Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 19 червня 2024 року розглянув звіт Рахункової палати за 2023 рік, представлений Головою Рахункової палати Піщанською О.С.
І. Відповідно до статті 30 Закону України "Про Рахункову палату" (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність та одночасно розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.
Статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) встановлена процедура розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:
Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/; щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;
щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;
за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.
Законом України "Про комітети Верховної Ради України" встановлено, що при здійсненні контрольної функції комітети Верховної Ради щодо звітів, доповідей та інформації державних органів і посадових осіб, які у передбачених законом випадках подаються до Верховної Ради (далі – звітні матеріали):
мають право ухвалювати висновки і рекомендації, а також право виступу представника від комітету на пленарному засіданні при розгляді Верховною Радою питання щодо звітних матеріалів /пункт 7 частини першої статті 25/;
зобов’язані розглядати на своїх засіданнях або під час слухань у комітеті звітні матеріали, здійснювати попередню підготовку питань щодо розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради звітних матеріалів у порядку і строки, встановлені Регламентом /частина друга статті 25-2/.
За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету 1 травня 2024 р. надійшов для розгляду звіт Рахункової палати за 2023 рік (далі – Звіт-2023) /наданий листом Голови Рахункової палати від 30.04.2024 № 19-1148/. Звіт також 30.04.2024 розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
ІІ. Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту та статтями 25 і 25-2 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", у Комітеті попередньо опрацьовано Звіт-2023 і пов’язані з ним матеріали та звернуто увагу на таке.
Звіт-2023 містить інформацію, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. Водночас, Рахунковою палатою доповнено зміст річного звіту актуальною інформацією, наприклад у Звіті-2023 (на відміну від звітів за попередні роки) наведено інформацію про здійснені Рахунковою палатою у 2023 р. заходи щодо імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI), зокрема зазначено про прийняття 9 відповідних документів, що забезпечить поступове виконання взятих Україною зобов’язань на шляху до європейської інтеграції та завдань Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /затвердженої відповідно до пункту 1 частини другої статті 25 Закону рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 № 18-1 (далі – Стратегія)/.
При цьому в окремому розділі Звіту-2023 висвітлено оцінку показників виконання Стратегії, зокрема відмічено, що на кінець 2023 р. із 63 запланованих Стратегією завдань 21 виконано, 37 – виконано частково, 5 – не виконано, а також з 68 показників 30 (або 44%) досягли цільового значення. У Звіті-2023 вказано, що одним з чинників, що вплинув на виконання завдань Стратегії, є прийняття за підтримки міжнародних експертів нових методологій проведення аудитів, які відповідають вимогам Міжнародних стандартів вищих органів аудиту (ISSAI). На офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено Проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2024 (затверджений рішенням Рахункової палати від 26.03.2024 № 14-1), який містить оцінку стану виконання визначених Стратегією завдань та пропозиції щодо заходів, вжиття яких сприятиме їх виконанню й досягненню стратегічних цілей. Однак, незважаючи на рекомендацію, надану Комітетом за підсумками розгляду звіту Рахункової палати за 2022 рік (далі – Звіт-2022), проміжні звіти станом на 01.01.2022 і на 01.01.2023 (взяті до відома рішеннями Рахункової палати від 28.04.2022 № 10-3 і від 28.02.2023 № 4-8 відповідно) досі не оприлюднено.
Планом роботи Рахункової палати на 2023 рік /затвердженим рішенням Рахункової палати від 29.12.2022 № 29-1 із змінами, внесеними 35 рішеннями Рахункової палати/ передбачено розгляд на засіданнях Рахункової палати результатів 60 контрольних заходів (серед яких 28 аудитів ефективності, 16 аналізів (з них 6 – щодо виконання державного бюджету, 1 – щодо експертизи проекту державного бюджету), 8 фінансових аудитів, 1 аудит відповідності, 4 міжнародні заходи).
Рахунковою палатою у звітному періоді перевірено 399 об’єктів, за результатами чого затверджено 59 звітів / висновків (у 2022 р. – відповідно 355 об’єктів і 39 звітів / висновків) щодо проведених заходів, зокрема: звіти / висновки щодо 29 аудитів ефективності, 9 фінансових аудитів, 1 аудиту відповідності, 16 аналізів (включаючи 6 висновків щодо виконання державного бюджету, 1 висновок щодо експертизи проекту закону про державний бюджет) і 1 перевірки, а також 3 звіти про роботу аудиторських груп щодо міжнародних аудитів.
Разом з тим, у 2023 році Рахунковою палатою 6 звітам присвоєно гриф обмеженого доступу ("таємно" – 1, "цілком таємно" – 1, "для службового користування" – 4), у зв'язку з чим такі звіти і відповідні рішення Рахункової палати не оприлюднено, хоча не вся наведена у них інформація є інформацією з обмеженим доступом. Зазначене значно ускладнює доступ до таких звітів і відповідних рішень Рахункової палати, можливість їх належного розгляду у Верховній Раді та моніторингу врахування висновків і рекомендацій Рахункової палати (оскільки відповідні документи не дозволяється тиражувати та поширювати в електронному вигляді, у т.ч. для народних депутатів України). Однак, згідно з частиною восьмою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Відтак, Рахунковій палаті доцільно опрацювати питання щодо присвоєння грифу обмеженого доступу лише положенням, що містять інформацію з обмеженим доступом, у відповідних звітах і рішеннях, а не загалом зазначеним звітам і рішенням, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких рішень і звітів.
Обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів у
2023 році становив 771,1 млрд грн (у
2022 р. – 351,3 млрд грн). Загалом у 2023 році виявлено
порушень та недоліків на загальну суму 60,8 млрд грн (у 2022 р. – 58,6 млрд грн, 2021 р. – 179,9 млрд грн, у
2020 р. – 26,26 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при
адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 19,2 млрд грн, або
31,6% від загального обсягу (у
2022 р. – 45,9 млрд грн, або 78,3% від загального обсягу); порушення законодавства (включаючи
нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 14,9 млрд грн,
або 24,5% від загального обсягу (у
2022 р. – 4,5 млрд грн, або 7,7% від загального обсягу);
неефективне управління коштами і майном, їх неефективне використання –
18,9 млрд грн, або 31,1% від загального обсягу (у 2022 р. – 7,2 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу);
порушення, допущені при плануванні публічних фінансів, – 7,7 млрд грн, або
12,7% від загального обсягу (у
2022 р. – 1 млрд грн, або 1,7% від загального обсяг); додаткові
резерви доходів державного бюджету – 0,08 млрд грн, або 0,1% від
загального обсягу. При цьому
найбільше виявлено порушень та недоліків за такими напрямами: безпека та
обороноздатність держави (16,5 млрд
грн, або 27,1% від загального обсягу), доходи державного бюджету (12,4 млрд грн, або 20,4% від
загального обсягу), соціальна сфера і охорона здоров'я (8,4 млрд грн, або 13,8% від загального обсягу), судова влада,
юстиція та запобігання корупції (7,3 млрд
грн, або 12% від загального обсягу), виконання повноважень державними
органами (7 млрд грн, або 11,5% від
загального обсягу).
Рахунковою палатою у 2023 році підготовлено та надіслано до державних органів, установ, організацій, підприємств 633 документи /звіти, рішення, інформація, акти, листи/ (у 2022 р. – 422), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 120 документів (у 2022 р. – 73), Президенту України – 4 (у 2022 р. – 4), Раді національної безпеки і оборони – 11 (у 2022 р. – 4), Кабінету Міністрів – 55 (у 2022 р. – 34), правоохоронним органам – 20 (у 2022 р. – 16), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 423 (у 2022 р. – 291).
Щодо аналізу реалізації наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (який має здійснюватися згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону) у Звіті-2023 вказано, що до кінця 2023 року повністю виконані або перебувають у процесі виконання 64,4% рекомендацій (виконано – 41,3%, у процесі виконання – 23,1%) і до 01.01.2024 не виконано 35,6% рекомендацій (до кінця 2022 р. повністю або частково виконано 70%). Водночас повідомлено, що пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) враховано у 4 законах (у 2022 р. – 2), 1 постанові Верховної Ради, 26 постановах Кабінету Міністрів (у 2022 р. – 8) і 5 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2022 р. – 2).
Відповідно до частини шостої статті 232-2 Регламенту, починаючи з 2021 р., Рахункова палата надсилає до Верховної Ради інформацію про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати (ця інформація має надсилатися протягом 45 днів з дня отримання інформації від об’єкта контролю). Така інформація Рахункової палати переважно включає відповіді, надані об’єктами контролю, не містить узагальненого аналітичного висновку щодо стану і якості виконання об’єктами контролю рекомендацій Рахункової палати та за необхідності пропозицій щодо вжиття Верховною Радою чи її органами відповідних заходів у разі невиконання таких рекомендацій, що ускладнює застосування Верховною Радою відповідної інформації для належного реагування при здійсненні парламентського контролю. У зв’язку з цим Комітет за підсумками розгляду щорічних звітів про діяльність Рахункової палати за 2021 і 2022 роки рекомендував Рахунковій палаті удосконалити зміст такої інформації. Рахунковою палатою поінформовано, що рішенням Рахункової палати від 21.12.2023 № 31-10 затверджено Специфікацію та опис процесу "Моніторинг виконання рішень Рахункової палати за результатами розгляду заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)", якими передбачено удосконалення змісту інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, а також заплановано розроблення Рахунковою палатою нової форми подання Верховній Раді інформації про стан виконання об’єктами контролю рішень Рахункової палати, яка буде погоджена з Комітетом. До речі, серед завдань Стратегії передбачено удосконалення системи моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати та інформування заінтересованих сторін про його результати для відповідного реагування, запровадження практики періодичного оцінювання стану та результатів виконання рекомендацій Рахункової палати, рівня їх імплементації для виявлення тенденцій та системних проблем у сфері управління публічними коштами та державним майном. У Проміжному звіті про виконання Стратегії станом на 01.01.2024 вказано, що такі завдання виконані лише частково і вони потребують продовження виконання.
Протягом звітного періоду представники Рахункової палати взяли участь у 72 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких розглянуто 26 питань щодо здійснених Рахунковою палатою контрольних заходів/ (у 2022 р. – відповідно 56 засідань і 26 питань), 7 засіданнях робочих груп, 3 круглих столах та 4 засіданнях тимчасових слідчих комісій. При цьому найактивнішою була співпраця з Комітетом, зокрема представники Рахункової палати брали участь у 31 засіданні Комітету і 22 засіданнях його підкомітетів, на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати, а також матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань. У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету мали можливість брати участь у засіданнях Рахункової палати.
У 2023 році Рахунковою палатою за результатами 14 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 20 повідомлень правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2022 р. –15 повідомлень), з яких до Офісу Генерального прокурора – 7, Національної поліції – 4, БЕБ – 3, НАБУ – 2, ДБР – 2, СБУ – 2, при цьому за результатами 8 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 9 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях (у 2022 р. – 12 досудових розслідувань) та за результатами 2 контрольних заходів 3 повідомлення Рахункової палати долучено до кримінальних проваджень.
У Звіті-2023 зазначено, що впродовж 2023 року Рахункова палата здійснювала активну комунікацію з громадськістю, органами влади, партнерами та медіа для донесення до широкого загалу результатів своєї роботи щодо контролю державних видатків та важливості виконання наданих за результатами її аудитів рекомендацій. Загалом у 2023 році на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено 928 повідомлень (у 2022 р. – 908 повідомлень), включаючи 116 пресрелізів (з них за підсумками заходів державного зовнішнього контролю (аудиту) – 50). Як і у попередні роки, для охоплення більшої кількості громадян інформування про діяльність Рахункової палати відбувалося через її офіційні сторінки у соціальних мережах, зокрема опубліковано понад 460 дописів.
Згідно із Звітом-2023 протягом звітного періоду Рахунковою палатою забезпечено виконання заходів з підтримки сталої роботи ІТ-інфраструктури, інформаційно-телекомунікаційної системи Рахункової палати, сайту Рахункової палати та інших критичних складових систем. Слід зауважити, що Комітет вже декілька років поспіль рекомендував Рахунковій палаті розробити план розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті на середньострокову перспективу та забезпечити затвердження ІТ стратегії Рахункової палати, але на даний час зазначене питання залишається невирішеним. За інформацією Рахункової палати, розроблення ІТ стратегії Рахункової палати планується після проведення самооцінки ІТ системи в Рахунковій палаті та затвердження нової Стратегії розвитку Рахункової палати на 2025–2029 роки.
Міжнародне співробітництво Рахункової палати у звітному
періоді, як і у попередні роки, здійснювалося за такими напрямами: участь у
діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI
та EUROSAI; забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів,
виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф; розвиток
двостороннього та багатостороннього співробітництва з вищими органами аудиту
іноземних держав; співпраця з міжнародними організаціями та участь у проектах і
програмах міжнародної технічної допомоги. Крім того, Рахункова палата
активізувала міжнародну діяльність щодо реалізації заходів державної політики в
сфері європейської інтеграції України.
Згідно із Звітом-2023 станом на 31.12.2023 фактична
чисельність працівників Рахункової палати становила 489 осіб, при цьому
Постановою Верховної Ради України від 21.12.2023 № 3529-ІХ призначено
4 членів Рахункової палати (які приступили до виконання повноважень у
січні 2024 року), отже укомплектованість Рахункової палати на кінець
звітного періоду була 69% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом –
713 одиниць/ (станом на 31.12.2022 –
478 осіб, або 67% від штатної чисельності), у т.ч.: 12 – членів Рахункової
палати, 427 – державних службовців, 21 – працівник патронатної служби, 33 –
інші працівники. На кінець 2023 року вакантними були 220 посад, з них
1 посада члена Рахункової палати (відповідно
до Закону склад Рахункової палати становить 13 членів Рахункової палати).
Велика кількість вакантних посад у Рахунковій палаті мала місце також у
попередніх роках /наприклад, на кінець
2020 і 2021 рр. – 226 посад, на кінець 2022 р. – 235 посад/.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності, але досі дане питання залишається неврегульованим. Комітет за підсумками розгляду Звіту-2022, як і в попередні роки, рекомендував Рахунковій палаті подати на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки), однак такі пропозиції не подано. Разом з тим, створеною у Комітеті робочою групою з опрацювання законопроектів щодо реформування Рахункової палати (в рамках реалізації пункту 32 розділу ІІ Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561-ІХ) розглядаються питання щодо внесення змін до Закону, серед яких зміна порядку затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати, розширення повноважень Рахункової палати, зміна кількісного складу Рахункової палати. Тому вбачається доцільним забезпечити затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати після внесення відповідних змін до Закону.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету" (код 6511010) за загальним фондом затверджено в сумі 369,02 млн грн (або на 8,6 млн грн більше проведених видатків за 2022 р.) лише в частині видатків споживання (з них на оплату праці – 251,3 млн грн), але Законом України від 06.10.2023 № 3415-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" такі видатки зменшено до 346 млн грн (на 23,02 млн грн).
Загалом видатки Рахункової палати за 2023 рік проведені у сумі 335,5 млн грн, або на 24,9 млн грн менше, ніж у 2022 р. (довідково: у 2020 р. – 379,4 млн грн, у 2021 р. – 412,1 млн грн, у 2022 р. – 360,4 млн грн), що становить 97% бюджетних призначень. У структурі проведених видатків в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці: здійснено у сумі 251,3 млн грн, що становить майже 100% бюджетних призначень та 74,9% загального обсягу проведених видатків (у 2022 р. – 279,2 млн грн, або 90% бюджетних призначень і майже 100% уточненого плану та 77,5% загального обсягу проведених видатків).
Відповідно до статті 42 Закону та Плану роботи Рахункової палати на 2023 рік у звітному періоді Рахунковою палатою проведено внутрішній аудит Рахункової палати за 2018–2022 роки, який згідно з рішенням Рахункової палати від 19.12.2023 № 30-7 взято до відома. Враховуючи зазначене та звернення окремих членів Рахункової палати у попередніх роках щодо проведення внутрішнього аудиту Рахункової палати, Комітет рекомендував за підсумками розгляду на засіданні Рахункової палати такого аудиту надати Комітету звіт про його результати, однак відповідний звіт не надано Комітету.
Загалом щодо рекомендацій, наданих Комітетом за підсумками розгляду Звіту-2022, потрібно зауважити, що Рахунковою палатою з 12 рекомендацій враховано – 3, враховано частково – 4, не враховано – 5, про що частково вже вище зазначалося. Більшість з таких рекомендацій залишаються актуальними.
Наприклад, Комітетом звернуто увагу на необхідність врахування зауважень з питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023). Рахункова палата поінформувала про відповідні заходи, що нею поступово вживаються, разом з тим, слід продовжити роботу щодо врегулювання зазначених у зауваженнях Європейської Комісії проблемних питань зовнішнього аудиту, вирішення яких залежить безпосередньо від Рахункової палати.
Таким чином, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд вищезазначених питань потребують її належної уваги та можуть бути направлені (окремі з них – повторно) Рахунковій палаті у вигляді рекомендацій Комітету.
За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив таке рішення:
1. Звіт Рахункової палати за 2023 рік взяти до відома.
2. Рекомендувати Рахунковій палаті:
1) продовжити роботу щодо врегулювання проблемних питань зовнішнього аудиту, наведених у главі 32 "Фінансовий контроль" Аналітичного звіту Європейської Комісії щодо узгодження законодавства України з правом ЄС (від 01.02.2023), вирішення яких залежить безпосередньо від Рахункової палати;
2) надати Комітету звіт про результати внутрішнього аудиту Рахункової палати за 2018-2022 роки та відповідне рішення Рахункової палати від 19 грудня 2023 року № 30-7;
3) розглянути можливість проведення незалежного оцінювання для підтвердження відповідності практики здійснення Рахунковою палатою фінансового аудиту, аудиту ефективності, аудиту відповідності та звітів Рахункової палати за результатами таких аудитів вимогам Міжнародних стандартів вищих органів аудиту (ISSAI);
4) опрацювати питання щодо присвоєння грифу обмеженого доступу лише положенням, що містять інформацію з обмеженим доступом, у звітах і рішеннях Рахункової палати за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а не загалом відповідним звітам і рішенням, з метою забезпечення відкритого доступу до інших положень таких звітів і рішень (з розміщенням на офіційному веб-сайті Рахункової палати) та відповідно їх належного розгляду;
5) здійснювати оприлюднення інформації щодо результатів моніторингу і аналізу стану виконання наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) на офіційному веб-сайті Рахункової палати;
6) інформувати Верховну Раду України про випадки неналежного виконання або невиконання наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
7) розглянути можливість здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо використання коштів, що надходять на рахунок Національного банку України для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України, а також на рахунки головних розпорядників коштів державного бюджету згідно з пунктом 56 розділу VI Бюджетного кодексу України;
8) забезпечити затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати після прийняття законопроекту щодо внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" (передбаченого пунктом 32 розділу ІІ Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 лютого 2024 року № 3561-ІХ);
9) до завершення 2024 року затвердити стратегію розвитку Рахункової палати на наступний середньостроковий період, врахувавши стан виконання Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки, необхідність імплементації стандартів і методик Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) та виконання інших відповідних зобов’язань на шляху до європейської інтеграції, при цьому розглянувши можливість включення до відповідної нової стратегії завдань щодо розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті;
10) за підсумками 2024 року здійснити комплексну оцінку виконання Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019–2024 роки та розмістити результати такої оцінки на офіційному веб-сайті Рахункової палати;
11) до 1 лютого 2025 року надати Комітету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.
3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом Звіту Рахункової палати за 2023 рік.