі Голови Рахункової палати і Секретаря Рахункової палати та повідомив, що за його ініціативою відповідно до статті 42 Закону Рахунковою палатою прийнято рішення про здійснення у 2023 році внутрішнього аудиту Рахункової палати. При цьому у плані роботи Рахункової палати на 2023 рік (розміщеному на її офіційному веб-сайті) передбачено на її засіданні 07.11.2023 розгляд звіту про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки.
Стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій, наданих Комітетом за результатами розгляду звіту-2021, свідчить, що окремі рекомендації не враховано або враховано частково (про що частково вище зазначено).
Слід також звернути увагу на зауваження з питань зовнішнього аудиту, наведені у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023), зокрема:
– Рахункова палата наділена обмеженими повноваженнями з проведення аудиту державних органів і ресурсів та здійснення контролю за надходженнями до державного бюджету та їх використанням, не має повноважень здійснювати аудит, наприклад, місцевих бюджетів, бюджетів державних підприємств та інших позабюджетних витрат;
– згідно із Законом Рахункова палата зобов’язана застосовувати основні принципи INTOSAI, EUROSAI та ІSSAІ у частині, що не суперечить Конституції та законам України, це створило умови для застосування неналежних практик, які не відповідають міжнародним стандартам, як-от можливість оскаржувати рекомендації Рахункової палати в адміністративному суді;
– Рахункова палата зосереджується радше на проведенні перевірок установ, а не аудитів, як визначено міжнародними стандартами аудиту для публічного сектора, крім того, має місце дублювання повноважень Рахункової палати та Державної аудиторської служби;
– аудиторська діяльність Рахункової палати має незначний вплив, ефективність роботи вимірюється на основі кількості проведених аудитів, а не впливу рекомендацій, наданих за їх результатами, відсутня затверджена процедура моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати;
– звіти за результатами аудиту Рахункової палати публікуються на її веб-сайті, проте не передбачене планове звітування та проактивна комунікація зі ЗМІ та громадськістю для роз’яснення результатів аудиту;
– узагальнюючий висновок: Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері імплементації acquis ЄС і застосування європейських стандартів фінансового контролю, повне узгодження з acquis ЄС вимагає реформування Рахункової палати з метою чіткого закріплення її незалежності в Конституції України, розширення її повноважень і застосування міжнародних стандартів у рамках її процедур аудиту.
Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд вищезазначених питань потребують її належної уваги та можуть бути направлені (окремі з них – повторно) Рахунковій палаті у вигляді рекомендацій Комітету.
Крім того, керуючись частиною другою статті 27 Закону, доцільно запропонувати Рахунковій палаті включити до плану роботи Рахункової палати на 2024 рік здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, визначених пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України /йдеться про кошти, що надходять на рахунки у Національному банку України як добровільні внески (благодійні пожертви) для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії РФ проти України і ліквідації її наслідків та відновлення України/, та/або щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, створеного у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету. Такі контрольні заходи сприятимуть підвищенню довіри громадськості і міжнародних партнерів до держави та подальшій фінансовій підтримці України.
За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив таке рішення:
1. Звіт Рахункової палати за 2022 рік взяти до відома.
2. Рекомендувати Рахунковій палаті:
1) подати у двомісячний строк на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки);
2) поінформувати у місячний строк Комітет про заходи, що вживаються Рахунковою палатою для врахування зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023);
3) надати у тримісячний строк Комітету пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, насамперед до Закону України «Про Рахункову палату», спрямовані на удосконалення діяльності Рахункової палати виходячи з практики застосування чинного законодавства України, а також на імплементацію актів права Європейського Союзу з урахуванням зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 «Фінансовий контроль» Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023);
4) розмістити на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформацію про стан реалізації Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки за 2021 і 2022 роки та у подальшому щорічно оприлюднювати відповідну інформацію за звітний період;
5) здійснити належне укомплектування апарату Рахункової палати шляхом заповнення вакантних посад;
6) розглянути можливість здійснення у поточному або наступному році окремого аудиту операцій щодо державних запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону України «Про Рахункову палату»;
7) передбачити у плані роботи Рахункової палати на 2024 рік здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, визначених пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України, та/або щодо використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, створеного у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету;
8) активізувати роботу щодо забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті Рахункової палати реєстру контрольних заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених Рахунковою палатою, з можливістю групування (пошуку, виокремлення) звітів і рішень Рахункової палати за різними критеріями;
9) забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати;
10) переглянути форму подання інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, що надсилається до Верховної Ради України відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту Верховної Ради України, забезпечивши розширення можливостей практичного застосування такої інформації при здійсненні парламентського контролю, шляхом викладу узагальненого стислого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою України чи її органами відповідних заходів;
11) надати Комітету звіт про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки (за підсумками розгляду цього звіту на засіданні Рахункової палати);
12) до 1 лютого 2024 року надати Комітету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.
3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом Звіту Рахункової палати за 2022 рік.