Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 2 червня 2021 року розглянув звіти Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік, представлені Головою Рахункової палати Пацканом В.В.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.
Слід звернути увагу, що статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) /включеною Законом України від 03.12.2020 р. № 1052-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю»/ оновлено процедуру розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:
– Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/;
– щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;
– щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту /частина третя/;
– за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.
За дорученням Голови Верховної Ради до Комітету надійшов для розгляду Звіт Рахункової палати за 2019 рік /лист Голови Рахункової палати від 30.04.2020 р. № 39757(68838)/ та Звіт Рахункової палати за 2020 рік /лист Голови Рахункової палати від 29.04.2021 р. № 19-996/. Зазначені звіти розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту, у Комітеті попередньо проаналізовано зазначені звіти та звернуто увагу на таке.
Звіти Рахункової палати за 2019 р. і 2020 р. містять переважну більшість інформації, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. Разом з тим, у звітах не зазначено інформації щодо стану виконання плану роботи /пункт 3 частини першої статті 30 Закону/. При цьому порівняно з попередніми роками продовжено вдосконалення форми та інформаційного наповнення звіту, зокрема зосереджено увагу на завданнях, які закріплені за Рахунковою палатою, та результатах її діяльності, а відтак звіт виглядає більш структурованим і зрозумілим для сприйняття.
У 2019 році Рахунковою палатою затверджено Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 р. № 18-1/ (далі – Стратегія) та розроблено План реалізації у 2019-2021 роках Стратегії. Зазначене свідчить про виконання Рахунковою палатою відповідної рекомендації Комітету, наданої за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік, та виконання пункту 1 частини другої статті 25 Закону. Загалом Стратегією встановлено 4 стратегічні цілі розвитку Рахункової палати: посилення ролі Рахункової палати як вищого органу аудиту в Україні; зміцнення організаційної спроможності та професійного потенціалу Рахункової палати; визнання і довіра суспільства до діяльності Рахункової палати; ефективне представництво Рахункової палати у міжнародній аудиторській спільноті, а також визначено 18 пріоритетів та 63 завдання для їх досягнення. Стратегія передбачає здійснення щороку моніторингу стану її виконання на підставі оцінки показників виконання завдань (індикаторів), визначених у Стратегії. Рахунковою палатою зазначено, що станом на 01.01.2021 р. досягли цільового значення 7 із 68 показників (10%) та прогрес відбувся у досягненні 11 показників, проте не надано детальної інформації про досягнення завдань і пріоритетів, визначених Стратегією. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено Проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2021 (затверджений рішенням Рахункової палати від 23.02.2021 р. № 4-5), який містить оцінку стану виконання визначених Стратегією завдань та пропозиції щодо внесення змін до них.
Поряд з тим, затверджено інші важливі акти Рахункової палати, що регулюють її діяльність, зокрема: Порядок організації та здійснення внутрішнього контролю в Рахунковій палаті (наказ Голови Рахункової палати від 15.08.2019 р. № 51) та Стратегічний план діяльності з внутрішнього аудиту Рахункової палати на 2019-2022 роки, переліки завдань і функцій апарату Рахункової палати та їх розподіл і закріплення за структурними підрозділами апарату Рахункової палати (накази Секретаря Рахункової палати – керівника апарату від 24.07.2019 р. № 43 та від 28.10.2019 р. № 79) /зазначені переліки включають 70 завдань та 530 функцій/, Антикорупційну програму Рахункової палати на 2019-2021 роки (рішення Рахункової палати від 26.03.2019 р. № 7-7 (із змінами від 20.08.2019 р. № 20-3)) та план заходів до неї (рішення Рахункової палати від 20.08.2019 р. № 20-3).
За інформацією Рахункової палати, пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи в роботу Рахункової палати у 2020 році, зокрема, на час дії жорсткого карантину аудитори призупинили вихід на об’єкти, відрядження були скасовані, частина працівників виконували роботу дистанційно із застосуванням сучасних IT-технологій, однак незважаючи на зазначене, аудитори Рахункової палати виконували повноваження та проводили заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Рахунковою палатою у 2020 році перевірено 285 об’єктів, за результатами чого підготовлено 48 звітів (у 2019 році – відповідно 602 об’єкта і 77 звітів). Варто відмітити, що у зазначених роках Рахункова палата перевіряла багато актуальних і важливих для суспільства питань, деякі результати перевірок мали публічний резонанс.
Згідно із статтею 4 Закону Рахункова палата проводить заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. Серед відповідних контрольних заходів переважають аудити ефективності (у 2020 році становили 67% від загальної кількості контрольних заходів, у 2019 році – 74%), а частка фінансових аудитів, які запроваджені з 2015 р., становила відповідно 4,2% і 7,8%. Слід відмітити, що у 2018-2020 роках Рахунковою палатою не здійснювався аудит щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу (таке питання висвітлювалося Рахунковою палатою у висновках щодо аналізу виконання державного бюджету та експертизи законопроекту про державний бюджет), хоча до 2018 року відповідний контрольний захід проводився майже щорічно. Зважаючи на наявність значного боргового навантаження на державний бюджет протягом останніх років та спеціальні контрольні повноваження Рахункової палати, визначені статтями 7 і 11 Закону та статтею 110 Бюджетного кодексу України, вважається за необхідне рекомендувати Рахунковій палаті здійснювати аудит у відповідній сфері регулярно до суттєвого покращення стану боргової безпеки в країні (за необхідності посиливши інституційну спроможність відповідного підрозділу апарату Рахункової палати).
Обсяг перевірених Рахунковою палатою державних коштів у 2020 році становив 1.185 млрд грн (у 2019 р. – 763,2 млрд грн), при цьому виявлено порушень та недоліків у 2020 році на загальну суму 26,26 млрд грн (у 2019 р. – 49,76 млрд грн, у 2018 р. – 17 млрд грн, у 2017 р. – 23 млрд грн, у 2016 р. – 17 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 4,77 млрд грн, або 18,2% від загального обсягу (у 2019 р. – 2,97 млрд грн, або 6% від загального обсягу), порушення бюджетного законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 9,56 млрд грн, або 36,4% від загального обсягу (у 2019 р. – 32,11 млрд грн, або 64,5% від загального обсягу); неефективне управління бюджетними коштами і майном, їх неефективне використання – 11,93 млрд грн, або 45,4% від загального обсягу (у 2019 р. – 14,68 млрд грн, або 29,5% від загального обсягу).
Рахунковою палатою у 2020 році підготовлено та надіслано до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 462 вихідні документи /звіти, рішення, інформації, акти, листи/ (у 2019 р. – 498), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 95 документів (у 2019 р. – 123), Президенту України – 10 (у 2019 р. – 6), Раді національної безпеки і оборони – 4 (у 2019 р. – 2), Кабінету Міністрів – 38 (у 2019 р. – 71), правоохоронним органам – 25 (у 2019 р. – 39), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 290 (у 2019 р. – 201).
До повноважень Рахункової палати належить аналіз реалізації наданих рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (пункт 9 частини першої статті 7 Закону), у зв’язку з чим Рахунковою палатою зазначено, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2019 і 2020 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2020 року виконано 43,6%, виконано частково 20,3% і не виконано до 01.01.2021 р. 36,1% (до кінця 2019 р. повністю або частково виконано 75,6%). При цьому звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати має системний характер і стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що потребує часу. Зокрема, пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених у 2020 році, враховано у 5 законах (у 2019 р. – 9), 8 постановах Кабінету Міністрів (у 2019 р. – 14) і 7 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2019 р. – 3).
З цього приводу від Комітету направлено звернення до Рахункової палати з проханням поінформувати щодо доцільності прийняття Верховною Радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 232-2 Регламенту (про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або вжиті заходи яких визнані Рахунковою палатою неналежними), а також у разі потреби у такому рішенні – надати детальну інформацію щодо відповідних органів та необхідних заходів (лист Комітету від 14.05.2021 р. № 04-13/12-2021/158489 (506916)). У відповідь Рахунковою палатою повідомлено (лист від 25.05.2021 р. № 17-1151), що щорічний звіт про діяльність Рахункової палати містить інформацію про реагування об’єктів контролю на рекомендації (пропозиції) Рахункової палати щодо кожного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), при цьому звернуто увагу, що Рахунковою палатою не приймалися рішення про визнання неналежними заходів, запланованих і вжитих об’єктами контролю у зв’язку з її рішеннями, прийнятими у 2020 році.
За інформацією на офіційному веб-сайті Рахункової палати у 2020 році проведено 27 засідань Рахункової палати (у 2019 р. – 22 засідання), а також представники Рахункової палати впродовж 2020 року взяли участь у 139 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких було розглянуто 25 питань за результатами здійснених Рахункової палати контрольних заходів/ (у 2019 р. – 120 засіданнях), 38 засіданнях робочих груп (у 2019 р. – 36 засіданнях), одному парламентському слуханні і одному комітетському слуханні (у 2019 р. – двох парламентських слуханнях).
Рахункова палата регулярно співпрацює з Комітетом, зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники брали участь у заходах Комітету (зокрема, у 2020 році брали участь у 49 засіданнях Комітету, 73 засіданнях його підкомітетів та 34 засіданнях робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2021 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та активно залучалися до обговорення питань і прийняття рішень. При цьому матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, погодженні розподілів/перерозподілів коштів державного бюджету, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань.
Окремо слід відмітити, що при здійсненні аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою у 2020 році підготовлено і надано Верховній Раді висновки про результати аналізу виконання державного бюджету за 2019 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2020 року і за підсумками трьох кварталів 2020 року в частині надходжень, а також висновки за результатами експертизи законопроекту про державний бюджет на 2021 рік (у 2019 році подавалися аналогічні висновки). Такі висновки Рахункової палати розглядалися на засіданнях Комітету та враховувалися при прийнятті рішень Комітету.
У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету брали участь у засіданнях Рахункової палати.
У 2020 році Рахунковою палатою за результатами 17 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 21 повідомлення правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2019 р. – 39 повідомлень), з яких до Офісу Генерального прокурора – 14, Державного бюро розслідувань – 3, Національної поліції – 4, при цьому за результатами 10 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 22 досудові розслідування у кримінальних провадженнях (у 2019 р. – 73 досудові розслідування).
Впродовж 2020 року у засобах масової інформації загалом здійснено 7016 публікацій щодо діяльності Рахункової палати (у 2018 р. – 7740, у 2019 р. – 7374), на офіційному веб-сайті Рахункової палати опубліковано 94 прес-релізи. При цьому Рахунковою палатою враховано рекомендацію Комітету, надану за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік, щодо наповнення нового офіційного веб-сайту Рахункової палати інформацією, розміщеною на відповідному веб-сайті попередньої версії, з метою отримання відкритого доступу до такої інформації за весь період функціонування Рахункової палати (зокрема, у 2019 р. перенесено з архіву більше 1500 публікацій про діяльність Рахункової палати за 2015-2018 роки).
У 2020 році, як і в попередніх роках, Рахункова палата продовжувала активно співпрацювати з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями. За інформацією Рахункової палати, у зв’язку з всесвітньою пандемією COVID-19 і внаслідок введення обмежувальних заходів у світі та в Україні у 2020 році скорочено частину запланованих міжнародних заходів, при цьому частина заходів відбувалася онлайн. Зокрема, у рамках міжнародного співробітництва Рахункова палата брала участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI і EUROSAI, забезпечувала діяльність робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф /Рахункова палата очолює діяльність такої робочої групи/, розвивала двостороннє співробітництво з вищими органами аудиту іноземних держав, співпрацювала з міжнародними організаціями та брала участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом спочатку затверджено в сумі 503,95 млн грн (у 2019 р. – 462,5 млн грн), потім законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ з метою наповнення фонду боротьби з COVID-19 зазначені бюджетні призначення зменшено до 475,53 млн грн. Крім того, керуючись частиною п’ятою статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2020 р. № 1563-р видатки за цією бюджетною програмою ще зменшено на 87,54 млн грн для спрямування до фонду боротьби з COVID-19, відтак уточнений план на 2020 рік становив 387,99 млн грн.
За інформацією Рахункової палати, видатки спрямовувалися на досягнення запланованих стратегічних цілей та пріоритетів, модернізацію існуючої матеріально-технічної бази, забезпечення безпечного функціонування інформаційно-аналітичної системи, активізацію міжнародної діяльності.
Загалом видатки Рахункової палати за 2020 рік проведені у сумі майже 379,4 млн грн, що на 18,9% менше, ніж у 2019 р. (довідково: у 2017 р. – 146,7 млн грн, у 2018 р. – 273,6 млн грн, у 2019 р. – 468 млн грн), з них за загальним фондом – 378,6 млн грн, що становить 79,6% бюджетних призначень та 97,6% уточненого плану. Видатки спеціального фонду державного бюджету за цією бюджетною програмою проведені у сумі 828,5 тис. грн за рахунок надходжень від орендної плати за користування майном, що знаходиться на балансі Рахункової палати, від оприбуткування обладнання, переданого як міжнародна технічна допомога у безповоротне володіння Рахункової палати Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, від вилучення дорогоцінних металів зі списаного обладнання, відображення вартості зелених насаджень за підсумками проведеної паспортизації.
У структурі проведених видатків Рахункової палати в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці (у 2019 р. становили 226,5 млн грн, або 52% загального обсягу видатків, у 2020 р. – 279,6 млн грн, або 73,7% загального обсягу видатків) та капітальні видатки (у 2019 р. становили 99,75 млн грн, або відповідно 22,9%, у 2020 р. –17,36 млн грн, або відповідно 4,6%).
Зокрема, за інформацією Рахункової палати, у 2019-2020 роках здійснювались видатки на розвиток інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати (ІАС РП), а саме виконання заходів з побудови корпоративної мережі Рахункової палати, яка об’єднує локальні мережі центрального офісу та територіальних управлінь на основі нового комутаційного обладнання та швидкісних каналів обміну інформацією, що забезпечить оперативну інформаційну взаємодію всіх підрозділів, доступ усім користувачам до ресурсів ІАС РП, функціонування послуг IP-телефонії та надійний захист інформаційних ресурсів і кібербезпеку всієї системи. Відповідно Рахунковою палатою придбано комутаційне обладнання, обладнання IP-телефонії, сервери та мережеву систему зберігання даних, комутаційну шафу і пристрій безперервного живлення для серверів, персональні комп’ютери і ноутбуки, багатофункціональні пристрої, сканери та інше обладнання, офісне програмне забезпечення, програмне забезпечення керування корпоративною мережею, програмне забезпечення захисту та антивірусне програмне забезпечення, сучасну корпоративну версію СКБД Оракл, а також забезпечено підтримку функціонування діючого комп’ютерного і периферійного обладнання та їх технічного обслуговування. Разом з тим, ІТ-забезпечення Рахункової палати та розвиток ІТ-систем потребують подальшого вдосконалення, зважаючи на прискорений розвиток цифрових технологій та їх застосування в державному управлінні, інших сферах суспільного життя, що відповідає визначеним Стратегією пріоритетам.
На кінець 2020 р. виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 11 департаментів (згрупованих за основними напрямами діяльності Рахункової палати) та 8 територіальних управлінь. При цьому на офіційному сайті Рахункової палати розміщена структура апарату Рахункової палати, яка включає 13 територіальних управлінь /зокрема, включено 5 нових територіальних управлінь, а саме: по Полтавській області (у м. Полтава), по Житомирській області (у м. Житомир), по Черкаській області (у м. Черкаси), по Рівненській області (у м. Рівне), по Запорізькій області (у м. Запоріжжя)/. Варто звернути увагу, що одним із завдань Стратегії визначено створення до 1 січня 2023 р. територіальних підрозділів Рахункової палати в обласних центрах. При цьому Рахункова палата зазначила, що була вимушена відтермінувати виконання заходу щодо розширення мережі територіальних підрозділів Рахункової палати, передбачених Стратегією, у зв’язку з скороченням планових показників видатків на 2020 рік та через запровадження карантинних обмежень.
Станом на 31.12.2020 р. фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (на 31.12.2019 р. – 486 осіб, або 79,8% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 609 одиниць/), у т.ч: 8 – члени Рахункової палати, 421 – державні службовці, 20 – працівники патронатної служби, 38 – інші працівники; у центральному апараті – 358 осіб, у територіальних управліннях – 129 осіб. Отже, на початок 2021 року вакантними залишалися 226 посад, з них 5 посад члена Рахункової палати (відповідно до закону від 14.11.2019 р. № 293-ІХ збільшено склад Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати, при цьому постановою Верховної Ради України від 03.09.2020 р. № 865-ІХ звільнено одного члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням 65 років). Зважаючи на зазначене, вжиті Рахунковою палатою заходи з укомплектування апарату вбачаються недостатніми, що не сприяє належному функціонуванню і потужному розвитку Рахункової палати з максимальним використанням людського капіталу.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону структура та штатний розпис апарату Рахункової палати затверджується Рахунковою палатою, а гранична чисельність апарату Рахункової палати – Верховною Радою за поданням Рахункової палати. Слід відмітити, що за поданням Рахункової палати у 2018 році Комітетом був поданий проект постанови Верховної Ради «Про граничну чисельність апарату Рахункової палати» (реєстр. № 8595 від 12.07.2018 р.), яким пропонувалося Верховній Раді затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати у кількості 600 штатних одиниць. Оскільки Верховною Радою восьмого скликання зазначений проект постанови не був прийнятий, відповідно до частини першої статті 95 Регламенту він вважається знятим з розгляду і не розглядається Верховною Радою нового скликання. Однак питання затвердження Верховною Радою граничної чисельності апарату Рахункової палати залишилося неврегульованим, тому слід рекомендувати Рахунковій палаті забезпечити подання Верховній Раді пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати.
Загалом Рахунковою палатою враховано більшість рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік. Разом з тим, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд питань потребують належної уваги Рахункової палати (про окремі з яких вище зазначено) та можуть бути направлені Рахунковій палаті від Комітету у вигляді рекомендацій.За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:
1. Звіт Рахункової палати за 2019 рік взяти до відома.
2. Звіт Рахункової палати за 2020 рік взяти до відома.
3. Рекомендувати Рахунковій палаті:
1) подати на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки);
2) розглянути можливість регулярного здійснення аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону України «Про Рахункову палату», посиливши за необхідності інституційну спроможність відповідного підрозділу апарату Рахункової палати;
3) забезпечити висвітлення у щорічних звітах про діяльність Рахункової палати інформації щодо оцінки результативності та ефективності діяльності Рахункової палати із зазначенням стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми;
4) розробити план розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті на середньострокову перспективу;
5) розглянути можливість заповнення вакантних посад в апараті Рахункової палати для належного його укомплектування;
6) забезпечити участь Голови Рахункової палати або уповноваженого представника Рахункової палати у публічному представленні Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, передбаченому частиною п’ятою статті 28 Бюджетного кодексу України;
7) інформувати Комітет з питань бюджету у разі несвоєчасного та не в повній мірі реагування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій на рішення Рахункової палати за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);
8) до 1 лютого 2022 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.
3. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом з питань бюджету звітів Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік.